[2310.13531] 1 Вступ.

УДК 517.5

В.В. Савчук¹, С.О. Чайченко², А.Л. Шидлiч^1,3

${}^{1\ }$ Iнститут математики Нацiональної академiї наук України, м. Київ

${}^{2\ }$ Державний вищий навчальний заклад “Донбаський державний педагогiчний унiверситет”, м. Слов’янськ

${}^{3\ }$ Нацiональний унiверситет бiоресурсiв i природокористування України, м. Київ

ЕКСТРЕМАЛЬНI ЗАДАЧI ВАГОВОГО НАБЛИЖЕННЯ
НА ДIЙСНIЙ ОСI

Ключовi слова: рацiональна функцiя; система Такенаки-Мальмквiста, найкраще наближення.

AMS: 46E30, 42A10,41A17,41A20,41A25,41A27, 41A30.

Анотацiя. Обчислено точне значення та знайдено полiном найкращого вагового полiномiального наближення ядер вигляду $\frac{A+Bx}{(x^{2}+\lambda^{2})^{2}}$ , де $A,B\in{\mathbb{R}}$ , $\lambda>0$ , в середньо-квадратичнiй метрицi.

1 Вступ.

В роботi М. М. Джрбашяна [1] було розвинено метод, який дозволяє отримувати розв’язки екстремальних задач про найкраще вагове полiномiальне наближення ядра Кошi $\frac{1}{\omega-x}$ , $\mathop{\rm Im}\omega\not=0$ , на всiй дiйснiй осi ${\mathbb{R}}$ у рiвномiрнiй та середньо квадратичнiй метрицi, у випадку, коли вага є полiномом iз заданими полюсами. Цей метод, зокрема, використовував зображення даного ядра за допомогою вiдрiзкiв його ряду Фур’є за ортогональною на всiй осi системою рацiональних функцiй $\{\Phi_{n}(z)\}_{n=1}^{\infty}$ iз заданою множиною полюсiв $\{a_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ , $(\mathop{\rm Im}a_{k}>0)$ .

В роботi А. А. Восканяна [7], використовуючи даний метод та деякi iншi результати з [1], було розв’язано аналогiчнi задачi про найкраще вагове полiномiальне наближення ядер вигляду $\frac{A+Bx}{x^{2}+\lambda^{2}}$ , $A,B\in{\mathbb{R}}$ , $\lambda>0$ , якi були вперше розглянутi С. Н. Бернштейном.

В цiй роботi знаходяться розв’язки аналогiчних екстремальних задач про найкраще вагове полiномiальне наближення ядер вигляду $\frac{A+Bx}{(x^{2}+\lambda^{2})^{2}}$ , $A,B\in{\mathbb{R}}$ , $\lambda>0$ , в середньо-квадратичнiй метрицi.

1. Ортогональна система рацiональних функцiй на дiйснiй осi. Нехай ${\bf a}:=\{a_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ , $(\mathop{\rm Im}a_{k}>0)$ — довiльна послiдовнiсть комплексних чисел, якi лежать в верхнiй пiвплощинi $\mathbb{C}_{+}:=\{z\in\mathbb{C}:\mathop{\rm Im}z>0\}$ . Розглянемо систему функцiй

\Phi_{1}(z):=\frac{\sqrt{\mathop{\rm Im}a_{1}}}{z-\overline{a}_{1}},\quad\Phi_{n}(z):=\frac{\sqrt{\mathop{\rm Im}a_{n}}}{z-\overline{a}_{n}}B_{n}(z),\leavevmode\nobreak\ n=2,3,\ldots,

(1.1)

де

B_{1}(z):=1,\quad B_{n}(z):=\prod_{k=1}^{n-1}\chi_{k}\frac{z-a_{k}}{z-\overline{a}_{k}},\leavevmode\nobreak\ \chi_{k}:=\frac{|1+a^{2}_{k}|}{1+a^{2}_{k}},\leavevmode\nobreak\ n=2,3,\ldots.

— $n$ -добуток Бляшке з нулями в точках $a_{k},$ $k=1,...n$ .

Систему функцiй $\{\Phi_{n}(z)\}_{n=1}^{\infty}$ запровадив М.М. Джрбашян [1] за аналогiєю, як це зробили С. Такенака i Ф. Мальмквiст (див. [2, 3]) у випадку простору Гардi $H_{2}$ в одиничному крузi. Зокрема, в [1] показано, що система $\{\Phi_{n}(z)\}_{n=1}^{\infty}$ є ортонормованою на дiйснiй осi $\mathbb{R}$ , тобто

\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\infty}^{\infty}\Phi_{n}(x)\overline{\Phi_{m}(x)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}x=\left\{\begin{matrix}0,\hfill&n\not=m,\\ 1,\hfill&n=m,\end{matrix}\right.\quad n,m=1,2,\ldots.

i справджується лема.

Лема 1.1.

Для довiльних $z,\zeta\in\mathbb{C},$ $z\not=\overline{\zeta}$ i $n,m=1,2,\ldots,$ справджується рiвнiсть

\frac{1}{2{\mathrm{i}}(\overline{\zeta}-z)}=\sum_{k=1}^{n}\overline{\Phi_{k}(\zeta)}\Phi_{k}(z)+\frac{\overline{B_{n}(\zeta)}B_{n}(z)}{2{\mathrm{i}}(\overline{\zeta}-z)}.

(1.2)

Рiвнiсть (1.2) є аналогом формули Христофеля-Дарбу для ортогональних многочленiв i вiдома в лiтературi пiд назвою тотожностi М.М. Джрбашяна. Доведення леми 1.1 також можна знайти в [4].

Аналiтична у пiвплощинi $\mathbb{C}_{+}$ функцiя $f(z)$ належить класу Гардi $H_{2}(\mathbb{C}_{+}),$ якщо

\|f\|_{H_{2}(\mathbb{C}_{+})}:=\sup_{y>0}\left(\frac{1}{\pi}\int_{-\infty}^{\infty}|f(x+iy)|^{2}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}x\right)^{1/2}<\infty.

