Мета ц роботи — встановити теореми про характер розв’язност (нетеровсть), максимальну регулярнсть апрорну оцнку розв’язкв елптичних задач з крайовими даними у просторах Нкольського низького (у тому числ вд’много) порядку. Вона мотивована важливими застосуваннями останнх у теор блого шуму. Саме у термнах просторв Нкольського вд’много порядку вдалося точно (за порядком простору) охарактеризувати регулярнсть гауссового блого шуму на тор [5]. Це дозволя нам отримати точний результат про регулярнсть розв’язкв деяких елптичних задач з крайовими умовами, породженими таким шумом.

1. Постановка задач. Нехай $\Omega$ — обмежена область у евклдовому простор $\mathbf{R}^{n}$, де $n\geq 2$. Припустимо, що межа $\Gamma$ нескнченно гладким замкненим многовидом вимрност $n-1$ (причому $C^{\infty}$-структура на $\Gamma$ породжена $\mathbf{R}^{n}$). Розглянемо в $\Omega$ елптичну крайову задачу вигляду

Тут $A:=A(x,D)$ — лнйний диференцальний оператор (л.д.о.) на $\overline{\Omega}:=\Omega\cup\Gamma$ парного порядку $2l\geq 2$, а кожне $B_{j}:=B_{j}(x,D)$ — крайовий л.д.о. на $\Gamma$ порядку $m_{j}\leq 2l-1$. Припускамо, що ус коефцнти цих л.д.о. нескнченно гладкими комплекснозначними функцями, заданими на $\overline{\Omega}$ $\Gamma$ вдповдно. Нагадамо, що елптичнсть крайово задач (1), (2) означа, що л.д.о. $A$ правильно елптичним на $\overline{\Omega}$, а набр $B:=(B_{1},\ldots,B_{l})$ крайових л.д.о. задовольня умову Лопатинського щодо $A$ на $\Gamma$.

Нехай дйсне число $p>1$. Дослджумо властивост розв’язку $u$ крайово задач (1), (2) у ситуац, коли крайов дан $g_{1},\ldots,g_{l}$ належать вдповдним просторам Нкольського $B^{\sigma}_{p,\infty}(\Gamma)$ низько регулярност, зокрема, коли х порядок $\sigma<0$. При цьому припускамо, що права частина $f$ елптичного рвняння (1) належить до $L_{p}(\Omega)$, тобто функця $|f|^{p}$ нтегровна на $\Omega$ (вдносно мри Лебега). Слдуючи [6, п. 2.3.1] [7, п. 3.2.2], нагадамо означення просторв Нкольського довльного дйсного порядку $\sigma$. У статт розглядаються комплексн лнйн функцональн простори.

Довльно виберемо функцю $\varphi_{0}\in C^{\infty}(\mathbf{R}^{n})$ таку, що $\varphi_{0}(y)=1$ за умови $|y|\leq 1$ та $\varphi_{0}(y)=0$ за умови $|y|\geq 2$, де $y\in\mathbf{R}^{n}$. Для кожного номера $k\geq 1$ означимо функцю $\varphi_{k}(y):=\varphi_{0}(2^{-k}y)-\varphi_{0}(2^{1-k}y)$ аргументу $y\in\mathbf{R}^{n}$. Функц $\varphi_{k}$, де цле $k\geq 0$, утворюють нескнченно гладке розбиття одиниц на евклдовому простор $\mathbf{R}^{n}$.

