1Вступ

УДК 517.5

А.С. Сердюк (Iнститут математики НАН України, Київ)
Т.А. Степанюк (Iнститут математики НАН України, Київ)

A.S. Serdyuk (Institute of Mathematics NAS of Ukraine, Kyiv)
T.A. Stepaniuk (Institute of Mathematics NAS of Ukraine, Kyiv)

Оцiнки наближень iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами на класах згорток перiодичних функцiй високої гладкостi

Estimates of approximations by interpolation trigonometric polynomials on the classes of convolutions of high smoothness

Встановлено iнтерполяцiйнi аналоги нерiвностей типу Лебега на множинах $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ $2\pi$ –перiодичних функцiй $f$ , котрi задаються згортками твiрного ядра $\Psi_{\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big)$ , $\psi(k)\geq 0$ , $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty$ , $\beta\in\mathbb{R}$ , з функцiями $\varphi$ iз $L_{1}$ . В зазначених нерiвностях при кожному $x\in\mathbb{R}$ модулi вiдхилень $|f(x)-\tilde{S}_{n-1}(f;x)|$ iнтерполяцiйних полiномiв Лагранжа $\tilde{S}_{n-1}(f;\cdot)$ оцiнюються через найкращi наближення $E_{n}(\varphi)_{L_{1}}$ функцiй $\varphi$ тригонометричними полiномами в $L_{1}$ –метриках. Коли послiдовностi $\psi(k)$ спадають до нуля швидше за довiльну степеневу функцiю, отриманi нерiвностi в рядi важливих випадкiв є асимптотично точними. В таких випадках встановлено також асимптотичнi рiвностi для точних верхнiх меж поточкових наближень iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами на класах згорток твiрного ядра $\Psi_{\beta}$ iз функцiями $\varphi$ , що належать одиничнiй кулi з простору $L_{1}$ .

We establish interpolation analogues of Lebesgue type inequalities on the sets of $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ $2\pi$ –periodic functions $f$ , which are representable as convolutions of generating kernel $\Psi_{\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big)$ , $\psi(k)\geq 0$ , $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty$ , $\beta\in\mathbb{R}$ , with functions $\varphi$ from $L_{1}$ . In obtained inequalities for each $x\in\mathbb{R}$ the modules of deviations $|f(x)-\tilde{S}_{n-1}(f;x)|$ of interpolation Lagrange polynomials $\tilde{S}_{n-1}(f;\cdot)$ are estimated via best approximations $E_{n}(\varphi)_{L_{1}}$ of functions $\varphi$ by trigonometric polynomials in $L_{1}$ –metrics. When the sequences $\psi(k)$ decrease to zero faster than any power function, the obtained inequalities in many important cases are asymptotically exact. In such cases we also establish the asymptotic equalities for exact upper boundaries of pointwise approximations by interpolation trigonometric polynomials on the classes of convolutions of generating kernel $\Psi_{\beta}$ with functions $\varphi$ , which belong to the unit ball from the space $L_{1}$ .

1 Вступ

Нехай $L_{p}$ , $1\leq p<\infty$ , простiр $2\pi$ –перiодичних сумовних у $p$ -му степенi на $[0,2\pi)$ функцiй $f$ , з нормою

\|f\|_{L_{p}}=\|f\|_{p}:=\Big(\int\limits_{0}^{2\pi}|f(t)|^{p}dt\Big)^{\frac{1}{p}};

$L_{\infty}$ — простiр вимiрних i суттєво обмежених $2\pi$ –перiодичних функцiй $f$ з нормою

\|f\|_{\infty}=\mathop{\rm{ess}\sup}\limits_{t}|f(t)|;

$C$ — простiр неперервних $2\pi$ –перiодичних функцiй $f$ з нормою

{\|f\|_{C}=\max\limits_{t}|f(t)|}.

Нехай $\psi(k)$ — довiльна фiксована послiдовнiсть невiд’ємних дiйсних чисел, i нехай $\beta$ — фiксоване дiйсне число. Позначимо через $C^{\psi}_{\beta}L_{p}$ множину $2\pi$ –перiодичних функцiй, якi при всiх $x\in\mathbb{R}$ зображуються у виглядi згортки

f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta}(x-t)\varphi(t)dt,\ a_{0}\in\mathbb{R},\ \varphi\in L_{p},\ \varphi\perp 1\

(1)

з твiрним ядром $\Psi_{\beta}$ вигляду

\Psi_{\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big),\ \psi(k)\geq 0,\ \beta\in\mathbb{R},

(2)

таким, що

\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty.

(3)

Якщо функцiї $f$ i $\varphi$ пов’язанi рiвнiстю (1), то функцiю $f$ в цьому спiввiдношеннi називають $(\psi,\beta)$ –похiдною функцiї $f$ i позначають через $f^{\psi}_{\beta}$ . З iншого боку функцiю $f$ у рiвностi (1) називають $(\psi,\beta)$ –iнтегралом функцiї $\varphi$ i позначають через $\mathcal{J}^{\psi}_{\beta}\varphi$ . Поняття $(\psi,\beta)$ –похiдної ( $(\psi,\beta)$ –iнтеграла), якi означалися в дещо iнших термiнах (за допомогою мультиплiкаторiв та зсувiв аргументу), були введенi О.I. Степанцем (див., наприклад, [28], [29], [30]). Незважаючи на вiдмiннiсть пiдходiв до означення $(\psi,\beta)$ –iнтегралiв та $(\psi,\beta)$ –похiдних у данiй статтi, порiвняно, наприклад, iз [30], зазначимо, що за виконання (2) i (3) $(\psi,\beta)$ –iнтеграли $\mathcal{J}^{\psi}_{\beta}\varphi$ для будь-якої $\varphi\in L_{1}$ можуть вiдрiзнятися мiж собою в залежностi вiд вибору означення лише на множинi мiри нуль; аналогiчно за виконання (2) i (3) i додаткової умови $\psi(k)>0$ , $(\psi,\beta)$ – похiднi $f^{\psi}_{\beta}$ для будь–якої функцiї $f$ вигляду (1) можуть вiдрiзнятися лише нам множинi нульової мiри.

Пiдмножину функцiй $f$ з $C^{\psi}_{\beta}L_{p}$ таких, що $f^{\psi}_{\beta}\in B_{p}$ , де $B_{p}$ — одинична куля в просторi $L_{p}$ , тобто

B_{p}:=\left\{\varphi:\ ||\varphi||_{p}\leq 1\right\},

будемо позначати через c $C^{\psi}_{\beta,p}$ . Зрозумiло, що умова (3) гарантує неперервнiсть твiрного ядра $\Psi_{\beta}(t)$ вигляду (2), а отже i iстиннiсть вкладення $C^{\psi}_{\beta}L_{p}\subset C\ \ (C^{\psi}_{\beta,p}\subset C)$ .

Якщо $\psi(k)=k^{-r}$ , $r>0$ , ядра $\Psi_{\beta}(t)$ є вiдомими ядрами Вейля–Надя $B_{r,\beta}(t)$ вигляду

B_{r,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}k^{-r}\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big),\ r>0,\ \beta\in\mathbb{R}.

(4)

При цьому $(\psi,\beta)$ –похiднi $f^{\psi}_{\beta}$ майже скрiзь збiгаються з $(r,\beta)$ –похiдними $f^{r}_{\beta}$ в сенсi Вейля–Надя, а вiдповiднi класи $C^{\psi}_{\beta,p}$ позначають через $W^{r}_{\beta,p}$ (див. [30, $\lx@sectionsign$ 6-8, Гл. 3]). Коли $r\in\mathbb{N}$ , $r=\beta$ , класи $W^{r}_{\beta,p}$ є вiдомими класами $W^{r}_{p}$ $2\pi$ –перiодичних функцiй $f$ , що мають абсолютно неперервнi похiднi $f^{(k)}$ до $(r-1)$ –го порядку включно i для яких $f^{(r)}\in B_{p}$ . В зазначеному випадку $f^{r}_{\beta}$ майже скрiзь збiгаються з $f^{(r)}$ .

У випадку, коли $\psi(k)=e^{-\alpha k^{r}}$ , $\alpha>0$ , $r>0$ , ядра $\Psi_{\beta}(t)$ вигляду (2) є узагальненими ядрами Пуассона, тобто $\Psi_{\beta}(t)=P_{\alpha,r,\beta}(t)$ , де

P_{\alpha,r,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big),\ \alpha>0,\ r>0,\ \beta\in\mathbb{R}.

(5)

Породженi такими ядрами множини $C^{\psi}_{\beta}L_{p}$ та $C^{\psi}_{\beta,p}$ позначатимемо вiдповiдно через $C^{\alpha,r}_{\beta}L_{p}$ та $C^{\alpha,r}_{\beta,p}$ i називатемо множинами узагальнених iнтегралiв Пуассона, а $(\psi,\beta)$ –похiднi $f^{\psi}_{\beta}$ та $(\psi,\beta)$ –iнтеграли $\mathcal{J}^{\psi}_{\beta}\varphi$ позначатимемо через $f^{\alpha,r}_{\beta}$ та $\mathcal{J}^{\alpha,r}_{\beta}\varphi$ вiдповiдно.

Для довiльних $r>0$ множини $C^{\alpha,r}_{\beta}L_{p}$ та $C^{\alpha,r}_{\beta,p}$ є пiдмножинами множини $2\pi$ –перiодичних нескiнченно диференцiйовних функцiй $D^{\infty}$ , тобто $C^{\alpha,r}_{\beta,p}\subset C^{\alpha,r}_{\beta}L_{p}\subset D^{\infty}$ (див., наприклад, [30], [36]). При $r=1$ множини $C^{\alpha,r}_{\beta}L_{p}\,(C^{\alpha,r}_{\beta,p})$ є множинами iнтегралiв Пуассона гармонiчних функцiй i складаються з $2\pi$ –перiодичних аналiтичних функцiй, що допускають регулярне продовження у смугу $|\mathrm{Im}\,z|<\alpha$ комплексної площини (див., наприклад, [30, c. 141]). При $r>1$ множини $C^{\alpha,r}_{\beta}L_{p}(C^{\alpha,r}_{\beta,p})$ є множинами $2\pi$ –перiодичних цiлих функцiй (див., наприклад, [30, c. 142]). Зв’язок мiж множинами $C^{\alpha,r}_{\beta}L_{p}$ i вiдомими класами Жевре

J_{a}=\left\{f\in D^{\infty}:\sup\limits_{k\in\mathbb{N}}\left(\frac{\|f^{(k)}\|_{C}}{(k!)^{a}}\right)^{1/k}<\infty\right\},\ \ a>0,

вивчався у роботi [38].

Нами дослiджуються апроксимативнi властивостi множин $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ та $C^{\psi}_{\beta,1}$ коли у ролi агрегатiв наближення виступають класичнi iнтерполяцiйнi тригонометричнi полiноми Лагранжа, що заданi непарним числом рiвномiрно розподiлених вузлiв iнтерполяцiї.

