О.П. Довгопятий (Житомирський державний унверситет мен вана Франка)

.О. Севостьянов (Житомирський державний унверситет мен вана Франка; нститут прикладно математики механки НАН Украни, м. Слов’янськ)

O.P. Dovhopiatyi (Zhytomyr Ivan Franko State University)

E.A. Sevost’yanov (Zhytomyr Ivan Franko State University; Institute of Applied Mathematics and Mechanics of NAS of Ukraine, Slov’yans’k)

Про оцнки спотворення вдображень з умовою Полецького в областях з нервнстю Пуанкаре

On distortion estimates of mappings with the Poletsky condition in domains with Poincare inequality

Стаття присвячена дослдженню вдображень, як спотворюють модуль смей кривих по типу нервност Полецького. У межових точках област отримана оцнка спотворення вдстан для таких вдображень за умови, що х характеристика ма скнченн нтегральн середн по кулях, а область значення вдображення регулярною за Альфорсом областю з нервнстю Пуанкаре. У рукопису розглянут випадки гомеоморфзмв вдображень з розгалуженням, област визначення з гарними межами та област з простими кнцями.

The article is devoted to the study of mappings that distort the modulus of families of paths according to the Poletsky inequality type. At the boundary points of the domain, we have obtained an estimate of the distance distortion for such mappings provided that their characteristic has finite integral averages over the balls, and the image domain of mappings is Ahlfors regular and such that the Poincare inequality holds. The manuscript considers the cases of homeomorphisms and mappings with branching, as well as definition domains with good boundaries and domains with prime ends.

1. Вступ. Добре вдомо, що квазконформн вдображення вдображення з скнченним спотворенням за певних умов задовольняють нервнсть Гельдера. Питання виконання ц нервност було дослджено як у внутршнх, так межових точках област рзними авторами, див., напр., [1], [2], [3], [4] [5]. Зокрема, у наших роботах проблема виконання нервност Гельдера була дослджена у класах Соболва та Орлча-Соболва. Як правило, ми розглядали вдображення одинично кул на себе, що з точки зору методолог стотним припущенням, а сама нервнсть доводилася в точках одинично сфери, див. [6], [7] та [8]. У даному рукопису ми продовжумо дослдження на цю тему. Ми розглядамо бльш загальний клас вдображень, для яких виконуться нервнсть типу Полецького вдносно $p$-модуля, $n-1<p\leqslant n.$ Областями визначення значень област, як задовольняють певн умови. Зокрема, ви вимагамо, щоб область значень була регулярною за Альфорсом, у якй виконуться нервнсть Пуанкаре. Довол широкий клас областей задовольня ц вимоги, у тому числ, одинична куля (див., напр., [9, теорема 10.5]). В свою чергу, область визначення ма бути локально зв’язною на меж <<у певному сенс>>. Нижче ми розглядамо рзн варанти локально зв’язност, одн з котрих вдповдають спотворенню евклдово вдстан (для гарних меж), а нш – спотворенню у метриц простих кнцв (для поганих меж).

Тут дал

$$B(x_{0},r)=\{x\in{\mathbb{R}}^{n}:|x-x_{0}|<r\}\,,\qquad{\mathbb{B}}^{n}=B(0,1)\,,$$

$$S(x_{0},r)=\{x\,\in\,{\mathbb{R}}^{n}:|x-x_{0}|=r\}\,,{\mathbb{S}}^{n-1}=S(0,1)\,,$$

$$\Omega_{n}=m({\mathbb{B}}^{n})\,,\omega_{n-1}={\mathcal{H}}^{n-1}({\mathbb{S}}^{n-1})\,,$$

$m$ – мра Лебега в ${\mathbb{R}}^{n},$ ${\mathcal{H}}^{n-1}$ – $(n-1)$-вимрна мра Хаусдорфа,

$$A(x_{0},r_{1},r_{2}):=\left\{x\,\in\,{\mathbb{R}}^{n}:r_{1}<|x-x_{0}|<r_{2}\right\}\,,$$

(1)

а $M_{p}(\Gamma)$ познача $p$-модуль см’ кривих $\Gamma$ (див. [10]). Для заданих множин $E,$ $F\subset\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ област $D\subset{\mathbb{R}}^{n}$ позначимо через $\Gamma(E,F,D)$ см’ю всх кривих $\gamma:[a,b]\rightarrow\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ таких, що $\gamma(a)\in E,\gamma(b)\in\,F$ $\gamma(t)\in D$ при $t\in(a,b).$ Якщо мамо см’ю $\Gamma$ кривих $\gamma:[a,b]\rightarrow D$ в област $D,$ то пд $f(\Gamma)$ будемо розумти см’ю кривих $\{(f\circ\gamma):[a,b]\rightarrow f(D),\gamma\in\Gamma\}.$ (Якщо $\gamma:[a,b]\rightarrow\overline{D},$ $\gamma(t)\in D$ при $a<t<b,$ то пд $f(\gamma)$ розуммо криву $f(\gamma(t)),$ $t\in(a,b).$ Так само для вдповдних смей $\Gamma$ кривих $\gamma,$ чи кнц не належать $D,$ але належать замиканню $D$).

