Задач теор наближень в абстрактних лнйних просторах

А. С. Сердюк А. Л. Шидлч

Присвячуться свтлй пам’ят

Олександра вановича Степанця…

В данй оглядовй робот наведено результати, як охоплюють дослдження актуальних проблем теор апроксимац в абстрактних лнйних просторах. Так дослдження набули активного розвитку, починаючи з 2000-х рокiв, на баз дей та пдходв, започаткованих в роботах О. . Степанця. Зокрема, в огляд мстяться результати, як стосуються найкращих, найкращих $n$ -членних наближень та поперечникв деяких функцональних компактв у просторах ${\mathcal{S}}^{p}$ , а також сформульовано прям та обернен теореми наближення у цих просторах.

1 Вступ

Результати наукових дослджень, як будуть висвтлен у данй оглядовй робот, виникли внаслдок пошуку О. . Степанцем, його учнями та послдовниками нових пдходв до задач теор наближення функцй багатьох змнних , зокрема, перодичних функцй. В цй теор сну багато проблем одними з визначальних, напевно, так: вибр апроксимативних агрегатв, вибр класв функцй та апроксимацйних характеристик. В той час, як в одновимрному випадку вигляд найпростшого агрегату наближення визначаться природним порядком натурального ряду, в багатовимрному випадку, тобто, коли задано абстрактну множину ${\mathscr{X}}$ – банахв простр функцй $f({\bf x})=f(x_{1}\ldots,x_{d})$ , ${\bf x}\in{\mathbb{R}}^{d}$ , $d$ змнних, вибр найпростших агрегатв дещо проблематичним. Перш труднощ тут починаються з того, що саме слд вважати аналогом частинно суми для кратного ряду

\sum_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}c_{\bf k},\quad{\bf k}=(k_{1},\ldots k_{d}),

(1.1)

де ${\mathbb{Z}}^{d}$ — цлочисельна рештка в ${\mathbb{R}}^{d}$ . Природним розгляд ‘‘прямокутних’’ сум вдповдних м апроксимативних агрегатв – у перодичному випадку тригонометричних полномв вигляду

\sum_{k_{1}=-n_{1}}^{n_{1}}\cdots\sum_{k_{d}=-n_{d}}^{n_{d}}c_{k_{1},\ldots,k_{d}}{\mathrm{e}}^{{\mathrm{i}}(k_{1}t_{1}+\cdots+k_{d}t_{d})}.

(1.2)

Проте частинн суми кратного ряду можна означати багатьма ншими способами, зокрема, наприклад, у такий спосб. Нехай $\{G_{\alpha}\}$ – см’я обмежених областей взамно неперетинних в ${\mathbb{R}}^{d}$ , як залежать вд параметра $\alpha$ , $\alpha\in{\mathbb{N}}$ , так, що будь-який вектор ${\bf n}\in{\mathbb{Z}}^{d}$ належить усм областям $G_{\alpha}$ при достатньо великих значеннях $\alpha$ . Тод вираз $\sum_{{\bf k}\in G_{\alpha}}c_{\bf k}$ називають частинною сумою ряду (1.1), яка вдповда област $G_{\alpha}$ . За аналогю з цим вводяться вдповдн частинн суми тригонометричних рядв:

\sum_{{\bf k}\in G_{\alpha}}c_{\bf k}{\mathrm{e}}^{{\mathrm{i}}{\bf k}{\bf x}}=\sum_{{\bf k}\in G_{\alpha}}c_{k_{1}\ldots k_{d}}{\mathrm{e}}^{{\mathrm{i}}(k_{1}x_{1}+\cdots+k_{d}x_{d})}.

(1.3)

Досить швидко виявилось, що у випадку наближення функцй з вдомих класв Соболва $W_{p}^{r}({\mathbb{R}}^{d})$ замсть прямокутних сум вигляду (1.2) доцльнше застосовувати суми (1.3), як побудован за областями, що визначаються деякими гперболчними поверхнями. Так област вперше були введен К. . Бабенком в [5, 6] отримали назву гперболчних хреств. х поява дала стотний поштовх у розвитку сучасно теор наближення функцй багатьох змнних. В цьому напрямку отримано велику кльксть важливих та цкавих результатв, з яким можна ознайомитись, наприклад, з робт [60, 61, 31, 22].

Слд зазначити, що бльшсть результатв, як стосуються наближення функцй з використанням гперболчних хреств, у просторах $L_{p}({\mathbb{R}}^{d})$ мають порядковий характер, а точн рвност отримуються лише у гльбертових просторах (при $p=2$ ). Спроби використання гперболчних хреств, а також х модифкацй – ступнчастих гперболчних хреств при наближенн функцй з класв, вдмнних вд соболвських, взагал кажучи, бажаних результатв майже не дають. У зв’язку з цим, природно, виника припущення, що для кожного конкретного класу $\mathfrak{N}$ (або ж деяко см’ таких класв) потрбно пдбирати вдповдну йому см’ю областей $G_{\alpha}$ , яка визначаться його параметрами.

ншою причиною, яка ускладню отримання точних результатв по наближенню функцй багатьох змнних сторично сформована практика розглядати задач саме у просторах $L_{p}({\mathbb{R}}^{d})$ . У перодичному випадку норма в цих просторах означаться рвнстю

\|f\|_{{}_{\scriptstyle L_{p}({\mathbb{T}}^{d})}}=\bigg((2\pi)^{-d}\int_{{\mathbb{T}}^{d}}|f({\bf x})|^{p}{\mathrm{d}}{\bf x}\bigg)^{\frac{1}{p}},\quad{\mathbb{T}}^{d}=[0,2\pi)^{d}.

(1.4)

характеризу величину середнього значення $p$ -го степеня модуля задано функц.

При $p=2$ добре вдомою рвнсть Парсеваля

\|f\|_{{}_{\scriptstyle L_{2}({\mathbb{T}}^{d})}}=\bigg(\sum\limits_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}|c_{\bf k}|^{2}\bigg)^{\frac{1}{2}},

де $c_{\bf k}=c_{k_{1},\ldots,k_{d}}$ – коефцнти Фур’ функц $f$ . Тобто, у цьому випадку норма функц $f$ повнстю характеризу всю множину $\{c_{\bf k}\}_{{\bf k}\in{{\mathbb{Z}}^{d}}}$ (при нших значеннях $p$ , зрозумло, подбн рвност можлив лише у тривальних випадках). Тому доцльною спроба введення норм функцй за допомогою величин, пов’язаних саме з х коефцнтами Фур’. Такий пдхд розглядався, зокрема, у роботах [56, 23] та н., але найбльш ретельно був розвинутий, починаючи з 2000-х рокв, у цикл робт О. . Степанця та його послдовникв [38, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 50, 48, 49, 51, 52, 2, 1, 3, 12, 14, 16, 17, 32, 34, 35, 36, 67, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82].

Цей пдхд, зокрема, дозволя розповсюджувати де та методи теор наближень на абстрактн лнйн простори, що в свою чергу, да можливсть дивитись на функц з загальних позицй аналзу та дозволя отримувати завершен змстовн результати.

2 Наближення в просторах ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$

2.1 Означення деяк властивост просторв ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ .

Нехай ${\mathscr{X}}$ – деякий лнйний комплексний простр, $\varphi=\{\varphi_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ – фксована злченна лнйно незалежна система в ньому, нехай сну комплекснозначна функця $(x,y)$ , визначена для кожно пари $x,y\in{\mathscr{X}}$ , в якй хоча б один з елементв належить до $\varphi$ , така, що виконуються умови:

1) $(x,y)=\overline{(y,x)}$ , де $\overline{z}$ — число, комплексно-спряжене з $z$ ;

2) $(\lambda x_{1}+\mu x_{2},y)=\lambda(x_{1},y)+\mu(x_{2},y),\quad\lambda,\>\mu$ — довльн числа;

3) $(\varphi_{k},\varphi_{l})=\left\{\begin{matrix}0,\quad k\neq l;\cr 1,\quad k=l.\end{matrix}\right.$

Тобто, визначено скалярний добуток елементв простору ${\mathscr{X}}$ з елементами системи $\varphi$ .

Кожному елементу $x\in{\mathscr{X}}$ ставиться у вдповднсть послдовнсть чисел $\widehat{x}_{\varphi}(k)=(x,\varphi_{k})$ , $k=1,2,\ldots$ $(k\in{\mathbb{N}}),$ i при даному фксованому $p\in(0,\infty)$ розглядають простори ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}={\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}({\mathscr{X}})$ всх елементв $x\in{\mathscr{X}}$ з скнченною (кваз-)нормою

\|x\|_{{}_{\scriptstyle p}}:=\|x\|_{{}_{\scriptstyle p,\varphi}}=\Big(\sum^{\infty}_{k=1}|\widehat{x}_{\varphi}(k)|^{p}\Big)^{\frac{1}{p}}.

(2.1)

При цьому елементи $x,y\in{\mathscr{X}}$ вважаються тотожними в ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ , якщо для будь-якого $k\in\mathbb{N}$ виконуться рвнсть $\widehat{x}_{\varphi}(k)=\widehat{y}_{\varphi}(k)$ .

Зрозумло, що при $p=2$ простр ${\mathcal{S}}_{\varphi}^{2}$ за умови його повноти гльбертовим. При всх нших $p\in(0,\infty)$ простори ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ наслдують важлив властивост гльбертових просторв – рвнсть Парсеваля у вигляд спввдношення (2.1) мнмальну властивсть частинних сум ряду Фур’, яка формулються в такий спосб:

Твердження 2.1 ([38, 39]).

Нехай $f\in{{\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}},$ $p\in(0,\infty),$

S[f]=S[f]_{\varphi}=\sum_{k=1}^{\infty}\widehat{f}(k)\varphi_{k}

(2.2)

– ряд Фур’ елемента $f$ за системою $\varphi$

S_{n}(f)=S_{n}(f)_{\varphi}=\sum_{k=1}^{n}\widehat{f}(k)\varphi_{k},\ \ k\in{\mathbb{N}},

– частинн суми цього ряду. Серед усх полномв вигляду $\Phi_{n}=\sum_{k=1}^{n}c_{k}\varphi_{k}$ , $c_{k}\in{\mathbb{C}}$ , при даному $n\in{\mathbb{N}}$ найменше вдхиляться вд $f$ частинна сума $S_{n}(f)$ , тобто,

\inf\limits_{c_{k}}\|f-\Phi_{n}\|_{{}_{\scriptstyle p}}=\|f-S_{n}(f)\|_{{}_{\scriptstyle p}}.

Крм того, виконуться рвнсть

\|f-S_{n}(f)\|_{{}_{\scriptstyle p}}^{p}=\|f\|_{{}_{\scriptstyle p}}^{p}-\sum_{k=1}^{n}|\widehat{f}(k)|^{p}=\sum_{k=n+1}^{\infty}|\widehat{f}(k)|^{p}.

(2.3)

При $n\to\infty$ права частина в (2.3) пряму до нуля. Тобто, для довльного елемента $f$ з ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ його ряд Фур’ (2.2) збгаться до $f,$ система $\varphi$ повною в ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ , а простр ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ сепарабельний.

Звернемо увагу ще на одну властивсть просторв ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}:$ якщо систему $\varphi^{\prime}=\{\varphi^{\prime}_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ отримано з системи $\{\varphi_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ шляхом будь-яко перестановки членв, то справджуються рвност

{\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}={\mathcal{S}}^{p}_{\varphi^{\prime}},\quad\mbox{}\quad\|f\|_{{}_{\scriptstyle\varphi,p}}=\|f\|_{{}_{\scriptstyle\varphi^{\prime},p}}\ \ \ \forall f\in{\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}.

(2.4)

Цей факт виплива з означення просторв ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ та рвност (2.1).

Останн зауваження да можливсть узагальнити твердження 2.1 наступним чином.

Твердження 2.2 ([46]).

Нехай $\{g_{\alpha}\}$ – см’я обмежених пдмножин, як залежать вд параметра $\alpha\in{\mathbb{N}}$ таких, що будь-яке число $n\in{\mathbb{N}}$ належить усм множинам $g_{\alpha}$ з достатньо великими ндексами $\alpha$ . Нехай, дал, $f\in{{\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}}$ , $p\in(0,\infty),$

S_{g_{\alpha}}(f)=S_{g_{\alpha}}(f)_{\varphi}=\sum_{k\in g_{\alpha}}\widehat{f}(k)\varphi_{k}

– частинна сума ряду $S[f]_{\varphi},$ яка вдповда множин $g_{\alpha}.$ Тод серед усх сум вигляду $\Phi_{g_{\alpha}}=\sum_{k\in g_{\alpha}}c_{k}\varphi_{k}$ , $c_{k}\in{\mathbb{C}}$ , найменше вдхиляться вд $f$ частинна сума $S_{g_{\alpha}}(f),$ тобто

\inf\limits_{c_{k}}\|f-\Phi_{g_{\alpha}}\|_{{}_{\scriptstyle p}}=\|f-S_{g_{\alpha}}(f)\|_{{}_{\scriptstyle p}}.

При цьому

\|f-S_{g_{\alpha}}(f)\|_{{}_{\scriptstyle p}}^{p}=\|f\|_{{}_{\scriptstyle p}}^{p}-\sum_{k\in g_{\alpha}}|\widehat{f}(k)|^{p}

\lim_{\alpha\to\infty}\|f-S_{g_{\alpha}}(f)\|_{{}_{\scriptstyle p}}=0.

2.2 Деяк реалзац та узагальнення.

Розглянемо декiлька прикладiв реалiзацiй та узагальнень розглядуваних у п. 2.1 побудов (див., наприклад, [46]).

2.2.1. Простори ${\mathcal{S}}^{p}$ . Нехай ${\mathbb{R}}^{d}$ – $d$ -вимрний, $d\geq 1$ , евклдв простр, ${\bf x}=(x_{1},\ldots,x_{d})$ – його елементи, ${\mathbb{Z}}^{d}$ – цлочисельна рештка в ${\mathbb{R}}^{d}$ , тобто, множина векторв ${\bf k}=(k_{1},\ldots,k_{d})$ з цлочисельними координатами, $({\bf x},{\bf y})=x_{1}y_{1}+\cdots+x_{d}y_{d}$ , $|{\bf x}|=\sqrt{({\bf x},{\bf x})}$ , зокрема, $({\bf k},{\bf x})=k_{1}x_{1}+\cdots+k_{d}x_{d}$ , $|{\bf k}|=\sqrt{k_{1}^{2}+\cdots+k_{d}^{2}}.$

Нехай, дал, $L=L({\mathbb{T}}^{d})$ – множина всх $2\pi$ -перодичних за кожною з змнних функцй $f({\bf x})=f(x_{1},\cdots,x_{d})$ , сумовних на куб перодв ${\mathbb{T}}^{d}:=[0,2\pi)^{d}$ .

Якщо $f\in L$ , то через $S[f]$ позначають ряд Фур’ функц $f$ за тригонометричною системою $\{{\mathrm{e}}^{{\mathrm{i}}({\bf k},{\bf x})}\}_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}$ , тобто

S[f]=\sum\limits_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}\widehat{f}({\bf k}){\mathrm{e}}^{{\mathrm{i}}({\bf k},{\bf x})}.

(2.5)

де

\widehat{f}({\bf k}):=(2\pi)^{-d}\int_{\mathbb{T}^{d}}f({\bf x}){\mathrm{e}}^{-{\mathrm{i}}({\bf k},{\bf x})}{\mathrm{d}}{\bf x},\quad{\bf k}\in\mathbb{Z}^{d}.

(2.6)

Якщо ототожнити функц, екввалентн вдносно мри Лебега, то за простр ${\mathscr{X}}$ можна взяти простр $L({\mathbb{T}}^{d})$ , а за систему $\varphi$ – тригонометричну систему $\tau=\{\tau_{s}({\bf x})\}_{s=1}^{\infty}$ , де

\tau_{s}({\bf x})={\mathrm{e}}^{{\mathrm{i}}({\bf k}_{s},{\bf x})},\quad{\bf k}_{s}\in{\mathbb{Z}}^{m},\ \ s=1,2,\ldots,

(2.7)

утворену з системи $\{{\mathrm{e}}^{{\mathrm{i}}({\bf k},{\bf x})}\}_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}$ шляхом довльно нумерац елементв; скалярний добуток в такому випадку задаться у вдомий спосб:

(f,\tau_{s})=(2\pi)^{-d}\int_{\mathbb{T}^{d}}f({\bf x})\overline{\tau}_{s}({\bf x}){\mathrm{d}}{\bf x}=\widehat{f}({\bf k}_{s})=\widehat{f}_{\tau}(s).

(2.8)

Отриман при цьому множини ${\mathcal{S}}^{p}_{\tau}$ згдно з (2.4) не залежать вд нумерац системи $\{{\mathrm{e}}^{{\mathrm{i}}({\bf k},{\bf x})}\}_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}$ надал позначаються через ${\mathcal{S}}^{p}$ .

2.2.2. Простори $l_{p}$ . Виберемо тепер в рол ${\mathscr{X}}$ – простр усх послдовностей $x=\{x_{i}\}_{i=1}^{\infty}$ комплексних чисел, у якому операц додавання та множення на скаляр визначаються в стандартний спосб. У рол $\varphi$ – систему послдовностей $e=\{e_{k}\}_{k=1}^{\infty},$ де $e_{k}=\{e_{ki}\}_{i=1}^{\infty}$ так, що $e_{kk}=1$ $e_{ki}=0$ при $k\not=i$ .

Скалярний добуток елементв $x\in{\mathscr{X}}$ на елементи системи $e$ визначимо спввдношеннями

(x,e_{k})=\widehat{x}_{e}(k)=x_{k},\quad(e_{k},x)=\overline{x_{k}},\quad k\in{\mathbb{N}}.

при фксованому $p\in(0,\infty)$ розглянемо простори ${\mathcal{S}}^{p}_{e}({\mathscr{X}})$ всх послдовностей $x=\{x_{i}\}_{i=1}^{\infty}$ комплексних чисел з скнченною (кваз-)нормою

\|x\|_{{}_{\scriptstyle p,e}}=\Big(\sum^{\infty}_{k=1}|\widehat{x}_{e}(k)|^{p}\Big)^{\frac{1}{p}}=\Big(\sum^{\infty}_{k=1}|x_{k}|^{p}\Big)^{\frac{1}{p}}.

({2.1}^{'})

Очевидно, що ${\mathcal{S}}^{p}_{e}({\mathscr{X}})$ збгаються з вдомими просторами послдовностей $l_{p}$ .

2.2.3. Простори ${\mathcal{S}}^{p,\,\mu}_{\varphi}$ деяким узагальненням просторв ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ . Вони були введен в робот О. .Степанця та В. . Рукасова [48] будуються за тю ж схемою, що й останн, однак в цьому випадку функцонал вигляду

\bigg(\sum^{\infty}_{k=1}{\big|\cdot\big|}^{p}\bigg)^{\frac{1}{p}}

у спввдношенн (2.1) слд замнити на функцонал з вагою $\mu$

\bigg(\sum^{\infty}_{k=1}{\big|\cdot\big|}^{p}\mu^{p}_{k}\bigg)^{\frac{1}{p}},

де $\mu=\{\mu_{k}\}^{\infty}_{k=1}$ — задана система невд’мних чисел, $\mu_{k}\geq 0$ , $k\in{\mathbb{N}}.$ При цьому якщо $\mu_{k}\equiv 1,$ то ${\mathcal{S}}^{p,\,\mu}_{\varphi}={\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ .

