1Вступ

УДК 517.5

А.С. Сердюк (Iнститут математики НАН України, Київ)
Т.А. Степанюк (Iнститут математики НАН України, Київ)

A.S. Serdyuk (Institute of Mathematics NAS of Ukraine, Kyiv)
T.A. Stepaniuk (Institute of Mathematics NAS of Ukraine, Kyiv)

Наближення узагальнених iнтегралiв Пуассона iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами

Approximation of generalized Poisson integrals by interpolation trigonometric polynomials

У данiй роботi встановлено асимптотично непокращуванi iнтерполяцiйнi аналоги нерiвностей типу Лебега для $2\pi$ –перiодичних функцiй $f$ , якi представляються узагальненими iнтегралами Пуассона функцiй $\varphi$ з простору $L_{p}$ , $1\leq p\leq\infty$ . В зазначених нерiвностях модулi вiдхилень $|f(x)-\tilde{S}_{n-1}(f;x)|$ iнтерполяцiйних полiномiв Лагранжа при кожному $x\in\mathbb{R}$ оцiнюються через найкращi наближення $E_{n}(\varphi)_{L_{p}}$ функцiй $\varphi$ тригонометричними полiномами в $L_{p}$ –метриках. Знайдено також асимптотичнi рiвностi для точних верхнiх меж поточкових наближень iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами на класах $C^{\alpha,r}_{\beta,p}$ узагальнених iнтегралiв Пуассона функцiй, що належать одиничним кулям просторiв $L_{p}$ , $1\leq p\leq\infty$ .

In this paper we establish asymptotically best possible interpolation Lebesgue–type inequalities for $2\pi$ –periodic functions $f$ , which are representable as generalized Poisson integrals of the functions $\varphi$ from the space $L_{p}$ , $1\leq p\leq\infty$ . In these inequalities the deviation of the interpolation Lagrange polynomials $|f(x)-\tilde{S}_{n-1}(f;x)|$ for every $x\in\mathbb{R}$ is expressed via the best approximations $E_{n}(\varphi)_{L_{p}}$ of the functions $\varphi$ be trigonometric polynomials in $L_{p}$ –metrics. We also find asymptotic equalities for the exact upper bounds of points approximations by interpolation trigonometric polynomials on the classes $C^{\alpha,r}_{\beta,p}$ of generalized Poisson integrals of the functions, which belong to the unit balls of the spaces $L_{p}$ , $1\leq p\leq\infty$ .

K e y w o r d s Generalized Poisson integrals, interpolation Lagrange polynomials, best approximations, Lebesgue inequalities, Fourier sums.

Mathematics Subject Classification: Primary 42A10, 41A17.

1 Вступ

Нехай $L_{p}$ , $1\leq p<\infty$ , простiр $2\pi$ –перiодичних сумовних у $p$ -му степенi на $[0,2\pi)$ функцiй $f$ , з нормою

\|f\|_{L_{p}}=\|f\|_{p}:=\Big(\int\limits_{0}^{2\pi}|f(t)|^{p}dt\Big)^{\frac{1}{p}};

$L_{\infty}$ — простiр вимiрних i суттєво обмежених $2\pi$ –перiодичних функцiй $f$ з нормою

\|f\|_{\infty}=\mathop{\rm{ess}\sup}\limits_{t}|f(t)|;

$C$ — простiр неперервних $2\pi$ –перiодичних функцiй $f$ з нормою

{\|f\|_{C}=\max\limits_{t}|f(t)|}.

Через $C^{\alpha,r}_{\beta}\mathfrak{N},\ \alpha>0,\ r>0,\ \mathfrak{N}\in L_{1},$ позначимо множину $2\pi$ –перiодичних функцiй $f(x)$ , якi при всiх $x\in\mathbb{R}$ можна представити у виглядi згортки

f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}P_{\alpha,r,\beta}(x-t)\varphi(t)dt,\ a_{0}\in\mathbb{R},\ \varphi\in\mathfrak{N},\ \varphi\perp 1,

(1)

з фiксованими ядрами вигляду

P_{\alpha,r,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big),\ \ \ \alpha,r>0,\ \ \beta\in\mathbb{R}.

(2)

Функцiю $f$ у рiвностi (1) називають узагальненим iнтегралом Пуассона функцiї $\varphi$ i позначають через $\mathcal{J}^{\alpha,r}_{\beta}\varphi$ , з iншого боку функцiю $\varphi$ у рiвностi (1) називають узагальненою похiдною функцiї $f$ i позначають через $f^{\alpha,r}_{\beta}$ (тобто, $\varphi(\cdot)=f^{\alpha,r}_{\beta}(\cdot))$ . Ядра $P_{\alpha,r,\beta}(\cdot)$ вигляду (2) називають узагальненими ядрами Пуассона.

Зрозумiло, що якщо для заданої функцiї $\varphi$ виконується рiвнiсть (1), то ця ж рiвнiсть виконуватиметься i для довiльної iншої функцiї з $L_{1}$ , яка може вiдрiзнятись вiд $\varphi(\cdot)$ на множинi мiри нуль. Тому надалi рiвнiсть $\varphi=f^{\alpha,r}_{\beta}$ домовимось розумiти в тому сенсi, що серед усiх похiдних $f^{\alpha,r}_{\beta}$ є конкретна функцiя $\varphi$ .

При довiльних $r>0$ множини $C^{\alpha,r}_{\beta}\mathfrak{N}$ належать до множини $D^{\infty}$ нескiнченно диференцiйовних $2\pi$ –перiодичних функцiй, тобто $C^{\alpha,r}_{\beta}\mathfrak{N}\subset D^{\infty}$ (див., наприклад, [20, c. 139], [24, c. 1408]). При $r=1$ множини $C^{\alpha,r}_{\beta}\mathfrak{N}$ є множинами звичайних iнтегралiв Пуассона i складаються iз функцiй, що допускають регулярне продовження у смугу $|\mathrm{Im}\,z|<\alpha$ комплексної площини (див., наприклад, [20, c. 142]). При $r>1$ класи $C^{\alpha,r}_{\beta}\mathfrak{N}$ складаються з функцiй регулярних в усiй комплекснiй площинi (див., наприклад, [20, c. 142]). Крiм того, як випливає з Теореми 1 роботи [25] при кожному $r>0$ має мiсце вкладення $C^{\alpha,r}_{\beta}\mathfrak{N}\subset J_{1/r}$ , де $J_{a}$ , $a>0$ , — вiдомi класи Жевре

J_{a}=\left\{f\in D^{\infty}:\sup\limits_{k\in\mathbb{N}}\left(\frac{\|f^{(k)}\|_{C}}{(k!)^{a}}\right)^{1/k}<\infty\right\}.

Нами вивчаються апроксимативнi властивостi множин узагальнених iнтегралiв Пуассона $C^{\alpha,r}_{\beta}\mathfrak{N}$ коли у ролi $\mathfrak{N}$ виступають або усi простори $C$ чи $L_{p}$ , $1\leq p\leq\infty$ , або одиничнi кулi просторiв $L_{p}$ , тобто множини $U_{p}=\left\{\varphi\in L_{p}:\ ||\varphi||_{p}\leq 1\right\}$ (далi для зручностi класи $C^{\alpha,r}_{\beta}U_{p}$ будемо позначати через $C^{\alpha,r}_{\beta,p}$ ), а в якостi агрегатiв наближення — класичнi iнтерполяцiйнi тригонометричнi полiноми Лагранжа, що заданi непарним числом рiвномiрно розподiлених вузлiв.

Для будь–якої $f(x)$ iз $C$ через $\widetilde{S}_{n-1}(f;x)$ будемо позначати тригонометричний полiном порядку $n-1$ , що iнтерполює $f(x)$ у вузлах $x_{k}^{(n-1)}=\frac{2k\pi}{2n-1}$ , $k\in\mathbb{Z}$ , тобто такий, що

\tilde{S}_{n-1}(f;x_{k}^{(n-1)})=f(x_{k}^{(n-1)}),\ k=0,1,...,2n-2.

(3)

Полiноми $\widetilde{S}_{n-1}(f;\cdot)$ однозначно задаються iнтерполяцiйними умовами (3), називаються iнтерполяцiйними полiномами Лагранжа i можуть бути зображенi в явному виглядi через ядра Дiрiхле

D_{n-1}(t)=\frac{1}{2}+\sum\limits_{k=1}^{n-1}\cos kt=\frac{\sin(n-\frac{1}{2})t}{2\sin\frac{t}{2}}

наступним чином:

\tilde{S}_{n-1}(f;x)=\frac{2}{2n-1}\sum\limits_{k=0}^{2n-2}f(x_{k}^{(n-1)})D_{n-1}(x-x_{k}^{(n-1)}).

(4)

Нехай $\mathcal{T}_{2n-1}$ — простiр усiх тригонометричних полiномiв $t_{n-1}$ порядку $n-1$ i $E_{n}(f)_{L_{p}}$ — найкраще наближення функцiї $f\in L_{p}$ , $1\leq p\leq\infty$ , в $L_{p}$ –метрицi тригонометричними полiномами $t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}$ , тобто величина

E_{n}(f)_{L_{p}}=\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f-t_{n-1}\|_{p},

а $E_{n}(f)_{C}$ — найкраще рiвномiрне наближення функцii $f\in C$ тригонометричними полiномами $t_{n-1}$ , тобто величина

E_{n}(f)_{C}=\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f-t_{n-1}\|_{C}.

Позначимо через $\tilde{\rho}_{n}(f;\cdot)$ вiдхилення вiд функцiї $f\in C$ її iнтерполяцiйного полiнома Лагранжа $\tilde{S}_{n-1}(f;\cdot)$

\tilde{\rho}_{n}(f;x)=f(x)-\tilde{S}_{n-1}(f;x).

(5)

Для модулiв величин вигляду (5) має мiсце нерiвнiсть (див., наприклад, [3], [21])

\left|f(x)-\tilde{S}_{n-1}(f;x)\right|\leq(1+\bar{L}_{n}(x))E_{n}(f)_{C},\ \ f\in C,\ \ x\in\mathbb{R},

(6)

де

\bar{L}_{n}(x)=\frac{2}{2n-1}\sum\limits_{k=0}^{2n-2}\left|D_{n-1}(x-x_{k}^{(n-1)})\right|.

(7)

Нерiвнiсть (6) є iнтерполяцiйним аналогом класичної нерiвностi Лебега, а функцiю $\bar{L}_{n}(x)$ вигляду (7) називають функцiєю Лебега оператора $\tilde{S}_{n-1}$ вигляду (4).

Асимптотичну поведiнку функцiї Лебега $\bar{L}_{n}(x)$ при $n\rightarrow\infty$ описує наступна формула:

\bar{L}_{n}(x)=\frac{2}{\pi}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\ln n+\mathcal{O}(1),\ \ x\in\mathbb{R},

(8)

в якiй $\mathcal{O}(1)$ — величина, що рiвномiрно обмежена по $x$ i по $n$ . Детальнiше про поведiнку констант та функцiї Лебега оператора (2) можна ознайомитись у роботах [28], [29].

З урахуванням (8) нерiвнiсть (6) можна записати у виглядi

\left|\tilde{\rho}_{n}(f;x)\right|\leq\left(\frac{2}{\pi}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\ln n+\mathcal{O}(1)\right)E_{n}(f)_{C},\ \ f\in C,\ \ x\in\mathbb{R}.

(9)

Незважаючи на загальнiсть, ця оцiнка є асимтотично точною для кожного фiксованого $x\neq\frac{2k\pi}{2n-1}$ , $k\in\mathbb{Z}$ , на вiдомих класах $W^{r}$ , $r\in\mathbb{N}$ , $2\pi$ -перiодичних функцiй, що мають абсолютно неперервнi похiднi $f^{(k)}$ до $(r-1)$ -го порядку включно i таких, що $\|f^{(r)}\|_{\infty}\leq 1$ . Цей факт випливає iз роботи C.М. Нiкольського [4], в якiй на основi (9) при $r\in\mathbb{N}$ встановлено асимптотичну формулу

\widetilde{\mathcal{E}}_{n}(W^{r}_{\infty};x)=\sup\limits_{f\in W^{r}_{\infty}}\left|f(x)-\tilde{S}_{n-1}(f;x)\right|=\frac{2K_{r}}{\pi}\frac{\ln n}{n^{r}}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|+\mathcal{O}\left(\frac{1}{n^{r}}\right),

(10)

де $K_{r}=\frac{4}{\pi}\sum\limits_{v=0}^{\infty}\frac{(-1)^{v(r+1)}}{(2v+1)^{r+1}}$ — константи Фавара, а величина $\mathcal{O}$ рiвномiрно обмежена по $x$ i по $n$ .

Однак при подальшому збiльшеннi гладкостi i, зокрема, для класiв нескiнченно диференцiйовних, аналiтичних чи цiлих функцiй, оцiнки вiдхилень $\left|\tilde{\rho}_{n}(f;x)\right|$ , що базуються на використаннi (6) (чи (9)), перестають бути асимптотично точними i навiть можуть бути не точними за порядком.

