УДК 512.815

Аналоги прямоï та оберненоï теореми Робертса для тернарних форм

Л. Бедратюк Address: Хмельницький нацональний унверситет, вул. нститутська, 11, 29016, м. Хмельницький

Для тернарних форм доводяться аналоги добре вдомо в теор нварантв теореми Робертса. Встановлено, що незвдн коваранти, контраваранти та змшан конкомтанти тернарно форми однозначно визначаються хнми старшими членами.

Analogues of invariant theory’s well-known Roberts theorem are proved for ternary forms. We established that covariants, contravariants and mixed concomitants of a ternary form are uniquely determined by their lead coefficients.

1. Вступ

Розглянемо $\mathbb{K}$ -векторний простр $T_{n}$ тернарних
форм степеня $n:$

u(x_{1},x_{2},x_{3})=\sum_{i+j\leq n}\,\frac{n!}{i!j!(n{-}(i+j))!}a_{i,j}x_{1}^{n-(i+j)}x_{2}^{i}x_{3}^{j},

де $a_{i,j}\in\mathbb{K}$ , a $\mathbb{K}$ – поле нульово характеристики. Координатне кльце $R_{n}$ простору $T_{n}$ ототожнимо з алгеброю многочленв $k[A]:=\mathbb{K}[a_{0,\,0},a_{1,\,0},\ldots,a_{0,\,n}]$ вд $\displaystyle\frac{1}{2}(n+1)(n+2)$ змнних, а координатне кльце простору $T_{n}\oplus\mathbb{K}^{3}\oplus(\mathbb{K}^{3})^{*}$ ототожнимо з кльцем многочленв $\mathbb{K}[A,X,U]:=\mathbb{K}[A,x_{1},x_{2},x_{3},u_{1},u_{2},u_{3}].$ Стандартна дя групи $SL_{3}$ пдстановками на $T_{n}$ ндуку дю $SL_{3}$ на кльц $\mathbb{K}[A,X,U]$ . Полномальн функц з $R_{n},$ та $\mathbb{K}[A,X,U],$ як залишаються нварантними вдносно д групи $SL_{3}$ утворюють кльця $R_{n}^{SL_{3}},$ та $\mathbb{K}[A,X,U]^{SL_{3}},$ як називаються, вдповдно, кльцями нварантв та змшаних конкомтантв тернарно форми степеня $n.$ Кльце $\mathbb{K}[A,X]^{SL_{3}}$ та кльце $\mathbb{K}[A,U]^{SL_{3}}$ називаються кльцями коварантв та контраварантв тернарно форми степеня $n$ ( див. [1]). Зокрема, форма $u(x_{1},x_{2},x_{3})$ буде коварантом степеня $n.$ Для довльного многочлена, який однордним по кожному набор змнних $A,$ $X$ та $U,$ його степен вдносно цих наборв називаються вдповдно степенем, порядком та класом.

Знаходження явного вигляду комтантв – породжуючих елементв вищеозначених клець нварантв, основною задачею класично теор нварантв, яка була розв’язана ще Горданом [2], але лише для $n\leq 3.$ Найвищим досягненням того пероду було обчислення в докторськй дисертац Е. Ньотер [3] мнмально системи з 331 породжуючих кльця нварантв $\mathbb{K}[A]^{SL_{3}}$ для $n=4.$ Майже вс вдом конкомтанти отриман в неявному вигляд символчним методом, коли конкомтанти зображуються через трансвектанти, тобто як результат д деякого $SL_{3}$ -нварантного диференцального оператора на конкомтанти менших степенв.

Одним з пдходв до вивчення комтантв могло би бути встановлення аналогу теореми Робертса для тернарних форм. В класичному формулюванн теорема Робертса стверджу (див. [4], [5]), що всякий коварант бнарно форми степеня $n$ вдносно д гру-пи $SL_{2}$ однозначно визначаться свом старшим членом – кофцнтом бля $x_{1}^{n}.$ В свою чергу, старший член всякого коваранта бнарно форми нварантом одновимрно пдалгебри верхнх трикутних матриць, ншими словами, вн старшим вектором деякого незвдного $sl_{2}$ -модуля. Тому проблема опису кльця коварантв бнарних форм зводиться до питання опису кльця нварантв пдалгебри верхнх трикутних матриць в алгебр Л $sl_{2}.$

В данй робот для комтантв тернарних форм степеня $n$ доведен твердження, як аналогами теореми Робертса. Показано, що кофцнти незвдного комтанта породжують незвдний $sl_{3}$ -модуль в $k[A]$ старший кофцнт комтанта буде старшим вектором цього модуля. Справедливе обернене твердження – всякий нварант алгебри верхнх трикутних матриць $UT_{3}$ старшим вектором деякого $sl_{3}$ -модуля. Таким чином, встановлен твердження зводять задачу знаходження породжуючих елементв кльця $\mathbb{K}[A,X,U]^{SL_{3}}$ до простшо задач знаходження породжуючих елементв кльця $\mathbb{K}[A]^{UT_{3}}.$

2. Елементи Казимра

Дамо означення елемента Казимра, який буде головним обчислювальним засобом при вивченн комтантв тернарно форми.

Означення 1.

Симетричним добутком $U\cdot V$ векторних просторв $V$ та $U$ назвемо пдалгебру симетрично алгебри $S(U\oplus V),$ породжену елементами вигляду $u\,v,$ $v\in V,$ $u\in U$

Якщо простори $U,$ $V$ $sl_{3}$ -модулями то хнй симетричний добуток $U\cdot V$ також буде $sl_{3}$ -модулем, якщо покласти

g(uv)=g(u)\,v+ug(v),

для всх $g\in sl_{3},$ $v\in V,$ $u\in U.$

Означення 2.

Всякий нварант $sl_{3}$ -модуля $U\cdot V$ називаться елементом Казимра.

Теорема 1.

Припустимо, що $U,$ $V$ – два $sl_{3}$ -модул. В $sl_{3}$ -модул $U\cdot V$ елемент Казимра сну тод лише тод, коли $U\cong V^{*}.$

Доведення.

Припустимо,що $U\cong V^{*},$ $m=\dim U.$ Виберемо в просторах $V$ $V^{*}$ дуальн базиси $\{v_{i}\},$ $\{v^{*}_{i}\},$ ${i=1\ldots m.}$ Довльний елемент $z\in sl_{3}$ д як лнйний оператор в $V$ $V^{*}$ . Добре вдомо, що матриц $C{=\{c_{i\,j}\},}$ ${C^{*}=\{c^{*}_{i\,j}\}}$ цього оператора в дуальних базисах зв’язан спввдношенням $C^{*}=(-C)^{\rm T}$ . Покажемо, що елемент

v_{1}v^{*}_{1}+v_{2}v^{*}_{2}+\cdots+v_{m}v^{*}_{m}\in V\cdot V^{*},

нварантом. Мамо

\begin{array}[]{l}\displaystyle z\Bigl(\sum_{i=1}^{m}v_{i}v_{i}^{*}\Bigr)=\sum_{i=1}^{m}(z(v_{i})v_{i}^{*}+v_{i}\,z(v_{i}^{*}))=\displaystyle=\sum_{i=1}^{m}\Bigl(\sum_{j=1}^{m}c_{ij}v_{j}v_{i}^{*}+v_{i}z(v_{i}^{*})\Bigr)=\\ \displaystyle=\sum_{i=1}^{m}\Bigl(\sum_{j=1}^{m}c_{ji}v_{i}v_{j}^{*}+v_{i}\,z(v_{i}^{*})\Bigr)=\displaystyle=\sum_{i=1}^{m}v_{i}\Bigl(\sum_{j=1}^{m}c_{ij}v_{j}^{*}+z(v_{i}^{*})\Bigr)=0.\\ \end{array}

Припустимо тепер, що елемент

v_{1}u_{1}+v_{2}u_{2}+\cdots+v_{m}u_{m}\in V\cdot U

нварантом. Аналогчно знаходимо

\begin{array}[]{l}\displaystyle z\Bigl(\sum_{i=1}^{m}v_{i}u_{i}\Bigr)=\sum_{i=1}^{m}v_{i}\Bigl(\sum_{j=1}^{m}c_{ji}u_{j}+z(u_{i})\Bigr).\\ \end{array}

Рвнсть нулю можлива лише тод, коли для всх $i$ буде виконуватися $\displaystyle\sum_{j=1}^{m}c_{ji}u_{j}+z(u_{i})=0,$ тобто дя $z$ на $U$ контрагреднтною до д на $V,$ а це означа, що $U\cong V^{*}.$ ∎

Елемент Казимра $sl_{3}$ -модуля $U\cdot V$ будемо позначати $\Delta(U,V).$ Якщо в просторах $U,$ $V$ задано контрагреднтн базиси

U:=\langle u_{1},u_{2},\ldots u_{m}\rangle,\mbox{ }V:=\langle v_{1},v_{2},\ldots v_{m}\rangle,

то

\Delta(U,V)=u_{1}v_{1}+u_{2}v_{2}+\cdots+u_{m}v_{m}.

Можна показати, що елемент Казимра не залежить вд вибору пар дуальних базисв в просторах $U$ i $V^{*}.$

3. Реалзаця $sl_{3}$ -модулв в $k[A].$

Незвдний $sl_{3}$ -модуль з старшою вагою $[m_{1},m_{2}]$ будемо позначати $\Gamma_{m_{1},\,m_{2}},$ або, бажаючи явно вказати старший вектор $v$ – $\Gamma_{m_{1},\,m_{2}}(v).$ Розмрнсть простору $\Gamma_{m_{1},\,m_{2}}$ рвна (див. [6])

\frac{1}{2}(m_{1}+1)(m_{2}+1)(m_{1}+m_{2}+2).

Старший вектор $sl_{3}$ -модуля $\Gamma_{m_{1},\,m_{2}}$ нварантом пдалгебри $UT_{3}$ верхнх трикутних матриць. Аналогчно молодший вектор цього модуля нварантом пдалгебри $DT_{3}$ нижнх трикутних матриць. Якщо вектор $u$ старшим вектором старшо ваги $[m_{1},m_{2}],$ то справедливе спввдношення (див. [7])

\Gamma_{m_{1},m_{2}}(u)=\mathfrak{U}(DT_{3})(u),

де через $\mathfrak{U}(L)$ позначено унверсальну огортуючу алгебру алгебри Л $L.$ Аналогчно для молодшого вектора $v$ ваги $[-m_{1},-m_{2}]$ отримамо

{\Gamma_{m_{1},m_{2}}(v)=\mathfrak{U}(UT_{3})(v)}.