Для будь–якої функцiї $f(x)$ iз $C$ через $\widetilde{S}_{n-1}(f;x)$ , $n\in\mathbb{N}$ , будемо позначати тригонометричний полiном порядку $n-1$ , що iнтерполює $f(x)$ у вузлах $x_{k}^{(n-1)}=\frac{2k\pi}{2n-1}$ , $k\in\mathbb{Z}$ , тобто такий, що

\tilde{S}_{n-1}(f;x_{k}^{(n-1)})=f(x_{k}^{(n-1)}),\ k=0,1,...,2n-2.

(6)

Полiном $\widetilde{S}_{n-1}(f;\cdot)$ однозначно задається iнтерполяцiйними умовами (6), називається iнтерполяцiйним полiномом Лагранжа i може бути зображений в явному виглядi через ядро Дiрiхлє

D_{n-1}(t)=\frac{1}{2}+\sum\limits_{k=1}^{n-1}\cos kt=\frac{\sin(n-\frac{1}{2})t}{2\sin\frac{t}{2}}

наступним чином:

\tilde{S}_{n-1}(f;x)=\frac{2}{2n-1}\sum\limits_{k=0}^{2n-2}f(x_{k}^{(n-1)})D_{n-1}(x-x_{k}^{(n-1)}).

(7)

Нехай $\mathcal{T}_{2n-1}$ — простiр усiх тригонометричних полiномiв $t_{n-1}$ порядку $n-1$ i $E_{n}(f)_{L_{p}}$ — найкраще наближення функцiї $f\in L_{p}$ , $1\leq p\leq\infty$ , в $L_{p}$ –метрицi тригонометричними полiномами $t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}$ , тобто величина

E_{n}(f)_{L_{p}}=\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f-t_{n-1}\|_{p},

а $E_{n}(f)_{C}$ — найкраще рiвномiрне наближення функцii $f\in C$ тригонометричними полiномами $t_{n-1}$ , тобто величина

E_{n}(f)_{C}=\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f-t_{n-1}\|_{C}.

Позначимо через $\tilde{\rho}_{n}(f;\cdot)$ вiдхилення вiд функцiї $f\in C$ її iнтерполяцiйного полiнома Лагранжа $\tilde{S}_{n-1}(f;\cdot)$

\tilde{\rho}_{n}(f;x)=f(x)-\tilde{S}_{n-1}(f;x).

(8)

Для модулiв величин вигляду (8) має мiсце нерiвнiсть (див., наприклад, [1], [3], [31])

\left|f(x)-\tilde{S}_{n-1}(f;x)\right|\leq(1+\bar{L}_{n}(x))E_{n}(f)_{C},\ \ f\in C,\ \ x\in\mathbb{R},

(9)

де

\bar{L}_{n}(x)=\frac{2}{2n-1}\sum\limits_{k=0}^{2n-2}\left|D_{n-1}(x-x_{k}^{(n-1)})\right|.

(10)

Нерiвнiсть (9) є iнтерполяцiйним аналогом класичної нерiвностi Лебега для сум Фур’є. В нiй функцiю $\bar{L}_{n}(x)$ вигляду (10) називають функцiєю Лебега iнтерполяцiйного оператора $\tilde{S}_{n-1}$ вигляду (7).

Асимптотичну поведiнку функцiї Лебега $\bar{L}_{n}(x)$ при $n\rightarrow\infty$ описує наступна формула:

\bar{L}_{n}(x)=\frac{2}{\pi}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\ln n+\mathcal{O}(1),\ \ x\in\mathbb{R},

(11)

в якiй $\mathcal{O}(1)$ — величина, що рiвномiрно обмежена по $x$ i по $n$ (див., наприклад, [3, С. 66], [4]).

З урахуванням (11) нерiвнiсть (9) можна записати у виглядi

\left|\tilde{\rho}_{n}(f;x)\right|\leq\left(\frac{2}{\pi}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\ln n+\mathcal{O}(1)\right)E_{n}(f)_{C},\ \ f\in C,\ \ x\in\mathbb{R}.

(12)

Незважаючи на простоту й загальнiсть, нерiвнiсть (12), як довiв С.М. Нiкольський [5], є асимптотично точною на класах диференцiйовних функцiй $W^{r}_{\infty}$ , $r\in\mathbb{N}$ .

Однак для класiв нескiнченно диференцiйовних, аналiтичних чи цiлих функцiй, оцiнки вiдхилень $\left|\tilde{\rho}_{n}(f;x)\right|$ , що базуються на використаннi нерiвностей (9) (чи (12)), перестають бути асимптотично точними i навiть можуть бути не точними за порядком.

У данiй роботi для функцiй з множин $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ , $\beta\in\mathbb{R}$ , встановлено iнтерполяцiйнi аналоги нерiвностей типу Лебега, в яких оцiнки зверху величин $|\tilde{\rho}_{n}(f;x)|$ , $x\in\mathbb{R}$ , виражаються через найкращi наближення $E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}$ . В нiй також доведено асимптотичну непокращуванiсть отриманих нерiвностей на множинах $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ у випадках, коли послiдовностi $\psi(k)$ пiдпорядкованi умовi

\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{\frac{1}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)}{\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)}=0.

(13)

Як показано в [26], умову (13) задовольняє низка важливих послiдовностей $\psi(k)$ , якi прямують до нуля при $k\rightarrow\infty$ швидше за довiльну степеневу функцiю.

Також у роботi знайдено розв’язок задачi Колмогорова–Нiкольського для iнтерполяцiйних полiномiв Лагранжа $\tilde{S}_{n-1}(f;x)$ вигляду (7) на класах $C^{\psi}_{\beta,1}$ , за умови, що $\psi$ задовольняють умову (13), тобто встановлено асимптотичнi при $n\rightarrow\infty$ рiвностi для величин

\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1};x)=\sup\limits_{f\in C^{\psi}_{\beta,1}}\left|\tilde{\rho}_{n}(f;x)\right|,\ \ x\in\mathbb{R}.

(14)

Зазначимо, що точнi порядковi рiвностi для величин

\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{L_{s}}=\sup\limits_{f\in C^{\psi}_{\beta,p}}\left\|f-\tilde{S}_{n-1}(f)\right\|_{s}

та

\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}=\sup\limits_{f\in C^{\psi}_{\beta,p}}\left\|f-\tilde{S}_{n-1}(f)\right\|_{C}

при рiзних спiввiдношеннях мiж параметрами $p$ i $s$ , $0<p,s<\infty$ , випливають iз робiт [41] i [7].

Вивченню апроксимативних властивостей сум $\widetilde{S}_{n-1}(f)$ , на множинах $(\psi,\beta)$ –диференцiйовних функцiй, присвяченi роботи [8]–[13], [16]–[20], [32], [33].

Зокрема, у роботах [9], [13], [32], [33] було встановлено асимптотичнi рiвностi для величин $\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,\infty};x)$ , коли $C^{\psi}_{\beta,\infty}$ є класами нескiнченно диференцiйовних, аналiтичних та цiлих функцiй. У роботах [8], [10], [11], [12] знайдено аналогiчнi рiвностi для величин $\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{L_{1}}$ . Для класiв аналiтичних та цiлих функцiй $C^{\psi}_{\beta,p}$ , $1\leq p\leq\infty$ , асимптотичнi рiвностi для величин $\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p};x)$ були встановленi в [16], [17]. На класах цiлих функцiй $C^{\psi}_{\beta,1}$ точна асимптотика величин $\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{L_{p}}$ при $1\leq p\leq\infty$ була встановлена в [20]. Крiм того, у роботах [18], [19] знайдено точнi значення величин $\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,2};x)$ . Незважаючи на iнтенсивнiсть дослiджень в даному напрямi, в загальному питання про точну асимптотику величин $\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1};x)$ при $n\rightarrow\infty$ у випадку, коли послiдовностi $\psi(k)$ спадають до нуля швидше за будь-яку степеневу функцiю, але повiльнiше за будь-яку геометричну прогресiю, за включенням деяких конкретних випадкiв, до цих пiр залишалось вiдкритим.

Зазначимо також, що дана робота тiсно пов’язана iз результатами роботи авторiв [26] в якiй за виконання умови (13) було знайдено асимптотично непокращуванi нерiвностi типу Лебега для сум Фур’є на множинах $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ , а також знайдено розв’язок задачi Колмогорова–Нiкольського для сум Фур’є $S_{n-1}$ на класах $C^{\psi}_{\beta,1}$ , тобто дослiджено точну асимптотику величин

{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}=\sup\limits_{f\in C^{\psi}_{\beta,p}}\left\|f-{S}_{n-1}(t)\right\|_{C}

при $n\rightarrow\infty$ . Проблемам, пов’язаним iз розв’язанням цiєї задачi присвяченi роботи [6], [14], [15], [21]–[30], [34], [35], [39], [40].

2 Наближення iнтерполяцiйними полiномами Лагранжа на множинах згорток перiодичних функцiй

Теорема 1.

Нехай $\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k)<\infty$ , $\psi(k)\geq 0$ , $k=1,2,...$ , $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ . Тодi, для всiх $x\in\mathbb{R}$ i довiльної функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ має мiсце нерiвнiсть

\displaystyle|\tilde{\rho}_{n}(f;x)|\leq\frac{2}{\pi}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\left(\sum\limits_{k=0}^{\infty}\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{\infty}\psi(\nu)\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}.

(15)

Крiм того, для довiльної функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ можна вказати функцiю $\mathcal{F}(\cdot)=\mathcal{F}(f;n;x,\cdot)$ таку, що $E_{n}(\mathcal{F}^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}=E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}$ i для якої виконується наступна рiвнiсть:

\displaystyle|\tilde{\rho}_{n}(\mathcal{F};x)|=\frac{2}{\pi}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\left(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)+\frac{\xi}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}.

(16)

В (16) величина $\xi=\xi(f;n;\psi;\beta;x)$ є такою, що $-\left(1+2\pi\right)\leq\xi\leq 1$ .

Доведення.

Згiдно з лемою 1 роботи [33] для довiльної функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ , $\psi(k)\geq 0$ , $\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k)<\infty$ , $\beta\in\mathbb{R}$ у кожнiй точцi $x\in\mathbb{R}$ має мiсце наступне iнтегральне зображення величини $\tilde{\rho}_{n}(f;x)$ :

\tilde{\rho}_{n}(f;x)=\frac{2}{\pi}\sin\frac{2n-1}{2}x\int\limits_{-\pi}^{\pi}\delta_{n}(t+x)\left(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos(kt+\gamma_{n})+r_{n}(t)\right)dt,

(17)

в якому $\delta_{n}(\tau)=f^{\psi}_{\beta}(\tau)-t_{n-1}(\tau)$ , $t_{n-1}$ — довiльний тригонометричний полiном iз множини $\mathcal{T}_{2n-1}$ , а $r_{n}$ i $\gamma_{n}$ означенi за допомогою рiвностей

r_{n}(t)=r_{n}(\psi;\beta;x;t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{\infty}\!\!\!\psi(\nu)\sin\left(\nu t+\left(k+\frac{1}{2}\right)(2n-1)x+\frac{\beta\pi}{2}\right)

(18)

\gamma_{n}=\gamma_{n}(\beta;x)=\frac{(2n-1)x+\pi(\beta-1)}{2}

(19)

вiдповiдно.

Зауважимо, що в лемi 1 зазначеної роботи [33] замiсть умови $\psi(k)\geq 0$ фiгурувала бiльш жорстка умова $\psi(k)>0$ . Втiм, проаналiзувавши доведення згаданої леми, легко переконатись, що вона залишається вiрною i за умови $\psi(k)\geq 0$ .