Точнi порядковi оцiнки $\left\|\tilde{\rho}_{n}(f;x)\right\|_{C}$ на класах

C(\varepsilon)=\left\{f\in C:\ E_{k}(f)_{C}\leq\varepsilon_{k},\ \ k\in\mathbb{N}\right\}

та

L_{p}(\varepsilon)=\left\{f\in L_{p}:\ E_{k}(f)_{L_{p}}\leq\varepsilon_{k},\ \ k\in\mathbb{N}\right\},\ 1<p<\infty,\ \ \sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{\varepsilon_{k+1}}{k^{1-\frac{1}{p}}}<\infty,\

якi задаються монотонно прямуючими до нуля послiдовностями $\varepsilon=\left\{\varepsilon_{k}\right\}_{k=1}^{\infty}$ невiд’ємних чисел, були знайденi у роботах [5] та [30].

У данiй роботi для функцiй з множин узагальнених iнтегралiв Пуассона $C^{\alpha,r}_{\beta}L_{p}$ , $\alpha>0$ , $r\in(0,1)$ , $\beta\in\mathbb{R}$ , $1\leq p\leq\infty$ , встановлено iнтерполяцiйнi аналоги нерiвностей типу Лебега, в яких оцiнки зверху величин $|\tilde{\rho}_{n}(f;x)|$ виражаються через найкращi наближення $E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{p}}$ . Також в нiй доведено асимптотичну непокращуванiсть отриманих нерiвностей на множинах $C^{\alpha,r}_{\beta}L_{p}$ . Слiд зауважити, що при $p=\infty$ такi нерiвностi були встановленi в роботi [8, Теорема 3].

Крiм того, в данiй роботi при всiх $x\in\mathbb{R}$ , $\alpha>0$ , $\beta\in\mathbb{R}$ , $r\in(0,1)$ , $1\leq p\leq\infty$ , розв’язано задачу Колмогорова-Нiкольського для iнтерполяцiйних полiномiв Лагранжа $\tilde{S}_{n-1}(f;x)$ вигляду (4) на класах узагальнених iнтегралiв Пуассона, тобто встановлено асмиптотичнi при $n\rightarrow\infty$ рiвностi для величин

\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,p};x)=\sup\limits_{f\in C^{\alpha,r}_{\beta,p}}\left|\tilde{\rho}_{n}(f;x)\right|.

(11)

Зазначимо, що при $r\geq 1$ , $1\leq p\leq\infty$ , асимптотичнi рiвностi для зазначених величин були знайденi в роботах [6], [22], [7], [9].

У роботi [22] було показано, що якщо $r=1$ , $p=\infty$ , $\alpha>0$ , $\beta\in\mathbb{R}$ , $x\in\mathbb{R}$ , то при $n\rightarrow\infty$ має мiсце асимптотична рiвнiсть

\displaystyle\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,1}_{\beta,\infty};x)=e^{-\alpha n^{r}}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\left(\frac{16}{\pi^{2}}\mathbf{K}(e^{-\alpha})+\mathcal{O}(1)\frac{e^{-\alpha n}}{n(1-e^{-\alpha n})}\right),

(12)

в якiй $\mathbf{K}(q)=\int\limits_{0}^{\frac{\pi}{2}}\frac{du}{\sqrt{1-q^{2}\sin^{2}u}}$ — повний елiптичний iнтеграл першого роду, а $\mathcal{O}(1)$ — величина рiвномiрно обмежена по $n$ , $x$ , $\alpha$ i $\beta$ .

Як випливає з [7], для величин вигляду (11) при всiх $\alpha>0$ i $\beta\in\mathbb{R}$ у випадку $r=1$ i $1<p\leq\infty$ виконується асимптотична при $n\rightarrow\infty$ рiвнiсть

		$\displaystyle\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,1}_{\beta,p};x)$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle e^{-\alpha n}\!\left\|\sin\frac{2n\!-\!1}{2}x\right\|\!\!\left(\frac{2}{\pi}\\|\cos t\\|_{p^{\prime}}F^{1/p^{\prime}}\left(\frac{p^{\prime}}{2},\frac{p^{\prime}}{2};1;e^{-2\alpha}\right)\!+\!\mathcal{O}(1)\frac{e^{-\alpha}}{n(1\!-\!e^{-\alpha})^{s(p)}}\right),x\in\mathbb{R}$		(13)

в якiй $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$ , $F(a,b;c;z)$ — гiпергеометрична функцiя Гаусса

F(a,b;c;z)=1+\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{(a)_{k}(b)_{k}}{(c)_{k}}\frac{z^{k}}{k!},

(y)_{k}:=y(y+1)(y+2)...(y+k-1),

$s(p)$ задається формулою

s(p)={\left\{\begin{array}[]{cc}1,&p=\infty,\\ 2,&1\leq p<\infty,\end{array}\right.}

а у випадку $r=1$ i $p=1$ — рiвнiсть

\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,1}_{\beta,1};x)=e^{-\alpha n}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\left(\frac{2}{\pi}\frac{1}{1-e^{-\alpha}}+\mathcal{O}(1)\frac{e^{-\alpha}}{n(1-e^{-\alpha})^{2}}\right),\ \ x\in\mathbb{R}.

(14)

У формулах (1) i (14) величини $\mathcal{O}(1)$ рiвномiрно обмеженi вiдносно параметрiв $x$ , $n$ , $\beta$ , $\alpha$ i $p$ .

Оскiльки при $p=\infty$ ( $p^{\prime}=1$ ) $\|\cos t\|_{p^{\prime}}=\|\cos t\|_{1}=4$ i

F^{\frac{1}{p^{\prime}}}\left(\frac{p^{\prime}}{2},\frac{p^{\prime}}{2};1;e^{-2\alpha}\right)=F\left(\frac{1}{2},\frac{1}{2};1;e^{-2\alpha}\right)=\frac{2}{\pi}\mathbf{K}(e^{-\alpha}),

то з (1) випливає (12).

Зауважимо також, що в роботi [10] для величини виду (11) при $r=1$ , $p=2$ , $\alpha>0$ , $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ встановлено рiвнiсть

		$\displaystyle\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,2};x)$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle e^{-\alpha n}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\frac{2}{\sqrt{\pi(1-e^{-2\alpha})}}\left(\frac{1+e^{-2\alpha(2n-1)}}{1-2e^{-2\alpha(2n-1)}\cos(2n-1)x+e^{-4\alpha(2n-1)}}\right)^{\frac{1}{2}},\ x\in\mathbb{R}.$		(15)

Бiльше того, як випливає з [10] i [11], при $p=2$ та всiх $r>0$ , $\alpha>0$ , $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ для величин $\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,2};x)$ має мiсце рiвнiсть

\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,2};x)=\frac{2}{\sqrt{\pi}}\left(\sum\limits_{m=1}^{\infty}\sin^{2}\frac{(2n-1)mx}{2}\sum\limits_{k=m(2n-1)-n+1}^{m(2n-1)+n-1}e^{-2\alpha k^{r}}\right)^{\frac{1}{2}},\ \ x\in\mathbb{R}

(16)

що є справедливою при всiх $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ .

У випадку $r>1$ , як випливає з [7], [9], для величин $\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,p};x)$ , $\alpha>0$ , $\beta\in\mathbb{R}$ при $p=\infty$ має мiсце асимптотична при $n\rightarrow\infty$ рiвнiсть

		$\displaystyle\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,\infty};x)$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle e^{-\alpha n^{r}}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\frac{8}{\pi}+\mathcal{O}(1)\left(\frac{e^{2\alpha n^{r}}}{e^{2\alpha(n+1)^{r}}}+\left(1+\frac{1}{\alpha r(n+2)^{r-1}}\right)\frac{e^{\alpha n^{r}}}{e^{\alpha(n+1)^{r}}}\right)\right),x\in\mathbb{R}.$		(17)

а при $1\leq p<\infty$ — рiвнiсть

		$\displaystyle\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,p};x)$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle e^{-\alpha n^{r}}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\frac{2}{\pi}\\|\cos t\\|_{p^{\prime}}+\mathcal{O}(1)\left(1+\frac{1}{\alpha r(n+1)^{r-1}}\right)\frac{e^{\alpha n^{r}}}{e^{\alpha(n+1)^{r}}}\right),x\in\mathbb{R}.$		(18)

У формулах (1) i (1) величини $\mathcal{O}(1)$ рiвномiрно обмеженi по $x$ , $n$ , $r$ , $\alpha$ , $\beta$ i $p$ .

Зазначимо також, що в роботi [12] для класiв $C^{\alpha,r}_{\beta,1}$ , $\alpha>0$ , $r>1$ , $\beta\in\mathbb{R}$ встановлено i асимптотичнi рiвностi для точних верхнiх меж вiдхилень iнтерполяцiйних полiномiв $\tilde{S}_{n-1}(f;\cdot)$ в довiльних $L_{p}$ –метриках ( $1\leq p\leq\infty$ ).

Що ж стосується випадку $0<r<1$ , то асимптотичнi рiвностi для величин $\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,p};x)$ , $\alpha>0$ , $\beta\in\mathbb{R}$ , за виключенням наведеного вище випадку $p=2$ , були вiдомi лише у випадку $p=\infty$ завдяки роботам [23] та [8], з яких випливає, що при $n\rightarrow\infty$

\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,\infty};x)=e^{-\alpha n}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\left(\frac{8}{\pi^{2}}\ln n^{1-r}+\mathcal{O}(1)\right),\ \ x\in\mathbb{R},

(19)

де $\mathcal{O}(1)$ — величина рiвномiрно обмежена по $x$ , $n$ i $\beta$ .

В данiй роботi буде доведено зокрема, що для довiльних $0<r<1$ , $\alpha>0$ , $\beta\in\mathbb{R}$ , i $x\in\mathbb{R}$ при $1<p<\infty$ та $n\rightarrow\infty$ має мiсце асимптотична рiвнiсть

		$\displaystyle\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,p};x)$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle e^{-\alpha n^{r}}n^{\frac{1-r}{p}}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\frac{2\\|\cos t\\|_{p^{\prime}}}{\pi^{1+\frac{1}{p^{\prime}}}(\alpha r)^{\frac{1}{p}}}F^{\frac{1}{p^{\prime}}}\left(\frac{1}{2},\frac{3-p^{\prime}}{2};\frac{3}{2};1\right)+\mathcal{O}(1)\frac{1}{n^{\min\{r,\frac{1-r}{p}\}}}\right),$		(20)

де $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$ , $F(a,b;c;z)$ — гiпергеометрична функцiя Гаусса, $\mathcal{O}(1)$ — величина рiвномiрно обмежена по $x$ , $n$ i $\beta$ , а при $p=1$ — рiвнiсть

\displaystyle\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1};x)=e^{-\alpha n^{r}}n^{1-r}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\Big(\frac{2}{\pi\alpha r}+\mathcal{O}(1)\frac{1}{n^{\min\{r,1-r\}}}\Big).

(21)

При цьому у роботi в явному виглядi записано оцiнки залишкового члена у формулах (1) i (21) через параметри задачi, що може бути корисним для практичного застосування отриманих в нiй результатiв. Отже, на класах узагальнених iнтегралiв Пуассона $C^{\alpha,r}_{\beta,p}$ при всiх $\alpha>0$ , $r>0$ , $\beta\in\mathbb{R}$ i $1\leq p\leq\infty$ повнiстю розв’язано задачу Колмогорова-Нiкольського для iнтерполяцiйних полiномiв Лагранжа, яка полягає у встановленнi для кожного $x\in\mathbb{R}$ сильної асимптотики величин $\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,p};x)$ вигляду (11) при $n\rightarrow\infty$ .

Головний член $A_{n}$ в асимптотичному розкладi величини (11), поданому у виглядi

\widetilde{{\cal E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,p};x)=e^{-\alpha n^{r}}\Big|\sin\frac{2n-1}{2}x\Big|(A_{n}+o(A_{n})).

природно назвати константами Колмогорова-Нiкольського для iнтерполяцiйних полiномiв Лагранжа на класах $C^{\alpha,r}_{\beta,p}$ . Наступна таблиця мiстить точнi значення зазначених констант в залежностi вiд спiввiдношень мiж параметрами $r$ i $p$ :

		$r$
$A_{n}$		$(0,1)$	$1$	$(1,\infty)$
		Степанець, Сердюк (2000) [23]	Степанець, Сердюк (2000) [22]	Сердюк (1999) [6]
	$\infty$	Сердюк (2004) [8]		Степанець,
				Сердюк (2000) ] [22]
		$\frac{8}{\pi^{2}}(1-r)\ln n$	$\frac{16}{\pi^{2}}{\bf K}(e^{-\alpha})$	$\frac{8}{\pi}$
$p$		Результати авторiв роботи	Сердюк (2012) [7]	Сердюк,
	$(1,\ \infty)$			Войтович (2010) [9]
		$n^{\frac{1-r}{p}}\frac{2\\|\cos t\\|_{p^{\prime}}}{\pi^{1+\frac{1}{p^{\prime}}}(\alpha r)^{\frac{1}{p}}}F^{\frac{1}{p^{\prime}}}\left(\frac{1}{2},\frac{3-p^{\prime}}{2};\frac{3}{2};1\right)$	$\frac{2\\|\cos t\\|_{p^{\prime}}}{\pi}F^{\frac{1}{p^{\prime}}}(\frac{p^{\prime}}{2},\frac{p^{\prime}}{2};1;e^{-2\alpha})$	$\frac{2\\|\cos t\\|_{p^{\prime}}}{\pi}$
		Результати авторiв роботи	Сердюк (2012) [7]	Сердюк,
	$1$			Войтович (2010) [9]
		$n^{1-r}\frac{2}{\pi\alpha r}$	$\frac{2}{\pi(1-e^{-\alpha})}$	$\frac{2}{\pi}$

2 Нерiвностi типу Лебега для iнтерполяцiйних полiномiв Лагранжа на множинах узагальнених iнтегралiв Пуассона

При довiльних фiксованих $\alpha>0$ , $r\in(0,1)$ i $1\leq p\leq\infty$ позначимо через $n_{*}=n_{*}(\alpha,r,p)$ найменший з номерiв $n$ такий, що

\frac{\ln\pi n}{\alpha rn^{r}}+\frac{\alpha r\chi(p)}{n^{1-r}}\leq{\left\{\begin{array}[]{cc}\frac{1}{14},&p=1,\\ \frac{1}{(3\pi)^{3}}\cdot\frac{p-1}{p},&1<p<\infty,\\ \frac{1}{(3\pi)^{3}},&p=\infty,\end{array}\right.}

(22)

де $\chi(p)=p$ при $1\leq p<\infty$ i $\chi(p)=1$ при $p=\infty$ .

