Abstract. We introduce and investigate classes of normed or quasinormed distribution spaces of generalized smoothness that can be obtained by various interpolation methods applied to classical Sobolev, Nikolskii – Besov, and Triebel – Lizorkin spaces. An arbitrary positive function O-regularly varying at infinity serves as the order of regularity for the spaces introduced. They are broad generalizations of the above classical spaces and allow being well defined on smooth manifolds. We give applications of the spaces under investigation to elliptic equations and elliptic problems on smooth manifolds.

1. Вступ. Класичн шкали функцональних просторв Соболва, Нкольського – Бсова Лзоркна – Трбеля, градуйован за допомогою числових параметрв, мають фундаментальне значення у сучаснй математиц, перш за усе у математичному аналз, теор диференцальних рвнянь з частинними похдними, обчислювальнй математиц (див., наприклад, монограф [1–10]). Вивчення та застосування цих просторв суттво полегшуться завдяки х рзним нтерполяцйним властивостям. Так, простори Соболва дробового порядку та простори Нкольського – Бсова довльного порядку отримуються вдповдно методами комплексно та дйсно нтерполяц просторв Соболва цлого порядку. Крм того, вказан шкали просторв замкнен вдносно рзних методв нтерполяц [6, п. 2.4]. Оскльки при нтерполяц успадковуться обмеженсть лнйних операторв, то багато властивостей цих просторв можна вивести з вдповдних властивостей просторв цлого порядку, зокрема, просторв Соболва. Важливу роль вдгра нтерполяця в дослдженн багатовимрних диференцальних операторв крайових задач у вказаних просторах [6, 7, 11].

Хоча сфера застосувань цих класичних просторв ггантською, в останн десятилття виникло чимало задач, вивчення яких потребу шкал просторв, градуйованих стотно бльш тонко за допомогою функцональних параметрв. Якщо останн залежать вд частотних змнних, тобто характеризують гладксть (або регулярнсть) розподлв у термнах поведнки на нескнченност х перетворення Фур’, то вдповдн класи розподлв називають просторами узагальнено гладкост (див., наприклад, огляди [12, 13] та монограф [10, с. 53] [14, с. 54]). У випадку степеневого функцонального параметра отримуються класичн простори. Одним з перших, хто вказав на потребу у просторах узагальнено гладкост, був Л. Хермандер [15], який увв дослдив широк класи таких просторв навв х важлив застосування до диференцальних рвнянь з частинними похдними (див. також [16]). Нин рзн простори узагальнено гладкост широко використовуються у теор функцй теор стохастичних процесв, мають важлив застосування до багатовимрних крайових задач та нтегральних рвнянь (див. недавн монограф [9, 14, 17–23]).

Звсно, серед просторв узагальнено гладкост найбльш зручн для застосувань т, що отримуються нтерполяцю х класичних аналогв, при цьому природно потрбн методи, як використовують функцональн параметри нтерполяц. Ц простори успадковують важлив властивост сво класичних аналогв, зокрема, допускають локалзацю й тому х можна коректно означити на гладких многовидах за допомогою локальних карт. У категор гльбертових просторв так простори узагальнено гладкост видлен В. А. Михайлецем О. О. Мурачем [22–27] та застосован до елптичних рвнянь та елптичних крайових задач. . Трбель у монограф [14, п. 1.3.3] запропонував програму дослдження застосувань (кваз)нормованих просторв логарифмчно гладкост, де, зокрема, вказуться на роль нтерполяц у х вивченн та можлив застосування до елптичних крайових задач.

Мета ц статт — видлити дослдити класи нормованих або квазнормованих просторв узагальнено гладкост, як можна отримати рзними методами нтерполяц просторв Соболва, Нкольського – Бсова Лзоркна – Трбеля. Показником регулярност для дослджуваних просторв служить довльна додатна функця, RO-змнна на нескнченност за В. Г. Авакумовичем. Вони широкими узагальненнями вказаних класичних просторв та допускають коректне означення на гладких многовидах й тому придатн для вивчення багатовимрних крайових задач. Використаний клас функцональних показникв регулярност , мабуть, максимально широким для вказано мети. У статт наведено застосування узагальнених просторв Соболва – Лзоркна – Трбеля Нкольського – Бсова до елптичних рвнянь та елптичних крайових задач на гладких многовидах.

2. Класичн функцональн простори та х нтерполяця. У цьому роздл розглядамо повн нормован функцональн

• —

  простори Соболва $H^{s}_{p}$, де $s\in\mathbb{R}$ $p\in(1,\infty)$;

• —

  простори Нкольського – Бсова $B^{s}_{p,q}$, де $s\in\mathbb{R}$ $p,q\in[1,\infty]$;

• —

  простори Лзоркна – Трбеля $F^{s}_{p,q}$, де $s\in\mathbb{R}$ $p,q\in[1,\infty)$.

