Є.О. Севостьянов (Житомирський державний унiверситет iменi Iвана Франка; Iнститут прикладної математики i механiки НАН України, м. Слов’янськ)

В.А. Таргонський (Житомирський державний унiверситет iменi Iвана Франка)

E.O. Sevost’yanov (Zhytomyr Ivan Franko State University; Institute of Applied Mathematics and Mechanics of NAS of Ukraine, Slov’yans’k)

V.A. Targonskii (Zhytomyr Ivan Franko State University)

Про збiжнiсть послiдовностi вiдображень з оберненою модульною умовою до дискретного вiдображення

On convergence of a sequence of mappings with inverse modulus inequality to a discrete mapping

Дослiдженi вiдображення, якi задовольняють обернену нерiвнiсть типу Полецького в областi евклiдового простору. Доведено, що рiвномiрна границя сiм’ї таких вiдображень є дискретним вiдображенням. Окремо розглянутi областi, локально зв’язнi на своїй межi, та регулярнi областi в квазiконформному сенсi.

We have studied the mappings that satisfy the Poletsky-type inverse inequality in the domain of the Euclidean space. It is proved that the uniform boundary of the family of such mappings is a discrete mapping. We separately considered domains that are locally connected at their boundary and regular domains in the quasiconformal sense.

1. Вступ. Дана стаття присвячена дослiдженню вiдображень з обмеженим i скiнченним спотворенням, див., напр., [2], [3], [4], [5] i [6]. У нашiй нещодавнiй публiкацiї [7] ми довели дискретнiсть вiдображення в замиканнi областi, яке задовольняє одну (обернену) умову спотворення модуля сiмей кривих та само є вiдкритим, дискретним i замкненим у нiй. Отримання цього результату передбачає можливiсть неперервного продовження на межу, що за вказаних умов також виконується (див. там же; див. також [8]). Дана замiтка присвячена отриманню бiльш загального результату: ми покажемо, що аналогiчну властивiсть задовольняють не тiльки самi вiдображення, але й рiвномiрнi границi послiдовностi вiдображень. Зауважимо, що результати, близькi до наведених у цiй роботi, отриманi для квазiрегулярних вiдображень в [5].

Звернемося до означень. Всюди далi $M(\Gamma)$ позначає модуль сiм’ї $\Gamma$ (див. [6]). Нехай $y_{0}\in{\mathbb{R}}^{n},$ $0<r_{1}<r_{2}<\infty$ i

$$A=A(y_{0},r_{1},r_{2})=\left\{y\,\in\,{\mathbb{R}}^{n}:r_{1}<|y-y_{0}|<r_{2}\right\}\,.$$

(1)

Нехай $x_{0}\in{\mathbb{R}}^{n},$ тодi покладемо

$$B(x_{0},r)=\{x\in{\mathbb{R}}^{n}:|x-x_{0}|<r\}\,,\quad{\mathbb{B}}^{n}=B(0,1)\,,$$

$$S(x_{0},r)=\{x\,\in\,{\mathbb{R}}^{n}:|x-x_{0}|=r\}\,.$$

Для заданих множин $E,$ $F\subset\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ i областi $D\subset{\mathbb{R}}^{n}$ позначимо через $\Gamma(E,F,D)$ сiм’ю всiх кривих $\gamma:[a,b]\rightarrow\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ таких, що $\gamma(a)\in E,\gamma(b)\in\,F$ i $\gamma(t)\in D$ при $t\in[a,b].$ Якщо $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ – задане вiдображення, $y_{0}\in f(D)$ i $0<r_{1}<r_{2}<d_{0}=\sup\limits_{y\in f(D)}|y-y_{0}|,$ то через $\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2})$ ми позначимо сiм’ю всiх кривих $\gamma$ в областi $D$ таких, що $f(\gamma)\in\Gamma(S(y_{0},r_{1}),S(y_{0},r_{2}),A(y_{0},r_{1},r_{2})).$ Нехай $Q:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow[0,\infty]$ – вимiрна за Лебегом функцiя, $Q(x)\equiv 0$ при $x\in{\mathbb{R}}^{n}\setminus f(D).$ Будемо говорити, що $f$ задовольняє обернену нерiвнiсть Полецького в точцi $y_{0}\in\overline{f(D)}\setminus\{\infty\},$ якщо спiввiдношення

$$M(\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}))\leqslant\int\limits_{A(y_{0},r_{1},r_{2})\cap f(D)}Q(y)\cdot\eta^{n}(|y-y_{0}|)\,dm(y)$$

