Про напiвгрупу, породжену розширеною бiциклiчною напiвгрупою та $\omega$-замкненою сiм’Єю

У цiй роботi будемо користуватися термiнологiєю з [7, 8, 19, 22]. Множину цiлих чисел позначатимемо через $\mathbb{Z}$, а множину невiд’ємних цiлих чисел позначатимемо через $\omega$. Для довiльного $k\in\mathbb{Z}$ позначимо $[k)=\{i\in\mathbb{Z}\colon i\geqslant k\}$.

Пiдмножину $A$ в $\omega$ називають iндуктивною, якщо з того, що $i\in A$ випливає, що $i+1\in A$. Очевидно, що $\varnothing$ — iндуктивна множина в $\omega$, i непорожня пiдмножина $A\subseteq\omega$ є iндуктивною тодi i лише тодi, коли $A=[k)$ для деякого $k\in\omega$.

Якщо $S$ — напiвгрупа, то її пiдмножина iдемпотентiв позначається через $E(S)$. Напiвгрупу $S$ називають iнверсною, якщо для довiльного її елемента $x$ iснує єдиний елемент $x^{-1}\in S$ такий, що $xx^{-1}x=x$ та $x^{-1}xx^{-1}=x^{-1}$ [22, 1]. В iнверснiй напiвгрупi $S$ вище означений елемент $x^{-1}$ називається iнверсним до $x$. В’язка — це напiвгрупа iдемпотентiв, а напiвґратка — це комутативна в’язка.

Якщо $S$ — напiвгрупа, то ми позначатимемо вiдношення Ґрiна на $S$ через $\mathscr{R}$, $\mathscr{L}$, $\mathscr{D}$, $\mathscr{H}$ i $\mathscr{J}$ (див. означення в [7, §2.1] або [13]). Напiвгрупа $S$ називається простою, якщо $S$ не мiстить власних двобiчних iдеалiв, тобто $S$ складається з одного $\mathscr{J}$-класу, i бiпростою, якщо $S$ складається з одного $\mathscr{D}$-класу.

Вiдношення еквiвалентностi $\mathfrak{K}$ на напiвгрупi $S$ називається конгруенцiєю, якщо для елементiв $a$ та $b$ напiвгрупи $S$ з того, що виконується умова $(a,b)\in\mathfrak{K}$ випливає, що $(ca,cb),(ad,bd)\in\mathfrak{K}$, для довiльних $c,d\in S$. Вiдношення $(a,b)\in\mathfrak{K}$ ми також будемо записувати $a\mathfrak{K}b$, i в цьому випадку будемо говорити, що елементи $a$ i $b$ є $\mathfrak{K}$-еквiвалентними.

Якщо $S$ — напiвгрупа, то на $E(S)$ визначено частковий порядок: $e\preccurlyeq f$ тодi i лише тодi, коли $ef=fe=e$. Так означений частковий порядок на $E(S)$ називається природним.

Означимо вiдношення $\preccurlyeq$ на iнверснiй напiвгрупi $S$ так: $s\preccurlyeq t$ тодi i лише тодi, коли $s=te$. для деякого iдемпотента $e\in S$. Так означений частковий порядок називається природним частковим порядком на iнверснiй напiвгрупi $S$ [1]. Очевидно, що звуження природного часткового порядку $\preccurlyeq$ на iнверснiй напiвгрупi $S$ на її в’язку $E(S)$ є природним частковим порядком на $E(S)$.

