Анотацiя
Встановлено точнi за порядком оцiнки наближення класiв Соболєва перiодичних функцiй багатьох змiнних з обмеженою домiнуючою мiшаною похiдною. Наближення здiйснюється за допомогою тригонометричних полiномiв зi спектром у схiдчастих гiперболiчних хрестах, а похибка оцiнюється в метрицi простору , .
We established exact in order estimates an approximation of the Sobolev classes of periodic functions of many variables with a bounded dominating mixed derivative. The approximation is made using trigonometric polynomials with the spectrum in step-hyperbolic crosses, and the error is estimated in the metric of the space , .
Найкращi наближення класiв перiодичних функцiй багатьох змiнних з обмеженою домiнуючою мiшаною похiдною
Best approximations for classes of periodic functions
of many variables with bounded dominating mixed derivative
K. V. Pozharska, A. S. Romanyuk, S. Ya. Yanchenko
The Institute of Mathematics of the NAS of Ukraine, Kyiv
К. В. Пожарська, А. С. Романюк, C. Я. Янченко
Iнститут математики НАН України, Київ
Ключовi слова та фрази: класи Соболєва, найкраще наближення, домiнуюча мiшана похiдна, схiдчастий гiперболiчний хрест, суми Фур’є.
Keywords: Sobolev classes, best approximation, dominating mixed derivative, step-hyperbolic cross, Fourier sums.
1. Вступ. У роботi дослiджуються питання апроксимацiї класiв Соболєва перiодичних функцiй багатьох змiнних з обмеженою домiнуючою мiшаною похiдною у просторi , , норма в якому є бiльш ‘‘сильною’’ нiж -норма. В якостi агрегатiв наближення функцiй з цих класiв використовуються тригонометричнi полiноми з гармонiками зi схiдчастих гiперболiчних хрестiв. У випадку порядки найкращих наближень зазначеними полiномами реалiзуються за наближення функцiй їхнiми схiдчасто-гiперболiчними сумами Фур’є.
Мотивацiєю до дослiдження апроксимацiйних характеристик класiв у просторi , , є та обставина, що в результатi дослiджень проведених, зокрема, у роботах [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9], де вивчалися питання апроксимацiї класiв перiодичних функцiй багатьох змiнних мiшаної гладкостi (Соболєва , Нiкольського–Бєсова ) та деяких їхнiх аналогiв у просторi , , було зроблено суттєвий просув в оцiнках апроксимацiйних характеристик згаданих класiв функцiй у порiвняннi з вiдомими на той час вiдповiдними оцiнками в -просторi. Крiм цього також було виявлено, що у переважнiй бiльшостi ситуацiй в багатовимiрному випадку, на вiдмiну вiд одновимiрного, вiдповiднi апроксимацiйнi характеристики в просторах i , , мають рiзнi порядки. Таким чином, з огляду на сказане, природним є iнтерес до дослiдження апроксимацiйних характеристик класiв у просторi при .
У роботi отримано доповнення i узагальнення деяких результатiв одержаних в згаданих вище роботах [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9]. При цьому також було виявлено специфiку багатовимiрної апроксимацiї класiв у просторi , у порiвняннi з -простором. Бiльш детально про це буде йти мова в коментарях до одержаних результатiв.
2. Означення функцiональних класiв. Нехай , , — евклiдiв простiр з елементами i . Через , , , позначимо простiр функцiй , якi є -перiодичними за кожною змiнною зi скiнченною нормою:
|
|
|
|
|
|
Також будемо розглядати множину функцiй , яка визначається таким чином:
|
|
|
Надалi, з метою спрощення записiв, також будемо використовувати позначення замiсть i вiдповiдно замiсть .
Нехай — багатовимiрнi аналоги ядер Бернуллi, тобто
|
|
|
i пiдсумовування проводиться за векторами , для яких , . Тодi через позначимо клас функцiй , якi подаються у виглядi
|
|
|
(1) |
|
|
|
де ‘‘’’ означає операцiю згортки.
Функцiю у представленнi (1) називають -похiдною функцiї i позначають . Зауважимо, що у випадку класи будемо позначати i вiдповiдно .