Нехай $\sigma$ — довльне дйсне число. За означенням, лнйний простр $B^{\sigma}_{p,\infty}(\mathbf{R}^{n})$ складаться з усх повльно зростаючих розподлв $w$ на $\mathbf{R}^{n}$ таких, що

де $F$ $F^{-1}$ позначають вдповдно пряме обернене перетворення Фур’. Цей простр повним вдносно норми $\|w,B^{\sigma}_{p,\infty}(\mathbf{R}^{n})\|$. Вн не залежить з точнстю до екввалентност норм вд вказаного вибору функц $\varphi_{0}$ [6, теорема 2.3.2(i)]. Простр $B^{\sigma}_{p,\infty}(\mathbf{R}^{n})$ був уведений (в нший екввалентний спосб) дослджений С.М. Нкольським для $\sigma>0$ (див. монограф [8, с. 151] [9, с. 201] та наведен там посилання). Зауважимо, що С.М. Нкольський вибрав позначення $H^{\sigma}_{p}(\mathbf{R}^{n})$ для цього простору (яке часто застосовують для просторв Соболва). Позначення, яке використовумо ми, загальноприйняте свдчить про те, що шкала просторв Нкольського специфчною частиною класу просторв Бсова $B^{\sigma}_{p,q}(\mathbf{R}^{n})$.

Простори Нкольського на $\Omega$ $\Gamma$ будуються за простором $B^{\sigma}_{p,\infty}(\mathbf{R}^{n})$ у стандартний спосб (див., наприклад, [7, п. 3.2.2]). А саме, лнйний простр $B^{\sigma}_{p,\infty}(\Omega)$ складаться, за означенням, з звужень в область $\Omega$ усх розподлв $w\in B^{\sigma}_{p,\infty}(\mathbf{R}^{n})$ надлений нормою

де $u\in B^{\sigma}_{p,\infty}(\Omega)$. Простр $B^{\sigma}_{p,\infty}(\Omega)$ повним вдносно ц норми.

Простр $B^{\sigma}_{p,\infty}(\Gamma)$ складаться з усх розподлв на $\Gamma$, як в локальних координатах на $\Gamma$ дають елементи простору $B^{\sigma}_{p,\infty}(\mathbf{R}^{n-1})$. Дамо детальне означення. З $C^{\infty}$-структури на многовид $\Gamma$ довльно виберемо скнченний набр локальних карт $\pi_{j}:\mathbf{R}^{n-1}\leftrightarrow\Gamma_{j}$, де $j=1,\ldots,\lambda$, таких, що вдкрит множини $\Gamma_{1},\ldots,\Gamma_{\lambda}$ утворюють покриття $\Gamma$. Крм того, виберемо функц $\chi_{j}\in C^{\infty}(\Gamma)$, де $j=1,\ldots,\lambda$, як утворюють розбиття одиниц на $\Gamma$ задовольняють умову $\mathrm{supp}\,\chi_{j}\subset\Gamma_{j}$. (Як звичайно, $\mathrm{supp}\,\chi_{j}$ познача замикання в тополог $\Gamma$ множини усх точок $x\in\Gamma$ таких, що $\chi_{j}(x)\neq 0$.) За означенням, лнйний простр $B^{\sigma}_{p,\infty}(\Gamma)$ складаться з усх розподлв $h$ на $\Gamma$ таких, що $(\chi_{j}h)\circ\pi_{j}\in B^{\sigma}_{p,\infty}(\mathbf{R}^{n-1})$ для кожного номера $j\in\{1,\ldots,\lambda\}$ надлений нормою

тут $(\chi_{j}h)\circ\pi_{j}$ познача зображення розподлу $\chi_{j}h$ у локальнй карт $\pi_{j}$. Простр $B^{\sigma}_{p,\infty}(\Gamma)$ повний вдносно ц норми з точнстю до екввалентност норм не залежить вд вказаного вибору локальних карт розбиття одиниц на $\Gamma$ [7, твердження 3.2.3(ii)].

Зауважимо, що множини $C^{k}(\overline{\Omega})$ $C^{k}(\Gamma)$, де цле $k\geq 0$, лежать вдповдно у просторах $B^{\sigma}_{p,\infty}(\Omega)$ $B^{\sigma}_{p,\infty}(\Gamma)$ порядку $\sigma\leq k$, але не щльними у них. Останн виплива з [9, теорема 2.3.2(a)].