Нехай $\lambda$ — довiльний ненульовий кардинал. Вiдображення $\alpha$ за пiдмножини $D\subseteq\lambda$ в кардинал $\lambda$ називається частковим перетворенням кардинала $\lambda$. У цьому випадку множина $D$ називається областю визначення часткового перетворення $\alpha$ i позначається $\operatorname{dom}\alpha$. Образ елемента $x\in\operatorname{dom}\alpha$ стосовно $\alpha$ ми будемо позначати через $x\alpha$. Множина $\{x\in\lambda\colon y\alpha=x\mbox{ \T2A\cyrd\T2A\cyrl\T2A\cyrya \T2A\cyrd\T2A\cyre\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyro\T2A\cyrg\T2A\cyro }y\in\lambda\}$ називається областю значень часткового перетворення $\alpha$ i позначається $\operatorname{ran}\alpha$. Для зручностi позначимо через $\varnothing$ порожнє перетворення, тобто таке часткове перетворення з $\operatorname{dom}\varnothing=\operatorname{ran}\varnothing=\varnothing$.

Нехай $\mathscr{I}_{\lambda}$ — множина всiх взаємно однозначних часткових перетворень кардинала $\lambda$ разом з такою напiвгруповою операцiєю:

Напiвгрупа $\mathscr{I}_{\lambda}$ називається симетричною iнверсною напiвгрупою (симетричним iнверсним моноїдом) над кардиналом $\lambda$ (див. [7]). Симетрична iнверсна напiвгрупа введена В. В. Вагнером [1] i вона вiдiграє важливу роль у теорiї напiвгруп.

Нагадаємо (див. [7, §1.12], що бiциклiчною напiвгрупою (або бiциклiчним моноїдом) ${\mathscr{C}}(p,q)$ називається напiвгрупа з одиницею, породжена двоелементною множиною $\{p,q\}$ i визначена одним спiввiдношенням $pq=1$. Бiциклiчна напiвгрупа вiдiграє важливу роль у теорiї напiвгруп. Так, зокрема, класична теорема О. Андерсена [4] стверджує, що ($0$-)проста напiвгрупа з (ненульовим) iдемпотентом є цiлком ($0$-)простою тодi i лише тодi, коли вона не мiстить iзоморфну копiю бiциклiчного моноїда. Рiзнi розширення бiциклiчного моноїда вводилися ранiше рiзними авторами [10, 11, 12, 26]. Такими є, зокрема, конструкцiї Брука та Брука–Рейлi занурення напiвгруп у простi та описання iнверсних бiпростих i $0$-бiпростих $\omega$-напiвгруп [6, 23, 25, 14].

Множина $\boldsymbol{B}_{\mathbb{Z}}=\mathbb{Z}\times\mathbb{Z}$ з напiвгруповою операцiєю (1) називається розширеною бiциклiчною напiвгрупою [27]. Очевидно, шо $\boldsymbol{B}_{\omega}$ — пiднапiвгрупа напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\mathbb{Z}}$.

Напiвгрупова операцiя на $\boldsymbol{B}(\mathbb{Z})$ визначається за формулою

(див. [16, формула (1)]). Отже, виконується

Нехай $\mathscr{P}(\omega)$ — сiм’я усiх пiдмножин ординала $\omega$. Для довiльних $F\in\mathscr{P}(\omega)$ i $n,m\in\mathbb{Z}$ покладемо $n-m+F=\{n-m+k\colon k\in F\}$, якщо $F\neq\varnothing$, i $n-m+F=\varnothing$ при $F=\varnothing$. Будемо говорити, що пiдсiм’я $\mathscr{F}\subseteq\mathscr{P}(\omega)$ є ${\omega}$-замкненою, якщо $F_{1}\cap(-n+F_{2})\in\mathscr{F}$ для довiльних $n\in\omega$ i $F_{1},F_{2}\in\mathscr{F}$.

