跳到论文正文
W Papers独立论文阅读器 arXiv:2306.01294 论文正文 计算阅读时间 · 0%
引用这篇论文根据当前论文元数据生成,正式投稿前建议核对。

    
  
License: arXiv.org perpetual non-exclusive license
arXiv:2306.01294v1 [math.GR] 02 Jun 2023

Про гомоморфiзми бiциклiчних розширень архiмедових лiнiйно впорядкованих груп

Олег Гутiк, Оксана Прохоренкова Address: Львiвський нацiональний унiверситет iм. Iвана Франка, Унiверситецька 1, Львiв, 79000, Україна Email address: oleg.gutik@lnu.edu.ua, okcana.proxorenkova@gmail.com
Date: August 11, 2026
Анотацiя.

Нехай ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G) — бiциклiчне розширення лiнiйно впорядкованої групи GG, означене в [22]. Ми доводимо, якщо GG i HH — архiмедовi лiнiйно впорядкованi групи, то кожний oo-гомоморфiзм φ^:G→H\widehat{\varphi}\colon G\to H породжує гомоморфiзм моноїдiв φ~:ℬ+​(G)→ℬ+​(H)\widetilde{\varphi}\colon\mathscr{B}^{+}(G)\to\mathscr{B}^{+}(H), i кожний гомоморфiзм моноїдiв φ~:ℬ+​(G)→ℬ+​(H)\widetilde{\varphi}\colon\mathscr{B}^{+}(G)\to\mathscr{B}^{+}(H) породжує oo-гомоморфiзм φ^:G→H\widehat{\varphi}\colon G\to H.

Oleg Gutik, Oksana Prokhorenkova, On homomorphisms of bicyclic extensions of archimedean totally ordered groups.

Let ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G) be the bicyclic extension of a totally ordered group GG which is defined in [22]. We show that if GG and HH are archimedean totally ordered groups then every oo-homomorphism φ^:G→H\widehat{\varphi}\colon G\to H generates a monoid homomorphim φ~:ℬ+​(G)→ℬ+​(H)\widetilde{\varphi}\colon\mathscr{B}^{+}(G)\to\mathscr{B}^{+}(H), and every monoid homomorphism φ~:ℬ+​(G)→ℬ+​(H)\widetilde{\varphi}\colon\mathscr{B}^{+}(G)\to\mathscr{B}^{+}(H) generates oo-homomorphism φ^:G→H\widehat{\varphi}\colon G\to H.

Key words and phrases:
Напiвгрупа, бiциклiчний моноїд, бiциклiчне розширення, лiнiйно впорядкована група, гомомофiзм, oo-гомомофiзм, iзоморфiзм, категорiя, iзоморфнi категорiї.
2020 Mathematics Subject Classification
20M15, 20M50, 18B40.

1. Вступ, означення та мотивацiя дослiджень

У цiй працi ми користуватимемося термiнологiєю з [11, 12, 13, 18, 26, 28]. Надалi у текстi множину невiд’ємних цiлих чисел позначатимемо через ω\omega, а адитивну групу цiлих чисел зi звичайним на нiй лiнiйним порядком — через ℝ\mathbb{R}. Також, якщо ≤\leq — передпорядок на множинi XX, то через ≤∗\leq^{*} будемо позначати дуальний передпорядок на XX, тобто a≤∗ba\leq^{*}b тодi i лише тодi, коли b≤ab\leq a, a,b∈Xa,b\in X. Очевидно, що дуальний порядок до лiнiйного порядку знову є лiнiйним.

Якщо SS — напiвгрупа, то її пiдмножина iдемпотентiв позначається через E⁡(S)E(S). Напiвгрупа SS називається iнверсною, якщо для довiльного її елемента xx iснує єдиний елемент x−1∈Sx^{-1}\in S такий, що x​x−1​x=xxx^{-1}x=x та x−1​x​x−1=x−1x^{-1}xx^{-1}=x^{-1} [1, 28]. В iнверснiй напiвгрупi SS вище означений елемент x−1x^{-1} називається iнверсним до xx. В’язка — це напiвгрупа iдемпотентiв, а напiвґратка — це комутативна в’язка.

Якщо SS — напiвгрупа, то ми позначатимемо вiдношення Ґрiна на SS через ℛ\mathscr{R}, ℒ\mathscr{L}, 𝒟\mathscr{D}, ℋ\mathscr{H} i 𝒥\mathscr{J}:

a​ℛ​b​ тодi i лише тодi, коли ​a​S1=b​S1;\displaystyle\qquad a\mathscr{R}b\mbox{ \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii \T2A\cyrii \T2A\cyrl\T2A\cyri\T2A\cyrsh\T2A\cyre \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii, \T2A\cyrk\T2A\cyro\T2A\cyrl\T2A\cyri }aS^{1}=bS^{1};
a​ℒ​b​ тодi i лише тодi, коли ​S1​a=S1​b;\displaystyle\qquad a\mathscr{L}b\mbox{ \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii \T2A\cyrii \T2A\cyrl\T2A\cyri\T2A\cyrsh\T2A\cyre \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii, \T2A\cyrk\T2A\cyro\T2A\cyrl\T2A\cyri }S^{1}a=S^{1}b;
a​𝒥​b​ тодi i лише тодi, коли ​S1​a​S1=S1​b​S1;\displaystyle\qquad a\mathscr{J}b\mbox{ \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii \T2A\cyrii \T2A\cyrl\T2A\cyri\T2A\cyrsh\T2A\cyre \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii, \T2A\cyrk\T2A\cyro\T2A\cyrl\T2A\cyri }S^{1}aS^{1}=S^{1}bS^{1};
𝒟=ℒ∘ℛ=ℛ∘ℒ;\displaystyle\qquad\mathscr{D}=\mathscr{L}\circ\mathscr{R}=\mathscr{R}\circ\mathscr{L};
ℋ=ℒ∩ℛ.\displaystyle\qquad\mathscr{H}=\mathscr{L}\cap\mathscr{R}.

(див. означення в [11, §2.1] або [19]). Напiвгрупа SS називається простою, якщо SS не мiстить власних двобiчних iдеалiв, тобто SS складається з одного 𝒥\mathscr{J}-класу, i бiпростою, якщо SS складається з одного 𝒟\mathscr{D}-класу. Передпорядки Ґрiна ≤ℒ\leq_{\mathscr{L}} i ≤ℛ\leq_{\mathscr{R}} на напiвгрупi SS визначаються так:

a≤ℒb\displaystyle a\leq_{\mathscr{L}}b тодi i лише тодi, коли ​S1​a⊆S1​b;\displaystyle\hbox{\penalty\ \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii \T2A\cyrii \T2A\cyrl\T2A\cyri\T2A\cyrsh\T2A\cyre \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii, \T2A\cyrk\T2A\cyro\T2A\cyrl\T2A\cyri\penalty\ }S^{1}a\subseteq S^{1}b;
a≤ℛb\displaystyle a\leq_{\mathscr{R}}b тодi i лише тодi, коли ​a​S1⊆b​S1,\displaystyle\hbox{\penalty\ \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii \T2A\cyrii \T2A\cyrl\T2A\cyri\T2A\cyrsh\T2A\cyre \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii, \T2A\cyrk\T2A\cyro\T2A\cyrl\T2A\cyri\penalty\ }aS^{1}\subseteq bS^{1},

де a,b∈Sa,b\in S [20].

Вiдношення еквiвалентностi 𝔎\mathfrak{K} на напiвгрупi SS називається конгруенцiєю, якщо для елементiв aa та bb напiвгрупи SS з того, що виконується умова (a,b)∈𝔎(a,b)\in\mathfrak{K} випливає, що (c​a,c​b),(a​d,b​d)∈𝔎(ca,cb),(ad,bd)\in\mathfrak{K}, для довiльних c,d∈Sc,d\in S. Вiдношення (a,b)∈𝔎(a,b)\in\mathfrak{K} ми також будемо записувати a​𝔎​ba\mathfrak{K}b, i в цьому випадку будемо говорити, що елементи aa i bb є 𝔎\mathfrak{K}-еквiвалентними.

Якщо SS — напiвгрупа, то на E⁡(S)E(S) визначено частковий порядок: e≼fe\preccurlyeq f тодi i лише тодi, коли e​f=f​e=eef=fe=e. Так означений частковий порядок на E⁡(S)E(S) називається природним.

