Лiтература

UDC 517.51

Estimates for the entropy numbers of the Nikol’skii–Besov classes of periodic functions of many variables in the space of quasi-continuous functions

Оцiнки ентропiйних чисел класiв Нiкольського–Бєсова перiодичних функцiй багатьох змiнних у просторi квазiнеперервних функцiй

A. S. Romanyuk, S. Ya. Yanchenko

Institute of Mathematics of NAS of Ukraine, Kyiv

А. С. Романюк, C. Я. Янченко

Iнститут математики НАН України, Київ

1. Вступ. У роботi продовжено вивчення асимптотичних характеристик класiв Нiкольського–Бєсова $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ з домiнуючою мiшаною похiдною перiодичних функцiй багатьох змiнних [26], [27], [28]. Знайдено оцiнки для ентропiйних чисел згаданих класiв у метрицi $QC$ -простору квазiнеперервних функцiй. Показано, що у деяких випадках цi оцiнки є точними за порядком. Даний простiр функцiй є близьким за своїми властивостями до простору $L_{\infty}$ , а знаходження оцiнок такої характеристики, як ентропiйнi числа, в його метрицi дає змогу одержати новi результати — досi не встановленi у рiвномiрнiй метрицi.

2. Означення класiв функцiй та апроксимативних характеристик. Нехай $\mathbb{R}^{d}$ , $d\geq 1$ , — евклiдiв простiр з елементами $\boldsymbol{x}=(x_{1},\ldots,x_{d})$ i $(\boldsymbol{x},\boldsymbol{y})=x_{1}y_{1}+\ldots+x_{d}y_{d}$ . Через $L_{p}(\pi_{d})$ , $\pi_{d}=\prod\limits^{d}_{j=1}[0,2\pi]$ , $1\leq p\leq\infty$ , позначимо простiр функцiй $f(\boldsymbol{x})$ , якi є $2\pi$ -перiодичнi за кожною змiнною зi скiнченною нормою:

\|f\|_{p}:=\|f\|_{L_{p}(\pi_{d})}=\left((2\pi)^{-d}\int\limits_{\pi_{d}}|f(\boldsymbol{x})|^{p}\,d\boldsymbol{x}\right)^{1/p}<\infty,1\leq p<\infty,

\|f\|_{\infty}:=\|f\|_{L_{\infty}(\pi_{d})}=\mathop{\rm ess\sup}\limits_{\boldsymbol{x}\in\pi_{d}}|f(\boldsymbol{x})|.

У подальших мiркуваннях будемо розглядати тiльки тi функцiї ${f\in L_{p}(\pi_{d})}$ , для яких виконана умова

\int\limits^{2\pi}_{0}f(\boldsymbol{x})dx_{j}=0,j=\overline{1,d},

i множину таких функцiй будемо позначати $L^{0}_{p}(\pi_{d})$ .

Для функцiї $f\in L^{0}_{p}(\pi_{d})$ , $1\leq p\leq\infty$ , розглянемо рiзницю першого порядку по $j$ -iй змiннiй з кроком $h\in\mathbb{R}$ :

\Delta_{h,j}f(\boldsymbol{x})=f(x_{1},\dots,x_{j-1},x_{j}+h,x_{j+1},\dots,x_{d})-f(\boldsymbol{x})

i, вiдповiдно, $l$ -го порядку, $l\in\mathbb{N}$ ,

\Delta_{h,j}^{l}f(\boldsymbol{x})=\overbrace{\Delta_{h,j}\dots\Delta_{h,j}}\limits^{l}f(\boldsymbol{x}).

Далi, якщо $\boldsymbol{k}=(k_{1},\ldots,k_{d})$ , $k_{j}\in\mathbb{N}$ , $j=\overline{1,d}$ , то мiшана рiзниця порядку $\boldsymbol{k}$ з векторним кроком $\boldsymbol{h}=(h_{1},\ldots,h_{d})$ , $h_{j}\in\mathbb{R}$ , $j=\overline{1,d}$ , визначається рiвнiстю

\Delta_{\boldsymbol{h}}^{\boldsymbol{k}}f(\boldsymbol{x})=\Delta_{h_{1},1}^{k_{1}}\Delta_{h_{2},2}^{k_{2}}\dots\Delta_{h_{d},d}^{k_{d}}f(\boldsymbol{x}).