Нехай $Q:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow[0,\infty]$ – вимрна за Лебегом функця, рвна нулю зовн $D.$ Розглянемо наступне поняття, див. [4, разд. 7.6]. Будемо говорити, що вдображення $f:D\rightarrow\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ кльцевим $Q$-вдображенням у точц $x_{0}\in\overline{D}$ вдносно $p$-модуля, $x_{0}\neq\infty,$ $p\geqslant 1,$ якщо для деякого $r_{0}=r(x_{0})>0$ довльних $0<r_{1}<r_{2}<r_{0}$ виконуться умова

$$M_{p}(f(\Gamma(S(x_{0},r_{1}),\,S(x_{0},r_{2}),\,D)))\leqslant\int\limits_{A}Q(x)\cdot\eta^{p}(|x-x_{0}|)\ dm(x)\,,$$

(2)

де $\eta:(r_{1},r_{2})\rightarrow[0,\infty]$ може бути обраною довльною невд’мною вимрною за Лебегом функцю, яка задовольня нервнсть

$$\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\eta(r)\,dr\geqslant 1\,.$$

(3)

Згдно [11, раздел 7.22], будемо говорити, шо борелева функця $\rho\colon D\rightarrow[0,\infty]$ верхнм граднтом функц $u\colon D\rightarrow{\mathbb{R}},$ якщо для всх спрямлюваних кривых $\gamma,$ як з’днують точки $x$ $y\in D,$ виконуться нервнсть $|u(x)-u(y)|\leqslant\int\limits_{\gamma}\rho\,|dx|.$ Будемо також говорити, що у $D$ виконуться $(1;p)$-нервнсть Пуанкаре, $p\geqslant 1,$ якщо знайдуться стал $C\geqslant 1$ $\tau>0$ так, що для кожно кул $B\subset D,$ довльно обмежено неперервно функц $u\colon D\rightarrow{\mathbb{R}}$ будь-якого верхнього граднта $\rho$ виконуться нервнсть

$$\frac{1}{m(B)}\int\limits_{B}|u(x)-u_{B}|\,dm(x)\leqslant C\cdot({\rm diam\,}B)\left(\frac{1}{m(\tau B)}\int\limits_{\tau B}\rho^{p}(x)\,dm(x)\right)^{1/p}\,,$$

де $u_{B}:=\frac{1}{m(B)}\int\limits_{B}u(x)\,dm(x).$ Область $D$ будемо називати регулярною за Альфорсом, якщо для кожного $x_{0}\in D,$ деяко стало $C\geqslant 1$ довльного $R<{\rm diam}\,D$ виконуться нервнсть

$$\frac{1}{C}R^{n}\leqslant m(B(x_{0},R)\cap D)\leqslant CR^{n}.$$

Для множин $A,B\subset{\mathbb{R}}^{n}$ ми покладамо, як звично,

$${\rm diam}\,A=\sup\limits_{x,y\in A}|x-y|\,,\quad{\rm dist}\,(A,B)=\inf\limits_{x\in A,y\in B}|x-y|\,.$$

нод замсть ${\rm diam}\,A$ ${\rm dist}\,(A,B)$ ми також пишемо $d(A)$ $d(A,B),$ вдповдно.

Для заданих чисел $\delta>0$ $p\geqslant 1,$ фксованих областей $D,D^{\,\prime}\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ $x_{0}\in\partial D,$ континуума $A\subset D$ задано функц $Q:D\rightarrow[0,\infty]$ позначимо через $\mathfrak{F}^{p,x_{0}}_{Q,A,\delta}(D,D^{\,\prime})$ см’ю всх кльцевих $Q$-гомеоморфзмв $f$ област $D$ на $D^{\,\prime}$ у точц $x_{0}$ вдносно $p$-модуля, як задовольняють умову ${\rm diam\,}(f(A))\geqslant\delta.$ Справедлива наступна

Теорема 1.   Нехай $x_{0}\in\partial D,$ $x_{0}\neq\infty,$ $n-1<p\leqslant n,$ $D^{\,\prime}$ регулярною за Альфорсом обмеженою областю з $(1;p)$-нервнстю Пуанкаре. Припустимо, що виконан наступн умови: 1) сну $r^{\,\prime}_{0}=r^{\,\prime}_{0}(x_{0})>0$ таке, що множина $B(x_{0},r)\cap D$ зв’язною при всх $0<r<r^{\,\prime}_{0};$ 2) знайдеться така стала $0<C(x_{0})<\infty,$ що

$$\limsup\limits_{\varepsilon\rightarrow 0}\frac{1}{\Omega_{n}\cdot\varepsilon^{n}}\int\limits_{B(x_{0},\varepsilon)\cap D}Q(x)\,dm(x)\leqslant C\,.$$

(4)

Тод снують $0<\varepsilon_{0}=\varepsilon_{0}(x_{0},D^{\,\prime},n,p,\delta,A)<1$ $\widetilde{C}=\widetilde{C}(p,n,C,D^{\,\prime})>0$ так, що для всх $x,y\in B(x_{0},\varepsilon_{0}^{2})\cap D$ всх $f\in\mathfrak{F}^{p,x_{0}}_{Q,A,\delta}(D,D^{\,\prime})$ виконуться нервнсть

$$|f(x)-f(y)|\leqslant\widetilde{C}\cdot\max\left\{\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}},\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|y-x_{0}|}}\right\}\,.$$

(5)

Наслдок 1.   В умовах теореми id1, кожне вдображення $f\in\mathfrak{F}^{p,x_{0}}_{Q,A,\delta}(D,D^{\,\prime})$ ма неперервне продовження в точку $x_{0}$

$$|f(x)-f(x_{0})|\leqslant\widetilde{C}\cdot\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\,.$$

(6)

Зауваження 1. Зокрема, умова 1) теореми id1 виконуться, якщо $D$ – опукла область.