Означимо вiдношення ≼\preccurlyeq на iнверснiй напiвгрупi SS так: s≼ts\preccurlyeq t тодi i лише тодi, коли s=t​es=te. для деякого iдемпотента e∈Se\in S. Так означений частковий порядок називається природним частковим порядком на iнверснiй напiвгрупi SS [1]. Очевидно, що звуження природного часткового порядку ≼\preccurlyeq на iнверснiй напiвгрупi SS на її в’язку E⁡(S)E(S) є природним частковим порядком на E⁡(S)E(S).

Нагадаємо (див. [11, §1.12], що бiциклiчною напiвгрупою (або бiциклiчним моноїдом) 𝒞⁡(p,q){\mathscr{C}}(p,q) називається напiвгрупа з одиницею, породжена двоелементною множиною {p,q}\{p,q\} i визначена одним спiввiдношенням p​q=1pq=1. Бiциклiчна напiвгрупа вiдiграє важливу роль у теорiї напiвгруп. Так, зокрема, класична теорема О. Андерсена [8] стверджує, що (00-)проста напiвгрупа з (ненульовим) iдемпотентом є цiлком (00-)простою тодi i лише тодi, коли вона не мiстить iзоморфну копiю бiциклiчного моноїда. У [2] описано структуру напiвгрупи ендоморфiзмiв бiциклiчної напiвгрупи та розширеної бiциклiчної напiвгрупи. Рiзнi розширення бiциклiчного моноїда вводилися ранiше рiзними авторами [15, 16, 17, 31]. Такими є, зокрема, конструкцiї Брука та Брука–Рейлi занурення напiвгруп у простi та описання iнверсних бiпростих i 00-бiпростих ω\omega-напiвгруп [10, 29, 30, 21].

Зауваження 1.1.

Легко бачити, що бiциклiчний моноїд 𝒞⁡(p,q){\mathscr{C}}(p,q) iзоморфний напiвгрупi, заданiй на множинi 𝑩ω=ω×ω\boldsymbol{B}_{\omega}=\omega\times\omega з напiвгруповою операцiєю

(i1,j1)⋅(i2,j2)\displaystyle(i_{1},j_{1})\cdot(i_{2},j_{2}) =(i1+i2−min⁡{j1,i2},j1+j2−min⁡{j1,i2})=\displaystyle=(i_{1}+i_{2}-\min\{j_{1},i_{2}\},j_{1}+j_{2}-\min\{j_{1},i_{2}\})=
={(i1−j1+i2,j2),якщо ​j1⩽i2;(i1,j1−i2+j2),якщо ​j1⩾i2.\displaystyle=\left\{\begin{array}[]{ll}(i_{1}-j_{1}+i_{2},j_{2}),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\penalty\ }j_{1}\leqslant i_{2};\\ (i_{1},j_{1}-i_{2}+j_{2}),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\penalty\ }j_{1}\geqslant i_{2}.\end{array}\right.

Нагадаємо [18], що частково впорядкована група це група (G,⋅)(G,\cdot) на якiй визначено частковий порядок ‘‘⩽\leqslant’’, що є iнварiантним стосовно зсувiв, тобто ‘‘⩽\leqslant’’ задовольняє таку властивiсть: для всiх a,b,g∈Ga,b,g\in G з a⩽ba\leqslant b випливає, що a⋅g⩽b⋅ga\cdot g\leqslant b\cdot g i g⋅a⩽g⋅bg\cdot a\leqslant g\cdot b.

Далi в текстi через ee ми будемо позначати одиничний (нейтральний) елемент групи GG. Пiдмножина G+={x∈G∣e⩽x}G^{+}=\{x\in G\mid e\leqslant x\} частково впорядкованої групи GG називається додатним конусом в GG та задовольняє такi властивостi:

  • 1)

    G+⋅G+⊆G+G^{+}\cdot G^{+}\subseteq G^{+};

  • 2)

    G+∩(G+)−1={e}G^{+}\cap(G^{+})^{-1}=\{e\};   i

  • 3)

    x−1⋅G+⋅x⊆G+x^{-1}\cdot G^{+}\cdot x\subseteq G^{+} для всiх x∈Gx\in G.

Кожна пiдмножина PP групи GG, яка задовольняє умови 1)–3) iндукує частковий порядок на GG (x⩽yx\leqslant y тодi i лише тодi, коли x−1⋅y∈Px^{-1}\cdot y\in P), для якої PP є додатним конусом.

Будемо говорити, що алгебричний гомоморфiзм h:G→Hh\colon G\to H частково впорядкованих груп (напiвгруп) GG i HH є oo-гомоморфiзмом, якщо вiдображення hh зберiгає порядок (є iзотонним) [18]. Алгебричний iзоморфiзм h:G→Hh\colon G\to H частково впорядкованих груп GG i HH, який є порядковим iзоморфiзмом, називається oo-iзоморфiзмом. Якщо iснує oo-iзоморфiзм h:G→Hh\colon G\to H частково впорядкованих груп (напiвгруп) GG i HH, то у цьому випадку будемо говорити, що частково впорядкованi групи GG i HH є oo-iзоморфiними. Також, oo-гомоморфiзм (oo-iзоморфiзм) h:G→Gh\colon G\to G для частково впорядкованої групи GG будемо називати oo-ендоморфiзмом (oo-авторфiзмом).

Лiнiйно впорядкована група – це частково впорядкована група GG така, що вiдношення часткового порядку ‘‘⩽\leqslant’’ на GG є лiнiйним [9]. Частково впорядкована група GG називається ґратково впорядкованою або ll-групою, якщо частковий порядок ‘‘⩽\leqslant’’ визначає ґраткову структуру на GG [13]. Очевидно, що кожна лiнiйно впорядкована група є ґратково впорядкованою. Лiнiйно впорядкована група GG називається архiмедовою, якщо для довiльних a,b∈G+∖{e}a,b\in G^{+}\setminus\{e\} iснує таке натуральне число nn, що a⩽bna\leqslant b^{n} [9]. За теоремою Гьольдера (див. [13, Theorem 24.16] або [23]) кожна архiмедова лiнiйно впорядкована група oo-iзоморфна пiдгрупi адитивної групи дiйсних чисел ℝ\mathbb{R} iз звичайним лiнiйним порядком.

Надалi в текстi ми будемо вважати, що GG лiнiйно впорядкована група.

Для кожного елемента g∈Gg\in G позначимо

G+​(g)={x∈G:g⩽x}.G^{+}(g)=\{x\in G\colon g\leqslant x\}.

Множина G+​(g)G^{+}(g) називається додатним конусом над елементом gg в групi GG.

Для довiльних елементiв g,h∈Gg,h\in G ми розглянемо часткове перетворення αhg:G⇀G\alpha_{h}^{g}\colon G\rightharpoonup G, означене за формулою

(x)​αhg=x⋅g−1⋅h, для ​x∈G+​(g).(x)\alpha_{h}^{g}=x\cdot g^{-1}\cdot h,\qquad\hbox{ \T2A\cyrd\T2A\cyrl\T2A\cyrya }\;x\in G^{+}(g).

Зауважимо, що з леми XIII.1 з [9] випливає, що для так визначеного часткового вiдображення αhg:G⇀G\alpha_{h}^{g}\colon G\rightharpoonup G звуження αhg:G+​(g)→G+​(h)\alpha_{h}^{g}\colon G^{+}(g)\rightarrow G^{+}(h) є бiєктивним вiдображенням.