Позначимо через $E_{i\,j},$ $i,j=1\ldots 3,$ матричн одиниц, тобто так матриц у яких на перетин $i$ -го рядка та $j$ -го стовпчика знаходиться одиниця, а на всх нших мсцях нул. Ма мсце спввдношення

[E_{i\,j},E_{k\,l}]:=E_{i\,j}E_{k\,l}-E_{k\,l}E_{i\,j}=\delta_{j\,k}E_{i\,l}-\delta_{i\,l}E_{k\,j}.

Матриц $E_{1\,2},$ $E_{2\,3},$ $E_{1\,3}$ утворюють базис пдалгебри $UT_{3}$ верхнх трикутних матриць, матриц $E_{2\,1},$ $E_{3\,2},$ $E_{3\,1}$ утворюють базис пдалгебри $DT_{3}$ нижнх трикутних матриць. Матриц $E_{1\,1}{-}E_{2\,2},$ $E_{2\,2}{-}E_{3\,3},$ та $E_{1\,1}{-}E_{3\,3},$ породжують картанвську пдалгебру в $sl_{3}.$

Для довльного $sl_{3}$ -модуля $V$ позначимо через $D_{1},$ $D_{2},$ $D_{3}$ лнйн оператори з ${\rm End}(V),$ як вдповдають д на $V$ вдповдно елементв $E_{1\,2},$ $E_{2\,3},$ $E_{1\,3}.$ Аналогчно оператори $\hat{D}_{1},$ $\hat{D}_{2},$ $\hat{D}_{3}$ вдповдають д на $V$ вдповдно елементв $E_{2\,1},$ $E_{3\,2},$ $E_{3\,1},$ оператори $E_{1},$ $E_{2},$ i $E_{3}$ вдповдають д вдповдно елементв $E_{1\,1}{-}E_{2\,2},$ $E_{2\,2}{-}E_{3\,3},$ $E_{1\,1}{-}E_{3\,3}.$

Випишемо комутацйн спввдношення мж цими операторами, як нам будуть потрбн в подальшому:

\begin{array}[]{lll}[E_{1},D_{1}]=2D_{1},&[E_{1},D_{3}]=D_{3},&D_{2},\hat{D}_{1}]=0,\\ [E_{1},\hat{D}_{1}]=-2\hat{D}_{1},&[E_{1},\hat{D}_{3}]=-\hat{D}_{3},&[E_{1},\hat{D}_{2}]=\hat{D}_{2},\\ [D_{1},\hat{D}_{1}]=E_{1},&[D_{1},\hat{D}_{3}]=-\hat{D}_{2},&[D_{1},\hat{D}_{2}]=0,\\ [E_{1},D_{2}]=-D_{2},[&[D_{2},\hat{D}_{3}]=-\hat{D}_{1},&[D_{2},\hat{D}_{2}]=E_{2},\\ [D_{3},\hat{D}_{1}]=-D_{2},&[D_{3},\hat{D}_{3}]=-D_{1},&[D_{3},\hat{D}_{2}]=E_{2}.\\ \end{array}

Алгебра $sl_{3}$ д на векторному простор

X:=\langle x_{1},x_{2},x_{3}\rangle,

диференцюваннями, а саме

\begin{array}[]{ll}\displaystyle D_{1}=-x_{2}\frac{\partial}{\partial x_{1}},&\displaystyle D_{2}=-x_{3}\frac{\partial}{\partial x_{2}},\\ E_{1}=\displaystyle x_{2}\frac{\partial}{\partial x_{2}}-x_{1}\frac{\partial}{\partial x_{1}},&E_{2}=\displaystyle x_{3}\frac{\partial}{\partial x_{3}}-x_{2}\frac{\partial}{\partial x_{2}},\\ \displaystyle\hat{D}_{1}=-x_{1}\frac{\partial}{\partial x_{2}},&\displaystyle\hat{D}_{2}=-x_{2}\frac{\partial}{\partial x_{3}},\\ \displaystyle D_{3}=-x_{3}\frac{\partial}{\partial x_{1}},&E_{3}=\displaystyle x_{3}\frac{\partial}{\partial x_{3}}-x_{1}\frac{\partial}{\partial x_{1}},\end{array}

\begin{array}[]{lll}&\displaystyle\hat{D}_{3}=-x_{1}\frac{\partial}{\partial x_{3}}.&\end{array}

Векторний простр $X$ стандартним незвдним $sl_{3}$ -модулем зоморфним до $\Gamma_{0,\,1},$ а векторний простр $U:=\langle u_{1},u_{2},u_{3}\rangle\cong X^{*}$ незвдним $sl_{3}$ -модулем зоморфним до $\Gamma_{1,\,0}.$ Вдповдний елемент Казимра

u:=\Delta(X,U)=x_{1}u_{1}+x_{2}u_{2}+x_{3}u_{3},

називаться унверсальним коварантом.

Симетричн степен $S^{m}(X)$ $S^{m}(U)$ незвдними $sl_{3}$ -модулями зоморфними вдповдно до $\Gamma_{0\!,m}$ $\Gamma_{m\!,0}.$

Вивчимо дю алгебри $sl_{3}$ на породжуюч елементи кльця $R_{n}.$

Пропозиця 1.

В $sl_{3}$ -модул $R_{n}$ вдповдн диференцальн оператори дють за формулами

\begin{array}[]{ll}\displaystyle\!\!D_{1}(a_{i,j})=i\,a_{i{-}1,j},&\!\!D_{2}(a_{i,j})=j\,a_{i{+}1,j{-}1},\\ \displaystyle\!\!\hat{D}_{1}(a_{i,j})=(n-(i+j))\,a_{i{+}1,j},&\!\!\hat{D}_{2}(a_{i,j})=i\,a_{i{-}1,j{+}1},\\ \hat{\!}\!D_{3}(a_{i,j})=(n-(i+j))a_{i,j+1},&\!\!D_{3}(a_{i,j})=ja_{i,j-1},\\ \!\!E_{1}(a_{i,j})=(n-(2i+j))a_{i,j},&\!\!E_{2}(a_{i,j})=(i-j)a_{i,j},\end{array}

E_{3}(a_{i,j})=(d-(i+2j))a_{i,j}.

Доведення.

Для доведення використамо той факт, що форма $u(x_{1},x_{2},x_{3})$ коварантом тому кожен з операторв $D_{i},\hat{D}_{i}$ повинен зануляти . Зокрема, для диференцюваня $D_{1},$ мамо

D_{1}(u(x_{1},x_{2},x_{3}))=\sum_{i+j\leq n}\,\frac{n!}{i!j!(n{-}(i+j))!}(D_{1}(a_{i,j})x_{1}^{n-(i+j)}x_{2}^{i}x_{3}^{j}+a_{i,j}D_{1}(x_{1}^{n-(i+j)}x_{2}^{i}x_{3}^{j}))=

=D_{1}(a_{0,1})x_{1}^{n-1}x_{3}+\cdots+D_{1}(a_{0,n})\frac{1}{n!}x_{3}^{n}+\sum_{\begin{array}[]{c}\mbox{\small\it i+j}\leq n\\ i>0\end{array}}\Bigl(D_{1}(a_{i,j})-i\,a_{i{-}1,j}\Bigr)x_{1}^{d-(i+j)}x_{2}^{i}x_{3}^{j}.

Тому рвнсть $D_{1}(u(x_{1},x_{2},x_{3}))=0$ можлива лише за умови, що вс кофцнти рвн нулю, отже, мамо $D_{1}(a_{0,j})=0$ для всх $0\leq j\leq n,$ $D_{1}(a_{i,j})=i\,a_{i{-}1,j},$ що потрбно було показати. В такий самий спосб визначаться дя нших операторв на кльц $R_{n}.$ ∎

Якщо елемент $a\in K[A]$ власним вектором оператора $E_{i},$ $i=1,2,$ то його власне значення будемо познaчати $\omega_{i}(a)$ називати $i$ -вагою елемента $a,$ а такий елемент $a$ будемо називати ваговим вектором. Зрозумло, що $i$ -вага лнйною, адитивною функцю на множин вагових векторв. Однордний многочлен $a$ з $K[A]$ називаться зобарним, якщо вн буде ваговим вдносно обох операторв $E_{1},$ $E_{2}.$ У цьому випадку набр $[\omega_{1}(a),\omega_{2}(a)]$ буде називатися вагою многочлена $a.$

Теорема 2.

Нехай $V:=\{v_{k}\}$ $V^{*}:=\{v^{*}_{k}\}$ – два дуальн $sl_{3}$ -модул, причому вс базисн вектори ваговими векторами. Якщо для деякого номера $i$ елемент $v_{i}\in V$ старшим вектором у $V,$ то $v^{*}_{i}$ буде молодшим вектором у $V^{*}.$

Доведення.

Оскльки базисн вектори ваговими, то ваговим буде елемент $v_{i}v^{*}_{i},$ його вага рвна

[\omega_{1}(v_{i})+\omega_{1}(v^{*}_{i}),\omega_{2}(v_{i})+\omega_{2}(v^{*}_{i})].

з умов $E_{1}(\Delta(V,V^{*}))=E_{2}(\Delta(V,V^{*}))=0$ виплива що $E_{1}(v_{i}v^{*}_{i})=E_{2}(v_{i}v^{*}_{i})=0$ звдки знаходимо, що $\omega_{1}(v^{*}_{i})=-\omega_{1}(v_{i}),$ $\omega_{2}(v^{*}_{i})=-\omega_{2}(v_{i}).$ Нехай для деякого номера $i$ елемент $v_{i}$ старшим вектором $sl_{3}$ -модуля $V$ старшо ваги $[\omega_{1}(v_{i}),\omega_{2}(v_{i})].$ Тод вектор $v^{*}_{i}$ ма вагу $-[\omega_{1}(v_{i}),\omega_{2}(v_{i})]$ ця вага буде молодшою вагою $sl_{3}$ -модуля $V^{*}.$ ∎

Наступн теореми встановлюють правила обчислень в $sl_{3}$ -модул $\mathfrak{U}(UT_{3})(a),$ де $a$ старшим вектором в $k[A].$

Пропозиця 2.

