UDC 517.51

Найкращi наближення класiв перiодичних функцiй багатьох змiнних з обмеженою домiнуючою мiшаною похiдною

Best approximations for classes of periodic functions
of many variables with bounded dominating mixed derivative

K. V. Pozharska, A. S. Romanyuk, S. Ya. Yanchenko ¹¹1E-mail: pozharska.k@gmail.com, romanyuk@imath.kiev.ua, yan.sergiy@gmail.com
The Institute of Mathematics of the NAS of Ukraine, Kyiv

К. В. Пожарська, А. С. Романюк, C. Я. Янченко
Iнститут математики НАН України, Київ

Ключовi слова та фрази: класи Соболєва, найкраще наближення, домiнуюча мiшана похiдна, схiдчастий гiперболiчний хрест, суми Фур’є.

Keywords: Sobolev classes, best approximation, dominating mixed derivative, step-hyperbolic cross, Fourier sums.

1. Вступ. У роботi дослiджуються питання апроксимацiї класiв Соболєва $W^{\boldsymbol{r}}_{p,\boldsymbol{\alpha}}(\mathbb{T}^{d})$ перiодичних функцiй багатьох змiнних з обмеженою домiнуючою мiшаною похiдною у просторi $B_{q,1}(\mathbb{T}^{d})$, $1\leqslant p,q<\infty$, норма в якому є бiльш ‘‘сильною’’ нiж $L_{q}(\mathbb{T}^{d})$-норма. В якостi агрегатiв наближення функцiй з цих класiв використовуються тригонометричнi полiноми з гармонiками зi схiдчастих гiперболiчних хрестiв. У випадку $1<q<\infty$ порядки найкращих наближень зазначеними полiномами реалiзуються за наближення функцiй їхнiми схiдчасто-гiперболiчними сумами Фур’є.

Мотивацiєю до дослiдження апроксимацiйних характеристик класiв $W^{\boldsymbol{r}}_{p,\boldsymbol{\alpha}}(\mathbb{T}^{d})$ у просторi $B_{q,1}(\mathbb{T}^{d})$, $1\leqslant q<\infty$, є та обставина, що в результатi дослiджень проведених, зокрема, у роботах [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9], де вивчалися питання апроксимацiї класiв перiодичних функцiй багатьох змiнних мiшаної гладкостi (Соболєва $W^{\boldsymbol{r}}_{p,\boldsymbol{\alpha}}(\mathbb{T}^{d})$, Нiкольського–Бєсова $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{T}^{d})$) та деяких їхнiх аналогiв у просторi $B_{q,1}(\mathbb{T}^{d})$, $q\in\{1,\infty\}$, було зроблено суттєвий просув в оцiнках апроксимацiйних характеристик згаданих класiв функцiй у порiвняннi з вiдомими на той час вiдповiдними оцiнками в $L_{q}$-просторi. Крiм цього також було виявлено, що у переважнiй бiльшостi ситуацiй в багатовимiрному випадку, на вiдмiну вiд одновимiрного, вiдповiднi апроксимацiйнi характеристики в просторах $B_{q,1}(\mathbb{T}^{d})$ i $L_{q}(\mathbb{T}^{d})$, $q\in\{1,\infty\}$, мають рiзнi порядки. Таким чином, з огляду на сказане, природним є iнтерес до дослiдження апроксимацiйних характеристик класiв $W^{\boldsymbol{r}}_{p,\boldsymbol{\alpha}}(\mathbb{T}^{d})$ у просторi $B_{q,1}(\mathbb{T}^{d})$ при $1\leqslant q,p<\infty$.

У роботi отримано доповнення i узагальнення деяких результатiв одержаних в згаданих вище роботах [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9]. При цьому також було виявлено специфiку багатовимiрної апроксимацiї класiв $W^{\boldsymbol{r}}_{p,\boldsymbol{\alpha}}(\mathbb{T}^{d})$ у просторi $B_{q,1}(\mathbb{T}^{d})$, у порiвняннi з $L_{q}(\mathbb{T}^{d})$-простором. Бiльш детально про це буде йти мова в коментарях до одержаних результатiв.