Позначимо

ℬ(G)={αhg:G⇀G:g,h∈G} i ℬ+(G)={αhg:G⇀G:g,h∈G+},\mathscr{B}(G)=\{\alpha_{h}^{g}\colon G\rightharpoonup G\colon g,h\in G\}\,\hbox{ \T2A\cyrii }\,\mathscr{B}^{+}(G)=\{\alpha_{h}^{g}\colon G\rightharpoonup G\colon g,h\in G^{+}\},

i на множинах ℬ⁡(G)\mathscr{B}(G) i ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G) визначимо операцiю композицiя часткових вiдображень. Легко бачити, що

(1) αhg⋅αlk=αba, де a=(h∨k)⋅h−1⋅g i b=(h∨k)⋅k−1⋅l,\alpha_{h}^{g}\cdot\alpha^{k}_{l}=\alpha^{a}_{b},\qquad\hbox{ \T2A\cyrd\T2A\cyre }\quad a=(h\vee k)\cdot h^{-1}\cdot g\quad\hbox{ \T2A\cyrii }\quad b=(h\vee k)\cdot k^{-1}\cdot l,

для g,h,k,l∈Gg,h,k,l\in G. Отже, з властивiстi 1) додатного конуса та умови (1) випливає, що ℬ⁡(G)\mathscr{B}(G) i ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G) є пiднапiвгрупами симетричного iнверсного моноїда ℐG\mathscr{I}_{G} над множиною GG.

За твердженням 1.2 з [22] для лiнiйно впорядкованої групи GG виконуються такi твердження:

  • (i)(i)

    елементи αhg\alpha_{h}^{g} i αgh\alpha_{g}^{h} є взаємно iнверсними в ℬ⁡(G)\mathscr{B}(G) для всiх g,h∈Gg,h\in G (вiдп., в ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G) для всiх g,h∈G+g,h\in G^{+});

  • (i​i)(ii)

    елемент αhg\alpha_{h}^{g} напiвгрупи ℬ⁡(G)\mathscr{B}(G) (вiдп., ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G)) є iдемпотентом тодi i лише тодi, коли g=hg=h;

  • (i​i​i)(iii)

    ℬ⁡(G)\mathscr{B}(G) i ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G) iнверснi пiднапiвгрупи в ℐG\mathscr{I}_{G};

  • (i​v)(iv)

    напiвгрупа ℬ⁡(G)\mathscr{B}(G) (вiдп., OPENℬ+​(G))\mathscr{B}^{+}(G)) iзоморфна напiвгрупi, визначенiй на множинi SG=G×GS_{G}=G\times G (вiдп., SG+=G+×G+S_{G}^{+}=G^{+}\times G^{+}), з такою операцiєю:

    (2) (a,b)​(c,d)={(c⋅b−1⋅a,d),якщо ​b<c;(a,d),якщо ​b=c;(a,b⋅c−1⋅d),якщо ​b>c,(a,b)(c,d)=\left\{\begin{array}[]{ll}(c\cdot b^{-1}\cdot a,d),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro }\;b<c;\\ (a,d),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro }\;b=c;\\ (a,b\cdot c^{-1}\cdot d),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro }\;b>c,\end{array}\right.

    де a,b,c,d∈Ga,b,c,d\in G (вiдп., a,b,c,d∈G+a,b,c,d\in G^{+}).

Очевидно, що:

  • (1)(1)

    якщо група GG iзоморфна адитивнiй групi цiлих чисел (ℤ,+)(\mathbb{Z},+) зi звичайним лiнiйним порядком ⩽\leqslant, то напiвгрупа ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G) iзоморфна бiциклiчному моноїду 𝒞⁡(p,q){\mathscr{C}}(p,q), а напiвгрупа ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G) iзоморфна розширенiй бiциклiчнiй напiвгрупi 𝒞ℤ\mathscr{C}_{\mathbb{Z}} (див. [14]);

  • (2)(2)

    якщо група GG iзоморфна адитивнiй групi дiйсних чисел (ℝ,+)(\mathbb{R},+) зi звичайним лiнiйним порядком ⩽\leqslant, то напiвгрупа ℬ⁡(G)\mathscr{B}(G) iзоморфна напiвгрупi B(−∞,∞)2B^{2}_{(-\infty,\infty)} (див. [24, 25]), а напiвгрупа ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G) iзоморфна напiвгрупi B[0,∞)1B^{1}_{[0,\infty)} (див. [3, 4, 5, 6, 7]),   i

  • (3)(3)

    напiвгрупа ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G) зоморфна напiвгрупi S⁡(G)S(G), яка визначена в [16, 17].

У [16, 22] дослiджується структура напiвгруп ℬ⁡(G)\mathscr{B}(G) i ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G) для лiнiйно впорядкованої групи GG. Зокрема, описанi вiдношення Ґрiна на ℬ⁡(G)\mathscr{B}(G) i ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G), їхнi в’язки та доведено, що цi напiвгрупи є бiпростими. Також, у [22] доведено, що для комутативної лiнiйно впорядкованої групи GG усi нетривiальнi конгруенцiї на напiвгрупах ℬ⁡(G)\mathscr{B}(G) i ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G) є груповими тодi i лише тодi, коли група GG архiмедова та описано структуру групових конгруенцiй на групах ℬ⁡(G)\mathscr{B}(G) i ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G).

Надалi у цiй статтi ми ототожнюватимемо напiвгрупу ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G) з напiвгрупою SG+S_{G}^{+}, вiдповiдно, з напiвгруповою операцiєю визначеною за формулою (2). Оскiльки GG — архiмедова лiнiйно впорядкована група, то вона за теоремою Гьольдера (див. [13, Theorem 24.16] або [23]) комутативна, а отже, напiвгрупова операцiя на ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G) виглядає так

(3) (a,b)​(c,d)={(a⋅b−1⋅c,d),якщо ​b<c;(a,d),якщо ​b=c;(a,b⋅c−1⋅d),якщо ​b>c,(a,b)(c,d)=\left\{\begin{array}[]{ll}(a\cdot b^{-1}\cdot c,d),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro }\;b<c;\\ (a,d),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro }\;b=c;\\ (a,b\cdot c^{-1}\cdot d),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro }\;b>c,\end{array}\right.

де a,b,c,d∈G+a,b,c,d\in G^{+}.

Ми доводимо, якщо GG i HH — архiмедовi лiнiйно впорядкованi групи, то кожний oo-гомоморфiзм φ^:G→H\widehat{\varphi}\colon G\to H породжує гомоморфiзм моноїдiв φ~:ℬ+​(G)→ℬ+​(H)\widetilde{\varphi}\colon\mathscr{B}^{+}(G)\to\mathscr{B}^{+}(H), i кожний гомоморфiзм моноїдiв φ~:ℬ+​(G)→ℬ+​(H)\widetilde{\varphi}\colon\mathscr{B}^{+}(G)\to\mathscr{B}^{+}(H) породжує oo-гомоморфiзм φ^:G→H\widehat{\varphi}\colon G\to H. Звiдси випливає, що напiвгрупа oo-ендоморфiзмiв архiмедової лiнiйно впорядкованої групи GG iзоморфна напiвгрупi ендоморфiзмiв її бiциклiчного розширення ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G).

2. Гомоморфiзми бiциклiчних розширень

Лема 2.1.

Нехай GG i HH — пiдгрупи лiнiйно впорядкованої адитивної групи дiйсних чисел ℝ\mathbb{R}. Тодi кожний oo-гомоморфiзм φ:G+→H+\varphi\colon G^{+}\to H^{+} додатного конуса G+G^{+} групи GG в додатний конус H+H^{+} групи HH визначається за формулою

(x)​φ=rφ⋅x,(x)\varphi=r_{\varphi}\cdot x,

для деякого дiйсного числа rφr_{\varphi}.

Доведення.

Зауважимо, якщо (x0)​φ=0(x_{0})\varphi=0 для деякого елемента a∈G+∖{0}a\in G^{+}\setminus\{0\}, то оскiльки для довiльного елемента a>0a>0 з G+G^{+} iснує таке натуральне число nn, що n​a0⩾ana_{0}\geqslant a, матимемо

0=n⁡(x0)​φ=(n​x0)​φ⩾(a)​φ⩾0,0=n(x_{0})\varphi=(nx_{0})\varphi\geqslant(a)\varphi\geqslant 0,

тобто (a)​φ=0(a)\varphi=0. Звiдси випливає, що ендоморфiзм φ:G+→G+\varphi\colon G^{+}\to G^{+} анулюючий, тобто (x)​φ=0⋅x(x)\varphi=0\cdot x для всiх x∈G+x\in G^{+}.