Беручи в (17) в якостi $t_{n-1}$ полiном $t_{n-1}^{*}$ найкращого наближення у просторi $L_{1}$ функцiї $f^{\psi}_{\beta}$ , тобто такий, що

\|f^{\psi}_{\beta}-t_{n-1}^{*}\|_{1}=E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}=\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f^{\psi}_{\beta}-t_{n-1}\|_{1},

(20)

i застосовуючи нерiвнiсть Гельдера (див., наприклад, [3, с. 391])

\int\limits_{-\pi}^{\pi}|h(t)g(t)|dt\leq\|h\|_{p}\|g\|_{p^{\prime}},\ \ h\in L_{p},\ \ 1\leq p\leq\infty,\ \ g\in L_{p^{\prime}},\ \ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1,

(21)

при $p=\infty$ , для довiльної функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ в силу (17)–(21) отримуємо

$\displaystyle\|\tilde{\rho}_{n}(f;x)\|\leq$	$\displaystyle\frac{2}{\pi}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\left\\|\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos(kt+\gamma_{n})\right\\|_{\infty}+\\|r_{n}(t)\\|_{\infty}\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}$
$\displaystyle\leq$	$\displaystyle\frac{2}{\pi}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)+\sum\limits_{k=1}^{\infty}\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{\infty}\psi(\nu)\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{2}{\pi}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\sum\limits_{k=0}^{\infty}\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{\infty}\psi(\nu)\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}$	(22)

де $r_{n}$ та $\gamma_{n}$ означенi формулами (18) i (19) вiдповiдно.

Далi доведемо справедливiсть другої частини теореми 1. Користуючись iнтегральним зображенням (17) та беручи до уваги ортогональнiсть функцiї $r_{n}(t)$ вигляду (18) до будь-якого тригонометричного полiнома $t_{n}\in\mathcal{T}_{2n-1}$ , для довiльної функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ , в кожнiй точцi $x\in\mathbb{R}$ можемо записати

		$\displaystyle\tilde{\rho}_{n}(f;x)=f(x)-\tilde{S}_{n-1}(f;x)$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle 2\sin\frac{2n-1}{2}x\left(\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f^{\psi}_{\beta}(t+x)\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos(kt+\gamma_{n})dt+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\delta_{n}(t+x)r_{n}(t)dt\right),$		(23)

де $\delta_{n}(\cdot)=f^{\psi}_{\beta}(\cdot)-t_{n-1}(\cdot)$ , $t_{n-1}$ — довiльний полiном з $\mathcal{T}_{2n-1}$ , а $r_{n}(t)$ i $\gamma_{n}$ означенi за допомогою рiвностей (18) i (19) вiдповiдно.

Iз формул (18)–(21) випливає оцiнка

		$\displaystyle\left\|\int\limits_{-\pi}^{\pi}\delta_{n}(t+x)r_{n}(t)dt\right\|=\left\|\int\limits_{-\pi}^{\pi}\left(f^{\psi}_{\beta}(t+x)-t_{n-1}^{*}(t+x)\right)r_{n}(t)dt\right\|$
		$\displaystyle\leq\\|r_{n}\\|_{\infty}E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}\leq\left(\sum\limits_{k=1}^{\infty}\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{\infty}\psi(\nu)\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}.$		(24)

А, отже, в силу (2) можна записати

\displaystyle\int\limits_{-\pi}^{\pi}\delta_{n}(t+x)r_{n}(t)dt=\xi_{1}\left(\sum\limits_{k=1}^{\infty}\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{\infty}\psi(\nu)\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}},

(25)

де $\xi_{1}=\xi_{1}(f;n;\psi,\beta;x)$ така, що $-1<\xi_{1}\leq 1$ .

Для функцiї

g_{x}(\cdot):=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f^{\psi}_{\beta}(t+\cdot)\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos(kt+\gamma_{n})dt,

(26)

яка очевидно належить до множини $C^{\psi}_{2\gamma_{n}/\pi}L_{1}$ , при будь–якому фiксованому $x\in\mathbb{R}$ вiдхилення $\rho(g_{x};\cdot)$ її частинних сум Фур’є $S_{n-1}(g_{x},\cdot)$ пiдпорядковане рiвностi

\rho(g_{x};\cdot)=g_{x}(\cdot)-S_{n-1}(g_{x},\cdot)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f^{\psi}_{\beta}(t+\cdot)\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos(kt+\gamma_{n})dt,

(27)

i, зокрема,

\rho(g_{x};x)=g_{x}(x)-S_{n-1}(g_{x},x)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f^{\psi}_{\beta}(t+x)\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos(kt+\gamma_{n})dt.

(28)

Вiдповiдно до теореми 2.1 роботи [26] для функцiї $g_{x}(\cdot)$ з множини $C^{\psi}_{2\gamma_{n}/\pi}L_{1}$ при кожному $n\in\mathbb{N}$ знайдеться функцiя $G(\cdot)=G(f,n;x;\cdot)$ така, що

E_{n}(G^{\psi}_{2\gamma_{n}/\pi})_{L_{1}}=E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}

(29)

i для якої

	$\displaystyle\\|\rho_{n}(G,\cdot)\\|_{C}=$	$\displaystyle\\|G(\cdot)-S_{n-1}(G;\cdot)\\|_{C}$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle\left(\frac{1}{\pi}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)+\frac{\xi_{2}}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}},$		(30)

де величина $\xi_{2}=\xi_{2}(f;n;\psi;\beta;x)$ така, що $-2\leq\xi_{2}\leq 0$ .

Виберемо точку $x_{0}$ таким чином, щоб виконувалась рiвнiсть

|{\rho}_{n}(G;x_{0})|=\|{\rho}_{n}(G;\cdot)\|_{C}.

(31)

Розглянемо функцiю $\mathcal{F}(t)$ , означену рiвнiстю

\mathcal{F}(t):=\mathcal{J}^{\psi}_{\beta}G^{\psi}_{2\gamma_{n}/\pi}(t-x+x_{0}),

(32)

яка очевидно належить множинi $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ i покажемо, що вона є шуканою функцiєю. Для функцiї $\mathcal{F}(t)$ , з урахуванням формул (29), (32) та iнварiантностi $L_{1}$ -норми вiдносно зсуву аргументу маємо

E_{n}(\mathcal{F}^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}=E_{n}(G^{\psi}_{2\gamma_{n}/\pi})_{L_{1}}=E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}.

(33)

Отже, в силу (2), (25), (29), (2), (31) i (33) для довiльного заданого значення аргументу $x\in\mathbb{R}$

	$\displaystyle\|\tilde{\rho}_{n}(\mathcal{F};x)\|$
$\displaystyle=$	$\displaystyle 2\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\!\!\left(\left\|\frac{1}{\pi}\!\!\int\limits_{-\pi}^{\pi}\!\!G^{\psi}_{2\gamma_{n}/\pi}(x_{0}\!+\!t)\sum\limits_{k=n}^{\infty}\!\psi(k)\cos\left(kt\!+\!\gamma_{n}\right)dt\right\|\!+\!\frac{\xi_{1}}{\pi}\!\!\left(\sum\limits_{k=1}^{\infty}\!\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{\infty}\!\!\!\!\!\psi(\nu)\!\!\right)\!\!E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}\!\!\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle 2\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\|\rho_{n}(G,x_{0})\|+\frac{\xi_{1}}{\pi}\left(\sum\limits_{k=1}^{\infty}\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{\infty}\psi(\nu)\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle 2\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\\|\rho_{n}(G,\cdot)\\|_{C}+\frac{\xi_{1}}{\pi}\left(\sum\limits_{k=1}^{\infty}\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{\infty}\psi(\nu)\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle 2\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\!\!\left(\!\!\left(\frac{1}{\pi}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\!+\!\frac{\xi_{2}}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)\right)\!\!E_{n}(\varphi)_{L_{1}}\!\!+\!\!\frac{\xi_{1}}{\pi}\left(\sum\limits_{k=1}^{\infty}\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{\infty}\!\!\!\!\psi(\nu)\!\!\right)\!\!E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}\!\!\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle 2\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\frac{1}{\pi}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)+\frac{\xi_{2}}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)+\frac{\xi_{1}}{\pi}\left(\sum\limits_{k=1}^{\infty}\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{\infty}\!\!\!\psi(\nu)\right)\!\!\right)\!\!E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}},$	(34)

де $-2\leq\xi_{2}\leq 0$ , $-1\leq\xi_{1}\leq 1$ .

В подальшому нам буде корисним наступне твердження.

Лема 1.

Нехай $\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k)<\infty$ , $\psi(k)\geq 0$ , $n\in\mathbb{N}$ . Тодi

\frac{1}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)\geq\sum\limits_{k=1}^{\infty}\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{\infty}\psi(\nu).

(35)

Доведення.

Нерiвнiсть (35) випливає з наступного ланцюжка перетворень

		$\displaystyle\frac{1}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)=\frac{1}{n}\sum\limits_{k=0}^{\infty}\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{(2k+1)n-k+2n-2}(\nu-n)\psi(\nu)$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{1}{n}\sum\limits_{k=0}^{\infty}\sum\limits_{\nu=0}^{2n-2}(2kn-k+\nu)\psi((2k+1)n-k+\nu)$
		$\displaystyle\geq\frac{1}{n}\sum\limits_{k=0}^{\infty}\sum\limits_{\nu=0}^{2n-2}(2n-1)k\psi((2k+1)n-k+\nu)$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{2n-1}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\sum\limits_{\nu=0}^{2n-2}\psi((2k+1)n-k+\nu)=\frac{2n-1}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{(2k+1)n-k+2n-2}\psi(\nu)$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{2n-1}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{\infty}\psi(\nu)=\left(2-\frac{1}{n}\right)\sum\limits_{k=1}^{\infty}\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}\psi(\nu)\geq\sum\limits_{k=1}^{\infty}\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{\infty}\psi(\nu).$

Лему доведено. ∎

В силу (35)

\frac{\xi_{1}}{\pi}\sum\limits_{k=1}^{\infty}\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{\infty}\psi(\nu)+\frac{\xi_{2}}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)=\frac{\xi}{\pi n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n),

(36)

де $\xi=\xi(f;n;\psi;\beta;x)$ така, що $-\left(1+2\pi\right)\leq\xi\leq 1$ .

З (2) i (36) випливає (16). Теорему 1 доведено.∎

Зауважимо, що з урахуванням формули (35) леми 1, нерiвнiсть (15) теореми 1 приводить до наступної нерiвностi:

\displaystyle|\tilde{\rho}_{n}(f;x)|\leq\frac{2}{\pi}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\left(\frac{1}{n}\sum\limits_{k=n}^{\infty}k\psi(k)\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}.

(37)

Дiйсно, (37) випливає з (15) i того, що в силу (35)

		$\displaystyle\sum\limits_{k=1}^{\infty}\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{\infty}\psi(\nu)\leq\frac{1}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)=\frac{1}{n}\sum\limits_{k=0}^{\infty}k\psi(k+n)$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{1}{n}\sum\limits_{k=n}^{\infty}(k-n)\psi(k)=\frac{1}{n}\sum\limits_{k=n}^{\infty}k\psi(k)-\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k),$

а, отже,

\sum\limits_{k=0}^{\infty}\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{\infty}\psi(\nu)\leq\frac{1}{n}\sum\limits_{k=n}^{\infty}k\psi(k).

