Вступ

В. М. ЛОСЬ
В. А. МИХАЙЛЕЦЬ
О. О. МУРАЧ

ПАРАБОЛЧН

ГРАНИЧН ЗАДАЧ

ТА УЗАГАЛЬНЕН

ПРОСТОРИ СОБОЛВА

V. M. LOS
V. A. MIKHAILETS
A. A. MURACH

PARABOLIC

BOUNDARY-VALUE

PROBLEMS

AND GENERALIZED

SOBOLEV SPACES

2020 MSC: 35K35, 46E35

У монограф викладено засади ново теор параболчних початково-крайових задач у шкалах узагальнених анзотропних просторв Соболва. Ц шкали калброван стотно бльш тонко за допомогою функцонального показника регулярност, нж класи просторв, як ранше використовували в теор параболчних диференцальних рвнянь. Працю вирзня систематичне застосування методу квадратично нтерполяц з функцональним параметром абстрактних соболвських гльбертових просторв.

Для науковцв, викладачв унверситетв, аспрантв студентв старших курсв, як спецалзуються в галуз диференцальних рвнянь математичного аналзу.

Рецензенти:

доктор фзико-математичних наук,
професор С. Д. васишен

член-кореспондент НАН Украни,
доктор фзико-математичних наук А. Н. Кочубей

The research monograph expounds the foundation of a new theory of parabolic initial-boundary-value problems in scales of generalized anisotropic Sobolev spaces. These scales are calibrated essentially more finely with the help of a function parameter of regularity than the classes of spaces used earlier in the theory of parabolic problems. The monograph is featured by the systematic application of the method of quadratic interpolation (with function parameter) between abstract and Sobolev inner product spaces.

The monograph is intended for the researches, professors, PhD students, and senior students specializing in differential equations and mathematical analysis.

Reviewers:

Professor S. D. Ivasyshen

Professor A. N. Kochubei

©В. М. Лось, В. А. Михайлець, О. О. Мурач, 2021

Вступ

Запропонована монографя присвячена новтнй теор розв’язност параболчних початково-крайових задач у функцональних просторах, що утворюють шкали, калброван бльш тонко, нж шкали анзотропних просторв Соболва або Гельдера, як зазвичай використовуються у дослдженн параболчних задач. Це досягаться за допомогою функцонального параметра, що зада додаткову (позитивну або негативну) регулярнсть функцй, яку не можна розрзнити за допомогою числових параметрв. Простори, використан у монограф, належать до класу функцональних просторв, уведених Л. Хермандером [70], являють собою широке змстовне узагальнення анзотропних просторв Соболва.

Класичну теорю розв’язност параболчних задач у просторах Соболва Гельдера було створено у працях М. С. Аграновича М. . Вшика [1], С. Д. Ейдельмана [75], O. О. Ладиженсько, В. О. Солоннкова Н. М. Уральцево [30], A. Фрдмана [68], Ж.-Л. Лонса Е. Мадженеса [167], С. Д. васишена [17], М. В. Житарашу [112] та нших математикв у 60–80-х роках ХХ ст. ядро утворюють теореми про зоморфзми, як стверджують, що параболчн задач коректними у сенс Адамара на вдповдних парах анзотропних просторв Соболва або Гельдера, тобто обмежен оператори, породжен задачами, зоморфзмами на цих парах. Вказан теореми вдграють ключову роль у дослдженн регулярност розв’язкв параболчних задач, х функцй Грна, задач керування для параболчних систем та нших важливих питань. З точки зору застосувань окремий нтерес викликають теореми про зоморфзми у випадку гльбертових просторв, структура яких подбна до геометр скнченновимрних евклдових просторв. У цьому випадку використовуються анзотропн простори Соболва, побудован на основ просторв квадратично нтегровних функц.

Звсно, чим тонше калбрована шкала функцональних просторв, тим точнш результати можна отримати за допомогою. Калбрування числовими параметрами, як служать показниками регулярност для просторв Соболва Гельдера, виявилося досить грубим для низки важливих задач математичного аналзу [31, 62, 63, 229, 238, 240], теор диференцальних рвнянь з частинними похдними [70, 72, 43, 204, 218, 221], теор стохастичних процесв [140] та нших. Це з’ясувалося ще 60 рокв тому принаймн стосовно багатовимрних диференцальних рвнянь спонукало Л. Хермандера [70] увести та дослдити нормован функцональн простори

\mathcal{B}_{p,\mu}:=\bigl\{w\in\mathcal{S}^{\prime}(\mathbb{R}^{k}):\mu\widehat{w}\in L_{p}(\mathbb{R}^{k})\bigr\},

параметризован за допомогою достатньо загально функц $\mu:\penalty\mathbb{R}^{k}\to(0,\infty)$ . Тут числовий параметр $p$ задовольня умову $1\leq p\leq\infty$ , а $\widehat{w}$ познача перетворення Фур’ повльно зростаючого розподлу $w$ з простору Шварца $\mathcal{S}^{\prime}(\mathbb{R}^{k})$ . Функця $\mu$ частотного аргументу показником регулярност для простору $\mathcal{B}_{p,\mu}$ ; вона характеризу регулярнсть розподлу $w$ у термнах поведнки на нескнченност його перетворення Фур’.

У прац Л. Хермандера [70], яка стала важливим етапом розвитку сучасно теор диференцальних рвнянь з частинними похдним, простори $\mathcal{B}_{p,\mu}$ були систематично застосован до дослдження умов снування та регулярност розв’язкв багатовимрних диференцальних рвнянь. Найбльш повн результати отримано для гпоелптичних рвнянь, до яких належать параболчн рвняння. У випадку $p=2$ простори Хермандера стають гльбертовими дають широке узагальнення $L_{2}$ -просторв Соболва. Так, якщо $\mu(\xi)=(1+|\xi|^{2})^{s/2}$ для довльного вектора $\xi\in\mathbb{R}^{k}$ деякого деякого дйсного числа $s$ , то $\mathcal{B}_{2,\mu}$ — гльбертв простр Соболва порядку $s$ . Цим результатам присвячено другий том [72] вдомо чотиритомно монограф Л. Хермандера «The Analysis of Linear Partial Differential Operators», яку називають бблю теор лнйних багатовимрних диференцальних рвнянь.

Праця Л. Хермандера [70] привернула значну увагу до узагальнених соболвських просторв стимулювала х рзн дослдження та застосування, переважно у математичному аналз. Втм, до недавнього часу у теор багатовимрних крайових задач ц простори практично не використовували. Це було зумовлено вдсутнстю коректного означення вказаних просторв на гладких многовидах (у тому сенс, що так простори не повинн залежати вд вибору локальних карт, як покривають многовид). Окрм того, бракувало зручного аналтичного нструментарю для роботи з цими просторами.

Недавно ситуаця кардинально змнилася. У 2005–2010 роках зусиллями В. А. Михайлеця та О. О. Мурача було створено теорю елптичних крайових задач в узагальнених соболвських просторах вигляду $H^{s;\varphi}:=\mathcal{B}_{2,\mu}$ , де

\mu(\xi)\equiv(1+|\xi|^{2})^{s/2}\,\varphi((1+|\xi|^{2})^{1/2}),

число $s$ дйсне, а функця $\varphi:[1,\infty)\to(0,\infty)$ повльно змнються на нескнченност за Караматою. Стандартними прикладами тако функц $\varphi$ логарифмчна функця, довльн терац та х довльн степен. Ц простори зотропн (тобто нварантн вдносно рухв у евклдовому простор), оскльки показник регулярност залежить лише вд $|\xi|$ . Для них функцональний параметр $\varphi$ зада регулярнсть, пдпорядковану основнй (степеневй) регулярност, задано числовим параметром $s$ . Головним аналтичним методом у цй теор квадратична нтерполяця з функцональним параметром гльбертових просторв операторв, що дють на них. За його допомогою можна коректно означити вказан простори на гладких многовидах суттво полегшити х застосування до елптичних диференцальних операторв та елптичних крайових задач. Цю теорю викладено у працях [43, 204].

Зовсм недавно автори запропоновано монограф застосували цей метод у теор параболчних початково-крайових задач. За його допомогою встановлено коректну розв’язнсть параболчних задач в анзотропних узагальнених просторах Соболва $H^{s,s/(2b);\varphi}:=\mathcal{B}_{2,\mu}$ , де

\mu(\xi^{\prime},\xi_{k})=\bigl(1+|\xi^{\prime}|^{2}+|\xi_{k}|^{1/b}\bigr)^{s/2}\varphi\bigl((1+|\xi^{\prime}|^{2}+|\xi_{k}|^{1/b})^{1/2}\bigr)

для довльних аргументв $\xi^{\prime}\in\mathbb{R}^{k-1}$ $\xi_{k}\in\mathbb{R}$ . Тут число $s$ додатне, число $b$ натуральне, а функця $\varphi$ такою, як зазначено вище. Анзотропя цих просторв задаться за допомогою параметра $2b$ , що характеризу параболчнсть диференцального рвняння, для якого ставиться початково-крайова задача. Наприклад, $2b=2$ для рвняння теплопровдност (а для елптичних рвнянь формально покладають $2b=1$ отримують зотропн простори, наведен вище). Якщо $\varphi(\cdot)\equiv 1$ , то $H^{s,s/(2b);\varphi}$ ста анзотропним соболвським простором порядку $s$ за просторовими змнними порядку $s/(2b)$ за часовою змнною.

У цй монограф викладено теорю розв’язност параболчних початково-крайових задач у вказаних узагальнених просторах Соболва. Теорю було створено авторами монограф в останн десятилття. Праця складаться з трьох роздлв. У роздл 1 розглянуто узагальнен соболвськ простори, потрбн для дослдження параболчних задач. Вивчено властивост цих просторв, насамперед нтерполяцйн. З огляду на це обговорено метод квадратично нтерполяц пар гльбертових просторв, який вдгра ключову роль у монограф. Саму теорю викладено у роздлах 2 3. Роздл 2 присвячено параболчним задачам з однордними початковими умовами (так задач називамо напводнордними), а роздл 3 — задачам з неоднордними початковими умовами. Такий подл матералу зумовлений тим, що дослдження напводнордних параболчних задач та хн властивост мають свою специфку, на вдмну вд неоднордних задач. Основними результатами цих роздлв теореми про зоморфзми, породжен параболчними задачами на парах вдповдних узагальнених просторв Соболва, та теореми про локальну регулярнсть розв’язкв параболчних задач (впритул до меж цилндрично област задання параболчного рвняння). У межах кожного з цих роздлв розглядаються спочатку простш за будовою параболчн задач (основн задач для рвняння теплопровдност, одновимрн за просторовою змнною задач), дослдження яких здаться простшим. Наприклад, для вивчення одновимрних задач не потрбн простори на многовидах. Остаточн результати отримано для $2b$ -параболчних за Петровським багатовимрних диференцальних рвнянь загальних крайових умов довльного порядку.

Роздл 1 Узагальнен простори Соболва та х нтерполяця

У цьому роздл розглянуто узагальнен простори Соболва $H^{s,s\gamma;\varphi}$ , для яких числов параметри $s\in\mathbb{R}$ $s\gamma$ , де $\gamma>0$ , задають основну регулярнсть вдповдно за просторовими часовою змнними, а функцональний параметр $\varphi$ визнача додаткову регулярнсть за цими змнними. У випадку $\gamma=1/(2b)$ ц простори будуть потрбн для дослдження $2b$ -параболчних диференцальних рвнянь вдповдних м початково-крайових задач. Головна властивсть цих просторв поляга у тому, що вони отримуються квадратичною нтерполяцю з деяким функцональним параметром анзотропних просторв Соболва (х мамо у випадку одинично функц $\varphi$ ). Тому роздл 1 починаться з обговорення квадратично нтерполяц (з функцональним параметром) загальних гльбертових просторв та властивостей, потрбних надал. Вона основним методом дослдження у монограф. Окрема увага придляться версям просторв $H^{s,s\gamma;\varphi}$ , як використовуються у теор параболчних задач; а саме: просторам, заданим на цилндричних областях, х бчних поверхнях, та версям цих просторв для функцй, як анулюються, якщо часова змнна $t<0$ (останн позначамо через $H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}$ ). Окрм нтерполяцйних властивостей цих просторв, обговорюються теореми про вкладення слди. З огляду на подальш застосування важливу роль вдграватимуть теорема про слди, породжен оператором даних Кош, та теорема про вкладення цих просторв у анзотропн простори неперервно диференцйовних функцй. Цим двом теоремам присвячено пдроздли 1.5 1.6.

1.1 нтерполяця з функцональним
параметром

У цьому пдроздл розглянемо метод квадратично нтерполяц з функцональним параметром пар гльбертових просторв, який введено Ч. Фойашем Ж.-Л. Лонсом [121, с. 278]. Для наших цлей достатньо обмежитися випадком сепарабельних комплексних гльбертових просторв.

Нехай $X:=[X_{0},X_{1}]$ впорядкованою парою сепарабельних комплексних гльбертових просторв таких, що $X_{1}$ — щльний лнйний многовид у простор $X_{0}$ вкладення $X_{1}\hookrightarrow X_{0}$ неперервне. Таку пару називають регулярною. Для не сну самоспряжений додатно визначений оператор $J$ у простор $X_{0}$ з областю визначення $X_{1}$ такий, що $\|Jv\|_{X_{0}}=\|v\|_{X_{1}}$ для кожного $v\in X_{1}$ . Оператор $J$ визначаться парою $X$ однозначно називаться породжуючим оператором для $X$ (див., наприклад, [27, розд. 4, теорема 1.12]). Вн зада зометричний зоморфзм $J:X_{1}\leftrightarrow X_{0}$ .

Позначимо через $\mathcal{B}$ множину всх вимрних за Борелем функцй $\psi:(0,\infty)\rightarrow(0,\infty)$ таких, що $\psi$ обмежена на кожному вдрзку $[a,b]$ , де $0<a<b<\infty$ , функця $1/\psi$ обмежена на кожному промен $[a,\infty)$ , де $a>0$ .

Для задано функц $\psi\in\mathcal{B}$ розглянемо (взагал необмежений) оператор $\psi(J)$ , означений у гльбертовому простор $X_{0}$ як борелева функця $\psi$ вд $J$ . Цей оператор будуться за допомогою спектрально теореми, застосовано до самоспряженого оператора $J$ (див., наприклад, [5, розд. XIII, § 6]). Позначимо через $[X_{0},X_{1}]_{\psi}$ , або скорочено через $X_{\psi}$ , область визначення оператора $\psi(J)$ , надлену скалярним добутком

(v_{1},v_{2})_{X_{\psi}}:=(\psi(J)v_{1},\psi(J)v_{2})_{X_{0}}.

Лнйний простр $X_{\psi}$ гльбертовим сепарабельним вдносно цього скалярного добутку. Останнй породжу норму

\|v\|_{X_{\psi}}:=\|\psi(J)v\|_{X_{0}}.

Функцю $\psi\in\mathcal{B}$ називамо нтерполяцйним параметром, якщо для всх регулярних пар $X=[X_{0},X_{1}]$ та $Y=[Y_{0},Y_{1}]$ гльбертових просторв для довльного лнйного вдображення $T$ , заданого на $X_{0}$ , виконуться така властивсть: якщо звуження вдображення $T$ на $X_{j}$ обмеженим оператором $T:X_{j}\rightarrow Y_{j}$ для кожного $j\in\{0,1\}$ , то звуження вдображення $T$ на $X_{\psi}$ також обмеженим оператором $T:X_{\psi}\rightarrow Y_{\psi}$ .

Якщо $\psi$ нтерполяцйним параметром, то будемо казати, що гльбертв простр $X_{\psi}$ отримано внаслдок квадратично нтерполяц з функцональним параметром $\psi$ пари $X=\penalty[X_{0},X_{1}]$ (або, накше кажучи, мж просторами $X_{0}$ $X_{1}$ ). Крм того, будемо казати, що обмежений оператор $T:X_{\psi}\rightarrow Y_{\psi}$ результатом нтерполяц операторв $T:X_{j}\rightarrow Y_{j}$ , де $j\in\{0,1\}$ . У цьому випадку виконуються неперервн та щльн вкладення $X_{1}\hookrightarrow X_{\psi}\hookrightarrow X_{0}$ .

Клас усх нтерполяцйних параметрв (у сенс наведеного щойно означення) допуска конструктивний опис. А саме, функця $\psi\in\penalty\mathcal{B}$ нтерполяцйним параметром тод тльки тод, коли вона псевдоугнута в окол нескнченност. Остання властивсть означа снування угнуто додатно функц $\psi_{1}(r)$ аргументу $r\gg 1$ тако, що обидв функц $\psi/\psi_{1}$ $\psi_{1}/\psi$ обмежен в деякому окол нескнченност. Цей критерй виплива з опису Ж. Петре [223, 224] класу всх нтерполяцйних функцй для вагових просторв типу $L_{p}(\mathbb{R}^{n})$ (див. [43, 204, п. 1.1.9]).

У прац систематично використовуться такий наслдок з цього критерю, наведений, наприклад в [43, 204, теорема 1.11].

Теорема 1.1.

Припустимо, що функця $\psi\in\mathcal{B}$ правильно змнна на нескнченност порядку $\theta$ , де $0<\theta<1$ , тобто

\lim_{r\rightarrow\infty}\;\frac{\psi(\lambda r)}{\psi(r)}=\lambda^{\theta}\hskip 10.00002pt\mbox{для кожного}\hskip 10.00002pt\lambda>0.

Тод $\psi$ нтерполяцйним параметром.

Зауважимо, що поняття правильно змнно функц увв Й. Карамата [145]. Як звичайно, припускаться, що така функця вимрною за Борелем в окол нескнченност. Правильно змнна функця (на нескнченност) порядку $\theta=0$ називаться повльно змнною (за Караматою). Звсно, функця $\psi$ правильно змнна порядку $\theta\in\mathbb{R}$ тод тльки тод, коли $\psi(r)\equiv r^{\theta}\psi_{0}(r)$ для деяко повльно змнно функц $\psi_{0}$ .

У важливому випадку степеневих функцй теорема 1.1 приводить до класично нтерполяцйно теореми Ж.-Л. Лонса С. Г. Крейна (див. х монограф [27, розд.4, п. 1.10] [32, розд. 1, пп. 2 5]). Згдно з нею функця $\psi(r)\equiv r^{\theta}$ нтерполяцйним параметром, якщо $0<\theta<1$ . У цьому випадку показник $\theta$ розглядаться як числовий параметр нтерполяц.

Сформулюмо три властивост нтерполяц, як будемо систематично використовувати у доведеннях. Перша з них да змогу звести нтерполяцю деяких пдпросторв або фактор-просторв до нтерполяц вихдних гльбертових просторв (див. [43, 204, теорема 1.6] або [64, п. 1.17.1, теорема 1]). Як звичайно, пдпростори припускаються замкненими. Проктори на них вважамо, взагал кажучи, не ортогональними.

Теорема 1.2.

Нехай $X=[X_{0},X_{1}]$ регулярною парою гльбертових просторв, а $Y_{0}$ пдпростором простору $X_{0}$ . Тод $Y_{1}:=X_{1}\cap Y_{0}$ пдпростором простору $X_{1}$ . Припустимо, що сну лнйне вдображення $P:X_{0}\rightarrow X_{0}$ , яке для кожного $j\in\{0,\,1\}$ проктором простору $X_{j}$ на його пдпростр $Y_{j}$ . Тод пари $[Y_{0},Y_{1}]$ $[X_{0}/Y_{0},X_{1}/Y_{1}]$ регулярн та для довльного нтерполяцйного параметра $\psi\in\mathcal{B}$ виконуються рвност

	$\displaystyle[Y_{0},Y_{1}]_{\psi}$	$\displaystyle=X_{\psi}\cap Y_{0},$		(1.1)
	$\displaystyle[X_{0}/Y_{0},X_{1}/Y_{1}]_{\psi}$	$\displaystyle=X_{\psi}/(X_{\psi}\cap Y_{0})$		(1.2)

з екввалентнстю норм. Тут $X_{\psi}\cap Y_{0}$ пдпростором простору $X_{\psi}$ .

Друга властивсть да змогу звести нтерполяцю прямих сум гльбертових просторв до нтерполяц хнх доданкв (див. [43, 204, теорема 1.8]).

Теорема 1.3.

Нехай $[X_{0}^{(j)},X_{1}^{(j)}]$ , де $j=1,\ldots,q$ , скнченним набором регулярних пар гльбертових просторв. Тод

\biggl[\,\bigoplus_{j=1}^{q}X_{0}^{(j)},\,\bigoplus_{j=1}^{q}X_{1}^{(j)}\biggr]_{\psi}=\,\bigoplus_{j=1}^{q}\bigl[X_{0}^{(j)},\,X_{1}^{(j)}\bigr]_{\psi}

з рвнстю норм. Тут функця $\psi\in\mathcal{B}$ довльним нтерполяцйним параметром.

Третя властивсть показу, що повторне застосування нтерполяц з функцональним параметром да знову нтерполяцю з деяким функцональним параметром (див. [43, 204, теорема 1.3]).

Теорема 1.4.

Нехай $\chi,\eta,\psi\in\mathcal{B}$ функця $\chi/\eta$ обмежена в окол нескнченност. Означимо функцю $\omega$ за формулою $\omega(r):=\chi(r)\psi(\eta(r)/\chi(r))$ для довльного де $r>0$ . Тод $\omega\in\mathcal{B}$ $[X_{\chi},X_{\eta}]_{\psi}=X_{\omega}$ з рвнстю норм для кожно регулярно пари $X$ гльбертових просторв. Крм того, якщо $\chi$ , $\eta$ $\psi$ нтерполяцйними параметрами, то $\omega$ також нтерполяцйним параметром.

1.2 Узагальнен простори Соболва

У 1963 роц Л. Хермандер [70, п. 2.2] запропонував широке змстовне узагальнення просторв Соболва на $\mathbb{R}^{k}$ у категор гльбертових просторв; тут цле $k\geq 1$ . Л. Хермандер використав для вдповдних просторв позначення $\mathcal{B}_{2,\mu}$ ; ми застосовумо для них символку $H^{\mu}(\mathbb{R}^{k})$ , успадковану вд досить поширеного позначення гльбертових просторв Соболва (див., наприклад, [32]). Показником регулярност функцй або розподлв, що утворюють простр $H^{\mu}(\mathbb{R}^{k})$ , довльна вимрна за Борелем функця $\mu:\mathbb{R}^{k}\rightarrow(0,\infty)$ , яка задовольня таку умову:

\frac{\mu(\xi)}{\mu(\eta)}\leq c\,(1+|\xi-\eta|)^{l}\hskip 10.00002pt\mbox{для довльних}\hskip 10.00002pt\xi,\eta\in\mathbb{R}^{k},

(1.3)

де $c$ $l$ — деяк додатн числа, як не залежать вд дйсних векторв $\xi$ $\eta$ .

За означенням комплексний лнйний простр $H^{\mu}(\mathbb{R}^{k})$ складаться з усх повльно зростаючих розподлв $w\in\mathcal{S}^{\prime}(\mathbb{R}^{k})$ таких, що перетворення Фур’ $\widehat{w}:=\mathcal{F}w$ розподлу $w$ локально нтегровною за Лебегом функцю, яка задовольня умову

\int\limits_{\mathbb{R}^{k}}\mu^{2}(\xi)\,|\widehat{w}(\xi)|^{2}\,d\xi<\infty.

Тут $\mathcal{S}^{\prime}(\mathbb{R}^{k})$ познача лнйний топологчний простр Л. Шварца повльно зростаючих розподлв (узагальнених функцй) на $\mathbb{R}^{k}$ . Вн дуальним до лнйного топологчного простору $\mathcal{S}(\mathbb{R}^{n})$ усх швидко спадних нескнченно диференцйовних функцй на $\mathbb{R}^{n}$ . Надал, якщо не зазначено нше, ус функц та розподли вважамо комплекснозначними, а функцональн простори — комплексними.

У простор $H^{\mu}(\mathbb{R}^{k})$ означено скалярний добуток за формулою

(w_{1},w_{2})_{H^{\mu}(\mathbb{R}^{k})}=\int\limits_{\mathbb{R}^{k}}\mu^{2}(\xi)\,\widehat{w_{1}}(\xi)\,\overline{\widehat{w_{2}}(\xi)}\,d\xi,

де $w_{1},w_{2}\in H^{\mu}(\mathbb{R}^{k})$ . Останнй породжу норму

\|w\|_{H^{\mu}(\mathbb{R}^{k})}:=(w,w)^{1/2}_{H^{\mu}(\mathbb{R}^{k})}.

Згдно з [70, п. 2.2] простр $H^{\mu}(\mathbb{R}^{k})$ гльбертовим сепарабельним вдносно введеного в ньому скалярного добутку. Крм того, цей простр неперервно вкладений у $\mathcal{S}^{\prime}(\mathbb{R}^{k})$ , а множина $C^{\infty}_{0}(\mathbb{R}^{k})$ фнтних нескнченно диференцйовних функцй на $\mathbb{R}^{k}$ щльною в ньому. Функцональний параметр $\mu$ називамо показником регулярност для простору $H^{\mu}(\mathbb{R}^{k})$ та його версй для рзних пдмножин евклдового простору $\mathbb{R}^{k}$ .

Верся простору $H^{\mu}(\mathbb{R}^{k})$ для довльно непорожньо вдкрито множини $V\subset\mathbb{R}^{k}$ вводиться у стандартний спосб, а саме:

	$\displaystyle H^{\mu}(V):=\bigl\{w\!\upharpoonright\!V:\,w\in H^{\mu}(\mathbb{R}^{k})\bigr\},$
	$\displaystyle\\|u\\|_{H^{\mu}(V)}:=\inf\bigl\{\\|w\\|_{H^{\mu}(\mathbb{R}^{k})}:\,w\in H^{\mu}(\mathbb{R}^{k}),\;u=w\!\upharpoonright\!V\bigr\},$		(1.4)

де $u\in H^{\mu}(V)$ . Тут, як звичайно, $w\!\upharpoonright\!V$ означа звуження розподлу $w\in H^{\mu}(\mathbb{R}^{k})$ на вдкриту множину $V$ . ншими словами, $H^{\mu}(V)$ фактор-простором простору $H^{\mu}(\mathbb{R}^{k})$ за його пдпростором

H^{\mu}_{Q}(\mathbb{R}^{k}):=\bigl\{w\in H^{\mu}(\mathbb{R}^{k}):\,\mathrm{supp}\,w\subseteq Q\bigr\},\hskip 10.00002pt\mbox{де}\;\;Q:=\mathbb{R}^{k}\backslash V.

(1.5)

Тому простр $H^{\mu}(V)$ гльбертовим сепарабельним. (Нагадамо, що за означенням носй $\mathrm{supp}\,w$ розподлу $w$ доповненням найширшо вдкрито множини, на якй $w=0$ . Якщо функця $w$ неперервна, то носй збгаться з замиканням множини усх точок $x$ таких, що $w(x)\neq 0$ . Звсно, при цьому доповнення замикання беруться в област визначення розподлу чи функц.)

Норма (1.4) породжена скалярним добутком

(u_{1},u_{2})_{H^{\mu}(V)}:=(w_{1}-\Upsilon w_{1},w_{2}-\Upsilon w_{2})_{H^{\mu}(\mathbb{R}^{k})},

де $w_{j}\in H^{\mu}(\mathbb{R}^{k})$ , $w_{j}=u_{j}$ у $V$ для кожного номера $j\in\{1,\,2\}$ . Тут $\Upsilon$ познача ортогональний проктор простору $H^{\mu}(\mathbb{R}^{k})$ на його пдпростр (1.5). Простори $H^{\mu}(V)$ $H^{\mu}_{Q}(\mathbb{R}^{k})$ ввели та дослдили Л. Р. Волвч Б. П. Панеях [7, розд. 3].

З означення $H^{\mu}(V)$ та властивостей $H^{\mu}(\mathbb{R}^{k})$ виплива, що простр $H^{\mu}(V)$ неперервно вкладений у лнйний топологчний простр $\mathcal{D}^{\prime}(V)$ усх розподлв на $V$ , а множина

\bigl\{w\!\upharpoonright\!\overline{V}:w\in C^{\infty}_{0}(\mathbb{R}^{k})\bigr\}

щльна в $H^{\mu}(V)$ .

З точки зору застосувань узагальнених просторв Соболва $H^{\mu}$ до параболчних задач доцльно вибрати клас показникв $\mu$ такий, що:

а)

за допомогою просторв $H^{\mu}$ бльш тонко характеризуться регулярнсть приналежних ним розподлв, нж це можливо у класах соболвських просторв;
б)

простори $H^{\mu}$ допускають коректне означення на бчнй поверхн цилндра, у якому задано параболчну задачу;
в)

ц простори отримуються (квадратичною) нтерполяцю з функцональним параметром пар деяких гльбертових анзотропних просторв Соболва.

Для просторв $H^{\mu}$ , як задовольняють ц вимоги, можна очкувати на побудову змстовно теор розв’язност параболчних задач на основ методу квадратично нтерполяц гльбертових просторв.

Припустимо, що цле число $k\geq 2$ та дйсне число $\gamma>0$ . (Хоча введен нижче анзотропн простори потрбн лише у випадку $\gamma=1/(2b)$ , де парне число $2b$ параболчною вагою задач, х природно розглянути для довльного $\gamma>0$ .) Використовумо простори Хермандера $H^{\mu}(\mathbb{R}^{k})$ (та х верс) з показником регулярност

\mu(\xi^{\prime},\xi_{k}):=\bigl(1+|\xi^{\prime}|^{2}+|\xi_{k}|^{2\gamma}\bigr)^{s/2}\varphi\bigl((1+|\xi^{\prime}|^{2}+|\xi_{k}|^{2\gamma})^{1/2}\bigr),

(1.6)

де $\xi^{\prime}\in\mathbb{R}^{k-1}$ $\xi_{k}\in\mathbb{R}$ аргументами функц $\mu$ . Тут числовий параметр $s$ дйсний, а функцональний параметр $\varphi$ пробга клас $\mathcal{M}$ , означений нижче. (У кнц цього пдроздлу буде показано, що функця (1.6) задовольня умову (1.3)). Частотн змнн $\xi^{\prime}=(\xi_{1},\ldots,\xi_{k-1})$ $\xi_{k}$ у формул (1.6) дуальними до дйсних змнних $x^{\prime}=(x_{1},\ldots,x_{k-1})$ $x_{k}$ вдносно перетворення Фур’. При цьому $x_{1},\ldots,x_{k-1}$ нтерпретумо як рвноправн просторов змнн, а $x_{k}$ — як часову змнну $t$ .

За означенням клас $\mathcal{M}$ складаться з усх вимрних за Борелем функцй $\varphi:[1,\infty)\rightarrow(0,\infty)$ , як задовольняють так дв умови:

а)

обидв функц $\varphi$ та $1/\varphi$ обмежен на кожному вдрзку $[1,c]$ , де $1<c<\infty$ ;

б)

функця $\varphi$ повльно змнються (за Караматою) на нескнченност, тобто

\lim_{r\rightarrow\infty}\frac{\varphi(\lambda r)}{\varphi(r)}=1\hskip 10.00002pt\mbox{для кожного}\hskip 10.00002pt\lambda>0.

Важливим прикладом функц класу $\mathcal{M}$ додатна неперервна функця $\varphi(r)$ аргументу $r>0$ така, що

\varphi(r):=(\ln r)^{\theta_{1}}\,(\ln\ln r)^{\theta_{2}}\ldots(\,\underbrace{\ln\ldots\ln}_{k\;\mbox{\small{разв}}}r\,)^{\theta_{k}}\hskip 10.00002pt\mbox{при}\hskip 10.00002ptr\gg 1,

де параметри $k\in\mathbb{N}$ та $\theta_{1},\theta_{2},\ldots,\theta_{k}\in\mathbb{R}$ вибрано довльно. Вказан функцю утворюють мультилогарифмчну шкалу.

З теореми про нтегральне зображення повльно змнних функцй (див., наприклад, [52, c. 10]) виплива такий простий нтегральний опис класу $\mathcal{M}$ :

Функця $\varphi:\penalty[1,\infty)\rightarrow(0,\infty)$ належить до класу $\mathcal{M}$ тод тльки тод, коли

\varphi(r)=\exp\Biggl(\delta(r)+\int\limits_{1}^{\>r}\frac{\varepsilon(\tau)}{\tau}\;d\tau\Biggr)\hskip 10.00002pt\mbox{при}\hskip 10.00002ptr\geq 1

для деяко неперервно дйсно функц $\varepsilon(\tau)$ аргументу $\tau\geq 1$ , яка пряму до нуля при $\tau\rightarrow\infty$ , деяко вимрно за Борелем обмежено дйсно функц $\delta(r)$ аргументу $r\geq 1$ , яка ма скнченну границю при $r\rightarrow\infty$ .

Нехай $s\in\mathbb{R}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Покладемо $H^{s,s\gamma;\varphi}(\mathbb{R}^{k}):=H^{\mu}(\mathbb{R}^{k})$ , де функцональний параметр $\mu$ означено формулою (1.6). У класичному випадку, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$ , простр $H^{s,s\gamma;\varphi}(\mathbb{R}^{k})$ ста гльбертовим анзотропним простором Соболва $H^{s,s\gamma}(\mathbb{R}^{k})$ порядку $(s,s\gamma)$ , де $s$ — порядок за просторовими змнними, а $s\gamma$ — за часовою змнною. У загальному випадку, коли функця $\varphi\in\mathcal{M}$ довльна, виконуються щльн неперервн вкладення

\begin{gathered}H^{s_{1},s_{1}\gamma}(\mathbb{R}^{k})\hookrightarrow H^{s,s\gamma;\varphi}(\mathbb{R}^{k})\hookrightarrow H^{s_{0},s_{0}\gamma}(\mathbb{R}^{k})\\ \mbox{при}\quad s_{0}<s<s_{1}.\end{gathered}

(1.7)

Дйсно, нехай $s_{0}<s<s_{1}$ ; оскльки $\varphi\in\mathcal{M}$ , то снують додатн числа $c_{0}$ $c_{1}$ так, що

c_{0}\,r^{s_{0}-s}\leq\varphi(r)\leq c_{1}\,r^{s_{1}-s}\hskip 10.00002pt\mbox{для довльного}\hskip 10.00002ptr\geq 1

(див., наприклад, [52, п.1.5, властивсть $1^{\circ}$ ]). Тод

	$\displaystyle c_{0}$	$\displaystyle\bigl(1+\|\xi^{\prime}\|^{2}+\|\xi_{k}\|^{2\gamma}\bigr)^{s_{0}/2}\leq$
	$\displaystyle\leq$	$\displaystyle\bigl(1+\|\xi^{\prime}\|^{2}+\|\xi_{k}\|^{2\gamma}\bigr)^{s/2}\varphi\bigl((1+\|\xi^{\prime}\|^{2}+\|\xi_{k}\|)^{1/2}\bigr)\leq$
	$\displaystyle\leq$	$\displaystyle c_{1}\bigl(1+\|\xi^{\prime}\|^{2}+\|\xi_{k}\|^{2\gamma}\bigr)^{s_{1}/2}$

для довльних $\xi^{\prime}\in\mathbb{R}^{k-1}$ $\xi_{k}\in\mathbb{R}$ . Звдси зразу випливають неперервн вкладення (1.7). Вони щльн, оскльки множина $C^{\infty}_{0}(\mathbb{R}^{k})$ щльна в усх просторах, наявних у формул (1.7).

Розглянемо клас гльбертових просторв

\bigl\{H^{s,s\gamma;\varphi}(\mathbb{R}^{k}):\,s\in\mathbb{R},\,\varphi\in\mathcal{M}\,\bigr\}.

(1.8)

Вкладення (1.7) показують, що в клас (1.8) функцональний параметр $\varphi$ визнача додаткову гладксть вдносно основно анзотропно $(s,s\gamma)$ -гладкост. Якщо $\varphi(r)\rightarrow\infty$ (або $\varphi(r)\rightarrow 0$ ) при $r\rightarrow\infty$ , то $\varphi$ визнача позитивну (або негативну) додаткову гладксть. накше кажучи, $\varphi$ уточню основну гладксть $(s,s\gamma)$ . Тут $\gamma>0$ викону роль параметра анзотроп просторв, що утворюють цей клас.

У випадку $\gamma=1/(2b)$ говоримо, що $H^{s,s\gamma;\varphi}(\mathbb{R}^{k})$ $2b$ -анзотропним узагальненим простором Соболва на $\mathbb{R}^{k}$ .

Введемо верс цього простору для множин, на яких будемо розглядати параболчн рвняння пов’язан з ними крайов та початков умови. Нехай довльно задано цле число $n\geq 2$ , дйсне число $\tau>0$ обмежену область $G\subset\mathbb{R}^{n}$ з нескнченно гладкою межею $\Gamma:=\partial G$ . Покладемо $\Omega:=G\times(0,\tau)$ $S:=\Gamma\times(0,\tau)$ . Отже, $\Omega$ — вдкритий цилндр у $\mathbb{R}^{n+1}$ , а $S$ — його бчна поверхня. х замиканнями множини $\overline{\Omega}:=\overline{G}\times[0,\tau]$ $\overline{S}:=\Gamma\times[0,\tau]$ вдповдно. Параболчн рвняння задамо у скнченному цилндр $\Omega$ , крайов умови — на його бчнй поверхн $S$ , а початков умови — на його нижнй основ, яку ототожнюмо з областю $G$ простору $\mathbb{R}^{n}$ . Якщо $n=1$ , то $G$ нтервалом $(0,l)$ ос, де дйсне число $l>0$ , а $\Omega:=(0,l)\times(0,\tau)$ вдкритим прямокутником на площин $\mathbb{R}^{2}$ (цей випадок дослджумо окремо у пп. 2.1 3.2).

Розв’язки прав частини параболчних рвнянь розглядамо в гльбертових функцональних просторах $H^{s,s\gamma;\varphi}(\Omega):=H^{\mu}(\Omega)$ , де показник $\mu$ означено формулою (1.6), в якй $k:=n+1$ . Прав частини крайових умов належать до аналогчних просторв, заданих на бчнй поверхн $S=\Gamma\times(0,\tau)$ цилндра $\Omega$ . Останн потрбн у випадку $s>0$ . Означимо х за допомогою спецальних локальних карт на $S$ .

Нехай $s>0$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Попередньо розглянемо гльбертов простори $H^{s,s\gamma;\varphi}(\Pi):=H^{\mu}(\Pi)$ , задан на вдкритй смуз $\Pi:=\penalty\mathbb{R}^{n-1}\times(0,\tau)$ ; тут показник $\mu$ означено формулою (1.6), в якй $k:=n$ .

Довльно виберемо скнченний атлас з $C^{\infty}$ -структури на замкненому многовид $\Gamma$ , породжено евклдовим простором $\mathbb{R}^{n}$ . Нехай цей атлас утворено локальними картами $\theta_{j}:\mathbb{R}^{n-1}\leftrightarrow\Gamma_{j}$ , де $j=1,\ldots,\lambda$ . Тут кожне $\theta_{j}$ $C^{\infty}$ -дифеоморфзмом усього евклдового простору $\mathbb{R}^{n-1}$ на деяку вдкриту пдмножину $\Gamma_{j}$ многовиду $\Gamma$ . При цьому $\Gamma:=\Gamma_{1}\cup\cdots\cup\Gamma_{\lambda}$ , тобто вдкрит множини $\Gamma_{1},\ldots,\Gamma_{\lambda}$ утворюють покриття цього многовиду. Крм того, довльно виберемо функц $\chi_{j}\in C^{\infty}(\Gamma)$ , де $j=1,\ldots,\lambda$ , так, що $\mathrm{supp}\,\chi_{j}\subset\Gamma_{j}$ $\chi_{1}+\cdots+\chi_{\lambda}=1$ на $\Gamma$ . Ц функц утворюють $C^{\infty}$ -розбиття одиниц на $\Gamma$ , пдпорядковане вказаному покриттю.

Вибраний атлас породжу набр спецальних локальних карт:

\theta_{j}^{*}:\Pi=\mathbb{R}^{n-1}\times(0,\tau)\leftrightarrow\Gamma_{j}\times(0,\tau),\hskip 10.00002ptj=1,\ldots,\lambda,

(1.9)

на $S=\Gamma\times(0,\tau)$ , означених формулою $\theta_{j}^{*}(x,t):=(\theta_{j}(x),t)$ для довльних $x\in\mathbb{R}^{n-1}$ $t\in(0,\tau)$ . Розглянемо функц $\chi_{j}^{*}(x,t):=\chi_{j}(x)$ аргументв $x\in\Gamma$ $t\in(0,\tau)$ , де $j=1,\ldots,\lambda$ . Ц функц утворюють $C^{\infty}$ -розбиття одиниц на $S$ , пдпорядковане покриттю $\{\Gamma_{j}\times(0,\tau):j=1,\ldots,\lambda\}$ многовиду $S$ .

За означенням лнйний простр $H^{s,s\gamma;\varphi}(S)$ складаться з усх функцй $v\in L_{2}(S)$ таких, що для кожного номера $j\in\{1,\ldots,\lambda\}$ функця

v_{j}(x,t):=\chi_{j}(\theta_{j}(x))\,v(\theta_{j}(x),t)

аргументв $x\in\mathbb{R}^{n-1}$ $t\in(0,\tau)$ належить до $H^{s,s\gamma;\varphi}(\Pi)$ . Тут, як звичайно, $L_{2}(S)$ – комплексний гльбертв простр усх функцй, квадратично нтегровних вдносно мри Лебега на многовид $S$ . У простор $H^{s,s\gamma;\varphi}(S)$ означено скалярний добуток функцй $v$ $v^{\prime}$ за формулою

(v,v^{\prime})_{H^{s,s\gamma;\varphi}(S)}:=\sum_{j=1}^{\lambda}\,(v_{j},v_{j}^{\prime})_{H^{s,s\gamma;\varphi}(\Pi)}.

(1.10)

Вн породжу норму

\|v\|_{H^{s,s\gamma;\varphi}(S)}:=(v,v)^{1/2}_{H^{s,s\gamma;\varphi}(S)}.

Оскльки $v_{j}=(\chi_{j}^{*}v)\circ\theta_{j}^{*}$ , то простр $H^{s,s\gamma;\varphi}(S)$ топологю у ньому означено за допомогою спецальних локальних карт (1.9). Звсно, тут символ $\circ$ познача композицю функцй чи вдображень.

Теорема 1.5.

Нехай $s>0$ , $\gamma>0$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Простр $H^{s,s\gamma;\varphi}(S)$ ма так властивост:

$\mathrm{(i)}$

Вн повним (тобто гльбертовим) сепарабельним.
$\mathrm{(ii)}$

Вн не залежить з точнстю до екввалентност норм вд вказаного вибору атласу розбиття одиниц на $\Gamma$ .
$\mathrm{(iii)}$

У ньому щльною множина $C^{\infty}(\overline{S})$ .

Доведення дамо наприкнц пдроздлу 1.4.

У випадку, коли $\gamma=1$ , простори $H^{s,s\gamma;\varphi}(\cdot)$ стають зотропними позначаються через $H^{s;\varphi}(\cdot)$ . х розглянуто застосовано до елптичних задач у монографях [43, 204]. Деяк так простори потрбн нам для дослдження параболчних задач. У простор $H^{s;\varphi}(G)$ розглядаються початков дан (залежн лише вд просторових змнних). Якщо $n=2$ , то крайов дан залежать лише вд часово змнно , отже, елементами простору $H^{s;\varphi}$ на нтервал дйсно ос. Крм того, для дослдження умов узгодження, яким задовольняють прав частини параболчних задач, знадобиться простр $H^{s;\varphi}(\Gamma)$ . Для зручност дамо означення потрбних нам зотропних просторв.

Як ранше, $s\in\mathbb{R}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ , а $V$ — непорожня вдкрита пдмножина простору $\mathbb{R}^{k}$ , де цле $k\geq 1$ . Гльбертв простр $H^{s;\varphi}(V)$ — це простр $H^{\mu}(V)$ , де функцональний параметр $\mu$ означено за формулою

\mu(\xi)=\bigl(1+|\xi|^{2}\bigr)^{s/2}\varphi\bigl((1+|\xi|^{2})^{1/2}\bigr)

для довльного $\xi\in\mathbb{R}^{k}$ . Нас цкавлять випадки коли $V=\mathbb{R}^{k}$ або $V=G$ , а також випадок, коли $V$ — нтервал дйсно ос (якщо $k=1$ ), наприклад, $(0,\tau)$ . В останньому випадку простр позначамо через $H^{s;\varphi}(0,\tau)$ , уникаючи подвйних дужок.

Простр $H^{s;\varphi}(\Gamma)$ означаться за допомогою вказаних вище набору локальних карт $\{\theta_{j}\}$ розбиття одиниц $\{\chi_{j}\}$ на $\Gamma$ . А саме, вн складаться з усх розподлв $\omega$ на многовид $\Gamma$ таких, що $\omega_{j}:=(\chi_{j}\omega)\circ\theta_{j}$ належить до $H^{s;\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})$ для кожного номера $j\in\{1,\ldots,\lambda\}$ . Тут $(\chi_{j}\omega)\circ\theta_{j}$ познача зображення розподлу $\chi_{j}\omega$ у локальнй карт $\theta_{j}$ . У простор $H^{s;\varphi}(\Gamma)$ скалярний добуток розподлв $\omega$ $\omega^{\prime}$ означено формулою

(\omega,\omega^{\prime})_{H^{s;\varphi}(\Gamma)}:=\sum_{j=1}^{\lambda}\,(\omega_{j},\omega^{\prime}_{j})_{H^{s;\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})}.

Останнй породжу норму

\|\omega\|_{H^{s;\varphi}(\Gamma)}:=(\omega,\omega)^{1/2}_{H^{s;\varphi}(\Gamma)}.

Простр $H^{s;\varphi}(\Gamma)$ гльбертв сепарабельний. Вн не залежить з точнстю до екввалентност норм вд вказаного вибору локальних карт розбиття одиниц на $\Gamma$ (див. [43, 204, теорема 2.3]).

Якщо $\varphi(r)\equiv 1$ , то $H^{s,s\gamma;\varphi}(\cdot)$ та $H^{s;\varphi}(\cdot)$ стають просторами Соболва, анзотропним $H^{s,s\gamma}(\cdot)$ та зотропним $H^{s}(\cdot)$ вдповдно. з вкладень (1.7) виплива, що

H^{s_{1},s_{1}\gamma}(\cdot)\hookrightarrow H^{s,s\gamma;\varphi}(\cdot)\hookrightarrow H^{s_{0},s_{0}\gamma}(\cdot)\hskip 10.00002pt\mbox{при}\hskip 10.00002pts_{0}<s<s_{1}.

(1.11)

Зокрема, при $\gamma=1$ мамо

H^{s_{1}}(\cdot)\hookrightarrow H^{s;\varphi}(\cdot)\hookrightarrow H^{s_{0}}(\cdot)\hskip 10.00002pt\mbox{при}\hskip 10.00002pts_{0}<s<s_{1}

(1.12)

(див. також [43, 204, теореми 2.3(iii), 3.3(iii)]). Ц вкладення неперервн та щльн. Звсно, якщо $s=0$ , то простр $H^{s}(\cdot)=H^{s,s\gamma}(\cdot)$ збгаться з точнстю до екввалентност норм з гльбертовим простором $L_{2}(\cdot)$ всх квадратично нтегрованих функцй, заданих на вдповднй вимрнй множин.

У випадку $\varphi(r)\equiv 1$ , будемо зазвичай прибирати ндекс $\varphi$ у позначеннях функцональних просторв, уведених нижче на основ просторв $H^{s,s\gamma;\varphi}(\cdot)$ $H^{s;\varphi}(\cdot)$ .

Як було обцяно, покажемо на завершення цього пдроздлу, що функця (1.6) задовольня умову (1.3). Задля бльшо лакончност подальших формул уведемо функцю

r_{\gamma}(\xi^{\prime},\xi_{k}):=\bigl(1+|\xi^{\prime}|^{2}+|\xi_{k}|^{2\gamma}\bigr)^{1/2}

(1.13)

аргументв $\xi^{\prime}\in\mathbb{R}^{k-1}$ $\xi_{k}\in\mathbb{R}$ та подамо функцю (1.6) у вигляд $\mu(\xi)=r_{\gamma}^{s}(\xi)\varphi(r_{\gamma}(\xi))$ , де $\xi=(\xi^{\prime},\xi_{k})$ . Оскльки $\varphi\in\mathcal{M}$ , то сну число $c_{\varphi}\geq 1$ таке, що

\frac{\varphi(\lambda r)}{\varphi(r)}\leq c_{\varphi}\lambda\hskip 10.00002pt\mbox{}\hskip 10.00002pt\frac{\varphi(r)}{\varphi(\lambda r)}\leq c_{\varphi}\lambda

(1.14)

для довльних $r\geq 1$ $\lambda\geq 1$ (див., наприклад, [43, 204, п. 2.4.1, формула (2.91)]). Крм того, згдно з [7, розд. I, § 2, п. 2] снують числа $c_{\gamma}\geq 1$ $l_{\gamma}>0$ так, що

\frac{r_{\gamma}(\xi)}{r_{\gamma}(\eta)}\leq c_{\gamma}(1+|\xi-\eta|)^{l_{\gamma}}

(1.15)

для довльних аргументв $\xi,\eta\in\mathbb{R}^{k}$ .

Якщо у формул (1.15) чисельник бльший за знаменник або дорвню йому, то

\begin{split}\frac{\mu(\xi)}{\mu(\eta)}&=\frac{r_{\gamma}^{s}(\xi)\,\varphi(r_{\gamma}(\xi))}{r_{\gamma}^{s}(\eta)\,\varphi(r_{\gamma}(\eta))}\leq c_{\varphi}\,\frac{r_{\gamma}^{s+1}(\xi)}{r_{\gamma}^{s+1}(\eta)}\leq\\ &\leq c_{\varphi}c_{\gamma}^{\max\{s+1,0\}}(1+|\xi-\eta|)^{l_{\gamma}\max\{s+1,0\}}\end{split}

на пдстав першо нервност у формул (1.14). накше

\begin{split}\frac{\mu(\xi)}{\mu(\eta)}&\leq c_{\varphi}\,\frac{r_{\gamma}^{s-1}(\xi)}{r_{\gamma}^{s-1}(\eta)}=c_{\varphi}\,\frac{r_{\gamma}^{1-s}(\eta)}{r_{\gamma}^{1-s}(\xi)}\leq\\ &\leq c_{\varphi}c_{\gamma}^{\max\{1-s,0\}}(1+|\xi-\eta|)^{l_{\gamma}\max\{1-s,0\}}\end{split}

на пдстав друго нервност у формул (1.14). Отже, у будь-якому випадку правильна нервнсть (1.3), якщо узяти в нй

c:=c_{\varphi}c_{\gamma}^{\max\{s+1,1-s,0\}}\hskip 10.00002pt\mbox{}\hskip 10.00002ptl:=l_{\gamma}\max\{s+1,1-s,0\}.

Стосовно умови (1.3) на показник регулярност $\mu$ слд зазначити, що Л. Хермандер [70, означення 2.1.1] використову бльш сильну умову

\frac{\mu(\xi)}{\mu(\eta)}\leq(1+c|\xi-\eta|)^{l}\hskip 10.00002pt\mbox{для довльних}\hskip 10.00002pt\xi,\eta\in\mathbb{R}^{k}

(1.16)

(з не виплива неперервнсть $\mu$ ). Втм, дв множини функцй $\mu$ , як задовольняють вдповдно першу або другу умову, задають один той самий клас просторв $H^{\mu}(\mathbb{R}^{k})$ (з точнстю до екввалентност норм). Це зазначено в [70, зауваження наприкнц п. 2.1] стосовно неперервних функцй. Як вказують Л. Р. Волвч Б. П. Панеях [7, розд I, § 1, п. 1], умова неперервност функц $\mu$ не стотною, якщо $\mu$ задовольня (1.3). А саме: замнивши на бльш слабку умову вимрност за Борелем, отримамо той самий клас просторв $H^{\mu}(\mathbb{R}^{k})$ .

Зокрема, для борелево функц $\mu$ вигляду (1.6) сну нескнченно диференцйовна функця $\mu_{1}:\mathbb{R}^{k}\to(0,\infty)$ , пдпорядкована умов (1.3) така, що $H^{\mu}(\mathbb{R}^{k})=H^{\mu_{1}}(\mathbb{R}^{k})$ з екввалентнстю норм у просторах. Справд, оскльки $\varphi\in\mathcal{M}$ , то знайдеться функця $\varphi_{1}\in\mathcal{M}\cap C^{\infty}([1,\infty))$ така, що обидв функц $\varphi/\varphi_{1}$ $\varphi_{1}/\varphi$ обмежен на $[1,\infty)$ (це виплива з [52, п. 1.4, властивсть $1^{\circ}$ ]). Залишаться покласти

\mu_{1}(\xi^{\prime},\xi_{k}):=r_{\gamma}^{s}\bigl(\xi^{\prime},(1+\xi_{k}^{2})^{1/2}\bigr)\,\cdot\varphi_{1}\bigl(r_{\gamma}(\xi^{\prime},(1+\xi_{k}^{2}))^{1/2}\bigr)

для довльних $\xi^{\prime}\in\mathbb{R}^{k-1}$ $\xi_{k}\in\mathbb{R}$ .

1.3 Окрем функцональн простори

Для дослдження параболчних задач з однордними початковими умовами (тобто нульовими даними Кош) потрбн окрем простори, утворен функцями, як дорвнюють нулю, якщо часова змнна $t<0$ . Введемо так простори на основ класу гльбертових просторв (1.8), заданих на $\mathbb{R}^{k}$ , де цле $k\geq 2$ . Як ранше, останню координату $x_{k}$ вектора $x\in\mathbb{R}^{k}$ нтерпретумо як часову змнну $t$ .

Нехай $s\in\mathbb{R}$ , $\gamma>0$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Припустимо, що $V$ — непорожня вдкрита пдмножина простору $\mathbb{R}^{k}$ , де цле $k\geq 2$ . (Для нас головним випадок, коли $V$ — цилндр $\Omega$ , де $k=n+1$ .) Покладемо

\begin{split}H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(V):=\bigl\{w\!\upharpoonright\!V:\,&w\in H^{s,s\gamma;\varphi}(\mathbb{R}^{k}),\;\,\\ &\mathrm{supp}\,w\subseteq\mathbb{R}^{k-1}\times[0,\infty)\bigl\}.\end{split}

(1.17)

Означимо норму в лнйному простор (1.17) за формулою

\begin{split}\|u\|_{H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(V)}:=\inf\bigl\{\,&\|w\|_{H^{s,s\gamma;\varphi}(\mathbb{R}^{k})}:w\in H^{s,s\gamma;\varphi}(\mathbb{R}^{k}),\;\,\\ &\mathrm{supp}\,w\subseteq\mathbb{R}^{k-1}\times[0,\infty),\;\,u=w\!\upharpoonright\!V\bigl\},\end{split}

(1.18)

де $u\in H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(V)$ .

