О.П. Довгопятий (Житомирський державний унверситет мен вана Франка)

.О. Севостьянов (Житомирський державний унверситет мен вана Франка; нститут прикладно математики механки НАН Украни, м. Слов’янськ)

O.P. Dovhopiatyi (Zhytomyr Ivan Franko State University)

E.A. Sevost’yanov (Zhytomyr Ivan Franko State University; Institute of Applied Mathematics and Mechanics of NAS of Ukraine, Slov’yans’k)

Про вдображення з гдродинамчним нормуванням у евклдовому простор

On mappings with hydrodynamical normalization conditions in Euclidean space

Вивчаються просторов вдображення, як задовольняють деякий просторовий аналог гдродинамчно умови зростання в окол нескнченно вддалено точки. Доведено, що гомеоморфзми вказаного класу формують одностайно неперервн см’ за деяких умов на х характеристику квазконформност. Розглянуто також питання щодо замкненост цих класв вдносно локально рвномрно збжност. Отриман вдповдн результати для вдображень з нтегральними обмеженнями, а також для класв вдповдних обернених вдображень.

We are studying spatial mappings that satisfy some space analog of a hydrodynamical type of growth in the neighborhood of the infinity. It is proved that homeomorphisms of the specified class form equicontinuous families under some conditions on their characteristic of quasiconformality. We have also considered the problem of closeness of these classes with respect to locally uniform convergence. We have obtained corresponding results for mappings with integral constraints, as well as for classes of corresponding inverse mappings.

1. Вступ. Дана стаття присвячена вдображенням з узагальненням так званого гдродинамчного нормування $f(z)=z+o(1),$ $z\rightarrow\infty.$ х вивчення важливим, зокрема, з огляду на снування вдповдних гомеоморфних розв’язкв рвняння Бельтрам (див., напр., [2, теорема 1.B.V], [3, теореми 1.1–1.2], [4, лема 1]). В наших роботах вже дослджувалася проблема компактност класв таких розв’язкв (див. [5]–[6]). Дослдження вдбувалися виключно на площин, основною цллю даного рукопису розповсюдження аналогчних результатв у евклдовий $n$-вимрний простр. Зауважимо, що <<просторовий>> випадок вдрзняться вд <<плоского>> з огляду вдсутност прямого аналогу теореми Кебе про чверть (ця теорема стотно використовувалася при доведенн; див. [7, теорема 1.3]). ншою вдмннстю вдсутнсть просторових аналогв рвнянь Бельтрам, тому основн результати наводяться в термнах бльш абстрактних класв вдображень.

Наведемо деяк означення. Нехай $D$ – область в ${\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ $M(\Gamma)$ – конформний модуль см’ кривих $\Gamma$ в ${\mathbb{R}}^{n}$ (див., напр., [8, гл. 6]). Покладемо

$$S(x_{0},r)=\{x\in{\mathbb{R}}^{n}:|x-x_{0}|=r\}\,,B(x_{0},r)=\{x\in{\mathbb{R}}^{n}:|x-x_{0}|<r\}\,,$$

$${\mathbb{B}}^{n}:=B(0,1)\,,\quad{\mathbb{S}}^{n-1}:=S(0,1)\,,\quad\Omega_{n}=m({\mathbb{B}}^{n})\,,\quad\omega_{n-1}=\mathcal{H}^{n-1}({\mathbb{S}}^{n-1})\,,$$

де $\mathcal{H}^{n-1}$ познача $(n-1)$-вимрну мру Хаусдорфа в ${\mathbb{R}}^{n}.$ Нехай, крм того,

$$A=A(x_{0},r_{1},r_{2})=\{x\in{\mathbb{R}}^{n}:r_{1}<|x-x_{0}|<r_{2}\}\,.$$

Для заданих множин $E,$ $F\subset\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ област $D\subset{\mathbb{R}}^{n}$ позначимо через $\Gamma(E,F,D)$ см’ю всх кривих $\gamma:[a,b]\rightarrow\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ таких, що $\gamma(a)\in E,\gamma(b)\in\,F$ $\gamma(t)\in D$ при $t\in[a,b].$ Вдображення $f:D\rightarrow\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ називаться кльцевим $Q$-вдображенням у точц $x_{0}\,\in\,\overline{D},$ якщо спввдношення

$$M(f(\Gamma(S(x_{0},r_{1}),\,S(x_{0},r_{2}),\,D)))\leqslant\int\limits_{A\cap D}Q(x)\cdot\eta^{n}(|x-x_{0}|)\,dm(x)$$

(1)