Вiдомо [5, теорема 2] (див. також [6, с. 291]), що кожна функцiя $f$ з простору $H_{2}(\mathbb{C}_{+})$ має майже скрiзь на дiйснiй осi $\mathbb{R}=\partial\mathbb{C}_{+}$ недотичнi граничнi значення

f(x)=\lim_{y\to 0}f(x+{\mathrm{i}}y),

(за якими залишимо те ж саме позначення $f$ ), якi належать простору $L_{2}(\mathbb{R}),$ причому

\|f\|_{H_{2}(\mathbb{C}_{+})}=\|f\|_{2}:=\left(\frac{1}{\pi}\int_{-\infty}^{\infty}|f(t)|^{2}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t\right)^{1/2}

i справджується iнтегральна формула Кошi

f(z)=\frac{1}{2\pi{\mathrm{i}}}\int_{-\infty}^{\infty}\frac{f(t)}{t-z}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t,\quad\forall z\in\mathbb{C}_{+}.

(1.3)

Наступне твердження є наслiдком поєднання леми 1.1 i формули (1.3) i вперше було отримане М.М. Джрбашяном у працi [1].

Теорема 1.1.

Якщо функцiя $f\in H_{2}(\mathbb{C}_{+}),$ то для довiльного $n\in\mathbb{N}$ справджується тотожнiсть

f(z)=\sum_{k=1}^{n}c_{k}(f)\Phi_{k}(z)+\frac{B_{n}(z)}{2\pi{\mathrm{i}}}\int_{-\infty}^{\infty}\frac{f(t)\overline{B_{n}(t)}}{t-z}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t,\quad\forall z\in\mathbb{C}_{+},

(1.4)

де

c_{k}(f):=\frac{1}{\pi}\int_{-\infty}^{\infty}f(t)\overline{\Phi_{k}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t,\quad k=0,1,\ldots\leavevmode\nobreak\ .

Нехай $A$ та $B$ – довiльнi комплекснi числа, $\lambda>0$ i $n$ – будь-яке натуральне число. Покладемо

\nu_{n}(z):=\nu_{n}(z,{\bf a})=\prod_{k=1}^{n}(z-a_{k}),\quad\tau_{n}(z):=\tau_{n}(z,{\bf a})=\prod_{k=1}^{n}(z-\overline{a}_{k}).

(1.5)

R_{n}(z,\lambda)=R_{n}(z,\lambda,A,B,{\bf a})=\frac{A+Bz}{(z^{2}+\lambda^{2})^{2}\tau_{n}(z)},\quad z\in{\mathbb{C}}^{(+)}.

(1.6)

Позначимо через $S_{n}(x,R_{n})$ – частинну суму порядку $n$ ряду Фур’є функцiї $R_{n}(z,\lambda)$ за системою $\{\Phi_{n}(z)\}_{n=1}^{\infty}$ , тобто,

S_{n}(x,R_{n})=\sum_{k=1}^{n}c_{k}(R_{n})\Phi_{k}(x),

де $c_{k}(R_{n})=\frac{1}{\pi}\int_{-\infty}^{\infty}R_{n}(t,\lambda)\overline{\Phi_{k}(t)}\leavevmode\nobreak\ {\mathrm{d}}t$ , $k=0,1,\ldots$ .

В прийнятих позначеннях має мiсце таке твердження.

Лема 1.2.

Нехай $A,B$ – довiльнi комплекснi числа, а $\lambda>0.$ Тодi для довiльних $z\in\mathbb{C}_{+}$ та $n\in\mathbb{N}$ виконується тотожнiсть

R_{n}(z,\lambda)-S_{n}(z;R_{n})=\frac{1}{4\lambda^{2}\tau_{n}({\mathrm{i}}\lambda)}\Bigg{[}\frac{{\mathrm{i}}A}{\lambda({\mathrm{i}}\lambda-z)}-\frac{A+{\mathrm{i}}\lambda B}{({\mathrm{i}}\lambda-z)^{2}}+\frac{A+{\mathrm{i}}\lambda B}{{\mathrm{i}}\lambda-z}\Sigma_{n,\lambda}\Bigg{]}

+\frac{1}{4\lambda^{2}\nu_{n}(-{\mathrm{i}}\lambda)}\frac{\nu_{n}(z)}{\tau_{n}(z)}\Bigg{[}\frac{{\mathrm{i}}A}{\lambda({\mathrm{i}}\lambda+z)}-\frac{A-{\mathrm{i}}\lambda B}{({\mathrm{i}}\lambda+z)^{2}}-\frac{A-{\mathrm{i}}\lambda B}{{\mathrm{i}}\lambda+z}\overline{\Sigma}_{n,\lambda}\Bigg{]},

(1.7)

де

\Sigma_{n,\lambda}:=\Sigma_{n,\lambda}({\bf a})=\sum_{k=1}^{n}\frac{a_{k}+{\mathrm{i}}\lambda}{\alpha_{k}^{2}+(\beta_{k}+\lambda)^{2}},

(1.8)

$a_{k}=\alpha_{k}+i\beta_{k}$ , $\alpha_{k}\in{\mathbb{R}}$ , $\beta_{k}>0$ , $k=1,2,\ldots$ .

Доведення.

Нехай $z\in\mathbb{C}_{+}$ . Розглянемо наступний iнтеграл типу Кошi

{\cal J}_{n}(z,\lambda):=\frac{1}{2\pi{\rm i}}\int_{-\infty}^{\infty}\frac{R_{n}(t,\lambda)}{t-z}{\mathrm{d}}t=\frac{1}{2\pi{\rm i}}\int_{-\infty}^{\infty}\frac{A+Bt}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}\tau_{n}(t)}\frac{{\mathrm{d}}t}{t-z}.