2.2.4. Простори ${\mathcal{S}}^{p}_{\Phi}$ введено в 2003 роц О. . Степанцем [43]. При х означенн використовуються подбна до наведених вище схема, яка поляга в наступному. Нехай ${\mathscr{X}}$ та ${\mathscr{Y}}$ – деяк лнйн комплексн простори векторв $x$ та $y$ вдповдно. Припустимо, що на ${\mathscr{X}}$ задано лнйний оператор $\Phi$ , який д в ${\mathscr{Y}}$ , а на деякй пдмножин ${\mathscr{Y}}^{\prime}\subset{\mathscr{Y}}$ визначено функцонал $f$ . Нехай, дал, $E(\Phi)$ – множина значень оператора $\Phi$ , ${\mathscr{X}}^{\prime}$ – прообраз множини ${\mathscr{Y}}^{\prime}\subset E(\Phi)$ при вдображенн $\Phi$ . В такому випадку на ${\mathscr{X}}^{\prime}$ можна визначити функцонал $f^{\prime}$ за допомогою рвност

f^{\prime}(x)=f(\Phi(x)),\qquad x\in{\mathscr{X}}^{\prime}

(2.9)

Якщо в рол $f$ вибрати функцонал, що зада на ${\mathscr{Y}}^{\prime}$ норму (або квазнорму), то рвнсть (2.9) буде визначати аналогчну величину на ${\mathscr{X}}^{\prime}$ .

Нехай $({\mathbb{R}}^{d},d\mu)$ , $d\geq 1$ , — $d$ -вимрний евклдв простр точок ${\bf x}=(x_{1},\ldots,x_{d})$ , визначений на борелевй $\sigma$ -алгебр ${\mathcal{B}}$ з скнченною $\sigma$ -аддитивною неперервною мрою, $A$ — $\mu$ -вимрна пдмножина з $({\mathbb{R}}^{d},{\mathrm{d}}\mu)$ , $\mu$ -мра яко дорвню $a$ , де $a$ — або скнченне число, або ж $a=\infty$ ; ${\mathscr{Y}}={\mathscr{Y}}(A,{\mathrm{d}}\mu)$ — множина всх заданих на $A$ функцй $y=y({\bf x})$ , вимрних вдносно мри ${\mathrm{d}}\mu$ .

При заданому $p\in(0,\infty]$ через $L_{p}(A,{\mathrm{d}}\mu)$ позначають пдмножину функций з ${\mathscr{Y}}(A,{\mathrm{d}}\mu)$ , для яких скнченною (кваз-)норма

\|y\|_{L_{p}(A,{\mathrm{d}}\mu)}=\left\{\begin{matrix}\Big(\int_{A}|\ y({\bf x})|^{p}\ {\mathrm{d}}\mu\Big)^{1/p},\quad\hfill&p\in(0,\infty),\\ \mathop{\mbox{ess\,sup}}\limits_{{\bf x}\in A}|\ y({\bf x})|,\hfill&p=\infty.\end{matrix}\right.

(2.10)

Нехай тепер ${\mathscr{X}}$ — деякий лнйний простр векторв $x$ , $\Phi$ — лнйний оператор, який д з ${\mathscr{X}}$ в ${\mathscr{Y}}(A,{\mathrm{d}}\mu)$ :

\Phi:{\mathscr{X}}\rightarrow{\mathscr{Y}}{(A,{\mathrm{d}}\mu)},\quad\Phi(x)\mathop{=}\limits^{\rm df}\widehat{x},\quad x\in{\mathscr{X}},\quad\widehat{x}\in{\mathscr{Y}}{(A,{\mathrm{d}}\mu)}.

При довльному фксованому $p\in(0,\infty]$ покладають

{\mathcal{S}}_{\Phi}^{p}={\mathcal{S}}_{\Phi}^{p}\>{({\mathscr{X}};{\mathscr{Y}})}=\left\{x\in{\mathscr{X}}:\|x\|_{p}=\|x\|_{p,\Phi}=\|\widehat{x}\|_{L_{p}(A,{\mathrm{d}}\mu)}<\infty\right\}.

Елементи $x_{1},x_{2}\in{\mathscr{X}}$ вважають тотожними в ${\mathcal{S}}_{\Phi}^{p}$ , якщо за мрою ${\mathrm{d}}\mu$ майже скрзь $\widehat{x}_{1}({\bf t})=\widehat{x}_{2}({\bf t})$ .

Таким чином, множина ${\mathcal{S}}_{\Phi}^{p}$ — множина всх векторв $x{\in}{\mathscr{X}}$ , як прообразами функцй з множини $L_{p}{(A,{\mathrm{d}}\mu)}$ при вдображенн $\Phi$ .

Простори ${\mathcal{S}}_{\varphi}^{p,\,\mu}$ (а отже, ${\mathcal{S}}_{\varphi}^{p}$ ) частковими випадками просторв ${\mathcal{S}}_{\Phi}^{p}$ . Дйсно, якщо в даному простор ${\mathscr{X}}$ означити оператор $\Phi$ , який кожному $x\in{\mathscr{X}}$ ставить у вдповднсть послдовнсть $y=\left\{y_{k}\right\}^{\infty}_{k=1}$ , де $y_{k}=\widehat{x}_{\varphi}(k)$ ; за множину $({\mathbb{R}}^{d},{\mathrm{d}}\mu)$ взяти простр ${\mathbb{R}}^{1}$ з мрою ${\mathrm{d}}\mu$ , носм яко множина $\mathbb{Z}^{1}$ цлочисельних точок $k$ , в яких $\mu(k)\equiv\mu_{k}$ ; покласти $A=\left\{k\in{\mathbb{Z}}^{1},\quad k\geq 1\>\right\}$ , то в такому випадку ${\mathscr{Y}}(A,{\mathrm{d}}\mu)$ — множина всх послдовностей $y$ , для яких скнченною величина

\|y\|_{{}_{L_{p}(A,{\mathrm{d}}\mu)}}\>=\bigg(\sum^{\infty}_{k=1}{|y_{k}|}^{p}\bigg)^{\frac{1}{p}},\quad p\in(0,\infty)

2.3 $\psi$ -нтеграли та характеристичн послдовност.

2.3.1. У 2001 роц О. . Степанець ввв до розгляду наступн об’кти наближення у просторах ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ , тобто, пдмножини елементв, як вдповдають в класичнй теор апроксимац поняттю класу функцй [39], [42, Гл. 11].

Нехай $\psi=\{\psi_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ – довльна система комплексних чисел. Якщо для данного елемента $f\in{\mathscr{X}}$ , ряд Фур’ якого ма вигляд (2.2), сну елемент $F\in{\mathscr{X}}$ , для якого ряд Фур’ $S[F]_{\varphi}$ ма вигляд

S[F]_{\varphi}=\sum_{k=1}^{\infty}\psi_{k}\,\widehat{f}(k)\varphi_{k},

(2.11)

тобто, коли

\widehat{F}_{\varphi}(k)=\psi_{k}\,\widehat{f}(k),\quad k\in{\mathbb{N}},

(2.12)

то елемент $F$ називаться $\psi$ -нтегралом елемента $f$ . В такому випадку записують $F=\mathcal{J}^{\psi}f$ . Якщо $\mathfrak{N}$ – деяка пдмножина з ${\mathscr{X}}$ , то через $\psi\mathfrak{N}$ позначають множину $\psi$ -нтегралв усх елементв з $\mathfrak{N}$ . Зокрема, $\psi{\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ – множина $\psi$ -нтегралв всх елементв, як належать даному простору ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ .

Якщо $f$ $F$ пов’язан спввдношенням (2.11) або (2.12), то $f$ називають $\psi$ -похдною елемента $F$ позначають $f=D^{\,\psi}F=F^{\,\psi}.$

Надал обмежумося випадком, коли система $\varphi$ задовольня умову

\lim_{{k\rightarrow\infty}}|\psi_{k}|=0.

(2.13)

Зрозумло, що ця умова забезпечу вкладення $\psi{\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}\subset{\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ , яке ма мсце, зокрема, за умови обмеженост множини чисел $|\psi_{k}|$ , $k\in{\mathbb{N}}$ .

Нехай

U_{\varphi}^{p}=\,\left\{f\in{\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}:\quad\|f\|_{{}_{\scriptstyle p}}\leq 1\right\}

(2.14)

– одинична куля у даному простор ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ $\psi U_{\varphi}^{p}$ – множина $\psi$ -нтегралв всх елементв з $U_{\varphi}^{p}$ . Саме множини $\psi U_{\varphi}^{p}$ основними об’ктами апроксимац в просторах ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ . Якщо простр ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ повним, а

\psi_{k}\neq 0\quad\forall k\in{\mathbb{N}},

(2.15)

то внаслдок (2.12) та (2.14)

\psi\,U_{\varphi}^{p}=\bigg\{f\in{\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}:\quad\sum^{\infty}_{k=1}\bigg|\frac{\widehat{f}(k)}{\psi_{k}}\bigg|^{p}\leq 1\bigg\},

(2.16)

тобто, множина $\psi\,U_{\varphi}^{p}$ $p$ -елпсодом в простор ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ з пвосями, як дорвнюють $|\psi_{k}|$ .

2.3.2. Конструкцю агрегатв, як використовуються для наближення елементв $f\in{\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ , зручно визначати за допомогою спецально пдбраних характеристичних послдовностей $\varepsilon(\psi),\,g(\psi)$ $\delta(\psi)$ системи $\psi$ , як задаются в такий спосб [39], [42, Гл. 11].

Нехай $\psi=\{\psi_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ – довльна система комплексних чисел, як задовольняють умову (2.13). Через $\varepsilon(\psi)=\{\varepsilon_{1},\varepsilon_{2},\ldots\}$ позначають множину значень величин $|\psi_{k}|$ , впорядковану за х спаданням, через $g(\psi)=\{g_{1},g_{2},\ldots\}$ – послдовнсть множин

g_{n}=g_{n}(\psi)=\left\{k\in{\mathbb{N}}:|\psi_{k}\,|\geq\varepsilon_{n}\right\}

через $\delta(\psi)=\delta_{1},\delta_{2},\ldots$ – послдовнсть чисел $\delta_{n}=|g_{n}|,$ де $|g_{n}|$ – кльксть чисел $k\in{\mathbb{N}}$ , як належать множин $g_{n}$ . Через $g_{0}=g_{0}(\psi)$ позначають порожню множину вважають, що $\delta_{0}=0$ .

Враховуючи умову (2.13), послдовност $\varepsilon(\psi)$ $g(\psi)$ можна визначити такими спввдношеннями:

\displaystyle{\begin{matrix}\varepsilon_{1}=\sup\limits_{k\in{\mathbb{N}}}|\psi_{k}|,\ g_{1}=\{k\in{\mathbb{N}}:\ |\psi_{k}|=\varepsilon_{1}\},\quad\varepsilon_{n}=\sup\limits_{k\bar{\in}g_{n-1}}|\psi_{k}|,\cr\\ \ g_{n}=g_{n-1}\cup\{k\in{\mathbb{N}}:\ |\psi_{k}|=\varepsilon_{n}\},\quad n\in{\mathbb{N}}\setminus\{1\}.\end{matrix}}

(2.17)

За такого означення будь-яке число $n^{\ast}\in{\mathbb{N}}$ належить усм множинам $g_{n}$ з достатньо великими номерами $n$

\lim_{k\rightarrow\infty}\,\delta_{k}=\infty.

(2.18)

Зазначимо також, що якщо $\widetilde{\psi}=\{\widetilde{\psi}_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ – спадна перестановка системи чисел $|\psi_{k}|$ , $k=1,2,\ldots$ , то ма мсце рвнсть

\widetilde{\psi}_{k}=\varepsilon_{n}\quad\forall k\in(\delta_{n-1},\delta_{n}],\ \ n=1,2,\ldots.

(2.19)

2.4 Найкращ наближення ндивдуальних елементв множин $\psi{\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ .

Нехай $\psi=\{\psi_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ – довльна система комплексних чисел, пдпорядкованих умов (2.13), $\varepsilon(\psi),\,g(\psi)$ та $\delta(\psi)$ – вдповдн й характеристичн послдовност.

Величину

E_{n}(f)_{\psi,\,p}=\inf_{c_{k}\in{\mathbb{C}}}\Big\|\,f-\sum\limits_{k\in{g_{n-1}(\psi)}}c_{k}\,\varphi_{k}\Big\|_{{}_{\scriptstyle p}}

(2.20)

називають найкращим наближенням елемента $f\in{\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ довльними полномами, побудованими по областях $g_{n-1}(\psi)$ .

Наступне твердження встановлю зв’язок мж найкращим наближенням елемента $f$ найкращими наближеннями його $\psi$ -похдних. Подбн твердження в теор наближень прийнято називати прямими теоремами.

Теорема 2.1 ([42, Гл. 11], [46]).

Нехай $f\in{\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ , $p>0$ система $\psi=\{\psi_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ пдпорядкована умовам (2.13) та (2.15). Тод ряд

\sum\limits_{k=1}^{\infty}(\,\varepsilon^{p}_{k}-\varepsilon^{p}_{k-1})E^{p}_{k}(f)_{\psi,p}

збгаться при довльному $n\in{\mathbb{N}}$ справджуться рвнсть

E^{p}_{n}(f)_{\psi,p}={\varepsilon}^{p}_{n}\,E^{p}_{n}(f^{\psi})_{\psi,p}+\sum\limits^{\infty}_{k=n+1}\,(\varepsilon^{p}_{k}-\varepsilon^{p}_{k-1})\,E^{p}_{k}(f^{\psi})_{\psi,p}\;,

(2.21)

у якому величини $E_{n}(\cdot)_{\psi,p}$ визначаються рвнстю (2.20), а $\varepsilon_{k}$ , $k=1,2,\ldots,$ – елементи характеристично послдовност $\varepsilon(\psi)$ .

Теорема 2.2 у певному розумнн оберненою до попередньо: у нй за властивостями найкращого наближення елемента $f$ стверджуться про снування у нього похдних даться нформаця про найкраще наближення цих похдних.

Теорема 2.2 ([42, Гл. 11], [46]).

Нехай $f\in{\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}\cap\psi{\mathscr{X}}$ , $p>0$ , система $\psi=\{\psi_{k}\}^{\infty}_{k=1}$ пдпорядкована умовам (2.13) та (2.15)

\lim\limits_{k\rightarrow\infty}\,\varepsilon^{-1}_{k}\,E_{k}(f)_{\psi,p}=0.

(2.22)

Тод для того, щоб виконувалось включення $f\in\psi{\mathcal{S}}^{p}_{\varphi},$ необхдно та достатньо, щоб збгався ряд

\sum\limits_{k=2}^{\infty}(\,\varepsilon^{-p}_{k}-\varepsilon^{-p}_{k-1})E^{p}_{k}(f)_{\psi,p}.

(2.23)

Якщо цей ряд збгаться, то при довльному $n\in{\mathbb{N}}$ справджуться рвнсть

E^{p}_{n}(f)_{\psi,p}={\varepsilon}^{-p}_{n}\,E^{p}_{n}(f^{\psi})_{\psi,p}+\sum\limits^{\infty}_{k=n+1}\,(\varepsilon^{-p}_{k}-\varepsilon^{-p}_{k-1})\,E^{p}_{k}(f)_{\psi,p}\;,

(2.24)

у якому величини $E_{n}(\cdot)_{\psi,p}$ та $\varepsilon_{k}$ мають той же сенс, що в теорем 2.1.

2.5 Найкращ наближення та базисн поперечники $q$ -елпсодв.

2.5.1. Означення найкращих наближень та базисних поперечникв. Нехай $f$ – довльний елемент простору ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ $\gamma_{n}$ , $n\in{\mathbb{N}}$ , – будь-який набр з $n$ рзних натуральных чисел. Величину

E_{\gamma_{n}}(f)_{p}=\inf_{c_{k}\in{\mathbb{C}}}\Big\|\,f-\sum\limits_{k\in{\gamma_{n}}}c_{k}\,\varphi_{k}\Big\|_{{}_{\scriptstyle p}}

(2.25)

називають найкращим наближенням елемента $f\in{\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ $n$ -членними полномами, що вдповдають набору $\gamma_{n}$ .

Нехай, дал, $S_{\gamma_{n}}(f)=S_{\gamma_{n}}(f)_{\varphi}=\sum_{k\in\gamma_{n}}\widehat{f}_{\varphi}(k)\varphi_{k}$ – сума Фур’, яка вдповда набору $\gamma_{n}$ ,

{\mathscr{E}}_{\gamma_{n}}(f)_{p}\,=\|\,f-S_{\gamma_{n}}(f)\|_{p}

(2.26)

– наближення елемента $f\in{\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ сумою Фур’, що вдповда набору $\gamma_{n}$ .

Якщо ${\mathfrak{N}}$ – деяка пдмножина простору ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ , то через $E_{\gamma_{n}}(\mathfrak{N})_{p}$ та ${\mathscr{E}}_{\gamma_{n}}(\mathfrak{N})_{p}$ позначають точн верхн меж величин (2.25) та (2.26) по множин ${\mathfrak{N}}$ , тобто,

E_{\gamma_{n}}(\mathfrak{N})_{p}=\sup\limits_{f\in\mathfrak{N}}E_{\gamma_{n}}(f)_{p}\quad\mbox{\rm та}\quad{\mathscr{E}}_{\gamma_{n}}(\mathfrak{N})_{p}=\sup\limits_{f\in\,\mathfrak{N}}{\mathscr{E}}_{\gamma_{n}}(f)_{p}.

(2.27)

Характеристики

{\mathscr{D}}_{n}({\mathfrak{N}})_{p}=\inf\limits_{\gamma_{n}}E_{\gamma_{n}}({\mathfrak{N}})_{p}\quad\mbox{\rm та}\quad{\mathscr{D}}_{n}^{\perp}({\mathfrak{N}})_{p}=\inf\limits_{\gamma_{n}}{\mathscr{E}}_{\gamma_{n}}({\mathfrak{N}})_{p}

(2.28)

називають базисним та прокцйним поперечниками порядку $n$ множини ${\mathfrak{N}}$ в просторах ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ .

Зазначимо, що у випадку наближення перодичних функцй тригонометричними полномами величинам ${\mathscr{D}}_{n}({\mathfrak{N}})_{p}$ вдповдають тригонометричн (базисн) поперечники, а величинам ${\mathscr{D}}_{n}^{\perp}({\mathfrak{N}})_{p}$ – прокцйн (Фур’) поперечники.

2.5.2. Найкращ наближення та поперечники $q$ -елпсодв в просторах ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ при $0<q\leq p$ . Нехай $\psi=\{\psi_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ – довльна система комплексних чисел, як задовольняють умови (2.13) та (2.15) $q$ – довльне додатне число таке, що $0<q\leq p$ . У рол множин ${\mathfrak{N}}$ у спввдношеннях (2.27) та (2.28) будемо вибирати множини $\psi\,U_{\varphi}^{q}$ $q$ -елпсодв в просторах ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ , як задаються рвнстю (2.16) при $p=q$ .

Оскльки (див., наприклад, [69]) для будь-яко невд’мно послдовност $a=\{a_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ , $a_{k}\geq 0$ ,

\bigg(\sum\limits_{k=1}^{\infty}a_{k}^{p}\bigg)^{1/p}\leq\bigg(\sum\limits_{k=1}^{\infty}a_{k}^{q}\bigg)^{1/q},\quad 0<q\leq p,

(2.29)

то

S^{q}_{\varphi}\subset{\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}\quad\mbox{\rm та}\quad\psi U^{q}_{\varphi}\subset\psi U^{p}_{\varphi},\quad 0<q\leq p.

(2.30)

Для довльно системи комплексних чисел $\psi=\{\psi_{k}\}^{\infty}_{k=1}$ та будь-якого набору $\gamma_{n}$ з $n$ рзних натуральных чисел через $\psi_{\gamma_{n}}=\{\psi_{\gamma_{n}}(k)\}_{k=1}^{\infty}$ позначимо послдовнсть чисел таку, що

\psi_{\gamma_{n}}(k)=\left\{\begin{matrix}0,\quad\hfill&k\in\gamma_{n},\\ \psi_{k},\quad\hfill&k\overline{\in}\gamma_{n}.\end{matrix}\right.

(2.31)

Теорема 2.3 ([46]).

Нехай $\psi=\{\psi_{k}\}^{\infty}_{k=1}$ , – довльна система комплексних чисел, пдпорядкована умовам (2.13) та (2.15), $0<q\leq p$ . Тод для довльного набору $\gamma_{n}$ з $n$ рзних натуральных чисел, $n\in{\mathbb{N}}$ , справджуються рвност

E_{\gamma_{n}}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}={\mathscr{E}}_{\gamma_{n}}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}=\widetilde{\psi}_{\gamma_{n}}(1),

(2.32)

де $\widetilde{\psi}_{\gamma_{n}}(1)$ – перший член послдовност $\widetilde{\psi}_{\gamma_{n}}=\{\widetilde{\psi}_{\gamma_{n}}(k)\}^{\infty}_{k=1}$ , яка спадною перестановкою послдовност $\{|\psi_{\gamma_{n}}(k)|\}_{k=1}^{\infty}$ .