Зокрема, якщо $V=\mathbb{R}^{k}$ , то $H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\mathbb{R}^{k})$ складаться з усх розподлв $w\in H^{s,s\gamma;\varphi}(\mathbb{R}^{k})$ таких, що $\mathrm{supp}\,w\subseteq\mathbb{R}^{k-1}\times[0,\infty)$ , (замкненим) пдпростором гльбертового простору $H^{s,s\gamma;\varphi}(\mathbb{R}^{k})$ . Множина

		$\displaystyle C^{\infty}_{0}(\mathbb{R}^{k-1}\times(0,\infty)):=$
		$\displaystyle:=\bigl\{w\in C^{\infty}_{0}(\mathbb{R}^{k}):\,\mathrm{supp}\,w\subseteq\mathbb{R}^{k-1}\times(0,\infty)\bigr\}$

щльною у простор $H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\mathbb{R}^{k})$ , як показано в [7, Лема 3.3].

Простр $H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(V)$ гльбертв сепарабельний, оскльки за означенням вн фактор-простором сепарабельного гльбертового простору $H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\mathbb{R}^{k})$ за його пдпростором

H^{s,s\gamma;\varphi}_{Q}(\mathbb{R}^{k}):=\bigl\{w\in H^{s,s\gamma;\varphi}(\mathbb{R}^{k}):\mathrm{supp}\,w\subseteq Q\bigr\},

(1.19)

де $Q:=(\mathbb{R}^{k-1}\times[0,\infty))\setminus V$ . Норма (1.18) породжена скалярним добутком

(u_{1},u_{2})_{H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(V)}:=(w_{1}-\Upsilon w_{1},w_{2}-\Upsilon w_{2})_{H^{s,s\gamma;\varphi}(\mathbb{R}^{k})},

де $u_{1},u_{2}\in H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(V)$ . Тут $w_{j}\in H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\mathbb{R}^{k})$ , $w_{j}=u_{j}$ на $V$ для кожного $j\in\{1,2\}$ , а $\Upsilon$ ортогональним проктором простору $H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\mathbb{R}^{k})$ на його пдпростр (1.19).

Виконуються щльн неперервн вкладення

\begin{gathered}H^{s_{1},s_{1}\gamma}_{+}(V)\hookrightarrow H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(V)\hookrightarrow H^{s_{0},s_{0}\gamma}_{+}(V)\\ \mbox{при}\quad s_{0}<s<s_{1}.\end{gathered}

(1.20)

Вони наслдком неперервних вкладень (1.7) та щльност множини

\bigl\{w\!\upharpoonright\!\overline{V}:w\in C^{\infty}_{0}(\mathbb{R}^{k-1}\times(0,\infty))\bigr\}

у просторах, наявних у (1.20).

Для крайових даних потрбен аналог простору $H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\Omega)$ на бчнй поверхн $S$ цилндра $\Omega$ . Цей простр означаться подбно до $H^{s,s\gamma;\varphi}(S)$ за допомогою спецальних локальних карт (1.9) на $S$ вдповдного розбиття одиниц. Вони породжен атласом розбиттям одиниц на $\Gamma$ , вказаними у пдроздл 1.2. Припустимо, що $s>0$ . Розглянемо гльбертв простр $H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\Pi)$ , де $\Pi:=\mathbb{R}^{n-1}\times(0,\tau)$ . Покладемо

	$\displaystyle H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(S):=\bigl\{$	$\displaystyle v\in L_{2}(S):\,(\chi_{j}^{}v)\circ\theta_{j}^{}\in H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\Pi)$		(1.21)
		$\displaystyle\mbox{для всх}\;\,j\in\{1,\ldots,\lambda\}\bigr\}.$		(1.21)

Означимо у лнйному простор (1.21) скалярний добуток розподлв $v_{1}$ $v_{2}$ за формулою

(v_{1},v_{2})_{H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(S)}:=\sum_{j=1}^{\lambda}\,((\chi_{j}^{*}v_{1})\circ\theta_{j}^{*},(\chi_{j}^{*}v_{2})\circ\theta_{j}^{*})_{H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\Pi)}.

(1.22)

Останнй породжу норму

\|v\|_{H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(S)}:=(v,v)_{H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(S)}^{1/2}.

Теорема 1.6.

Нехай $s>0$ , $\gamma>0$ , $\varphi\in\mathcal{M}$ . Простр $H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(S)$ ма так властивост:

$\mathrm{(i)}$

Вн повним (тобто гльбертовим) сепарабельним.
$\mathrm{(ii)}$

Вн не залежить з точнстю до екввалентност норм вд вказаного вибору атласу розбиття одиниц на $\Gamma$ .
$\mathrm{(iii)}$

У ньому щльною множина

$\bigl\{h\in C^{\infty}(\overline{S}):\mathrm{supp}\,h\subseteq\Gamma\times(0,\tau]\bigr\}.$ (1.23)

Щодо висновку (iii) ц теореми нагадамо, що $\overline{S}=\Gamma\times[0,\tau]$ . доведення дамо наприкнц пдроздлу 1.4.

Зауважимо, що неперервн щльн вкладення (1.20) виконуються також у випадку, коли $V=S$ $s_{0}>0$ . Це виплива з (1.20) (для $V=\Pi$ ) висновку (iii) теореми 1.6.

В зотропному випадку, коли $\gamma=1$ , простр $H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(V)$ позначамо через $H^{s;\varphi}_{+}(V)$ . Останнй нам знадобиться у ситуац, коли $k=1$ , для дослдження параболчних задач у прямокутнику $\Omega=(0,l)\times(0,\tau)$ . А саме, потрбн так сепарабельн гльбертов простори:

	$\displaystyle H^{s,\varphi}_{+}(\mathbb{R}):=\bigl\{h\in H^{s,\varphi}(\mathbb{R}):\,\mathrm{supp}\,h\subseteq[0,\infty)\bigr\},$
	$\displaystyle H^{s,\varphi}_{+}(0,\tau):=\bigl\{h\!\upharpoonright\!(0,\tau):\,h\in H^{s,\varphi}_{+}(\mathbb{R})\bigr\}.$

Перший з них (замкненим) пдпростором простору $H^{s,\varphi}(\mathbb{R})$ , а другий надлено нормою

\|v\|_{H^{s,\varphi}_{+}(0,\tau)}:=\inf\bigl\{\|h\|_{H^{s,\varphi}(\mathbb{R})}:\,h\in H^{s,\varphi}_{+}(\mathbb{R}),\;\;v=h\!\upharpoonright\!(0,\tau)\bigr\},

де $v\in H^{s,\varphi}_{+}(0,\tau)$ .

1.4 нтерполяця просторв Соболва

Узагальнен соболвськ простори $H^{s,s\gamma;\varphi}(\cdot)$ $H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\cdot)$ , розглянут вище, мають важливу нтерполяцйну властивсть, яка вдгра ключову роль у х застосуваннях до параболчних задач. Вона поляга у тому, що ц простори результатом квадратично нтерполяц з функцональним параметром пар просторв Соболва, як фгурують у вкладеннях (1.11) (1.20). Розглянемо спочатку зотропний випадок, коли $\gamma=1$ , дослджений у [43, 204].

Нехай

s,s_{0},s_{1},\gamma\in\mathbb{R},\hskip 10.00002pts_{0}<s<s_{1},\hskip 10.00002pt\gamma>0\hskip 10.00002pt\mbox{}\hskip 10.00002pt\varphi\in\mathcal{M}.

(1.24)

Означимо функцю

\psi(r):=\begin{cases}\;r^{(s-s_{0})/(s_{1}-s_{0})}\,\varphi(r^{1/(s_{1}-s_{0})})&\text{для}\quad r\geq 1,\\ \;\varphi(1)&\text{для}\quad 0<r<1.\end{cases}

(1.25)

Вона нтерполяцйним параметром за теоремою 1.1, оскльки правильно змнною на нескнченност порядку

\theta:=\frac{s-s_{0}}{s_{1}-s_{0}}\in(0,1).

Використовумо цю функцю як функцональний параметр квадратично нтерполяц пар вказаних соболвських просторв.

Теорема 1.7.

За припущення (1.24) виконуться рвнсть просторв

H^{s;\varphi}(W)=\bigl[H^{s_{0}}(W),H^{s_{1}}(W)\bigr]_{\psi}

(1.26)

з екввалентстю норм у них; тут $W=G$ або $W=\Gamma$ . Якщо $W=\mathbb{R}^{k}$ , де цле $k\geq 1$ , то рвнсть (1.26) виконуться разом з рвнстю норм у просторах.

Цей результат доведено в [43, 204, теореми 1.14, 2.2 3.2] для випадкв $W=\mathbb{R}^{k}$ , $W=\Gamma$ $W=G$ вдповдно.

Встановимо верс теореми 1.7 для анзотропних просторв. Почнемо з базових просторв на $\mathbb{R}^{k}$ , де цле $k\geq 2$ .

Теорема 1.8.

За припущення (1.24) виконуться рвнсть просторв

H^{s,s\gamma;\varphi}(\mathbb{R}^{k})=\bigl[H^{s_{0},s_{0}\gamma}(\mathbb{R}^{k}),H^{s_{1},s_{1}\gamma}(\mathbb{R}^{k})\bigr]_{\psi}

(1.27)

разом з рвнстю норм у них.

Доведення.

Пара гльбертових просторв

X:=\bigl[H^{s_{0},s_{0}\gamma}(\mathbb{R}^{k}),H^{s_{1},s_{1}\gamma}(\mathbb{R}^{k})\bigr]

регулярною, що виплива з щльних неперервних вкладень (1.7). Для не породжуючим оператор

J:w\mapsto\mathcal{F}^{-1}[r_{\gamma}^{s_{1}-s_{0}}\,\mathcal{F}w\,]\hskip 10.00002pt\mbox{з}\hskip 10.00002ptw\in H^{s_{1},s_{1}\gamma}(\mathbb{R}^{k}).

Тут $\mathcal{F}$ $\mathcal{F}^{-1}$ позначають вдповдно пряме обернене перетворення Фур’, а функцю $r_{\gamma}$ означено формулою (1.13). Оператор $J$ за допомогою перетворення Фур’ зводиться до оператора множення на функцю $r_{\gamma}^{s_{1}-s_{0}}$ , а перетворення Фур’ встановлю зометричний зоморфзм

\mathcal{F}:H^{s_{0},s_{0}\gamma}(\mathbb{R}^{k})\leftrightarrow L_{2}\bigl(\mathbb{R}^{k},r_{\gamma}^{2s_{0}}(\xi^{\prime},\xi_{k})d\xi^{\prime}d\xi_{k}\bigr).

Тут, як звичайно, другий гльбертв простр складаться з усх функцй аргументв $\xi^{\prime}\in\mathbb{R}^{k-1}$ $\xi_{k}\in\mathbb{R}$ , квадратично нтегровних на $\mathbb{R}^{k}$ вдносно мри $r_{\gamma}^{2s_{0}}(\xi^{\prime},\xi_{k})d\xi^{\prime}d\xi_{k}$ . Отже, перетворення Фур’ зводить оператор $\psi(J)$ до оператора множення на функцю

\psi(r_{\gamma}^{s_{1}-s_{0}}(\xi^{\prime},\xi_{k}))\equiv r_{\gamma}^{s-s_{0}}(\xi^{\prime},\xi_{k})\,\varphi(r_{\gamma}(\xi^{\prime},\xi_{k})).

Тому для кожно функц $w\in C^{\infty}_{0}(\mathbb{R}^{k})$ виконуються так рвност:

	$\displaystyle\\|w\\|_{X_{\psi}}^{2}$	$\displaystyle=\\|\psi(J)w\\|_{H^{s_{0},s_{0}\gamma}(\mathbb{R}^{k})}^{2}=$
		$\displaystyle=\int\limits_{\mathbb{R}^{k}}\|\psi(r_{\gamma}^{s_{1}-s_{0}}(\xi^{\prime},\xi_{k}))\,(\mathcal{F}w)(\xi^{\prime},\xi_{k})\|^{2}\,r_{\gamma}^{2s_{0}}(\xi^{\prime},\xi_{k})d\xi^{\prime}d\xi_{k}=$
		$\displaystyle=\int\limits_{\mathbb{R}^{k}}r_{\gamma}^{2s}(\xi^{\prime},\xi_{k})\,\varphi^{2}(r_{\gamma}(\xi^{\prime},\xi_{k}))\,\|(\mathcal{F}w)(\xi^{\prime},\xi_{k})\|^{2}\,d\xi^{\prime}d\xi_{k}=$
		$\displaystyle=\\|w\\|_{H^{s,s\gamma;\varphi}(\mathbb{R}^{k})}.$

Звдси виплива потрбна рвнсть просторв (1.27), оскльки множина $C^{\infty}_{0}(\mathbb{R}^{k})$ щльною в них. (Ця множина щльна в другому простор $X_{\psi}$ , бо щльною в простор $H^{s_{1},s_{1}\gamma}(\mathbb{R}^{k})$ , а вн неперервно та щльно вкладаться в $X_{\psi}$ .) ∎

Теорема 1.9.

Додатково до (1.24) припустимо, що $s_{0}\geq 0$ . Тод виконуться рвнсть просторв

H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\mathbb{R}^{k})=\bigl[H^{s_{0},s_{0}\gamma}_{+}(\mathbb{R}^{k}),H^{s_{1},s_{1}\gamma}_{+}(\mathbb{R}^{k})\bigr]_{\psi}

(1.28)

з екввалентнстю норм у них.

Доведення.

Виведемо формулу (1.28) з теореми 1.8 за допомогою теореми 1.2. Для цього треба мати лнйне вдображення $P$ , задане на $L_{2}(\mathbb{R}^{k})$ таке, що $P$ проктором простору $H^{s_{j},s_{j}\gamma}(\mathbb{R}^{k})$ на пдпростр $H^{s_{j},s_{j}\gamma}_{+}(\mathbb{R}^{k})$ для кожного $j\in\{0,1\}$ . Побудумо це вдображення.

Згдно з [64, Лема 2.9.3], сну лнйний обмежений оператор

T:L_{2}(-\infty,0)\rightarrow L_{2}(\mathbb{R})

(1.29)

такий, що $Th=h$ на $(-\infty,0)$ для кожно функц $h\in L_{2}(-\infty,0)$ його звуження обмеженим оператором на пар соболвських просторв

T:H^{s_{j}\gamma}(-\infty,0)\rightarrow H^{s_{j}\gamma}(\mathbb{R})\hskip 10.00002pt\mbox{для кожного}\hskip 10.00002ptj\in\{0,1\}.

(1.30)

Скориставшись тензорним добутком обмежених операторв у гльбертових просторах, отримамо лнйний обмежений оператор

I\otimes T:L_{2}(\mathbb{R}^{k-1}\times(-\infty,0))\to L_{2}(\mathbb{R}^{k})

(1.31)

такий, що $(I\otimes T)v=v$ на $\mathbb{R}^{k-1}\times(-\infty,0)$ для кожно функц $v\in L_{2}(\mathbb{R}^{k-1}\times(-\infty,0))$ . Тут $I$ тотожним оператором у $L_{2}(\mathbb{R}^{k-1})$ .

Правильн так рвност просторв з екввалентнстю норм у них:

\begin{split}&H^{s_{j},s_{j}\gamma}(\mathbb{R}^{k-1}\times(-\infty,0))=\\ &=H^{s_{j}}(\mathbb{R}^{k-1})\otimes L_{2}(-\infty,0)\cap L_{2}(\mathbb{R}^{k-1})\otimes H^{s_{j}\gamma}(-\infty,0)\end{split}

(1.32)

та

H^{s_{j},s_{j}\gamma}(\mathbb{R}^{k})=H^{s_{j}}(\mathbb{R}^{k-1})\otimes L_{2}(\mathbb{R})\cap L_{2}(\mathbb{R}^{k-1})\otimes H^{s_{j}\gamma}(\mathbb{R})

(1.33)

(див., наприклад, [1, § 8, п. 1]). (Як звичайно, $E\otimes F$ познача тензорний добуток довльних гльбертових просторв $E$ $F$ . Крм того, х перетин $E\cap F$ розглядаться як гльбертв простр, надлений скалярним добутком $(v_{1},v_{2})_{E\cap F}:=(v_{1},v_{2})_{E}+(v_{1},v_{2})_{F}$ векторв $v_{1},v_{2}\in E\cap F$ .)

З формул (1.29), (1.30), (1.32) та (1.33) виплива, що звуження оператора (1.31) обмеженим оператором на пар просторв

I\otimes T:H^{s_{j},s_{j}\gamma}(\mathbb{R}^{k-1}\times(-\infty,0))\to H^{s_{j},s_{j}\gamma}(\mathbb{R}^{k}).

(1.34)

Розглянемо лнйне вдображення

P:w\mapsto w-(I\otimes T)\bigl(w\!\upharpoonright\!(\mathbb{R}^{k-1}\times(-\infty,0))\bigr),\hskip 10.00002pt\mbox{де}\hskip 10.00002ptw\in L_{2}(\mathbb{R}^{k}).

Легко бачити, що $\mathrm{supp}\,Pw\subseteq\mathbb{R}^{k-1}\times[0,\infty)$ що включення $\mathrm{supp}\,w\subseteq\mathbb{R}^{k-1}\times[0,\infty)$ тягне за собою рвнсть $Pw=w$ на $\mathbb{R}^{k}$ . Скориставшись цими властивостями $P$ обмеженстю оператора (1.34), робимо висновок, що $P$ потрбним вдображенням.

Отже, на пдстав теореми 1.2 (формула (1.1)) теореми 1.8, мамо так рвност просторв (з екввалентнстю норм):

\begin{split}&\bigl[H^{s_{0},s_{0}\gamma}_{+}(\mathbb{R}^{k}),H^{s_{1},s_{1}\gamma}_{+}(\mathbb{R}^{k})\bigr]_{\psi}=\\ &=\bigl[H^{s_{0},s_{0}\gamma}(\mathbb{R}^{k}),H^{s_{1},s_{1}\gamma}(\mathbb{R}^{k})\bigr]_{\psi}\cap H^{s_{0},s_{0}\gamma}_{+}(\mathbb{R}^{k})=\\ &=H^{s,s\gamma;\varphi}(\mathbb{R}^{k})\cap H^{s_{0},s_{0}\gamma}_{+}(\mathbb{R}^{k})=H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\mathbb{R}^{k}).\end{split}

Зауважимо, що перша пара регулярною завдяки теорем 1.2. Потрбну формулу (1.28) доведено. ∎

Згодом ми доведемо верс теорем 1.8 1.9 для просторв, заданих на цилндр $\Omega$ його бчнй поверхн $S$ . Для цього буде корисною лема про явний опис просторв $H^{s,s\gamma}_{+}(\Omega)$ $H^{s,s\gamma}_{+}(S)$ у термнах просторв $H^{s,s\gamma}(\Omega)$ $H^{s,s\gamma}(S)$ . Вона стосуться анзотропних соболвських просторв. Зауважимо, що з х означення випливають неперервн вкладення

H^{s,s\gamma}_{+}(\Omega)\hookrightarrow H^{s,s\gamma}(\Omega)\hskip 10.00002pt\mbox{}\hskip 10.00002ptH^{s,s\gamma}_{+}(S)\hookrightarrow H^{s,s\gamma}(S).

(1.35)

Лема 1.1.

Нехай $s>0$ , $\gamma>0$ $s\gamma-1/2\notin\mathbb{Z}$ . Тод простр $H^{s,s\gamma}_{+}(\Omega)$ складаться з усх функцй $u\in H^{s,s\gamma}(\Omega)$ таких, що

\begin{gathered}\partial^{k}_{t}u(x,t)\big|_{t=0}=0\quad\mbox{для майже всх}\;\,x\in G\\ \mbox{при кожному}\;\,k\in\mathbb{Z}\;\,\mbox{такому, що}\;\,0\leq k<s\gamma-1/2.\end{gathered}

(1.36)

Крм того, норми у просторах $H^{s,s\gamma}_{+}(\Omega)$ $H^{s,s\gamma}(\Omega)$ екввалентними. Висновок ц леми залишаться правильним, якщо замнити у нй $\Omega$ на $S$ та $G$ на $\Gamma$ .

Лема 1.1 мстить у соб результат М. С. Аграновча М. . Вшика [1, твердження 8.1], у якому знайдено необхдн достатн умови, за яких продовження нулем функц $u\in H^{s,s\gamma}(G\times(0,\theta))$ належить до простору $H^{s,s\gamma}(G\times(-\infty,\theta))$ , де $0<\theta\leq\infty$ . У цьому результат припускаться, що $s\in\mathbb{Z}$ $\gamma=1/(2b)$ , де цле $b\geq 1$ . Знайден умови рвносильн умов (1.36) з них виплива екввалентнсть норм функц $u$ та продовження нулем. М. С. Аграновч М. . Вшик також розглянули випадок, коли функц задан на $\Gamma\times(0,\theta)$ .

Доведення леми 1.1.

Умова (1.36) коректна завдяки теорем про слди для анзотропних просторв Соболва (див., наприклад, [53, частина II, теорема 4]). Позначимо через $\Upsilon^{s,s\gamma}(\Omega)$ лнйний многовид, утворений усма функцями $u\in H^{s,s\gamma}(\Omega)$ , як задовольняють цю умову. Згдно з вказаною теоремою про слди можемо будемо розглядати $\Upsilon^{s,s\gamma}(\Omega)$ як (замкнений) пдпростр простору $H^{s,s\gamma}(\Omega)$ . з формули (1.35) виплива неперервне вкладення $H^{s,s\gamma}_{+}(\Omega)\hookrightarrow\Upsilon^{s,s\gamma}(\Omega)$ . Тому з огляду на теорему Банаха про обернений оператор залишаться довести обернене включення $\Upsilon^{s,s\gamma}(\Omega)\subset H^{s,s\gamma}_{+}(\Omega)$ .

Нехай $u\in\Upsilon^{s,s\gamma}(\Omega)$ . Потрбно довести, що $u=w$ на $\Omega$ для деяко функц $w\in H^{s,s\gamma}_{+}(\mathbb{R}^{n+1})$ . Для цього використамо три вказан нижче оператори продовження $O$ , $T_{\tau}$ , $T_{G}$ , як дють у деяких зотропних просторах Соболва.

Для функц $v\in L_{2}(0,\infty)$ означимо функцю $Ov\in L_{2}(\mathbb{R})$ за формулами $(Ov)(t):=v(t)$ , якщо $t>0$ , $(Ov)(t):=0$ , якщо $t\leq 0$ . Мамо обмежений лнйний оператор

O:L_{2}(0,\infty)\to L_{2}(\mathbb{R}).

(1.37)

Позначимо через $\Upsilon^{s\gamma}(0,\infty)$ лнйний многовид, утворений усма функцями $v\in H^{s\gamma}(0,\infty)$ такими, що $v^{(k)}(0)=0$ , коли цле $k$ задовольня умову $0\leq k<s\gamma-1/2$ . За теоремою про слди многовид $\Upsilon^{s\gamma}(0,\infty)$ пдпростором простору $H^{s\gamma}(0,\infty)$ . На пдстав [64, теореми 2.9.3(a) 2.10.3(b)] та умови $s\gamma-1/2\notin\mathbb{Z}$ робимо висновок, що звуження оператора (1.37) зоморфзмом на пар просторв:

O:\Upsilon^{s\gamma}(0,\infty)\leftrightarrow H^{s\gamma}_{+}(\mathbb{R}).

(1.38)

Нагадамо, що $H^{s\gamma}_{+}(\mathbb{R})$ складаться з усх функцй $v\in H^{s\gamma}(\mathbb{R})$ таких, що $\mathrm{supp}\,v\subseteq[0,\infty)$ , розглядаться як пдпростр простору $H^{s\gamma}(\mathbb{R})$ .

Розглянемо лнйний обмежений оператор

T_{\tau}:L_{2}(0,\tau)\rightarrow L_{2}(0,\infty)

(1.39)

такий, що $T_{\tau}v=v$ на $(0,\tau)$ для кожно функц $v\in L_{2}(0,\tau)$ , крм того, його звуження на $H^{s\gamma}(0,\tau)$ д неперервно на пар просторв

T_{\tau}:H^{s\gamma}(0,\tau)\rightarrow H^{s\gamma}(0,\infty).

(1.40)

Розглянемо також лнйний обмежений оператор

T_{G}:L_{2}(G)\rightarrow L_{2}(\mathbb{R}^{n})

(1.41)

такий, що $T_{G}h=h$ на $G$ для кожно функц $h\in L_{2}(G)$ , крм того, його звуження на $H^{s}(G)$ д неперервно на пар просторв

T_{G}:H^{s}(G)\rightarrow H^{s}(\mathbb{R}^{n}).

(1.42)

Вказан оператори снують [64, теореми 4.2.2 4.2.3].

Вдомо, що

	$\displaystyle H^{s,s\gamma}(\Omega)=H^{s}(G)\otimes L_{2}(0,\tau)\cap L_{2}(G)\otimes H^{s\gamma}(0,\tau),$		(1.43)
	$\displaystyle H^{s,s\gamma}(\mathbb{R}^{n+1})=H^{s}(\mathbb{R}^{n})\otimes L_{2}(\mathbb{R})\cap L_{2}(\mathbb{R}^{n})\otimes H^{s\gamma}(\mathbb{R})$		(1.44)

з екввалентнстю норм (див., наприклад, [1, § 8, п. 1]). З формул (1.39), (1.40), (1.43) та включення $u\in\Upsilon^{s,s\gamma}(\Omega)$ виплива, що

(I\otimes T_{\tau})u\in H^{s}(G)\otimes L_{2}(0,\infty)\cap L_{2}(G)\otimes\Upsilon^{s\gamma}(0,\infty).

Тут $I$ познача тотожний оператор на простор $L_{2}(G)$ . Тод

\begin{split}w&:=(T_{G}\otimes(OT_{\tau}))u=(T_{G}\otimes O)(I\otimes T_{\tau})u\in\\ &\in H^{s}(\mathbb{R}^{n})\otimes L_{2}(\mathbb{R})\cap L_{2}(\mathbb{R}^{n})\otimes H^{s\gamma}_{+}(\mathbb{R})=H^{s,s\gamma}_{+}(\mathbb{R}^{n+1})\end{split}

(1.45)

завдяки формулам (1.37), (1.38), (1.41), (1.42), (1.44). Крм того, $w=u$ в $\Omega$ . Таким чином, $u\in H^{s,s\gamma}_{+}(\Omega)$ .

Ц мркування доводять також, що висновок леми 1.1 залишаться правильним, якщо замнити у нй $\Omega$ на $\Pi:=\mathbb{R}^{n-1}\times(0,\tau)$ $G$ на $\mathbb{R}^{n-1}$ . (Звсно, слд узяти $\mathbb{R}^{n}$ замсть $\mathbb{R}^{n+1}$ нема потреби в оператор продовження $T_{G}$ .) Звдси та з означення просторв $H^{s,s\gamma}_{+}(S)$ $H^{s,s\gamma}(S)$ виплива, що висновок леми 1.1 правильним, якщо замнити $\Omega$ на $S$ $G$ на $\Gamma$ . ∎

Теорема 1.10.

Додатково до умови (1.24) припустимо, що $s_{0}\geq 0$ . Тод правильн так рвност просторв з екввалентнстю норм у них:

	$\displaystyle H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\Omega)=\bigl[H^{s_{0},s_{0}\gamma}_{+}(\Omega),H^{s_{1},s_{1}\gamma}_{+}(\Omega)\bigr]_{\psi},$		(1.46)
	$\displaystyle H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(S)=\bigl[H^{s_{0},s_{0}\gamma}_{+}(S),H^{s_{1},s_{1}\gamma}_{+}(S)\bigr]_{\psi}.$		(1.47)

Доведення.

Припустимо, що

s_{j}\gamma-1/2\notin\mathbb{Z}\hskip 10.00002pt\mbox{для кожного}\hskip 10.00002ptj\in\{0,1\}.

(1.48)

Це припущення зумовлено використанням леми 1.1 у подальших мркуваннях. Потм ми його позбудемося. Спочатку обрунтумо формулу (1.46). Нагадамо, що за означенням виконуються так рвност:

	$\displaystyle H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\Omega)=H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\mathbb{R}^{n+1})/H^{s,s\gamma;\varphi}_{Q}(\mathbb{R}^{n+1}),$		(1.49)
	$\displaystyle H^{s_{j},s_{j}\gamma}_{+}(\Omega)=H^{s_{j},s_{j}\gamma}_{+}(\mathbb{R}^{n+1})/H^{s_{j},s_{j}\gamma}_{Q}(\mathbb{R}^{n+1}),$		(1.50)

де $j\in\{0,1\}$ . Тут у знаменниках використано позначення (1.19), у якому покладамо $Q:=(\mathbb{R}^{k-1}\times[0,\infty))\setminus\Omega$ . Виведемо формулу (1.46) з теореми 1.9 за допомогою нтерполяц фактор-просторв (на пдстав теореми 1.2). Для цього потрбно мати лнйне вдображення $P$ , задане на $H^{s_{0},s_{0}\gamma}_{+}(\mathbb{R}^{n+1})$ таке, що $P$ проктором простору $H^{s_{j},s_{j}\gamma}_{+}(\mathbb{R}^{n+1})$ на пдпростр $H^{s_{j},s_{j}\gamma}_{Q}(\mathbb{R}^{n+1})$ для кожного $j\in\{0,1\}$ . Побудумо це вдображення.

Скористамося мркуваннями та позначеннями, наведеними в доведенн леми 1.1. Подане там обрунтування формули (1.45) показу, що лнйне вдображення $T_{+}:=T_{G}\otimes(OT_{\tau})$ обмеженим оператором на пар просторв

T_{+}:=T_{G}\otimes(OT_{\tau}):\Upsilon^{s_{j},s_{j}\gamma}(\Omega)\to H^{s_{j},s_{j}\gamma}_{+}(\mathbb{R}^{n+1})

(1.51)

для кожного $j\in\{0,1\}$ . Нагадамо, що $T_{+}u=u$ на $\Omega$ для кожного $u\in\Upsilon^{s_{j},s_{j}\gamma}(\Omega)$ . Крм того, $\Upsilon^{s_{j},s_{j}\gamma}(\Omega)=H^{s_{j},s_{j}\gamma}_{+}(\Omega)$ з огляду на лему 1.1 та припущення (1.48).

Розглянемо лнйне вдображення $P:w\mapsto w-T_{+}(w\!\upharpoonright\!\Omega)$ , де функця $w$ пробга простр $H^{s_{0},s_{0}\gamma}_{+}(\mathbb{R}^{n+1})$ . Помчамо, що $Pw=0$ на $\Omega$ , а з умови $w=0$ на $\Omega$ виплива рвнсть $Pw=w$ на $\mathbb{R}^{n+1}$ . На пдстав цих властивостей та обмеженост оператора (1.51) робимо висновок, що $P$ — потрбне вдображення.

Тепер, послдовно скориставшись формулою (1.50), теоремою 1.2 (рвнсть (1.2)), теоремою 1.9 формулою (1.49), отримамо так рвност:

\begin{split}&\bigl[H^{s_{0},s_{0}\gamma}_{+}(\Omega),H^{s_{1},s_{1}\gamma}_{+}(\Omega)\bigr]_{\psi}=\\ &=\bigl[H^{s_{0},s_{0}\gamma}_{+}(\mathbb{R}^{n+1})/H^{s_{0},s_{0}\gamma}_{Q}(\mathbb{R}^{n+1}),\\ &\quad\;\;\,H^{s_{1},s_{1}\gamma}_{+}(\mathbb{R}^{n+1})/H^{s_{1},s_{1}\gamma}_{Q}(\mathbb{R}^{n+1})\bigr]_{\psi}=\\ &=X_{\psi}/(X_{\psi}\cap H^{s_{0},s_{0}\gamma}_{Q}(\mathbb{R}^{n+1}))=\\ &=H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\mathbb{R}^{n+1})/(H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\mathbb{R}^{n+1})\cap H^{s_{0},s_{0}\gamma}_{Q}(\mathbb{R}^{n+1}))=\\ &=H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\mathbb{R}^{n+1})/H^{s,s\gamma;\varphi}_{Q}(\mathbb{R}^{n+1})=H^{s,s\gamma,\varphi}_{+}(\Omega).\end{split}

Тут

X_{\psi}:=\bigl[H^{s_{0},s_{0}\gamma}_{+}(\mathbb{R}^{n+1}),H^{s_{1},s_{1}\gamma}_{+}(\mathbb{R}^{n+1})\bigr]_{\psi}=H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\mathbb{R}^{n+1}).

Ц рвност просторв виконуються разом з екввалентнстю норм. (Зауважимо також, що перша пара регулярною завдяки теорем 1.2.) Формулу (1.46) доведено.

Доведемо другу формулу (1.47). Пара просторв у правй частин регулярна за теоремою 1.6, розглянуто у випадку, коли $\varphi(r)\equiv 1$ $s\gamma-1/2\notin\mathbb{Z}$ . (Наведене нижче доведення теореми 1.6 у цьому випадку не використову теорему 1.10.) Виведемо формулу (1.47) з аналога

H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\Pi)=\bigl[H^{s_{0},s_{0}\gamma}_{+}(\Pi),H^{s_{1},s_{1}\gamma}_{+}(\Pi)\bigr]_{\psi}

(1.52)

для смуги $\Pi:=\mathbb{R}^{n-1}\times(0,\tau)$ . Його доведення таке саме, як обрунтування формули (1.46); при цьому у мркуваннях слд замнити $\Omega$ , $\mathbb{R}^{n+1}$ $T_{G}$ вдповдно на $\Pi$ , $\mathbb{R}^{n}$ тотожний оператор.

Виходячи з означення просторв на $S$ , подане у формулах (1.21) (1.22), виведемо потрбне спввдношення (1.47) з рвност (1.52) за допомогою деяких операторв розпрямлення та склеювання многовиду $S$ . Означимо лнйний оператор розпрямлення за формулою

L:v\mapsto\bigl((\chi^{*}_{1}v)\circ\theta_{1}^{*},\ldots,(\chi^{*}_{\lambda}v)\circ\theta_{\lambda}^{*}\bigr),\hskip 10.00002pt\mbox{де}\hskip 10.00002ptv\in L_{2}(S).

(1.53)

Його звуження зометричними операторами на таких парах просторв:

	$\displaystyle L:H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(S)\rightarrow\bigl(H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\Pi)\bigr)^{\lambda},$		(1.54)
	$\displaystyle L:H^{s_{j},s_{j}\gamma}_{+}(S)\rightarrow\bigl(H^{s_{j},s_{j}\gamma}_{+}(\Pi)\bigr)^{\lambda},$		(1.55)

де $j\in\{0,1\}$ . Це — прямий наслдок означення цих просторв. Застосувавши нтерполяцю з параметром $\psi$ до операторв (1.55), отримамо обмежений оператор

\begin{split}L&:\bigl[H^{s_{0},s_{0}\gamma}_{+}(S),H^{s_{1},s_{1}\gamma}_{+}(S)\bigr]_{\psi}\to\\ &\to\bigl[\bigl(H^{s_{0},s_{0}\gamma}_{+}(\Pi)\bigr)^{\lambda},\bigl(H^{s_{1},s_{1}\gamma}_{+}(\Pi)\bigr)^{\lambda}\bigr]_{\psi}.\end{split}

(1.56)

Останнй нтерполяцйний простр дорвню $(H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\Pi))^{\lambda}$ з точнстю до екввалентност норм з огляду на теорему 1.3 формулу (1.52). Отже, обмежений оператор (1.56) д на пар просторв

L:\bigl[H^{s_{0},s_{0}\gamma}_{+}(S),H^{s_{1},s_{1}\gamma}_{+}(S)\bigr]_{\psi}\to\bigl(H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\Pi)\bigr)^{\lambda}.

(1.57)

Означимо оператор склеювання за формулою

\begin{gathered}K:(h_{1},\ldots,h_{\lambda})\mapsto\sum_{k=1}^{\lambda}\,O_{k}((\eta_{k}^{*}h_{k})\circ\theta_{k}^{*-1}),\\ \mbox{де}\;\;h_{1},\ldots,h_{\lambda}\in L_{2}(\Pi).\end{gathered}

(1.58)

Тут кожну функцю $\eta_{k}\in C_{0}^{\infty}(\mathbb{R}^{n-1})$ вибрано так, що $\eta_{k}=1$ на множин $\theta^{-1}_{k}(\mathrm{supp}\,\chi_{k})$ та $\eta^{*}_{k}(x,t):=\eta_{k}(x)$ для всх $x\in\mathbb{R}^{n-1}$ $t\in(0,\tau)$ . Крм того, $O_{k}$ познача оператор продовження функцй нулем з $\Gamma_{k}\times(0,\tau)$ на $S$ . Таким чином, для будь-яких $y\in\Gamma$ $t\in(0,\tau)$ , виконуться спввдношення

\begin{split}&\bigl(O_{k}((\eta_{k}^{*}h_{k})\circ\theta_{k}^{*-1})\bigr)(y,t)=\\ &\phantom{-}\\ &=\left\{\begin{array}[]{ll}\eta_{k}(x)h_{k}(x,t),&\mbox{якщо}\;y=\theta_{k}(x)\in\Gamma_{k}\;\mbox{для деякого}\;x\in\mathbb{R}^{n-1}\\ 0&\mbox{у противному раз.}\end{array}\right.\end{split}

Вдображення $K$ лвим оберненим до $L$ . Справд,

\begin{split}KLv&=\sum_{k=1}^{\lambda}\,O_{k}\bigl(\bigl(\eta^{*}_{k}\,((\chi_{k}^{*}v)\circ\theta_{k}^{*})\bigr)\circ\theta_{k}^{*-1}\bigr)=\\ &=\sum_{k=1}^{\lambda}\,O_{k}\bigl((\chi_{k}^{*}v)\circ\theta_{k}^{*}\circ\theta_{k}^{*-1}\bigr)=\sum_{k=1}^{\lambda}\,\chi_{k}^{*}v=v,\end{split}

тобто

KLv=v\hskip 10.00002pt\mbox{для кожного}\hskip 10.00002ptv\in L_{2}(S).

(1.59)

Покажемо, що $K$ обмеженим оператором на пар просторв

K:\bigl(H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\Pi)\bigr)^{\lambda}\rightarrow H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(S).

(1.60)

Для довльно вектор-функц

h:=(h_{1},\ldots,h_{\lambda})\in\bigl(H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\Pi)\bigr)^{\lambda}

виконуються так рвност:

\begin{split}&\bigl\|Kh\bigr\|^{2}_{H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(S)}=\\ &=\sum_{l=1}^{\lambda}\;\bigl\|(\chi_{l}^{*}\,Kh)\circ\theta_{l}^{*}\bigr\|_{H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\Pi)}^{2}=\\ &=\sum_{l=1}^{\lambda}\,\Bigl\|\Bigl(\chi_{l}^{*}\,\sum_{k=1}^{\lambda}\,O_{k}\bigl((\eta_{k}^{*}h_{k})\circ\theta_{k}^{*-1}\bigr)\Bigr)\circ\theta_{l}^{*}\,\Bigr\|_{H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\Pi)}^{2}=\\ &=\sum_{l=1}^{\lambda}\;\Bigl\|\,\sum_{k=1}^{\lambda}Q_{k,l}\,h_{k}\,\Bigr\|_{H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\Pi)}^{2}.\end{split}

(1.61)

Тут поклали

(Q_{k,l}\,w)(x,t):=\eta_{k,l}(\beta_{k,l}(x))\,w(\beta_{k,l}(x),t)

(1.62)

для всх $w\in L_{2}(\Pi)$ , $x\in\mathbb{R}^{n-1}$ $t\in(0,\tau)$ , де

\eta_{k,l}:=(\chi_{l}\circ\theta_{k})\eta_{k}\in C_{0}^{\infty}(\mathbb{R}^{n-1}).

Крм того, $\beta_{k,l}:\mathbb{R}^{n-1}\leftrightarrow\mathbb{R}^{n-1}$ деяким нескнченно гладким дифеоморфзмом таким, що $\beta_{k,l}=\theta_{k}^{-1}\circ\theta_{l}$ в окол $\mathrm{supp}\,\eta_{k,l}$ . Як вдомо [73, теорема B.1.8], оператор $\omega\mapsto(\eta_{k,l}\,\omega)\circ\beta_{k,l}$ обмежений на кожному соболвському простор $H^{\sigma}(\mathbb{R}^{n-1})$ , де $\sigma\in\mathbb{R}$ . Тому оператор $w\mapsto Q_{k,l}\,w$ , означений згдно з формулою (1.62), де $w\in L_{2}(\mathbb{R}^{n})$ , $x\in\mathbb{R}^{n-1}$ $t\in\mathbb{R}$ , обмеженим на кожному простор

H^{s_{j},s_{j}\gamma}(\mathbb{R}^{n})=H^{s_{j}}(\mathbb{R}^{n-1})\otimes L_{2}(\mathbb{R})\cap L_{2}(\mathbb{R}^{n-1})\otimes H^{s_{j}\gamma}(\mathbb{R}),

де $j\in\{0,1\}$ . Отже, звуження вдображення $w\mapsto Q_{k,l}w$ , де $w\in L_{2}(\Pi)$ , на кожний простр $H^{s_{j},s_{j}\gamma}_{+}(\Pi)$ , де $j\in\{0,1\}$ , обмеженим оператором на цьому простор. Звдси на пдстав нтерполяцйно формули (1.52) робимо висновок, що це вдображення обмеженим оператором на простор $H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\Pi)$ . Тому згдно з формулою (1.61), мамо спввдношення

\begin{split}\bigl\|Kh\bigr\|^{2}_{H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(S)}&=\sum_{l=1}^{\lambda}\;\Bigl\|\,\sum_{k=1}^{\lambda}Q_{k,l}\,h_{k}\,\Bigr\|_{H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\Pi)}^{2}\leq\\ &\leq c\sum_{k=1}^{\lambda}\|h_{k}\|_{H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\Pi)}^{2},\end{split}

де $c$ — деяке додатне число, яке не залежить вд $h$ . Таким чином, оператор $K$ обмежений на пар просторв (1.60).

Т сам мркування доводять, що $K$ також обмеженим оператором на пар просторв

K:\bigl(H^{s_{j},s_{j}\gamma}_{+}(\Pi)\bigr)^{\lambda}\rightarrow H^{s_{j},s_{j}\gamma}_{+}(S)

(1.63)

для кожного $j\in\{0,1\}$ . Звдси за допомогою квадратично нтерполяц з параметром $\psi$ отримамо з огляду на теорему 1.3 формулу (1.52) обмежений оператор

K:\bigl(H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\Pi)\bigr)^{\lambda}\to\bigl[H^{s_{0},s_{0}\gamma}_{+}(S),H^{s_{1},s_{1}\gamma}_{+}(S)\bigr]_{\psi}.

(1.64)

з формул (1.54), (1.64) (1.59) виплива, що тотожний оператор $KL$ здйсню неперервне вкладення простору $H^{s,s\gamma,\varphi}_{+}(S)$ в нтерполяцйний простр

\bigl[H^{s_{0},s_{0}\gamma}_{+}(S),H^{s_{1},s_{1}\gamma}_{+}(S)\bigr]_{\psi}.

Крм того, з формул (1.57) (1.60) виплива, що тотожний оператор $KL$ здйсню обернене неперервне вкладення. Отже, потрбна рвнсть (1.47) виконуться разом екввалентнстю норм у просторах.

Таким чином, теорему 1.10 доведено за додаткового припущення (1.48). Розглянемо тепер загальну ситуацю, коли це припущення може не виконуватися. Виберемо число $\sigma>s_{1}$ таке, що $\sigma\gamma-1/2\notin\mathbb{Z}$ . Нехай $W:=\Omega$ або $W:=S$ . За доведеним,

H^{s_{j},s_{j}\gamma}_{+}(W)=\bigl[H^{0,0}_{+}(W),H^{\sigma,\sigma\gamma}_{+}(W)\bigr]_{\psi_{j}}

для кожного $j\in\{0,1\}$ . Тут нтерполяцйний параметр $\psi_{j}$ означено формулами $\psi_{j}(r)=r^{s_{j}/\sigma}$ , якщо $r\geq 1$ , $\psi_{j}(r)=1$ , якщо $0<r<1$ , тобто формулою (1.25), у якй беремо $s_{j}$ , $0$ $\sigma$ замсть $s$ , $s_{0}$ $s_{1}$ вдповдно та покладамо $\varphi(\cdot)\equiv 1$ . Тод згдно з теоремою 1.4 вже доведеним мамо так рвност:

		$\displaystyle\bigl[H^{s_{0},s_{0}\gamma}_{+}(W),H^{s_{1},s_{1}\gamma}_{+}(W)\bigr]_{\psi}=$
		$\displaystyle=\bigl[[H^{0,0}_{+}(W),H^{\sigma,\sigma\gamma}_{+}(W)]_{\psi_{0}},[H^{0,0}_{+}(W),H^{\sigma,\sigma\gamma}_{+}(W)]_{\psi_{1}}\bigr]_{\psi}=$
		$\displaystyle=\bigl[H^{0,0}_{+}(W),H^{\sigma,\sigma\gamma}_{+}(W)\bigr]_{\omega}=H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(W).$

Тут

	$\displaystyle\omega(r)$	$\displaystyle=\psi_{0}(r)\cdot\psi\biggl(\frac{\psi_{1}(r)}{\psi_{0}(r)}\biggr)=$
		$\displaystyle=r^{s_{0}/\sigma}\psi(r^{(s_{1}-s_{0})/\sigma})=r^{s/\sigma}\varphi(r^{1/\sigma}),$

якщо $r\geq 1$ , $\omega(r)=1$ , якщо $0<r<1$ . Це виплива з означення (1.25) функц $\psi$ . Отже, теорему 1.10 доведено у загальнй ситуац. ∎

Зауваження 1.1.

Якщо $n=1$ , то цилндр $\Omega=G\times(0,\tau)$ ста нтервалом $(0,\tau)$ часово ос. Тод формула (1.46) набува такого вигляду:

H^{s;\varphi}_{+}(0,\tau)=\bigl[H^{s_{0}}_{+}(0,\tau),H^{s_{1}}_{+}(0,\tau)\bigr]_{\psi}

з екввалентнстю норм у просторах. Тут, як в теорем 1.10, додатково до умови (1.24) припускамо, що $s_{0}\geq 0$ .

Розглянемо версю теореми 1.10 для бльш широких просторв $H^{s,s\gamma;\varphi}(\Omega)$ $H^{s,s\gamma;\varphi}(S)$ .

Теорема 1.11.

Додатково до умови (1.24) припустимо, що $s_{0}\geq 0$ . Тод правильн так рвност просторв з екввалентнстю норм у них:

	$\displaystyle H^{s,s\gamma;\varphi}(\Omega)=\bigl[H^{s_{0},s_{0}\gamma}(\Omega),H^{s_{1},s_{1}\gamma}(\Omega)\bigr]_{\psi},$		(1.65)
	$\displaystyle H^{s,s\gamma;\varphi}(S)=\bigl[H^{s_{0},s_{0}\gamma}(S),H^{s_{1},s_{1}\gamma}(S)\bigr]_{\psi}.$		(1.66)

Доведення.

Воно подбне до обрунтування теореми 1.10. Наведемо коротко вдповдн мркування. Почнемо з доведення формули (1.65).

За означенням

	$\displaystyle H^{s,s\gamma;\varphi}(\Omega)=H^{s,s\gamma;\varphi}(\mathbb{R}^{n+1})/H^{s,s\gamma;\varphi}_{Q}(\mathbb{R}^{n+1}),$		(1.67)
	$\displaystyle H^{s_{j},s_{j}\gamma}(\Omega)=H^{s_{j},s_{j}\gamma}(\mathbb{R}^{n+1})/H^{s_{j},s_{j}\gamma}_{Q}(\mathbb{R}^{n+1}),$		(1.68)

де $j\in\{0,1\}$ . Тут знаменники означено формулою (1.5) для $Q:=\mathbb{R}^{n+1}\setminus\Omega$ вдповдних показникв $\mu$ . Розглянемо лнйне вдображення

P:w\mapsto w-(T_{G}\otimes T_{(0,\tau)})(w\!\upharpoonright\!\Omega),

задане на функцях $w\in L_{2}(\mathbb{R}^{n+1})$ . Тут $T_{G}$ — вдображення (1.41), яке продовжу функц аргументу $x\in G$ на увесь простр $\mathbb{R}^{n}$ обмеженим оператором на пар соболвських просторв (1.42) для кожного $s\in[0,s_{1}]$ . Крм того, $T_{(0,\tau)}$ — це вдображення (1.41) у випадку, коли $G$ — нтервал $(0,\tau)$ часово ос. Отже, вдображення $T_{(0,\tau)}$ продовжу функц аргументу $t\in(0,\tau)$ на всь $\mathbb{R}$ обмеженим оператором на пар просторв $H^{\sigma}(0,\tau)$ $H^{\sigma}(\mathbb{R})$ , де $\sigma\in[0,s_{1}\gamma]$ . Звсно, якщо $\mathrm{supp}\,w\subseteq Q$ , то $Pw=w$ . Тому з формул (1.43) (1.44) виплива, що $P$ проктором простору $H^{s_{j},s_{j}\gamma}(\mathbb{R}^{n+1})$ на його пдпростр $H^{s_{j},s_{j}\gamma}_{Q}(\mathbb{R}^{n+1})$ для кожного $j\in\{0,1\}$ .

Отже, на пдстав теорем 1.2 1.8 та формул (1.67) (1.68) мамо так рвност:

\begin{split}\bigl[H^{s_{0},s_{0}\gamma}(\Omega),H^{s_{1},s_{1}\gamma}(\Omega)\bigr]_{\psi}&=X_{\psi}/(X_{\psi}\cap H^{s_{0},s_{0}\gamma}_{Q}(\mathbb{R}^{n+1}))=\\ &=H^{s,s\gamma;\varphi}(\mathbb{R}^{n+1})/H^{s,s\gamma;\varphi}_{Q}(\mathbb{R}^{n+1})=\\ &=H^{s,s\gamma,\varphi}(\Omega),\end{split}

де

X_{\psi}:=\bigl[H^{s_{0},s_{0}\gamma}(\mathbb{R}^{n+1}),H^{s_{1},s_{1}\gamma}(\mathbb{R}^{n+1})\bigr]_{\psi}=H^{s,s\gamma;\varphi}(\mathbb{R}^{n+1}).

Потрбну формулу (1.65) доведено.

Формула (1.66) виводиться з рвност

H^{s,s\gamma;\varphi}(\Pi)=\bigl[H^{s_{0},s_{0}\gamma}(\Pi),H^{s_{1},s_{1}\gamma}(\Pi)\bigr]_{\psi},

(1.69)

де $\Pi:=\mathbb{R}^{n-1}\times(0,\tau)$ , за допомогою операторв (1.53) (1.58) вдповдно розпрямлення склеювання многовиду $S$ . Рвнсть (1.69) доводиться так само, як формула (1.65); при цьому у мркуваннях треба узяти $\Pi$ , $\mathbb{R}^{n}$ тотожний оператор замсть $\Omega$ , $\mathbb{R}^{n+1}$ $T_{G}$ вдповдно. Замнивши простори $H^{\bullet}_{+}(\cdot)$ на х аналоги $H^{\bullet}(\cdot)$ у частин доведення теореми 1.10, яка стосуться обрунтування формули (1.47), приходимо до висновку, що тотожний оператор $KL$ здйсню неперервне вкладення простору $H^{s,s\gamma,\varphi}(S)$ у простр

\bigl[H^{s_{0},s_{0}\gamma}(S),H^{s_{1},s_{1}\gamma}(S)\bigr]_{\psi}

та реалзу обернене неперервне вкладення. Це да потрбну формулу (1.66). ∎

Як було обцяно, завершимо цей пдроздл тим, що доведемо теореми 1.5 1.6.

Доведення теореми 1.5.

У випадку, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$ , ця теорема вдома (див., наприклад, [53, розд. I, § 5]). Виведемо для довльного $\varphi\in\mathcal{M}$ з цього випадку за допомогою теореми 1.11. Висновок (i) теореми 1.5 наслдком нтерполяцйно формули (1.66).

Обрунтумо висновок (ii). Нехай $\mathcal{A}_{0}$ $\mathcal{A}_{1}$ — дв пари, кожна з яких складаться з атласу на $\Gamma$ та вдповдного розбиття одиниц, використаних в означенн простору $H^{s,s\gamma;\varphi}(S)$ скалярного добутку в ньому. Використовумо позначення $H^{s,s\gamma;\varphi}(S,\mathcal{A}_{k})$ $H^{s_{j},s_{j}\gamma}(S,\mathcal{A}_{k})$ для просторв $H^{s,s\gamma;\varphi}(S)$ $H^{s_{j},s_{j}\gamma}(S)$ , як вдповдають пар $\mathcal{A}_{k}$ ; тут $j,k\in\{0,1\}$ . Оскльки простр $H^{s_{j},s_{j}\gamma}(S,\mathcal{A}_{k})$ не залежить вд $k\in\{0,1\}$ з точнстю до екввалентност норм, то тотожне вдображення здйсню зоморфзм мж просторами $H^{s_{j},s_{j}\gamma}(S,\mathcal{A}_{0})$ $H^{s_{j},s_{j}\gamma}(S,\mathcal{A}_{1})$ для кожного $j\in\{0,1\}$ . Тому згдно з (1.66) тотожне вдображення здйсню зоморфзм мж просторами $H^{s,s\gamma;\varphi}(S,\mathcal{A}_{0})$ $H^{s,s\gamma;\varphi}(S,\mathcal{A}_{1})$ , що обрунтову висновок (ii).

Висновок (iii) наслдком щльност множини $C^{\infty}(\overline{S})$ у простор $H^{s_{1},s_{1}\gamma}(S)$ , який неперервно щльно вкладений у простр $H^{s,s\gamma;\varphi}(S)$ з огляду на (1.66). ∎

Доведення теореми 1.6.

Якщо $\varphi(\cdot)\equiv 1$ $s\gamma-1/2\notin\mathbb{Z}$ , то на пдстав леми 1.1 робимо висновок, що $H^{s,s\gamma}_{+}(S)$ пдпростором простору $H^{s,s\gamma}(S)$ з точнстю до екввалентност норм. Отже, у цьому випадку висновки (i) та (ii) теореми 1.6 наслдками теореми 1.5. У загальному випадку ц висновки випливають тепер з теореми 1.10 за допомогою мркувань, цлком аналогчних до наведених у доведенн теореми 1.5.