виконано для будь-якого кльця $A=A(x_{0},r_{1},r_{2}),$ $0<r_{1}<r_{2}<r_{0}:=\sup\limits_{x\in D}|x-x_{0}|,$ кожно вимрно за Лебегом функц $\eta:(r_{1},r_{2})\rightarrow[0,\infty]$ тако, що

$$\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\eta(r)\,dr\geqslant 1\,.$$

(2)

Нехай $D$ – область в ${\mathbb{R}}^{n}.$ Будемо говорити, що функця ${\varphi}:D\rightarrow{\mathbb{R}},$ що локально нтегровною в деякому окол точки $x_{0}\in D,$ ма скнченне середн коливання в точц $x_{0}$ (пишемо: $\varphi\in FMO(x_{0})$), якщо

$${\limsup\limits_{\varepsilon\rightarrow 0}}\frac{1}{\Omega_{n}\varepsilon^{n}}\int\limits_{B(x_{0},\,\varepsilon)}|{\varphi}(x)-\overline{{\varphi}}_{\varepsilon}|\ dm(x)\,<\,\infty\,,$$

(3)

де $\Omega_{n}$ – об’м одинично кул в ${\mathbb{R}}^{n},$ $\overline{{\varphi}}_{\varepsilon}=\frac{1}{\Omega_{n}\varepsilon^{n}}\int\limits_{B(x_{0},\,\varepsilon)}{\varphi}(x)\ dm(x)$ (див., напр., [9, розд. 2]).

Нехай $Q:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow[0,\infty]$ – вимрна за Лебегом функця $K$ – компакт у ${\mathbb{R}}^{n}.$ Позначимо через $\mathfrak{F}_{Q}(K)$ клас усх гомеоморфзмв $f:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow{\mathbb{R}}^{n},$ як задовольняють умову (1) в кожнй точц $x_{0}\in{\mathbb{R}}^{n},$ $f(x)\neq 0$ при всх $x\not\in K,$ $f\in ACL({\mathbb{R}}^{n}\setminus K),$ причому для будь-якого $r_{0}>0$ знайдеться число $M_{0}=M_{0}(r_{0})>0$ таке, що

$$a_{\widetilde{f}_{r_{0}}}(0):=\exp\left(\frac{1}{n\Omega_{n}}\int\limits_{{\mathbb{B}}^{n}}\log|J(x,\widetilde{f}_{r_{0}})|\,dm(x)\right)\geqslant M_{0}\,,$$

(4)

де $\widetilde{f}_{r_{0}}(x):=\frac{1}{r_{0}}\cdot(\psi\circ f\circ\psi)(r_{0}x)$ $\psi(x)=\frac{x}{|x|^{2}}.$

Одним з основних результатв рукопису наступне твердження.

Теорема 1.   Нехай функця $Q$ задовольня умову $Q(x)\leqslant Q_{0}=const$ при майже всх $x\in{\mathbb{R}}^{n}\setminus K,$ крм того, припустимо, що $Q$ задовольня принаймн одну з умов:

1) або $Q\in FMO({\mathbb{R}}^{n}),$

2) або для кожного $x_{0}\in{\mathbb{R}}^{n}$ сну $\delta_{0}=\delta(x_{0})>0$ таке, що

$$\int\limits_{0}^{\delta_{0}}\frac{dt}{tq^{\frac{1}{n-1}}_{x_{0}}(t)}=\infty\,,$$

(5)

де $q_{x_{0}}(t)=\frac{1}{\omega_{n-1}t^{n-1}}\int\limits_{S(x_{0},t)}Q(x)\,d\mathcal{H}^{n-1}.$ Тод см’я вдображень $\mathfrak{F}_{Q}(K)$ одностайно неперервною в ${\mathbb{R}}^{n}.$

В теорем id1 одностайну неперервнсть слд розумти як мж метричними просторами $(X,d)$ $\left(X^{\,\prime},d^{\,\prime}\right),$ де $X={\mathbb{R}}^{n},$ $X^{\,\prime}=\overline{{\mathbb{R}}^{n}},$ $d$ – евклдова метрика $d^{\,\prime}=h$ – хордальна (сферична метрика),

$$h(x,\infty)=\frac{1}{\sqrt{1+{|x|}^{2}}}\,,$$

$$\ \ h(x,y)=\frac{|x-y|}{\sqrt{1+{|x|}^{2}}\sqrt{1+{|y|}^{2}}}\,,\ \ x\neq\infty\neq y$$

(6)

(див., напр., [8, означення 12.1]).