Нехай $\widetilde{\psi}=\{\widetilde{\psi}_{k}\}^{{\infty}}_{{k=1}}$ – спадна перестановка послдовност $\{|\psi_{k}|\}^{{\infty}}_{{k=1}}$ . Тод, розглядаючи точн нижн меж обох частин рвност (2.32) по всх можливих наборах $\gamma_{n}$ , неважко помтити, що точна нижня межа право частини (2.32) реалзуться набором

\gamma_{n}^{*}=\{i_{k}\in{\mathbb{N}}\ :\ |\psi_{i_{k}}|=\widetilde{\psi}_{k},\quad k=1,2,\ldots,n\},

(2.33)

при цьому $\widetilde{\psi}_{\gamma_{n}^{*}}(k)=\widetilde{\psi}_{n+k}$ , $k=1,2,\ldots$ . Тому внаслдок (2.28)

{\mathscr{D}}_{n}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}={\mathscr{D}}_{n}^{\perp}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}=\widetilde{\psi}_{\gamma_{n}^{*}}(1)=\widetilde{\psi}_{n+1}.

Отже, ма мсце таке твердження про точн значення поперечникв.

Теорема 2.4 ([46]).

Нехай $\psi=\{\psi_{k}\}^{\infty}_{k=1}$ , – довльна система комплексних чисел, пдпорядкована умовам (2.13) та (2.15), $0<q\leq p$ . Тод при кожному $n\in{\mathbb{N}}$ справджуються рвност

{\mathscr{D}}_{n}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}={\mathscr{D}}_{n}^{\perp}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}=\widetilde{\psi}_{n+1},

(2.34)

де $\widetilde{\psi}=\{\widetilde{\psi}_{k}\}^{\infty}_{k=1}$ – спадна перестановка послдовност $\{|\psi_{k}|\}_{k=1}^{\infty}$ . При цьому для набору чисел $\gamma_{n}^{*}$ , означеного рвнстю (2.33), мають мсце рвност

{\mathscr{D}}_{n}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}={\mathscr{D}}_{n}^{\perp}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}=E_{\gamma_{n}^{*}}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}

={\mathscr{E}}_{\gamma_{n}^{*}}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}=\widetilde{\psi}_{\gamma_{n}^{*}}(1)=\widetilde{\psi}_{n+1}.

(2.35)

2.5.3. Найкращ наближення та базисн поперечники $q$ -елпсодв в просторах ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ при $0<p<q$ . Наведемо аналоги теорем 2.3 та 2.4 у випадку, коли $q>p>0$ . Як вище, припускамо, що система чисел $\psi$ пдпорядкована умов (2.15), а також умов

\|\psi\|_{l_{\frac{pq}{q-p}}}=\bigg(\sum\limits_{k=1}^{\infty}|\psi_{k}|^{\frac{pq}{q-p}}\bigg)^{\frac{q-p}{pq}}<\infty,\quad 0<p<q.

(2.36)

яка забезпечу вкладення

\psi U^{q}_{\varphi}\subset{\mathcal{S}}^{p}_{\varphi},\quad 0<p<q.

(2.37)

Теорема 2.5 ([46]).

Нехай $0<p<q$ , $\psi=\{\psi_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ – система чисел, пдпорядкована умовам (2.15) та (2.36). Тод для довльного набору $\gamma_{n}$ з $n$ рзних натуральных чисел, $n\in{\mathbb{N}}$ , справджуються рвност

E_{\gamma_{n}}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}={\mathscr{E}}_{\gamma_{n}}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}=\bigg(\sum_{k=1}^{\infty}\,(\widetilde{\psi}_{\gamma_{n}}(k))^{\frac{p\,q}{q-p}}\bigg)^{\frac{q-p}{p\,q}},

(2.38)

де $\widetilde{\psi}_{\gamma_{n}}=\{\widetilde{\psi}_{\gamma_{n}}(k)\}^{\infty}_{k=1}$ – спадна перестановка послдовност $\{|\psi_{\gamma_{n}}(k)|\}_{k=1}^{\infty}$ .

Розглядаючи точн нижн меж обох частин рвност (2.38) по всх можливих наборах $\gamma_{n}$ , можна переконатись, що точна нижня межа право частини (2.38) реалзуться набором $\gamma^{\ast}_{n}$ , який визначаться спввдношенням (2.33). Тому внаслдок (2.28)

{\mathscr{D}}_{n}(\psi\,U_{\varphi}^{q})_{p}\!=\!{\mathscr{D}}_{n}^{\perp}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}=\!\!\bigg(\sum_{k=1}^{\infty}\,(\widetilde{\psi}_{\gamma^{\ast}_{n}}(k))^{\frac{p\,q}{q-p}}\!\!\bigg)^{\!\!\frac{q-p}{p\,q}}\!\!\!\!=\!\!\bigg(\sum_{k=n+1}^{\infty}\widetilde{\psi}_{k}^{\frac{p\,q}{q-p}}\bigg)^{\!\!\frac{q-p}{p\,q}}\!\!\!\!.

Отже, справджуться таке твердження про значення поперечникв.

Теорема 2.6 ([46]).

Нехай $0<p<q$ $\psi=\{\psi_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ – система чисел, пдпорядкована умовам (2.15) та (2.36). Тод при кожному $n\in{\mathbb{N}}$ мають мсце рвност

{\mathscr{D}}_{n}(\psi\,U_{\varphi}^{q})_{p}={\mathscr{D}}_{n}^{\perp}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}=\bigg(\sum_{k=n+1}^{\infty}\widetilde{\psi}_{k}^{\frac{p\,q}{q-p}}\bigg)^{\frac{q-p}{p\,q}},

(2.39)

де $\widetilde{\psi}=\{\widetilde{\psi}_{k}\}^{\infty}_{k=1}$ – спадна перестановка послдовност $\{|\psi_{k}|\}_{k=1}^{\infty}$ . При цьому для набору чисел $\gamma_{n}^{*}$ , який визначаться рвнстю (2.33), справджуються рвност

{\mathscr{D}}_{n}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}={\mathscr{D}}_{n}^{\perp}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}=E_{\gamma_{n}^{*}}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}={\mathscr{E}}_{\gamma_{n}^{*}}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}

=\bigg(\sum_{k=1}^{\infty}\,(\widetilde{\psi}_{\gamma^{\ast}_{n}}(k))^{\frac{p\,q}{q-p}}\bigg)^{\frac{q-p}{p\,q}}=\bigg(\sum_{k=n+1}^{\infty}\widetilde{\psi}_{k}^{\frac{p\,q}{q-p}}\bigg)^{\frac{q-p}{p\,q}}.

(2.40)

Звернемо увагу на те, що послдовнсть $\widetilde{\psi}_{k}$ , $k\in{\mathbb{N}}$ , в загальному випадку ступнчастою. Тому внаслдок (2.34) такий самий характер ма величина ${\mathscr{D}}_{n}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}$ при $p\geq q>0$ . Якщо ж $p<q$ , то згдно з (2.39) ця величина строго спада з ростом параметра $n$ .

Зазначимо, що нтегральн аналоги теорем 2.3–2.6 встановлено в роботах [43, 52, 54, 55, 83]. У роботах [84], [85] та [71] твердження теорем 2.3–2.6 було поширено вдповдно на простори з змнним показником пдсумовування $l_{\bf p}$ , простори Орлича $l_{M}$ та модулярн простори Мусляка-Орлича $l_{\bf M}$ .

2.6 Наближення полномами, побудованими по областях $g_{n}(\psi)$ , та колмогоровськ поперечники $p$ -елпсодв.

2.6.1. Наближення полномами, побудованими по областях $g_{n}(\psi)$ . Нехай $\psi=\{\psi_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ – довльна система комплексних чисел, як задовольняють умову (2.13). Розглянемо окремо випадок, коли апроксимуюч полноми визначаються областями $g_{n}(\psi)$ , побудованими по данй систем комплексних чисел $\psi$ згдно з формулами (2.17). Для довльного елемента $f\in\psi{\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ позначимо

S_{n}(f)_{\varphi,\psi}:=S_{g_{n}(\psi)}(f)=\sum_{k\in g_{n}(\psi)}\,\widehat{f}(k)\,\varphi_{k},\quad S_{0}(f)_{\varphi,\psi}=\theta,

(2.41)

де $g_{n}(\psi)$ , $n=1,2,\ldots$ , – елементи послдовност $g(\psi)$ , $\theta$ – нульовий елемент простору ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ ,

{\mathscr{E}}_{n}(f)_{\psi,\,p}\,=\|\,f-S_{n-1}(f)_{{\varphi,\,\psi}}\|_{{}_{\scriptstyle p}}.

(2.42)

Якщо ${\mathfrak{N}}$ – деяка пдмножина з $\psi{\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ , то покладамо

{\mathscr{E}}_{n}({\mathfrak{N}})_{\psi,\,p}\,=\sup\limits_{f\in{\mathfrak{N}}}\,{\mathscr{E}}_{n}(f)_{{\psi,\,p}}.

(2.43)

та

E_{n}({\mathfrak{N}})_{\psi,\,p}=\sup\limits_{f\in{\mathfrak{N}}}\,E_{n}(f)_{\psi,\,p}.

(2.44)

Враховуючи рвност (2.19) та прийнят позначення, наводимо так твердження – наслдки з теорем 2.3 та 2.5.

Наслдок 2.1 ([46]).

Нехай $\psi=\{\psi_{k}\}^{\infty}_{k=1}$ , – довльна система комплексних чисел, пдпорядкована умовам (2.13) та (2.15), $0<q\leq p$ . Тод для кожного $n\in{\mathbb{N}}$ справджуються рвност

E_{n}(\psi U_{\varphi}^{p})_{\psi,p}={\mathscr{E}}_{n}(\psi\,U_{\varphi}^{p})_{\psi,\,p}=\varepsilon_{n},

(2.45)

де $\varepsilon_{n}$ – $n$ -й член характеристично послдовност $\varepsilon(\psi)$ .

Наслдок 2.2 ([46]).

Нехай $\psi=\{\psi_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ – система комплексних чисел, пдпорядкована умовам (2.15) та (2.36), $0<p<q$ . Тод для кожного $n\in{\mathbb{N}}$ справджуються рвност

E_{n}(\psi U^{q}_{\varphi})_{\psi,p}={\mathscr{E}}_{n}(\psi U^{q}_{\varphi})_{\psi,p}=\bigg(\sum\limits_{k=\delta_{n-1}+1}^{\infty}\widetilde{\psi}_{k}^{\frac{pq}{q-p}}\bigg)^{\frac{q-p}{pq}}\,,

(2.46)

де $\widetilde{\psi}=\{\widetilde{\psi}_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ – спадна перестановка послдовност $\{|\psi_{k}|\}_{k=1}^{\infty}$ , а $\delta_{n}$ – члени характеристично послдовност $\delta(\psi)$ .

2.6.2. Колмогоровськ поперечники $p$ -елпсодв. Нехай $Y$ – лнйний нормований простр, $\mathfrak{M}$ – центрально-симетрична множина в ньому $\mathcal{F}_{n}$ – множина всх пдпросторв $F_{n}$ розмрност $n\in{\mathbb{N}}$ простору $Y$ . Величину

d_{n}(\mathfrak{M};Y)=\inf\limits_{F_{n}\in{\mathcal{F}}_{n}}\,\sup\limits_{x\in\mathfrak{M}}\,\inf\limits_{u\in F_{n}}\,\|x-u\|_{{Y}}

називають поперечником за Колмогоровим множини ${\mathfrak{M}}$ у простор $Y$ .

Теорема 2.7 ([46]).

Нехай $\psi=\{\psi_{k}\}$ , $k=1,2,\ldots$ , – система комплексних чисел, пдпорядкована умовам (2.13) та (2.15). Тод при довльних $p\in[1,\infty)$ та $n\in{\mathbb{N}}$ справджуються рвност

d_{\delta_{n-1}}(\psi U_{\varphi}^{p})=d_{\delta_{n-1}+1}(\psi U_{\varphi}^{p})=\ldots

=d_{\delta_{n}-1}(\psi U_{\varphi}^{p})=E_{n}(\psi U_{\varphi}^{p})_{\psi,p}=\varepsilon_{n},

(2.47)

у яких $\delta_{s}$ та $\varepsilon_{s}$ , $s=1,2,\ldots,$ – елементи характеристичних послдовностей $\delta(\psi)$ та $\varepsilon(\psi)$ системи $\psi$ , а $\delta_{0}=0$ .

Зазначимо, що у скнченно вимрних просторах $l_{p}^{d}$ твердження, аналогчне до теореми 2.7, виплива з теореми 2.1 глави VI монограф А. Пнкуса [28]. У роботах [84], [85] та [71] твердження теореми 2.7 поширено вдповдно на простори з змнним показником пдсумовування $l_{\bf p}$ , простори Орлича $l_{M}$ та модулярн простори Мусляка-Орлича $l_{\bf M}$ .

2.7 Найкращ $n$ -членн наближення.

2.7.1. Найкращ $n$ -членн наближення $q$ -елпсодв в просторах ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ при $0<q\leq p$ . Нехай $n\in{\mathbb{N}}$ , $\gamma_{n}$ – довльний набр з $n$ натуральних чисел

P_{\gamma_{n}}=\sum\limits_{k\in\gamma_{n}}\alpha_{k}\varphi_{k},

(2.48)

де $\alpha_{k}$ – комплексн числа. Величину

e_{n}(f)_{p}=e_{n}(f)_{\varphi,p}=\inf\limits_{\alpha_{k},\,\gamma_{n}}\|f-P_{\gamma_{n}}\|_{p}.

(2.49)

називають найкращим $n$ -членним наближенням елемента $f\in{\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ в простор ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ . Якщо ${\mathfrak{N}}$ – деяка пдмножина з ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ , то покладамо

e_{n}({\mathfrak{N}})_{p}=\sup\limits_{f\in{\mathfrak{N}}}e_{n}(f)_{p}.

(2.50)

Величини, аналогчн до величин (2.49), вперше введен С. Б. Стчкним [57], х властивост дослджувались в теор наближень перодичних функцй багатьма авторами (див., наприклад, [31, 22, 63, 64, 42] та н.). Варто зазначити, що ранше Е. Шмдт [86] розглядав величину найкращого блнйного наближення, яка в дейному план близькою до величин вигляду (2.49).

В даному пдроздл визначаються величини вигляду (2.50) у випадку, коли ${\mathfrak{N}}$ $q$ -елпсодами $\psi\,U_{\varphi}^{q}$ (див. означення (2.16)). Як вище, вважамо, що $\psi=\{\psi_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ – довльна система комплексних чисел, як задовольняють умови (2.13) та (2.15). В такому випадку, як вже зазначалося, при $0<q\leq p$ виконуться вкладення $\psi U^{q}_{\varphi}\subset{\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ , а отже, величина (2.50) ма змст.

Теорема 2.8 ([42, Гл. 11], [46]).

Нехай $\psi=\{\psi_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ – система чисел, пдпорядкована умовам (2.13) та (2.15), $0<q\leq p$ . Тод при довльному $n\in{\mathbb{N}}$ справджуться рвнсть

e_{n}^{p}(\psi U^{q}_{\varphi})_{p}=\sup\limits_{s>n}(s-n)\bigg(\sum\limits_{k=1}^{s}\widetilde{\psi}_{k}^{-q}\bigg)^{-\frac{p}{q}},

(2.51)

де $\widetilde{\psi}=\{\widetilde{\psi}_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ – спадна перестановка послдовност чисел $\{|\psi_{k}|\}_{k=1}^{\infty}$ . Точна верхня межа в правй частин (2.51) досягаться при деякому скнченному значенн $s^{*}$ .

У випадку, коли вс числа послдовност $\psi$ дорвнюють одиниц, тобто, коли $\psi U^{q}_{\varphi}=U^{q}_{\varphi}$ , $0<q\leq p$ , ма мсце таке твердження.

Теорема 2.9 ([42, Гл. 11], [46]).

Нехай $0<q\leq p$ . Тод при довльному $n\in{\mathbb{N}}$ справджуться рвнсть

e_{n}^{p}(U^{q}_{\varphi})_{p}=\sup\limits_{s>n}\frac{s-n}{s^{1/q}}.

(2.52)

При $p=q$ точна верхня межа в правй частин (2.52) дорвню одиниц. Якщо ж $q<p$ , то вона досягаться в однй з точок $\Big[\frac{n}{1-q/p}\Big]$ або ж $\Big[\frac{n}{1-q/p}\Big]+1$ , де $[c]$ — цла частина числа $c$ .

2.7.2. Найкращ $n$ -членн наближення $q$ -елпсодв в просторах ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ при $0<p<q$ . В цьому пдроздл наведено точн значення величини $e_{n}(\psi U^{q}_{\varphi})_{p}$ за умови, що $0<p<q$ . Як вище, припускамо, що система чисел $\psi$ пдпорядкована умов (2.15), а також умов (2.36), яка гаранту вкладення $\psi U^{q}_{\varphi}\subset S^{p}_{\varphi}$ .

Теорема 2.10 ([42, Гл. 11], [46]).

Нехай $0<p<q$ $\psi=\{\psi_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ – система чисел, пдпорядкована умовам (2.15) та (2.36). Тод при довльному $n\in{\mathbb{N}}$ справджуться рвнсть

e_{n}(\psi U^{q}_{\varphi})_{p}=\bigg((s^{*}-n)^{\frac{q}{q-p}}\bigg(\sum\limits_{k=1}^{s^{*}}\widetilde{\psi}_{k}^{-q}\bigg)^{-\frac{p}{q-p}}+\sum\limits_{k=s^{*}+1}^{\infty}\widetilde{\psi}_{k}^{\frac{pq}{q-p}}\bigg)^{\frac{q-p}{pq}},

(2.53)

де $\widetilde{\psi}=\{\widetilde{\psi}_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ – спадна перестановка послдовност чисел $\{|\psi_{k}|\}_{k=1}^{\infty}$ , а число $s^{*}$ вибране з умови

\widetilde{\psi}_{s^{*}}^{-q}\leq\frac{1}{s^{*}-n}\sum\limits_{k=1}^{s^{*}}\widetilde{\psi}_{k}^{-q}<\widetilde{\psi}_{s^{*}+1}^{-q}.

(2.54)

Таке число $s^{*}$ сну дине.

Зазначимо, що аналоги теорем 2.8, 2.9 та 2.10 у випадку апроксимац нтегралами заданого рангу встановлено в роботах [43, 52, 55]. У просторах $l_{p}^{d}$ скнченних послдовностей аналогчн твердження при всх $0<p,\,q\leq\infty$ отримано в робот [19].

У робот [32] твердження теорем 2.8 та 2.10 розповсюджено на простори ${\mathcal{S}}^{p,\mu}_{\varphi}$ , а в [85] твердження теореми 2.8 дещо розповсюджено на простори Орлича $l_{M}$ .

2.8 Порядков оцнки найкращих $n$ -членних наближень та поперечникв $q$ -елпсодв в просторах ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ .

Аналз теорем 2.3–2.6, 2.7 та 2.8–2.10, показу, що точн значення апроксимативних характеристик у теоремах 2.3, 2.4 та 2.7, виражаються у термнах величин, для яких явно прослдковуться х швидксть прямування до нуля при $n\to\infty$ . Вирази, у термнах яких визначен точн значення апроксимативних характеристик у теоремах 2.6, 2.8 та 2.10, потребували додаткових дослджень. Так дослдження були здйснен, зокрема, у роботах [52, 53, 55, 82]. При цьому ефективним виявився розвинений О. . Степанцем та його учнями апарат дослдження, який базуться на наведенй нижче класифкац опуклих функцй [41, Гл.3].