Обрунтумо висновок (iii) за допомогою операторв $L$ $K$ , використаних у доведенн теореми 1.10. У простор $H^{s,s\gamma}_{+}(\Pi)$ щльною множина

\Upsilon^{\infty}_{0}(\overline{\Pi}):=\bigl\{w\!\upharpoonright\!\overline{\Pi}:w\in C^{\infty}_{0}(\mathbb{R}^{n-1}\times(0,\infty))\bigr\},

як зазначено в пдроздл 1.2. Для довльно функц $v\in H^{s,s\gamma}_{+}(S)$ , апроксимумо вектор $Lv\in(H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\Pi)\bigr)^{\lambda}$ послдовнстю векторв $h^{(j)}\in(\Upsilon^{\infty}_{0}(\overline{\Pi}))^{\lambda}$ у норм в простор $(H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\Pi)\bigr)^{\lambda}$ . Послдовнсть функцй $Kh^{(j)}$ лежить у простор (1.6) апроксиму функцю $KLv=v$ у норм в простор $H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(S)$ . Висновок (iii) обрунтовано. ∎

1.5 Оператор даних Кош

Для дослдження просторв правих частин параболчних задач у цилндр $\Omega=G\times(0,\tau)$ потрбна одна теорема про властивост оператора, який функц, заданй на бчнй поверхн $S$ цилндра, ставить у вдповднсть дан Кош на $\Gamma=\partial G$ .

Теорема 1.12.

Нехай задано натуральн числа $b$ $r$ . Розглянемо лнйне вдображення

R:g\mapsto\bigl(g\!\upharpoonright\!\Gamma,\partial_{t}g\!\upharpoonright\!\Gamma,\dots,\partial^{r-1}_{t}g\!\upharpoonright\!\Gamma\bigr),\hskip 10.00002pt\mbox{де}\hskip 10.00002ptg\in C^{\infty}(\overline{S}).

(1.70)

Воно продовжуться диним чином (за неперервнстю) до обмеженого лнйного оператора

R:H^{s,s/(2b);\varphi}(S)\rightarrow\bigoplus_{k=0}^{r-1}H^{s-2bk-b;\varphi}(\Gamma)=:\mathbb{H}^{s;\varphi}(\Gamma)

(1.71)

для довльних параметрв $s>2br-b$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Вн ма правий обернений оператор. Бльше того, сну лнйний обмежений оператор $T:(L_{2}(\Gamma))^{r}\to L_{2}(S)$ такий, що для довльних $s>2br-b$ $\varphi\in\mathcal{M}$ його звуження обмеженим оператором на пар просторв

T:\mathbb{H}^{s;\varphi}(\Gamma)\to H^{s,s/(2b);\varphi}(S)

(1.72)

та задовольня умову $RTv=v$ для кожно функц $v\in\mathbb{H}^{s;\varphi}(\Gamma)$ .

Звсно, у формул (1.70) трактумо $g$ як функцю аргументв $x\in\Gamma$ $t\in[0,\tau]$ .

Доведення.

Спочатку доведемо аналог ц теореми для вдповдних просторв, заданих на $\mathbb{R}^{n}$ $\mathbb{R}^{n-1}$ замсть $S$ $\Gamma$ . Потм виведемо з цього аналога за допомогою спецальних локальних карт на $S$ .

Розглянемо лнйне вдображення

\begin{gathered}R_{0}:w\mapsto\bigl(w\!\mid_{t=0},\,\partial_{t}w\!\mid_{t=0},\dots,\partial^{r-1}_{t}w\!\mid_{t=0}\bigr),\\ \quad\mbox{де}\;\,w\in\mathcal{S}(\mathbb{R}^{n}).\end{gathered}

(1.73)

При цьому нтерпретумо $w$ як функцю $w(x,t)$ аргументв $x\in$ $\in\mathbb{R}^{n-1}$ $t\in\mathbb{R}$ ; отож, $R_{0}w\in(\mathcal{S}(\mathbb{R}^{n-1}))^{r}$ у формул (1.73).

Нехай $\penalty{s>2br-b}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Доведемо, що вдображення (1.73) продовжуться диним чином до лнйного обмеженого оператора

	$\displaystyle R_{0}:H^{s,s/(2b);\varphi}(\mathbb{R}^{n})$	$\displaystyle\rightarrow\bigoplus_{k=0}^{r-1}H^{s-2bk-b;\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})=:$		(1.74)
		$\displaystyle=:\mathbb{H}^{s;\varphi}(\mathbb{R}^{n-1}).$

Це вдомо у соболвському випадку, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$ (див. [53, розд. II, теорема 7]). Для довльного $\varphi\in\mathcal{M}$ виведемо потрбний результат за допомогою квадратично нтерполяц вдповдних просторв Соболва.

Виберемо числа $s_{0}$ $s_{1}$ так, що $2br-b<s_{0}<s<s_{1}$ , та розглянемо лнйн обмежен оператори

R_{0}:H^{s_{j},s_{j}/(2b)}(\mathbb{R}^{n})\to\mathbb{H}^{s_{j}}(\mathbb{R}^{n-1}),

(1.75)

де $j\in\{0,1\}$ . Нехай $\psi$ — нтерполяцйний параметр (1.25). Застосувавши нтерполяцю з параметром $\psi$ до цих операторв, отримамо на пдстав теореми 1.7 обмежений оператор

R_{0}:H^{s,s/(2b);\varphi}(\mathbb{R}^{n})\to\bigl[\mathbb{H}^{s_{0}}(\mathbb{R}^{n-1}),\mathbb{H}^{s_{1}}(\mathbb{R}^{n-1})\bigr]_{\psi}.

(1.76)

Вн продовженням за неперервнстю вдображення (1.73), оскльки множина $\mathcal{S}(\mathbb{R}^{n})$ щльна в простор $H^{s,s/(2b);\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ . Тут

		$\displaystyle\bigl[\mathbb{H}^{s_{0}}(\mathbb{R}^{n-1}),\mathbb{H}^{s_{1}}(\mathbb{R}^{n-1})\bigr]_{\psi}=$		(1.77)
		$\displaystyle=\bigoplus_{k=0}^{r-1}\bigl[H^{s_{0}-2bk-b}(\mathbb{R}^{n-1}),H^{s_{1}-2bk-b}(\mathbb{R}^{n-1})\bigr]_{\psi}=$
		$\displaystyle=\bigoplus_{k=0}^{r-1}H^{s-2bk-b;\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})=\mathbb{H}^{s;\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})$

згдно з теоремами 1.3 1.7. Отже, (1.76) потрбним обмеженим оператором (1.74).

Побудумо тепер лнйне вдображення

T_{0}:\bigl(L_{2}(\mathbb{R}^{n-1})\bigr)^{r}\to L_{2}(\mathbb{R}^{n})

(1.78)

таке, що його звуження обмеженим оператором на пар просторв $\mathbb{H}^{s;\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})$ $H^{s,s/(2b);\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ та цей оператор правим оберненим до (1.74). Подбно до [70, доведення теореми 2.5.7] означимо лнйне вдображення

T_{0}:v\mapsto\mathcal{F}_{\xi\mapsto x}^{-1}\biggl[\beta\bigl(\langle\xi\rangle^{2b}t\bigr)\,\sum_{k=0}^{r-1}\frac{1}{k!}\,\widehat{v_{k}}(\xi)\times t^{k}\biggr](x,t)

(1.79)

на векторах

v:=(v_{0},\dots,v_{r-1})\in\bigl(\mathcal{S}^{\prime}(\mathbb{R}^{n-1})\bigr)^{r}.

При цьому розглядамо $T_{0}v$ як розподл на евклдовому простор $\mathbb{R}^{n}$ точок $(x,t)$ , де $x=(x_{1},\ldots,x_{n-1})\in\mathbb{R}^{n-1}$ $t\in\mathbb{R}$ . У формул (1.79) функцю $\beta\in C^{\infty}_{0}(\mathbb{R})$ вибрано так, що $\beta=1$ в окол нуля. Як звичайно, $\mathcal{F}_{\xi\mapsto x}^{-1}$ познача обернене перетворення Фур’ за векторною змною $\xi=(\xi_{1},\ldots,\xi_{n-1})\in\mathbb{R}^{n-1}$ , а $\langle\xi\rangle:=(1+|\xi|^{2})^{1/2}$ . Змнна $\xi$ дуальною до $x$ вдносно прямого перетворення Фур’ $\widehat{w}(\xi)=(\mathcal{F}w)(\xi)$ функц $w(x)$ .

Звсно, вдображення (1.79) означене коректно д неперервно на пар лнйних топологчних просторв $(\mathcal{S}^{\prime}(\mathbb{R}^{n-1})^{r}$ $\mathcal{S}^{\prime}(\mathbb{R}^{n})$ . Очевидно також, що його звуження обмеженим оператором на пар гльбертових просторв $(L_{2}(\mathbb{R}^{n-1}))^{r}$ $L_{2}(\mathbb{R}^{n})$ . Покажемо, що

R_{0}T_{0}v=v\hskip 10.00002pt\mbox{для довльного}\;\,v\in\bigl(\mathcal{S}(\mathbb{R}^{n-1})\bigr)^{r}.

(1.80)

Зауважимо, що лва частина рвност (1.80) ма сенс, оскльки

v\in(\mathcal{S}(\mathbb{R}^{n-1})^{r}\;\Longrightarrow\;T_{0}v\in\mathcal{S}(\mathbb{R}^{n}).

Для довльних номера $j\in\{0,\dots,r-1\}$ , вектор-функц

v=(v_{0},\dots,v_{r-1})\in(S(\mathbb{R}^{n-1}))^{r}

(1.81)

вектора $\xi\in\mathbb{R}^{n-1}$ мамо так рвност:

	$\displaystyle\mathcal{F}\bigl[\partial^{j}_{t}T_{0}v\!\mid_{t=0}\bigr](\xi)$	$\displaystyle=\partial^{j}_{t}\mathcal{F}_{x\mapsto\xi}[T_{0}v](\xi,t)\big\|_{t=0}=$
		$\displaystyle=\partial^{j}_{t}\biggl(\beta\bigl(\langle\xi\rangle^{2b}t\bigr)\,\sum_{k=0}^{r-1}\frac{1}{k!}\,\widehat{v_{k}}(\xi)\,t^{k}\biggr)\bigg\|_{t=0}=$
		$\displaystyle=\biggl(\partial^{j}_{t}\sum_{k=0}^{r-1}\frac{1}{k!}\,\widehat{v_{k}}(\xi)\,t^{k}\biggr)\!\bigg\|_{t=0}=\widehat{v_{j}}(\xi).$

У третй з них використано той факт, що $\beta=1$ в окол нуля. Отже, перетворення Фур’ всх компонент векторв $R_{0}T_{0}v$ $v$ збгаються, що екввалентно (1.80).

Доведемо тепер, що звуження вдображення (1.79) обмеженим оператором на пар просторв

\mathbb{H}^{2bm}(\mathbb{R}^{n-1})=\bigoplus_{k=0}^{r-1}H^{2bm-2bk-b}(\mathbb{R}^{n-1})\hskip 10.00002pt\mbox{}\hskip 10.00002ptH^{2bm,m}(\mathbb{R}^{n})

для кожного цлого числа $m\geq 0$ . Зауважимо, що тут показники $2bm-2bk-b$ можуть бути вд’мними. Скористамося тим фактом, що норма в простор $H^{2bm,m}(\mathbb{R}^{n})$ екввалентна норм

\|w\|_{2bm,m}:=\biggl(\|w\|^{2}+\sum_{j=1}^{n-1}\|\partial_{x_{j}}^{2bm}w\|^{2}+\|\partial_{t}^{m}w\|^{2}\biggr)^{1/2}

(див., наприклад, [6, п. 9.1]). Тут нижче у цьому доведенн $\|\cdot\|$ познача норму у гльбертовому простор $L_{2}(\mathbb{R}^{n})$ . Як звичайно, $\partial_{x_{j}}$ $\partial_{t}$ позначають оператори узагальнених частинних похдних вдповдно за змнними $x_{j}$ та $t$ . Для довльно вектор-функц (1.81) виконуються так рвност:

	$\displaystyle\\|T_{0}v\\|^{2}_{2bm,m}$	$\displaystyle=\\|T_{0}v\\|^{2}+\sum_{j=1}^{n-1}\\|\partial_{x_{j}}^{2bm}\,T_{0}v\\|^{2}+\\|\partial_{t}^{m}\,T_{0}v\\|^{2}=$
		$\displaystyle=\\|\widehat{T_{0}v}\\|^{2}+\sum_{j=1}^{n-1}\\|\xi_{j}^{2bm}\,\widehat{T_{0}v}\\|^{2}+\\|\partial_{t}^{m}\,\widehat{T_{0}v}\\|^{2}\leq$
		$\displaystyle\leq\sum_{k=0}^{r-1}\frac{1}{k!}\,\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\bigl\|\beta(\langle\xi\rangle^{2b}t)\,\widehat{v_{k}}(\xi)\,t^{k}\bigr\|^{2}d\xi dt+$
		$\displaystyle+\sum_{j=1}^{n-1}\sum_{k=0}^{r-1}\frac{1}{k!}\,\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\bigl\|\xi_{j}^{2bm}\,\beta(\langle\xi\rangle^{2b}t)\,\widehat{v_{k}}(\xi)\,t^{k}\bigr\|^{2}d\xi dt+$
		$\displaystyle+\sum_{k=0}^{r-1}\frac{1}{k!}\,\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\bigl\|\partial_{t}^{m}\bigl(\beta(\langle\xi\rangle^{2b}t)\,t^{k}\bigr)\,\widehat{v_{k}}(\xi)\bigr\|^{2}d\xi dt.$

Друга з них правильна на пдстав рвност Парсеваля.

Оцнимо окремо кожний з трьох нтегралв. Почнемо з останнього. Зробивши замну змнно $\tau=\langle\xi\rangle^{2b}t$ у внутршньому нтеграл за $t$ , отримамо так рвност:

		$\displaystyle\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\bigl\|\partial_{t}^{m}\bigl(\beta(\langle\xi\rangle^{2b}t)\,t^{k}\bigr)\,\widehat{v_{k}}(\xi)\bigr\|^{2}d\xi dt=$
		$\displaystyle=\int\limits_{\mathbb{R}^{n-1}}\|\widehat{v_{k}}(\xi)\|^{2}d\xi\int\limits_{\mathbb{R}}\|\partial_{t}^{m}(\beta(\langle\xi\rangle^{2b}t)t^{k})\|^{2}dt=$
		$\displaystyle=\int\limits_{\mathbb{R}^{n-1}}\langle\xi\rangle^{4bm-4bk-2b}\,\|\widehat{v_{k}}(\xi)\|^{2}d\xi\int\limits_{\mathbb{R}}\|\partial_{\tau}^{m}(\beta(\tau)\tau^{k})\|^{2}d\tau.$

Тому

\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\bigl|\partial_{t}^{m}\bigl(\beta(\langle\xi\rangle^{2b}t)\,t^{k}\bigr)\,\widehat{v_{k}}(\xi)\bigr|^{2}d\xi dt=c_{1}\,\|v_{k}\|^{2}_{H^{2bm-2bk-b}(\mathbb{R}^{n-1})},

де

c_{1}:=\int\limits_{\mathbb{R}}|\partial_{\tau}^{m}(\beta(\tau)\tau^{k})|^{2}d\tau<\infty.

Зробивши таку саму замну змнно $t$ у другому нтеграл, отримамо рвност

		$\displaystyle\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\bigl\|\xi_{j}^{2bm}\,\beta(\langle\xi\rangle^{2b}t)\,\widehat{v_{k}}(\xi)\,t^{k}\bigr\|^{2}d\xi dt=$
		$\displaystyle=\int\limits_{\mathbb{R}^{n-1}}\|\xi_{j}\|^{4bm}\|\widehat{v_{k}}(\xi)\|^{2}d\xi\int\limits_{\mathbb{R}}\|t^{k}\,\beta(\langle\xi\rangle^{2b}t)\|^{2}dt=$
		$\displaystyle=\int\limits_{\mathbb{R}^{n-1}}\|\xi_{j}\|^{4bm}\langle\xi\rangle^{-4bk-2b}\,\|\widehat{v_{k}}(\xi)\|^{2}d\xi\int\limits_{\mathbb{R}}\|\tau^{k}\beta(\tau)\|^{2}d\tau\leq$
		$\displaystyle\leq\int\limits_{\mathbb{R}^{n-1}}\langle\xi\rangle^{4bm-4bk-2b}\,\|\widehat{v_{k}}(\xi)\|^{2}d\xi\int\limits_{\mathbb{R}}\|\tau^{k}\beta(\tau)\|^{2}d\tau.$

Отже,

\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\bigl|\xi_{j}^{2bm}\,\beta(\langle\xi\rangle^{2b}t)\,\widehat{v_{k}}(\xi)\,t^{k}\bigr|^{2}d\xi dt\leq c_{2}\,\|v_{k}\|^{2}_{H^{2bm-2bk-b}(\mathbb{R}^{n-1})},

де

c_{2}:=\int\limits_{\mathbb{R}}|\tau^{k}\beta(\tau)|^{2}d\tau<\infty.

Нарешт, замнивши вираз $\xi_{j}$ на число $1$ у попереднх мркуваннях, отримамо таку оцнку для першого нтеграла:

		$\displaystyle\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\bigl\|\beta(\langle\xi\rangle^{2b}t)\,\widehat{v_{k}}(\xi)\,t^{k}\bigr\|^{2}d\xi dt\leq$
		$\displaystyle\leq c_{2}\,\\|v_{k}\\|^{2}_{H^{-2bk-b}(\mathbb{R}^{n-1})}\leq c_{2}\,\\|v_{k}\\|^{2}_{H^{2bm-2bk-b}(\mathbb{R}^{n-1})}.$

Отже,

	$\displaystyle\\|T_{0}v\\|_{H^{2bm,m}(\mathbb{R}^{n})}^{2}\leq$	$\displaystyle\,c\,\sum_{k=0}^{r-1}\\|v_{k}\\|^{2}_{H^{2bm-2bk-b}(\mathbb{R}^{n-1})}=$
		$\displaystyle=c\,\\|v\\|_{\mathbb{H}^{2bm}(\mathbb{R}^{n-1})}^{2}$

для довльного $v\in(\mathcal{S}(\mathbb{R}^{n-1}))^{r}$ , де $c$ — деяке додатне число, незалежне вд $v$ . Оскльки множина $\bigl(S(\mathbb{R}^{n-1})\bigr)^{r}$ щльною у простор $\mathbb{H}^{2bm}(\mathbb{R}^{n-1})$ , то з отримано оцнки виплива, що вдображення (1.79) лнйним обмеженим оператором

T_{0}:\mathbb{H}^{2bm}(\mathbb{R}^{n-1})\to H^{2bm,m}(\mathbb{R}^{n}),\hskip 10.00002pt\mbox{якщо}\hskip 10.00002pt0\leq m\in\mathbb{Z}.

Виведемо звдси, що вдображення (1.79) обмеженим оператором на пар просторв $\mathbb{H}^{s;\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})$ $H^{s,s/(2b);\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ . Нагадамо, що $s>2br-b$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Покладемо $s_{0}:=0$ , виберемо цле число $s_{1}>s$ таке, що $m:=s_{1}/(2b)\in\mathbb{N}$ , розглянемо обмежен оператори

T_{0}:\mathbb{H}^{s_{j}}(\mathbb{R}^{n-1})\to H^{s_{j},s_{j}/(2b)}(\mathbb{R}^{n}),

(1.82)

де $j\in\{0,1\}$ . Нехай, як ранше у цьому доведенн, функця $\psi$ нтерполяцйним параметром (1.25). Застосувавши до цих операторв нтерполяцю з параметром $\psi$ , отримамо обмежений оператор

T_{0}:\mathbb{H}^{s;\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})\to H^{s,s/(2b);\varphi}(\mathbb{R}^{n})

(1.83)

на пдстав теореми 1.7 з огляду на формулу (1.77).

Рвнсть (1.80) продовжуться за неперервнстю на кожний елемент $v\in\mathbb{H}^{s;\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})$ . Отже, оператор (1.83) правим оберненим до (1.74). Таким чином, побудовано потрбне вдображення (1.78).

Введемо аналоги операторв (1.74) (1.83) для смуги

\Pi=\bigl\{(x,t):x\in\mathbb{R}^{n-1},0<t<\tau\bigr\}.

Для довльного $u\in H^{s,s/(2b);\varphi}(\Pi)$ покладемо $R_{1}u:=R_{0}w$ , де функця $w\in H^{s,s/(2b);\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ задовольня умову $w\!\upharpoonright\!\Pi=u$ . При цьому $R_{1}u$ не залежить вд вказано функц $w$ . Лнйне вдображення $u\mapsto R_{1}u$ обмеженим оператором

R_{1}:H^{s,s/(2b);\varphi}(\Pi)\to\mathbb{H}^{s;\varphi}(\mathbb{R}^{n-1}).

(1.84)

Це виплива з обмеженост оператора (1.74) означення норми у простор $H^{s,s/(2b);\varphi}(\Pi)$ .

Введемо правий обернений оператор до (1.84) за допомогою вдображення (1.79). Покладемо $T_{1}v:=(T_{0}v)\!\upharpoonright\!\Pi$ для довльно вектор-функц $v\in(L_{2}(\mathbb{R}^{n-1}))^{r}$ . Лнйне вдображення $v\mapsto T_{1}v$ обмеженим оператором

T_{1}:\mathbb{H}^{s;\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})\to H^{s,s/(2b);\varphi}(\Pi).

(1.85)

Це виплива з обмеженост оператора (1.83). Помчамо, що

R_{1}T_{1}v=R_{1}\bigl((T_{0}v)\!\upharpoonright\!\Pi\bigr)=R_{0}T_{0}v=v\\

для довльно функц $v\in\mathbb{H}^{s;\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})$ . Отже, оператор (1.85) правим оберненим до (1.84).

Використовуючи оператори (1.84) (1.85), доведемо теорему 1.12 за допомогою спецальних локальних карт (1.9) на поверхн $S$ вдповдного розбиття одиниц. Для довльно функц $g\in C^{\infty}(\overline{S})$ правильн так спввдношення:

	$\displaystyle\\|Rg\\|_{\mathbb{H}^{s;\varphi}(\Gamma)}^{2}$	$\displaystyle=\sum_{k=0}^{r-1}\\|\partial^{k}_{t}g\!\upharpoonright\!\Gamma\\|_{H^{s-2bk-b;\varphi}(\Gamma)}^{2}=$
		$\displaystyle=\sum_{k=0}^{r-1}\sum_{j=1}^{\lambda}\\|(\chi_{j}(\partial^{k}_{t}g\!\upharpoonright\!\Gamma))\circ\theta_{j}\\|_{H^{s-2bk-b;\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})}^{2}=$
		$\displaystyle=\sum_{j=1}^{\lambda}\sum_{k=0}^{r-1}\\|\partial^{k}_{t}((\chi_{j}\,g)\circ\theta^{\ast}_{j})\!\upharpoonright\!\mathbb{R}^{n-1})\\|_{H^{s-2bk-b;\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})}^{2}\leq$
		$\displaystyle\leq c^{2}\,\sum_{j=1}^{\lambda}\\|(\chi_{j}\,g)\circ\theta^{\ast}_{j}\\|_{H^{s,s/(2b);\varphi}(\Pi)}^{2}=$
		$\displaystyle=c^{2}\,\\|g\\|_{H^{s,s/(2b);\varphi}(S)}^{2}.$

Тут $c$ — норма обмеженого оператора (1.84), а $\{\theta_{j}\}$ $\{\chi_{j}\}$ — набр локальних карт на $\Gamma$ вдповдне розбиття одиниц, використан в означенн простору $H^{\sigma;\varphi}(\Gamma)$ , де $\sigma\in\mathbb{R}$ . Таким чином,

\|Rg\|_{\mathbb{H}^{s;\varphi}(\Gamma)}\leq c\,\|g\|_{H^{s,s/(2b);\varphi}(S)}\hskip 10.00002pt\mbox{для усх}\hskip 10.00002ptg\in C^{\infty}(\overline{S}).

Отже, вдображення (1.70) продовжуться за неперервнстю до лнйного обмеженого оператора (1.71).

Побудумо лнйне вдображення $T:(L_{2}(\Gamma))^{r}\to L_{2}(S)$ , звуження якого на простр $\mathbb{H}^{s;\varphi}(\Gamma)$ правим оберненим оператором до (1.71). Подбно до (1.53) означимо лнйне вдображення розпрямлення многовиду $\Gamma$ за формулою

L_{0}:\omega\mapsto\bigl((\chi_{1}\omega)\circ\theta_{1},\ldots,(\chi_{\lambda}\omega)\circ\theta_{\lambda}\bigr),

де $\omega\in L_{2}(\Gamma)$ . Звуження цього вдображення на вказаний простр зометричним оператором

L_{0}:H^{\sigma;\varphi}(\Gamma)\rightarrow\bigl(H^{\sigma;\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})\bigr)^{\lambda}

(1.86)

для кожного $\sigma>0$ . Подбно до (1.58) означимо лнйне вдображення склеювання многовиду $\Gamma$ за формулою

K_{0}:(\omega_{1},\ldots,\omega_{\lambda})\mapsto\sum_{k=1}^{\lambda}\,O_{k}\bigl((\eta_{k}\omega_{k})\circ\theta_{k}^{-1}\bigr),

де $\omega_{1},\ldots,\omega_{\lambda}\in L_{2}(\mathbb{R}^{n-1})$ . Тут кожну функцю $\eta_{k}\in C_{0}^{\infty}(\mathbb{R}^{n-1})$ вибрано так, що $\eta_{k}=1$ на множин $\theta^{-1}_{k}(\mathrm{supp}\,\chi_{k})$ , а $O_{k}$ познача оператор продовження нулем на $\Gamma$ функц, задано на $\Gamma_{k}$ . Оператор $K_{0}$ обмеженим на пар просторв

K_{0}:\bigl(H^{\sigma;\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})\bigr)^{\lambda}\to H^{\sigma;\varphi}(\Gamma)

для кожного $\sigma>0$ . Крм того, вн лвим оберненим до (1.86), оскльки $K_{0}L_{0}\omega=w$ для довльно функц $\omega\in L_{2}(\Gamma)$ . Ця рвнсть доводиться так само, як формула (1.59).

Вдображення $K_{0}$ оператор (1.58) склеювання многовиду $S=\Gamma\times(0,\tau)$ пов’язан рвнстю

\bigl(K(u_{1},\dots,u_{\lambda})\bigr)(x,t)=\bigl(K_{0}(u_{1}(\cdot,t),\ldots,u_{\lambda}(\cdot,t))\bigr)(x)

для довльних функцй $u_{1},\dots,u_{\lambda}\in L_{2}(\Pi)$ та майже всх $x\in\Gamma$ $t\in(0,\tau)$ . Лнйний оператор $K$ обмежений на пар просторв $(L_{2}(\Pi))^{\lambda}$ $L_{2}(S)$ . Крм того, вн обмеженим на пар просторв

K:(H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}(\Pi))^{\lambda}\to H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}(S)

(1.87)

для кожного $\sigma>0$ . Це обрунтовуться так само, як обмеженсть оператора (1.60).

Для довльно вектор-функц

v:=(v_{0},v_{1},\dots,v_{r-1})\in(L_{2}(\Gamma))^{r}

покладемо

Tv:=K\bigl(T_{1}(v_{0,1},\ldots,v_{r-1,1}),\ldots,T_{1}(v_{0,\lambda},\ldots,v_{r-1,\lambda})\bigr),

де

(v_{k,1},\ldots,v_{k,\lambda}):=L_{0}v_{k}\in(L_{2}(\mathbb{R}^{n-1}))^{\lambda}

для кожного цлого числа $k\in\{0,\ldots,r-1\}$ . Лнйний оператор $v\mapsto Tv$ обмежений на пар просторв $(L_{2}(\Gamma))^{r}$ $L_{2}(S)$ , що виплива з означень вдображень $L_{0}$ , $T$ $K$ . Крм того, вн обмежений на пар просторв (1.72), що наслдком обмеженост операторв (1.85)–(1.87).

Щойно введений оператор (1.72) правим оберненим до (1.71). Справд, для довльно вектор-функц

v=(v_{0},v_{1},\dots,v_{r-1})\in\mathbb{H}^{s;\varphi}(\Gamma)

виконуються так рвност:

	$\displaystyle(RTv)_{k}$	$\displaystyle=\bigl(RK\bigl(T_{1}(v_{0,1},\ldots,v_{r-1,1}),\ldots,T_{1}(v_{0,\lambda},\ldots,v_{r-1,\lambda})\bigr)\bigr)_{k}=$
		$\displaystyle=K_{0}\bigl(\bigl(R_{1}T_{1}(v_{0,1},\ldots,v_{r-1,1})\bigr)_{k},\ldots$
		$\displaystyle\hskip 10.00002pt\hskip 20.00003pt\ldots,\bigl(R_{1}T_{1}(v_{0,\lambda},\ldots,v_{r-1,\lambda})\bigr)_{k}\bigr)=$
		$\displaystyle=K_{0}(v_{k,1},\dots,v_{k,\lambda})=K_{0}L_{0}v_{k}=v_{k}.$

Тут ндекс $k$ пробга множину $\{0,\dots,r-1\}$ познача $k$ -ту компоненту вектор-функц. Таким чином, $RTv=v$ . Потрбний оператор $T$ побудовано. ∎

1.6 Теорема вкладення

Для просторв Хермандера важливу роль вдгра теорема [70, теорема 2.2.7] про необхдну достатню умову х вкладення у простр $k\geq 0$ разв неперервно диференцйовних функцй. Пд час дослдження умов регулярност розв’язкв параболчних задач нам знадобиться верся ц теореми для узагальнених просторв Соболва $H^{s,s/(2b);\varphi}(\mathbb{R}^{n+1})$ , де $b\in\mathbb{N}$ .

Використовумо так коротк позначення операторв диференцювання за змнними $x=(x_{1},\ldots,x_{n})$ $t$ :

\partial^{\alpha}_{x}:=\frac{\partial^{|\alpha|}}{\partial_{x_{1}}^{\alpha_{1}}\ldots\partial_{x_{n}}^{\alpha_{n}}}\hskip 10.00002pt\mbox{}\hskip 10.00002pt\partial_{t}^{\beta}:=\frac{\partial^{\beta}}{\partial t^{\beta}}.

Тут $\alpha=(\alpha_{1},...,\alpha_{n})$ — мультиндекс, $\penalty{|\alpha|:=\alpha_{1}+\cdots+\alpha_{n}}$ , а числа $\alpha_{1},...,\alpha_{n}$ $\beta$ цл й невд’мн. Крм того, $\xi^{\alpha}:=\xi_{1}^{\alpha_{1}}\ldots\xi_{n}^{\alpha_{n}}$ для вектора $\xi:=(\xi_{1},\ldots,\xi_{n})\in\mathbb{C}^{n}$ .

Теорема 1.13.

Нехай $0\leq p\in\mathbb{Z}$ , $b,n\in\mathbb{N}$ , $s:=p+b+n/2$ та $\varphi\in\mathcal{M}$ . Тод правильн так два твердження:

$\mathrm{(i)}$

Якщо $\varphi$ задовольня умову

$\int\limits_{1}^{\,\infty}\;\frac{dr}{r\,\varphi^{2}(r)}<\infty,$ (1.88)

то будь-яка функця $w(x,t)$ з простору $H^{s,s/(2b);\varphi}(\mathbb{R}^{n+1})$ ма таку властивсть: вона вс узагальнен частинн похдн $\partial_{x}^{\alpha}\partial_{t}^{\beta}w$ , де $|\alpha|+2b\beta\leq p$ , неперервн на $\mathbb{R}^{n+1}$ .
$\mathrm{(ii)}$

Нехай $V$ — непорожня вдкрита пдмножина простору $\mathbb{R}^{n+1}$ нехай $k\in\mathbb{N}$ та $k\leq n$ . Якщо для довльно функц $w\in H^{s,s/(2b);\varphi}(\mathbb{R}^{n+1})$ тако, що $\mathrm{supp}\,w\subset V$ , узагальнена частинна похдна $\partial^{p}w/\partial x_{k}^{p}$ неперервна на $C(\mathbb{R}^{n+1})$ , то $\varphi$ задовольня умову (1.88).

Доведення.

Обрунтумо твердження (i). Припустимо, що $w\in H^{s,s/(2b);\varphi}(\mathbb{R}^{n+1})$ $0\leq|\alpha|+2b\beta\leq p$ . Для бльшо лакончност формул використовумо позначення $w_{\alpha,\beta}(x,t):=\partial_{x}^{\alpha}\partial_{t}^{\beta}w(x,t)$ , $\gamma:=1/(2b)$ $r_{\gamma}(\xi,\eta):=\bigl(1+|\xi|^{2}+|\eta|^{2\gamma}\bigr)^{1/2}$ , де $\xi\in\mathbb{R}^{n}$ $\eta\in\mathbb{R}$ . З умови

\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\int\limits_{\mathbb{R}}\frac{|\xi^{\alpha}|^{2}\,|\eta|^{2\beta}\,d\xi\,d\eta}{r_{\gamma}^{2s}(\xi,\eta)\,\varphi^{2}(r_{\gamma}(\xi,\eta))}<\infty

(1.89)

виплива включення $w_{\alpha,\beta}\in C(\mathbb{R}^{n+1})$ . Справд, за нервнстю Шварца мамо оцнку

		$\displaystyle\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\int\limits_{\mathbb{R}}\|\widehat{w_{\alpha,\beta}}(\xi,\eta)\|\,d\xi\,d\eta=\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\int\limits_{\mathbb{R}}\|\xi^{\alpha}\eta^{\beta}\|\cdot\|\widehat{w}(\xi,\eta)\|\,d\xi\,d\eta\leq$
		$\displaystyle\leq\\|w\\|_{H^{s,s/(2b);\varphi}(\mathbb{R}^{n+1})}\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\int\limits_{\mathbb{R}}\frac{\|\xi^{\alpha}\|^{2}\,\|\eta\|^{2\beta}\,d\xi\,d\eta}{r_{\gamma}^{2s}(\xi,\eta)\,\varphi^{2}(r_{\gamma}(\xi,\eta))}.$

Отже, якщо $\varphi$ задовольня умову (1.89), то перетворення Фур’ $\widehat{w_{\alpha,\beta}}$ функц $w_{\alpha,\beta}$ сумовне на $\mathbb{R}^{n+1}$ , а тому сама функця $w_{\alpha,\beta}$ неперервною на $\mathbb{R}^{n+1}$ .

Залишаться показати, що $\eqref{9f4.7}\Rightarrow\eqref{9f8.9}$ . У кратному нтеграл, присутньому в формул (1.89), зробимо замну змнно $\eta=\eta_{1}^{2b}$ , перейдемо до сферичних координат $(\varrho,\theta_{1},\ldots,\theta_{n})$ , де $\varrho=(|\xi|^{2}+\eta_{1}^{2})^{1/2}$ , зробимо замну змнно $r=(1+\varrho^{2})^{1/2}$ . У результат отримамо так рвност:

\begin{split}&\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\int\limits_{\mathbb{R}}\frac{|\xi^{\alpha}|^{2}\,|\eta|^{2\beta}d\xi\,d\eta}{r_{\gamma}^{2s}(\xi,\eta)\,\varphi^{2}(r_{\gamma}(\xi,\eta))}=\\ &=2^{n+1}\int\limits_{0}^{\infty}\dots\int\limits_{0}^{\infty}\int\limits_{0}^{\infty}\frac{|\xi^{\alpha}|^{2}\,\eta^{2\beta}d\xi\,d\eta}{r_{\gamma}^{2s}(\xi,\eta)\,\varphi^{2}(r_{\gamma}(\xi,\eta))}=\\ &=2^{n+1}\int\limits_{0}^{\infty}\dots\int\limits_{0}^{\infty}\int\limits_{0}^{\infty}\frac{2b\,|\xi^{\alpha}|^{2}\,\eta_{1}^{4b\beta+2b-1}\,d\xi\,d\eta_{1}}{(1+|\xi|^{2}+\eta_{1}^{2})^{s}\varphi^{2}\bigl(\sqrt{1+|\xi|^{2}+\eta_{1}^{2}}\,\bigr)}=\\ &=c_{\alpha,\beta}\int\limits_{0}^{\infty}\frac{\varrho^{2|\alpha|+4b\beta+2b-1}\,\varrho^{n}\,d\varrho}{(1+\varrho^{2})^{s}\varphi^{2}(\sqrt{1+\varrho^{2}}\,)}=\\ &=c_{\alpha,\beta}\int\limits_{1}^{\infty}\frac{(r^{2}-1)^{|\alpha|+2b\beta+b-1/2+n/2}\,r\,dr}{r^{2s}\,\varphi^{2}(r)\,(r^{2}-1)^{1/2}}=\\ &=c_{\alpha,\beta}\int\limits_{1}^{\infty}\;\frac{(r^{2}-1)^{s-1-\delta(\alpha,\beta)}}{r^{2s-1}\,\varphi^{2}(r)}\,dr.\end{split}

Тут $c_{\alpha,\beta}$ — деяке додатне число, а

\delta(\alpha,\beta):=p-|\alpha|-2b\beta\in[0,p].

Таким чином,

\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\int\limits_{\mathbb{R}}\frac{|\xi^{\alpha}|^{2}\,|\eta|^{2\beta}\,d\xi\,d\eta}{r_{\gamma}^{2s}(\xi,\eta)\,\varphi^{2}(r_{\gamma}(\xi,\eta))}=c_{\alpha,\beta}\int\limits_{1}^{\infty}\;\frac{(r^{2}-1)^{s-1-\delta(\alpha,\beta)}}{r^{2s-1}\,\varphi^{2}(r)}\,dr.

(1.90)

Помтимо, що

	(1.88)	$\displaystyle\Longleftrightarrow\;\int\limits_{1}^{\infty}\;\frac{(r^{2}-1)^{s-1}}{r^{2s-1}\,\varphi^{2}(r)}\,dr<\infty\;\Longrightarrow$		(1.91)
		$\displaystyle\Longrightarrow\;\int\limits_{1}^{\infty}\;\frac{(r^{2}-1)^{s-1-\delta(\alpha,\beta)}}{r^{2s-1}\,\varphi^{2}(r)}\,dr<\infty.$

Остання мплкаця стинна, оскльки $\delta(\alpha,\beta)\geq 0$ та

s-1-\delta(\alpha,\beta)\geq p+b+n/2-1-p\geq 0.

Тому з умови (1.88) виплива (1.89) з огляду на (1.90). Твердження (i) обрунтоване.

Обрунтумо твердження (ii). Нехай виконуться зроблене у ньому припущення. Оскльки простр $H^{s,s/(2b);\varphi}(\mathbb{R}^{n+1})$ нварантний вдносно зсувв у $\mathbb{R}^{n+1}$ , то можна вважати, не обмежуючи загальност, що $0\in V$ . Виберемо функцю $\chi\in C^{\infty}(\mathbb{R}^{n+1})$ таку, що $\mathrm{supp}\,\chi\subset V$ $\chi(x,t)=1$ в окол точки $(0,0)$ . За припущенням лнйний оператор $w\mapsto(\partial^{p}(\chi w)/\partial x_{k}^{p})\!\upharpoonright\!\overline{V}$ д з усього простору $H^{s,s/(2b);\varphi}(\mathbb{R}^{n+1})$ у простр $C(\overline{V})$ . Цей оператор замкнений, оскльки вн звуженням неперервного оператора на пар лнйних топологчних просторв $\mathcal{S}^{\prime}(\mathbb{R}^{n+1})$ $\mathcal{D}^{\prime}(V)$ . Тому за теоремою про замкнений графк перший оператор обмеженим; нехай $c$ — його норма. Звдси для довльно функц $w\in\mathcal{S}(\mathbb{R}^{n+1})$ виплива оцнка

		$\displaystyle\biggl\|(2\pi)^{-n-1}\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\int\limits_{\mathbb{R}}\xi_{k}^{p}\,\widehat{w}(\xi,\eta)\,d\xi\,d\eta\biggr\|=\biggl\|\frac{\partial^{p}w}{\partial x_{k}^{p}}(0,0)\biggr\|\leq$
		$\displaystyle\leq\biggl\\|\frac{\partial^{p}(\chi w)}{\partial x_{k}^{p}}\biggr\\|_{C(\overline{V})}\leq c\cdot\\|w\\|_{H^{s,s/(2b);\varphi}(\mathbb{R}^{n+1})}.$

Отже,

\biggl|\,\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\int\limits_{\mathbb{R}}\xi_{k}^{p}\,\widehat{w}(\xi,\eta)\,d\xi\,d\eta\biggr|\leq c_{1}\|\mu\widehat{w}\|,

(1.92)

де $c_{1}:=(2\pi)^{n+1}c$ $\mu(\xi,\eta):=r_{\gamma}^{s}(\xi,\eta)\,\varphi(r_{\gamma}(\xi,\eta))$ для довльних $\xi\in\mathbb{R}^{n}$ $\eta\in\mathbb{R}$ . Тут дал у доведенн $\|\cdot\|$ $(\cdot,\cdot)$ позначають норму скалярний добуток у гльбертовому простор ${L_{2}(\mathbb{R}^{n+1})}$ . У ньому щльною множина $\{\mu\widehat{w}:w\in\mathcal{S}(\mathbb{R}^{n+1})\}$ . Це виплива з щльност множини $\mathcal{S}(\mathbb{R}^{n+1})$ у простор $H^{\mu}(\mathbb{R}^{n+1})=H^{s,s/(2b);\varphi}(\mathbb{R}^{n+1})$ . Для зручност, покладемо $\lambda(\xi,\eta):=\xi_{k}^{p}$ для всх $\xi=(\xi_{1},\ldots,\xi_{n})\in\mathbb{R}^{n}$ $\eta\in\mathbb{R}$ . На пдстав (1.92) мамо оцнку

\|\lambda/\mu\|=\sup_{w\in\mathcal{S}(\mathbb{R}^{n+1})}\frac{|(\mu\widehat{w},\lambda/\mu)|}{\|\mu\widehat{w}\|}\leq c_{1},

тобто

\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\int\limits_{\mathbb{R}}\frac{|\xi_{k}^{p}|^{2}\,d\xi\,d\eta}{r_{\gamma}^{2s}(\xi,\eta)\,\varphi^{2}(r_{\gamma}(\xi,\eta))}\leq c_{1}^{2}<\infty.

З ц властивост та рвност (1.90) виплива, що

\int\limits_{1}^{\infty}\;\frac{(r^{2}-1)^{s-1}}{r^{2s-1}\,\varphi^{2}(r)}\,dr<\infty.

(1.93)

Тут (1.90) застосовано у випадку, коли $\alpha_{k}=p$ $\alpha_{q}=0$ , якщо $q\neq k$ , та $\beta=0$ (тод $\delta(\alpha,\beta)=0$ ). Тепер (1.88) виплива з (1.91) (1.93). Твердження (ii) обрунтоване. ∎

Стосовно теореми 1.13 зауважимо, що використання функцонального показника регулярност $\varphi$ для простору $H^{s,s/(2b);\varphi}(\mathbb{R}^{n+1})$ дало змогу досягти точного значення $p+b+n/2$ числового показника $s$ в умовах тверджень (i) та (ii) ц теореми. На клас соболвських просторв $H^{s,s/(2b)}(\mathbb{R}^{n+1})$ це неможливо, оскльки функця $\varphi(\cdot)\equiv 1$ не задовольня нтегральну умову (1.88). Для таких просторв замсть останньо доводиться використовувати бльш сильну умову $s>p+b+n/2$ .

1.7 Бблографчн коментар до розд. 1

Розглянутий у п. 1.1 метод квадратично нтерполяц з функцональним параметром природним узагальненням класичного методу нтерполяц пар гльбертових просторв, уведеного незалежно Ж.-Л. Лонсом (J.-L. Lions) [164] С. Г. Крейном [24] (див. також х монограф [32, розд. 1, пп. 2 5] [27, розд. 4, п. 1.10]). У класичному метод нтерполяцйним параметром число $\theta\in(0,1)$ , а нтерполяцйн простори областями визначення степеневих функцй $\psi(t)\equiv t^{\theta}$ вд породжуючого оператора регулярно пари гльбертових просторв. За допомогою цього методу будуться гльбертова шкала просторв, яка з’дну гльбертов простори, що утворюють регулярну пару (див., наприклад, довдник [69, розд. IV, § 9]).

Квадратична нтерполяця з (досить загальним) функцональним параметром уперше з’явилася в статт Ч. Фояша (C. Foiaş) Ж.-Л. Лонса [121, с. 278]. Будучи застосованою до сумсно пари гльбертових просторв, вона да також гльбертв простр, чим зумовлена назва ц нтерполяц. Квадратична нтерполяця та пов’язан з нею нтерполяцйн властивост гльбертових шкал вивчалися у працях С. Г. Крейна Ю. . Птунна [26, § 9], В. Ф. Донохью (W. F. Donoghue ) [109], Ж.-Л. Лонса Е. Мадженеса (E. Magenes) [32, розд. 1], Г. Шлензак [74], . . Пустильнка [51], В. . Овчиннкова [219, § 11], J. Löfström [169], Y. Ameur [81, 82], В. А. Михайлеця О. О. Мурача [198, 43, 203, 206], M. Fan [117], Б. Смона (B. Simon) [228, розд. 15 30]. Квадратична нтерполяця з функцональним параметром тсно пов’язана [206, п. 4] з методом змнних гльбертових шкал, запропонованим М. Хегландом (M. Hegland) [131, 132]. Цей метод виявився досить корисним у теор некоректних задач; див., наприклад, статт П. Мате (P. Mathe) С. В. Прврзва [188], П. Мате У. Тотенхана (U. Tautenhahn) [189], М. Хегланда [133], М. Хегланда Р. С. Андерсена (R. S. Anderssen) [134], М. Хегланда Б. Хофмана (B. Hofmann) [135], К. Джн (Q. Jin) У. Тотенхана [143].

Метод Лонса Крейна нтерполяц гльбертових просторв сторично першим методом нтерполяц досить загальних пар просторв. Його було поширено на нормован простори у вигляд рзних екввалентних методв дйсно нтерполяц у працях Ж.-Л. Лонса Я. Петре (J. Peetre) [165, 168, 222] та методу комплексно або голоморфно нтерполяц у працях С. Г. Крейна [25], Ж.-Л. Лонса [166] А. П. Кальдерона (A. P. Calderon) [98]. У цих методах скнченн набори чисел параметрами нтерполяц. Взагал кажучи, дйсний комплексний методи нтерполяц дають рзн нтерполяцйн простори. Принципи побудови загальних нтерполяцйних методв розроблен Е. Гальярдо (E. Gagliardo) [122]. Теоря нтерполяц нормованих та бльш загальних лнйних топологчних просторв викладена у монографях К. Бенета (C. Bennet) Р. Шарпл (R. Sharpley) [90], Й. Берга (J. Bergh) Й. Льофстрьома (J. Löfström) [4], Ю. А. Брудного Н. Я. Кругляка [93], С. Г. Крейна, Ю. . Птунна . М. Семьонова [27], В. . Овчиннкова [219], Л. Тартара (L. Tartar) [230], . Трбеля (H. Triebel) [64].

нтерполяцю з функцональним параметром нормованих просторв уперше розглядали в статт Ч. Фояша Ж.-Л. Лонса [121]. Рзн методи дйсно нтерполяц з функцональним параметром уведено та дослджено у працях Т. Ф. Калугно [20], Й. Густавсона (J. Gustavsson) [126], С. Янсона (S. Janson) [141], К. Меруч (C. Merucci) [191], Л.-Е. Персона (L.-E. Persson) [225], Н. Я. Кругляка [153], В. . Овчиннкова [220, 48, 49], L. Loosveldt S. Nicolay [170], а комплексно нтерполяц з функцональним параметром — у працях М. Шехтера (M. Schechter) [227], M. J. Carro J. Cerdà [99], M. Fan S. Kaijser [116, 118]. Окрема увага придлялася нтерполяц з логарифмчним параметром; див., наприклад, статт Р. Я. Докторського [10], В. Д. Еванса (W. D. Evans) Б. Опка (B. Opic) [113, 114], B. F. Besoy F. Cobos [91].

Рзн методи нтерполяц нормованих просторв застосовують у теор функцональних просторв, теор операторв, багатовимрних крайових задач, теор апроксимац (див. монограф Г. Амана (H. Amann) [79, 80], Й. Берга Й. Льофстрьома [4], П. Л. Бутцера (P. L. Butzer) Х. Беренса (H. Behrens) [95], Ж.-Л. Лонса Е. Мадженеса [32, 167], А. Лунард (A. Lunardi) [183], В. А. Михайлеця О. О. Мурача [43, 204], Л. Тартара [230], . Трбеля [64, 65] й наведену там лтературу). Стаття W. Yuan, W. Sickel D. Yang [243] мстить сучасний огляд застосувань рзних методв нтерполяц до просторв розподлв. Чимало прикладв застосувань нтерполяц просторв до рвнянь з частинними похдними наведено у статт Л. Малгранди (L. Maligranda), Л.-Е. Персона J. Wyller [186].

У нашй монограф систематично використовуться квадратична нтерполяця з параметром, який правильно змнною функцю на нескнченност порядку $\theta\in(0,1)$ . Поняття правильно змнно функц уведено Й. Караматою (J. Karamata) [145] (для неперервних функцй). Ним же [146, 147] встановлено основн властивост таких функц. Теоря правильно змнних функцй, х рзних узагальнень та застосувань викладена у монографях Н. Х. Бнхема (N. H. Bingham), Ч. М. Голд (C. M. Goldie) Дж. Л. Тайгельза (J. L. Teugels) [92], В. В. Булдигна, К.-Х. ндлекофера (K.-H. Indlekofer), О. . Клесова Й. Г. Стейнбаха (J. G. Steinebach) [94], J. L. Geluk L. de Haan [123], V. Maric [187], С. . Ршнка (S. I. Reshnick) [226], Е. Снти (E. Seneta) [52], Л. де Хаан (L. de Haan) [127]. У цих працях наведено рзн приклади правильно змнних функцй. х називають повльно змнними (у сенс Карамати), якщо $\theta=0$ . Повльно змнна (на нескнченност) функця $\varphi$ може осцилювати у такий спосб, що $\varphi([r,\infty))=(0,\infty)$ для довльного числа $r>1$ (див., наприклад, [43, 204, п. 1.2.1]).

Узагальнен простори Соболва, розглянут у роздл 1 монограф, належать до так званих просторв узагальнено гладкост. Остання характеризуться за допомогою функцонального параметра, залежного вд частотних змнних (дуальних до просторових вдносно перетворення Фур’), або в екввалентнй форм за допомогою нескнченно числово послдовност. Для класичних зотропних або анзотропних просторв Соболва використовують числов параметри, тобто степенев функц частотних змнних. Звсно, у теор параболчних задач потрбн вдповдн анзотропн простори. Теоря анзотропних соболвських просторв, параметризованих за допомогою скнченного набору числових параметрв, започаткована у статт Л. Н. Слободецького [53], де розглянуто лише гльбертов простори та наведено деяк застосування вказаних просторв до багатовимрних крайових задач, зокрема, для рвняння теплопровдност. Теоря банахових анзотропних просторв Соболва та пов’язаних з ними анзотропних просторв Нкольського–Бсова Лзоркна–Трбеля викладена у монографях О. В. Бсова, В. П. льна С. М. Нкольського [6], С. М. Нкольського [47], . Трбеля [239, розд. 5], Г. Амана [80].

Простори узагальнено гладкост вперше з’явилися у статт Б. Мальгранжа (B. Malgrange) [185], де були застосован до гпоелптичних диференцальних рвнянь (до яких належать параболчн рвняння). Згодом систематичне вивчення широких класв просторв узагальнено гладкост було виконано у монограф Л. Хермандера (L. Hörmander) [70, розд. II], статт Л. Р. Волвча Б. П. Панеяха [7], сер статей . Трбеля [231, 232, 233, 234, 235]. Простори, введен у цих працях, збгаються у гльбертовому випадку. У вказанй статт Л. Р. Волвча Б. П. Панеяха [7] уперше розглянуто простори узагальнено гладкост в евклдових областях. рунтовне дослдження загальних властивостей багатовимрних диференцальних рвнянь було виконано Л. Хермандером [70] за допомогою введених ним просторв (див. також його монографю [72]).

В останн десятилття простори узагальнено гладкост предметом низки глибоких дослджень: див. огляди П. . Лзоркна [31], Г. А. Калябна П. . Лзоркна [144], монограф . Трбеля [238, розд. III] [240], Н. Якоба (N. Jacob) [140], Ф. Нкола (F. Nicola) Л. Родно (L. Rodino) [218], В. А. Михайлеця О. О. Мурача [43, 204] та недавн статт A. Almeida [76], A. M. Caetano H.-G. Leopold [96, 97], F. Cobos T. Kühn [102], F. Cobos, Ó. Domíngues H. Triebel [103], W. Farkas, N. Jacob R. L. Schilling [119], W. Farkas H.-G. Leopold [120], D. D. Haroske S. D. Moura [129, 130], L. Loosveldt S. Nicolay [170], S. D. Moura, J. S. Neves C. Schneider [209, 210], J. S. Neves B. Opic [217], H. Wang K. Wang [241] й наведену там лтературу. Побудовано рзн верс просторв Нкольського–Бсова Лзоркна–Трбеля, параметризован функцональними параметрами. Для них вдалося отримати точн теореми вкладення одних класв просторв у нш, теореми про продовження через межу област, де задано простр, теореми про слди на меж област та нш вагом результати.

нтерполяцйн властивост рзних просторв узагальнено гладкост дослджено в працях М. Шехтера [227], . Трбеля [233], С. Меруч [192], F. Cobos D. L. Fernandez [104], M. J. Carro J. Cerdà [99], сер статей А. Г. Багдасаряна, серед яких вдмтимо [88, 89], у працях A. Almeida [76, 77], A. Almeida A. Caetano [78], В. П. Кноповой [151], В. А. Михайлеця О. О. Мурача [198, 43, 203, 204, 205], B. F. Besoy F. Cobos [91], L. Loosveldt S. Nicolay [170].

Простори узагальнено гладкост мають важлив застосування у рзних роздлах математики: див. монограф . Трбеля [238, 240], О. . Степанця [62, 63, 229] (математичний аналз), Л. Хермандера [70, 72], Б. П. Панеяха [221], В. А. Михайлеця О. О. Мурача [43, 204], Ф. Нкола Л. Родно [218] (диференцальн рвняння з частинними похдними), В. Г. Маз’ Т. О. Шапошнково [190, розд. 16] (нтегральн рвняння), Н. Якоба [140] (теоря випадкових процесв) та наведену там лтературу.

зотропн верс просторв, розглянутих у першому роздл нашо монограф, були застосован недавно до елптичних диференцальних рвнянь елптичних крайових задач у статтях В. А. Михайлеця О. О. Мурача [193, 194, 195, 196, 197, 198, 199, 200, 211, 212, 213, 214]. х дослдження пдсумован у монографях [43, 204] оглядах [44, 201, 202], де викладено нову теорю розв’язност елптичних систем елптичних крайових задач в уточнених соболвських шкалах. В останн роки цю теорю було доповнено у працях О. О. Мурача його учнв А. В. Аноп, Т. М. Знченко, Т. М. Касренко, . С. Чепурухно [2, 3, 23, 46, 84, 85, 86, 87, 100, 101, 148, 149, 215, 216, 244, 245, 246], де розглянуто бльш широк класи узагальнених просторв Соболва дослджено бльш загальн елптичн крайов задач. У новтнй статт А. В. Аноп, Р. Денка (R. Denk) О. О. Мурача [83] наведено застосування узагальнених просторв Соболва до деяких елптичних задач з блим шумом у крайових умовах. У цих працях використовуються виключно гльбертов простори (як в нашй монограф). На вдмну вд них, стаття М. Файермана (M. Faierman) [115] присвячена дослдженню деяких елптичних рвнянь (з спектральним параметром) у досить широкому клас банахових узагальнених просторв Соболва. У працях В. С. льква, Н. . Страп . . Волянсько [138, 139] уточнена соболвська шкала застосована до дослдження деяких нелокальних крайових задач для диференцально-операторних рвнянь, лнйних та слабко нелнйних.

