Approximation by Fourier sums in classes of Weyl--Nagy differentiable functions with high exponent of smoothness ¹¹ 1 This work was partially supported by the Project ”Innovative methods in the theory of differential equations, computational mathematics and mathematical modeling”.

We establish asymptotic estimates for the least upper bounds of approximations in the uniform metric by Fourier sums of order $n-1$ of classes of $2\pi$-periodic Weyl–Nagy differentiable functions, $W^{r}_{\beta,p},1\leq p\leq\infty,\beta\in\mathbb{R},$ for high exponents of smoothness $r\ (r-1\geq\sqrt{n})$. We obtain similar estimates in metrics of the spaces $L_{p},1\leq p\leq\infty,$ for functional classes $W^{r}_{\beta,1}$.

Встановлено асимптотичнi оцiнки точних верхнiх меж вiдхилень в рiвномiрнiй метрицi частинних сум Фур’є порядку $n-1$ на класах $2\pi$-перiодичних функцiй, диференцiйовних в сенсi Вейля–Надя, $W^{r}_{\beta,p},1\leq p\leq\infty,\beta\in\mathbb{R},$ при високих показниках гладкостi $r\ (r-1\geq\sqrt{n})$. Аналогiчнi оцiнки встановлено i в метриках просторiв $L_{p},1\leq p\leq\infty,$ для функцiональних класiв $W^{r}_{\beta,1}$.

1. Вступ. Нехай $L_{p},\ 1\leq p<\infty,$ — простiр $2\pi$-перiодичних сумовних в $p$-му степенi на $[-\pi,\pi)$ функцiй $\varphi$ зi стандартною нормою

$$\|\varphi\|_{p}=\bigg(\int\limits_{-\pi}^{\pi}|\varphi(t)|^{p}dt\bigg)^{1/p};$$

$L_{\infty}$ — простiр $2\pi$-перiодичних вимiрних та iстотно обмежених функцiй $\varphi$ в якому норма задана рiвнiстю

$$\|\varphi\|_{\infty}=\mathop{\rm ess\sup}\limits_{t}|\varphi(t)|;$$

$C$ — простiр $2\pi$-перiодичних неперервних функцiй $\varphi$ з нормою

$$\|\varphi\|_{C}=\max\limits_{t}|\varphi(t)|.$$

Нехай, далi, $W^{r}_{\beta,p},r>0,\beta\in\mathbb{R},1\leq p\leq\infty,$ — класи $2\pi$-перiодичних функцiй $f$, що зображуються у виглядi згортки

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\left(\varphi\ast B_{r,\beta}\right)(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)B_{r,\beta}(t)dt,\ \ \ a_{0}\in\mathbb{R},$$

(1)

з ядрами Вейля-Надя $B_{r,\beta}(\cdot)$ вигляду

$$B_{r,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}k^{-r}\cos\left(kt-\frac{\beta\pi}{2}\right),\hskip 10.00002ptr>0,\hskip 10.00002pt\beta\in\mathbb{R},$$

(2)

функцiй $\varphi$, що задовольняють умову $\varphi\in B_{p}^{0}$, де

$$B_{p}^{0}:=\left\{\varphi\in L_{p}:\|\varphi\|_{p}\leq 1,\ \int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(t)dt=0\right\}.$$

(3)

Класи $W^{r}_{\beta,p}$ називають класами Вейля–Надя (див., наприклад, [1, 2, 3, 4]), а функцiю $\varphi$ в зображеннi (1) називають $(r,\beta)$-похiдною в сенсi Вейля–Надя функцiї $f$ i позначають через $f^{r}_{\beta}$.

