1Вступ

УДК 517.5

А.С. Сердюк (Iнститут математики НАН України, Київ)
Т.А. Степанюк (Iнститут математики НАН України, Київ)

A.S. Serdyuk (Institute of Mathematics NAS of Ukraine, Kyiv)
T.A. Stepaniuk (Institute of Mathematics NAS of Ukraine, Kyiv)

Рiвномiрнi наближення сумами Фур’є на множинах згорток перiодичних функцiй високої гладкостi

Uniform approximations by Fourier sums on the sets of convolutions of periodic functions of high smoothness

На множинах $2\pi$ –перiодичних функцiй $f$ , котрi задаються $(\psi,\beta)$ –iнтегралами вiд функцiй $\varphi$ iз $L_{1}$ встановлено нерiвностi типу Лебега, в яких рiвномiрнi норми вiдхилень сум Фур’є виражаються через найкращi наближення в середньому тригонометричними полiномами функцiй $\varphi$ . Доведено асимптотичну непокращуванiсть одержаних оцiнок за умови, коли послiдовностi $\psi(k)$ спадають до нуля швидше за довiльну степеневу функцiю.

В рядi важливих випадкiв встановлено асимптотичнi рiвностi для точних верхнiх меж рiвномiрних наближень сумами Фур’є на класах $(\psi,\beta)$ –iнтегралiв вiд функцiй $\varphi$ , що належать одиничнiй кулi з простору $L_{1}$ .

On the sets of $2\pi$ –periodic functions $f$ , which are defined with a help of $(\psi,\beta)$ –integrals of the functions $\varphi$ from $L_{1}$ , we establish Lebesgue-type inequalities, in which the uniform norms of deviations of Fourier sums are expressed via the best approximations by trigonometric polynomials of the functions $\varphi$ . We prove that obtained estimates are best possible, in the case when the sequences $\psi(k)$ decrease to zero faster than any power function.

In some important cases we establish the asymptotic equalities for the exact upper boundaries of uniform approximations by Fourier sums on the classes of $(\psi,\beta)$ –integrals of the functions $\varphi$ , which belong to the unit ball of the space $L_{1}$ .

1 Вступ

Нехай $L_{1}$ — простiр $2\pi$ –перiодичних сумовних на $[0,2\pi)$ функцiй $f$ в якому норма задається формулою $\|f\|_{1}=\int\limits_{0}^{2\pi}|f(t)|dt$ ; $L_{\infty}$ — простiр вимiрних i суттєво обмежених $2\pi$ –перiодичних функцiй $f$ з нормою $\|f\|_{\infty}=\mathop{\rm{ess}\sup}\limits_{t}|f(t)|$ ; $C$ — простiр неперервних $2\pi$ –перiодичних функцiй $f$ , в якому норма означається рiвнiстю ${\|f\|_{C}=\max\limits_{t}|f(t)|}$ .

Нехай $\psi(k)$ — довiльна фiксована послiдовнiсть дiйсних невiд’ємних чисел, i нехай $\beta$ — фiксоване дiйсне число. Позначимо через $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ множину $2\pi$ –перiодичних функцiй, якi при всiх $x\in\mathbb{R}$ зображуються у виглядi згортки

f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta}(x-t)\varphi(t)dt,\ a_{0}\in\mathbb{R},\ \varphi\in L_{1},\ \varphi\perp 1\

(1)

з твiрним ядром $\Psi_{\beta}$ вигляду

\Psi_{\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big),\ \psi(k)\geq 0,\ \beta\in\mathbb{R},

(2)

таким, що

\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty.

(3)

Якщо функцiї $f$ i $\varphi$ пов’язанi рiвнiстю (1), то функцiю $f$ в цьому спiввiдношеннi називають $(\psi,\beta)$ –похiдною функцiї $f$ i позначають через $f^{\psi}_{\beta}$ . З iншого боку функцiю $f$ у рiвностi (1) називають $(\psi,\beta)$ –iнтегралом функцiї $\varphi$ i позначають через $\mathcal{J}^{\psi}_{\beta}\varphi$ . Поняття $(\psi,\beta)$ –похiдної ( $(\psi,\beta)$ –iнтеграла) введенi О.I. Степанцем [24], [25], [26].

Пiдмножину функцiй $f$ з $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ таких, що $f^{\psi}_{\beta}\in B_{1}$ , де $B_{1}$ — одинична куля в просторi $L_{1}$ , тобто

B_{1}:=\left\{\varphi:\ ||\varphi||_{1}\leq 1\right\},

будемо позначати через c $C^{\psi}_{\beta,1}$ . Зрозумiло, що умова (3) гарантує неперервнiсть твiрного ядра $\Psi_{\beta}(t)$ вигляду (2), а отже i iстиннiсть вкладення $C^{\psi}_{\beta}L_{1}\subset C\ \ (C^{\psi}_{\beta,1}\subset C)$ .

У випадку, коли $\psi(k)=e^{-\alpha k^{r}}$ , $\alpha>0$ , $r>0$ , ядра $\Psi_{\beta}(t)$ вигляду (2) є узагальненими ядрами Пуассона, тобто $\Psi_{\beta}(t)=P_{\alpha,r,\beta}(t)$ , де

P_{\alpha,r,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big),\ \alpha>0,\ r>0,\ \beta\in\mathbb{R}.

(4)

При цьому множини $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ та $C^{\psi}_{\beta,1}$ позначатимемо вiдповiдно через $C^{\alpha,r}_{\beta}L_{1}$ та $C^{\alpha,r}_{\beta,1}$ i називатемо множинами узагальнених iнтегралiв Пуассона, а вiдповiднi $(\psi,\beta)$ –похiднi $f^{\psi}_{\beta}$ та $(\psi,\beta)$ –iнтеграли $\mathcal{J}^{\psi}_{\beta}\varphi$ позначатимемо через $f^{\alpha,r}_{\beta}$ та $\mathcal{J}^{\alpha,r}_{\beta}\varphi$ вiдповiдно.

Простiр усiх тригонометричних полiномiв $t_{n-1}$ порядку не вищого за $n-1$ будемо позначати через $\mathcal{T}_{2n-1}$ . Нехай $E_{n}(f)_{L_{1}}$ — найкращi наближення в середньому тригонометричними полiномами $t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}$ , тобто

E_{n}(f)_{L_{1}}=\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f-t_{n-1}\|_{1}.

Позначимо через $\rho_{n}(f;x)$ вiдхилення вiд функцiї $f$ з $L_{1}$ її частинної суми Фур’є $S_{n-1}(f;\cdot)$ порядку $n-1$

\rho_{n}(f;x):=f(x)-S_{n-1}(f;x).

(5)

Норми $\|\rho_{n}(f;\cdot)\|_{C}$ можна оцiнити зверху через найкращi рiвномiрнi наближення $E_{n}(f)_{C}=\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f-t_{n-1}\|_{C}$ за допомогою нерiвностi Лебега

\|\rho_{n}(f;\cdot)\|_{C}\leq(1+L_{n-1})E_{n}(f)_{C},\ n\in\mathbb{N},\ f\in C,

(6)

де величини $L_{n-1}$ — константи Лебега сум Фур’є

L_{n-1}=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}|D_{n-1}(t)|dt=\frac{2}{\pi}\int\limits_{0}^{\frac{\pi}{2}}\frac{|\sin(2n-1)t|}{\sin t}dt,

D_{n-1}(t):=\frac{1}{2}+\sum\limits_{k=1}^{\infty}\cos kt=\frac{\sin(n-\frac{1}{2})t}{2\sin\frac{t}{2}}.

При цьому, як встановив Фейєр [3], для констант Лебега $L_{n}$ має мiсце асимптотична рiвнiсть

L_{n}=\frac{4}{\pi^{2}}\ln n+\mathcal{O}(1),\ \ n\rightarrow\infty,

(7)

де $\mathcal{O}(1)$ — рiвномiрно обмежена по $n$ величина.

Бiльш точнi оцiнки для рiзниць $L_{n}-\frac{4}{\pi^{2}}\ln(n+a)$ , $a>0$ , при $n\in\mathbb{N}$ можна знайти в роботах [1], [2], [4], [10], [23], [5] та iн.

З урахуванням (7), нерiвнiсть (6) можна записати у виглядi

\|\rho_{n}(f;\cdot)\|_{C}\leq\left(\frac{4}{\pi^{2}}\ln n+\mathcal{O}(1)\right)E_{n}(f)_{C},\ \ f\in C.

(8)

Незважаючи на загальнiсть, нерiвнiсть (8) на всьому просторi $C$ є точною за порядком. Бiльш того, вона є асимптотично непокращуваною в тому сенсi, що константа $\frac{4}{\pi^{2}}$ у формулi (8) зменшена бути не може.

Разом з тим, використання нерiвностей (6) i (8) для функцiй $f$ iз функцiональних множин $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ чи $C^{\psi}_{\beta,1}$ може виявитись неефективним. Бiльш того, iснують послiдовностi $\psi$ такi, що для $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ зазначенi нерiвностi є неточними навiть за порядком. Щоб у цьому переконатись, покладемо $\psi(k)=e^{-\alpha k}$ i розглянемо породженi такими послiдовностями класи $C^{\psi}_{\beta,1}=C^{\alpha,1}_{\beta,1}$ . Як показано в [12] при всiх $\alpha>0$ , $\beta\in\mathbb{R}$ справедлива асимптотична при $n\rightarrow\infty$ рiвнiсть

{\cal E}_{n}(C^{\alpha,1}_{\beta,1})_{C}=\sup\limits_{f\in C^{\alpha,1}_{\beta,1}}\|\rho_{n}(f;\cdot)\|_{C}=e^{-\alpha n}\left(\frac{1}{\pi(1-e^{-\alpha})}+\frac{\mathcal{O}(1)}{n}\frac{e^{-\alpha}}{(1-e^{-\alpha})^{2}}\right),

(9)

в якiй $\mathcal{O}(1)$ — рiвномiрно обмежена по $\alpha$ , $\beta$ , $n$ величина.

Крiм того, (див., наприклад, [27, c. 48]) для найкращих наближень ${E}_{n}(C^{\alpha,1}_{\beta,1})_{C}$ справедливi точнi за порядком оцiнки

K^{(1)}e^{-\alpha n}\leq{E}_{n}(C^{\alpha,1}_{\beta,1})_{C}\leq K^{(2)}e^{-\alpha n},

(10)

в яких $K^{(1)}$ i $K^{(2)}$ — деякi додатнi сталi.

Тодi для $f\in C^{\alpha,1}_{\beta,1}$ в силу (9) виконується нерiвнiсть

\|\rho_{n}(f;\cdot)\|_{C}\leq e^{-\alpha n}\left(\frac{1}{\pi(1-e^{-\alpha})}+\frac{\mathcal{O}(1)}{n}\frac{e^{-\alpha}}{n(1-e^{-\alpha})^{2}}\right),

(11)

в той час як використання класичної нерiвностi Лебега та оцiнки (8) дозволяє записати бiльш грубу за порядком оцiнку

\|\rho_{n}(f;\cdot)\|_{C}\leq e^{-\alpha n}\left(\frac{4K^{(2)}}{\pi^{2}}\ln n+\mathcal{O}(1)\right).

У роботi [28] О.I. Степанець, розглядаючи послiдовностi $\psi(k)$ , що спадають до нуля повiльнiше за будь-яку геометричну прогресiю, встановив аналоги нерiвностей Лебега для множин $(\psi,\beta)$ –диференцiйовних функцiй $C^{\psi}_{\beta}C\subset C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ , ( $C^{\psi}_{\beta}C$ — множина $2\pi$ –перiодичних функцiй $f(x)$ , якi при всiх $x\in\mathbb{R}$ зображуються у виглядi (1), де $\varphi\in C$ ) в яких норми вiдхилень $\|\rho_{n}(f;\cdot)\|_{C}$ виражаються через найкращi наближення $E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{C}$ . Одержанi в [28] нерiвностi виявились асимптотично точними не тiльки на всiх множинах $C^{\psi}_{\beta}C$ , але i на деяких важливих пiдмножинах iз $C^{\psi}_{\beta}C$ , зокрема на класах $C^{\psi}_{\beta}C^{0}=\left\{f\in C^{\psi}_{\beta}C:\|f^{\psi}_{\beta}\|_{C}\leq 1\right\}$ . Згодом дослiдження по встановленню асимптотично точних нерiвностей типу Лебега на множинах $(\psi,\beta)$ –диференцiйовних функцiй були продовженi в роботах [29], [8], [9], [14], [30], [21], [22].