(1.9)

Пiдiнтегральна функцiя, як функцiя комплексної змiнної $t$ , має в областi $\mathbb{C}_{+}$ простий полюс в точцi $t_{1}=z$ та полюс кратностi 2 в точцi $t_{2}={\mathrm{i}}\lambda$ , а при $|t|\to+\infty$ – порядок ${\mathcal{O}}(|t|^{-n-5})$ . Тому на основi теореми Кошi про лишки

{\cal J}_{n}(z,\lambda)=\sum_{k=1}^{2}\mathop{\rm res}\limits_{t=t_{k}}\frac{A+Bt}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}(t-z)\tau_{n}(t)}.

(1.10)

Маємо

\mathop{\rm res}\limits_{t=t_{1}}\frac{A+Bt}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}(t-z)\tau_{n}(t)}=\frac{A+Bz}{(z^{2}+\lambda^{2})^{2}\tau_{n}(z)}=R_{n}(z,\lambda),

(1.11)

\mathop{\rm res}\limits_{t=t_{2}}\frac{A+Bt}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}(t-z)\tau_{n}(t)}=\lim\limits_{t\to{\mathrm{i}}\lambda}\bigg{[}\frac{A+Bt}{(t+{\mathrm{i}}\lambda)^{2}(t-z)\tau_{n}(t)}\bigg{]}^{\prime}_{t},

(1.12)

де

\bigg{[}\frac{A+Bt}{(t+{\mathrm{i}}\lambda)^{2}(t-z)\tau_{n}(t)}\bigg{]}^{\prime}_{t}=\frac{B}{(t+{\mathrm{i}}\lambda)^{2}(t-z)\tau_{n}(t)}-\frac{2(A+Bt)}{(t+{\mathrm{i}}\lambda)^{3}(t-z)\tau_{n}(t)}

-\frac{A+Bt}{(t+{\mathrm{i}}\lambda)^{2}(t-z)^{2}\tau_{n}(t)}-\frac{A+Bt}{(t+{\mathrm{i}}\lambda)^{2}(t-z)\tau_{n}(t)}\sum_{k=1}^{n}\frac{1}{t-\overline{a}_{k}}.

(1.13)

Звiдси

\mathop{\rm res}\limits_{t=t_{2}}\frac{A+Bt}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}(t-z)\tau_{n}(t)}=-\frac{2A}{(2{\mathrm{i}}\lambda)^{3}({\mathrm{i}}\lambda-z)\tau_{n}({\mathrm{i}}\lambda)}-\frac{A+B{\mathrm{i}}\lambda}{(2{\mathrm{i}}\lambda)^{2}({\mathrm{i}}\lambda-z)^{2}\tau_{n}({\mathrm{i}}\lambda)}

-\frac{A+B{\mathrm{i}}\lambda}{(2{\mathrm{i}}\lambda)^{2}({\mathrm{i}}\lambda-z)\tau_{n}({\mathrm{i}}\lambda)}\sum_{k=1}^{n}\frac{1}{{\mathrm{i}}\lambda-\overline{a}_{k}}.

(1.14)

Якщо $a_{k}=\alpha_{k}+\mathrm{i}\beta_{k},$ то

\frac{1}{{\mathrm{i}}\lambda-\overline{a}_{k}}=-\frac{1}{\alpha_{k}-{\mathrm{i}}(\lambda+\beta_{k})}=-\frac{\alpha_{k}+{\mathrm{i}}\beta_{k}+{\mathrm{i}}\lambda}{\alpha_{k}^{2}+(\lambda+\beta_{k})^{2}}=-\frac{a_{k}+{\mathrm{i}}\lambda}{\alpha_{k}^{2}+(\lambda+\beta_{k})^{2}}.

Тому, враховуючи позначення (1.8), отримуємо

\mathop{\rm res}\limits_{t=t_{2}}\frac{A+Bt}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}(t-z)\tau_{n}(t)}=-\frac{1}{4\lambda^{2}\tau_{n}({\mathrm{i}}\lambda)}\Bigg{[}\frac{{\mathrm{i}}A}{\lambda({\mathrm{i}}\lambda-z)}

-\frac{A+{\mathrm{i}}\lambda B}{({\mathrm{i}}\lambda-z)^{2}}+\frac{A+{\mathrm{i}}\lambda B}{{\mathrm{i}}\lambda-z}\Sigma_{n,\lambda}\Bigg{]}.

(1.15)

Пiдставивши спiввiдношення (1.11) та (1.15) в (1.20), отримуємо

{\cal J}_{n}(z,\lambda)=R_{n}(z,\lambda)-\frac{1}{4\lambda^{2}\tau_{n}({\mathrm{i}}\lambda)}\Bigg{[}\frac{{\mathrm{i}}A}{\lambda({\mathrm{i}}\lambda-z)}

-\frac{A+{\mathrm{i}}\lambda B}{({\mathrm{i}}\lambda-z)^{2}}+\frac{A+{\mathrm{i}}\lambda B}{{\mathrm{i}}\lambda-z}\Sigma_{n,\lambda}\Bigg{]}.

(1.16)

З iншого боку, якщо в тотожностi (1.2) покласти $\zeta=t\in{\mathbb{R}}$ , то використовуючи зображення (1.9), отримаємо

{\cal J}_{n}(z,\lambda)=\sum_{k=1}^{n}\frac{\Phi_{k}(z)}{\pi}\int_{-\infty}^{\infty}R_{n}(t,\lambda)\overline{\Phi_{k}(t)}{\mathrm{d}}t+\frac{B_{n}(z)}{2\pi{\mathrm{i}}}\int_{-\infty}^{\infty}\frac{\overline{B_{n}(t)}R_{n}(t,\lambda)}{t-z}{\mathrm{d}}t

=S_{n}(z,R_{n})+B_{n}(z)U_{n}(z,\lambda),

(1.17)

де

U_{n}(z,\lambda)=\frac{1}{2\pi{\mathrm{i}}}\int_{-\infty}^{\infty}\frac{\overline{B_{n}(t)}R_{n}(t,\lambda)}{t-z}{\mathrm{d}}t

=\frac{\prod\limits_{k=1}^{n}\overline{\chi}_{k}}{2\pi{\rm i}}\int_{-\infty}^{\infty}\overline{\Bigg{(}\frac{\nu_{n}(t)}{\tau_{n}(t)}\Bigg{)}}\frac{A+Bt}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}\tau_{n}(t)}\frac{{\mathrm{d}}t}{t-z}.

