ПРО ОБЕРНЕНУ НЕРВНСТЬ ПОЛЕЦЬКОГО З КОТАНГЕНСАЛЬНОЮ ДИЛАТАЦЮ

Як вдомо, оцнки модуля смей кривих при вдображеннях вдграють ключову роль при х вивченн, див., напр., [1], [4]-[5],[7], [9] [10]. Зокрема, вкажемо на публкац, в яких так оцнки використовують так звану тангенсальну (дотичну) дилатацю вдображення, див., напр., [3], [11], [12] [14]. Тангенсальна дилатаця була впроваджена з метою узагальнення добре вдомих внутршньо зовншньо дилатац, а використання важливим з точки зору вивчення х локально поведнки застосувань до рвняння Бельтрам, див., напр., [11]. Слд зауважити, що на даний час вдом лише верхн оцнки спотворення модуля смей кривих з використанням тангенсальних дилатацй. Мета даного рукопису – довести аналогчн результати для смей кривих в прообраз при вдображенн. Зокрема, за допомогою них можна встановити порядок спотворення вдстан при ньому, у тому числ, логарифмчну неперервнсть за Гельдером, див. [17] [16]. Окремо буде розглянуто питання щодо отримання як прямих, так обернених оцнок спотворення модуля смей кривих плоских вдображень, як використовують тангенсальну дилатацю <<обернений>> аналог.

Нагадамо деяк означення, необхдн нам для формулювання одного з основних результатв. Нехай $I=[a,b].$ Для спрямлювано криво $\gamma:I\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ визначимо функцю довжини $s_{\gamma}(t)$ за наступним правилом: $s_{\gamma}(t)=S\left(\gamma,[a,t]\right),$ де $S(\gamma,[a,t])$ познача довжину криво $\gamma|_{[a,t]}.$ Для множини $B\subset I$ символом $S(\gamma,B)$ позначимо мру множини значень, що прийма функця $s_{\gamma}(t)$ на множин $B.$

Нехай $\alpha:[a,b]\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ – спрямлювана замкнена крива в ${\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ $l(\alpha)$ – довжина. Нормальним представленням криво $\alpha$ називаться крива $\alpha^{0}:[0,l(\alpha)]\rightarrow{\mathbb{R}}^{n},$ така що $\alpha(t)=\alpha^{0}\left(S\left(\alpha,[a,t]\right)\right)=\alpha^{0}\circ l_{\alpha}(t).$ Вдзначимо, що така крива $\alpha^{\,0}$ сну та дина, що в цьому випадку $S\left(\alpha^{0},[0,t]\right)=t$ при $t\in[0,l(\alpha)],$ див. теорему 2.4 [18].

Наступне означення може бути знайденим у [18, 2.5 п. 2 розд. I]. Нехай $\alpha:[a,b]\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ – спрямлювана замкнена крива в ${\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2.$ Вдображення $f:|\alpha|\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ називаться абсолютно неперервним на $\alpha,$ якщо композиця $f\circ\alpha^{0}$ абсолютно неперервною на нтервал $[0,l(\alpha)],$ де $l(\alpha)$ познача довжину криво $\alpha,$ а $\alpha^{0}$ – нормальне представлення.

Нехай $\alpha$ $\beta$ – крив в ${\mathbb{R}}^{n},$ тод запис $\alpha\subset\beta$ познача, що $\alpha$ пдкривою криво $\beta.$ Надал $I$ познача вдкритий, замкнений, або напввдкритий нтервал числово ос. Наступне означення див., напр., у [10, п. 5 розд. II]. Нехай $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ слабко нульвимрне вдображення, $\beta:I_{0}\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ замкнена спрямлювана крива $\alpha:I\rightarrow D$ крива така, що $f\circ\alpha\subset\beta.$ Якщо функця довжини $l_{\beta}:I_{0}\rightarrow[0,l(\beta)]$ сталою на певному нтервал $J\subset I,$ то $\beta$ сталою на $J$ , в силу слабко нульвимрност вдображення $f,$ крива $\alpha$ також сталою на $J.$ Отже, сну дина функця $\alpha^{\,*}:l_{\beta}(I)\rightarrow D$ така, що $\alpha=\alpha^{\,*}\circ(l_{\beta}|_{I}).$ Будемо говорити, що $\alpha^{\,*}$ $f$-представленням криво $\alpha$ вдносно $\beta.$