2. Основн результати. Нехай, як ранше, $1<p<\infty$. Елптична крайова задача (1), (2) ма таку фундаментальну властивсть у просторах Нкольського додатного порядку: вдображення $u\mapsto(Au,Bu)$, де $u\in B^{s}_{p,\infty}(\Omega)$, нетеровим обмеженим оператором на пар просторв

Крм того, ядро цього оператора лежить у $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ разом з ндексом не залежить вд $s$ $p$. Для регулярних елптичних задач ця властивсть доведена у монограф [9, теорема 5.5.2(a)]. Для загальних елптичних задач, розглянутих нами, вона мститься у результатах робт [10, п. 3, теорема] [11, теорема 5.2]. Позначимо через $N$ та $\alpha$ вдповдно ядро та ндекс оператора (3).

Принагдно нагадамо, що лнйний обмежений оператор $T:E_{1}\rightarrow E_{2}$, де $E_{1}$ $E_{2}$ — повн нормован простори, називають нетеровим, якщо його ядро $\{x\in E_{1}:Tx=0\}$ коядро $E_{2}/T(E_{1})$ скнченновимрн. Якщо цей оператор нетерв, то його область значень замкнена в $E_{2}$ вн ма скнченний ндекс, який, за означенням, дорвню рзниц вимрностей ядра коядра.

Стосовно оператора (3) зауважимо, що образ $Au\in B^{s-2l}_{p,\infty}(\Omega)$ означений у сенс теор розподлв для довльного $u\in B^{s}_{p,\infty}(\Omega)$, де $s$ — будь-яке дйсне число. Крм того, образ $B_{j}u\in B^{s-m_{j}-1/p}_{p,\infty}(\Gamma)$ означений у сенс теореми про слди для кожного вказаного $u$, якщо $s>m_{j}+1/p$ (див. [9, теорема 4.7.1(b)]); тут фксовано номер $j\in\{1,\ldots,l\}$. Проте, якщо $s\leq m_{j}+1/p$, то образ $B_{j}u$ не означений коректно для довльного $u\in B^{s}_{p,\infty}(\Omega)$ навть як деякий розподл на $\Gamma$. А саме, у цьому випадку вдображення $u\mapsto\penalty B_{j}u$, де $u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$, не допуска продовження до неперервного лнйного оператора на пар просторв $B^{s}_{p,\infty}(\Omega)$ $D^{\prime}(\Gamma)$, що виплива з [9, теорема 4.7.1(d)]. Як звичайно, $D^{\prime}(\Gamma)$ познача лнйний топологчний простр усх розподлв на $\Gamma$.

Отже, лнйний обмежений оператор (3) не означаться коректно для довльного $s<2l$. У цьому випадку замсть $B^{s}_{p,\infty}(\Omega)$ беремо вужчий простр

як область визначення оператора $(A,B)$. Цей простр надлений нормою графка $\|u,B^{s}_{p,\infty}(\Omega)\|+\|Au,L_{p}(\Omega)\|$ повним вдносно не. Для довльного $u\in B^{s}_{p,\infty}(A,L_{p},\Omega)$ коректно означений розподл $B_{j}u\in D^{\prime}(\Gamma)$ у сенс, який вказано нижче.