Нехай заданi вектор $\boldsymbol{r}=(r_{1},\ldots,r_{d})$ , $r_{j}>0$ $j=\overline{1,d}$ , i параметри $1\leq p,\theta\leq\infty$ . Тодi простори $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\pi_{d})$ можна означити таким чином:

B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}:=B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\pi_{d})=\Big\{f\in L^{0}_{p}(\pi^{d})\colon\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}}<\infty\Big\},

i норма задається рiвностями

\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}}=\left(\int\limits_{\pi_{d}}\|\Delta^{\boldsymbol{k}}_{\boldsymbol{h}}f\|^{\theta}_{p}\prod\limits^{d}_{j=1}\frac{dh_{j}}{h^{1+r_{j}\theta}_{j}}\right)^{1/\theta}

якщо $1\leqslant\theta<\infty$ та

\|f\|_{H^{\boldsymbol{r}}_{p}}\equiv\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\infty}}=\sup\limits_{\boldsymbol{h}}\|\Delta^{\boldsymbol{k}}_{\boldsymbol{h}}f\|_{p}\prod\limits^{d}_{j=1}h^{-r_{j}}_{j}.

Також вважаємо, що для векторiв $\boldsymbol{k}=(k_{1},\ldots,k_{d})$ i $\boldsymbol{r}=(r_{1},\ldots,r_{d})$ виконана умова $k_{j}>r_{j}$ , $j=\overline{1,d}$ .

У такiй формi означення просторiв $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ було дане у роботах В. М. Темлякова [30] i С. М. Нiкольського та П. I. Лiзоркiна [17] вiдповiдно для $H^{\boldsymbol{r}}_{p}$ i $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ . Вони належать шкалi просторiв мiшаної гладкостi, що введенi С. М. Нiкольським [20] i Т. I. Амановим [1]. Окрiм того, вони є узагальненням вiдомих iзотропних просторiв Бєсова [5], а для випадку $\theta=\infty$ — Нiкольського [19].

Пiд класом $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ будемо розумiти множину функцiй ${f\in L^{0}_{p}(\pi^{d})}$ для яких ${\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}}\leqslant 1}$ i при цьому збережемо для класiв $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ тi ж самi позначення, що i для просторiв $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ .

При проведеннi подальших мiркувань нам буде зручно користуватися означенням норми функцiй з класiв $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ в дещо iншiй формi, а саме опосередковано через, так зване, декомпозицiйне представлення елементiв цих просторiв. Уперше декомпозицiйне представлення функцiй з класiв Нiкольського–Бєсова та вiдповiдне йому нормування з’явилося у роботах В. М. Темлякова [30, Роз. 2, п. 1] i С. М. Нiкольського та П. I. Лiзоркiна [17] i, як з’ясувалося пiзнiше, вiдiграло ключову роль у дослiдженнях, якi пов’язанi з апроксимацiєю класiв функцiй.

Для векторiв $\boldsymbol{s}=(s_{1},\ldots,s_{d})$ , $s_{j}\in\mathbb{Z}_{+}$ , $\boldsymbol{k}=(k_{1},\ldots,k_{d})$ , $k_{j}\in\mathbb{Z}$ , $j=\overline{1,d}$ , покладемо

\rho(\boldsymbol{s})=\big\{\boldsymbol{k}=(k_{1},\ldots,k_{d})\colon[2^{s_{j}-1}]\leq|k_{j}|<2^{s_{j}},j=\overline{1,d}\big\}

i для $f\in L^{0}_{p}(\pi_{d})$ позначимо

\delta_{\boldsymbol{s}}(f):=\delta_{\boldsymbol{s}}(f,\boldsymbol{x})=\sum\limits_{\boldsymbol{k}\in\rho(\boldsymbol{s})}\widehat{f}(\boldsymbol{k})e^{i(\boldsymbol{k},\boldsymbol{x})},

де $\widehat{f}(\boldsymbol{k})=\int\limits_{\pi_{d}}f(\boldsymbol{t})e^{-i(\boldsymbol{k},\boldsymbol{t})}d\boldsymbol{t}$ — коефiцiєнти Фур’є функцiї $f$ .