Тут $s$ — показник регулярност (або, накше кажучи, гладкост) простору, а $p$ $q$ — показники сумовност (вдповдно, основний додатковий). (В англомовнй лтератур зустрчаться така термнологя: “smoothness index” для $s$, “integral-exponent” для $p$ “sum-exponent” для $q$; див., наприклад, [28, п. 2.2, с. 35]. Простори Нкольського – Бсова називають “Besov spaces”, а простори Лзоркна – Трбеля — “Triebel–Lizorkin spaces”.) Вказан простори спочатку означаються на $\mathbb{R}^{n}$ за допомогою перетворення Фур’ [6, п. 2.3], а потм на евклдових областях (як звуження на них просторв, заданих на $\mathbb{R}^{n}$) компактних нескнченно гладких многовидах (за допомогою локальних карт розбиття одиниц) [7, п. 3.2.2]. Важливо, що вдповдн простори на цих многовидах не залежать вд вибору локальних карт розбиття одиниц [7, п. 3.2.3].

Класи цих просторв пов’язан так [6, теореми 2.3.2(d) 2.3.3(a)]:

Зокрема,

де $L_{p}$ — простр Лебега функцй, сумовних з степенем $p$. Ц рвност виконуються з точнстю до екввалентност норм. Простори у формул (1) гльбертов з точнстю до екввалентност норм. Окремий нтерес виклика простр $B^{s}_{p,\infty}$. Вн простором Нкольського, якщо $s>0$ $p\neq\infty$. Крм того, $B^{s}_{\infty,\infty}$ збгаться (з точнстю до екввалентност норм) з простором Згмунда $\mathcal{C}^{s}$ порядку $s$, якщо $s>0$ (див. [7, с. 118, п. 2.5.7, теорема (ii)]). Отже, $B^{s}_{\infty,\infty}$ збгаться з простором Гельдера $C^{s}$, якщо додатне число $s$ нецле (при означенн просторв Гельдера Згмунда базовим простр $C(\mathbb{R}^{n})$ усх обмежених рвномрно неперервних функцй на $\mathbb{R}^{n}$).

Надал розглядаються комплексн лнйн простори. Вказан вище класи просторв мають важлив нтерполяцйн властивост. Перед тим як х нагадати, наведемо деяк стандартн позначення, як використовуються у теор нтерполяц нормованих просторв операторв на них. Нехай $E_{0}$ $E_{1}$ — пара (комплексних) банахових просторв, як лнйними многовидами у деякому аусдорфовому лнйному топологчному простор $T$, такими, що оператори вкладення х у $T$ неперервн. Таку пару називають нтерполяцйною, а сам банахов простори сумсними.

Нехай задано параметри $\theta\in(0,1)$ $q\in[1,\infty]$. Через $(E_{0},E_{1})_{\theta,q}$ позначаться банахв простр, отриманий дйсною нтерполяцю з параметрами $\theta$ $q$ упорядковано пари просторв $E_{0}$ $E_{1}$ (рзн екввалентн методи дйсно нтерполяц, зокрема, $K$-метод Петре, викладен, наприклад, у монографях [6, пп. 1.3 – 1.8], [29, розд. 3] [30, п 13.3]). Через $[E_{0},E_{1}]_{\theta}$ позначаться банахв простр, отриманий комплексною нтерполяцю з параметром $\theta$ упорядковано пари просторв $E_{0}$ $E_{1}$ ( означення див., наприклад, у щойно вказаних книгах [6, пп. 1.9], [29, розд. 4] [30, п 13.2b]).

Банахов простори $(E_{0},E_{1})_{\theta,q}$ $[E_{0},E_{1}]_{\theta}$ неперервно вкладаються у топологчний простр $T$. Бльше того, виконуються неперервн вкладення

Тут $E_{0}\cap E_{1}$ $E_{0}+E_{1}:=\{u_{0}+u_{1}:u_{0}\in E_{0},u_{1}\in E_{1}\}$ — банахов простори, надлен вдповдно нормами