Класи анзотропних узагальнених просторв Соболва $H^{s,s\gamma;\varphi}$ $H_{+}^{s,s\gamma;\varphi}$ , розглянутих вдповдно в пп. 1.2 1.3, введен та дослджен авторами ц монограф. Простори на $\mathbb{R}^{k}$ евклдових областях в $\mathbb{R}^{k}$ введен у статт [181, п. 3] у випадку $k=2$ , а у загальному випадку — у статт [40, п. 2]. нтерполяцйн теореми 1.8–1.10 для цих просторв доведен в [181, п. 5], а у загальному випадку — в [179, п. 7]. нтерполяцйна теорема 1.11 для просторв, заданих у евклдових областях, наведена в замтц [37]. Простр $H^{s,s\gamma;\varphi}(S)$ , де $S$ — бчна поверхня цилндра, дослджений в статт [172, п. 1]. Там для нього доведен теореми 1.5 1.11 у випадку, коли число $\gamma$ рацональним. Простр $H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(S)$ вивчався в статт [179, пп. 3 7], у якй для нього доведен теореми 1.6 1.10. Теорема 1.12 (про оператор даних Кош) доведена в [182, п. 6] у випадку $b=1$ , а у загальному випадку — в [180, п. 6]. Теорема 1.13 (про умови вкладення простору $H^{s,s\gamma;\varphi}$ в деяк анзотропн простори неперервно диференцйовних функцй) доведена в [179, п. 8].

У соболвському випадку, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$ , ц простори та х $L_{p}$ -аналоги широко застосовуються у теор параболчних задач, починаючи з праць О. О. Ладиженсько [28, 29], Л. Н. Слободецького [53, 54], В. О. Солоннкова [58, 59, 60, 61], М. С. Аграновча М. . Вшика [1] (див. також монограф О. О. Ладиженсько, В. О. Солоннкова Н. М. Уральцево [30], Ж.-Л. Лонса Е. Мадженеса [167] та огляд С. Д. Ейдельмана [111, § 2]). Теореми про слди функцй на многовидах для анзотропних просторв Соболва та аналоги цих просторв на придатних гладких многовидах вивчалися ще в основоположнй прац С. Л. Слободецького [53, розд I, § 5 розд II, § 5], а також у вказаних щойно працях. стотно бльш складний випадок многовидв, геометря яких не узгоджена з анзотропю функцонального простору, вивчався С. В. Успенським [66] та його послдовниками (див. монографю С. В. Успенського, Г. В. Демиденко В. Г. Перепьолкна [67, розд. 2] та наведену там лтературу), . Трбелем [236, 237], М. Маларск (M. Malarski) . Трбелем [184]. Недавнй прогрес у дослдженн слдв на многовидах для анзотропних функцональних просторв вдображений у статтях П. Вайдемайера [242], J. Jonsen, S. M. Hansen W. Sickel [142], де розглядаються анзотропн простори Лзоркна–Трбеля з огляду на х застосування до параболчних задач.

нтерполяця з числовими параметрами анзотропних просторв Соболва та пов’язаних з ними анзотропних просторв Бсова Лзоркна–Трбеля вивчалася у низц праць, серед яких вкажемо монограф Ж.-Л. Лонса Е. Мадженеса [167, розд. 4, п. 14], . Трбеля [64, п. 2.13.2], Г. Аманна [80, розд. VII, пп. 2.7, 4.5 5.4, розд. VIII, п. 2.4].

Умови вкладення соболвських просторв у вибраний простр неперервно диференцйовних функцй встановлен С. Л. Cоболвим [56] для зотропних просторв Л. Н. Слободецьким [55, § 8] для анзотропних просторв (див. також монограф С. Л. Cоболва [57], О. В. Бсова, В. П. льна С. М. Нкольського[6, п. 10.4]). Для узагальнених соболвських просторв так умови знайшли Л. Хермандер [70, п. 2.2], Л. Р. Волвч Б. П. Панеях [7, § 5, п. 1, § 13, п. 4]. В останнй прац [7, теорема 9.1] дослджено також умови вкладення в анзотропний простр Гельдера. Цей результат не мстить у соб теорему 1.13, доведену у п 1.6. Для узагальнених просторв Бсова Лзоркна–Трбеля умови вкладення у простр неперервних функцй мстяться у статтях М. Л. Гольдмана [8, 9] Г. А. Калябна [21, 22] (див. також огляди П. Л. Лзоркна [31, п. Д.1.9] Г. А. Калябна П. Л. Лзоркна [144, п. 5]). Точн умови вкладення цих просторв у узагальнен простори Гельдера отриман в статтях S. D. Moura, J. S. Neves C. Schneider [209, 210].

Роздл 2 Напводнордн параболчн задач

У цьому роздл дослджумо параболчн задач з однордними початковими умовами. Так задач називамо (дещо умовно) напводнордними. Головний результат роздлу — теорема про зоморфзми, породжен вказаними задачами на парах гльбертових функцональних просторв, уведених у п. 1.3. Спочатку розглядамо одновимрну за просторовою змнною задачу у прямокутнику, а потм — багатовимрну задачу у цилндр. Цю теорему застосумо до дослдження локально регулярност (аж до меж цилндрично област) розв’язкв таких задач в анзотропних узагальнених просторах Соболва та в анзотропних просторах неперервно диференцйовних функцй.

2.1 Задача у прямокутнику

Нехай довльно задано дйсн числа $l>0$ $\tau>0$ . На декартовй площин $\mathbb{R}^{2}$ мамо вдкритий прямокутник $\Omega:=(0,l)\times(0,\tau)$ . Довльну точку на цй площин нтерпретумо як упорядковану пару $(x,t)$ , де $x$ — просторова, а $t$ — часова змнн. Розглядамо у прямокутнику $\Omega$ лнйну параболчну задачу, яка складаться з диференцального рвняння

		$\displaystyle A(x,t,D_{x},\partial_{t})u(x,t)\equiv$
		$\displaystyle\equiv\sum_{\alpha+2b\beta\leq 2m}a^{\alpha,\beta}(x,t)\,D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta}_{t}u(x,t)=f(x,t),$		(2.1)
		$\displaystyle\mbox{якщо}\;\,0<x<l\;\,\mbox{}\;\,0<t<\tau,$

крайових умов

		$\displaystyle B_{j,0}(t,D_{x},\partial_{t})u(x,t)\big\|_{x=0}\equiv$
		$\displaystyle\equiv\sum_{\alpha+2b\beta\leq m_{j}}b_{j,0}^{\alpha,\beta}(t)\,D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta}_{t}u(x,t)\big\|_{x=0}=g_{j,0}(t)\hskip 10.00002pt\mbox{}$		(2.2)
		$\displaystyle B_{j,1}(t,D_{x},\partial_{t})u(x,t)\big\|_{x=l}\equiv$
		$\displaystyle\equiv\sum_{\alpha+2b\beta\leq m_{j}}b_{j,1}^{\alpha,\beta}(t)\,D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta}_{t}u(x,t)\big\|_{x=l}=g_{j,1}(t),$		(2.3)
		$\displaystyle\mbox{якщо}\;\,0<t<\tau,\;\,\mbox{де}\;\,j=1,\dots,m,$

та однордних початкових умов

\partial^{k}_{t}u(x,t)\big|_{t=0}=0,\;\,\mbox{якщо}\;\,0<x<l,\;\,\mbox{де}\;\,k=0,\ldots,\varkappa-1.

(2.4)

Тут $b$ , $m$ кожне $m_{j}$ довльно вибраними цлими числами, такими, що $m\geq b\geq 1$ , $\varkappa:=m/b\in\mathbb{Z}$ $m_{j}\geq 0$ . Число $2b$ називають параболчною вагою ц задач. Ус коефцнти лнйних диференцальних виразв $A:=A(x,t,D_{x},\partial_{t})$ та $B_{j,k}:=B_{j,k}(t,D_{x},\partial_{t})$ , де $j\in\{1,\dots,m\}$ $k\in\{0,\,1\}$ , нескнченно гладкими комплекснозначними функцями. А саме, $a^{\alpha,\beta}\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ та $b_{j,k}^{\alpha,\beta}\in C^{\infty}[0,\tau]$ , де $\overline{\Omega}:=[0,l]\times[0,\tau]$ . Використовумо позначення $D_{x}:=i\,\partial/\partial x$ та $\partial_{t}:=\partial/\partial t$ для частинних похдних; тут, як звичайно, $i$ — уявна одиниця. Пдсумовування здйснюмо за цлими ндексами $\alpha,\beta\geq 0$ , як задовольняють нервност, записан пд знаком суми.

Нагадамо [1, § 9, п. 1], що початково-крайову задачу (2.1)–(2.4) називають параболчною в $\Omega$ , якщо вона задовольня так три умови:

Умова 2.1.

Для довльних чисел $x\in[0,l]$ $t\in[0,\tau]$ та чисел $\xi\in\mathbb{R}$ $p\in\mathbb{C}$ таких, що $\mathrm{Re}\,p\geq 0$ $|\xi|+|p|\neq 0$ , виконуться нервнсть

A^{\circ}(x,t,\xi,p)\equiv\sum_{\alpha+2b\beta=2m}a^{\alpha,\beta}(x,t)\,\xi^{\alpha}p^{\beta}\neq 0.

Умова 2.2.

Нехай довльно вибрано числа $x\in\{0,l\}$ $t\in\penalty[0,\tau]$ та число $p\in\mathbb{C}\setminus\{0\}$ таке, що $\mathrm{Re}\,p\geq\penalty 0$ . Тод многочлен $A^{\circ}(x,t,\zeta,p)$ вдносно $\zeta\in\mathbb{C}$ ма $m$ коренв $\zeta^{+}_{j}(x,t,p)$ , де $j=\penalty 1,\ldots,m$ , з додатною уявною частиною та $m$ коренв з вд’мною уявною частиною з урахуванням х кратност.

Умова 2.3.

Нехай числа $x$ , $t$ $p$ так сам, як в умов 2.2. Покладемо $k:=0$ , якщо $x=0$ , або $k:=1$ , якщо $x=l$ . Тод многочлени

B_{j,k}^{\circ}(t,\zeta,p)\equiv\sum_{\alpha+2b\beta=m_{j}}b_{j,k}^{\alpha,\beta}(t)\,\zeta^{\alpha}p^{\beta}

змнно $\zeta\in\mathbb{C}$ , де $j=1,\dots,m$ , лнйно незалежн за модулем многочлена

\prod_{j=1}^{m}\bigl(\zeta-\zeta^{+}_{j}(x,t,p)\bigr).

Умова 2.1 умовою $2b$ -параболчност за . Г. Петровським [50] диференцального рвняння $Au=f$ у замкненому прямокутнику $\overline{\Omega}$ , а умова 2.3 виража той факт, що система крайових диференцальних операторв $\{B_{1,k},\ldots,B_{m,k}\}$ накрива диференцальний оператор $A$ на сторон $x=0$ , якщо $k=0$ , або $x=l$ , якщо $k=1$ , цього прямокутника. Умова 2.3 уперше з’явилася у монограф Т. Я. Загорського [14].

Пов’яжемо з параболчною задачею (2.1)–(2.4) лнйне вдображення

\begin{gathered}C^{\infty}_{+}(\overline{\Omega})\ni u\mapsto(Au,Bu):=\\ :=\bigl(Au,B_{1,0}u,B_{1,1}u,\ldots,B_{m,0}u,B_{m,1}u\bigr)\in\bigl(C^{\infty}_{+}[0,\tau]\bigr)^{2m}.\end{gathered}

(2.5)

Тут використано так позначення:

	$\displaystyle C^{\infty}_{+}(\overline{\Omega}):=\bigl\{w\!\upharpoonright\overline{\Omega}:\,w\in C^{\infty}(\mathbb{R}^{2}),\;\,\mathrm{supp}\,w\subseteq\mathbb{R}\times[0,\infty)\bigr\}=$
	$\displaystyle=\bigl\{u\in C^{\infty}(\overline{\Omega}):\partial_{t}^{\beta}u(x,t)\|_{t=0}=0,\;\,\mbox{якщо}\;\,0\leq\beta\in\mathbb{Z},\;x\in[0,l]\bigr\}$

та

	$\displaystyle C^{\infty}_{+}[0,\tau]:=\bigl\{h\!\upharpoonright[0,\tau]:\,h\in C^{\infty}(\mathbb{R}),\;\,\mathrm{supp}\,h\subseteq[0,\infty)\bigr\}=$
	$\displaystyle=\bigl\{v\in C^{\infty}[0,\tau]:\,v^{(\beta)}(0)=0,\;\,\mbox{якщо}\;\,0\leq\beta\in\mathbb{Z}\bigr\}.$

Вдображення (2.5) встановлю взамно однозначну вдповднсть мж лнйними просторами $C^{\infty}_{+}(\overline{\Omega})$ $C^{\infty}_{+}(\overline{\Omega})\times\bigl(C^{\infty}_{+}[0,\tau]\bigr)^{2m}$ (це пояснено псля формулювання теореми 2.1). Воно продовжуться диним чином до зоморфзму мж деякими узагальненими соболвськими просторами. Сформулюмо вдповдний результат.

Нехай $\sigma_{0}$ — найменше цле число таке, що

\sigma_{0}\geq\max\{2m,m_{1}+1,\ldots,m_{m}+1\}\;\;\mbox{}\;\;\frac{\sigma_{0}}{2b}\in\mathbb{Z}.

(2.6)

Зокрема, якщо $m_{j}\leq 2m-1$ для кожного номера $j\in\{1,\ldots,m\}$ , то $\sigma_{0}=2m$ .

Теорема 2.1.

Для довльних дйсного числа $\sigma>\sigma_{0}$ функцонального параметра $\varphi\in\mathcal{M}$ вдображення (2.5) продовжуться диним чином (за неперервнстю) до зоморфзму:

	$\displaystyle(A,B):H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}_{+}(\Omega)\;\leftrightarrow$		(2.7)
	$\displaystyle\leftrightarrow H^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b);\varphi}_{+}(\Omega)\oplus\bigoplus_{j=1}^{m}\bigl(H^{(\sigma-m_{j}-1/2)/(2b);\varphi}_{+}(0,\tau)\bigr)^{2}:=$
	$\displaystyle:=\mathcal{H}^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b);\varphi}_{+}.$

Якщо $\varphi(\cdot)\equiv 1$ , то оператор (2.7) д на пар соболвських просторв. У цьому випадку теорема 2.1 виплива з результату М. С. Аграновча М. . Вшика [1, теорема 12.1], доведеного у припущенн, що $\sigma/(2b)\in\mathbb{Z}$ . (Це показано в наступному пдроздл у першй частин доведення теореми 2.4.) х результат охоплю граничний випадок $\sigma=\sigma_{0}$ та стосуться загальних параболчних задач з, взагал кажучи, неоднордними початковими умовами.

Згдно з теоремою вкладення Соболва, лемою 1.1 згаданим щойно результатом [1, теорема 12.1] мамо так рвност:

	$\displaystyle C^{\infty}_{+}(\overline{\Omega})=\bigcap_{\begin{subarray}{c}\sigma>\sigma_{0},\\ \sigma/(2b)\in\mathbb{Z}\end{subarray}}H^{\sigma,\sigma/(2b)}_{+}(\Omega),$
	$\displaystyle C^{\infty}_{+}(\overline{\Omega})\times\bigl(C^{\infty}_{+}[0,\tau]\bigr)^{2m}=\bigcap_{\begin{subarray}{c}\sigma>\sigma_{0},\\ \sigma/(2b)\in\mathbb{Z}\end{subarray}}(A,B)\bigl(H^{\sigma,\sigma/(2b)}_{+}(\Omega)\bigr).$

З них виплива, що вдображення (2.5) встановлю взамно однозначну вдповднсть мж просторами $C^{\infty}_{+}(\overline{\Omega})$ $C^{\infty}_{+}(\overline{\Omega})\times$ $\times\bigl(C^{\infty}_{+}[0,\tau]\bigr)^{2m}$ , як було зазначено вище.

Доведення теореми 2.1.

Нехай $\sigma>\sigma_{0}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Виберемо цле число $\sigma_{1}>\sigma$ таке, що $\sigma_{1}/(2b)\in\mathbb{Z}$ . Згдно з [1, теорема 12.1] вдображення (2.5) продовжуться диним чином (за неперервнстю) до зоморфзмв

\begin{gathered}(A,B):\,H^{\sigma_{k},\sigma_{k}/(2b)}_{+}(\Omega)\leftrightarrow\mathcal{H}_{k},\quad\mbox{де}\quad k\in\{0,1\}.\end{gathered}

(2.8)

Тут

\mathcal{H}_{k}:=H^{\sigma_{k}-2m,(\sigma_{k}-2m)/(2b)}_{+}(\Omega)\oplus\bigoplus_{j=1}^{m}\bigl(H^{(\sigma_{k}-m_{j}-1/2)/(2b)}_{+}(0,\tau)\bigr)^{2}.

Означимо нтерполяцйний параметр $\psi$ формулою (1.25), у якй покладамо $s:=\sigma$ , $s_{0}:=\sigma_{0}$ $s_{1}:=\sigma_{1}$ . Застосувавши квадратичну нтерполяцю з функцональним параметром $\psi$ до операторв (2.8), отримамо зоморфзм

(A,B):\,\bigl[H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}_{+}(\Omega),H^{\sigma_{1},\sigma_{1}/(2b)}_{+}(\Omega)\bigr]_{\psi}\leftrightarrow[\mathcal{H}_{0},\mathcal{H}_{1}]_{\psi}.

(2.9)

Вн звуженням оператора (2.8), де $k=0$ .

На пдстав теореми 1.10 зауваження 1.1 мамо так рвност просторв з екввалентнстю норм у них:

\bigl[H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}_{+}(\Omega),H^{\sigma_{1},\sigma_{1}/(2b)}_{+}(\Omega)\bigr]_{\psi}=H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}_{+}(\Omega)

та

		$\displaystyle\bigl[\mathcal{H}_{0},\mathcal{H}_{1}\bigr]_{\psi}$
		$\displaystyle=\bigl[H^{\sigma_{0}-2m,(\sigma_{0}-2m)/(2b)}_{+}(\Omega),H^{\sigma_{1}-2m,(\sigma_{1}-2m)/(2b)}_{+}(\Omega)\bigr]_{\psi}\oplus$
		$\displaystyle\oplus\bigoplus_{j=1}^{m}\bigl(\bigl[H^{(\sigma_{0}-m_{j}-1/2)/(2b)}_{+}(0,\tau),H^{(\sigma_{1}-m_{j}-1/2)/(2b)}_{+}(0,\tau)\bigr]_{\psi}\bigr)^{2}=$
		$\displaystyle=H^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b);\varphi}_{+}(\Omega)\oplus\bigoplus_{j=1}^{m}\bigl(H^{(\sigma-m_{j}-1/2)/(2b);\varphi}_{+}(0,\tau)\bigr)^{2}.$

Тут також використано теорему 1.3 про квадратичну нтерполяцю прямих сум гльбертових просторв. Отже, зоморфзм (2.9) д на пар просторв (2.7). Вн продовженням за неперервнстю вдображення (2.5) оскльки множина $C^{\infty}_{+}(\overline{\Omega})$ щльна в простор $H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}_{+}(\Omega)$ . ∎

Дослдимо регулярнсть узагальненого розв’язку параболчно задач (2.1)–(2.4) за допомогою просторв $H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}_{+}(\Omega)$ . Згдно з [1, теорема 12.1] кожний вектор

F:=(f,g_{1,0},g_{1,1},...,g_{m,0},g_{m,1})\in\mathcal{H}^{\sigma_{0}-2m,(\sigma_{0}-2m)/(2b)}_{+}

(2.10)

ма диний прообраз $u\in H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}_{+}(\Omega)$ щодо вдображення (2.7). Цю функцю $u$ називамо узагальненим розв’язком параболчно задач (2.1)–(2.4), прав частини яко задовольняють умову (2.10).

Негайним наслдком теореми 2.1 така властивсть глобального пдвищення регулярност цього розв’язку:

Наслдок 2.1.

Припустимо, що функця $u\in H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}_{+}(\Omega)$ узагальненим розв’язком параболчно задач (2.1)–(2.4), прав частини яко задовольняють умову

F:=(f,g_{1,0},g_{1,1},...,g_{m,0},g_{m,1})\in\mathcal{H}^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b);\varphi}_{+}

для деяких $\sigma>\sigma_{0}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Тод $u\in H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}_{+}(\Omega)$ .

Як бачимо, уточнена регулярнсть $\varphi$ правих частин параболчно задач успадковуться розв’язком.

Розглянемо локальну версю цього результату. Нехай $U$ — вдкрита пдмножина простору $\mathbb{R}^{2}$ така, що $\Omega_{0}:=U\cap\Omega\neq\varnothing$ . Покладемо $\Omega^{\prime}:=U\cap\partial\overline{\Omega}$ , $S_{0,0}:=U\cap\{(0,t):0<t<\tau\}$ , $S_{0,1}:=U\cap\{(l,t):0<t<\tau\}$ , $S^{\prime}_{0}:=U\cap\{(0,0),(0,\tau)\}$ $S^{\prime}_{1}:=U\cap\{(l,0),(l,\tau)\}$ . Введемо потрбн локальн верс просторв $H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\Omega)$ $H^{s;\varphi}_{+}(0,\tau)$ , де $s>0$ , $\gamma=1/(2b)$ $\varphi\in\mathcal{M}$ .

Позначимо через $H^{s,s\gamma;\varphi}_{+,\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})$ лнйний простр усх розподлв $u$ в област $\Omega$ таких, що $\chi u\in H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(\Omega)$ для кожно функц $\chi\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ , яка задовольня умову $\mathrm{supp}\,\chi\subset\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$ . Аналогчно, позначимо через $H^{s;\varphi}_{+,\mathrm{loc}}(S_{0,k},S^{\prime}_{k})$ лнйний простр усх розподлв $v$ на нтервал $(0,\tau)$ таких, що $\chi v\in H^{s;\varphi}_{+}(0,\tau)$ для кожно функц $\chi\in C^{\infty}[0,\tau]$ , яка задовольня умову $\mathrm{supp}\,\chi\subset S_{0,k}\cup S^{\prime}_{k}$ ; тут $k\in\{0,1\}$ .

Теорема 2.2.

f\in H^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b);\varphi}_{+,\,\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})

(2.11)

та

\begin{gathered}g_{j,k}\in H^{(\sigma-m_{j}-1/2)/(2b);\varphi}_{+,\,\mathrm{loc}}(S_{0,k},S^{\prime}_{k})\\ \mbox{для всх}\;\;k\in\{0,\,1\}\;\;\mbox{та}\;\;j\in\{1,\dots,m\}.\end{gathered}

(2.12)

Тод $u\in H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}_{+,\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})$ .

Якщо $\Omega=\Omega_{0}$ $\Omega^{\prime}=\partial\overline{\Omega}$ , то за цю теоремою мамо глобальне пдвищення регулярност, тобто наслдок 2.1. У випадку, коли $\Omega^{\prime}=\varnothing$ , теорема 2.2 стверджу, що регулярнсть розв’язку пдвищуться в околах внутршнх точок замкненого прямокутника $\overline{\Omega}$ . Вдмтимо, що ця теорема новою навть у випадку анзотропних просторв Соболва в $\Omega$ (тобто, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$ ).

Наступна теорема да достатн умови, за яких узагальнений розв’язк $u$ дослджувано параболчно задач та його узагальнен частинн похдн заданого порядку неперервними на множин $\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$ .

Теорема 2.3.

Нехай функця $u\in H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}_{+}(\Omega)$ узагальненим розв’язком параболчно задач (2.1)–(2.4), прав частини яко задовольняють умову (2.10). Нехай цле число $p\geq 0$ таке, що $p+b+1/2>\sigma_{0}$ . Припустимо, що прав частини ц задач задовольняють умови (2.11) (2.12) для $\sigma:=p+b+1/2$ та деякого функцонального параметра $\varphi\in\mathcal{M}$ , пдпорядкованого умов (1.88). Тод розв’язок $u(x,t)$ та кожна його узагальнена частинна похдна $D_{x}^{\alpha}\partial_{t}^{\beta}u(x,t)$ , де $\alpha+2b\beta\leq p$ , неперервн на множин $\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$ .

Важливо, що умова (1.88) точною в останнй теорем (див. зауваження 2.2 у п. 2.3).

Доведення теорем 2.2 2.3 наводити не будемо, оскльки вони дентичн до доведень аналогв цих теорем для напводнордно параболчно задач у багатовимрному цилндр. Ц аналоги разом з х доведеннями подано у п. 2.3 (див. теореми 2.5 2.6).

2.2 Задача у цилндр

Нехай довльно задано цле число $n\geq 2$ , дйсне число $\tau>0$ обмежену область $G\subset\mathbb{R}^{n}$ з нескнченно гладкою межею $\Gamma$ . Як у п. 1.2, покладемо $\Omega:=G\times(0,\tau)$ $S:=\Gamma\times(0,\tau)$ . Нагадамо, що $\overline{\Omega}=\overline{G}\times[0,\tau]$ $\overline{S}=\Gamma\times[0,\tau]$ .

Розглянемо у (багатовимрному) цилндр $\Omega$ параболчну початково-крайову задачу, яка складаться з диференцального рвняння

		$\displaystyle A(x,t,D_{x},\partial_{t})u(x,t)\equiv$		(2.13)
		$\displaystyle\equiv\sum_{\|\alpha\|+2b\beta\leq 2m}a^{\alpha,\beta}(x,t)\,D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta}_{t}u(x,t)=f(x,t),$
		$\displaystyle\mbox{якщо}\;\,x\in G\;\,\mbox{}\;\,0<t<\tau,$

$m$ крайових умов

		$\displaystyle B_{j}(x,t,D_{x},\partial_{t})u(x,t)\big\|_{S}\equiv$		(2.14)
		$\displaystyle\equiv\sum_{\|\alpha\|+2b\beta\leq m_{j}}b_{j}^{\alpha,\beta}(x,t)\,D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta}_{t}u(x,t)\big\|_{S}=g_{j}(x,t),$
		$\displaystyle\mbox{якщо}\;\,x\in\Gamma\;\,\mbox{}\;\,0<t<\tau,\;\,\mbox{де}\;\,j=1,\dots,m,$

$\varkappa$ однордних початкових умов

\partial^{k}_{t}u(x,t)\big|_{t=0}=0,\;\;\mbox{якщо}\;\,x\in G,\;\,\mbox{де}\;\,k=0,\ldots,\varkappa-1.

(2.15)

Як ранше, $b$ , $m$ кожне $m_{j}$ довльно заданими цлими числами, що задовольняють умови $m\geq b\geq 1$ , $\varkappa:=m/b\in\mathbb{Z}$ $m_{j}\geq 0$ . Ус коефцнти лнйних диференцальних виразв $A:=A(x,t,D_{x},\partial_{t})$ $B_{j}:=B_{j}(x,t,D_{x},\partial_{t})$ , де $j\in\{1,\dots,m\}$ , нескнченно гладкими комплекснозначними функцями, заданими на $\overline{\Omega}$ $\overline{S}$ вдповдно. Отже,

	$\displaystyle a^{\alpha,\beta}\in C^{\infty}(\overline{\Omega})=\bigl\{w\!\upharpoonright\overline{\Omega}\!:\,w\in C^{\infty}(\mathbb{R}^{n+1})\bigr\},$
	$\displaystyle b_{j}^{\alpha,\beta}\in C^{\infty}(\overline{S})=\bigl\{v\!\upharpoonright\overline{S}\!:\,v\in C^{\infty}(\Gamma\times\mathbb{R})\bigr\}$

для всх допустимих значень мультиндексу $\alpha=(\alpha_{1},...,\alpha_{n})$ та скалярного ндексу $\beta$ . У формулах (2.13) (2.14) та х аналогах пдсумовування здйснюмо за цлими невд’мними ндексами $\alpha_{1}$ ,…, $\alpha_{n}$ $\beta$ , як задовольняють умову, написану пд знаком суми. У постановц параболчно задач використовумо позначення $D_{x}^{\alpha}:=i^{|\alpha|}\partial_{x}^{\alpha}$ . При цьому (пряме) перетворення Фур’ за векторною змнною $x=(x_{1},\ldots,x_{n})$ означене так, що воно переводить диференцальний оператор $D^{\alpha}_{x}$ в оператор множення на функцю $\xi^{\alpha}:=\xi_{1}^{\alpha_{1}}\ldots\xi_{n}^{\alpha_{n}}$ аргументу $\xi:=(\xi_{1},\ldots,\xi_{n})\in\mathbb{C}^{n}$ .

Нагадамо [1, § 9, п. 1], що початково-крайову задачу (2.13)–(2.15) називають параболчною у цилндр $\Omega$ , якщо вона задовольня умови 2.4 2.5, як тепер сформулюмо.

Умова 2.4.

Для довльних точок $x\in\overline{G}$ $t\in[0,\tau]$ , вектора $\xi\in\mathbb{R}^{n}$ числа $p\in\mathbb{C}$ таких, що $\mathrm{Re}\,p\geq 0$ $|\xi|+|p|\neq 0$ , виконуться нервнсть

A^{\circ}(x,t,\xi,p)\equiv\sum_{|\alpha|+2b\beta=2m}a^{\alpha,\beta}(x,t)\,\xi^{\alpha}p^{\beta}\neq 0.

Довльно виберемо точку $x\in\Gamma$ , число $t\in[0,\tau]$ , дотичний вектор $\xi\in\mathbb{R}^{n}$ до меж $\Gamma$ у точц $x$ та число $p\in\mathbb{C}$ так, що $\mathrm{Re}\,p\geq 0$ $|\xi|+|p|\neq 0$ . Нехай $\nu(x)$ — орт внутршньо нормал до меж $\Gamma$ у точц $x$ . З умови 2.4 та нервност $n\geq 2$ виплива, що многочлен $A^{\circ}(x,t,\xi+\zeta\nu(x),p)$ змнно $\zeta\in\mathbb{C}$ ма точно $m$ коренв $\zeta^{+}_{j}(x,t,\xi,p)$ , де $j=\penalty 1,\ldots,m$ , з додатною уявною частиною $m$ коренв з вд’мною уявною частиною (з урахуванням хньо кратност).

Умова 2.5.

При кожному такому вибор $x$ , $t$ , $\xi$ $p$ многочлени

B_{j}^{\circ}(x,t,\xi+\zeta\nu(x),p)\equiv\sum_{|\alpha|+2b\beta=m_{j}}b_{j}^{\alpha,\beta}(x,t)\,(\xi+\zeta\nu(x))^{\alpha}\,p^{\beta}

змнно $\zeta\in\mathbb{C}$ , де $j=1,\dots,m$ , лнйно незалежн за модулем многочлена

\prod_{j=1}^{m}(\zeta-\zeta^{+}_{j}(x,t,\xi,p)).

Як бачимо, умови 2.4 2.5 багатовимрними аналогами умов 2.1 2.3 вдповдно. У випадку $n\geq 2$ , що розглядаться, багатовимрний аналог умови 2.2 наслдком умови 2.4, на вдмну вд випадку $n=1$ , дослдженому у попередньому пдроздл.

Пов’яжемо з параболчною задачею (2.13)–(2.15) лнйне вдображення

\begin{gathered}C^{\infty}_{+}(\overline{\Omega})\ni u\mapsto(Au,Bu):=\\ :=\bigl(Au,B_{1}u,\ldots,B_{m}u\bigr)\in C^{\infty}_{+}(\overline{\Omega})\times\bigl(C^{\infty}_{+}(\overline{S})\bigr)^{m}.\end{gathered}

(2.16)

При цьому покладамо

	$\displaystyle C^{\infty}_{+}(\overline{\Omega}):=\bigl\{w\!\upharpoonright\!\overline{\Omega}:\,w\in C^{\infty}(\mathbb{R}^{n+1}),\;\,\mathrm{supp}\,w\subseteq\mathbb{R}\times[0,\infty)\bigr\}=$
	$\displaystyle=\bigl\{u\in C^{\infty}(\overline{\Omega}):\partial_{t}^{\beta}u(x,t)\|_{t=0}=0,\;\,\mbox{якщо}\;\,0\leq\beta\in\mathbb{Z},\;x\in\overline{G}\,\bigr\}$

та

	$\displaystyle C^{\infty}_{+}(\overline{S}):=\bigl\{h\!\upharpoonright\!\overline{S}:h\in C^{\infty}(\Gamma\times\mathbb{R}),\;\,\mathrm{supp}\,h\subseteq\Gamma\times[0,\infty)\bigr\}=$
	$\displaystyle=\bigl\{v\in C^{\infty}(\overline{S}):\partial_{t}^{\beta}v(x,t)\|_{t=0}=0,\;\,\mbox{якщо}\;\,0\leq\beta\in\mathbb{Z},\;x\in\Gamma\bigr\}.$

Вдображення (2.16) встановлю взамно однозначну вдповднсть мж лнйними просторами $C^{\infty}_{+}(\overline{\Omega})$ $C^{\infty}_{+}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}_{+}(\overline{S}))^{m}$ . Це обрунтовуться так само, як у випадку $n=1$ , дослдженому у попередньому пдроздл.

Вдображення (2.16) продовжуться диним чином до зоморфзму мж деякими узагальненими анзотропними просторами Соболва. Сформулюмо вдповдний результат; вн головним у цьому роздл.

Нехай $\sigma_{0}$ — найменше цле число, яке задовольня умову (2.6). Введемо гльбертв простр

\begin{gathered}\mathcal{H}^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b);\varphi}_{+}(\Omega,S):=H^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b);\varphi}_{+}(\Omega)\oplus\\ \oplus\bigoplus_{j=1}^{m}H^{\sigma-m_{j}-1/2,(\sigma-m_{j}-1/2)/(2b);\varphi}_{+}(S),\end{gathered}

(2.17)

де $\sigma\geq\sigma_{0}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ .

Теорема 2.4.

Для довльних дйсного числа $\sigma>\sigma_{0}$ функцонального параметра $\varphi\in\penalty\mathcal{M}$ вдображення (2.16) продовжуться диним чином (за неперервнстю) до зоморфзму

(A,B):H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}_{+}(\Omega)\leftrightarrow\mathcal{H}^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b);\varphi}_{+}(\Omega,S).

(2.18)

Доведення.

У випадку анзотропних просторв Соболва, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$ $\sigma/(2b)\in\mathbb{Z}$ , ця теорема виплива з результату М. С. Аграновча М. . Вшика [1, теорема 12.1], який охоплю граничний випадок $\sigma=\sigma_{0}$ та стосуться параболчних задач з, взагал кажучи, неоднордними початковими умовами. Обрунтумо це.

Отже, дослдимо спочатку випадок, коли $\sigma\geq\sigma_{0}$ , $\sigma/(2b)\in\mathbb{Z}$ $\varphi(\cdot)\equiv 1$ . Нехай прав частини параболчно задач (2.13)–(2.15) задовольняють умову

(f,g_{1},\ldots,g_{m})\in\mathcal{H}_{+}^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b)}(\Omega,S).

(2.19)

(Нагадамо, що у випадку, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$ , ми прибирамо ндекс $\varphi$ у позначеннях просторв.) Вектор (2.19) задовольня умови узгодження [1, § 11, с. 136] правих частин параболчно задач у випадку нульових початкових даних.

Теорема Аграновча–Вшика [1, теорема 12.1] стверджу з огляду на вкладення (1.35), що задача (2.13)–(2.15) ма диний розв’язок $u\in H^{\sigma,\sigma/(2b)}(\Omega)$ вн задовольня двобчну нервнсть

\begin{split}\|u\|_{H^{\sigma,\sigma/(2b)}(\Omega)}&\leq c_{1}\|(f,g_{1},\ldots,g_{m})\|_{\mathcal{H}^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b)}(\Omega,S)}\\ &\leq c_{2}\,\|u\|_{H^{\sigma,\sigma/(2b)}(\Omega)},\end{split}

(2.20)

де $c_{1}$ $c_{2}$ — деяк додатн числа, незалежн вд вектора (2.19) функц $u$ . Тут

\begin{split}&\mathcal{H}^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b)}(\Omega,S):=\\ &:=H^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b)}(\Omega)\oplus\bigoplus_{j=1}^{m}H^{\sigma-m_{j}-1/2,(\sigma-m_{j}-1/2)/(2b)}(S).\end{split}

Покажемо, що $u\in H^{\sigma,\sigma/(2b)}_{+}(\Omega)$ . Для цього скористамося лемою 1.1, у якй взьмемо $s:=\sigma$ $\gamma:=1/(2b)$ . Згдно з початковими умовами (2.15) функця $u$ задовольня (1.36), якщо $0\leq k\leq\varkappa-1$ . Тут

\varkappa-1=\frac{2m}{2b}-1<\frac{\sigma}{2b}-\frac{1}{2}.

Доведемо, що $u$ задовольня (1.36) для усх нших значень цлого параметра $k$ таких, що $\varkappa-1<k<\sigma/(2b)-1/2$ (якщо так значення снують).

Нехай кльксть цих значень $l\geq 1$ ; тод

\varkappa+l-1<\frac{\sigma}{2b}-\frac{1}{2}<\varkappa+l.

(2.21)

Умова 2.4 у випадку $\xi=0$ $p=1$ означа, що коефцнт $a^{(0,\ldots,0),\varkappa}(x,t)\neq 0$ для всх $x\in\overline{G}$ $t\in[0,\tau]$ . Тому параболчне рвняння (2.13) можна розв’язати вдносно $\partial^{\varkappa}_{t}u(x,t)$ . Отже,

\begin{split}\partial^{\varkappa}_{t}u(x,t)=&\sum_{\begin{subarray}{c}|\alpha|+2b\beta\leq 2m,\\ \beta\leq\varkappa-1\end{subarray}}a_{0}^{\alpha,\beta}(x,t)\,D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta}_{t}u(x,t)+\\ &+(a^{(0,\ldots,0),\varkappa}(x,t))^{-1}f(x,t)\end{split}

(2.22)

для деяких функцй $a_{0}^{\alpha,\beta}\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ . Якщо $l\geq 2$ , то диференцюючи рвнсть (2.22) $l-1$ разв за змнною $t$ , отримамо $l-1$ рвностей

\begin{split}\partial^{\varkappa+j}_{t}u(x,t)=&\sum_{\begin{subarray}{c}|\alpha|+2b\beta\leq 2m+2bj,\\ |\alpha|\leq 2m,\;\beta\leq\varkappa+j-1\end{subarray}}a_{j}^{\alpha,\beta}(x,t)\,D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta}_{t}u(x,t)+\\ &+\partial^{j}_{t}((a^{(0,\ldots,0),\varkappa}(x,t))^{-1}f(x,t)),\\ &\mbox{де}\quad j=1,\ldots,l-1.\end{split}

(2.23)

Тут кожне $a_{j}^{\alpha,\beta}(x,t)$ — деяка функця класу $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ . Рвност (2.22) (2.23) розглядаються у вдкритому цилндр $\Omega$ . Оскльки $f\in H_{+}^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b)}(\Omega)$ , то $\partial^{j}_{t}f(x,t)\big|_{t=0}=0$ для майже всх $x\in G$ для кожного цлого $j\in\{0,\ldots,l-1\}$ згдно з лемою 1.1 двобчною нервнстю (2.21). Використовуючи ц рвност, виводимо послдовно з формул (2.22) (2.23), що $\partial^{\varkappa+j}_{t}u(x,t)\big|_{t=0}=0$ для вказаних $x$ $j$ .

Таким чином, функця $u\in H^{\sigma,\sigma/(2b)}(\Omega)$ задовольня умову (1.36). Тому $u\in H_{+}^{\sigma,\sigma/(2b)}(\Omega)$ за лемою 1.1. Бльше того, на пдстав ц леми та формул (2.19) (2.20) виконуються нервност

\begin{split}\|u\|_{H_{+}^{\sigma,\sigma/(2b)}(\Omega)}&\leq c_{3}\|(f,g_{1},\ldots,g_{m})\|_{\mathcal{H}_{+}^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b)}(\Omega,S)}\leq\\ &\leq c_{4}\,\|u\|_{H_{+}^{\sigma,\sigma/(2b)}(\Omega)}.\end{split}

(2.24)

Тут $c_{3}$ $c_{4}$ — деяк додатн числа, як не залежать вд вектора (2.19) функц $u$ .

Таким чином, для довльного вектора (2.19) сну диний розв’язок $u\in H_{+}^{\sigma,\sigma/(2b)}(\Omega)$ параболчно задач (2.13)–(2.15) цей розв’язок задовольня двобчну нервнсть (2.24). Очевидно, цей висновок екввалентний теорем 2.4 у випадку, що дослджуться. Тому теорема 2.4 у дослджуваному випадку наслдком результату М. С. Аграновча М. . Вшика [1, теорема 12.1].

У загальнй ситуац виведемо теорему 2.4 з цього випадку за допомогою квадратично нтерполяц з функцональним параметром. Отже, виберемо довльн число $\sigma>\sigma_{0}$ функцю $\varphi\in\mathcal{M}$ . Нехай цле число $\sigma_{1}>\sigma$ таке, що $\sigma_{1}/(2b)\in\mathbb{Z}$ . Згдно з теоремою Аграновча–Вшика [1, теорема 12.1], вдображення (2.16) продовжуться диним чином (за неперервнстю) до зоморфзмв

\begin{gathered}(A,B):H^{\sigma_{k},\sigma_{k}/(2b)}_{+}(\Omega)\leftrightarrow\mathcal{H}^{\sigma_{k}-2m,(\sigma_{k}-2m)/(2b)}_{+}(\Omega,S),\\ \quad\mbox{де}\quad k\in\{0,1\}.\end{gathered}

(2.25)

Означимо нтерполяцйний параметр $\psi$ за формулою (1.25), в якй покладемо $s:=\sigma$ , $s_{0}:=\sigma_{0}$ $s_{1}:=\sigma_{1}$ . нтерполюючи з функцональним параметром $\psi$ оператори (2.25) отримамо зоморфзм

\begin{split}&(A,B):\bigl[H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}_{+}(\Omega),H^{\sigma_{1},\sigma_{1}/(2b)}_{+}(\Omega)\bigr]_{\psi}\leftrightarrow\\ &\leftrightarrow\bigl[\mathcal{H}^{\sigma_{0}-2m,(\sigma_{0}-2m)/(2b)}_{+}(\Omega,S),\mathcal{H}^{\sigma_{1}-2m,(\sigma_{1}-2m)/(2b)}_{+}(\Omega,S)\bigr]_{\psi}.\end{split}

(2.26)

Вн звуженням оператора (2.25), де $k=0$ .

На пдстав теореми 1.10 мамо так рвност просторв з екввалентнстю норм у них:

\bigl[H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}_{+}(\Omega),H^{\sigma_{1},\sigma_{1}/(2b)}_{+}(\Omega)\bigr]_{\psi}=H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}_{+}(\Omega)

та

		$\displaystyle[\mathcal{H}^{\sigma_{0}-2m,(\sigma_{0}-2m)/(2b)}_{+}(\Omega,S),\mathcal{H}^{\sigma_{1}-2m,(\sigma_{1}-2m)/(2b)}_{+}(\Omega,S)]_{\psi}=$
		$\displaystyle=\bigl[H^{\sigma_{0}-2m,(\sigma_{0}-2m)/(2b)}_{+}(\Omega),H^{\sigma_{1}-2m,(\sigma_{1}-2m)/(2b)}_{+}(\Omega)\bigr]_{\psi}\oplus$
		$\displaystyle\oplus\bigoplus_{j=1}^{m}\bigl[H^{\sigma_{0}-m_{j}-1/2,(\sigma_{0}-m_{j}-1/2)/(2b)}_{+}(S),$
		$\displaystyle H^{\sigma_{1}-m_{j}-1/2,(\sigma_{1}-m_{j}-1/2)/(2b)}_{+}(S)\bigr]_{\psi}=$
		$\displaystyle=H^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b);\varphi}_{+}(\Omega)\oplus$
		$\displaystyle\oplus\bigoplus_{j=1}^{m}H^{\sigma-m_{j}-1/2,(\sigma-m_{j}-1/2)/(2b);\varphi}_{+}(S)=$
		$\displaystyle=\mathcal{H}^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b);\varphi}_{+}(\Omega,S).$

Тут скористалися також теоремою 1.3. Отже, зоморфзм (2.26) д на пар просторв (2.18). Вн продовженням за неперервнстю вдображення (2.16), оскльки множина $C^{\infty}_{+}(\overline{\Omega})$ щльною у простор $H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}_{+}(\Omega)$ . ∎

2.3 Регулярнсть розв’язкв

Як було показано у попередньому пдроздл, з теореми Аграновча–Вшика [1, теорема 12.1] виплива, що вдображення (2.16) продовжуться за неперервнстю до зоморфзму

(A,B):H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}_{+}(\Omega)\leftrightarrow\mathcal{H}^{\sigma_{0}-2m,(\sigma_{0}-2m)/(2b)}_{+}(\Omega,S).

(2.27)

Звсно, кожний зоморфзм (2.18), де $\sigma>\sigma_{0}$ $\varphi\in\penalty\mathcal{M}$ , звуженням оператора (2.27). Для довльного вектора

(f,g_{1},...,g_{m})\in\mathcal{H}^{\sigma_{0}-2m,(\sigma_{0}-2m)/(2b)}_{+}(\Omega,S)

(2.28)

сну диний прообраз $u\in H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}_{+}(\Omega)$ вдносно вдображення (2.27). Цю функцю $u$ називамо узагальненим розв’язком параболчно задач (2.13)–(2.15), прав частини яко задовольняють умову (2.28).

Розглянемо застосування теореми 2.4 до дослдження регулярност узагальненого розв’язку задач (2.13)–(2.15). Негайним наслдком ц теореми така властивсть розв’язку:

Наслдок 2.2.

Припустимо, що функця $u\in H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}_{+}(\Omega)$ узагальненим розв’язком параболчно задач (2.13)–(2.15), прав частини яко задовольняють умову

(f,g_{1},...,g_{m})\in\mathcal{H}^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b);\varphi}_{+}(\Omega,S)

для деяких $\sigma>\sigma_{0}$ $\varphi\in\penalty\mathcal{M}$ . Тод $u\in H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}_{+}(\Omega)$ .

Сформулюмо локальний аналог ц властивост. Нехай $U$ — вдкрита пдмножина простору $\mathbb{R}^{n+1}$ така, що $\Omega_{0}:=U\cap\Omega\neq\varnothing$ . Покладемо $\Omega^{\prime}:=U\cap\partial\overline{\Omega}$ , $S_{0}:=U\cap S$ $S^{\prime}:=U\cap\partial S$ . Нехай $s>0$ , $\gamma=1/(2b)$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Лнйний простр $H^{s,s\gamma;\varphi}_{+,\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})$ означамо так само, як у випадку $n=1$ , розглянутому у п. 2.1. Позначимо через $H^{s,s\gamma;\varphi}_{+,\mathrm{loc}}(S_{0},S^{\prime})$ лнйний простр усх розподлв $v$ на многовид $S$ таких, що $\chi v\in H^{s,s\gamma;\varphi}_{+}(S)$ для кожно функц $\chi\in C^{\infty}(\overline{S})$ , яка задовольня умову $\mathrm{supp}\,\chi\subset S_{0}\cup S^{\prime}$ .

Теорема 2.5.

f\in H^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b);\varphi}_{+,\,\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})

(2.29)

та

\begin{gathered}g_{j}\in H^{\sigma-m_{j}-1/2,(\sigma-m_{j}-1/2)/(2b);\varphi}_{+,\mathrm{loc}}(S_{0},S^{\prime})\\ \mbox{для кожного}\;\;j\in\{1,\dots,m\}.\end{gathered}

(2.30)

Тод $u\in H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}_{+,\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})$ .

Якщо $\Omega_{0}=\Omega$ $\Omega^{\prime}=\partial\overline{\Omega}$ (тод $S_{0}=S$ $S^{\prime}=\partial S$ ), то теорема 2.5 збгаться з наслдком 2.2. Якщо $\Omega^{\prime}=\varnothing$ , то ця теорема стверджу, що регулярнсть розв’язку пдвищуться в околах внутршнх точок замкненого цилндра $\overline{\Omega}$ .

Доведення теореми 2.5.

Спочатку покажемо, що з умов (2.29) (2.30) виплива, що мплкаця

\begin{split}&u\in H^{\sigma-\lambda,(\sigma-\lambda)/(2b);\varphi}_{+,\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\Longrightarrow\\ &\Longrightarrow\;u\in H^{\sigma-\lambda+1,(\sigma-\lambda+1)/(2b);\varphi}_{+,\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\end{split}

(2.31)

стинна для кожного цлого числа $\lambda\geq 1$ , яке задовольня нервнсть $\sigma-\lambda+1>\sigma_{0}$ .

Виберемо довльно функцю $\chi\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ , яка задовольня умову $\mbox{supp}\,\chi\subset\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$ . Для $\chi$ сну функця $\eta\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ така, що $\mbox{supp}\,\eta\subset\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$ $\eta=1$ в окол $\mbox{supp}\,\chi$ . Переставивши диференцальн оператори $A$ $B_{j}$ з оператором множення на функцю $\chi$ , отримамо так рвност:

\begin{split}(A,B)(\chi u)&=(A,B)(\chi\eta u)=\chi\,(A,B)(\eta u)+(A^{\prime},B^{\prime})(\eta u)=\\ &=\chi\,(A,B)u+(A^{\prime},B^{\prime})(\eta u)=\\ &=\chi\,(f,g_{1},...,g_{m})+(A^{\prime},B^{\prime})(\eta u).\end{split}

(2.32)

Тут оператор

(A^{\prime},B^{\prime}):=(A^{\prime},B^{\prime}_{1},\ldots,B^{\prime}_{m})

утворений за допомогою лнйного диференцального оператора

A^{\prime}(x,t,D_{x},\partial_{t})=\sum_{|\alpha|+2b\beta\leq 2m-1}a^{\alpha,\beta}_{1}(x,t)\,D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta}_{t}

$m$ крайових лнйних диференцальних операторв

B_{j}^{\prime}(x,t,D_{x},\partial_{t})=\sum_{|\alpha|+2b\beta\leq m_{j}-1}b_{j,1}^{\alpha,\beta}(x,t)\,D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta}_{t},

де $j=1,\ldots,m$ . Коефцнти цих диференцальних операторв задовольняють умови $a^{\alpha,\beta}_{1}\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ $b_{j,1}^{\alpha,\beta}\in C^{\infty}(\overline{S})$ . Оператор $(A^{\prime},B^{\prime})$ обмежений на пар просторв

(A^{\prime},B^{\prime}):\,H^{s,s/(2b);\varphi}_{+}(\Omega)\rightarrow\mathcal{H}^{s+1-2m,(s+1-2m)/(2b);\varphi}_{+}(\Omega,S)

(2.33)

для кожного числа $s>\sigma_{0}-1$ . Якщо $\varphi(\cdot)\equiv 1$ друг ндекси не напвцл, це прямим наслдком вдомих властивостей анзотропного простору Соболва $H^{s,s/(2b)}(\Omega)$ (див., наприклад, [53, розд. I, лема 4 розд. II, теореми 3 7]). Звдси обмеженсть оператора (2.33) у загальнй ситуац виплива на пдстав нтерполяцйно теореми 1.10.

Згдно з умовами (2.29) (2.30) виконуться включення

\chi\,(f,g_{1},...,g_{m})\in\mathcal{H}^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b);\varphi}_{+}(\Omega,S).

Крм того, згдно з (2.33), де $s:=\sigma-\lambda$ , стинною мплкаця

\begin{split}&u\in H^{\sigma-\lambda,(\sigma-\lambda)/(2b);\varphi}_{+,\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\Longrightarrow\\ &\Longrightarrow\;(A^{\prime},B^{\prime})(\eta u)\in\mathcal{H}^{\sigma-\lambda+1-2m,(\sigma-\lambda+1-2m)/(2b);\varphi}_{+}(\Omega,S).\end{split}

Тому на пдстав рвностей (2.32) наслдку 2.2 робимо висновок, що

\begin{split}&u\in H^{\sigma-\lambda,(\sigma-\lambda)/(2b);\varphi}_{+,\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\Longrightarrow\\ &\Longrightarrow\;(A,B)(\chi u)\in\mathcal{H}^{\sigma-\lambda+1-2m,(\sigma-\lambda+1-2m)/(2b);\varphi}_{+}(\Omega,S)\Longrightarrow\\ &\Longrightarrow\;\chi u\in H^{\sigma-\lambda+1,(\sigma-\lambda+1)/(2b);\varphi}_{+}(\Omega).\end{split}

Тут наслдок 2.2 застосовний, оскльки $\chi u\in H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}_{+}(\Omega)$ за умовою теореми з огляду на нервнсть $\sigma-\lambda+1>\sigma_{0}$ . Таким чином, потрбну мплкацю (2.31) доведено, якщо зважити на зроблений вибр функц $\chi$ .

Використамо цю мплкацю для доведення включення $u\in\penalty H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}_{+,\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})$ . Розглянемо окремо випадки, коли $\sigma\notin\mathbb{Z}$ коли $\sigma\in\mathbb{Z}$ .

Дослдимо перший з них. Якщо $\sigma\notin\mathbb{Z}$ , то сну цле число $\lambda_{0}\geq 1$ таке, що

\sigma-\lambda_{0}<\sigma_{0}<\sigma-\lambda_{0}+1.

(2.34)

Використовуючи мплкацю (2.31) послдовно для значень $\penalty{\lambda:=\lambda_{0}}$ , $\lambda:=\lambda_{0}-1$ , …, $\lambda:=1$ , виводимо потрбне включення у такий спосб:

\begin{split}&u\in H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}_{+}(\Omega)\subset H^{\sigma-\lambda_{0},(\sigma-\lambda_{0})/(2b);\varphi}_{+,\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\Longrightarrow\\ &\Longrightarrow\;u\in H^{\sigma-\lambda_{0}+1,(\sigma-\lambda_{0}+1)/(2b);\varphi}_{+,\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\Longrightarrow\\ &\Longrightarrow\;\ldots\;\Longrightarrow\;u\in H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}_{+,\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime}).\end{split}

Зауважимо, що $u\in H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}_{+}(\Omega)$ за умовою теореми.

Дослдимо тепер випадок, коли $\sigma\in\mathbb{Z}$ . У цьому випадку не сну такого цлого числа $\lambda_{0}$ , яке задовольня умову (2.34). Але, оскльки $\sigma-1/2\notin\mathbb{Z}$ $\sigma-1/2>\sigma_{0}$ , то, як доведено вище, виконуться включення

u\in H^{\sigma-1/2,(\sigma-1/2)/(2b);\varphi}_{+,\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime}).