У випадку вдображень з розгалуженням також виконуться деякий аналог, див. нижче. Нагадамо, що вдображення $f:D\rightarrow\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ област $D\subset{\mathbb{R}}^{n}$ на область $D^{\,\prime}\subset\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ називаться замкненим, якщо $C(f,\partial D)\subset\partial D^{\,\prime},$ де, як звично, $C(f,\partial D)$ – гранична множина вдображення $f$ на $\partial D.$

У подальшому, в розширеному простор $\overline{{{\mathbb{R}}}^{n}}={{\mathbb{R}}}^{n}\cup\{\infty\}$ використовуться сферична (хордальна) метрика $h(x,y)=|\pi(x)-\pi(y)|,$ де $\pi$ – стереографчна проекця $\overline{{{\mathbb{R}}}^{n}}$ на сферу $S^{n}(\frac{1}{2}e_{n+1},\frac{1}{2})$ в ${{\mathbb{R}}}^{n+1},$ а саме,

$$h(x,\infty)=\frac{1}{\sqrt{1+{|x|}^{2}}}\,,$$

$$\ \ h(x,y)=\frac{|x-y|}{\sqrt{1+{|x|}^{2}}\sqrt{1+{|y|}^{2}}}\,,\ \ x\neq\infty\neq y$$

(7)

(див., напр., [10, означення 12.1]). У подальшому, для множин $A,B\subset\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ покладемо

$$h(A,B)=\inf\limits_{x\in A,y\in B}h(x,y)\,,\quad h(A)=\sup\limits_{x,y\in A}h(x,y)\,,$$

(8)

де $h$ – хордальная вдстань, визначена в (7).

Для заданих $\delta>0,$ областей $D,D^{\,\prime}\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ точки $x_{0}\in\partial D$ задано функц $Q:D\rightarrow[0,\infty]$ позначимо через $\mathfrak{R}^{p,x_{0}}_{Q,\delta}(D,D^{\,\prime})$ см’ю всх вдкритих, дискретних замкнених кльцевих $Q$-вдображень $f:D\rightarrow D^{\,\prime}$ вдносно $p$-модуля у точц $x_{0},$ таких, що знайдеться континуум $K_{f}\subset D^{\,\prime},$ для якого ${\rm diam\,}(K_{f})\geqslant\delta$ $h(f^{\,-1}(K_{f}),\partial D)\geqslant\delta>0.$ Справедлива наступна

Теорема 2.   Нехай $x_{0}\in\partial D,$ $x_{0}\neq\infty,$ $n-1<p\leqslant n,$ $D^{\,\prime}$ регулярною за Альфорсом обмеженою областю з $(1;p)$-нервнстю Пуанкаре. Припустимо, що виконан наступн умови: 1) сну $r^{\,\prime}_{0}=r^{\,\prime}_{0}(x_{0})>0$ таке, що множина $B(x_{0},r)\cap D$ зв’язною при всх $0<r<r^{\,\prime}_{0};$ 2) знайдеться така стала $0<C=C(x_{0})<\infty,$ що

$$\limsup\limits_{\varepsilon\rightarrow 0}\frac{1}{\Omega_{n}\cdot\varepsilon^{n}}\int\limits_{B(x_{0},\varepsilon)\cap D}Q(x)\,dm(x)\leqslant C\,.$$

(9)

Тод снують $0<\varepsilon_{0}=\varepsilon_{0}(x_{0},D^{\,\prime},n,p,\delta,A)<1$ $\widetilde{C}=\widetilde{C}(p,n,C,D^{\,\prime})>0$ так, що для всх $x,y\in B(x_{0},\varepsilon^{2}_{0})\cap D$ всх $f\in\mathfrak{R}^{p,x_{0}}_{Q,\delta}(D,D^{\,\prime})$ виконуться нервнсть

$$|f(x)-f(y)|\leqslant\widetilde{C}\cdot\max\left\{\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}},\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|y-x_{0}|}}\right\}\,.$$

(10)

Наслдок 2.   В умовах теореми id1, вдображення $f$ ма неперервне продовження в точку $x_{0}$

$$|f(x)-f(x_{0})|\leqslant\widetilde{C}\cdot\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\,.$$

Теореми id1 id1 мають вдповдн аналоги також для областей з поганими межами, див. нижче. Означення простого кнця, яке використовуться нижче, може бути знайдено в [12]. Зокрема, будемо говорити, що кнець $K$ простим, якщо $K$ мстить ланцюг розрзв $\{\sigma_{m}\}$, таку що

$$\lim\limits_{m\rightarrow\infty}M(\Gamma(C,\sigma_{m},D))=0$$

(11)