(1.18)

Оскiльки $t\in{\mathbb{R}}$ , то

\overline{\Bigg{(}\frac{\nu_{n}(t)}{\tau_{n}(t)}\Bigg{)}}=\frac{\prod\limits_{k=1}^{n}\overline{(t-a_{k})}}{\prod\limits_{k=1}^{n}\overline{(t-\overline{a}_{k})}}=\frac{\prod\limits_{k=1}^{n}(t-\overline{a}_{k})}{\prod\limits_{k=1}^{n}(t-a_{k})}=\frac{\tau_{n}(t)}{\nu_{n}(t)}

i тому

U_{n}(z,\lambda)=\frac{\prod\limits_{k=1}^{n}\overline{\chi}_{k}}{2\pi{\rm i}}\int_{-\infty}^{\infty}\frac{A+Bt}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}\ \nu_{n}(t)}\frac{{\mathrm{d}}t}{t-z}.

(1.19)

Пiдiнтегральна функцiя, як функцiя комплексної змiнної $t$ має в областi $\mathbb{C}_{-}$ полюс кратностi 2 в точцi $t=-{\mathrm{i}}\lambda$ , а при $|t|\to+\infty$ – порядок ${\mathcal{O}}(|t|^{-n-5})$ . Тому на основi теореми Кошi про лишки

U_{n}(z,\lambda)=-\prod\limits_{k=1}^{n}\overline{\chi}_{k}\mathop{\rm res}\limits_{t=-{\mathrm{i}}\lambda}\frac{A+Bt}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}(t-z)\nu_{n}(t)}.

(1.20)

Аналогiчно до (1.14)

\mathop{\rm res}\limits_{t=-{\mathrm{i}}\lambda}\frac{A+Bt}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}(t-z)\nu_{n}(t)}=\frac{A}{4{\mathrm{i}}\lambda^{3}({\mathrm{i}}\lambda+z)\nu_{n}(-{\mathrm{i}}\lambda)}

+\frac{A-{\mathrm{i}}\lambda B}{4\lambda^{2}({\mathrm{i}}\lambda+z)^{2}\nu_{n}(-{\mathrm{i}}\lambda)}+\frac{A-{\mathrm{i}}\lambda B}{4\lambda^{2}({\mathrm{i}}\lambda+z)\nu_{n}(-{\mathrm{i}}\lambda)}\sum_{k=1}^{n}\frac{1}{{\mathrm{i}}\lambda+{a}_{k}}.

(1.21)

Якщо $a_{k}=\alpha_{k}+i\beta_{k},$ то

\frac{1}{{\mathrm{i}}\lambda+{a}_{k}}=\frac{1}{\alpha_{k}+{\mathrm{i}}(\lambda+\beta_{k})}=\frac{\alpha_{k}-{\mathrm{i}}\beta_{k}-{\mathrm{i}}\lambda}{\alpha_{k}^{2}+(\lambda+\beta_{k})^{2}}=\frac{\overline{a}_{k}-{\mathrm{i}}\lambda}{\alpha_{k}^{2}+(\lambda+\beta_{k})^{2}}.

Отже, з врахуванням (1.8) маємо

U_{n}(z,\lambda)=\frac{\prod\limits_{k=1}^{n}\overline{\chi}_{k}}{4\lambda^{2}\nu_{n}(-{\mathrm{i}}\lambda)}\Bigg{[}\frac{{\mathrm{i}}A}{\lambda({\mathrm{i}}\lambda+z)}-\frac{A-{\mathrm{i}}\lambda B}{({\mathrm{i}}\lambda+z)^{2}}-\frac{A-{\mathrm{i}}\lambda B}{{\mathrm{i}}\lambda+z}\overline{\Sigma}_{n,\lambda}\Bigg{]}.

(1.22)

З рiвностей (1) та (1.22) отримуємо

{\cal J}_{n}(z,\lambda)=S_{n}(z,R_{n})+\frac{\nu_{n}(z)}{\tau_{n}(z)}\cdot\frac{1}{4\lambda^{2}\nu_{n}(-{\mathrm{i}}\lambda)}\Bigg{[}\frac{{\mathrm{i}}A}{\lambda({\mathrm{i}}\lambda+z)}

-\frac{A-{\mathrm{i}}\lambda B}{({\mathrm{i}}\lambda+z)^{2}}-\frac{A-{\mathrm{i}}\lambda B}{{\mathrm{i}}\lambda+z}\overline{\Sigma}_{n,\lambda}\Bigg{]}.

(1.23)

Спiвставляючи рiвностi (1) та (1.23), отримуємо (1.7).

∎

Для фiксованого значення $\lambda(\lambda>0)$ визначимо полiном $T_{n-1}(z;\lambda)$ порядку $n-1$ вiд $z$ за допомогою рiвностi

T_{n-1}(z;\lambda):=\tau_{n}(z)S_{n}(z;R_{n}),\quad n=1,2,\ldots\leavevmode\nobreak\ .

(1.24)

Разом з $T_{n-1}(z;\lambda)$ розглянемо полiноми

L_{n-1}(z;w):=\begin{cases}\frac{\nu_{n}(w)-\nu_{n}(z)}{(z-w)\nu_{n}(w)},\quad w\in\mathbb{C}_{-},\\ \frac{\tau_{n}(w)-\tau_{n}(z)}{(w-z)\tau_{n}(w)},\quad w\in\mathbb{C}_{+};\end{cases}

(1.25)

M_{n-2}(z;w):=\begin{cases}\frac{\nu_{n}(w)-\nu_{n}(z)}{(w-z)^{2}\nu_{n}(w)},\quad w\in\mathbb{C}_{-},\\ \frac{\tau_{n}(w)-\tau_{n}(z)}{(w-z)^{2}\tau_{n}(w)},\quad w\in\mathbb{C}_{+};\end{cases}

(1.26)

Справджується наступне твердження.