Звдси, скориставшись мплкацю (2.31), де $\lambda:=1$ , виводимо потрбне включення у такий спосб:

	$\displaystyle u$	$\displaystyle\in H^{\sigma-1/2,(\sigma-1/2)/(2b);\varphi}_{+,\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\subset H^{\sigma-1,(\sigma-1)/(2b);\varphi}_{+,\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\Longrightarrow$
		$\displaystyle\Longrightarrow\;u\in H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}_{+,\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime}).$

∎

За допомогою узагальнених анзотропних просторв Соболва можна сформулювати тонк достатн умови, за яких узагальнений розв’язк $u$ напводнордно параболчно задач та його узагальнен частинн похдн заданого порядку неперервн на множин $\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$ .

Теорема 2.6.

Нехай функця $u\in H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}_{+}(\Omega)$ узагальненим розв’язком параболчно задач (2.13)–(2.15), прав частини яко задовольняють умову (2.28). Нехай цле число $p\geq 0$ таке, що $p+b+n/2>\sigma_{0}$ . Припустимо, що прав частини ц задач задовольняють умови (2.29) (2.30) для $\sigma:=p+b+n/2$ деякого функцонального параметра $\varphi\in\mathcal{M}$ , пдпорядкованого умов (1.88). Тод розв’язок $u(x,t)$ кожна його узагальнена частинна похдна $D_{x}^{\alpha}\partial_{t}^{\beta}u(x,t)$ , де $|\alpha|+2b\beta\leq p$ , неперервними на множин $\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$ .

Зауваження 2.1.

Стосовно висновку ц теореми та подбних тверджень, домовимося про таке: узагальнену функцю $v\in\mathcal{D}^{\prime}(\Omega)$ називамо неперервною на множин $\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$ , якщо сну неперервна функця $v_{0}$ на $\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$ така, що

v(\omega)=\int\limits_{\Omega_{0}}v_{0}(x,t)\,\omega(x,t)\,dxdt

(2.35)

для довльно функц $\omega\in C^{\infty}(\Omega)$ , носй яко задовольня умову $\mathrm{supp}\,\omega\subset\Omega_{0}$ . Тут $v(\omega)$ — значення функцонала $v$ на функц $\omega$ . Звсно, якщо $\Omega^{\prime}=\varnothing$ , то це означення екввалентно тому, що звуження узагальнено функц $v$ на вдкриту множину $\Omega_{0}$ неперервним на цй множин.

Доведення теореми 2.6.

Виберемо достатньо мале число $\varepsilon>\penalty 0$ позначимо

U_{\varepsilon}:=\{x\in U:\mathrm{dist}(x,\partial U)>\varepsilon\},

$\Omega_{\varepsilon}:=U_{\varepsilon}\cap\Omega$ та $\Omega^{\prime}_{\varepsilon}:=U_{\varepsilon}\cap\partial\overline{\Omega}$ . Розглянемо функцю $\chi_{\varepsilon}\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ таку, що $\mbox{supp}\,\chi_{\varepsilon}\subset\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$ $\chi_{\varepsilon}=1$ на $\Omega_{\varepsilon}\cup\Omega^{\prime}_{\varepsilon}$ . Згдно з теоремою 2.5 виконуться включення $\chi_{\varepsilon}u\in H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}_{+}(\Omega)$ , де $\sigma=p+b+n/2$ , а $\varphi$ задовольня (1.88). Отже, сну функця $w_{\varepsilon}\in H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}(\mathbb{R}^{n+1})$ така, що $w_{\varepsilon}=\chi_{\varepsilon}u=u$ на $\Omega_{\varepsilon}$ . Нехай мультиндекс $\alpha=(\alpha_{1},\ldots,\alpha_{n})$ цлий ндекс $\beta\geq 0$ задовольняють умову $|\alpha|+2b\beta\leq p$ . За теоремою 1.13 (i) узагальнена частинна похдна $D_{x}^{\alpha}\partial_{t}^{\beta}w_{\varepsilon}(x,t)$ неперервною на множин $\mathbb{R}^{n+1}$ . (Зокрема, там неперервна сама функця $w_{\varepsilon}(x,t)$ як похдна порядку нуль.) Отже, узагальнена функця $v(x,t):=D_{x}^{\alpha}\partial_{t}^{\beta}u(x,t)$ (яка належить до $\mathcal{D}^{\prime}(\Omega)$ ) задовольня умову

v(\omega)=\int\limits_{\Omega_{\varepsilon}}v_{\varepsilon}(x,t)\,\omega(x,t)\,dxdt

для будь-яко функц $\omega\in C^{\infty}(\Omega)$ тако, що $\mathrm{supp}\,\omega\subset\Omega_{\varepsilon}$ . Тут $v_{\varepsilon}$ познача неперервну функцю $v_{\varepsilon}(x,t):=D_{x}^{\alpha}\partial_{t}^{\beta}w_{\varepsilon}(x,t)$ аргументв $(x,t)\in\Omega_{\varepsilon}\cup\Omega^{\prime}_{\varepsilon}$ . Означимо неперервну функцю $v_{0}$ на $\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}_{0}$ за формулою $v_{0}:=v_{\varepsilon}$ на $\Omega_{\varepsilon}\cup\Omega^{\prime}_{\varepsilon}$ , де $0<\varepsilon\ll 1$ . Це означення коректне, бо з нервност $0<\delta<\varepsilon$ виплива, що $v_{\delta}=v_{\varepsilon}$ на $\Omega_{\varepsilon}\cup\Omega^{\prime}_{\varepsilon}$ . Узагальнена функця $v$ задовольня умову (2.35) для будь-яко функц $\omega\in C^{\infty}(\Omega)$ тако, що $\mathrm{supp}\,\omega\subset\Omega_{0}$ , оскльки $\mathrm{supp}\,\omega\subset\Omega_{\varepsilon}$ для достатньо малого числа $\varepsilon>0$ (залежного вд $\omega$ ). Отже, узагальнена функця $v(x,t)=D_{x}^{\alpha}\partial_{t}^{\beta}u(x,t)$ неперервна на множин $\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}_{0}$ . ∎

Зауваження 2.2.

нтегральна умова (1.88) у теорем 2.6 точною. А саме: нехай $\sigma:=p+b+n/2$ $\varphi\in\mathcal{M}$ та припустимо, що для кожно функц $u\in\penalty H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}_{+}(\Omega)$ стинна така мплкаця:

	$\displaystyle\bigl(\,u\;\mbox{ розв'язком задач \eqref{9f2.1}--\eqref{9f2.3},}$
	$\displaystyle\mbox{прав частини яко задовольняють \eqref{9f4.5} \eqref{9f4.6}}\,\bigr)\Longrightarrow$
	$\displaystyle\Longrightarrow\;\bigl(\,u\;\mbox{задовольня висновок теореми \ref{9th4.4}}\,\bigr);$

тод $\varphi$ задовольня умову (1.88).

Справд, нехай $\varphi\in\mathcal{M}$ , а цле число $p\geq 0$ таке, що

\sigma:=p+b+n/2>\sigma_{0}.

Припустимо, що кожна функця $u\in\penalty H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}_{+}(\Omega)$ задовольня мплкацю, наведену в зауваженн 2.2. Отже, довльна функця $u\in H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}_{+}(\Omega)$ задовольня висновок теореми 2.6, якщо покласти

(f,g_{1},...,g_{m}):=(A,B)u\in\mathcal{H}^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b);\varphi}_{+}(\Omega,S).

Тому, якщо функця $u$ належить до $H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}_{+}(\Omega)$ , то, зокрема, узагальнена похдна $\partial^{p}u/\partial x_{1}^{j}$ неперервною на $\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$ .

Нехай $V$ — непорожня вдкрита пдмножина $\mathbb{R}^{n+1}$ така, що $\overline{V}\subset\Omega_{0}$ . Довльно виберемо функцю $w\in H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}(\mathbb{R}^{n+1})$ , яка задовольня умову $\mathrm{supp}\,w\subset V$ . Покладемо

u:=w\!\upharpoonright\!\Omega\in H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}_{+}(\Omega).

Узагальнена похдна $\partial^{p}w/\partial x_{1}^{j}$ неперервна на $\mathbb{R}^{n+1}$ внаслдок властивост $u$ , вказано у попередньому абзац. Отже, $\varphi$ задовольня умову (1.88) згдно з теоремою 1.13 (ii). Зауваження 2.2 обрунтоване.

Зауваження 2.3.

Використання узагальнених просторв Соболва дозволя в теорем 2.6 досягти мнмальних допустимих значень числових показникв гладкост в умовах (2.29) (2.30). Це неможливо для соболвських просторв, оскльки функця $\varphi(\cdot)\equiv 1$ не задовольня нтегральну умову (1.88). Якщо формулювати для них аналог теореми 2.6, то доведеться замнити цю умову на бльш сильну. Потрбно припускати, що для деякого числа $\sigma>p+b+n/2$ прав частини задач (2.13)–(2.15) задовольняють умови (2.29), (2.30), в яких $\varphi(\cdot)\equiv 1$ . Аналогчне зауваження стосуться теорем 3.6 3.7, наведених у пдроздлах 3.4 3.5 вдповдно.

Зауваження 2.4.

В умов (2.29) в кожнй з $m$ умов (2.30), наявних у теорем 2.6, можна використовувати рзн функцональн параметри $\varphi$ класу $\mathcal{M}$ , як задовольняють (1.88). При цьому висновок теореми буде правильним. Справа у тому, що функця, яка мнмумом значень цих функцональних параметрв у кожнй точц пвос $[1,\infty)$ , належить до $\mathcal{M}$ також задовольня (1.88). Крм того, якщо виконуються умови (2.29) (2.30) для рзних $\varphi$ , то вони виконуються для функц-мнмуму цих $\varphi$ . Отже, бльш загальна ситуаця, коли в цих умовах параметри $\varphi$ рзн, зводиться до розглянутого випадку, коли в них параметр $\varphi$ один той самий. Аналогчне зауваження стосуться теорем 3.6 3.7.

Роздл 3 Неоднордн параболчн задач

У цьому роздл дослджумо параболчн задач з неоднордними початковими умовами. Спочатку розглядамо основн крайов задач для рвняння теплопровдност: задачу Дрхле задачу Неймана. Потм вивчамо параболчн задач, одновимрн за просторовою змнною, зрештою — багатовимрн параболчн задач у цилндр. Центральне мсце у цьому роздл посдають теореми про зоморфзми, породжен вказаними задачами на парах анзотропних узагальнених просторв Соболва, введених у п. 1.2. ншими словами, ц теореми стверджують, що вказан задач коректно розв’язними (за Адамаром) на парах зазначених просторв. Теореми про зоморфзми застосумо до дослдження локально регулярност (аж до меж цилндра) розв’язкв параболчних задач у зазначених просторах, а також в анзотропних просторах неперервно диференцйовних функцй. Зокрема, отримамо тонк достатн умови класичност узагальнених розв’язкв параболчних задач.

3.1 Задач для рвняння теплопровдност

Як в пдроздл 2.1, додатн числа $l$ $\tau$ вибрано довльно, а $\Omega:=(0,l)\times(0,\tau)$ — вдкритий прямокутник на декартовй площин $\mathbb{R}^{2}$ точок $(x,t)$ , де $x$ — просторова, а $t$ — часова змнн. У прямокутнику $\Omega$ розглядамо рвняння теплопровдност

	$\displaystyle Au(x,t):=$	$\displaystyle u_{t}^{\prime}(x,t)-u_{xx}^{\prime\prime}(x,t)=f(x,t)$		(3.1)
		$\displaystyle\mbox{для всх}\;\;x\in(0,l)\;\;\mbox{}\;\;t\in(0,\tau).$		(3.1)

Дослджумо початково-крайову параболчну задачу, яка складаться з рвняння (3.1), початково умови

u(x,0)=h(x)\hskip 10.00002pt\mbox{для всх}\;\;x\in(0,l)

(3.2)

крайово умови Дрхле

u(0,t)=g_{0}(t)\hskip 10.00002pt\mbox{}\hskip 10.00002ptu(l,t)=g_{1}(t)\hskip 10.00002pt\mbox{для всх}\;\;t\in(0,\tau),

(3.3)

або крайово умови Неймана

u_{x}^{\prime}(0,t)=g_{0}(t)\hskip 10.00002pt\mbox{}\hskip 10.00002ptu_{x}^{\prime}(l,t)=g_{1}(t)\hskip 10.00002pt\mbox{для всх}\;\;t\in(0,\tau).

(3.4)

Для того, щоб снував достатньо регулярний розв’язок $u(x,t)$ задач (3.1), (3.2), (3.3) (або (3.4)), прав частини повинн задовольняти природн умови узгодження. Вони полягають у тому, що похдн $u^{(k)}_{t}(x,0)$ , як можна обчислити за допомогою параболчного рвняння (3.1) початково умови (3.2), задовольняють крайову умову (3.3) (або (3.4)) та спввдношення, що утворюються внаслдок диференцювання крайово умови за часовою змнною $t$ . Сформулюмо ц умови узгодження, скориставшись деякими анзотропними просторами Соболва.

Почнемо з задач (3.1)–(3.3). Пов’яжемо з нею лнйне вдображення

u\mapsto\Lambda_{0}u:=(Au,u(0,\cdot),u(l,\cdot),u(\cdot,0)),\;\,\mbox{де}\;\,u\in C^{\infty}(\overline{\Omega}).

(3.5)

Звсно, тут $u(0,\cdot)$ $u(l,\cdot)$ позначають вдповдно функц $u(0,t)$ $u(l,t)$ аргументу $t\in[0,\tau]$ , а $u(\cdot,0)$ — функцю $u(x,0)$ аргументу $x\in[0,l]$ . Отже,

u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})\,\Longrightarrow\,\Lambda_{0}u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}[0,\tau])^{2}\times C^{\infty}[0,l].

Нехай дйсне число $s\geq 2$ . Вдображення (3.5) продовжуться диним чином (за неперервнстю) до лнйного обмеженого оператора

\begin{split}\Lambda_{0}:\,H^{s,s/2}(\Omega)\rightarrow&H^{s-2,s/2-1}(\Omega)\oplus\\ &\oplus(H^{s/2-1/4}(0,\tau))^{2}\oplus H^{s-1}(0,l).\end{split}

(3.6)

Такий висновок робимо на пдстав вдомих властивостей анзотропних просторв Соболва [53, розд. II, теореми 3 7]. Виберемо довльно функцю $u(x,t)$ з простору $H^{s,s/2}(\Omega)$ означимо прав частини

f\in H^{s-2,s/2-1}(\Omega),\,\,g_{0},g_{1}\in H^{s/2-1/4}(0,\tau)\,\,\mbox{}\,\,h\in H^{s-1}(G)

(3.7)

задач за формулою $(f,g_{0},g_{1},h):=\Lambda_{0}u$ з використанням оператора (3.6).

Згдно з [53, розд. II, теорема 7] слди

u^{(k)}_{t}(\cdot,0)\in H^{s-1-2k}(0,l)

означен за замиканням для всх цлих чисел $k$ , як задовольняють умову $0\leq k<s/2-1/2$ ( лише для цих $k$ ). Скориставшись (3.1) (3.2), виразимо ц слди через функц $f(x,t)$ $h(x)$ за рекурентною формулою

\begin{split}&u^{(0)}_{t}(x,0)=u(x,0)=h(x),\\ &u^{(k)}_{t}(x,0)=(u^{(k-1)}_{t}(x,0))^{\prime\prime}_{xx}+f^{(k-1)}_{t}(x,0)\\ &\mbox{для кожного}\;\,k\in\mathbb{Z}\;\,\mbox{такого, що}\;\,1\leq k<s/2-1/2.\end{split}

(3.8)

Окрм того, означено слди $g^{(k)}_{0}(0)$ $g^{(k)}_{1}(0)$ для всх $k\in\mathbb{Z}$ таких, що $0\leq k<s/2-3/4$ ( тльки для цих $k$ ); це виплива з (3.7). Тому внаслдок крайово умови Дрхле (3.3) виконуються рвност

g^{(k)}_{0}(0)=u^{(k)}_{t}(0,0)\hskip 10.00002pt\mbox{}\hskip 10.00002ptg^{(k)}_{1}(0)=u^{(k)}_{t}(l,0)

(3.9)

для цих цлих $k$ . Прав частини рвностей (3.9) означен коректно, оскльки функця $u^{(k)}_{t}(\cdot,0)\in H^{s-1-2k}(0,l)$ ма слди $u^{(k)}_{t}(0,0)$ $u^{(k)}_{t}(l,0)$ за умови $s-3/2-2k>0$ .

Тепер, пдставивши спввдношення (3.8) у (3.9), отримумо умови узгодження

\begin{gathered}g^{(k)}_{0}(0)=v_{k}(0)\;\;\mbox{}\;\;g^{(k)}_{1}(0)=v_{k}(l)\\ \mbox{для всх}\;\,k\in\mathbb{Z}\;\,\mbox{таких, що}\;\,0\leq k<s/2-3/4.\end{gathered}

(3.10)

Тут функц $v_{k}$ означено за рекурентною формулою

\begin{split}&v_{0}(x)=h(x),\\ &v_{k}(x)=(v_{k-1}(x))^{\prime\prime}_{xx}+f^{(k-1)}_{t}(x,0)\\ \mbox{для кожного}&\;\,k\in\mathbb{Z}\;\,\mbox{такого, що}\;\,1\leq k<s/2-1/2.\end{split}

(3.11)

З огляду на (3.7) виконуться включення

v_{k}\in H^{s-1-2k}(0,l)\;\;\mbox{для кожного}\;\;k\in\mathbb{Z}\cap[0,s/2-1/2).

(3.12)

Тому слди $v_{k}(0)$ $v_{k}(l)$ означен, якщо $s-3/2-2k>0$ . Отже, умови узгодження (3.10) сформульовано коректно.

Покладемо

E_{0}:=\{2r+3/2:1\leq r\in\mathbb{Z}\}.

Як бачимо, $E_{0}$ — множина всх розривв функц, яка дорвню числу умов узгодження (3.10) залежно вд $s\geq 2$ .

Вкажемо узагальнен соболвськ простори, на яких параболчна задача (3.1)–(3.3) породжу зоморфзми. Нехай $s>2$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Беремо простр $H^{s,s/2;\varphi}(\Omega)$ як область визначення породженого зоморфзму. Отже, $H^{s,s/2;\varphi}(\Omega)$ простором розв’язкв ц задач. Введемо простр правих частин, тобто область значень зоморфзму, яку позначамо через $\widetilde{\mathcal{Q}}_{0}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ . Вона лнйним многовидом у гльбертовому простор

		$\displaystyle\widetilde{\mathcal{H}}_{0}^{s-2,s/2-1;\varphi}:=$
		$\displaystyle:=H^{s-2,s/2-1;\varphi}(\Omega)\oplus(H^{s/2-1/4;\varphi}(0,\tau))^{2}\oplus H^{s-1;\varphi}(0,l).$

Останнй у соболвському випадку $\varphi(\cdot)\equiv 1$ збгаться з простором, у який д оператор (3.6).

Гльбертв простр $\widetilde{\mathcal{Q}}_{0}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ означамо по-рзному у випадку, коли $s\notin E_{0}$ , у випадку, коли $s\in E_{0}$ .

Розглянемо спочатку випадок, коли $s\notin E_{0}$ . За означенням лнйний простр $\widetilde{\mathcal{Q}}_{0}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ складаться з усх векторв

\bigl(f,g_{0},g_{1},h\bigr)\in\widetilde{\mathcal{H}}_{0}^{s-2,s/2-1;\varphi},

(3.13)

як задовольняють умови узгодження (3.10). Останн сформульовано коректно для кожного вектора

\bigl(f,g_{0},g_{1},h\bigr)\in\widetilde{\mathcal{H}}_{0}^{s-2-\varepsilon,s/2-1-\varepsilon/2},

де число $\varepsilon>0$ достатньо мале. Тому ц умови мають сенс для будь-якого вектора (3.13) з огляду на неперервне вкладення

\widetilde{\mathcal{H}}_{0}^{s-2,s/2-1;\varphi}\hookrightarrow\widetilde{\mathcal{H}}_{0}^{s-2-\varepsilon,s/2-1-\varepsilon/2},

(3.14)

яке виплива з формул (1.11) (1.12). Отже, лнйний простр $\widetilde{\mathcal{Q}}_{0}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ означено коректно. Надлямо його скалярним добутком нормою з гльбертового простору $\widetilde{\mathcal{H}}_{0}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ . Простр $\widetilde{\mathcal{Q}}_{0}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ повним, тобто гльбертовим. Це виплива з рвност

\widetilde{\mathcal{Q}}_{0}^{s-2,s/2-1;\varphi}=\widetilde{\mathcal{H}}_{0}^{s-2,s/2-1;\varphi}\cap\widetilde{\mathcal{Q}}_{0}^{s-2-\varepsilon,s/2-1-\varepsilon/2}.

Тут простр $\widetilde{\mathcal{Q}}_{0}^{s-2-\varepsilon,s/2-1-\varepsilon/2}$ повним, оскльки диференцальн оператори та оператори слдв, використан в умовах узгодження, обмежен на вдповдних парах просторв Соболва. Тому простр, записаний у правй частин ц рвност, повним вдносно суми норм у просторах, що компонентами перетину. Ця сума екввалентна норм у $\widetilde{\mathcal{H}}_{0}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ на пдстав (3.14). Таким чином, простр $\widetilde{\mathcal{Q}}_{0}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ повним (вдносно останньо норми).

Якщо $s\in E_{0}$ , то гльбертв простр $\widetilde{\mathcal{Q}}_{0}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ означамо за допомогою квадратично нтерполяц у такий спосб:

\widetilde{\mathcal{Q}}_{0}^{s-2,s/2-1;\varphi}:=\bigl[\widetilde{\mathcal{Q}}_{0}^{s-2-\varepsilon,s/2-1-\varepsilon/2;\varphi},\widetilde{\mathcal{Q}}_{0}^{s-2+\varepsilon,s/2-1+\varepsilon/2;\varphi}\bigr]_{1/2}.

(3.15)

Тут число $\varepsilon\in(0,1/2)$ вибрано довльно, а права частина рвност результатом квадратично нтерполяц з числовим параметром $1/2$ (тобто з степеневим параметром $\psi(r)\equiv r^{1/2}$ ). Гльбертв простр $\widetilde{\mathcal{Q}}_{0}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ , означений формулою (3.15), не залежить з точнстю до екввалентност норм вд вибору числа $\varepsilon$ неперервно вкладаться у простр $\widetilde{\mathcal{H}}_{0}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ . Це покажемо у зауваженн 3.2 наприкнц поточного пдроздлу.

Сформулюмо теорему про зоморфзми, породжен параболчною початково-крайовою задачею (3.1)–(3.3).

Теорема 3.1.

Для довльних дйсного числа $s>2$ функцонального параметра $\varphi\in\penalty\mathcal{M}$ вдображення (3.5) продовжуться диним чином (за неперервнстю) до зоморфзму

\Lambda_{0}:H^{s,s/2;\varphi}(\Omega)\leftrightarrow\widetilde{\mathcal{Q}}_{0}^{s-2,s/2-1;\varphi}.

(3.16)

Зауважимо, що потреба означити простр $\widetilde{\mathcal{Q}}_{0}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ за формулою (3.15) у випадку, коли $s\in E_{0}$ , зумовлена такою обставиною: якщо означити цей простр у цьому випадку в той самий спосб, що для $s\notin E_{0}$ , то висновок ц теореми буде хибним, принаймн, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$ . Це виплива з результату В. А. Солоннкова [59, § 6, с. 186] (див. також [167, зауваження 6.4]).

Доведення сформульовано теореми (як верс для крайових умов Неймана) дамо наприкнц цього пдроздлу.

Розглянемо тепер параболчну задачу (3.1), (3.2), (3.4) (з крайовими умовами Неймана). Запишемо умови узгодження для правих частин. Пов’яжемо з нею лнйне вдображення:

\displaystyle u\mapsto\Lambda_{1}u:=(Au,u^{\prime}_{x}(0,\cdot),u^{\prime}_{x}(l,\cdot),u(\cdot,0)),\;\,\mbox{де}\;\,u\in C^{\infty}(\overline{\Omega}).

(3.17)

Тут, нагадамо, $u=u(x,t)$ , а $u^{\prime}_{x}(0,\cdot)$ $u^{\prime}_{x}(l,\cdot)$ позначають вдповдно функц $u^{\prime}_{x}(0,t)$ $u^{\prime}_{x}(l,t)$ аргументу $t\in[0,\tau]$ . Отже,

u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})\,\Longrightarrow\,\Lambda_{1}u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}[0,\tau])^{2}\times C^{\infty}[0,l].

Для довльного дйсного числа $s\geq 2$ це вдображення продовжуться диним чином (за неперервнстю) до лнйного обмеженого оператора

\begin{split}\Lambda_{1}:\,H^{s,s/2}(\Omega)\rightarrow&H^{s-2,s/2-1}(\Omega)\\ &\oplus(H^{s/2-3/4}(0,\tau))^{2}\oplus H^{s-1}(0,l).\end{split}

(3.18)

Виберемо довльно функцю $u(x,t)$ з простору $H^{s,s/2}(\Omega)$ означимо прав частини

f\in H^{s-2,s/2-1}(\Omega),\hskip 10.00002ptg_{0},g_{1}\in H^{s/2-3/4}(0,\tau)\hskip 10.00002pt\mbox{}\hskip 10.00002pth\in H^{s-1}(0,l)

розглянуто задач за формулою $(f,g_{0},g_{1},h):=\Lambda_{1}u$ , використовуючи оператор (3.18).

Тут (на вдмну вд (3.7)) з включення $u\in H^{s,s/2}(\Omega)$ виплива, що функц $g_{0}(\cdot)=u^{\prime}_{x}(0,\cdot)$ $g_{1}(\cdot)=u^{\prime}_{x}(l,\cdot)$ належать до простору $H^{s/2-3/4}(0,\tau)$ згдно з [53, розд. II, теорема 7]. Отже, слди $g^{(k)}_{0}(0)$ $g^{(k)}_{1}(0)$ означено для всх $k\in\mathbb{Z}$ таких, що $0\leq k<s/2-5/4$ ( лише для цих $k$ ). Ц слди можна виразити через функцю $u(x,t)$ та похдн за часом, а саме:

g^{(k)}_{0}(0)=(u^{(k)}_{t}(x,0))^{\prime}_{x}\big|_{x=0}\hskip 10.00002pt\mbox{}\hskip 10.00002ptg^{(k)}_{1}(0)=(u^{(k)}_{t}(x,0))^{\prime}_{x}\big|_{x=l}.

(3.19)

Тут функця $u^{(k)}_{t}(x,0)$ змнно $x\in(0,l)$ виражена через функц $f(x,t)$ $h(x)$ за рекурентною формулою (3.8).

Пдставивши (3.8) у прав частини рвностей (3.19), отримамо умови узгодження:

\begin{gathered}g^{(k)}_{0}(0)=(v_{k})^{\prime}_{x}(0)\;\;\mbox{}\;\;g^{(k)}_{1}(0)=(v_{k})^{\prime}_{x}(l)\\ \mbox{для всх}\;\,k\in\mathbb{Z}\;\,\mbox{таких, що}\;\,0\leq k<s/2-5/4,\end{gathered}

(3.20)

де функц $v_{k}$ означено на нтервал $(0,l)$ за рекурентною формулою (3.11). З огляду на включення (3.12) прав частини рвностей (3.20) означено, якщо $s-5/2-2k>0$ . Отже, умови узгодження (3.20) сформульовано коректно. Звсно, якщо $s\leq 5/2$ , то умови узгодження для розглянуто задач вдсутн.

Покладемо

E_{1}:=\{2r+1/2:1\leq r\in\mathbb{Z}\}.

Помчамо, що $E_{1}$ — множина всх розривв функц, яка дорвню числу умов узгодження (3.20) залежно вд змнно $s\geq 2$ .

Перед тим як сформулювати версю теореми 3.1 для параболчно задач (3.1), (3.2), (3.4), вкажемо гльбертов простори, на яких д зоморфзм, породжений задачею. Нехай $s>2$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Як у випадку крайових умов Дрхле, беремо $H^{s,s/2;\varphi}(\Omega)$ як область визначення зоморфзму. Область значень зоморфзму позначамо через $\widetilde{\mathcal{Q}}_{1}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ . Вона лнйним многовидом у гльбертовому простор

		$\displaystyle\widetilde{\mathcal{H}}_{1}^{s-2,s/2-1;\varphi}:=$
		$\displaystyle:=H^{s-2,s/2-1;\varphi}(\Omega)\oplus(H^{s/2-3/4;\varphi}(0,\tau))^{2}\oplus H^{s-1;\varphi}(0,l).$

У соболвському випадку, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$ , простр $\widetilde{\mathcal{H}}_{1}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ збгаться з простором, в який д оператор (3.18).

Якщо $s\notin E_{1}$ , то за означенням лнйний простр $\widetilde{\mathcal{Q}}_{1}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ складаться з усх векторв

\bigl(f,g_{0},g_{1},h\bigr)\in\widetilde{\mathcal{H}}_{1}^{s-2,s/2-1;\varphi},

як задовольняють умови узгодження (3.20). Це означення коректне, оскльки умови узгодження мають сенс для довльного вектора

\bigl(f,g_{0},g_{1},h\bigr)\in\widetilde{\mathcal{H}}_{1}^{s-2-\varepsilon,s/2-1-\varepsilon/2},

де число $\varepsilon>0$ досить мале, та оскльки виконуться неперервне вкладення

\widetilde{\mathcal{H}}_{1}^{s-2,s/2-1;\varphi}\hookrightarrow\widetilde{\mathcal{H}}_{1}^{s-2-\varepsilon,s/2-1-\varepsilon/2}.

Останн наслдком формул (1.11) (1.12). Лнйний простр $\widetilde{\mathcal{Q}}_{1}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ надлямо скалярним добутком нормою з гльбертового простору $\widetilde{\mathcal{H}}_{1}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ . Простр $\widetilde{\mathcal{Q}}_{1}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ повний, тобто гльбертв, що доводиться так само, як повнота простору $\widetilde{\mathcal{Q}}_{0}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ . Якщо $2\leq s<5/2$ , то простори $\widetilde{\mathcal{H}}_{1}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ $\widetilde{\mathcal{Q}}_{1}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ збгаються, оскльки в цьому випадку умов узгодження нема.

Якщо $s\in E_{1}$ , то покладамо

\widetilde{\mathcal{Q}}_{1}^{s-2,s/2-1;\varphi}:=\bigl[\widetilde{\mathcal{Q}}_{1}^{s-2-\varepsilon,s/2-1-\varepsilon/2;\varphi},\widetilde{\mathcal{Q}}_{1}^{s-2+\varepsilon,s/2-1+\varepsilon/2;\varphi}\bigr]_{1/2},

(3.21)

де число $\varepsilon\in(0,1/2)$ вибирамо довльно. Так означений гльбертв простр $\widetilde{\mathcal{Q}}_{1}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ не залежить з точнстю до екввалентност норм вд вибору числа $\varepsilon$ неперервно вкладаться у простр $\widetilde{\mathcal{H}}_{1}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ , як буде показано в зауваженн 3.2.

Сформулюмо теорему про зоморфзми для параболчно початково-крайово задач (3.1), (3.2), (3.4).

Теорема 3.2.

Для довльних дйсного числа $s>2$ функцонального параметра $\varphi\in\penalty\mathcal{M}$ вдображення (3.17) продовжуться диним чином (за неперервнстю) до зоморфзму

\Lambda_{1}:H^{s,s/2;\varphi}(\Omega)\leftrightarrow\widetilde{\mathcal{Q}}_{1}^{s-2,s/2-1;\varphi}.

(3.22)

Якщо означити простр $\widetilde{\mathcal{Q}}_{1}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ для $s\in E_{1}$ у той самий спосб, що для $s\notin E_{1}$ , то висновок ц теореми буде хибним для $s\in E_{1}$ принаймн, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$ . Це виплива з результату В. А. Солоннкова [59, § 6, c. 186].

У соболвському випадку, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$ , теореми 3.1 3.2 вдом. Вони окремими випадками результату Ж.-Л. Лонса Е. Мадженеса [167, теорема 6.2], який стосуться параболчного диференцального рвняння довльного парного порядку $2m$ за просторовими змнними першого порядку за часовою змнною та нормальних крайових умов (до яких належать умови Дрхле Неймана) й доведений за припущення, що $s+1/2\notin\mathbb{Z}$ $s/(2m)+1/2\notin\mathbb{Z}$ (х результат охоплю граничний випадок $s=2$ ). Аналогчна теорема для загальних $2b$ -параболчних початково-крайових задач у анзотропних просторах Соболва встановлена ранше М. С. Аграновчем та М. . Вшиком [1, теорема 12.1] за припущення, що $s/(2b)\in\mathbb{N}$ . Його можна позбутися, як це виплива з результату М. В. Житарашу [11, теорема 9.1].

Ми виведемо теореми 3.1 3.2 з згаданого результату Ж.-Л. Лонса Е. Мадженеса за допомогою квадратично нтерполяц з функцональним параметром. Для цього встановимо деяк нтерполяцйн формули для гльбертових просторв $\widetilde{\mathcal{Q}}_{0}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ , де $s\in(2,\infty)\setminus E_{0}$ , $\widetilde{\mathcal{Q}}_{1}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ , де $s\in(2,\infty)\setminus E_{1}$ , як областями значень зоморфзмв (3.16) (3.22) вдповдно. Точки множини $E_{0}$ розбивають промнь $(2,\infty)$ на нтервали

J_{0,1}:=(2,\,7/2),\hskip 10.00002ptJ_{0,r}:=(2r-1/2,\,2r+3/2),\;\;\mbox{де}\;\;2\leq r\in\mathbb{Z},

а точки множини $E_{1}$ — на нтервали

J_{1,0}:=(2,5/2),\hskip 10.00002ptJ_{1,r}:=(2r+1/2,\,2r+5/2),\;\;\mbox{де}\;\;1\leq r\in\mathbb{Z}.

Якщо $s$ належить до деякого $J_{0,r}$ , то число умов узгодження (3.10) дорвню $2r$ . Аналогчно, якщо $s$ належить до деякого $J_{1,r}$ , то число умов узгодження (3.20) також дорвню $2r$ . Отже, промнь $(2,\infty)$ розбито на нтервали сталост числа умов узгодження як функц аргументу $s$ .

Лема 3.1.

Нехай $\lambda\in\{0,1\}$ $r\in\mathbb{N}$ . Припустимо, що $s_{0},s,s_{1}\in J_{\lambda,r}$ , $s_{0}<s<s_{1}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Нехай нтерполяцйний параметр $\psi\in\mathcal{B}$ означено формулою (1.25). Тод виконуться така рвнсть просторв з екввалентнстю норм у них:

\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s-2,s/2-1;\varphi}=\bigl[\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s_{0}-2,s_{0}/2-1},\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s_{1}-2,s_{1}/2-1}\bigr]_{\psi}.

(3.23)

Доведення.

Нагадамо, що $\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ $\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s_{j}-2,s_{j}/2-1}$ , де $\penalty{j\in\{0,1\}}$ , пдпросторами гльбертових просторв $\widetilde{\mathcal{H}}_{\lambda}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ $\widetilde{\mathcal{H}}_{\lambda}^{s_{j}-2,s_{j}/2-1}$ вдповдно. На пдстав теорем 1.3, 1.7 1.11 виконуються так рвност:

		$\displaystyle\bigl[\widetilde{\mathcal{H}}_{\lambda}^{s_{0}-2,s_{0}/2-1},\widetilde{\mathcal{H}}_{\lambda}^{s_{1}-2,s_{1}/2-1}\bigr]_{\psi}=$
		$\displaystyle=\bigl[H^{s_{0}-2,s_{0}/2-1}(\Omega),H^{s_{1}-2,s_{1}/2-1}(\Omega)\bigr]_{\psi}\oplus$
		$\displaystyle\hskip 10.00002pt\oplus\bigl(\bigl[H^{s_{0}-(2\lambda+1)/2,s_{0}/2-(2\lambda+1)/4}(0,\tau),$
		$\displaystyle\hskip 20.00003pt\hskip 10.00002pt\,H^{s_{1}-(2\lambda+1)/2,s_{1}/2-(2\lambda+1)/4}(0,\tau)\bigr]_{\psi}\bigr)^{2}\oplus$
		$\displaystyle\hskip 10.00002pt\oplus\bigl[H^{s_{0}-1}(0,l),H^{s_{1}-1}(0,l)\bigr]_{\psi}=$
		$\displaystyle=H^{s-2,s/2-1;\varphi}(\Omega)\oplus(H^{s-(2\lambda+1)/2,s/2-(2\lambda+1)/4;\varphi}(0,\tau))^{2}\oplus$
		$\displaystyle\hskip 20.00003pt\hskip 20.00003pt\hskip 20.00003pt\hskip 20.00003pt\;\oplus H^{s-1;\varphi}(0,l)=$
		$\displaystyle=\widetilde{\mathcal{H}}_{\lambda}^{s-2,s/2-1;\varphi}.$

Отже,

\bigl[\widetilde{\mathcal{H}}_{\lambda}^{s_{0}-2,s_{0}/2-1},\widetilde{\mathcal{H}}_{\lambda}^{s_{1}-2,s_{1}/2-1}\bigr]_{\psi}=\widetilde{\mathcal{H}}_{\lambda}^{s-2,s/2-1;\varphi}

(3.24)

з екввалентнстю норм.

Виведемо потрбну формулу (3.23) з рвност (3.24) за допомогою теореми 1.2 (т частини, яка стосуться нтерполяц пдпросторв). Для цього побудумо лнйне вдображення $P$ , задане на $\widetilde{\mathcal{H}}_{\lambda}^{s_{0}-2,s_{0}/2-1}$ таке, що $P$ проктором простору $\widetilde{\mathcal{H}}_{\lambda}^{s_{j}-2,s_{j}/2-1}$ на його пдпростр $\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s_{j}-2,s_{j}/2-1}$ для кожного $j\in\{0,\,1\}$ . За наявност такого вдображення отримамо потрбну рвнсть (3.23), оскльки

	$\displaystyle\bigl[$	$\displaystyle\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s_{0}-2,s_{0}/2-1},\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s_{1}-2,s_{1}/2-1}\bigr]_{\psi}=$
		$\displaystyle=\bigl[\widetilde{\mathcal{H}}_{\lambda}^{s_{0}-2,s_{0}/2-1},\widetilde{\mathcal{H}}_{\lambda}^{s_{1}-2,s_{1}/2-1}\bigr]_{\psi}\cap\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s_{0}-2,s_{0}/2-1}=$
		$\displaystyle=\widetilde{\mathcal{H}}_{\lambda}^{s-2,s/2-1;\varphi}\cap\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s_{0}-2,s_{0}/2-1}=$
		$\displaystyle=\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s-2,s/2-1;\varphi}$

з огляду на теорему 1.2, формулу (3.24) та умови $s_{0},s\in J_{\lambda,r}$ $s_{0}<s$ . Зауважимо, що з цих умов виплива остання рвнсть, оскльки елементи просторв $\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s_{0}-2,s_{0}/2-1}$ $\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ задовольняють одн й т сам умови узгодження, а простр $\widetilde{\mathcal{H}}_{\lambda}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ неперервно вкладений у $\widetilde{\mathcal{H}}_{\lambda}^{s_{0}-2,s_{0}/2-1}$ . Крм того, пара просторв $\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s_{0}-2,s_{0}/2-1}$ $\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s_{1}-2,s_{1}/2-1}$ регулярна за теоремою 1.2 , отже, права частина рвност (3.23) ма сенс.

Побудумо вказане вдображення $P$ . Розглянемо лнйне вдображення

T:\{z_{0},\dots,z_{r-1}\}\mapsto w(t):=\sum_{k=0}^{r-1}\frac{z_{k}t^{k}}{k!},

(3.25)

де $z_{0},\dots,z_{r-1}\in\mathbb{C}$ . Воно обмеженим оператором на пар просторв

T:\mathbb{C}^{r}\rightarrow H^{s;\varphi}(0,\tau)

(3.26)

для будь-яких $s\in\mathbb{R}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Якщо $w=T(z_{0},\dots,z_{r-1})$ , то $w^{(k)}_{t}(0)=z_{k}$ для кожного номера $k\in\{0,\dots,r-1\}$ .

Дослдимо спочатку випадок, коли $\lambda=0$ . Для кожного вектора

(f,g_{0},g_{1},h)\in\widetilde{\mathcal{H}}_{0}^{s_{0}-2,s_{0}/2-1}

покладемо

\begin{split}&g^{*}_{0}=g_{0}+T\bigl(v_{0}(0)-g_{0}^{(0)}(0),\dots,v_{r-1}(0)-g_{0}^{(r-1)}(0)\bigr),\\ &g^{*}_{1}=g_{1}+T\bigl(v_{0}(l)-g_{1}^{(0)}(0),\dots,v_{r-1}(l)-g_{1}^{(r-1)}(0)\bigr).\end{split}

Тут функц $v_{k}\in H^{s_{0}-1-2k}(0,l)$ , де $k=0,\ldots,r-1$ , означено за рекурентною формулою (3.11). Лнйне вдображення

P:(f,g_{0},g_{1},h)\mapsto(f,g^{*}_{0},g^{*}_{1},h),\;\;\mbox{де}\;\;(f,g_{0},g_{1},h)\in\widetilde{\mathcal{H}}_{0}^{s_{0}-2,s_{0}/2-1},

шукане. Справд, його звуження на кожний простр $\widetilde{\mathcal{H}}_{0}^{s_{j}-2,s_{j}/2-1}$ , де $j\in\{0,\,1\}$ , обмеженим оператором на цьому простор. Це виплива з обмеженост оператора (3.26), розглянутого у випадку, коли $s=s_{j}-1/2$ $\varphi(\cdot)=1$ . Крм того, якщо

(f,g_{0},g_{1},h)\in\widetilde{\mathcal{Q}}_{0}^{s_{j}-2,s_{j}/2-1},

то з огляду на умови узгодження (3.10) виконуться рвнсть

P(f,g_{0},g_{1},h)=(f,g_{0},g_{1},h).

Дослдимо тепер випадок, коли $\lambda=1$ . Для будь-якого вектора

(f,g_{0},g_{1},h)\in\widetilde{\mathcal{H}}_{1}^{s_{0}-2,s_{0}/2-1}

покладемо

\begin{split}&g^{*}_{0}=g_{0}+T\bigl((v_{0})^{\prime}_{x}(0)-g_{0}^{(0)}(0),\dots,(v_{r-1})^{\prime}_{x}(0)-g_{0}^{(r-1)}(0)\bigr),\\ &g^{*}_{1}=g_{1}+T\bigl((v_{0})^{\prime}_{x}(l)-g_{1}^{(0)}(0),\dots,(v_{r-1})^{\prime}_{x}(l)-g_{1}^{(r-1)}(0)\bigr).\end{split}

Тут функц $v_{0},\ldots,v_{r-1}$ вдображення $T$ так сам, як у випадку $\lambda=0$ . Як бачимо, лнйне вдображення

P:(f,g_{0},g_{1},h)\mapsto(f,g^{*}_{0},g^{*}_{1},h),\;\;\mbox{де}\;\;(f,g_{0},g_{1},h)\in\widetilde{\mathcal{H}}_{1}^{s_{0}-2,s_{0}/2-1},

шуканим. ∎

Зауваження 3.1.

Якщо $\lambda=1$ $r=0$ , то висновок леми 3.1 залишаться стинним. Справд, у цьому випадку виконуються рвност

\widetilde{\mathcal{Q}}_{1}^{s-2,s/2-1;\varphi}=\widetilde{\mathcal{H}}_{1}^{s-2,s/2-1;\varphi}\;\;\,\mbox{}\;\;\,\widetilde{\mathcal{Q}}_{1}^{s_{j}-2,s_{j}/2-1}=\widetilde{\mathcal{H}}_{1}^{s_{j}-2,s_{j}/2-1}

для кожного номера $j\in\{0,\,1\}$ . Тому (3.23) збгаться з рвнстю (3.24). Звсно, остання правильною в розглянутому випадку.

Доведення теорем 3.1 3.2.

Нехай $s>2$ , $\varphi\in\mathcal{M}$ $\lambda\in\{0,\,1\}$ . Якщо $\lambda=0$ (або $\lambda=1$ ), то наш мркування стосуються теореми 3.1 (вдповдно, теореми 3.2). Спочатку дослдимо випадок, коли $s\notin E_{\lambda}$ . Тод $s\in J_{\lambda,r}$ для деякого цлого числа $r$ . Виберемо числа $s_{0},s_{1}\in J_{\lambda,r}$ так, що жодне з чисел $s_{0}$ , $s_{0}/2$ , $s_{1}$ чи $s_{1}/2$ не напвцлим виконуються нервност $s_{0}<s<s_{1}$ . Згдно з результатом Ж.-Л. Лонса Е. Мадженеса [167, теорема 6.2] вдображення

u\mapsto\Lambda_{\lambda}u,\;\;\mbox{де}\;\;u\in C^{\infty}(\overline{\Omega}),

(3.27)

продовжуться диним чином (за неперервнстю) до зоморфзму

\Lambda_{\lambda}:H^{s_{j},s_{j}/2}(\Omega)\leftrightarrow\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s_{j}-2,s_{j}/2-1}

(3.28)

для кожного номера $j\in\{0,1\}$ . Нехай $\psi$ — нтерполяцйний параметр (1.25). Тод звуження оператора (3.28), де $j=0$ , на простр

\bigl[H^{s_{0},s_{0}/2}(\Omega),H^{s_{1},s_{1}/2}(\Omega)\bigr]_{\psi}=H^{s,s/2;\varphi}(\Omega)

зоморфзмом

\begin{split}\Lambda_{\lambda}:H^{s,s/2;\varphi}(\Omega)\leftrightarrow\bigl[&\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s_{0}-2,s_{0}/2-1},\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s_{1}-2,s_{1}/2-1}\bigr]_{\psi}=\\ &=\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s-2,s/2-1;\varphi}.\end{split}

(3.29)

Тут рвност просторв виконуються разом з екввалентнстю норм з огляду на теорему 1.11 лему 3.1 (див. також зауваження 3.1). Оператор (3.29) продовженням за неперервнстю вдображення (3.27), оскльки множина $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ щльна в $H^{s,s/2;\varphi}(\Omega)$ . Отже, у вказаному випадку теореми 3.1 3.2 доведено.

Дослдимо тепер випадок, коли $s\in E_{\lambda}$ . Виберемо довльно число $\varepsilon\in(0,1/2)$ . Оскльки $s\pm\varepsilon\notin E_{\lambda}$ $s-\varepsilon>2$ , то виконуються зоморфзми

\Lambda_{\lambda}:H^{s\pm\varepsilon,(s\pm\varepsilon)/2;\varphi}(\Omega)\leftrightarrow\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s\pm\varepsilon-2,(s\pm\varepsilon)/2-1;\varphi}.

З них виплива, що вдображення (3.27) продовжуться диним чином (за неперервнстю) до зоморфзму

$\displaystyle\Lambda_{\lambda}\,:$	$\displaystyle\bigl[H^{s-\varepsilon,(s-\varepsilon)/2;\varphi}(\Omega),H^{s+\varepsilon,(s+\varepsilon)/2;\varphi}(\Omega)\bigr]_{1/2}\leftrightarrow$	(3.30)
	$\displaystyle\leftrightarrow\bigl[\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s-\varepsilon-2,(s-\varepsilon)/2-1;\varphi},\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s+\varepsilon-2,(s+\varepsilon)/2-1;\varphi}\bigr]_{1/2}=$
	$\displaystyle=\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s-2,s/2-1;\varphi}.$

Нагадамо, що остання рвнсть означенням простору $\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s-2,s/2-1;\varphi}$ . Для завершення доведення потрбно до (3.30) застосувати формулу

H^{s,s/2;\varphi}(\Omega)=\bigl[H^{s-\varepsilon,(s-\varepsilon)/2;\varphi}(\Omega),H^{s+\varepsilon,(s+\varepsilon)/2;\varphi}(\Omega)\bigr]_{1/2},

яка окремим випадком формули (3.79). ∎

Зауваження 3.2.

Простори, означен формулами (3.15) (3.21), не залежать з точнстю до екввалентност норм вд вибору числа $\varepsilon\in(0,1/2)$ . Справд, нехай $\lambda\in\{0,\,1\}$ $s\in E_{\lambda}$ ; тод за теоремами 3.1 3.2 виконуються зоморфзми

\Lambda_{\lambda}:H^{s,s/2;\varphi}(\Omega)\leftrightarrow\bigl[\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s-2-\varepsilon,s/2-1-\varepsilon/2;\varphi},\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s-2+\varepsilon,s/2-1+\varepsilon/2;\varphi}\bigr]_{1/2},

якщо $0<\varepsilon<1/2$ . Це означа вказану незалежнсть. Крм того, виконуться неперервне вкладення

\widetilde{\mathcal{Q}}_{\lambda}^{s-2,s/2-1;\varphi}\hookrightarrow\widetilde{\mathcal{H}}_{\lambda}^{s-2,s/2-1;\varphi}.

Воно обрунтовуться так само, як його аналог у зауваженн 3.3, наведеному в наступному пдроздл.

3.2 Неоднордна задача у прямокутнику

У цьому пдроздл дослджумо загальну неоднордну початково-крайову задачу для $2b$ -параболчного диференцального рвняння, одновимрного за просторовою змнною. Буде показано, що ця задача породжу зоморфзми мж вдповдними узагальненими просторами Соболва, тобто коректно розв’язною на парах цих просторв.

Як в попередньому пдроздл, задамо числа $l>0$ $\tau>0$ та покладамо $\Omega:=(0,l)\times(0,\tau)$ . Розглядамо у прямокутнику $\Omega$ лнйну параболчну задачу, яка складаться з диференцального рвняння

		$\displaystyle A(x,t,D_{x},\partial_{t})u(x,t)\equiv$
		$\displaystyle\equiv\sum_{\alpha+2b\beta\leq 2m}a^{\alpha,\beta}(x,t)\,D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta}_{t}u(x,t)=f(x,t),$		(3.31)
		$\displaystyle\mbox{якщо}\;\,0<x<l\;\,\mbox{}\;\,0<t<\tau,$

крайових умов

		$\displaystyle B_{j,0}(t,D_{x},\partial_{t})u(x,t)\big\|_{x=0}\equiv$
		$\displaystyle\equiv\sum_{\alpha+2b\beta\leq m_{j}}b_{j,0}^{\alpha,\beta}(t)\,D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta}_{t}u(x,t)\big\|_{x=0}=g_{j,0}(t)\hskip 10.00002pt\mbox{}$		(3.32)
		$\displaystyle B_{j,1}(t,D_{x},\partial_{t})u(x,t)\big\|_{x=l}\equiv$
		$\displaystyle\equiv\sum_{\alpha+2b\beta\leq m_{j}}b_{j,1}^{\alpha,\beta}(t)\,D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta}_{t}u(x,t)\big\|_{x=l}=g_{j,1}(t),$		(3.33)
		$\displaystyle\mbox{якщо}\;\,0<t<\tau,\;\,\mbox{де}\;\,j=1,\dots,m,$

та початкових умов

		$\displaystyle\partial^{k}_{t}u(x,t)\big\|_{t=0}=h_{k}(x),$		(3.34)
		$\displaystyle\mbox{якщо}\;\,0<x<l,\;\,\mbox{де}\;\,k=0,\ldots,\varkappa-1.$		(3.34)

Припущення щодо цлих чисел $b$ , $m$ , $m_{j}$ $\varkappa$ та коефцнтв диференцальних виразв $A:=A(x,t,D_{x},\partial_{t})$ $B_{j,k}:=B_{j,k}(t,D_{x},\partial_{t})$ робимо так сам, як в п. 2.1. Отже, $m\geq b\geq 1$ , $\varkappa:=m/b\in\mathbb{Z}$ $m_{j}\geq 0$ та $a^{\alpha,\beta}\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ $b_{j,k}^{\alpha,\beta}\in\penalty C^{\infty}[0,\tau]$ , де $\overline{\Omega}:=[0,l]\times[0,\tau]$ .

Нагадамо, що початково-крайова задача (3.31)–(3.34) називаться параболчною в $\Omega$ , якщо вона задовольня умови 2.1–2.3, сформульован у п. 2.1.

У третьому роздл покладамо

\sigma_{0}:=\max\{2m,m_{1}+1,\dots,m_{m}+1\}

(3.35)

(на вдмну вд другого роздлу додатково не припускамо, що $\sigma_{0}/2b\in\mathbb{Z}$ ). Якщо $m_{j}\leq 2m-1$ для кожного $j\in\{1,\ldots,m\}$ , то $\sigma_{0}=2m$ .

Пов’яжемо з параболчною задачею (3.31)–(3.34) лнйне вдображення

	$\displaystyle u\mapsto\Lambda u:=\bigl($	$\displaystyle Au,B_{1,0}u,B_{1,1}u,\ldots,B_{m,0}u,B_{m,1}u,$		(3.36)
		$\displaystyle u(\cdot,0),\ldots,\partial^{\varkappa-1}_{t}u(\cdot,0)\bigr),\;\;\mbox{де}\;\;u\in C^{\infty}(\overline{\Omega}).$		(3.36)

Звсно, тут $u(\cdot,0)$ $\partial^{\varkappa-1}_{t}u(\cdot,0)$ позначають функц $u(x,0)$ $\partial^{\varkappa-1}_{t}u(x,0)$ аргументу $x\in[0,l]$ , де $u=u(x,t)$ . Отже,

u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})\,\Longrightarrow\,\Lambda u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}[0,\tau])^{2m}\times(C^{\infty}[0,l])^{\varkappa}.

Нехай $s\geq\sigma_{0}$ . Введемо гльбертв простр

\begin{split}&\widetilde{\mathcal{H}}^{s-2m,(s-2m)/(2b)}:=H^{s-2m,(s-2m)/(2b)}(\Omega)\oplus\\ &\oplus\bigoplus_{j=1}^{m}\bigl(H^{(s-m_{j}-1/2)/(2b)}(0,\tau)\bigr)^{2}\oplus\bigoplus_{k=0}^{\varkappa-1}H^{s-2bk-b}(0,l).\end{split}

Вдображення (3.36) продовжуться диним чином (за неперервнстю) до обмеженого лнйного оператора

\Lambda:H^{s,s/(2b)}(\Omega)\rightarrow\widetilde{\mathcal{H}}^{s-2m,(s-2m)/(2b)}.

(3.37)

Це виплива з [53, розд. I, лема 4 розд. II, теореми 3 7]. Виберемо довльно функцю $u(x,t)$ з простору $H^{s,s/(2b)}(\Omega)$ означимо прав частини дослджувано задач за формулою

(f,g_{1,0},g_{1,1},...,g_{m,0},g_{m,1},h_{0},...,h_{\varkappa-1}):=\Lambda u

з використанням оператора (3.37). Отже,

		$\displaystyle f\in H^{s-2m,(s-2m)/(2b)}(\Omega),$		(3.38)
		$\displaystyle g_{j,\lambda}\in H^{(s-m_{j}-1/2)/(2b)}(0,\tau)\;\;\mbox{}$
		$\displaystyle h_{k}\in H^{s-2bk-b}(0,l)$

для будь-яких $j\in\{1,\dots,m\}$ , $\lambda\in\{0,1\}$ $k\in\{0,\dots,\varkappa-1\}$ .