для довльного континуума $C$ в $D,$ де $M$ – модуль смей кривих $\Gamma(C,\sigma_{m},D).$ Тут дал $\overline{D}_{P}$ познача поповнення област $D$ простими кнцями, а $E_{D}=\overline{D}_{P}\setminus D$ – множина всх простих кнцв в $D.$ Говоримо, що обмежена область $D$ в ${\mathbb{R}}^{n}$ регулярна (у квазконформному сенс), якщо $D$ може бути квазконформно вдображена на область з локально квазконформною межею, замикання яко компактом в ${\mathbb{R}}^{n},$ крм того, кожен простий кнець $P\subset E_{D}$ регулярним. Зауважимо, що замикання $\overline{D}_{P}$ регулярно област $D$ метризовним, при цьому, якщо $g:D_{0}\rightarrow D$ – квазконформне вдображення област $D_{0}$ з локально квазконформною межею на область $D,$ то для $x,y\in\overline{D}_{P}$ покладемо:

$$\rho(x,y):=|g^{\,-1}(x)-g^{\,-1}(y)|\,,$$

(12)

де для $x\in E_{D}$ елемент $g^{\,-1}(x)$ розумться як деяка (дина) точка меж $D_{0},$ коректно визначена з огляду на [13, теорема 4.1].

Тлом простого кнця $P_{0}\in E_{D}$ будемо називати множину

$$I(P_{0})=\bigcap\limits_{m=1}\limits^{\infty}\overline{d_{m}}\,,$$

де $d_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ – деяка спадна послдовнсть областей розрзв, що вдповда $P_{0}.$ Можна показати, що $I(P_{0})$ визначено коректно (ншими словами, $I(P_{0})$ не залежить вд обрано послдовност $d_{m},$ $m=1,2,\ldots,$) крм того, $I(P_{0})\subset\partial D$ (див., напр., [12, Proposition 1].

Для заданих $\delta>0$ $p\geqslant 1,$ областей $D,D^{\,\prime}\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ точки $P_{0}\in E_{D},$ континуума $A\subset D$ вимрно за Лебегом функц $Q:D\rightarrow[0,\infty]$ позначимо через $\mathfrak{F}^{p,P_{0}}_{Q,A,\delta}(D,D^{\,\prime})$ см’ю всх гомеоморфзмв $f$ област $D$ на $D^{\,\prime},$ як задовольняють спввдношення (2)–(3) для кожного $x_{0}\in I(P_{0})$ (де $I(P_{0})$ познача тло простого кнця $P_{0}$) таких, що ${\rm diam\,}(f(A))\geqslant\delta.$ Виконуться наступне твердження.

Теорема 3.   Нехай $P_{0}\in E_{D}:=\overline{D}_{P}\setminus D,$ область $D$ регулярною (у квазконформному сенс), а область $D^{\,\prime}$ регулярною за Альфорсом обмеженою областю з $(1;p)$-нервнстю Пуанкаре, $n-1<p\leqslant n.$ Припустимо, що виконан наступн умови: 1) для кожного $y_{0}\in\partial D$ сну $r^{\,\prime}_{0}=r^{\,\prime}_{0}(y_{0})>0$ таке, що множина $B(y_{0},r)\cap D$ скнченно зв’язною при всх $0<r<r^{\,\prime}_{0},$ причому, для кожно компоненти $K$ зв’язност множини $B(y_{0},r)\cap D$ виконана наступна умова: будь-як $x,y\in K$ можна з’днати кривою $\gamma:[a,b]\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ такою, що $|\gamma|\in K\cap\overline{B(y_{0},\max\{|x-y_{0}|,|y-y_{0}|\})},$

$$|\gamma|=\{y\in{\mathbb{R}}^{n}:\exists\,t\in[a,b]:\gamma(t)=y\};$$

2) для кожного $y_{0}\in I(P_{0})$ знайдеться така стала $0<C=C(y_{0})<\infty,$ що

$$\limsup\limits_{\varepsilon\rightarrow 0}\frac{1}{\Omega_{n}\cdot\varepsilon^{n}}\int\limits_{B(y_{0},\varepsilon)\cap D}Q(x)\,dm(x)\leqslant C\,.$$

(13)

Тод для кожного $P\in E_{D}=\overline{D}_{P}\setminus D$ сну $y_{0}\in\partial D$ таке, що $I(P)=\{y_{0}\},$ де $I(P)$ познача тло простого кнця $P.$ Крм того, снують $\rho_{0}=\rho_{0}(P_{0},D^{\,\prime},n,p,\delta,A)>0,$ $\varepsilon_{0}=\varepsilon_{0}(P_{0},D^{\,\prime},n,p,\delta,A)>0$ число $\widetilde{C}=\widetilde{C}(p,n,C,D^{\,\prime})>0$ так, що для всх $f\in\mathfrak{F}^{p,P_{0}}_{Q,A,\delta}(D,D^{\,\prime})$ $x,y\in B_{\rho}(P_{0},\rho_{0})\cap D,$

$$B_{\rho}(P_{0},\rho_{0}):=\{x\in\overline{D}_{P}:\rho(x,P_{0})<\rho_{0}\}\,,$$

виконуться нервнсть

$$|f(x)-f(y)|\leqslant\widetilde{C}\cdot\max\left\{\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}},\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|y-x_{0}|}}\right\}\,,$$