Нехай $a$ – однордний, зобарний многочлен з $k[A].$ Тод

E_{1}(\hat{D}_{1}^{\alpha}\hat{D}_{2}^{\beta}\hat{D}_{3}^{\gamma}(a))=(\omega_{1}(a)-2\alpha+\beta-\gamma)\hat{D}_{1}^{\alpha}\hat{D}_{2}^{\beta}\hat{D}_{3}^{\gamma}(a),

E_{2}(\hat{D}_{1}^{\alpha}\hat{D}_{2}^{\beta}\hat{D}_{3}^{\gamma}(a))=(\omega_{2}(a)+\alpha-2\beta+\gamma)\hat{D}_{1}^{\alpha}\hat{D}_{2}^{\beta}\hat{D}_{3}^{\gamma}(a).

Доведення.

$(i)$ Використовуючи комутацйне спввдношення $[E_{1},\hat{D}_{1}]=-2\hat{D}_{1}$ отримамо, що

E_{1}\hat{D}_{1}(a)=[E_{1},\hat{D}_{1}](a)+D_{1}(E_{1}(a))=

=-2\hat{D}_{1}(a)+\omega_{1}(a)\hat{D}_{1}(a)=(\omega_{1}(a)-2)\hat{D}_{1}(a).

В загальному випадку мамо, що

E_{1}\hat{D}_{1}^{\alpha}(a)=(\omega_{1}(a)-2\alpha)\hat{D}_{1}^{\alpha}(a).

Враховуючи спввдношення $[E_{1},\hat{D}_{2}]=\hat{D}_{2},$ та
$[E_{1},\hat{D}_{3}]=-\hat{D}_{3}$ знаходимо, що

E_{1}\hat{D}_{2}^{\beta}(a)=(\omega_{1}(a)+\beta)\hat{D}_{2}^{\beta}(a),

E_{1}\hat{D}_{3}^{\gamma}(a)=(\omega_{1}(a)-\gamma)\hat{D}_{3}^{\gamma}(a).

В загальному випадку отримамо

E_{1}(\hat{D}_{1}^{\alpha}\hat{D}_{2}^{\beta}\hat{D}_{3}^{\gamma}(a))=(\omega_{1}(a)-2\alpha+\beta-\gamma)\hat{D}_{1}^{\alpha}\hat{D}_{2}^{\beta}\hat{D}_{3}^{\gamma}(a).

$(ii)$ Аналогчними мркуваннями, враховуючи спввдношення

[E_{2},\hat{D}_{1}]=D_{1},[E_{2},\hat{D}_{2}]=-2\hat{D}_{2},[E_{2},\hat{D}_{3}]=-\hat{D}_{3},

знаходимо

E_{2}(\hat{D}_{1}^{\alpha}\hat{D}_{2}^{\beta}\hat{D}_{3}^{\gamma}(a))=(\omega_{2}(a)+\alpha-2\beta-\gamma)\hat{D}_{1}^{\alpha}\hat{D}_{2}^{\beta}\hat{D}_{3}^{\gamma}(a).

∎

Як наслдок отримумо, що довльний незвдний $sl_{3}$ -модуль $V$ в $k[A]$ з старшим вектором $a$ старшо ваги $[d_{1},d_{2}]$ розкладaться в суму вагових пдпросторв $V_{(i,\,j)}$ , де

V_{(i,\,j)}=\{\hat{D}_{1}^{\alpha}\hat{D}_{2}^{\beta}\hat{D}_{3}^{\gamma}(a),\lambda_{1}=i,\lambda_{2}=j\}.

Тут $\lambda_{1}:=\omega_{1}(a)-2\alpha+\beta-\gamma,$ $\lambda_{2}:=\omega_{2}(a)+\alpha-2\beta-\gamma$ i $[-d_{1},-d_{2}]\leq[i,j]\leq[d_{1},d_{2}].$

Пропозиця 3.

Нехай $a$ – однордний зобарний многочлен з $k[A]^{UT_{3}}.$ Тод

\begin{array}[]{l}\displaystyle D_{1}(\hat{D}_{1}^{\alpha}\hat{D}_{2}^{\beta}\hat{D}_{3}^{\gamma}(a)){=}\alpha(\lambda_{1}{+}\alpha+1)\hat{D}_{1}^{\alpha-1}\hat{D}_{2}^{\beta}\hat{D}_{3}^{\gamma}(a)-\gamma\hat{D}_{1}^{\alpha}\hat{D}_{2}^{\beta+1}\hat{D}_{3}^{\gamma-1}(a),\\ \displaystyle D_{2}(\hat{D}_{1}^{\alpha}\hat{D}_{2}^{\beta}\hat{D}_{3}^{\gamma}(a))=\beta(\omega_{2}(a)-\beta+1)\hat{D}_{1}^{\alpha}\hat{D}_{2}^{\beta-1}\hat{D}_{3}^{\gamma}(a)+\gamma\hat{D}_{1}^{\alpha+1}\hat{D}_{2}^{\beta}\hat{D}_{3}^{\gamma-1}(a).\end{array}

Доведення.

Доведемо лише першу формулу, оскльки друга формула доводиться за тю ж схемою. Мамо

D_{1}\hat{D}_{3}(a)=[D_{1},\hat{D}_{3}](a)+\hat{D}_{3}D_{1}(a)=-\hat{D}_{2}(a).

За ндукцю неважко показати, що

{D_{1}\hat{D}_{3}^{\gamma}(a)=-\gamma\hat{D}_{2}\hat{D}_{3}^{\gamma-1}(a),}

, враховуючи комутативнсть операторв $D_{1}$ i $\hat{D}_{2},$ знаходимо

{D_{1}\hat{D}_{2}^{\beta}\hat{D}_{3}^{\gamma}(a)=-\gamma\hat{D}_{2}^{\beta+1}\hat{D}_{3}^{\gamma-1}(a)}.

Для довльного однордного зобарного $a^{\prime}$ мамо

D_{1}\hat{D}_{1}(a^{\prime}){=}[D_{1},\hat{D}_{1}](a^{\prime})+\hat{D}_{1}D_{1}(a^{\prime}){=}\omega_{1}(a^{\prime})+\hat{D}_{1}D_{1}(a^{\prime}).

В загальному випадку отримамо

\begin{array}[]{l}\displaystyle D_{1}\hat{D}_{1}^{\alpha}(a^{\prime})=\displaystyle(\sum_{\tau=0}^{\alpha-1}\omega_{1}(\hat{D}_{1}^{\tau}(a^{\prime}))D_{1}^{\alpha-1}(a^{\prime})+D_{1}^{\alpha}D_{1}(a^{\prime})=\displaystyle\alpha(\omega_{1}(a^{\prime})-\alpha+1)D_{1}^{\alpha-1}(a^{\prime})+\hat{D}_{1}^{\alpha}D_{1}(a^{\prime}).\end{array}

Пдставивши $a^{\prime}=\hat{D}_{2}^{\beta}\hat{D}_{3}^{\gamma}(a),$ отримамо необхдне спввдношення. ∎

4. Коваранти тернарно форми

Наступне твердження аналогом вдомо теореми Робертса про коваранти бнарно форми.

Теорема 3.

Нехай

f{=}\sum_{i+j\leq d}\,\frac{d!}{i!j!(d{-}(i+j))!}b_{i,j}x_{1}^{d-(i+j)}x_{2}^{i}x_{3}^{j},\mbox{ }b_{i\,j}\in k[A]

– незвдний коварант порядку $d$ . Тод :

(i)

векторний простр $B_{d}:=\langle\{b_{i,j}\},i+j\leq d\rangle$ буде незвдним $sl_{3}$ -модулем зоморфним до $\Gamma_{d,\,0}.$
(ii)

елемент $b_{0,\,0}$ буде старшим вектором $sl_{3}$ -модуля $B_{d}$ з старшою вагою $[d,0].$
(iii)

коварант $f$ елементом Казимира,
${f=\Delta(B_{d},S^{d}(X))}$ i записуться у вигляд

$f=\sum_{i+j\leq d}\,\frac{1}{i!j!}\hat{D}_{1}^{i}\hat{D}_{3}^{j}(b_{0,0})x_{1}^{d-(i+j)}x_{2}^{i}x_{3}^{j}.$

Доведення.

$(i)$ Очевидно, що $f$ нварантом $sl_{3}$ -модуля $B_{d}\cdot S^{d}(X).$ Тому з теореми 1 отримумо $B_{d}\cong S^{d}(X)^{*}\cong\Gamma_{d,\,0}.$

$(ii)$ Аналогчно, як у пропозиц 1 знаходимо дю на $B_{d}$ диференцальних операторв, як вдповдають породжуючим елементам алгебри $sl_{3}:$

\begin{array}[]{ll}\displaystyle D_{1}(b_{i,j})=i\,b_{i{-}1,j},&D_{2}(b_{i,j})=j\,b_{i{+}1,j{-}1},\\ \displaystyle\hat{D}_{1}(b_{i,j})=(d-(i+j))\,b_{i{+}1,j},&\hat{D}_{2}(b_{i\,j})=i\,b_{i{-}1,j{+}1}.\end{array}

Очевидно, що в $B_{d}$ лише один нварант алгебри $DT_{3},$ а саме $b_{0,0},$ тому $b_{0,0}$ старшим вектором $sl_{3}$ -модуля $B_{d}$ з вагою $[d,0].$

$(iii)$ Оскльки $b_{0\,0}$ старшим вектором незвдного модуля $B_{d}$ , то $B_{d}=\mathfrak{U}(DT_{3})(b_{0\,0})$ ( див., наприклад, [7]). Тому вс $b_{i\,j}$ можна виразити через степен операторв $\hat{D}_{1},$ $\hat{D}_{2},$ i $\hat{D}_{2}.$ Використовуючи явний вигляд д цих операторв неважко показати, що

b_{i,j}=\frac{1}{m(m-1)\ldots(m-(i+j-1)}\hat{D}_{1}^{i}\hat{D}_{3}^{j}(b_{0,\,0}).

Базиси $\displaystyle\left\{\frac{d!}{i!j!(d{-}(i+j))!}\,b_{i,j}\right\}{=}\left\{\frac{1}{i!j!}\hat{D}_{1}^{i}\hat{D}_{3}^{j}(b_{i,j})\right\}$ та
$\left\{x_{1}^{d-(i+j)}x_{2}^{i}\,x_{3}^{j}\right\},$ $i+j\leq d$ взамно дуальними, тому

f{=}\Delta(B_{d},S^{d}(X)){=}\sum\,\frac{1}{i!j!}\hat{D}_{1}^{i}\hat{D}_{3}^{j}(b_{0,0})x_{1}^{d-(i+j)}x_{2}^{i}\,x_{3}^{j}.