Головна властивсть дйсного комплексного нтерполяцйних методв така: нехай $[E_{0},E_{1}]$ $[Q_{0},Q_{1}]$ — нтерполяцйн пари банахових просторв нехай $L:E_{0}+E_{1}\to Q_{0}+Q_{1}$ лнйний оператор такий, що його звуження на простори $E_{0}$ $E_{1}$ обмеженими операторами $L:E_{0}\to Q_{0}$ $L:E_{1}\to Q_{1}$; тод звуження оператора $L$ на простори $(E_{0},E_{1})_{\theta,q}$ $[E_{0},E_{1}]_{\theta}$ обмеженими операторами $L:(E_{0},E_{1})_{\theta,q}\to(Q_{0},Q_{1})_{\theta,q}$ $L:[E_{0},E_{1}]_{\theta}\to[Q_{0},Q_{1}]_{\theta}$. накше кажучи, ц методи нтерполяцйними функторами. Простори $(E_{0},E_{1})_{\theta,q}$ $[E_{0},E_{1}]_{\theta}$ називають нтерполяцйними щодо пари $[E_{0},E_{1}]$ (оскльки вони задовольняють цю головну властивсть, розглянуту у випадку, коли $E_{0}=Q_{0}$ $E_{1}=Q_{1}$). Дйсний $K$-метод нтерполяц та комплексний метод нтерполяц точними типу $\theta$, тобто виконуються так нервност для норм операторв, як фгурують в основнй властивост:

Тут, звичайно, $\|L\|_{X\to Y}$ познача норму лнйного обмеженого оператора $L:X\to Y$, де $X$ $Y$ — нормован простори.

Зауважимо, що при перестановц мсцями просторв у пар результат х дйсно або комплексно нтерполяц, взагал кажучи, змнються:

Якщо простори $E_{0}$ $E_{1}$ гльбертов сепарабельн, причому $E_{1}$ неперервно вкладаться в $E_{0}$ а $\Lambda$ — породжуючий оператор для х пари, то з точнстю до екввалентност норм

— результат квадратично нтерполяц цих просторв з степеневим параметром $t^{\theta}$ (див. [11, пп. 14.1, 15]). Тут область визначення $\mathrm{Dom}\,\Lambda^{\theta}$ оператора $\Lambda^{\theta}$ надлена гльбертовою нормою графка $(\|u\|_{E_{0}}^{2}+\|\Lambda^{\theta}u\|_{E_{0}}^{2})^{1/2}$, де $u\in\mathrm{Dom}\,\Lambda^{\theta}$.

Нагадамо основн нтерполяцйн властивост просторв Соболва, Нкольського – Бсова Лзоркна – Трбеля. Нехай $G$ познача або евклдв простр $\mathbb{R}^{n}$, де $n\in\mathbb{N}$, або вдкритий евклдв пвпростр (зокрема, $\mathbb{R}^{n}_{+}:=\{(x^{\prime},x_{n}):x^{\prime}\in\mathbb{R}^{n-1},x_{n}>0\}$), або нескнченно гладкий компактний многовид без краю, або внутршню частину нескнченно гладкого компактного многовиду з крам (зокрема, вдкриту обмежену евклдову область класу $C^{\infty}$, див, наприклад, [6, п. 3.2.1, означення 2]). Будемо розглядати ц функцональн простори, задан на множин $G$, позначаючи х через $H^{s}_{p}(G)$, $B^{s}_{p,q}(G)$ $F^{s}_{p,q}(G)$ вдповдно.

Почнемо з дйсно нтерполяц цих просторв. Нехай довльно задан параметри нтерполяц $\theta\in(0,1)$ $q\in[1,\infty]$, показники регулярност $s_{0},s_{1}\in\mathbb{R}$ та показники сумовност $p,q_{0},q_{1}\in[1,\infty]$ функцональних просторв. Коли формула мстить $F$-простори, додатково припускамо, що $p,q_{0},q_{1}\neq\infty$, а коли мстить $H$-простори, додатково припускамо, що $p\notin\{1,\infty\}$. Покладемо

З точнстю до екввалентност норм правильн так рвност:

Ц та подбн формули називають нтерполяцйними. З огляду на (2), окремим ( важливим) випадком останньо нтерполяцйно формули рвнсть

Отже, простори Нкольського – Бсова отримуються дйсно нтерполяцю пар просторв Соболва.

Перейдемо до комплексно нтерполяц розглянутих просторв. Нехай довльно задан параметр нтерполяц $\theta\in(0,1)$, показники регулярност $s_{0},s_{1}\in\mathbb{R}$ та показники сумовност $p_{0},p_{1},q_{0},q_{1}\in[1,\infty)$ просторв. Означимо параметр $s$ за формулою (14), а параметри $p,q\in[1,\infty)$ за формулами

З точнстю до екввалентност норм правильн так рвност:

З огляду на (2), окремим ( важливим) випадком останньо нтерполяцйно формули рвнсть

де $p_{0},p_{1}\neq 1$. Отже, кожен з класв просторв Соболва, Бсова (де $p$ $q$ скнченн) Лзоркна – Трбеля замкнений вдносно комплексно нтерполяц. Клас просторв Нкольського не замкнений вдносно комплексно нтерполяц, оскльки

(див. [6, п. 2.4.1, теорема (e)]).