(14)

де $x_{0}:=I(P_{0}).$

Наслдок 3.   В умовах позначеннях теореми id1 вдображення $f$ ма неперервне продовження в точку $P_{0}\in E_{D},$ причому

$$|f(x)-f(P_{0})|\leqslant\frac{\widetilde{C}}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\,.$$

(15)

Зауваження 2. Зокрема, умова 1) теореми id1 виконуться, якщо для кожного $x_{0}\in\partial D$ сну $r^{\,\prime}_{0}=r^{\,\prime}_{0}(x_{0})>0$ таке, що множина $B(x_{0},r)\cap D$ скнченно зв’язною при всх $0<r<r^{\,\prime}_{0},$ причому, для кожна компонента $K$ зв’язност множини $\overline{B(x_{0},r)}\cap D$ опуклою. Дйсно, нехай $x,y\in K.$ З’днамо $x$ та $y$ вдрзком $\gamma$ всередин $K$ (це можливо, оскльки зв’язна вдкрита множина $K$ також лнйно зв’язною, див., напр., [4, наслдок 13.1]). Нехай для визначеност $|x-x_{0}|\geqslant|y-x_{0}|.$ В силу того, що куля $\overline{B(x,|x-x_{0}|)}$ опуклою, то весь вдрзок $\gamma$ належить $\overline{B(x,|x-x_{0}|)}.$ Тод $\gamma$ бажаною кривою.

Для заданих чисел $p\geqslant 1$ $\delta>0,$ областей $D,D^{\,\prime}\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ точки $P_{0}\in E_{D},$ задано вимрно за Лебегом функц $Q:D\rightarrow[0,\infty]$ позначимо через $\mathfrak{R}^{p,P_{0}}_{Q,\delta}(D,D^{\,\prime})$ см’ю всх вдкритих, дискретних замкнених вдображень $f$ област $D$ на $D^{\,\prime}$ як задовольняють умови (2)–(3) у кожнй точц $x_{0}\in I(P_{0})$ (де $I(P_{0})$ познача тло простого кнця $P_{0}$) таких, що знайдеться континуум $K_{f}\subset D^{\,\prime}_{f},$ для которого ${\rm diam\,}(K_{f})\geqslant\delta$ $h(f^{\,-1}(K_{f}),\partial D)\geqslant\delta>0.$ Виконуться наступна теорема.

Теорема 4.   Нехай область $D$ регулярною, а область $D^{\,\prime}$ регулярною за Альфорсом обмеженою областю з $(1;p)$-нервнстю Пуанкаре, $n-1<p\leqslant n.$ Припустимо, що виконан наступн умови: 1) для кожного $x_{0}\in\partial D$ сну $r^{\,\prime}_{0}=r^{\,\prime}_{0}(x_{0})>0$ таке, що множина $B(x_{0},r)\cap D$ скнченно зв’язною при всх $0<r<r^{\,\prime}_{0},$ причому, для кожно компоненти $K$ зв’язност множини $\overline{B(x_{0},r)}\cap D$ виконана наступна умова: будь-як $x,y\in K$ можна з’днати кривою $\gamma:[a,b]\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ такою, що $|\gamma|\in K\cap\overline{B(x_{0},\max\{|x-x_{0}|,|y-x_{0}|\})},$

$$|\gamma|=\{x\in{\mathbb{R}}^{n}:\exists\,t\in[a,b]:\gamma(t)=x\};$$

2) для кожного $x_{0}\in I(P_{0})$ знайдеться така стала $0<C=C(x_{0})<\infty,$ що

$$\limsup\limits_{\varepsilon\rightarrow 0}\frac{1}{\Omega_{n}\cdot\varepsilon^{n}}\int\limits_{B(x_{0},\varepsilon)\cap D}Q(x)\,dm(x)\leqslant C\,,$$

(16)

де $I(P_{0})$ познача тло простого кнця $P_{0}.$ Тод для кожного $P\in E_{D}:=\overline{D}_{P}\setminus D$ сну $y_{0}\in\partial D$ таке, що $I(P)=\{y_{0}\}.$ Крм того, снують $\rho_{0}=\rho_{0}(P_{0},D^{\,\prime},n,p,\delta)>0,$ $\varepsilon_{0}=\varepsilon_{0}(P_{0},D^{\,\prime},n,p,\delta)>0$ число $\widetilde{C}=\widetilde{C}(p,n,C,D^{\,\prime})>0$ так, що для всх $f\in\mathfrak{R}^{p,P_{0}}_{Q,\delta}(D,D^{\,\prime})$ $x,y\in B_{\rho}(P_{0},\rho_{0})\cap D$ виконуться нервнсть

$$|f(x)-f(y)|\leqslant\widetilde{C}\cdot\max\left\{\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}},\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|y-x_{0}|}}\right\}\,,$$

(17)

де $x_{0}:=I(P_{0}).$

Наслдок 4.   В умовах позначеннях теореми id1 вдображення $f$ ма неперервне продовження в точку $P_{0}\in E_{D},$ причому

$$|f(x)-f(P_{0})|\leqslant\frac{\widetilde{C}}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\,.$$

(18)

2. Допомжн вдомост. Наступний результат може бути знайдений в [14, Proposition 4.7].