При доведеннi оцiнок зверху апроксимацiйних характеристик класiв нам буде зручно отримувати їх для бiльш широких класiв Нiкольського–Бєсова при певних значеннях параметра . Нагадаємо означення цих класiв у термiнах так званого декомпозицiйного нормування (див. [10] Зауваження 2.1).
Нехай , , , позначає ядро Валле Пуссена вигляду
|
|
|
де при третiй доданок вважаємо рiвним нулевi.
Кожному вектору , , , поставимо у вiдповiднiсть полiном
|
|
|
i для , , покладемо
|
|
|
Тодi при , , , , класи можна означити таким чином:
|
|
|
де
|
|
|
при i
|
|
|
Тут i надалi по тексту для додатних величин i вживається запис , який означає, що iснують такi додатнi сталi та ,
якi не залежать вiд одного iстотного параметра у величинах i , що (пишемо ) i (пишемо ). Всi сталi , , якi зустрiчаються у роботi, можуть залежати лише вiд тих параметрiв, що входять в означення класу, метрики, в якiй оцiнюється похибка
наближення, та розмiрностi простору .
Зауважимо, що у випадку можна записати означення норми з класiв у дещо iншiй формi, а саме з використанням ‘‘блокiв’’ ряду Фур’є
функцiї . Для цього нам знадобляться деякi позначення.
Для векторiв
, , , , , покладемо
|
|
|
i для позначимо
|
|
|
де
— коефiцiєнти Фур’є функцiї .
Нехай , , , , . Тодi класи можна означити таким
чином [10]:
|
|
|
де
|
|
|
(2) |
при i
|
|
|
Нагадаємо, що для введених класiв справджуються такi вкладення:
|
|
|
|
|
|
(3) |
|
|
|
Зокрема при
|
|
|
Надалi замiсть , i для спрощення записiв також будемо писати , i , це не повинно створювати непорозумiнь, оскiльки в роботi розглядаються лише такi класи функцiй.
У подальших мiркуваннях будемо вважати, що координати векторiв
, якi входять в означення класiв, впорядкованi таким чином:
.
Вектору поставимо у вiдповiднiсть вектор
, , , а вектору , в свою чергу, вектор , де
, якщо i
, .
Тепер наведемо означення норми у пiдпросторi , (далi пишемо ) функцiй .
Для тригонометричних полiномiв за кратною тригонометричною системою норма визначається згiдно з формулою
|
|
|
Аналогiчно означається норма для будь-якої функцiї такої, що ряд збiгається.
Зауважимо, що у випадку
|
|
|
(4) |
Крiм того, для , , виконуються спiввiдношення:
|
|
|
(5) |
З iсторiєю дослiдження рiзних апроксимацiйних характеристик класiв , i , , у просторах , , можна ознайомитися у монографiях [14, 11, 12, 16, 15, 13] i, зокрема, у просторах , — у роботах [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 17, 18, 19].
3. Апроксимацiйнi характеристики i допомiжнi твердження.
Для , i , , , позначимо множину
|
|
|
яку називають схiдчастим гiперболiчним хрестом. У випадку, коли розглядається вектор вiдповiдну множину будемо позначати i, зокрема, при — .
Поставимо у вiдповiднiсть множинi сукупнiсть тригонометричних полiномiв вигляду
|
|
|
i для покладемо
|
|
|
Полiноми називають схiдчасто-гiперболiчними сумами Фур’є функцiй . Згiдно з прийнятими позначеннями, їх також можна подати у виглядi
|
|
|
Для означених множин тригонометричних полiномiв будемо розглядати наступнi апроксимацiйнi характеристики.
Нехай — деякий функцiональний простiр iз нормою . Тодi для позначимо через
|
|
|
величину найкращого наближення функцiї за допомогою полiномiв з множин .
Вiдповiдно для функцiонального класу покладемо
|
|
|
(6) |
Паралельно з величинами (6) нами дослiджуються також наближення функцiй з класiв їхнiми схiдчасто-гiперболiчними сумами Фур’є, тобто величини
|
|
|
(7) |
Бiльш конкретно в роботi ми встановлюємо точнi за порядком оцiнки величин (6) i (7) (iнколи при ) для класiв
i просторiв , .