В данiй роботi буде знайдено нерiвностi типу Лебега на множинах $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ , в яких норми $\|\rho_{n}(f;x)\|_{C}$ виражаються через $E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}$ i доведено їх асимптотичну непокращуванiсть у випадку, коли

\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{\frac{1}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)}{\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)}=0.

(12)

Також у роботi, за умови (12) знайдено розв’язок задачi Колмогорова–Нiкольського для сум Фур’є на класах $C^{\psi}_{\beta,1}$ , яка полягає у вiдшуканнi асимптотичних рiвностей величин

{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}=\sup\limits_{f\in C^{\psi}_{\beta,1}}\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{C}.

(13)

Проблеми, пов’язанi зi знаходженням розв’язку задачi Колмогорова–Нiкольського для сум Фур’є на класах згорток дослiджувались в роботах [6], [11], [33], [35], [36], [24], [26], [12], [13], [20], [34], [15], [16] та iн.

2 Основнi результати

Має мiсце наступне твердження.

Теорема 2.1.

Нехай $\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k)<\infty$ , $\psi(k)\geq 0$ , $k=1,2,...$ , $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ . Тодi для довiльної функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ має мiсце нерiвнiсть

\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{C}\leq\frac{1}{\pi}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}.

(14)

Крiм того, для довiльної функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ можна знайти функцiю ${\mathcal{F}(x)=\mathcal{F}(f;n,x)}$ з множини $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ таку, що $E_{n}(\mathcal{F}^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}=E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}$ i має мiсце рiвнiсть

\|\mathcal{F}(\cdot)-S_{n-1}(\mathcal{F};\cdot)\|_{C}=\left(\frac{1}{\pi}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)+\frac{\xi}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}.

(15)

В (15) величина $\xi=\xi(f;n;\psi;\beta)$ є такою, що $-2\leq\xi\leq 0$ .

Доведення Теореми 2.1.

Нехай $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ . Тодi згiдно з (1) в кожнiй точцi $x\in\mathbb{R}$ має мiсце iнтегральне представлення

\rho_{n}(f;x)=f(x)-S_{n-1}(f;x)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f^{\psi}_{\beta}(t)\Psi_{\beta,n}(x-t)dt,

(16)

де

\Psi_{\beta,n}(t):=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big),\ \beta\in\mathbb{R}.

(17)

Функцiя $\Psi_{\beta,n}(t)$ ортогональна до будь–якого тригонометричного полiнома $t_{n-1}$ порядку не вищого за $n-1$ . Тодi. для довiльного полiнома $t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}$ отримаємо

\rho_{n}(f;x)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\delta_{n}(t)\Psi_{\beta,n}(x-t)dt,

(18)

де

\delta_{n}(\cdot)=\delta_{n}(\psi,\beta,t_{n-1};\cdot):=f^{\psi}_{\beta}(\cdot)-t_{n-1}(\cdot).

(19)

Виберемо в якостi $t_{n-1}$ в формулi (18) полiном $t_{n-1}^{*}$ найкращого наближення функцiї $f^{\psi}_{\beta}$ в просторi $L_{1}$ , тобто такий що

\|f^{\psi}_{\beta}-t^{*}_{n-1}\|_{1}=E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}},\ \

Тодi, використовуючи нерiвнiсть

\bigg\|\int\limits_{-\pi}^{\pi}K(t-u)\varphi(u)du\bigg\|_{C}\leq\|K\|_{p^{\prime}}\|\varphi\|_{p},

(20)

\varphi\in L_{p},\ \ K\in L_{p^{\prime}},\ \ 1\leq p\leq\infty,\ \ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1

(див., наприклад, [7, c. 43]), отримуємо

\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{C}\leq\left\|\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}(f^{\psi}_{\beta}(t)-t^{*}_{n-1}(t))\Psi_{\beta,n}(\cdot-t)dt\right\|_{C}\leq\frac{1}{\pi}\|\Psi_{\beta,n}\|_{C}E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}.

(21)

Знайдемо двостороннi оцiнки норми $\|\Psi_{\beta,n}\|_{C}$ . Покажемо, що при всiх $n\in\mathbb{N}$ i $\beta\in\mathbb{R}$ справедлива оцiнка

\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)-\frac{\pi}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)\leq\|\Psi_{\beta,n}\|_{C}\leq\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k).

(22)

Оцiнка зверху для $\|\Psi_{\beta,n}\|_{C}$ в (22) випливає безпосередньо з (17).

Для оцiнки $\|\Psi_{\beta,n}\|_{C}$ знизу представимо функцiю $\Psi_{\beta,n}(t)$ , яка означена формулою (17), у виглядi

\Psi_{\beta,n}(t)=g_{\psi,n}(t)\cos\Big(nt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)+h_{\psi,n}(t)\sin\Big(nt-\frac{\beta\pi}{2}\Big),

(23)

де

g_{\psi,n}(t):=\sum\limits_{k=0}^{\infty}\psi(k+n)\cos kt,

(24)

h_{\psi,n}(t):=-\sum\limits_{k=0}^{\infty}\psi(k+n)\sin kt.

(25)

Оскiльки величина $\|\Psi_{\beta,n}\|_{C}$ перiодична з перiодом 2 за параметром $\beta$ , то, не зменшуючи загальностi, можна вважати, що $\beta\in[0,2]$ .

Позначимо

t_{0}:=\frac{\beta\pi}{2n},\ \ \beta\in[0,2].

(26)

В силу (23)

\Psi_{\beta,n}(t_{0})=g_{\psi,n}(t_{0}).

(27)

Тодi

		$\displaystyle\\|\Psi_{\beta,n}\\|_{C}\geq\|\Psi_{\beta,n}(t_{0})\|=\|g_{\psi,n}(t_{0})\|=\|g_{\psi,n}(0)+(g_{\psi,n}(t_{0})-g_{\psi,n}(0))\|$
		$\displaystyle\geq\|g_{\psi,n}(0)\|-\left\|(g_{\psi,n}\left(\frac{\beta\pi}{2n}\right)-g_{\psi,n}(0))\right\|=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)-\left\|(g_{\psi,n}\left(\frac{\beta\pi}{2n}\right)-g_{\psi,n}(0))\right\|.$		(28)

Використовуючи теорему про середнє, маємо

\left|g_{\psi,n}\left(\frac{\beta\pi}{2n}\right)-g_{\psi,n}(0)\right|\leq\|g_{\psi,n}^{{}^{\prime}}\|_{C}\frac{\beta\pi}{2n}\leq\frac{\pi}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n).

(29)

Iз (2) i (29) випливає шукана оцiнка знизу для норм $\|\Psi_{\beta,n}\|_{C}$ в спiввiдношеннi (22)

\|\Psi_{\beta,n}\|_{C}\geq\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)-\frac{\pi}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n).

(30)

Оцiнку (22) можна записати у виглядi формули

\|\Psi_{\beta,n}\|_{C}=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)+\frac{\Theta_{1}\pi}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n),

(31)

де для величини $\Theta_{1}=\Theta_{1}(n,\beta,\psi)$ виконуються нерiвностi

-1\leq\Theta_{1}\leq 0.

(32)

Отже, iз (21) i (31) випливає нерiвнiсть (14) з Теореми 2.1.

Доведемо другу частину Теореми 2.1. Для цього нам необхiдно для довiльної функцiї $\varphi\in L_{1}$ знайти функцiю $\Phi(\cdot)=\Phi(\varphi,\cdot)\in L_{1}$ таку, що $E_{n}(\Phi)_{L_{1}}=E_{n}(\varphi)_{L_{1}}$ i для якої виконується рiвнiсть

		$\displaystyle\frac{1}{\pi}\left\|\int\limits_{-\pi}^{\pi}\left(\Phi(t)-t_{n-1}^{*}(t)\right)\Psi_{\beta,n}(0-t)dt\right\|$
		$\displaystyle=\left(\frac{1}{\pi}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)+\frac{\xi}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)\right)E_{n}(\varphi)_{L_{1}},$		(33)

де $t_{n-1}^{*}$ — полiном найкращого наближення порядку $n-1$ функцiї $\Phi$ в просторi $L_{1}$ .

В цьому випадку для функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ iснує функцiя $\Phi(\cdot)=\Phi(f^{\psi}_{\beta};\cdot)$ така, що $E_{n}(\Phi)_{L_{1}}=E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}$ , i має мiсце формула (2), де в ролi $\varphi$ виступає функцiя $f^{\psi}_{\beta}$ .

Розглянемо функцiю

\mathcal{F}(\cdot)=\mathcal{J}^{\psi}_{\beta}(\Phi(\cdot)-\frac{a_{0}}{2}),

де

a_{0}=a_{0}(\Phi):=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Phi(t)dt.

Функцiя $\mathcal{F}$ є шуканою функцiєю, оскiльки $\mathcal{F}\in C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ i

E_{n}(\mathcal{F}^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}=E_{n}(\Phi-\frac{a_{0}}{2})_{L_{1}}=E_{n}(\Phi)_{L_{1}}=E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}},

i на пiдставi (18) i (2) має мiсце оцiнка (15).

Доведемо (2). Нехай $t^{*}$ — точка з промiжку $T=\Big[\frac{\pi(1-\beta)}{2n},\ 2\pi+\frac{\pi(1-\beta)}{2n}\Big)$ , в якiй функцiя $|\Psi_{-\beta,n}(t)|$ набуває свого найбiльшого значення, тобто,

|\Psi_{-\beta,n}(t^{*})|=\|\Psi_{-\beta,n}\|_{C}=\|\Psi_{\beta,n}\|_{C}.

Покладемо $\Delta_{k}^{n}:=\Big[\frac{(k-1)\pi}{n}+\frac{\pi(1-\beta)}{2n},\frac{k\pi}{n}+\frac{\pi(1-\beta)}{2n}\Big)$ , $k=1,...,2n$ . Через $k^{*}$ позначимо номер такий, що $t^{*}\in\Delta_{k^{*}}^{n}$ . Оскiльки функцiя $\Psi_{-\beta,n}$ є абсолютно неперервною, то для довiльного $\varepsilon>0$ iснує сегмент $\ell^{*}=[\xi^{*},\xi^{*}+\delta]\subset\Delta_{k^{*}}^{n}$ такий, що для довiльного $t\in\ell^{*}$ виконується нерiвнiсть ${|\Psi_{\beta,n}(t)|>\|\Psi_{\beta,n}\|_{C}-\varepsilon}$ . Ясно, що $\mathrm{mes}\,\ell^{*}=|\ell^{*}|=\delta<\frac{\pi}{n}$ .

Для довiльного $\varphi\in L_{1}$ i $\varepsilon>0$ розглянемо функцiю $\Phi_{\varepsilon}(t)$ , яка на промiжку $T$ означена за допомогою рiвностей

\Phi_{\varepsilon}(t)=\begin{cases}E_{n}(\varphi)_{L_{1}}\frac{1-\varepsilon(2\pi-\delta)}{\delta}\mathrm{sign}\cos\Big(nt+\frac{\beta\pi}{2}\Big),&t\in\ell^{*},\\ E_{n}(\varphi)_{L_{1}}\varepsilon\ \mathrm{sign}\cos\Big(nt+\frac{\beta\pi}{2}\Big),&t\in\mathrm{T}\setminus\ell^{*}.\end{cases}

(34)

Для функцiї $\Phi_{\varepsilon}(t)$ при достатньо малих значеннях $\varepsilon>0$ $(\varepsilon\in(0,\frac{1}{2\pi}))$ має мiсце наступна рiвнiсть:

$\displaystyle\\|\Phi_{\varepsilon}\\|_{1}$	$\displaystyle=E_{n}(\varphi)_{L_{1}}\frac{1-\varepsilon(2\pi-\delta)}{\delta}\int\limits_{\ell^{*}}\Big\|\mathrm{sign}\cos\Big(nt+\frac{\beta\pi}{2}\Big)\Big\|dt$
	$\displaystyle+E_{n}(\varphi)_{L_{1}}\varepsilon\int\limits_{\mathrm{T}\setminus\ell^{*}}\Big\|\mathrm{sign}\cos\Big(nt+\frac{\beta\pi}{2}\Big)\Big\|dt$
	$\displaystyle=E_{n}(\varphi)_{L_{1}}\left(\frac{1-\varepsilon(2\pi-\delta)}{\delta}\delta+\varepsilon(2\pi-\delta)\right)=E_{n}(\varphi)_{L_{1}}.$	(35)

Крiм того, згiдно з (34)

\mathrm{sign}\,\Phi_{\varepsilon}(t)=\mathrm{sign}\cos\Big(nt+\frac{\beta\pi}{2}\Big).