Твердження 1.  Нехай область $D$ регулярною за Альфорсом, у якй виконуться $(1;p)$-нервнсть Пуанкаре, $n-1<p\leqslant n.$ Тод сну стала $M>0$ така, що для всх $x\in D,$ $R>0$ всх континуумв $E$ $F$ у $B(x,R)$ виконуться нервнсть

$$M_{p}(\Gamma(E,F,D))\geqslant\frac{1}{M}\cdot\frac{\min\{{\rm diam}\,E,{\rm diam}\,F\}}{R^{1+p-n}}\,.$$

Нехай $a>0$ $\varphi\colon[a,\infty)\rightarrow[0,\infty)$ — неспадна функця, така що при деяких сталих $\gamma>0,$ $T>0$ всх $t\geqslant T$ виконана нервнсть

$$\varphi(2t)\leqslant\gamma\cdot\varphi(t)\,.$$

(19)

Будемо називати так функц функцями, як задовольняють умову подвоння.

Нехай $\varphi\colon[a,\infty)\rightarrow[0,\infty)$ – функця з умовою подвоння, тод функця $\widetilde{\varphi}(t):=\varphi(1/t)$ не зроста та визначена на пв нтервал $(0,1/a].$ Наступне твердження доведено в [6, лема 3.1].

Твердження 2. Нехай $a>0,$ $\varphi\colon[a,\infty)\rightarrow[0,\infty)$ – неспадна функця з умовою подвоння (19), $x_{0}\in{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ нехай $Q:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow[0,\infty]$ – вимрна за Лебегом функця, для яко сну $0<C<\infty$ таке, що

$$\limsup\limits_{\varepsilon\rightarrow 0}\frac{\varphi(1/\varepsilon)}{\Omega_{n}\cdot\varepsilon^{n}}\int\limits_{B(x_{0},\varepsilon)}Q(x)\,dm(x)\leqslant C\,.$$

(20)

Тод знайдеться $\varepsilon^{\,\prime}_{0}>0$ таке, що

$$\int\limits_{\varepsilon<|x-x_{0}|<\varepsilon^{\,\prime}_{0}}\frac{\varphi(1/|x-x_{0}|)Q(x)\,dm(x)}{|x-x_{0}|^{n}}\leqslant C_{1}\cdot\left(\log\frac{1}{\varepsilon}\right)\,,\qquad\varepsilon\rightarrow 0\,,$$

(21)

де $C_{1}:=\frac{\gamma C\Omega_{n}2^{n}}{\log 2}.$

Нехай $D\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ – вдкрите дискретне вдображення, $\beta:[a,\,b)\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ – крива нехай $x\in\,f^{\,-1}(\beta(a)).$ Крива $\alpha:[a,\,c)\rightarrow D$ називаться максимальним $f$-пдняттям криво $\beta$ з початком у точц $x,$ якщо $(1)\quad\alpha(a)=x\,;$ $(2)\quad f\circ\alpha=\beta|_{[a,\,c)};$ $(3)$ при кожному $c<c^{\prime}\leqslant b$ не сну тако криво $\alpha^{\prime}:[a,\,c^{\prime})\rightarrow D,$ що $\alpha=\alpha^{\prime}|_{[a,\,c)}$ $f\circ\alpha^{\,\prime}=\beta|_{[a,\,c^{\prime})}.$ Виконуться наступне твердження, див. [15, лема 3.12], див. також [16, лема 3.7].

Твердження 3. Нехай $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ – вдкрите дискретне вдображення, нехай $x_{0}\in D,$ нехай $\beta:[a,\,b)\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ – крива, така що $\beta(a)=f(x_{0})$ , або границя $\lim\limits_{t\rightarrow b}\beta(t)$ сну, або $\beta(t)\rightarrow\partial f(D)$ при $t\rightarrow b.$ Тод $\beta$ ма максимальне $f$-пдняття криво $\alpha:[a,\,c)\rightarrow D$ з початком у точц $x_{0}.$ Якщо $\alpha(t)\rightarrow x_{1}\in D$ при $t\rightarrow c,$ то $c=b$ $f(x_{1})=\lim\limits_{t\rightarrow b}\beta(t).$ В протилежному випадку, $\alpha(t)\rightarrow\partial D$ при $t\rightarrow c.$

3. Доведення теореми id1. Покладемо

$$\varepsilon_{0}=\min\{\varepsilon^{\,\prime}_{0}(x_{0}),r_{0}^{\,\prime},d(x_{0},A),1\}\,,$$