2. Означення функцiональних класiв. Нехай $\mathbb{R}^{d}$, $d\geqslant 1$, — евклiдiв простiр з елементами $\boldsymbol{x}=(x_{1},\ldots,x_{d})$ i ${(\boldsymbol{x},\boldsymbol{y})=x_{1}y_{1}+\ldots+x_{d}y_{d}}$. Через $L_{p}(\mathbb{T}^{d})$, $\mathbb{T}^{d}=\prod\limits^{d}_{j=1}[0,2\pi)$, $1\leqslant p\leqslant\infty$, позначимо простiр функцiй $f$, якi є $2\pi$-перiодичними за кожною змiнною зi скiнченною нормою:

$$\|f\|_{p}:=\|f\|_{L_{p}(\mathbb{T}^{d})}=\left((2\pi)^{-d}\int\limits_{\mathbb{T}^{d}}|f(\boldsymbol{x})|^{p}\,d\boldsymbol{x}\right)^{1/p},\ 1\leqslant p<\infty,$$

$$\|f\|_{\infty}:=\|f\|_{L_{\infty}(\mathbb{T}^{d})}=\mathop{\rm ess\sup}\limits_{\boldsymbol{x}\in\mathbb{T}^{d}}|f(\boldsymbol{x})|.$$

Також будемо розглядати множину функцiй $L^{0}_{p}(\mathbb{T}^{d})$, яка визначається таким чином:

$$L^{0}_{p}(\mathbb{T}^{d}):=\Big{\{}f\colon f\in L_{p}(\mathbb{T}^{d}),\int\limits^{2\pi}_{0}f(\boldsymbol{x})dx_{j}=0,j=\overline{1,d},\ \text{\T2A\cyrm\T2A\cyra\T2A\cyrishrt\T2A\cyrzh\T2A\cyre \T2A\cyrs\T2A\cyrk\T2A\cyrr\T2A\cyrii\T2A\cyrz\T2A\cyrsftsn}\Big{\}}.$$

Надалi, з метою спрощення записiв, також будемо використовувати позначення $L_{p}$ замiсть $L_{p}(\mathbb{T}^{d})$ i вiдповiдно $L^{0}_{p}$ замiсть $L^{0}_{p}(\mathbb{T}^{d})$.

Нехай $F_{\boldsymbol{r}}(\boldsymbol{x},\boldsymbol{\alpha})$ — багатовимiрнi аналоги ядер Бернуллi, тобто

$$F_{\boldsymbol{r}}({\boldsymbol{x}},\boldsymbol{\alpha})=2^{d}\sum\limits_{\boldsymbol{k}}\,\prod\limits^{d}_{j=1}k^{-r_{j}}_{j}\cos\left(k_{j}x_{j}-\frac{\alpha_{j}\pi}{2}\right),r_{j}>0,\alpha_{j}\in\mathbb{R},$$

i пiдсумовування проводиться за векторами $\boldsymbol{k}=(k_{1},\ldots,k_{d})$, для яких $k_{j}>0$, $j=\overline{1,d}$. Тодi через $W^{\boldsymbol{r}}_{p,\boldsymbol{\alpha}}(\mathbb{T}^{d})$ позначимо клас функцiй $f$, якi подаються у виглядi

$$f(\boldsymbol{x})=\varphi(\boldsymbol{x})\ast F_{\boldsymbol{r}}(\boldsymbol{x},\boldsymbol{\alpha})=(2\pi)^{-d}\int\limits_{\mathbb{T}^{d}}\varphi(\boldsymbol{y})F_{\boldsymbol{r}}(\boldsymbol{x}-\boldsymbol{y},\boldsymbol{\alpha})d\boldsymbol{y},$$

(1)

$$\varphi\in L_{p}(\mathbb{T}^{d}),\|\varphi\|_{p}\leqslant 1,$$

де ‘‘$\ast$’’ означає операцiю згортки.