2.8.1. Класифкаця Степанця опуклих функцй. Нехай ${\mathfrak{M}}$ – множина всх опуклих донизу функцй $\psi(t)$ , неперервного аргументу $t\in[1,\infty)$ , як задовольняють умову $\mathop{\lim}\limits_{t\rightarrow\infty}\psi(t)=0$ :

{\mathfrak{M}}=\{\psi(t):\ \psi(t)>0,\ \psi(t_{1})-2\psi((t_{1}+t_{2})/2)

+\psi(t_{2})\geq 0\ \ \forall t_{1},t_{2}\in[1,\infty),\lim_{t\to\infty}\psi(t)=0\}.

Множина ${\mathfrak{M}}$ досить неоднордна за швидкстю прямування до нуля при $t\to\infty$ елементв: функц $\psi(t)$ можуть спадати як дуже повльно, так дуже швидко. Тому виника необхднсть розбиття множини ${\mathfrak{M}}$ на пдмножини, що об’днують функц $\psi\in{\mathfrak{M}}$ , як в певному сенс мають однакову швидксть прямування до нуля.

В рол характеристики, за допомогою яко можна здйснити таке розбиття, О. . Степанець обрав пару функцй $\eta(t)=\eta(\psi;t)$ $\mu(t)=\mu(\psi;t)$ , що означаються в такий спосб. Нехай $\psi\in{\mathfrak{M}}$ , тод через $\eta(t)=\eta(\psi;t)$ позначають функцю, яка пов’язана з $\psi$ рвнстю

\psi(\eta(t))=\frac{1}{2}\psi(t),\ \ t\geq 1.

(2.55)

Внаслдок строго монотонност функц $\psi$ , характеристика $\eta(t)$ для всх $t\geq 1$ з (2.55) визначаться однозначно: $\eta(t)=\eta(\psi;t)=\psi^{-1}(\frac{1}{2}\psi(t)).$ Функця $\mu(t)$ задаться рвнстю

\mu(t)=\mu(\psi;t)=\frac{t}{\eta(t)-t}.

В залежност вд поведнки функц $\mu$ розрзняють так пдмножини множини ${\mathfrak{M}}$ :

{\mathfrak{M}}_{0}=\{\psi\in{\mathfrak{M}}\ :\ \ \ 0<\mu(\psi;t)\leq K\ \ \forall t\geq 1\ \ \},

{\mathfrak{M}}_{\infty}=\{\psi\in{\mathfrak{M}}\ :\ \ \ 0<K\leq\mu(\psi;t)<\infty\ \ \forall t\geq 1\ \ \},

{\mathfrak{M}}_{C}{=}{\mathfrak{M}}_{0}\cap{\mathfrak{M}}_{\infty}{=}\{\psi\in{\mathfrak{M}}:\,0<K_{1}\leq\mu(\psi;t)\leq K_{2}\ \forall t\geq 1\}.

Через $B$ позначимо множину всх монотонно спадних до нуля при $t\to\infty$ функцй $\psi(t)$ , $t\geq 1$ , як задовольняють так звану $\Delta_{2}$ -умову:

{\psi(t)}\leq K{\psi(2t)}.

(2.56)

Як показано в [41, Гл.3, §3.16] ма мсце рвнсть

B\cap{\mathfrak{M}}={\mathfrak{M}}_{0}.

(2.57)

Зазначимо, що природними представниками множин ${\mathfrak{M}}_{C}$ функц $t^{-r}$ при $r>0$ , а також функц $t^{-r}\ln^{\varepsilon}(t{+}a)$ при довльних $\varepsilon\in{\mathbb{R}}$ , додатних $r$ $a$ , для яких $a\geq e^{3\varepsilon/r}-1$ та н. До множини ${\mathfrak{M}}_{0}$ належать також функц $\ln^{-r}(t+a)$ при довльних додатних $r$ $a$ .

Через ${\mathfrak{M}}^{+}_{\infty}$ позначають пдмножину всх функцй $\psi\in{\mathfrak{M}}$ , для яких $\mu(\psi;t)$ монотонно необмежено зроста при $t\to\infty$ :

{\mathfrak{M}}^{+}_{\infty}=\{\psi\in{\mathfrak{M}}\ :\ \ \ \mu(\psi;t)\uparrow\infty\ \ \}.

З ц множини видляють так пдмножини:

{\mathfrak{M}}\,^{\prime}_{\infty}=\{\psi\in{\mathfrak{M}}_{\infty}^{+}\ :\quad\alpha(\psi;t)\downarrow 0,\quad{\psi(t)}/{|\psi^{\prime}(t)|}\uparrow\infty\ \},

де

\alpha(\psi;t)=\frac{\psi(t)}{t|\psi^{\prime}(t)|},\ \ \psi^{\prime}(t):=\psi^{\prime}(t+),

{\mathfrak{M}}^{c}_{\infty}=\{\psi\in{\mathfrak{M}}_{\infty}^{+}\ :\quad\alpha(\psi;t)\downarrow 0,\ 0<K_{1}<{\psi(t)}/{|\psi^{\prime}(t)|}<K_{2}\}

{\mathfrak{M}}^{\prime\prime}_{\infty}=\{\psi\in{\mathfrak{M}}_{\infty}^{+}\ :\quad{\psi(t)}/{|\psi^{\prime}(t)|}\downarrow 0\ \}.

Природними представниками множин ${\mathfrak{M}}\,^{\prime}_{\infty}$ та ${\mathfrak{M}}^{c}_{\infty}$ функц ${\rm exp}(-\lambda t^{s})$ , $\lambda>0$ , при $s\in(0,1)$ та $s=1$ вдповдно. До множини ${\mathfrak{M}}^{\prime\prime}_{\infty}$ належать функц $\exp(-\lambda(t+a)^{r})$ при $\lambda>0$ , $r>1$ ${a\geq((r-1)/(r\lambda))^{1/r}-1}$ .

2.8.2. Порядков оцнки найкращих $n$ -членних наближень та поперечникв $q$ -елпсодв в просторах ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ . Порядков оцнки найкращих $n$ -членних наближень $q$ -елпсодв в просторах ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ мстяться в такому твердженн.

Теорема 2.11 ([52, 53, 82]).

Нехай $0<p,\,q<\infty$ , система чисел $\psi=\{\psi_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ при всх $k\in{\mathbb{N}}$ задовольня рвнсть $\widetilde{\psi}_{k}=\psi_{1}(k)$ , де $\widetilde{\psi}=\{\widetilde{\psi}_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ – спадна перестановка послдовност чисел $\{|\psi_{k}|\}_{k=1}^{\infty}$ , а $\psi_{1}$ – деяка додатна функця.

$1)$ Якщо функця $\psi_{1}^{p}$ належить множин $B$ , а при $0<p<q$ , крм цього, при всх $t$ , бльших деякого числа $t_{0}$ , опуклою та задовольня умову

t|\psi^{\prime}_{1}(t)|/{\psi_{1}(t)}\geq K_{0}>\beta,

(2.58)

де $\psi^{\prime}_{1}(t):=\psi^{\prime}_{1}(t+)$ , $\beta=d(1/p-1/q)$ , то

e_{n}(\psi\,U_{\varphi}^{q})_{p}\asymp{\psi_{1}(n+1)}{\,n^{\frac{1}{p}\,-\frac{1}{q}}}.

$2)$ Якщо функця $\psi_{1}^{p}\in{\mathfrak{M}}^{\prime}_{\infty}$ , то

e_{n}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}\asymp{\psi_{1}(n+1)}{(\eta(\psi_{1},n)-n)^{\frac{1}{p}-\frac{1}{q}}}.

$3)$ Якщо функця $\psi_{1}^{p}$ належить множин ${\mathfrak{M}}^{c}_{\infty}$ або ${\mathfrak{M}}\,^{\prime\prime}_{\infty}$ , то

e_{n}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}\asymp{\psi_{1}(n+1)},\quad n\to\infty.

Наведемо порядков оцнки поперечникв ${\mathscr{D}}_{n}(\psi\,U_{\varphi}^{q})_{p}$ та ${\mathscr{D}}_{n}^{\perp}(\psi\,U_{\varphi}^{q})_{p}$ при $0<p<q<\infty$ .

Теорема 2.12 ([52, 82]).

Нехай $0<p<q<\infty$ , система чисел $\psi=\{\psi_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ при всх $k\in{\mathbb{N}}$ задовольня рвнсть $\widetilde{\psi}_{k}=\psi_{1}(k)$ , де $\widetilde{\psi}=\{\widetilde{\psi}_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ – спадна перестановка послдовност чисел $\{|\psi_{k}|\}_{k=1}^{\infty}$ , а $\psi_{1}$ – деяка додатна функця.

$1)$ Якщо функця $\psi_{1}^{p}$ належить множин $B$ , при всх $t$ , бльших деякого числа $t_{0}$ , опуклою та задовольня умову (2.58) з $\beta=d(1/p-1/q)$ , то

{\mathscr{D}}_{n}(\psi\,U_{\varphi}^{q})_{p}\asymp{\mathscr{D}}_{n}^{\perp}(\psi\,U_{\varphi}^{q})_{p}\asymp{\psi_{1}(n+1)}{\,n^{\frac{1}{p}\,-\frac{1}{q}}}.

$2)$ Якщо функця $\psi_{1}^{p}\in{\mathfrak{M}}^{\prime}_{\infty}$ , то

{\mathscr{D}}_{n}(\psi\,U_{\varphi}^{q})_{p}\asymp{\mathscr{D}}_{n}^{\perp}(\psi\,U_{\varphi}^{q})_{p}\asymp{\psi_{1}(n+1)}{(\eta(\psi_{1},n)-n)^{\frac{1}{p}-\frac{1}{q}}}.

$3)$ Якщо функця $\psi_{1}^{p}$ належить множин ${\mathfrak{M}}^{c}_{\infty}$ або ${\mathfrak{M}}\,^{\prime\prime}_{\infty}$ , то

{\mathscr{D}}_{n}(\psi\,U_{\varphi}^{q})_{p}\asymp{\mathscr{D}}_{n}^{\perp}(\psi\,U_{\varphi}^{q})_{p}\asymp{\psi_{1}(n+1)}.

Порвнюючи порядков оцнки для величин $e_{n}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}$ та ${\mathscr{D}}_{n}(\psi\,U_{\varphi}^{q})_{p}$ бачимо, що у випадку, коли $0<q\leq p$ , а послдовнсть $\psi=\{\psi_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ така, що при всх натуральних $k$ виконуться рвнсть $\widetilde{\psi}_{k}=\psi_{1}(k)$ , де функця $\psi_{1}$ задовольня одну з умов 1) чи 2) теореми 2.11, мають мсце рвност

\lim\limits_{n\to\infty}\frac{e_{n}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}}{{\mathscr{D}}_{n}(\psi\,U_{\varphi}^{q})_{p}}=\lim\limits_{n\to\infty}\frac{e_{n}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}}{{\mathscr{D}}_{n}^{\perp}(\psi\,U_{\varphi}^{q})_{p}}=0.

Якщо ж $0<p<q$ $\psi_{1}$ задовольня одну з умов 1) чи 2), або ж якщо $0<p,\,q<\infty$ $\psi_{1}$ належить до одн з множин ${\mathfrak{M}}^{c}_{\infty}$ чи ${\mathfrak{M}}\,^{\prime\prime}_{\infty}$ , то

{e_{n}(\psi U_{\varphi}^{q})_{p}}\asymp{{\mathscr{D}}_{n}(\psi\,U_{\varphi}^{q})_{p}}\asymp{{\mathscr{D}}_{n}^{\perp}(\psi\,U_{\varphi}^{q})_{p}}.

2.9 Найкращ $n$ -членн наближення з обмеженнями

2.9.1. Найкращ $n$ -членн наближення з обмеженнями $q$ -елпсодв в просторах ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ при $0<q\leq p$ . Нехай $\Gamma_{n}$ – множина всх наборв $\gamma_{n}$ з $n$ рзних натуральних чисел. В такому випадку величину $e_{n}(f)_{p}$ , означена рвнстю (2.49), можна записати у вигляд

e_{n}(f)_{p}=\inf\limits_{\gamma_{n}\in\Gamma_{n}}E_{\gamma_{n}}(f)_{p}.

Поряд з $e_{n}(f)_{p}$ можна розглядати величини

e_{n}(f;\Gamma^{\,{}^{\prime}}_{n})_{p}=\inf\limits_{\gamma_{n}\in\,\Gamma_{n}^{\,{}^{\prime}}}E_{\gamma_{n}}(f)_{p},

(2.59)

де $\Gamma_{n}^{\,{}^{\prime}}$ – деяка пдмножина з $\Gamma_{n}$ . У зв’язку з цим величину $e_{n}(f)_{p}$ зручно назвати абсолютним найкращим $n$ -членним наближенням, а величину $e_{n}(f;\Gamma^{\,{}^{\prime}}_{n})_{p}$ – найкращим $n$ -членним наближенням з обмеженнями, маючи на уваз, що тут термн ‘‘обмеження’’ стосуться вибору пдмножини $\Gamma^{\,{}^{\prime}}_{n}$ .

В рол $\Gamma^{\,{}^{\prime}}_{n}$ розглянемо дв пдмножини $\Gamma^{(1)}_{n}$ та $\Gamma^{(2)}_{n}$ . Через $\Gamma^{(1)}_{n}$ позначають множину наборв

\gamma^{(1)}_{n}=\{j\,n+1,\;j\,n+2,\ldots(j+1)n\},\;j=0,1,\ldots;

а через $\Gamma^{(2)}_{n}$ – множину наборв

\gamma^{(2)}_{n}=\{j+1,\;j+2,\ldots j+n\},\;j=0,1,\ldots.

Зрозумло, що завжди $\Gamma^{(1)}_{n}\subset\Gamma^{(2)}_{n}\subset\Gamma_{n}$

e_{n}(f)_{p}\leq e_{n}(f;\Gamma^{(2)}_{n})_{p}\leq e_{n}(f;\Gamma^{(1)}_{n})_{p}.

(2.60)

Тому якщо $\mathfrak{N}$ – деяка пдмножина з ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$

e_{n}(\mathfrak{N};\Gamma^{\,{}^{\prime}}_{n})_{p}=\sup\limits_{f\in\,\mathfrak{N}}e_{n}(f;\Gamma^{\,{}^{\prime}}_{n})_{p}\,,

(2.61)

то мають мсце нервност

e_{n}(\mathfrak{N})_{p}\leq e_{n}(\mathfrak{N};\Gamma^{(2)}_{n})_{p}\leq e_{n}(\mathfrak{N};\Gamma^{(1)}_{n})_{p}.

(2.62)

Як ранше, в рол множин $\mathfrak{N}$ вибирамо множини $\psi\,U_{\varphi}^{q}$ , як задаються рвнстю (2.16) при $p=q$ .

Теорема 2.13 ([49, 45, 46]).

Нехай $0<q\leq p$ $\psi=\{\psi_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ – система комплексних чисел, для яких послдовнсть $|\psi_{k}|$ , $k=1,2,\ldots,$ монотонно пряму до нуля. Тод при довльному $n\in{\mathbb{N}}$ виконуються рвност

e_{n}(\psi\,U_{\varphi}^{q};\Gamma^{(1)})_{p}=e_{n}(\psi\,U_{\varphi}^{q};\Gamma^{(2)})_{p}=\frac{(s^{\ast}-1)^{1/p}}{\Big(\sum\limits_{k=1}^{s^{\ast}}|\,{\psi}_{(k-1)n+1}|^{-q}\Big)^{{1/q}}},

де $s^{\ast}$ – деяке натуральне число, для якого

\sup\limits_{s>1}\frac{(s-1)^{1/p}}{\Big(\sum\limits_{k=1}^{s}|{\psi}_{(k-1)n+1}|^{-q}\Big)^{{1/q}}}=\frac{(s^{\ast}-1)^{1/p}}{\Big(\sum\limits_{k=1}^{s^{\ast}}|{\psi}_{(k-1)n+1}|^{-q}\Big)^{{1/q}}}.

Таке число $s^{\ast}$ завжди сну.

2.9.2. Найкращ $n$ -членн наближення з обмеженнями $q$ -елпсодв в просторах ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ при $0<p<q$ . У випадку, коли $0<p<q$ точн значення величин $e_{n}(\psi\,U_{\varphi}^{q};\Gamma^{(1)})_{p}$ мстяться в такому твердженн.

Теорема 2.14 ([45, 46]).

Нехай $0<p<q$ $\psi=\{\psi_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ – система таких комплексних чисел, що виконуються умови (2.15) та (2.36) послдовнсть $\{|\psi_{k}|\}_{k=1}^{\infty}$ не зростаючи пряму до нуля. Тод при довльному $n\in{\mathbb{N}}$

e_{n}(\psi\,U_{\varphi}^{q};\Gamma^{(1)}_{n})_{p}=\bigg(\!(s^{*}-1)^{\frac{q}{q-p}}\Big(\sum\limits_{k=1}^{s^{*}}\widetilde{\psi}_{k}^{-q}\Big)^{-\frac{p}{q-p}}\!\!+\!\!\!\sum\limits_{k=s^{*}n+1}^{\infty}\widetilde{\psi}_{k}^{\frac{pq}{q-p}}\bigg)^{\frac{q-p}{pq}}\!\!,

де

\widetilde{\psi}_{k}=\Big(\sum\limits^{k\,n}_{i={(k-1)n+1}}|\psi_{i}|^{\frac{p\,q}{q-p}}\Big)^{\frac{q-p}{pq}},\quad k=1,2,\ldots,

Число $s$ вибране з умови

\widetilde{\psi}_{s^{*}}^{-q}\leq\frac{1}{s^{*}-1}\sum\limits_{k=1}^{s^{*}}\widetilde{\psi}_{k}^{-q}<\widetilde{\psi}_{s^{*}+1}^{-q}.

Таке число $s$ завжди сну дине.

Для величин $e_{n}(\psi U_{\varphi}^{q};\Gamma_{n}^{(2)})_{p}$ при $0<p<q$ , взагал кажучи, ма мсце нервнсть

e_{n}(\psi U_{\varphi}^{q};\Gamma_{n}^{(2)})_{p}\leq\bigg((s^{*}-1)^{\frac{q}{q-p}}\Big(\sum\limits_{k=1}^{s^{*}}\widetilde{\psi}_{k}^{-q}\Big)^{-\frac{p}{q-p}}+\sum\limits_{k=s^{*}n+1}^{\infty}\widetilde{\psi}_{k}^{\frac{pq}{q-p}}\bigg)^{\frac{q-p}{pq}}.

Бльш детально з цим випадком зокрема, з умовами, за яких в останньому спввдношенн ма мсце рвнсть, можна ознайомитись у робот [45].

3 Наближення в просторах ${\mathcal{S}}^{p}$ .

3.1 Основн означення.

Нехай, як в п. 2.2, $L=L({\mathbb{T}}^{d})$ , $d\geq 1$ , – множина всх $2\pi$ -перодичних за кожною з змнних функцй $f({\bf x})=f(x_{1},\cdots,x_{d})$ , сумовних на куб перодв ${\mathbb{T}}^{d}$ (2.5) – ряд Фур’ функц $f\in L$ за системою (2.7). Екввалентн вдносно мри Лебега функц ототожнюються.

Нехай, дал, ${\mathcal{S}}^{p}$ – простр, породжений множиною $L$ , системою (2.7) деяким числом $p\in(0,\infty)$ , з скалярним добутком (2.8) (кваз-)нормою $\|\cdot\|_{p}=\|\cdot\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}$ , визначеною згдно з (2.1):

\|f\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=\Big(\sum_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}|\widehat{f}({\bf k})|^{p}\Big)^{1/p}.

(3.1)

Нехай тепер ${\psi}=\{\psi({\bf k})\}_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}$ – довльна система комплексних чисел – кратна послдовнсть. Якщо для функц $f\in L$ з рядом Фур’ (2.5) ряд

\sum_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}\psi({\bf k})\widehat{f}({\bf k}){\mathrm{e}}^{{\mathrm{i}}({\bf k},{\bf x})}.