(2)

виконується для довiльної вимiрної за Лебегом функцiї $\eta:(r_{1},r_{2})\rightarrow[0,\infty]$ такiй, що

$$\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\eta(r)\,dr\geqslant 1\,.$$

(3)

За допомогою iнверсiї $\psi(y)=\frac{y}{|y|^{2}}$ можна також визначити спiввiдношення (2) у точцi $y_{0}=\infty.$ Вiдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ називається дискретним, якщо прообраз $\{f^{-1}\left(y\right)\}$ кожної точки $y\,\in\,{\mathbb{R}}^{n}$ складається з iзольованих точок, i вiдкритим, якщо образ будь-якої вiдкритої множини $U\subset D$ є вiдкритою множиною в ${\mathbb{R}}^{n}.$ Вiдображення $f$ областi $D$ на $D^{\,\prime}$ називається замкненим, якщо $f(E)$ є замкненим в $D^{\,\prime}$ для будь-якої замкненої множини $E\subset D$ (див., напр., [5, розд. 3]). У подальшому, в розширеному просторi $\overline{{{\mathbb{R}}}^{n}}={{\mathbb{R}}}^{n}\cup\{\infty\}$ використовується сферична (хордальна) метрика $h(x,y)=|\pi(x)-\pi(y)|,$ де $\pi$ – стереографiчна проекцiя $\overline{{{\mathbb{R}}}^{n}}$ на сферу $S^{n}(\frac{1}{2}e_{n+1},\frac{1}{2})$ в ${{\mathbb{R}}}^{n+1},$ а саме,

$$h(x,\infty)=\frac{1}{\sqrt{1+{|x|}^{2}}}\,,$$

$$\ \ h(x,y)=\frac{|x-y|}{\sqrt{1+{|x|}^{2}}\sqrt{1+{|y|}^{2}}}\,,\ \ x\neq\infty\neq y$$

(4)

(див., напр., [6, означення 12.1]). Всюди далi межа $\partial A$ множини $A$ i замикання $\overline{A}$ слiд розумiти в сенсi розширеного евклiдового простору $\overline{{\mathbb{R}}^{n}}.$ Неперервне продовження вiдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ також (якщо непорозумiння є неможливим) слiд розумiти з точки зору вiдображення зi значеннями в $\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ i вiдносно метрики $h$ у (4). Нагадаємо, що область $D\subset{\mathbb{R}}^{n}$ називається локально зв’язною в точцi $x_{0}\in\partial D,$ якщо для будь-якого околу $U$ точки $x_{0}$ знайдеться окiл $V\subset U$ точки $x_{0}$ такий, що $V\cap D$ є зв’язним. Область $D$ локально зв’язна на $\partial D,$ якщо $D$ локально зв’язна в кожнiй точцi $x_{0}\in\partial D.$ Ми кажемо, що область $D$ є скiнченно зв’язною у точцi $x_{0}\in\partial D$, якщо для будь-якого околу $U$ точки $x_{0}$ iснує окiл $V\subset U$ цiєї точки такий, що $V\cap D$ складається зi скнiченної кiлькостi компонент зв’язностi. Вiдображення $f:X\rightarrow Y$ називається нульвимiрним, якщо для кожної точки $y\in Y$ множина $f^{\,-1}(y)$ не мiстить в собi континуум $K\subset X,$ вiдмiнний вiд точки. Межа областi $D$ називається слабко плоскою в точцi $x_{0}\in\partial D,$ якщо для кожного $P>0$ i для будь-якого околу $U$ точки $x_{0}$ знайдеться окiл $V\subset U$ цiєї ж самої точки такий, що $M(\Gamma(E,F,D))>P$ для будь-яких континуумiв $E,F\subset D,$ якi перетинають $\partial U$ i $\partial V.$ Межа областi $D$ називається слабко плоскою, якщо вiдповiдна властивiсть виконується в будь-якiй точцi межi $D.$