Теорема 2.1.

Нехай $0<r<1$ , $\alpha>0$ , $1<p<\infty$ , $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ . Тодi, для всiх $x\in\mathbb{R}$ i довiльної функцiї $f\in C^{\alpha,r}_{\beta}L_{p}$ при $n\geq n_{*}(\alpha,r,p)$ має мiсце нерiвнiсть

		$\displaystyle\|\tilde{\rho}_{n}(f;x)\|\leq 2e^{-\alpha n^{r}}n^{\frac{1-r}{p}}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\frac{\\|\cos t\\|_{p^{\prime}}}{\pi^{1+\frac{1}{p^{\prime}}}(\alpha r)^{\frac{1}{p}}}F^{\frac{1}{p^{\prime}}}\left(\frac{1}{2},\frac{3-p^{\prime}}{2};\frac{3}{2};1\right)\right.$
	$\displaystyle+$	$\displaystyle\left.\gamma^{*}_{n,p}\left(\left(1+\frac{(\alpha r)^{\frac{p^{\prime}-1}{p}}}{p^{\prime}-1}\right)\frac{1}{n^{\frac{1-r}{p}}}+\frac{p^{\frac{1}{p^{\prime}}}}{(\alpha r)^{1+\frac{1}{p}}n^{r}}\right)\right)E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{p}}.$		(23)

Крiм того, для довiльної функцiї $f\in C^{\alpha,r}_{\beta}L_{p}$ можна вказати функцiю $\mathcal{F}(\cdot)=\mathcal{F}(f;n;x,\cdot)$ , таку, що $E_{n}(\mathcal{F}^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{p}}=E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{p}}$ i для $n\geq n_{*}(\alpha,r,p)$ виконується наступна рiвнiсть:

		$\displaystyle\|\tilde{\rho}_{n}(\mathcal{F};x)\|=2e^{-\alpha n^{r}}n^{\frac{1-r}{p}}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\frac{\\|\cos t\\|_{p^{\prime}}}{\pi^{1+\frac{1}{p^{\prime}}}(\alpha r)^{\frac{1}{p}}}F^{\frac{1}{p^{\prime}}}\left(\frac{1}{2},\frac{3-p^{\prime}}{2};\frac{3}{2};1\right)\right.$
	$\displaystyle+$	$\displaystyle\left.\gamma^{*}_{n,p}\left(\left(1+\frac{(\alpha r)^{\frac{p^{\prime}-1}{p}}}{p^{\prime}-1}\right)\frac{1}{n^{\frac{1-r}{p}}}+\frac{p^{\frac{1}{p^{\prime}}}}{(\alpha r)^{1+\frac{1}{p}}n^{r}}\right)\right)E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{p}}.$		(24)

В (2.1) i (2.1) величини ${\gamma_{n,p}^{*}=\gamma_{n,p}^{*}(\alpha,r,\beta,f,x)}$ такi, що ${|\gamma_{n,p}^{*}|<20\pi^{4}}$ .

Доведення Теореми 2.1.

Згiдно з Лемою 1 роботи [22] для довiльної функцiї $f\in C^{\alpha,r}_{\beta}L_{p}$ , $1\leq p\leq\infty$ , $\alpha>0$ , $r>0$ , $\beta\in\mathbb{R}$ у кожнiй точцi $x\in\mathbb{R}$ має мiсце наступне iнтегральне зображення величини $\tilde{\rho}_{n}(f;x)$ :

\tilde{\rho}_{n}(f;x)=\frac{2}{\pi}\sin\frac{2n-1}{2}x\int\limits_{-\pi}^{\pi}\delta_{n}(t+x)\left(\sum\limits_{k=n}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos(kt+\gamma_{n})+r_{n}(t)\right)dt,

(25)

в якому $\delta_{n}(\tau)=f^{\alpha,r}_{\beta}(\tau)-t_{n-1}(\tau)$ , $t_{n-1}$ — довiльний тригонометричний полiном iз множини $\mathcal{T}_{2n-1}$ , а $r_{n}$ i $\gamma_{n}$ означенi за допомогою рiвностей

r_{n}(t)=r_{n}(\alpha;r;\beta;x;t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\sum\limits_{\nu=(2k+1)n-k}^{\infty}\!\!\!e^{-\alpha\nu^{r}}\sin\left(\nu t+\left(k+\frac{1}{2}\right)(2n-1)x+\frac{\beta\pi}{2}\right),

(26)

\gamma_{n}=\gamma_{n}(\beta;x)=\frac{(2n-1)x+\pi(\beta-1)}{2}.

(27)

Для знаходження оцiнки зверху абсолютної величини залишкового члена $r_{n}(t)$ у формулi (25) нам буде корисним наступне твердження.

Лема 2.2.

Нехай $\alpha>0$ , $r\in(0,1)$ , а номер $n$ , $n\in\mathbb{N}$ такий, що виконується нерiвнiсть

\frac{1}{\alpha rn^{r}}+\frac{\alpha r}{n^{r-1}}\leq\frac{1}{14}.

(28)

Тодi

\sum\limits_{k=1}^{\infty}\sum\limits_{v=(2k+1)n-k}^{\infty}e^{-\alpha v^{r}}<\frac{636}{169}\frac{n^{1-r}}{\alpha r}e^{-\alpha(3n-1)^{r}}.

(29)

Доведення Леми 2.2 нами наведено в пiдроздiлi 4 даної роботи.

Спiвставивши нерiвностi (22) i (28) легко переконатись, що якщо $n\geq n_{*}(\alpha,r,p)$ при довiльних фiксованих $\alpha>0$ , $r\in(0,1)$ i $1\leq p\leq\infty$ , то при вказаних $n$ , $\alpha$ i $r$ умова (28) Леми 2.2 також виконується, а разом з нею — i нерiвнiсть (29).

Тому, з урахуванням (26), при $n\geq n_{*}(\alpha,r,p)$ , $1\leq p\leq\infty$ , одержуємо

|r_{n}(t)|\leq\sum\limits_{k=1}^{\infty}\sum\limits_{v=(2k+1)n-k}^{\infty}e^{-\alpha v^{r}}<\frac{636}{169}\frac{n^{1-r}}{\alpha r}e^{-\alpha(3n-1)^{r}}.

(30)

Покажемо, що при довiльних $n\geq n_{*}(\alpha,r,p)$ , $r\in(0,1)$ , $\alpha>0$ , $1\leq p\leq\infty$ ,

\frac{n^{1-r}}{\alpha r}<\frac{1}{\pi}e^{\alpha((3n-1)^{r}-n^{r})}.

(31)

Дiйсно, в силу (22)

\frac{\ln(\pi n)}{\alpha rn^{r}}\leq\frac{1}{14},\ \frac{n^{1-r}}{\alpha r}\geq 14,

(32)

а, отже,

\frac{\ln\frac{\pi n}{\alpha rn^{r}}}{\alpha rn^{r}}<\frac{\ln\frac{\pi n}{\alpha rn^{r}}+\ln\alpha rn^{r}}{\alpha rn^{r}}=\frac{\ln\pi n}{\alpha rn^{r}}\leq\frac{1}{14},

звiдки

\ln\frac{\pi n}{\alpha rn^{r}}\leq\frac{\alpha rn^{r}}{14},

або, що те, саме

\frac{\pi n}{\alpha rn^{r}}\leq e^{\frac{\alpha rn^{r}}{14}}.

(33)

Оскiльки

\frac{r}{2^{1-r}}<2^{r}-1<r,\ \ r\in(0,1),

то

e^{\frac{\alpha rn^{r}}{14}}<e^{\frac{\alpha rn^{r}}{2^{1-r}}}<e^{\alpha n^{r}(2^{r-1})}\leq e^{\alpha n^{r}((3-\frac{1}{n})^{r}-1)}=e^{\alpha((3n-1)^{r}-n^{r})}.

(34)

Об’єднавши (33) i (34), отримуємо (31).

Iз (30) i (31) випливає наступна оцiнка для $|r_{n}(t)|$ :

|r_{n}(t)|<\frac{636}{169\pi}e^{-\alpha n^{r}},\ \ n\geq n_{*}(\alpha,r,p),\ \ \alpha>0,\ r\in(0,1),\ 1\leq p\leq\infty.

(35)

Беручи в (25) в якостi $t_{n-1}$ полiном $t_{n-1}^{*}$ найкращого наближення у просторi $L_{p}$ функцiї $f^{\alpha,r}_{\beta}(\cdot)$ , тобто такий, що

\|f^{\alpha,r}_{\beta}-t_{n-1}^{*}\|_{p}=E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{p}}=\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f^{\alpha,r}_{\beta}-t_{n-1}\|_{p},\ \ 1\leq p\leq\infty,

(36)

i застосовуючи нерiвнiсть Гельдера

\int\limits_{-\pi}^{\pi}|h(t)g(t)|dt\leq\|h\|_{p}\|g\|_{p^{\prime}},\ \ h\in L_{p},\ \ 1\leq p\leq\infty,g\in L_{p^{\prime}},\ \ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1

(37)

та оцiнку (35), для довiльної функцiї $f\in C^{\alpha,r}_{\beta}L_{p}$ при $n\geq n_{*}(\alpha,r,p)$ маємо

|\tilde{\rho}_{n}(f;x)|\leq 2\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\left(\frac{1}{\pi}\left\|\sum\limits_{k=n}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos(kt+\gamma_{n})\right\|_{p^{\prime}}+\theta_{n,p}e^{-\alpha n^{r}}\right)E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{p}},

(38)

де $\gamma_{n}$ означена формулою (27), а для величини $\theta_{n,p}=\theta_{n,p}(\alpha,r,\beta,x)$ виконується оцiнка $|\theta_{n,p}|<\frac{1272}{169\pi}$ , $1\leq p\leq\infty$ .

Iз [14]–[16] випливає, що при довiльних $r\in(0,1)$ , $\alpha>0$ , $\xi\in\mathbb{R}$ , $1\leq p\leq\infty$ i $n\geq n_{0}(\alpha,r,p)$ , де $n_{0}(\alpha,r,p)$ — найменший з номерiв $n$ , такий, що

\frac{1}{\alpha rn^{r}}+\frac{\alpha r\chi(p)}{n^{1-r}}\leq{\left\{\begin{array}[]{cc}\frac{1}{14},&p=1,\\ \frac{1}{(3\pi)^{3}}\cdot\frac{p-1}{p},&1<p<\infty,\\ \frac{1}{(3\pi)^{3}},&p=\infty,\end{array}\right.}

(39)

мають мiсце оцiнки

		$\displaystyle\frac{1}{\pi}\left\\|\sum\limits_{k=n}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos(kt+\xi)\right\\|_{p^{\prime}}$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle e^{-\alpha n^{r}}n^{\frac{1-r}{p}}\left(\frac{\\|\cos t\\|_{p^{\prime}}}{\pi^{1+\frac{1}{p^{\prime}}}(\alpha r)^{\frac{1}{p}}}I_{p^{\prime}}\left(\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}\right)+\gamma_{n,p}^{(1)}\left(\frac{1}{(\alpha r)^{1+\frac{1}{p}}}I_{p^{\prime}}\left(\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}\right)\frac{1}{n^{r}}+\frac{1}{n^{\frac{1-r}{p}}}\right)\right),$		(40)

		$\displaystyle\frac{1}{\pi}\inf\limits_{\lambda\in\mathbb{R}}\left\\|\sum\limits_{k=n}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos(kt+\xi)-\lambda\right\\|_{p^{\prime}}$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle e^{-\alpha n^{r}}n^{\frac{1-r}{p}}\left(\frac{\\|\cos t\\|_{p^{\prime}}}{\pi^{1+\frac{1}{p^{\prime}}}(\alpha r)^{\frac{1}{p}}}I_{p^{\prime}}\left(\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}\right)+\gamma_{n,p}^{(2)}\left(\frac{1}{(\alpha r)^{1+\frac{1}{p}}}I_{p^{\prime}}\left(\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}\right)\frac{1}{n^{r}}+\frac{1}{n^{\frac{1-r}{p}}}\right)\right),$		(41)

в яких $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$ , $I_{s}(v):=\left\|\frac{1}{\sqrt{1+t^{2}}}\right\|_{L_{s}[0,v]}$ ,

I_{s}(v):=\left\|\frac{1}{\sqrt{1+t^{2}}}\right\|_{L_{s}[0,v]}={\left\{\begin{array}[]{cc}\bigg(\int\limits_{0}^{v}\left|\frac{1}{\sqrt{1+t^{2}}}\right|^{s}dt\bigg)^{\frac{1}{s}},&1\leq s<\infty,\\ \mathop{\rm{ess}\sup}\limits_{t\in[0,v]}\left|\frac{1}{\sqrt{1+t^{2}}}\right|,&s=\infty.\end{array}\right.}

(42)

а для величин $\gamma_{n,p}^{(i)}=\gamma_{n,p}^{(i)}(\alpha,r,\xi)$ , $i=1,2$ виконуються нерiвностi $|\gamma_{n,p}^{(i)}|\leq(14\pi)^{2}$ .