(3.2)

рядом Фур’ деяко функц $F$ з $L,$ то $F$ називають $\psi$ -нтегралом функц $f$ позначають $F={\mathcal{J}}^{\psi}(f).$ При цьому функцю $f$ називають $\psi$ -похдною функц $F$ позначають $f=D^{\psi}(F)=F^{\psi}$ . Множину $\psi$ -нтегралв всх функцй $f\in L$ позначають через $L^{\psi}.$ Якщо ${\mathfrak{N}}$ – деяка пдмножина з $L,$ то через $L^{\psi}{\mathfrak{N}}$ позначають множину $\psi$ -нтегралв всх функцй з ${\mathfrak{N}}.$ Зрозумло, що коли $f\in L^{\psi},$ коефцнти Фур’ функцй $f$ и $f^{\psi}$ пов’язан спввдношеннями

\widehat{f}({\bf k})=\psi({\bf k})\widehat{f}^{\psi}({\bf k}),\ \ {\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}.

(3.3)

В рол ${\mathfrak{N}}$ можна обрати одиничну кулю в $U^{p}$ в простор ${\mathcal{S}}^{p}$ :

U^{p}=\{f\in{\mathcal{S}}^{p}:\quad\|f\|_{p}\leq 1\}.

(3.4)

В такому випадку покладамо $L_{p}^{\psi}:=L_{p}^{\psi}({\mathbb{T}}^{d})=L^{\psi}U^{p}.$ Система $\psi$ , як вище, пдпорядкована умов

\lim_{|{\bf k}|\to\infty}\psi({\bf k})=0.

(3.5)

Зазначимо, що коли $f\in L^{\psi}{\mathcal{S}}^{p}$ $|\psi({\bf k})|\leq K,$ ${\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d},$ то $f\in{\mathcal{S}}^{p}$ . Тому за умови (3.5) ма мсце вкладення $L_{p}^{\psi}\subset{\mathcal{S}}^{p}.$

Означимо характеристичн послдовност $\varepsilon(\psi),$ $g(\psi)$ $\delta(\psi)$ аналогчно до того як це зроблено у пдроздл 2.3 Через $\varepsilon(\psi)=\varepsilon_{1},\varepsilon_{2},\ldots$ позначимо множину значень величин $|\psi({\bf k})|,$ ${\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d},$ впорядковану за спаданням. Розглянемо також послдовност $g(\psi)=\{g_{n}\}_{n=1}^{\infty}$ та $\delta(\psi)=\{\delta_{n}\}_{n=1}^{\infty},$ де $g_{n}=g_{n}(\psi)=\{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}:|\psi({\bf k})|\geq\varepsilon_{n}\}$ $\delta_{n}=\delta_{n}^{\psi}=|g_{n}|$ – кльксть елементв ${\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}$ , що належать множин $g_{n}.$

З огляду на умову (3.5), в даному випадку послдовност $\varepsilon(\psi)$ та $g(\psi)$ означаються рвностями (2.17) з врахуванням того, що ${\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}$ . Як ранше, вважамо, що $g_{0}=g_{0}(\psi)$ – порожня множина $\delta_{0}:=\delta_{0}(\psi)=0$ .

Зазначимо, що крм природно умови (3.5) вд системи $\psi$ жодних нших стотних обмежень не вимагатиметься. Тому ц системи $\psi$ , а з ними х характеристичн послдовност $\varepsilon(\psi),$ $g(\psi)$ та $\delta(\psi)$ в загальному випадку можуть бути рзномантними та достатньо складними.

В багатовимрному випадку, напевно, найбльш простими природними системи $\psi,$ у яких $\psi({\bf k})$ зображуються добутками

\psi({\bf{k}})=\psi(k_{1},\ldots,k_{d})=\prod_{j=1}^{d}\psi_{j}({k}_{j}),\ \ {k_{j}}\in{\mathbb{Z}}^{1},\ \ j=\overline{1,d},

(3.6)

значень одновимрних послдовностей $\psi_{j}=\{\psi_{j}(k_{j})\}_{k_{j}=1}^{\infty}.$ Якщо при цьому $\psi(-k_{j})=\overline{\psi_{j}(k_{j})}$ , $j=\overline{1,d}$ , то множини $g_{n}(\psi)$ будуть симетричними вдносно усх координатних площин , як неважно переконатися,

\sum_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}\psi({\bf k})e^{i{\bf k}{\bf t}}=\sum_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}_{+}^{d}}2^{d-q({\bf k})}\prod_{j=1}^{d}|\psi_{j}(k_{j})|\cos\Big(k_{j}t_{j}-\frac{\beta_{k_{j}}\pi}{2}\Big),

(3.7)

де $q({\bf k})$ – кльксть координат вектора ${\bf k}$ , як дорвнюють нулю, а числа $\beta_{k_{j}}$ означаються рвностями

\cos\frac{\beta_{k_{j}}\pi}{2}=\frac{{\rm Re}\ \psi_{j}(k_{j})}{|\psi_{j}(k_{j})|},\ \ \ \sin\frac{\beta_{k_{j}}\pi}{2}=\frac{{\rm Im}\ \psi_{j}(k_{j})}{|\psi_{j}(k_{j})|}.

В такому випадку множина $L^{\psi}$ $\psi$ -нтегралв дйсних функцй $\varphi$ з $L({\mathbb{T}}^{d})$ складаться з дйсних функцй $f$ , якщо при цьому ряд в (3.2) рядом Фур’ деяко сумовно функц ${\mathscr{D}}_{\psi}(t),$ то достатньою умовою включення $f\in L^{\psi}{\mathfrak{N}}$ можливсть зображення функц $f$ у вигляд згортки

f(x)=(2\pi)^{-d}\int\limits_{{\mathbb{T}}^{d}}\varphi(x-t){\mathscr{D}}_{\psi}(t){\mathrm{d}}t,

де $\varphi\in{\mathfrak{N}}$ майже скрзь $\varphi({\bf x})=f^{\psi}({\bf x})$ . Це, зокрема, означа, що множини $L^{\psi}{\mathfrak{N}}$ мстять класи функцй, як зображуються у вигляд згорток з фксованими сумовними ядрами.

3.2 Застосування отриманих результатв до задач наближення перодичних функцй багатьох змнних.

Наведемо застосування результатв попереднх пдроздлв до розв’язання задач теор наближення функцй багатьох змнних в просторах ${\mathcal{S}}^{p}$ .

3.2.1. Найкращ наближення, найкращ $n$ -членн наближення та базисн поперечники класв $L_{q}^{\psi}$ в просторах ${\mathcal{S}}^{p}$ . Нехай $f$ – довльна функця з простору ${\mathcal{S}}^{p}$ , $n$ – будь-яке натуральне число $\gamma_{n}$ – довльний набр з $n$ векторв ${\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}$ . Розглянемо тригонометричн полноми

P_{\gamma_{n}}=\sum\limits_{{\bf k}\in\gamma_{n}}c_{\bf k}{\mathrm{e}}^{{\mathrm{i}}({\bf k},\cdot)}\quad\mbox{\rm та}\quad S_{\gamma_{n}}(f)=\sum\limits_{{\bf k}\in\gamma_{n}}\widehat{f}({\bf k}){\mathrm{e}}^{{\mathrm{i}}({\bf k},\cdot)},

(3.8)

де $c_{\bf k}$ – будь-як комплексн числа, а $\widehat{f}({\bf k})$ – коефцнти Фур’ функц $f$ , а також величини

E_{\gamma_{n}}(f)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\!=\!\!\inf_{c_{\bf k}\in{\mathbb{C}}}\|f-P_{\gamma_{n}}\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\quad\mbox{\rm}\quad{\mathscr{E}}_{\gamma_{n}}(f)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\!=\|f-\!S_{\gamma_{n}}(f)\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}.

(3.9)

Якщо ${\mathfrak{N}}$ – деяка пдмножина з ${\mathcal{S}}^{p}$ , то покладамо

E_{\gamma_{n}}({\mathfrak{N}})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=\sup\limits_{f\in{\mathfrak{N}}}E_{\gamma_{n}}(f)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\quad\mbox{\rm}\quad{\mathscr{E}}_{\gamma_{n}}({\mathfrak{N}})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=\sup\limits_{f\in{\mathfrak{N}}}{\mathscr{E}}_{\gamma_{n}}(f)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}

(3.10)

а також

{\mathscr{D}}_{n}({\mathfrak{N}})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=\inf\limits_{\gamma_{n}}E_{\gamma_{n}}({\mathfrak{N}})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\quad\mbox{\rm}\quad{\mathscr{D}}_{n}^{\perp}({\mathfrak{N}})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=\inf\limits_{\gamma_{n}}{\mathscr{E}}_{\gamma_{n}}({\mathfrak{N}})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}.

(3.11)

Через $e_{n}({\mathfrak{N}})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}$ позначамо найкраще $n$ -членне тригонометричне наближення множини ${\mathfrak{N}}$ в простор ${\mathcal{S}}^{p}$ , тобто, величину

e_{n}({\mathfrak{N}})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=\sup\limits_{f\in{\mathfrak{N}}}\inf_{\gamma_{n}}E_{\gamma_{n}}(f)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}.

(3.12)

В рол множини ${\mathfrak{N}}$ розглядамо множину $L_{q}^{\psi}$ $\psi$ -нтегралв всх функцй з одинично кул простору ${\mathcal{S}}^{q}$ , $0<p,q<\infty$ , за умов, що гарантують вкладення $L_{q}^{\psi}\subset{\mathcal{S}}^{p}$ .

За таких позначень мають мсце так твердження – наслдки вдповдних теорем пдроздлв 3-6.

Твердження 3.1 ([42, Гл. 11], [46]).

Нехай $0<q\leq p$ , $\psi=\{\psi({\bf k})\}_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}$ – система чисел, пдпорядкована умовам (3.5)

\psi({\bf k})\not=0\quad\forall{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}.

(3.13)

Тод для будь-якого $n\in{\mathbb{N}}$ для довльного набору $\gamma_{n}$ з $n$ рзних натуральных чисел справджуються рвност

E_{\gamma_{n}}(L_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}={\mathscr{E}}_{\gamma_{n}}(L_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=\widetilde{\psi}_{\gamma_{n}}(1),

(3.14)

де $\widetilde{\psi}_{\gamma_{n}}(1)$ – перший член послдовност $\widetilde{\psi}_{\gamma_{n}}=\{\widetilde{\psi}_{\gamma_{n}}(k)\}^{\infty}_{k=1}$ , яка спадною перестановкою системи чисел $\{|\psi_{\gamma_{n}}({\bf k})|\}_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}$ ,

\psi_{\gamma_{n}}({\bf k})=\left\{\begin{matrix}0,\quad\hfill&{\bf k}\in\gamma_{n},\\ \psi({\bf k}),\quad\hfill&{\bf k}\overline{\in}\gamma_{n}\end{matrix};\right.

(3.15)

при всх $n\in{\mathbb{N}}$ виконуються рвност

{\mathscr{D}}_{n}(L_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}={\mathscr{D}}_{n}^{\perp}(L_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=\widetilde{\psi}_{n+1},

(3.16)

e_{n}^{p}(L_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=\mathop{\sup}\limits_{s>n}(s-n)(\sum_{k=1}^{s}\bar{\psi}_{k}^{-q})^{-\frac{p}{q}}=(s^{*}-n)(\sum_{k=1}^{s^{*}}\bar{\psi}_{k}^{-q})^{-\frac{p}{q}},

(3.17)

в яких $\widetilde{\psi}=\{\widetilde{\psi}_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ – спадна перестановка системи чисел $|\psi_{\bf k}|$ , ${{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}$ , $s^{*}$ – деяке натуральне число.

Твердження 3.2 ([42, Гл. 11], [46]).

Нехай $0<p<q$ , $\psi=\{\psi({\bf k})\}_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}$ – система чисел, яка задовольня умови (3.5) та

\sum_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}|\psi({\bf k})|^{\frac{pq}{q-p}}<\infty.

(3.18)

Тод для будь-якого $n\in{\mathbb{N}}$ для довльного набору $\gamma_{n}$ з $n$ рзних натуральных чисел справджуються рвност

E_{\gamma_{n}}(L_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}={\mathscr{E}}_{\gamma_{n}}(L_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=\Big(\sum_{k=1}^{\infty}\,(\bar{\psi}_{\gamma_{n}}(k))^{\frac{p\,q}{q-p}}\Big)^{\frac{q-p}{p\,q}},

(3.19)

де $\widetilde{\psi}_{\gamma_{n}}=\{\widetilde{\psi}_{\gamma_{n}}(k)\}^{\infty}_{k=1}$ – спадна перестановка системи чисел $\{|\psi_{\gamma_{n}}({\bf k})|\}_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}$ ; при всх $n\in{\mathbb{N}}$ виконуються рвност

{\mathscr{D}}_{n}(L_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}={\mathscr{D}}_{n}^{\perp}(L_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=\Big(\sum_{k=n+1}^{\infty}\widetilde{\psi}_{k}^{\frac{p\,q}{q-p}}\Big)^{\frac{q-p}{p\,q}},

(3.20)

e_{n}^{p}(L_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\!=\!\bigg((s^{*}-n)^{\frac{q}{q-p}}\Big(\sum\limits_{k=1}^{s^{*}}\widetilde{\psi}_{k}^{-q}\Big)^{-\frac{p}{q-p}}\!\!+\!\!\sum\limits_{k=s^{*}+1}^{\infty}\widetilde{\psi}_{k}^{\frac{pq}{q-p}}\bigg)^{\frac{q-p}{pq}},

(3.21)

в яких $\widetilde{\psi}=\{\widetilde{\psi}_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ – спадна перестановка системи чисел $|\psi_{\bf k}|$ , ${{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}$ $s^{*}$ – деяке натуральне число.

3.2.2. Наближення полномами, побудованими по областях $g_{n}(\psi)$ , в просторах ${\mathcal{S}}^{p}$ . Нехай $\psi=\{\psi({\bf k})\}_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}$ – система чисел, пдпорядкована умовам (3.5) та (3.13), функця $f$ належить множин $L^{\psi}{\mathcal{S}}^{p}$ . Розглянемо випадок, апроксимуюч полноми будуються по наборах $\gamma_{n}$ , як визначаються через елементи $g_{n}(\psi)$ характеристично послдовност $g(\psi)$ системи $\psi$ . Тод полноми (3.8) набуватимуть вигляду $P_{g_{n}(\psi)}=\sum_{{\bf k}\in g_{n}(\psi)}c_{\bf k}{\mathrm{e}}^{{\mathrm{i}}({\bf k},\cdot)}$

S_{n}(f)_{\psi}=S_{g_{n}(\psi)}(f)=\sum_{{\bf k}\in g_{n}(\psi)}\widehat{f}({\bf k}){\mathrm{e}}^{{\mathrm{i}}({\bf k},{\bf\cdot})},

(3.22)

$S_{0}(f)_{\psi}:=0$ , а величини (3.9) –

E_{n}(f)_{{}_{\scriptstyle\psi,{\mathcal{S}}^{p}}}=\inf\limits_{a_{\bf k}\in{\mathbb{C}}}\Big\|f-P_{g_{n}(\psi)}\Big\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\quad\mbox{\rm}\quad\mathscr{E}_{n}(f)_{{}_{\scriptstyle\psi,{\mathcal{S}}^{p}}}=\|f-S_{n-1}(f)_{\psi}\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}.

Якщо ${\mathfrak{N}}$ – деяка пдмножина з $L^{\psi}{\mathcal{S}}^{p}$ , то покладамо

E_{n}({\mathfrak{N}})_{{}_{\scriptstyle\psi,{\mathcal{S}}^{p}}}=\sup\limits_{f\in{\mathfrak{N}}}E_{\gamma_{n}}(f)_{{}_{\scriptstyle\psi,{\mathcal{S}}^{p}}}\quad\mbox{\rm}\quad{\mathscr{E}}_{\gamma_{n}}({\mathfrak{N}})_{{}_{\scriptstyle\psi,{\mathcal{S}}^{p}}}=\sup\limits_{f\in{\mathfrak{N}}}{\mathscr{E}}_{\gamma_{n}}(f)_{{}_{\scriptstyle\psi,{\mathcal{S}}^{p}}}.

Твердження 3.3 ([42, Гл. 11], [46]).

Нехай $0<q\leq p$ $\psi=\{\psi({\bf k})\}_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}$ – система чисел, пдпорядкована умовам (3.5) та (3.13). Тод для будь-якого $n\in{\mathbb{N}}$ справджуються рвност

E_{n}(L_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle\psi,{\mathcal{S}}^{p}}}={\mathscr{E}}_{n}(L_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle\psi,{\mathcal{S}}^{p}}}=\varepsilon_{n},

(3.23)

де $\varepsilon_{n}$ – члени характеристично послдовност системи $\varepsilon(\psi)$ .

Твердження 3.4 ([42, Гл. 11], [46]).

Нехай $0<p<q$ $\psi=\{\psi({\bf k})\}_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}$ – система чисел, яка задовольня умови (3.5) та (3.18). Тод для будь-якого $n\in{\mathbb{N}}$ справджуються рвност

E_{n}(L_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle\psi,{\mathcal{S}}^{p}}}={\mathscr{E}}_{n}(L_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle\psi,{\mathcal{S}}^{p}}}=\bigg(\sum\limits_{k=\delta_{n-1}+1}^{\infty}\widetilde{\psi}_{k}^{\frac{pq}{q-p}}\bigg)^{\frac{q-p}{pq}},

(3.24)

в яких $\widetilde{\psi}=\{\widetilde{\psi}_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ – спадна перестановка системи чисел $|\psi_{\bf k}|$ , ${{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}$ , а $\delta_{n}$ – члени характеристично послдовност $\delta(\psi)$ .

Аналоги теорем 2.1 та 2.2 у просторах ${\mathcal{S}}^{p}$ формулюються в такий спосб.

Твердження 3.5 ([42, Гл. 11], [46]).

Нехай $f\in L_{p}^{\psi},$ $p>0,$ $\psi=\{\psi(\bf k)\}_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}$ – система чисел, яка задовольня умову (3.5). Тод ряд

\sum_{k=1}^{\infty}(\varepsilon_{k}^{p}-\varepsilon_{k-1}^{p})E_{k}^{p}(f^{\psi})_{{}_{\scriptstyle\psi,{\mathcal{S}}^{p}}}

збгаться, при кожному $n\in{\mathbb{N}}$ ма мсце рвнсть

E_{n}^{p}(f)_{{}_{\scriptstyle\psi,{\mathcal{S}}^{p}}}=\varepsilon_{n}^{p}E_{n}^{p}(f^{\psi})_{\psi,p}+\sum_{k=n+1}^{\infty}(\varepsilon_{k}^{p}-\varepsilon_{k-1}^{p})E_{k}^{p}(f^{\psi})_{{}_{\scriptstyle\psi,{\mathcal{S}}^{p}}},

де $\varepsilon_{k}$ – елементи характеристично послдовност $\varepsilon(\psi)$ .

Твердження 3.6 ([42, Гл. 11], [46]).

Нехай $f\in{\mathcal{S}}^{p}\cap L^{\psi}$ , $p>0$ , система $\psi=\{\psi(\bf k)\}_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}$ задовольня умову (3.5)

\lim_{k\to\infty}\varepsilon_{k}^{-1}E_{k}(f)_{{}_{\scriptstyle\psi,{\mathcal{S}}^{p}}}=0.

Тод для того, щоб виконувалося включення $f\in L_{p}^{\psi}$ необхдно достатньо, щоб збгався ряд

\sum_{k=1}^{\infty}(\varepsilon_{k}^{-p}-\varepsilon_{k-1}^{-p})E_{k}^{p}(f)_{{}_{\scriptstyle\psi,{\mathcal{S}}^{p}}}.

Якщо цей ряд збгаться, то при довльному $n\in{\mathbb{N}},$ справджуться рвнсть

E_{n}^{p}(f^{\psi})_{\psi,p}=\varepsilon_{n}^{-p}E_{n}^{p}(f)_{{}_{\scriptstyle\psi,{\mathcal{S}}^{p}}}+\sum_{k=n+1}^{\infty}(\varepsilon_{k}^{-p}-\varepsilon_{k-1}^{p})E_{k}^{p}(f)_{{}_{\scriptstyle\psi,{\mathcal{S}}^{p}}},

де $\varepsilon_{k}$ – елементи характеристично послдовност $\varepsilon(\psi)$ .