(36)

Оскiльки для довiльного тригонометричного полiнома $t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}$

\int\limits_{0}^{2\pi}t_{n-1}(t)\mathrm{sign}\cos\Big(nt+\frac{\beta\pi}{2}\Big)dt=0,

то, з урахуванням (36), виконується рiвнiсть

\int\limits_{0}^{2\pi}t_{n-1}(t)\mathrm{sign}\Big(\Phi_{\varepsilon}(t)-0\Big)dt=0,\ \ \ t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}.

Згiдно з Теоремою 1.4.5 роботи [7, с.28], полiном $t_{n-1}^{*}\equiv 0$ є полiномом найкращого наближення функцiї $\Phi_{\varepsilon}$ в метрицi простору $L_{1}$ , тобто, $E_{n}(\Phi_{\varepsilon})_{L_{1}}=\|\Phi_{\varepsilon}\|_{1}$ , отже з (2) випливає $E_{n}(\Phi_{\varepsilon})_{L_{1}}=E_{n}(\varphi)_{L_{1}}$ .

Крiм того, для функцiї $\Phi_{\varepsilon}$

	$\displaystyle\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}(\Phi_{\varepsilon}(t)-t_{n-1}^{*}(t))\Psi_{\beta,n}(-t)dt=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Phi_{\varepsilon}(t)\Psi_{-\beta,n}(t)dt$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{1-\varepsilon(2\pi-\delta)}{\pi\delta}E_{n}(\varphi)_{L_{1}}\int\limits_{\ell^{*}}\mathrm{sign}\cos\Big(nt+\frac{\beta\pi}{2}\Big)\Psi_{-\beta,n}(t)dt$
$\displaystyle+$	$\displaystyle\frac{\varepsilon}{\pi}E_{n}(\varphi)_{L_{1}}\int\limits_{\mathrm{T}\setminus\ell^{*}}\mathrm{sign}\cos\Big(nt+\frac{\beta\pi}{2}\Big)\Psi_{-\beta,n}(t)dt.$	(37)

Враховуючи, що $\mathrm{sign}\,\Phi_{\varepsilon}(t)=(-1)^{k}$ , $t\in\Delta_{k}^{(n)},\ k=1,...,2n$ , а також вкладення $\ell^{*}\subset\Delta_{k^{*}}^{(n)}$ , отримуємо

	$\displaystyle\left\|\frac{1-\varepsilon(2\pi-\delta)}{\pi\delta}E_{n}(\varphi)_{L_{1}}\int\limits_{\ell^{*}}\mathrm{sign}\cos\Big(nt+\frac{\beta\pi}{2}\Big)\Psi_{-\beta,n}(t)dt\right\|$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\left\|(-1)^{k^{}}\frac{1-\varepsilon(2\pi-\delta)}{\pi\delta}E_{n}(\varphi)_{L_{1}}\int\limits_{\ell^{}}\Psi_{-\beta,n}(t)dt\right\|$
$\displaystyle\geq$	$\displaystyle\frac{1-\varepsilon(2\pi-\delta)}{\pi}E_{n}(\varphi)_{L_{1}}\left(\\|\Psi_{\beta,n}\\|_{C}-\varepsilon\right)$
$\displaystyle>$	$\displaystyle\frac{1-2\pi\varepsilon}{\pi}E_{n}(\varphi)_{L_{1}}\left(\\|\Psi_{\beta,n}\\|_{C}-\varepsilon\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{1}{\pi}E_{n}(\varphi)_{L_{1}}\left(\\|\Psi_{\beta,n}\|_{C}-2\pi\varepsilon\\|\Psi_{\beta,n}\\|_{C}-\varepsilon+2\pi\varepsilon^{2}\right)$
$\displaystyle>$	$\displaystyle E_{n}(\varphi)_{L_{1}}\left(\frac{1}{\pi}\\|\Psi_{\beta,n}\\|_{C}-\varepsilon\Big(2\\|\Psi_{\beta,n}\\|_{C}+\frac{1}{\pi}\Big)\right).$	(38)

Крiм того, неважко переконатись, що

		$\displaystyle\left\|\frac{\varepsilon}{\pi}E_{n}(\varphi)_{L_{1}}\int\limits_{\mathrm{T}\setminus\ell^{*}}\mathrm{sign}\cos\Big(nt+\frac{\beta\pi}{2}\Big)\Psi_{-\beta,n}(t)dt\right\|$
	$\displaystyle\leq$	$\displaystyle\frac{\varepsilon}{\pi}E_{n}(\varphi)_{L_{1}}\\|\Psi_{\beta,n}\\|_{C}(2\pi-\delta)<2\varepsilon E_{n}(\varphi)_{L_{1}}\\|\Psi_{\beta,n}\\|_{C}.$		(39)

З формул (2)–(2) випливає наступна оцiнка:

		$\displaystyle\left\|\int\limits_{-\pi}^{\pi}\frac{1}{\pi}(\Phi_{\varepsilon}(t)-t_{n-1}^{*}(t))\Psi_{\beta,n}(-t)dt\right\|$
	$\displaystyle>$	$\displaystyle E_{n}(\varphi)_{L_{1}}\left(\frac{1}{\pi}\\|\Psi_{\beta,n}\\|_{C}-\varepsilon\Big(4\\|\Psi_{\beta,n}\\|_{C}+\frac{1}{\pi}\Big)\right).$		(40)

Виберемо $\varepsilon$ настiльки малим, щоб

\varepsilon<\frac{\pi\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)}{n\left(1+4\pi\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\right)}

(41)

i для цього $\varepsilon$ покладемо

\Phi(t)=\Phi_{\varepsilon}(t).

(42)

Функцiя $\Phi(t)$ є шуканою функцiєю, оскiльки ${E_{n}(\Phi)_{L_{1}}=E_{n}(\varphi)_{L_{1}}}$ i згiдно з (22), (2) i (41)

	$\displaystyle\left\|\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}(\Phi(t)-t_{n-1}^{*}(t))\Psi_{\beta,n}(-t)dt\right\|$
$\displaystyle\geq$	$\displaystyle\left(\frac{1}{\pi}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)-\frac{1}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)-\varepsilon\left(4\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)+\frac{1}{\pi}\right)\right)E_{n}(\varphi)_{L_{1}}$
$\displaystyle\geq$	$\displaystyle\left(\frac{1}{\pi}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)-\frac{1}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)-\frac{\pi\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)}{n\left(1+4\pi\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\right)}\left(4\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)+\frac{1}{\pi}\right)\right)E_{n}(\varphi)_{L_{1}}$
$\displaystyle\geq$	$\displaystyle\left(\frac{1}{\pi}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)-\frac{2}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)\right)E_{n}(\varphi)_{L_{1}}.$	(43)

З формул (2), (21) i (22) випливає (2). Теорему 2.1 доведено. ∎

Зрозумiло, що формулу (14) теореми 2.1 можна записати однотипно з формулою (15) у наступному виглядi:

\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{C}\leq\left(\frac{1}{\pi}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)+\frac{\Theta_{1}}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}},

(44)

де $\Theta_{1}=\Theta_{1}(n,\beta,\psi)$ задовольняє нерiвностi (32).

Теорема 2.2.

Нехай $\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k)<\infty$ , $\psi(k)\geq 0$ , $k=1,2,...$ i $\beta\in\mathbb{R}$ . Тодi при усiх $n\in\mathbb{N}$ має мiсце формула

{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}=\frac{1}{\pi}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)+\frac{\Theta_{2}}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n),

(45)

де для величини $\Theta_{2}=\Theta_{2}(n,\beta,\psi)$ виконуються нерiвностi $-1\leq\Theta_{2}\leq 0$ .

Доведення.

Згiдно з (13) i (16) отримуємо, що

{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}=\frac{1}{\pi}\sup\limits_{\varphi\in B_{1}^{0}}\bigg\|\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(t)\Psi_{\beta,n}(x-t)dt\bigg\|_{C},

(46)

де $\Psi_{\beta,n}(\cdot)$ означена рiвнiстю (17), а $B_{1}^{0}:=\left\{\varphi\in L_{1}:\ ||\varphi||_{1}\leq 1,\ \varphi\perp 1\right\}.$

Беручи до уваги iнварiантнiсть множини $B_{1}^{0}$ вiдносно зсуву аргументу, з (46) отримуємо

{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}=\frac{1}{\pi}\sup\limits_{\varphi\in B_{1}^{0}}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(t)\Psi_{\beta,n}(t)dt.

(47)

На основi спiввiдношення двоїстостi (див., напр., [7]) маємо

\sup\limits_{\varphi\in B_{1}^{0}}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta,n}(t)\varphi(t)dt=\inf\limits_{\lambda\in\mathbb{R}}\|\Psi_{\beta,n}(t)-\lambda\|_{C},\

(48)

Для знаходження двосторонньої оцiнки величини $\inf\limits_{\lambda\in\mathbb{R}}\|\Psi_{\beta,n}(t)-\lambda\|_{C}$ нам буде корисним наступне твердження, яке може знайти i самостiйне застосування.

Лема 2.3.

Нехай $\psi(k)\geq 0$ , $\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k)<\infty$ . Тодi при всiх $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ для кожної з величин

I_{n}^{(1)}=I_{n}^{(1)}(\psi,\beta):=\|\Psi_{\beta,n}\|_{C},

(49)

I_{n}^{(2)}=I_{n}^{(2)}(\psi,\beta):=\inf\limits_{\lambda\in\mathbb{R}}\|\Psi_{\beta,n}(t)-\lambda\|_{C},

(50)

I_{n}^{(3)}=I_{n}^{(3)}(\psi,\beta):=\frac{1}{2}\left\|\Psi_{\beta,n}\left(t+\frac{\pi}{n}\right)-\Psi_{\beta,n}(t)\right\|_{C}

(51)

виконуються формули

I_{n}^{(j)}=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)+\frac{\Theta_{j}\pi}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n),\ \ \ j=1,2,3,

(52)

в яких для будь-якої з величин $\Theta_{j}=\Theta_{j}(n,\beta,\psi),\ j=1,2,3,$ виконуються двостороннi оцiнки

-1\leq\Theta_{j}\leq 0,\ \ \ j=1,2,3.

Доведення Леми 2.3.

Оскiльки

\inf\limits_{\lambda\in\mathbb{R}}\|\Psi_{\beta,n}(t)-\lambda\|_{C}\leq\|\Psi_{\beta,n}\|_{C}

(53)

\frac{1}{2}\left\|\Psi_{\beta,n}\left(t+\frac{\pi}{n}\right)-\Psi_{\beta,n}(t)\right\|_{C}\leq\inf\limits_{\lambda\in\mathbb{R}}\|\Psi_{\beta,n}(t)-\lambda\|_{C},

(54)

то

I_{n}^{(3)}\leq I_{n}^{(2)}\leq I_{n}^{(1)},

i, отже, необхiдна оцiнка зверху для кожної з величин $I_{n}^{(j)},\ j=1,2,3$ випливає з (22).