Далi будемо вважати, що ендоморфiзм φ:G+→G+\varphi\colon G^{+}\to G^{+} неанулюючий. Розглянемо в додатному конусi G+G^{+} два довiльнi рiзнi числа a1a_{1} й a2a_{2}. Не зменшуючи загальностi можемо вважати, що a1<a2a_{1}<a_{2}. Тодi 0<(a1)​φ<(a2)​φ0<(a_{1})\varphi<(a_{2})\varphi. Доведемо, що

(a1)​φ(a2)​φ=a1a2,\frac{(a_{1})\varphi}{(a_{2})\varphi}=\frac{a_{1}}{a_{2}},

звiдки випливає рiвнiсть

(a1)​φa1=(a2)​φa2,\frac{(a_{1})\varphi}{a_{1}}=\frac{(a_{2})\varphi}{a_{2}},

яку нам i треба було довести. Припустимо, що наприклад

(a1)​φ(a2)​φ<a1a2.\frac{(a_{1})\varphi}{(a_{2})\varphi}<\frac{a_{1}}{a_{2}}.

Тодi за принципом Архiмеда iснує додатне таке рацiональне число mn\dfrac{m}{n}, що

(a1)​φ(a2)​φ<mn<a1a2,\frac{(a_{1})\varphi}{(a_{2})\varphi}<\dfrac{m}{n}<\frac{a_{1}}{a_{2}},

де n,m∈ℕn,m\in\mathbb{\mathbb{N}}. Звiдси впливає, що n​a1>m​a2na_{1}>ma_{2} i n⁡(a1)​φ<m⁡(a2)​φn(a_{1})\varphi<m(a_{2})\varphi. Отримали протирiччя, оскiльки з нерiвностi n​a1>m​a2na_{1}>ma_{2} випливає, що

n⁡(a1)​φ=(n​a1)​φ>(m​a2)​φ=m⁡(a2)​φ.n(a_{1})\varphi=(na_{1})\varphi>(ma_{2})\varphi=m(a_{2})\varphi.

Припустивши, що

(a1)​φ(a2)​φ>a1a2,\frac{(a_{1})\varphi}{(a_{2})\varphi}>\frac{a_{1}}{a_{2}},

аналогiчно попередньо викладеним мiркуванням, отримуємо протирiччя. З вище доведеного випливає, що iснує таке дiйсне число rφr_{\varphi}, що для всiх x∈G+x\in G^{+} виконується рiвнiсть (x)​φ=rφ⋅x(x)\varphi=r_{\varphi}\cdot x. Зауважимо, що rφ=(a1)​φa1r_{\varphi}=\dfrac{(a_{1})\varphi}{a_{1}}. ∎

Лема 2.2.

Нехай GG i HH — лiнiйно впорядкованi групи, причому GG — архiмедова. Тодi для кожного oo-гомоморфiзму φ:G→H\varphi\colon G\to H виконується лише одна з умов:

  1. (i)(i)

    φ\varphi — iн’єктивне вiдображення;

  2. (i​i)(ii)

    φ\varphi — анулюючий гомоморфiзм.

Доведення.

У випадку, коли GG — тривiальна (одноелементна) група, то умови (i)(i) та (i​i)(ii) збiгаються та твердження леми очевидне. Тому надалi будемо вважати, що GG — нескiнченна група.

Припустимо, що φ:G→H\varphi\colon G\to H — неiн’єктивний гомоморфiзм. Тодi iснують такi x,y∈Gx,y\in G, що x<yx<y i (x)​φ=(y)​φ(x)\varphi=(y)\varphi. Тодi e=x⋅x−1<y⋅x−1e=x\cdot x^{-1}<y\cdot x^{-1} i

(e)​φ=(x⋅x−1)​φ=(x)​φ⋅(x−1)​φ=(y)​φ⋅(x−1)​φ=(y⋅x−1)​φ,(e)\varphi=(x\cdot x^{-1})\varphi=(x)\varphi\cdot(x^{-1})\varphi=(y)\varphi\cdot(x^{-1})\varphi=(y\cdot x^{-1})\varphi,

а отже, з архiмедовостi лiнiйного порядку на групi GG випливає, що (e)​φ=(g)​φ(e)\varphi=(g)\varphi для довiльного g∈G+g\in G^{+}. Оскiльки GG — лiнiйно впорядкована група, то для довiльного елемента g1∈∈G+g_{1}\in\in G^{+} iснує натуральне число nn таке, що g1⩽gng_{1}\leqslant g^{n}. Звiдси випливає, що

(e)​φ⩽(g1)​φ⩽(gn)​φ=((g)​φ)n=((e)​φ)n=(e)​φ,(e)\varphi\leqslant(g_{1})\varphi\leqslant(g^{n})\varphi=((g)\varphi)^{n}=((e)\varphi)^{n}=(e)\varphi,

а отже, φ\varphi — анулюючий гомоморфiзм. ∎

Для довiльної лiнiйно впорядкованої групи GG означимо

ℬ→+​(G)={(e,g):g∈G+}iℬ↓+​(G)={(g,e):g∈G+}.\mathscr{B}^{+}_{\rightarrow}(G)=\left\{(e,g)\colon g\in G^{+}\right\}\qquad\hbox{i}\qquad\mathscr{B}^{+}_{\downarrow}(G)=\left\{(g,e)\colon g\in G^{+}\right\}.

Для довiльного елемента g∈G+g\in G^{+} маємо, що

ℬ+​(G)⋅(e,g)\displaystyle\mathscr{B}^{+}(G)\cdot(e,g) ={(x,y)⋅(e,g):x,y∈G+}=\displaystyle=\left\{(x,y)\cdot(e,g)\colon x,y\in G^{+}\right\}=
={(x,y⋅g):x,y∈G+}=\displaystyle=\left\{(x,y\cdot g)\colon x,y\in G^{+}\right\}=
=G+×(G+⋅g)\displaystyle=G^{+}\times(G^{+}\cdot g)

i

(g,e)⋅ℬ+​(G)\displaystyle(g,e)\cdot\mathscr{B}^{+}(G) ={(g,e)⋅(x,y):x,y∈G+}=\displaystyle=\left\{(g,e)\cdot(x,y)\colon x,y\in G^{+}\right\}=
={(g⋅x,y):x,y∈G+}=\displaystyle=\left\{(g\cdot x,y)\colon x,y\in G^{+}\right\}=
=(g⋅G+)×G+.\displaystyle=(g\cdot G^{+})\times G^{+}.

Оскiльки за теоремою Вагнера–Престона (див. [11, Theorem 1.17]) кожен головний лiвий iдеал i кожен головний правий iдеал в iнверснiй напiвгрупi породжується єдиним iдемпотентом, то з лiнiйностi природного часткового порядку на напiвґратцi iдемпотентiв напiвгрупи ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G) (див. [22, Proposition 2.1(i)(i)]) випливає таке твердження.

Твердження 2.3.

Нехай GG — лiнiйно впорядкована група. Для g1,g2∈G+g_{1},g_{2}\in G^{+} такi умови еквiвалентнi:

  1. (i)(i)

    (e,g1)≤ℒ∗(e,g2)(e,g_{1})\leq_{\mathscr{L}}^{*}(e,g_{2});

  2. (i​i)(ii)

    (g1,e)≤ℛ∗(g2,e)(g_{1},e)\leq_{\mathscr{R}}^{*}(g_{2},e);

  3. (i​i​i)(iii)

    (g2,g2)≼(g1,g1)(g_{2},g_{2})\preccurlyeq(g_{1},g_{1});

  4. (i​v)(iv)

    g1⩽g2g_{1}\leqslant g_{2},

а отже, (ℬ→+(G),≤ℒ∗)\left(\mathscr{B}^{+}_{\rightarrow}(G),\leq_{\mathscr{L}}^{*}\right) i (ℬ↓+(G),≤ℛ∗)\left(\mathscr{B}^{+}_{\downarrow}(G),\leq_{\mathscr{R}}^{*}\right) — лiнiйно впорядкованi множини.

Лема 2.4.

Нехай GG — лiнiйно впорядкована група. Тодi пiдмножина ℬ→+​(G)\mathscr{B}^{+}_{\rightarrow}(G) (ℬ↓+​(G))(\mathscr{B}^{+}_{\downarrow}(G)) з iндукованою напiвгруповою операцiєю з ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G) i лiнiйним порядком ≤ℒ∗\leq_{\mathscr{L}}^{*} (≤ℛ∗)(\leq_{\mathscr{R}}^{*}) oo-iзоморфна додатному конусу G+G^{+} з iндукованою напiвгруповою операцiєю з групи GG.