Для вiдображення $f:D\,\rightarrow\,{\mathbb{R}}^{n},$ множини $E\subset D$ та $y\,\in\,{\mathbb{R}}^{n},$ визначимо функцiю кратностi $N(y,f,E)$ як кiлькiсть прообразiв точки $y$ у множинi $E,$ тобто

$$N(y,f,E)\,=\,{\rm card}\,\left\{x\in E:f(x)=y\right\}\,,$$

$$N(f,E)\,=\,\sup\limits_{y\in{\mathbb{R}}^{n}}\,N(y,f,E).$$

Будемо говорити, що функцiя ${\varphi}:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow{\mathbb{R}}$ має скiнченне середнє коливання у точцi $x_{0}\in D,$ пишемо $\varphi\in FMO(x_{0}),$ якщо $\limsup\limits_{\varepsilon\rightarrow 0}\frac{1}{\Omega_{n}\varepsilon^{n}}\int\limits_{B(x_{0},\,\varepsilon)}|{\varphi}(x)-\overline{{\varphi}}_{\varepsilon}|\ dm(x)<\infty\,,$ де $\overline{{\varphi}}_{\varepsilon}=\frac{1}{\Omega_{n}\varepsilon^{n}}\int\limits_{B(x_{0},\,\varepsilon)}{\varphi}(x)dm(x).$ Покладемо

$$q_{y_{0}}(r)=\frac{1}{\omega_{n-1}r^{n-1}}\int\limits_{S(y_{0},r)}Q(y)\,d\mathcal{H}^{n-1}(y)\,,$$

(5)

де $\omega_{n-1}$ позначає площу одиничної сфери ${\mathbb{S}}^{n-1}$ в ${\mathbb{R}}^{n},$ Виконуються наступнi твердження.

Теорема 1. Нехай $D\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ – область, яка має слабо плоску межу, а область $D^{\,\prime}\subset{\mathbb{R}}^{n}$ є скiнченно зв’язною на своїй межi. Припустимо, $f_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ – послiдовнiсть вiдкритих, дискретних i замкнених вiдображень областi $D$ на $D^{\,\prime},$ якi збiгаються рiвномiрно у $D$ до деякого (не тотожно сталого) вiдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ i задовольняють спiввiдношення (2) в кожнiй точцi $y_{0}\in\overline{D^{\,\prime}}.$ Нехай також виконана одна з двох умов:

1) $Q\in FMO(\overline{D^{\,\prime}});$

2) для будь-якого $y_{0}\in\overline{D^{\,\prime}}$ знайдеться $\delta(y_{0})>0$ таке, що для достатньо малих $\varepsilon>0$ виконуються умови

$$\int\limits_{\varepsilon}^{\delta(y_{0})}\frac{dt}{tq_{y_{0}}^{\frac{1}{n-1}}(t)}<\infty,\qquad\int\limits_{0}^{\delta(y_{0})}\frac{dt}{tq_{y_{0}}^{\frac{1}{n-1}}(t)}=\infty\,.$$

(6)

Тодi вiдображення $f$ є нульвимiрним i замкненим у $D,$ крiм того, $f$ має неперервне продовження $\overline{f}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}},$ $\overline{f}(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}}$ i $\overline{f}$ є нульвимiрним вiдносно $\overline{D}.$

У випадку, коли вiдображена область є не скiнченно зв’язною, а навiть локально зв’язною на своїй межi, крiм того, $f$ зберiгає орiєнтацiю, маємо бiльш посилений варiант теореми 1.

Теорема 2. Нехай в умовах теореми 1 $D^{\,\prime}$ є локально зв’язною на своїй межi, а вiдображення $f$ зберiгає орiєнтацiю. Тодi вiдображення $f$ є вiдкритим, дискретним i замкненим у $D,$ i має неперервне продовження $\overline{f}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}$ таке, що $f(D)=D^{\,\prime},$ $f(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}}$ i $N(f,D)=N(f,\overline{D})<\infty.$ Зокрема, $\overline{f}$ є дискретним у $\overline{D}.$

2. Основнi леми. Наступне твердження доведено в [7, лема 3.1] для окремого вiдображення, див. також вiдповiдний класичний варiант для квазiрегулярних вiдображень у [5, лема 4.4]. Версiя, яка наведена нижче, стосується збiжної послiдовностi вiдображень.

Лема 1.   Нехай $D\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ – область, яка має слабо плоску межу. Припустимо, $f_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ – послiдовнiсть вiдкритих дискретних вiдображень областi $D$ на $D^{\,\prime},$ якi збiгаються рiвномiрно у $D$ до деякого (не тотожно сталого) вiдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ i задовольняють спiввiдношення (2) в кожнiй точцi $y_{0}\in\overline{D^{\,\prime}}.$ Припустимо, що для кожного $y_{0}\in\overline{D^{\,\prime}}$ знайдеться $\varepsilon_{0}=\varepsilon_{0}(y_{0})>0$ i вимiрна за Лебегом функцiя $\psi:(0,\varepsilon_{0})\rightarrow[0,\infty]$ такi, що

$$I(\varepsilon,\varepsilon_{0}):=\int\limits_{\varepsilon}^{\varepsilon_{0}}\psi(t)\,dt<\infty\quad\forall\,\,\varepsilon\in(0,\varepsilon_{0})\,,\quad I(\varepsilon,\varepsilon_{0})\rightarrow\infty\quad\text{при}\quad\varepsilon\rightarrow 0\,,$$