Залишається знайти оцiнку знизу для $I_{n}^{(3)}$ . В силу (23)–(25) i (51)

$\displaystyle I_{n}^{(3)}=$	$\displaystyle\frac{1}{2}\left\\|\Psi_{\beta,n}\left(t+\frac{\pi}{n}\right)-\Psi_{\beta,n}(t)\right\\|_{C}$
$\displaystyle\geq$	$\displaystyle\frac{1}{2}\left\|\Psi_{\beta,n}\left(t_{0}+\frac{\pi}{n}\right)-\Psi_{\beta,n}(t_{0})\right\|$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{1}{2}\Big\|g_{\psi,n}\Big(t_{0}+\frac{\pi}{n}\Big)\cos\Big(n\Big(t_{0}+\frac{\pi}{n}\Big)-\frac{\beta\pi}{2}\Big)+h_{\psi,n}\Big(t_{0}+\frac{\pi}{n}\Big)\sin\Big(n\Big(t_{0}+\frac{\pi}{n}\Big)-\frac{\beta\pi}{2}\Big)$
$\displaystyle-$	$\displaystyle\left(g_{\psi,n}(t_{0})\cos\Big(nt_{0}-\frac{\beta\pi}{2}\Big)+h_{\psi,n}(t_{0})\sin\Big(nt_{0}-\frac{\beta\pi}{2}\Big)\right)\Big\|$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{1}{2}\Big\|-g_{\psi,n}\Big(t_{0}+\frac{\pi}{n}\Big)-g_{\psi,n}(t_{0})\Big\|=\frac{1}{2}\Big\|g_{\psi,n}\Big(\frac{\beta\pi-2\pi}{2n}\Big)+g_{\psi,n}\Big(\frac{\beta\pi}{2n}\Big)\Big\|$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{1}{2}\left\|2g_{\psi,n}(0)+\left(g_{\psi,n}\Big(\frac{(\beta-2)\pi}{2n}\Big)-g_{\psi,n}(0)\right)+\left(g_{\psi,n}\Big(\frac{\beta\pi}{2n}\Big)-g_{\psi,n}(0)\right)\right\|$
$\displaystyle\geq$	$\displaystyle\left\|g_{\psi,n}(0)\right\|-\frac{1}{2}\left\|g_{\psi,n}\Big(\frac{(\beta-2)\pi}{2n}\Big)-g_{\psi,n}(0)\right\|-\frac{1}{2}\left\|g_{\psi,n}\Big(\frac{\beta\pi}{2n}\Big)-g_{\psi,n}(0)\right\|,$	(55)

де, як i ранiше, $t_{0}=\frac{\beta\pi}{2n}$ , $\beta\in[0,2]$ .

За теоремою про середнє значення

\left|g_{\psi,n}\Big(\frac{(\beta-2)\pi}{2n}\Big)-g_{\psi,n}(0)\right|\leq\|g_{\psi,n}^{{}^{\prime}}\|_{C}\frac{|\beta-2|\pi}{2n}\leq\frac{\pi}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n).

(56)

Аналогiчно (див. (29))

\left|g_{\psi,n}\Big(\frac{\beta\pi}{2n}\Big)-g_{\psi,n}(0)\right|\leq\frac{\pi}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n).

(57)

Об’єднуючи (2)-(57), одержуємо шукану оцiнку знизу для $I_{n}^{(3)}$

I_{n}^{(3)}\geq\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)-\frac{\pi}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n).

(58)

Лему 2.3 доведено. ∎

З формул (47), (48), (50) i (52) випливає, що

{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}=\frac{1}{\pi}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)+\frac{\Theta_{2}}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n).

Теорему 2.2 доведено. ∎

Зазначимо, що оцiнки (14), (15) i (45) є асимптотичними рiвностями при $n\rightarrow\infty$ , якщо виконується граничне спiввiдношення (12), тобто коли

\frac{1}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)=o\left(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\right),\ \ n\rightarrow\infty.

(59)

Умова (59), як буде показано нижче, має мiсце у рядi важливих випадкiв, зокрема, коли послiдовнiсть $\psi(k)$ спадає до нуля при $k\rightarrow\infty$ швидше за довiльну степеневу послiдовнiсть $\frac{1}{k^{r}}$ , $r>1$ .

3 Наслiдки з Теореми 2.2 для класiв аналiтичних та цiлих функцiй

Наведемо приклади важливих функцiональних компактiв $C^{\psi}_{\beta,1}$ , для яких формула (45) дозволяє записати асимптотичнi рiвностi для ${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}$ при $n\rightarrow\infty$ .

Розглянемо випадок, коли послiдовностi $\psi(k)$ задовольняють умову Даламбера $\mathcal{D}_{q}$ , $q\in[0,1)$ :

\lim\limits_{k\rightarrow\infty}\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}=q,\ \ \ \psi(k)>0.

(60)

Якщо $\psi(k)$ задовольняє умову (60) при деякому $q\in[0,1)$ , то будемо записувати, що $\psi\in\mathcal{D}_{q}$ . Нехай спочатку $q=0$ .

Згiдно з Теоремою 5 роботи [32], твердження про iснування послiдовностi $\psi\in\mathcal{D}_{0}$ такої, що для функцiї $f$ вiрне включення $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ при будь-якому $\beta\in\mathbb{R}$ , еквiвалентне твердженню про включення $f\in\mathcal{E}$ , де $\mathcal{E}$ — множина всiх $2\pi$ –перiодичних дiйснозначних на дiйснiй осi функцiй, якi допускають аналiтичне продовження на всю комплексну площину. Отже, класи $C^{\psi}_{\beta,1}$ при $\psi\in\mathcal{D}_{0}$ належать до множини $2\pi$ –перiодичних дiйснозначних на $\mathbb{R}$ цiлих функцiй.

Наслiдок 3.1.

Нехай $\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}k\psi(k)<\infty$ , $\psi(k)\geq 0,\ k=1,2,...$ , $n\in\mathbb{N}$ i $\beta\in\mathbb{R}$ , тодi має мiсце рiвномiрна вiдносно всiх параметрах оцiнка

{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}=\frac{1}{\pi}\psi(n)+\frac{\mathcal{O}(1)}{n}\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}k\psi(k).

(61)

Якщо, крiм того, $\psi\in\mathcal{D}_{0}$ , то оцiнка (61) є асимптотичною рiвнiстю при $n\rightarrow\infty$ .

Доведення.

Користуючись формулою (45) Теореми 2.2, можна записати

	$\displaystyle{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}$	$\displaystyle=\frac{1}{\pi}\psi(n)+\mathcal{O}(1)\left(\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k+n)+\frac{1}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)\right)$
		$\displaystyle=\frac{1}{\pi}\psi(n)+\frac{\mathcal{O}(1)}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}(k+n)\psi(k+n)$
		$\displaystyle=\frac{1}{\pi}\psi(n)+\frac{\mathcal{O}(1)}{n}\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}k\psi(k).$

Тим самим оцiнку (61) доведено. Покажемо, що при $\psi\in\mathcal{D}_{0}$

\frac{1}{n}\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}k\psi(k)=o\left(\psi(n)\right),n\rightarrow\infty.

(62)

Виберемо номери $n$ такими, щоб

\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}<\frac{1}{2},\ \ \ k=n,\ n+1,...

(63)

Тодi, з урахуванням (63), маємо

		$\displaystyle\frac{1}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k)=\left(1+\frac{1}{n}\right)\psi(n+1)+\frac{\psi(n+1)}{n}\sum\limits_{j=2}^{\infty}(n+j)\prod\limits_{\ell=1}^{j-1}\frac{\psi(n+\ell+1)}{\psi(n+\ell)}$
		$\displaystyle<\psi(n+1)\left(2+\frac{1}{n}\sum\limits_{j=2}^{\infty}\frac{2j}{2^{j-1}}\right)<\psi(n+1)\left(2+\frac{4}{n}\sum\limits_{j=1}^{\infty}\frac{j}{2^{j}}\right)<10\psi(n+1).$		(64)

Оскiльки, в силу $\psi\in\mathcal{D}_{0}$

\psi(n+1)=o\left(\psi(n)\right),\ \ n\rightarrow\infty,

(65)

то iз (3) i (65) випливає (62).

Наслiдок 3.1 доведено. ∎

Зауважимо, що асимптотичну рiвнiсть (61) з залишковим членом, записаним в iншiй формi, було отримано ранiше в [12] i [13]. При $\psi\in\mathcal{D}_{0}$ оцiнки залишкового члена в [12] i [13] є бiльш точними, нiж у формулi (61).

Типовими представниками послiдовностей, що задовольняють умову $\mathcal{D}_{0}$ є послiдовностi $\psi(k)=e^{-\alpha k^{-r}}$ , $r>1$ , $\alpha>0$ . Для породжуваних такими послiдовностями класiв $C^{\psi}_{\beta,1}=C^{\alpha,r}_{\beta,1}$ , одержуємо наступне твердження.

Наслiдок 3.2.

Нехай $r>1$ , $\alpha>0$ i $\beta\in\mathbb{R}$ . Тодi, при $n\geq\left(\frac{3}{\alpha r}\right)^{\frac{1}{r}}-1$ , $n\in\mathbb{N}$ , має мiсце рiвномiрна по всiх розглядуваних параметрах оцiнка

{\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{C}=e^{-\alpha n^{r}}\Big(\frac{1}{\pi}+\mathcal{O}(1)e^{-\alpha rn^{r-1}}\Big(1+\frac{1}{\alpha r(n+1)^{r-2}}\Big)\Big).

(66)

Доведення.

З формули (61) випливає, що

{\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{C}=\frac{1}{\pi}e^{-\alpha n^{r}}+\frac{\mathcal{O}(1)}{n}\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}ke^{-\alpha k^{r}}.

(67)

Легко переконатись, що при номерах $n$ таких, що $(n+1)^{r}>\frac{1}{\alpha r}$

\frac{1}{n}\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}ke^{-\alpha k^{r}}<\frac{1}{n}\left((n+1)e^{-\alpha(n+1)^{r}}+\int\limits_{n+1}^{\infty}te^{-\alpha t^{r}}dt\right).

(68)

Iнтегруючи частинами, отримуємо

	$\displaystyle\int\limits_{n+1}^{\infty}te^{-\alpha t^{r}}dt$	$\displaystyle=\int\limits_{n+1}^{\infty}t^{2}\frac{1}{\alpha rt^{r}}\left(-e^{-\alpha t^{r}}\right)^{\prime}dt\leq\frac{1}{\alpha r(n+1)^{r}}\int\limits_{n+1}^{\infty}t^{2}\left(-e^{-\alpha t^{r}}\right)^{\prime}dt$
		$\displaystyle=\frac{1}{\alpha r(n+1)^{r}}\left((n+1)^{2}e^{-\alpha(n+1)^{r}}+2\int\limits_{n+1}^{\infty}te^{-\alpha t^{r}}dt\right).$		(69)

З останньої нерiвностi маємо

\left(1-\frac{2}{\alpha r(n+1)^{r}}\right)\int\limits_{n+1}^{\infty}te^{-\alpha t^{r}}dt\leq\frac{(n+1)^{2}e^{-\alpha(n+1)^{r}}}{\alpha r(n+1)^{r}},

(70)

що рiвносильно тому, що

	$\displaystyle\int\limits_{n+1}^{\infty}te^{-\alpha t^{r}}dt$	$\displaystyle\leq\frac{e^{-\alpha(n+1)^{r}}}{\alpha r(n+1)^{r-2}}\frac{\alpha r(n+1)^{r}}{\alpha r(n+1)^{r}-2}$
		$\displaystyle=\frac{e^{-\alpha(n+1)^{r}}}{\alpha r(n+1)^{r-2}}\left(1+\frac{2}{\alpha r(n+1)^{r}-2}\right).$		(71)

Зi спiввiдношень (68) i (3) випливає, що

\frac{1}{n}\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}ke^{-\alpha k^{r}}=\mathcal{O}(1)\left(e^{-\alpha(n+1)^{r}}+\frac{e^{-\alpha(n+1)^{r}}}{\alpha r(n+1)^{r-2}}\left(1+\frac{2}{\alpha r(n+1)^{r}-2}\right)\right).

(72)

Об’єднавши (67) i (72), одержуємо, що при всiх номерах $n$ таких, що $(n+1)^{r}>\frac{3}{\alpha r}$

	$\displaystyle{\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{C}=$	$\displaystyle\frac{1}{\pi}e^{-\alpha n^{r}}+\mathcal{O}(1)\left(e^{-\alpha(n+1)^{r}}+\frac{e^{-\alpha(n+1)^{r}}}{\alpha r(n+1)^{r-2}}\left(1+\frac{2}{\alpha r(n+1)^{r}-2}\right)\right)$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle e^{-\alpha n^{r}}\left(\frac{1}{\pi}+\mathcal{O}(1)\left(e^{-\alpha rn^{r-1}}+\frac{e^{-\alpha rn^{r-1}}}{\alpha r(n+1)^{r-2}}\right)\right).$

Наслiдок 3.2 доведено. ∎

Формулу (66) iз залишковим членом, записаним дещо в iншому виглядi було отримано в [12] i [13]. При цьому оцiнки з [12] i [13] мiстять бiльш точнi оцiнки залишкового члена нiж у (66).