Розглянемо лнйний простр

де $S^{\prime}(\Omega)$ — лнйний топологчний простр звужень в область $\Omega$ усх повльно зростаючих розподлв на $\mathbf{R}^{n}$. Оскльки множина $\Omega$ обмежена, то $S^{\prime}(A,L_{p},\Omega)$ об’днанням усх просторв $B^{s}_{p,\infty}(A,L_{p},\Omega)$, де $s\in\mathbf{R}$. При цьому $B^{s}_{p,\infty}(A,L_{p},\Omega)$ неперервно (але не щльно) вкладений у $B^{\sigma}_{p,\infty}(A,L_{p},\Omega)$, якщо $\sigma<s$. У лнйному простор $S^{\prime}(A,L_{p},\Omega)$ означамо збжнсть за таким правилом: говоримо, що $u_{k}\to u$ в $S^{\prime}(A,L_{p},\Omega)$ (при $k\to\infty$), якщо $u_{k}\to u$ в $B^{s}_{p,\infty}(A,L_{p},\Omega)$ для деякого дйсного $s$. Множина $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ щльна у простор $S^{\prime}(A,L_{p},\Omega)$ вдносно ц збжност, що виплива з [3, теорема 4.25(i)] з огляду на теорему вкладення [9, теорема 4.6.2]. Для довльного $u\in S^{\prime}(A,L_{p},\Omega)$ виберемо послдовнсть функцй $u_{k}\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ таку, що $u_{k}\to u$ в $S^{\prime}(A,L_{p},\Omega)$. Згдно з [3, теорема 4.25(ii)] послдовнсть $(B_{j}u_{k})_{k=1}^{\infty}$ ма границю у топологчному простор $D^{\prime}(\Gamma)$ ця границя не залежить вд вказаного вибору послдовност функцй $u_{k}$. Останню границю беремо як $B_{j}u$. У результат коректно означеним лнйний неперервний оператор

Теорема 1. Нехай $s\leq 2l$ $1<p<\infty$. Тод звуження вдображення (4) на простр $B^{s}_{p,\infty}(A,L_{p},\Omega)$ обмеженим оператором на пар просторв

Оператор (5) нетерв з ядром $N$ та ндексом $\alpha$ (як не залежать вд $s$ $p$).

Теорему 1 доречно порвняти з результатом статт [10, п. 3] про нетеровсть елптичних крайових задач у просторах Нкольського–Ройтберга довльного дйсного порядку $s$. Ц простори служать областю визначення обмеженого оператора, породженого елптичною крайовою задачею (1), (2), нетеровсть якого встановлена у вказанй статт. Вони складаються з елементв, як не функцями чи розподлами, якщо $s<2l-1/p$. Простори крайових даних для цього оператора так сам як в (5), а простр правих частин складаться у випадку $s<2l$ з усх розподлв $w\in B^{s-2l}_{p,\infty}(\mathbf{R}^{n})$ таких, що $\mathrm{supp}\,w\subset\overline{\Omega}$. Отже, вказаний результат знаходиться поза межами теор розподлв в област $\Omega$ у випадку, який нас цкавить.

Дослдимо локальн (впритул до частини меж област $\Omega$) властивост узагальнених розв’язкв елптично крайово задач (1), (2). Розподл $u\in S^{\prime}(\Omega)$ називамо узагальненим розв’язком ц задач з правими частинами $f\in L_{p}(\Omega)$ $g_{1},\ldots,g_{l}\in D^{\prime}(\Gamma)$, якщо $Au=f$ у сенс теор розподлв $B_{j}u=g_{j}$ для кожного номера $j\in\{1,\ldots,l\}$ у вказаному вище сенс для $u\in S^{\prime}(A,L_{p},\Omega)$. З умови $Au\in L_{p}(\Omega)$ та елптичност л.д.о. $A$ виплива, що $\chi u\in B^{s}_{p,\infty}(\Omega)$ для кожного числа $s<2l$ довльно функц $\chi\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$, яка дорвню нулю в окол меж $\Gamma$. Втм, якщо $\chi(x)\neq 0$ на деякй частин меж, то включення $\chi u\in B^{s}_{p,\infty}(\Omega)$ буде виконуватися лише за певних умов на крайов дан $g_{1},\ldots,g_{l}$ в окол множини $\Gamma\cap\mathrm{supp}\,\chi$. Якщо $s\geq 2l$, то, звсно, потрбна ще деяка умова на $f$ в окол $\mathrm{supp}\,\chi$, щоб гарантувати це включення. Уведемо простори, у термнах яких зручно формулювати ц умови.