(7)

i, крiм того, при $\varepsilon\rightarrow 0$

$$\int\limits_{A(y_{0},\varepsilon,\varepsilon_{0})}Q(y)\cdot\psi^{\,n}(|y-y_{0}|)\,dm(x)=o(I^{n}(\varepsilon,\varepsilon_{0}))\,,$$

(8)

де $A(y_{0},\varepsilon,\varepsilon_{0})$ визначено в (1). Нехай $C_{j},$ $j=1,2,\ldots,$ – довiльна послiдовнiсть континуумiв така, що $h(C_{j})\geqslant\delta>0$ для деякого $\delta>0$ i всiх $j\in{\mathbb{N}}$ i, крiм того, $h(f(C_{j}))\rightarrow 0$ при $j\rightarrow\infty.$ Тодi для кожного $y_{0}\in\overline{D^{\,\prime}}$ знайдеться $\delta_{1}>0$ таке, що

$$h(f(C_{j}),y_{0})\geqslant\delta_{1}>0$$

(9)

для всiх $m\in{\mathbb{N}}$ i $j\in{\mathbb{N}}.$

Зауваження 1. У точцi $y_{0}=\infty$ спiввiдношення (8) слiд розумiти за допомогою iнверсiї $\psi(y)=\frac{y}{|y|^{2}}$ в нулi. Тобто, замiсть

$$\int\limits_{A(y_{0},\varepsilon,\varepsilon_{0})}Q(y)\cdot\psi^{\,n}(|y-y_{0}|)\,dm(y)=o(I^{n}(\varepsilon,\varepsilon_{0}))$$

буде розглядатися умова

$$\int\limits_{A(0,\varepsilon,\varepsilon_{0})}Q\left(\frac{y}{|y|^{2}}\right)\cdot\psi^{\,n}(|y|)\,dm(y)=o(I^{n}(\varepsilon,\varepsilon_{0}))\,.$$

Доведення леми 1. Надалi вважаємо $y_{0}\neq\infty.$ Припустимо супротивне, а саме, нехай $h(f(C_{j_{k}}),y_{0})\rightarrow 0$ при $k\rightarrow\infty$ для деякої зростаючої послiдовностi номерiв $j_{k},$ $k=1,2,\ldots.$ З огляду на [9, лема 1] $f$ або нульвимiрне, або стале вiдображення. Оскiльки за припущенням $f$ не є сталим, $f$ – нульвимiрне. Тодi iснує точка $z_{0}\in D$ така, що $f(z_{0})\neq y_{0}.$ Оскiльки $f$ неперервне вiдображення, можна знайти $r_{0}>0$ таке, що

$$\overline{B(z_{0},r_{0})}\subset D\,,\qquad f(\overline{B(z_{0},r_{0})})\cap\overline{B(y_{0},\varepsilon_{1})}=\varnothing\,,$$

(10)

де $\varepsilon_{1}>\varepsilon_{0}$ i $\varepsilon_{0}$ – число зi спiввiдношень (7)–(8). Покладемо $F:=\overline{B(z_{0},r_{0})}$ i позначимо $\Gamma_{k}:=\Gamma(F,C_{j_{k}},D).$

З огляду на (10) покажемо, що iснує окiл $V$ елементу $y_{0}$ такий, що

$$f_{j}(F)\cap V=\varnothing\,,\qquad j=1,2,\ldots\,.$$

(11)

Припустимо протилежне. Тодi iснують послiдовностi $j_{m}\in{\mathbb{N}}$ i $x_{m}\in F,$ $m=1,2,\ldots,$ такi, що $f_{j_{m}}(x_{m})\rightarrow y_{0}$ при $m\rightarrow\infty.$ З огляду на те, що $f_{j_{m}}(F)$ є компактом у $D^{\,\prime}$ при кожному фiксованому $m,$ послiдовнiсть iндексiв $j_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ можна вважати зростаючою. Тодi за нерiвнiстю трикутника

$$h(f(x_{m}),y_{0})\leqslant h(f(x_{m}),f_{j_{m}}(x_{m}))+h(f_{j_{m}}(x_{m}),y_{0})\rightarrow 0$$

(12)

при $m\rightarrow\infty,$ оскiльки $h(f(x_{m}),f_{j_{m}}(x_{m}))\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty$ по рiвномiрнiй збiжностi $f_{m}$ до $f$ у $D$ по метрицi $h.$ Спiввiдношення (12) суперечить (10), що доводить (11).