У випадку $G=\mathbb{R}^{n}$ нтерполяцйн формули (15) (16) доведен, наприклад, в [7, с. 83, п. 2.4.2, теорема], формула (19) — в [6, с. 218, п. 2.4.1, теорема (d)], а формула (20) — в [6, с. 222, п. 2.4.2, теорема 1(d)]. Правда, у цитованй монограф [6] формула (19) доведена за припущення, що $p_{0},p_{1}\neq 1$, а формула (20) — за припущення, що $p_{0},p_{1},q_{0},q_{1}\neq\penalty 1$. Цих припущень можна позбутися, як це зроблено в [29, с. 195, теорема 6.4.5, формула (7)] для рвност (19). Для $G=\mathbb{R}^{n}_{+}$ ц формули випливають з попереднього випадку та тверджень про снування обмежених лнйних операторв продовження розподлв з просторв $B$ (Нкольського – Бсова) просторв $F$ (Лзоркна – Трбеля) на $\mathbb{R}^{n}_{+}$ в аналогчн простори на $\mathbb{R}^{n}$ (порвняти, наприклад, з [22, доведення теореми 3.2] або з [31, доведення теореми 3.3]). Ц твердження доведен в [7, с. 238, п. 2.9.1, твердження 2, п. 2.9.2, теорема]. Зокрема, нтерполяцйн формули (15) (при $1<p<\infty$) (19) (при $p_{0},p_{1}\neq 1$) для $G=\mathbb{R}^{n}_{+}$ доведен в [6, п. 2.10.1, лема]. нтерполяцйн формули (15), (16) (19), (20) для просторв на гладких компактних многовидах виводяться з аналогчних формул для $G\in\{\mathbb{R}^{n},\mathbb{R}^{n}_{+}\}$ за допомогою локальних карт розбиття одиниц (порвняти з [22, доведення теореми 2.2] у випадку многовиду без краю з [31, доведення теореми 3.5] у випадку многовиду з крам). Зокрема, в [7, п. 3.3.6, твердження (i)] доведено формули (15) (16) у випадку, коли $G$ — межа обмежено евклдово област класу $C^{\infty}$ (тод $G$ — нескнченно гладкий компактний многовид без краю).

Як бачимо, у дйсних нтерполяцйних формулах (15) – (17) основний показник сумовност $p$ не змнються, а $s_{0}\neq s_{1}$, на вдмну вд комплексних нтерполяцйних формул (19) – (21). Якщо змнювати його у лвй частин формул (15) – (17) або узяти $s_{0}=s_{1}$, отримумо у результат дйсно нтерполяц простори, взагал кажучи, вдмнн вд просторв Соболва, Бсова Лзоркна – Трбеля [6, п. 2.4.1, формули (4) (5), п. 2.4.2, формули (3) (5)].

Окремий нтерес приверта нтерполяцйна формула (20) у випадку, коли $p_{0}>1$, $q_{0}=2$ $p_{1}=q_{1}$. Тод вона набира вигляду

на пдстав (2) (3). Але на цьому шляху, нтерполюючи пари просторв Соболва Бсова, можна отримати, лише т простори Лзоркна – Трбеля $F^{s}_{p,q}(G)$, як задовольняють умову $1/(2p)<1/q<1/2+1/(2p)$ [6, п. 2.10.1].

2. Простори узагальнено гладкост. Розглянемо узагальнення просторв Соболва $H^{s}_{p}$, Нкольського – Бсова $B^{s}_{p,q}$ Лзоркна – Трбеля $F^{s}_{p,q}$ на випадок, коли:

• —

  показником регулярност служить замсть числа $s$ досить загальна функця $\alpha:\penalty[1,\infty)\to(0,\infty)$,

• —

  вдповдн банахов простори $H^{\alpha}_{p}$, $B^{\alpha}_{p,q}$ $F^{\alpha}_{p,q}$ отримуються у результат комплексно або дйсно нтерполяц гльбертових просторв $H^{\beta}:=H^{\beta}_{2}$, як утворюють розширену соболвську шкалу [22, п. 2.4.2], просторв Соболва, Нкольського – Бсова або Лзоркна – Трбеля вдповдно.

Показник регулярност $\beta$ для простору $H^{\beta}$ пробга деякий функцональний клас $\mathrm{RO}$, який, виявляться, можна узяти як клас показникв регулярност для просторв $H^{\alpha}_{p}$, $B^{\alpha}_{p,q}$ $F^{\alpha}_{p,q}$.