Враховуючи, що згiдно з (22) i (39) $n_{0}(\alpha,r,p)\leq n_{*}(\alpha,r,p)$ , то, застосувавши формулу (2) при $\xi=\gamma_{n}$ , де $\gamma_{n}$ означена формулою (27), iз (37) i (38) при $n\geq n_{*}(\alpha,r,p)$ отримуємо

	$\displaystyle\|\tilde{\rho}_{n}(f;x)\|\leq$	$\displaystyle 2e^{-\alpha n^{r}}n^{\frac{1-r}{p}}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\frac{\\|\cos t\\|_{p^{\prime}}}{\pi^{1+\frac{1}{p^{\prime}}}(\alpha r)^{\frac{1}{p}}}I_{p^{\prime}}\left(\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}\right)\right.$
	$\displaystyle+$	$\displaystyle\left.\frac{\gamma_{n,p}^{(1)}}{(\alpha r)^{1+\frac{1}{p}}}I_{p^{\prime}}\left(\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}\right)\frac{1}{n^{r}}+\left(\gamma_{n,p}^{(1)}+\theta_{n,p}\right)\frac{1}{n^{\frac{1-r}{p}}}\right)E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{p}},\ \ 1\leq p\leq\infty.$		(43)

Як встановлено в [16], при $1<p<\infty$ i $n\geq n_{0}(\alpha,r,p)$

I_{p^{\prime}}\left(\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}\right)=F^{\frac{1}{p^{\prime}}}\left(\frac{1}{2},\frac{3-p^{\prime}}{2};\frac{3}{2};1\right)+\frac{\Theta_{\alpha,r,p,n}^{(1)}}{p^{\prime}-1}\left(\frac{\alpha r}{\pi n^{1-r}}\right)^{p^{\prime}-1},

(44)

де $|\Theta_{\alpha,r,p,n}^{(1)}|<2$ , i крiм того,

I_{p^{\prime}}\left(\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}\right)<p^{\frac{1}{p^{\prime}}}.

(45)

Iз (44), (45), а також з очевидної нерiвностi

\frac{1}{n^{\frac{1-r}{p}}}>\frac{1}{n^{(1-r)(p^{\prime}-1)}}

випливає, що при $n\geq n_{0}(\alpha,r,p)$ , $1<p<\infty$ , $\xi\in\mathbb{R}$ , спiввiдношення (2) i (2) приводять до наступних оцiнок:

		$\displaystyle\frac{1}{\pi}\left\\|\sum\limits_{k=n}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos(kt+\xi)\right\\|_{p^{\prime}}=e^{-\alpha n^{r}}n^{\frac{1-r}{p}}\left(\frac{\\|\cos t\\|_{p^{\prime}}}{\pi^{1+\frac{1}{p^{\prime}}}(\alpha r)^{\frac{1}{p}}}F^{\frac{1}{p^{\prime}}}\left(\frac{1}{2},\frac{3-p^{\prime}}{2};\frac{3}{2};1\right)\right.$
	$\displaystyle+$	$\displaystyle\left.\bar{\gamma}_{n,p}^{(1)}\left(\left(1+\frac{(\alpha r)^{\frac{p^{\prime}-1}{p}}}{p^{\prime}-1}\right)\frac{1}{n^{\frac{1-r}{p}}}+\frac{p^{\frac{1}{p^{\prime}}}}{(\alpha r)^{1+\frac{1}{p}}n^{r}}\right)\right),$		(46)

		$\displaystyle\frac{1}{\pi}\inf\limits_{\lambda\in\mathbb{R}}\left\\|\sum\limits_{k=n}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos(kt+\xi)-\lambda\right\\|_{p^{\prime}}=e^{-\alpha n^{r}}n^{\frac{1-r}{p}}\left(\frac{\\|\cos t\\|_{p^{\prime}}}{\pi^{1+\frac{1}{p^{\prime}}}(\alpha r)^{\frac{1}{p}}}F^{\frac{1}{p^{\prime}}}\left(\frac{1}{2},\frac{3-p^{\prime}}{2};\frac{3}{2};1\right)\right.$
	$\displaystyle+$	$\displaystyle\left.\bar{\gamma}_{n,p}^{(2)}\left(\left(1+\frac{(\alpha r)^{\frac{p^{\prime}-1}{p}}}{p^{\prime}-1}\right)\frac{1}{n^{\frac{1-r}{p}}}+\frac{p^{\frac{1}{p^{\prime}}}}{(\alpha r)^{1+\frac{1}{p}}n^{r}}\right)\right),$		(47)

де $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$ , а для величин $\bar{\gamma}_{n,p}^{(i)}=\bar{\gamma}_{n,p}^{(i)}(\alpha,r,\xi)$ виконуються нерiвностi $|\bar{\gamma}_{n,p}^{(i)}|\leq(14\pi)^{2}$ .

Застосовуючи формулу (2) при $\xi=\gamma_{n}$ , де $\gamma_{n}$ означена рiвнiстю (27), i враховуючи, що $n_{0}(\alpha,r,p)\geq n_{*}(\alpha,r,p)$ , iз (35) при $n\geq n_{*}(\alpha,r,p)$ , $1<p<\infty$ , маємо

	$\displaystyle\|\tilde{\rho}_{n}(f;x)\|\leq$	$\displaystyle 2e^{-\alpha n^{r}}n^{\frac{1-r}{p}}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\frac{\\|\cos t\\|_{p^{\prime}}}{\pi^{1+\frac{1}{p^{\prime}}}(\alpha r)^{\frac{1}{p}}}F^{\frac{1}{p^{\prime}}}\left(\frac{1}{2},\frac{3-p^{\prime}}{2};\frac{3}{2};1\right)\right.$
	$\displaystyle+$	$\displaystyle\left.\left(\bar{\gamma}_{n,p}^{(1)}\left(1+\frac{(\alpha r)^{\frac{p^{\prime}-1}{p}}}{p^{\prime}-1}\right)+\theta_{n,p}\right)\frac{1}{n^{\frac{1-r}{p}}}+\bar{\gamma}_{n,p}^{(1)}\frac{p^{\frac{1}{p^{\prime}}}}{(\alpha r)^{1+\frac{1}{p}}n^{r}}\right)E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{p}}.$		(48)

Оскiльки $|\bar{\gamma}_{n,p}^{(1)}+\theta_{n,p}|<20\pi^{4}$ , то з (2) випливає оцiнка (2.1).

Далi доведемо справедливiсть другої частини Теореми 2.1.

Користуючись iнтегральним зображенням (25) та беручи до уваги ортогональнiсть функцiї $r_{n}(t)$ вигляду (26) до будь-якого тригонометричного полiнома $t_{n}\in\mathcal{T}_{2n-1}$ , для довiльної функцiї $f\in C^{\alpha,r}_{\beta}L_{p}$ , $1\leq p\leq\infty$ , в кожнiй точцi $x\in\mathbb{R}$ можемо записати

		$\displaystyle\tilde{\rho}_{n}(f;x)=f(x)-\tilde{S}_{n}(f;x)$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle 2\sin\frac{2n-1}{2}x\left(\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f^{\alpha,r}_{\beta}(t+x)\sum\limits_{k=n}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos(kt+\gamma_{n})dt+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\delta_{n}(t+x)r_{n}(t)dt\right),$		(49)

де $\delta_{n}(\cdot)=f^{\alpha,r}_{\beta}(\cdot)-t_{n-1}(\cdot)$ , $t_{n-1}$ — довiльний полiном з $\mathcal{T}_{2n-1}$ , а $r_{n}(t)$ i $\gamma_{n}=\gamma_{n}(\beta;x)$ означенi за допомогою рiвностей (26) та (27) вiдповiдно. Для функцiї

g_{x}(\cdot):=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f^{\alpha,r}_{\beta}(t+x)\sum\limits_{k=1}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos(kt+\gamma_{n})dt,

(50)

яка очевидно належить до множини $C^{\alpha,r}_{2\gamma_{n}/\pi}L_{p}$ , при фiксованому $x\in\mathbb{R}$ вiдхилення її частинних сум Фур’є $S_{n-1}(g_{x},\cdot)$ порядку $n-1$ пiдпорядкованi рiвностi

\rho(g_{x};\cdot)=g_{x}(\cdot)-S_{n-1}(g_{x},\cdot)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f^{\alpha,r}_{\beta}(t+\cdot)\sum\limits_{k=n}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos(kt+\gamma_{n})dt,

(51)

i, зокрема

\rho(g_{x};x)=g_{x}(x)-S_{n-1}(g_{x},x)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f^{\alpha,r}_{\beta}(t+x)\sum\limits_{k=n}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos(kt+\gamma_{n})dt.

(52)

У вiдповiдностi з Теоремою 1 роботи [17] для функцiї $g_{x}(\cdot)$ при кожному $n\in\mathbb{N}$ знайдеться функцiя $G(\cdot)=G(f;n;x;\cdot)$ така, що

E_{n}(G^{\alpha,r}_{2\gamma_{n}/\pi})_{L_{p}}=E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{p}},\ \ 1<p<\infty,

(53)

i для якої при $n\geq n_{0}(\alpha,r,p)$

	$\displaystyle\\|{\rho}_{n}(G;\cdot)\\|_{C}=\\|f(x)-{S}_{n}(f;x)\\|_{C}$
$\displaystyle=$	$\displaystyle e^{-\alpha n^{r}}n^{\frac{1-r}{p}}\left(\frac{\\|\cos t\\|_{p^{\prime}}}{\pi^{1+\frac{1}{p^{\prime}}}(\alpha r)^{\frac{1}{p}}}F^{\frac{1}{p^{\prime}}}\left(\frac{1}{2},\frac{3-p^{\prime}}{2};\frac{3}{2};1\right)\right.$
$\displaystyle+$	$\displaystyle\left.\gamma_{n,p}\left(\left(1+\frac{(\alpha r)^{\frac{p^{\prime}-1}{p}}}{p^{\prime}-1}\right)\frac{1}{n^{\frac{1-r}{p}}}+\frac{p^{\frac{1}{p^{\prime}}}}{(\alpha r)^{1+\frac{1}{p}}n^{r}}\right)\right)E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{p}},\ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1,$	(54)

де $\gamma_{n,p}=\gamma_{n,p}(\alpha,r,\beta,x)$ пiдпорядкована нерiвностi $|\gamma_{n,p}|\leq(14\pi)^{2}$ .

Виберемо точку $x_{0}$ таким чином, щоб справджувалася рiвнiсть

|{\rho}_{n}(G;x_{0})|=\|{\rho}_{n}(G;\cdot)\|_{C}.

(55)

Покладемо

\mathcal{F}(t):=\mathcal{J}^{\alpha,r}_{\beta}G^{\alpha,r}_{2\gamma_{n}/\pi}(t-x+x_{0}).

(56)

За означенням $\mathcal{F}(t)\in C^{\alpha,r}_{\beta}L_{p}$ . Покажемо, що вона є шуканою функцiєю. Дiйсно, оскiльки згiдно з (56) $\mathcal{F}^{\alpha,r}_{\beta}(t)=G^{\alpha,r}_{2\gamma_{n}/\pi}(t-x+x_{0})$ , то з урахуванням (2) та iнварiантностi $L_{p}$ –норми вiдносно зсуву аргументу маємо

E_{n}(\mathcal{F}^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{p}}=E_{n}(G^{\alpha,r}_{2\gamma_{n}/\pi})_{L_{p}}=E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{p}},\ 1<p<\infty.