При всiх $1<p,s<\infty$, $r>(\frac{1}{p}-\frac{1}{s})_{+}=\left\{\begin{array}[]{ll}\frac{1}{p}-\frac{1}{s},&p<s,\\ 0,&p\geq s,\end{array}\right.$ i $\beta\in\mathbb{R}$ має мiсце вкладення $W^{r}_{\beta,p}\subset L_{s}$ (див., наприклад, [1, Ch. V.4], [2, Ch. VI.6]). Окрiм того, при довiльних $1\leq p\leq\infty,r>\frac{1}{p},\beta\in\mathbb{R}$ виконуються вкладення $W^{r}_{\beta,p}\subset C$ (див., наприклад, [5]).

Якщо $r\in\mathbb{N}$ i $\beta=r,\$ то функцiї вигляду (2) є вiдомими ядрами Бернуллi, а вiдповiднi класи $W^{r}_{\beta,p}$ збiгаються з вiдомими класами $W^{r}_{p}$ $2\pi$-перiодичних функцiй $f$, якi мають абсолютно неперервнi похiднi до $(r-1)$-го порядку включно i такi, що $\|f^{(r)}\|_{p}\leq 1$. При цьому майже скрiзь виконується рiвнiсть $f^{(r)}(\cdot)=f^{r}_{\beta}(\cdot).$

Для довiльної множини $\mathfrak{N}\subset X$, де $X=C$ або $L_{s},\ 1\leq s\leq\infty,$ розглянемо величину

$${\cal E}_{n}(\mathfrak{N})_{X}:=\sup\limits_{f\in\mathfrak{N}}\|f(\cdot)-{S}_{n-1}(f;\cdot)\|_{X},$$

(4)

в якiй $S_{n-1}(f;\cdot)$ — частинна сума Фур’є порядку $n-1$ функцiї $f$.

При $X=C$ для точних верхнiх меж вигляду (4) на класах Вейля–Надя $W^{r}_{\beta,\infty}$ має мiсце асимптотична при $n\rightarrow\infty$ рiвнiсть

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,\infty})_{C}=\frac{4}{\pi^{2}}\frac{\ln n}{n^{r}\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm}+O\left(\frac{1}{n^{r}}\right),\hskip 10.00002ptr>0,\hskip 10.00002pt\beta\in\mathbb{R}.$$

(5)

При $r\in\mathbb{N}$ i $\beta=r$ цю оцiнку довiв А.М. Колмогоров [6]. При дробових $r>0$ i деяких спiввiдношеннях мiж $r$ i $\beta$ — В.Т. Пiнкевич [7] та С.М. Нiкольський [8]. В загальному випадку оцiнка (5) випливає iз результатiв А.В. Єфiмова [9] та С.О. Теляковського [10].

Зазначимо також, що аналогiчна до (5) асимптотична рiвнiсть має мiсце i для класiв $W^{r}_{\beta,1}$ в метрицi простору $L_{1}$, а саме

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{L_{1}}=\frac{4}{\pi^{2}}\frac{\ln n}{n^{r}\T2A\cyrz\T2A\cyrn\T2A\cyra\T2A\cyrm}+O\left(\frac{1}{n^{r}}\right),\hskip 10.00002ptr>0,\hskip 10.00002pt\beta\in\mathbb{R},$$

(6)

(див. [11, 12]).

У вказаних роботах параметри $r$ i $\beta$ класiв Вейля–Надя вважалися фiксованими i питання про залежнiсть залишкового члена в оцiнцi (5) (чи (6)) не розглядався. Характер залежностi вiд $r$ i $\beta$ залишкового члена в асимптотичнiй оцiнцi (5) вивчались роботах I.Г. Соколова [13], С.Г. Селiванової [14], Г.I. Натансона [15], С.О. Теляковського [16, 17, 18] та С.Б. Стєчкiна [19].

У роботi [19] дослiджено асимптотичну поведiнку величин ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,\infty})_{C}$ при $n\rightarrow\infty$ i $r\rightarrow\infty$. А саме було доведено, що при довiльних $r\geq 1$ i $\beta\in\mathbb{R}$ має мiсце рiвнiсть

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,\infty})_{C}=\frac{1}{n^{r}}\left(\frac{8}{\pi^{2}}\mathbf{K}(e^{-r/n})+O(1)\frac{1}{r}\right),$$

(7)

в якiй

$$\mathbf{K}(q)=\int\limits_{0}^{\pi/2}\frac{dt}{\sqrt{1-q^{2}\sin^{2}t}}$$

(8)

— повний елiптичний iнтеграл першого роду, а $O(1)$ — величина, рiвномiрно обмежена по $r,n$ i $\beta$.