Доведення.

Очевидно, що вiдображення ι→:G+→ℬ→+​(G)\iota_{\rightarrow}\colon G^{+}\to\mathscr{B}^{+}_{\rightarrow}(G) означене за формулою (g)​ι→=(e,g)(g)\iota_{\rightarrow}=(e,g) є oo-iзоморфiзмом. Справдi, легко бачити, що ι→\iota_{\rightarrow} — бiєктивне вiдображення, i для довiльних g1,g2∈G+g_{1},g_{2}\in G^{+} маємо, що

(g1)​ι→⋅(g2)​ι→=(e,g1)⋅(e,g2)==(e,g1⋅e−1⋅g2)==(e,g1⋅g2)==(g1⋅g2)​ι→,\begin{split}(g_{1})\iota_{\rightarrow}\cdot(g_{2})\iota_{\rightarrow}&=(e,g_{1})\cdot(e,g_{2})=\\ &=(e,g_{1}\cdot e^{-1}\cdot g_{2})=\\ &=(e,g_{1}\cdot g_{2})=\\ &=(g_{1}\cdot g_{2})\iota_{\rightarrow},\end{split}

оскiльки e⩽g1e\leqslant g_{1} у G+G^{+}. Далi скористаємося твердженням 2.3.

Аналогiчно доводиться, що вiдображення ι↓:G+→ℬ↓+​(G)\iota_{\downarrow}\colon G^{+}\to\mathscr{B}^{+}_{\downarrow}(G) означене за формулою (g)​ι↓=(g,e)(g)\iota_{\downarrow}=(g,e) є oo-iзоморфiзмом. ∎

Лема 2.5.

Нехай GG i HH — архiмедовi лiнiйно впорядкованi групи. Тодi кожний oo-гомоморфiзм φ:G→H\varphi\colon G\to H породжує гомоморфiзм моноїдiв φ~:ℬ+​(G)→ℬ+​(H)\widetilde{\varphi}\colon\mathscr{B}^{+}(G)\to\mathscr{B}^{+}(H), який визначається за формулою

(x,y)​φ~=((x)​φ,(y)​φ),для всiхx,y∈G+.(x,y)\widetilde{\varphi}=\big((x)\varphi,(y)\varphi\big),\qquad\hbox{\T2A\cyrd\T2A\cyrl\T2A\cyrya \T2A\cyrv\T2A\cyrs\T2A\cyrii\T2A\cyrh}\quad x,y\in G^{+}.
Доведення.

У випадку, якщо φ:G→H\varphi\colon G\to H — анулюючий гомоморфiзм, то твердження леми очевидне.

Зафiксуємо довiльнi x1,x2,y1,y2∈G+x_{1},x_{2},y_{1},y_{2}\in G^{+}. Тодi

((x1,y1)⋅(x2,y2))​φ~\displaystyle\big((x_{1},y_{1})\cdot(x_{2},y_{2})\big)\widetilde{\varphi} ={(x1⋅y1−1⋅x2,y2)​φ~,якщо ​y1<x2;(x1,y2)​φ~,якщо ​y1=x2;(x1,y1⋅x2−1⋅y2)​φ~,якщо ​y1>x2\displaystyle=\left\{\begin{array}[]{ll}\big(x_{1}\cdot y_{1}^{-1}\cdot x_{2},y_{2}\big)\widetilde{\varphi},&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\penalty\ }y_{1}<x_{2};\\ \big(x_{1},y_{2}\big)\widetilde{\varphi},&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\penalty\ }y_{1}=x_{2};\\ \big(x_{1},y_{1}\cdot x_{2}^{-1}\cdot y_{2}\big)\widetilde{\varphi},&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\penalty\ }y_{1}>x_{2}\end{array}\right.
={((x1⋅y1−1⋅x2)​φ,(y2)​φ),якщо ​y1<x2;((x1)​φ,(y2)​φ),якщо ​y1=x2;((x1)​φ,(y1⋅x2−1⋅y2)​φ),якщо ​y1>x2\displaystyle=\left\{\begin{array}[]{ll}\big((x_{1}\cdot y_{1}^{-1}\cdot x_{2})\varphi,(y_{2})\varphi\big),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\penalty\ }y_{1}<x_{2};\\ \big((x_{1})\varphi,(y_{2})\varphi\big),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\penalty\ }y_{1}=x_{2};\\ \big((x_{1})\varphi,(y_{1}\cdot x_{2}^{-1}\cdot y_{2})\varphi\big),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\penalty\ }y_{1}>x_{2}\end{array}\right.

i, оскiльки φ:G→H\varphi\colon G\to H — oo-гомоморфiзм лiнiйно впорядкованих груп, то за лемою 2.2 маємо, що

(x1,y1)​φ~⋅(x2,y2)​φ~\displaystyle(x_{1},y_{1})\widetilde{\varphi}\cdot(x_{2},y_{2})\widetilde{\varphi} =((x1)​φ,(y2)​φ)⋅((x1)​φ,(y2)​φ)=\displaystyle=\big((x_{1})\varphi,(y_{2})\varphi\big)\cdot\big((x_{1})\varphi,(y_{2})\varphi\big)=
={((x1)​φ⋅((y1)​φ)−1⋅(x2)​φ,(y2)​φ),якщо ​(y1)​φ<(x2)​φ;((x1)​φ,(y2)​φ),якщо ​(y1)​φ=(x2)​φ;((x1)​φ,(y1)​φ⋅((x2)​φ)−1⋅(y2)​φ),якщо ​(y1)​φ>(x2)​φ\displaystyle=\left\{\begin{array}[]{ll}\big((x_{1})\varphi\cdot((y_{1})\varphi)^{-1}\cdot(x_{2})\varphi,(y_{2})\varphi\big),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\penalty\ }(y_{1})\varphi<(x_{2})\varphi;\\ \big((x_{1})\varphi,(y_{2})\varphi\big),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\penalty\ }(y_{1})\varphi=(x_{2})\varphi;\\ \big((x_{1})\varphi,(y_{1})\varphi\cdot((x_{2})\varphi)^{-1}\cdot(y_{2})\varphi\big),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\penalty\ }(y_{1})\varphi>(x_{2})\varphi\end{array}\right.
={((x1)​φ⋅((y1)​φ)−1⋅(x2)​φ,(y2)​φ),якщо ​y1<x2;((x1)​φ,(y2)​φ),якщо ​y1=x2;((x1)​φ,(y1)​φ⋅((x2)​φ)−1⋅(y2)​φ),якщо ​y1>x2\displaystyle=\left\{\begin{array}[]{ll}\big((x_{1})\varphi\cdot((y_{1})\varphi)^{-1}\cdot(x_{2})\varphi,(y_{2})\varphi\big),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\penalty\ }y_{1}<x_{2};\\ \big((x_{1})\varphi,(y_{2})\varphi\big),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\penalty\ }y_{1}=x_{2};\\ \big((x_{1})\varphi,(y_{1})\varphi\cdot((x_{2})\varphi)^{-1}\cdot(y_{2})\varphi\big),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\penalty\ }y_{1}>x_{2}\end{array}\right.
={((x1)​φ⋅(y1−1)​φ⋅(x2)​φ,(y2)​φ),якщо ​y1<x2;((x1)​φ,(y2)​φ),якщо ​y1=x2;((x1)​φ,(y1)​φ⋅(x2−1​φ)⋅(y2)​φ),якщо ​y1>x2\displaystyle=\left\{\begin{array}[]{ll}\big((x_{1})\varphi\cdot(y_{1}^{-1})\varphi\cdot(x_{2})\varphi,(y_{2})\varphi\big),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\penalty\ }y_{1}<x_{2};\\ \big((x_{1})\varphi,(y_{2})\varphi\big),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\penalty\ }y_{1}=x_{2};\\ \big((x_{1})\varphi,(y_{1})\varphi\cdot(x_{2}^{-1}\varphi)\cdot(y_{2})\varphi\big),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\penalty\ }y_{1}>x_{2}\end{array}\right.
={((x1⋅y1−1⋅x2)​φ,(y2)​φ),якщо ​y1<x2;((x1)​φ,(y2)​φ),якщо ​y1=x2;((x1)​φ,(y1⋅x2−1⋅y2)​φ),якщо ​y1>x2.\displaystyle=\left\{\begin{array}[]{ll}\big((x_{1}\cdot y_{1}^{-1}\cdot x_{2})\varphi,(y_{2})\varphi\big),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\penalty\ }y_{1}<x_{2};\\ \big((x_{1})\varphi,(y_{2})\varphi\big),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\penalty\ }y_{1}=x_{2};\\ \big((x_{1})\varphi,(y_{1}\cdot x_{2}^{-1}\cdot y_{2})\varphi\big),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\penalty\ }y_{1}>x_{2}.\end{array}\right.