У коментарях до одержаних результатiв ми будемо звертатися до одновимiрного випадку, тому наведемо вiдповiднi модифiкацiї означень величин (6) i (7).
Для позначимо
|
|
|
де
|
|
|
Вiдповiдно до означення величини (7) покладемо
|
|
|
де
|
|
|
Перед тим, як безпосередньо перейти до викладу одержаних результатiв, вiдмiтимо важливе спiввiдношення мiж означеними величинами у випадку , .
Нехай позначає оператор Фур’є, який ставить у вiдповiднiсть функцiї , , її схiдчасто-гiперболiчну суму Фур’є , тобто . Легко переконатися, що норма оператора з в , , (позначення ) є обмеженою.
Згiдно з означенням маємо
|
|
|
|
|
|
(8) |
Далi, нехай — полiном найкращого наближення функцiї . Тодi, з одного боку, беручи до уваги, що i скориставшись (8), можемо записати
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(9) |
З iншого боку безпосередньо з означень величин (6) i (7) для маємо
|
|
|
(10) |
Спiвставляючи (9) i (10) отримуємо
|
|
|
(11) |
Зрозумiло, що спiввiдношення (11) справедливе i по вiдношенню до величин , i, зокрема, — i , а також , .
Нагадаємо означення ще однiєї апроксимацiйної характеристики, яка не дослiджується в роботi, але її вiдомi оцiнки будемо використовувати при встановленнi оцiнок знизу величин i .
Нехай — нормований простiр iз нормою , — сукупнiсть пiдпросторiв у просторi розмiрностi, що не перевищує i — центрально-симетрична множина в . Величина
|
|
|
називається -вимiрним колмогоровським поперечником множини у просторi (колмогоровським поперечником). Поперечник ввiв у 1936 роцi А. М. Колмогоров [20] i вiн характеризує апроксимацiйнi можливостi -вимiрних пiдпросторiв.
Тепер наведемо деякi допомiжнi твердження.
Лема А [11, Вступ]. Справедливе спiввiдношення
|
|
|
Теорема А [21]. Нехай , , . Тодi при справедлива оцiнка
|
|
|
Теорема Б[22]. Нехай , , , i
|
|
|
Тодi при справедлива нерiвнiсть
|
|
|
(12) |
Нерiвнiсть (12) встановлена С. М. Нiкольським i вiдома як ‘‘нерiвнiсть рiзних метрик’’.
Лема Б [11, гл.1, §3]. Нехай i . Тодi
|
|
|
де .
Наступне твердження вiдоме в математичнiй лiтературi, як нерiвнiсть Бернштейна для тригонометричних полiномiв з множини .
Теорема В [11, гл.1, §3]. Нехай . Тодi при справедливе спiввiдношення
|
|
|
3. Наближення класiв схiдчасто-гiперболiчними сумами Фур’є i їхнi найкращi наближення у просторi .
Теорема 1. Нехай , , , . Тодi виконуються спiввiдношення
|
|
|
(13) |
де , .
Доведення. Одержимо спочатку оцiнку зверху величини , з якої, згiдно з (10) буде випливати оцiнка зверху i для найкращого наближення . Для цього розглянемо два випадки.
а) Нехай спочатку . У цьому випадку нам буде зручно одержати шукану оцiнку в бiльш загальнiй ситуацiї, а саме для класiв .
Отже, для довiльної функцiї згiдно з означенням норми у просторi (4) можемо записати
|
|
|
|
|
|
(14) |
Далi, скориставшись нерiвнiстю Кошi–Буняковського (Гельдера з показником ), Лемою А i означенням норми (2), отримаємо
|
|
|
|
|
|
(15) |
Тепер врахувавши, що виконується спiввiдношення (3), з якого при маємо , iз спiввiдношень (14) i (15) знаходимо
|
|
|
(16) |
б) Нехай . Як i у попередньому випадку, тут нам також буде зручно одержати шукану оцiнку в бiльш загальнiй ситуацiї, а саме для класiв . Отже, для згiдно з означенням норми у просторi , нерiвнiстю Гельдера, означенням норми (2) i Лемою А будемо мати
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(17) |
Отже, врахувавши, що , , iз (17) одержимо
|
|
|
(18) |
Таким чином поєднавши (16) i (18) отримаємо шукану оцiнку зверху.