Означення 1. Клас $\mathrm{RO}$ складаться з усх вимрних за Борелем функцй $\alpha:[1,\infty)\rightarrow(0,\infty)$, для кожно з яких снують числа $b>1$ $c\geq 1$ так, що

У цьому означенн припускаться, що числа $b$ $c$ можуть залежати вд $\alpha$. (Втм, якщо вважати $b$ однаковим для усх $\alpha$, то буде, звсно, означено той самий клас $\mathrm{RO}$). Вказан в означенн функц називають RO-змнними за В. Г. Авакумовичем на нескнченност добре дослдженими (див., наприклад, [32], сс. 86–99]). Зокрема, до класу $\mathrm{RO}$ належить будь-яка неперервна функця $\alpha:[1,\infty)\rightarrow(0,\infty)$ вигляду

де довльно вибрано цле число $k\geq 1$ дйсн числа $r,r_{1},\ldots,r_{k}$.

Нехай $n\in\mathbb{N}$. Слдуючи за [33, 34], означимо простори $B^{\alpha}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$ $F^{\alpha}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$, де $\alpha\in\mathrm{RO}$, а показники сумовност $p$ $q$ — так як у просторах Нкольського – Бсова або Лзоркна – Трбеля вдповдно (простр $H^{\alpha}_{p}(\mathbb{R}^{n})$ розглянемо пзнше). Для цього знадобляться спецальн послдовност функцй класу $\mathcal{S}(\mathbb{R}^{n})$. Як звичайно, $\mathcal{S}(\mathbb{R}^{n})$ — лнйний топологчний простр Л. Шварца усх нескнченно диференцйовних функцй $\eta:\mathbb{R}^{n}\to\mathbb{C}$, як швидко спадають на нескнченност разом з усма частинними похдними $\partial^{\mu}\eta$, тобто $|x|^{m}\partial^{\mu}\eta(x)\to 0$ при $|x|\to\infty$ для довльного числа $m>0$ кожного мультиндексу $\mu$ (з невд’мними цлими компонентами). Функц класу $\mathcal{S}(\mathbb{R}^{n})$ називають тест-функцями. Нехай $\widehat{\eta}:=\mathcal{F}\eta$ познача перетворення Фур’ функц $\eta\in\mathcal{S}(\mathbb{R}^{n})$; воно встановлю зоморфзм простору $\mathcal{S}(\mathbb{R}^{n})$ на себе.

Означення 2. Послдовнсть $(\phi_{j})_{j=0}^{\infty}$ тест-функцй $\phi_{j}\in\mathcal{S}(\mathbb{R}^{n})$ називамо спецальною, якщо для деякого $N\in\mathbb{N}$ х перетворення Фур’ задовольняють так п’ять властивостей:

• (i)

  кожна функця $\widehat{\phi}_{j}\geq 0$;

• (ii)

  $\mathrm{supp}\,\widehat{\phi_{j}}\subset\{\xi\in\mathbb{R}^{n}:2^{j-N}\leq|\xi|\leq 2^{j+N}\}$ для довльного $j\in\mathbb{N}$ та, крм того, $\mathrm{supp}\,\widehat{\phi}_{0}\subset\{\xi\in\mathbb{R}^{n}:|\xi|\leq 2^{N}\}$;

• (iii)

  для довльного числа $\varepsilon\in(0,1)$ сну число $c_{\varepsilon}>0$ таке, що для кожного $j\in\mathbb{N}$ виконуться $\widehat{\phi}_{j}(\xi)\geq c_{\varepsilon}$, якщо $(2-\varepsilon)^{-N}2^{j}\leq|\xi|\leq(2-\varepsilon)^{N}2^{j}$, та, крм того, $\widehat{\phi}_{0}(\xi)\geq c_{\varepsilon}$, якщо $|\xi|\leq(2-\varepsilon)^{N}$.

• (iv)

  сну число $c>0$ таке, що $c\leq\sum_{j=0}^{\infty}\widehat{\phi}_{j}(\xi)$ для довльного $\xi\in\mathbb{R}^{n}$;

• (v)

  для кожного мультиндексу $\mu$ сну число $\widetilde{c}_{\mu}>0$ таке, що $2^{j|\mu|}\cdot|\partial^{\mu}\widehat{\phi}_{j}(\xi)|\leq\widetilde{c}_{\mu}$ для довльних $\xi\in\mathbb{R}^{n}$ $j\in\mathbb{N}$.

Приклад спецально послдовност, отримамо, якщо довльно виберемо число $\penalty{N\in\mathbb{N}}$ функцю $\eta\in\mathcal{S}(\mathbb{R}^{n})$ таку, що $\mathrm{supp}\,\eta\subset\{\xi\in\mathbb{R}^{n}:2^{-N}\leq|\xi|\leq 2^{N}\}$ $\eta(\xi)>0$ за умови $2^{-N}<|\xi|<2^{N}$, покладемо $\widehat{\phi}_{j}(\xi):=\eta(2^{-j}\xi)$ для усх $\xi\in\mathbb{R}^{n}$ $j\in\mathbb{N}$, довльно виберемо функцю $\widehat{\phi}_{0}\in\mathcal{S}(\mathbb{R}^{n})$ таку, що $\mathrm{supp}\,\widehat{\phi}_{0}\subset\{\xi\in\mathbb{R}^{n}:|\xi|\leq 2^{N}\}$ $\widehat{\phi}_{0}>0$ за умови $|\xi|<2^{N}$ та перейдемо до Фур’-прообразв функцй $\widehat{\phi}_{j}$ $\widehat{\phi}_{0}$.