Функцiю $\varphi$ у представленнi (1) називають $(\boldsymbol{r},\boldsymbol{\alpha})$-похiдною функцiї $f$ i позначають $f^{(\boldsymbol{r})}_{\boldsymbol{\alpha}}$. Зауважимо, що у випадку $\boldsymbol{\alpha}=\boldsymbol{0}$ класи $W^{\boldsymbol{r}}_{p,\boldsymbol{0}}(\mathbb{T}^{d})$ будемо позначати $W^{\boldsymbol{r}}_{p}(\mathbb{T}^{d})$ i вiдповiдно $f^{(\boldsymbol{r})}_{\boldsymbol{0}}:=f^{(\boldsymbol{r})}$.

При доведеннi оцiнок зверху апроксимацiйних характеристик класiв $W^{\boldsymbol{r}}_{p,\boldsymbol{\alpha}}(\mathbb{T}^{d})$ нам буде зручно отримувати їх для бiльш широких класiв Нiкольського–Бєсова $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{T}^{d})$ при певних значеннях параметра $\theta$. Нагадаємо означення цих класiв у термiнах так званого декомпозицiйного нормування (див. [10] Зауваження 2.1).

Нехай $V_{l}(t)$, $t\in\mathbb{R}$, $l\in\mathbb{N}$, позначає ядро Валле Пуссена вигляду

$$V_{l}(t)=1+2\sum\limits^{l}_{k=1}\cos kt+2\sum\limits^{2l-1}_{k=l+1}\left(1-\frac{k-l}{l}\right)\cos kt,$$

де при $l=1$ третiй доданок вважаємо рiвним нулевi. Кожному вектору ${\boldsymbol{s}=(s_{1},\ldots,s_{d})}$, $s_{j}\in\mathbb{N}$, $j=\overline{1,d}$, поставимо у вiдповiднiсть полiном

$$A_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x})=\prod\limits^{d}_{j=1}\big{(}V_{2^{s_{j}}}(x_{j})-V_{2^{s_{j}-1}}(x_{j})\big{)}$$

i для $f\in L^{0}_{p}$, $1\leqslant p\leqslant\infty$, покладемо

$$A_{\boldsymbol{s}}(f):=A_{\boldsymbol{s}}(f,\boldsymbol{x})=(f\ast A_{\boldsymbol{s}})(\boldsymbol{x}).$$

Тодi при $1\leqslant p\leqslant\infty$, $\boldsymbol{r}=(r_{1},\ldots,r_{d})$, $r_{j}>0$, $j=\overline{1,d}$, класи $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{T}^{d})$ можна означити таким чином:

$$B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{T}^{d}):=\Big{\{}f\in L^{0}_{p}\colon\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{T}^{d})}\leqslant 1\Big{\}},$$

де

$$\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{T}^{d})}\asymp\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathbb{N}^{d}}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|A_{\boldsymbol{s}}(f)\|^{\theta}_{p}\right)^{\frac{1}{\theta}}$$

при $1\leqslant\theta<\infty$ i

$$\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\infty}(\mathbb{T}^{d})}\equiv\|f\|_{H^{\boldsymbol{r}}_{p}(\mathbb{T}^{d})}\asymp\sup\limits_{s\in\mathbb{N}^{d}}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}\|A_{\boldsymbol{s}}(f)\|_{p}.$$

Тут i надалi по тексту для додатних величин $a$ i $b$ вживається запис $a\asymp b$, який означає, що iснують такi додатнi сталi $C_{1}$ та $C_{2}$, якi не залежать вiд одного iстотного параметра у величинах $a$ i $b$, що $C_{1}a\leqslant b$ (пишемо $a\ll b$) i $C_{2}a\geqslant b$ (пишемо $a\gg b$). Всi сталi $C_{i}$, $i=1,2,\dots$, якi зустрiчаються у роботi, можуть залежати лише вiд тих параметрiв, що входять в означення класу, метрики, в якiй оцiнюється похибка наближення, та розмiрностi простору $\mathbb{R}^{d}$.

Зауважимо, що у випадку $1<p<\infty$ можна записати означення норми з класiв $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{T}^{d})$ у дещо iншiй формi, а саме з використанням ‘‘блокiв’’ ряду Фур’є функцiї $f$. Для цього нам знадобляться деякi позначення.