Нехай далi $q\in(0,1)$ . Згiдно з Теоремою 3 роботи [32], твердження про iснування послiдовностi $\psi\in\mathcal{D}_{q}$ , $q\in(0,1)$ такої, що для функцiї $f$ вiрне включення $C^{\alpha,1}_{\beta}L_{1}$ при будь-якому $\beta\in\mathbb{R}$ еквiвалентне твердженню про включення $f\in\mathcal{A}$ , де $\mathcal{A}$ — множина всiх $2\pi$ –перiодичних дiйснозначних на дiйснiй осi функцiй, якi допускають аналiтичне продовження на деяку смугу $\left|\mathrm{Im}z\right|<c$ , $c>0$ , комплексної площини. Отже класи $C^{\psi}_{\beta,1}$ , $\psi\in\mathcal{D}_{q}$ , $0<q<1$ , складаються з перiодичних, аналiтичних у смузi $\left|\mathrm{Im}\,z\right|<c$ функцiй, при цьому $c=\ln\frac{1}{q}$ (див., наприклад, [25, c. 32]).

Послiдовностi $\psi(k)=e^{-\alpha k}$ , $\alpha>0$ належать до множини $\mathcal{D}_{q}$ при $q=e^{-\alpha}$ , а вiдповiднi класи $C^{\psi}_{\beta,1}=C^{\alpha,1}_{\beta,1}$ породжуються ядрами Пуассона

P_{\alpha,1,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}e^{-\alpha k}\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big),\ \alpha>0,\ \beta\in\mathbb{R}.

(73)

Iз Теореми 2.2 для класiв $C^{\alpha,1}_{\beta,1}$ отримуємо наступне твердження.

Наслiдок 3.3.

Нехай $\alpha>0$ i $\beta\in\mathbb{R}$ . Тодi, при всiх $n\in\mathbb{N}$ має мiсце рiвнiсть

{\cal E}_{n}(C^{\alpha,1}_{\beta,1})_{C}=e^{-\alpha n}\left(\frac{1}{\pi}\frac{1}{1-e^{-\alpha}}+\frac{\Theta}{n}\frac{e^{-\alpha}}{(1-e^{-\alpha})^{2}}\right),

(74)

де для величини $\Theta=\Theta(n,\alpha,\beta)$ виконуються нерiвностi $-1\leq\Theta\leq 0$ .

Доведення.

Покладемо $q=e^{-\alpha}$ . Тодi, з Теореми 2.2 випливає, що при всiх $n\in\mathbb{N}$

$\displaystyle{\cal E}_{n}(C^{\alpha,1}_{\beta,1})_{C}=$	$\displaystyle\frac{1}{\pi}\sum\limits_{k=n}^{\infty}q^{k}+\frac{\Theta}{n}\sum\limits_{k=0}^{\infty}kq^{k+n}$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{1}{\pi}\frac{q^{n}}{1-q}+\frac{\Theta}{n}\left(\sum\limits_{k=n}^{\infty}kq^{k}-n\sum\limits_{k=n}^{\infty}q^{k}\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{1}{\pi}\frac{q^{n}}{1-q}+\frac{\Theta}{n}\left(\frac{nq^{n}(1-q)+q^{n+1}}{(1-q)^{2}}-\frac{nq^{n}}{1-q}\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{1}{\pi}\frac{q^{n}}{1-q}+\frac{\Theta}{n}\frac{q^{n+1}}{(1-q)^{2}},$	(75)

де була використана наступна рiвнiсть:

\sum\limits_{k=n}^{\infty}kq^{k}=\frac{nq^{n}(1-q)+q^{n+1}}{(1-q)^{2}},\ \ q\in(0,1),\ \ n\in\mathbb{N}.

Наслiдок 3.3 доведено. ∎

Оцiнка (74) уточнює асимптотичнi рiвностi для величин ${\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{C}$ , якi були встановленi в [12] i [13]. Асимптотичнi рiвностi для величин ${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}$ при $\psi\in\mathcal{D}_{q}$ , $q\in(0,1)$ , мiстяться у наступному твердженнi.

Наслiдок 3.4.

Нехай $\psi\in\mathcal{D}_{q}$ , $q\in(0,1)$ , $\beta\in\mathbb{R}$ , $n\in\mathbb{N}$ . Тодi при всiх номерах $n$ таких, що

\frac{1}{n}+\varepsilon_{n}<\frac{1-q}{2},

(76)

де

\varepsilon_{n}:=\sup\limits_{k\geq n}\left|\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}-q\right|,

(77)

має мiсце рiвномiрна вiдносно всiх розглядуваних параметрiв оцiнка

{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}=\psi(n)\left(\frac{1}{\pi(1-q)}+\mathcal{O}(1)\Big(\frac{q}{n(1-q)^{2}}+\frac{\varepsilon_{n}}{(1-q)^{2}}\Big)\right).

(78)

Доведення.

З Леми 1 роботи [30] випливає, що при $\psi\in\mathcal{D}_{q}$ , $0<q<1$ , $n\in\mathbb{N}$ , має мiсце рiвнiсть

\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)=\psi(n)\left(\frac{1}{q^{n}}\sum\limits_{k=n}^{\infty}q^{k}+r_{n}\right),

(79)

де для залишку $r_{n}$ при всiх номерах $n$ таких, що

\varepsilon_{n}<\frac{1-q}{2}

(80)

виконується оцiнка

\left|r_{n}\right|\leq\frac{\varepsilon_{n}}{(1-q-\varepsilon_{n})(1-q)}\leq\frac{2\varepsilon_{n}}{(1-q)^{2}}.

(81)

Очевидно, що якщо $\psi\in\mathcal{D}_{q}$ , $0<q<1$ , то i послiдовнiсть $k\psi(k)$ також задовольняє умову $\mathcal{D}_{q}$ , а тому знову ж таки в силу Леми 1 iз [30]

\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}k\psi(k)=(n+1)\psi(n+1)\left(\frac{1}{q^{n+1}}\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}q^{k}+r_{n+1}^{*}\right),

(82)

де для залишку $r_{n+1}^{*}$ при усiх номерах $n$ таких, що

\varepsilon_{n+1}^{*}:=\sup\limits_{k\geq n+1}\left|\frac{\psi(k+1)(k+1)}{\psi(k)k}-q\right|<\frac{1-q}{2}

(83)

виконується оцiнка

\left|r_{n+1}^{*}\right|\leq\frac{2\varepsilon_{n+1}^{*}}{(1-q)^{2}}.

(84)

Iз означень величин $\varepsilon_{n}$ i $\varepsilon_{n+1}^{*}$ (див. (77) i (83)) маємо

\varepsilon_{n+1}^{*}\leq\sup\limits_{k\geq n+1}\left|\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}-q\right|+\frac{1}{n+1}=\varepsilon_{n+1}+\frac{1}{n+1}<\varepsilon_{n}+\frac{1}{n}.

(85)

Iз (85) видно, що виконання нерiвностi (76) гарантує i виконання нерiвностей (80) i (83), а отже i оцiнок (81) i (84) для залишкiв у рiвностях (79) i (82).

Тодi в силу оцiнки (45) Теореми 2.2 i рiвностей (79) i (82) випливає, що при всiх номерах $n$ , якi задовольняють умову (76), справджуються спiввiдношення

$\displaystyle{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}=$	$\displaystyle\frac{1}{\pi}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)+\frac{\mathcal{O}(1)}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{\psi(n)}{\pi}\left(\frac{1}{q^{n}}\sum\limits_{k=n}^{\infty}q^{k}+r_{n}\right)+\frac{\mathcal{O}(1)}{n}\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}(k-n)\psi(k)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{\psi(n)}{\pi}\left(\frac{1}{1-q}+\mathcal{O}(1)\frac{\varepsilon_{n}}{(1-q)^{2}}\right)+\mathcal{O}(1)\left(\frac{1}{n}\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}k\psi(k)-\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}\psi(k)\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\psi(n)\left(\frac{1}{\pi(1-q)}+\mathcal{O}(1)\frac{\varepsilon_{n}}{(1-q)^{2}}\right)$
$\displaystyle+$	$\displaystyle\mathcal{O}(1)\psi(n+1)\left(\frac{n+1}{n}\left(\frac{1}{q^{n+1}}\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}q^{k}+\frac{\varepsilon_{n+1}^{*}}{(1-q)^{2}}\right)-\frac{1}{q^{n+1}}\sum\limits_{k=n+1}^{\infty}q^{k}+\frac{\varepsilon_{n+1}}{(1-q)^{2}}\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\psi(n)\left(\frac{1}{\pi(1-q)}+\mathcal{O}(1)\frac{\varepsilon_{n}}{(1-q)^{2}}\right)+\mathcal{O}(1)\psi(n+1)\left(\frac{1}{n(1-q)}+\frac{\varepsilon_{n}+\frac{1}{n}}{(1-q)^{2}}\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\psi(n)\left(\frac{1}{\pi(1-q)}+\mathcal{O}(1)\left(\frac{\varepsilon_{n}}{(1-q)^{2}}+\frac{\psi(n+1)}{\psi(n)}\frac{1}{n(1-q)^{2}}\right)\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\psi(n)\left(\frac{1}{\pi(1-q)}+\mathcal{O}(1)\left(\frac{\varepsilon_{n}}{(1-q)^{2}}+\frac{q}{n(1-q)^{2}}\right)\right).$	(86)

Наслiдок 3.4 доведено. ∎

Асимптотичнi рiвностi (78) вперше були встановленi в роботах [12] i [13].

4 Наслiдки з Теореми 2.2 для класiв нескiнченно диференцiйовних функцiй

В даному пiдроздiлi будемо вважати, що послiдовностi $\psi(k)$ , що породжують множини $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ та $C^{\psi}_{\beta,1}$ , є звуженням на множину натуральних чисел деяких додатних неперервних опуклих донизу функцiй $\psi(t)$ неперервного аргументу $t\geq 1$ , що прямують до нуля при $t\rightarrow\infty$ . Множину всiх таких функцiй $\psi$ позначають через $\mathfrak{M}$ :

\mathfrak{M}\!=\!\left\{\psi\!\in\!C[1,\infty)\!:\psi(t)\!>\!0,\psi(t_{1}-2\psi((t_{1}+t_{2})/2)+\psi(t_{2})\geq 0\ \forall t_{1},t_{2}\in[1,\infty),\ \lim\limits_{t\rightarrow\infty}\psi(t)\!=\!0\right\}.

(87)

Наслiдуючи О.I. Степанця (див., наприклад, [26, с. 160]), кожнiй функцiї $\psi\in\mathfrak{M}$ поставимо у вiдповiднiсть характеристики

\eta(t)=\eta(\psi;t)=\psi^{-1}\left(\frac{1}{2}\psi(t)\right)

та

\mu(t)=\mu(\psi;t)=\frac{t}{\eta(t)-t},

де $\psi^{-1}$ — обернена до $\psi$ функцiя, i покладемо

\mathfrak{M}_{\infty}^{+}=\left\{\psi\in\mathfrak{M}:\ \mu(t)\uparrow,\ \ t\rightarrow\infty\right\}.

Через $\mathfrak{M}^{\alpha}$ позначимо пiдмножину всiх функцiй $\psi\in\mathfrak{M}$ , для яких величина

\alpha(t)=\alpha(\psi;t):=\frac{\psi(t)}{t|\psi^{\prime}(t)|},\ \ \psi^{\prime}(t):=\psi^{\prime}(t+0),

(88)

спадає до нуля при $t\rightarrow\infty$ :

\mathfrak{M}^{\alpha}=\left\{\psi\in\mathfrak{M}:\ \ \lim\limits_{t\rightarrow\infty}\alpha(\psi;t)=0\right\}.