Крiм того, С.Б. Стєчкiн показав [19, теорема 4], що для великих $r$ залишковий член у рiвностi (7) можна покращити. А саме, при довiльних $r\geq n+1$ i $\beta\in\mathbb{R}$ виконується оцiнка

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,\infty})_{C}=\frac{1}{n^{r}}\left(\frac{4}{\pi}+O(1)\left(1+\frac{1}{n}\right)^{-r}\right),$$

(9)

в якiй $O(1)$ — величина, рiвномiрно обмежена по $r,n$ i $\beta$. Формула (9) є асимптотичною рiвнiстю, якщо $r/n\rightarrow\infty$.

З [19] також випливає, що для величин ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{L_{1}}$ мають мiсце аналогiчнi до (7) i (9) оцiнки, а саме при $r\geq 1$ i $\beta\in\mathbb{R}$ рiвномiрно вiдносно всiх розглядуваних параметрiв виконується формула

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{L_{1}}=\frac{1}{n^{r}}\left(\frac{8}{\pi^{2}}\mathbf{K}(e^{-r/n})+O(1)\frac{1}{r}\right),$$

(10)

а при $r\geq n+1$ i $\beta\in\mathbb{R}$ рiвномiрно по всiх параметрах — оцiнка

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{L_{1}}=\frac{1}{n^{r}}\left(\frac{4}{\pi}+O(1)\left(1+\frac{1}{n}\right)^{-r}\right).$$

(11)

Згодом С.О. Теляковський [17, 18] показав, що другий доданок у формулах (9) та (11) можна замiнити меншим, а саме, замiсть $\displaystyle O(1)(1+1/n)^{-r}$ записати $\displaystyle O(1)(1+2/n)^{-r}$. Вiн же уточнив оцiнки (9) та (11) за рахунок видiлення наступних членiв асимптотики.

У роботi авторiв [20], зокрема, при довiльних $1\leq p\leq\infty$ встановлено узагальнюючi аналоги оцiнок С.Б. Стєчкiна (9) i (11). А саме, було розглянуто бiльш загальнi, нiж $W^{r}_{\beta,p}$ класи функцiй $W^{r}_{\bar{\beta},p}$, якi задаються згортками

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)B_{r,\bar{\beta}}(t)dt,\ \ \ a_{0}\in\mathbb{R},\hskip 10.00002pt\varphi\in B^{0}_{p},$$

(12)

з ядрами

$$B_{r,\bar{\beta}}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}k^{-r}\cos\left(kt-\frac{\beta_{k}\pi}{2}\right),$$

(13)

що визначаються параметром $r>0$ i довiльною числовою послiдовнiстю $\bar{\beta}=\{\beta_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ фазових зсувiв $\beta_{k}\in\mathbb{R}$.

Зрозумiло, що у випадку, коли $\beta_{k}=\beta$ при всiх $k\in\mathbb{N}$, то класи $W^{r}_{\bar{\beta},p}$ перетворюються у класи Вейля–Надя $W^{r}_{\beta,p}$.