3.2.3. Поперечники за Колмогоровим класв $L_{p}^{\psi}$ . Нехай ${\mathscr{G}}_{n}$ – множина всх $n$ -вимрних пдпросторв $G_{n}$ в ${\mathcal{S}}^{p}$ , $n\in{\mathbb{N}}$ ,

d_{n}(L_{p}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=\inf\limits_{G_{n}\in\,{\mathscr{G}}_{n}}\sup\limits_{f\in L_{p}^{\psi}}\inf\limits_{u\in G_{n}}\|f-u\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}},\ \ d_{0}(L_{p}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}:=\sup\limits_{f\in L_{p}^{\psi}}\|f\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}},

– поперечники за Колмогоровим класв $L_{p}^{\psi}$ в простор ${\mathcal{S}}^{p}$ .

Твердження 3.7 ([42, Гл. 11], [46]).

Нехай $p\in[1,\infty)$ $\psi=\{\psi({\bf k})\}_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}$ – система чисел, пдпорядкована умовам (3.5) та (3.13). Тод при довльних $n\in{\mathbb{N}}$ виконуються рвност

d_{\delta_{n-1}}(L_{p}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=d_{\delta_{{n-1}+1}}(L_{p}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=\ldots

=d_{\delta_{n}-1}(L_{p}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}={\mathscr{E}}_{n}(L_{p}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle\psi,{\mathcal{S}}^{p}}}=\varepsilon_{n},

(3.25)

де $\varepsilon_{n}$ та $\delta_{n}$ – члени характеристичних послдовностей $\varepsilon(\psi)$ та $\delta(\psi),$ вдповдно.

3.2.4. Деяк наслдки для просторв $L_{p}({\mathbb{T}}^{d})$ . Нехай $L_{p}=L_{p}({\mathbb{T}}^{d}),$ $p\in[1,\infty),$ – простр функцй $f\in L$ з скнченною нормою (1.4). Зв’язок мж просторами $L_{p}$ та ${\mathcal{S}}^{p}$ встановлю вдома теорема Гаусдорфа–Юнга (див., наприклад, [61]), з яко виплива, що при $p\in(1,2]$ $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$ мають мсце формули

L_{p}\subset{\mathcal{S}}^{p^{\prime}}\ \ \ \ \mbox{}\ \ \ \ \|f\|_{{\mathcal{S}}^{p^{\prime}}}\leq\|f\|_{L_{p}},

(3.26)

{\mathcal{S}}^{p}\subset L_{p^{\prime}}\ \ \ \ \mbox{}\ \ \ \ \|f\|_{L_{p^{\prime}}}\leq\|f\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}.

(3.27)

Зокрема, при $p=p^{\prime}=2$ виконуються рвност

L_{2}={\mathcal{S}}^{2}\ \ \ \ \mbox{}\ \ \ \ \|\cdot\|_{L_{2}}=\|\cdot\|_{{\mathcal{S}}^{2}}.

(3.28)

Отже, теореми, доведен для просторв ${\mathcal{S}}^{p},$ мстять певну нформацю для просторв $L_{p},$ яка найбльш повною внаслдок (3.28), у випадку, коли $p=2.$

У останньому випадку, з теорем 3.3 та 3.7 отримумо наслдок

Наслдок 3.1 ([42, Гл. 11], [46]).

Нехай $\psi=\{\psi({\bf k})\}_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}$ – система чисел, пдпорядкована умовам (3.5) та (3.13). Тод для будь-якого $n\in{\mathbb{N}}$ справджуються рвност

d_{\delta_{n-1}}(L_{2}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle L_{2}}}=d_{\delta_{{n-1}+1}}(L_{2}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle L_{2}}}=\ldots=d_{\delta_{n}-1}(L_{2}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle L_{2}}}

=E_{n}(L_{2}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle\psi,L_{2}}}={\mathscr{E}}_{n}(L_{2}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle\psi,L_{2}}}=\varepsilon_{n},

(3.29)

де $\varepsilon_{n}$ та $\delta_{n}$ – члени характеристичних послдовностей $\varepsilon(\psi)$ та $\delta(\psi),$ вдповдно.

Рвност (3.29) в одновимрному випадку ( $d=1$ ) для класв Соболва $W^{r}_{2}$ (при $\psi(k)=k^{-r}$ , $r\in{\mathbb{N}}$ ) отримав у 1936 роц А. М. Колмогоров [24], який започаткував новий напрям в теор наближень, пов’язаний з дослдженням поперечникв рзних функцональних класв.

Як виплива з (3.29), у простор $L_{2}$ поперечники множин $L_{2}^{\psi}$ реалзують суми Фур’ (3.22).

Зазначимо, що вдом класи диференцйовних функцй Соболва отримуються з $L^{\psi}U_{{}_{\scriptstyle L_{p}}}$ , якщо $\psi(\bf k)$ ма вигляд (3.6) з

\psi_{j}(k_{j})=\left\{\begin{matrix}1,\hfill&k_{j}=0,\hfill\\ (ik_{j})^{-r_{j}},\hfill&k_{j}\not=0,\hfill\end{matrix}\right.\quad j=\overline{1,d},\ r_{j}\in{\mathbb{R}}.

(3.30)

Нехай $d=2$ , а послдовност $\psi_{1}(k_{1})$ та $\psi_{2}(k_{2})$ означен рвностями (3.30) за умови $r_{1}=r_{2}=r>0.$ У цьому випадку. класи $L^{\psi}U_{{}_{\scriptstyle L_{p}}}$ з точки зору знаходження поперечникв вперше розглядалися К. . Бабенком в [6, 5], який цьому випадку фактично отримав спввдношення (3.29).

В цй ситуац характеристична послдовнсть $\varepsilon(\psi)$ складаться з елементв $\varepsilon_{n}=n^{-r},$ $n\in{\mathbb{N}},$ множини $g_{n}(\psi)$ – множини векторв ${\bf k}=(k_{1},k_{2})\in{\mathbb{Z}}^{2}$ , як задовольняють умову

k_{1}^{\prime}k_{2}^{\prime}\leq n,

де

k_{j}^{\prime}=\left\{\begin{matrix}1,\hfill&k_{j}=0,\hfill\\ |k_{j}|,\hfill&k_{j}\not=0,\ \ j=1,2.\hfill\end{matrix}\right.

Так множини вперше з’явились у згаданих роботах К. . Бабенка [6, 5] зараз х прийнято називати гперболчними хрестами.

3.3 Класи ${\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi}$ та х апроксимативн характеристики

3.3.1. Означення класв ${\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi}$ . Позначимо через $l_{p}^{d}$ , $0<p\leq\infty$ , простр всх послдовностей ${\bf x}=\{x_{k}\}_{k=1}^{d}\in{\mathbb{R}}^{d}$ з стандартною $l_{p}$ -нормою (кваз-нормою)

|{\bf x}|_{p}:=\|{\bf x}\|_{{}_{\scriptstyle l_{p}^{d}}}=\left\{\begin{matrix}(\sum_{k=1}^{d}|x_{k}|^{p})^{1/p},\quad 0<p<\infty,\\ \sup_{1\leq k\leq d}|x_{k}|,\quad\quad\quad p=\infty.\end{matrix}\right.

Розглянемо наступн функцональн класи:

{\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi}={\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi}({\mathbb{T}}^{d}):=\bigg\{f\in L({\mathbb{T}}^{d}):\ \|\{\widehat{f}({\bf k})/\psi(|{\bf k}|_{r})\}_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}\|_{l_{q}({\mathbb{Z}}^{d})}\leq 1\bigg\},

де $\psi=\psi(t)$ , $t\geq 1$ , – деяка фксована додатна спадна функця, $\psi(0):=\psi(1)$ $0<q,r\leq\infty$ .

Зазначимо, що коли $\psi(t)=t^{-s}$ , $s\in{\mathbb{N}}$ $q=1$ , класи ${\mathcal{F}}_{q,\infty}^{\psi}=:{\mathcal{F}}_{q,\infty}^{s}$ множинами функцй, у яких частинн похдн порядку $s$ мають абсолютно збжн ряди Фур’. Якщо ж $q=2$ , то класи ${\mathcal{F}}_{2,\infty}^{s}$ збгаються з класами Соболва $W^{s}_{2}$ . Апроксимативн характеристики класв ${\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi}$ для рзних $r\in(0,\infty]$ рзномантних функцй $\psi$ дослджувались в роботах [21, 62, 27, 79, 80, 81, 37, 82] та нших. Отриман для цих класв результати знаходять сво застосування до дослдження поведнки апроксимативних характеристик функцональних класв у просторах Лебега $L_{p}({\mathbb{T}}^{d})$ .

3.3.2. Порядков оцнки найкращих $n$ -членних тригонометричних наближень в просторах $S^{p}$ . Класи ${\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi}$ збгаються з множинами $L_{q}^{\psi^{*}}$ у випадку, коли система $\psi^{*}=\{\psi^{*}({\bf k})\}_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}$ задовольня рвност $\psi^{*}({\bf k})=\psi(|{\bf k}|_{r})$ , ${\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}$ . Тому для них справджуються наведен вище твердження 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 та 3.7. З огляду на можлив застосування результатв до задач наближення у просторах Лебега $L_{p}({\mathbb{T}}^{d})$ також корисними твердження цього пдроздлу, у яких, зокрема, встановлено точн порядков оцнки апроксимативних величин класв ${\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi}$ . Для х формулювання та доведення використовувалися згадан вище твердження, а також наведена у пдроздл 2.81 класифкаця Степанця опуклих функцй.

Нехай $\psi=\psi(t)$ , $t\geq 1$ , – фксована додатна спадна до нуля функця. Тод спадну перестановку $\widetilde{\psi}=\widetilde{\psi}(j)$ , $j=1,2,\ldots$ , системи чисел $\psi(|{\bf k}|_{r})$ можна визначити рвнстю

\widetilde{\psi}(l)=\psi(m),\quad l\in(V_{m-1},V_{m}],\quad m=1,2,\ldots,

(3.31)

де $V_{m}:=|\widetilde{\Delta}_{m,r}^{d}|$ — кльксть елементв множини

\widetilde{\Delta}_{m,r}^{d}:=\{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}:|{\bf k}|_{r}\leq m,\ \ \ m=0,1,\ldots\}.

(3.32)

Дал, при формулюванн результатв важливо, щоб при всх достатньо великих $m$ (бльших, нж деяке додатне число $k_{0}$ ) виконувалось спввдношення

{M_{r}(m-c_{1})^{d}}<V_{m}=|\widetilde{\Delta}_{m,r}^{d}|\leq{M_{r}(m+c_{2})^{d}},

(3.33)

де $M_{r}$ , $c_{1}$ та $c_{2}$ — деяк додатн стал.

Зрозумло, що у випадку, коли $r=\infty$ , спввдношення (3.33) виконуться $M_{\infty}={\rm vol}\{{\bf k}\in{\mathbb{R}}^{d}:|{\bf k}|_{\infty}\leq 1\}=2^{d}$ , якщо ж $r=1$ , то $M_{1}={\rm vol}\{{\bf k}\in{\mathbb{R}}^{d}:|{\bf k}|_{1}\leq 1\}=2^{d}/d!$ .

Твердження 3.8 ([79, 82]).

Нехай $d\geq 1$ , $0<r\leq\infty$ , $0<p,\,q<\infty$ , виконуються умова (3.33), функця $\psi^{p}$ належить множин $B$ , а при $0<p<q$ , крм того, при всх $t$ , бльших нж деяке число $t_{0}$ , опуклою та задовольня умову (2.58) з $\beta=d(1/p-1/q)$ . Тод

{e}_{n}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\asymp{\psi(n^{\frac{1}{d}})}{\,n^{\frac{1}{p}\,-\frac{1}{q}}}.

(3.34)

Враховуючи вигляд оцнки (3.34) те, що умова (3.33) виконуться, зокрема, при $r=1$ та $r=\infty$ , з даного твердження легко отримати такий наслдок.

Наслдок 3.2.

Нехай $d\geq 1$ , $0<p,\,q<\infty$ функця $\psi$ задовольня умови твердження 3.8. Тод для довльного $r\in[1,\infty]$ ма мсце оцнка (3.34).

Дйсно, для довльних чисел $r\in[1,\infty]$ , $0<q<\infty$ будь-яко додатно спадно функц $\psi$ мають мсце вкладення

{\mathcal{F}}_{q,1}^{\psi}\subset{\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi}\subset{\mathcal{F}}_{q,\infty}^{\psi}.

(3.35)

Тому якщо виконуються умови наслдку 3.2, то для $r\in[1,\infty]$

\frac{\psi(n^{\frac{1}{d}})}{\,n^{\frac{1}{q}-\frac{1}{p}}}\ll{e}_{n}({\mathcal{F}}_{q,1}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\leq{e}_{n}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\leq{e}_{n}({\mathcal{F}}_{q,\infty}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\ll\frac{\psi(n^{\frac{1}{d}})}{\,n^{\frac{1}{q}\,-\frac{1}{p}}}.

Твердження 3.9 ([81]).

Нехай $d\geq 1$ , $0<r\leq\infty$ , $0<p,\,q<\infty$ , виконуються умова (3.33), а функця $\psi^{p}$ належить множин ${\mathfrak{M}}_{\infty}^{\prime}$ або ${\mathfrak{M}}_{\infty}^{c}$ Тод

{e}_{n}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\asymp{\psi(m_{n})}{(n\alpha(\psi^{p},m_{n}))^{\frac{1}{p}-\frac{1}{q}}}\asymp{\psi(m_{n})}{(n\alpha(\psi,m_{n}))^{\frac{1}{p}-\frac{1}{q}}},

де

m_{n}=(n/M_{r})^{\frac{1}{d}}.

(3.36)

У випадку, коли $d=1$ , класи ${\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi}=:{\mathcal{F}}_{q}^{\psi}$ не залежать вд $r$ , умова (3.33) виконуться з константою $M_{r}=2$ . Тому для довльно функц $\psi^{p}\in{\mathfrak{M}}_{\infty}^{\prime}\cup{\mathfrak{M}}_{\infty}^{c}$ та будь-яких $0<p,\,q<\infty$

{e}_{n}({\mathcal{F}}_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}({\mathbb{T}}^{1})}}\asymp{\psi(n/2)}{(n\alpha(\psi,n/2))^{\frac{1}{p}-\frac{1}{q}}}.

({3.38}^{'})

Твердження 3.10 ([80]).

Нехай $d\geq 1$ , $0<r\leq\infty$ , $0<p<q<\infty$ , $m\in{\mathbb{N}}$ , $\psi^{p}\in{\mathfrak{M}}_{\infty}^{\prime\prime}$ , виконуться умова (3.33) та умова

k^{(d-1)/\alpha}\psi(k+1)/\psi(k)\to 0,\quad k\to\infty,

(3.37)

з $\alpha=p$ . Тод при всх $n\in[V_{m-1},V_{m})$

{e}_{n}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\asymp\psi(m){(V_{m}-n)^{\frac{1}{p}}}\,{n^{\frac{1-d}{dq}}}.

(3.38)

Якщо виконуються умови твердження 3.10 $n\in[V_{m-1},V_{m})$ , то

{\psi(m)}{n^{\frac{1-d}{qd}}}\ll{e}_{n}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\ll{\psi(m)}{n^{\frac{d-1}{d}(\frac{1}{p}-\frac{1}{q})}}.

(3.39)

Твердження 3.11 ([80]).

Нехай $d\geq 1$ , $0<r\leq\infty$ , $0<q\leq p<\infty$ , $m\in{\mathbb{N}}$ , $\psi^{p}\in{\mathfrak{M}}_{\infty}^{\prime\prime}$ , виконуються умови (3.33) та (3.37) при $\alpha=q$ . Тод

1) при $n=V_{m-1}$ ма мсце оцнка

{e}_{n}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\asymp\psi(m);

(3.40)

2) для всх $\ n\in(V_{m-1},V_{m})$ таких, що

q(V_{m}-V_{m-1})\geq p\,(V_{m}-n);

(3.41)

справджуться оцнка $(\ref{f41})$ ;

3) для всх $\ n\in\!\!(V_{m-1},V_{m})$ , що не задовольняють умову (3.41),

{e}_{n}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\asymp{\psi(m)}{(n-V_{m-1})^{\frac{1}{p}-\frac{1}{q}}}.

(3.42)

Зазначимо, що у випадку, коли $r\,{=}\,\infty$ , для довльного $m\,{\in}\,{\mathbb{N}}$ мамо $V_{m}=|\widetilde{\Delta}_{m,\infty}^{d}|=(2m+1)^{d}$ . Тому якщо $n\in[V_{m-1},V_{m})$ , то число $m$ визначаться рвнстю $m=[{(n+1)^{1/d}}/2]$ .

У випадку $d=1$ , якщо $n\in[V_{m-1},V_{m})$ , то $n=V_{m-1}{=}V_{m}-1$ , а $m=[(n+1)/2]$ . Тому для довльно функц $\psi^{p}\in{\mathfrak{M}}_{\infty}^{\prime\prime}$ та будь-яких $0<p,\,q<\infty$

{e}_{n}({\mathcal{F}}_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}({\mathbb{T}}^{1})}}\asymp\psi([(n+1)/2]).

(3.43)

Як бачимо, при $d>1$ у випадку $0<q\leq p<\infty$ отриман оцнки стотно залежать вд розмщення числа $n$ на пвсегмент $[V_{m-1},V_{m})$ . Розглядаючи у твердженнях 3.10 та 3.11 деяк конкретн пдпослдовност $n(m)$ отримамо такий наслдок.

Наслдок 3.3.

Нехай $d\geq 1$ , $m\in\,{\mathbb{N}}$ , $n\in[V_{m-1},V_{m})$ , $0<r\leq\infty$ , $0<p,\,q<\infty$ , $\psi^{p}\in{\mathfrak{M}}_{\infty}^{\prime\prime}$ , виконуються умови (3.33) та (3.37) при $\alpha=\min\{p,q\}$ . Тод

1) якщо $n=n(m)=V_{m}-c_{m}$ , $c_{m}\in{\mathbb{N}}$ , $c_{m}\leq K$ , $m=1,2,\ldots,$ то для довльних $0<p,\,q<\infty$

{e}_{n}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\asymp{\psi(m)}{n^{\frac{1-d}{dq}}};

(3.44)

2) якщо $n=n(m)=V_{m-1}+c_{m}$ , $c_{m}\in{\mathbb{N}}$ , $c_{m}\leq K$ , $m=1,2,\ldots,$ то для довльних $0<p<q<\infty$

{e}_{n}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\asymp{\psi(m)}\,{n^{\frac{d-1}{d}(\frac{1}{p}-\frac{1}{q})}};

(3.45)

а для довльних $0<q<p<\infty$

{e}_{n}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\asymp\psi(m);

(3.46)

3) якщо ж пдпослдовнсть $n=n(m)$ така, що

(V_{m}-V_{m-1})\asymp(V_{m}-n),

(3.47)

то для довльних $0<p<q<\infty$ справджуться оцнка (3.45), а при $0<q\leq p<\infty$ оцнка (3.45) справджуться за умови, що $n=n(m)\not=V_{m-1}$ , $m=1,2,\ldots$ .

3.3.3. Порядков оцнки величин ${\mathscr{D}}_{n}^{\perp}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}$ та ${\mathscr{D}}_{n}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}$ мстяться в наступних твердженнях.

Твердження 3.12 ([80]).

Нехай $d\geq 1$ , $0<r\leq\infty$ , $0<p,\,q<\infty$ $m\in{\mathbb{N}}$ . Тод

1) якщо $0<q\leq p<\infty$ , то для довльно додатно спадно до нуля функц $\psi(t)$ , $t\geq 1$ , при кожному $n\in[V_{m-1},V_{m})$ справджуться рвнсть

{\mathscr{D}}_{n}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}={\mathscr{D}}_{n}^{\perp}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=\psi(m);

2) якщо ж $0<p<q<\infty$ , виконуться умова (3.33), $\psi^{p}\in{\mathfrak{M}}_{\infty}^{\prime\prime}$ при $\alpha=\frac{pq}{q-p}$ ма мсце спввдношення (3.37), то при кожному $n\in[V_{m-1},V_{m})$ справджуться оцнка

{\mathscr{D}}_{n}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}={\mathscr{D}}_{n}^{\perp}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\asymp\psi(m)(V_{m}-n)^{\frac{1}{p}-\frac{1}{q}}.