(89)

Згiдно з Теоремою 2 роботи [31], твердження про iснування послiдовностi $\psi\in\mathfrak{M}^{\alpha}$ (або $\psi\in\mathfrak{M}_{\infty}^{+}$ ), такої, що для функцiї $f$ вiрне включення $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ при будь-якому $\beta\in\mathbb{R}$ , еквiвалентне твердженню про включення $f\in D^{\infty}$ , де $D^{\infty}$ — множина всiх нескiнченно диференцiйовних $2\pi$ -перiодичних дiйснозначних функцiй. А отже, класи $C^{\psi}_{\beta,1}$ при $\psi\in\mathfrak{M}^{\alpha}$ (або $\psi\in\mathfrak{M}_{\infty}^{+}$ ), є класами нескiнченно диференцiйовних перiодичних функцiй. В тiй же роботi було показано, що має мiсце включення

\mathfrak{M}_{\infty}^{+}\subset\mathfrak{M}^{\alpha}\subset\mathfrak{M}^{\infty}=\left\{\psi\in\mathfrak{M}:\ \forall r>0\ \ \lim\limits_{t\rightarrow\infty}t^{r}\psi(t)=0\right\},

(90)

яке означає, що функцiї $\psi(t)$ iз $\mathfrak{M}^{\alpha}$ спадають до нуля швидше за довiльну степеневу функцiю.

Для величин ${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}$ , $\psi\in\mathfrak{M}_{\infty}^{+}$ за умови $\eta(n)-n>2$ вiдомi точнi порядковi рiвностi

{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}\asymp\psi(n)(\eta(n)-n),

(91)

якi спiвпрадають з точними порядковими рiвностями для найкращих рiвномiрних наближень тригонометричними полiномами порядку $n-1$

{E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}=\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}}\|f-t_{t_{n-1}}\|_{C}

а саме, (див., наприклад, [17])

{E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}\asymp{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}\asymp\psi(n)(\eta(n)-n),

(92)

(тут i надалi запис $A(n)\asymp B(n)$ для додатних послiдовностей $A(n)$ i $B(n)$ означає iснування додатних констант $K_{1}$ i $K_{2}$ таких, що $K_{1}B(n)\leq A(n)\leq K_{2}B(n)$ , $n\in\mathbb{N}$ ).

Як показано в [27, с. 166] для довiльної функцiї $\psi$ iз $\mathfrak{M}_{\infty}^{+}$ має мiсце порядкова рiвiнсть

\eta(t)-t\asymp\lambda(t),\ t\geq 1,

(93)

де $\lambda(t)$ — характеристика вигляду

\lambda(t)=\lambda(\psi;t):=\frac{\psi(t)}{|\psi^{\prime}(t)|}.

(94)

З урахуванням (91) можна записати у виглядi

{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}\asymp\psi(n)\lambda(n).

(95)

Наступне твердження мiстить сильну асимптотику величин ${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}$ , $\psi\in\mathfrak{M}^{\alpha}$ при деяких природних обмеженнях на $\alpha(t)$ i $\lambda(t)$ .

Теорема 4.1.

Нехай $\beta\in\mathbb{R}$ , $\psi\in\mathfrak{M}$ i характеристики (88) i (94) задовольняють умови

\alpha(t)\downarrow 0,

(96)

\lambda(t)\uparrow\infty,\ \ t\rightarrow\infty.

(97)

Тодi для всiх $n\in\mathbb{N}$ таких, що

\alpha(n)\leq\frac{1}{4}

(98)

виконується оцiнка

{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}=\psi(n)\lambda(n)\left(\frac{1}{\pi}+\frac{\xi_{1}}{\lambda(n)}+\xi_{2}\alpha(n)\right),

(99)

де $-1\leq\xi_{1}\leq 1+\frac{1}{\pi}$ та $\,\,-4\leq\xi_{2}\leq\frac{4}{3}\left(1+\frac{1}{\pi}\right)$ .

Доведення Теореми 4.1.

Для оцiнки величини ${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}$ використаємо формулу (45) iз Теореми 2.2. При цьому нам буде необхiдно знайти оцiнки рядiв $\Sigma_{1}=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)$ та $\Sigma_{2}=\sum\limits_{k=n}^{\infty}k\psi(k)$ .

В силу монотонного спадання функцiї $\psi\in\mathfrak{M}$ бачимо, що

\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)dt\leq\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\leq\psi(n)+\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)dt,

(100)

а, отже,

\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)=\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)dt+\Theta_{4}\psi(n),\ \ 0\leq\Theta_{4}\leq 1.

(101)

Оцiнка iнтеграла $\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)dt$ випливає з наступного твердження, яке може мати i самостiйний iнтерес.

Лема 4.2.

Нехай $\psi\in\mathfrak{M}$ , $\lambda(t)$ монотонно неспадає, а $\alpha(t)$ монотонно незростає на $[1,\infty)$ . Тодi при всiх $a\geq 1$ , таких, що $\alpha(a)<1$ , виконуються оцiнки

\lambda(a)\psi(a)\leq\int\limits_{a}^{\infty}\psi(t)dt\leq\lambda(a)\psi(a)\left(1+\frac{\alpha(a)}{1-\alpha(a)}\right).

(102)

Доведення Леми 4.2.

Оскiльки в силу включення $\psi\in\mathfrak{M}$ , функцiя $\psi(t)$ є локально абсолютно неперервною на $[1,\infty)$ , то, враховуючи монотонне неспадання $\lambda(t)$ , одержуємо шукану оцiнку знизу

\displaystyle I_{1}:=\int\limits_{a}^{\infty}\psi(t)dt=\int\limits_{a}^{\infty}-\psi^{\prime}(t)\lambda(t)dt\geq\lambda(a)\int\limits_{a}^{\infty}(-\psi^{\prime}(t))dt=\psi(a)\lambda(a),

(103)

З iншого боку, враховуючи монотонне незростання функцiї $\alpha(t)$ , i застосовуючи метод iнтегрування частинами, маємо

	$\displaystyle I_{1}=$	$\displaystyle\int\limits_{a}^{\infty}\psi(t)dt=\int\limits_{a}^{\infty}\alpha(t)(-\psi^{\prime}(t)t)dt\leq\alpha(a)\int\limits_{a}^{\infty}(-\psi^{\prime}(t)t)$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle\alpha(a)\left(\psi(a)a+\int\limits_{a}^{\infty}\psi(t)dt\right)=\psi(a)\lambda(a)+\alpha(a)I_{1}.$		(104)

З (4) одержуємо, що

I_{1}\leq\frac{\lambda(a)\psi(a)}{1-\alpha(a)}=\lambda(a)\psi(a)\left(1+\frac{\alpha(a)}{1-\alpha(a)}\right).

(105)

Iз (103) i (105) випливає (102). Лему 4.2 доведено.

∎

Застосування Леми 4.2 при $a=n$ , $n\in\mathbb{N}$ , за умови (98) дозволяє записати, що

\displaystyle I_{1}=\int\limits_{a}^{\infty}\psi(t)dt=\psi(n)\lambda(n)\left(1+\Theta_{5}\alpha(n)\right),\ \ 0\leq\Theta_{5}\leq\frac{4}{3}.

(106)

Отже, з урахуванням (101) i (106) при $\alpha(n)\leq\frac{1}{4}$

\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)=\psi(n)\lambda(n)\left(1+\frac{\Theta_{4}}{\lambda(n)}+\Theta_{5}\alpha(n)\right),\ \ 0\leq\Theta_{5}\leq\frac{4}{3},\ 0\leq\Theta_{4}\leq 1.

(107)

Далi знайдемо оцiнку для $\Sigma_{2}=\sum\limits_{k=n}^{\infty}k\psi(k)$ . В силу (98) функцiя $t\psi(t)$ спадає на $[n,\infty)$ , а тому

\int\limits_{n}^{\infty}t\psi(t)dt\leq\sum\limits_{k=n}^{\infty}k\psi(k)\leq n\psi(n)+\int\limits_{n}^{\infty}t\psi(t)dt,

(108)

i, отже,

\sum\limits_{k=n}^{\infty}k\psi(k)=\int\limits_{n}^{\infty}t\psi(t)dt+\Theta_{6}n\psi(n),\ \ 0\leq\Theta_{6}\leq 1.

(109)

Для оцiнки iнтеграла $I_{2}=\int\limits_{n}^{\infty}t\psi(t)dt$ знову використаємо метод iнтегрування частинами i врахуємо (90) та умову незростання $\alpha(n)$

	$\displaystyle I_{2}=$	$\displaystyle\int\limits_{n}^{\infty}t\psi(t)dt=\int\limits_{n}^{\infty}t^{2}\frac{\psi(t)}{-t\psi^{\prime}(t)}(-\psi^{\prime}(t))dt\leq\alpha(n)\int\limits_{n}^{\infty}t^{2}(-\psi^{\prime}(t))dt$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle\alpha(n)\left(n^{2}\psi(n)+2I_{2}\right),$		(110)

З останнiх спiввiдношень i умови (98) маємо

I_{2}\left(1-2\alpha(n)\right)\leq\alpha(n)n^{2}\psi(n)

i, отже, з урахуванням умови (98) маємо

	$\displaystyle I_{2}\leq$	$\displaystyle\psi(n)n^{2}\alpha(n)\frac{1}{1-2\alpha(n)}=\psi(n)n^{2}\alpha(n)\left(1+\frac{2\alpha(n)}{1-2\alpha(n)}\right)$
	$\displaystyle\leq$	$\displaystyle\psi(n)n^{2}\alpha(n)\left(1+4\alpha(n)\right)=\psi(n)n\lambda(n)(1+4\alpha(n)).$		(111)

З iншого боку, з урахуванням умови (106),

\displaystyle I_{2}=\int\limits_{n}^{\infty}t\psi(t)dt\geq n\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)dt\geq\psi(n)n\lambda(n).

(112)

Об’єднання (4) i (112) дозволяє записати, що при $\alpha(n)\leq\frac{1}{4}$

\displaystyle\int\limits_{n}^{\infty}t\psi(t)dt=\psi(n)n\lambda(n)\left(1+\Theta_{7}\alpha(n)\right),\ \ \ 0\leq\Theta_{7}\leq 4.

(113)

Iз формул (109) i (113) випливає, що за умов (94) i (98)

\displaystyle\sum\limits_{k=n}^{\infty}k\psi(k)=\psi(n)n\lambda(n)\left(1+\Theta_{7}\alpha(n)+\frac{\Theta_{6}}{\lambda(n)}\right),\ \ \ 0\leq\Theta_{7}\leq 4,\ \ 0\leq\Theta_{6}\leq 1.

(114)

Користуючись оцiнками (108) i (107), одержуємо

	$\displaystyle\frac{1}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)=\frac{1}{n}\sum\limits_{k=0}^{\infty}k\psi(k+n)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{1}{n}\left(\sum\limits_{k=n}^{\infty}k\psi(k)-n\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{1}{n}\sum\limits_{k=n}^{\infty}k\psi(k)-\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\psi(n)\lambda(n)\left(1+\Theta_{7}\alpha(n)+\frac{\Theta_{6}}{\lambda(n)}\right)-\psi(n)n\lambda(n)\left(1+\Theta_{5}\alpha(n)+\frac{\Theta_{4}}{\lambda(n)}\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\psi(n)\lambda(n)\left((\Theta_{7}-\Theta_{5})\alpha(n)+\frac{\Theta_{6}-\Theta_{4}}{\lambda(n)}\right).$	(115)

На пiдставi формули (45) iз Теореми 2.2 та оцiнок (107) та (4), отримуємо, що для всiх номерiв $n$ таких, що виконується нерiвнiсть (98)

$\displaystyle{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}=$	$\displaystyle\frac{1}{\pi}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)+\Theta_{2}\frac{1}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\frac{1}{\pi}\psi(n)\lambda(n)\left(1+\frac{\Theta_{4}}{\lambda(n)}+\Theta_{5}\alpha(n)\right)\!+\!\Theta_{2}\psi(n)\lambda(n)\left(1+\frac{\Theta_{6}-\Theta_{4}}{\lambda(n)}+(\Theta_{7}-\Theta_{5})\alpha(n)\right)$
$\displaystyle=$	$\displaystyle\psi(n)\lambda(n)\left(\frac{1}{\pi}+\frac{\Theta_{4}/\pi+\Theta_{2}(\Theta_{6}-\Theta_{4})}{\lambda(n)}+\left(\frac{\Theta_{5}}{\pi}+\Theta_{2}(\Theta_{7}-\Theta_{5})\ \right)\alpha(n)\right).$	(116)

Оскiльки для величини $\xi_{1}=\frac{\Theta_{4}}{\pi}+\Theta_{2}(\Theta_{6}-\Theta_{4})$ виконується оцiнка

-1\leq\xi_{1}\leq 1+\frac{1}{\pi},

а для $\xi_{2}=\frac{\Theta_{5}}{\pi}+\Theta_{2}(\Theta_{7}-\Theta_{5})$ — оцiнка

-4\leq\xi_{2}\leq\frac{4}{3}\left(1+\frac{1}{\pi}\right),

то iз (4) випливає (99). Теорему 4.1 доведено. ∎

Наведемо наслiдок з Теореми 4.1 у випадку, коли $\psi(t)=e^{-\alpha t^{-r}}$ , $\alpha>0$ , $0<r\leq 1$ , тобто коли класи $C^{\psi}_{\beta,1}$ є класами узагальнених iнтегралiв Пуассона $C^{\alpha,r}_{\beta,1}$ . Легко переконатись, що для вказаних $\psi(t)$ при всiх $t\geq 1$ ,

\lambda(t)=\frac{t^{1-r}}{\alpha r},\ \ \alpha(t)=\frac{1}{\alpha rt^{r}}.