(57)

Крiм того, в силу (2), (53), (2), (55), (30) i (38) для довiльного заданого значення аргументу $x\in\mathbb{R}$ при $n\geq n_{*}(\alpha,r,p)$

	$\displaystyle\|\tilde{\rho}_{n}(\mathcal{F};x)\|$
$\displaystyle=$	$\displaystyle 2\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\frac{1}{\pi}\left\|\int\limits_{-\pi}^{\pi}G^{\alpha,r}_{2\gamma_{n}/\pi}(x_{0}+t)\sum\limits_{k=n}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos(kt+\gamma_{n})dt\right\|+\theta_{n,p}e^{-\alpha n^{r}}E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{p}}\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle 2\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\|{\rho}_{n}(G;x_{0})\|+\theta_{n,p}e^{-\alpha n^{r}}E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{p}}\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle 2\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\\|{\rho}_{n}(G;\cdot)\\|_{C}+\theta_{n,p}e^{-\alpha n^{r}}E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{p}}\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle 2\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|e^{-\alpha n^{r}}n^{\frac{1-r}{p}}\left(\frac{\\|\cos t\\|_{p^{\prime}}}{\pi^{1+\frac{1}{p^{\prime}}}(\alpha r)^{\frac{1}{p}}}F^{\frac{1}{p^{\prime}}}\left(\frac{1}{2},\frac{3-p^{\prime}}{2};\frac{3}{2};1\right)\right.$
$\displaystyle+$	$\displaystyle\left.\gamma_{n,p}\left(\left(1+\frac{(\alpha r)^{\frac{p^{\prime}-1}{p}}}{p^{\prime}-1}\right)\frac{1}{n^{\frac{1-r}{p}}}+\frac{p^{\frac{1}{p^{\prime}}}}{(\alpha r)^{1+\frac{1}{p}}n^{r}}\right)+\frac{\theta_{n,p}}{n^{\frac{1-r}{p}}}\right)E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{p}},$	(58)

де для величин $\gamma_{n,p}$ i $\theta_{n,p}$ виконуються оцiнки $|\gamma_{n,p}|\leq(14\pi)^{2}$ , $|\theta_{n,p}|<\frac{1272}{169\pi}$ i $|\theta_{n,p}+\gamma_{n,p}|<20\pi^{4}$ . Iз рiвностей (2) випливає (2.1). Теорему 2.1 доведено. ∎

Теорема 2.3.

Нехай $0<r<1$ , $\alpha>0$ , $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ . Тодi, для всякого $x\in\mathbb{R}$ i довiльної функцiї $f\in C^{\alpha,r}_{\beta}L_{1}$ при $n\geq n_{*}(\alpha,r,1)$ виконується нерiвнiсть

|\tilde{\rho}_{n}(f;x)|\leq 2e^{-\alpha n^{r}}n^{1-r}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\Big(\frac{1}{\pi\alpha r}+\gamma_{n,1}^{*}\Big(\frac{1}{(\alpha r)^{2}}\frac{1}{n^{r}}+\frac{1}{n^{1-r}}\Big)\Big)E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{1}}.

(59)

Крiм того, для довiльної функцiї $f\in C^{\alpha,r}_{\beta}L_{1}$ можна вказати функцiю ${\mathcal{F}(\cdot)=\mathcal{F}(f;n;x,\cdot)}$ з множини $C^{\alpha,r}_{\beta}L_{1}$ таку, що $E_{n}(\mathcal{F}^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{1}}=E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{1}}$ i при $n\geq n_{*}(\alpha,r,1)$ має мiсце рiвнiсть

|\tilde{\rho}_{n}(\mathcal{F};x)|=2e^{-\alpha n^{r}}n^{1-r}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\Big(\frac{1}{\pi\alpha r}+\gamma_{n,1}^{*}\Big(\frac{1}{(\alpha r)^{2}}\frac{1}{n^{r}}+\frac{1}{n^{1-r}}\Big)\Big)E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{1}}.

(60)

В (59) i (60) величини ${\gamma_{n,1}^{*}=\gamma_{n,1}^{*}(\alpha,r,\beta,f,x)}$ такi, що ${|\gamma_{n,1}^{*}|<20\pi^{4}}$ .

Доведення Теореми 2.3.

Для доведення нерiвностi (59) використаємо формулу (2) при $p=1$ , згiдно з якою при довiльних $x\in\mathbb{R}$ , $f\in C^{\alpha,r}_{\beta}L_{1}$ i $n\geq n_{*}(\alpha,r,1)$

	$\displaystyle\|\tilde{\rho}_{n}(f;x)\|\leq 2e^{-\alpha n^{r}}n^{1-r}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\Big(\frac{\\|\cos t\\|_{\infty}}{\pi\alpha r}\left\\|\frac{1}{\sqrt{t^{2}+1}}\right\\|_{L_{\infty}[0,\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}]}$
$\displaystyle+$	$\displaystyle\frac{\gamma_{n,1}^{(1)}}{(\alpha r)^{2}}\frac{1}{n^{r}}\left\\|\frac{1}{\sqrt{t^{2}+1}}\right\\|_{L_{\infty}[0,\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}]}+(\gamma_{n,1}^{(1)}+\theta_{n,1})\frac{1}{n^{1-r}}\Big)\Big)E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{1}}$
$\displaystyle=$	$\displaystyle 2e^{-\alpha n^{r}}n^{1-r}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\Big(\frac{1}{\pi\alpha r}+\frac{\gamma_{n,1}^{(1)}}{(\alpha r)^{2}}\frac{1}{n^{r}}+(\gamma_{n,1}^{(1)}+\theta_{n,1})\frac{1}{n^{1-r}}\Big)E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{1}},$	(61)

де $|\gamma_{n,1}|\leq(14\pi)^{2}$ , $|\theta_{n,1}|<\frac{1272}{169\pi}$ . Оскiльки $|\gamma_{n,1}^{(1)}+\theta_{n,1}|<20\pi^{4}$ , то iз (2) випливає оцiнка (59).

Доведемо другу частину Теореми 2.3. Для довiльної $f\in C^{\alpha,r}_{\beta}L_{1}$ i довiльного фiксованого $x\in\mathbb{R}$ має мiсце рiвнiсть (2), в якiй $f^{\alpha,r}_{\beta}\in L_{1}$ . Розглянемо функцiю $g_{x}(\cdot)$ вигляду (50), що очевидно належить до множини $C^{\alpha,r}_{2\gamma_{n}/\pi}L_{1}$ . Для вiдхилень частинних сум Фур’є $S_{n-1}(g_{x};\cdot)$ порядку $n-1$ вiд функцiї $g_{x}(\cdot)$ виконується рiвнiсть (51), (а отже i (52)). Видповiдно до Теореми 2 роботи [17] для функцiї $g_{x}(\cdot)$ при кожному $n\in\mathbb{N}$ знайдеться функцiя $G(\cdot)=G(f,n;x;\cdot)$ така, що

E_{n}(G^{\alpha,r}_{2\gamma_{n}/\pi})_{L_{1}}=E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{1}}

(62)

i для якої при $n\geq n_{0}(\alpha,r,1)$

	$\displaystyle\\|\rho_{n}(G,\cdot)\\|_{C}=$	$\displaystyle\\|G(\cdot)-S_{n-1}(G;\cdot)\\|_{C}$
		$\displaystyle=e^{-\alpha n^{r}}n^{1-r}\Big(\frac{1}{\pi\alpha r}+\gamma_{n,1}\Big(\frac{1}{(\alpha r)^{2}}\frac{1}{n^{r}}+\frac{1}{n^{1-r}}\Big)\Big)E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{1}},$		(63)

де $\gamma_{n,1}=\gamma_{n,1}(\alpha,r,\beta,x)$ пiдпорядкована умовi $|\gamma_{n,1}|\leq(14\pi)^{2}$ .

Виберемо точку $x_{0}$ таким чином, щоб виконувалась рiвнiсть (55). Розглянемо функцiю $\mathcal{F}(t)$ , означену рiвнiстю (56), яка очевидно належить множинi $C^{\alpha,r}_{\beta}L_{1}$ i покажемо, що ця функцiя є шуканою функцiєю. Для функцiї $\mathcal{F}(t)$ , з урахуванням формули (62), (56) та iнварiантностi $L_{1}$ -норми вiдносно зсуву аргументу маємо

E_{n}(\mathcal{F}^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{1}}=E_{n}(G^{\alpha,r}_{2\gamma_{n}/\pi})_{L_{1}}=E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{1}}.

(64)

Крiм того, в силу (2), (62), (2), (55), (35), (37), для довiльного заданого значення аргументу $x\in\mathbb{R}$ при $n\geq n_{*}(\alpha,r,1)$

	$\displaystyle\|\tilde{\rho}_{n}(\mathcal{F};x)\|$
$\displaystyle=$	$\displaystyle 2\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\frac{1}{\pi}\left\|\int\limits_{-\pi}^{\pi}G^{\alpha,r}_{2\gamma_{n}/\pi}(x_{0}+t)\sum\limits_{k=n}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos(kt+\gamma_{n})dt\right\|+\theta_{n,1}e^{-\alpha n^{r}}E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{1}}\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle 2\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\|\rho_{n}(G,x_{0})\|+\theta_{n,1}e^{-\alpha n^{r}}E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{1}}\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle 2\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\\|\rho_{n}(G,\cdot)\\|_{C}+\theta_{n,1}e^{-\alpha n^{r}}E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{1}}\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle 2\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|e^{-\alpha n^{r}}n^{1-r}\Big(\frac{1}{\pi\alpha r}+\gamma_{n,1}\Big(\frac{1}{(\alpha r)^{2}}\frac{1}{n^{r}}+\frac{1}{n^{1-r}}\Big)+\frac{\theta_{n,1}}{n^{1-r}}\Big)E_{n}(\varphi)_{L_{1}},$	(65)

де для величин $\gamma_{n,1}$ та $\theta_{n,1}$ виконуються оцiнки $|\gamma_{n,1}|\leq(14\pi)^{2}$ , $|\theta_{n,1}|<\frac{1272}{169\pi}$ i $|\gamma_{n,1}+\theta_{n,1}|<20\pi^{4}$ . Iз рiвностi (2) випливає (60). Теорему 2.3 доведено. ∎

Теорема 2.4.

Нехай $r\in(0,1)$ , $\alpha>0$ i $\beta\in\mathbb{R}$ . Тодi для всiх $x\in\mathbb{R}$ i довiльної функцiї $f\in C^{\alpha,r}_{\beta}L_{\infty}$ при $p=\infty$ i $n\geq n_{*}(\alpha,r,\infty)$ має мiсце нерiвнiсть

|\tilde{\rho}_{n}(f;x)|\leq 2e^{-\alpha n^{r}}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\left(\frac{4}{\pi^{2}}\ln\frac{n^{1-r}}{\alpha r}+\gamma^{*}_{n,\infty}\right)E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{\infty}},

(66)

де для величини $\gamma^{*}_{n,\infty}(\alpha,r,\beta,x)$ виконується оцiнка $|\gamma^{*}_{n,\infty}|<20\pi^{4}$

Крiм того, для довiльної функцiї $f\in C^{\alpha,r}_{\beta}C$ можна вказати функцiю $\mathcal{F}(x)=\mathcal{F}(f;n;x;\cdot)$ з множини $C^{\alpha,r}_{\beta}C$ таку, що $E_{n}(\mathcal{F}^{\alpha,r}_{\beta})_{C}=E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{C}$ , i таку що для $n\geq n_{*}(\alpha,r,\infty)$ виконується рiвнiсть

|\tilde{\rho}_{n}(\mathcal{F};x)|=2e^{-\alpha n^{r}}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\left(\frac{4}{\pi^{2}}\ln\frac{n^{1-r}}{\alpha r}+\gamma_{n,\infty}^{**}\right)E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{C}.

(67)

У формулi (67) для величини $\gamma^{**}_{n,\infty}=\gamma^{**}_{n,\infty}(\alpha,r,\beta,f,x)$ виконується оцiнка $|\gamma^{**}_{n,\infty}|<1951$ .

Зрозумiло, що якщо в умовах Теореми 2.4 $f\in C^{\alpha,r}_{\beta}C$ , то в нерiвностi (66) величину $E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{\infty}}$ можна замiнити на $E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{C}$ .

Доведення Теореми 2.4.

Для доведення нерiвностi (66) скористаємось оцiнкою (2) при $p=\infty$ , а також наступною оцiнкою (див. формулу (112) iз [15]):

I_{1}\left(\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}\right)=\int\limits_{0}^{\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}}\frac{dt}{\sqrt{1+t^{2}}}=\ln\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}+\Theta_{\alpha,r,n},\ \ 0<\Theta_{\alpha,r,n}<1,

(68)

де $I_{1}(v)$ означена формулою (42) при $s=p^{\prime}=1$ .

Отже, як випливає з (2) i (68), при $n\geq n_{*}(\alpha,r,\infty)$ для довiльної функцiї $f\in C^{\alpha,r}_{\beta}L_{\infty}$

	$\displaystyle\|\tilde{\rho}_{n}(f;x)\|\leq$	$\displaystyle 2e^{-\alpha n^{r}}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\frac{4}{\pi^{2}}\ln\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}\right.$
	$\displaystyle+$	$\displaystyle\left.\frac{4}{\pi^{2}}\Theta_{\alpha,r,n}+{\gamma}_{n,\infty}^{(1)}\left(\ln\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}+\Theta_{\alpha,r,n}\right)\frac{1}{\alpha rn^{r}}+{\gamma}_{n,\infty}^{(1)}+\theta_{n,\infty}\right)E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{\infty}}.$		(69)

Оскiльки при $n\geq n_{*}(\alpha,r,\infty)$

		$\displaystyle\frac{4}{\pi^{2}}\left(\ln\pi+\Theta_{\alpha,r,n}\right)+\|{\gamma}_{n,\infty}^{(1)}\|\left(\ln\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}+\Theta_{\alpha,r,n}\right)\frac{1}{\alpha rn^{r}}+\|{\gamma}_{n,\infty}^{(1)}+\theta_{n,\infty}\|$
	$\displaystyle<$	$\displaystyle\frac{4(1+\ln\pi)}{\pi^{2}}+\frac{2(14\pi)^{2}}{(3\pi)^{3}}+(14\pi)^{2}+\frac{1272}{169\pi}<20\pi^{4},$		(70)

то з (2) i (2) випливає оцiнка (66).