При встановленнi в (13) вiдповiдних оцiнок знизу також будемо розглядати два випадки.
а) Нехай . Тодi оцiнки знизу для обох апроксимацiйних характеристик є наслiдками вiдомої оцiнки колмогоровського поперечника (Теорема А).
Так, вибравши число iз спiввiдношення отримаємо
|
|
|
|
|
|
б) Нехай . Зауважимо, що необхiднi оцiнки знизу достатньо встановити при i . Розглянемо функцiю , , наближення якої у просторi схiдчасто-гiперболiчними сумами Фур’є буде реалiзувати одержанi вище порядковi оцiнки зверху.
Нехай
|
|
|
де
|
|
|
i покажемо, що при вiдповiдному виборi сталої функцiя належить класу .
Для цього скористаємося спочатку лемою Б, згiдно з якою при можемо записати
|
|
|
|
|
|
Далi скориставшись спiввiдношенням (див., наприклад, [12, гл. 1, §1])
|
|
|
маємо
|
|
|
(19) |
Використавши (19) при продовжимо оцiнку величини :
|
|
|
|
|
|
(20) |
На завершення, скориставшись теоремою В, iз (20) отримуємо
|
|
|
(21) |
Останнє спiввiдношення показує, що , .
Зазначимо, що спiввiдношення аналогiчне до (21) справедливе i у випадку .
Для продовження мiркувань зауважимо, що , i тому будемо мати
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцiнки знизу встановлено.
Зауваження 1. За допомогою аналогiчних мiркувань легко переконатися, що при виконаннi умов теореми 1 виконуються спiввiдношення
|
|
|
(22) |
В доповнення до теореми 1 наведемо твердження стосовно одновимiрного випадку.
Теорема 1′. Нехай , , , . Тодi справедливi оцiнки
|
|
|
(23) |
Доведення. Оцiнки зверху в (23) випливають з наслiдку 1 [18] при згiдно зi вкладенням i спiввiдношеннями
|
|
|
Оцiнки знизу в (23) є наслiдком оцiнок вiдповiдних величин у просторi (див., наприклад, [12, гл. 1, § 3] i порядкової нерiвностi (5) ().
Як наслiдок отриманого результату, можемо зробити висновок, що в одновимiрному випадку вiдповiднi апроксимацiйнi характеристики класiв у просторах i спiвпадають за порядком.
У випадку ситуацiя є iншою. Наведемо твердження, яке вiдповiдає теоремi 1 у просторi .
Теорема Г. Нехай , , . Тодi при справедливi оцiнки
|
|
|
(24) |
Нагадаємо, що у випадку, коли — вектор з цiлочисельними координатами оцiнки встановленi в [23], а для довiльного вектора — в [24].
У зв’язку з оцiнкою (24) вiдмiтимо також справедливiсть спiввiдношень
|
|
|
(25) |
Таким чином, спiвставивши (13) i (22) з (25) i (24) виявляємо, що при порядки вiдповiдних апроксимацiйних характеристик класiв є однаковими лише при . Крiм цього у просторi iснує залежнiсть оцiнок цих характеристик як вiд показникiв розмiрностi або , так i вiд значення параметра . Бiльше того, при порядки наближень полiномами з множин i у просторi є рiзними на вiдмiну вiд наближень в -просторi.
У наступному твердженнi доповнимо оцiнки (13), розглянувши випадок , але лише для найкращих наближень .
Теорема 2. Нехай , i . Тодi справедлива оцiнка
|
|
|
(26) |
Доведення. Встановимо в (26) оцiнку зверху для класiв , з якої згiдно iз вкладенням буде випливати шукана оцiнка i для класiв .
Нехай . В якостi агрегату наближення функцiї розглянемо полiном вигляду
|
|
|
де , . Легко бачити, що .