Нехай $X$ та $Y$ – два простори з мрами $\mu$ $\mu^{\,\prime},$ вдповдно. Будемо говорити, що вдображення $f:X\rightarrow Y$ ма $N$-властивсть Лузна, якщо з умови $\mu(E)=0$ виплива, що $\mu^{\,\prime}(f(E))=0.$ Аналогчно, будемо говорити, що вдображення $f:X\rightarrow Y$ ма $N^{-1}$-властивсть Лузна, якщо умова $\mu^{\,\prime}(E)=0$ тягне, що $\mu(f^{\,-1}(E))=0.$ Покладемо в точках диференцйовност $x\in D$ вдображення $f$

$$l(f^{\,\prime}(x))\,=\,\min\limits_{h\in{\mathbb{R}}^{n}\backslash\{0\}}\frac{|f^{\,\prime}(x)h|}{|h|}\,,$$

$$\|f^{\,\prime}(x)\|\,=\,\max\limits_{h\in{\mathbb{R}}^{n}\backslash\{0\}}\frac{|f^{\,\prime}(x)h|}{|h|}\,,$$

(1.1)

$$J(x,f)=\det f^{\,\prime}(x)\,.$$

Надал ми говоримо, що деяка властивсть $P$ виконуться для $p$-майже всх кривих в област $D$, якщо ця властивсть може порушуватись лише для деяко см’ кривих $\Gamma_{0}$ у $D$ тако, що $M_{p}(\Gamma_{0})=0,$ де а $M_{p}(\Gamma_{0})$ познача $p$-модуль см’ кривих $\Gamma_{0}$ (див. [18, розд. 6]). Будемо говорити, що вдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ ма $ACP$–властивсть вдносно $p$-модуля, пишемо $f\in ACP_{p},$ якщо функця довжини $L_{\gamma,f}$ абсолютно неперервною на всх замкнених нтервалах $\Delta_{\gamma}$ для $p$-майже всх кривих $\gamma$ у $D.$ ншими словами, $f\in ACP_{p}\Leftrightarrow$ звуження $f|_{\gamma}$ локально абсолютно неперервною функцю для майже всх кривих $\gamma.$

Нехай $y_{0}\in{\mathbb{R}}^{n},$ $0<r_{1}<r_{2}<\infty$

$$A=A(y_{0},r_{1},r_{2})=\left\{y\,\in\,{\mathbb{R}}^{n}:r_{1}<|y-y_{0}|<r_{2}\right\}\,.$$

(1.2)

Для заданих множин $E,$ $F\subset\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ област $D\subset{\mathbb{R}}^{n}$ позначимо через $\Gamma(E,F,D)$ см’ю всх кривих $\gamma:[a,b]\rightarrow\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ таких, що $\gamma(a)\in E,\gamma(b)\in\,F$ $\gamma(t)\in D$ при $t\in[a,b].$ Якщо $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ – задане вдображення, $y_{0}\in\overline{f(D)}\setminus\{\infty\},$ $0<r_{1}<r_{2}<r_{0}=\sup\limits_{y\in f(D)}|y-y_{0}|,$ то через $\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2})$ позначимо см’ю всх кривих $\gamma$ в област $D$ таких, що $f(\gamma)\in\Gamma(S(y_{0},r_{1}),S(y_{0},r_{2}),A(y_{0},r_{1},r_{2})).$ Нехай $Q_{*}:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow[0,\infty]$ – вимрна за Лебегом функця. Будемо говорити, що $f$ задовольня обернену нервнсть Полецького в точц $y_{0}\in\overline{f(D)}\setminus\{\infty\}$ вдносно $p$-модуля, якщо спввдношення

$$M_{p}(\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}))\leqslant\int\limits_{A(y_{0},r_{1},r_{2})\cap f(D)}Q_{*}(y)\cdot\eta^{p}(|y-y_{0}|)\,dm(y)$$

(1.3)

виконуться для довльно вимрно за Лебегом функц $\eta:(r_{1},r_{2})\rightarrow[0,\infty]$ такй, що

$$\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\eta(r)\,dr\geqslant 1\,.$$

(1.4)

Справедлива наступна

Тут надал $(x,y)$ познача скалярний добуток векторв $x,y\in{\mathbb{R}}^{n}.$ Величину $K_{CT,p,y_{0}}(y,f)$ в (1.5) назвемо котангенсальною дилатацю вдображення $f$ порядку $p$ в точц $y_{0}$. Докладнше про походження цього термну буде згадано нижче за текстом.