Зауваження 1. Умова (4) в означенн класу $\mathfrak{F}_{Q}(K)$ стотною, оскльки довол легко побудувати приклад см’ $\mathfrak{F}$ гомеоморфзмв $f:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ з $Q\equiv 1$ у ${\mathbb{R}}^{n}$ таких, щоб виконувалася умова (1) та умови 1)–2) з формулювання теореми id1; проте, в той самий час, ця см’я не була одностайно неперервною в ${\mathbb{R}}^{n}.$ В якост тако см’ можна взяти, наприклад, клас вдображень $f_{m}(x)=mx,$ $m=1,2,\ldots.$

2. Основна лема. Наступний просторовий аналог теореми Кебе про чверть належить Астала та Гернгу, див. [10, теорема 1.8].

Твердження 1.  Припустимо, що $D$ $D^{\,\prime}$ – област в ${\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2.$ Якщо $f:D\rightarrow D^{\,\prime}$ – $K$-квазконформне вдображення, то для всх $x\in D$ виконуються нервност

$$\frac{1}{c}\cdot\frac{d(f(x),\partial D^{\,\prime})}{d(x,\partial D)}\leqslant a_{f}(x)\leqslant c\cdot\frac{d(f(x),\partial D^{\,\prime})}{d(x,\partial D)}\,,$$

(7)

де $c$ – стала, залежна тльки вд $K$ $n,$ та

$$a_{f}(x):=\exp\left(\frac{1}{n\Omega_{n}d^{n}(x,\partial D)}\int\limits_{B(x,d(x,\partial D))}\log|J(x,\widetilde{f})|\,dm(x)\right)\,.$$

Зауваження 2. Як зазначено в [10, теорема 1.6], для конформних вдображень площини ($n=2$) виконуються рвност: $a_{f}(x)=|f^{\,\prime}(x)|$ $c=4.$ Якщо $D={\mathbb{D}}$ – одиничний круг, $x=0=f(0)$ $f^{\,\prime}(0)=1,$ то з право частини нервност в (7) ми отримамо, що $1\leqslant 4\cdot d(0,\partial D^{\,\prime}),$ або $d(0,\partial D^{\,\prime})\geqslant\frac{1}{4}.$ Звдси виплива, що $B(0,1/4)\subset f({\mathbb{D}}),$ що змстом класично теореми Кебе.

З мркувань, наведених у доведенн теореми 1.1 в [6], виплива, що з умови $f(z)=z+o(1),$ $z\rightarrow\infty,$ $z\in{\mathbb{C}},$ виконано для вдображення $f,$ конформного в деякому окол нескнченност, виплива, що $\widetilde{f}(0)=0$ $\widetilde{f}^{\,\prime}(0)=1$ (де $\widetilde{f}$ визначено нижче формули (4)). Отже, умова (4) в цьому випадку може бути замнена умовою $f(z)=z+o(1),$ $z\rightarrow\infty.$

Справедливе наступне твердження.

Лема 1.   Нехай функця $Q$ задовольня умову $Q(x)\leqslant Q_{0}=const$ при майже всх $x\in{\mathbb{R}}^{n}\setminus K.$ Крм того, припустимо, що сну число $\varepsilon_{0}>0$ та невд’мна вимрна за Лебегом функця $\psi:(0,\infty)\rightarrow[0,\infty]$ така, що у кожнй точц $x_{0}\in K$ виконуться умова

$$\int\limits_{A(x_{0},\varepsilon,\varepsilon_{0})}Q(x)\cdot\psi^{n}(|x-x_{0}|)\ dm(x)\,=\,o\left(I^{n}(\varepsilon,\varepsilon_{0})\right)\,,$$

(8)

де

$$0<I(\varepsilon,\varepsilon_{0}):=\int\limits_{\varepsilon}^{\varepsilon_{0}}\psi(t)dt<\infty\qquad\forall\,\,\varepsilon\in(0,\varepsilon_{0})\,,$$

(9)

причому $I(\varepsilon,\varepsilon_{0})\rightarrow\infty$ при $\varepsilon\rightarrow 0.$ Тод см’я вдображень $\mathfrak{F}_{Q}(K)$ одностайно неперервною в ${\mathbb{R}}^{n}.$

Доведення.   Зафксумо $f\in\mathfrak{F}_{Q}(K)$ $r_{0}>0$ – число, таке що $K\subset B(0,1/r_{0}).$ Покладемо

$$\widetilde{f}_{r_{0}}(x)=\frac{1}{r_{0}}\cdot\frac{f\left(\frac{x}{r_{0}|x|^{2}}\right)}{\left|f\left(\frac{x}{r_{0}|x|^{2}}\right)\right|^{2}}\,\,,\qquad x\in{\mathbb{B}}^{n}\setminus\{0\}\,.$$

(10)