Зауважимо, що область зi слабко плоскою межею є рiвномiрною (див. [7, наслiдок 4.3]), тобто, якщо континууми $C_{j_{k}}$ задовольняють умову $h(C_{j_{k}})\geqslant\delta>0$ i $h(F)>\delta_{*}>0,$ то знайдеться $\delta_{2}>0$ таке, що

$$M(\Gamma_{k})\geqslant\delta_{2}>0$$

(13)

для всiх $k\in{\mathbb{N}}.$ Доведемо, що для кожного $l\in{\mathbb{N}}$ iснує номер $k=k_{l}$ такий, що

$$f_{j_{k}}(C_{j_{k}})\subset B(y_{0},1/l)\,,\qquad k\geqslant k_{l}\,.$$

(14)

Припустимо протилежне. Тодi iснує $l_{0}\in{\mathbb{N}}$ таке, що

$$f_{j_{k_{m}}}(C_{j_{k_{m}}})\cap({\mathbb{R}}^{n}\setminus B(y_{0},1/l_{0}))\neq\varnothing$$

(15)

для деякої зростаючої послiдовностi номерiв $k_{m},$ $m=1,2,\ldots.$ В такому випадку, знайдеться послiдовнiсть $z_{m}\in f_{j_{k_{m}}}(C_{j_{k_{m}}})\cap({\mathbb{R}}^{n}\setminus B(y_{0},1/l_{0})),$ $m\in{\mathbb{N}}.$ Нехай $z_{m}=f_{j_{k_{m}}}(x_{m}),$ $x_{m}\in C_{j_{k_{m}}},$ $m=1,2,\ldots.$ Оскiльки за припущенням $h(f(C_{j_{k_{m}}}),y_{0})\rightarrow 0$ для деякої зростаючої послiдовностi номерiв $j_{k},$ $k=1,2,\ldots,$ то зокрема

$$h(f(C_{j_{k_{m}}}),y_{0})\rightarrow 0\qquad{\text{п}ри}\qquad m\rightarrow\infty\,.$$

(16)

Оскiльки $h(f(C_{j_{k_{m}}}),y_{0})=\inf\limits_{y\in f(C_{j_{k_{m}}})}h(y,y_{0})$ i $f(C_{j_{k_{m}}})$ є компактом як неперервний образ компакту $C_{j_{k_{m}}}$ при вiдображеннi $f,$ звiдси випливає, що $h(f(C_{j_{k_{m}}}),y_{0})=h(y_{m},y_{0}),$ де $y_{m}\in f(C_{j_{k_{m}}}).$ Тодi зi спiввiдношення (16) ми отримаємо, що $y_{m}\rightarrow y_{0}$ при $m\rightarrow\infty.$ Оскiльки за умовою $h(f(C_{j}))=\sup\limits_{y,z\in f(C_{j})}h(y,z)\rightarrow 0$ при $j\rightarrow\infty,$ то $h(y_{m},f(x_{m}))\leqslant h(f(C_{j_{k_{m}}}))\rightarrow 0$ при $l\rightarrow\infty.$ Тодi за нерiвнiстю трикутника i за доведеним вище ми будемо мати, що:

$$h(z_{m},y_{0})=h(f_{j_{k_{m}}}(x_{m}),y_{0})\leqslant$$

$$\leqslant h(f_{j_{k_{m}}}(x_{m}),f(x_{m}))+h(f(x_{m}),y_{m})+h(y_{m},y_{0})\rightarrow 0\,,\qquad m\rightarrow\infty\,,$$

(17)

оскiльки $h(f_{j_{k_{m}}}(x_{m}),f(x_{m}))\leqslant\sup\limits_{x\in D}h(f_{j_{k_{m}}}(x),f(x))\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty$ за рiвномiрною збiжнiстю $f_{j}$ до $f$ при $j\rightarrow\infty;$ останнi два члени в (17) також прямують до нуля за побудовою та доведеним вище. Зi спiввiдношення (17) випливає, що $z_{m}\rightarrow y_{0}$ при $m\rightarrow\infty,$ що суперечить визначенню $z_{m}.$ Тодi припущення в (15) є невiрним, що доводить (14).