У значнй мр доведення теореми 1.1 спираться на пдхд, використаний при доведенн [15, теорема 2.1], див. також [7], або [6, теорема 6.1]. Перед тим, як безпосередньо переходити до нього, наведемо деклька корисних тверджень.

Нехай $E$ – множина в ${\mathbb{R}}^{n}$ $\gamma:\Delta\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ деяка крива. Позначимо через $\gamma\cap E\,=\,\gamma(\Delta)\cap E.$ Нехай крива $\gamma$ локально спрямлюваною функцю довжини $l_{\gamma}(t)$ визначено вище. Покладемо

$$l(\gamma\cap E):={\rm mes}_{1}\,(E_{\gamma}),\quad E_{\gamma}=l_{\gamma}(\gamma^{\,-1}(E))\,.$$

Тут, як всюди вище, ${\rm mes}_{1}\,(A)$ познача довжину (лнйну мру Лебега) множини $A\subset{\mathbb{R}}.$ Зауважимо, що

$$E_{\gamma}=\gamma_{0}^{\,-1}\left(E\right)\,,$$

де $\gamma_{0}:\Delta_{\gamma}\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ – натуральна параметризаця криво $\gamma,$ що

$$l\left(\gamma\cap E\right)=\int\limits_{\gamma}\chi_{E}(x)\,|dx|=\int\limits_{\Delta_{\gamma}}\chi_{E_{\gamma}}(s)\,dm_{1}(s)\,.$$

Наступне твердження може бути знайдено в [7, теорема 9.1, $k=\penalty\ 1$].

Наступне твердження да характеристику вдображень з скнченим спотворенням довжини на мов абсолютно неперервност кривих повнстю доведено в [15, Пропозиця 2.1].

Нагадамо, що вдображення $\varphi:X\rightarrow Y$ мж метричними просторами $X$ $Y$ називаться лпшицевим, якщо ${\rm dist}\,\left(\varphi(x_{1}),\,\varphi(x_{2})\right)\leqslant M\cdot{\rm dist}\,\left(x_{1},\,x_{2}\right)$ для певно стало $M<\infty$ всх $x_{1},x_{2}\in X.$ Говорять, що вдображення $\varphi:X\rightarrow Y$ блпшицевим, якщо: по-перше, воно лпшицевим, по-друге, $M^{\,*}\cdot{\rm dist}\,\left(x_{1},\,x_{2}\right)\leqslant{\rm dist}\,\left(\varphi(x_{1}),\,\varphi(x_{2})\right)$ для певно стало $M^{\,*}>0$ всх $x_{1},x_{2}\in\,X.$ Надал $X:=D$ – область в ${\mathbb{R}}^{n},$ $Y:={\mathbb{R}}^{n}$ ${\rm dist\,}(x_{1},x_{2}):=|x_{1}-x_{2}|.$

Наступний результат, що буде використовуватися у подальшому, було отримано в [6, лема 3.20, наслдок 3.14], див. також [7, леми 8.2 8.3, наслдок 8.1].

Доведення теореми 1.1. Припустимо, що $B_{0}$ $C_{k}^{*},$ $k=1,2,\ldots,$ такими, як у твердженн 2.3. Покладаючи по ндукц $B_{1}=C_{1}^{*},$ $B_{2}=C_{2}^{*}\setminus B_{1},\ldots,$

$$B_{k}=C_{k}^{*}\setminus\bigcup\limits_{l=1}\limits^{k-1}B_{l}\,,$$

(2.1)