Тодi на пiдставi означення норми у просторi можемо записати
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(27) |
Для продовження оцiнки величини скористаємося тим, що згiдно зi спiввiдношенням , (див., наприклад, [12, гл. 1, § 1])
|
|
|
(28) |
Крiм цього зауважимо, що для виконується оцiнка
|
|
|
(29) |
Таким чином, iз врахуванням (28), (29) i леми А, для оцiнки величини записуємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(30) |
Отже, поєднавши (27) i (30) та врахувавши, що , отримуємо
|
|
|
Оцiнка зверху встановлена.
Вiдповiдна оцiнка знизу в (26) є наслiдком спiввiдношення
|
|
|
(див. [11, Теорема 4.3]) i нерiвностi .
Зауваження 2. За допомогою аналогiчних мiркувань можна переконатися, що при виконаннi умов теореми 2 справедливою є оцiнка
|
|
|
Вiдповiдне теоремi 2 твердження в одновимiрному випадку має наступний вигляд.
Теорема 2′. Нехай , i . Тодi
|
|
|
(31) |
Доведення. Оцiнка зверху випливає з теореми 2 роботи [18] згiдно з вкладенням i спiввiдношеннями
|
|
|
Оцiнка знизу в (31) є наслiдком оцiнки величини (див., наприклад, [12, гл. 1, § 3] i нерiвностi .
Проаналiзувавши результати теорем 2, 2′ та їхнi доведення можна зробити висновок, що для всiх розмiрностей оцiнки найкращих наближень класiв у просторах i є однаковими за порядком.
Далi встановимо оцiнки величин (6) i (7) у випадках, коли вiдповiднi параметри i є рiзними у дослiджуваних класах та просторах, в метрицi яких оцiнюється похибка наближення.
Теорема 3. Нехай , , . Тодi при справедливi спiввiдношення
|
|
|
(32) |
Доведення. Оцiнку зверху величини , аналогiчно до того, як i при доведеннi теореми 1, встановимо в бiльш загальнiй ситуацiї, а саме для класiв , оскiльки, як зазначалося вище , .
Отже, нехай — довiльна функцiя iз класу . Згiдно iз означенням норми у просторi i нерiвнiстю (12) можемо записати
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(33) |
Далi, скориставшись нерiвнiстю Гельдера з показником та означенням норми (2), продовжимо оцiнку (33)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(34) |
де , — вектор з координатами , , i вiдповiдно , , . Легко бачити, що , i , . Враховуючи це i скориставшись лемою А, по вiдношенню до останньої суми в (34), отримаємо
|
|
|
(35) |
Насамкiнець спiвставляючи (33)–(35), отримаємо спiввiдношення
|
|
|
Переходячи в (32) до встановлення оцiнок знизу зауважимо, що їх, як i у теоремi 1, достатньо отримати у випадку i . Для цього також будемо розглядати функцiю , яка, як показано при доведеннi теореми 1, належить класу , .
Врахувавши, що будемо мати
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцiнки знизу встановлено.
Наведемо вiдповiдне до теореми 3 твердження у просторi .
Теорема Д [25]. Нехай , , . Тодi при справедливi спiввiдношення
|
|
|
(36) |
Отже, спiвставивши оцiнки (32) i (36) при виявляємо, що вiдповiднi апроксимацiйнi характеристик класiв у просторi
за винятком випадку вiдрiзняються за порядком. Крiм цього у просторi прослiдковується залежнiсть одержаних оцiнок вiд показника розмiрностi . Iнша ситуацiя спостерiгається в одновимiрному випадку.
Справедливим є таке твердження.
Теорема 3′. Нехай , , , . Тодi виконуються спiввiдношення
|
|
|
(37) |
Доведення. Оцiнки зверху в (37) випливають iз оцiнок вiдповiдних характеристик класiв (див. Наслiдок 1 з [18]) i вкладення .
Оцiнка знизу для найкращого наближення є наслiдком оцiнки цiєї величини у просторi (див. [12, гл. 1, § 3]) i спiввiдношення .
Зауважимо, з наведених мiркувань легко бачити, що розглянутi характеристики класiв у просторах i однаковi за порядком.