Зауважимо, що для кожного вдображення $f\in\mathfrak{F}_{Q}(K)$ виконуться умова

$$\|f^{\,\prime}(x)\|^{n}\leqslant C_{n}\cdot|J(x,f)|\ Q^{n-1}(x)$$

(11)

майже скрзь, де $\|f^{\,\prime}(x)\|=\sup\limits_{|h|=1}|f^{\,\prime}(x)h|,$ $J(x,f)=\det f^{\,\prime}(x)$ $C_{n}>0$ – деяка стала, залежна тльки вд розмрност простору $n$ (див., напр., [11, наслдок 3.4]). Отже, з нервност (11) виплива, що при майже всх $x\in{\mathbb{R}}^{n}\setminus K$

$$\|f^{\,\prime}(x)\|^{n}\leqslant C_{n}\cdot|J(x,f)|\ Q_{0}^{n-1}\,,$$

отже,

$$K_{O}(x,f)\leqslant C_{n}\cdot Q_{0}^{n-1}<\infty$$

(12)

майже скрзь, де зовншня дилатаця вдображення $f$ у точц $x$ обчислються за правилом

$$K_{O}(x,f)\quad=\quad\left\{\begin{array}[]{rr}\frac{\|f^{\,\prime}(x)\|^{n}}{|J(x,f)|},&J(x,f)\neq 0,\\ 1,&f^{\,\prime}(x)=0,\\ \infty,&{\rm в\,\,нших\,\,випадках}\end{array}\right.\,.$$

(13)

Зауважимо, що $f$ диференцйовним майже скрзь (див., напр., [11, теорема 3.2]). Тод оскльки за припущенням $f\in ACL({\mathbb{R}}^{n}\setminus K),$ з огляду на нервнсть (50) вдображення $f$ $K_{0}$-квазконформним в ${\mathbb{R}}^{n}\setminus K,$ де $K_{0}$ – деяке число, залежне тльки вд розмрност простору $n$ (див., напр., [8, теорема 34.6]).

В такому випадку, зауважимо, що таким вдображення $\widetilde{f}_{r_{0}}$ визначене по $f$ у (10). Дйсно, $\widetilde{f}_{r_{0}}=\psi_{r_{0}}\circ f\circ\psi_{r_{0}},$ де $\psi_{r_{0}}(x)=\frac{1}{r_{0}}\cdot\frac{x}{|x|^{2}},$ причому, оскльки $\psi_{r_{0}}$ конформним вдображенням $\widetilde{f}_{r_{0}}^{\,\prime}(x)=\psi_{r_{0}}^{\,\prime}(f(\psi_{r_{0}}(x)))\cdot f^{\,\prime}(\psi_{r_{0}}(x))\cdot\psi_{r_{0}}^{\,\prime}(x),$ то з огляду на спввдношення (50) та обчислення дилатацй вд суперпозицями з конформними вдображеннями (див. [12, розд. 4, гл. I]), будемо мати, що

$$K_{O}(x,\widetilde{f}_{r_{0}})=K_{O}(f(\psi_{r_{0}}(x)),\psi_{r_{0}})\cdot K_{O}(\psi_{r_{0}}(x),f)\cdot K_{0}(x,\psi_{r_{0}})=$$

$$=1\cdot K_{O}(\psi_{r_{0}}(x),f)\cdot 1=K_{O}(\psi_{r_{0}}(x),f)\leqslant C_{n}\cdot Q_{0}^{n-1}$$

(14)

для всх $x\in{\mathbb{B}}^{n}.$ Очевидно, вдображення $f$ гомеоморфзмом в ${\mathbb{B}^{n}}\setminus\{0\},$ що воно диференцйовним майже скрзь. Бльше того, оскльки конформне вдображення $\psi_{r_{0}}(x)=\frac{1}{r_{0}}\cdot\frac{x}{|x|^{2}}$ локальною кваззометрю, то як внутршня, так зовншня суперпозиця вдображення $f$ з ним не виводить за меж класу $ACL$ (див., напр., [13, теорема 1, розд. 1.1.7 гл. 1]). Тод знову $\widetilde{f}_{r_{0}}$ $K_{0}$-квазконформним в ${\mathbb{B}}^{n}\setminus\{0\},$ де $K_{0}$ – деяке число, залежне тльки вд розмрност простору $n$ (див., напр., [8, теорема 34.6]). Зауважимо, що $\widetilde{f}_{r_{0}}$ ма квазконформне продовження в точку $x_{0}=0$ (див., напр., [8, теорема 17.3]). В такому випадку, само вдображення $f$ ма квазконформне продовження в точку $\infty.$