ми отримамо зчисленне покриття област $D,$ яке складаться з попарно непересчних борелевих множин $B_{k},k=0,1,2,\ldots,$ таких що $m(B_{0})=0,$ $B_{0}=D\setminus\bigcup\limits_{k=1}^{\infty}B_{k}.$ Зауважимо, що $\gamma^{\,0}(s)\not\in B_{0}$ для майже всх $s$ $p$-майже всх замкнених кривих $\gamma\in\Gamma,$ див. твердження 2.1; тут, як звично, $\gamma^{0}(s)$ познача нормальне зображення криво $\gamma.$ За твердженням 2.2 крива $f\circ\gamma^{0}$ спрямлюваною абсолютно неперервною для $p$-майже всх кривих $\gamma\in\Gamma.$

Зафксумо тепер $0<r_{1}<r_{2}<\infty$ вимрну за Лебегом функцю $\eta:(r_{1},r_{2})\rightarrow[0,\infty]$ таку, що $\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\eta(t)\,dt\geqslant 1.$ Ми можемо вважати функцю $\rho$ борелевою, бо за теоремою Лузна сну борелева функця $\eta_{1},$ яка дорвню функц $\eta$ майже скрзь (див., напр., [2, розд. 2.3.6]). Крм того, згдно зроблених вище зауважень, ми можемо вважати, що кожна крива $f\circ\gamma,$ $\gamma\in\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}),$ спрямлюваною абсолютно неперервною. Ми також можемо вважати спрямлюваними вс крив $\gamma$ само см’ $\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}).$

Покладемо тепер $\rho(x)=0,$ якщо $|f(x)-y_{0}|<r_{1},$ або $|f(x)-y_{0}|>r_{2};$ крм того, при $r_{1}<|f(x)-y_{0}|<r_{2}$ покладемо

$$\rho(x)=\left\{\begin{array}[]{rr}\eta(|f(x)-y_{0}|)\sup\limits_{|h|=1}\left|\left(f^{\,\prime}(x)h,\frac{f(x)-y_{0}}{|f(x)-y_{0}|}\right)\right|,&x\in D\setminus B_{0},\\ 0,&x\not\in D\setminus B_{0}.\end{array}\right.$$

(2.2)

Можна показати, що функця $\rho$ – борелева. Тод в силу зроблених вище зауважень будемо мати, що

$$\int\limits_{\gamma}\rho(x)|dx|=$$

$$=\int\limits_{0}^{l(\gamma)}\eta(|f(\gamma^{0}(s))-y_{0}|)\sup\limits_{|h|=1}\left|\left(f^{\,\prime}(\gamma^{0}(s))h,\frac{f(\gamma^{0}(s))-y_{0}}{|f(\gamma^{0}(s))-y_{0}|}\right)\right|\,ds\,,$$

(2.3)

де $\gamma^{0},$ як звично, познача натуральне зображення криво $\gamma.$ Нехай $s_{1}$ – натуральний параметр на кривй $f\circ\gamma.$ Тод $s=s(s_{1}),$ причому за означенням класу $ACP_{p}$ функця $s_{1}=s_{1}(s)$ абсолютно неперервною для $p$-майже всх кривих см’ $\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}).$ В такому випадку, за теоремою Пономарьова обернена функця $s=s(s_{1})$ ма нервну нулю похдну майже скрзь, див. [8, теорема 1]. Зауважимо також, що $\frac{ds_{1}}{ds}=|\left(f(\gamma^{0}(s))\right)^{\prime}_{s}|$ майже скрзь, див. [18, теорема 1.3]. В свою чергу, за теоремою про похдну складено функц

$$\frac{ds_{1}}{ds}=|\left(f(\gamma^{0}(s))\right)^{\prime}_{s}|=|f({\gamma^{0}}^{\,\prime}(s))\cdot{\gamma^{0}}^{\,\prime}(s)|\,,$$

(2.4)

причому $|{\gamma^{0}}^{\,\prime}(s)|=1$ (бо за [18, теорема 1.3] $|{\gamma^{0}}^{\,\prime}(s)|=\frac{ds}{ds}=1$ майже скрзь). З рвност (2.4) виплива, що

$$\frac{ds_{1}}{ds}\geqslant l(f^{\,\prime}(\gamma^{0}(s)))>0$$

(2.5)