У роботi [20] для величин (4) при $\mathfrak{N}=W^{r}_{\bar{\beta},p}$ i $X=C$ або $\mathfrak{N}=W^{r}_{\bar{\beta},1}$ i $X=L_{p}$ було доведено, що при всiх $r\geq n+1$, $\beta_{k}\in\mathbb{R}$ i $1\leq p\leq\infty$ виконуються оцiнки

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\bar{\beta},p})_{C}=\frac{1}{n^{r}}\left(\frac{\|\cos t\|_{p^{\prime}}}{\pi}+O(1)\left(1+\frac{1}{n}\right)^{-r}\right),\hskip 10.00002pt\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1,$$

(14)

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\bar{\beta},1})_{L_{p}}=\frac{1}{n^{r}}\left(\frac{\|\cos t\|_{p}}{\pi}+O(1)\left(1+\frac{1}{n}\right)^{-r}\right),$$

(15)

в яких $O(1)$ — величини, рiвномiрно обмеженi вiдносно усiх розлядуваних параметрiв. Оцiнки (14) i (15) є асимптотичними рiвностями, якщо $r/n\rightarrow\infty$. Бiльш того, як доведено в [21, теорема 5] за виконання умови $r/n\rightarrow\infty$ величини ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\bar{\beta},p})_{C}$ асимптотично збiгаються з найкращими рiвномiрнми наближеннями класiв $W^{r}_{\bar{\beta},p}$ тригонометричними полiномами поряку $n-1.$

У роботi авторiв [22] встановлено iнтерполяцiйнi аналоги асимптотичних оцiнок (14) i (15), в яких замiсть норм вiхилень частинних сум Фур’є розглядаються норми вiдхилень iнтерполяцiйних тригонометричних полiномiв Лагранжа з рiвномiрним розподiлом вузлiв.

В данiй роботi дослiджується асимптотична поведiнка величин ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{C}$ i ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{L_{p}},1\leq p\leq\infty,$ у випадку, коли гладкiсний та апроксимативний параметри $r$ i $n$ пов’язанi спiввiдношенням

$$\sqrt{n}+1\leq r\leq n^{2}.$$

(16)

При $p=\infty$ асимптотична поведiнка для зазначених величин вiдома i описується формулами (7) i (10).

При $p=2$ вiдомi точнi значення величин ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\bar{\beta},p})_{C}$ та ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\bar{\beta},1})_{L_{p}}$ при довiльних $r>\frac{1}{2},n\in\mathbb{N}$ i $\bar{\beta}=\{\beta_{k}\}_{k=1}^{\infty},\beta_{k}\in\mathbb{R}:$

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\bar{\beta},2})_{C}={\cal E}_{n}(W^{r}_{\bar{\beta},1})_{L_{2}}=\frac{1}{\sqrt{\pi}}\left(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\frac{1}{k^{2r}}\right)^{1/2}=\frac{1}{\sqrt{\pi\Gamma(2r)}}\left(\int\limits_{0}^{\infty}\frac{t^{2r-1}e^{-nt}}{1-e^{-t}}dt\right)^{\frac{1}{2}}$$

(17)

(див, наприклад, [23, 24, 20]).

При всiх iнших значеннях параметра $p$ (тобто при $1\leq p<2$ або $2<p<\infty$ i $\frac{r}{n}\nrightarrow\infty$) асимптотичнi рiвностi для величин ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{C}$ i ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{L_{p}}$ за виконання умови (16) залишались невiдомими.

У данiй роботi зазначенi рiвностi будуть знайденi за рахунок використання методологiї, яка дозволяє звести задачу про сильну асимптотику величин вигляду (4) при $X=C$ або $L_{p}$ на класах Вейля–Надя до аналогiчних величин на класах iнтегралiв Пуассона; для останнiх асимптотичнi рiвностi вiдомi завдяки роботам [25, 26].

Позначимо через $C^{q}_{\beta,p},$ $q\in(0,1),\beta\in\mathbb{R},1\leq p\leq\infty,$ — класи iнтегралiв Пуассона перiодичних функцiй з множин $B^{0}_{p}$ вигляду (3), тобто класи $2\pi$-перiодичних функцiй $f$, що зображуються згортками

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)P_{q,\beta}(t)dt,\hskip 10.00002pta_{0}\in\mathbb{R},\hskip 10.00002pt\varphi\in B_{p}^{0},$$

(18)

з ядрами Пуассона $P_{q,\beta}(t)$ вигляду

$$P_{q,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}q^{k}\cos\left(kt-\frac{\beta\pi}{2}\right),\hskip 10.00002ptq\in(0,1),\hskip 10.00002pt\beta\in\mathbb{R}.$$

(19)

2. Наближення функцiй з класiв $W^{r}_{\beta,p}$ сумами Фур’є в рiвномiрнiй метрицi.