Лема 1.3.

Нехай $A,B$ – комплекснi константи, а $\lambda>0.$ Тодi якщо $z\in\mathbb{C}_{+},$ то для будь-якого $n\in\mathbb{N}$ виконується тотожнiсть

\frac{A+Bz}{(z^{2}+\lambda^{2})^{2}}-T_{n-1}(z;\lambda)=\frac{1}{4\lambda^{2}}\frac{\tau_{n}(z)}{\tau_{n}(\mathrm{i}\lambda)}\left[\frac{A\mathrm{i}}{\lambda(\mathrm{i}\lambda-z)}-\frac{A+\mathrm{i}\lambda B}{(\mathrm{i}\lambda-z)^{2}}+\right.\left.\frac{A+\mathrm{i}\lambda B}{\mathrm{i}\lambda-z}{\Sigma}_{n,\lambda}\right]

+\frac{1}{4\lambda^{2}}\frac{\nu_{n}(z)}{\nu_{n}(-\mathrm{i}\lambda)}\left[\frac{A\mathrm{i}}{\lambda(\mathrm{i}\lambda+z)}-\right.\left.-\frac{A-\mathrm{i}\lambda B}{(\mathrm{i}\lambda+z)^{2}}-\frac{A-\mathrm{i}\lambda B}{\mathrm{i}\lambda+z}\overline{\Sigma}_{n,\lambda}\right],

(1.27)

де ${\Sigma}_{n,\lambda}$ визначається спiввiдношенням (1.8). При цьому полiном $T_{n-1}(z;\lambda)$ має зображення

T_{n-1}(z;\lambda)=\frac{1}{4\lambda^{2}}\Bigg{[}\Big{(}\frac{A{\mathrm{i}}}{\lambda}+(A+\mathrm{i}\lambda B){\Sigma}_{n,\lambda}\Big{)}L_{n-1}(z,\mathrm{i}\lambda)

+\Big{(}\frac{A{\mathrm{i}}}{\lambda}-(A-\mathrm{i}\lambda B)\overline{\Sigma}_{n,\lambda}\Big{)}L_{n-1}(z,-\mathrm{i}\lambda)

-(A+\mathrm{i}\lambda B)M_{n-2}(z,\mathrm{i}\lambda)-(A-\mathrm{i}\lambda B)M_{n-2}(z,-\mathrm{i}\lambda)\Bigg{]}.

(1.28)

Доведення.

Дiйсно, виразивши значення $S_{n}(z;R_{n})$ з рiвностi (1.24) i пiдставивши його в тотожнiсть (1.7) леми 1.2, отримаємо спiввiдношення (1.27). Зображення (1.28) полiнома $T_{n-1}(z,\lambda)$ випливає з розкладу

\frac{A+Bz}{(z^{2}+\lambda^{2})^{2}}=\frac{A\mathrm{i}}{4\lambda^{3}({\mathrm{i}}\lambda-z)}+\frac{A\mathrm{i}}{4\lambda^{3}(\mathrm{i}\lambda+z)}-\frac{A+\mathrm{i}\lambda B}{4\lambda^{2}(\mathrm{i}\lambda-z)^{2}}-\frac{A-\mathrm{i}\lambda B}{4\lambda^{2}(\mathrm{i}\lambda+z)^{2}}.

∎

Позначимо через $P_{n-1}$ множину довiльних полiномiв з комплексними коефiцiєнтами порядку, не вищого за $n-1.$ Будемо вважати у подальшому, що

\rho_{n}(z)=\rho_{0}\nu_{n}(z)=\rho_{0}\prod_{k=1}^{n}(z-a_{k}),

(1.29)

де $\rho_{0}\not=0$ – довiльна стала.

Нехай тепер $A,B,\lambda$ – фiксованi дiйснi числа, $\lambda>0$ . Введемо до розгляду функцiонал

{\mathcal{F}}_{n}(p,\lambda):=\int_{-\infty}^{\infty}\Bigg{|}\frac{A+Bt}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}}-p(t)\Bigg{|}^{2}\frac{\mathrm{d}t}{|\rho_{n}(t)|^{2}},\quad p\in P_{n-1}.

(1.30)

Виконується наступне твердження.

Теорема 1.2.

На множинi $P_{n-1}$ мiнiмум функцiонала ${\mathcal{F}}_{n}(p,\lambda)$ реалiзує полiном $T_{n-1}(z,\lambda)$ з леми 1.3 i при цьому справджується рiвнiсть

\inf\{{\mathcal{F}}_{n}(p,\lambda):\leavevmode\nobreak\ p\in P_{n-1}\}=\frac{2\pi}{\lambda\mu_{n}}\Bigg{[}\Big{[}\frac{A}{\lambda}+\lambda B{\mathcal{A}}_{n,\lambda}\Big{]}^{2}+\frac{3A^{2}+\lambda^{2}B^{2}}{2\lambda^{2}}

+\frac{3A^{2}+\lambda^{2}B^{2}}{\lambda}{\mathcal{B}}_{n,\lambda}+A^{2}{\mathcal{A}}_{n,\lambda}^{2}+(A^{2}+\lambda^{2}B^{2}){\mathcal{B}}_{n,\lambda}^{2}\Bigg{]},

(1.31)

в якiй $\mu_{n}=\prod\limits_{k=1}^{n}\Big{[}\alpha_{k}^{2}+(\beta_{k}+\lambda)^{2}\Big{]},$ $a_{k}=\alpha_{k}+i\beta_{k}$ , $\beta_{k}>0$ ,

{\mathcal{A}}_{n,\lambda}:=\sum_{k=1}^{n}\frac{\alpha_{k}}{\alpha_{k}^{2}+(\beta_{k}+\lambda)^{2}},\quad{\mathcal{B}}_{n,\lambda}:=\sum_{k=1}^{n}\frac{\beta_{k}+\lambda}{\alpha_{k}^{2}+(\beta_{k}+\lambda)^{2}}.

(1.32)

Доведення.