при майже всх $s,$ де $(f^{\,\prime}(\gamma^{0}(s)))$ визначено першою рвнстю у (1.1), а $l(f^{\,\prime}(\gamma^{0}(s)))>0$ з огляду на те, що $\gamma^{\,0}(s)\not\in B_{0}$ для майже всх $s.$ Враховуючи [2, теорема 3.2.6] та рвност у (2.4), перетворимо вираз у (2.3) наступним чином:

$$\int\limits_{0}^{l(\gamma)}\eta(|f(\gamma^{0}(s))-y_{0}|)\sup\limits_{|h|=1}\left|\left(f^{\,\prime}(\gamma^{0}(s))h,\frac{f(\gamma^{0}(s))-y_{0}}{|f(\gamma^{0}(s))-y_{0}|}\right)\right|\,ds=$$

$$=\int\limits_{0}^{l(\gamma)}\eta(|f(\gamma^{0}(s))-y_{0}|)\sup\limits_{|h|=1}\left|\left(f^{\,\prime}(\gamma^{0}(s))h,\frac{f(\gamma^{0}(s))-y_{0}}{|f(\gamma^{0}(s))-y_{0}|}\right)\right|\cdot\frac{\frac{ds_{1}}{ds}}{\frac{ds_{1}}{ds}}\,ds=$$

$$=\int\limits_{0}^{l(f(\gamma))}\eta(r)\frac{\sup\limits_{|h|=1}\left|\left(f^{\,\prime}(\gamma^{0}(s(s_{1})))h,\frac{f(\gamma^{0}(s(s_{1})))-y_{0}}{|f(\gamma^{0}(s(s_{1})))-y_{0}|}\right)\right|}{\frac{ds_{1}}{ds}}\,ds_{1}\geqslant$$

(2.6)

$$\geqslant\int\limits_{0}^{l(f(\gamma))}\eta(r)\frac{\left|\left(f^{\,\prime}(\gamma^{0}(s(s_{1}))){\gamma^{0}}^{\,\prime}(s(s_{1})),\frac{f(\gamma^{0}(s(s_{1})))-y_{0}}{|f(\gamma^{0}(s(s_{1})))-y_{0}|}\right)\right|}{\frac{ds_{1}}{ds}}\,ds_{1}\,,$$

де $r=r(s_{1})=|f(\gamma^{0}(s(s_{1})))-y_{0}|.$ Зробимо замну змнних $r=r(s_{1}).$ Тод

$$\frac{dr}{ds_{1}}=\frac{dr}{ds}\cdot\frac{ds}{ds_{1}}=$$

$$=\left(f^{\,\prime}(\gamma^{0}(s(s_{1}))){\gamma^{0}}^{\,\prime}(s(s_{1})),\frac{f(\gamma^{0}(s(s_{1})))-y_{0}}{|f(\gamma^{0}(s(s_{1})))-y_{0}|}\right)\cdot\frac{ds}{ds_{1}}\,.$$

(2.7)

Оскльки $\frac{ds}{ds_{1}}\neq 0$ майже скрзь, можна застосувати теоремою про похдну обернено функц. Згдно ц теореми $\frac{ds}{ds_{1}}=(\frac{ds_{1}}{ds})^{\,-1}.$ Тод з (2.7) виплива, що

$$\frac{dr}{ds_{1}}=\left(f^{\,\prime}(\gamma^{0}(s(s_{1}))){\gamma^{0}}^{\,\prime}(s(s_{1})),\frac{f(\gamma^{0}(s(s_{1})))-y_{0}}{|f(\gamma^{0}(s(s_{1})))-y_{0}|}\right)\cdot\frac{1}{\frac{ds_{1}}{ds}}\,.$$

(2.8)

Поднуючи тепер (2.6), (2.7) та (2.8), будемо мати:

$$\int\limits_{\gamma}\rho(x)|dx|\geqslant$$

$$\geqslant\int\limits_{0}^{l(\gamma)}\eta(|f(\gamma^{0}(s))-y_{0}|)\sup\limits_{|h|=1}\left|\left(f^{\,\prime}(\gamma^{0}(s))h,\frac{f(\gamma^{0}(s))-y_{0}}{|f(\gamma^{0}(s))-y_{0}|}\right)\right|\,ds\,\geqslant$$

$$\geqslant\int\limits_{0}^{l(f(\gamma))}\eta(r(s_{1}))\,dr(s_{1})\,.$$

(2.9)