Доведемо другу частину Теореми 2.4. Для довiльної функцiї $f\in C^{\alpha,r}_{\beta}C$ i будь-якого фiксованого значення $x\in\mathbb{R}$ виконується рiвнiсть (2), в якiй $f^{\alpha,r}_{\beta}\in C$ . Розглянемо функцiю $g_{x}(\cdot)$ вигляду (50) з множини $C^{\alpha,r}_{2\gamma_{n}/\pi}C$ . Для вiдхилень $\rho_{n}(g_{x},\cdot)$ частинних сум Фур’є $S_{n-1}(g_{x};\cdot)$ порядку $n-1$ вiд функцiї $g_{x}(\cdot)$ виконується рiвнiсть (51) (а отже i (52)). Вiдповiдно до Теореми 1 роботи [18] для функцiї $g_{x}$ при будь-якому $n\in\mathbb{N}$ знайдеться функцiя $G(\cdot)=G(f;n;x;\cdot)$ з множини $C^{\alpha,r}_{2\gamma_{n}/\pi}C$ така, що

E_{n}(G^{\alpha,r}_{2\gamma_{n}/\pi})_{C}=E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{C}

(71)

i для якої при всiх $n\geq n_{1}(\alpha,r)$ , де $n_{1}(\alpha,r)$ — найменше натуральне число, котре задовольняє нерiвнiсть

\frac{1}{\alpha rn^{r}}\left(1+\ln\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}\right)+\frac{\alpha r}{n^{1-r}}<\frac{1}{(3\pi)^{3}},\ \ \alpha>0,\ r\in(0,1),

(72)

виконуєтсья рiвнiсть

\|\rho_{n}(G,\cdot)\|_{C}=\|G(\cdot)-S_{n-1}(G,\cdot)\|_{C}=e^{-\alpha n^{r}}\left(\frac{4}{\pi^{2}}\ln\frac{n^{1-r}}{\alpha r}+\bar{\gamma}_{n,\infty}\right)E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{C},

(73)

де $\bar{\gamma}_{n,\infty}=\bar{\gamma}_{n,\infty}(\alpha,r,\beta,x)$ пiдпорядкована умовi $|\bar{\gamma}_{n,\infty}|\leq 20\pi^{4}$ .

Покажемо, що

n_{1}(\alpha,r)\leq n_{*}(\alpha,r,\infty),

(74)

тобто, що при будь-яких $\alpha>0$ i $r\in(0,\infty)$ iз умови

\frac{\ln\pi n}{\alpha rn^{r}}+\frac{\alpha r}{n^{1-r}}\leq\frac{1}{(3\pi)^{3}}

(75)

випливає нерiвнiсть (72). Дiйсно, iз (75) безпосередньо отримуємо, що

\alpha rn^{r}\geq(3\pi)^{3}\ln\pi n\geq(3\pi)^{3}\ln\pi,

а тому

1-\ln\alpha rn^{r}\leq 1-\ln(3\pi)^{3}\ln\pi<0.

(76)

Отже, за виконання (75), з урахуванням (76) можемо записати

		$\displaystyle\frac{1}{\alpha rn^{r}}\left(1+\ln\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}\right)+\frac{\alpha r}{n^{1-r}}=\frac{1}{\alpha rn^{r}}\left(1-\ln\alpha rn^{r}+\ln\pi n\right)+\frac{\alpha r}{n^{1-r}}$
	$\displaystyle<$	$\displaystyle\frac{\ln\pi n}{\alpha rn^{r}}+\frac{\alpha r}{n^{1-r}}\leq\frac{1}{(3\pi)^{3}}$

звiдки випливає (72). Тим самим нерiвнiсть (74) доведено.

Виберемо точку $x_{0}$ таким чином, щоб виконувалась рiвнiсть (55). Розглянемо, як i ранiше, функцiю $\mathcal{F}$ , що задається формулою (56). Ця функцiя з множини $C^{\alpha,r}_{\beta}C$ i буде шуканою функцiєю. Для неї, з урахуванням (71) та iнварiантностi рiвномiрної норми вiдносно зсуву аргумента, маємо

E_{n}(\mathcal{F}^{\alpha,r}_{\beta})_{C}=E_{n}(G^{\alpha,r}_{2\gamma_{n}/\pi})_{C}=E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{C}.

(77)

Крiм того, в силу (2), (77), (73), (55), (35), (36), (37) i (74) для довiльного значення аргумента $x\in\mathbb{R}$ при $n\geq n_{*}(\alpha,r,\infty)$

	$\displaystyle\|\tilde{\rho}_{n}(\mathcal{F};x)\|$
$\displaystyle=$	$\displaystyle 2\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\frac{1}{\pi}\left\|\int\limits_{-\pi}^{\pi}G^{\alpha,r}_{2\gamma_{n}/\pi}(x_{0}+t)\sum\limits_{k=n}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos(kt+\gamma_{n})dt\right\|+\theta_{n,\infty}e^{-\alpha n^{r}}E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{C}\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle 2\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\left\|\rho_{n}(G;x_{0})\right\|+\theta_{n,\infty}e^{-\alpha n^{r}}E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{C}\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle 2\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\left\\|\rho_{n}(G;\cdot)\right\\|_{C}+\theta_{n,\infty}e^{-\alpha n^{r}}E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{C}\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle 2\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|e^{-\alpha n^{r}}\left(\frac{4}{\pi^{2}}\ln\frac{n^{1-r}}{\alpha r}+\bar{\gamma}_{n,\infty}+\theta_{n,\infty}\right)E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{C},$	(78)

де для величин $\bar{\gamma}_{n,\infty}$ i $\theta_{n,\infty}$ виконуються оцiнки $|\bar{\gamma}_{n,\infty}|\leq 20\pi^{4}$ , $|\theta_{n,\infty}|<\frac{1272}{169\pi}$ i $|\bar{\gamma}_{n,\infty}+\theta_{n,\infty}|<1951$ . Теорему 2.4 доведено. ∎

3 Розв’язок задачi Колмогорова-Нiкольського для iнтерполяцiйних полiномiв Лагранжа на класах узагальнених iнтегралiв Пуассона $C^{\alpha,r}_{\beta,p}$

Iз Теорем 2.1, 2.3 та 2.4 даної роботи випливає, що нерiвностi (2.1), (59) та (66) є асимптотично непокращуваними на множинах узагальнених iнтегралiв Пуассона $C^{\alpha,r}_{\beta}L_{p}$ при всiх $x\in\mathbb{R}$ , $\beta\in\mathbb{R}$ , $\alpha>0$ , $r\in(0,1)$ i $1\leq p\leq\infty$ . Зрозумiло, що зазначенi нерiвностi мають мiсце i для довiльних пiдмножин iз $C^{\alpha,r}_{\beta}L_{p}$ , якими є множини $C^{\alpha,r}_{\beta}\mathfrak{N}$ , $\mathfrak{N}\subset L_{p}$ i, зокрема класи

C^{\alpha,r}_{\beta,p}=C^{\alpha,r}_{\beta}U_{p},\ \ U_{p}=\left\{\varphi\in L_{p}:\|\varphi\|_{p}\leq 1\right\}.

Розглядаючи точнi верхнi межi в обох частинах кожної з нерiвностей (2.1), (59) та (66) по класу $C^{\alpha,r}_{\beta,p}$ при $p\in(1,\infty)$ , $p=1$ та $p=\infty$ вiдповiдно, i врахувавши, що для довiльної $f\in C^{\alpha,r}_{\beta,p}$ , $1\leq p\leq\infty$ , $E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{p}}\leq 1$ , отримуємо, що при $n\geq n_{*}(\alpha,r,p)$ i всiх $x\in\mathbb{R}$ вiрнi наступнi нерiвностi:

	$\displaystyle\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,p};x)\leq$	$\displaystyle 2e^{-\alpha n^{r}}n^{\frac{1-r}{p}}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\frac{\\|\cos t\\|_{p^{\prime}}}{\pi^{1+\frac{1}{p^{\prime}}}(\alpha r)^{\frac{1}{p}}}F^{\frac{1}{p^{\prime}}}\left(\frac{1}{2},\frac{3-p^{\prime}}{2};\frac{3}{2};1\right)\right.$
	$\displaystyle+$	$\displaystyle\left.\bar{\gamma}^{*}_{n,p}\left(\left(1+\frac{(\alpha r)^{\frac{p^{\prime}-1}{p}}}{p^{\prime}-1}\right)\frac{1}{n^{\frac{1-r}{p}}}+\frac{p^{\frac{1}{p^{\prime}}}}{(\alpha r)^{1+\frac{1}{p}}n^{r}}\right)\right),\ 1<p<\infty,\ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1,$		(79)

\displaystyle\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1};x)\leq 2e^{-\alpha n^{r}}n^{1-r}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\left(\frac{1}{\pi\alpha r}+\bar{\gamma}^{*}_{n,1}\left(\frac{1}{(\alpha r)^{2}n^{r}}+\frac{1}{n^{1-r}}\right)\right),

(80)

\displaystyle\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,\infty};x)\leq 2e^{-\alpha n^{r}}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\left(\frac{4}{\pi^{2}}\ln\frac{n^{1-r}}{\alpha r}+\bar{\gamma}^{*}_{n,\infty}\right),

(81)

де $|\bar{\gamma}^{*}_{n,p}|<20\pi^{4}$ при $1\leq p\leq\infty$ .

Виявляється, що в (3)–(81) знак " $\leq$ "можна замiнити на знак " $=$ ". Цей факт випливатиме iз наступного твердження.

Теорема 3.1.

Нехай $r\in(0,1)$ , $\alpha>0$ , $\beta\in\mathbb{R}$ , $1\leq p\leq\infty$ i $x\in\mathbb{R}$ . Тодi при $n\geq n_{*}(\alpha,r,1)$

\displaystyle\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1};x)=e^{-\alpha n^{r}}n^{1-r}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\left(\frac{2}{\pi\alpha r}+\delta^{*}_{n,1}\left(\frac{1}{n^{1-r}}+\frac{1}{(\alpha r)^{2}n^{r}}\right)\right),

(82)

при $n\geq n_{*}(\alpha,r,p)$ i $1<p<\infty$

		$\displaystyle\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,p};x)=e^{-\alpha n^{r}}n^{\frac{1-r}{p}}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|$
	$\displaystyle\times$	$\displaystyle\left(\frac{2\\|\cos t\\|_{p^{\prime}}}{\pi^{1+\frac{1}{p^{\prime}}}(\alpha r)^{\frac{1}{p}}}F^{\frac{1}{p^{\prime}}}\left(\frac{1}{2},\frac{3-p^{\prime}}{2};\frac{3}{2};1\right)+\delta^{*}_{n,p}\left(\left(1+\frac{(\alpha r)^{\frac{p^{\prime}-1}{p}}}{p^{\prime}-1}\right)\frac{1}{n^{\frac{1-r}{p}}}+\frac{p^{\frac{1}{p^{\prime}}}}{(\alpha r)^{1+\frac{1}{p}}n^{r}}\right)\right),$		(83)

а при $n\geq n_{*}(\alpha,r,\infty)$

\displaystyle\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,\infty};x)=e^{-\alpha n^{r}}\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|\left(\frac{8}{\pi^{2}}\ln\frac{n^{1-r}}{\alpha r}+\delta^{*}_{n,\infty}\right).

(84)

У формулах (82)–(84) для величин $\delta^{*}_{n,p}=\delta^{*}_{n,p}(\alpha,r,\beta,x)$ виконується оцiнка $|\delta^{*}_{n,p}|<40\pi^{4}$ .

Доведення Теореми 3.1.

Будемо вiдштовхуватись вiд iнтегрального зображення (25), у якому $f\in C^{\alpha,r}_{\beta}$ , $1\leq p\leq\infty$ . Розглянувши точнi верхнi межi модулiв обох частин рiвностi (25) при $t_{n-1}\equiv 0$ по класу $C^{\alpha,r}_{\beta,p}$ та врахувавши iнварiантнiсть множини

U_{p}^{0}=\left\{\varphi\in L_{p}:\ \|\varphi\|_{p}\leq 1,\ \int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(t)dt=0\right\},\ \ 1\leq p\leq\infty,

вiдносно зсуву аргументу при всiх $\alpha>0$ , $\beta\in\mathbb{R}$ , $x\in\mathbb{R}$ , $1\leq p\leq\infty$ i $n\in\mathbb{N}$ будемо мати

		$\displaystyle\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,p};x)=\sup\limits_{f\in C^{\alpha,r}_{\beta,p}}\|\tilde{\rho}_{n}(f;x)\|$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle 2\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\sup\limits_{\varphi\in U_{p}^{0}}\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(t)\sum\limits_{k=n}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos(kt+\gamma_{n})dt+\xi_{n}\\|r_{n}(\cdot)\\|_{C}\right),$		(85)

де $\gamma_{n}$ i $r_{n}(t)$ означенi рiвностями (27) i (26) вiдповiдно, а для величини $\xi_{n}=\xi_{n}(\alpha,r,\beta,p)$ виконується нерiвнiсть $|\xi_{n}|\leq 2$ .