(38)

Нерiвнiсть (37), будучи грубшою оцiнкою у порiвняннi iз (15), в деяких випадках є бiльш зручною для використання, залишаючись асимптотично непокращуваною при $n\rightarrow\infty$ .

Iнодi буває корисним формулювати нерiвностi типу Лебега в термiнах $(\psi,\beta)$ –iнтегралiв $\mathcal{J}^{\psi}_{\beta}\varphi$ вiд довiльної сумовної функцiї $\varphi$ . Теорема 1 в цьому випадку може бути сформульована наступним чином.

Теорема $1^{\prime}$ . Нехай $\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k)<\infty$ , $\psi(k)\geq 0$ , $k=1,2,...$ , $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ . Тодi, для всiх $x\in\mathbb{R}$ i довiльної функцiї $\varphi\in L_{1}$ має мiсце нерiвнiсть

\displaystyle|\tilde{\rho}_{n}(\mathcal{J}^{\psi}_{\beta}\varphi;x)|\leq\frac{2}{\pi}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\left(\sum\limits_{k=0}^{\infty}\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{\infty}\psi(\nu)\right)E_{n}(\varphi)_{L_{1}}.

(39)

Крiм того, для довiльної функцiї $\varphi\in L_{1}$ можна вказати функцiю $\Phi(\cdot)=\Phi(\varphi;n;\psi;\beta)$ iз $L_{1}^{0}$ таку, що $E_{n}(\varphi)_{L_{1}}=E_{n}(\Phi)_{L_{1}}$ i для якої виконується наступна рiвнiсть:

\displaystyle|\tilde{\rho}_{n}(\Phi;x)|=\frac{2}{\pi}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\left(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)+\frac{\xi}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)\right)E_{n}(\varphi)_{L_{1}},

(40)

де величина $\xi=\xi(\varphi;n;\psi;\beta;x)$ є такою, що $-\left(1+2\pi\right)\leq\xi\leq 1$ .

Теорема 2.

Нехай $\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k)<\infty$ , $\psi(k)\geq 0$ , $k=1,2,...$ , $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ . Тодi, для всiх $x\in\mathbb{R}$ виконується рiвнiсть

\displaystyle\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1};x)=\frac{2}{\pi}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\left(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)+\frac{\Theta}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)\right).

(41)

В (41) величина $\Theta=\Theta(n;\psi;\beta;x)$ є такою, що $-\left(1+\pi\right)\leq\Theta\leq 1$ .

Доведення теореми 2.

Будемо вiдштовхуватись вiд iнтегрального зображення (17), у якому $f\in C^{\psi}_{\beta,1}$ . Розглянувши точнi верхнi межi модулiв обох частин рiвностi (17) при $t_{n-1}\equiv 0$ по класу $C^{\psi}_{\beta,1}$ та врахувавши iнварiантнiсть множини

B_{1}^{0}=\left\{\varphi\in L_{1}:\ \|\varphi\|_{1}\leq 1,\ \int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(t)dt=0\right\},

вiдносно зсуву аргументу, будемо мати

		$\displaystyle\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1};x)=\sup\limits_{f\in C^{\psi}_{\beta,1}}\|\tilde{\rho}_{n}(f;x)\|$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle 2\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\sup\limits_{\varphi\in B_{1}^{0}}\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(t)\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos(kt+\gamma_{n})dt+\frac{\xi_{3}}{\pi}\\|r_{n}(\cdot)\\|_{C}\right),$		(42)

де $r_{n}(t)$ i $\gamma_{n}$ означенi рiвностями (18) i (19) вiдповiдно, а для величини $\xi_{3}=\xi_{3}(n;\psi;\beta,x)$ виконується нерiвнiсть $|\xi_{3}|\leq 1$ .

Iз спiввiдношень двоїстостi (див., наприклад, [3, с. 27]) маємо

\displaystyle\sup\limits_{\varphi\in B_{1}^{0}}\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(t)\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos(kt+\gamma_{n})dt=\frac{1}{\pi}\inf\limits_{\lambda\in\mathbb{R}}\left\|\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos(kt+\gamma_{n})-\lambda\right\|_{\infty}.

(43)

З леми 2.1 роботи [26] випливає, що при $\psi(k)\geq 0$ , $\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k)<\infty$ , при всiх $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ виконується формула

\inf\limits_{\lambda\in\mathbb{R}}\left\|\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos(kt+\gamma_{n})-\lambda\right\|_{\infty}=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)+\frac{\Theta_{1}\pi}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n),

(44)

в якiй для величини $\Theta_{1}=\Theta_{1}(n,\beta,\psi,x)$ виконується двостороння оцiнка $-1\leq\Theta_{1}\leq 0$ .

Об’єднавши формули (2)–(44) i врахувавши (18) та (35), отримуємо (41). Теорему 2 доведено. ∎

3 Нерiвностi Лебега для iнтерполяцiйних полiномiв на класах згорток нескiнченно диференцiйовних, аналiтичних та цiлих функцiй

В даному пiдроздiлi роботи ми наведемо приклади функцiональних множин $L^{\psi}_{\beta}L_{1}$ для яких оцiнки (15) i (16) з теореми 1 є асимптотично точними.

3.1 Наслiдки з теореми 1 для множин нескiнченно диференцiйовних функцiй

В даному пунктi будемо розглядати випадок, коли послiдовностi $\psi(k)$ , що породжують множини $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ є звуженням на множину натуральних чисел деяких додатних неперервних опуклих донизу функцiй $\psi(t)$ неперервного аргументу $t\geq 1$ , що прямують до нуля при $t\rightarrow\infty$ . Множину всiх таких функцiй $\psi$ позначають через $\mathfrak{M}$ :

\mathfrak{M}\!=\!\left\{\psi\!\in\!C[1,\infty)\!:\psi(t)\!>\!0,\psi(t_{1}-2\psi((t_{1}+t_{2})/2)+\psi(t_{2})\geq 0\ \forall t_{1},t_{2}\in[1,\infty),\ \lim\limits_{t\rightarrow\infty}\psi(t)\!=\!0\right\}.

(45)

Наслiдуючи О.I. Степанця (див., наприклад, [30, с. 160]), кожнiй функцiї $\psi\in\mathfrak{M}$ поставимо у вiдповiднiсть характеристику

\mu(t)=\mu(\psi;t)=\frac{t}{\eta(t)-t},

де $\eta(t)=\eta(\psi;t)=\psi^{-1}\left(\frac{1}{2}\psi(t)\right)$ , $\psi^{-1}$ — обернена до $\psi$ функцiя, i покладемо

\mathfrak{M}_{\infty}^{+}=\left\{\psi\in\mathfrak{M}:\ \mu(t)\uparrow\infty,\ \ t\rightarrow\infty\right\}.

Через $\mathfrak{M}^{\alpha}$ позначимо пiдмножину всiх функцiй $\psi\in\mathfrak{M}$ , для яких величина

\alpha(t)=\alpha(\psi;t):=\frac{\psi(t)}{t|\psi^{\prime}(t)|},\ \ \psi^{\prime}(t):=\psi^{\prime}(t+0),

(46)

спадає до нуля при $t\rightarrow\infty$ :

\mathfrak{M}^{\alpha}=\left\{\psi\in\mathfrak{M}:\ \ \alpha(\psi;t)\downarrow 0,\ \ t\rightarrow\infty\right\}.

(47)

Згiдно з теоремою 2 роботи [36], випливає, що твердження про iснування послiдовностi $\psi\in\mathfrak{M}^{\alpha}$ (або $\psi\in\mathfrak{M}_{\infty}^{+}$ ), такої, що для функцiї $f$ вiрне включення $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ при будь-якому $\beta\in\mathbb{R}$ , еквiвалентне твердженню про включення $f\in D^{\infty}$ , де $D^{\infty}$ — множина всiх нескiнченно диференцiйовних $2\pi$ -перiодичних дiйснозначних функцiй. А отже, множини $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ при $\psi\in\mathfrak{M}^{\alpha}$ (або $\psi\in\mathfrak{M}_{\infty}^{+}$ ), є множинами нескiнченно диференцiйовних перiодичних функцiй. В роботi [37] було доведено включення

\mathfrak{M}_{\infty}^{+}\subset\mathfrak{M}^{\alpha}\subset\mathfrak{M}^{\infty}=\left\{\psi\in\mathfrak{M}:\ \forall r>0\ \ \lim\limits_{t\rightarrow\infty}t^{r}\psi(t)=0\right\},

(48)

яке означає, що функцiї $\psi$ iз $\mathfrak{M}^{\alpha}$ спадають до нуля швидше за довiльну степеневу функцiю.

Як показано в [30, с. 166] для довiльної функцiї $\psi$ iз $\mathfrak{M}_{\infty}^{+}$ має мiсце порядкова рiвнiсть

\eta(t)-t\asymp\lambda(t),\ t\geq 1,

(49)

де $\lambda(t)$ — характеристика вигляду

\lambda(t)=\lambda(\psi;t):=\frac{\psi(t)}{|\psi^{\prime}(t)|}.

(50)

В даному пунктi нас буде цiкавити випадок, коли для $\psi\in\mathfrak{M}^{\alpha}$ , a характеристика $\lambda(t)$ монотонно зростає до нечскiнченностi при $t\rightarrow\infty$ . При цих обмеженнях функцiї $\psi(t)$ спадають до нуля швидше за довiльну степеневу функцiю, але повiльнiше за будь-яку геометричну прогресiю.

Теорема 3.

Нехай $\psi\in\mathfrak{M}$ i характеристики $\alpha(t)$ вигляду (46) та $\lambda(t)$ вигляду (50) задовольняють умови

\alpha(t)\downarrow 0,\ \ t\rightarrow\infty,

(51)

\lambda(t)\uparrow\infty,\ \ t\rightarrow\infty.

(52)

Тодi, довiльної функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ , $\beta\in\mathbb{R}$ , в кожнiй точцi $x\in\mathbb{R}$ при всiх $n\in\mathbb{N}$ таких, що

\alpha(n)\leq\frac{1}{4},

(53)

має мiсце нерiвнiсть

|\tilde{\rho}_{n}(f;x)|\leq\frac{2}{\pi}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\psi(n)\lambda(n)\left(1+4\alpha(n)+\frac{1}{\lambda(n)}\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}.

(54)

Крiм того, для довiльної функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ можна вказати функцiю $\mathcal{F}(\cdot)=\mathcal{F}(f;n;x,\cdot)$ таку, що $E_{n}(\mathcal{F}^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}=E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}$ i виконується наступна рiвнiсть:

\displaystyle|\tilde{\rho}_{n}(\mathcal{F};x)|=\frac{2}{\pi}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\psi(n)\lambda(n)\left(1+\xi_{3}\alpha(n)+\frac{\xi_{4}}{\lambda(n)}\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}},

(55)

де $-4(1+2\pi)\leq\xi_{3}<\frac{8}{3}(1+\pi)$ , $-(1+2\pi)\leq\xi_{4}\leq 2(1+\pi)$ .