На завершення розглянемо ще одне спiввiдношення мiж параметрами i .
Теорема 4. Нехай , , , . Тодi при справедливi спiввiдношення
|
|
|
(38) |
Доведення. При встановленнi оцiнок зверху в (38) розглянемо два випадки.
а) Нехай . Тодi оцiнки зверху величини є наслiдком теореми 1, оскiльки
|
|
|
б) Нехай . Тодi врахувавши, що i знову скориставшись результатом теореми 1 будемо мати
|
|
|
Оцiнки зверху встановлено.
Оцiнки знизу в (38) отримуються як наслiдок оцiнки колмогоровського поперечника (Теорема А), тобто при матимемо
|
|
|
|
|
|
Твердження, вiдповiдне теоремi 4 у просторi , має такий вигляд.
Теорема Е [12, гл. 3, § 3]. Нехай , , . Тодi при виконуються спiввiдношення
|
|
|
(39) |
Таким чином, порiвнявши спiввiдношення (38) i (39), бачимо, що порядковi оцiнки вiдповiдних величин при є рiзними.
У доповнення до теореми 4 наведемо результат стосовно одновимiрного випадку.
Теорема 4′. Нехай , , . Тодi при
|
|
|
Доведення. Оцiнка зверху величини випливає iз спiввiдношення
|
|
|
(див. Наслiдок 1 [18]) згiдно iз вкладенням .
Оцiнка знизу величини є наслiдком спiввiдношення
|
|
|
(див. [12, Гл. 1, § 3]) i нерiвностi .
Отже, в одновимiрному випадку при вiдповiднi апроксимацiйнi характеристики класiв у просторах i є однаковими за порядком.
Acknowledgments: This work was supported by a grant from the Simons Foundation (1290607, A. S. Romanyuk, S. Ya. Yanchenko).
Лiтература
-
[1]
V. N. Temlyakov, Estimates of the asymptotic characteristics of classes of functions with bounded mixed derivative or difference, Proc. Steklov Inst. Math., 189, 161 – 197 (1990).
-
[2]
B. S. Kashin, V. N. Temlyakov, On best -term approximations and the entropy of sets in the space , Math. Notes, 56, No. 5, 1137 – 1157 (1994). https://doi.org/10.1007/BF02274662
-
[3]
E. S. Belinsky, Estimates of entropy numbers and Gaussian measures for classes of functions with bounded mixed derivative, J. Approx. Theory, 93, No. 1, 114 – 127 (1998) https://doi.org/10.1006/jath.1997.3157
-
[4]
A. S. Romanyuk, V. S. Romanyuk, Approximating characteristics of the classes of periodic multivariate functions in the space , Ukrainian Math. J., 71, No. 2, 308 – 321 (2019). https://doi.org/10.1007/s11253-019-01646-3
-
[5]
A. S. Romanyuk, V. S. Romanyuk, Estimation of some approximating characteristics of the classes of periodic functions of one and many variables, Ukrainian Math. J., 71, No. 8, 1257 – 1272 (2020). https://doi.org/10.1007/s11253-019-01711-x
-
[6]
A. S. Romanyuk, V. S. Romanyuk, Approximative characteristics and properties of operators of the best approximation of classes of functions from the Sobolev and Nikol’skii–Besov spaces, J. Math. Sci., 252, No. 4, 508 – 525 (2021). https://doi.org/10.1007/s10958-020-05177-2
-
[7]
S. B. Hembars’ka, P. V. Zaderei, Best orthogonal trigonometric approximations of the Nikol’skii–Besov type classes of periodic functions in the fpace , Ukrainian Math. J., 74, No. 6, 883 – 895 (2022). https://doi.org/10.1007/s11253-022-02115-0
-
[8]
A. S. Romanyuk, S. Ya. Yanchenko, Estimates of approximating characteristics and the properties of the operators of best approximation for the classes of periodic functions in the space , Ukrainian Math. J., 73, No. 8, 1278 – 1298 (2022). https://doi.org/10.1007/s11253-022-01990-x
-
[9]
A. S. Romanyuk, S. Ya. Yanchenko, Approximation of the classes of periodic functions of one and many variables from the Nikol’skii–Besov and Sobolev spaces, Ukrainian Math. J., 74, No. 6, 967 – 980 (2022). https://doi.org/10.1007/s11253-022-02110-5
-
[10]
P. I. Lizorkin, S. M. Nikol’skii, Function spaces of mixed smoothness from the decomposition point of view, Proc. Steklov Inst. Math., 187, 163 – 184 (1990).