Отже, так означене φ~:ℬ+​(G)→ℬ+​(H)\widetilde{\varphi}\colon\mathscr{B}^{+}(G)\to\mathscr{B}^{+}(H) є oo-гомоморфiзмом моноїдiв. ∎

Лема 2.6.

Нехай GG i HH — архiмедовi лiнiйно впорядкованi групи. Тодi кожний гомоморфiзм моноїдiв φ~:ℬ+​(G)→ℬ+​(H)\widetilde{\varphi}\colon\mathscr{B}^{+}(G)\to\mathscr{B}^{+}(H) породжує oo-гомоморфiзм φ:G+→H+\varphi\colon G^{+}\to H^{+} такий, що

(4) (x,y)​φ~=((x)​φ,(y)​φ),для всiх(x,y)∈ℬ+​(G).(x,y)\widetilde{\varphi}=\big((x)\varphi,(y)\varphi\big),\qquad\hbox{\T2A\cyrd\T2A\cyrl\T2A\cyrya \T2A\cyrv\T2A\cyrs\T2A\cyrii\T2A\cyrh}\quad(x,y)\in\mathscr{B}^{+}(G).
Доведення.

За теоремою Гьольдера (див. [13, Theorem 24.16] або [23]), не зменшуючи загальностi, можемо вважати, що GG i HH — пiдгрупи адитивної групи дiйсних чисел ℝ\mathbb{R} iз звичайним лiнiйним порядком.

Якщо гомоморфiзм моноїдiв φ~:ℬ+​(G)→ℬ+​(H)\widetilde{\varphi}\colon\mathscr{B}^{+}(G)\to\mathscr{B}^{+}(H) анулюючий, то (x,y)​φ~=(0,0)(x,y)\widetilde{\varphi}=(0,0) для всiх (x,y)∈ℬ+​(G)(x,y)\in\mathscr{B}^{+}(G). Отже, (g)​φ=0(g)\varphi=0 для всiх g∈G+g\in G^{+}, звiдки випливає, що (g)​φ=0(g)\varphi=0 для довiльного елемента g∈Gg\in G.

Припустимо, що гомоморфiзм моноїдiв φ~:ℬ+​(G)→ℬ+​(H)\widetilde{\varphi}\colon\mathscr{B}^{+}(G)\to\mathscr{B}^{+}(H) неанулюючий та неiн’єктивний. За теоремою 3.2 з [22] кожна неодинична конгруенцiя на напiвгрупi ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G) є груповою. Отже, образ (ℬ+​(G))​φ~(\mathscr{B}^{+}(G))\widetilde{\varphi} є пiгрупою напiвгрупи ℬ+​(H)\mathscr{B}^{+}(H). Оскiльки за твердженням 2.1(v)(v) [22] усi ℋ\mathscr{H}-класи в напiвгрупi ℬ+​(H)\mathscr{B}^{+}(H) одноелементнi, то (ℬ+​(G))​φ~(\mathscr{B}^{+}(G))\widetilde{\varphi} — одноелементна пiдмножина в ℬ+​(H)\mathscr{B}^{+}(H), тобто φ~:ℬ+​(G)→ℬ+​(H)\widetilde{\varphi}\colon\mathscr{B}^{+}(G)\to\mathscr{B}^{+}(H) — анулюючий гомоморфiзм, протирiччя. З отриманого протирiччя випливає, що φ~:ℬ+​(G)→ℬ+​(H)\widetilde{\varphi}\colon\mathscr{B}^{+}(G)\to\mathscr{B}^{+}(H) — iн’єктивний гомоморфiзм.

Означимо oo-гомоморфiзм φ:G+→H+\varphi\colon G^{+}\to H^{+}.

Оскiльки φ~:ℬ+​(G)→ℬ+​(H)\widetilde{\varphi}\colon\mathscr{B}^{+}(G)\to\mathscr{B}^{+}(H) — гомоморфiзм моноїдiв, то

(0,0)​φ~=(0,0)=((0)​φ,(0)​φ),(0,0)\widetilde{\varphi}=(0,0)=((0)\varphi,(0)\varphi),

а отже, (0)​φ=0(0)\varphi=0.

Для довiльного g∈G+g\in G^{+} приймемо (0,g)​φ~=(0,(g)​φ)(0,g)\widetilde{\varphi}=(0,(g)\varphi). Далi доведемо, що так визначене вiдображення φ:G+→H+\varphi\colon G^{+}\to H^{+} є oo-гомоморфiзмом, який задовольняє умову (4). Оскiльки (0,g)​φ~∈ℬ+​(H)(0,g)\widetilde{\varphi}\in\mathscr{B}^{+}(H), то за означенням напiвгрупи ℬ+​(H)\mathscr{B}^{+}(H) маємо, що (g)​φ∈H+(g)\varphi\in H^{+} довiльного g∈G+g\in G^{+}. Тодi для довiльних g1,g2∈G+g_{1},g_{2}\in G^{+} з рiвностi

(0,g1)⋅(0,g1)=(0,g1+g2),(0,g_{1})\cdot(0,g_{1})=(0,g_{1}+g_{2}),

випливає, що

((0,g1)⋅(0,g1))​φ~\displaystyle((0,g_{1})\cdot(0,g_{1}))\widetilde{\varphi} =(0,g1+g2)​φ~=\displaystyle=(0,g_{1}+g_{2})\widetilde{\varphi}=
=((0)​φ,(g1+g2)​φ)=\displaystyle=((0)\varphi,(g_{1}+g_{2})\varphi)=
=(0,(g1+g2)​φ)\displaystyle=(0,(g_{1}+g_{2})\varphi)

i

((0,g1)⋅(0,g1))​φ~\displaystyle((0,g_{1})\cdot(0,g_{1}))\widetilde{\varphi} =(0,g1)​φ~⋅(0,g1)​φ~=\displaystyle=(0,g_{1})\widetilde{\varphi}\cdot(0,g_{1})\widetilde{\varphi}=
=((0)​φ,(g1)​φ)⋅((0)​φ,(g2)​φ)=\displaystyle=((0)\varphi,(g_{1})\varphi)\cdot((0)\varphi,(g_{2})\varphi)=
=(0,(g1)​φ)⋅(0,(g2)​φ)=\displaystyle=(0,(g_{1})\varphi)\cdot(0,(g_{2})\varphi)=
=(0,(g1)​φ+(g2)​φ).\displaystyle=(0,(g_{1})\varphi+(g_{2})\varphi).

Отже, так означене вiдображення φ:G+→H+\varphi\colon G^{+}\to H^{+} є гомоморфiзмом. З леми 2.4 випливає, що φ{\varphi} — oo-гомоморфiзм з додатного конуса G+G^{+} в додатний конус H+H^{+}.

Оскiльки φ~:ℬ+​(G)→ℬ+​(H)\widetilde{\varphi}\colon\mathscr{B}^{+}(G)\to\mathscr{B}^{+}(H) — гомоморфiзм iнверсних напiвгруп, то з твердження 1.4.21 з [26] випливає, що

(g,0)​φ~\displaystyle(g,0)\widetilde{\varphi} =((0,g)−1)​φ~=\displaystyle=((0,g)^{-1})\widetilde{\varphi}=
=((0,g)​φ~)−1=\displaystyle=((0,g)\widetilde{\varphi})^{-1}=
=(0,(g)​φ)−1=\displaystyle=(0,(g)\varphi)^{-1}=
=((g)​φ,0)\displaystyle=((g)\varphi,0)

довiльного елемента g∈G+g\in G^{+}. Отже,

(x,y)​φ~\displaystyle(x,y)\widetilde{\varphi} =((x,0)⋅(0,y)​φ~=CLOSE\displaystyle=((x,0)\cdot(0,y)\widetilde{\varphi}=
=(x,0)​φ~⋅(0,y)​φ~=\displaystyle=(x,0)\widetilde{\varphi}\cdot(0,y)\widetilde{\varphi}=
=((x)​φ,0)⋅(0,(x)​φ)=\displaystyle=((x)\varphi,0)\cdot(0,(x)\varphi)=
=((x)​φ,(x)​φ)\displaystyle=((x)\varphi,(x)\varphi)

для довiльних x,y∈G+x,y\in G^{+}, звiдки випливає, що формула (4) коректно визначає oo-гомоморфiзм φ:G+→H+\varphi\colon G^{+}\to H^{+}. ∎

Пiдсумуємо отриманi результати в такiй теоремi.