Iз спiввiдношень двоїстостi (див., наприклад, [3, с. 27]) маємо

\displaystyle\sup\limits_{\varphi\in U_{p}^{0}}\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(t)\sum\limits_{k=n}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos(kt+\gamma_{n})dt=\frac{1}{\pi}\inf\limits_{\lambda\in\mathbb{R}}\left\|\sum\limits_{k=n}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos(kt+\gamma_{n})-\lambda\right\|_{p^{\prime}},\ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1.

(86)

Розглянемо випадок $p=1$ . Iз [14]–[16] випливає, що при довiльних $r\in(0,1)$ , $\alpha>0$ , $\xi\in\mathbb{R}$ i $n\geq n_{0}(\alpha,r,1)$ , де $n_{0}(\alpha,r,1)$ — найменший з номерiв $n$ такий, що задовольняє нерiвнiсть (39) при $p=1$ , мають мiсце оцiнки

\displaystyle\left\|\sum\limits_{k=n}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos(kt+\xi)\right\|_{\infty}=e^{-\alpha n^{r}}n^{1-r}\left(\frac{1}{\pi\alpha r}+\bar{\gamma}^{(1)}_{n,1}\left(\frac{1}{(\alpha r)^{2}}\frac{1}{n^{r}}+\frac{1}{n^{1-r}}\right)\right),

(87)

\displaystyle\frac{1}{\pi}\inf\limits_{\lambda\in\mathbb{R}}\left\|\sum\limits_{k=n}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos(kt+\xi)-\lambda\right\|_{p^{\prime}}=e^{-\alpha n^{r}}n^{1-r}\left(\frac{1}{\pi\alpha r}+\bar{\gamma}^{(2)}_{n,1}\left(\frac{1}{(\alpha r)^{2}}\frac{1}{n^{r}}+\frac{1}{n^{1-r}}\right)\right),

(88)

в яких для величин $\bar{\gamma}^{(i)}_{n,1}=\bar{\gamma}^{(i)}_{n,1}(\alpha,r,\xi)$ , $i=1,2,$ виконуються нерiвностi $|\bar{\gamma}^{(i)}_{n,1}|\leq(14\pi)^{2}$ .

Застосувавши формулу (88) при $\xi=\gamma_{n}$ , де $\gamma_{n}$ означена рiвнiстю (27) i враховуючи, що при $n_{0}(\alpha,r,1)\leq n_{*}(\alpha,r,1)$ iз (3), (86) i (88) та (35) для $n\geq n_{*}(\alpha,r,1)$ маємо

	$\displaystyle\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1};x)=$	$\displaystyle 2\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(e^{-\alpha n^{r}}n^{1-r}\left(\frac{1}{\pi\alpha r}+\bar{\gamma}^{(2)}_{n,1}\left(\frac{1}{(\alpha r)^{2}}\frac{1}{n^{r}}+\frac{1}{n^{1-r}}\right)+\theta_{n,1}e^{-\alpha n^{r}}\right)\right)$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle e^{-\alpha n^{r}}n^{1-r}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\frac{2}{\pi\alpha r}+2\bar{\gamma}^{(2)}_{n,1}\frac{1}{(\alpha r)^{2}}\frac{1}{n^{r}}+2\left(\bar{\gamma}^{(2)}_{n,1}+\theta_{n,1}\right)\frac{1}{n^{1-r}}\right),$		(89)

де $|\theta_{n,1}|<\frac{1272}{169\pi}$ .

Оскiльки $2\left(|\bar{\gamma}^{(2)}_{n,1}|+|\theta_{n,1}|\right)<40\pi^{4}$ , то iз (3) випливає (82).

Нехай $p\in(0,1)$ . В цьому випадку має мiсце оцiнка (2), що виконується при всiх $n\geq n_{0}(\alpha,r,p)$ , $1<p<\infty$ . Застосувавши (2) при $\xi=\gamma_{n}$ , де $\gamma_{n}$ означена формулою (27) i врахувавши, що $n_{0}(\alpha,r,p)\leq n_{*}(\alpha,r,p)$ , $1<p<\infty$ , iз (3), (86) та (35) при $n\geq n_{*}(\alpha,r,p)$ маємо

	$\displaystyle\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,p};x)=2\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(e^{-\alpha n^{r}}n^{\frac{1-r}{p}}\left(\frac{\\|\cos t\\|_{p^{\prime}}}{\pi^{1+\frac{1}{p^{\prime}}}(\alpha r)^{\frac{1}{p}}}F^{\frac{1}{p^{\prime}}}\left(\frac{1}{2},\frac{3-p^{\prime}}{2};\frac{3}{2};1\right)\right.\right.$
$\displaystyle+$	$\displaystyle\left.\left.\bar{\gamma}^{(2)}_{n,p}\left(\left(1+\frac{(\alpha r)^{\frac{p^{\prime}-1}{p}}}{p^{\prime}-1}\right)\frac{1}{n^{\frac{1-r}{p}}}+\frac{p^{\frac{1}{p^{\prime}}}}{(\alpha r)^{1+\frac{1}{p}}n^{r}}\right)\right)+\theta_{n,p}e^{-\alpha n^{r}}\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle e^{-\alpha n^{r}}n^{\frac{1-r}{p}}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\frac{2\\|\cos t\\|_{p^{\prime}}}{\pi^{1+\frac{1}{p^{\prime}}}(\alpha r)^{\frac{1}{p}}}F^{\frac{1}{p^{\prime}}}\left(\frac{1}{2},\frac{3-p^{\prime}}{2};\frac{3}{2};1\right)\right.$
$\displaystyle+$	$\displaystyle\left.2\bar{\gamma}^{(2)}_{n,p}\frac{p^{\frac{1}{p^{\prime}}}}{(\alpha r)^{1+\frac{1}{p}}}\frac{1}{n^{r}}+\left(2\bar{\gamma}^{(2)}_{n,p}\left(1+\frac{(\alpha r)^{\frac{p^{\prime}-1}{p}}}{p^{\prime}-1}\right)+2\theta_{n,p}\right)\frac{1}{n^{\frac{1-r}{p}}}\right),$	(90)

де $|\theta_{n,p}|<\frac{1272}{169\pi}$ .

Враховуючи, що $2\left(|\bar{\gamma}^{(2)}_{n,p}|+|\theta_{n,p}|\right)<40\pi^{4}$ , iз (3) отримуємо (3.1).

Нехай, нарештi, $p=\infty$ .

В силу (68) та формул (2) i (2), застосованих при $p=\infty$ , для усiх номерiв $n\geq n_{0}(\alpha,r,\infty)$ i довiльних $\alpha>0$ , $r\in(0,1)$ , $\gamma\in\mathbb{R}$ , мають мiсце оцiнки

		$\displaystyle\frac{1}{\pi}\left\\|\sum\limits_{k=n}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos(kt+\xi)\right\\|_{1}$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle e^{-\alpha n^{r}}\left(\frac{4}{\pi^{2}}\ln\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}+\frac{4}{\pi^{2}}\Theta_{\alpha,r,n}+\gamma_{n,\infty}^{(1)}\left(\ln\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}+\Theta_{\alpha,r,n}\right)\frac{1}{\alpha rn^{r}}+\gamma_{n,\infty}^{(1)}\right),$		(91)

		$\displaystyle\frac{1}{\pi}\inf\limits_{\lambda\in\mathbb{R}}\left\\|\sum\limits_{k=n}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos(kt+\xi)-\lambda\right\\|_{1}$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle e^{-\alpha n^{r}}\left(\frac{4}{\pi^{2}}\ln\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}+\frac{4}{\pi^{2}}\Theta_{\alpha,r,n}+\gamma_{n,\infty}^{(2)}\left(\ln\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}+\Theta_{\alpha,r,n}\right)\frac{1}{\alpha rn^{r}}+\gamma_{n,\infty}^{(2)}\right),$		(92)

де $|\gamma_{n,\infty}^{(i)}|\leq(14\pi)^{2}$ , $i=1,2,$ а $0<\Theta_{\alpha,r,n}<1$ .

При $n\geq n_{1}(\alpha,r)$ , де $n_{1}(\alpha,r)$ — найменше натуральне число, яке задовольняє нерiвнiсть (72), мають мiсце оцiнки

		$\displaystyle\frac{4}{\pi^{2}}\left(\ln\pi+\Theta_{\alpha,r,n}\right)+\|\gamma_{n,\infty}^{(i)}\|\left(\ln\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}+\Theta_{\alpha,r,n}\right)\frac{1}{\alpha rn^{r}}+\|\gamma_{n,\infty}^{(i)}\|$
		$\displaystyle<\frac{4(1+\ln\pi)}{\pi^{2}}+(14\pi)^{2}\left(\frac{1}{(3\pi)^{3}}+1\right)<1938.$		(93)

Iз (3)–(3) з урахуванням нерiвностi $n_{1}(\alpha,r)>n_{0}(\alpha,r,\infty)$ , отримуємо, що при $\alpha>0$ , $r\in(0,1)$ , $\gamma\in\mathbb{R}$ i $n\geq n_{1}(\alpha,r)$

\displaystyle\frac{1}{\pi}\left\|\sum\limits_{k=n}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos(kt+\xi)\right\|_{1}=e^{-\alpha n^{r}}\left(\frac{4}{\pi^{2}}\ln\frac{n^{1-r}}{\alpha r}+\bar{\gamma}_{n,\infty}^{(1)}\right),

(94)

\displaystyle\frac{1}{\pi}\inf\limits_{\lambda\in\mathbb{R}}\left\|\sum\limits_{k=n}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos(kt+\xi)-\lambda\right\|_{1}=e^{-\alpha n^{r}}\left(\frac{4}{\pi^{2}}\ln\frac{n^{1-r}}{\alpha r}+\bar{\gamma}_{n,\infty}^{(2)}\right),

(95)

де $|\bar{\gamma}_{n,\infty}^{(i)}|<1938$ , $i=1,2$ .

Застосувавши формулу (95) при $\xi=\gamma_{n}$ , де $\gamma_{n}$ означена рiвнiстю (27) i врахувавши (74), iз (3), (86) та (35) для $n\geq n_{*}(\alpha,r,\infty)$ маємо

		$\displaystyle\tilde{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,\infty};x)=2\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(e^{-\alpha n^{r}}\left(\frac{4}{\pi^{2}}\ln\frac{n^{1-r}}{\alpha r}+\bar{\gamma}_{n,\infty}^{(2)}\right)+\theta_{n,\infty}e^{-\alpha n^{r}}\right)$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle e^{-\alpha n^{r}}\left\|\sin\frac{2n-1}{2}x\right\|\left(\frac{8}{\pi^{2}}\ln\frac{n^{1-r}}{\alpha r}+2\left(\bar{\gamma}_{n,\infty}^{(2)}+\theta_{n,\infty}\right)\right),$		(96)

де $|\theta_{n,\infty}|<\frac{1272}{169\pi}$ .

Врахувавши, що $2\left(|\bar{\gamma}^{(2)}_{n,\infty}|+|\theta_{n,\infty}|\right)<40\pi^{4}$ , то iз (3) отримуємо (84). Теорему 3.1 доведено. ∎

Зауважимо, що оцiнка (84) Теореми 3.1 уточнює оцiнку (45) роботи [8].

Також зазначимо, що оцiнки (82)–(84), з яких випливають асимптотичнi рiвностi величин $\widetilde{{\cal E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,p};x)$ , $1\leq p\leq\infty$ , $\alpha>0$ , $\beta\in\mathbb{R}$ , $r\in(0,1)$ при $n\rightarrow\infty$ , є iнтерполяцiйними аналогами, отриманих в [15] (див. також [14], [16], [19]) вiдповiдних оцiнок для величин

{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,p})_{C}=\sup\limits_{f\in C^{\alpha,r}_{\beta,p}}\left\|f-S_{n-1}(f)\right\|_{C},

(97)

де $S_{n-1}(f)$ — частиннi суми Фур’є порядку $n-1$ функцiї $f$ .

Спiвставивши формули (82)–(84) даної роботи з оцiнками (17), (18), (30) роботи [15], переконуємось у виконаннi граничного спiввiдношення для величин (11) i (97) при $n\rightarrow\infty$

\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{\widetilde{{\cal E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,p};x)}{\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|{\mathcal{E}}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,p})_{C}}=2,\ 1\leq p\leq\infty,\ \alpha>0,\ r\in(0,1),\ \beta\in\mathbb{R}.

(98)

Для класiв функцiй скiнченної гладкостi ситуацiя принципово iнша.

Нехай, як i ранiше, $W^{r}_{\infty}$ — клас $2\pi$ –перiодичних функцiй $f$ таких, що їх похiднi $f^{(k)}$ до $(r-1)$ порядку включно абсолютно неперервнi, а $\|f^{(r)}\|_{\infty}\leq 1$ . Як показав А.М. Колмогоров [2]

{\mathcal{E}}_{n}(W^{r}_{\infty})_{C}=\sup\limits_{f\in W^{r}_{\infty}}\left\|f-S_{n-1}(f)\right\|_{C}=\frac{4}{\pi^{2}}\frac{\ln n}{n^{r}}+\mathcal{O}\left(\frac{1}{n^{r}}\right),\ \ r\in\mathbb{N}.