Довльно виберемо спецальну послдовнсть $(\phi_{j})_{j=0}^{\infty}\subset\mathcal{S}(\mathbb{R}^{n})$.

Означення 3. Нехай $\alpha\in\mathrm{RO}$, $p,q\in[1,\infty]$. Лнйний простр $B^{\alpha}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$ складаться з усх розподлв $f\in\mathcal{S}^{\prime}(\mathbb{R}^{n})$, як задовольняють умову

або умову

Цей простр надлено нормою $\|\cdot\|_{B^{\alpha}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})}$. Його називамо узагальненим простором Нкольського – Бсова порядку $\alpha$ (зокрема, — узагальненим простором Нкольського, якщо $p\neq\infty$ $q=\infty$, або узагальненим простором Згмунда, якщо $p=q=\infty$).

Тут, як звичайно, $\mathcal{S}^{\prime}(\mathbb{R}^{n})$ — лнйний топологчний простр усх повльно зростаючих розподлв на $\mathbb{R}^{n}$ (вн дуальним до простору $\mathcal{S}(\mathbb{R}^{n})$), а $\phi_{j}\ast f$ — згортка тест-функц $\phi_{j}\in\mathcal{S}(\mathbb{R}^{n})$ розподлу $f\in\mathcal{S}^{\prime}(\mathbb{R}^{n})$ (тому $\phi_{j}\ast f\in C^{\infty}(\mathbb{R}^{n})$). Нагадамо, що

де $p<\infty$, та

для довльно вимрно (зокрема, неперервно) функц $u:\mathbb{R}^{n}\to\mathbb{C}$.

Норми у формулах (25) (26) можна записати одномантно, скориставшись стандартним позначенням норми

числово послдовност $\omega:=(\omega_{j})_{j=0}^{\infty}$. А саме,

яке б не було $q\in[1,\infty]$. Переставивши тут мсцями норми $\|\cdot\|_{L_{p}(\mathbb{R}^{n})}$ $\|\cdot\|_{l_{q}}$, отримамо означення простору $F^{\alpha}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$.

Означення 4. Нехай $\alpha\in\mathrm{RO}$, а $p,q\in[1,\infty)$. Лнйний простр $F^{\alpha}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$ складаться з усх розподлв $f\in\mathcal{S}^{\prime}(\mathbb{R}^{n})$, як задовольняють умову

Цей простр надлено нормою $\|\cdot\|_{F^{\alpha}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})}$. Його називамо узагальненим простором Лзоркна – Трбеля порядку $\alpha$.

Як бачимо,

Означення 3 наведено у робот [33, с. 191, означення 6]. Означення 4 сформульовано у бльш пзнй статт [34, с. 160, означення 2.2] для $p,q\in(1,\infty)$ (там же наведено означення 3). У цих двох роботах замсть $\mathrm{RO}$ використано клас $\mathfrak{B}$ усх неперервних функцй $\alpha:(0,\infty)\to(0,\infty)$ таких, що $\alpha(1)=1$

Функцю $\overline{\alpha}(\lambda)$ аргументу $\lambda>0$ називають функцю розтягу функц $\alpha$. Втм, використання усх $\alpha\in\mathrm{RO}$ або усх $\alpha\in\mathfrak{B}$ да той самий (з точнстю до екввалентност норм) клас просторв $B^{\alpha}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$ чи $F^{\alpha}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$. Справа у тому, що означення цих просторв використову лише значення $\alpha(2^{j})$, де $0\leq j\in\mathbb{Z}$, а кожна з умов $\alpha\in\mathrm{RO}$ $\alpha\in\mathfrak{B}$ тягне за собою слабку екввалентнсть $\alpha(2^{j+1})\asymp\alpha(2^{j})$ при $0\leq j\in\mathbb{Z}$, тобто властивсть

Крм того, узявши довльну числову послдовнсть $\omega:=(\omega_{j})_{j=0}^{\infty}\subset(0,\infty)$ таку, що $\omega_{j+1}\asymp\omega_{j}$ при $0\leq j\in\mathbb{Z}$, будумо неперервну кусково-лнйну функцю $\alpha\in\mathrm{RO}$ таку, що $\alpha(2^{j})=\omega_{j}$ для кожного $j\in\mathbb{N}\cup\{0\}$, а за $\alpha$ — функцю $\alpha^{\star}\in\mathfrak{B}$ за формулою