Тодi класи $B_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}$ , $1<p<\infty$ , $1\leqslant\theta\leqslant\infty$ , $\boldsymbol{r}=(r_{1},\ldots,r_{d})$ $r_{j}>0$ $j=\overline{1,d}$ , можна означити наступним чином [17]:

B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}:=\Big\{f\in L^{0}_{p}(\pi_{d})\colon\ \|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}}\leqslant 1\Big\},

де

\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}}\asymp\Bigg(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathbb{Z}^{d}_{+}}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\|_{p}^{\theta}\Bigg)^{\frac{1}{\theta}}

при $1\leqslant\theta<\infty$ i

\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\infty}}\equiv\|f\|_{H^{\boldsymbol{r}}_{p}}\asymp\sup\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathbb{Z}^{d}_{+}}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}\|\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\|_{p}.

Тут i надалi по тексту для додатних величин $a$ i $b$ вживається запис $a\asymp b$ , який означає, що iснують такi додатнi сталi $C_{1}$ та $C_{2}$ , якi не залежать вiд одного iстотного параметра у величинах $a$ i $b$ , що $C_{1}a\leqslant b$ (у цьому випадку пишемо $a\ll b$ ) i $C_{2}a\geqslant b$ (у цьому випадку пишемо $a\gg b$ ). Всi сталi $C_{i}$ , $i=1,2,\dots$ , якi зустрiчаються у роботi, можуть залежати лише вiд тих параметрiв, що входять в означення класу, метрики, в якiй оцiнюється похибка наближення, та розмiрностi простору $\mathbb{R}^{d}$ . У деяких випадках цю залежнiсть будемо вказувати у явному виглядi.

Зазначимо, що видозмiнивши ‘‘блоки’’ $\delta_{\boldsymbol{s}}(f)$ , наведене означення класiв $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ можна поширити i на крайнi значення $p=1$ i $p=\infty$ (див., наприклад, [17, зауваження 2.1].

Нехай $V_{l}(t)$ , $t\in\mathbb{R}$ , $l\in\mathbb{N}$ , позначає ядро Валле-Пуссена вигляду

V_{l}(t)=1+2\sum\limits^{l}_{k=1}\cos kt+2\sum\limits^{2l-1}_{k=l+1}\left(1-\frac{k-l}{l}\right)\cos kt.

Поставимо у вiдповiднiсть кожному вектору $\boldsymbol{s}=(s_{1},\ldots,s_{d})$ , $s_{j}\in\mathbb{Z}_{+}$ , $j=\overline{1,d}$ , полiном

A_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x})=\prod\limits^{d}_{j=1}(V_{2^{s_{j}}}(x_{j})-V_{2^{s_{j}-1}}(x_{j}))

i для $f\in L^{0}_{p}(\pi_{d})$ , $1\leq p\leq\infty$ , покладемо

A_{\boldsymbol{s}}(f):=A_{\boldsymbol{s}}(f,\boldsymbol{x})=(f\ast A_{\boldsymbol{s}})(\boldsymbol{x}),

де ‘‘ $\ast$ ’’ означає операцiю згортки. Тодi, при $1\leq p\leq\infty$ , $\boldsymbol{r}=(r_{1},\ldots,r_{d})$ , $r_{j}>0$ , $j=\overline{1,d}$ , класи $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ можна означити таким чином:

B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}=\Big\{f\colon\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}}\asymp\Bigg(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathbb{Z}^{d}_{+}}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|A_{\boldsymbol{s}}(f)\|^{\theta}_{p}\Bigg)^{\frac{1}{\theta}}\leq 1,1\leq\theta<\infty\Big\},

B^{\boldsymbol{r}}_{p,\infty}=\Big\{f\colon\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\infty}}\asymp\sup\limits_{s\in\mathbb{Z}^{d}_{+}}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}\|A_{\boldsymbol{s}}(f)\|_{p}\leq 1\Big\}.