Тут сума береться по таких ндексах $i$ , $j,$ для яких $i+j\leq d.$ ∎

Отже, всякий незвдний коварант однозначно визначаться свом старшим кофцнтом, який нварантом пдалгебри $UT_{3},$ утворено верхньо-три-кутними матрицями.

Для формулювання обернено теореми введемо поняття порядку многочлена вдносно операторв $\hat{D}_{1},$ $\hat{D}_{2},$ .

Означення 3.

Для довльного многочлена
$z\in\mathbb{K}[A,X,U]$ набр $[z]:=[{\rm ord}_{1}(z),{\rm ord}_{2}(z)],$ де

{\rm ord}_{i}(z):=\max\{s,\hat{D}_{i}^{s}(a)\neq 0\},i=1,2

називаться порядком $z$ вдносно оператора $\hat{D}_{i}.$

Цл числа ${\rm ord}_{i}(z),$ $i=1,2$ будемо називати $i$ -порядком многочлена $z$ вдносно диференцювання $\hat{D}_{i}.$ Коректнсть означення порядку виплива з того, що оператори диференцювання $\hat{D}_{1},$ $\hat{D}_{2}$ локально нльпотентними в кльц $\mathbb{K}[A,X,U].$

Покажемо, що для однордних, зобарних елементв з $\mathbb{K}[A]^{UT_{3}}$ хн порядки спвпадають з вдповдними вагами. Справедливе наступне твердження

Пропозиця 4.

Нехай $a$ однордний, зобарний елемент з $\mathbb{K}[A]^{UT_{3}}.$ Тод $[a]=[\omega_{1}(a),\omega_{2}(a)].$

Доведення.

Покажемо, що $\omega_{1}(a)={\rm ord}_{1}(a).$ За означенням порядку елемента мамо, що

\hat{D}_{1}^{\displaystyle{\rm ord}_{1}(a)+1}(a)=0.

З ншого боку, враховуючи пропозицю 2 отримамо

\begin{array}[]{l}\displaystyle D_{1}(\hat{D}_{1}^{{\rm ord}_{1}(a){+}1}(a))=\\ \displaystyle=({\rm ord}_{1}(a)+1)(\omega_{1}(a)-{\rm ord}_{1}(a))\hat{D}_{1}^{{\rm ord}_{1}(a)}(a)=0.\end{array}

Отже, $\omega_{1}(a)={\rm ord}_{1}(a),$ що потрбно було довести. Аналогчно показуться, що $\omega_{2}(a)={\rm ord}_{2}(a).$ ∎

Теорема 4.

Нехай $a$ – однордний, незвдний, зобарний елемент з $\mathbb{K}[A]^{DT_{3}}$ порядку $[d,0].$ Тод

(i)

векторний простр

$\overline{B}_{d}:={\mathfrak{U}}(UT_{3})a=\displaystyle\left\{\frac{1}{[d,i+j-1]!}\hat{D}_{1}^{i}\hat{D}_{3}^{j}(a),i+j\leq d\right\},$

незвдним $sl_{3}$ -модулем зоморфним до $\Gamma_{d,\,0}.$
(ii)

елемент Казимра $\Delta(\bar{B}_{d},S^{d}(X))$ коварантом порядку $d$ тернарно форми.

Доведення.

$(i)$ Покладемо

\bar{b}_{i,j}=\displaystyle\frac{1}{[d,i+j-1]!}\hat{D}_{1}^{i}\hat{D}_{3}^{j}(a).

Тод

\begin{array}[]{l}\displaystyle D_{1}(\bar{b}_{i,j})=D_{1}\left(\frac{1}{[d,i+j-1]!}\hat{D}_{1}^{i}\hat{D}_{3}^{j}(a)\right)=\\ \displaystyle=\frac{i(\omega_{1}(a)-i-j+1)}{[d,i+j-1]!}\hat{D}_{1}^{i-1}\hat{D}_{3}^{j}(a)-j\hat{D}_{1}^{i}\hat{D}_{2}\hat{D}_{3}^{j-1}(a).\end{array}

Враховуючи комутативнсть операторв $\hat{D}_{2}$ та $\hat{D}_{3}$ те, що ${\rm ord}_{2}(a)=0,$ тобто $\hat{D}_{2}(a)=0,$ отримамо, що другий доданок рвний нулю. Взявши до уваги те, що $\omega_{1}(a)=d,$ отримамо

\begin{array}[]{l}\displaystyle D_{1}(\bar{b}_{i,j})=\frac{i}{[d,i+j-1]!}(d-i-j+1)\hat{D}_{1}^{i-1}\hat{D}_{3}^{j}(a)=\\ \displaystyle=\frac{i}{[d,i+j-2]!}\hat{D}_{1}^{i-1}\hat{D}_{3}^{j}(a)=i\bar{b}_{i-1,j}.\end{array}

Дал,

\begin{array}[]{l}\displaystyle\hat{D}_{1}(\bar{b}_{i,j})=\frac{1}{[d,i+j-1]!}\hat{D}_{1}^{i+1}\hat{D}_{3}^{j}(a)=\\ \displaystyle=\frac{d-(i+j)}{[d,i+j]!}\hat{D}_{1}^{i+1}\hat{D}_{3}^{j}(a)=(d-(i+j))\bar{b}_{i+1,j}.\end{array}

Аналогчно знаходимо, що $D_{2}(b_{i,j})=j\,\bar{b}_{i+1,j-1}$ i
$\hat{D}_{2}(\bar{b}_{i,j})=i\,\bar{b}_{i-1,j+1}.$ Таким чином, векторний простр $\bar{B}_{d}$ $sl_{3}$ -модулем, причому дя алгебри $sl_{3}$ спвпада з дю на $sl_{3}$ -модул $R_{d},$ див. пропозицю 1. Оскльки розмрност просторв $\bar{B}_{d}$ i $R_{d}$ рвн $\displaystyle\frac{1}{2}(d+1)(d+2),$ то $\bar{B}_{p}\cong R_{d}\cong\Gamma_{d,0}.$

$(ii)$ Розглянемо блнйну форму

(\cdot,\cdot):\bar{B}_{d}\times S^{d}(X)\to\mathbb{K},

значення яко на базисних елементах вдповдних просторв визначаться за формулою

(\bar{b}_{k\,l},x_{1}^{d-(i+j)}x_{2}^{i}x_{3}^{j})=\frac{i!j!(d-(i+j))!}{d!}\delta_{i\,k}\delta_{j\,l},

тут $\delta_{i\,j}$ – символ Кронекера.

Перевримо, що ця форма $sl_{3}$ -нварантною, тоб-то для всх $g\in sl_{3},$ $u\in\bar{B}_{d},$ $v\in S^{d}(X)$ ма мсце спввдношення $(g(u),v)+(u,g(v))=0.$

Для оператора $D_{1}$ мамо

\begin{array}[]{l}\bigl(D_{1}(\bar{b}_{k\,l}),x_{1}^{d-(i+j)}x_{2}^{i}x_{3}^{j}\bigr)=\displaystyle k(\bar{b}_{k-1\,l},x_{1}^{d-(i+j)}x_{2}^{i}x_{3}^{j})=\\ \displaystyle{=}k\frac{i!j!(d-(i+j))!}{d!}\delta_{k-1\,i}\delta_{l\,j}{=}\displaystyle(i+1)\frac{i!j!(d{-}(i+j))!}{d!},\end{array}

\begin{array}[]{l}(\bar{b}_{k\,l},D_{1}(x_{1}^{d-(i+j)}x_{2}^{i}x_{3}^{j}))\displaystyle{=}{-}\frac{(\bar{b}_{k\,l},x_{1}^{d{-}(i+j+1)}x_{2}^{i+1}x_{3}^{j})}{(d{-}(i+j))^{-1}}=\\ \displaystyle{=}{-}(d{-}(i{+}j))\frac{(i{+}1)!j!(d{-}(i+j+1))!}{d!}\delta_{k\,i+1}\delta_{l\,j}=\\ \displaystyle=-\frac{(i+1)!j!(d-(i+j))!}{d!}.\end{array}

Таким чином,

\bigl(D_{1}(\bar{b}_{k\,l}),x_{1}^{d-(i+j)}x_{2}^{i}x_{3}^{j}\bigr)+\bigl(\bar{b}_{k\,l},D_{1}(x_{1}^{d-(i+j)}x_{2}^{i}x_{3}^{j})\bigr)=0.

Аналогчно виконуться переврка нварантност для операторв $\hat{D}_{1},$ $D_{2}$ i $\hat{D}_{2}.$ Отже, блнйна форма $(\cdot,\cdot)$ $sl_{3}$ -нварантною тому базиси

\left\{\frac{d!}{i!j!(d-(i+j))!}\bar{b}_{i,j}\right\}\mbox{ та }\bigl\{x_{1}^{d-(i+j)}x_{2}^{i}x_{3}^{j}\bigr\},i+j\leq d,

взамно дуальн.

Вдповдний елемент Казимра $sl_{3}$ -нварантом i ма вигляд

\Delta(\bar{B}_{d},S^{d}(X)){=}\sum_{i+j\leq d}\,\frac{n!}{i!j!(d{-}(i+j))!}\bar{b}_{i,j}x_{1}^{d-(i+j)}x_{2}^{i}x_{3}^{j},

тобто коварантом степеня $d.$ ∎

5. Контраваранти тернарно форми

Перейдемо до вивчення контраварантв тернарно форми. Аналогчно, як у випадку коварантв мають мсце наступн теореми

Теорема 5.

Нехай

f=\sum_{i+j\leq d}\,\frac{d!}{i!j!(d{-}(i+j))!}c_{i\,j}u_{3}^{d-(i+j)}u_{1}^{i}u_{2}^{j},\mbox{ }c_{i,j}\in k[A],

– незвдний контраварант порядку $d$ . Тод

(i)

векторний простр $C_{d}:=\langle\{c_{i,j}\},i+j\leq d\rangle$ незвдним $sl_{3}$ -модулем зоморфним $\Gamma_{0,\,d}.$
(ii)

елемент $c_{0,0}$ старшим вектором $sl_{3}$ -моду-
ля $C_{d}$ з вагою $[0,d].$
(iii)

контраварант $f$ елементом Казимира

${f=\Delta(C_{d},S^{d}(U)),}$

який записуться у вигляд

$f=\sum_{i+j\leq d}\,\frac{(-1)^{i+j}}{i!j!}\hat{D}_{2}^{j}\hat{D}_{3}^{i}(c_{0,0})u_{3}^{n-(i+j)}u_{1}^{i}u_{2}^{j}.$

Доведення.