Для векторiв $\boldsymbol{s}=(s_{1},\ldots,s_{d})$, $s_{j}\in\mathbb{N}$, $\boldsymbol{k}=(k_{1},\ldots,k_{d})$, $k_{j}\in\mathbb{Z}$, $j=\overline{1,d}$, покладемо

$$\rho(\boldsymbol{s}):=\big{\{}\boldsymbol{k}=(k_{1},\ldots,k_{d})\colon 2^{s_{j}-1}\leqslant|k_{j}|<2^{s_{j}},j=\overline{1,d}\big{\}}$$

i для $f\in L^{0}_{p}$ позначимо

$$\delta_{\boldsymbol{s}}(f):=\delta_{\boldsymbol{s}}(f,\boldsymbol{x})=\sum\limits_{\boldsymbol{k}\in\rho(\boldsymbol{s})}\widehat{f}(\boldsymbol{k})e^{i(\boldsymbol{k},\boldsymbol{x})},$$

де $\widehat{f}(\boldsymbol{k})={\displaystyle\int\limits_{\mathbb{T}^{d}}}f(\boldsymbol{t})e^{-i(\boldsymbol{k},\boldsymbol{t})}d\boldsymbol{t}$ — коефiцiєнти Фур’є функцiї $f$.

Нехай $1<p<\infty$, $1\leqslant\theta\leqslant\infty$, $\boldsymbol{r}=(r_{1},\ldots,r_{d})$, $r_{j}>0$, $j=\overline{1,d}$. Тодi класи $B_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}(\mathbb{T}^{d})$ можна означити таким чином [10]:

$$B_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}(\mathbb{T}^{d}):=\Big{\{}f\in L^{0}_{p}\colon\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{T}^{d})}\leqslant 1\Big{\}},$$

де

$$\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{T}^{d})}\asymp\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathbb{N}^{d}}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\|_{p}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}$$

(2)

при $1\leqslant\theta<\infty$ i

$$\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\infty}(\mathbb{T}^{d})}\equiv\|f\|_{H^{\boldsymbol{r}}_{p}(\mathbb{T}^{d})}\asymp\sup\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathbb{N}^{d}}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}\|\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\|_{p}.$$

Нагадаємо, що для введених класiв справджуються такi вкладення:

$$B^{\boldsymbol{r}}_{p,p}(\mathbb{T}^{d})\subset W^{\boldsymbol{r}}_{p,\boldsymbol{\alpha}}(\mathbb{T}^{d})\subset B^{\boldsymbol{r}}_{p,2}(\mathbb{T}^{d}),\quad 1<p\leqslant 2;$$

$$B^{\boldsymbol{r}}_{p,2}(\mathbb{T}^{d})\subset W^{\boldsymbol{r}}_{p,\boldsymbol{\alpha}}(\mathbb{T}^{d})\subset B^{\boldsymbol{r}}_{p,p}(\mathbb{T}^{d}),\quad 2\leqslant p<\infty;$$

(3)

$$W^{\boldsymbol{r}}_{p,\boldsymbol{\alpha}}(\mathbb{T}^{d})\subset B^{\boldsymbol{r}}_{p,\infty}(\mathbb{T}^{d})\equiv H^{\boldsymbol{r}}_{p}(\mathbb{T}^{d}),\quad 1\leqslant p\leqslant\infty.$$

Зокрема при $\theta=p=2$

$$W^{\boldsymbol{r}}_{2,\boldsymbol{\alpha}}(\mathbb{T}^{d})\subset B^{\boldsymbol{r}}_{2,2}(\mathbb{T}^{d})\subset W^{\boldsymbol{r}}_{2,\boldsymbol{\alpha}}(\mathbb{T}^{d}).$$

Надалi замiсть $W^{\boldsymbol{r}}_{p,\boldsymbol{\alpha}}(\mathbb{T}^{d})$, $H^{\boldsymbol{r}}_{p}(\mathbb{T}^{d})$ i $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{T}^{d})$ для спрощення записiв також будемо писати $W^{\boldsymbol{r}}_{p,\boldsymbol{\alpha}}$, $H^{\boldsymbol{r}}_{p}$ i $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$, це не повинно створювати непорозумiнь, оскiльки в роботi розглядаються лише такi класи функцiй.