Зауважимо, що функця $r=r(s_{1})$ абсолютно неперервною по змннй $s_{1}.$ Дйсно, $r=r(s_{1})=|f(\gamma^{0}(s(s_{1})))-y_{0}|=|(f(\gamma))^{0}(s_{1})-y_{0}|,$ причому крива $(f(\gamma))^{0}(s_{1})-y_{0}$ абсолютно неперервна по $s_{1}$ як крива, що абсолютно неперервною вдносно свого натурального параметру, а функця $\varphi(x)=|x|$ лпшицевою. Тод за [2, теорема 3.2.6] будемо мати:

$$\int\limits_{0}^{l(f(\gamma))}\eta(r(s_{1}))\,dr(s_{1})=\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\eta(t)\,dt\geqslant 1\,.$$

(2.10)

Поднуючи (2.9) (2.10), ми отримамо, що

$$\int\limits_{\gamma}\rho(x)|dx|\geqslant 1$$

(2.11)

для $p$-майже всх $\gamma\in\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}).$ Отже, $\rho\in{\rm adm\,}\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2})\setminus\Gamma_{0},$ де $M_{p}(\Gamma_{0})=0.$ (Тут надал $\rho\in{\rm adm\,}\Gamma,$ якщо нервнсть (2.11) виконуться для довльно локально спрямлювано криво $\gamma\in\Gamma$). Отже,

$$M_{p}(\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}))\leqslant\int\limits_{D}\rho^{p}(x)dm(x).$$

(2.12)

Зауважимо, що $\rho=\sum\limits_{k=1}\limits^{\infty}\rho_{k}$, де функц $\rho_{k}=\rho\cdot\chi_{B_{k}}$ мають попарно непересчн нос. Позначимо

$$K^{*}_{T}(x,y_{0}):=\frac{\left(\sup\limits_{|h|=1}\left|\left(f^{\,\prime}(x)h,\frac{f(x)-y_{0}}{|f(x)-y_{0}|}\right)\right|\right)^{p}}{|J(x,f)|}\,.$$

Тод за [2, теорема 3.2.5 при $m=n$]

$$\int\limits_{f(B_{k})\cap A(y_{0},r_{1},r_{2})}K^{*}_{T}(f_{k}^{-1}(y),y_{0})\cdot\eta^{p}(|y-y_{0}|)\,dm(y)=$$

$$=\int\limits_{B_{k}}K^{*}_{T}(x,y_{0})\cdot\eta^{p}(|f(x)-y_{0}|)|J(x,f)|dm(x)=$$

$$=\int\limits_{B_{k}}\left(\sup\limits_{|h|=1}\left|\left(f^{\,\prime}(x)h,\frac{f(x)-y_{0}}{|f(x)-y_{0}|}\right)\right|\right)^{p}\eta^{p}(|f(x)-y_{0}|)\,dm(x)=$$

(2.13)

$$=\int\limits_{D}\rho_{k}^{p}(x)\,dm(x)\,,$$

де кожне з вдображень $f_{k}=f|_{B_{k}},$ $k=1,2,\ldots$ н’ктивним за побудовою. Остаточно, оскльки

$$K_{CT,p,y_{0}}(y,f)=\sum\limits_{x\in f^{\,-1}(y)}\frac{\left(\sup\limits_{|h|=1}\left|\left(f^{\,\prime}(x)h,\frac{f(x)-y_{0}}{|f(x)-y_{0}|}\right)\right|\right)^{p}}{|J(x,f)|}=\sum\limits_{x\in f^{\,-1}(y)}K^{*}_{T}(x,y_{0})\,,$$

то сумуючи по $k=1,2,\ldots$ у (2.13) застосовуючи теорему Лебега про збжнсть позитивних рядв, див. [13, теорема I.12.3], ми отримамо, що

$$\int\limits_{A(y_{0},r_{1},r_{2})\cap f(D)}K_{CT,p,y_{0}}(y,f)\cdot\eta^{p}(|y-y_{0}|)\,dm(y)=$$

$$=\sum\limits_{k=1}\limits^{\infty}\int\limits_{D}\rho_{k}^{p}(x)dm(x)\geqslant M_{p}(\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}))\,.\,\Box$$