Введемо позначення:

W_{1}(t):=W_{1}(t,\lambda,A,n)=\frac{A{\mathrm{i}}}{\lambda\tau_{n}({\mathrm{i}}\lambda)}\cdot\frac{1}{{\mathrm{i}}\lambda-t};

(1.33)

W_{2}(t):=W_{2}(t,\lambda,A,B,n)=-\frac{A+{\mathrm{i}}\lambda B}{\tau_{n}({\mathrm{i}}\lambda)}\cdot\frac{1}{({\mathrm{i}}\lambda-t)^{2}};

(1.34)

W_{3}(t):=W_{3}(t,\lambda,A,B,n)=\frac{(A+{\mathrm{i}}\lambda B)\cdot{\Sigma}_{n,\lambda}}{\tau_{n}({\mathrm{i}}\lambda)}\cdot\frac{1}{{\mathrm{i}}\lambda-t};

(1.35)

Q_{j}(t):=\frac{\nu_{n}(t)}{\tau_{n}(t)}\cdot\overline{W}_{j}(t),\quad j=1,2,3.

(1.36)

В прийнятих позначеннях на пiдставi спiввiдношення (1.7) маємо

\int_{-\infty}^{\infty}|R_{n}(t,\lambda)-S(t,R_{n})|^{2}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=\frac{1}{16\lambda^{4}}\int_{-\infty}^{\infty}\Bigg{|}\sum_{j=1}^{3}\Big{(}W_{j}(t)+Q_{j}(t)\Big{)}\Bigg{|}^{2}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=

=\frac{1}{16\lambda^{4}}\int_{-\infty}^{\infty}\Bigg{[}\sum_{j=1}^{3}\Big{(}W_{j}(t)+Q_{j}(t)\Big{)}\Bigg{]}\Bigg{[}\sum_{j=1}^{3}\Big{(}\overline{W_{j}(t)}+\overline{Q_{j}(t)}\Big{)}\Bigg{]}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t.

(1.37)

Обчислимо iнтеграл у правiй частинi рiвностi (1).

При довiльних $t\in\mathbb{R}$ має мiсце рiвнiсть $\Big{|}\frac{\nu_{n}(t)}{\tau_{n}(t)}\Big{|}=1$ . Крiм того,

|\tau_{n}({\mathrm{i}\lambda})|^{2}=|\nu_{n}({-\mathrm{i}\lambda})|^{2}=\prod_{k=1}^{n}[\alpha_{k}^{2}+(\beta_{k}+\lambda)^{2}]:=\mu_{n}.

Тому з огляду на позначення (1.33)–(1.36) при всiх $j,k=1,2,3$ маємо

\int_{-\infty}^{\infty}Q_{j}(t)\overline{W_{k}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=\int_{-\infty}^{\infty}W_{j}(t)\overline{Q_{k}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=0,

(1.38)

\int_{-\infty}^{\infty}W_{j}\overline{W_{k}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=\int_{-\infty}^{\infty}Q_{k}\overline{Q_{j}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t.

(1.39)

Отже, для обчислення iнтегралу в правiй частинi рiвностi (1) достатньо знайти лише iнтеграли вигляду $\int_{-\infty}^{\infty}W_{j}\overline{W_{k}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t$ .

Оскiльки

\int_{-\infty}^{\infty}\frac{{\mathrm{d}}t}{t^{2}+\lambda^{2}}=\frac{\pi}{\lambda},\quad\quad\int_{-\infty}^{\infty}\frac{{\mathrm{d}}t}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}}=\frac{\pi}{2\lambda^{3}},

то

\int_{-\infty}^{\infty}W_{1}(t)\overline{W_{1}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=\frac{A^{2}\pi}{\lambda^{3}\mu_{n}},

(1.40)

\int_{-\infty}^{\infty}W_{2}(t)\overline{W_{2}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=\pi\frac{A^{2}+\lambda^{2}B^{2}}{2\lambda^{3}\mu_{n}},

(1.41)

\int_{-\infty}^{\infty}W_{3}(t)\overline{W_{3}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=\pi\frac{A^{2}+\lambda^{2}B^{2}}{\lambda\mu_{n}}|\Sigma_{n,\lambda}|^{2}.

(1.42)

Розглянемо тепер iнтеграл

\int\limits_{-\infty}^{\infty}W_{2}(t)\overline{W_{1}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=-\frac{(A+\mathrm{i}\lambda B)A\mathrm{i}}{\lambda|\tau_{n}(\mathrm{i}\lambda)|^{2}}\int\limits_{-\infty}^{\infty}\frac{{\mathrm{d}}t}{(\mathrm{i}\lambda-t)^{2}(\mathrm{i}\lambda+t)}.

Пiдiнтегральна функцiя $\frac{1}{(\mathrm{i}\lambda-t)^{2}(\mathrm{i}\lambda+t)},$ як функцiя комплексної змiнної, має у верхнiй пiвплощинi нуль $t=\mathrm{i}\lambda$ кратностi 2, а при $t\to\infty$ порядок $\mathcal{O}(|t|^{-3}).$ Застосовуючи теорему про лишки, отримуємо

\int\limits_{-\infty}^{\infty}\frac{{\mathrm{d}}t}{(\mathrm{i}\lambda-t)^{2}(\mathrm{i}\lambda+t)}=\frac{\pi\mathrm{i}}{2\lambda^{2}},

(1.43)

i тому

\int\limits_{-\infty}^{\infty}W_{2}(t)\overline{W_{1}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=-\frac{(A+\mathrm{i}\lambda B)A\mathrm{i}}{\lambda|\tau_{n}(\mathrm{i}\lambda)|^{2}}\cdot\frac{\pi\mathrm{i}}{2\lambda^{2}}=\frac{\pi A(A+\mathrm{i}\lambda B)}{2\lambda^{3}\mu_{n}}.

(1.44)

Перейдемо до обчислення iнтегралу

\int\limits_{-\infty}^{\infty}W_{1}(t)\overline{W_{2}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=-\frac{(A-\mathrm{i}\lambda B)A\mathrm{i}}{\lambda|\tau_{n}(\mathrm{i}\lambda)|^{2}}\int\limits_{-\infty}^{\infty}\frac{{\mathrm{d}}t}{(\mathrm{i}\lambda-t)(\mathrm{i}\lambda+t)^{2}}.