Нехай $U$ — вдкрита пдмножина простору $\mathbf{R}^{n}$ така, що $\Omega_{0}:=\Omega\cap U\neq\varnothing$ $\Gamma_{0}:=\Gamma\cap U\neq\varnothing$. Позначимо через $B^{\sigma,\mathrm{loc}}_{p,\infty}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$, де $\sigma\in\mathbf{R}$, лнйний простр усх розподлв $u\in\mathcal{S}^{\prime}(\Omega)$ таких, що $\chi u\in B^{\sigma}_{p,\infty}(\Omega)$ для кожно функц $\chi\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$, яка задовольня умову $\mathrm{supp}\,\chi\subset\Omega_{0}\cup\Gamma_{0}$. Аналогчно, позначимо через $B^{\sigma,\mathrm{loc}}_{p,\infty}(\Gamma_{0})$ лнйний простр усх розподлв $h\in D^{\prime}(\Gamma)$ таких, що $\chi h\in B^{\sigma}_{p,\infty}(\Gamma)$ для кожно функц $\chi\in C^{\infty}(\Gamma)$, яка задовольня умову $\mathrm{supp}\,\chi\subset\Gamma_{0}$.

Теорема 2. Нехай $s\in\mathbf{R}$ $1<p<\infty$. Припустимо, що розподл $u\in S^{\prime}(\Omega)$ узагальненим розв’язком елптично крайово задач (1), (2), прав частини яко задовольняють умови

$g_{j}\in B^{s-m_{j}-1/p,\mathrm{loc}}_{p,\infty}(\Gamma_{0})$ для кожного $j\in\{1,\ldots,l\}$. Тод $u\in B^{s,\mathrm{loc}}_{p,\infty}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$.

Зауваження 1. Якщо $s\leq 2l$, то умова (6) екввалентна включенню $f\in L_{p}(\Omega)$ згдно з [9, теорема 4.6.1(a,b)]. Отже, у цьому випадку, висновок теореми 2 ста таким: $u\in B^{s,\mathrm{loc}}_{p,\infty}(\Omega,\Gamma_{0})$.

Цю теорему доповню локальна апрорна оцнка узагальненого розв’язку $u$.

Теорема 3. Нехай $s\in\mathbf{R}$ $1<p<\infty$. Припустимо, що розподл $u\in S^{\prime}(\Omega)$ задовольня умови теореми $2$. Довльно виберемо число $r>0$ функц $\chi,\eta\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ так, що $\mathrm{supp}\,\chi\subset\mathrm{supp}\,\eta\subset\Omega_{0}\cup\Gamma_{0}$ $\eta=1$ в окол $\mathrm{supp}\,\chi$. Тод

де $c$ — деяке додатне число, яке не залежить вд $u$, $f$ $g_{1},\ldots,g_{l}$.

Зауваження 2. Якщо $s\leq 2l$, то в апрорнй оцнц (7) можна прибрати доданок $\|\eta f,B^{s-2l}_{p,\infty}(\Omega)\|$, а якщо $s>2l$, то — доданок $\|\eta f,L_{p}(\Omega)\|$. Це виплива з [9, теорема 4.6.1(a,b)].

Зауваження 3. Зворотною до теорем 2 3 така локальна властивсть крайових даних у просторах Нкольського. Нехай $s\in\mathbf{R}$ $1<p<\infty$. Припустимо, що розподл $u\in B^{s,\mathrm{loc}}_{p,\infty}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$ узагальненим розв’язком крайово задач (1), (2), де $f\in L_{p}(\Omega)$ $g_{1},\ldots,g_{l}\in D^{\prime}(\Gamma)$. Тод $g_{j}\in B^{s-m_{j}-1/p,\mathrm{loc}}_{p,\infty}(\Gamma_{0})$ для кожного $j\in\{1,\ldots,l\}$, причому

Тут функц $\chi$ $\eta$ так як у теорем 3, а $c_{0}$ — деяке додатне число, яке не залежить вд $u$, $f$ $g_{1},\ldots,g_{l}$. Ця властивсть виконуться у випадку, коли набр $B$ крайових л.д.о. не задовольня умову Лопатинського щодо $A$ на $\Gamma$.