Доведення теореми 3.

Умова (51) для $\psi\in\mathfrak{M}$ гарантує виконання всiх умов теореми 1. Покажемо спочатку, що (54) випливає iз (37).

У роботi [26, с. 561] було доведено, що за виконання умов (51), (52) i (53) має мiсце наступна оцiнка

\displaystyle\frac{1}{n}\sum\limits_{k=n}^{\infty}k\psi(k)=\psi(n)\lambda(n)\left(1+\Theta_{2}\alpha(n)+\frac{\Theta_{3}}{\lambda(n)}\right).

(56)

де $0\leq\Theta_{2}\leq 4$ , $0\leq\Theta_{3}\leq 1$ . З (37) i (56) випливає (54).

Щоб переконатись у справедливостi рiвностi (55) застосуємо формулу (16) теореми 1 i використаємо формули (85) i (91) роботи [26], згiдно з якими для довiльної $\psi\in\mathfrak{M}$ , що пiдпорядкована умовам (51) i (52) при всiх $n\in\mathbb{N}$ , що задовольняють умову (53) мають мiсце оцiнки

\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)=\psi(n)\lambda(n)\left(1+\Theta_{4}\alpha(n)+\frac{\Theta_{5}}{\lambda(n)}\right),\ \ 0\leq\Theta_{4}\leq\frac{4}{3},\ 0\leq\Theta_{5}\leq 1,

(57)

\displaystyle\frac{1}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)=\psi(n)\lambda(n)\left(\Theta_{6}\alpha(n)+\frac{\Theta_{7}}{\lambda(n)}\right),\ \ -\frac{4}{3}\leq\Theta_{6}\leq 4,\ -1\leq\Theta_{7}\leq 1.

(58)

З урахуванням (57) i (58) рiвнiсть (16) теореми 1 можна записати у виглядi

	$\displaystyle\|\tilde{\rho}_{n}(\mathcal{F};x)\|=$	$\displaystyle\frac{2}{\pi}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)+\frac{\xi}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{2}{\pi}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\psi(n)\lambda(n)\left(1+(\Theta_{4}+\xi\Theta_{6})\alpha(n)+(\Theta_{5}+\xi\Theta_{7})\frac{1}{\lambda(n)}\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}.$		(59)

Iз (3.1) випливає (55). Теорему 3 доведено. ∎

Важливими множинами $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ для яких функцiї $\psi\,(\psi\in\mathfrak{M})$ задовольняють усi умови теореми 3 є множини узагальнених iнтегралiв Пуассона $C^{\alpha,r}_{\beta}L_{1}$ , $\alpha>0$ , $\beta\in\mathbb{R}$ , $r\in(0,1)$ . В цьому випадку для $\psi(t)=e^{-\alpha t^{r}}$ при довiльних $t\geq 1$

\lambda(t)=\frac{t^{1-r}}{\alpha r},\ \ \alpha(t)=\frac{1}{\alpha rt^{r}},

(60)

а отже $\lambda(t)\uparrow\infty$ , $\alpha(t)\downarrow 0$ , $t\rightarrow\infty$ . З урахуванням (60) умова (53) може бути записана у виглядi $n\geq\left(\frac{4}{\alpha r}\right)^{\frac{1}{r}}$ .

Наслiдок 1.

Нехай $0<r<1$ , $\alpha>0$ , $\beta\in\mathbb{R}$ . Тодi, для довiльної функцiї $f\in C^{\alpha,r}_{\beta}L_{1}$ , $\beta\in\mathbb{R}$ , в кожнiй точцi $x\in\mathbb{R}$ при всiх $n\in\mathbb{N}$ таких, що $n\geq\left(\frac{4}{\alpha r}\right)^{\frac{1}{r}}$ виконується нерiвнiсть

|\tilde{\rho}_{n}(f;x)|\leq e^{-\alpha n^{r}}n^{1-r}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\Big(\frac{2}{\pi\alpha r}+\mathcal{O}(1)\Big(\frac{1}{(\alpha r)^{2}}\frac{1}{n^{r}}+\frac{1}{n^{1-r}}\Big)\Big)E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{1}}.

(61)

Крiм того, для довiльної функцiї $f\in C^{\alpha,r}_{\beta}L_{1}$ можна вказати функцiю ${\mathcal{F}(\cdot)=\mathcal{F}(f;n;x,\cdot)}$ з множини $C^{\alpha,r}_{\beta}L_{1}$ таку, що $E_{n}(\mathcal{F}^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{1}}=E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{1}}$ i при $n\geq n_{*}(\alpha,r,1)$ має мiсце рiвнiсть

|\tilde{\rho}_{n}(\mathcal{F};x)|=e^{-\alpha n^{r}}n^{1-r}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\Big(\frac{2}{\pi\alpha r}+\mathcal{O}(1)\Big(\frac{1}{(\alpha r)^{2}}\frac{1}{n^{r}}+\frac{1}{n^{1-r}}\Big)\Big)E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{1}}.

(62)

В (61) i (62) величини $\mathcal{O}(1)$ рiвномiрно обмеженi по всiх розглядуваних параметрах.

Зауважимо також, що формули (61) i (62) випливають також з теореми 2.3 роботи авторiв [27].

Можна навести цiлий ряд прикладiв функцй $\psi$ iз $\mathfrak{M}$ , для яких виконуються умови (51) i (52) теореми 3. Зокрема:

\psi(t)=(t+2)^{-\ln\ln(t+2)},\ \ t\geq 1,

(63)

\psi(t)=e^{-\ln^{2}(t+1)},\ \ t\geq 1,

(64)

\psi(t)=e^{-\frac{t+2}{\ln(t+2)}},\ \ t\geq 1.

(65)

Для усiх перелiчених функцiй $\psi$ теорема 3 дозволяє записати асимптотично непокращуванi нерiвностi типу Лебега для iнтерполяцiйних полiномiв Лагранжа на множинах $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ , $\beta\in\mathbb{R}$ .

3.2 Наслiдки з теореми 1 для множин аналiтичних та цiлих функцiй

В даному пунктi будемо розглядати випадки, коли послiдовностi $\psi(k)$ спадають до нуля приблизно як геометричнi прогресiї або швидше них. Як показано в [29, c. 32], [37, c. 1697], якщо при деяких $K$ i $\alpha$ $\psi(k)$ задовольняє умову

\psi(k)\leq Ke^{-\alpha k},\ \ k\in\mathbb{N},\ \ \alpha>0,\ \ K>0,

(66)

то множини $C^{\alpha,r}_{\beta}L_{1}$ складаються з аналiтичних функцiй, якi регулярно продовжуються у смугу $|\mathrm{Im}\,z|<\alpha$ . Типовим прикладом функцiї $\psi(k)$ , що задовольняє умову (66) може слугувати функцiя

\psi(k)=e^{-\alpha k},\ \ \alpha>0,

(67)

яка породжує множину iнтегралiв Пуассона $C^{\alpha,1}_{\beta}L_{1}$ .

Оскiльки для функцiї вигляду (67) виконуються рiвностi

		$\displaystyle\sum\limits_{k=0}^{\infty}\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{\infty}\psi(\nu)=\sum\limits_{k=0}^{\infty}\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{\infty}e^{-\alpha\nu}=\sum\limits_{k=0}^{\infty}\frac{e^{-\alpha(2k+1)n-k}}{1-e^{-\alpha}}$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{e^{-\alpha n}}{1-e^{-\alpha}}\sum\limits_{k=0}^{\infty}e^{-\alpha(2n-1)k}=\frac{e^{-\alpha n}}{(1-e^{-\alpha})(1-e^{-\alpha(2n-1)})};$		(68)

\displaystyle\frac{1}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)=\frac{1}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}ke^{-\alpha(k+n)}=\frac{e^{-\alpha n}}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}ke^{-\alpha k}=\frac{e^{-\alpha(n+1)}}{n(1-e^{-\alpha})^{2}},

(69)

то iз теореми 1 одержуємо твердження.

Теорема 4.

Нехай $\alpha>0$ i $\beta\in\mathbb{R}$ . Тодi, для всiх $x\in\mathbb{R}$ , $n\in\mathbb{N}$ i довiльної функцiї $f\in C^{\alpha,1}_{\beta}$ має мiсце нерiвнiсть

|\tilde{\rho}_{n}(f;x)|\leq\frac{2}{\pi}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\frac{e^{-\alpha n}}{(1-e^{-\alpha})(1-e^{-\alpha(2n-1)})}E_{n}(f^{\alpha,1}_{\beta})_{L_{1}}.

(70)

Крiм того, для довiльної функцiї $f\in C^{\alpha,1}_{\beta}L_{1}$ можна вказати функцiю ${\mathcal{F}(\cdot)=\mathcal{F}(f;n;x,\cdot)}$ з множини $C^{\alpha,1}_{\beta}L_{1}$ таку, що $E_{n}(\mathcal{F}^{\alpha,1}_{\beta})_{L_{1}}=E_{n}(f^{\alpha,1}_{\beta})_{L_{1}}$ i для якої виконується рiвнiсть

|\tilde{\rho}_{n}(\mathcal{F};x)|=\frac{2}{\pi}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|e^{-\alpha n}\left(\frac{1}{1-e^{-\alpha}}+\frac{\xi}{n}\frac{e^{-\alpha}}{(1-e^{-\alpha})^{2}}\right)E_{n}(f^{\alpha,1}_{\beta})_{L_{1}},

(71)

де для величини $\xi=\xi(f,n,\alpha,\beta;x)$ виконується оцiнка $-(1+2\pi)\leq\xi\leq 1$ .

Важливим частинним випадком функцiй $\psi$ , пiдпорядкованих умовi (66) є $\psi(k)$ , що задовольняють умову Даламбера $\mathcal{D}_{q}$ , $q\in[0,1)$ :

\lim\limits_{k\rightarrow\infty}\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}=q,\ \ \ \psi(k)>0.

(72)

Якщо $\psi(k)$ задовольняє умову (72) при деякому $q\in[0,1)$ , то будемо записувати, що $\psi\in\mathcal{D}_{q}$ .

Наслiдок 2.

Нехай $\psi\in\mathcal{D}_{q}$ , $q\in(0,1)$ , $\beta\in\mathbb{R}$ . Тодi для всiх $x\in\mathbb{R}$ i довiльної функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ при всiх номерах $n$ таких, що

\frac{1}{n}+\varepsilon_{n}<\frac{1-q}{2},

(73)

де

\varepsilon_{n}:=\sup\limits_{k\geq n}\left|\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}-q\right|,

(74)

має мiсце нерiвнiсть

\displaystyle|\tilde{\rho}_{n}(f;x)|\leq\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\psi(n)\left(\frac{2}{\pi(1-q)}+\mathcal{O}(1)\Big(\frac{q}{n(1-q)^{2}}+\frac{\varepsilon_{n}}{(1-q)^{2}}\Big)\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}.

(75)

\displaystyle|\tilde{\rho}_{n}(\mathcal{F};x)|=\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\psi(n)\left(\frac{2}{\pi(1-q)}+\mathcal{O}(1)\Big(\frac{q}{n(1-q)^{2}}+\frac{\varepsilon_{n}}{(1-q)^{2}}\Big)\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}.

(76)

Доведення.