Пiдiнтегральна функцiя $\frac{1}{(\mathrm{i}\lambda-t)(\mathrm{i}\lambda+t)^{2}},$ як функцiя комплексної змiнної, має у верхнiй пiвплощинi простий нуль $t=\mathrm{i}\lambda$ , а при $t\to\infty$ порядок $\mathcal{O}(|t|^{-3}).$ Тодi аналогiчно отримуємо

\int\limits_{-\infty}^{\infty}\frac{{\mathrm{d}}t}{(\mathrm{i}\lambda-t)(\mathrm{i}\lambda+t)^{2}}=\frac{\pi\mathrm{i}}{2\lambda^{2}},

(1.45)

звiдки

\int\limits_{-\infty}^{\infty}W_{1}(t)\overline{W_{2}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=\frac{\pi A(A-\mathrm{i}\lambda B)}{2\lambda^{3}\mu_{n}}.

(1.46)

Далi знаходимо

\int\limits_{-\infty}^{\infty}W_{3}(t)\overline{W_{1}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=\frac{(A+\mathrm{i}\lambda B)A\mathrm{i}}{\lambda|\tau_{n}(\mathrm{i}\lambda)|^{2}}\cdot\Sigma_{n,\lambda}\cdot\int\limits_{-\infty}^{\infty}\frac{{\mathrm{d}}t}{(\mathrm{i}\lambda-t)(\mathrm{i}\lambda+t)}=

=\frac{(A+\mathrm{i}\lambda B)A\mathrm{i}}{\lambda|\tau_{n}(\mathrm{i}\lambda)|^{2}}\cdot\Sigma_{n,\lambda}\cdot\int\limits_{-\infty}^{\infty}\frac{-{\mathrm{d}}t}{t^{2}+\lambda^{2}}=-\frac{\pi(A+\mathrm{i}\lambda B)A\mathrm{i}}{\lambda^{2}\mu_{n}}\cdot\Sigma_{n,\lambda},

(1.47)

i, аналогiчно,

\int\limits_{-\infty}^{\infty}W_{1}(t)\overline{W_{3}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=\frac{(A-\mathrm{i}\lambda B)A\mathrm{i}}{\lambda|\tau_{n}(\mathrm{i}\lambda)|^{2}}\cdot\overline{\Sigma}_{n,\lambda}\cdot\int\limits_{-\infty}^{\infty}\frac{{\mathrm{d}}t}{(\mathrm{i}\lambda-t)(-\mathrm{i}\lambda-t)}=

=\frac{(A-\mathrm{i}\lambda B)A\mathrm{i}}{\lambda|\tau_{n}(\mathrm{i}\lambda)|^{2}}\cdot\overline{\Sigma}_{n,\lambda}\cdot\int\limits_{-\infty}^{\infty}\frac{{\mathrm{d}}t}{t^{2}+\lambda^{2}}=\frac{\pi(A-\mathrm{i}\lambda B)A\mathrm{i}}{\lambda^{2}\mu_{n}}\cdot\overline{\Sigma}_{n,\lambda},

(1.48)

Нарештi, з урахуванням рiвностей (1.43) i (1.45), знаходимо

\int\limits_{-\infty}^{\infty}W_{3}(t)\overline{W_{2}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=-\frac{(A^{2}+\lambda^{2}B^{2})}{|\tau_{n}(\mathrm{i}\lambda)|^{2}}\cdot\Sigma_{n,\lambda}\cdot\int\limits_{-\infty}^{\infty}\frac{{\mathrm{d}}t}{(\mathrm{i}\lambda-t)(\mathrm{i}\lambda+t)^{2}}=

=-\frac{\pi(A^{2}+\lambda^{2}B^{2})}{2\lambda^{2}\mu_{n}}\mathrm{i}\cdot\Sigma_{n,\lambda}

(1.49)

\int\limits_{-\infty}^{\infty}W_{2}(t)\overline{W_{3}(t)}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=-\frac{(A^{2}+\lambda^{2}B^{2})}{|\tau_{n}(\mathrm{i}\lambda)|^{2}}\cdot\overline{\Sigma}_{n,\lambda}\cdot\int\limits_{-\infty}^{\infty}\frac{-{\mathrm{d}}t}{(\mathrm{i}\lambda-t)^{2}(\mathrm{i}\lambda+t)}=

=\frac{\pi(A^{2}+\lambda^{2}B^{2})}{2\lambda^{2}\mu_{n}}\mathrm{i}\cdot\overline{\Sigma}_{n,\lambda}.

(1.50)

Враховуючи позначення (1.8) та (1.32), бачимо, що

|{\Sigma}_{n,\lambda}|^{2}={\mathcal{A}}_{n,\lambda}^{2}+{\mathcal{B}}_{n,\lambda}^{2},

\frac{\pi(A-\mathrm{i}\lambda B)A\mathrm{i}}{\lambda^{2}\mu_{n}}\cdot\overline{\Sigma}_{n,\lambda}-\frac{\pi(A+\mathrm{i}\lambda B)A\mathrm{i}}{\lambda^{2}\mu_{n}}\cdot\Sigma_{n,\lambda}=\frac{2\pi AB}{\lambda\mu_{n}}\cdot{\mathcal{A}}_{n,\lambda}+\frac{2\pi A^{2}}{\lambda^{2}\mu_{n}}\cdot{\mathcal{B}}_{n,\lambda}

\frac{\pi(A^{2}+\lambda^{2}B^{2})}{2\lambda^{2}\mu_{n}}\cdot\mathrm{i}\cdot\overline{\Sigma}_{n,\lambda}-\frac{\pi(A^{2}+\lambda^{2}B^{2})}{2\lambda^{2}\mu_{n}}\cdot\mathrm{i}\cdot\Sigma_{n,\lambda}=\frac{\pi(A^{2}+\lambda^{2}B^{2})}{\lambda^{2}\mu_{n}}\cdot{\mathcal{B}}_{n,\lambda}.