Як бачимо, теореми 2 3 дозволяють за регулярнстю крайових даних елптично задач (1), (2) у просторах Нкольського (як завгодно низького порядку) встановити максимальну регулярнсть узагальненого розв’язку (у термнах зотропних просторв). Теореми 1–3 варто порвняти з новтньою роботою [12], де для деяких елптичних з параметром крайових задач у пвпростор доведено твердження [12, теорема 6.3] про снування, динсть, регулярнсть апрорну оцнку розв’язкв в анзотропних просторах, побудованих на основ ряду просторв низько регулярност, заданих на меж (зокрема, просторв Нкольського). У цй робот не досягнуто максимально регулярност розв’язкв, як зазнача автор.

Обговоримо коротко методику доведення теорем 1–3. Теорема 1 виводиться з аналогу для $L_{p}$-просторв Соболва в $\Omega$ за допомогою дйсно нтерполяц $(E_{0},E_{1})_{\theta,\infty}$ нормованих просторв $E_{0}$ $E_{1}$. При цьому використовуються нтерполяцйн формули, доведен, наприклад, в [7, п. 3.3.6], та х верся для для простору $B^{s}_{p,\infty}(A,L_{p},\Omega)$, яка обрунтовуться подбно до [13, теорема 2]. Зазначений аналог теореми 1 доведено в [14, теорема 8.1] для регулярних елптичних крайових задач просторв Соболва цлого порядку $s<0$. Для довльних елптичних задач, розглянутих нами, вн обрунтовуться подбно до [3, теореми 4.25 4.27]. Теореми 2 3 доводяться у спосб в дейному план близький до того, що використано у робот [15, доведення теорем 4.7 4.13] стосовно елптичних задач з крайовими даними низько регулярност у гльбертових узагальнених просторах Соболва. При цьому у доведенн теореми 3 треба скористатися згаданим вище результатом статт [10, п. 3] про нетеровсть елптичних крайових задач у просторах Нкольського–Ройтберга.

3. Застосування. Розглянемо застосування теореми 1 до елптичних задач з блим шумом у крайових умовах. Нехай $(\Theta,K,\mathbf{P})$ — ймоврнсний простр, тобто $K$ — деяка $\sigma$-алгебра пдмножин довльно множини $\Theta\neq\varnothing$, а $\mathbf{P}$ — деяка мра на $K$, пдпорядкована умов $\mathbf{P}(\Theta)=1$. За означенням (див., наприклад, [5, с. 390]), гауссв блий шум на $\Gamma$ — це випадкова величина $\xi:\Theta\to D^{\prime}(\Gamma)$ така, що: 1) для кожного $v\in C^{\infty}(\Gamma)$ комплексна числова випадкова величина $\xi(v):\Theta\to\mathbf{C}$ ма нормальний розподл; 2) виконуться рвнсть $\mathbf{M}[\xi(v_{1})\overline{\xi(v_{2})}]=C\int_{\Gamma}v_{1}(x)\overline{v_{2}(x)}dS$ для довльних функцй $v_{1},v_{2}\in C^{\infty}(\Gamma)$ деякого числа $C>0$, незалежного вд $v_{1}$ $v_{2}$. Тут, як звичайно, $\mathbf{M}$ — математичне сподвання, $\xi(v)$ — значення розподлу (узагальнено функц) $\xi$ на основнй функц $v\in C^{\infty}(\Gamma)$, а $dS$ — елемент площ поверхн $\Gamma$.