Отже, будь-яка вказана числова послдовнсть $\omega$ породжу рвн (з точнстю до пропорцйност норм) простори $B^{\alpha}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})=B^{\alpha^{\star}}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$ $F^{\alpha}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})=F^{\alpha^{\star}}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$. Звсно, в означеннях цих просторв замсть функцонального параметру $\alpha\in\mathrm{RO}$ можна використовувати послдовнсть $\omega$, як це зроблено, в [35, означення 2.5]. З огляду на зв’язок цих просторв з розширеною соболвською шкалою $\{H^{\beta}(\mathbb{R}^{n}):\beta\in\mathrm{RO}\}$, краще використовувати функцональний параметр з класу $\mathrm{RO}$.

Простори, уведен в означеннях 3 4, (а також х аналоги для бльш широких класв показникв регулярност $\alpha$), часто називають просторами узагальнено гладкост (spaces of generalized (or generalised) smoothness). Такий термн прийнято в оглядах [12, 13] робт росйських математикв за цю тематикою, в основному Г. А. Калябна М. Л. Гольдмана, та використовуться у недавнх роботах (див., наприклад, статт [35, 36, 37] монограф . Трбеля [10, с. 53] [14, с. 54]). В оглядах [12, 13] розглянуто простори узагальнено гладкост $B^{(\omega,\nu)}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$ $F^{(\omega,\nu)}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$ та х аналоги для евклдових областей, де $p,q\in(1,\infty)$, числова послдовнсть $\omega:=(\omega_{j})_{j=0}^{\infty}\subset(0,\infty)$ задовольня властивост

а числова послдовнсть $\nu:=(\nu_{j})_{j=0}^{\infty}\subset(0,\infty)$ сильно зростаючою у сенс [12, п. Д.1.2, c. 386, означення 1] (як звичайно, $1/q+1/q^{\prime}=1$). Зокрема, якщо $\omega_{j+1}\asymp\omega_{j}$ кожне $\nu_{j}=2^{j}$, то ц простори збгаються з точнстю до екввалентност норм з вдповдно просторами $B^{\alpha}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$ $F^{\alpha}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$ для деякого $\alpha\in\mathrm{RO}$ такого, що (принаймн) $\alpha(t)\to\infty$ при $t\to\infty$. Простори $B^{(\omega,\nu)}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$ $F^{(\omega,\nu)}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$ для довльно послдовност $\omega:=(\omega_{j})_{j=0}^{\infty}\subset(0,\infty)$ тако, що $\omega_{j+1}\asymp\omega_{j}$, досить широкого класу послдовностей $\nu:=(\nu_{j})_{j=0}^{\infty}\subset(0,\infty)$ уведен ( дослджен) в [36, Означення 3.1.2] [35, Означення 2.5] (остання робота охоплю квазнормований випадок, коли $p,q\in(0,1)$). Якщо кожне $\nu_{j}=2^{j}$, то класи цих просторв збгаються з класами просторв, уведених в означеннях 3 4 вдповдно.

Зауважимо, що в означеннях 3 4 згортку $\phi_{j}\ast f$ можна подати у вигляд

де $\mathcal{F}$ $\mathcal{F}^{-1}$ — оператори прямого оберненого перетворення Фур’, задан на простор $\mathcal{S}^{\prime}(\mathbb{R}^{n})$. Отже, ц означення вводять простори $B^{\alpha}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$ $F^{\alpha}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$ за допомогою перетворення Фур’. Такий пдхд названо декомпозицю диференцальних властивостей розподлу $f$ [7, с. 54].

Твердження 1. Лнйн нормован простори $B^{\alpha}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$ $F^{\alpha}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$, уведен в означеннях $3$ $4$, повними та з точнстю до екввалентност норм не залежать вд вибору послдовност $(\phi_{j})_{j=0}^{\infty}\subset\mathcal{S}(\mathbb{R}^{n})$, яка задовольня означення $2$.

Це твердження належить [34, с. 161] (правда, при $p,q\neq 1$ для $F$-просторв) доводиться подбно до випадку звичайних (тобто класичних) просторв Нкольського – Бсова Лзоркна – Трбеля (див. [7, п. 2.3.2, доведення твердження 1; п. 2.3.3, крок 4 доведення теореми]).

Очевидно, що

з рвнстю норм, де $1\leq p<\infty$.

Розглянемо три важлив окрем випадки просторв $B^{\alpha}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$ $F^{\alpha}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$.