В роботi [26, c. 557] було показано, що коли $\psi\in\mathcal{D}_{q}$ , $q\in(0,1)$ , то для всiх номерiв $n$ , що задовольняють умову (73) справджуються рiвностi

		$\displaystyle\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)+\frac{\mathcal{O}(1)}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle\psi(n)\left(\frac{1}{1-q}+\mathcal{O}(1)\left(\frac{\varepsilon_{n}}{(1-q)^{2}}+\frac{q}{n(1-q)^{2}}\right)\right).$		(77)

Використавши нерiвнiсть (35) та оцiнку (3.2), iз формул (15) i (16) теореми 1 одержуємо оцiнки (75) i (76) вiдповiдно. Наслiдок 2 доведено.

∎

Важливими прикладами ядер $\Psi_{\beta}(t)$ вигляду (2) коефiцiєнти $\psi(k)$ яких належать до множини ${\cal D}_{q}$ , $0<q<1$ , є, зокрема,

$\bullet$ полiгармонiчнi ядра Пуассона

P_{q,\beta}(l,t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi_{l}(k)\cos\left(kt-\frac{\beta\pi}{2}\right),l\in\mathbb{N},\ \ \beta\in\mathbb{R},

(78)

де

\psi_{l}(k)=q^{k}\left(1+\sum\limits_{j=1}^{l-1}\frac{(1-q^{2})^{j}}{j!2^{j}}\prod\limits_{\nu=0}^{j-1}(k+2\nu)\right),0<q<1,

(79)

$\bullet$ ядра аналiтичних функцiй

{\cal P}_{q,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{2}{q^{k}+q^{-k}}\cos\left(kt-\frac{\beta\pi}{2}\right),\ \ 0<q<1,\ \ \beta\in\mathbb{R},

(80)

$\bullet$ ядра Неймана

N_{q,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{q^{k}}{k}\cos\left(kt-\frac{\beta\pi}{2}\right),\ \ 0<q<1,\ \ \beta\in\mathbb{R},

(81)

та iншi.

Якщо $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ є множинами згорток з усiма наведеними ядрами, то наслiдок 2 дозволяє записати для них асимптотично непокращуванi iнтерполяцiйнi нерiвностi типу Лебега. Зазначимо, що формули (75) i (76) вперше були одержанi в роботi [16]. В нiй же були одержанi асимптотично непокращуванi нерiвностi типу Лебега для iнтерполяцiйних полiномiв на класах згорток $C^{\psi}_{\beta}L_{p}$ , $1\leq p\leq\infty$ , породжених ядрами (78) i (81), а також усiма ядрами $\Psi_{\beta}$ вигляду (2), де $\psi\in\mathcal{D}_{q}$ , $q\in(0,1)$ .

Розглянемо функцiю $\psi(k)$ вигляду

\psi(k)=\begin{cases}q_{1}^{k},&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro }k=2m-1,\ m\in\mathbb{N}\\ q_{2}^{k},&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro }k=2m,m\in\mathbb{N},\end{cases}

(82)

де числа $q_{1}$ , $q_{2}$ , такi, що

1>q_{1}>q_{2}>0.

(83)

Зрозумiло, що функцiї $\psi$ вигляду (82) задовольняють умову (66) при $\alpha>\ln\frac{1}{q_{1}}$ , $K=1$ , але водночас, нi при яких $q\in(0,1)$ не задовольняють нi умову Даламбера (72), нi бiльш загальну, нiж $\mathcal{D}_{q}$ умову Кошi $\mathcal{C}_{q}$ :

\lim\limits_{k\rightarrow\infty}\sqrt[k]{\psi(k)}=q,\ \ q\in[0,1).

(84)

В той же час теорема 1 дозволяє записати асимптотично непокращуванi нерiвностi Лебега для iнтерполяцiйних полiномiв на множинах $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ для $\psi$ вигляду (82). Для цього досить переконатись у справедливостi граничного спiввiдношення (13).

Неважко пересвiдчитись, що для $\psi$ вигляду (82)

\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)=\begin{cases}\frac{q_{2}^{n}}{1-q_{2}^{2}}+\frac{q_{1}^{n+1}}{1-q_{1}^{2}},&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro }n=2\ell,\ \ell\in\mathbb{N},\\ \frac{q_{1}^{n}}{1-q_{1}^{2}}+\frac{q_{2}^{n+1}}{1-q_{2}^{2}},&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro }n=2\ell-1,\ \ell\in\mathbb{N},\end{cases}

(85)

\frac{1}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)=\begin{cases}\frac{1}{n}\left(\frac{2q_{2}^{n+2}}{(1-q_{2}^{2})^{2}}+\frac{2q_{1}^{n+3}}{(1-q_{1}^{2})^{2}}+\frac{q_{1}^{n+1}}{1-q_{1}^{2}}\right),&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro }n=2\ell,\ \ell\in\mathbb{N},\\ \frac{1}{n}\left(\frac{2q_{1}^{n+2}}{(1-q_{1}^{2})^{2}}+\frac{2q_{2}^{n+3}}{(1-q_{2}^{2})^{2}}+\frac{q_{2}^{n+1}}{1-q_{2}^{2}}\right),&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro }n=2\ell-1,\ \ell\in\mathbb{N}.\end{cases}

(86)

Iз (46), (85) i (86) одержуємо

\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{\frac{1}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)}{\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)}=\begin{cases}\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{\frac{1}{n}\left(\frac{q_{1}^{n+2}}{1-q_{1}^{2}}+\frac{2q_{1}^{n+3}}{(1-q_{1}^{2})^{2}}\right)}{\frac{q_{1}^{n+1}}{1-q_{1}^{2}}}=0,&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro }n=2\ell,\ \ell\in\mathbb{N},\\ \lim\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{\frac{1}{n}\frac{2q_{1}^{n+2}}{(1-q_{1}^{2})^{2}}}{\frac{q_{1}^{n}}{1-q_{1}^{2}}}=0,&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro }n=2\ell-1,\ \ell\in\mathbb{N},\end{cases}

(87)

Iз (87) випливає (13).

Розглянемо далi випадок, коли $\psi(k)$ задовольняють умову $\mathcal{D}_{0}$ :

\lim\limits_{k\rightarrow\infty}\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}=0

(88)

В цьому випадку множини $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ складаються iз функцiй регулярних в усiй комплекснiй площинi, тобто з цiлих функцiй (див., наприклад, [37, с. 1703]).

Для $\psi\in\mathcal{D}_{0}$ iз теореми 1 одержуємо наступне твердження.

Наслiдок 3.

Нехай $\psi\in\mathcal{D}_{0}$ , $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ . Тодi, при всiх $x\in\mathbb{R}$ для довiльної функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ має мiсце нерiвнiсть

\displaystyle|\tilde{\rho}_{n}(f;x)|\leq\frac{2}{\pi}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\left(\psi(n)+\frac{1}{n}\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}k\psi(k)\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}.

(89)

Крiм того, для довiльної функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ , $\psi\in\mathcal{D}_{0}$ можна вказати функцiю $\mathcal{F}(\cdot)=\mathcal{F}(f;n;x,\cdot)$ таку, що $E_{n}(\mathcal{F}^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}=E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}$ i для якої виконується наступна рiвнiсть:

\displaystyle|\tilde{\rho}_{n}(\mathcal{F};x)|=\frac{2}{\pi}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\left(\psi(n)+\frac{\mathcal{O}(1)}{n}\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}k\psi(k)\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}.

(90)

У формулi (90) величина $\mathcal{O}(1)$ рiвномiрно обмежена по всiх параметрах.

Доведення.

Нерiвнiсть (89) випливає безпосередньо iз (37). Далi, оскiльки

		$\displaystyle\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)+\frac{\mathcal{O}(1)}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)=\psi(n)+\frac{\mathcal{O}(1)}{n}\left(n\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}\psi(k)+\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)\right)$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle\psi(n)+\frac{\mathcal{O}(1)}{n}\left(n\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}\psi(k)+\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}(k-n)\psi(k)\right)=\psi(n)+\frac{\mathcal{O}(1)}{n}\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}k\psi(k),$		(91)

то (90) є наслiдком iз (16). Той факт, що (90) є асимптотичною рiвнiстю при $n\rightarrow\infty$ випливає iз формули

\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{\frac{1}{n}\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}k\psi(k)}{\psi(n)}=0,\ \ \ \psi\in\mathcal{D}_{0},

(92)

яка була встановлена в [26, с. 553].

∎

Зауважимо, що вперше асимптотично непокращуванi нерiвностi типу Лебега для iнтерполяцiйних полiномiв Лагранжа на множинах $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ за умови $\psi\in\mathcal{D}_{0}$ були одержанi в [16]. Там же були наведенi зазначенi нерiвностi i на множинах узагальнених iнтегралiв Пуассона $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ при $\alpha>0$ , $r>1$ , $\beta\in\mathbb{R}$ . При цьому вказанi результати одержуються як частинний випадок ( $p=1$ ) бiльш загальних iнтерполяцiйних нерiвностей типу Лебега, якi формулюються для множин $C^{\psi}_{\beta}L_{p}$ , $1\leq p\leq\infty$ , $\psi\in\mathcal{D}_{0}$ .

Зазначимо також, що можна навести приклади функцiй $\psi(k)$ , для яких

\lim\limits_{k\rightarrow\infty}\sqrt[k]{\psi(k)}=0,

(93)

якi не задовольняють умову $\mathcal{D}_{0}$ i для яких виконується граничне спiввiдношення (13). В силу (93), як випливає з [30, с. 141] множини $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ є множинами цiлих функцiй i для них в силу (13) теорема 1 дозволяє записати асимптотично точнi нерiвностi Лебега для iнтерполяцiйних полiномiв Лагранжа, не зважаючи на те, що $\psi\notin\mathcal{D}_{0}$ .

4 Розв’язок задачi Колмогорова–Нiкольського для iнтерполяцiйних полiномiв Лагранжа на класах згорток нескiнченно диференцiйовних, аналiтичних та цiлих функцiй

Наведемо приклади важливих функцiональних компактiв $C^{\psi}_{\beta,1}$ , для яких формула (41) з теореми 2 дозволяє записати асимптотичнi рiвностi для $\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1};x)_{C}$ при $n\rightarrow\infty$ .

4.1 Наслiдки з теореми 2 для класiв нескiнченно диференцiйовних функцiй

В наступному твердженнi мiститься асимптотична рiвнiсть для величин $\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1};x)_{C}$ , $\psi\in\mathfrak{M}^{\alpha}$ при $n\rightarrow\infty$ за умови $\lambda(t)\uparrow\infty$ .

Теорема 5.

Нехай $\beta\in\mathbb{R}$ , $\psi\in\mathfrak{M}^{\alpha}$ i для характеристик $\alpha(t)$ i $\lambda(t)$ означених формулами (46) i (50) вiдповiдно виконуються умови (51) i (52). Тодi при всiх $n\in\mathbb{N}$ пiдпорядкованих умовi (53) має мiсце оцiнка

\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1};x)=\frac{2}{\pi}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\psi(n)\lambda(n)\left(1+\xi_{1}^{*}\alpha(n)+\frac{\xi_{2}^{*}}{\lambda(n)}\right),

(94)

де $-4(1+\pi)\leq\xi_{1}^{*}\leq\frac{4}{3}(2+\pi)$ , $-(1+\pi)\leq\xi_{2}^{*}\leq 2+\pi$ .