Тому об’єднуючи спiввiдношення (1–(1.42), (1.44) i (1.46)–(1), одержуємо рiвнiсть

\int_{-\infty}^{\infty}|R_{n}(t,\lambda)-S(t,R_{n})|^{2}\leavevmode\nobreak\ \mathrm{d}t=\frac{2\pi}{\lambda\mu_{n}}\Bigg{[}\frac{2A^{2}}{\lambda^{2}}+\frac{A^{2}+\lambda^{2}B^{2}}{2\lambda^{2}}

+2AB{\mathcal{A}}_{n,\lambda}+\frac{2A^{2}}{\lambda}{\mathcal{B}}_{n,\lambda}+\frac{A^{2}+\lambda^{2}B^{2}}{\lambda}{\mathcal{B}}_{n,\lambda}+(A^{2}+\lambda^{2}B^{2})\Big{[}{\mathcal{A}}_{n,\lambda}^{2}+{\mathcal{B}}_{n,\lambda}^{2}\Big{]}\Bigg{]}

=\frac{2\pi}{\lambda\mu_{n}}\Bigg{[}\Big{[}\frac{A}{\lambda}+\lambda B{\mathcal{A}}_{n,\lambda}\Big{]}^{2}+\frac{3A^{2}+\lambda^{2}B^{2}}{2\lambda^{2}}

+\frac{3A^{2}+\lambda^{2}B^{2}}{\lambda}{\mathcal{B}}_{n,\lambda}+A^{2}{\mathcal{A}}_{n,\lambda}^{2}+(A^{2}+\lambda^{2}B^{2}){\mathcal{B}}_{n,\lambda}^{2}\Bigg{]}.

(1.51)

Зауважимо, що будь-який полiном $p\in P_{n-1}$ може бути зображений у виглядi

p(t)=\tau_{n}(t)\sum_{k=1}^{n}b_{k}\Phi_{k}(t),

з певними коефiцiєнтами $\{b_{k}\}_{k=1}^{n}$ , i навпаки, для будь-якого набору коефiцiєнтiв $\{b_{k}\}_{k=1}^{n}$ вираз з правої частини останьої рiвностi є певним полiномом $p\in P_{n-1}.$ Отже, беручи до уваги визначення функцiї $R_{n}(z,\lambda)$ (1.6) – (1.5), можна стверджувати, що функцiонал ${\mathcal{F}}_{n}(p,\lambda)$ має зображення

{\mathcal{F}}_{n}(p,\lambda)=|\rho_{0}|^{2}\int_{-\infty}^{\infty}\Big{|}R_{n}(t,\lambda)-\sum_{k=1}^{n}b_{k}\Phi_{k}(t)\Big{|}^{2}\mathrm{d}t

(1.52)

з певними значеннями $\{b_{k}\}_{k=1}^{n}$ , i навпаки, для будь-якого набору сталих $\{b_{k}\}_{k=1}^{n}$ вираз з правої частини рiвностi (1.52) є значенням функцiоналу для певного полiнома $p\in P_{n-1}.$

Але згiдно з формулою (1.7) леми 1.2 величина $S_{n}(t,R_{n})$ є частинною сумою порядку $n$ ряду Фур’є функцiї $R_{n}(z,\lambda)$ по ортогональнiй на всiй дiйснiй осi системi $\{\Phi_{k}(t)\}_{k=1}^{\infty}.$ Тому з рiвностей (1) i (1.52) випливає, що для довiльного полiному $p\in P_{n-1}$

{\mathcal{F}}_{n}(p,\lambda)\geq\int_{-\infty}^{\infty}\Bigg{|}\frac{A+Bt}{(t^{2}+\lambda^{2})^{2}}-T_{n-1}(t,\lambda)\Bigg{|}^{2}\frac{\mathrm{d}t}{|\rho(t)|^{2}}=\frac{2\pi}{\lambda\mu_{n}}\Bigg{[}\Big{[}\frac{A}{\lambda}+\lambda B{\mathcal{A}}_{n,\lambda}\Big{]}^{2}

+\frac{3A^{2}+\lambda^{2}B^{2}}{2\lambda^{2}}+\frac{3A^{2}+\lambda^{2}B^{2}}{\lambda}{\mathcal{B}}_{n,\lambda}+A^{2}{\mathcal{A}}_{n,\lambda}^{2}+(A^{2}+\lambda^{2}B^{2}){\mathcal{B}}_{n,\lambda}^{2}\Bigg{]}.

(1.53)

При цьому, знак рiвностi можливий лише у тому випадку, коли

\sum_{k=1}^{n}b_{k}\Phi_{k}(t)=S_{n}(t,\lambda),

або, що те саме, $p(t)=T_{n-1}(t,\lambda).$

∎

Лiтература

[1] Джрбашян М. М. Биортогональные системы рациональных функций и наилучшее приближение ядра Коши на вещественной оси // Матем. сб. — 1974. — 94, № 3. — С. 418 — 444.
[2] Takenaka C. On the orthogonal functions and a new formula of interpolation // Japanese Journal of Mathematics. — 1925. — № 2. — Р. 129 – 145.
[3] Malmquist F. Comptes rendus du sixiene congres des mathematiciens scandinares. Kopenhagen, 1925. Р. 253.
[4] Савчук В.В., Чайченко С.О. Найкращi наближення ядра Кошi на дiйснiй осi // Укр. мат. журн. — 2014. — 66, № 11. — С. 1540 – 1549.
[5] Крылов В. И. О функциях, регулярных в полуплоскости // Матем. сб. — 1939. — 6. № 1. — С. 95 –138.
[6] Mashreghi J. Reperesentation Theorem in Hardy Spaces. — New York: Cambridge University Press, 2009. — p. 372.
[7] Восканян A.A. О некоторых экстремальных задачах теории приближения на всей вещественной оси // Изв. АН АрССР. — 1979. — XIV, № 2. — С. 107 – 123.