Випадок 1 (класичн простори). Якщо $\alpha(t)\equiv t^{s}$ для деякого $s\in\mathbb{R}$, то $B^{\alpha}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$ ста, за означенням, простором Нкольського – Бсова $B^{s}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$, а $F^{\alpha}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$ — простором Лзоркна – Трбеля $F^{s}_{p,q}(\mathbb{R}^{n})$. (Часто використовують нше означення цих просторв [6, п. 2.3.1, означення 1 (a) (b)], екввалентне даному [6, п. 2.3.2, теорема, п. (a) (b)].)

Випадок 2 (узагальнен простори Соболва). Припустимо, що функцональний параметр $\alpha\in\mathrm{RO}$ задовольня так дв умови: $\alpha\in C^{\infty}([1,\infty))$

Нехай $p\in(1,\infty)$. Тод

виконуться екввалентнсть норм

тут $\langle\xi\rangle:=(1+|\xi|^{2})^{1/2}$ — згладжений модуль вектора $\xi\in\mathbb{R}^{n}$. Це доведено в [34, с. 162, теорема 3.4]. Якщо $\alpha(t)\equiv t^{s}$ для деякого $s\in\mathbb{R}$, то $H^{\alpha}_{p}(\mathbb{R}^{n})$ ста простором Соболва $H^{s}_{p}(\mathbb{R}^{n})$. Тому банахв простр $H^{\alpha}_{p}(\mathbb{R}^{n})$ називамо узагальненим простором Соболва порядку $\alpha$ з показником сумовност $p$.

Означення (40) простору $H^{\alpha}_{p}(\mathbb{R}^{n})$ коректне, якщо функця $\alpha(\langle\xi\rangle)$ аргументу $\xi\in\mathbb{R}^{n}$ поточковим мультиплкатором на простор $\mathcal{S}^{\prime}(\mathbb{R}^{n})$. Включення $\alpha\in\mathrm{RO}\cap C^{\infty}([1,\infty))$ разом з умовою (39) гаранту це. Доведення формули $F^{\alpha}_{p,2}(\mathbb{R}^{n})=H^{\alpha}_{p}(\mathbb{R}^{n})$, наведене в [34, с. 162, теорема 3.4], використову оператор

рвнсть (5) та зоморфзми $J^{\alpha}:H^{\alpha}_{p}(\mathbb{R}^{n})\leftrightarrow H^{0}_{p}(\mathbb{R}^{n})$ (очевидний) $J^{\alpha}:F^{\alpha}_{p,2}(\mathbb{R}^{n})\leftrightarrow F^{0}_{p,2}(\mathbb{R}^{n})$. Останнй обрунтовуться подбно до [6, п. 2.3.4, доведення], де властивсть (39) потрбна для побудови за $\alpha$ деяко спецально послдовност тест-функцй (див. означення 2).

Узагальнен простори Соболва дослджувалися у роботах [38, 39, 40, 41, 33, 34] 60–80-х рокв минулого сторччя, як зотропн [33, 34] так , взагал кажучи, анзотропн простори [38, 39, 40, 41], коли показником регулярност нерадальна функця $n$ змнних. У вказаних роботах, за винятком [38] [41], вивчали й нтерполяцйн властивост цих просторв. На меж минулого цього столття з’явилася серя робт А. Г. Багдасаряна [42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49], у яких дослджуються нтерполяцйн та нш властивост анзотропних просторв Соболва (а також Бсова Лзоркна – Трбеля) узагальнено гладкост. У новтнй статт [50] дано застосування (мабуть, уперше) анзотропних узагальнених просторв Соболва до елптичних рвнянь на $\mathbb{R}^{n}$.

Випадок 3 (гльбертов простори). х отримумо, коли $p=q=2$. Оскльки перетворення Фур’ зоморфзмом на простор $L_{2}(\mathbb{R}^{n})$, то означення узагальненого простору Соболва $H^{\alpha}(\mathbb{R}^{n}):=H^{\alpha}_{2}(\mathbb{R}^{n})$ гльбертово норми у ньому можна дати для довльного $\alpha\in\mathrm{RO}$ за формулами (40) (41), прибравши у них обернене перетворення Фур’ $\mathcal{F}^{-1}$ вимагаючи, щоб $\mathcal{F}f$ була класичною функцю.

Теорема 1. Для кожного $\alpha\in\mathrm{RO}$ виконуються рвност просторв

з точнстю до екввалентност норм.

Ця теорема доводиться (як рвнсть (40)) за допомогою оператора $J^{\alpha}$, який тепер коректно означений для усх

При обрунтуванн зоморфзму $J^{\alpha}:F^{\alpha}_{2,2}(\mathbb{R}^{n})\leftrightarrow L_{2}(\mathbb{R}^{n})$ нема потреби у переход вд стартово спецально системи тест-функцй до ншо тако системи, пов’язано з $\alpha$, й тому не потрбна властивсть (39).