Зауважимо, що $\widetilde{f}_{r_{0}}(0)=0.$ Дйсно, $f(\overline{{\mathbb{R}}^{n}})$ одночасно вдкритою замкненою пдмножиною $\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ як, з одного боку, вдкритий образ вдкрито множини $\overline{{\mathbb{R}}^{n}},$ а з ншого – неперервний образ компакту $\overline{{\mathbb{R}}^{n}}.$ Отже, $f(\overline{{\mathbb{R}}^{n}})=\overline{{\mathbb{R}}^{n}}.$ Оскльки $f(x)\neq\infty$ у ${\mathbb{R}}^{n},$ то $f(\infty)=\infty.$ Звдси виплива, що $\widetilde{f}_{r_{0}}(0)=0,$ що було потрбно.

Позначимо

$$\mathfrak{R}_{Q}(K):=\left\{\widetilde{f}_{r_{0}}:{\mathbb{B}}^{n}\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}:\widetilde{f}_{r_{0}}(x)=\frac{1}{r_{0}}\cdot\frac{f\left(\frac{x}{r_{0}|x|^{2}}\right)}{\left|f\left(\frac{x}{r_{0}|x|^{2}}\right)\right|^{2}},f\in\mathfrak{F}_{Q}(K)\right\}\,.$$

(15)

Нехай $\widetilde{f}_{r_{0}}\in\mathfrak{R}_{Q}(K).$ З огляду на спввдношення (4) $a_{\widetilde{f}_{r_{0}}}(0)\geqslant M_{0}=M_{0}(r_{0}).$ Тод за твердженням id1

$$B(0,c/M_{0})\subset\widetilde{f}_{r_{0}}({\mathbb{B}}^{n})\,.$$

(16)

З спввдношення (16) виплива, що

$$F(\overline{{\mathbb{R}}^{n}}\setminus\overline{B(0,1/r_{0})})\supset B(0,cr_{0}/M_{0})\,,\qquad F(x)=f(x)/|f(x)|^{2}\,.$$

(17)

З урахуванням (17) покажемо, що

$$f(\overline{{\mathbb{R}}^{n}}\setminus\overline{B(0,1/r_{0})})\supset\overline{{\mathbb{R}}^{n}}\setminus\overline{B(0,M_{0}/cr_{0})}\,.$$

(18)

Дйсно, нехай $y\in\overline{{\mathbb{R}}^{n}}\setminus\overline{B(0,M_{0}/cr_{0})},$ тод $\frac{y}{|y|^{2}}\in B(0,cr_{0}/M_{0}).$ З спввдношення (17) будемо мати, що $\frac{y}{|y|^{2}}=f(x)/|f(x)|^{2},$ $x\in\overline{{\mathbb{R}}^{n}}\setminus\overline{B(0,1/r_{0})}.$ Тод $y=f(x),$ $x\in\overline{{\mathbb{R}}^{n}}\setminus\overline{B(0,1/r_{0})},$ що доводить (18).

Оскльки $f$ – гомеоморфзм у ${\mathbb{R}}^{n},$ з спввдношення (18) виплива, що

$$f(B(0,1/r_{0}))\subset B(0,M_{0}/cr_{0})\,.$$

(19)

Покладемо $\Delta:=h(\overline{{\mathbb{R}}^{n}}\setminus B(0,M_{0}/cr_{0})),$ де $h(\overline{{\mathbb{R}}^{n}}\setminus B(0,M_{0}/cr_{0}))$ – хордальний даметр множини $\overline{{\mathbb{R}}^{n}}\setminus B(0,M_{0}/cr_{0}).$ В таком випадку, см’я вдображень $\mathfrak{F}_{Q}(K)$ одностайно неперервною в $B(0,1/r_{0})$ за [14, лема 7.6]. Отже, $\mathfrak{F}_{Q}(K)$ одностайно неперервною в ${\mathbb{R}}^{n},$ бо число $r_{0}>0$ було обрано довльним додатнм. $\Box$

Твердження теореми id1 безпосередньо виплива з леми id1, бо виконання умов 1) 2) в цй теорем частковим випадком спввдношень (8)–(9) з спецально обраними функцями $\psi.$ Детал див., напр., в [14, наслдок 6.3, теорема 6.4]. $\Box$

3. Замкненсть одного пдкласу $\mathfrak{F}_{Q}(K)$. В повнй мр питання щодо замкненост класу $\mathfrak{F}_{Q}(K)$ залишаться вдкритим, оскльки невдомо, чи можливий граничний перехд у нервностях типу (4). Тим не менш, справедливим наведене нижче твердження.