Доведення теореми 1. Будемо використовувати запропонований С.Б. Стєчкiним у [19] метод доведеня, який полягає у тому, що залишок ряду Фур’є ядра Вейля–Надя $B_{r,\beta}$ вигляду (2) апроксимується в $L_{p^{\prime}}$-метрицi залишком ряду Фур’є ядра Пуассона $P_{q,\beta}$ вигляду (19) при $q=e^{-r/n}$. Стєчкiн [19] реалiзував зазначений пiдхiд при $p^{\prime}=1$. Ми ж розглядаємо загальний випадок $1\leq p^{\prime}\leq\infty.$

Покладемо

$$B_{r,\beta,n}(t):=\sum_{k=n}^{\infty}k^{-r}\cos\left(kt-\frac{\beta\pi}{2}\right).$$

(24)

Iз рiвностей (1), (2) i (4) отримуємо

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{C}=\frac{1}{\pi}\sup\limits_{\varphi\in B_{p}^{0}}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)\sum\limits_{k=n}^{\infty}k^{-r}\cos\left(nt-\frac{\beta\pi}{2}\right)dt=\frac{1}{\pi}\sup\limits_{\varphi\in B_{p}^{0}}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)B_{r,\beta,n}(t)dt.$$

(25)

Поклавши $q=e^{-r/n}$, подамо $B_{r,\beta,n}(t)$ у такому виглядi:

$$B_{r,\beta,n}(t)=\left(\frac{e}{n}\right)^{r}P_{q,\beta,n}(t)+R_{n}(r;\beta)(t),$$

(26)

де

$$P_{q,\beta,n}(t):=\sum_{k=n}^{\infty}q^{k}\cos\left(kt-\frac{\beta\pi}{2}\right),$$

(27)

$$R_{n}(r;\beta)(t):=B_{r,\beta,n}(t)-\left(\frac{e}{n}\right)^{r}P_{q,\beta,n}(t).$$

(28)

Тодi з (25) одержуємо

$${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{C}=\Big(\frac{e}{n}\Big)^{r}{\cal E}_{n}(C^{q}_{\beta,p})_{C}+O(1)R_{n}(r;\beta;p)_{C},$$

(29)

де

$$R_{n}(r;\beta;p)_{C}:=\sup\limits_{\varphi\in B_{p}^{0}}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(x-t)R_{n}(r;\beta)(t)dt.$$

(30)

Як випливає з [25, теорема 1] та [27, формула (25)] при довiльних $1\leq p\leq\infty$ для величин ${\cal E}_{n}(C^{q}_{\beta,p})_{C}$, $0<q<1,$ $\beta\in\mathbb{R}$, мають мiсце рiвностi

$${\cal E}_{n}(C^{q}_{\beta,1})_{C}=q^{n}\Big(\frac{1}{\pi(1-q)}+O(1)\frac{q}{n(1-q)^{2}}\Big),\hskip 10.00002ptp=1,$$

(31)

та

$${\cal E}_{n}(C^{q}_{\beta,p})_{C}=q^{n}\Big(\frac{\|\cos t\|_{p^{\prime}}}{\pi}F^{\frac{1}{p^{\prime}}}\Big(\frac{p^{\prime}}{2},\frac{p^{\prime}}{2};1;q^{2}\Big)+O(1)\frac{\xi(p)q}{n(1-q)^{s(p)}}\Big),\hskip 10.00002pt1<p\leq\infty,\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1,$$

(32)

де

$$s(p)=\left\{\begin{array}[]{rl}1,&p=\infty,\\ 2,&p\in[1,\infty),\end{array}\right.\hskip 10.00002pt\xi(p)={\left\{\begin{array}[]{cc}0,&p=2,\\ 1,&p\in[1,2)\cup(2,\infty],\end{array}\right.}$$

(33)

а величини $O(1)$ рiвномiрно обмеженi вiдносно $n$, $p$, $q$ i $\beta$.