$(i)$ Очевидно, що $f$ нварантом $sl_{3}$ -модуля $C_{d}\cdot S^{d}(U).$ Тому, з теореми 1 отримумо

C_{d}\cong S^{d}(X)^{*}\cong\Gamma_{0,\,d}.

$(ii)$ Аналогчно, як у пропозиц 1 знаходимо дю на $C_{d}$ диференцальних операторв, як вдповдають породжуючим елементам алгебри $sl_{3}:$

\begin{array}[]{ll}\displaystyle\!\!\!D_{1}(c_{i,j}){=}-i\,с_{i{-}1,j+1},&\!\!D_{2}(c_{i,j}){=}-j\,c_{i,j{-}1},\\ \displaystyle\!\!\!\hat{D}_{2}(c_{i,j}){=}-(d-(i+j))\,c_{i,j{+}1},&\!\!\hat{D}_{1}(c_{i,j}){=}{-}j\,c_{i{+}1,j{-}1},\\ \displaystyle\!\!\!\hat{D}_{3}(c_{i,j}){=}-(d-(i+j))\,c_{i+1,j},&\!\!D_{3}(c_{i,j}){=}-i\,c_{i-1,j}.\end{array}

Очевидно, що в $C_{d}$ лише один нварант алгебри $DT_{3},$ а саме $c_{0,0},$ тому $c_{0,0}$ старшим вектором незвдного $sl_{3}$ -модуля $C_{d}$ з вагою $[0,d].$

$(iii)$ Оскльки елемент $c_{0,0}$ старшим вектором незвдного $sl_{3}$ -модуля $C_{d}$ , то $C_{d}=\mathfrak{U}(DT_{3})(c_{0,0}).$ Тому вс $c_{i,j}$ можна виразити через степен операторв $\hat{D}_{1},$ $\hat{D}_{2},$ i $\hat{D}_{3}.$ Використовуючи явний вигляд д цих операторв неважко показати, що

b_{i,j}=\frac{(-1)^{i+j}}{[m,i+j-1]!}\hat{D}_{2}^{j}\hat{D}_{3}^{i}(c_{0,0}).

Базиси $\left\{\displaystyle\frac{d!\,c_{i,j}}{i!j!(d{-}(i+j))!}\right\}{=}\left\{\displaystyle\frac{(-1)^{i+j}}{i!j!}\hat{D}_{1}^{i}\hat{D}_{3}^{j}(c_{0,0})\right\}$ та $\bigl\{u_{3}^{d-(i+j)}u_{1}^{i}\,u_{2}^{j}\bigr\},$ $i+j\leq d$ взамно дуальними, тому

\Delta(B_{d},S^{d}(U)){=}\sum_{i+j\leq d}\,\frac{(-1)^{i+j}\hat{D}_{1}^{i}\hat{D}_{3}^{j}(c_{0,0})u_{3}^{d-(i+j)}u_{1}^{i}\,u_{2}^{j}}{i!j!}.

∎

Отже, кожен незвдний контраварант однозначно вичнача свом старшим членoм, який нварантом алгебри $DT_{3}.$ В наступнй теорем доводиться справедливсть оберненого твердження.

Теорема 6.

Нехай $a$ незвдний, однордний, зобарний елемент з $k[A]^{UT_{3}}$ мультипорядку $[0,d].$ То-д

(i)

векторний простр

\overline{C}_{d}:={\mathfrak{U}}(UT_{3})a=\displaystyle\left\{\frac{(-1)^{i+j}}{[d,i+j-1]!}\hat{D}_{2}^{j}\hat{D}_{3}^{i}(a),i+j\leq d\right\},

незвдним $sl_{3}$ -модулем зоморфним до $\Gamma_{0,\,d}.$

(ii)

елемент Казимра $\Delta(\bar{C}_{d},S^{d}(U))$ контраварантом порядку $d$ тернарно форми.

Доведення.

$(i)$ Покладемо $\bar{c}_{i,j}{=}\!\displaystyle\frac{(-1)^{i+j}\hat{D}_{2}^{j}\hat{D}_{3}^{i}(a)}{[d,i+j-1]!}.$ То-д, використавши пропозицю 2, знайдемо

\begin{array}[]{l}\displaystyle D_{1}(\bar{c}_{i,j})=D_{1}\left(\frac{(-1)^{i+j}}{[d,i+j-1]!}\hat{D}_{2}^{j}\hat{D}_{3}^{i}(a)\right)=\\ \displaystyle=\frac{-(-1)^{i+j}i}{[d,i+j-1]!}\hat{D}_{2}^{j+1}\hat{D}_{3}^{i-1}(a)=-i\bar{c}_{i-1,j+1}.\end{array}

Неважко переконатися, використовуючи ндукцю, що $\hat{D}_{1}\hat{D}_{2}^{j}(a)=-j\hat{D}_{3}\hat{D}_{2}^{j-1}.$ Тому, знову взявши до уваги пропозицю 2, враховуючи комутативнсть операторв $\hat{D}_{1},$ i $\hat{D}_{3},$ а, також те, що мають мсце рвност

{\omega_{2}(a){=}{\rm ord}_{2}(a){=}d},

псля нескладних обчислень отримамо

\begin{array}[]{l}\displaystyle D_{2}(\bar{c}_{i,j})=D_{2}\left(\frac{(-1)^{i+j}\hat{D}_{2}^{j}\hat{D}_{3}^{i}(a)}{[d,i+j-1]!}\right)=\\ \displaystyle=\frac{-(-1)^{i+j-1}j}{{[d,i+j-2]!}}\hat{D}_{2}^{j-1}\hat{D}_{3}^{i}(a))=-j\bar{c}_{i,j-1}.\end{array}

Дал, аналогчно знаходимо

\hat{D}_{1}(\bar{c}_{i,j})=\frac{-j(-1)^{i+j}\hat{D}_{2}^{j-1}\hat{D}_{3}^{i+1}(a)}{[d,i+j-1]!}=-j\bar{c}_{i+1,j-1},

\hat{D}_{2}(\bar{c}_{i,j})=-(d-(i+j))\bar{c}_{i,j+1}.

Отже, векторний простр $\bar{C}_{d}$ $sl_{3}$ -модулем, причому дя алгебри $sl_{3}$ спвпада з дю на $sl_{3}$ -модул $C_{d},$ див. $(ii)$ попередньо теореми. Оскльки розмрност просторв $\bar{C}_{d}$ i $C_{d}$ рвн $\displaystyle\frac{1}{2}(d+1)(d+2),$ то $\bar{C}_{d}\cong C_{d}\cong\Gamma_{0,d}.$

$(ii)$ Розглянемо блнйну форму

(\cdot,\cdot):\bar{C}_{d}\times S^{d}(U)\to\mathbb{K},

значення яко на базисних елементах вдповдних просторв визначаться за формулою

\bigl(\bar{c}_{k,l},u_{3}^{d-(i+j)}u_{1}^{i}u_{2}^{j}\bigr)=\frac{(-1)^{i+j}i!j!(d-(i+j))!}{d!}\delta_{i\,k}\delta_{j\,l}.

Аналогчно, як у випадку коварантв можна показати, що ця форма $sl_{3}$ -нварантною тому базиси

\left\{\frac{(-1)^{i+j}d!}{i!j!(d-(i+j))!}\bar{c}_{i,j}\right\}\mbox{ та }\bigl\{u_{3}^{d-(i+j)}u_{1}^{i}u_{2}^{j})\bigr\},i+j\leq d,

будуть взамно дуальними.

Вдповдний елемент Казимра $sl_{3}$ -нварантом i ма вигляд

\Delta(\bar{C}_{d},S^{d}(U))=\sum_{i+j\leq n}\,\frac{(-1)^{i+j}d!}{i!j!(d{-}(i+j))!}\bar{b}_{i,j}u_{3}^{d-(i+j)}u_{1}^{i}u_{2}^{j},

тобто контраварантом порядку $d.$ ∎

6. Змшан конкомтанти тернарно форми

Перейдемо до вивчення змшаних конкомтантв тернарно форми. Як у випадку коварантв та контраварантв мають мсце наступн теореми

Теорема 7.

Нехай

f=\sum_{\begin{array}[]{c}\mbox{{\small i+j}}\leq d_{1}\\ \mbox{{\small k+l}}\leq d_{2}\end{array}}\,\frac{d_{1}!d_{2}!B_{i\!,j}^{k\!,l}x_{1}^{d_{1}-(i+j)}x_{2}^{i}x_{3}^{j}u_{3}^{d_{2}-(k+l)}u_{1}^{k}u_{2}^{l}}{i!j!k!l!(d_{1}{-}(i+j))!(d_{2}-(k+l))!},

– незвдний змшаний конкомтант класу $[d_{1},d_{2}].$ Тут $B_{i\!,j}^{k\!,l}\in k[A]$ i $d_{1},d_{2}>0.$ Тод:

(i)

векторний простр

$B_{d_{1}}^{d_{2}}:=\langle\{B_{i\!,j}^{k\!,l}\},i+j\leq d_{1},k+l\leq d_{2}\rangle$

незвдним $sl_{3}$ -модулем зоморфним $\Gamma_{d_{1},d_{2}}.$
(ii)

елемент $B_{0\!,0}^{0\!,0}$ старшим вектором $sl_{3}$ - модуля $B_{d_{1}}^{d_{2}}$ з вагою $[d_{1},d_{2}].$
(iii)

змшаний конкомтант $f$ елементом Казимира, причому $f=\Delta(B_{d_{1}}^{d_{2}},S^{d_{1}}(X)\cdot S^{d_{2}}(U)).$

Доведення.

$(i)$ Очевидно, що $f$ нварантом $sl_{3}$ -модуля $B_{d_{1}}^{d_{2}}\cdot S^{d_{1}}(X)\cdot S^{d_{2}}(U).$ Тому з теореми 1 отримумо

B_{d_{1}}^{d_{2}}\cong(S^{d_{1}}(X)\cdot S^{d_{2}}(U))^{*}=(S^{d_{1}}(X))^{*}\cdot(S^{d_{2}}(U))^{*}.