Функц (3.38) задовольняють природн умови узгодження. Запишемо ц умови. Згдно з [53, розд. II, теорема 7] означен за замиканням слди

\partial^{\,k}_{t}u(\cdot,0)\in H^{s-2bk-b}(0,l)

для всх $k\in\mathbb{Z}$ таких, що $0\leq k<s/(2b)-1/2$ ( лише для цих номерв $k$ ). Використовуючи параболчне диференцальне рвняння (3.31) початков умови (3.34), виразимо ц слди через функц $f$ $h_{k}$ .

Умова 2.1 параболчност у випадку, коли $\xi=0$ $p=1$ , означа, що коефцнт $a^{0,\varkappa}(x,t)\neq 0$ для всх $x\in[0,l]$ $t\in[0,\tau]$ . Тому параболчне рвняння (3.31) можна розв’язати вдносно старшо похдно $\partial^{\varkappa}_{t}u(x,t)$ за часом. Отже,

\begin{split}\partial^{\varkappa}_{t}u(x,t)&=\sum_{\begin{subarray}{c}\alpha+2b\beta\leq 2m,\\ \beta\leq\varkappa-1\end{subarray}}a_{0}^{\alpha,\beta}(x,t)\,D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta}_{t}u(x,t)+\\ &+(a^{0,\varkappa}(x,t))^{-1}f(x,t),\end{split}

(3.39)

де $a_{0}^{\alpha,\beta}:=-a^{\alpha,\beta}/a^{0,\varkappa}\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ .

З умов (3.34), рвност (3.39) та рвностей, одержаних внаслдок диференцювання за змнною $t$ рвност (3.39) $k-\varkappa$ разв (при $\varkappa<k<s/(2b)-1/2$ , якщо так цл $k$ снують) отримумо для слдв $\partial^{\,k}_{t}u(x,0)$ таку рекурентну формулу:

\begin{split}&\partial^{\,k}_{t}u(x,0)=h_{k}(x),\quad\mbox{якщо}\quad 0\leq k\leq\varkappa-1,\\ &\partial^{\,k}_{t}u(x,0)=\\ &=\sum_{\begin{subarray}{c}\alpha+2b\beta\leq 2m\\ \beta\leq\varkappa-1\end{subarray}}\sum\limits_{q=0}^{k-\varkappa}\binom{k-\varkappa}{q}\partial^{\,k-\varkappa-q}_{t}a_{0}^{\alpha,\beta}(x,0)D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta+q}_{t}u(x,0)+\\ &\phantom{aaaaa}+\partial^{\,k-\varkappa}_{t}\bigl((a^{0,\varkappa}(x,0))^{-1}f(x,0)\bigr),\quad\mbox{якщо}\quad k\geq\varkappa.\end{split}

(3.40)

У нй цле $k$ задовольня умову $0\leq k<s/(2b)-1/2$ , а рвност виконуються для майже всх $x\in(0,l)$ . Тут, як звичайно,

\binom{k-\varkappa}{q}:=\frac{(k-\varkappa)!}{q!\,(k-\varkappa-q)!}

бномним коефцнтом.

Крм того, згдно з (3.38) для будь-яких $j\in\{1,\dots,m\}$ $\lambda\in\penalty\{0,1\}$ слди $\partial^{\,k}_{t}g_{j,\lambda}(0)\in\mathbb{C}$ означен для усх $k\in\mathbb{Z}$ таких, що $0\leq k<(s-m_{j}-1/2-b)/(2b)$ ( тльки для цих $k$ ). Ц слди виражаються через функцю $u(x,t)$ та похдн за часом за формулою

	$\displaystyle\partial^{k}_{t}g_{j,\lambda}(0)$	$\displaystyle=\bigl(\partial^{k}_{t}B_{j,\lambda}u(x,t)\bigr)\|_{t=0}=$		(3.41)
		$\displaystyle=\sum_{\alpha+2b\beta\leq m_{j}}\sum_{q=0}^{k}\binom{k}{q}\partial^{\,k-q}_{t}b^{\alpha,\beta}_{j,\lambda}(0)D^{\alpha}_{x}\partial^{\,\beta+q}_{t}u(x,0),$		(3.41)

де $x=0$ , якщо $\lambda=0$ , та $x=l$ , якщо $\lambda=1$ . Тут функц

u(x,0),\,\partial_{t}u(x,0),...,\,\partial^{\,[m_{j}/(2b)]+k}_{t}u(x,0)

аргументу $x\in(0,l)$ виражаються за рекурентною формулою (3.40) через функц $f(x,t)$ $h_{0}(x)$ ,…, $h_{\varkappa-1}(x)$ . Як звичайно, $[m_{j}/(2b)]$ — цла частина числа $m_{j}/(2b)$ .

Пдставляючи (3.40) у праву частину формули (3.41), отримумо умови узгодження

\begin{gathered}\partial^{\,k}_{t}g_{j,0}(t)|_{t=0}=B_{j,k,0}(v_{0},\dots,v_{[m_{j}/(2b)]+k})(x)|_{x=0},\\ \partial^{\,k}_{t}g_{j,1}(t)|_{t=0}=B_{j,k,1}(v_{0},\dots,v_{[m_{j}/(2b)]+k})(x)|_{x=l},\\ \mbox{де}\;\;j\in\{1,\dots,m\},\;\;k\in\mathbb{Z}\;\;\mbox{}\;\;0\leq k<\frac{s-m_{j}-1/2-b}{2b}.\end{gathered}

(3.42)

Тут функц $v_{0}$ , …, $v_{[m_{j}/(2b)]+k}$ для вказаних ндексв $j$ $k$ означено на нтервал $(0,l)$ за рекурентною формулою

\begin{split}&v_{\mu}(x):=h_{\mu}(x),\quad\mbox{якщо}\quad 0\leq\mu\leq\varkappa-1,\\ &v_{\mu}(x):=\\ &:=\sum_{\begin{subarray}{c}\alpha+2b\beta\leq 2m\\ \beta\leq\varkappa-1\end{subarray}}\sum\limits_{q=0}^{\mu-\varkappa}\binom{\mu-\varkappa}{q}\partial^{\,\mu-\varkappa-q}_{t}a_{0}^{\alpha,\beta}(x,0)\,D^{\alpha}_{x}v_{\beta+q}(x)+\\ &+\partial^{\,\mu-\varkappa}_{t}\bigl((a^{0,\varkappa}(x,0))^{-1}f(x,0)\bigr),\quad\mbox{якщо}\quad\mu\geq\varkappa.\end{split}

(3.43)

Крм того, поклали

\begin{split}&B_{j,k,\lambda}(v_{0},\dots,v_{[m_{j}/(2b)]+k})(x):=\\ &:=\sum_{\alpha+2b\beta\leq m_{j}}\sum_{q=0}^{k}\binom{k}{q}\partial^{\,k-q}_{t}b^{\alpha,\beta}_{j,\lambda}(0)\bigl(D^{\alpha}_{x}v_{\beta+q}(x)\bigr)\end{split}

для майже всх $x\in(0,l)$ кожного $\lambda\in\{0,1\}$ . Згдно з (3.38) виконуться включення

v_{\mu}\in H^{s-b-2b\mu}(0,l),\hskip 10.00002pt\mbox{якщо}\hskip 10.00002pt\mu\in\mathbb{Z}\cap[0,s/(2b)-1/2).

(3.44)

Прав частини рвностей (3.42) означен коректно. Справд, кожна функця $D^{\alpha}_{x}v_{\beta+q}(x)$ належить до просторв

H^{s-\alpha-b-2b(\beta+q)}(0,l)\hookrightarrow H^{s-m_{j}-2bk-b}(0,l)

завдяки (3.44). Тому слди $\bigl(D^{\alpha}_{x}v_{\beta+q}(x)\bigr)\big|_{x=0}$ $\bigl(D^{\alpha}_{x}v_{\beta+q}(x)\bigr)\big|_{x=l}$ означен, якщо

s-m_{j}-2bk-b-\frac{1}{2}>0.

Число умов узгодження (3.42) функцю аргументу $s\geq\sigma_{0}$ . Вона розривна в точц $s$ тод лише тод, коли

\frac{s-m_{j}-1/2-b}{2b}\in\mathbb{Z}.

Отже,

	$\displaystyle E$	$\displaystyle:=\{(2l+1)b+m_{j}+1/2:j,l\in\mathbb{Z},\,1\leq j\leq m,\,l\geq 0\}\cap$		(3.45)
		$\displaystyle\cap(\sigma_{0},\infty)$		(3.45)

множиною всх точок розриву ц функц. Якщо

s\leq\min\{m_{1},\ldots,m_{m}\}+b+\frac{1}{2},

то умов узгодження нема.

Наш основний результат для параболчно задач (3.31)–(3.34) поляга в тому, що лнйне вдображення (3.36) продовжуться диним чином (за неперервнстю) до зоморфзму мж вдповдними узагальненими соболвськими просторами. Вкажемо х. Нехай $s>\sigma_{0}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . У соболвському випадку, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$ , допускамо також граничне значення $s=\sigma_{0}$ . Беремо гльбертв простр $H^{s,s/(2b);\varphi}(\Omega)$ як область визначення зоморфзму. Область значень зоморфзму позначамо через $\widetilde{\mathcal{Q}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ . Вона лнйним многовидом у гльбертовому простор

\begin{split}&\widetilde{\mathcal{H}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}:=\\ &:=H^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}(\Omega)\oplus\bigoplus_{j=1}^{m}\bigl(H^{(s-m_{j}-1/2)/(2b);\varphi}(0,\tau)\bigr)^{2}\oplus\\ &\oplus\bigoplus_{k=0}^{\varkappa-1}H^{s-2bk-b;\varphi}(0,l).\end{split}

Якщо $\varphi(\cdot)\equiv 1$ , то вн збгаться з простором, у який д оператор (3.37). Дамо означення простору $\widetilde{\mathcal{Q}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ окремо у випадках, коли $s\notin E$ коли $s\in E$ .

Розглянемо спочатку випадок, коли $s\notin E_{0}$ . За означенням лнйний простр $\widetilde{\mathcal{Q}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ складаться з усх векторв

	$\displaystyle F$	$\displaystyle=\bigl(f,g_{1,0},g_{1,1},...,g_{m,0},g_{m,1},h_{0},...,h_{\varkappa-1}\bigr)\in$
		$\displaystyle\in\widetilde{\mathcal{H}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi},$

як задовольняють умови узгодження (3.42). Для вказаних векторв ц умови сформульован коректно. Справд, вони мають сенс для довльного вектора

F\in\widetilde{\mathcal{H}}^{s-2m-\varepsilon,(s-2m-\varepsilon)/(2b)},

якщо число $\varepsilon>0$ достатньо мале. Крм того, виконуться неперервне вкладення

\widetilde{\mathcal{H}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}\hookrightarrow\widetilde{\mathcal{H}}^{s-2m-\varepsilon,(s-2m-\varepsilon)/(2b)}

(3.46)

внаслдок формул (1.11) (1.12). (Звсно, якщо $s=\sigma_{0}$ $\varphi(\cdot)\equiv 1$ , то ц мркування не потрбн.)

Надлимо лнйний простр $\widetilde{\mathcal{Q}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ скалярним добутком нормою з гльбертового простору $\widetilde{\mathcal{H}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ . Простр $\widetilde{\mathcal{Q}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ повний, тобто гльбертв. Справд, якщо число $\varepsilon>0$ достатньо мале, то

		$\displaystyle\widetilde{\mathcal{Q}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}=$
		$\displaystyle=\widetilde{\mathcal{H}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}\cap\widetilde{\mathcal{Q}}^{s-2m-\varepsilon,(s-2m-\varepsilon)/(2b)}.$

Простр $\widetilde{\mathcal{Q}}^{s-2m-\varepsilon,(s-2m-\varepsilon)/(2b)}$ повний, оскльки диференцальн оператори та оператори слдв, що використовуються в умовах узгодження, обмеженими на вдповдних парах просторв Соболва. Тому простр, вказаний у правй частин ц рвност, повним вдносно суми норм у просторах, як компонентами перетину. Ця сума екввалентна норм у простор $\widetilde{\mathcal{H}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ на пдстав вкладення (3.46). Таким чином, простр $\widetilde{\mathcal{Q}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ повним (вдносно останньо норми).

Якщо $s\in E$ , то гльбертв простр $\widetilde{\mathcal{Q}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ означамо за нтерполяцйною формулою

\begin{split}&\widetilde{\mathcal{Q}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}:=\\ &:=\bigl[\widetilde{\mathcal{Q}}^{s-2m-\varepsilon,(s-2m-\varepsilon)/(2b);\varphi},\widetilde{\mathcal{Q}}^{s-2m+\varepsilon,(s-2m+\varepsilon)/(2b);\varphi}\bigr]_{1/2},\end{split}

(3.47)

де число $\varepsilon\in(0,1/2)$ вибрано довльно. Так означений простр не залежить з точнстю до екввалентност норм вд вибору числа $\varepsilon$ неперервно вкладаться у простр $\widetilde{\mathcal{H}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ . Це обрунтовуться такими самими мркуванням, як наведено у зауваженн 3.3 наприкнц наступного пдроздлу.

Сформулюмо основний результат цього пдроздлу — теорему про зоморфзми, породжен неоднордною параболчною задачею (3.1)–(3.3).

Теорема 3.3.

Для довльних дйсного числа $s>\sigma_{0}$ функцонального параметра $\varphi\in\penalty\mathcal{M}$ вдображення (3.36) продовжуться диним чином (за неперервнстю) до зоморфзму

\Lambda:H^{s,s/(2b);\varphi}(\Omega)\leftrightarrow\widetilde{\mathcal{Q}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}.

(3.48)

Ця теорема вдома у соболвському випадку, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$ . У цьому випадку вона мститься у результат М. С. Аграновча М. . Вшика [1, теорема 12.1], доведеного за припущення, що $s/(2b)\in\mathbb{Z}$ , та у пзншому результат М. В. Житарашу [11, теорема 9.1] (доведеного без цього припущення). Зазначен результати охоплюють граничний випадок, коли $s=\sigma_{0}$ . Виведемо теорему 3.3 для довльного $\varphi\in\penalty\mathcal{M}$ з соболвського випадку, використовуючи вказаний результат М. В. Житарашу квадратичну нтерполяцю з функцональним параметром.

Спочатку покажемо, що простр $\widetilde{\mathcal{Q}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ , де $s\notin E$ , результатом квадратично нтерполяц його соболвських аналогв. Позначимо через $\{J_{r}:r\in\mathbb{N}\}$ набр усх зв’язних компонент множини $(\sigma_{0},\infty)\setminus E$ . Кожна компонента $J_{r}$ деяким скнченним вдкритим нтервалом на промн $(\sigma_{0},\infty)$ .

Лема 3.2.

Нехай $r\in\mathbb{N}$ . Припустимо, що $s_{0},s,s_{1}\in J_{r}$ , $\penalty{s_{0}<s<s_{1}}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Означимо нтерполяцйний параметр $\psi\in\mathcal{B}$ за формулою (1.25). Тод виконуться така рвнсть просторв з екввалентнстю норм у них:

\begin{split}&\widetilde{\mathcal{Q}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}=\\ &=\bigl[\widetilde{\mathcal{Q}}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)},\widetilde{\mathcal{Q}}^{s_{1}-2m,(s_{1}-2m)/(2b)}\bigr]_{\psi}.\end{split}

(3.49)

Доведення.

На пдстав теорем 1.3, 1.7 1.11 мамо так рвност:

		$\displaystyle\bigl[\widetilde{\mathcal{H}}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)},\widetilde{\mathcal{H}}^{s_{1}-2m,(s_{1}-2m)/(2b)}\bigr]_{\psi}=$
		$\displaystyle=\bigl[H^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)}(\Omega),H^{s_{1}-2m,(s_{1}-2m)/(2b)}(\Omega)\bigr]_{\psi}\oplus$
		$\displaystyle\hskip 20.00003pt\oplus\bigoplus_{j=1}^{m}\biggl(\bigl[H^{(s_{0}-m_{j}-1/2)/(2b)}(0,\tau),H^{(s_{1}-m_{j}-1/2)/(2b)}(0,\tau)\bigr]_{\psi}\biggr)^{2}\oplus$
		$\displaystyle\hskip 20.00003pt\oplus\bigoplus_{k=0}^{\varkappa-1}\bigl[H^{s_{0}-2bk-b}(0,l),H^{s_{1}-2bk-b}(0,l)\bigr]_{\psi}=$
		$\displaystyle=H^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}(\Omega)\oplus\bigoplus_{j=1}^{m}\bigr(H^{(s-m_{j}-1/2)/(2b);\varphi}(0,\tau)\bigl)^{2}\oplus$
		$\displaystyle\phantom{a}\hskip 20.00003pt\hskip 20.00003pt\hskip 20.00003pt\hskip 20.00003pt\hskip 20.00003pt\;\;\,\oplus\bigoplus_{k=0}^{\varkappa-1}H^{s-2bk-b;\varphi}(0,l)=$
		$\displaystyle=\widetilde{\mathcal{H}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}.$

Отже,

		$\displaystyle\bigl[\widetilde{\mathcal{H}}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)},\widetilde{\mathcal{H}}^{s_{1}-2m,(s_{1}-2m)/(2b)}\bigr]_{\psi}=$		(3.50)
		$\displaystyle=\widetilde{\mathcal{H}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$		(3.50)

з екввалентнстю норм.

Виведемо потрбну формулу (3.49) з рвност (3.50) за допомогою теореми 1.2. Для цього побудумо лнйне вдображення $P$ , задане на $\widetilde{\mathcal{H}}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)}$ таке, що $P$ проктором простору $\widetilde{\mathcal{H}}^{s_{j}-2m,(s_{j}-2m)/(2b)}$ на його пдпростр $\widetilde{\mathcal{Q}}^{s_{j}-2m,(s_{j}-2m)/(2b)}$ для кожного $j\in\{0,1\}$ . Якщо таке вдображення сну, то за теоремою 1.2 пара

\bigl[\widetilde{\mathcal{Q}}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)},\widetilde{\mathcal{Q}}^{s_{1}-2m,(s_{1}-2m)/(2b)}\bigr]

регулярною; отже, лва частина рвност (3.49) ма сенс. Крм того,

		$\displaystyle\bigl[\widetilde{\mathcal{Q}}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)},\widetilde{\mathcal{Q}}^{s_{1}-2m,(s_{1}-2m)/(2b)}\bigr]_{\psi}=$
		$\displaystyle=\bigl[\widetilde{\mathcal{H}}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)},\widetilde{\mathcal{H}}^{s_{1}-2m,(s_{1}-2m)/(2b)}\bigr]_{\psi}\cap$
		$\displaystyle\hskip 10.00002pt\;\cap\widetilde{\mathcal{Q}}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)}=$
		$\displaystyle=\widetilde{\mathcal{H}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}\cap\widetilde{\mathcal{Q}}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)}=$
		$\displaystyle=\widetilde{\mathcal{Q}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$

на пдстав зазначено теореми формули (3.50) та з огляду на умови $s_{0},s\in J_{r}$ $s_{0}<s$ . Остання рвнсть виплива з цих умов, оскльки вс елементи просторв

\widetilde{\mathcal{Q}}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)}\hskip 10.00002pt\mbox{}\hskip 10.00002pt\widetilde{\mathcal{Q}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}

задовольняють одн й т сам умови узгодження та виконуться неперервне вкладення

\widetilde{\mathcal{H}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}\hookrightarrow\widetilde{\mathcal{H}}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)}.

Побудумо вказане вдображення $P$ . З огляду на умови узгодження (3.42) видлимо множину

\biggl\{k\in\mathbb{Z}:0\leq k<\frac{s-m_{j}-1/2-b}{2b}\biggr\}

(3.51)

для кожного $j\in\{1,\dots,m\}$ . Вона не залежить вд $s\in J_{r}$ . Позначимо через $q_{r,j}^{\star}$ число елементв покладемо $q_{r,j}:=q_{r,j}^{\star}-1$ для зручност.

Для довльного вектора

	$\displaystyle F$	$\displaystyle:=(f,g_{1,0},g_{1,1},...,g_{m,0},g_{m,1},h_{0},...,h_{\varkappa-1})\in$
		$\displaystyle\in\widetilde{\mathcal{H}}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)}$

покладемо

		$\displaystyle g^{*}_{j,\lambda}:=g_{j,\lambda},\hskip 10.00002pt\mbox{якщо}\hskip 10.00002ptq_{r,j}=-1;$		(3.52)
		$\displaystyle g^{*}_{j,\lambda}:=g_{j,\lambda}+T(z_{j,0,\lambda},\dots,z_{j,q_{r,j},\lambda}),\hskip 10.00002pt\mbox{якщо}\hskip 10.00002ptq_{r,j}\geq 0,$		(3.52)

де $j\in\{1,\dots,m\}$ $\lambda\in\{0,1\}$ . Тут

		$\displaystyle z_{j,0,\lambda}:=B_{j,0,\lambda}(v_{0},\dots,v_{[m_{j}/(2b)]})(p_{\lambda})-g_{j,\lambda}(0),$
		$\displaystyle\dots$
		$\displaystyle z_{j,q_{r,j},\lambda}:=B_{j,q_{r,j},\lambda}(v_{0},\dots,v_{[m_{j}/(2b)]+q_{r,j}})(p_{\lambda})-\partial_{t}^{q_{r,j}}g_{j,\lambda}(0),$

де $p_{\lambda}=0$ , якщо $\lambda=0$ , $p_{\lambda}=l$ , якщо $\lambda=1$ , а функц $v_{\mu}$ означен за рекурентною формулою (3.43) $T$ — вдображення (3.25), в якому замсть $r$ беремо $q_{r,j}^{\star}$ . Лнйне вдображення

	$\displaystyle P$	$\displaystyle:(f,g_{1,0},g_{1,1},...,g_{m,0},g_{m,1},h_{0},...,h_{\varkappa-1})\mapsto$
		$\displaystyle\mapsto(f,g^{}_{1,0},g^{}_{1,1},...,g^{}_{m,0},g^{}_{m,1},h_{0},...,h_{\varkappa-1}),$

означене на всх векторах $F\in\widetilde{\mathcal{H}}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)}$ , шуканим. Справд, його звуження на кожний простр $\widetilde{\mathcal{H}}^{s_{j}-2m,(s_{j}-2m)/(2b)}$ , де $j\in\{0,1\}$ , обмеженим оператором на ньому, що виплива з (3.26). Крм того, якщо $F\in\widetilde{\mathcal{Q}}^{s_{j}-2m,(s_{j}-2m)/(2b)}$ , то $PF=F$ завдяки умовам узгодження (3.42). ∎

Доведення теореми 3.3.

Нехай $s>\sigma_{0}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Спочатку дослдимо випадок, коли $s\notin E$ . Тод $s\in J_{r}$ для деякого $r\in\mathbb{Z}$ . Виберемо числа $s_{0},s_{1}\in J_{r}$ так, що $s_{0}<s<s_{1}$ , $s_{j}+1/2\notin\mathbb{Z}$ $s_{j}/(2b)+1/2\notin\mathbb{Z}$ для кожного номера $j\in\{0,1\}$ . Згдно з результатом М. В. Житарашу [11, теорема 9.1] вдображення (3.36) продовжуться диним чином (за неперервнстю) до зоморфзмв

\Lambda:H^{s_{j},s_{j}/(2b)}(\Omega)\leftrightarrow\widetilde{\mathcal{Q}}^{s_{j}-2m,(s_{j}-2m)/(2b)},

(3.53)

де $j\in\{0,1\}$ . Означимо нтерполяцйний параметр $\psi$ за формулою (1.25). Застосувавши до операторв (3.53) квадратичну нтерполяцю з функцональним параметром $\psi$ , отримамо зоморфзм

$\displaystyle\Lambda$	$\displaystyle:H^{s,s/(2b);\varphi}(\Omega)\leftrightarrow$	(3.54)
	$\displaystyle\leftrightarrow\bigl[\widetilde{\mathcal{Q}}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)},\widetilde{\mathcal{Q}}^{s_{1}-2m,(s_{1}-2m)/(2b)}\bigr]_{\psi}=$
	$\displaystyle=\widetilde{\mathcal{Q}}^{{s-2m,(s-2m)/(2b)};\varphi}.$

При цьому скористалися теоремою 1.11 лемою 3.2. Оператор (3.54) продовженням за неперервнстю вдображення (3.36), оскльки множина $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ щльна у простор $H^{s,s/(2b);\varphi}(\Omega)$ . У вказаному випадку теорему 3.3 доведено.

Розглянемо тепер випадок, коли $s\in E$ . Виберемо довльно число $\varepsilon\in(0,1/2)$ . Оскльки $s\pm\varepsilon\notin E$ $s-\varepsilon>\sigma_{0}$ , то виконуються зоморфзми

\Lambda:H^{s\pm\varepsilon,(s\pm\varepsilon)/(2b);\varphi}(\Omega)\leftrightarrow\widetilde{\mathcal{Q}}^{s\pm\varepsilon-2m,(s\pm\varepsilon-2m)/(2b);\varphi}.

(3.55)

Застосувавши до операторв (3.55) квадратичну нтерполяцю з числовим параметром $1/2$ , отримамо зоморфзм

		$\displaystyle\Lambda:\bigl[H^{s-\varepsilon,(s-\varepsilon)/(2b);\varphi}(\Omega),H^{s+\varepsilon,(s+\varepsilon)/(2b);\varphi}(\Omega)\bigr]_{1/2}\leftrightarrow$		(3.56)
		$\displaystyle\leftrightarrow\bigl[\widetilde{\mathcal{Q}}^{s-\varepsilon-2m,(s-\varepsilon-2m)/(2b);\varphi},\widetilde{\mathcal{Q}}^{s+\varepsilon-2m,(s+\varepsilon-2m)/(2b);\varphi}\bigr]_{1/2}=$
		$\displaystyle=\widetilde{\mathcal{Q}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}.$

Нагадамо, що остання рвнсть означенням. Областю визначення оператора (3.56) простр $H^{s,s/(2b);\varphi}(\Omega)$ згдно з лемою 3.4, доведеною у наступному пдроздл. ( доведення не використову результати цього пдроздлу залишаться правильним у випадку, коли $\Omega$ — прямокутник.) Отже, оператор (3.56) продовженням за неперервнстю вдображення (3.36). У розглянутому випадку теорему 3.3 також доведено. ∎

3.3 Неоднордна задача у цилндр

У цьому пдроздл дослджумо загальну багатовимрну неоднордну початково-крайову задачу для $2b$ -параболчного диференцального рвняння, заданого у цилндр. Головний результат пдроздлу — теорема про зоморфзми, породжен дослджуваною задачею на парах узагальнених соболвських просторв.

Нехай цле число $n\geq 2$ . Як в п. 2.2, розглядамо вдкритий багатовимрний цилндр $\Omega:=G\times(0,\tau)$ , де $G$ — довльна обмежена область в $\mathbb{R}^{n}$ з нескнченно гладкою межею $\Gamma$ , а $\tau$ — довльне додатне число. Нагадамо, що $S:=\Gamma\times(0,\tau)$ , $\overline{\Omega}=\overline{G}\times[0,\tau]$ $\overline{S}=\Gamma\times[0,\tau]$ .

У цилндр $\Omega$ задано параболчну початково-крайову задачу, яка складаться з диференцального рвняння

		$\displaystyle A(x,t,D_{x},\partial_{t})u(x,t)\equiv$		(3.57)
		$\displaystyle\equiv\sum_{\|\alpha\|+2b\beta\leq 2m}a^{\alpha,\beta}(x,t)\,D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta}_{t}u(x,t)=f(x,t),$
		$\displaystyle\mbox{якщо}\;\,x\in G\;\,\mbox{}\;\,0<t<\tau,$

$m$ крайових умов

		$\displaystyle B_{j}(x,t,D_{x},\partial_{t})u(x,t)\big\|_{S}\equiv$		(3.58)
		$\displaystyle\equiv\sum_{\|\alpha\|+2b\beta\leq m_{j}}b_{j}^{\alpha,\beta}(x,t)\,D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta}_{t}u(x,t)\big\|_{S}=g_{j}(x,t),$
		$\displaystyle\mbox{якщо}\;\,x\in\Gamma\;\,\mbox{}\;\,0<t<\tau,\;\,\mbox{де}\;\,j=1,\dots,m,$

$\varkappa$ початкових умов

		$\displaystyle\partial^{k}_{t}u(x,t)\big\|_{t=0}=h_{k}(x),$		(3.59)
		$\displaystyle\mbox{якщо}\;\,x\in G,\;\,\mbox{де}\;\,k=0,\ldots,\varkappa-1.$		(3.59)

Тут цл числа $b$ , $m$ , $m_{j}$ $\varkappa$ так сам, як в попередньому пдроздл, тобто $m\geq b\geq 1$ , $\varkappa=m/b\in\mathbb{Z}$ кожне $m_{j}\geq 0$ . Стосовно коефцнтв лнйних диференцальних виразв $A:=A(x,t,D_{x},\partial_{t})$ $B_{j}:=B_{j}(x,t,D_{x},\partial_{t})$ припускамо, що $a^{\alpha,\beta}\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ $b_{j}^{\alpha,\beta}\in C^{\infty}(\overline{S})$ для усх допустимих значень мультиндексу $\alpha=(\alpha_{1},\ldots,\alpha_{n})$ скалярного ндексу $\beta$ .

Нагадамо, що початково-крайова задача (3.57)–(3.59) називаться параболчною у цилндр $\Omega$ , якщо вона задовольня умови 2.4 2.5, сформульован у п. 2.2.

Пов’яжемо з нею лнйне вдображення

\begin{gathered}u\mapsto\Lambda u:=\bigl(Au,B_{1}u,\ldots,B_{m}u,u\!\upharpoonright\!\overline{G},\ldots,(\partial^{\varkappa-1}_{t}u)\!\upharpoonright\!\overline{G}\bigr),\\ \mbox{де}\;\,u\in C^{\infty}(\overline{\Omega}).\end{gathered}

(3.60)

Нехай $s\geq\sigma_{0}$ (нагадамо, що натуральне число $\sigma_{0}$ означене формулою (3.35)). Введемо гльбертв простр

		$\displaystyle\mathcal{H}^{s-2m,(s-2m)/(2b)}:=H^{s-2m,(s-2m)/(2b)}(\Omega)\oplus$		(3.61)
		$\displaystyle\oplus\bigoplus_{j=1}^{m}H^{s-m_{j}-1/2,(s-m_{j}-1/2)/(2b)}(S)\oplus\bigoplus_{k=0}^{\varkappa-1}H^{s-2bk-b}(G).$		(3.61)

Вдображення (3.60) продовжуться диним чином (за неперервнстю) до обмеженого лнйного оператора

\Lambda:H^{s,s/(2b)}(\Omega)\rightarrow\mathcal{H}^{s-2m,(s-2m)/(2b)}.

(3.62)

Це наслдком вдомих властивостей диференцальних операторв операторв слдв у анзотропних просторах Соболва (див. [53, розд. I, лема 4 розд. II, теореми 3 7]). Виберемо довльно функцю $u(x,t)$ з простору $H^{s,s/(2b)}(\Omega)$ означимо прав частини параболчно задач за формулою

(f,g_{1},...,g_{m},h_{0},...,h_{\varkappa-1}):=\Lambda u,

використовуючи оператор (3.62). Таким чином,

\begin{split}&f\in H^{s-2m,(s-2m)/(2b)}(\Omega),\\ &g_{j}\in H^{s-m_{j}-1/2,(s-m_{j}-1/2)/(2b)}(S),\\ &h_{k}\in H^{s-2bk-b}(G)\end{split}

(3.63)

для довльних $j\in\{1,\dots,m\}$ $k\in\{0,\dots,\varkappa-1\}$ .

Функц (3.63) задовольняють умови узгодження, як полягають у тому, що похдн $\partial^{\,k}_{t}u(x,0)=\partial^{k}_{t}u(x,t)\big|_{t=0}$ , як можна виразити через $f$ $h_{k}$ за допомогою параболчного рвняння (3.57) початкових умов (3.59), задовольняють крайов умови (3.58) та спввдношення, що утворюються внаслдок диференцювання крайових умов за змнною $t$ (див., наприклад, [1, § 11] або [30, розд. 4, § 5]). Запишемо ц умови узгодження.

Згдно з [53, розд. II, теорема 7], слди $\partial^{\,k}_{t}u(\cdot,0)\in H^{s-2bk-b}(G)$ означен коректно (за замиканням) для всх $k\in\mathbb{Z}$ таких, що $\penalty{0\leq k<s/(2b)-1/2}$ ( лише для цих $k$ ). Умова 2.4 параболчност, розглянута у випадку, коли $\xi=0$ $p=1$ , означа, що $a^{(0,\ldots,0),\varkappa}(x,t)\neq 0$ для всх $x\in\overline{G}$ $t\in[0,\tau]$ . Тому параболчне рвняння (2.13) можна розв’язати вдносно $\partial^{\varkappa}_{t}u(x,t)$ , тобто записати

\begin{split}\partial^{\varkappa}_{t}u(x,t)&=\sum_{\begin{subarray}{c}|\alpha|+2b\beta\leq 2m,\\ \beta\leq\varkappa-1\end{subarray}}a_{0}^{\alpha,\beta}(x,t)\,D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta}_{t}u(x,t)+\\ &+(a^{(0,\ldots,0),\varkappa}(x,t))^{-1}f(x,t),\end{split}

(3.64)

де $a_{0}^{\alpha,\beta}:=-a^{\alpha,\beta}/a^{(0,\ldots,0),\varkappa}\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ .

Нехай цле число $k$ таке, що $0\leq k<s/(2b)-1/2$ . З початкових умов (3.59), рвност (3.64) та рвностей, одержаних диференцюванням за часовою змнною $k-\varkappa$ разв (де $\varkappa<k<s/(2b)-1/2$ , якщо так $k$ снують) отримумо для слдв $\partial^{\,k}_{t}u(x,0)$ рекурентну формулу

\begin{split}&\partial^{k}_{t}u(x,0)=h_{k}(x),\quad\mbox{якщо}\quad 0\leq k\leq\varkappa-1,\\ &\partial^{k}_{t}u(x,0)=\\ &=\!\sum_{\begin{subarray}{c}|\alpha|+2b\beta\leq 2m\\ \beta\leq\varkappa-1\end{subarray}}\sum\limits_{q=0}^{k-\varkappa}\!\binom{k-\varkappa}{q}\partial^{k-\varkappa-q}_{t}a_{0}^{\alpha,\beta}(x,0)D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta+q}_{t}u(x,0)+\\ &\phantom{aaaaa}+\partial^{k-\varkappa}_{t}\bigl((a^{(0,\ldots,0),\varkappa}(x,0))^{-1}f(x,0)\bigr),\quad\mbox{якщо}\quad k\geq\varkappa.\end{split}

(3.65)

Ц рвност виконуються для майже всх $x\in G$ , а частинн похдн розумються у сенс теор розподлв.

Для кожного $j\in\{1,\dots,m\}$ згдно з [53, розд. II, теорема 7] означен за замиканням слди

\partial^{\,k}_{t}g_{j}(\cdot,0)\in H^{s-m_{j}-1/2-2bk-b}(\Gamma)

для всх цлих чисел $k$ таких, що

0\leq k<\frac{s-m_{j}-1/2-b}{2b}

( тльки цих $k$ ). Ц слди виражаються через функцю $u(x,t)$ та похдн за часом у такий спосб:

	$\displaystyle\partial^{k}_{t}g_{j}(x,0)$	$\displaystyle=\bigl(\partial^{k}_{t}B_{j}u(x,t)\bigr)\big\|_{t=0}=$		(3.66)
		$\displaystyle=\!\sum_{\|\alpha\|+2b\beta\leq m_{j}}\sum_{q=0}^{k}\!\binom{k}{q}\!\partial^{k-q}_{t}b^{\alpha,\beta}_{j}(x,0)D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta+q}_{t}u(x,0)$		(3.66)

для майже всх $x\in\Gamma$ . Тут функц

u(x,0),\partial_{t}u(x,0),\ldots,\partial^{\,[m_{j}/(2b)]+k}_{t}u(x,0)

аргументу $x\in G$ виражаються через функц $f(x,t)$ $h_{k}(x)$ за рекурентною формулою (3.65).

Пдставляючи (3.65) у праву частину формули (3.66), отримумо умови узгодження:

\begin{gathered}\partial^{\,k}_{t}g_{j}\!\upharpoonright\!\Gamma=B_{j,k}(v_{0},\dots,v_{[m_{j}/(2b)]+k})\!\upharpoonright\!\Gamma,\\ \mbox{де}\;\;j\in\{1,\dots,m\},\;\;k\in\mathbb{Z}\;\;\mbox{}\;\;0\leq k<\frac{s-m_{j}-1/2-b}{2b}.\end{gathered}

(3.67)

Тут функц $v_{0}$ ,…, $v_{[m_{j}/(2b)]+k}$ для вказаних $j$ $k$ означен за рекурентною формулою

\begin{split}&v_{\mu}(x):=h_{\mu}(x),\quad\mbox{якщо}\quad 0\leq\mu\leq\varkappa-1,\\ &v_{\mu}(x):=\\ &:=\sum_{\begin{subarray}{c}|\alpha|+2b\beta\leq 2m\\ \beta\leq\varkappa-1\end{subarray}}\sum\limits_{q=0}^{\mu-\varkappa}\binom{\mu-\varkappa}{q}\partial^{\,\mu-\varkappa-q}_{t}a_{0}^{\alpha,\beta}(x,0)\,D^{\alpha}_{x}v_{\beta+q}(x)+\\ &+\partial^{\,\mu-\varkappa}_{t}\bigl((a^{(0,\ldots,0),\varkappa}(x,0))^{-1}f(x,0)\bigr),\quad\mbox{якщо}\quad\mu\geq\varkappa.\end{split}

(3.68)

Крм того, поклали

		$\displaystyle B_{j,k}(v_{0},\dots,v_{[m_{j}/(2b)]+k})(x):=$		(3.69)
		$\displaystyle:=\sum_{\|\alpha\|+2b\beta\leq m_{j}}\sum_{q=0}^{k}\binom{k}{q}\partial^{\,k-q}_{t}b^{\alpha,\beta}_{j}(x,0)D^{\alpha}_{x}v_{\beta+q}(x)$		(3.69)

для майже всх $x\in G$ . Згдно з (3.63) виконуться включення

v_{\mu}\in H^{s-b-2bk}(G),\hskip 10.00002pt\mbox{якщо}\hskip 10.00002pt\mu\in\mathbb{Z}\cap[0,s/(2b)-1/2\bigr).

Права частина рвност, записано в (3.67), ма сенс, оскльки

B_{j,k}(v_{0},\dots,v_{[m_{j}/(2b)]+k})\in H^{s-m_{j}-2bk-b}(G),

тому слд

B_{j,k}(v_{0},\dots,v_{[m_{j}/(2b)]+k})\!\upharpoonright\!\Gamma\in H^{s-m_{j}-2bk-b-1/2}(\Gamma)

(3.70)

означений за замиканням, якщо додатним ндекс останнього простору.

Число умов узгодження (3.67) функцю аргументу $s\geq\sigma_{0}$ . точки розриву утворюють множину $E$ , означену за формулою (3.45).

Вкажемо узагальнен соболвськ простори, мж якими д зоморфзм, породжений параболчною задачею (3.57)–(3.59). Нехай $s>\sigma_{0}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Якщо $\varphi(\cdot)\equiv 1$ , допускамо також значення $s=\sigma_{0}$ . Областю визначення зоморфзму гльбертв простр $H^{s,s/(2b);\varphi}(\Omega)$ , а областю значень — деякий лнйний многовид $\mathcal{Q}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ у гльбертовому простор

	$\displaystyle\mathcal{H}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$	$\displaystyle:=H^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}(\Omega)\oplus$
		$\displaystyle\oplus\bigoplus_{j=1}^{m}H^{s-m_{j}-1/2,(s-m_{j}-1/2)/(2b);\varphi}(S)\oplus$
		$\displaystyle\oplus\bigoplus_{k=0}^{\varkappa-1}H^{s-2bk-b;\varphi}(G).$

Останнй збгаться з простором, у який д оператор (3.62), якщо $\varphi(\cdot)\equiv 1$ . Означаючи гльбертв простр $\mathcal{Q}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ , слд розглянути окремо два випадки $s\notin E$ $s\in E$ (як в попередньому пдроздл).

Нехай спочатку $s\notin E$ . За означенням лнйний простр $\mathcal{Q}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ складаться з усх векторв

F=\bigl(f,g_{1},\dots,g_{m},h_{0},\dots,h_{\varkappa-1}\bigr)\in\mathcal{H}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi},

(3.71)

як задовольняють умови узгодження (3.67). Ц умови сформульован коректно для будь-якого вектора

F\in\mathcal{H}^{s-2m-\varepsilon,(s-2m-\varepsilon)/(2b)},

де число $\varepsilon>0$ достатньо мале. Отже, вони мають сенс для довльного вектора (3.71) завдяки неперервному вкладенню

\mathcal{H}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}\hookrightarrow\mathcal{H}^{s-2m-\varepsilon,(s-2m-\varepsilon)/(2b)}.

(3.72)

Воно виплива з формул (1.11) (1.12). (Якщо $s=\sigma_{0}$ $\varphi(\cdot)\equiv 1$ , то ц мркування зайв.)

Надлимо лнйний простр $\mathcal{Q}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ скалярним добутком нормою з гльбертового простору $\mathcal{H}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ . Простр $\mathcal{Q}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ повним, тобто гльбертовим. Це обрунтовуться така само, як повнота простору $\widetilde{\mathcal{Q}}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ у попередньому пдроздл.

Нехай тепер $s\in E$ . У цьому випадку покладамо

\begin{split}&\mathcal{Q}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}:=\\ &:=\bigl[\mathcal{Q}^{s-2m-\varepsilon,(s-2m-\varepsilon)/(2b);\varphi},\mathcal{Q}^{s-2m+\varepsilon,(s-2m+\varepsilon)/(2b);\varphi}\bigr]_{1/2}.\end{split}

(3.73)

Тут число $\varepsilon\in(0,1/2)$ вибрано довльно. Так означений гльбертв простр $\mathcal{Q}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ не залежить з точнстю до екввалентност норм вд вибору числа $\varepsilon$ неперервно вкладаться у простр $\mathcal{H}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ . Це буде показано у зауваженн 3.3 наприкнц цього пдроздлу.

Сформулюмо головний результат пдроздлу.

Теорема 3.4.

Для довльного дйсного числа $s>\sigma_{0}$ функцонального параметра $\varphi\in\penalty\mathcal{M}$ вдображення (3.60) продовжуться диним чином (за неперервнстю) до зоморфзму

\Lambda:H^{s,s/(2b);\varphi}(\Omega)\leftrightarrow\mathcal{Q}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}.

(3.74)

Ця теорема вдома для анзотропних соболвських просторв, тобто коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$ . У цьому випадку довели М. С. Аграновч М. . Вшик [1, теорема 12.1] за умови, що $s,s/(2b)\in\mathbb{Z}$ . Ця умова була знята у випадку $b=1$ нормальних крайових умов у монограф Ж.-Л. Лонса Е. Мадженеса [167, теорема 6.2], а в загальному випадку — у статт М. В. Житарашу [11, теорема 9.1]. Ц результати охоплюють граничний випадок, коли $s=\sigma_{0}$ . Ми доведемо теорему 3.4 для довльного $\varphi\in\penalty\mathcal{M}$ за допомогою вказаного результату М. В. Житарашу квадратично нтерполяц. Зауважимо, що у зазначених працях використано ншу форму умов узгодження, екввалентну (3.67). обговоримо одразу псля доведення теореми 3.4.

Щодо област значень зоморфзму (3.74) зауважимо таке: потреба означати простр $\mathcal{Q}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ у рзн способи у випадку, коли $s\in E$ , у випадку, коли $s\notin E$ , зумовлена такою обставиною [167, зауваження 6.4]: якщо означити вказаний простр для $s\in E$ у той самий спосб, що для $s\notin E$ , то висновок теореми 3.4 буде хибним для $s\in E$ принаймн, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$ . Для рвняння теплопровдност крайових умов Дрхле Неймана це показано В. А. Солоннковим [59, § 6, c. 186]. Звсно, це зауваження стосуться теореми 3.3.

Спочатку доведемо версю леми 3.2 для гльбертового простору $\mathcal{Q}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ . Як в п. 3.2, $\{J_{l}:l\in\mathbb{N}\}$ — набр усх зв’язних компонент множини $(\sigma_{0},\infty)\setminus E$ .

Лема 3.3.

Нехай $l\in\mathbb{N}$ . Припустимо, що $s_{0},s,s_{1}\in J_{l}$ , $\penalty{s_{0}<s<s_{1}}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Означимо нтерполяцйний параметр $\psi\in\mathcal{B}$ за формулою (1.25). Тод виконуться така рвнсть просторв з екввалентнстю норм у них:

		$\displaystyle\mathcal{Q}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}=$		(3.75)
		$\displaystyle=\bigl[\mathcal{Q}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)},\mathcal{Q}^{s_{1}-2m,(s_{1}-2m)/(2b)}\bigr]_{\psi}.$		(3.75)

Доведення.

Скориставшись теоремами 1.3, 1.7 1.11, отримамо так рвност:

		$\displaystyle\bigl[\mathcal{H}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)},\mathcal{H}^{s_{1}-2m,(s_{1}-2m)/(2b)}\bigr]_{\psi}=$
		$\displaystyle=\bigl[H^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)}(\Omega),H^{s_{1}-2m,(s_{1}-2m)/(2b)}(\Omega)\bigr]_{\psi}\oplus$
		$\displaystyle\hskip 10.00002pt\;\oplus\bigoplus_{j=1}^{m}\bigl[H^{s_{0}-m_{j}-1/2,\,(s_{0}-m_{j}-1/2)/(2b)}(S),$
		$\displaystyle\hskip 20.00003pt\hskip 20.00003pt\;\,H^{s_{1}-m_{j}-1/2,\,(s_{1}-m_{j}-1/2)/(2b)}(S)\bigr]_{\psi}\oplus$
		$\displaystyle\hskip 20.00003pt\oplus\bigoplus_{k=0}^{\varkappa-1}\bigl[H^{s_{0}-2bk-b}(G),H^{s_{1}-2bk-b}(G)\bigr]_{\psi}=$
		$\displaystyle=H^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}(\Omega)\oplus\bigoplus_{j=1}^{m}H^{s-m_{j}-1/2,(s-m_{j}-1/2)/(2b);\varphi}(S)\oplus$
		$\displaystyle\phantom{}\hskip 20.00003pt\hskip 20.00003pt\hskip 20.00003pt\hskip 20.00003pt\hskip 20.00003pt\hskip 10.00002pt\;\oplus\bigoplus_{k=0}^{\varkappa-1}H^{s-2bk-b;\varphi}(G)=$
		$\displaystyle=\mathcal{H}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}.$

Отже,

		$\displaystyle\bigl[\mathcal{H}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)},\mathcal{H}^{s_{1}-2m,(s_{1}-2m)/(2b)}\bigr]_{\psi}=$		(3.76)
		$\displaystyle=\mathcal{H}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$		(3.76)

з екввалентнстю норм.

Виведемо потрбну формулу (3.75) з щойно отримано рвност (3.76) за допомогою теореми 1.2. Для цього побудумо лнйне вдображення $P$ , задане на $\mathcal{H}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)}$ таке, що $P$ проктором кожного простору $\mathcal{H}^{s_{j}-2m,(s_{j}-2m)/(2b)}$ , де $j\in\{0,1\}$ , на його пдпростр $\mathcal{Q}^{s_{j}-2m,(s_{j}-2m)/(2b)}$ . Якщо таке вдображення сну, то на пдстав теореми 1.2 формули (3.76) отримамо рвност

		$\displaystyle\bigl[\mathcal{Q}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)},\mathcal{Q}^{s_{1}-2m,(s_{1}-2m)/(2b)}\bigr]_{\psi}=$
		$\displaystyle=\bigl[\mathcal{H}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)},\mathcal{H}^{s_{1}-2m,(s_{1}-2m)/(2b)}\bigr]_{\psi}\cap$
		$\displaystyle\hskip 10.00002pt\;\cap\mathcal{Q}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)}=$
		$\displaystyle=\mathcal{H}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}\cap\mathcal{Q}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)}=$
		$\displaystyle=\mathcal{Q}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi},$

тобто формулу (3.75). Тут остання рвнсть правильна, оскльки $s,s_{0}\in J_{l}$ тому ус елементи пдпросторв

\mathcal{Q}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)}\hskip 10.00002pt\mbox{}\hskip 10.00002pt\mathcal{Q}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}

задовольняють одн й т сам умови узгодження до того ж виконуться неперервне вкладення

\mathcal{H}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}\hookrightarrow\mathcal{H}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)}.

Зазначимо також, що пара

\bigl[\mathcal{Q}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)},\mathcal{Q}^{s_{1}-2m,(s_{1}-2m)/(2b)}\bigr]

регулярною за теоремою 1.2; отже, права частина рвност (3.75) ма сенс.

Побудумо вказане вдображення $P$ . Для кожного номера $\penalty{j\in\{1,\dots,m\}}$ розглянемо множину (3.51). З умов узгодження (3.67) виплива, що вона не залежить вд $s\in J_{l}$ . Нехай $\penalty{q_{l,j}:=q_{l,j}^{\star}-1}$ , де $q_{l,j}^{\star}$ — число елементв.

Для довльного вектора

F:=\bigl(f,g_{1},\dots,g_{m},h_{0},\dots,h_{\varkappa-1}\bigr)\in\mathcal{H}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)}

(3.77)

покладемо

\left\{\begin{array}[]{ll}g^{*}_{j}:=g_{j},&\hbox{якщо}\quad q_{l,j}=-1,\\ g^{*}_{j}:=g_{j}+T(w_{j,0},\dots,w_{j,q_{l,j}}),&\hbox{якщо}\quad q_{l,j}\geq 0,\end{array}\right.

(3.78)

де $j\in\{1,\dots,m\}$ . Тут

	$\displaystyle w_{j,0}$	$\displaystyle:=B_{j,0}(v_{0},\dots,v_{[m_{j}/(2b)]})\!\upharpoonright\!\Gamma-g_{j}\!\upharpoonright\!\Gamma,$
		$\displaystyle\dots$
	$\displaystyle w_{j,q_{l,j}}$	$\displaystyle:=B_{j,q_{l,j}}(v_{0},\dots,v_{[m_{j}/(2b)]+q_{l,j}})\!\upharpoonright\!\Gamma-\partial_{t}^{q_{l,j}}g_{j}\!\upharpoonright\!\Gamma,$

де функц $v_{\mu}$ диференцальн оператори $B_{j,k}$ означен формулами (3.68) (3.69), а $T$ — лнйний оператор з теореми 1.12, де беремо $r=q_{l,j}^{\star}$ .

Лнйне вдображення

P:\bigl(f,g_{1},\dots,g_{m},h_{0},\dots,h_{\varkappa-1}\bigr)\mapsto\bigl(f,g^{*}_{1},\dots,g^{*}_{m},h_{0},\dots,h_{\varkappa-1}\bigr),

задане на всх векторах (3.77), шуканим. Справд, його звуження на кожний простр $\mathcal{H}^{s_{j}-2m,(s_{j}-2m)/(2b)}$ , де $j\in\{0,1\}$ , обмеженим оператором на ньому, що виплива з (3.70) (1.72). Ми використовумо обмеженсть оператора (1.72), узявши $r=q_{l,j}^{\star}$ , $s=s_{j}-m_{j}-1/2$ $\varphi(\cdot)\equiv 1$ в теорем 1.12; при цьому умова $s>2br-b$ виконуться, оскльки

q_{l,j}^{\star}<\frac{s_{j}-m_{j}-1/2-b}{2b}+1.

Крм того, з означення оператора $P$ умов узгодження (3.67) виплива, що $PF\in\mathcal{Q}^{s_{j}-2m,(s_{j}-2m)/(2b)}$ для будь-якого вектора $F\in\mathcal{H}^{s_{j}-2m,(s_{j}-2m)/(2b)}$ . Справд, ц умови для вектора

PF=(f,g^{*}_{1},\dots,g^{*}_{m},h_{0},\dots,h_{\varkappa-1})

набувають вигляду

\partial^{k}_{t}g_{j}^{*}\!\upharpoonright\!\Gamma=B_{j,k}(v_{0},\dots,v_{[m_{j}/(2b)]+k})\!\upharpoonright\!\Gamma

для всх ндексв $j$ $k$ , вказаних у (3.67). Але

	$\displaystyle\partial^{k}_{t}g_{j}^{*}\!\upharpoonright\!\Gamma=$	$\displaystyle\partial^{k}_{t}g_{j}\!\upharpoonright\!\Gamma+\partial^{k}_{t}T(w_{j,0},\dots,w_{j,q_{l,j}})\!\upharpoonright\!\Gamma=$
	$\displaystyle=$	$\displaystyle\partial^{k}_{t}g_{j}\!\upharpoonright\!\Gamma+w_{j,k}=B_{j,k}(v_{0},\dots,v_{[m_{j}/(2b)]+k})\!\upharpoonright\!\Gamma,$

якщо $q_{l,j}\geq 0$ . Якщо $q_{l,j}=-1$ , то нема тих умов узгодження, як мстять $g_{j}$ . Таким чином, вектор $PF$ задовольня умови узгодження (3.67), тобто належить до $\mathcal{Q}^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b)}$ . Нарешт, $PF=F$ для довльного вектора $F\in\mathcal{Q}^{s_{j}-2m,(s_{j}-2m)/(2b)}$ , оскльки вн задовольня умови (3.67), з яких виплива, що вс $w_{j,k}=0$ , тобто $g_{1}^{*}=g_{1}$ ,…, $g_{m}^{*}=g_{m}$ . ∎

Лема 3.3 вдграватиме ключову роль у доведенн теореми 3.4 у випадку, коли $s\notin E$ . У противному випадку знадобиться такий результат:

Лема 3.4.

Нехай $s,\varepsilon\in\mathbb{R}$ , $s>\varepsilon>0$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Тод виконуться така рвнсть просторв з екввалентнстю норм у них:

		$\displaystyle H^{s,s/(2b);\varphi}(W)=$		(3.79)
		$\displaystyle=\bigl[H^{s-\varepsilon,(s-\varepsilon)/(2b);\varphi}(W),H^{s+\varepsilon,(s+\varepsilon)/(2b);\varphi}(W)\bigr]_{1/2},$		(3.79)

де $W:=\Omega$ або $W:=S$ .

Доведення.