У подальших мiркуваннях будемо вважати, що координати векторiв ${\boldsymbol{r}=(r_{1},\dots,r_{d})}$, якi входять в означення класiв, впорядкованi таким чином: $0<r_{1}=r_{2}=\ldots=r_{\nu}<r_{\nu+1}\leqslant\ldots\leqslant r_{d}$. Вектору $\boldsymbol{r}=(r_{1},\dots,r_{d})$ поставимо у вiдповiднiсть вектор $\boldsymbol{\gamma}=(\gamma_{1},\dots,\gamma_{d})$, $\gamma_{j}={\displaystyle\frac{r_{j}}{r_{1}}}$, $j=\overline{1,d}$, а вектору $\boldsymbol{\gamma}$, в свою чергу, вектор $\boldsymbol{\gamma}^{\prime}=(\gamma_{1}^{\prime},\dots,\gamma_{d}^{\prime})$, де $\gamma^{\prime}_{j}=\gamma_{j}$, якщо $j=\overline{1,\nu}$ i $1<\gamma_{j}^{\prime}<\gamma_{j}$, $j=\overline{\nu+1,d}$.

Тепер наведемо означення норми у пiдпросторi $B_{q,1}(\mathbb{T}^{d})$, $1\leqslant q\leqslant\infty$ (далi пишемо $B_{q,1}$) функцiй $f\in L_{q}(\mathbb{T}^{d})$.

Для тригонометричних полiномiв $t$ за кратною тригонометричною системою $\{e^{i(\boldsymbol{k},\boldsymbol{x})}\}_{\boldsymbol{k}\in\mathbb{Z}^{d}}$ норма $\|t\|_{B_{q,1}}$ визначається згiдно з формулою

$$\|t\|_{B_{q,1}}:=\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathbb{N}^{d}}\|A_{\boldsymbol{s}}(t)\|_{q}.$$

Аналогiчно означається норма $\|f\|_{B_{q,1}}$ для будь-якої функцiї $f\in L_{q}$ такої, що ряд $\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathbb{N}^{d}}\|A_{\boldsymbol{s}}(f)\|_{q}$ збiгається.

Зауважимо, що у випадку $1<q<\infty$

$$\|f\|_{B_{q,1}}\asymp\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathbb{N}^{d}}\|\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\|_{q}.$$

(4)

Крiм того, для $f\in B_{q,1}$, $1\leqslant q\leqslant\infty$, виконуються спiввiдношення:

$$\|f\|_{q}\ll\|f\|_{B_{q,1}}\quad\text{\T2A\cyrii}\quad\|f\|_{B_{1,1}}\ll\|f\|_{B_{q,1}}\ll\|f\|_{B_{\infty,1}}.$$

(5)

З iсторiєю дослiдження рiзних апроксимацiйних характеристик класiв $W^{\boldsymbol{r}}_{p,\boldsymbol{\alpha}}(\mathbb{T}^{d})$, $H^{\boldsymbol{r}}_{p}(\mathbb{T}^{d})$ i $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{T}^{d})$, ${1\leqslant\theta<\infty}$, у просторах $L_{q}(\mathbb{T}^{d})$, ${1\leqslant q\leqslant\infty}$, можна ознайомитися у монографiях [14, 11, 12, 16, 15, 13] i, зокрема, у просторах $B_{q,1}(\mathbb{T}^{d})$, $q\in\{1,\infty\}$ — у роботах [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 17, 18, 19].

3. Апроксимацiйнi характеристики i допомiжнi твердження.

Для $n\in\mathbb{N}$, $\boldsymbol{s}\in\mathbb{N}^{d}$ i $\boldsymbol{\gamma}=(\gamma_{1},\ldots,\gamma_{d})$, $\gamma_{j}>0$, $j=\overline{1,d}$, позначимо множину

$$Q^{\boldsymbol{\gamma}}_{n}:=\bigcup\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})<n}\rho(\boldsymbol{s}),$$

яку називають схiдчастим гiперболiчним хрестом. У випадку, коли розглядається вектор $\boldsymbol{\gamma^{\prime}}=(\gamma^{\prime}_{1},\ldots,\gamma^{\prime}_{d})$ вiдповiдну множину будемо позначати $Q^{\boldsymbol{\gamma^{\prime}}}_{n}$ i, зокрема, при $\boldsymbol{\gamma}=(1,\ldots,1)\in\mathbb{N}^{d}$ — $Q^{\boldsymbol{1}}_{n}$.