$sl_{3}$ -модуль $S^{d_{1}}(X)\cdot S^{d_{2}}(U)$ можна легко розкласти на незвдн пдмодул. Для цього знайдемо старш вектори в $S^{d_{1}}(X)\cdot S^{d_{2}}(U),$ тобто вектори нварантн вдносно алгебри $DT_{3}$ . Неважко переконатися, що за старш вектори можна взяти так многочлени

v_{i}:=x_{3}^{d_{1}-i}u_{1}^{d_{2}-i}u^{i},\mbox{ }i\leq 0\ldots i_{0},\mbox{ }i_{0}:={\min}(d_{1},d_{2}),

a $u:=x\,u_{1}+y\,u_{2}+z\,u_{3}$ – унверсальний коварант.

Оскльки ${\rm ord}_{1}(u_{1}){=}1,$ ${{\rm ord}_{1}(x_{3}){=}{\rm ord}_{1}(u)=0,}$ то
${\rm ord}_{1}(v_{i})=d_{1}-i.$ Аналогчно знаходимо, що i
${{\rm ord}_{2}(v_{i})=d_{2}-i.}$ Оскльки, порядок нваранта сп-впада з його вагою, то вага кожного вектора $v_{i}$ рв-на ${[d_{1}{-}i,d_{2}{-}i],}$ ма мсце розклад

S^{d_{1}}(X)\cdot S^{d_{2}}(U)=\Gamma_{d_{1},\,d_{2}}(v_{0})+\cdots+\Gamma_{d_{1}-i_{0},\,d_{2}-i_{0}}(v_{i_{0}}).

Тут $\Gamma_{d_{1}\!{-}i,\,d_{2}\!{-}i}(v_{i})$ – незвдний $sl_{3}$ -модуль з старшим вектором $v_{i}$ вагою ${[d_{1}{-}i,\,d_{2}{-}i]}.$

Повнстю аналогчно можна переврити, що многочлени $\bar{v}_{i}:=x^{d_{1}-i}u_{3}^{d_{2}-i}u^{i}$ молодшими векторами $sl_{3}$ -модуля $S^{d_{1}}(X)\cdot S^{d_{2}}(U).$

Задамо лнйне вдображення векторних просторв $\varphi:S^{d_{1}}(X)\cdot S^{d_{2}}(U)\to B_{d_{1}}^{d_{2}},$ яке кожному елементу з $S^{d_{1}}(X)\cdot S^{d_{2}}(U)$ ставить у вдповднсть дуальний йому елемент з $B_{d_{1}}^{d_{2}},$ тобто

\varphi\bigl(x_{1}^{d_{1}-(i+j)}x_{2}^{i}x_{3}^{j}u_{3}^{d_{2}-(k+l)}u_{1}^{k}u_{2}^{l}\bigr)=\frac{d_{1}!d_{2}!}{i!j!k!l!(d_{1}{-}(i+j))!(d_{2}-(k+l))!}B_{i\,j}^{k\,l}.

Врахувавши теорему 2, отримамо, що вдображеня $\varphi$ переводить молодший вектор $sl_{3}$ -модуля $S^{d_{1}}(X)\cdot S^{d_{2}}(U)$ у старший вектор $sl_{3}$ -модуля $B_{d_{1}}^{d_{2}}.$ Позначимо через $w_{i}:=\varphi(v_{i})$ вдповдн старш вектори, а через $\Gamma_{d_{1}-i,d_{2}-i}(w_{i})$ – вдповдн незвдн пдмодул. Ма мсце розклад

B_{d_{1}}^{d_{2}}=\Gamma_{d_{1},d_{2}}(w_{0})+\cdots+\Gamma_{d_{1}-i_{0},d_{2}-i_{0}}(w_{i_{0}}).

Розглянемо тепер тепер елемент Казимра

\Delta(B_{d_{1}}^{d_{2}},S^{d_{1}}(X)\cdot S^{d_{2}}(U)).

Очевидно ма мсце розклад

\Delta(B_{d_{1}}^{d_{2}},S^{d_{1}}(X)\cdot S^{d_{2}}(U)){=}\Delta(\Gamma_{d_{1},d_{2}}(w_{0}),\Gamma_{d_{1},d_{2}}(v_{0}))+\cdots+\Delta(\Gamma_{d_{1}-i_{0},d_{2}-i_{0}}(v_{i_{0}}),\Gamma_{d_{1}-i_{0},d_{2}-i_{0}}(w_{i_{0}})).

Кожен з елементв Казимра в правй частин, крм останього, змшаним конкомтантом, тому елемент $\Delta(B_{d_{1}}^{d_{2}},S^{d_{1}}(X)\cdot S^{d_{2}}(U))$ буде незвдним лише тод, коли вс змшан конкомтанти право частини меншого класу будуть рвн нулю, а це можливо лише у випадку, коли вс старш вектори $w_{i}=0,$ $i=1\ldots i_{0},$ а $w_{0}\neq 0.$ Таким чином отримамо

\Delta(B_{d_{1}}^{d_{2}},S^{d_{1}}(X)\cdot S^{d_{2}}(U))=\Delta(\Gamma_{d_{1},d_{2}}(w_{0}),\Gamma_{d_{1},d_{2}}(v_{0})),

звдки зразу виплива, що $B_{d_{1}}^{d_{2}}=\Gamma_{d_{1},d_{2}}(w_{0})\cong\Gamma_{d_{1},d_{2}}.$

$(ii)$

Аналогчно до того, як це було зроблено в пропозиц 1, знаходимо дю породжуючих елементв алгебри $sl_{3}$ на $B_{d_{1}}^{d_{2}}:$

\begin{array}[]{l}\hat{D}_{1}(B_{i,j}^{k,l}){=}(d_{1}-(i+j))B_{i+1,j}^{k,l}{-}lB_{i,j}^{k+1,l-1},\\ \hat{D}_{2}(B_{i,j}^{k,l}){=}iB_{i-1,j+1}^{k,l}{-}(d_{2}-(k+l))B_{i,j}^{k,l+1},\\ \hat{D}_{3}(B_{i,j}^{k,l}){=}(d_{1}-(i+j))B_{i,j+1}^{k,l}{-}(d_{2}-(k+l))B_{i,j}^{{k+1},l},\\ D_{1}(B_{i,j}^{k,l})=iB_{i-1,j}^{k,l}-kB_{i,j}^{k-1,l+1},\\ D_{2}(B_{i,j}^{k,l})=jB_{i+1,j-1}^{k,l}-lB_{i,j}^{k,l-1},\\ D_{3}(B_{i,j}^{k,l})=jB_{i,j-1}^{k,l}-kB_{i,j}^{k-1,l}.\end{array}

Звдси зразу отримумо, що

D_{1}(B_{0,0}^{0,0})=D_{2}(B_{0,0}^{0,0})=0,

отже, $B_{0,0}^{0,0}$ – старший вектор у $B_{d_{1}}^{d_{2}}.$

$(iii)$ Оскльки базиси

\displaystyle\left\{\frac{d_{1}!d_{2}!}{i!j!k!l!(d_{1}{-}(i+j))!(d_{2}-(k+l))!}B_{i,j}^{k,l}\right\}\mbox{ та }\bigl\{x_{1}^{d_{1}-(i+j)}x_{2}^{i}x_{3}^{j}u_{3}^{d_{2}-(k+l)}u_{1}^{k}u_{2}^{l}\bigr\},i+j\leqslant d_{1},k+l\leqslant d_{1}

дуальн, то $f=\Delta(B_{d_{1}}^{d_{2}},S^{d_{1}}(X)\cdot S^{d_{2}}(U)).$ ∎

Нехай $a$ незвдний, однордний, зобарний елемент з $k[A]^{UT_{3}}$ порядку $[d_{1},d_{2}].$ Розглянемо векторний простр $\bar{B}_{d_{1}}^{d_{2}}$ породжений елементами $\left\{\bar{B}_{i,j}^{k,l}\right\},$ де $\bar{B}_{0,0}^{0,0}{:=}a,$ а вс $\bar{B}_{i\,j}^{k\,l}$ знаходяться з умов

\begin{array}[]{l}\hat{D}_{1}(\bar{B}_{i,j}^{k,l})=(d_{1}-(i+j))\bar{B}_{i+1,j}^{k,l}-l\bar{B}_{i,j}^{k+1,l-1},\\ \hat{D}_{2}(\bar{B}_{i,j}^{k,l})=i\bar{B}_{i-1,j+1}^{k,l}-(d_{2}-(k+l))\bar{B}_{i,j}^{k,l+1},\\ \hat{D}_{3}(\bar{B}_{i,j}^{k,l}){=}(d_{1}-(i+j))\bar{B}_{i,j+1}^{k,l}{-}(d_{2}-(k+l))\bar{B}_{i,j}^{k+1,l},\end{array}

та з умов рвност нулю елементв $\bar{w}_{i},$ $i=1\ldots i_{0}.$ Тут $\bar{w}_{i}$ утворюються з $w_{i}$ замною $B_{i,j}^{k,l}$ на $\bar{B}_{i,j}^{k,l}.$

Теорема 8.

Нехай $a$ незвдний, однордний, зобарний елемент з $k[A]^{UT_{3}}$ мультипорядку $[d_{1},\,d_{2}].$ Тод:

(i)

векторний простр $\bar{B}_{d_{1}}^{d_{2}}:={\mathfrak{U}}(UT_{3})a$ незвдним $sl_{3}$ -модулем зоморфним до $\Gamma_{d_{1},\,d_{2}}.$
(ii)

елемент Казимра $\Delta(\bar{B}_{d_{1}}^{d_{2}},S^{d_{1}}(X)\cdot S^{d_{2}}(U))$ змшаним конкомтантом тернарно форми класу $[d_{1},d_{2}].$

Доведення.

$(i)$ Пряма переврка показу, що $\bar{B}_{d_{1}}^{d_{2}}$ $sl_{3}$ -модулем. Оскльки простр $\bar{B}_{d_{1}}^{d_{2}}$ побудований таким чином, що в ньому сну лише один старший вектор ваги $[d_{1},d_{2}]$ , а саме $\bar{B}_{0,0}^{0,0}=a,$ то $\bar{B}_{d_{1}}^{d_{2}}$ незвдним $sl_{3}$ -модулем, причому $\bar{B}_{d_{1}}^{d_{2}}={\mathfrak{U}}(UT_{3})a.$

$(ii)$ Розглянемо блнйну форму

(\cdot,\cdot):\bar{B}_{d_{1}}^{d_{2}}\times S^{d_{1}}(X)\cdot S^{d_{2}}(U)\to\mathbb{K},

значення яко на базисних елементах вдповдних просторв визначаться за формулою

\left(\bar{B}_{i\,j}^{k\,l},x_{1}^{d_{1}-(i+j)}x_{2}^{i^{\prime}}x_{3}^{j^{\prime}}u_{3}^{d_{2}-(k^{\prime}+l^{\prime})}u_{1}^{k^{\prime}}u_{2}^{l^{\prime}}\right)=\frac{i!j!k!l!(d_{1}{-}(i+j))!(d_{2}-(k+l))!}{d_{1}!d_{2}!}\delta_{i,i^{\prime}}\delta_{j,j^{\prime}}\delta_{k,k^{\prime}}\delta_{k,k^{\prime}}.