Доведення теореми 5.

За виконання умов теореми 5 $\psi\in\mathfrak{M}^{\alpha}$ тому, як випливає iз (48), справджуються всi умови теореми 2, згiдно з якою має мiсце рiвнiсть (41).

Далi, як зазначалось при доведеннi теореми 2 за виконання умов (51) i (52) при всiх номерах $n$ , що задовольняють нерiвнiсть (53) мають мiсце оцiнки (57) i (58). Тому в силу (41) для довiльних $x\in\mathbb{R}$

		$\displaystyle\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1};x)\!=\!\frac{2}{\pi}\left\|\sin\frac{2n\!-\!1}{2}x\right\|\!\!\left(\psi(n)\lambda(n)\!\!\left(\!1\!+\!\Theta_{4}\alpha(n)+\!\!\frac{\Theta_{5}}{\lambda(n)}\right)\!+\!\Theta\psi(n)\lambda(n)\left(\Theta_{6}\alpha(n)\!+\!\frac{\Theta_{7}}{\lambda(n)}\right)\!\!\right)$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{2}{\pi}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\psi(n)\lambda(n)\left(1\!+\!(\Theta_{4}+\Theta\Theta_{6})\alpha(n)+(\Theta_{5}+\Theta\Theta_{7})\frac{1}{\lambda(n)}\right).$		(95)

Оцiнка (94) випливає iз (4.1). Теорему 5 доведено.

∎

Наведемо наслiдок з теореми 5 у випадку, коли $\psi(t)=e^{-\alpha t^{-r}}$ , $\alpha>0$ , $0<r<1$ , тобто коли класи $C^{\psi}_{\beta,1}$ є класами узагальнених iнтегралiв Пуассона $C^{\alpha,r}_{\beta,1}$ . Як уже зазначалось ранiше, в цьому випадку характеристики $\alpha(t)$ i $\lambda(t)$ , $t\geq 1$ , мають вигляд (60), а нерiвнiсть (53) еквiвалентна нерiвностi $n\geq\left(\frac{4}{\alpha r}\right)^{\frac{1}{r}}$ . Тому iз теореми 5 одержуємо наступне твердження

Наслiдок 4.

Нехай $0<r<1$ , $\alpha>0$ , $\beta\in\mathbb{R}$ , $n\in\mathbb{N}$ . Тодi при всiх $x\in\mathbb{R}$ i номерiв $n$ таких, що $n\geq\left(\frac{4}{\alpha r}\right)^{\frac{1}{r}}$ справедлива рiвномiрна по всiх розглядуваних параметрах оцiнка

\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1};x)=\frac{2}{\pi}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|e^{-\alpha n^{r}}n^{1-r}\Big(\frac{1}{\pi\alpha r}+\mathcal{O}(1)\Big(\frac{1}{(\alpha r)^{2}}\frac{1}{n^{r}}+\frac{1}{n^{1-r}}\Big)\Big).

(96)

Зазначимо, що асимптотичнi рiвностi для величин $\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,p};x)$ , $r\in(0,1)$ при [32], [13], [27].

Наведемо ще декiлька прикладiв застосування теореми 5 для рiзних функцiй $\psi$ iз $\mathfrak{M}$ , якi задовольняють умовам (51) i (52). А саме розглянемо $\psi$ вигляду (63), (64), (65).

Для зазначених функцiй $\psi(t)$ характеристики $\lambda(t)$ i $\alpha(t)$ вiдображено в наступнiй таблицi:

№	$\psi(t)$	$\alpha(t)$	$\lambda(t)$
1.	$(t+2)^{-\ln\ln(t+2)}$	$\frac{t+2}{t}\frac{1}{1+\ln\ln(t+2)}$	$\frac{t+2}{1+\ln\ln(t+2)}$
2.	$e^{-\ln^{2}(t+1)}$	$\frac{t+1}{t}\frac{1}{2\ln(t+1)}$	$\frac{t+1}{2\ln(t+1)}$
3.	$e^{-\frac{t+2}{\ln(t+2)}}$	$\frac{\ln^{2}(t+2)}{t(\ln(t+2)-1)}$	$\frac{\ln^{2}(t+2)}{\ln(t+2)-1}$

Iз теореми 5 з урахуванням наведених в таблицi значень $\alpha(t)$ i $\lambda(t)$ , отримуємо твердження.

Наслiдок 5.

Нехай $\psi(k)=(k+2)^{-\ln\ln(k+2)}$ , $k=1,2,...,$ $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ . Тодi для всiх $x\in\mathbb{R}$ при $n\rightarrow\infty$ виконується асимптотична рiвнiсть

\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1};x)=\frac{2}{\pi}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\psi(n)\frac{n}{\ln\ln(n+2)}\left(1+\mathcal{O}(1)\frac{n}{\ln\ln(n+2)}\right).

(97)

Наслiдок 6.

Нехай $\psi(k)=e^{-\ln^{2}(k+1)}$ , $k=1,2,...,$ $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ . Тодi для всiх $x\in\mathbb{R}$ при $n\rightarrow\infty$ має мiсце асимптотична рiвнiсть

\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1};x)=\frac{1}{\pi}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\frac{\psi(n)n}{\ln(n+1)}\left(1+\mathcal{O}(1)\frac{1}{\ln(n+1)}\right).

(98)

Наслiдок 7.

Нехай $\psi(k)=e^{-\frac{k+2}{\ln(k+2)}}$ , $k=1,2,...,$ $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ . Тодi для всiх $x\in\mathbb{R}$ при $n\rightarrow\infty$ має мiсце асимптотична рiвнiсть

\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1};x)=\frac{2}{\pi}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\psi(n)\ln(n+2)\left(1+\mathcal{O}(1)\frac{1}{\ln(n+2)}\right).

(99)

У формулах (97)-(99) величини $\mathcal{O}(1)$ рiвномiрно обмеженi по усiх розглядуваних параметрах.

Наведемо наслiдки з теореми 2 у випадку, коли $\psi(k)=e^{-\alpha k}$ , $\alpha>0$ , тобто коли класи $C^{\psi}_{\beta,1}$ є класами iнтегралiв Пуассона $C^{\alpha,1}_{\beta,1}$ .

Наслiдок 8.

Нехай $\alpha>0$ i $\beta\in\mathbb{R}$ . Тодi при всiх $x\in\mathbb{R}$ i довiльних $n\in\mathbb{N}$ має мiсце рiвнiсть

\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,1}_{\beta,1};x)=\frac{2}{\pi}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|e^{-\alpha n}\Big(\frac{1}{1-e^{-\alpha}}+\frac{\Theta}{n}\frac{e^{-\alpha}}{(1-e^{-\alpha})^{2}}\Big),

(100)

де для величини $\Theta=\Theta(n;\alpha;\beta;x)$ виконуються нерiвностi $-(1+\pi)\leq\Theta\leq 1$ .

Доведення.

Покладемо у формулi (41) теореми 2 $\psi(k)=e^{-\alpha k}$ , $\alpha>0$ i використаємо рiвнiсть (69). Будемо мати оцiнки

	$\displaystyle\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,1}_{\beta,1};x)=$	$\displaystyle\frac{2}{\pi}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}e^{-\alpha k}+\frac{\Theta}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}ke^{-\alpha(k+n)}\Big)$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{2}{\pi}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\Big(\frac{e^{-\alpha n}}{1-e^{-\alpha}}+\frac{\Theta}{n}\frac{e^{-\alpha(n+1)}}{(1-e^{-\alpha})^{2}}\Big).$		(101)

З (4.1) випливає (100). Наслiдок 8 доведено. ∎

Нехай, далi $\psi(k)$ , що породжують класи $C^{\psi}_{\beta,1}$ , задовольняють уомву $\mathcal{D}_{q}$ вигляду (72) при $q\in(0,1)$ . Тодi iз теореми 2 одержуємо такий наслiдок.

Наслiдок 9.

Нехай $\psi\in\mathcal{D}_{q}$ , $q\in(0,1)$ , $\beta\in\mathbb{R}$ . Тодi для всiх $x\in\mathbb{R}$ при всiх $n\in\mathbb{N}$ таких, що задовольняють нерiвнiсть (73), має мiсце оцiнка

\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1};x)=\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\psi(n)\Big(\frac{2}{\pi(1-q)}+\mathcal{O}(1)\left(\frac{q}{n(1-q)^{2}}+\frac{\varepsilon_{n}}{n(1-q)^{2}}\right)\Big),

(102)

в якiй $\varepsilon_{n}$ означена формулою (74), a $\mathcal{O}(1)$ — рiвномiрно обмежена по всiх параметрах величина.

Оцiнка (102) є наслiдком з теореми 2 i рiвностi (3.2).

Як зазначалось в п. 3.2, прикладами ядер $\Psi_{\beta}(t)$ вигляду (2), коефiцiєнти $\psi(k)$ яких задовольняють умову $\mathcal{D}_{q}$ , $q\in(0,1)$ є полiгармонiчнi ядра Пуассона $P_{q,\beta}(\ell,t)$ вигляду (78), ядра аналiтичних функцiй $\mathcal{P}_{q,\beta}(t)$ вигляду (80), ядра Неймана $N_{q,\beta}(t)$ вигляду (81) та iн. На пiдставi формули (102) для класiв згорток $C^{\psi}_{\beta,1}$ , породжених уiсма перелiченими ядрами, можна записати асимптотичнi рiвностi величин $\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1};x)$ , $x\in\mathbb{R}$ при $n\rightarrow\infty$ . Вперше асимптотичнi рiвностi для величин виду (14) на таких класах були одержанi в роботi [16].

Приклад функцiї $\psi(k)$ вигляду (82) показує, що теорема 2 дозволяє знаходити сильну асимптотику величин $\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1};x)$ , $x\in\mathbb{R}$ при $n\rightarrow\infty$ i для випадкiв, коли нi умова $\mathcal{D}_{q}$ вигляду (72), нi умова Кошi $\mathcal{C}_{q}$ вигляду (84) не виконуються. В зазначеному випадку в силу (41), (85) i (86) має мiсце асимптотична при $n\rightarrow\infty$ рiвнiсть

\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1};x)=\frac{2}{\pi}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\frac{\mathrm{max}\left\{\psi(n),\psi(n+1)\right\}}{1-\left(\overline{\lim\limits_{k\rightarrow\infty}}(\psi(k))^{\frac{1}{k}}\right)^{2}}\left(1+\frac{\mathcal{O}(1)}{n\left(1-\left(\overline{\lim\limits_{k\rightarrow\infty}}(\psi(k))^{\frac{1}{k}}\right)^{2}\right)}\right).

(103)

Формула (103) є наслiдком з рiвностi (41) та спiввiдношень (85), (86) i (87). Нехай далi $\psi(k)$ задовольняє умову $\mathcal{D}_{0}$ вигляду (88). Для таких $\psi$ виконуються формули (3.2) i (92) i тому iз теореми 2 одержуємо

Наслiдок 10.