Для гауссового блого шуму $\xi$ на тор $\mathbf{T}^{d}$ вимрност $d\geq 1$ доведено в [5, теорема 3.4], що

Тут не можна замнити простр Нкольського на бльш вузьк простори Бсова $B^{-d/2}_{p,q}(\mathbf{T}^{d})$, де $p,q\in(1,\infty)$ або $p=q=\infty$, бо для них $\mathbf{P}\{\xi\in B^{-d/2}_{p,q}(\mathbf{T}^{d})\}=0$. Звдси виплива, що $\mathbf{P}\{\xi\in B^{\sigma}_{p,\infty}(\mathbf{T}^{d})\}=0$ як тльки $\sigma>-d/2$. Отже, у формул (8) значення параметрв $\sigma=-d/2$ $q=\infty$ точними, як умова $p<\infty$.

Припустимо, що обмежена область $\Omega\subset\mathbf{R}^{d+1}$ ма межу $\Gamma=\mathbf{T}^{d}$, де $d\geq 1$. Розглянемо у цй област крайову задачу Дрхле для рвняння Пуассона

де $f\in L_{p}(\Omega)$ для деякого $p\in(1,\infty)$, а $\xi$ — гауссв блий шум на тор $\mathbf{T}^{d}$. Тут $\Delta$ — оператор Лапласа, а $\gamma_{0}$ познача крайовий оператор (порядку нуль), який кожнй функц $u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ ставить у вдповднсть слд (тобто звуження) на $\mathbf{T}^{d}$ продовжуться диним чином за допомогою граничного переходу до неперервного лнйного оператора на пар просторв $S^{\prime}(A,L_{p},\Omega)$ $D^{\prime}(\mathbf{T}^{d})$. Розглянута задача елптичною крайовою задачею вигляду (1), (2), де $l=1$, $m_{1}=0$, $N=\{0\}$ $\alpha=0$.

З теореми 1 властивост (8) виплива такий результат:

Теорема 4. Для $\mathbf{P}$-майже всх $\omega\in\Theta$ крайова задача (9) ма диний узагальнений розв’язок $u(\omega,\cdot)$ класу $B^{1/p-d/2}_{p,\infty}(\Omega)$. Вн задовольня апрорну оцнку

де $c$ — деяке додатне число, яке не залежить вд $f$, $\xi$ $\omega$.

Цей результат точним за порядком простору Нкольського в $\Omega$. Використання просторв Бсова $B^{\sigma}_{p,q}$ з показником $q<\infty$ не дозволя отримати подбний точний результат, тобто досягти граничного значення $\sigma=1/p-d/2$. У робот [15, висновок 8.4] його було досягнуто для деяких гльбертових узагальнених просторв Соболва (випадок $p=2$), але висновок теореми 4 бльш сильним з огляду на включення у них просторв Нкольського, використаних у цй теорем.

1. 1.

   Лионс Ж.-Л., Мадженес Э. Неоднородные граничные задачи и их приложения. Москва: Мир, 1971.

2. 2.

   Roitberg Ya. Elliptic boundary value problems in the spaces of distributions. Dordrecht: Kluwer Acad. Publ., 1996.

3. 3.

   Mikhailets V.A., Murach A.A. Hörmander spaces, interpolation, and elliptic problems. Berlin, Boston: De Gruyter, 2014.

4. 4.

   Behrndt J., Hassi S., de Snoo H. Boundary value problems, Weyl functions, and differential operators. Cham: Springer, 2020.

5. 5.

   Veraar M. Regularity of Gaussian white noise on the d-dimensional torus. Banach Center Publ. 2011. 95. P. 385–398.

6. 6.

   Triebel H. Theory of function spaces. II. Basel: Birkhäser, 1992.

7. 7.

   Трибель Х. Теория функциональных пространств. Москва: Мир, 1986.

8. 8.

   Никольский С.М. Приближение функций многих переменных и теоремы вложения. Москва: Наука, 1977.

9. 9.