Виберемо число $\delta>0$ таке, що $s-\varepsilon-\delta>0$ . За теоремою 1.11 мамо рвност

		$\displaystyle H^{s-\varepsilon,(s-\varepsilon)/(2b);\varphi}(W)=$
		$\displaystyle=\bigl[H^{s-\varepsilon-\delta,(s-\varepsilon-\delta)/(2b)}(W),H^{s+\varepsilon+\delta,(s+\varepsilon+\delta)/(2b)}(W)\bigr]_{\chi}$

та

		$\displaystyle H^{s+\varepsilon,(s+\varepsilon)/(2b);\varphi}(W)=$
		$\displaystyle=\bigl[H^{s-\varepsilon-\delta,(s-\varepsilon-\delta)/(2b)}(W),H^{s+\varepsilon+\delta,(s+\varepsilon+\delta)/(2b)}(W)\bigr]_{\eta}.$

Тут нтерполяцйн параметри $\chi$ $\eta$ означено формулами

\begin{split}&\chi(r):=r^{\delta/(2\varepsilon+2\delta)}\varphi(r^{1/(2\varepsilon+2\delta)}),\\ &\eta(r):=r^{(2\varepsilon+\delta)/(2\varepsilon+2\delta)}\varphi(r^{1/(2\varepsilon+2\delta)}),\end{split}

якщо $r\geq 1$ , $\chi(r)=\eta(r):=1$ , якщо $0<r<1$ . Тому на пдстав теорем 1.4 1.11 мамо рвност

		$\displaystyle\bigl[H^{s-\varepsilon,(s-\varepsilon)/(2b);\varphi}(W),H^{s+\varepsilon,(s+\varepsilon)/(2b);\varphi}(W)\bigr]_{1/2}=$
		$\displaystyle=\Bigl[\bigl[H^{s-\varepsilon-\delta,(s-\varepsilon-\delta)/(2b)}(W),H^{s+\varepsilon+\delta,(s+\varepsilon+\delta)/(2b)}(W)\bigr]_{\chi},$
		$\displaystyle\hskip 10.00002pt\;\;\;\bigl[H^{s-\varepsilon-\delta,(s-\varepsilon-\delta)/(2b)}(W),H^{s+\varepsilon+\delta,(s+\varepsilon+\delta)/(2b)}(W)\bigr]_{\eta}\Bigr]_{1/2}=$
		$\displaystyle=\bigl[H^{s-\varepsilon-\delta,(s-\varepsilon-\delta)/(2b)}(W),H^{s+\varepsilon+\delta,(s+\varepsilon+\delta)/(2b)}(W)\bigr]_{\omega}=$
		$\displaystyle=H^{s,s/(2b);\varphi}(W).$

Тут нтерполяцйний параметр $\omega$ означено формулами

\omega(r):=\chi(r)(\eta(r)/\chi(r))^{1/2}=r^{1/2}\varphi(r^{1/(2\varepsilon+2\delta)}),\;\;\mbox{якщо}\;\;r\geq 1,

$\omega(r):=1$ , якщо $0<r<1$ . Стосовно застосування теореми 1.11 зауважимо, що нтерполяцйний параметр $\omega$ дорвню правй частин рвност (1.25), якщо покласти у нй $s_{0}:=s-\varepsilon-\delta$ $s_{1}:=s+\varepsilon+\delta$ . Потрбну формулу (3.79) доведено. ∎

Буде корисною також верся леми 3.4 для гльбертового простору $\mathcal{H}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ .

Лема 3.5.

Нехай $s\in\mathbb{R}$ , $\varepsilon>0$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Припустимо, що $s-\varepsilon>\sigma_{0}$ . Тод виконуться така рвнсть просторв з екввалентнстю норм у них:

\begin{split}&\mathcal{H}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}=\\ &=\bigl[\mathcal{H}^{s-2m-\varepsilon,(s-2m-\varepsilon)/(2b);\varphi},\mathcal{H}^{s-2m+\varepsilon,(s-2m+\varepsilon)/(2b);\varphi}\bigr]_{1/2}.\end{split}

(3.80)

Доведення.

Ця рвнсть виплива з твердження 1.3, формули (3.79) та аналога для зотропних просторв $H^{\sigma;\varphi}(G)$ , де $\sigma>0$ . Останнй доводиться так само як формула (3.79) (див. також [204, лема 4.3]). Справд,

		$\displaystyle\bigl[\mathcal{H}^{s-\varepsilon-2m,(s-\varepsilon-2m)/(2b);\varphi},\mathcal{H}^{s+\varepsilon-2m,(s+\varepsilon-2m)/(2b);\varphi}\bigr]_{1/2}=$
		$\displaystyle=\bigl[H^{s-2m-\varepsilon,(s-2m-\varepsilon)/(2b);\varphi}(\Omega),H^{s-2m+\varepsilon,(s-2m+\varepsilon)/(2b);\varphi}(\Omega)\bigr]_{1/2}\oplus$
		$\displaystyle\hskip 10.00002pt\;\oplus\bigoplus_{j=1}^{m}\bigl[H^{s-m_{j}-1/2-\varepsilon,\,(s-m_{j}-1/2-\varepsilon)/(2b);\varphi}(S),$
		$\displaystyle\hskip 20.00003pt\hskip 20.00003pt\;\;H^{s-m_{j}-1/2+\varepsilon,\,(s-m_{j}-1/2+\varepsilon)/(2b);\varphi}(S)\bigr]_{1/2}\oplus$
		$\displaystyle\hskip 10.00002pt\;\oplus\bigoplus_{k=0}^{\varkappa-1}\bigl[H^{s-2bk-b-\varepsilon;\varphi}(G),H^{s-2bk-b+\varepsilon;\varphi}(G)\bigr]_{1/2}=$
		$\displaystyle=H^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}(\Omega)\oplus\bigoplus_{j=1}^{m}H^{s-m_{j}-1/2,(s-m_{j}-1/2)/(2b);\varphi}(S)\oplus$
		$\displaystyle\hskip 20.00003pt\hskip 20.00003pt\hskip 20.00003pt\hskip 20.00003pt\hskip 20.00003pt\hskip 10.00002pt\,\,\oplus\bigoplus_{k=0}^{\varkappa-1}H^{s-2bk-b;\varphi}(G)=$
		$\displaystyle=\mathcal{H}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi},$

тобто виконуться рвнсть (3.80). ∎

Доведення теореми 3.4.

Нехай $s>\sigma_{0}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Дослдимо спочатку випадок, коли $s\notin E$ . Тод $s\in J_{l}$ для деякого $l\in\mathbb{N}$ . Виберемо числа $s_{0},s_{1}\in J_{l}$ так, що $s_{0}<s<s_{1}$ , $s_{j}+1/2\notin\mathbb{Z}$ $s_{j}/(2b)+1/2\notin\mathbb{Z}$ для будь-якого номера $j\in\{0,1\}$ . Згдно з результатом М. В. Житарашу [11, теорема 9.1], вдображення (3.60) продовжуться диним чином (за неперервнстю) до зоморфзмв

\Lambda:H^{s_{j},s_{j}/(2b)}(\Omega)\leftrightarrow\mathcal{Q}^{s_{j}-2m,(s_{j}-2m)/(2b)},

де $j\in\{0,1\}$ (див. також монографю [112, теорема 5.7]). Застосувавши до них квадратичну нтерполяцю з функцональним параметром $\psi$ , означеним за формулою (1.25), отримамо зоморфзм

$\displaystyle\Lambda$	$\displaystyle:H^{s,s/(2b);\varphi}(\Omega)=\bigl[H^{s_{0},s_{0}/(2b)}(\Omega),H^{s_{1},s_{1}/(2b)}(\Omega)\bigr]_{\psi}\leftrightarrow$	(3.81)
	$\displaystyle\leftrightarrow\bigl[\mathcal{Q}^{s_{0}-2m,(s_{0}-2m)/(2b)},\mathcal{Q}^{s_{1}-2m,(s_{1}-2m)/(2b)}\bigr]_{\psi}=$
	$\displaystyle=\mathcal{Q}^{{s-2m,(s-2m)/(2b)};\varphi}.$

Тут рвност просторв виконуються з екввалентнстю норм у них завдяки теорем 1.11 лем 3.3. Оператор (3.81) продовженням за неперервнстю вдображення (3.60), оскльки множина $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ щльна у простор $H^{s,s/(2b);\varphi}(\Omega)$ . У розглянутому випадку теорему 3.4 доведено.

Дослдимо тепер випадок, коли $s\in E$ . Виберемо довльно число $\varepsilon\in(0,1/2)$ . Оскльки $s\pm\varepsilon\notin E$ $s-\varepsilon>\sigma_{0}$ , то за щойно доведеним виконуються зоморфзми

\Lambda:H^{s\pm\varepsilon,(s\pm\varepsilon)/(2b);\varphi}(\Omega)\leftrightarrow\mathcal{Q}^{s\pm\varepsilon-2m,(s\pm\varepsilon-2m)/(2b);\varphi}.

Застосувавши до них квадратичну нтерполяцю з числовим параметром $1/2$ , отримамо потрбний зоморфзм

		$\displaystyle\Lambda:H^{s,s/(2b);\varphi}(\Omega)=$		(3.82)
		$\displaystyle=\bigl[H^{s-\varepsilon,(s-\varepsilon)/(2b);\varphi}(\Omega),H^{s+\varepsilon,(s+\varepsilon)/(2b);\varphi}(\Omega)\bigr]_{1/2}\leftrightarrow$
		$\displaystyle\leftrightarrow\bigl[\mathcal{Q}^{s-\varepsilon-2m,(s-\varepsilon-2m)/(2b);\varphi},\mathcal{Q}^{s+\varepsilon-2m,(s+\varepsilon-2m)/(2b);\varphi}\bigr]_{1/2}=$
		$\displaystyle=\mathcal{Q}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}.$

Тут перша рвнсть виконуться за лемою 3.4, а друга — за означенням простору $\mathcal{Q}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ у випадку, коли $s\in E$ . Отже, теорему доведено у цьому випадку. ∎

Повторимо, що це доведення спираться на результат М. В. Житарашу [11, теорема 9.1], наведений також в [112, Теорема 5.7]. У ньому використано ншу (менш явну) форму умов узгодження, введену в [1, § 11]. Нагадамо та покажемо, що вона екввалентна умовам (3.67).

Нехай $s\geq\sigma_{0}$ , $s\notin E$ $s/(2b)+1/2\notin\mathbb{Z}$ . Вектор

F:=\bigl(f,g_{1},...,g_{m},h_{0},...,h_{\varkappa-1}\bigr)\in\mathcal{H}^{s-2m,(s-2m)/(2b)}

(3.83)

задовольня умови узгодження в сенс [1, § 11], якщо сну функця $v=v(x,t)$ з простору $H^{s,s/(2b)}(\Omega)$ така, що

	$\displaystyle f-Av\in H^{s-2m,(s-2m)/(2b)}_{+}(\Omega),$		(3.84)
	$\displaystyle g_{j}-B_{j}v\in H^{s-m_{j}-1/2,(s-m_{j}-1/2)/(2b)}_{+}(S)$		(3.85)
	$\displaystyle\mbox{для кожного}\hskip 10.00002ptj\in\{1,\dots,m\},$
	$\displaystyle h_{k}=\partial^{k}_{t}v\big\|_{t=0}\hskip 10.00002pt\mbox{для кожного}\hskip 10.00002ptk\in\{0,\dots,\varkappa-1\}.$		(3.86)

(Помтимо, що обмеження, накладен на $s_{j}$ на початку доведення теореми 3.4 спричинен використанням леми 3.3 у цьому доведенн, дещо сильншими, нж щойно зроблен припущення стосовно $s$ .)

Доведемо, що набр цих умов узгодження екввалентний (3.67) для кожного вектора (3.83). Скориставшись лемою 1.1, запишемо умову (3.84) в екввалентнй форм:

\begin{gathered}\partial^{l}_{t}(f-Av)(x,0)=0\;\;\mbox{для майже всх}\;\;x\in G,\\ \mbox{де}\;\;l\in\mathbb{Z}\;\;\mbox{}\;\;0\leq l<\frac{s-2m}{2b}-\frac{1}{2},\end{gathered}

(3.87)

а умову (3.85) в екввалентнй форм:

\begin{gathered}\partial^{k}_{t}(g_{j}-B_{j}v)(x,0)=0\;\;\mbox{для майже всх}\;\;x\in\Gamma,\\ \mbox{де}\;\;j\in\{1,\dots,m\},\;\;k\in\mathbb{Z}\;\;\mbox{}\;\;0\leq k<\frac{s-m_{j}-1/2}{2b}-\frac{1}{2}.\end{gathered}

(3.88)

Набр умов (3.86) (3.87) екввалентний спввдношенням (3.68), де $0\leq\mu<s/(2b)-1/2$ , якщо покладемо

\begin{gathered}v_{\mu}(x)=\partial^{\mu}_{t}v(x,0)\;\;\mbox{для майже всх}\;\;x\in G,\\ \mbox{де}\;\;\mu\in\mathbb{Z}\;\;\mbox{}\;\;0\leq\mu<\frac{s}{2b}-\frac{1}{2}.\end{gathered}

(3.89)

Справд, (3.87) екввалентно набору таких умов:

	$\displaystyle\partial^{\mu-\varkappa}_{t}\frac{f-Av}{a^{(0,\ldots,0),\varkappa}}(x,0)=0\;\;\mbox{для майже всх}\;\;x\in G,$
	$\displaystyle\mbox{де}\;\mu\in\mathbb{Z}\;\;\mbox{}\;\;\varkappa\leq\mu<\frac{s}{2b}-\frac{1}{2}.$

За останньо умови на цле $\mu$ виконуться рвнсть

		$\displaystyle-\partial^{\mu-\varkappa}_{t}\frac{Av}{a^{(0,\ldots,0),\varkappa}}(x,0)=$
		$\displaystyle=\sum_{\|\alpha\|+2b\beta\leq 2m}\,\sum\limits_{q=0}^{\mu-\varkappa}\binom{\mu-\varkappa}{q}(\partial^{\mu-\varkappa-q}_{t}a_{0}^{\alpha,\beta})(x,0)\,D^{\alpha}_{x}v_{\beta+q}(x)$

для майже всх $x\in G$ . Тут функця $v_{\mu}$ присутня лише у доданку, для якого $\penalty{\alpha=(0,\ldots,0)}$ , $\beta=\varkappa$ $q=\mu-\varkappa$ , причому вн дорвню $-v_{\mu}$ . Отже,

	$\displaystyle v_{\mu}(x)$	$\displaystyle=\partial^{\mu-\varkappa}_{t}\frac{Av}{a^{(0,\ldots,0),\varkappa}}(x,0)+$
		$\displaystyle+\sum_{\begin{subarray}{c}\|\alpha\|+2b\beta\leq 2m\\ \beta\leq\varkappa-1\end{subarray}}\,\sum\limits_{q=0}^{\mu-\varkappa}\binom{\mu-\varkappa}{q}\partial^{\mu-\varkappa-q}_{t}a_{0}^{\alpha,\beta}(x,0)\,D^{\alpha}_{x}v_{\beta+q}(x).$

Звдси виплива, що набр умов (3.86) (3.87) екввалентний спввдношенням (3.68), де $\varkappa\leq\mu<s/(2b)-1/2$ .

Припустимо тепер, що вектор (3.83) задовольня умови узгодження (3.67), в яких $v_{\mu}$ $B_{j,k}$ означен формулами (3.68) (3.69). Мамо вектор

(v_{0},...,v_{r})\in\bigoplus_{k=0}^{r}H^{s-2bk-b}(G),

де $r:=[s/(2b)-1/2]$ . Як вдомо [53, розд. 2, теорема 10], сну функця $v\in H^{s,s/(2b)}(\Omega)$ , яка задовольня (3.89). З цього факту та з формул (3.58) (3.69) виплива, що

\begin{gathered}\partial^{k}_{t}B_{j}v\big|_{t=0}=B_{j,k}(v_{0},\dots,v_{[m_{j}/(2b)]+k})\;\;\mbox{на}\;\;G,\\ \mbox{де}\;\;j\in\{1,\dots,m\}\;\;k\in\mathbb{Z}\;\;\mbox{}\;\;0\leq k<\frac{s-m_{j}-1/2-b}{2b}.\end{gathered}

(3.90)

Отже, з умов (3.67) виплива (3.88). Крм того, як показано вище, з формули (3.68) випливають спввдношення (3.86) (3.87). Таким чином, вектор (3.83) задовольня умови (3.84)–(3.86).

Зворотно, припустимо, що вектор (3.83) задовольня умови (3.84)–(3.86) для деяко функц $v\in H^{s,s/(2b)}(\Omega)$ . Звдси випливають спввдношення (3.68) (3.88) за умови, що функц $v_{\mu}$ означен формулою (3.89). Тод умови узгодження (3.67) наслдками цих спввдношень з огляду на (3.90).

Зауваження 3.3.

Нехай $s\in E$ . Простр $\mathcal{Q}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ , означений формулою (3.73), не залежить з точнстю до екввалентност норм вд вибору числа $\varepsilon\in(0,1/2)$ . Справд, за теоремою 3.4 виконуться зоморфзм

\begin{split}\Lambda&:H^{s,s/(2b);\varphi}(\Omega)\leftrightarrow\\ &\leftrightarrow\bigl[\mathcal{Q}^{s-\varepsilon-2m,(s-\varepsilon-2m)/(2b);\varphi},\mathcal{Q}^{s+\varepsilon-2m,(s+\varepsilon-2m)/(2b);\varphi}\bigr]_{1/2},\end{split}

якщо $0<\varepsilon<1/2$ . Це означа вказану незалежнсть. Крм того, простр $\mathcal{Q}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ неперервно вкладеним у простр $\mathcal{H}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}$ . Справд, для кожного $\varepsilon\in(0,1/2)$ виконуються неперервн вкладення

\mathcal{Q}^{s\mp\varepsilon-2m,(s\mp\varepsilon-2m)/(2b);\varphi}\hookrightarrow\mathcal{H}^{s\mp\varepsilon-2m,(s\mp\varepsilon-2m)/(2b);\varphi}

з урахуванням включень $s\mp\varepsilon\in(\sigma_{0},\infty)\setminus E$ означення просторв, що стоять лворуч у цих вкладеннях. Звдси на пдстав формул (3.73) (3.80) робимо висновок, що оператор вкладення неперервним на пар просторв

\mathcal{Q}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}\hskip 10.00002pt\mbox{}\hskip 10.00002pt\mathcal{H}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}.

3.4 Регулярнсть узагальнених розв’язкв

Розглянемо застосування теореми 3.4 про зоморфзми, породжен параболчною задачею (3.57)–(3.59), до дослдження регулярност узагальненого розв’язку. Дамо його означення.

Нехай прав частини $f$ , $g_{j}$ $h_{k}$ вказано задач довльними розподлами на $\Omega$ , $S$ $G$ вдповдно. Функцю $u\in H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}(\Omega)$ називамо узагальненим розв’язком ц задач, якщо

\Lambda u=(f,g_{1},\dots,g_{m},h_{0},\dots,h_{\varkappa-1}),

(3.91)

де $\Lambda$ — обмежений оператор (3.62), розглянутий у випадку, коли $s=\sigma_{0}$ . З рвност (3.91) виплива, що

(f,g_{1},\dots,g_{m},h_{0},\dots,h_{\varkappa-1})\in\mathcal{Q}^{\sigma_{0}-2m,(\sigma_{0}-2m)/(2b)}.

(3.92)

Згдно з [11, теорема 9.1] параболчна задача (3.57)–(3.59) ма диний узагальнений розв’язок $u\in H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}(\Omega)$ для кожного вектора (3.92) .

Негайним наслдком теореми 3.4 така властивсть:

Наслдок 3.1.

Припустимо, що функця $u\in H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}(\Omega)$ узагальненим розв’язком параболчно задач (3.57)–(3.59), прав частини яко задовольняють умову

(f,g_{1},\dots,g_{m},h_{0},\dots,h_{\varkappa-1})\in\mathcal{Q}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}

для деяких $s>\sigma_{0}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Тод $u\in H^{s,s/(2b);\varphi}(\Omega)$ .

Сформулюмо локальну версю цього результату. Нехай $U$ — вдкрита множина в $\mathbb{R}^{n+1}$ така, що $\penalty{\Omega_{0}:=U\cap\Omega\neq\varnothing}$ $U\cap\Gamma=\varnothing$ . Покладемо $\Omega^{\prime}:=U\cap\partial\overline{\Omega}$ , $S_{0}:=U\cap S$ , $S^{\prime}:=U\cap\{(x,\tau):x\in\Gamma\}$ $G_{0}:=U\cap G$ . Вдповдний результат зручно формулювати за допомогою локальних версй просторв $H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}(\Omega)$ , $H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}(S)$ $H^{\sigma;\varphi}(G)$ , де $\sigma>0$ $\varphi\in\mathcal{M}$ .

Позначимо через $H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})$ лнйний простр усх розподлв $u$ на $\Omega$ таких, що $\chi u\in H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}(\Omega)$ для кожно функц $\chi\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ , яка задовольня умову $\mathrm{supp}\,\chi\subset\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$ . Аналогчно, позначимо через $H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}_{\mathrm{loc}}(S_{0},S^{\prime})$ лнйний простр усх розподлв $v$ на $S$ таких, що $\chi v\in H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}(S)$ для будь-яко функц $\chi\in C^{\infty}(\overline{S})$ , яка задовольня умову $\mathrm{supp}\,\chi\subset S_{0}\cup S^{\prime}$ . Нарешт, $H^{\sigma;\varphi}_{\mathrm{loc}}(G_{0})$ познача лнйний простр усх розподлв $w$ на $G$ таких, що $\chi w\in H^{\sigma;\varphi}(G)$ для кожно функц $\chi\in C^{\infty}(\overline{G})$ , яка задовольня умову $\mathrm{supp}\,\chi\subset G_{0}$ .

Теорема 3.5.

Нехай $s>\sigma_{0}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Припустимо, що функця $u\in H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}(\Omega)$ узагальненим розв’язком параболчно задач (3.57)–(3.59), прав частини яко задовольняють так умови:

f\in H^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime}),

(3.93)

\begin{gathered}g_{j}\in H^{s-m_{j}-1/2,(s-m_{j}-1/2)/(2b);\varphi}_{\mathrm{loc}}(S_{0},S^{\prime})\\ \mbox{для кожного}\;\;j\in\{1,\dots,m\},\end{gathered}

(3.94)

\begin{gathered}h_{k}\in H^{s-2bk-b;\varphi}_{\mathrm{loc}}(G_{0})\\ \mbox{для кожного}\;\;k\in\{0,\dots,\varkappa-1\}.\end{gathered}

(3.95)

Тод $u\in H^{s,s/(2b);\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})$ .

Якщо $\Omega^{\prime}=\varnothing$ , то теорема 3.5 стверджу, що пдвищення регулярност узагальненого розв’язку $u$ вдбуваться в околах внутршнх точок множини $\overline{\Omega}$ , при цьому умови (3.94) (3.95) зникають. Якщо $G_{0}=\varnothing$ , то ця теорема стверджу, що регулярнсть розв’язку $u(x,t)$ пдвищуться при $t>0$ , при цьому зника умова (3.95). У цих випадках теорема 3.5 виплива з теореми 2.5, якщо $\sigma_{0}/(2b)\in\mathbb{Z}$ . Наголосимо, що зроблене припущення $U\cap\Gamma=\varnothing$ стотним, оскльки без нього висновок теореми 3.5 взагал хибним. Умови (3.93)–(3.95) необхдними для того, щоб $u\in H^{s,s/(2b);\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})$ у випадку $U\cap\Gamma\neq\varnothing$ , але не достатнми. Для того, щоб висновок ц теореми був стинним у цьому випадку, треба, щоб прав частини задач (3.57)–(3.59) задовольняли деяк додатков умови узгодження на множин $U\cap\Gamma$ .

Доведення теореми 3.5.

Спочатку покажемо, що з умов (3.93)–(3.95) ц теореми виплива, що мплкаця

		$\displaystyle u\in H^{s-\lambda,(s-\lambda)/(2b);\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\Longrightarrow$		(3.96)
		$\displaystyle\Longrightarrow u\in H^{s-\lambda+1,(s-\lambda+1)/(2b);\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})$		(3.96)

стинна для кожного цлого числа $\lambda\geq 1$ , яке задовольня нервнсть $s-\lambda+1>\sigma_{0}$ .

Виберемо довльно функцю $\chi\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ , яка задовольня умову $\mbox{supp}\,\chi\subset\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$ . Для $\chi$ знайдеться функця $\eta\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ така, що $\mbox{supp}\,\eta\subset\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$ $\eta=1$ в окол $\mbox{supp}\,\chi$ . Переставивши диференцальн оператори $A$ , $B_{j}$ $\partial^{k}_{t}$ з оператором множення на функцю $\chi$ , запишемо

$\displaystyle\Lambda(\chi u)$	$\displaystyle=\Lambda(\chi\eta u)=\chi\Lambda(\eta u)+\Lambda^{\prime}(\eta u)=$	(3.97)
	$\displaystyle=\chi\Lambda u+\Lambda^{\prime}(\eta u)=$
	$\displaystyle=\chi(f,g_{1},\dots,g_{m},h_{0},\dots,h_{\varkappa-1})+\Lambda^{\prime}(\eta u).$

Тут

\Lambda^{\prime}:=(A^{\prime},B^{\prime}_{1},\ldots,B^{\prime}_{m},C_{0},\dots C_{\varkappa-1})

оператором, компоненти якого означен формулами

		$\displaystyle A^{\prime}(x,t,D_{x},\partial_{t})w(x,t)=$
		$\displaystyle=\sum_{\|\alpha\|+2b\beta\leq 2m-1}a^{\alpha,\beta}_{1}(x,t)\,D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta}_{t}w(x,t),$
		$\displaystyle B_{j}^{\prime}(x,t,D_{x},\partial_{t})w(x,t)=$
		$\displaystyle=\sum_{\|\alpha\|+2b\beta\leq m_{j}-1}b_{j,1}^{\alpha,\beta}(x,t)\,D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta}_{t}w(x,t)\!\upharpoonright\!S,$

де $j\in\{1,\ldots,m\}$ , та

\displaystyle C_{0}w=0\hskip 10.00002pt\mbox{}\hskip 10.00002ptC_{k}(x,\partial_{t})w=\sum_{l=0}^{k-1}c_{l,k}(x)\,(\partial^{l}_{t}w)(x,0),

де $k\in\{1,\ldots,\varkappa-1\}$ . У цих формулах $w=w(x,t)$ — довльна функця з простору $H^{\sigma_{0}-1,(\sigma_{0}-1)/(2b)}(\Omega)$ . Крм того, $a^{\alpha,\beta}_{1}\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ , $b_{j,1}^{\alpha,\beta}\in C^{\infty}(\overline{S})$ $c_{l,\,k}\in C^{\infty}(\overline{G})$ — деяк функц. Коротко кажучи, $A^{\prime}$ , $B_{j}^{\prime}$ $C_{k}$ — деяк диференцальн оператори, порядки яких принаймн на одиницю менш, нж порядки операторв $A$ , $B_{j}$ $\partial^{k}_{t}$ вдповдно.

Оператор $\Lambda^{\prime}$ обмежений на пар просторв

\Lambda^{\prime}:H^{\sigma,\sigma/(2b);\varphi}(\Omega)\rightarrow\mathcal{H}^{\sigma+1-2m,(\sigma+1-2m)/(2b);\varphi}

(3.98)

для кожного числа $\sigma>\sigma_{0}-1$ . Якщо $\varphi(\cdot)\equiv 1$ , це виплива з вдомих властивостей диференцальних операторв операторв слдв на парах анзотропних просторв Соболва (див., наприклад, [53, розд. I, лема 4 розд. II, теореми 3 7]). При цьому зауважимо, що кожний оператор $C_{k}$ , де $1\leq k\leq\varkappa-1$ , обмеженим на пар просторв

H^{\sigma,\sigma/(2b)}(\Omega)\hskip 10.00002pt\mbox{}\hskip 10.00002ptH^{\sigma-2b(k-1)-b}(G)\hookrightarrow H^{\sigma+1-2bk-b}(G).

Звдси обмеженсть оператора (3.98) для довльного $\varphi\in\mathcal{M}$ виплива за допомогою квадратично нтерполяц на пдстав теорем 1.11 1.7.

На пдстав умов (3.93)–(3.95) мамо включення

\chi\,(f,g_{1},\dots,g_{m},h_{0},\dots,h_{\varkappa-1})\in\mathcal{H}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}.

Крм того, згдно з формулою (3.98), де беремо $\sigma:=s-\lambda$ , стинною мплкаця

		$\displaystyle u\in H^{s-\lambda,(s-\lambda)/(2b);\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\Longrightarrow$
		$\displaystyle\Longrightarrow\Lambda^{\prime}(\eta u)\in\mathcal{H}^{s-\lambda+1-2m,(s-\lambda+1-2m)/(2b);\varphi}.$

Тому, скориставшись рвнстю (3.97), отримамо мплкацю

		$\displaystyle u\in H^{s-\lambda,(s-\lambda)/(2b);\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\Longrightarrow$		(3.99)
		$\displaystyle\Longrightarrow\Lambda(\chi u)\in\mathcal{H}^{s-\lambda+1-2m,(s-\lambda+1-2m)/(2b);\varphi}.$		(3.99)

Для того щоб вивести потрбну властивсть (3.96) з формули (3.99), покажемо, що

	$\displaystyle\Lambda(\chi u)\in\mathcal{H}^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b);\varphi}\Longrightarrow$		(3.100)
	$\displaystyle\Longrightarrow\Lambda(\chi u)\in\mathcal{Q}^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b);\varphi}$		(3.100)

для будь-якого числа $\sigma>\sigma_{0}$ . Припустимо, що посилка ц мплкац стинною для деякого числа $\sigma>\sigma_{0}$ . Оскльки $\mathrm{dist}(\mathrm{supp}\,\chi,\Gamma)>0$ , то $\Lambda(\chi u)=0$ в деякому окол множини $\Gamma$ . Тому вектор $\Lambda(\chi u)$ задовольня умови узгодження (3.67), в яких

(f,g_{1},\dots,g_{m},h_{0},\dots,h_{\varkappa-1})

(3.101)

познача вектор $\Lambda(\chi u)$ , а $s$ замнено на $\sigma$ . Отже, мплкаця (3.100) стинна, якщо $\sigma\notin E$ , зважаючи на означення простору $\mathcal{Q}^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b);\varphi}$ .

У випадку, коли $\sigma\in E$ , цей простр означено за допомогою квадратично нтерполяц. Розглянемо цей випадок. Виберемо функцю $\chi_{1}\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ таку, що $\chi_{1}=0$ в окол множини $\Gamma$ $\chi_{1}=1$ в окол множини $\mathrm{supp}\,\chi$ . Оператор $M_{\chi_{1}}:F\mapsto\chi_{1}F$ обмеженим на пар просторв

	$\displaystyle M_{\chi_{1}}$	$\displaystyle:\mathcal{H}^{\sigma\pm\varepsilon-2m,(\sigma\pm\varepsilon-2m)/(2b);\varphi}\to$		(3.102)
		$\displaystyle\to\mathcal{Q}^{\sigma\pm\varepsilon-2m,(\sigma\pm\varepsilon-2m)/(2b);\varphi},$		(3.102)

якщо $0<\varepsilon<1/2$ , оскльки вектор $\chi_{1}F$ задовольня умови узгодження (3.67), в яких (3.101) познача вектор $\chi_{1}F$ , а замсть $s$ узято числа $\sigma\pm\varepsilon\notin E$ . Застосувавши квадратичну нтерполяцю з числовим параметром $1/2$ до операторв (3.102), одержимо обмежений оператор

	$\displaystyle M_{\chi_{1}}$	$\displaystyle:\bigl[\mathcal{H}^{\sigma-\varepsilon-2m,(\sigma-\varepsilon-2m)/(2b);\varphi},\mathcal{H}^{\sigma+\varepsilon-2m,(\sigma+\varepsilon-2m)/(2b);\varphi}\bigr]_{1/2}\to$
		$\displaystyle\to\bigl[\mathcal{Q}^{\sigma-\varepsilon-2m,(\sigma-\varepsilon-2m)/(2b);\varphi},\mathcal{Q}^{\sigma+\varepsilon-2m,(\sigma+\varepsilon-2m)/(2b);\varphi}\bigr]_{1/2}.$

З огляду на нтерполяцйн формули (3.80) (3.73) вн д на пар просторв

M_{\chi_{1}}:\mathcal{H}^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b);\varphi}\to\mathcal{Q}^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b);\varphi}.

(3.103)

Зважаючи на вибр функц $\chi_{1}$ , мамо рвнсть $\chi_{1}\Lambda(\chi u)=\Lambda(\chi u)$ . Оскльки за припущенням

\Lambda(\chi u)\in\mathcal{H}^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b);\varphi},

то згдно з формулою (3.103) виконуться включення

\Lambda(\chi u)=\chi_{1}\Lambda(\chi u)\in\mathcal{Q}^{\sigma-2m,(\sigma-2m)/(2b);\varphi}.

Отже, мплкацю (3.100) доведено у випадку, коли $\sigma\in E$ .

Скориставшись формулами (3.99) (3.100), причому поклавши в останнй $\sigma:=s-\lambda+1$ , та наслдком 3.1, отримумо такий ланцюжок мплкацй:

		$\displaystyle u\in H^{s-\lambda,(s-\lambda)/(2b);\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\Longrightarrow$
		$\displaystyle\Longrightarrow\Lambda(\chi u)\in\mathcal{H}^{s-\lambda+1-2m,(s-\lambda+1-2m)/(2b);\varphi}\Longrightarrow$
		$\displaystyle\Longrightarrow\Lambda(\chi u)\in\mathcal{Q}^{s-\lambda+1-2m,(s-\lambda+1-2m)/(2b);\varphi}\Longrightarrow$
		$\displaystyle\Longrightarrow\chi u\in H^{s-\lambda+1,(s-\lambda+1)/(2b);\varphi}(\Omega).$

Тут, нагадамо, $\chi$ — довльна функця класу $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ така, що $\mbox{supp}\,\chi\subset\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$ . Зауважимо, що наслдок 3.1 застосовний у цих мркуваннях, оскльки $\chi u\in H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}(\Omega)$ згдно з умовою теореми нервнстю $s-\lambda+1>\sigma_{0}$ . Таким чином, довели мплкацю (3.96).

Використамо у доведенн потрбного нам включення $u\in\penalty H^{s,s/(2b);\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})$ . Нагадамо, що $s>\sigma_{0}$ . Розглянемо спочатку випадок, коли $s\notin\mathbb{Z}$ . У цьому випадку сну число $\lambda_{0}\in\mathbb{N}$ таке, що

s-\lambda_{0}<\sigma_{0}<s-\lambda_{0}+1.

(3.104)

Скориставшись формулою (3.96) послдовно для значень $\lambda:=\penalty\lambda_{0}$ , $\lambda:=\lambda_{0}-1$ ,…, $\lambda:=1$ , мамо такий ланцюжок мплкацй:

		$\displaystyle u\in H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}(\Omega)\subset H^{s-\lambda_{0},(s-\lambda_{0})/(2b);\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\Longrightarrow$
		$\displaystyle\Longrightarrow u\in H^{s-\lambda_{0}+1,(s-\lambda_{0}+1)/(2b);\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\Longrightarrow\ldots$
		$\displaystyle\ldots\Longrightarrow u\in H^{s,s/(2b);\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime}).$

Оскльки $u\in H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}(\Omega)$ за умовою теореми, то потрбне включення доведено у розглянутому випадку.

Дослдимо тепер випадок, коли $s\in\mathbb{Z}$ . У цьому випадку жодне число $\lambda_{0}\in\mathbb{N}$ не задовольня умову (3.104). Але оскльки $\penalty{s-\varepsilon\notin\mathbb{Z}}$ $s-\varepsilon>\sigma_{0}$ , якщо $0<\varepsilon\ll 1$ , то за щойно доведеним виконуться включення

u\in H^{s-\varepsilon,(s-\varepsilon)/(2b);\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime}).

Звдси, скориставшись мплкацю (3.96), де $\lambda:=1$ , робимо висновок, що

		$\displaystyle u\in H^{s-\varepsilon,(s-\varepsilon)/(2b);\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\subset H^{s-1,(s-1)/(2b);\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime})\Longrightarrow$
		$\displaystyle\Longrightarrow u\in H^{s,s/(2b);\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Omega^{\prime}).$

Отже, потрбне включення доведено у цьому випадку. ∎

У термнах узагальнених просторв Соболва формулюються тонк достатн умови, за яких узагальнений розв’язок $u$ та його узагальнен похдн заданого порядку неперервними на множин $\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$ .

Теорема 3.6.

Нехай цле число $p\geq 0$ таке, що

p+b+n/2>\sigma_{0}.

(3.105)

Припустимо, що функця $u\in H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}(\Omega)$ узагальненим розв’язком параболчно задач (3.57)–(3.59), прав частини яко задовольняють умови (3.93)–(3.95) для $s:=p+b+n/2$ деякого функцонального параметра $\varphi\in\mathcal{M}$ , пдпорядкованого умов (1.88). Тод розв’язок $u(x,t)$ кожна його узагальнена частинна похдна $D_{x}^{\alpha}\partial_{t}^{\beta}u(x,t)$ , де $|\alpha|+2b\beta\leq p$ , неперервн на множин $\Omega_{0}\cup\Omega^{\prime}$ .

Доведення.

Виберемо достатньо мале число $\varepsilon>\penalty 0$ . Нехай множини $\Omega_{\varepsilon}$ $\Omega^{\prime}_{\varepsilon}$ та функця $\chi_{\varepsilon}$ так сам, як у доведенн теореми 2.6, поданому у п. 2.3. Згдно з теоремою 3.5 виконуться включення $\chi_{\varepsilon}u\in H^{s,s/(2b);\varphi}(\Omega)$ , де $s=p+b+n/2$ , а $\varphi$ задовольня умову (1.88). Отже, сну функця $w_{\varepsilon}\in H^{s,s/(2b);\varphi}(\mathbb{R}^{n+1})$ така, що $w_{\varepsilon}=\chi_{\varepsilon}u=u$ на $\Omega_{\varepsilon}$ . Звдси виводиться висновок теореми 3.6 за допомогою тих самих мркувань, що використан у доведенн теореми 2.6. Нагадамо, що вони спираються на теорему 1.13 (i). ∎

Зауваження 3.4.

Умова (1.88) точною в теорем 3.6. А саме: нехай $s:=p+b+n/2$ $\varphi\in\mathcal{M}$ та припустимо, що для кожно функц $u\in\penalty H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}(\Omega)$ стинна така мплкаця:

		$\displaystyle\bigl(u\;\mbox{ розв'язком задач \eqref{16f1}--\eqref{16f3}}$		(3.106)
		$\displaystyle\mbox{ для деяких правих частин \eqref{16f13}--\eqref{16f15}}\bigr)\Longrightarrow$
		$\displaystyle\Longrightarrow\bigl(u\;\mbox{задовольня висновок теореми \ref{16th4.4}}\bigr);$

тод $\varphi$ задовольня умову (1.88).

Справд, нехай $\varphi\in\mathcal{M}$ , а цле число $p\geq 0$ таке, що

s:=p+b+n/2>\sigma_{0}.

Припустимо, що кожна функця $u\in\penalty H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}(\Omega)$ задовольня мплкацю (3.106), покажемо, що тод $\varphi$ задовольня умову (1.88). Нехай $V$ — непорожня вдкрита пдмножина простору $\mathbb{R}^{n+1}$ така, що $\overline{V}\subset\Omega_{0}$ . Виберемо довльно функцю $w\in\penalty H^{s,s/(2b);\varphi}(\mathbb{R}^{n+1})$ , пдпорядковану умов $\mathrm{supp}\,w\subset V$ . Покладемо $u:=w\!\upharpoonright\!\Omega\in H^{s,s/(2b);\varphi}(\Omega)$

(f,g_{1},...,g_{m},h_{0},\dots,h_{\varkappa-1}):=\Lambda u\in\mathcal{H}^{s-2m,(s-2m)/(2b);\varphi}.

Функця $u$ задовольня посилку мплкац (3.106). Тому $u$ задовольня висновок теореми 3.6 згдно з зробленим припущенням. Зокрема, узагальнена похдна $\partial^{p}u/\partial x_{1}^{j}$ неперервна на $V$ . Тому узагальнена похдна $\partial^{p}w/\partial x_{1}^{j}$ неперервна на $\mathbb{R}^{n+1}$ . Отже, функцональний параметр $\varphi$ задовольня умову (1.88) завдяки теорем 1.13 (ii). Зауваження 3.4 обрунтоване.

3.5 Умови класичност розв’язкв

Розв’язок $u$ початково-крайово задач (3.57)–(3.59) вважають класичним, якщо вн ма таку гладксть, що лв частини задач обчислюються за допомогою неперервних класичних похдних функц $u$ . У цьому випадку слди функцй у крайових початкових умовах звуженнями неперервних функцй на вдповдних множинах. Виявляться, неперервнсть правих частин параболчно задач не гаранту класичност розв’язку.

Розглянемо, наприклад, початково-крайову задачу Дрхле для параболчного рвняння другого порядку в цилндр $\penalty{\Omega=G\times(0,\tau)}$ , тобто параболчну задачу вигляду

\begin{gathered}\partial_{t}u(x,t)+\sum_{|\alpha|\leq 2}a_{\alpha}(x,t)\,D^{\alpha}_{x}u(x,t)=f(x,t),\\ \mbox{якщо}\;\,x\in G\;\,\mbox{}\;\,0<t<\tau,\end{gathered}

(3.107)

u(x,t)=g(x,t),\;\;\mbox{якщо}\;\,x\in\Gamma\;\,\mbox{}\;\,0<t<\tau,

(3.108)

u(x,0)=h(x),\;\;\mbox{якщо}\;\,x\in G;

(3.109)

тут кожне $a_{\alpha}\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ . Якщо прав частини задовольняють умови $f\in C(\overline{\Omega})$ , $g\in C(\overline{S})$ $h\in C(\overline{G})$ , то це ще не забезпечу класичнсть розв’язку $u$ . Це виплива, зокрема, з результату Л. Хермандера [71, теорема 7.9.8 зауваження до не на с. 298]. Згдно з ним навть у випадку сталих коефцнтв $a_{\alpha}$ сну функця $f\in C(\Omega)$ , причому $\mathrm{supp}\,f\subset\Omega$ , така, що рвняння (3.107) ма узагальнений розв’язок $u$ , який задовольня умови $u\in C^{1}(\Omega)\setminus C^{2}_{x}(\Omega)$ $\mathrm{supp}\,u\subset\Omega$ . (Як звичайно, $C^{2}_{x}(\Omega)$ — простр усх функцй, двч неперервно диференцйовних на $\Omega$ за просторовими змнними $x_{1},\ldots,x_{n}$ .) Отже, розглянута задача може мати некласичний розв’язок $u$ у випадку “гарних” правих частин $f\in C(\overline{\Omega})$ , $g(\cdot)\equiv 0$ $h(\cdot)\equiv 0$ .

Для того, щоб снував класичний розв’язок параболчно задач, прав частини повинн задовольняти бльш сильн умови, нж неперервнсть. Зокрема, задача (3.107)–(3.109) ма класичний розв’язок, якщо $f\in C^{\alpha}(\overline{\Omega})$ для деякого числа $\alpha>0$ , $g\in C(\overline{S})$ , $h\in C(\overline{G})$ $g\!\upharpoonright\!\Gamma=h\!\upharpoonright\!\Gamma$ (див., наприклад, [45, с.42]). Тут, як звичайно, $C^{\alpha}(\overline{\Omega})$ — простр Гельдера порядку $\alpha$ на $\overline{\Omega}$ .

За допомогою узагальнених просторв Соболва можна отримати нш, причому досить тонк, достатн умови класичност розв’язкв параболчних задач. Для загально параболчно задач (3.57)–(3.59) природно використовувати означення класичного розв’язку, наведене нижче.

Нехай $m_{0}:=\max\{m_{1},\dots,m_{m}\}$ . Покладемо

	$\displaystyle S_{\varepsilon}:=\{x\in\Omega:\mbox{dist}(x,S)<\varepsilon\},$
	$\displaystyle G_{\varepsilon}:=\{x\in\Omega:\mbox{dist}(x,G)<\varepsilon\},$

де число $\varepsilon>0$ .

Узагальнений розв’язок $u\in H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}(\Omega)$ задач (3.57)–(3.59) називамо класичним, якщо узагальнен частинн похдн функц $u=u(x,t)$ задовольняють так три умови:

(a)

$D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta}_{t}u$ неперервна на $\Omega$ , якщо $0\leq|\alpha|+2b\beta\leq 2m$ ;
(b)

$D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta}_{t}u$ неперервна на $S_{\varepsilon}\cup S$ для деякого числа $\varepsilon>0$ , якщо $0\leq|\alpha|+2b\beta\leq m_{0}$ ;
(c)

$\partial^{k}_{t}u$ неперервна на $G_{\varepsilon}\cup G$ для деякого числа $\varepsilon>0$ , якщо $0\leq k\leq\varkappa-1$ .

У цьому означенн використано мнмальн умови, за яких лв частини задач обчислюються за допомогою неперервних класичних похдних функц $u$ , причому в лвих частинах крайових початкових умов слди функцй розумються як звуження неперервних функцй на множини $S$ $G$ вдповдно.

Теорема 3.7.

Покладемо $\sigma_{1}:=2m+b+n/2$ , $\sigma_{2}:=m_{0}+b+n/2$ $\sigma_{3}:=2m-b+n/2$ . Припустимо, що $\sigma_{2}>\sigma_{0}$ $\sigma_{3}>\sigma_{0}$ . Припустимо також, що функця $u\in H^{\sigma_{0},\sigma_{0}/(2b)}(\Omega)$ узагальненим розв’язком параболчно задач (3.57)–(3.59), прав частини яко задовольняють так умови:

$\displaystyle f\in$	$\displaystyle H_{\mathrm{loc}}^{\sigma_{1}-2m,(\sigma_{1}-2m)/(2b);\varphi}(\Omega,\varnothing)\cap$	(3.110)
	$\displaystyle\cap H_{\mathrm{loc}}^{\sigma_{2}-2m,(\sigma_{2}-2m)/(2b);\varphi}(S_{\varepsilon},S)\cap$
	$\displaystyle\cap H_{\mathrm{loc}}^{\sigma_{3}-2m,(\sigma_{3}-2m)/(2b);\varphi}(G_{\varepsilon},G),$

\begin{gathered}g_{j}\in H_{\mathrm{loc}}^{\sigma_{2}-m_{j}-1/2,(\sigma_{2}-m_{j}-1/2)/(2b);\varphi}(S,\varnothing)\\ \mbox{для кожного}\;\;j\in\{1,\dots,m\},\end{gathered}

(3.111)

\begin{gathered}h_{k}\in H_{\mathrm{loc}}^{\sigma_{3}-2bk-b;\varphi}(G)\\ \mbox{для кожного}\;\;k\in\{0,\dots,\varkappa-1\},\end{gathered}

(3.112)

де $\varphi$ — деякий функцональний параметр класу $\mathcal{M}$ , який задовольня умову (1.88). Тод розв’язок $u$ класичний.

Доведення.

Покажемо послдовно, що $u$ задовольня умови (a), (b) (c) наведеного вище означення класичного розв’язку.

Стосовно (a) скористамося включенням

f\in H_{\mathrm{loc}}^{\sigma_{1}-2m,(\sigma_{1}-2m)/(2b);\varphi}(\Omega,\varnothing),

яке частиною умови (3.110) теореми, застосумо теорему 3.6 у випадку, коли $\Omega_{0}=\Omega$ , $\Omega^{\prime}=S_{0}=S^{\prime}=G_{0}=\varnothing$ , $p=2m$ $\varphi=\varphi$ . Тод $\sigma_{1}:=2m+b+n/2=s$ нервнсть (3.105) виконуться, оскльки $\sigma_{3}:=2m-b+n/2>\sigma_{0}$ за припущенням. Тому на пдстав теореми 3.6 робимо висновок, що $u$ задовольня умову (a).

Щодо (b) скористамося умовами

f\in H_{\mathrm{loc}}^{\sigma_{2}-2m,(\sigma_{2}-2m)/(2b);\varphi}(S_{\varepsilon},S)

(3.111) теореми 3.7 та застосумо теорему 3.6 у випадку, коли $\Omega_{0}=S_{\varepsilon}$ , $\Omega^{\prime}=S_{0}=S$ , $S^{\prime}=G_{0}=\varnothing$ , $p=m_{0}$ $\varphi=\varphi$ . Тод $\penalty{\sigma_{2}:=m_{0}+b+n/2=s}$ нервнсть (3.105) виконуться, оскльки $\penalty{\sigma_{2}>\sigma_{0}}$ за припущенням. Отже, на пдстав теореми 3.6 робимо висновок, що $u$ задовольня умову (b).

Нарешт, щодо (c) скористамося умовами

f\in H_{\mathrm{loc}}^{\sigma_{3}-2m,(\sigma_{3}-2m)/(2b);\varphi}(G_{\varepsilon},G)

(3.112) теореми 3.7 та застосумо теорему 3.6 у випадку, коли $\Omega_{0}=G_{\varepsilon}$ , $\Omega^{\prime}=G_{0}=G$ , $S_{0}=S^{\prime}=\varnothing$ , $p=2m-2b$ $\varphi=\varphi$ . Тод $\sigma_{3}:=2m-b+n/2=s$ нервнсть (3.105) виконуться, оскльки $\sigma_{3}>\sigma_{0}$ за припущенням. Тому згдно з теоремою 3.6 узагальнена похдна $D^{\alpha}_{x}\partial^{\beta}_{t}u$ неперервна на $G_{\varepsilon}\cup G$ , якщо $|\alpha|+2b\beta\leq 2m-2b$ . У випадку $|\alpha|=0$ це означа, що $u$ задовольня умову (c). ∎

3.6 Бблографчн коментар до розд. 2 3

Теоря розв’язност загальних параболчних початково-крайових задач була заснована в 60-х роках XX ст. у фундаментальних працях М. С. Аграновча М. . Вшика [1], В. О. Солоннкова [60, 61], С. Д. Ейдельмана [75], А. Фрдмана [68], Ж.-Л. Лонса Е. Мадженеса [167] (див. також монограф О. О. Ладиженсько, В. О. Солоннкова Н. М. Уральцево [30], С. Д. васишена [16, 17], огляд С. Д. Ейдельмана [111, § 2] та наведену там лтературу). Для параболчних рвнянь другого порядку ця теоря викладена, наприклад, у книгах Г. Аманна [79], М. В. Крилова [154, 157], Г. М. Лбермана (G. M. Lieberman) [160], А. Лунард [183]. У нй важливу роль вдграють анзотропн простори Соболва Гельдера, в термнах яких формулюються теореми про коректну розв’язнсть параболчних задач. У монограф Ж.-Л. Лонса Е. Мадженеса [167] ц теореми доведен також для анзотропних просторв Соболва вд’много порядку. У прац С. Д. васишена [15] — для негативних просторв Гельдера. У статтях М. В. Житарашу [11, 12, 13] так теореми встановлен для модифкованих анзотропних просторв Соболва довльного дйсного порядку (ц результати викладен у монограф С. Д. Ейдельмана М. В. Житарашу [112] та огляд С. Д. Ейдельмана [111, § 2]). Для параболчних псевдодиференцальних задач теореми про коректну розв’язнсть доведен у статтях Г. Груб В. О. Солоннкова [125, 124].

В останн роки у теор параболчних задач активно застосовуються нш класи функцональних просторв: вагов простори, простори з мшаною нормою, простори Бсова Лзоркна–Трбеля. З цього приводу вкажемо прац R. Denk, M. Hieber J. Prüss [105, 106], R. Denk M. Kaip [107], H. Dong D. Kim [108], M. Hieber J. Prüss [128], F. Hummel [136], F. Hummel N. Lindemulder [137], K.-H. Kim [150], M. Kohne, J. Prüss M. Wilke [152], М. В. Крилова [155, 156], P. C. Kunstmann L. Weis [158], J. LeCrone, J. Prüss M. Wilke [159], N. Lindemulder [161, 162], N. Lindemulder M. Veraar [163], П. Вайдемайера [242] та наведен там посилання.

До вказаного тренду належать дослдження параболчних задач у просторах узагальнено гладкост, як проводили в останн десятилття автори ц монограф [39, 40, 41, 33, 34, 35, 36, 38, 37, 181, 171, 173, 174, 175, 179, 182, 176, 177, 178, 180]. стотну частину х результатв викладено у другому третьому роздлах.

Теорема 2.1 (про зоморфзми, породжен напводнордною параболчною задачею в прямокутнику) доведена в [181, пп. 2 5], а теореми 2.2 2.3 (про регулярнсть розв’язкв) — у [39, пп. 4 5]. Теореми 2.4, 2.5 2.6 (про аналогчн властивост напводнордно параболчно задач у багатовимрному цилндр) доведен в [179, пп. 4 8]. Останн дв новими у соболвському випадку.

Теореми 3.1 3.2 (про зоморфзми породжен неоднордними крайовими задачами Дрхле Неймана для рвняння теплопровдност) доведен в [171, пп. 3 5]. Теорема 3.3 (про зоморфзми породжен неоднордною параболчною задачею в прямокутнику) доведена в [177]. аналог для багатовимрного цилндра — теорема 3.4 — встановлена в [180, пп. 4 6]. Там само доведен теореми 3.5 3.6 (про регулярнсть розв’язкв неоднордно параболчно задач), причому перша з них анонсована в [38]. Вона новою у соболвському випадку. Теорема 3.7 (про умови класичност узагальненого розв’язку параболчно задач) встановлена в [175]. Подбн умови отриман у працях А. М. льна [19], А. М. льна, А. С. Калашникова О. А. Олейнк [18], М. . Матйчука C. Д. Ейдельмана [42], В. О. Солоннкова [60], А. Фрдмана [68, розд. X, § 7] у термнах приналежност правих частин задач деяким просторам Гельдера або Соболва. Вони характеризують гладксть функцй бльш грубо, нж простори, використан в теорем 3.7.

Параболчн задач для диференцальних рвнянь другого порядку дослджен окремо в [34, 173, 35, 36, 174, 182], а для диференцальних систем — в [33, 176, 178] , крм того, у прац О. Дяченко В. Лося [110].

Зазначимо також, що задача Кош для параболчних нтегро-диференцальних рвнянь вивчалася у деяких просторах узагальнено гладкост у новтнх працях R. Mikulevičius C. Phonsom [207, 208]. Регулярнсть у цих просторах задаться за допомогою мри Лев (див. статтю W. Farkas, N. Jacob R. L. Schilling [119]).