Аналогчно, як у випадку коварантв та контраварантв можна показати що ця форма невиродженою та $sl_{3}$ -нварантною. Тому, базиси

\left\{\frac{d_{1}!d_{2}!}{i!j!k!l!(d_{1}{-}(i+j))!(d_{2}-(k+l))!}\bar{B}_{i\,j}^{k\,l}\right\},

та

\{x_{1}^{d_{1}-(i+j)}x_{2}^{i}x_{3}^{j}u_{3}^{d_{2}-(k+l)}u_{1}^{k}u_{2}^{l}\},i+j\leq d_{1},k+l\leq d_{2},

дуальними, а вдповдний елемент Казимра

\Delta(\bar{B}_{d_{1}}^{d_{2}},S^{d_{1}}(X)\cdot S^{d_{2}}(U)),

змшаним конкомтантом тернарно форми класу $[d_{1},d_{2}].$ ∎

Приклад. Для $n=3$ , розглянемо в $k[A]$ многочлен $a:=a_{0,\,0}a_{2,\,0}-a_{1,\,0}^{2}$ який нварантом пдалгебри $k[A]^{DT_{3}}.$ Оскльки $\hat{D}_{1}^{3}(a)=0,$ але $\hat{D}_{1}^{2}(a)\neq 0,$ то ${\rm ord}_{1}(a)=2.$ Аналогчними мркуваннями отримумо, що ${\rm ord}_{2}(a)=2,$ отже, порядок $a$ рвний $[2,2],$ $a$ буде старшим вектором з старшою вагою $[2,2]$ $sl_{3}$ -пдмодуля $\bar{B}_{2}^{2}={\mathfrak{U}}(UT_{3})a$ в $k[A],$ зоморфного стандартному $sl_{3}$ -модулю $\Gamma_{2,\,2}.$ Вдповдно до вагово даграми знайдемо базисн вектори вагових пдпросторв $B_{(i,j)}$ $sl_{3}$ -модуля ${\mathfrak{U}}(UT_{3})a$

\begin{array}[]{ll}B_{(2,2)}=\{B_{0\,0}^{0\,0}=a\},&\\ B_{(0,3)}=\{\hat{D}_{1}(a)=2B_{1\,0}^{0\,0}\},&\\ B_{(3,0)}=\{D_{2}(B_{0\,0}^{0\,0})=-2B_{0\,0}^{0\,1}\},&\\ B_{(4,-2)}=\{\hat{D}_{2}^{2}(a)=2B_{0,0}^{0,2}\},&\\ B_{(-2,4)}=\{\hat{D}_{1}^{2}(a)=2B_{2\,0}^{0\,0}\},&\\ B_{(-3,3)}=\{\hat{D}_{1}^{2}\hat{D}_{3}(a)=-4B_{2,0}^{1,0}\},&\\ B_{(-4,2)}=\{\hat{D}_{1}^{2}\hat{D}_{3}^{2}(a)=4B_{2,0}^{2,0}\},&\\ B_{(3,-3)}=\{\hat{D}_{2}^{2}\hat{D}_{2}(a)=4B_{0,1}^{0,2}\},&\\ B_{(2,-4)}=\{\hat{D}_{2}^{2}\hat{D}_{3}^{2}(a)=\{4B_{0,2}^{0,2}\},&\\ B_{(-2,-2)}=\{\hat{D}_{3}^{4}(a)=24B_{0,2}^{2,0}\},&\\ B_{(1,1)}=\{\hat{D}_{3}(a)=2B_{0,1}^{0,0}-2B_{0,0}^{1,0},\\ \hat{D}_{1}D_{2}(a)=-4B_{1,0}^{0,1}+2B_{0,0}^{1,0}\},&\\ B_{(-1,2)}=\{\hat{D}_{1}\hat{D}_{3}(a)=-4B_{1,0}^{1,0}+2B_{1,1}^{0,0},&\\ \hat{D}_{1}^{2}\hat{D}_{2}=8B_{1,0}^{1,0}-4B_{2,0}^{0,1}\},&\\ B_{(2,-1)}=\{\hat{D}_{1}\hat{D}_{2}^{2}(a)=4B_{1,0}^{0,2}-4B_{0,0}^{1,1},&\\ \hat{D}_{2}\hat{D}_{3}(a)=2B_{0,0}^{1,1}-4B_{0,1}^{0,1}\},&\\ B_{(-2,1)}=\{\hat{D}_{1}\hat{D}_{3}(a)=4B_{1,0}^{2,0}-8B_{1,1}^{1,0},&\\ \hat{D}_{1}^{2}\hat{D}_{2}\hat{D}_{3}(a)=-8B_{1,0}^{2,0}+4B_{2,0}^{1,1}+8B_{1,1}^{1,0}\},&\\ B_{(1,-2)}=\{\hat{D}_{2}\hat{D}_{3}^{2}(a)=8B_{0,1}^{1,1}-4B_{0,2}^{0,1},&\\ \hat{D}_{1}\hat{D}_{2}^{2}\hat{D}_{3}(a)=4B_{1,1}^{0,2}-8B_{0,1}^{1,1}\},&\\ B_{(-1,-1)}=\{\hat{D}_{1}\hat{D}_{2}\hat{D}_{3}^{2}(a)=8B_{1,1}^{1,1}-8B_{0,1}^{2,0}+4B_{0,2}^{1,0},&\\ \hat{D}_{1}^{2}\hat{D}_{2}^{2}\hat{D}_{3}(a)=-16B_{1,1}^{1,1}+8B_{0,1}^{2,0}\},&\\ B_{(-3,0)}=\{\hat{D}_{1}^{2}\hat{D}_{2}\hat{D}_{3}^{2}(a)=-16B_{1,1}^{2,0}\},&\\ B_{(0,-3)}=\{\hat{D}_{1}\hat{D}_{2}^{2}\hat{D}_{3}^{2}(a)=-8B_{0,2}^{1,1}\},&\\ B_{(0,0)}=\{\hat{D}_{3}^{2}(a)=-8B_{0,1}^{1,0}+2B_{0,0}^{2,0}+2B_{0,2}^{0,0},&\\ \hat{D}_{1}\hat{D}_{2}\hat{D}_{3}(a)=4B_{1,0}^{1,1}-2B_{0,0}^{2,0}-4B_{1,1}^{0,1}+4B_{0,1}^{1,0},&\\ \hat{D}_{1}^{2}\hat{D}_{2}^{2}(a)=-16B_{1,0}^{1,1}+4B_{0,0}^{2,0}+4B_{2,0}^{0,2}\}.\end{array}

Отримали $27$ рвнянь для $36$ невдомих $B_{i,j}^{k,l}.$ нш $9$ рвнянь знайдемо з наступних мркувань.

В $sl_{3}$ -модул $S^{2}(X)\cdot S^{2}(U)$ розглянемо молодш вектори

\begin{array}[]{l}v_{1}=x_{1}u_{1}u=x_{1}u_{1}(x_{1}u_{1}+x_{2}u_{2}+x_{3}u_{3})=x_{1}^{2}u_{1}^{2}+x_{1}x_{2}u_{1}u_{2}+x_{1}x_{3}u_{1}u_{3},\\ v_{2}=u^{2}=(x_{1}u_{1}+x_{2}u_{2}+x_{3}u_{3})^{2}.\end{array}

Тод вектори

\begin{array}[]{l}\varphi(v_{1})=B_{0,1}^{0,0}+B_{0,0}^{1,0}+B_{1,0}^{0,1},\\ \varphi(v_{2})=B_{0,0}^{2,0}+B_{2,0}^{0,2}+B_{0,2}^{0,0}+2B_{1,0}^{1,1}+2B_{0,1}^{1,0}+2B_{1,1}^{0,1},\end{array}

будуть старшими векторами $B_{2}^{2}$ мультипорядкв $[1,1]$ i $[0,0].$ Розмрнсть $\Gamma_{1,1}(\varphi(v_{1}))$ рвна $8$ розмрнсть $\Gamma_{0,0}(\varphi(v_{2}))$ рвна $1.$ Одномрн вагов пдпростори $\Gamma_{1,1}(\varphi(v_{1}))$ породжуються такими елементами

\begin{array}[]{l}\varphi(v_{1})=B_{0,1}^{0,0}+B_{0,0}^{1,0}+B_{1,0}^{0,1},\\ \hat{D}_{1}(\varphi(v_{1}))=B_{1,0}^{1,0}+B_{2,0}^{0,1}+B_{1,1}^{0,0},\\ \hat{D}_{1}\hat{D}_{3}(\varphi(v_{1}))=-B_{1,0}^{2,0}-B_{2,0}^{1,1}-B_{1,1}^{1,0},\\ \hat{D}_{2}\hat{D}_{3}(\varphi(v_{1}))=-B_{0,1}^{1,1}-B_{0,2}^{0,1}-B_{1,1}^{0,2},\\ \hat{D}_{1}\hat{D}_{2}(\varphi(v_{1}))=B_{0,0}^{2,0}-B_{2,0}^{0,2}-B_{1,1}^{0,1}+B_{0,1}^{1,0},\\ \hat{D}_{2}(\varphi(v_{1}))=-B_{0,0}^{1,1}-B_{0,1}^{0,1}-B_{1,0}^{0,2},\\ \hat{D}_{1}\hat{D}_{2}\hat{D}_{3}(\varphi(v_{1}))=B_{1,1}^{1,1}+B_{0,1}^{2,0}+B_{0,2}^{1,0},\\ \hat{D}_{3}(\varphi(v_{1}))=-B_{0,0}^{2,0}+B_{1,1}^{0,1}-B_{1,0}^{1,1}+B_{0,2}^{0,0}.\par\end{array}

Поклавши $\varphi(v_{1})=0,$ $\varphi(v_{2})=0$ знайдемо необхдн $9$ рвнянь. Роз’язавши в Maple отриману систему з $36$ рвнянь знайдемо значення всх 27 базисних елементв $B^{i,j}_{k,l}.$ Отже, ми отримали реалзацю незвдного $sl_{3}$ -модуля $B_{2}^{2}\cong\Gamma_{2,2}$ в ${\mathfrak{U}}(sl_{3})a.$ Вдповдний елемент Казимра буде змшаним конкомтантом

f:=\Delta(B_{2}^{2},S^{2}(X)\cdot S^{2}(U))=\sum_{\begin{array}[]{c}\mbox{{\small{\it i+j}}}\leq 2\\ \mbox{{\small{\it k+l}}}\leq 2\end{array}}\,\frac{2!2!B_{i\,j}^{k\,l}x_{1}^{2-(i+j)}x_{2}^{i}x_{3}^{j}u_{3}^{2-(k+l)}u_{1}^{k}u_{2}^{l}}{i!j!k!l!(2{-}(i+j))!(2-(k+l))!}.