Нехай $\alpha^{i_{1}}_{j_{1}},\alpha^{i_{2}}_{j_{2}}$ — довiльнi елементи напiвгрупи $\boldsymbol{B}(\mathbb{Z})$ та $\overline{F}_{1}$ i $\overline{F}_{2}$ — довiльнi пiдмножини в $\operatorname{dom}\alpha^{i_{1}}_{j_{1}}$ i $\operatorname{dom}\alpha^{i_{2}}_{j_{2}}$, вiдповiдно. Позначимо через $\alpha^{i_{1}}_{j_{1}}|_{\overline{F}_{1}}$ i $\alpha^{i_{2}}_{j_{2}}|_{\overline{F}_{2}}$ звуження часткових перетворень $\alpha^{i_{1}}_{j_{1}}$ i $\alpha^{i_{2}}_{j_{2}}$ на множини $\overline{F}_{1}$ i $\overline{F}_{2}$, вiдповiдно. Тодi з означення композицiї часткових перетворень випливає, що

Позаяк $\overline{F}_{1}\subseteq\operatorname{dom}\alpha^{i_{1}}_{j_{1}}$ i $\overline{F}_{2}\subseteq\operatorname{dom}\alpha^{i_{2}}_{j_{2}}$, то iснують множини $F_{1},F_{2}\in\mathscr{P}(\omega)$ такi, що $\overline{F}_{1}=i_{1}+F_{1}$ i $\overline{F}_{2}=i_{2}+F_{2}$. Тодi

Нехай $\boldsymbol{B}_{\mathbb{Z}}$ — розширена бiциклiчна напiвгрупа та $\mathscr{F}$ — ${\omega}$-замкнена пiдсiм’я в $\mathscr{P}(\omega)$. На множинi $\boldsymbol{B}_{\mathbb{Z}}\times\mathscr{F}$ означимо бiнарну операцiю ‘‘$\cdot$’’ за формулою

Оскiльки довiльнi три елементи $(i_{1},j_{1})$, $(i_{2},j_{2})$, $(i_{3},j_{3})$ розширеної бiциклiчної напiвгрупи $\boldsymbol{B}(\mathbb{Z})$ та їх добуток мiстяться в її пiднапiвгрупi $\boldsymbol{B}^{k}(\mathbb{Z})=\left\{(i,j)\in\boldsymbol{B}(\mathbb{Z})\colon i,j\geqslant k\right\}$, де $k=\min\{i_{1},j_{1},i_{2},j_{2},i_{3},j_{3}\}$, яка за твердженням 2.11$(viii)$ [9] iзоморфна бiциклiчному моноїду, то з твердження 1 в [3] випливає, що бiнарна операцiя (2) на $\boldsymbol{B}_{\mathbb{Z}}\times\mathscr{F}$ є асоцiативною, а отже виконується

Припустимо, що ${\omega}$-замкнена сiм’я $\mathscr{F}\subseteq\mathscr{P}(\omega)$ мiстить порожню множину $\varnothing$, то з означення напiвгрупової операцiї в $(\boldsymbol{B}_{\mathbb{Z}}\times\mathscr{F},\cdot)$ випливає, що множина $\boldsymbol{I}=\{(i,j,\varnothing)\colon i,j\in\mathbb{Z}\}$ є iдеалом напiвгрупи $(\boldsymbol{B}_{\mathbb{Z}}\times\mathscr{F},\cdot)$.

У наступному параграфi за аналогiєю з [3], вивчаються властивостi алгебраїчного розширення $\boldsymbol{B}_{\mathbb{Z}}^{\mathscr{F}}$ розширеної бiциклiчної напiвгрупи для довiльної $\omega$-замкненої сiм’ї $\mathscr{F}$ пiдмножин в $\omega$.

Надалi будемо вважати, що $\mathscr{F}$ — ${\omega}$-замкнена пiдсiм’я в $\mathscr{P}(\omega)$.

Доведення тверджень наступної леми проводяться звичайною перевiркою, аналогiчно вiдповiдним твердженням в § 3 з [3].

З теореми 1.17 [7] та тверджень (3) i (4) леми 1 випливає

Наступне твердження описує природний частковий порядок на напiвгрупi $\boldsymbol{B}_{\mathbb{Z}}^{\mathscr{F}}$.

Наступна теорема описує вiдношення Ґрiна на напiвгрупi $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$.