(117)

Iз (117) видно, що умови (96) i (97) Теореми 4.1 виконуються. При цьому виконання нерiвностi $\frac{1}{\alpha rn^{r}}\leq\frac{1}{4}$ рiвносильне виконанню умови (98). Отже, з Теореми 4.1 випливає наступне твердження.

Наслiдок 4.3.

Нехай $0<r<1$ , $\alpha>0$ , $\beta\in\mathbb{R}$ , $n\in\mathbb{N}$ . Тодi при всiх $n\geq\left(\frac{4}{\alpha r}\right)^{\frac{1}{r}}$ справедлива рiвномiрно обмежена по всiх розглядуваних параметрах оцiнка

{\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{C}=e^{-\alpha n^{r}}n^{1-r}\Big(\frac{1}{\pi\alpha r}+\mathcal{O}(1)\Big(\frac{1}{(\alpha r)^{2}}\frac{1}{n^{r}}+\frac{1}{n^{1-r}}\Big)\Big).

(118)

Зазначимо, що оцiнка вигляду (118) при дещо жорсткiших обмеженнях на $n$ була знайдена у роботах [18]– [20]. У зазаначених роботах мiстяться двостороннi оцiнки величини $\mathcal{O}(1)$ через абсолютнi сталi.

Наведемо ще декiлька прикладiв застосування Теореми 4.1 для рiзних функцiй $\psi$ iз $\mathfrak{M}$ , якi задовольняють умовам (96) i (97).

Будемо розглядати $\psi(t)$ вигляду

\psi(t)=(t+2)^{-\ln\ln(t+2)},\ \ t\geq 1,

(119)

\psi(t)=e^{-\ln^{2}(t+1)},\ \ t\geq 1,

(120)

\psi(t)=e^{-\frac{t+2}{\ln(t+2)}},\ \ t\geq 1.

(121)

Для зазначених функцiй $\psi(t)$ знайдемо характеристики $\lambda(t)$ i $\alpha(t)$ . Результати обчислень вiдображено в наступнiй таблицi:

№	Функцiя $\psi(t)$	$\alpha(t)$	$\lambda(t)$
1.	$(t+2)^{-\ln\ln(t+2)}$	$\frac{t+2}{t}\frac{1}{1+\ln\ln(t+2)}$	$\frac{t+2}{1+\ln\ln(t+2)}$
2.	$e^{-\ln^{2}(t+1)}$	$\frac{t+1}{t}\frac{1}{2\ln(t+1)}$	$\frac{t+1}{2\ln(t+1)}$
3.	$e^{-\frac{t+2}{\ln(t+2)}}$	$\frac{\ln^{2}(t+2)}{t(\ln(t+2)-1)}$	$\frac{\ln^{2}(t+2)}{\ln(t+2)-1}$

Iз Теореми 4.1 i наведених в таблицi значень $\alpha(t)$ i $\lambda(t)$ отримуємо асимптотичнi при $n\rightarrow\infty$ рiвностi для величин ${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}$ у випадку, коли $\psi$ мають вигляд (119)–(121).

Наслiдок 4.4.

Нехай $\psi(k)=(k+2)^{-\ln\ln(k+2)}$ , $k=1,2,...,$ $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ . Тодi при $n\rightarrow\infty$ виконується асимптотична рiвнiсть

{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}=\frac{1}{\pi}\psi(n)\frac{n}{\ln\ln(n+2)}+\mathcal{O}(1)\psi(n)\frac{n}{(\ln\ln(n+2))^{2}}.

(122)

Наслiдок 4.5.

Нехай $\psi(k)=e^{-\ln^{2}(k+1)}$ , $k=1,2,...,$ $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ .Тодi при $n\rightarrow\infty$ має мiсце асимптотична рiвнiсть

{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}=\frac{1}{2\pi}\frac{\psi(n)n}{\ln(n+1)}+\mathcal{O}(1)\psi(n)\frac{n}{\ln^{2}(n+1)}.

(123)

Наслiдок 4.6.

Нехай $\psi(k)=e^{-\frac{k+2}{\ln(k+2)}}$ , $k=1,2,...,$ $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ Тодi при $n\rightarrow\infty$ має мiсце асимптотична рiвнiсть

{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,1})_{C}=\frac{1}{\pi}\psi(n)\ln(n+2)+\mathcal{O}(1)\psi(n).

(124)

Зауважимо, що у випадку, коли $\psi\in\mathfrak{M}$ i при $t\rightarrow\infty$ $\alpha(t)\rightarrow 0$ i $\lambda(t)\rightarrow\infty$ за додаткової умови, що функцiя $\psi(t)$ є диференцiйовною скрiзь на $[1,\infty)$ , граничне спiввiдношення (12), яке гарантує той факт, що оцiнки (15) i (45) є асимптотичними рiвностями, завжди виконується.

Дiйсно, застосувавши правило Лопiталя, маємо

\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)dt}{\psi(n)}=\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{\psi(n)}{|\psi^{\prime}(n)|}=\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\lambda(n)=\infty,

(125)

\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{\int\limits_{n}^{\infty}t\psi(t)dt}{n\psi(n)}=\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{-n\psi(n)}{\psi(n)+n\psi^{\prime}(n)}=\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{\lambda(n)}{1-\alpha(n)}=\infty.

(126)

Тодi, з урахуванням (101) i (109) мають мiсце асимптотичнi рiвностi

\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)=\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)dt+\mathcal{O}(1)\psi(n),

(127)

\sum\limits_{k=n}^{\infty}k\psi(k)=\int\limits_{n}^{\infty}t\psi(t)dt+\mathcal{O}(1)n\psi(n).

(128)

Використовуючи формули (125)–(109) i застосувавши правило Лопiталя, отримуємо

		$\displaystyle\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{\frac{1}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k+n)}{\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)}=\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{\frac{1}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k)-\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)}{\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)}$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{\frac{1}{n}\sum\limits_{k=1}^{\infty}k\psi(k)}{\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)}-1=\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{\frac{1}{n}\int\limits_{n}^{\infty}t\psi(t)dt}{\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)dt}-1$

	$\displaystyle=$	$\displaystyle\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{-n\psi(n)}{\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)dt-n\psi(n)}-1=\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{-\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)dt}{\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)dt-n\psi(n)}$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{\psi(n)}{-2\psi(n)-n\psi^{\prime}(n)}=\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{\frac{\psi(n)}{-n\psi^{\prime}(n)}}{1-\frac{2\psi(n)}{-n\psi^{\prime}(n)}}=\lim\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{\alpha(n)}{1-\alpha(n)}=0.$		(129)

Тим самим рiвнiсть (12) доведено.

5 Коментарi щодо нерiвностей Лебега

У пiдроздiлах 3 i 4 були наведенi наслiдки з Теореми 2.2 для швидко спадних послiдовностей $\psi(k)$ , для яких формула (45) є асимптотичною рiвнiстю, або, що те саме, коли справджується (12). Зрозумiло, що у всiх розглянутих у пiдроздiлах 3 i 4 частинних випадках для $\psi(\cdot)$ легко одержати i асимптотично непокращуванi нерiвностi типу Лебега вигляду (44). Ми обмежидись лише формулюванням лише деяких тверджень, якi випливають iз Теореми 2.1. Спочатку сформулюємо вiдповiднi твердження для $\psi(t)=e^{-\alpha t^{r}}$ , $\alpha>0$ i $r>0$ . Випадки $r>1$ , $r=1$ i $r\in(0,1)$ видiляються окремо.

Наслiдок 5.1.

Нехай $r>1$ , $\alpha>1$ i $\beta\in\mathbb{R}$ . Тодi при $n\geq\left(\frac{3}{\alpha r}\right)^{\frac{1}{r}}-1$ для довiльної функцiї $f\in C^{\alpha,r}_{\beta}L_{1}$ має мiсце нерiвнiсть

\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{C}\leq e^{-\alpha n^{r}}\left(\frac{1}{\pi}+\mathcal{O}(1)e^{-\alpha n^{r-1}}\left(1+\frac{1}{\alpha r(n+1)^{r-2}}\right)\right)E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{1}}.

(130)

Крiм того, для довiльної функцiї $f\in C^{\alpha,r}_{\beta}L_{1}$ можна знайти функцiю ${\mathcal{F}(x)=\mathcal{F}(f;n,x)}$ з множини $C^{\alpha,r}_{\beta}L_{1}$ таку, що $E_{n}(\mathcal{F}^{{}^{\alpha,r}}_{\beta})_{L_{1}}=E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{1}}$ i має мiсце рiвнiсть

\|\mathcal{F}(\cdot)-S_{n-1}(\mathcal{F}(\cdot);\cdot)\|_{C}=e^{-\alpha n^{r}}\left(\frac{1}{\pi}+\mathcal{O}(1)e^{-\alpha n^{r-1}}\left(1+\frac{1}{\alpha r(n+1)^{r-2}}\right)\right)E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{1}}.

(131)

У (130) i (131) $\mathcal{O}(1)$ — рiвномiрно обмежена по всiх параметрах величина.

Аналоги нерiвностi (130) i формули (131), яка доводить асимптотичну непокращуванiсть зазначеної нерiвностi, в яких залишковi члени записанi в дещо iншiй формi, отримано в [9].

Наслiдок 5.2.

Нехай $\alpha>0$ , $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ . Тодi для довiльної функцiї $f\in C^{\alpha,1}_{\beta}L_{1}$ має мiсце нерiвнiсть

\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{C}\leq\frac{1}{\pi}\frac{e^{-\alpha n}}{1-e^{-\alpha}}E_{n}(f^{\alpha,1}_{\beta})_{L_{1}}.

(132)

Крiм того, для довiльної функцiї $f\in C^{\alpha,1}_{\beta}L_{1}$ можна знайти функцiю ${\mathcal{F}(x)=\mathcal{F}(f;n,x)}$ з множини $C^{\alpha,1}_{\beta}L_{1}$ таку, що $E_{n}(\mathcal{F}^{{}^{\alpha,1}}_{\beta})_{L_{1}}=E_{n}(f^{\alpha,1}_{\beta})_{L_{1}}$ i має мiсце рiвнiсть

\|\mathcal{F}(\cdot)-S_{n-1}(\mathcal{F}(\cdot);\cdot)\|_{C}=e^{-\alpha n}\left(\frac{1}{\pi}\frac{1}{1-e^{-\alpha}}+\frac{\xi}{n}\frac{1}{(1-e^{-\alpha})^{2}}\right)E_{n}(f^{\alpha,1}_{\beta})_{L_{1}},

(133)

де для величини $\xi=\xi(f;n;\alpha;\beta)$ виконується нерiвнiсть $-2\leq\xi\leq 0$ .

Оцiнки (132) i (133) уточнюють оцiнки рiвномiрних вiдхилень сум Фур’є на множинах iнтегралiв Пуассона $C^{\alpha,1}_{\beta}L_{1}$ , що були одержанi в роботах [14] i [8].

Наслiдок 5.3.