Обчисливши вс кофцнти $B^{i,j}_{k,l}$ знаходимо явний вигляд $f\colon$

\begin{array}[]{l}f:=\Delta(B_{2}^{2},S^{2}(X)\cdot S^{2}(U))=\\ ({a_{0,\,0}}\,{a_{2,\,0}}-{a_{1,\,0}}^{2})\,x^{2}\,{u_{3}}^{2}+({a_{2,\,0}}\,{a_{0,\,2}}-{a_{1,\,1}}^{2})\,x^{2}\,{u_{1}}^{2}+({a_{0,\,1}}\,{a_{0,\,3}}-{a_{0,\,2}}^{2})\,z^{2}\,{u_{2}}^{2}\\ \mbox{}+({a_{2,\,1}}\,{a_{0,\,3}}-{a_{1,\,2}}^{2})\,z^{2}\,{u_{1}}^{2}+({a_{0,\,2}}\,{a_{0,\,0}}-{a_{0,\,1}}^{2})\,x^{2}\,{u_{2}}^{2}+({a_{2,\,1}}\,{a_{0,\,1}}-{a_{1,\,1}}^{2})\,z^{2}\,{u_{3}}^{2}\\ \mbox{}+(-{a_{2,\,1}}^{2}+{a_{3,\,0}}\,{a_{1,\,2}})\,y^{2}\,{u_{1}}^{2}+(-{a_{2,\,0}}^{2}+{a_{1,\,0}}\,{a_{3,\,0}})\,y^{2}\,{u_{3}}^{2}\\ \mbox{}+(-{a_{1,\,0}}\,{a_{2,\,0}}+{a_{3,\,0}}\,{a_{0,\,0}})\,x\,y\,{u_{3}}^{2}+({a_{1,\,0}}\,{a_{1,\,2}}-{a_{1,\,1}}^{2})\,y^{2}\,{u_{2}}^{2}\\ \mbox{}+({a_{1,\,2}}\,{a_{0,\,1}}+{a_{1,\,0}}\,{a_{0,\,3}}-2\,{a_{1,\,1}}\,{a_{0,\,2}})\,y\,z\,{u_{2}}^{2}\\ \mbox{}+({a_{1,\,2}}\,{a_{0,\,0}}-2\,{a_{1,\,1}}\,{a_{0,\,1}}+{a_{1,\,0}}\,{a_{0,\,2}})\,x\,y\,{u_{2}}^{2}+(2\,{a_{1,\,1}}\,{a_{0,\,2}}-2\,{a_{1,\,2}}\,{a_{0,\,1}})\,{u_{2}}\,z^{2}\,{u_{3}}\\ \mbox{}+(2\,{a_{1,\,0}}\,{a_{1,\,1}}-2\,{a_{2,\,0}}\,{a_{0,\,1}})\,x^{2}\,{u_{3}}\,{u_{1}}+(-2\,{a_{1,\,1}}\,{a_{2,\,1}}+{a_{2,\,0}}\,{a_{1,\,2}}+{a_{3,\,0}}\,{a_{0,\,2}})\,x\,y\,{u_{1}}^{2}\\ \mbox{}+(2\,{a_{2,\,0}}\,{a_{2,\,1}}-2\,{a_{3,\,0}}\,{a_{1,\,1}})\,y^{2}\,{u_{3}}\,{u_{1}}+(2\,{a_{1,\,1}}\,{a_{1,\,2}}-2\,{a_{2,\,1}}\,{a_{0,\,2}})\,z^{2}\,{u_{3}}\,{u_{1}}\\ \mbox{}+({a_{2,\,0}}\,{a_{0,\,3}}+{a_{2,\,1}}\,{a_{0,\,2}}-2\,{a_{1,\,1}}\,{a_{1,\,2}})\,x\,z\,{u_{1}}^{2}+(-{a_{0,\,1}}\,{a_{0,\,2}}+{a_{0,\,3}}\,{a_{0,\,0}})\,x\,z\,{u_{2}}^{2}\\ \mbox{}+(2\,{a_{2,\,0}}\,{a_{1,\,1}}-2\,{a_{1,\,0}}\,{a_{2,\,1}})\,{u_{2}}\,y^{2}\,{u_{3}}+({a_{3,\,0}}\,{a_{0,\,1}}+{a_{1,\,0}}\,{a_{2,\,1}}-2\,{a_{2,\,0}}\,{a_{1,\,1}})\,y\,z\,{u_{3}}^{2}\\ \mbox{}+(2\,{a_{0,\,1}}\,{a_{1,\,0}}-2\,{a_{1,\,1}}\,{a_{0,\,0}})\,{u_{2}}\,x^{2}\,{u_{3}}+(2\,{a_{1,\,1}}\,{a_{2,\,1}}-2\,{a_{2,\,0}}\,{a_{1,\,2}})\,y^{2}\,{u_{2}}\,{u_{1}}\\ \mbox{}+(-2\,{a_{1,\,0}}\,{a_{0,\,2}}+2\,{a_{1,\,1}}\,{a_{0,\,1}})\,x^{2}\,{u_{2}}\,{u_{1}}+({a_{2,\,1}}\,{a_{0,\,0}}-2\,{a_{1,\,0}}\,{a_{1,\,1}}+{a_{2,\,0}}\,{a_{0,\,1}})\,x\,z\,{u_{3}}^{2}\\ \mbox{}+(-{a_{2,\,1}}\,{a_{1,\,2}}+{a_{3,\,0}}\,{a_{0,\,3}})\,y\,z\,{u_{1}}^{2}+(-2\,{a_{1,\,1}}\,{a_{0,\,3}}+2\,{a_{1,\,2}}\,{a_{0,\,2}})\,z^{2}\,{u_{2}}\,{u_{1}}\\ \mbox{}+(2\,{a_{1,\,2}}\,{a_{0,\,1}}-2\,{a_{1,\,0}}\,{a_{0,\,3}})\,x\,z\,{u_{2}}\,{u_{1}}+(-2\,{a_{2,\,1}}\,{a_{0,\,0}}+2\,{a_{2,\,0}}\,{a_{0,\,1}})\,{u_{2}}\,x\,y\,{u_{3}}\\ \mbox{}+(-2\,{a_{1,\,2}}\,{a_{0,\,0}}+2\,{a_{1,\,0}}\,{a_{0,\,2}})\,{u_{2}}\,x\,z\,{u_{3}}\\ \mbox{}+(2\,{a_{1,\,0}}\,{a_{1,\,2}}+2\,{a_{1,\,1}}^{2}-2\,{a_{2,\,1}}\,{a_{0,\,1}}-2\,{a_{2,\,0}}\,{a_{0,\,2}})\,x\,z\,{u_{3}}\,{u_{1}}\\ \mbox{}+(-2\,{a_{3,\,0}}\,{a_{0,\,2}}+2\,{a_{2,\,0}}\,{a_{1,\,2}})\,y\,z\,{u_{3}}\,{u_{1}}\\ \mbox{}+(-2\,{a_{2,\,0}}\,{a_{0,\,2}}+2\,{a_{1,\,1}}^{2}-2\,{a_{1,\,0}}\,{a_{1,\,2}}+2\,{a_{2,\,1}}\,{a_{0,\,1}})\,x\,y\,{u_{2}}\,{u_{1}}\\ \mbox{}+(2\,{a_{1,\,0}}\,{a_{2,\,1}}-2\,{a_{3,\,0}}\,{a_{0,\,1}})\,x\,y\,{u_{3}}\,{u_{1}}+(-2\,{a_{2,\,0}}\,{a_{0,\,3}}+2\,{a_{2,\,1}}\,{a_{0,\,2}})\,y\,z\,{u_{2}}\,{u_{1}}\\ \mbox{}+(-2\,{a_{1,\,0}}\,{a_{1,\,2}}+2\,{a_{2,\,0}}\,{a_{0,\,2}}+2\,{a_{1,\,1}}^{2}-2\,{a_{2,\,1}}\,{a_{0,\,1}})\,{u_{2}}\,y\,z\,{u_{3}}\end{array}

Лтература

[1] J.H. Grace, A. Young, The Algebra of Invariants, London, 1903.
[2] P. Gordan, Ueber die Theorie der tern $\ddot{a}$ ren cubischen Formen, (1869), Clebsch Ann. I., 57–89.
[3] E. Noether, $\ddot{U}$ ber die Bildung des Formensystems der tern $\ddot{a}$ ren biquadratischen Form,(1908), J. f $\ddot{u}$ r Math. 134, 23–90.
[4] O. E. Glenn, Тreatise on theory of invariants, Boston,1915.
[5] Спрингер Т.,Теория инвариантов.–М.: Мир,1981.–192 c.
[6] W.Fulton, J. Harris, Reptesemation theory: a first course, 1991.
[7] J. Humphreys, Introduction to Lie Algebras and Representation Theory,1978.

Аналоги прямоï та оберненоï теореми Робертса для тернарних форм

1. Вступ

2. Елементи Казимра

Означення 1.

Означення 2.

Теорема 1.

Доведення.

3. Реалзаця s​l3sl_{3}-модулв в k⁡[A].k[A].

Пропозиця 1.

Доведення.

Теорема 2.

Доведення.

Пропозиця 2.

Доведення.

Пропозиця 3.

Доведення.

4. Коваранти тернарно форми

Теорема 3.

Доведення.

Означення 3.

Пропозиця 4.

Доведення.

Теорема 4.

Доведення.

5. Контраваранти тернарно форми

Теорема 5.

Доведення.

Теорема 6.

Доведення.

6. Змшан конкомтанти тернарно форми

Теорема 7.

Доведення.

Теорема 8.

Доведення.

Лтература

3. Реалзаця $sl_{3}$ -модулв в $k[A].$