Нехай $\psi\in\mathcal{D}_{0}$ , $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ . Тодi при всiх $x\in\mathbb{R}$ має мiсце асимптотична при $n\rightarrow\infty$ рiвнiсть

\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1};x)=\frac{2}{\pi}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\Big(\psi(n)+\frac{\mathcal{O}(1)}{n}\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}k\psi(k)\Big),

(104)

в якiй $\mathcal{O}(1)$ рiвномiрно обмежена по всiх параметрах величина.

Зазначимо, що вперше асимптотичнi рiвностi для величини $\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1};x)$ при $n\rightarrow\infty$ iз бiльш тонкою оцiнкою залишкового члена були одержанi в [16]. Там же були записанi асимптотичнi рiвностi величин (14) i на класах узагальнених iнтегралiв Пуассона $C^{\alpha,r}_{\beta,1}$ при $\alpha>0$ i $r>1$ .

Варто зауважити, що формула (41) iнодi дозволяє записувати асимптотичнi рiвностi для величин $\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1};x)$ для функцiй $\psi$ , якi задовольняють умову (93) i водночас не задовольняють умову $\mathcal{D}_{0}$ .

Спiвставлення отриманих у даному роздiлi результатiв для величин $\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1};x)$ — точних верхнiх меж вiдхилень iнтерполяцiйних полiномiв на класах $C^{\psi}_{\beta,1}$ iз отриманими в [26] результатами щодо аналогiчних величин ${\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})$ для частинних сум Фур’є $S_{n-1}$

\mathcal{E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})=\sup\limits_{f\in C^{\psi}_{\beta,1}}|f(x)-S_{n-1}(f;x)|

(105)

показує, що за умови (13) величини (14) i (105) пов’язанi граничним спiввiдношенням

\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1};x)}{2\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\mathcal{E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})}=1.

Дана робота частково пiдтримана грантом H2020-MSCA-RISE-2019, номер проєкту 873071 (SOMPATY: Spectral Optimization: From Mathematics to Physics and Advanced Technology), а також фондом Фольсквагена (VolkswagenStiftung), програмою “From Modeling and Analysis to Approximation”.

Лiтература

[1] С. Н. Бернштейн, О тригонометрическом интерполировании по способу наименьших квадратов, ДАН СССР, 4, №1-2, 1–8 (1934).
[2] A. Kolmogoroff, Zur Grössennordnung des Restgliedes Fourierschen Reihen differenzierbarer Funktionen, (in German) Ann. Math.(2), 36, №2, 521–526 (1935).
[3] Н.П. Корнейчук, Точные константы в теории приближения, Наука, Москва, (1987).
[4] С. М. Никольский, О некоторых методах приближения тригонометрическими суммами, Изв. АН СССР. Сер. матем., 4, №6, 509–520 (1940).
[5] С.М. Никольский, Приближение периодических функций тригонометрическими полиномами, Тр. Мат. ин-та АН СССР, 15, 3–75(1945).
[6] С. М. Никольский, Приближение функций тригонометрическими полиномами в среднем, Изв. АН СССР. Сер. матем., 10, №3, 207–256 (1946).
[7] K. I. Oskolkov, Inequalities of the "large size"type and applicatiojns to problems of trigonometric approximation, Anal. Math., 12, 143–166 (1986).
[8] А.С. Сердюк Наближення аналiтичних функцiй iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами в метрицi L, Крайовi задачi для диференцiальних рiвнянь: Зб. наук. пр., Київ: Iн– математики НАН України, 3, 240 – 250 (1998).
[9] А.С. Сердюк, Про асимптотично точнi оцiнки похибки наближення iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами функцiй високої гладкостi, Доп. НАН України, № 8, 29-33 (1999).
[10] Сердюк А.С. Наближення перiодичних функцiй високої гладкостi iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами в метрицi $L_{1}$ , Укр. мат. журн., 52, №7, 994–998 (2000).
[11] Сердюк А.С. Наближення iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами нескiнченно диференцiйовних перiодичних функцiй в iнтегральнiй метрицi, Укр. мат. журн., 53, № 12, 1654–1663 (2001).
[12] Сердюк А.С. Наближення перiодичних аналiтичних функцiй iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами в метрицi простору $L$ , Укр. мат. журн., 54, № 5, 692–700 (2002).
[13] А.С. Сердюк Наближення нескiнченно диференцiйовних перiодичних функцiй iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами, Укр. мат. журн., 56, № 4, 495–505 (2004).
[14] А.С. Сердюк, Наближення класiв аналiтичних функцiй сумами Фур’є в рiвномiрнiй метрицi, Укр. мат. журн., 57, № 8. 1079–1096 (2005).
[15] А.С. Сердюк, Наближення класiв аналiтичних функцiй сумами Фур’є в метрицi простору $L_{p}$ , Укр. мат. журн., 57, № 10, 1395–1408 (2005).
[16] А.С. Сердюк, Наближення iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами на класах перiодичних аналiтичних функцiй, Укр. мат. журн., 64, №5, 698–712 (2012).
[17] А.С. Сердюк, В.А. Войтович, Наближення класiв цiлих функцiй iнтерполяцiйними аналогами сум Валле Пуссена, Теорiя наближення функцiй та сумiжнi питання: Збiрник праць Iнституту математики НАН України, 7, № 1, 274-297 (2010).
[18] А.С. Сердюк, I.В. Соколенко, Наближення класiв класiв $(\psi,\beta)$ -диференцiйовних функцiй iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами, Диференцiальнi рiвняння i сумiжнi питання аналiзу: Збiрник праць Iнституту математики НАН України, 13, №1, 289–299 (2016).
[19] А.С. Сердюк, I.В. Соколенко, Апроксимацiя класiв згорток перiодичних функцiй лiнiйними методами, побудованимина основi коефiцiєнтiв Фур’є-Лагранжа, Аналiз та застосування: Збiрник праць Iнституту математики НАН України, 14, №1, 238–248 (2017).
[20] А.С. Сердюк, I.В. Соколенко, Наближення iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами в метриках просторiв $L_{p}$ на класах перiодичних цiлих функцiй, Укр. мат. журн., 71, №2, 283 – 292 (2019).
[21] A.S. Serdyuk, I.V. Sokolenko, Approximation by Fourier sums in classes of differentiable functions with high exponents of smoothness, Methods of Functional Analysis and Topology, 25, № 4, 381–387 (2019).
[22] А.С. Сердюк, I.В. Соколенко, Наближення сумами Фур’є на класах диференцiйовних у сенсi Вейля–Надя функцiй iз високим показником гладкостi Укр. мат. журн., 74, №5, 685–700 (2022).
[23] А.С. Сердюк, Т.А. Степанюк, Оцiнки найкращих наближень класiв нескiнченно диференцiйовних функцiй в рiвномiрнiй та iнтегральнiй метриках , Укр. мат. журн., 66, №9, 1244–1256 (2014).
[24] А.С. Сердюк, Т.А. Степанюк, Наближення класiв узагальнених iнтегралiв Пуассона сумами Фур’є в метриках просторiв $L_{s}$ , Укр. мат. журн., 69, № 5, 695-704 (2017).
[25] A.S. Serdyuk, T.A. Stepanyuk, Uniform approximations by Fourier sums on classes of generalized Poisson integrals, Anal. Math., 45, №1, 201–236 (2019).
[26] А.С. Сердюк, Т. А. Степанюк, Рiвномiрнi наближення сумами Фур’є на множинах згорток перiодичних функцiй високої гладкостi, Укр. мат. журн., 75, № 4, 542–567 (2023).
[27] А.С. Сердюк, Т. А. Степанюк, Наближення узагальнених iнтегралiв Пуассона iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами, Укр. мат. журн., 75, №7, 946–969 (2023).
[28] А.И. Степанец, Классификация периодических функций и скорость сходимости их рядов Фурье, Изв. АН СССР. Сер. мат., 50, №1, 101–136 (1986).
[29] А.И. Степанец, Классификация и приближение периодических функций, Наукова Думка, Киев (1987).
[30] А.И. Степанец, Методы теории приближений: В 2 ч., Пр. Iн-ту математики НАН України, Iн-т математики НАН України, Київ, 40, Ч. I (2002).
[31] А.И.Степанец, Методы теории приближений: В 2 ч., Пр. Iн-ту математики НАН України, Iн-т математики НАН України, Київ, 40, Ч. II (2002).
[32] О.I. Степанець, А.С. Сердюк, Оцiнка залишку наближення iнтерполяцiйними тригонометричними многочленами на класах нескiнченно диференцiйовних функцiй, Теорiя наближення функцiй та її застосування: Працi Iн-ту математики НАН України, 31, 446–460 (2000).
[33] А.И. Степанец, А.С. Сердюк, Приближение периодических аналитических функций интерполяционными тригонометрическими многочленами, Укр. мат. журн., 59, №12, 1689–1701 (2000).
[34] А.И. Степанец, А.С. Сердюк Приближение суммами Фурье и наилучшие приближения на классах аналитических функций, Укр. мат. журн., 52, №3, 375–395 (2000).
[35] А.И. Степанец, А.C. Сердюк, Неравенства Лебега для интегралов Пуассона, Укр. мат. журн., 52, № 6, 798-808 (2000).
[36] О.I. Степанець, А.С. Сердюк, А.Л. Шидлiч Про деякi новi критерiї нескiнченної диференцiйовностi перiодичних функцiй, Укр. мат. журн., 59, №10, 1399–1409 (2007)
[37] А.И. Степанец, А.С. Сердюк, А.Л. Шидлич, Классификация бесконечно дифференцируемых периодических функций, Укр. мат. журн., 60, №12, 1686-1708 (2008).
[38] А.И. Степанец, А.С. Сердюк, А.Л. Шидлич, О связи классов $(\psi,\overline{\beta})$ -дифференцируемых функций с классами Жевре, Укр. мат. журн., 61, №1, 140–145 (2009).
[39] С. Б. Стечкин Оценка остатка ряда Фурье для дифференцируемых функций, Приближение функций полиномами и сплайнами, Сборник статей, Тр. МИАН СССР, 145, 126–151 (1980).
[40] С.А. Теляковский, О приближении суммами Фурье функций высокой гладкости, Укр. мат. журн., 41, № 4, 510–518 (1989).
[41] $\breve{S}$ arapudinov I.I. On the best approximation and polynomials of the least quadratic deviation, Anal. Math., 9, 223–234 (1983).

$\displaystyle\|\tilde{\rho}_{n}(f;x)\|\leq$	$\displaystyle\frac{2}{\pi}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\left\\|\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos(kt+\gamma_{n})\right\\|_{\infty}+\\|r_{n}(t)\\|_{\infty}\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}$
$\displaystyle\leq$	$\displaystyle\frac{2}{\pi}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)+\sum\limits_{k=1}^{\infty}\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{\infty}\psi(\nu)\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{2}{\pi}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\sum\limits_{k=0}^{\infty}\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{\infty}\psi(\nu)\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}$	(22)

	$\displaystyle\|\tilde{\rho}_{n}(\mathcal{F};x)\|=$	$\displaystyle\frac{2}{\pi}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)+\frac{\xi}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{2}{\pi}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\psi(n)\lambda(n)\left(1+(\Theta_{4}+\xi\Theta_{6})\alpha(n)+(\Theta_{5}+\xi\Theta_{7})\frac{1}{\lambda(n)}\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}.$		(59)