Лтература

[1] Агранович М. С., Вишик М. И. Эллиптические задачи с параметром и параболические задачи общего вида. Успехи математических наук. 1964. Т. 19, № 3. С.53–161.
[2] Аноп А. В. Елптичн за Лавруком крайов задач для однордних диференцальних рвнянь. Доповд НАН Украни. 2019. № 2. С. 3–11.
[3] Аноп А. В., Мурач О. О. Однордн елптичн рвняння в розширенй соболвськй шкал. Доповд НАН Украни. 2018. № 3. С. 3–11.
[4] Берг Й., Лёфстрём Й. Интерполяционные пространства. Введение. Москва: Мир, 1980. 264 с.
[5] Березанский Ю. М., Ус Г. Ф., Шефтель З. Г. Функциональный анализ. Киев: Вища школа, 1990. 600 с.
[6] Бесов О. В., Ильин В. П., Никольский С. М. Интегральные представления функций и теоремы вложения. Москва: Наука, 1975. 480 с.
[7] Волевич Л. Р., Панеях Б. П.Некоторые пространства обобщенных функций и теоремы вложения. Успехи математических наук. 1965. Т. 20, № 1.С. 3–74.
[8] Гольдман М. Л. Описание пространства следов для функций обобщенного гёльдерова класса. Доклады АН СССР. 1976. Т. 231, № 3. С. 525–528.
[9] Гольдман М. Л. Описание следов анизотропного обобщенного класса Лиувилля. Доклады АН СССР. 1977. Т. 233, № 3. С. 273–276.
[10] Докторский Р. Я. Реитерационные соотношения метода вещественной интерполяции. Доклады АН СССР. 1991. Т. 321, № 2. C. 241–245.
[11] Житарашу Н. В. Теоремы о полном наборе изоморфизмов в $L_{2}$ –теории обобщенных решений граничных задач для одного параболического по И. Г. Петровскому уравнения. Математический сборник. 1985. Т. 128(170), № 4(12). С. 451–473.
[12] Житарашу Н. В. О корректной разрешимости общих модельных параболических граничных задач в пространствах $\mathcal{H}^{s}$ , $-\infty<s<\infty$ . Известия АН СССР. 1987. T. 51, № 5. С. 962–993.
[13] Житарашу Н. В. $L_{2}$ –теория обобщенных решений общих линейных параболических граничных задач. Математические исследования. 1990. T. 112. С. 104–115.
[14] Загорский Т. Я. Смешанные задачи для систем дифференциальных уравнений с частными производными параболического типа. Львов: Изд-во Львовского ун-та, 1961.
[15] Ивасишен С. Д. О корректной разрешимости общих параболических граничных задач в негативных пространствах Гельдера. Доклады АН УССР. Cерия А. 1977. № 5. С. 396–400.
[16] Ивасишен С. Д. Линейные параболические граничные задачи. Киев: Вища школа, 1987. 72 с.
[17] Ивасишен С. Д. Матрицы Грина параболических граничных задач. Киев: Вища школа, 1990. 200 с.
[18] Ильин А. М., Калашников А. С., Олейник О. А. Линейные уравнения второго порядка параболического типа. Успехи математических наук. 1962. T. 17, № 3. С. 3–146.
[19] Ильин В. А. О разрешимости смешанных задач для гиперболического и параболического уравнений. Успехи математических наук. 1960. T. 15, № 2. С. 97–154.
[20] Калугина Т. Ф. Интерполяция банаховых пространств с функциональным параметром. Теорема реитерации. Вестник Московского ун-та. Серия 1, математика, механика. 1975. Т. 30, № 6. С. 68–77.
[21] Калябин Г. А. Теоремы вложения для обобщенных пространств Бесова и Лиувилля. Доклады АН СССР. 1977. Т. 232, № 6. С. 1245–1248.
[22] Калябин Г. А. Критерии мультипликативности и вложение в $C$ пространств типа Бесова–Лизоркина–Трибеля. Математические заметки. 1981. Т. 30, № 4. С. 517–526.
[23] Касренко Т. М., Мурач О. О., Чепурухна . С. Простори Хермандера на многовидах та х застосування до елптичних крайових задач. Доповд НАН Украни. 2019. № 3. С. 9–16.
[24] Крейн С. Г. Об одной интерполяционной теореме в теории операторов. Доклады АН СССР. 1960. Т. 130, № 3. С. 491–494.
[25] Крейн С. Г. О понятии нормальной шкалы пространств. Доклады АН СССР. 1960. Т. 132. С. 510–513.
[26] Крейн С. Г., Петунин Ю. И. Шкалы банаховых пространств. Успехи математических наук. 1966. Т. 21, вып. 2 (128). С. 89–168.
[27] Крейн С. Г., Петунин Ю. И., Семенов Е. М. Интерполяция линейных операторов. Москва: Наука, 1978. 400 с.
[28] Ладыженская О. А. О разрешимости основных краевых задач для уравнений параболического и гиперболического типов. Доклады АН СССР. 1954. Т. 97, № 3. С. 395–398.
[29] Ладыженская О. А. О нестационарных операторных уравнениях и их приложениях к линейным задачам математической физики. Математический сборник. 1958. Т. 45, вып. 2. С. 123–158.
[30] Ладыженская О. А., Солонников В. А., Уральцева Н. Н. Линейные и квазилинейные уравнения параболического типа. Москва: Наука, 1967. 736 с.
[31] Лизоркин П. И. Пространства обобщенной гладкости. Добавление в кн. Х. Трибель. Теория функциональных пространств. Москва: Мир, 1986. С. 381–415.
[32] Лионс Ж.-Л., Мадженес. Э. Неоднородные граничные задачи и их приложения. Москва: Мир, 1971. 372 с. (Переклад видання: Lions J.-L., Magenes E. Problèmes aux limites non homogènes et applications. Vol. 1. Paris: Dunod, 1968. 372 p.)
[33] Лось В. М. Параболчн мшан задач для систем Петровського у просторах узагальнено гладкост. Доповд НАН Украни. 2014. № 10. С. 24–32.
[34] Лось В. М. Класичн розв’язки параболчно мшано задач 2b-анзотропн простори Хермандера. Збрник праць нституту математики НАН Украни. 2015. T. 12, № 2. С. 276–290.
[35] Лось В. М. Про достатн умови класичност узагальнених розв’язкв деяких мшаних параболчних задач. Збрник праць нституту математики НАН Украни. 2016. T. 13, № 1. С. 228–243.
[36] Лось В. М. Умови класичност розв’язкв друго крайово задач для параболчних рвнянь. Збрник праць нституту математики НАН Украни. 2016. T. 13, № 2. С. 175–192.
[37] Лось В. М. 2b-анзотропн простори Хермандера у цилндричних областях. Доповд НАН Украни. 2018. № 6. С. 3–8.
[38] Лось В. М., Михайлець В. А., Мурач О. О. Регулярнсть розв’язкв загальних параболчних задач у просторах Хермандера. Доповд НАН Украни. 2017. № 8. С. 3–10.
[39] Лось В. М., Мурач О. О. Про гладксть розв’язкв параболчних мшаних задач. Збрник праць нституту математики НАН Украни. 2013. T. 10, № 2. С. 219–234.
[40] Лось В. Н., Мурач А. А. Параболические смешанные задачи в пространствах обобщенной гладкости. Доповд НАН Украни. 2014. № 6. С. 23–31.
[41] Лось В. М., Мурач О. О. Неоднордн параболчн мшан задач простори узагальнено гладкост. Збрник праць нституту математики НАН Украни. 2014. T. 11, № 2. С. 249–267.
[42] Матийчук М. И., Эйдельман С. Д. О корректности задач Дирихле и Неймана для параболических уравнений второго порядка с коэффициентами из классов Дини. Украинский математический журнал. 1974. T. 26, № 3. С. 328–337.
[43] Михайлец В. А., Мурач А. А. Пространства Хермандера, интерполяция и эллиптические задачи. Kиев: Институт математики НАН Украины, 2010. 372 с.
[44] Михайлець В. А., Мурач О. О. Простори Хермандера та елптичн задач. Науковий всник Чернвецького нацонального унверситету. Математика. 2011. Т. 1, № 1–2. С. 129–144.
[45] Михайлов В. П. Смешанная и краевая задачи для параболических уравнений и систем. Математическая энциклопедия. Т. 5. Москва: Советская энциклопедия, 1985. 1248 с.
[46] Мурач О. О., Чепурухна . С. Елптичн задач з некласичними крайовими умовами у роз-ширенй соболвськй шкал. Доповд НАН Украни. 2020. № 8. С. 3–10.
[47] Никольский С. М. Приближение функций многих переменных и теоремы вложения. Москва: Наука, 1977. 456 с.
[48] Овчинников В. И. Обобщенная интерполяционная конструкция Лионса–Петре и оптимальные теоремы вложения для пространств Соболева. Математический сборник. 2014. Т. 205, № 1. С. 87–104.
[49] Овчинников В. И. Интерполяционные функции и интерполяционная конструкция Лионса–Петре. Успехи математических наук. 2014. Т. 69, вып. 4 (418). С. 103–168.
[50] Петровский И. Г. О проблеме Cauchy для систем линейных уравнений с частными производными в области неаналитических функций. Бюллетень МГУ. 1938. Cекция А, 1, выпуск 7. С. 1–72.
[51] Пустыльник Е. И. О перестановочно-интерполяционных гильбертовых пространствах. Известия вузов. Математика. 1982. № 5 (240). С. 43–46.
[52] Сенета Е. Правильно меняющиеся функции. Москва: Наука, 1985. 142 с.
[53] Слободецкий Л. Н. Обобщенные пространства С. Л. Соболева и их приложения к краевым задачам для дифференциальных уравнений в частных производных. Ученые записки Ленинградского государственного педагогического института. 1958. Т. 187. С. 54–112.
[54] Слободецкий Л. Н. Оценки решений эллиптических и параболических систем. Доклады АН СССР. 1958. Т. 120, № 3. С. 468–471.
[55] Слободецкий Л. Н. Оценки в $L_{2}$ решений линейных эллиптических и параболических систем. . Оценки решений эллиптической системы. Вестник ЛГУ, серия математика, механика и астрономия. 1960. № 7. С. 28–47.
[56] Соболев С. Л. Об одной теореме функционального анализа. Математический сборник. 1938. Т. 4. С. 471–497.
[57] Соболев С. Л. Некоторые применения функционального анализа в математической физике. Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1950. 255 с.
[58] Солонников В. А. Об априорных сценках для некоторых краевых задач. Доклады АН СССР. 1962. Т. 138, № 4. С. 781–784.
[59] Солонников В. А. Априорные оценки для уравнений второго порядка параболического типа. Труды Математического института АН СССР. 1964. Т. 70. С. 133–212.
[60] Солонников В. А. О краевых задачах для линейных параболических систем дифференциальных уравнений общего вида. Труды Математического института АН СССР. 1965. Т. 83. С. 3–163.
[61] Солонников В. А. Об оценках в $L_{p}$ решений эллиптических и параболических систем. Труды Математического института АН СССР. 1967. Т. 102. С. 137–160.
[62] Степанец А. И. Классификация и приближение периодических функций. Киев: Наукова думка, 1987. 268 с.
[63] Степанец А. И. Методы теории приближений. В 2-х томах. Киев: Институт математики НАН Украины, 2002. Т. 1. 468 с., Т. 2. 427 с.
[64] Трибель Х. Теория интерполяции, функциональные пространства, дифференциальные операторы. Москва: Мир, 1980. 664 с.
[65] Трибель Х. Теория функциональных пространств. Москва: Мир, 1986. 447 с.
[66] Успенский С. В. О следах функций класса $W^{l_{1},\ldots,l_{n}}_{p}$ Соболева на гладких поверхностях. Сибирский математический журнал. 1972. Т. 13, № 2. С. 429–451.
[67] Успенский С. В., Демиденко Г. В., Перепелкин В. Г. Теоремы вложения и приложения к дифференциальным уравнениям. Новосибирск: Наука, 1984. 224 с.
[68] Фридман А. Уравнения с частными производными параболического типа. Москва: Мир, 1968. 428 с. (Переклад видання: Friedman A. Partial differential equations of parabolic type. Englewood Cliffs, N.J: Prentice-Hall Inc, 1964.)
[69] Функциональный анализ: под общ. ред. С. Г. Крейна. Москва: Наука, 1972. 544 с.
[70] Хермандер Л. Линейные дифференциальные операторы с частными производными. Москва: Мир, 1965. 380 с. (Переклад видання: Hörmander L. Linear partial differential operators. Berlin: Springer, 1963. vii+287 p.)
[71] Хермандер Л. Анализ линейных дифференциальных операторов с частными производными: В 4-х т. Т. 1. Теория распределений и анализ Фурье. Москва: Мир, 1986. 464 с.
[72] Хермандер Л. Анализ линейных дифференциальных операторов с частными производными: В 4-х т. Т. 2. Дифференциальные операторы с постоянными коэффициентами. Москва: Мир, 1986. 456 с.
[73] Хермандер Л. Анализ линейных дифференциальных операторов с частными производными: В 4-х т. Т. 3. Псевдодифференциальные операторы. Москва: Мир, 1987. 696 с.
[74] Шлензак Г. Эллиптические задачи в уточненной шкале пространств. Вестник Московского ун-та. Серия 1, математика, механика. 1974. Т. 29, № 4. С. 48–58.
[75] Эйдельман С. Д. Параболические системы. Москва: Наука, 1964. (Переклад англйською: Eidel’man S. D. Parabolic systems. North-Holland Publishing Co., Amsterdam-London; Wolters-Noordhoff Publishing, Groningen, 1969.)
[76] Almeida A. Wavelet bases in generalized Besov spaces. Journal of Mathematical Analysis and Applications. 2005. Vol. 304, N. 1. P. 198–211.
[77] Almeida A. On interpolation properties of generalized Besov spaces. Further Progress in Analysis. Editors: H. G. W. Begehr, A. O. Çelebi, R. P. Gilbert. London: World Scientific, 2009. P. 601–610.
[78] Almeida A., Caetano A. Real interpolation of generalized Besov-Hardy spaces and applications. The Journal of Fourier Analysis and Applications. 2011. Vol. 17, N. 4. P. 691–719.
[79] Amann H. Linear and quasilinear parabolic problems. Volume I. Abstract linear theory. Basel/Boston/Berlin: Birkhauser Verlag, 1995. xxv+335 p.
[80] Amann H. Linear and quasilinear parabolic problems. Volume II. Function spaces. Cham: Birkhauser, 2019. xiv+464 p.
[81] Ameur Y. A new proof of Donoghue’s interpolation theorem. Journal of Function Spaces and Applications. 2004. Vol. 2. P. 253–265.
[82] Ameur Y. Interpolation between Hilbert spaces. Analysis of Operators on Function Spaces, The Serguei Shimorin Memorial Volume, Trends in Mathematics. Editors: A. Aleman etc. Cham: Birkhäuser/Springer, 2019. P. 63–115.
[83] Anop A., Denk R., Murach A. Elliptic problems with rough boundary data in generalized Sobolev spaces. Communications on Pure and Applied Analysis. 2021. Vol. 20, N. 2. P. 697–735.
[84] Anop A. V., Kasirenko T. M. Elliptic boundary-value problems in Hörmander spaces. Methods of Functional Analysis and Topology. 2016. Vol. 22, N. 4. P. 295–310.
[85] Anop A. V., Kasirenko T. M., Murach O. O. Irregular elliptic boundary-value problems and Hörmander spaces. Ukrainian Mathematical Journal. 2018. Vol. 70, N. 3. P. 341–361.
[86] Anop A. V., Murach A. A. Parameter-elliptic problems and interpolation with a function parameter. Methods of Functional Analysis and Topology. 2014. Vol. 20, N. 2. P. 103–116.
[87] Anop A. V., Murach A. A. Regular elliptic boundary-value problems in the extended Sobolev scale. Ukrainian Mathematical Journal. 2014. Vol. 66, N. 7. P. 969–985.
[88] Bagdasaryan A. G. On the interpolation of some generalized function spaces of different anisotropies. Mathematical Notes. 1997. Vol. 62, N. 5–6. P. 557–561.
[89] Bagdasaryan A. G. On interpolation of pairs of generalized spaces of Besov type. Eurasian Mathematical Journal. 2010. Vol. 1, N. 4. P. 32–77.
[90] Bennet K, Sharpley R. Interpolation of operators. Boston: Academic Press, 1988. xiv+469 p.
[91] Besoy B. F., Cobos F. Duality for logarithmic interpolation spaces when $0<q<1$ and applications. Journal of Mathematical Analysis and Applications. 2018. Vol. 466, N. 1. P. 373–399.
[92] Bingham N. H., Goldie C. M., Teugels J. L. Regular variation. Cambridge: Cambridge University Press, 1989. 512 p.
[93] Brudnyï Yu. A., Krugljak N. Ya. Interpolation functors and interpolation spaces. Amsterdam: North-Holland, 1991. xvi+718 p.
[94] Buldygin V. V., Indlekofer K.-H., Klesov O. I., Steinebach J. G. Pseudo-regularly varying functions and generalized renewal Ppocesses, Cham: Springer, 2018. xxii+482 p.
[95] Butzer P. L., Behrens H. Semi-groups of operators and approximation. Berlin/Heidelberg/New York: Springer, 1967.
[96] Caetano A. M., Leopold H.-G. Local growth envelopes of Triebel-Lizorkin spaces of generalized smoothness. The Journal of Fourier Analysis and Applications. 2006. Vol. 12, N. 4. P. 427–445.
[97] Caetano A. M., Leopold H.-G. On generalized Besov and Triebel-Lizorkin spaces of regular distributions. Journal of Functional Analysis. 2013. Vol. 264, N. 12. P. 2676–2703.
[98] Calderon A. P. Intermediate spaces and interpolation, the compex method. Studia Mathematica. 1964. Vol. 24. P. 113–190.
[99] Carro M. J., Cerdà J. On complex interpolation with an analytic functional. Mathematica Scandinavica. 1990. Vol. 66, N. 2. P. 264–274.
[100] Chepurukhina I. S., Murach A. A. Elliptic problems in the sense of B. Lawruk on two-sided re-fined scales of spaces. Methods of Functional Analysis and Topology. 2015. Vol. 21, N. 1. P. 6–21.
[101] Chepurukhina I., Murach A. Elliptic problems with unknowns on the boundary and irregular boundary data. Methods of Functional Analysis and Topology. 2020. Vol. 26, N. 2. P. 91–102.
[102] Cobos F., Kühn T. Approximation and entropy numbers in Besov spaces of generalized smoothness. Journal of Approximation Theory. 2009. Vol. 160, N. 1–2. P. 56–70.
[103] Cobos F., Domíngues Ó., Triebel H. Characterizations of logarithmic Besov spaces in terms of differences, Fourier-analytical decompositions, wavelets and semi-groups. Journal of Functional Analysis. 2016. Vol. 270, N. 12. P. 4386–4425.
[104] Cobos F., Fernandez D. L. Hardy-Sobolev spaces and Besov spaces with a function parameter. Function Spaces and Applications. Lecture Notes in Mathematics. Berlin: Springer, 1988. Vol. 1302. P. 158–170.
[105] Denk R., Hieber M., Prüss J. $\mathcal{R}$ -boundedness, Fourier multipliers and problems of elliptic and parabolic type. Memoirs of the American Mathematical Society. Vol. 166, N. 788. Providence, RI: American Mathematical Society, 2003. viii+114 pp.
[106] Denk R., Hieber M., Prüss J. Optimal $L_{p}-L_{q}$ -estimates for parabolic boundary value problems with inhomogeneous data. Mathematische Zeitschrift. 2007. Vol. 257, N. 1. P. 193–224.
[107] Denk R., Kaip M. General parabolic mixed order systems in $L_{p}$ and applications. Operator Theory: Advances and Applications. Vol. 239. Cham: Birkhäuser/Springer, 2013. viii+250 pp.
[108] Dong H., Kim D. Elliptic and parabolic equations with measurable coefficients in weighted Sobolev spaces. Advances in Mathematics. 2015. Vol. 274. P. 681–735.
[109] Donoghue W. F. The interpolation of quadratic norms. Acta Mathematica. 1967. Vol. 118, N. 3–4. P. 251–270.
[110] Dyachenko A., Los V. Some problems for Petrovskii parabolic systems in generalized Sobolev spaces. arXiv preprint. arXiv:2103.16474. 2021.
[111] Eidel’man S. D. Parabolic equations. Encyclopaedia of Mathematical Sciences. Vol. 63. Partial differential equations, VI. Berlin: Springer, 1994. P. 205–316.
[112] Eidel’man S. D., Zhitarashu N. V. Parabolic boundary value problems. Basel: Birkhäuser, 1998. xii+298 p.
[113] Evans W. D., Opic B. Real interpolation with logarithmic functors and reiteration. Canadian Journal of Mathematics. 2000. Vol. 52, N. 5. P. 920–960.
[114] Evans W. D., Opic B. Real interpolation with logarithmic functors. Journal of Inequalities and Applications. 2002. Vol. 7, N. 2. P. 187–269.
[115] Faierman M. Fredholm theory for an elliptic differential operator defined on $\mathbb{R}^{n}$ and acting on generalized Sobolev spaces. Communications on Pure and Applied Analysis. 2020. Vol. 19, N. 3. P. 1463–1483.
[116] Fan M. Complex interpolation functors with a family of quasi-power function parameters. Studia Mathematica. 1994. Vol. 111, N. 3. P. 283–305.
[117] Fan M. Qudratic interpolation and some operator inequalities. Journal of Mathematical Inequalities. 2011. Vol. 5, N. 3. P. 413–427.
[118] Fan M., Kaijser S. Complex interpolation with derivatives of analytic functions. Journal of Functional Analysis. 1994. Vol. 120, N. 2. P. 380–402.
[119] Farkas W., Jacob N., Schilling R. L. Function spaces related to continuous negative definite functions: $\psi$ -Bessel potential spaces. Dissertationes Mathematicae. 2001. Vol. 393. P. 1–62.
[120] Farkas W., Leopold H.-G. Characterisations of function spaces of generalized smoothness. Annali di Matematica Pura ed Applicata. 2006. Vol. 185, N. 1. P. 1–62.
[121] Foiaş C., Lions J.-L. Sur certains théorèmes d’interpolation Acta Scientiarum Mathematicarum (Szeged). 1961. Vol. 22, N. 3–4. P. 269–282.
[122] Gagliardo E. Caratterizzazione construttiva di tutti gli spazi di interpolazione tra spazi di Banach. Symposia Mathematica. Vol. II, INDAM, Rome (1968). London: Academic Press, 1969. P. 95–106.
[123] Geluk J. L., Haan L. de. Regular variation, extensions and Tauberian theorems. Amsterdam: Stichting Mathematisch Centrum, 1987. iv+132 p.
[124] Grubb G. Parameter-elliptic and parabolic pseudodifferential boundary problems in global $L_{p}$ Sobolev spaces. Mathematische Zeitschrift. 1995. Vol. 218, N. 1. P. 43–90.
[125] Grubb G., Solonnikov V. A. Solution of parabolic pseudo-differential initial-boundary value problems. Journal Differential Equations. 1990. Vol. 87, N. 2. P. 256–304.
[126] Gustavsson J. A function parameter in connection with interpolation of Banach spaces. Mathematica Scandinavica. 1978. Vol. 42, N. 2. P. 289–305.
[127] Haan L. de. On Regular variation and its application to the weak convergence of sample extremes. Amsterdam: Mathematisch Centrum, 1970. v+124 p.
[128] Hieber M., Prüss J. Heat kernels and maximal $L_{p}-L_{q}$ estimates for parabolic evolution equations. Communications in Partial Differential Equations. 1997. Vol. 22, N. 9–10. P. 1647–1669.
[129] Haroske D. D., Moura S. D. Continuity envelopes of spaces of generalised smoothness, entropy and approximation numbers. Journal of Approximation Theory. 2004. Vol. 128. P. 151–174.
[130] Haroske, D. D., Moura, S. D. Continuity envelopes and sharp embeddings in spaces of generalized smoothness. Journal of Functional Analysis. 2008. Vol. 254, N. 6. P. 1487–1521.
[131] Hegland M. An optimal order regularization method which does not use additional smoothness assumptions. SIAM Journal of Numerical Analysis. 1992. Vol. 29. P. 1446-1461,
[132] Hegland M. Variable Hilbert Scales and their interpolation inequalities with applications to Tikhonov regularization. Applicable Analysis. 1995. Vol. 59, N. 1–4. P. 207–223.
[133] Hegland M. Error bounds for spectral enhancement which are based on variable Hilbert scale inequalities. Journal of Integral Equations and Applications. 2010. Vol. 22, N. 2. P. 285–312.
[134] Hegland M., Anderssen R. S. Dilational interpolatory inequalities. Mathematics of Computation. 2011. Vol. 80, N. 274. P. 1019–1036.
[135] Hegland M., Hofmann B. Errors of regularisation under range inclusions using variable Hilbert scales. Inverse Problems and Imaging. 2011. Vol. 5, N. 3. P. 619–643.
[136] Hummel F. Boundary value problems of elliptic and parabolic type with boundary data of negative regularity. Journal of Evolution Equations. 2021. https://doi.org/10.1007/s00028-020-00664-0
[137] Hummel F., Lindemulder N. Elliptic and parabolic boundary value problems in weighted function spaces. arXiv preprint. arXiv:1911.04884. 2019.
[138] Il’kiv V. S., Strap N. I. Solvability of the nonlocal boundary-value problem for a system of differential-operator equations in the Sobolev scale of spaces and in a refined scale. Ukrainian Mathematical Journal. 2015. Vol. 67, N. 5. P. 690–710.
[139] Il’kiv V. S., Strap N. I., Volyanska I. I. Solvability conditions for the nonlocal boundary-value problem for a differential-operator equation with weak nonlinearity in the refined Sobolev scale of spaces of functions of many real variables. Ukrainian Mathematical Journal. 2020. Vol. 72, N. 4. P. 515–535.
[140] Jacob N. Pseudodifferential operators and Markov processes: In 3 volumes. London: Imperial College Press, 2001, 2002, 2005. xxii+493 p., xxii+453 p., xxviii+474 p.
[141] Janson S. Minimal and maximal methods of interpolation. Journal of Functional Analysis. 1981. Vol. 44, N. 1. P. 50–73.
[142] Jonsen J., Hansen S. M., Sickel W. Anisotropic Lizorkin–Triebel spaces with mixed norms — traces on smooth boundaries. Mathematische Nachrichten. 2015. Vol. 288, N. 11–12. P. 1327–1359.
[143] Jin Q., Tautenhahn U. Implicit iteration methods in Hilbert scales under general smoothness conditions. Inverse Problems. 2011. Vol. 27, N. 4, article N. 045012. 27 pp.
[144] Kalyabin G. A., Lizorkin P. I. Spaces of functions of generalized smoothness. Mathematische Nachrichten. 1987. Vol. 133, N. 1. P. 7–32.
[145] Karamata J. Sur certains "Tauberian theorems" de M. M. Hardy et Littlewood. Mathematica (Cluj). 1930. Vol. 3. P. 33–48.
[146] Karamata J. Sur un mode de croissance régulière des fonctions. Mathematica (Cluj). 1930. Vol. 4. P. 38–53.
[147] Karamata J. Sur un mode de croissance régulière. Théorèms foundamentaux. Bulletin de la Société Mathématique de France. 1933. Vol. 61. P. 55–62.
[148] Kasirenko T., Murach A. Elliptic problems with boundary operators of higher orders in Hr̈mander-Roitberg spaces. Methods of Functional Analysis and Topology. 2018. Vol. 24, N. 2. P. 120–142.
[149] Kasirenko T. M., Murach O. O. Elliptic problems with boundary conditions of higher orders in Hörmander spaces. Ukrainian Mathematical Journal. 2018. Vol. 69, N. 11. P. 1727–1748.
[150] Kim K.-H. $L_{q}(L_{p})$ -theory of parabolic PDEs with variable coefficients. Bulletin of the Korean Mathematical Society. 2008. Vol. 45, N. 1. P. 169–190.
[151] Knopova V. P. Continuity of certain pseudodifferential operators in spaces of generalized smoothness. Ukrainian Mathematical Journal. 2006. Vol. 58, N. 5. P 718–736.
[152] Kohne M., Prüss J., Wilke M. On quasilinear parabolic evolution equations in weighted $L_{p}$ -spaces. Journal of Evolution Equations. 2010. Vol. 10, N. 2. P. 443–463.
[153] Krugljak N. Ja. On the reiteration property of $\overrightarrow{X}_{\varphi,q}$ spaces. Mathematica Scandinavica. 1993. Vol. 73, N. 1. P. 65–80.
[154] Krylov N. V. Lectures on elliptic and parabolic equations in Hölder spaces. Providence, RI: American Mathematical Society, 1996. xii+164 p.
[155] Krylov N. V. Weighted Sobolev spaces and Laplace’s equation and the heat equations in a half space. Communications in Partial Differential Equations. 1999. Vol. 24, N. 9–10. P. 1611–1653.
[156] Krylov N. V. The heat equation in $L_{q}((0,T),L_{p})$ -spaces with weights. SIAM Journal on Mathematical Analysis. 2001. Vol. 32, N. 5. P. 1117–1141.
[157] Krylov N. V. Lectures on elliptic and parabolic equations in Sobolev spaces. Providence, RI: American Mathematical Society, 2008. xviii+357 p.
[158] Kunstmann P. C., Weis L. Maximal $L_{p}$ -regularity for parabolic equations, Fourier multiplier theorems and $H^{\infty}$ -functional calculus. Functional analytic methods for evolution equations. Lecture Notes in Mathematics. Vol. 1855. Berlin: Springer, 2004. P. 65–311.
[159] LeCrone J., Prüss J., Wilke M. On quasilinear parabolic evolution equations in weighted $L_{p}$ -spaces II. Journal of Evolution Equations. 2014. Vol. 14, N. 3. P. 509–533.
[160] Lieberman G. M. Second order parabolic differential equations. New Jersey etc: World Scientific, 1996. xii+447 p.
[161] Lindemulder N. Second order operators subject to Dirichlet boundary conditions in weighted Triebel–Lizorkin spaces: Parabolic problems. arXiv preprint. arXiv:1812.05462. 2018.
[162] Lindemulder N. Maximal regularity with weights for parabolic problems with inhomogeneous boundary conditions. Journal of Evolution Equations. 2020. Vol. 20, N. 1. P. 59–108.
[163] Lindemulder N., Veraar M. The heat equation with rough boundary conditions and holomorphic functional calculus. Journal of Differential Equations. 2020. Vol. 269, N. 7. P. 5832–5899.
[164] Lions J.-L. Espaces intermédiaires entre espaces hilbertiens et applications. Bulletin Mathematique de la Societe des Sciences Mathematiques de Roumanie. 1958. Vol. 50, N. 4. P. 419–432.
[165] Lions J.-L. Théorèmes de trace et d’interpolation. I. Annali della Scuola Normale Superiore di Pisa. Serie III. 1959. Vol. 13. P. 389–403.
[166] Lions J.-L. Une construction d’espaces d’interpolation. Comptes Rendus Mathématique. Académie des Sciences. Paris. 1961. Vol. 251. P. 1853–1855.
[167] Lions J.-L., Magenes E. Non-homogeneous boundary-value problems and applications. Vol. II. Berlin: Springer, 1972. x+242 p. (Переклад видання: Lions J.-L., Magenes E. Problèmes aux limites non homogènes et applications. Vol. 2. Paris: Dunod, 1968. xvi+251 pp.)
[168] Lions J.-L., Peetre J. Propriétés d’espaces d’interpolation. Comptes Rendus Mathématique. Académie des Sciences. Paris. 1961. Vol. 253. P. 1747–1749.
[169] Löfström J. A new approach to interpolation in Hilbert spaces. Journal of Functional Analysis. 1991. Vol. 101. P. 177–193.
[170] Loosveldt L., Nicolay S. Some equivalent definitions of Besov spaces of generalized smoothness. Mathematische Nachrichten. 2019. Vol. 292, N. 10. P. 2262–2282.
[171] Los V. M. Mixed Problems for the Two-Dimensional Heat-Conduction Equation in Anisotropic Hörmander Spaces. Ukrainian Mathematical Journal. 2015. Vol. 67, N. 5. P. 735–747.
[172] Los V. M. Anisotropic Hormander Spaces on the Lateral Surface of a Cylinder. Journal of Mathematical Sciences (New York). 2016. Vol. 217, N. 4. P. 456–467.
[173] Los V. M. Theorems on Isomorphisms for Some Parabolic Initial-Boundary-Value Problems in Hörmander Spaces: Limiting Case. Ukrainian Mathematical Journal. 2016. Vol. 68, N. 6. P. 894–909.
[174] Los V. M. Classical Solutions of Parabolic Initial-Boundary-Value Problems and Hörmander Spaces. Ukrainian Mathematical Journal. 2017. Vol. 68, N. 9. P. 1412–1423.
[175] Los V. M. Sufficient Conditions for the solutions of General Parabolic Initial-Boundary-Value Problems to be Classical. Ukrainian Mathematical Journal. 2017. Vol. 68, N. 11. P. 1756–1766.
[176] Los V. M. Systems Parabolic in Petrovskii’s Sense in Hörmander Spaces. Ukrainian Mathematical Journal. 2017. Vol. 69, N. 3. P. 426–443.
[177] Los V. M. Initial-boundary value problems for two-dimensional parabolic equations in Hörmander spaces. Methods of Functional Analysis and Topology. 2017. Vol. 23, N. 2. P. 177–191.
[178] Los V. M. A condition for generalized solutions of a parabolic problem for a Petrovskii system to be classical. Methods of Functional Analysis and Topology. 2020. Vol. 26, N. 2. P. 111–118.
[179] Los V. M., Mikhailets V. A., Murach A. A. An isomorphism theorem for parabolic problems in Hörmander spaces and its applications. Communications on Pure and Applied Analysis. 2017. Vol. 16, N. 1. P. 69–97.
[180] Los V. M., Mikhailets V. A., Murach A. A. Parabolic problems in generalized Sobolev spaces. Communications on Pure and Applied Analysis. 2021. Vol. 20. doi: 10.3934/cpaa.2021123
[181] Los V., Murach A. A. Parabolic problems and interpolation with a function parameter. Methods of Functional Analysis and Topology. 2013. Vol. 19, N. 2. P. 146–160.
[182] Los V. M., Murach A. A. Isomorphism theorems for some parabolic initial-boundary value problems in Hörmander spaces. Open Mathematics. 2017. Vol. 15. P. 57–76.
[183] Lunardi A. Analytic semigroups and optimal regularity in parabolic problems. Birkhauser Verlag, Basel, 1995.
[184] Malarski M., Triebel H. Anisotropic function spaces: Hardy’s inequality and traces on surfaces. Czechoslovak Mathematical Journal. 1991. Vol. 41 (116), N. 3. P. 518–537.
[185] Malgrange B. Sur une classe d’opératuers différentiels hypoelliptiques. Bulletin de la Société Mathématique de France. 1957. Vol. 85, N. 3. P. 283–306.
[186] Maligranda L., Persson L. E., Wyller J. Interpolation and partial differential equations. Journal of Mathematical Physics. 1994. Vol. 35, N. 9. P. 5035–5046.
[187] Maric V. Regular variation and differential equations. New York: Springer Verlag, 2000. 127 p.
[188] Mathé P., Pereverzev S. V. Geometry of linear ill-posed problems in variable Hilbert scales. Inverse Problems. 2003. Vol. 19, N. 3. P. 789–803.
[189] Mathé P., Tautenhahn U. Interpolation in variable Hilbert scales with application to innverse problems. Inverse Problems. 2006. Vol. 22, N. 6. P. 2271–2297.
[190] Maz’ya V. G., Shaposhnikova T. O. Theory of Sobolev multipliers. With applications to differential and integral operators. Berlin: Springer, 2009. xiii+609 p.
[191] Merucci C. Interpolation réelle avec fonction paramètre: réitération et applications aux espaces $\Lambda^{\varrho}(\varphi)$ . Comptes Rendus de l’Academie des Sciences - Series I - Mathematics. 1982. Vol. 295, N. 6. P. 427–430.
[192] Merucci C. Application of interpolation with a function parameter to Lorentz, Sobolev and Besov spaces. Interpolation Spaces and Allied Topics in Analysis. Lecture Notes in Mathematics. Berlin: Springer, 1984. Vol. 1070. P. 183–201.
[193] Mikhailets V. A., Murach A. A. Elliptic operators in a refined scale of function spaces. Ukrainian Mathematical Journal. 2005. Vol. 57, N. 5. P. 817–825.
[194] Mikhailets V. A., Murach A. A. Refined scales of spaces and elliptic boundary-value problems. I. Ukrainian Mathematical Journal. 2006. Vol. 58, N. 2. P. 244–262.
[195] Mikhailets V. A., Murach A. A. Refined scale of spaces, and elliptic boundary-value problems. II. Ukrainian Mathematical Journal. 2006. Vol. 58, N. 3. P. 398–417.
[196] Mikhailets V. A., Murach A. A. A regular elliptic boundary-value problem for a homogeneous equation in a two-sided refined scale of spaces. Ukrainian Mathematical Journal. 2006. Vol. 58, N. 11. P. 1748–1767.
[197] Mikhailets V. A., Murach A. A. Refined scale of spaces, and elliptic boundary-value problems. III. Ukrainian Mathematical Journal. 2007. Vol. 59, N. 5. P. 744–765.
[198] Mikhailets V. A., Murach A. A. Interpolation with a function parameter and refined scale of spaces. Methods of Functional Analysis and Topology. 2008. Vol. 14, N. 1. P. 81–100.
[199] Mikhailets V. A., Murach A. A. An elliptic boundary-value problem in a two-sided refined scale of spaces. Ukrainian Mathematical Journal. 2008. Vol. 60, N. 4. P. 574–597.
[200] Mikhailets V. A., Murach A. A. Elliptic systems of pseudodifferential equations in a refined scale on a closed manifold. Bulletin of the Polish Academy of Sciences Mathematics. 2008. Vol. 56, N. 3–4. P. 213–224.
[201] Mikhailets V. A., Murach A. A. Elliptic problems and Hörmander spaces. Operator Theory: Advances and Applications. Basel: Birkhäser, 2009. Vol. 191. P. 447–470.
[202] Mikhailets V. A., Murach A. A. The refined Sobolev scale, interpolation, and elliptic problems. Banach Journal of Mathematical Analysis. 2012. Vol. 6, N. 2. P. 211–281.
[203] Mikhailets V. A., Murach A. A. Extended Sobolev scale and elliptic operators. Ukrainian Mathematical Journal. 2013. Vol. 65, N. 3. P. 435–447.
[204] Mikhailets V. A., Murach A. A. Hor̈mander spaces, interpolation, and elliptic problems. Berlin: De Gruyter, 2014. xiv+297 p.
[205] Mikhailets V. A., Murach A. A. Interpolation Hilbert spaces between Sobolev spaces. Results in Mathematics. 2015. Vol. 67, N. 1–2. P. 135–152.
[206] Mikhailets V., Murach A., Zinchenko T. An extended Hilbert scale and its applications. arXiv preprint. arXiv:2102.08089. 2021.
[207] Mikulevičius R., Phonsom C. On the Cauchy problem for stochastic integrodifferential parabolic equations in the scale of $L^{p}$ -spaces of generalized smoothness. arXiv preprint. arXiv:1805.03232.
[208] Mikulevičius R., Phonsom C. On the Cauchy problem for integro-differential equations in the scale of spaces of generalized smoothness. Potential Analysis. 2019. Vol. 50, N. 3. P. 467–519.
[209] Moura S. D., Neves J. S., Schneider C. Optimal embeddings of spaces of generalized smoothness in the critical case. The Journal of Fourier Analysis and Applications. 2011. Vol. 17, N. 5. P. 777–800.
[210] Moura S. D., Neves J. S., Schneider C. Spaces of generalized smoothness in the critical case: optimal embeddings, continuity envelopes and approximation numbers. Journal of Approximayion Theory. 2014. Vol. 187. P. 82–117.
[211] Murach A. A. Elliptic pseudo-differential operators in a refined scale of spaces on a closed manifold. Ukrainian Mathematical Journal. 2007. Vol. 59, N. 6. P. 874–893.
[212] Murach A. A. Systems elliptic in the Douglis–Nirenberg sense in spaces of generalized smoothness. Ukrainian Mathematical Bulletin. 2008. Vol. 5, N. 3. P. 345–359.
[213] Murach A. A. Douglis–Nirenberg elliptic systems in the refined scale of spaces on a closed manifold. Methods of Functional Analysis and Topology. 2008. Vol. 14, N. 2. P. 142–158.
[214] Murach A. A. On elliptic systems in Hörmander spaces. Ukrainian Mathematica Journal. 2009. Vol. 61, N. 3. P. 467–477.
[215] Murach A. A., Chepurukhina I. S. Elliptic boundary-value problems in the sense of Lawruk on Sobolev and Hormander spaces. Ukrainian Mathematical Journal. 2015. Vol. 67, N. 5. P. 764–784.
[216] Murach A. A., Zinchenko T. Parameter–elliptic operators on the extended Sobolev scale. Methods of Functional Analysis and Topology. 2013. Vol. 19, N. 1. P. 29–39.
[217] Neves J. S., Opic B. Optimal local embeddings of Besov spaces involving only slowly varying smoothness. Journal of Approximation Theory. 2020. Vol. 254. Article N. 105393. 25 p.
[218] Nicola F., Rodino L. Global pseudodifferential calculas on Euclidean spaces. Basel: Birkhäser, 2010. x+306 p.
[219] Ovchinnikov V. I. The methods of orbits in interpolation theory. Mathematical Reports. 1984. Vol. 1, N. 2. P. 349–515.
[220] Ovchinnikov V. I. Interpolation orbits in couples of Lebesgue spaces. Functional Analysis and Its Applications. 2005. Vol. 39, N. 1. P. 46–56.
[221] Paneah B. The oblique derivative problem. The Poincaré problem. Berlin: Wiley–VCH, 2000. 348 p.
[222] Peetre J. Sur le nombre de paramètres dans la définition de certain espaces d’interpolation. Ricerche di Matematica. 1963. Vol. 15. P. 248–261.
[223] Peetre J. On interpolation functions. Acta Scientiarum Mathematicarum (Szeged). 1966. Vol. 27, N. 3–4. P. 167–171.
[224] Peetre J. On interpolation functions. II. Acta Scientiarum Mathematicarum (Szeged). 1968. Vol. 29, N. 1–2. P. 91–92.
[225] Persson L.-E. Interpolation with a function parameter. Mathematica Scandinavica. 1986. Vol. 59, N. 2. P. 199–222.
[226] Reshnick S. I. Extreme values, regular variation and point processes. New York: Springer Verlag, 1987. 320 p.
[227] Schechter M. Complex interpolation. Compositio Mathematica. 1967. Vol. 18, N. 1–2. P. 117–147.
[228] Simon B. Loewner’s theorem on monotone matrix functions. Cham: Springer, 2019. xi+459 p.
[229] Stepanets A. I. Methods of Approximation Theory. Utrecht: VSP, 2005.
[230] Tartar L. An introduction to Sobolev spaces and interpolation spaces. Berlin: Springer, 2007. xxv+218 p.
[231] Triebel H. General function spaces. I. Decomposition methods. Mathematische Nachrichten. 1977. Vol. 79. P. 167–179.
[232] Triebel H. General function spaces. II. Inequalities of Plancherel–Polya–Nikol’skii-type, $L_{p}$ -spaces of analytic functions, $0<p\leq\infty$ . Journal of Approximation Theory. 1977. Vol. 19. P. 154–175.
[233] Triebel H. General function spaces. III. Spaces $B^{g(x)}_{p,q}$ and $F^{g(x)}_{p,q}$ , $\penalty{1<p<\infty}$ : basic properties. Analysis Mathematica. 1977. Vol. 3, N. 3. P. 221–249.
[234] Triebel H. General function spaces. IV. Spaces $B^{g(x)}_{p,q}$ and $F^{g(x)}_{p,q}$ , $1<p<\infty$ : special properties. Analysis Mathematica. 1977. Vol. 3, N. 4. P. 299–315.
[235] Triebel H. General function spaces. V. The spaces $B^{g(x)}_{p,q}$ : the case $\penalty{0<p\leq\infty}$ . Mathematische Nachrichten. 1979. Vol. 87. P. 129–152.
[236] Triebel H. Anisotropic function spaces. I. Hardy’s inequality, decompositions. Analysis Mathematica. 1984. Vol. 10, N. 1. P. 53–77.
[237] Triebel H. Anisotropic function spaces. II. Traces. Analysis Mathematica. 1984. Vol. 10, N. 1. P. 79–96.
[238] Triebel H. The structure of functions. Basel: Birkhäser, 2001. xii+425 p.
[239] Triebel H. Theory of function spaces. III. Basel: Birkhäser, 2006. xii+426 p.
[240] Triebel H. Bases in function spaces, sampling, discrepancy, numerical integration. Zürich: European Mathematical Society, 2010. x+296 pp.
[241] Wang H., Wang K. Optimal recovery of Besov classes of generalized smoothness and Sobolev classes on the sphere. Journal of Complexity. 2016. Vol. 32, N. 1. P. 40–52.
[242] Weidemaier P. Lizorkin–Triebel spaces of vector-valued functions and sharp trace theory for functions in Sobolev spaces with a mixed Lp-norm in parabolic problems. Sbornik: Mathematics. 2005. Vol. 196, N. 6. P. 3–16.
[243] Yuan W., Sickel W., Yang D. Interpolation of Morrey–Companato and related smoothness spaces. Science in China. Series A. Mathematics. 2015. Vol. 58, N. 1. P. 1835–1908.
[244] Zinchenko T. Elliptic operators on refined Sobolev scales on vector bundles. Open Mathematics. 2017. Vol. 15. P. 907–925.
[245] Zinchenko T. N., Murach A. A. Douglis–Nirenberg elliptic systems in Hörmander spaces. Ukrainian Mathematical Journal. 2013. Vol. 64, N. 11. P. 1672–1687.
[246] Zinchenko T. N., Murach A. A. Petrovskii elliptic systems in the extended Sobolev scale. Journal of Mathematical Sciences (New York). 2014. Vol. 196, N. 5. P. 721–732.

CONTENTS

Introduction .3

1 Generalized Sobolev spaces and their interpolation 9

1.1 Interpolation with function parameter.10

1.2 Generalized Sobolev spaces.13

1.3 Specific function spaces.24

1.4 Interpolation of Sobolev spaces.27

1.5 The Cauchy data operator.43

1.6 An embedding theorem.53

1.7 Bibliographical comments to Chapter 1.57

2 Semihomogeneous parabolic problems 65

2.1 The problem in a rectangle.65

2.2 The problem in a cylinder.72

2.3 Regularity of solutions.79

3 Nonhomogeneous parabolic problems 87

3.1 Problems for the heat equation.88

3.2 The inhomogeneous problem in a rectangle.101

3.3 The inhomogeneous problem in a cylinder.113

3.4 Regularity of generalized solutions.129

3.5 Conditions for the solutions to be classical.137

3.6 Bibliographical comments to Chapters 2 and 3.141

References 143

	$\displaystyle\\|w\\|_{X_{\psi}}^{2}$	$\displaystyle=\\|\psi(J)w\\|_{H^{s_{0},s_{0}\gamma}(\mathbb{R}^{k})}^{2}=$
		$\displaystyle=\int\limits_{\mathbb{R}^{k}}\|\psi(r_{\gamma}^{s_{1}-s_{0}}(\xi^{\prime},\xi_{k}))\,(\mathcal{F}w)(\xi^{\prime},\xi_{k})\|^{2}\,r_{\gamma}^{2s_{0}}(\xi^{\prime},\xi_{k})d\xi^{\prime}d\xi_{k}=$
		$\displaystyle=\int\limits_{\mathbb{R}^{k}}r_{\gamma}^{2s}(\xi^{\prime},\xi_{k})\,\varphi^{2}(r_{\gamma}(\xi^{\prime},\xi_{k}))\,\|(\mathcal{F}w)(\xi^{\prime},\xi_{k})\|^{2}\,d\xi^{\prime}d\xi_{k}=$
		$\displaystyle=\\|w\\|_{H^{s,s\gamma;\varphi}(\mathbb{R}^{k})}.$

	$\displaystyle\mathcal{F}\bigl[\partial^{j}_{t}T_{0}v\!\mid_{t=0}\bigr](\xi)$	$\displaystyle=\partial^{j}_{t}\mathcal{F}_{x\mapsto\xi}[T_{0}v](\xi,t)\big\|_{t=0}=$
		$\displaystyle=\partial^{j}_{t}\biggl(\beta\bigl(\langle\xi\rangle^{2b}t\bigr)\,\sum_{k=0}^{r-1}\frac{1}{k!}\,\widehat{v_{k}}(\xi)\,t^{k}\biggr)\bigg\|_{t=0}=$
		$\displaystyle=\biggl(\partial^{j}_{t}\sum_{k=0}^{r-1}\frac{1}{k!}\,\widehat{v_{k}}(\xi)\,t^{k}\biggr)\!\bigg\|_{t=0}=\widehat{v_{j}}(\xi).$

	$\displaystyle\\|T_{0}v\\|^{2}_{2bm,m}$	$\displaystyle=\\|T_{0}v\\|^{2}+\sum_{j=1}^{n-1}\\|\partial_{x_{j}}^{2bm}\,T_{0}v\\|^{2}+\\|\partial_{t}^{m}\,T_{0}v\\|^{2}=$
		$\displaystyle=\\|\widehat{T_{0}v}\\|^{2}+\sum_{j=1}^{n-1}\\|\xi_{j}^{2bm}\,\widehat{T_{0}v}\\|^{2}+\\|\partial_{t}^{m}\,\widehat{T_{0}v}\\|^{2}\leq$
		$\displaystyle\leq\sum_{k=0}^{r-1}\frac{1}{k!}\,\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\bigl\|\beta(\langle\xi\rangle^{2b}t)\,\widehat{v_{k}}(\xi)\,t^{k}\bigr\|^{2}d\xi dt+$
		$\displaystyle+\sum_{j=1}^{n-1}\sum_{k=0}^{r-1}\frac{1}{k!}\,\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\bigl\|\xi_{j}^{2bm}\,\beta(\langle\xi\rangle^{2b}t)\,\widehat{v_{k}}(\xi)\,t^{k}\bigr\|^{2}d\xi dt+$
		$\displaystyle+\sum_{k=0}^{r-1}\frac{1}{k!}\,\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\bigl\|\partial_{t}^{m}\bigl(\beta(\langle\xi\rangle^{2b}t)\,t^{k}\bigr)\,\widehat{v_{k}}(\xi)\bigr\|^{2}d\xi dt.$

		$\displaystyle\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\bigl\|\xi_{j}^{2bm}\,\beta(\langle\xi\rangle^{2b}t)\,\widehat{v_{k}}(\xi)\,t^{k}\bigr\|^{2}d\xi dt=$
		$\displaystyle=\int\limits_{\mathbb{R}^{n-1}}\|\xi_{j}\|^{4bm}\|\widehat{v_{k}}(\xi)\|^{2}d\xi\int\limits_{\mathbb{R}}\|t^{k}\,\beta(\langle\xi\rangle^{2b}t)\|^{2}dt=$
		$\displaystyle=\int\limits_{\mathbb{R}^{n-1}}\|\xi_{j}\|^{4bm}\langle\xi\rangle^{-4bk-2b}\,\|\widehat{v_{k}}(\xi)\|^{2}d\xi\int\limits_{\mathbb{R}}\|\tau^{k}\beta(\tau)\|^{2}d\tau\leq$
		$\displaystyle\leq\int\limits_{\mathbb{R}^{n-1}}\langle\xi\rangle^{4bm-4bk-2b}\,\|\widehat{v_{k}}(\xi)\|^{2}d\xi\int\limits_{\mathbb{R}}\|\tau^{k}\beta(\tau)\|^{2}d\tau.$

	$\displaystyle\\|Rg\\|_{\mathbb{H}^{s;\varphi}(\Gamma)}^{2}$	$\displaystyle=\sum_{k=0}^{r-1}\\|\partial^{k}_{t}g\!\upharpoonright\!\Gamma\\|_{H^{s-2bk-b;\varphi}(\Gamma)}^{2}=$
		$\displaystyle=\sum_{k=0}^{r-1}\sum_{j=1}^{\lambda}\\|(\chi_{j}(\partial^{k}_{t}g\!\upharpoonright\!\Gamma))\circ\theta_{j}\\|_{H^{s-2bk-b;\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})}^{2}=$
		$\displaystyle=\sum_{j=1}^{\lambda}\sum_{k=0}^{r-1}\\|\partial^{k}_{t}((\chi_{j}\,g)\circ\theta^{\ast}_{j})\!\upharpoonright\!\mathbb{R}^{n-1})\\|_{H^{s-2bk-b;\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})}^{2}\leq$
		$\displaystyle\leq c^{2}\,\sum_{j=1}^{\lambda}\\|(\chi_{j}\,g)\circ\theta^{\ast}_{j}\\|_{H^{s,s/(2b);\varphi}(\Pi)}^{2}=$
		$\displaystyle=c^{2}\,\\|g\\|_{H^{s,s/(2b);\varphi}(S)}^{2}.$

Вступ

Роздл 1 Узагальнен простори Соболва та х нтерполяця

1.1 нтерполяця з функцональним параметром

Теорема 1.1.

Теорема 1.2.

Теорема 1.3.

Теорема 1.4.

1.2 Узагальнен простори Соболва

Теорема 1.5.

1.3 Окрем функцональн простори

Теорема 1.6.

1.4 нтерполяця просторв Соболва

Теорема 1.7.

Теорема 1.8.

Доведення.

Теорема 1.9.

Доведення.

Лема 1.1.

Доведення леми 1.1.

Теорема 1.10.

Доведення.

Зауваження 1.1.

Теорема 1.11.

Доведення.

Доведення теореми 1.5.

Доведення теореми 1.6.

1.5 Оператор даних Кош

Теорема 1.12.

Доведення.

1.6 Теорема вкладення

Теорема 1.13.

Доведення.

1.7 Бблографчн коментар до розд. 1

Роздл 2 Напводнордн параболчн задач

2.1 Задача у прямокутнику

Умова 2.1.

Умова 2.2.

Умова 2.3.

Теорема 2.1.

Доведення теореми 2.1.

Наслдок 2.1.

Теорема 2.2.

Теорема 2.3.

2.2 Задача у цилндр

Умова 2.4.

Умова 2.5.

Теорема 2.4.

Доведення.

2.3 Регулярнсть розв’язкв

Наслдок 2.2.

Теорема 2.5.

Доведення теореми 2.5.

Теорема 2.6.

Зауваження 2.1.

Доведення теореми 2.6.

Зауваження 2.2.

Зауваження 2.3.

Зауваження 2.4.

Роздл 3 Неоднордн параболчн задач

3.1 Задач для рвняння теплопровдност

Теорема 3.1.

Теорема 3.2.

Лема 3.1.

Доведення.

Зауваження 3.1.

Доведення теорем 3.1 3.2.

Зауваження 3.2.

3.2 Неоднордна задача у прямокутнику

Теорема 3.3.

Лема 3.2.

Доведення.

Доведення теореми 3.3.

3.3 Неоднордна задача у цилндр

Теорема 3.4.

Лема 3.3.

Доведення.

Лема 3.4.

Доведення.

Лема 3.5.

Доведення.

1.1 нтерполяця з функцональним
параметром