Для залишкових членiв зi спiввiдношень (31) i (32) при $q=e^{-r/n}$ за умови $\sqrt{n}+1\leq r\leq n+1$, з урахуванням нерiвностей

$$e^{-x}\leq\frac{1}{1+x},\hskip 10.00002ptx>0,$$

(34)

$$\frac{1}{1-e^{-x}}\leq\frac{1+x}{x},\hskip 10.00002ptx>0,$$

(35)

отримуємо такi оцiнки:

$$\frac{q}{n(1-q)^{s(p)}}\leq\frac{e^{-r/n}}{n(1-e^{-r/n})^{2}}\leq\frac{1}{n(1+r/n)}\left(\frac{1+r/n}{r/n}\right)^{2}=\frac{n+r}{r^{2}}\leq\frac{2n+1}{r^{2}}=O(1){n}r^{-2}.$$

(36)

Встановимо оцiнку зверху залишку $R_{n}(r;\beta;p)_{C}$ зi спiввiдношення (29). Покажемо, що за умови (20) для залишку $R_{n}(r;\beta;p)_{C}$, означеного рiвнiстю (30), при всiх $1\leq p\leq\infty$ має мiсце рiвномiрна вiдносно усiх розглядуваних параметрiв оцiнка

$$R_{n}(r;\beta;p)_{C}=O(1){n^{-r+1}}r^{-2},\hskip 10.00002pt1\leq p\leq\infty,\hskip 10.00002pt\beta\in\mathbb{R}.$$

(37)

Застосовуючи нерiвнiсть Гельдера до правої частини (30) та враховуючи, що $q=e^{-r/n}$, маємо

$$R_{n}(r;\beta;p)_{C}\leq\bigg\|B_{r,\beta,n}(t)-\Big(\frac{e}{n}\Big)^{r}P_{q,\beta,n}(t)\bigg\|_{p^{\prime}}=n^{-r}\left\|\sum_{k=n}^{\infty}\left(\left(\frac{n}{k}\right)^{r}-q^{k-n}\right)\cos\left(kt-\frac{\beta\pi}{2}\right)\right\|_{p^{\prime}}=$$

$$=n^{-r}\left\|\sum_{k=1}^{\infty}\left(\left(1+\frac{k}{n}\right)^{-r}-e^{-rk/n}\right)\cos\left((k+n)t-\frac{\beta\pi}{2}\right)\right\|_{p^{\prime}}\leq{(2\pi)^{1/p^{\prime}}}n^{-r}\sum_{k=1}^{\infty}\varphi\left(\frac{k}{n}\right),$$

(38)

де

$$\varphi(x):=(1+x)^{-r}-e^{-rx}.$$

(39)

Для оцiнки зверху величини $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\varphi\left(\frac{k}{n}\right)$ нам знадобиться твердження, доведення якого наведемо пiсля доведення теореми 1.

Оцiнка (37) у випадку виконання (20) є наслiдком формул (S0.Ex4) i (40). Тодi, об’єднуючи спiввiдношення (29), (31), (32) i (36), отримуємо оцiнки (21) i (22). Теорему 1 доведено.