де $\varepsilon^{\,\prime}_{0}>0$ – число з твердження id1, у якому ми покладамо $\varphi\equiv 1,$ крм того, $r_{0}^{\,\prime}$ $A$ – число континуум з умов теореми, вдповдно. Нехай $x,y\in B(x_{0},\varepsilon^{2}_{0})$ $f\in\mathfrak{F}^{p,x_{0}}_{Q,A,\delta}(D,D^{\,\prime}).$ Тод $x,y\in B(x_{0},\varepsilon_{0}).$ Без обмеження загальност ми можемо вважати, що $|x-x_{0}|\geqslant|y-x_{0}|.$ За означенням числа $\varepsilon_{0},$

$$A\subset D\setminus B(x_{0},\varepsilon_{0})\,.$$

(22)

Оскльки точки $S(x_{0},r)\cap D,$ $0<r<r^{\,\prime}_{0},$ досяжними з област $D$ деякою криво $\gamma,$ множина $B(x_{0},r)\cap D$ зв’язна при $0<r<r^{\,\prime}_{0},$ точки $x$ $y$ можна з’днати кривою $K,$ яка повнстю належить до $\overline{B(x_{0},|x-x_{0}|)}$ належить $D.$ Нехай $z,w\in f(A)\subset D^{\,\prime}$ $u,v\in A$ такими, що

$${\rm diam}\,f(A)=|z-w|=|f(u)-f(v)|\geqslant\delta\,.$$

(23)

Зауважимо, що $f(K)$ $f(A)$ континуумами як неперервний образ континуума при вдображенн $f.$ Зафксумо довльним чином $y_{0}\in D^{\,\prime}.$ Тод, оскльки область $D^{\,\prime}$ обмежена, сну $R_{0}>0$ таке, що $D^{\,\prime}\subset B(y_{0},R_{0}):=B_{R_{0}}.$ В такому випадку, за твердженням id1

$$M_{p}(\Gamma(f(K),f(A),D^{\,\prime}))\geqslant\frac{1}{M}\cdot\frac{\min\{{\rm diam}\,f(K),{\rm diam}\,f(A)\}}{R_{0}^{1+p-n}}\,.$$

(24)

Зауважимо, що

$$\Gamma(|K|,A,D)>\Gamma(S(x_{0},|x-x_{0}|),S(x_{0},\varepsilon_{0}),D)\,.$$

(25)

Дйсно, нехай $\gamma\in\Gamma(|K|,A,D),$ $\gamma:[0,1]\rightarrow D,$ $\gamma(0)\in|K|$ $\gamma(1)\in A.$ Оскльки $|K|\subset B(x_{0},|x-x_{0}|),$ з огляду на (22), ми отримамо, що $A\subset D\setminus B(x_{0},|x-x_{0}|).$ Тод $|\gamma|\cap B(x_{0},|x-x_{0}|)\neq\varnothing\neq|\gamma|\cap(D\setminus B(x_{0},|x-x_{0}|)).$ За [17, теорема 1.I.5.46] сну $t_{1}\in(0,1)$ таке, що $\gamma(t_{1})\in S(x_{0},|x-x_{0}|).$ Розглянемо криву $\gamma_{1}:=\gamma|_{[t_{1},1]}.$ Нагадамо, що $|K|\subset B(x_{0},\varepsilon_{0}),$ крм того, завдяки (22) $A\subset D\setminus B(x_{0},\varepsilon_{0}).$ Тод $\gamma_{1}\cap B(x_{0},\varepsilon_{0})\neq\varnothing\neq|\gamma|\cap(D\setminus B(x_{0},\varepsilon_{0})).$ За [17, теорема 1.I.5.46] сну $t_{2}\in(0,t_{1})$ таке, що $\gamma_{1}(t_{1})=\gamma(t_{1})\in S(x_{0},\varepsilon_{0}).$ Покладемо $\gamma_{2}:=\gamma|_{[t_{1},t_{2}]}.$ Тод $\gamma_{2}$ пдкривою $\gamma$ $\gamma_{2}\in\Gamma(S(x_{0},|x-x_{0}|),S(x_{0},\varepsilon_{0}),D).$ Це доводить (25). В цьому випадку, з мноруванням модуля смей кривих (див., напр., [10, теорема 6.4]), з огляду на (2) (25) ми отримамо, що

$$M_{p}(\Gamma(f(|K|),f(A),D^{\,\prime}))=M_{p}(f(\Gamma(|K|,A,D)))\leqslant$$

$$\leqslant M_{p}(f(\Gamma(S(x_{0},|x-x_{0}|),S(x_{0},\varepsilon_{0}),D)))\leqslant\int\limits_{A}Q(x)\cdot\eta^{p}(|x-x_{0}|)\,dm(x)\,,$$

(26)

де $\eta$ – довльна вимрна за Лебегом функця, що задовольня умову (3) при $r_{1}=|x-x_{0}|$ $r_{2}=\varepsilon_{0}.$ Покладемо

$$\eta(t):=\begin{cases}\frac{1}{\left(\log\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}\right)^{n/p}t^{n/p}}\,,&t\in(|x-x_{0}|,\varepsilon_{0})\,,\\ 0\,,&t\not\in(|x-x_{0}|,\varepsilon_{0})\,.\end{cases}$$

Зауважимо, що

$$\int\limits_{|x-x_{0}|}^{\varepsilon_{0}}\frac{dt}{t\log\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}=\frac{1}{\log\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\cdot\int\limits_{|x-x_{0}|}^{\varepsilon_{0}}\frac{dt}{t}=1\,.$$