Поставимо у вiдповiднiсть множинi $Q^{\boldsymbol{\gamma}}_{n}$ сукупнiсть тригонометричних полiномiв вигляду

$$T(Q^{\boldsymbol{\gamma}}_{n}):=\Big{\{}t\colon t(\boldsymbol{x})=\sum\limits_{\boldsymbol{k}\in Q^{\boldsymbol{\gamma}}_{n}}c_{\boldsymbol{k}}e^{i(\boldsymbol{k},\boldsymbol{x})},\quad c_{\boldsymbol{k}}\in\mathbb{C},\quad\boldsymbol{x}\in\mathbb{R}^{d}\Big{\}}$$

i для $f\in L^{0}_{1}$ покладемо

$$S_{Q^{\boldsymbol{\gamma}}_{n}}(f):=S_{Q^{\boldsymbol{\gamma}}_{n}}(f,\boldsymbol{x})=\sum\limits_{\boldsymbol{k}\in Q^{\boldsymbol{\gamma}}_{n}}\widehat{f}(\boldsymbol{k})e^{i(\boldsymbol{k},\boldsymbol{x})}.$$

Полiноми $S_{Q^{\boldsymbol{\gamma}}_{n}}(f)$ називають схiдчасто-гiперболiчними сумами Фур’є функцiй $f$. Згiдно з прийнятими позначеннями, їх також можна подати у виглядi

$$S_{Q^{\boldsymbol{\gamma}}_{n}}(f)=\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})<n}\delta_{\boldsymbol{s}}(f).$$

Для означених множин тригонометричних полiномiв будемо розглядати наступнi апроксимацiйнi характеристики.

Нехай $\mathscr{X}$ — деякий функцiональний простiр iз нормою $\|\cdot\|_{\mathscr{X}}$. Тодi для $f\in\mathscr{X}$ позначимо через

$$E_{Q^{\boldsymbol{\gamma}}_{n}}\big{(}f\big{)}_{\mathscr{X}}:=\inf\limits_{t\in T(Q^{\boldsymbol{\gamma}}_{n})}\|f-t\|_{\mathscr{X}}$$

величину найкращого наближення функцiї $f$ за допомогою полiномiв з множин $T(Q^{\boldsymbol{\gamma}}_{n})$.

Вiдповiдно для функцiонального класу $F\subset\mathscr{X}$ покладемо

$$E_{Q^{\boldsymbol{\gamma}}_{n}}\big{(}F\big{)}_{\mathscr{X}}:=\sup\limits_{f\in F}E_{Q^{\boldsymbol{\gamma}}_{n}}\big{(}f\big{)}_{\mathscr{X}}.$$

(6)

Паралельно з величинами (6) нами дослiджуються також наближення функцiй з класiв $F$ їхнiми схiдчасто-гiперболiчними сумами Фур’є, тобто величини

$$\mathscr{E}_{Q^{\boldsymbol{\gamma}}_{n}}\big{(}F\big{)}_{\mathscr{X}}:=\sup\limits_{f\in F}\|f-S_{Q^{\boldsymbol{\gamma}}_{n}}\big{(}f\big{)}\|_{\mathscr{X}}.$$

(7)

Бiльш конкретно в роботi ми встановлюємо точнi за порядком оцiнки величин (6) i (7) (iнколи при $\boldsymbol{\gamma}=\boldsymbol{\gamma^{\prime}}=(\gamma^{\prime}_{1},\ldots,\gamma^{\prime}_{d})$) для класiв $F=W^{\boldsymbol{r}}_{p,\boldsymbol{\alpha}}$ i просторiв $\mathscr{X}=B_{q,1}$, $1\leqslant p,q<\infty$.