Нехай $Q:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow[0,\infty]$ – вимрна за Лебегом функця $K$ – компакт у ${\mathbb{R}}^{n}.$ Позначимо через $\mathfrak{M}_{Q}(K)$ клас усх гомеоморфзмв $f:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow{\mathbb{R}}^{n},$ як задовольняють умову (1) в кожнй точц $x_{0}\in{\mathbb{R}}^{n},$ $f(x)\neq 0$ при всх $x\not\in K,$ $f\in ACL({\mathbb{R}}^{n}\setminus K),$ причому для будь-якого $r_{0}>0$ знайдуться числа $M_{0}=M_{0}(r_{0})>0$ $N_{0}=N_{0}(r_{0})>0$ так, що

$$N_{0}\geqslant a_{\widetilde{f}_{r_{0}}}(0):=\exp\left(\frac{1}{n\Omega_{n}}\int\limits_{{\mathbb{B}}^{n}}\log|J(x,\widetilde{f}_{r_{0}})|\,dm(x)\right)\geqslant M_{0}\,,$$

(20)

де $\widetilde{f}_{r_{0}}(x):=\frac{1}{r_{0}}\cdot(\psi\circ f\circ\psi)(r_{0}x)$ $\psi(x)=\frac{x}{|x|^{2}}.$ Справедлива наступна

Лема 2.   Нехай функця $Q$ задовольня умову $Q(x)\leqslant Q_{0}=const$ при майже всх $x\in{\mathbb{R}}^{n}\setminus K,$ крм того, припустимо, що виконуються умови (8)–(9).

Нехай, крм того, $f_{m}\in\mathfrak{M}_{Q}(K),$ $m=1,2,\ldots,$ – послдовнсть вдображень класу $\mathfrak{M}_{Q}(K),$ яка збгаться до деякого вдображення $f:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ локально рвномрно у ${\mathbb{R}}^{n}$ при $m\rightarrow\infty$ вдносно хордально метрики $h.$ Тод $f(x)\neq\infty$ при всх $x\in{\mathbb{R}}^{n},$ крм того, $f$ гомеоморфзмом, який задовольня умову (1) в кожнй точц $x_{0}\in{\mathbb{R}}^{n},$ $f(x)\neq 0$ при всх $x\not\in K,$ $f\in ACL({\mathbb{R}}^{n}\setminus K),$ причому для будь-якого $r_{0}>0$ знайдуться числа $M_{*}=M_{*}(r_{0},f)>0$ $N_{*}=N_{*}(r_{0},f)>0$ так, що виконуться умова

$$N_{*}\geqslant a_{\widetilde{f}_{r_{0}}}(0):=\exp\left(\frac{1}{n\Omega_{n}}\int\limits_{{\mathbb{B}}^{n}}\log|J(x,\widetilde{f}_{r_{0}})|\,dm(x)\right)\geqslant M_{*}\,,$$

(21)

де $\widetilde{f}_{r_{0}}(x):=\frac{1}{r_{0}}\cdot(\psi\circ f\circ\psi)(r_{0}x)$ $\psi(x)=\frac{x}{|x|^{2}}.$

Зауваження 3. Зауважимо, що в лем id1 числа $M_{*}$ $N_{*}$ можуть, взагал кажучи, залежати вд вдображення $f.$

Доведення леми id1. Нехай $f_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ – вдображення з умови леми. За [15, лема 4.2] вдображення $f$ або гомеоморфзмом $f:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow{\mathbb{R}}^{n},$ або сталою $c_{0}\in\overline{{\mathbb{R}}^{n}}.$

Покажемо, що друга ситуаця неможлива. Насамперед, мркуючи аналогчно доведенню леми id1 та з огляду на оцнку (20), ми отримамо, що

$$f_{m}(B(0,1/r_{0}))\subset B(0,M_{0}/r_{0})\,.$$

(22)

Спввдношення (22) виключа випадок $c_{0}=\infty.$

Нехай тепер $c_{0}\neq\infty.$ Розглядаючи см’ю вдображень $\widetilde{f_{m}}_{r_{0}}$ по аналог з (10),

$$\widetilde{f_{m}}_{r_{0}}(x)=\frac{1}{r_{0}}\cdot\frac{f_{m}\left(\frac{x}{r_{0}|x|^{2}}\right)}{\left|f_{m}\left(\frac{x}{r_{0}|x|^{2}}\right)\right|^{2}}\,\,,\qquad x\in{\mathbb{B}}^{n}\,.$$

(23)

з огляду на лву нервнсть у (7) та на оцнку (20) будемо мати, що

$$d(0,\partial\widetilde{f_{m}}_{r_{0}}({\mathbb{B}}^{n}))\leqslant ca_{\widetilde{f}_{r_{0}}}(0)\leqslant cN_{*}\,,\quad m=1,2,\ldots\,.$$