Тод за нервнстю Гельдера ми отримамо, що

$$1=\int\limits_{|x-x_{0}|}^{\varepsilon_{0}}\frac{dt}{t\log\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\leqslant\left(\int\limits_{|x-x_{0}|}^{\varepsilon_{0}}\frac{dt}{t^{\frac{n}{p}}\cdot\left(\log\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}\right)^{\frac{n}{p}}}\right)^{\frac{p}{n}}\cdot\left(\varepsilon_{0}-|x-x_{0}|\right)^{\frac{n-p}{n}}\leqslant$$

$$\leqslant\left(\int\limits_{|x-x_{0}|}^{\varepsilon_{0}}\frac{dt}{t^{\frac{n}{p}}\cdot\left(\log\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}\right)^{\frac{n}{p}}}\right)^{\frac{p}{n}}=\left(\int\limits_{|x-x_{0}|}^{\varepsilon_{0}}\eta(t)\,dt\right)^{\frac{p}{n}}\,.$$

(27)

З огляду на (27) виплива, що функця $\eta$ задовольня умову (3) при $r_{1}=|x-x_{0}|$ $r_{2}=\varepsilon_{0}.$ В цьому випадку, з огляду на (26) ми отримамо, що

$$M_{p}(\Gamma(f(|K|),f(A),D^{\,\prime}))\leqslant\frac{1}{\log^{n}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\int\limits_{A(x_{0},|x-x_{0}|,\varepsilon_{0})}\frac{Q(x)}{{|x-x_{0}|}^{n}}\,dm(x)\,.$$

(28)

Оскльки $|x-x_{0}|<\varepsilon^{2}_{0},$

$$\log\frac{1}{|x-x_{0}|}<2\log\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}\,.$$

(29)

За обранням $\varepsilon_{0},$ з твердженням id1 з огляду на (28) ми отримамо, що

$$M_{p}(\Gamma(f(|K|),f(A),D^{\,\prime}))\leqslant\frac{2}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\frac{C\Omega_{n}2^{n}}{\log 2}\,.$$

(30)

Поднуючи (24) (30), ми отримамо, що

$$\frac{1}{M}\cdot\frac{\min\{{\rm diam}\,f(K),{\rm diam}\,f(A)\}}{R_{0}^{1+p-n}}\leqslant\frac{2}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\frac{C\Omega_{n}2^{n}}{\log 2}\,.$$

(31)

Оскльки $\omega_{n-1}=n\Omega_{n},$ останн спввдношення можна переписати у вигляд

$$\frac{1}{M}\cdot\frac{\min\{{\rm diam}\,f(K),{\rm diam}\,f(A)\}}{R_{0}^{1+p-n}}\leqslant\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\frac{C2^{n+1}}{n\log 2}\,.$$

(32)

З огляду на (23), $\min\{{\rm diam}\,f(K),{\rm diam}\,f(A)\}\geqslant\min\{{\rm diam}\,f(K),\delta\}.$ Тод з (32) будемо мати:

$$\min\{{\rm diam}\,f(K),\delta\}\leqslant\frac{MR_{0}^{1+p-n}}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\cdot\frac{C2^{n+1}}{n\log 2}\,.$$

(33)

Зауважимо, що $\frac{MR_{0}^{1+p-n}}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\cdot\frac{C2^{n+1}}{n\log 2}\rightarrow 0$ при $x\rightarrow x_{0}.$ Тод сну $0<\sigma=\sigma(x_{0},M,R_{0},n,p,\delta)$ таке, що

$$\frac{MR_{0}^{1+p-n}}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\cdot\frac{C2^{n+1}}{n\log 2}<\delta,\qquad\forall\,\,x\in B(x_{0},\sigma)\,.$$

(34)

Нехай $|x-x_{0}|<\sigma,$ тод з огляду на (33) (34), ми отримамо, що

$$|f(x)-f(y)|\leqslant{\rm diam}\,f(K)\leqslant\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\cdot\frac{MR_{0}^{1+p-n}C2^{n+1}}{n\log 2}\,.$$

(35)

Зауважимо, що за нервнстю трикутника $|f(x)-f(y)|\leqslant 2R_{0},$ тому при $|x-x_{0}|\geqslant\sigma$ мамо:

$$\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\geqslant\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{\sigma}}:=P_{0}\,,$$

(36)

отже,

$$|f(x)-f(y)|\leqslant 2R_{0}\leqslant\frac{2R_{0}}{P_{0}}\cdot\frac{1}{\log^{n-1}\frac{\varepsilon_{0}}{|x-x_{0}|}}\,.$$

(37)

Покладемо $\widetilde{C}:=\max\left\{\frac{MR_{0}^{1+p-n}C2^{n+1}}{n\log 2},\frac{2R_{0}}{P_{0}}\right\}.$ Стала $\widetilde{C}$ залежить тльки вд $p,$ $n,$ $C$ $D^{\,\prime},$ бо $M$ $R_{0}$ цлком визначаються по област $D^{\,\prime}.$ Доведення завершено. $\Box$