(3.48)

У випадку $d=1$ при $0<q\leq p<\infty$ з твердження 3.12 виплива, що для довльно додатно спадно до нуля функц $\psi(t)$ , $t\geq 1$ ,

{\mathscr{D}}_{n}({\mathcal{F}}_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}({\mathbb{T}}^{1})}}={\mathscr{D}}_{n}^{\perp}({\mathcal{F}}_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}({\mathbb{T}}^{1})}}=\psi([(n+1)/2]),

а при $0<p<q<\infty$ для довльно функц $\psi^{p}\in{\mathfrak{M}}_{\infty}^{\prime\prime}$

{\mathscr{D}}_{n}({\mathcal{F}}_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}({\mathbb{T}}^{1})}}={\mathscr{D}}_{n}^{\perp}({\mathcal{F}}_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}({\mathbb{T}}^{1})}}\asymp\psi([(n+1)/2]).

Твердження 3.13 ([79, 82]).

Нехай $d\geq 1$ , $0<r\leq\infty$ , $0<p,\,q<\infty$ виконуться умова (3.33). Тод

1) якщо $0<q\leq p<\infty$ , то для довльно функц $\psi\in B$ ма мсце оцнка

{\mathscr{D}}_{n}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}={\mathscr{D}}_{n}^{\perp}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\asymp\psi(m_{n})\asymp\psi(n^{1/d}),

(3.49)

2) якщо ж $0<p<q<\infty$ , а функця $\psi^{p}$ належить $B$ при всх $t$ , бльших нж деяке число $t_{0}$ , опуклою та задовольня умову (2.58) при $\beta=d(1/p-1/q)$ , то

{\mathscr{D}}_{n}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}={\mathscr{D}}_{n}^{\perp}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\asymp\psi(n^{\frac{1}{d}})n^{\frac{1}{p}-\frac{1}{q}}.

(3.50)

Твердження 3.14 ([81]).

Нехай $d\geq 1$ , $0<r\leq\infty$ , $0<p,\,q<\infty$ , виконуються умова (3.33), а функця $\psi^{p}$ належить ${\mathfrak{M}}_{\infty}^{\prime}$ або ${\mathfrak{M}}_{\infty}^{c}$ . Тод для довльних $0<q\leq p<\infty$ ма мсце спввдношення

{\mathscr{D}}_{n}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}={\mathscr{D}}_{n}^{\perp}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\asymp\psi(m_{n}),

(3.51)

а для довльних $0<p<q<\infty$ — спввдношення

{\mathscr{D}}_{n}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}={\mathscr{D}}_{n}^{\perp}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\asymp\psi(m_{n})(n\alpha(\psi,m_{n}))^{\frac{1}{p}-\frac{1}{q}}.

(3.52)

На пдстав твердження 3.14 та означення множини ${\mathfrak{M}}_{\infty}^{c}$ бачимо, що для довльно функц $\psi^{p}\in{\mathfrak{M}}_{\infty}^{c}$ та будь-яких $0<p,\,q<\infty$ справджуться оцнка

{\mathscr{D}}_{n}({\mathcal{F}}_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}({\mathbb{T}}^{1})}}={\mathscr{D}}_{n}^{\perp}({\mathcal{F}}_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}({\mathbb{T}}^{1})}}\asymp{e}_{n}({\mathcal{F}}_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}({\mathbb{T}}^{1})}}\asymp\psi(n/2).

(3.53)

Спвставляючи оцнки величин ${e}_{n}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}$ , ${\mathscr{D}}_{n}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}$ та ${\mathscr{D}}_{n}^{\perp}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}$ , робимо висновок, що у випадку, коли $d=1$ $\psi^{p}\in{\mathfrak{M}}^{\prime\prime}_{\infty}\cup{\mathfrak{M}}^{c}_{\infty}$ , для будь-яких чисел $0<p,\,q<\infty$

{e}_{n}({\mathcal{F}}_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}({\mathbb{T}}^{1})}}\asymp{\mathscr{D}}_{n}({\mathcal{F}}_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}({\mathbb{T}}^{1})}}={\mathscr{D}}_{n}^{\perp}({\mathcal{F}}_{q}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}({\mathbb{T}}^{1})}}.

Якщо $d>1$ , то аналогчне спввдношення

{e}_{n}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\asymp{\mathscr{D}}_{n}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}={\mathscr{D}}_{n}^{\perp}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}

(3.54)

справджуться коли $0<p<q$ функця $\psi$ задовольня умови тверджень 3.8 та 3.9. Якщо ж $d>1$ , а $0<q\leq p$ , то для довльно функц, яка задовольня умови тверджень 3.8 та 3.9

{e}_{n}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=o\Big({\mathscr{D}}_{n}({\mathcal{F}}_{q,r}^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\Big),\ n\to\infty.

(3.55)

Коли $\psi^{p}$ належить множин ${\mathfrak{M}}_{\infty}^{\prime\prime}$ $d>1$ , то при $0<q<p$ спввдношення (3.54) виконуться (за вдповдних додаткових умов тверджень 3.10 та 3.11) для пдпослдовност вигляду $n=n(m)=V_{m-1}+c_{m}$ , $c_{m}\in{\mathbb{N}}$ , $c_{m}\leq K$ , $m=1,2,\ldots$ , а при $0<p=q$ — для пдпослдовност $n=n(m)=V_{m-1}$ , $m=1,2,\ldots$ У випадку, коли $0<p<q$ спввдношення (3.54) виконуться для пдпослдовностей $n=n(m)$ , що задовольняють умову (3.47); якщо ж дана пдпослдовнсть $n=n(m)$ така, що $(V_{m}-n)=o(V_{m}-V_{m-1}),$ $m\to\infty$ , то справджуться спввдношення (3.55).

3.4 Прям та обернен теореми наближення в просторах ${\mathcal{S}}^{p}$ .

3.4.1. Попередн позначення. Нехай $f$ – довльна функця з простору $L=L({\mathbb{T}}^{d})$ з рядом Фур’ вигляду (2.5). Для будь-якого $\nu\in{\mathbb{N}}_{0}:=\{0,1,2,\ldots\}$ покладемо

H_{\nu}(f)({\bf x}):=\sum_{|{\bf k}|_{1}=\nu}\widehat{f}({\bf k}){\rm e}^{{\mathrm{i}}({\bf k,x})},\penalty\ |{\bf k}|_{1}:=\sum_{j=1}^{d}|k_{j}|.

(3.56)

Тод ряд Фур’ функц $f$ можна записати у вигляд

S[f]({\bf x}):=\sum_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}\widehat{f}({\bf k}){\rm e}^{{\mathrm{i}}({\bf x,k})}=\sum_{\nu=0}^{\infty}H_{\nu}(f)({\bf x}).

(3.57)

Розглянемо множину ${\mathscr{T}}_{n}^{\vartriangle}$ , $n\in{\mathbb{N}}_{0}$ , всх полномв вигляду $\tau_{n}({\bf x}):=\sum_{|{\bf k}|_{1}\leq n}a_{\bf k}{\rm e}^{{\mathrm{i}}({\bf x,k})},$ де $a_{\bf k}$ – довльн комплексн числа.

Величину

E_{n}^{\vartriangle}(f)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=\inf\limits_{\tau_{n-1}\in{\mathscr{T}}_{n-1}^{\vartriangle}}\|f-\tau_{n-1}\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}

(3.58)

називають найкращим наближенням функц $f\in{\mathcal{S}}^{p}$ порядку ${n-1}$ полномами, побудованим за трикутними областями.

Модулем гладкост функц $f\in{\mathcal{S}}^{p}$ порядку $\alpha>0$ називають величину

\omega_{\alpha}^{\vartriangle}(f,t)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}:=\sup\limits_{|h|\leq t}\|\Delta_{h}^{\alpha}f\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=\sup\limits_{|h|\leq t}\Big\|\sum\limits_{j=0}^{\infty}(-1)^{j}{\alpha\choose j}f(\cdot-jh)\Big\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}.

Функц $\omega_{\alpha}^{\vartriangle}(f,t)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}$ володють усма звичайними властивостями класичних модулв гладкост. Зокрема, ма мсце таке твердження.

Лема 3.1.

Нехай $f,g\in{\mathcal{S}}^{p}$ , $\alpha\geq\beta>0$ , $t,t_{1},t_{2}\geq 0$ . Тод

(i) $\omega_{\alpha}^{\vartriangle}(f,t)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}$ , $t\in(0,\infty)$ , невд’мною неперервною зростаючою функцю $\lim\limits_{t\to 0+}\omega_{\alpha}^{\vartriangle}(f,t)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=0$ ;

(ii) $\omega_{\alpha}^{\vartriangle}(f,t)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\leq 2^{\{\alpha-\beta\}}\omega_{\beta}^{\vartriangle}(f,t)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}$ , де $\{\alpha\}=\inf\{k\in{\mathbb{N}_{0}}:k\geq\alpha\}$ ;

(iii) $\omega_{\alpha}^{\vartriangle}(f+g,t)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\leq\omega_{\alpha}^{\vartriangle}(f,t)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}+\omega_{\alpha}^{\vartriangle}(g,t)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}$ ;

(iv) $\omega_{1}^{\vartriangle}(f,t_{1}+t_{2})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\leq\omega_{1}^{\vartriangle}(f,t_{1})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}+\omega_{1}^{\vartriangle}(f,t_{2})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}$ ;

(v) $\omega_{\alpha}(f,t)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\leq 2^{\{\alpha\}}\|f\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}$ .

3.4.2. Прям теореми наближення.

Твердження 3.15 ([2]).

Нехай $\psi=\{\psi({\bf k})\}_{{\bf k}\in\mathbb{Z}^{d}}$ – система чисел, пдпорядкована умовам (3.5) та (3.13). Якщо для функц $f\in{\mathcal{S}}^{p}$ , $1\leq p<\infty$ , сну похдна $f^{\psi}$ з простору ${\mathcal{S}}^{p}$ , тод при $n\in{\mathbb{N}}$ ,

{E_{n}^{\vartriangle}}(f)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\leq\varepsilon_{n}{E_{n}^{\vartriangle}}(f^{\psi})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}},\quad\mbox{де}\quad\varepsilon_{n}=\max\limits_{|{\bf k}|_{1}\geq n}|\psi({\bf k})|.

Сформулюмо тепер прям теореми наближення в просторах ${\mathcal{S}}^{p}$ в термнах найкращих наближень та модулв гладкост функцй. Зокрема, наведемо нервност типу Джексона вигляду

E_{n}^{\vartriangle}(f)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\leq K(\tau)\omega_{\alpha}^{\vartriangle}\Big(f,\frac{\tau}{n}\Big)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}},\ \ \tau>0,

розглянемо питання про точн константи в цих нервностях при фксованих $n$ , $\alpha$ , $\tau$ та $p$ . Для цього розглянемо величину

\!K_{n,\alpha,p}(\tau)=\sup\left\{\frac{E_{n}^{\vartriangle}(f)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}}{\omega_{\alpha}^{\vartriangle}(f,\frac{\tau}{n})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}}:f\in{\mathcal{S}}^{p}\cap L_{1,Y},\ f\not\equiv{\rm const}\right\},

(3.59)

де $Y:=\mathbb{Z}^{d}_{+}\cup\mathbb{Z}^{d}_{-}$ , $\mathbb{Z}^{d}_{+}$ та $\mathbb{Z}^{d}_{-}$ – пдмножини векторв ${\bf z}\in\mathbb{Z}^{d}$ , вс координати яких вдповдно невд’мн або вд’мн,

L_{1,Y}:=L_{1,Y}({\mathbb{T}}^{d})=\{f\in L({\mathbb{T}}^{d}):\,\widehat{f}({\bf k})=0\ \forall{\bf k}\in\mathbb{Z}^{d}\setminus Y\}.

(3.60)

Через $M(\tau)$ , $\tau>0$ , позначимо множину обмежених неспадних функцй $\mu$ , вдмнних вд константи на $[0,\tau].$

Теорема 3.1 ([50, 2]).

Нехай $f\in{\mathcal{S}}^{p}\cap L_{1,Y}$ , $1\leq p<\infty$ . Тод для довльних $\tau>0$ , $n\in{\mathbb{N}}$ та $\alpha>0$ справджуться нервнсть

E_{n}^{\vartriangle}(f)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\leq C_{n,\alpha,p}(\tau)\omega_{\alpha}^{\vartriangle}\Big(f,\frac{\tau}{n}\Big)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}},

(3.61)

де

C_{n,\alpha,p}(\tau):=\left(\inf\limits_{\mu\in M(\tau)}\frac{\mu(\tau)-\mu(0)}{2^{\frac{\alpha p}{2}}I_{n}(\tau,\mu)}\right)^{1/p},

(3.62)

I_{n}(\tau,\mu)=I_{n,\alpha,p}(\tau,\mu)=\inf\limits_{\nu\in{\mathbb{N}}:\nu\geq n}\int\limits_{0}^{\tau}\Big(1-\cos\frac{\nu}{n}t\Big)^{\frac{\alpha p}{2}}d\mu(t).

(3.63)

Крм цього, сну функця $\mu_{*}\in M(\tau)$ , яка реалзу точну нижню межу в (3.62). Нервнсть (3.61) непокращуваною на множин всх функцй $f\in{\mathcal{S}}^{p}\cap L_{1,Y}$ , $f\not\equiv{\rm const}$ , в тому сенс, що для довльних $\alpha>0$ та $n\in{\mathbb{N}}$ мамо

C_{n,\alpha,p}(\tau)=K_{n,\alpha,p}(\tau).

(3.64)

Зазначимо, що у просторах $L_{2}({\mathbb{T}}^{1})$ при $\alpha=1$ дане твердження доведено О. Г. Бабенком [4]. У просторах ${\mathcal{S}}^{p}$ цей та нш результати цього пдроздлу отримано для функцй одн та багатьох змнно вдповдно в роботах [50] та [2].

Зазначимо також, що для $f\in{\mathcal{S}}^{p}$ умова $\widehat{f}({\bf k})=0$ , ${\bf k}\in\mathbb{Z}^{d}\setminus\mathbb{Z}^{d}_{\pm}$ в теорем 3.1 взагал кажучи необхдною. Наприклад, розглянемо функцю $f({\bf x})={\rm e}^{{\mathrm{i}}({\bf k^{*}},{\bf x})}$ , де $k^{*}=(l,-l,0,\ldots)$ , $l\in{\mathbb{N}}$ . Тод при всх $n<2l$ мамо $E_{n}(f^{*})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=1$ , однак $\omega(f^{*},t)\equiv 0$ .

Наслдок 3.4 ([50, 2]).

Нехай $f\in{\mathcal{S}}^{p}\cap L_{1,Y}$ , $1\leq p<\infty$ . Тод для довльних $n\in{\mathbb{N}}$ та $\alpha>0$ справджуться нервнсть

E_{n}^{\vartriangle}(f)^{p}_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\leq\frac{1}{2^{\frac{\alpha p}{2}}I_{n}(\frac{\alpha p}{2})}\int\limits_{0}^{\pi}\omega_{\alpha}^{\vartriangle}\Big(f,\frac{t}{n}\Big)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}^{p}\sin t{\mathrm{d}}t,

(3.65)

де

I_{n}(\lambda):=\inf\limits_{\nu\in{\mathbb{N}}:\nu\geq n}\int\limits_{0}^{\pi}\Big(1-\cos\frac{\nu}{n}t\Big)^{\lambda}\sin t{\mathrm{d}}t,\ \ \lambda>0,\ \ n\in{\mathbb{N}}.

(3.66)

Якщо при цьому $\frac{\alpha p}{2}\in{\mathbb{N}},$ то

I_{n}\Big(\frac{\alpha p}{2}\Big)=\frac{2^{\frac{\alpha p}{2}+1}}{\frac{\alpha p}{2}+1},

(3.67)

нервнсть (3.65) не може бути покращена для $n\in{\mathbb{N}}$ в тому сенс, що для кожного $n\in{\mathbb{N}}$ сну функця $f^{*}\in{\mathcal{S}}^{p}\cap L_{1,Y}$ така, що

E_{n}^{\vartriangle}(f^{*})^{p}_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=\frac{\frac{\alpha p}{2}+1}{2^{\alpha p+1}}\int\limits_{0}^{\pi}\omega_{\alpha}^{\vartriangle}\Big(f^{*},\frac{t}{n}\Big)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}^{p}\sin t{\mathrm{d}}t.

(3.68)

В наступному твердженн мстяться оцнки зверху для констант $K_{n,\alpha,p}(\tau)$ при $\tau=\pi$ , як не залежать вд $n$ непокращуваними у низц важливих випадкв.

Наслдок 3.5 ([50, 2]).

Для довльних $1\leq p<\infty$ , $\alpha>0$ та $n\in{\mathbb{N}}$ справджуються нервност

K_{n,\alpha,p}^{p}(\pi)\leq\frac{1}{2^{\frac{\alpha p}{2}-1}I_{n}(\frac{\alpha p}{2})}\leq\frac{\frac{\alpha p}{2}+1}{2^{\alpha p}+2^{\frac{\alpha p}{2}-1}(\frac{\alpha p}{2}+1)\sigma(\frac{\alpha p}{2})},

(3.69)

де величина $I_{n}(\lambda)$ означена рвнстю $(\ref{(6.12)})$

\sigma(\lambda):=-\sum_{m=[\frac{\lambda}{2}]+1}^{\infty}{\lambda\choose 2m}\frac{1}{2^{2m-1}}\bigg(\frac{1-(-1)^{[\lambda]}}{2}{2m\choose m}

-\sum_{j=0}^{m-1}{2m\choose j}\frac{2}{2(m-j)^{2}-1}\bigg),\ \ \ \lambda>0.

Якщо при цьому $\frac{\alpha p}{2}\in{\mathbb{N}},$ то величина $\sigma(\frac{\alpha p}{2})=0$

K_{n,\alpha,p}^{p}(\pi)\leq\frac{\frac{\alpha p}{2}+1}{2^{\alpha p}}.

(3.70)

Наступне твердження встановлю оцнку величин $K_{n,\alpha,p}(\pi)$ рвномрно обмежену вдносно усх параметрв $\alpha>0$ , $n\in{\mathbb{N}}$ та $1\leq p<\infty$ .

Наслдок 3.6 ([50, 2]).

Нехай $f\in{\mathcal{S}}^{p}\cap L_{1,Y}$ , $1\leq p<\infty$ , ${f\not\equiv{\rm const}}.$ Тод для довльних $\alpha>0$ та $n\in{\mathbb{N}}$

E_{n}^{\vartriangle}(f)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}<\frac{4}{3\cdot 2^{\alpha/2}}\omega_{\alpha}\Big(f,\frac{\pi}{n}\Big)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}.

(3.71)

У просторах $L_{2}({\mathbb{T}}^{1})$ при $\alpha=1$ нервнсть (3.65) доведено М. . Чернихом [72, 73]. Нервност такого типу, а також сумжн питання, пов’язан з обчисленнням значень поперечникв класв функцй, що задаються мажорантами х модулв неперервност, дослджувалися в роботах [58, 59, 17, 36, 12, 20, 14, 67, 13, 7, 1, 3] та н.

3.4.3. Обернен теореми наближення.

Перед формулюванням обернено теореми наближення наведемо також нервнсть Бернштейна, у якй норма узагальнено похдно тригонометричного полнома оцнються через норму самого полнома (див., наприклад, [67, Гл. 4]).

Твердження 3.16 ([50, 2]).

Нехай $\psi=\{\psi({\bf k})\}_{{\bf k}\in{\mathbb{Z}}^{d}}$ – система чисел, як задовольняють умову (3.13). Тод для довльного $\tau_{n}\in{\mathscr{T}}_{n}$ , $n\in\mathbb{N}$ , справджуться нервнсть

\|\tau^{\psi}_{n}\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\leq\frac{1}{\epsilon_{n}}\|\tau_{n}\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}},\quad\mbox{де}\ \ \epsilon_{n}:=\min_{0<|{\bf k}|_{1}\leq n}|\psi({\bf k})|.