Тод

$$B(0,2cN_{*})\cap\left(\overline{{\mathbb{R}}^{n}}\setminus\widetilde{f_{m}}_{r_{0}}({\mathbb{B}}^{n})\right)\neq\varnothing\,,\quad m=1,2,\ldots\,.$$

(24)

З (24) виплива, що сну $x_{m}\in B(0,2cN_{*})$ такий, що $x_{m}\in B(0,2cN_{*})\cap\left(\overline{{\mathbb{R}}^{n}}\setminus\widetilde{f_{m}}_{r_{0}}({\mathbb{B}}^{n})\right).$ Крм того, $\widetilde{f_{m}}_{r_{0}}(x)\neq\infty$ при всх $x\in{\mathbb{B}}^{n}$ за означенням класу $\mathfrak{M}_{Q}(K)$ та числа $r_{0}.$ Тод

$$h\left(\overline{{\mathbb{R}}^{n}}\setminus\widetilde{f_{m}}_{r_{0}}({\mathbb{B}}^{n})\right)\geqslant h(x_{m},\infty)=\frac{1}{\sqrt{1+|x_{m}|^{2}}}\geqslant\frac{1}{\sqrt{1+|2cN_{*}|^{2}}}:=\delta_{0}\,.$$

(25)

Оскльки вс вдображення $\widetilde{f_{m}}$ квазконформн з загальною сталою квазконформност, $m=1,2,\ldots$ (див. доведення леми id1), то при додатковй умов (25) ця см’я одностайно неперервною (див. [8, теорема 19.2]). Зокрема, для числа $\varepsilon:=\frac{1}{r_{0}(c_{0}+1)}$ знайдеться $\delta=\delta(\varepsilon)>0$ таке, що

$$|\widetilde{f_{m}}_{r_{0}}(x)|<\frac{1}{r_{0}(c_{0}+1)}\qquad\forall\quad|x|\leqslant\delta,\,\,m=1,2,\ldots\,.$$

(26)

Тод з огляду на (26) вдповдно до (23) ми отримамо, що $\frac{1}{r_{0}}\biggl|\cdot\frac{f_{m}\left(x\right)}{\left|f_{m}\left(x\right)\right|^{2}}\biggr|<\frac{1}{r_{0}(c_{0}+1)}$ при $|x|\geqslant\frac{1}{r_{0}\delta},$ або

$$|f_{m}(x)|>c_{0}+1\,,\qquad|x|\geqslant\frac{1}{r_{0}\delta}\,,\quad m=1,2,\ldots.$$

(27)

Якщо ж тепер $f_{m}(x)\rightarrow c_{0}=const$ при $m\rightarrow\infty$ локально рвномрно в ${\mathbb{R}}^{n}$ при $m\rightarrow\infty,$ то для числа $A=1$ знайдеться номер $M^{*}=M^{*}(r_{0},\delta)$ такий, що

$$|f_{m}(x)-c_{0}|<1\,,\quad|x|\leqslant\frac{2}{r_{0}\delta}\,,\quad m\geqslant M^{*}\,.$$

(28)

З (28) та з нервност трикутника виплива, що

$$|f_{m}(x)|\leqslant c_{0}+1\,,\quad|x|\leqslant\frac{2}{r_{0}\delta}\,,\quad m\geqslant M^{*}\,.$$

(29)

Нервност (27) та (29) суперечать одна однй, отже, вдображення $f$ або гомеоморфзмом $f:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow{\mathbb{R}}^{n},$ що треба було довести. Дал, з огляду на умови (8)–(9) вдображення $f$ задовольня також визначальн спввдношення (1)–(2) (див. [15, теорема 5.1]).

Дал, $f$ квазконформним вдображенням на кожнй зв’язнй компонент вдкрито множини ${\mathbb{R}}^{n}\setminus K$ як локально рвномрна границя квазконформних вдображень (див. [8, наслдок 37.3]). Отже, $f\in ACL({\mathbb{R}}^{n}\setminus K)$ (див. [8, наслдок 31.4]).