Теорема 2.7.

Нехай GG i HH — архiмедовi лiнiйно впорядкованi групи. Кожний oo-гомоморфiзм φ^:G→H\widehat{\varphi}\colon G\to H породжує гомоморфiзм моноїдiв φ~:ℬ+​(G)→ℬ+​(H)\widetilde{\varphi}\colon\mathscr{B}^{+}(G)\to\mathscr{B}^{+}(H), i кожний гомоморфiзм моноїдiв φ~:ℬ+​(G)→ℬ+​(H)\widetilde{\varphi}\colon\mathscr{B}^{+}(G)\to\mathscr{B}^{+}(H) породжує oo-гомоморфiзм φ^:G→H\widehat{\varphi}\colon G\to H, якi узгоджуються за формулою

(5) (x,y)​φ~=((x)​φ^,(y)​φ^),x,y∈G+.(x,y)\widetilde{\varphi}=\big((x)\widehat{\varphi},(y)\widehat{\varphi}\big),\qquad x,y\in G^{+}.
Доведення.

Перше твердження теореми виливає з леми 2.5.

Доведемо друге твердження. За лемою 2.6 кожний гомоморфiзм моноїдiв φ~:ℬ+​(G)→ℬ+​(H)\widetilde{\varphi}\colon\mathscr{B}^{+}(G)\to\mathscr{B}^{+}(H) породжує oo-гомоморфiзм φ:G+→H+\varphi\colon G^{+}\to H^{+}, який задовольняє умову (4). За твердженням 5.6 з [13] oo-гомоморфiзм φ\varphi продовжується до єдиного oo-гомоморфiзму лiнiйно впорядкованих груп φ^:G→H\widehat{\varphi}\colon G\to H такого, що (g)​φ^=(g)​φ(g)\widehat{\varphi}=(g)\varphi для всiх g∈G+g\in G^{+}. ∎

З теореми 2.7 випливає такий наслiдок.

Наслiдок 2.8.

Архiмедовi лiнiйно впорядкованi групи GG i HH oo-iзоморфнi тодi i лише тодi, коли моноїди ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G) i ℬ+​(H)\mathscr{B}^{+}(H) iзоморфнi. Бiльше того, кожний oo-iзоморфiзм φ^:G→H\widehat{\varphi}\colon G\to H породжує iзоморфiзм моноїдiв φ~:ℬ+​(G)→ℬ+​(H)\widetilde{\varphi}\colon\mathscr{B}^{+}(G)\to\mathscr{B}^{+}(H), i кожний iзоморфiзм моноїдiв φ~:ℬ+​(G)→ℬ+​(H)\widetilde{\varphi}\colon\mathscr{B}^{+}(G)\to\mathscr{B}^{+}(H) породжує oo-iзоморфiзм φ^:G→H\widehat{\varphi}\colon G\to H, якi узгоджуються за формулою (5).

З теореми 2.7 випливає, що вiдображення Φℬ\Phi_{\mathscr{B}} з напiвгрупи 𝐄𝐧𝐝o​(G)\mathbf{End}^{o}(G) oo-ендоморфiзмiв архiмедової лiнiйно впорядкованої групи GG у напiвгрупу 𝐄𝐧𝐝​(ℬ+​(G))\mathbf{End}(\mathscr{B}^{+}(G)) ендоморфiзмiв її бiциклiчного розширення ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G), визначене за формулою (φ)​Φℬ=φ~(\varphi)\Phi_{\mathscr{B}}=\widetilde{\varphi}, є iзоморфiзмом. Отже, виконується така теорема

Теорема 2.9.

Нехай GG архiмедова лiнiйно впорядкована група. Тодi напiвгрупи 𝐄𝐧𝐝o​(G)\mathbf{End}^{o}(G) та 𝐄𝐧𝐝​(ℬ+​(G))\mathbf{End}(\mathscr{B}^{+}(G)) iзоморфнi.

Наслiдок 2.10.

Нехай GG архiмедова лiнiйно впорядкована група. Тодi група oo-автомофiзмiв групи GG iзоморфна групi автоморфiзмiв моноїда ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G).

3. Про категорiї 𝔗​𝔒​𝔄​𝔊\mathfrak{TOAG} i 𝔅​𝔈​𝔗​𝔒​𝔄​𝔊\mathfrak{BETOAG}

Означимо категорiю 𝔗​𝔒​𝔄​𝔊\mathfrak{TOAG} так:

  1. (1)

    𝐎𝐛⁡(𝔗​𝔒​𝔄​𝔊)={G:G−архiмедова лiнiйно впорядкована група}\mathbf{Ob}(\mathfrak{TOAG})=\left\{G\colon G\penalty\ -\hbox{\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrh\T2A\cyrii\T2A\cyrm\T2A\cyre\T2A\cyrd\T2A\cyro\T2A\cyrv\T2A\cyra \T2A\cyrl\T2A\cyrii\T2A\cyrn\T2A\cyrii\T2A\cyrishrt\T2A\cyrn\T2A\cyro \T2A\cyrv\T2A\cyrp\T2A\cyro\T2A\cyrr\T2A\cyrya\T2A\cyrd\T2A\cyrk\T2A\cyro\T2A\cyrv\T2A\cyra\T2A\cyrn\T2A\cyra \T2A\cyrg\T2A\cyrr\T2A\cyru\T2A\cyrp\T2A\cyra}\right\};

  2. (2)

    𝐌𝐨𝐫⁡(𝔗​𝔒​𝔄​𝔊)\mathbf{Mor}(\mathfrak{TOAG}) — oo-гомоморфiзми архiмедових лiнiйно впорядкованих груп,

а категорiю 𝔅​𝔈​𝔗​𝔒​𝔄​𝔊\mathfrak{BETOAG} так:

  1. (1)

    𝐎𝐛⁡(𝔅​𝔈​𝔗​𝔒​𝔄​𝔊)\mathbf{Ob}(\mathfrak{BETOAG}) бiциклiчнi розширення ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G) архiмедових лiнiйно впорядкованих груп G∈𝐎𝐛⁡(𝔗​𝔒​𝔄​𝔊)G\in\mathbf{Ob}(\mathfrak{TOAG});

  2. (2)

    𝐌𝐨𝐫⁡(𝔅​𝔈​𝔗​𝔒​𝔄​𝔊)\mathbf{Mor}(\mathfrak{BETOAG}) є гомоморфiзми моноїдiв ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G).

Для кожного об’єкту G∈𝐎𝐛⁡(𝔗​𝔒​𝔄​𝔊)G\in\mathbf{Ob}(\mathfrak{TOAG}) означимо 𝐁​(G)=ℬ+​(G)\mathbf{B}(G)=\mathscr{B}^{+}(G) — бiциклiчне розширення архiмедової лiнiйно впорядкованої групи GG. Для кожного морфiзму φ:G→H\varphi\colon G\to H з 𝐌𝐨𝐫⁡(𝔗​𝔒​𝔄​𝔊)\mathbf{Mor}(\mathfrak{TOAG}) означимо 𝐁⁡(φ)=φ~\mathbf{B}(\varphi)=\widetilde{\varphi}, де гомоморфiзм моноїдiв φ~:ℬ+​(G)→ℬ+​(H)\widetilde{\varphi}\colon\mathscr{B}^{+}(G)\to\mathscr{B}^{+}(H), що визначається за формулою

(6) (x,y)​φ~=((x)​φ,(y)​φ),для всiхx,y∈G+.(x,y)\widetilde{\varphi}=\big((x)\varphi,(y)\varphi\big),\qquad\hbox{\T2A\cyrd\T2A\cyrl\T2A\cyrya \T2A\cyrv\T2A\cyrs\T2A\cyrii\T2A\cyrh}\quad x,y\in G^{+}.