Наслдок 3.7.

Нехай $\psi({\bf k})=\nu^{-r}$ , $|{\bf k}|_{1}=\nu$ , $\nu=0,1,\ldots$ , $r\geq 0$ . Тод для довльного полнома $\tau_{n}\in{\mathscr{T}}_{n}$ , $n\in\mathbb{N}$

\|\tau^{\psi}_{n}\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=\|\tau^{(r)}_{n}\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\leq n^{r}\|\tau_{n}\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}.

Обернена апроксимацйна теорема в простор ${\mathcal{S}}^{p}$ ма такий вигляд.

Теорема 3.2 ([50, 2]).

Нехай $f\in{\mathcal{S}}^{p}$ , $1\leq p<\infty$ . Тод для довльних $n\in{\mathbb{N}}$ та $\alpha>0$

\omega_{\alpha}^{\vartriangle}\Big(f,\frac{\pi}{n}\Big)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\leq\frac{\pi^{\alpha}}{n^{\alpha}}\bigg(\sum_{\nu=1}^{n}(\nu^{\alpha p}-(\nu-1)^{\alpha p})E_{\nu}^{\vartriangle}(f)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}^{p}\bigg)^{1/p}.

(3.72)

Зазначимо, що в (3.72) сталу $\pi^{\alpha}$ , взагал кажучи, зменшити не можна, оскльки для довльного числа $\varepsilon>0$ знайдеться функця $f^{*}\in{\mathcal{S}}^{p}$ така, що при всх $n$ , бльших деякого номера $n_{0}$ виконуться протилежна нервнсть

\omega_{\alpha}^{\vartriangle}\Big(f^{*},\frac{\pi}{n}\Big)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}>\frac{\pi^{\alpha}-\varepsilon}{n^{\alpha}}\bigg(\sum_{\nu=1}^{n}(\nu^{\alpha p}-(\nu-1)^{\alpha p})E_{\nu}^{\vartriangle}(f^{*})_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}^{p}\bigg)^{1/p}.

Оскльки $\nu^{\alpha p}-(\nu-1)^{\alpha p}\leq\alpha p\nu^{\alpha p-1},$ то з нервност (3.72) виплива, що

\omega_{\alpha}^{\vartriangle}\Big(f,\frac{\pi}{n}\Big)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\leq\frac{\pi^{\alpha}(\alpha p)^{1/p}}{n^{\alpha}}\bigg(\sum_{\nu=1}^{n}\nu^{\alpha p-1}E_{\nu}^{\vartriangle}(f)^{p}_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\bigg)^{1/p}.

(3.73)

Звдси, зокрема, отримумо такий наслдок.

Наслдок 3.8 ([50, 2]).

Нехай $f\in{\mathcal{S}}^{p}$ , $1\leq p<\infty$ , послдовнсть найкращих наближень ${E_{n}^{\vartriangle}}(f)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}$ функц $f$ задовольня спввдношення ${E_{n}^{\vartriangle}}(f)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=O(n^{-\beta})$ при деякому $\beta>0$ . Тод для всх $\alpha>0$ ,

\omega_{\alpha}^{\vartriangle}(f,t)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=\left\{\begin{matrix}O(t^{\beta})&\hfill\mbox{при}\ \ \beta<\alpha,\hfill\cr O(t^{\alpha}|\ln t|^{1/p})&\hfill\mbox{при}\ \ \beta=\alpha,\hfill\cr O(t^{\alpha})&\hfill\mbox{при}\ \ \beta>\alpha.\hfill\end{matrix}\right.

У просторах ${\mathcal{S}}^{p}({\mathbb{T}}^{1})$ $2\pi$ -перодичних функцй одн змнно нервност $(\ref{(6.71')})$ були отриман в [56] та [50]. У просторах ${\mathcal{S}}^{p}({\mathbb{T}}^{d})$ функцй багатьох змнних ц нервност отримано в [2]. У просторах $L_{p}({\mathbb{T}}^{d})$ нервност типу $(\ref{(6.71')})$ доведено М. П. Тманом (див. [65, 66] та [67, Гл. 2]).

Прям та обернен теореми наближення функцй, заданих на сфер, у просторах $S^{p,q}(\sigma^{d})$ , $d\geq 3$ , отримано в роботах [25, 26].

3.4.4. Конструктивн характеристики класв функцй, визначених х модулями гладкост

Нехай $\omega$ – довльна мажоранта, визначена на вдрзку $[0,1]$ . Для фксованого $\alpha>0$ покладемо

{\mathcal{S}}^{p}H^{\omega}_{\alpha}=\Big\{f\in{\mathcal{S}}^{p}:\quad\omega_{\alpha}^{\vartriangle}(f;\delta)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}={\mathcal{O}}(\omega(\delta)),\quad\delta\to 0+\Big\}.

(3.74)

Дал, розглядамо мажоранти $\omega(t)$ , $t\in[0,1]$ , як задовольняють наступн умови: 1) $\omega(\delta)$ неперервна на $[0,1]$ ; 2) $\omega(\delta)\uparrow$ ; 3) $\omega(\delta)\not=0$ для $\delta\in(0,1]$ ; 4) $\omega(\delta)\to 0$ при $\delta\to 0$ , а також вдом умови Бар $({\mathscr{B}}_{\alpha})$ та $({\mathscr{B}})$ (див., наприклад, [8]):

({\mathscr{B}}_{\alpha}),\ \alpha>0:\quad\sum_{v=1}^{n}v^{\alpha-1}\omega\Big({\frac{1}{v}}\Big)={\mathcal{O}}\Big[n^{\alpha}\omega\Big({\frac{1}{n}}\Big)\Big],

({\mathscr{B}}):\quad\sum\limits_{v=n+1}^{\infty}\frac{1}{v}\,\omega\bigg(\frac{1}{v}\bigg)={\mathcal{O}}\bigg[\omega\bigg(\frac{1}{n}\bigg)\bigg].

Теорема 3.3 ([50, 2]).

Нехай $\alpha>0$ , $\omega$ – довльна функця, яка задовольня умови 1)–4) та умову $({\mathscr{B}}_{\alpha})$ . Для того, щоб функця $f\in{\mathcal{S}}^{p}\cap L_{1,Y}$ належала множин ${\mathcal{S}}^{p}H^{\omega}_{\alpha}\cap L_{1,Y}$ , необхдно та достатньо, щоб

E_{n}^{\vartriangle}(f)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}={\mathcal{O}}\Big[\omega\Big({\frac{1}{n}}\Big)\Big].

Функця $t^{r}$ , $r\leq\alpha$ , задовольня умови $1)$ – $4)$ та $({\mathscr{B}}_{\alpha})$ . Тому позначаючи через ${\mathcal{S}}^{p}H_{\alpha}^{r}$ множину ${\mathcal{S}}^{p}H^{\omega}_{\alpha}$ при $\omega(t)=t^{r}$ , $0<r\leq\alpha,$ отримамо таке твердження.

Наслдок 3.9.

Нехай $\alpha>0$ , $0<r\leq\alpha.$ Для того, щоб функця $f\in{\mathcal{S}}^{p}\cap L_{1,Y}$ належала множин ${\mathcal{S}}^{p}H_{\alpha}^{r}\cap L_{1,Y}$ , необхдно та достатньо, щоб

E_{n}^{\vartriangle}(f)_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}={\mathcal{O}}({n^{-r}}).

3.5 Наближення лнйними методами функцй з просторв ${\mathcal{S}}^{p}$

У низц робт (див., наприклад, [15, 51, 18, 34, 35, 74, 75, 76] та н.) дослджувалися рзн проблеми, пов’язан з апроксимацю лнйними методами пдсумовування рядв Фур’ у просторах ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ та просторах ${\mathcal{S}}^{p}$ зокрема. Так, в роботах [75, 76] розглядались загальн питанн теор лнйних методв пдсумовування рядв Фур’ (регулярнсть, насичення) у просторах ${\mathcal{S}}^{p}_{\varphi}$ . В [51] та [74] встановлено точн значення найкращих $n$ -членних наближень такими методами $q$ -елпсодв у цих просторах. В робот [15] отримано нервност типу Джексона наближення сумами Зигмунда в просторах ${\mathcal{S}}^{p}$ . Наведемо результати робт [34, 35], у яких встановлено прям та обернен теореми наближення функцй середнми Тейлора-Абеля-Пуассона, в термнах похибок наближення цими середнми в простор ${\mathcal{S}}^{p}$ отримано конструктивну характеристику класв функцй, узагальнен похдн яких належать множинам ${\mathcal{S}}^{p}H_{\omega}$ .

3.5.1. Позначення та постановка задач. Нехай $f$ — довльна функця з простору $L({\mathbb{T}}^{d})$ . Виходячи з спввдношення (3.57), розглянемо лнйн оператори $S^{\vartriangle}_{n},$ $\sigma^{\vartriangle}_{n}$ , $P^{\vartriangle}_{\varrho,s}$ $A^{\vartriangle}_{\varrho,r}$ , визначен на $L({\mathbb{T}}^{d})$ вдповдно рвностями

S^{\vartriangle}_{n}(f)({\bf x})=\sum_{\nu=0}^{n}H_{\nu}(f)({\bf x}),\penalty\ n=0,1,\ldots,

\sigma^{\vartriangle}_{n}(f)({\bf x})=\frac{1}{n+1}\sum_{\nu=0}^{n}S^{\vartriangle}_{\nu}(f)({\bf x})=\sum_{\nu=0}^{n}\left(1-\frac{\nu}{n+1}\right)H_{\nu}(f)({\bf x}),\penalty\ n\in\mathbb{N},

P^{\vartriangle}_{\varrho,s}(f)({\bf x})=\sum_{\nu=1}^{\infty}\varrho^{\nu^{s}}H_{\nu}(f)({\bf x}),\quad s>0,\penalty\ \varrho\in[0,1),

A^{\vartriangle}_{\varrho,r}(f)({\bf x})=S^{\vartriangle}_{r-1}(f)({\bf x})+\sum_{\nu=r}^{\infty}\lambda_{\nu,r}H_{\nu}(f)({\bf x}),

(3.75)

де при $r\in\mathbb{N}$ та $\varrho\in[0,1)$

\lambda_{\nu,r}:=\lambda_{\nu,r}(\varrho):=\sum_{k=0}^{r-1}{\nu\choose k}(1-\varrho)^{k}\varrho^{\nu-k}=\sum_{k=0}^{r-1}\frac{(1-\varrho)^{k}}{k!}\penalty\ \frac{d^{k}}{d\varrho^{k}}\varrho^{\nu}.

Вирази $S^{\vartriangle}_{n}(f)({\bf x})$ , $\sigma^{\vartriangle}_{n}(f)({\bf x})$ $P^{\vartriangle}_{\varrho,s}(f)({\bf x})$ називають вдповдно трикутною частинною сумою ряду Фур’, трикутною сумою Фейра узагальненою трикутною сумою Абеля–Пуассона функц $f$ . Вираз $A^{\vartriangle}_{\varrho,r}(f)({\bf x})$ називають трикутною сумою Тейлора–Абеля–Пуассона функц $f$ .

Оператори $P^{\vartriangle}_{\varrho,s}$ в загальному випадку, як агрегати наближення функцй функцй одн змнно, мабуть, вперше розглядалися в [9, 10]. Оператори $A^{\vartriangle}_{\varrho,r}$ введен в [33], де в х термнах дано конструктивну характеристику класв Гард–Лпшиця $H^{r}_{p}\mathop{\rm Lip}\alpha$ функцй одн змнно, голоморфних в одиничному круз комплексно площини. Апроксимацй властивост цих операторв вивчалися в роботах [33, 34, 35, 29, 30, 70] та н. В частинному випадку, коли $r=s=1$ оператори $A^{\vartriangle}_{\varrho,1}$ та $P^{\vartriangle}_{\varrho,1}$ збгаються мж собою породжують класичний метод Абеля–Пуассона пдсумовування кратних рядв Фур’ по трикутних областях.

Нагадамо, що нтегралом Пуассона функц $f\in L({\mathbb{T}}^{d})$ називаться функця $P(f)$ , визначена в $[0,1)^{d}\times\mathbb{R}^{d}$ рвнстю

f(\mbox{\boldmath${\bf\varrho}$},{\bf x})=\int_{\mathbb{T}^{d}}f({\bf x+t})P(\mbox{\boldmath${\bf\varrho}$},{\bf t})d{\bf t},

де

P(\mbox{\boldmath${\bf\varrho}$},{\bf t}):=\prod_{j=1}^{d}\frac{1-\varrho_{j}^{2}}{1-2\varrho_{j}\cos t_{j}+\varrho_{j}^{2}},\penalty\ \varrho_{j}\in[0,1),

— кратне ядро Пуассона ${\bf x+t}:=(x_{1}+t_{1},\ldots,x_{d}+t_{d}).$

Надал домовимось пд виразом $f(\varrho,{\bf x})$ розумти нтеграл Пуассона, в якому ${\bf\varrho}$ — це вектор з однаковими координатами, тобто ${\bf\varrho}$ $\,=(\varrho,\ldots,\varrho).$

В даному пдроздл вивчаються оператори $A^{\vartriangle}_{\varrho,r}$ $P^{\vartriangle}_{\varrho,s}$ як лнйних методв наближення функцй в просторах ${\mathcal{S}}^{p}.$ При цьому основна увага звертаться на зв’язок апроксимативних властивостей сум $A^{\vartriangle}_{\varrho,r}(f)$ $P^{\vartriangle}_{\varrho,s}(f)$ з диференцальними властивостями функц $f$ , а саме, властивостями похдних, означених в такий спосб.

Нехай $\psi=\{\psi({\bf k})\}_{{\bf k}\in\mathbb{Z}^{d}}$ – довльна система комплексних чисел

\mathscr{Z}(\psi):=\mathscr{Z}^{d}(\psi):=\left\{{\bf k}\in\mathbb{Z}^{d}:\psi({\bf k})=0\right\}.

Надал вважамо, що множина $\mathscr{Z}(\psi)$ ма скнченну кльксть елементв.

Якщо для дано функц $f\in L({\mathbb{T}}^{d})$ знайдеться функця $g\in L({\mathbb{T}}^{d})$ така, що

S[f]({\bf x})=\sum_{{\bf k}\in\mathscr{Z}(\psi)}\widehat{f}({\bf k})e^{i({\bf k,x})}+\sum_{{\bf k}\in\mathbb{Z}^{d}}\psi({\bf k})\widehat{g}({\bf k})e^{i({\bf k,x})},

(3.76)

то кажуть, що у функц $f$ сну $\psi$ -похдна $g$ , для яко використовують позначення $g=f^{\psi}.$ При цьому, якщо $\mathscr{Z}(\psi)=\varnothing$ , то перша сума в (3.76) покладаться рвною нулев.

Зрозумло, що $\psi$ -похдна для функцй з простору ${\mathcal{S}}^{p}$ диною з точнстю до суми $\sum_{{\bf k}\in\mathscr{Z}(\psi)}a_{{\bf k}}e^{i({\bf k,x})}$ , де $a_{{\bf k}}$ — будь-як числа. Дане означення $\psi$ -похдно пристосоване для потреб дослджень, викладених у цьому пдроздл, за суттю не вдрзняться вд поняття $\psi$ -похдно О. . Степанця, наведеного в пдроздл 3.1

Дал, розглядаються $\psi$ -похдн функцй з $L({\mathbb{T}}^{d})$ в таких двох випадках: $1)\ \psi({\bf k})=\nu^{-r}$ при $|{\bf k}|_{1}=\nu,\penalty\ \nu=0,1,\ldots,\penalty\ r\geq 0$ $2)\ \psi({\bf k})=0$ при $|{\bf k}|_{1}=0,1,\ldots,r-1$ та $\psi({\bf k})={(\nu-r)!}/{\nu!}$ при $|{\bf k}|_{1}=\nu,\penalty\ \nu\geq r,\penalty\ r\in\mathbb{N}$ .

При цьому у першому випадку для $\psi$ -похдно функц $f$ використовумо позначення $f^{(r)}$ , у другому — $f^{[r]}$ , а при $r=0$ покладамо $f^{(0)}=f^{[0]}=f.$ Вдмтимо також, що $f^{(1)}=f^{[1]}$ .

3.5.2. Прям та обернен теореми наближення лнйними методами. Перейдемо до формулювання основних результатв пдроздлу 3.5. При цьому будемо використовувати позначення, наведен в пдроздлах 3.4.2 та 3.4.4.

Твердження 3.17 ([34, 35]).

Нехай $1\leq p<\infty$ , $f\in L(\mathbb{T}^{d}),\penalty\ d\in\mathbb{N}$ $\omega$ — довльна функця, яка задовольня умови 1)–4) та $({\mathscr{B}})$ . Наступн твердження рвносильн:

i) $\left\|S^{\vartriangle}_{n}\left(f^{[1]}\right)\right\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=O(n\omega(\frac{1}{n})),\quad n\to\infty;$

ii) $\left\|f-\sigma^{\vartriangle}_{n}\left(f\right)\right\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=O(\omega(\frac{1}{n})),\quad n\to\infty$ .

Крм цього, якщо виконуться одне з тверджень i)–iii), то

iii) $f\in{\mathcal{S}}^{p}H_{\omega}^{1}$ .

Якщо ж $f\in L_{1,Y}(\mathbb{T}^{d})$ , то вс твердження 1)–4) екввалентними.

Зазначимо, що мплкаця $ii)\Rightarrow iii)$ твердженням типу прямих та обернених теорем для методу Фейра [11].

В наступнй теорем даються прям та обернен теореми наближення функцй оператором $A^{\vartriangle}_{\varrho,r}$ в простор ${\mathcal{S}}^{p}$ в термнах мажорант $\omega$ .

Теорема 3.4 ([34, 35]).

Нехай $1\leq p<\infty$ , $r\in\mathbb{N}$ , $f\in L(\mathbb{T}^{d}),\penalty\ d\in\mathbb{N}$ $\omega$ — довльна функця, яка задовольня умови 1)–4) та $({\mathscr{B}})$ . Наступн твердження рвносильн:

i) $\|f-A^{\vartriangle}_{\varrho,r}(f)\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=O((1-\varrho)^{r-1}\omega(1-\varrho)),\quad\varrho\to 1-;$

ii) $\left\|P(f^{[r]})({\varrho},\cdot)\right\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=O(\frac{\omega(1-\varrho)}{1-\varrho}),\quad\varrho\to 1-;$

Крм цього, якщо виконуться одне з тверджень i) чи ii), то

iii) $f^{[r-1]}\in{\mathcal{S}}^{p}H^{1}_{\omega}$ .

Якщо ж $f\in L_{1,Y}(\mathbb{T}^{d})$ , то вс твердження i)–iii) екввалентними.

Зазначимо, що мплкаця $ii)\Rightarrow iii)$ твердженням типу теорем Гард–Лттлвуда [68].

Наведемо також апроксимацйн властивост сум $P^{\vartriangle}_{\varrho,s}(f)$ в простор ${\mathcal{S}}^{p}$ . Застосування теореми 3.4 до функц $f=g^{(s-1)}$ з значенням параметра $r=1$ врахування спввдношення

\|f-P^{\vartriangle}_{\varrho,s}(f)\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}\sim\|f^{(s-1)}-P^{\vartriangle}_{\varrho,1}(f^{(s-1)})\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}},\quad\varrho\to 1-,

(3.77)

дозволя записати таке твердження.

Теорема 3.5 ([34, 35]).

Нехай $1\leq p<\infty$ , $s\in\mathbb{N}$ , $f\in L(\mathbb{T}^{d}),\penalty\ d\in\mathbb{N}$ $\omega$ — довльна функця, яка задовольня умови 1)–4) та $({\mathscr{B}})$ . Наступн твердження рвносильн:

i) $\|f-P^{\vartriangle}_{\varrho,s}(f)\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=O(\omega(1-\varrho)),\quad\varrho\to 1-;$

ii) $\left\|P(f^{(s)})({\varrho},\cdot)\right\|_{{}_{\scriptstyle{\mathcal{S}}^{p}}}=O(\frac{\omega(1-\varrho)}{1-\varrho}),\quad\varrho\to 1-;$