Доведемо, що $f(x)\neq 0$ при $x\in{\mathbb{R}}^{n}\setminus K.$ Дйсно, оскльки $f_{m}({\mathbb{R}}^{n})={\mathbb{R}}^{n}$ $f_{m}(x)\neq 0$ при $x\in{\mathbb{R}}^{n}\setminus K,$ то сну $x_{m}\in K$ таке, що $f_{m}(x_{m})=0.$ Оскльки $K$ – компакт, то можна видлити пдпослдовнсть $x_{m_{k}}\in K,$ $k=1,2,\ldots$ таку, що $x_{m_{k}}\rightarrow x_{0},$ $x_{0}\in K.$ Тод за нервнстю трикутника та з огляду на локально рвномрну збжнсть $f_{m_{k}}$ до $f$ будемо мати, що

$$|f_{m_{k}}(x_{m_{k}})-f(x_{0})|\leqslant|f_{m_{k}}(x_{m_{k}})-f_{m_{k}}(x_{0})|+|f_{m_{k}}(x_{0})-f(x_{0})|\rightarrow 0$$

при $k\rightarrow\infty.$ Оскльки $f_{m_{k}}(x_{m_{k}})=0,$ останн спввдношення можливим тльки за умови $f(x_{0})=0.$ Оскльки $f$ гомеоморфзмом у ${\mathbb{R}}^{n},$ такою точкою, в якй обертаться в нуль вдображення $f,$ може бути лише $x_{0}.$ Тому $f(x)\neq 0$ при $x\in{\mathbb{R}}^{n}\setminus K,$ що потрбно було довести.

Нарешт, залишилося встановити спввдношення (21). Оскльки вдображення $\widetilde{f}_{r_{0}}$ квазконформним (див. детал доведення леми id1), то це спввдношення виконуться з огляду на твердження id1. Лема id1 повнстю доведена. $\Box$

Справедлива наступна

Теорема 2.   Нехай функця $Q$ задовольня умову $Q(x)\leqslant Q_{0}=const$ при майже всх $x\in{\mathbb{R}}^{n}\setminus K,$ крм того, припустимо, що $Q\in FMO({\mathbb{R}}^{n}),$ або для кожного $x_{0}\in{\mathbb{R}}^{n}$ сну $\delta_{0}=\delta(x_{0})>0$ таке, що виконуться умова (5). Нехай, крм того, $f_{m}\in\mathfrak{M}_{Q}(K),$ $m=1,2,\ldots,$ – послдовнсть вдображень класу $\mathfrak{M}_{Q}(K),$ яка збгаться до деякого вдображення $f:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ локально рвномрно у ${\mathbb{R}}^{n}$ при $m\rightarrow\infty$ вдносно хордально метрики $h.$ Тод $f(x)\neq\infty$ при всх $x\in{\mathbb{R}}^{n},$ крм того, $f$ гомеоморфзмом, який задовольня умову (1) в кожнй точц $x_{0}\in{\mathbb{R}}^{n},$ $f(x)\neq 0$ при всх $x\not\in K,$ $f\in ACL({\mathbb{R}}^{n}\setminus K),$ причому для будь-якого $r_{0}>0$ знайдуться числа $M_{*}=M_{*}(r_{0},f)>0$ $N_{*}=N_{*}(r_{0},f)>0$ так, що виконуться умова (21), де $\widetilde{f}_{r_{0}}(x):=\frac{1}{r_{0}}\cdot(\psi\circ f\circ\psi)(r_{0}x)$ $\psi(x)=\frac{x}{|x|^{2}}.$

Доведення теореми id1 безпосередньо виплива з леми id1, бо вказан у першй частин формулювання умови на функцю $Q$ окремим випадком спввдношень (8)–(9) з спецально обраними функцями $\psi$ (див., напр., [14, наслдок 6.3, теорема 6.4]). $\Box$

4. Про класи вдображень з нтегральними обмеженнями. Нехай $\Phi\colon\overline{{\mathbb{R}}^{+}}\rightarrow\overline{{\mathbb{R}}^{+}}$ – неспадна функця, $Q_{0},L_{0}>0$ – фксован числа $K$ – компакт у ${\mathbb{R}}^{n}.$ Позначимо через $\mathfrak{F}^{Q_{0},L_{0}}_{\Phi}(K)$ клас усх гомеоморфзмв $f:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow{\mathbb{R}}^{n},$ для яких:

Виконуться наступний результат.

Теорема 3.   Нехай $\Phi:\overline{{\mathbb{R}^{+}}}\rightarrow\overline{{\mathbb{R}^{+}}}$ – непрерывна зростаюча опукла функця, яка при деякому $\delta>\Phi(0)$ задовольня умову

$$\int\limits_{\delta}^{\infty}\frac{d\tau}{\tau\left(\Phi^{\,-1}(\tau)\right)^{\frac{1}{n-1}}}=\infty\,.$$

(32)

Тод см’я вдображень $\mathfrak{F}^{Q_{0},L_{0}}_{\Phi}(K)$ одностайно неперервною в ${\mathbb{R}}^{n}.$