-
[11]
V. N. Temlyakov, Approximation of functions with bounded mixed derivative, Proc. Steklov Inst. Math., 178, 1 – 121 (1989).
-
[12]
V. N. Temlyakov, Approximation of periodic functions, New York: Nova Sci. Publ. Inc. (1993).
-
[13]
R. M. Trigub, E. S. Belinsky, Fourier Analysis and Approximation of Functions, Kluwer Academic Publishers, Dordrecht, 2004. https://doi.org/10.1007/978-1-4020-2876-2
-
[14]
A. S. Romanyuk, Approximating Characteristics of the Classes of Periodic Functions of Many Variables, Proc. of the Institute of Mathematics, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2012.
-
[15]
V. N. Temlyakov, Multivariate approximation, Cambridge University Press, Cambridge, 2018. https://doi.org/10.1017/9781108689687
-
[16]
D. Dũng, V. Temlyakov and T. Ullrich, Hyperbolic Cross Approximation, Advanced Courses in Mathematics, CRM Barselona, Birkhäuser/Springer, Cham, 2018. https://doi.org/10.1007/978-3-319-92240-9
-
[17]
O. V. Fedunyk-Yaremchuk, M. V. Hembars’kyi, S. B. Hembars’ka, Approximative characteristics of the Nikol’skii–Besov-type classes of periodic functions in the space , Carpathian Math. Publ., 12, No. 2, 376 – 391 (2020). https://doi.org/10.15330/cmp.12.2.376-391
-
[18]
A. S. Romanyuk, V. S. Romanyuk, K. V. Pozharska, S. B. Hembars’ka, Characteristics of linear and nonlinear approximation of isotropic classes of periodic multivariate functions, Carpathian Math. Publ., 15, No. 1, 78 – 94 (2023). https://doi.org/10.15330/cmp.15.1.78-94
-
[19]
S. B. Hembars’ka, I. A. Romanyuk, O. V. Fedunyk-Yaremchuk, Characteristics of the linear and nonlinear approximations of the Nikol’skii–Besov-type classes of periodic functions of several variables, J. Math. Sci., 274, No. 3, 307 – 326 (2023). https://doi.org/10.1007/s10958-023-06602-y
-
[20]
A. Kolmogoroff, Über die beste Annäherung von Functionen einer gegeben Functionenclasse, Ann. Math., 37, No. 1, 107 – 110 (1936). https://doi.org/10.2307/1968691
-
[21]
A. S. Romanyuk, Entropy numbers and widths for the classes
of periodic functions of many variables, Ukrainian Math. J., 68, No. 10, 1620 – 1636 (2017). https://doi.org/10.1007/s11253-017-1315-9
-
[22]
S. M. Nikol’skii, Inequalities for entire functions of finite power and their application to the theory of differentiable functions of many variables, Tr. Mat. Inst. Steklova, 38, 244 – 278 (1951).
-
[23]
B. S. Mityagin, The approximation of functions in the space and on the torus, Mat. Sb., 58, No. 4, 397 – 414 (1962).
-
[24]
N. S. Nikol’skaya, The approximation in the metric of differentiable functions of several variables by Fourier sums, Sib. Math. J., 15, No. 2, 282 – 295 (1974). https://doi.org/10.1007/BF00968291
-
[25]
E. M. Galeev, Approximation by Fourier sums of classes of functions with several bounded derivatives, Math. Notes, 23, No. 2, 109 – 117 (1978). https://doi.org/10.1007/BF01153149
Contact information:
Department of the Theory of Functions of the Institute of Mathematics of the National
Academy of Sciences of Ukraine, 3, Tereshenkivska st., 01024, Kyiv, Ukraine.