   Трибель Х. Теория интерполяции, функциональные пространства, дифференциальные операторы. Москва: Мир, 1980.

10. 10.

    Мурач А.А. Эллиптические краевые задачи в полных шкалах пространств типа Никольского. Укр. мат. журн. 1994. 46, № 12. С. 1647–1654.

11. 11.

    Johnsen J. Elliptic boundary problems and the Boutet de Monvel calculus in Besov and Triebel-Lizorkin spaces. Math. Scand. 1996. 79, № 1. P. 25–85.

12. 12.

    Hummel F. Boundary value problems of elliptic and parabolic type with boundary data of negative regularity. J. Evol. Equ. 2021. https://doi.org/10.1007/s00028-020-00664-0

13. 13.

    Kasirenko T., Mikhailets V., Murach A. Sobolev-like Hilbert spaces induced by elliptic operators. Complex Anal. Oper. Theory. 2019. 13, № 3. P. 1431–1440.

14. 14.

    Lions J.-L., Magenes E. Problémes aux limites non homogénes. VI. J. d’Analyse Math. 1963. 11. P. 165–188.

15. 15.

    Anop A., Denk R., Murach A. Elliptic problems with rough boundary data in generalized Sobolev spaces. Commun. Pure Appl. Anal. 2021. 20, № 2. P. 697–735.

1. 1.

   Lions, J.-L. & Magenes, E. (1972). Non-homogeneous boundary-value problems and applications, vol. I. Berlin: Springer.

2. 2.

   Roitberg, Ya. (1996). Elliptic boundary value problems in the spaces of distributions. Dordrecht: Kluwer Acad. Publ.

3. 3.

   Mikhailets, V.A. & Murach, A.A. (2014). Hörmander spaces, interpolation, and elliptic problems. Berlin, Boston: De Gruyter.

4. 4.

   Behrndt, J., Hassi S. & de Snoo, H. (2020). Boundary value problems, Weyl functions, and differential operators. Cham: Springer.

5. 5.

   Veraar, M. (2011). Regularity of Gaussian white noise on the d-dimensional torus. Banach Center Publ., 95, pp. 385-398.

6. 6.

   Triebel, H. (1992). Theory of function spaces. II. Basel: Birkhäser.

7. 7.

   Triebel, H. (1983). Theory of function spaces. Basel: Birkhäuser.

8. 8.

   Nikol’skii, S.M. (1977). Approximation of functions of several variables and imbedding theorems [2-nd edn]. Moscow: Nauka. (Russian.)

9. 9.

   Triebel, H. (1995). Interpolation theory, function spaces, differential operators [2-nd edn]. Heidelberg: Johann Ambrosius Barth.

10. 10.

    Murach, A.A. (1994). Elliptic boundary value problems in complete scales of Nikol’skii-type spaces. Ukrainian Math J., 46, No. 12, pp. 1827-1835.

11. 11.

    Johnsen, J. (1996). Elliptic boundary problems and the Boutet de Monvel calculus in Besov and Triebel-Lizorkin spaces. Math. Scand., 79, No. 1, pp. 25-85.

12. 12.

    Hummel, F. (2021). Boundary value problems of elliptic and parabolic type with boundary data of negative regularity. J. Evol. Equ., https://doi.org/10.1007/s00028-020-00664-0

13. 13.

    Kasirenko, T., Mikhailets, V. & Murach, A. (2019). Sobolev-like Hilbert spaces induced by elliptic operators. Complex Anal. Oper. Theory, 13, No. 3, pp. 1431-1440.

14. 14.

    Lions, J.-L. & Magenes, E. (1963) Problémes aux limites non homogénes. VI. J. d’Analyse Math., 11, pp. 165-188.

15. 15.

    Anop, A., Denk, R. & Murach, A. (2021) Elliptic problems with rough boundary data in generalized Sobolev spaces. Commun. Pure Appl. Anal., 20, No. 2, pp. 697-735.