З леми 2.5 випливає, що 𝐁\mathbf{B} є функтором з категорiї 𝔗​𝔒​𝔄​𝔊\mathfrak{TOAG} у категорiю 𝔅​𝔈​𝔗​𝔒​𝔄​𝔊\mathfrak{BETOAG}.

Для кожного об’єкту ℬ+​(G)∈𝐎𝐛⁡(𝔅​𝔈​𝔗​𝔒​𝔄​𝔊)\mathscr{B}^{+}(G)\in\mathbf{Ob}(\mathfrak{BETOAG}) означимо 𝐓⁡(Е⁡(ℬ+​(G)))=G\mathbf{T}(\mathbf{\T2A\CYRE}(\mathscr{B}^{+}(G)))=G — така архiмедова лiнiйно впорядкована група, що ℬ+​(G)\mathscr{B}^{+}(G) є бiциклiчним розширенням лiнiйно впорядкованої групи GG. Для кожного морфiзму φ~:ℬ+​(G)→ℬ+​(H)\widetilde{\varphi}\colon\mathscr{B}^{+}(G)\to\mathscr{B}^{+}(H) з 𝐌𝐨𝐫⁡(𝔅​𝔈​𝔗​𝔒​𝔄​𝔊)\mathbf{Mor}(\mathfrak{BETOAG}) означимо 𝐓⁡(φ~)=φ\mathbf{T}(\widetilde{\varphi})={\varphi}, де φ:G→H\varphi\colon G\to H oo-гомоморфiзми архiмедових лiнiйно впорядкованих груп GG i HH, який за теоремою 2.7 визначається за формулою (6).

Функтор 𝐈\mathbf{I} з категорiї ℭ\mathfrak{C} в категорiю 𝔎\mathfrak{K} називається iзоморфiзмом категорiй ℭ\mathfrak{C} i 𝔎\mathfrak{K}, якщо iснує функтор 𝐉:𝔎→ℭ\mathbf{J}\colon\mathfrak{K}\to\mathfrak{C}, для якого обидвi композицiї 𝐈∘𝐉:ℭ→ℭ\mathbf{I}\circ\mathbf{J}\colon\mathfrak{C}\to\mathfrak{C} i 𝐉∘𝐈:𝔎→𝔎\mathbf{J}\circ\mathbf{I}\colon\mathfrak{K}\to\mathfrak{K} є тотожними функторами [27].

Очевидно, що функтори 𝐁:𝔗​𝔒​𝔄​𝔊→𝔅​𝔈​𝔗​𝔒​𝔄​𝔊\mathbf{B}\colon\mathfrak{TOAG}\to\mathfrak{BETOAG} i 𝐈:𝔅​𝔈​𝔗​𝔒​𝔄​𝔊→𝔗​𝔒​𝔄​𝔊\mathbf{I}\colon\mathfrak{BETOAG}\to\mathfrak{TOAG} є взаємно оберненими, а отже справджується така теорема:

Теорема 3.1.

Категорiї 𝔗​𝔒​𝔄​𝔊\mathfrak{TOAG} i 𝔅​𝔈​𝔗​𝔒​𝔄​𝔊\mathfrak{BETOAG} iзоморфнi.

Лiтература

  • [1] В. В. Вагнер, Обощенные группы, ДАН СССР 84 (1952), 1119–1122.
  • [2] О. Гутiк, О. Прохоренкова, Д. Сех, Про ендоморфiзми бiциклiчної напiвгрупи та розширеної бiциклiчної напiвгрупи, Вiсник Львiв. ун-ту. Сер. мех.-мат. 92 (2021), 5–16.
  • [3] K. R. Ahre, Locally compact bisimple inverse semigroups, Semigroup Forum 22 (1981), no. 4, 387–389.
  • [4] K. R. Ahre, On the closure of B[0,∞)1B^{1}_{[0,\infty)}, İstanbul Tek. Üniv. Bül. 36 (1983), no. 4, 553–562.
  • [5] K. R. Ahre, On the closure of B[0,∞)′B^{\prime}_{[0,\infty)}, Semigroup Forum 28 (1984), no. 1–3, 377–378.
  • [6] K. R. Ahre, On the closure of B[0,∞)1B^{1}_{[0,\infty)}, Semigroup Forum 33 (1986), no. 2, 269–272.
  • [7] K. R. Ahre, On the closure of B[0,∞)2B^{2}_{[0,\infty)}, İstanbul Tek. Üniv. Bül. 42 (1989), no. 3, 387–390.
  • [8] O. Andersen, Ein Bericht uber die Struktur abstrakter Halbgruppen, PhD Thesis. Hamburg, 1952.
  • [9] G. Birkhoff, Lattice Theory, Colloq. Publ., 25, Amer. Math. Soc., 1973.
  • [10] R. H. Bruck, A survey of binary systems, (Erg. Math. Grenzgebiete. Neue Folge. Heft 20) Springer, Berlin-Göttingen-Heidelberg, 1958.
  • [11] A. H. Clifford and G. B. Preston, The algebraic theory of semigroups, Vol. I, Amer. Math. Soc. Surveys 7, Providence, R.I., 1961.
  • [12] A. H. Clifford and G. B. Preston, The algebraic theory of semigroups, Vol. II, Amer. Math. Soc. Surveys 7, Providence, R.I., 1967.
  • [13] M. R. Darnel, Theory of lattice-ordered groups, Marcel Dekker, Inc., New York, 1995.
  • [14] I. Ya. Fihel and O. V. Gutik, On the closure of the extended bicyclic semigroup, Carpathian Math. Publ. 3 (2011), no. 2, 131–157.
  • [15] V. A. Fortunatov, Congruences on simple extensions of semigroups, Semigroup Forum 13 (1976), 283–295.
  • [16] G. L. Fotedar, On a semigroup associated with an ordered group, Math. Nachr. 60 (1974), 297–302.
  • [17] G. L. Fotedar, On a class of bisimple inverse semigroups, Riv. Mat. Univ. Parma (4) 4 (1978), 49–53.
  • [18] L. Fuchs, Partially ordered algebraic systems, Pergamon Press, 1963.
  • [19] J. A. Green, On the structure of semigroups, Ann. Math. Ser. 2 54 (1951), no. 1, 163–172.
  • [20] P. A. Grillet, Semigroups. An introduction to the structure theory, Marcel, Dekker, Inc., New-York, 1995.
  • [21] O. Gutik, On locally compact semitopological 00-bisimple inverse ω\omega-semigroups, Topol. Algebra Appl. 6 (2018), 77–101.
  • [22] O. Gutik, D. Pagon, and K. Pavlyk, Congruences on bicyclic extensions of a linearly ordered group, Acta Comment. Univ. Tartu. Math. 15 (2011), no. 2, 61–80.
  • [23] O. Hölder, Die Axiome der Quantitat und die Lehre vom Maß, Ber. Verh. Sachs. Ges. Wiss.. Leipzig Math. Phys. CI. 53 (1901), 1–64.
  • [24] R. Korkmaz, On the closure of B(−∞,+∞)2B^{2}_{(-\infty,+\infty)}, Semigroup Forum 54 (1997), no. 2, 166–174.
  • [25] R. Korkmaz, Dense inverse subsemigroups of a topological inverse semigroup, Semigroup Forum 78 (2009), no. 3, 528–535.
  • [26] M. Lawson, Inverse semigroups. The theory of partial symmetries, Singapore, World Scientific, 1998.
  • [27] S. Mac Lane, Categories for the working mathematician, 2nd ed., New York, Springer, Graduate Texts in Math. 5, 2010.
  • [28] M. Petrich, Inverse semigroups, John Wiley &\& Sons, New York, 1984.
  • [29] N. R. Reilly, Bisimple ω\omega-semigroups, Proc. Glasgow Math. Assoc. 7 (1966), no. 3, 160–167.
  • [30] R. J. Warne, A class of bisimple inverse semigroups, Pacif. J. Math. 18 (1966), no. 3, 563–577.
  • [31] R. J. Warne, Bisimple inverse semigroups mod groups, Duke Math. J. 34 (1967), 787–812.