Доведення леми 1. Покладемо $m=\left[\frac{n}{\sqrt{r}}\right],$ де $[x]$ — цiла частина дiйсного числа $x$. Зрозумiло, що

$$m\leq\frac{n}{\sqrt{r}}<m+1.$$

(41)

Зазначимо, що (див. [19, c. 145])

$$0\leq\varphi\left(\frac{k}{n}\right)\leq e^{-\frac{rk}{n}}\left(e^{\frac{rk^{2}}{n(n+k)}}-1\right)=\left(e^{-\frac{r}{n}}\right)^{k}\left(e^{\frac{rk^{2}}{n(n+k)}}-1\right),\hskip 10.00002ptk\in\mathbb{N}.$$

(42)

Крiм того, згiдно з теоремою Лагранжа, при $1\leq k\leq m$

$$\displaystyle e^{\frac{rk^{2}}{n(n+k)}}-1\leq e^{\frac{rm^{2}}{n(n+1)}}\frac{rk^{2}}{n(n+k)}<e^{\frac{rm^{2}}{n^{2}}}\frac{rk^{2}}{n^{2}}.$$

(43)

В силу (20) ${rm^{2}}/{n^{2}}\leq 1$ i, отже,

$$e^{\frac{rm^{2}}{n^{2}}}\leq e.$$

(44)

Об’єднавши оцiнки (42)–(44) i врахувавши, що при довiльних $0<q<1$

$$\sum_{k=1}^{\infty}q^{k}k^{2}=\frac{q(1+q)}{(1-q)^{3}},$$

(45)

одержуємо

$$\sum_{k=1}^{m}\varphi\left(\frac{k}{n}\right)\leq\left(\sum_{k=1}^{m}\left(e^{-\frac{r}{n}}\right)^{k}k^{2}\right)\frac{er}{n^{2}}<\left(\sum_{k=1}^{\infty}\left(e^{-\frac{r}{n}}\right)^{k}k^{2}\right)\frac{er}{n^{2}}=\frac{e^{-\frac{r}{n}}\left(1+e^{-\frac{r}{n}}\right)}{\left(1-e^{-\frac{r}{n}}\right)^{3}}\frac{er}{n^{2}}<\frac{2e^{-\frac{r}{n}}}{\left(1-e^{-\frac{r}{n}}\right)^{3}}\frac{er}{n^{2}}.$$

(46)

Оскiльки, як неважко переконатись, функцiя $e^{-x}(1+x)^{3}$ приймає найбiльше значення на $(0,+\infty)$ в точцi $x_{0}=2$, тобто $\max\limits_{x>0}e^{-x}(1+x)^{3}=\frac{27}{e^{2}},$ то

$$e^{-x}\leq\frac{27}{e^{2}(1+x)^{3}},\hskip 10.00002ptx>0.$$

(47)

Скориставшись нерiвностями (35) i (47), маємо

$$\frac{e^{-\frac{r}{n}}}{\left(1-e^{-\frac{r}{n}}\right)^{3}}\leq\frac{27}{e^{2}\left(1+\frac{r}{n}\right)^{3}}\frac{\left(1+\frac{r}{n}\right)^{3}}{\left(\frac{r}{n}\right)^{3}}=\frac{27}{e^{2}}\frac{n^{3}}{r^{3}}.$$

(48)

Iз (46) i (48) випливє нерiвнiсть

$$\sum_{k=1}^{m}\varphi\left(\frac{k}{n}\right)<\frac{54}{e}\,{n}r^{-2}.$$

(49)

Далi знайдемо оцiнку зверху величини $\sum\limits_{k=m+1}^{\infty}\varphi\left(\frac{k}{n}\right).$ В силу очевидної нерiвностi

$$\varphi\left(\frac{k}{n}\right)<\left(1+\frac{k}{n}\right)^{-r},$$

(50)

та нерiвностi (41), маємо

$$\varphi\left(\frac{m+1}{n}\right)<\left(1+\frac{m+1}{n}\right)^{-r}<\left(1+\frac{1}{\sqrt{r}}\right)^{-r}$$

(51)

i

$$\sum_{k=m+2}^{\infty}\varphi\left(\frac{k}{n}\right)<\sum_{k=m+2}^{\infty}\left(1+\frac{k}{n}\right)^{-r}<\int\limits_{m+1}^{\infty}\left(1+\frac{t}{n}\right)^{-r}dt=n\int\limits_{\frac{m+1}{n}}^{\infty}\left(1+x\right)^{-r}dx=$$

$$=\frac{n}{r-1}\left(1+\frac{m+1}{n}\right)^{-r+1}<\frac{n}{r-1}\left(1+\frac{1}{\sqrt{r}}\right)^{-r+1}.$$