Нехай $0<r<1$ , $\alpha>0$ , $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ . Тодi при всiх $n\geq\left(\frac{4}{\alpha r}\right)^{\frac{1}{r}}$ для довiльної функцiї $f\in C^{\alpha,r}_{\beta}L_{1}$ має мiсце нерiвнiсть

\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{C}\leq e^{-\alpha n^{r}}n^{1-r}\left(\frac{1}{\pi\alpha r}+\mathcal{O}(1)\left(\frac{1}{(\alpha r)^{2}}\frac{1}{n^{r}}+\frac{1}{n^{1-r}}\right)\right)E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{1}}.

(134)

\|\mathcal{F}(\cdot)-S_{n-1}(\mathcal{F}(\cdot);\cdot)\|_{C}=e^{-\alpha n^{r}}n^{1-r}\left(\frac{1}{\pi\alpha r}+\mathcal{O}(1)\left(\frac{1}{(\alpha r)^{2}}\frac{1}{n^{r}}+\frac{1}{n^{1-r}}\right)\right)E_{n}(f^{\alpha,r}_{\beta})_{L_{1}}.

(135)

У (134) i (135) $\mathcal{O}(1)$ — величини, що рiвномiрно обмеженi по всiх параметрах.

При дещо жорсткiших обмеженнях на $n$ формули вигляду (134) i (135) були встановленi ранiше в [21].

Наслiдок 5.4.

Нехай $\psi\in\mathcal{D}_{q}$ , $q\in(0,1)$ , $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ . Тодi при всiх $n$ таких, що виконується нерiвнiсть (77) для довiльної функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ має мiсце нерiвнiсть

\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{C}\leq\psi(n)\left(\frac{1}{\pi(1-q)}+\mathcal{O}(1)\left(\frac{q}{n(1-q)^{2}}+\frac{\varepsilon_{n}}{(1-q)^{2}}\right)\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}.

(136)

Крiм того, для довiльної функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ можна знайти функцiю ${\mathcal{F}(x)=\mathcal{F}(f;n,x)}$ з множини $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ таку, що $E_{n}(\mathcal{F}^{{}^{\psi}}_{\beta})_{L_{1}}=E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}$ i таку, що при виконаннi (76) для неї має мiсце рiвнiсть

\|\mathcal{F}(\cdot)-S_{n-1}(\mathcal{F}(\cdot);\cdot)\|_{C}=\psi(n)\left(\frac{1}{\pi(1-q)}+\mathcal{O}(1)\left(\frac{q}{n(1-q)^{2}}+\frac{\varepsilon_{n}}{(1-q)^{2}}\right)\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}.

(137)

У (136) i (137) величина $\varepsilon_{n}$ означена рiвнiстю (77), а $\mathcal{O}(1)$ — величини, що рiвномiрно обмеженi по всiх параметрах.

Теорема 5.5.

Нехай $\beta\in\mathbb{R}$ , $\psi\in\mathfrak{M}$ i характеристики $\alpha(t)$ i $\lambda(t)$ вигляду (88) i (94) задовольняють умови (96) i (97). Тодi для всiх $n\in\mathbb{N}$ таких, що $\alpha(n)<\frac{1}{4}$ для будь-якої функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ виконується нерiвнiсть

\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{C}\leq\psi(n)\lambda(n)\left(\frac{1}{\pi}+\frac{\xi_{3}}{\lambda(n)}+\xi_{4}\alpha(n)\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}},

(138)

де $0\leq\xi_{3}\leq\frac{4}{3\pi}$ , $0\leq\xi_{4}\leq\frac{1}{\pi}$ .

Крiм того, для довiльної функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ можна знайти функцiю ${\mathcal{F}(x)=\mathcal{F}(f;n,x)}$ з множини $C^{\psi}_{\beta}L_{1}$ таку, що $E_{n}(\mathcal{F}^{{}^{\psi}}_{\beta})_{L_{1}}=E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}}$ i при $n\in\mathbb{N}$ таких, що $\alpha(n)<\frac{1}{4}$ має мiсце рiвнiсть

\|\mathcal{F}(\cdot)-S_{n-1}(\mathcal{F}(\cdot);\cdot)\|_{C}=\psi(n)\lambda(n)\left(\frac{1}{\pi}+\frac{\xi_{5}}{\lambda(n)}+\xi_{6}\alpha(n)\right)E_{n}(f^{\psi}_{\beta})_{L_{1}},

(139)

де $-2\leq\xi_{5}\leq 2+\frac{1}{\pi}$ , $-8\leq\xi_{6}\leq\frac{4}{3}\left(2+\frac{1}{\pi}\right)$ .

Нерiвнiсть (138) є наслiдком формул (14) та (107), а рiвнiсть (139) випливає iз (15), (107) та (4).

Лiтература

[1] Н.И. Ахиезер, Лекции по теории аппроксимации, Мир, Москва (1965).
[2] В.К. Дзядык, Введение в теорию равномерного приближения функций полиномами, Наука, Москва (1977).
[3] L. Fejer, Lebesguesche konstanten und divergente Fourierreihen, J. Reine Angew Math. 138, 22–53 (1910).
[4] П.В. Галкин, Оценки для констант Лебега, Тр. МИАН СССР, 109, 3–5 (1971).
[5] В.В. Жук, Г.И.Натансон, Тригонометрические ряды и элементы теории аппроксимации, Изд-во Ленинг. ун-та (1983).
[6] A. Kolmogoroff, Zur Grössennordnung des Restgliedes Fourierschen Reihen differenzierbarer Funktionen, (in German) Ann. Math.(2), 36, №2, 521–526 (1935).
[7] Н.П. Корнейчук, Точные константы в теории приближения, Наука, Москва, (1987).
[8] А.П. Мусiєнко, А.С. Сердюк, Нерiвностi типу Лебега для сум Валле Пуссена на множинах аналiтичних функцiй, Укр. мат. журн., 65, № 4, 522-537 (2013).
[9] А.П. Мусiєнко, А.С. Сердюк, Нерiвностi типу Лебега для сум Валле Пуссена на множинах цiлих функцiй, Укр. мат. журн., 65, № 5, 642–653 (2013).
[10] Г.И. Натансон, Об оценке констант Лебега сумм Валле–Пуссена, Геометрические вопросы теории функций и множеств, Калинин (1986).
[11] С. М. Никольский, Приближение функций тригонометрическими полиномами в среднем, Изв. АН СССР. Сер. матем., 10, №3, 207–256 (1946).
[12] А.С. Сердюк, Наближення класiв аналiтичних функцiй сумами Фур’є в рiвномiрнiй метрицi, Укр. мат. журн., 57, № 8. 1079–1096 (2005).
[13] А.С. Сердюк, Наближення класiв аналiтичних функцiй сумами Фур’є в метрицi простору $L_{p}$ , Укр. мат. журн., 57, № 10, 1395–1408 (2005).
[14] А.С. Сердюк, А.П. Мусiєнко, Нерiвностi типу Лебега для сум Валле Пуссена при наближеннi iнтегралiв Пуассона, Збiрник праць Iнституту математики НАН України, 7, № 1: Теорiя наближення функцiй та сумiжнi питання, Київ: Iн-т математики НАН України, 298–316 (2010).
[15] A.S. Serdyuk, I.V. Sokolenko,Approximation by Fourier sums in classes of differentiable functions with high exponents of smoothness, Methods of Functional Analysis and Topology, 25, № 4, 381–387 (2019).
[16] А.С. Сердюк, I. В. Соколенко, Наближення сумами Фур’є на класах диференцiйовних у сенсi Вейля – Надя функцiй iз високим показником гладкостi, Укр. мат. журн., 74, № 5, 685 –700 (2022).
[17] А.С. Сердюк , Оцiнки найкращих наближень класiв нескiнченно диференцiйовних функцiй в рiвномiрнiй та iнтегральнiй метриках , Укр. мат. журн., 66, №9, 1244–1256 (2014).
[18] А.С. Сердюк, Т.А. Степанюк, Рiвномiрнi наближення сумами Фур’є на класах згорток з iнтегралами Пуассона, Допов. НАН України, № 11, 10–16 (2016).
[19] А.С. Сердюк, Т.А. Степанюк, Наближення класiв узагальнених iнтегралiв Пуассона сумами Фур’є в метриках просторiв $L_{s}$ , Укр. мат. журн., 69, № 5, 695-704 (2017).
[20] A.S. Serdyuk, T.A. Stepanyuk, Uniform approximations by Fourier sums on classes of generalized Poisson integrals, Analysis Mathematica, 45, №1, 201–236 (2019).
[21] A.S. Serdyuk, T.A. Stepanyuk, Asymptotically best possible Lebesque-type inequalities for the Fourier sums on sets of generalized Poisson integrals, FILOMAT, 34, №14, 4697–4707 (2020).
[22] A.S. Serdyuk, T.A. Stepanyuk, About Lebesgue inequalities on the classes of generalized Poisson integrals, Jaen J. Approx. 12, 25–40 (2021).
[23] И.А. Шакиров, О двусторонней оценке нормы оператора Фурье, Уфимск. матем. журн., 10, №1, 96–117 (2018).
[24] А.И. Степанец, Классификация периодических функций и скорость сходимости их рядов Фурье, Изв. АН СССР. Сер. мат., 50, №1, 101–136 (1986).
[25] А.И. Степанец, Классификация и приближение периодических функций, Наукова Думка, Киев (1987).
[26] А.И. Степанец, Методы теории приближений: В 2 ч., Пр. Iн-ту математики НАН України, Ин-т математики НАН Украины, Київ, 40, Ч. I (2002).
[27] А.И.Степанец. Методы теории приближений: В 2 ч., Пр. Iн-ту математики НАН України, Ин-т математики НАН Украины, Київ, 40, Ч. I (2002).
[28] A.I. Stepanets, On the Lebesgue inequality on classes of $(\psi,\beta)$ -differentiable functions, Ukr. Math. J., 41, №4, 435–443 (1989).
[29] А.И. Степанец, А.C. Сердюк, Неравенства Лебега для интегралов Пуассона, Укр. мат. журн., 52, № 6, 798-808 (2000).
[30] А.И. Степанец, А.С. Сердюк Приближение суммами Фурье и наилучшие приближения на классах аналитических функций, Укр. мат. журн., 52, №3, .375–395 (2000).
[31] О.I. Степанець, А.С. Сердюк, А.Л. Шидлiч Про деякi новi критерiї нескiнченної диференцiйовностi перiодичних функцiй, Укр. мат. журн., 59, №10, 1399–1409 (2007)
[32] А.И. Степанец, А.С. Сердюк, А.Л. Шидлич, Классификация бесконечно дифференцируемых функций Укр. мат. журн., 60, №12, 1686–1708 (2008).
[33] С. Б. Стечкин Оценка остатка ряда Фурье для дифференцируемых функций. Приближение функций полиномами и сплайнами, Сборник статей, Тр. МИАН СССР, 145, 126–151 (1980).
[34] С.А. Теляковский, О нормах тригонометрических полиномов и приближении дифференцируемых функций линейными средними их рядов Фурье. I, Тр. Мат. ин-та АН СССР, 62, 61–97 (1961).
[35] С.А. Теляковский, Приближение дифференцируемых функций частными суммами их рядов Фурье, Матем. заметки, 4, № 3, 291–300 (1968).
[36] С.А. Теляковский, О приближении суммами Фурье функций высокой гладкости, Укр. мат. журн., 41, № 4, 510–518 (1989).

$\displaystyle\\|\Phi_{\varepsilon}\\|_{1}$	$\displaystyle=E_{n}(\varphi)_{L_{1}}\frac{1-\varepsilon(2\pi-\delta)}{\delta}\int\limits_{\ell^{*}}\Big\|\mathrm{sign}\cos\Big(nt+\frac{\beta\pi}{2}\Big)\Big\|dt$
	$\displaystyle+E_{n}(\varphi)_{L_{1}}\varepsilon\int\limits_{\mathrm{T}\setminus\ell^{*}}\Big\|\mathrm{sign}\cos\Big(nt+\frac{\beta\pi}{2}\Big)\Big\|dt$
	$\displaystyle=E_{n}(\varphi)_{L_{1}}\left(\frac{1-\varepsilon(2\pi-\delta)}{\delta}\delta+\varepsilon(2\pi-\delta)\right)=E_{n}(\varphi)_{L_{1}}.$	(35)