(99)

Спiвставлення оцiнки Колмогорова (99) для сум Фур’є з оцiнкою Нiкольського (10) для iнтерполяцiйних полiномiв дозволяє записати при $x\neq\frac{2k\pi}{2n-1}$ , $k\in\mathbb{Z}$ , граничне спiввiдношення

\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{\widetilde{{\cal E}}_{n}(W^{r}_{\infty};x)}{\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|{\mathcal{E}}_{n}(W^{r}_{\infty})_{C}}=2\sum\limits_{v=0}^{\infty}\frac{(-1)^{v(r+1)}}{(2v+1)^{r+1}},\ r\in\mathbb{N}.

(100)

Як видно iз (100) границя вiдношення $\frac{\widetilde{{\cal E}}_{n}(W^{r}_{\infty};x)}{\left|\sin\frac{2n-1}{2}x\right|{\mathcal{E}}_{n}(W^{r}_{\infty})_{C}})$ при $n\rightarrow\infty$ залежить вiд показника гладкостi.

Стосовно уточнень та узагальнень оцiнки (99) див., наприклад, [20], [26], [13], [27] та iн.

4 Доведення Леми 2.2

Доведення Леми 2.2.

Нехай $n\in\mathbb{N}$ такий, що виконується нерiвнiсть (28). Покажемо, що при вказаних $n$ має мiсце оцiнка

\sum\limits_{k=1}^{\infty}\sum\limits_{v=(2k+1)n-k}^{\infty}e^{-\alpha v^{r}}<\frac{636}{169}\frac{n^{1-r}}{\alpha r}e^{-\alpha(3n-1)^{r}}.

(101)

Перш за все зауважимо, що для довiльної додатньої i спадної функцiї $\xi(u)$ такої, що $\int\limits_{m}^{\infty}\xi(u)du<\infty$ має мiсце спiввiдношення

\sum\limits_{j=m}^{\infty}\xi(j)<\xi(m)+\int\limits_{m}^{\infty}\xi(u)du.

(102)

У роботi [15] (формула (22)) була встановлена наступна оцiнка:

\int\limits_{m}^{\infty}e^{-\alpha t^{r}}t^{\delta}dt=\frac{e^{-\alpha m^{r}}}{\alpha r}m^{\delta+1-r}\left(1+\Theta_{\alpha,m}^{r,\delta}\frac{|\delta+1-r|}{\alpha r}\frac{1}{m^{r}}\right),\ \ |\Theta_{\alpha,m}^{r,\delta}|\leq\frac{14}{13},

(103)

яка виконується при всiх $\alpha>0$ , $r>0$ , $\delta\in\mathbb{R}$ i номерах $m$ таких, що $m\geq\left(\frac{14|\delta+1-r|}{\alpha r}\right)^{\frac{1}{r}}$ .

В силу (102), (103) i умови (28),

	$\displaystyle\sum\limits_{v=(2k+1)n-k}^{\infty}e^{-\alpha v^{r}}<e^{-\alpha((2k+1)n-k)^{r}}+\int\limits_{(2k+1)n-k}^{\infty}e^{-\alpha t^{r}}dt$
$\displaystyle\leq$	$\displaystyle\frac{e^{-\alpha((2k+1)n-k)^{r}}}{\alpha r}((2k+1)n-k)^{1-r}\left(\frac{\alpha r}{((2k+1)n-k)^{1-r}}+1+\frac{14}{13}\frac{1-r}{\alpha r((2k+1)n-k)^{r}}\right)$
$\displaystyle<$	$\displaystyle\frac{14}{13}\frac{e^{-\alpha((2k+1)n-k)^{r}}}{\alpha r}(2k+1)n-k)^{1-r}.$	(104)

В силу (28) i монотонного спадання функцiї $e^{-\alpha t^{r}}t^{1-r}$ на $[n,\infty)$ при $n$ , що задовольняють умову (28), з урахуванням (4) та рiвностi (103), застосованої при $\delta=1-r$ , одержуємо

	$\displaystyle\sum\limits_{k=1}^{\infty}\sum\limits_{v=(2k+1)n-k}^{\infty}e^{-\alpha v^{r}}<\frac{14}{13}\frac{1}{\alpha r}\sum\limits_{k=1}^{\infty}e^{-\alpha((2k+1)n-k)^{r}}(2k+1)n-k)^{1-r}$
$\displaystyle<$	$\displaystyle\frac{14}{13}\frac{1}{\alpha r}\left(e^{-\alpha(3n-1)^{r}}(3n-1)^{1-r}+\int\limits_{1}^{\infty}e^{-\alpha((2n-1)u+n)^{r}}(2n-1)u+n)^{1-r}du\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{14}{13}\frac{1}{\alpha r}\left(e^{-\alpha(3n-1)^{r}}(3n-1)^{1-r}+\frac{1}{2n-1}\int\limits_{3n-1}^{\infty}e^{-\alpha t^{r}}t^{1-r}dt\right)$
$\displaystyle\leq$	$\displaystyle\frac{14}{13}\frac{1}{\alpha r}\left(e^{-\alpha(3n-1)^{r}}(3n-1)^{1-r}+\frac{1}{2n-1}\frac{e^{-\alpha(3n-1)^{r}}}{\alpha r}(3n-1)^{2(1-r)}\left(1+\frac{14}{13}\frac{2(1-r)}{\alpha r(3n-1)^{r}}\right)\right)$
$\displaystyle<$	$\displaystyle\frac{14}{13}\frac{1}{\alpha r}e^{-\alpha(3n-1)^{r}}(3n-1)^{1-r}\left(1+\frac{(3n-1)^{1-r}}{(2n-1)\alpha r}\left(1+\frac{14}{13}\frac{2}{\alpha r(3n-1)^{r}}\right)\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{14}{13}\frac{1}{\alpha r}e^{-\alpha(3n-1)^{r}}(3n-1)^{1-r}\left(1+\frac{3n-1}{2n-1}\frac{1}{\alpha r(3n-1)^{r}}\left(1+\frac{28}{13}\frac{1}{\alpha r(3n-1)^{r}}\right)\right)$
$\displaystyle<$	$\displaystyle\frac{14}{13}\frac{1}{\alpha r}e^{-\alpha(3n-1)^{r}}(3n-1)^{1-r}\left(1+2\cdot\frac{1}{14}\left(1+2\cdot\frac{14}{13}\cdot\frac{1}{14}\right)\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{212}{169}e^{-\alpha(3n-1)^{r}}\frac{(3n-1)^{1-r}}{\alpha r}<\frac{636}{169}\frac{n^{1-r}}{\alpha r}e^{-\alpha(3n-1)^{r}}.$	(105)

Лему 2.2 доведено. ∎

Дана робота частково пiдтримана грантом H2020-MSCA-RISE-2019, номер проєкту 873071 (SOMPATY: Spectral Optimization: From Mathematics to Physics and Advanced Technology), а також фондом Фольсквагена (VolkswagenStiftung), програмою “From Modeling and Analysis to Approximation”.

Лiтература

[1]
[2] A. Kolmogoroff, Zur Grössennordnung des Restgliedes Fourierschen Reihen differenzierbarer Funktionen, Ann. Math.(2), 36, №2, 521–526 (1935).
[3] Н.П. Корнейчук, Точные константы в теории приближения, Наука, Москва, (1987).
[4] С.М. Никольский, Приближение периодических функций тригонометрическими полиномами, Тр. Мат. ин-та АН СССР, 15, (1945).
[5] K.I. Oskolkov, Inequalities of the "large size"type and applicatiojns to problems of trigonometric approximation, Anal. Math. 12, 143–166 (1986).
[6] А.С. Сердюк, Про асимптотично точнi оцiнки похибки наближення iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами функцiй високої гладкостi, Доп. НАН України, No.8, 29-33 (1999).
[7] А.С. Сердюк, Наближення iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами на класах перiодичних аналiтичних функцiй, Укр. мат. журн., 64, №5, 698–712 (2012).
[8] А.С. Сердюк, Наближення нескiнченно диференцiйовних перiодичних функцiй iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами, Укр. мат. журн., 56, №4, 495–505 (2004).
[9] А.С. Сердюк, В.А. Войтович, Наближення класiв цiлих функцiй iнтерполяцiйними аналогами сум Валле Пуссена, Збiрник праць Iнституту математики НАН України, 7, № 1: Теорiя наближення функцiй та сумiжнi питання.- Київ: Iн-т математики НАН України, 274-297 (2010).
[10] А.С. Сердюк, I.В. Соколенко, Наближення класiв класiв $(\psi,\beta)$ -диференцiйовних функцiй iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами, Зб. Праць Iн-ту математики НАН України, 13, No. 1, 289–299 (2016).
[11] А.С. Сердюк, I.В. Соколенко, Апроксимацiя класiв згорток перiодичних функцiй лiнiйними методами, побудованимина основi коефiцiєнтiв Фур’є–Лагранжа, Зб. Праць Iн-ту математики НАН України, 14, No. 1, 238–248 (2017).
[12] А.С. Сердюк, I.В. Соколенко, Наближення iнтерполяцiйними тригонометричними полiномами в метриках просторiв $L_{p}$ на класах перiодичних цiлих функцiй, Укр. мат. журн., 71, No 2, 283 – 292 (2019).
[13] А.С. Сердюк, I.В. Соколенко, Наближення сумами Фур’є на класах диференцiйовних у сенсi Вейля–Надя функцiй iз високим показником гладкостi Укр. мат. журн., 74, №5, 685–700 (2022).
[14] А.С. Сердюк, Т.А. Степанюк, Рiвномiрнi наближення сумами Фур’є на класах згорток з iнтегралами Пуассона, Допов. НАН України, № 11, 10–16 (2016).
[15] A.S. Serdyuk, T.A. Stepanyuk, Uniform approximations by Fourier sums on classes of generalized Poisson integrals, Analysis Mathematica, 45, №1, 201–236 (2019).
[16] А.С. Сердюк, Т.А. Степанюк, Наближення класiв узагальнених iнтегралiв Пуассона сумами Фур’є в метриках просторiв, Укр. мат. журн., 69, №5, 695–704 (2017).
[17] A.S. Serdyuk, T.A. Stepanyuk, Asymptotically best possible Lebesque-type inequalities for the Fourier sums on sets of generalized Poisson integrals, FILOMAT, 34, №14, 4697–4707 (2020).
[18] A.S. Serdyuk, T.A. Stepanyuk, About Lebesgue inequalities on the classes of generalized Poisson integrals, Jaen J. Approx. 12, 25–40 (2021).
[19] A.S. Serdyuk, T.A. Stepanyuk, Uniform approximations by Fourier sums on the sets of convolutions of periodic functions of high smoothness, arXiv:2301.02017v1 (2023).
[20] А.И. Степанец, Методы теории приближений: В 2 ч., Пр. Iн-ту математики НАН України, Ин-т математики НАН Украины, Київ, 40, Ч. I (2002).
[21] А.И. Степанец, Методы теории приближений: В 2 ч., Пр. Iн-ту математики НАН України, Ин-т математики НАН Украины, Київ, 40, Ч. II (2002).
[22] А.И. Степанец, А.С. Сердюк, Приближение периодических аналитических функций интерполяционными тригонометрическими многочленами, Укр. мат. журн., 59, №12, 1689–1701 (2000).
[23] О.I. Степанець, А.С. Сердюк, Оцiнка залишку наближення iнтерполяцiйними тригонометричними многочленами на класах нескiнченно диференцiйовних функцiй, Теорiя наближення функцiй та її застосування : Працi Iн-ту математики НАН України, 31, 446–460 (2000).
[24] О.I. Степанець, А.С. Сердюк, А.Л. Шидлiч, Про деякi новi критерiї нескiнченної диференцiйовностi перiодичних функцiй, Укр. мат. журн., 59, №10, 1399–1409 (2007).
[25] А.И. Степанец, А.С. Сердюк, А.Л. Шидлич, О связи классов $(\psi,\overline{\beta})$ -дифференцируемых функций с классами Жевре, Укр. мат. журн., 61, №1, 140–145 (2009).
[26] С.Б. Стечкин, Оценка остатка ряда Фурье для дифференцируемых функций, Приближение функций полиномами и сплайнами, Сборник статей, Тр. МИАН СССР, 145, 126–151 (1980).
[27] С.А. Теляковский, О приближении суммами Фурье функций высокой гладкости Укр. мат. журн. 41, №41, 510–518 (1989).
[28] И.А. Шакиров, Полное исследование функций Лебега, соответствующих классическим интерполяционным полиномам Лагранжа, Изв. вузов. Матем., No 10, 80–88 (2011).
[29] И.А. Шакиров, Приближение константы Лебега полинома Лагранжа логарифмической функцией со смещением аргумента, Итоги науки и техн. Сер. Соврем. мат. и ее прил. Темат. обз., 153, 151–157 (2018).
[30] I.I. Sharapudinov, On the best approximation and polynomials of the least quadratic deviation, Analysis Mathematica, 9, 223–234 (1983).