(52)

Функцiя $\frac{r^{2}}{r-1}\left(1+\frac{1}{\sqrt{r}}\right)^{-r+1}$ спадає на промiжку $[2,+\infty)$ i тому

$$\max\limits_{r\geq 2}\frac{r^{2}}{r-1}\left(1+\frac{1}{\sqrt{r}}\right)^{-r+1}=8-4\sqrt{2}.$$

(53)

Iз (51) i (53) отримуємо

$$\sum\limits_{k=m+1}^{\infty}\varphi\left(\frac{k}{n}\right)<\left(\frac{\sqrt{r}}{1+\sqrt{r}}+\frac{n}{r-1}\right)\left(1+\frac{1}{\sqrt{r}}\right)^{-r+1}=\frac{r+n-\sqrt{r}}{r-1}\left(1+\frac{1}{\sqrt{r}}\right)^{-r+1}<$$

$$<\frac{2n+1-\sqrt{r}}{r-1}\left(1+\frac{1}{\sqrt{r}}\right)^{-r+1}<\frac{2n}{r^{2}}\cdot\frac{r^{2}}{r-1}\left(1+\frac{1}{\sqrt{r}}\right)^{-r+1}\leq(16-8\sqrt{2})\,nr^{-2}.$$

(54)

Об’єднавши оцiнки (49) i (S0.Ex6), одержуємо нерiвностi (40). Лему 1 доведено.

Доведення теореми 2 будемо проводити за схемою доведення теореми 1. Базуючись на спiввiдношеннi (29) i користуючись рiвностями (31) i (32), неважко помiтити, що асимптотичнi формули (56) i (57) будуть встановленi, якщо за виконання (55) доведемо iстиннiсть таких рiвномiрних по всiх параметрах оцiнок:

$$\frac{1}{(1-q)^{2}}=O(1),\hskip 10.00002pt\mbox{\T2A\cyrd\T2A\cyre}\hskip 10.00002ptq=e^{-r/n},$$

(58)

та

$$R_{n}(r;\beta;p)_{C}=O(1)rn^{-r-2}e^{-r/n},\hskip 10.00002pt1\leq p\leq\infty,\hskip 10.00002pt\beta\in\mathbb{R}.$$

(59)

Щоб переконатись в справедливостi (58) досить скористатись нерiвнiстю (35) при $x=\frac{r}{n}$ та спiввiдношенням (55) в силу яких

$$\frac{1}{(1-q)^{2}}=\frac{1}{(1-e^{-r/n})^{2}}\leq\left(\frac{1+r/n}{r/n}\right)^{2}=\left(\frac{r+n}{r}\right)^{2}\leq\frac{2r-1}{r}<2.$$

Для оцiнки залишку $R_{n}(r;\beta;p)_{C}$ використаємо ланцюжок спiввiдношень (S0.Ex4), згiдно з якими

$$R_{n}(r;\beta;p)_{C}=O(1)\,n^{-r}\sum_{k=1}^{\infty}\varphi\left(\frac{k}{n}\right).$$

(60)

Як випливає з доведення теореми 3 роботи С.Б. Стєчкiна [19, c. 147] при $n\in\mathbb{N}$ i $n+1\leq r\leq n^{2}$ рiвномiрно вiдносно усiх розглядуваних параметрiв справедлива оцiнка

$$\sum_{k=1}^{\infty}\varphi\left(\frac{k}{n}\right)=O(1)rn^{-2}e^{-r/n}.$$

(61)

Оцiнка (59) випливає безпосередньо iз формул (60) та (61). Теорему 2 доведено.

3. Наближення функцiй з класiв $W^{r}_{\beta,1}$ сумами Фур’є в iнтегральних метриках.