З дослiдженням рiзних апроксимативних характеристик класiв Нiкольського та Нiкольського–Бєсова перiодичних функцiй можна ознайомитися у монографiях [7], [25], [30], [31], де наведена детальна бiблiографiя.

Тепер означимо асимптотичнi характеристики, якi будемо дослiджувати.

Нехай $\mathscr{X}$ банахiв простiр i $B_{\mathscr{X}}(\boldsymbol{y},r)=\big\{x\in\mathscr{X}\colon\|\boldsymbol{x}-\boldsymbol{y}\|\leq r\big\}$ — куля радiуса $r$ з центром у точцi $\boldsymbol{y}$ .

Для компактної множини $A\subset\mathscr{X}$ i $\varepsilon>0$ позначимо

N_{\varepsilon}(A,\mathscr{X})=\min\Big\{n\colon\exists\boldsymbol{y}^{1},\ldots,\boldsymbol{y}^{n}\in\mathscr{X}\colon A\subseteq\bigcup\limits^{n}_{j=1}B_{\mathscr{X}}(\boldsymbol{y}^{j},\varepsilon)\Big\}.

Тодi величина

H_{\varepsilon}(A,\mathscr{X})=\log N_{\varepsilon}(A,\mathscr{X})

називається $\varepsilon$ -ентропiєю множини $A$ вiдносно банахового простору $\mathscr{X}$ [15] (тут i далi пiд записом $\log$ будемо розумiти $\log_{2}$ ).

З $\varepsilon$ -ентропiєю множини $A$ тiсно пов’язано поняття її ентропiйних чисел $\varepsilon_{k}(A,\mathscr{X})$ (див., наприклад, [9]):

\varepsilon_{k}(A,\mathscr{X})=\inf\Big\{\varepsilon\colon\exists\boldsymbol{y}^{1},\ldots,\boldsymbol{y}^{2^{k}}\in\mathscr{X}\colon A\subseteq\bigcup\limits^{2^{k}}_{j=1}B_{\mathscr{X}}(\boldsymbol{y}^{j},\varepsilon)\Big\}.

Безпосередньо з означень величин $H_{\varepsilon}(A,\mathscr{X})$ i $\varepsilon_{k}(A,\mathscr{X})$ можемо записати: якщо $H_{\varepsilon}(A,\mathscr{X})\leq k$ , то $\varepsilon_{k}(A,\mathscr{X})\leq\varepsilon$ i навпаки — з оцiнки ${{\varepsilon}_{k}(A,\mathscr{X})\leq\varepsilon}$ отримуємо ${H_{\varepsilon}(A,\mathscr{X})\leq k}$ , а саме, якщо $k<H_{\varepsilon}(A,\mathscr{X})\leq k+1$ , то $\varepsilon_{k+1}(A,\mathscr{X})\leq\varepsilon\leq\varepsilon_{k}(A,\mathscr{X})$ . Цi спiввiдношення дають можливiсть iз оцiнок для ентропiйних чисел деякої множини $A$ отримувати вiдповiднi оцiнки її $\varepsilon$ -ентропiї.

Дослiдження $\varepsilon$ -ентропiї i близьких до неї асимптотичних характеристик ( $\varepsilon$ -ємнiсть, ентропiйнi числа i т.п.) мають багату iсторiю. Зокрема, ентропiйнi числа для класiв функцiй однiєї та багатьох змiнних Соболєва $W^{\boldsymbol{r}}_{p,\alpha}$ , Нiкольського $H^{\boldsymbol{r}}_{p}$ , Нiкольського–Бєсова $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ та їх аналогiв дослiджувалися у роботах [2], [3], [4], [6], [8], [11], [12], [13], [14], [16], [21], [22], [26], [27], [28], [29], [32], [33], [34], [36], [37], [38], [40], [42]. З бiльш детальною бiблiографiєю можна ознайомитися у монографiях [7], [39], [41].

Означимо простiр у метрицi якого будемо оцiнювати ентропiйнi числа.

Нехай $\mu$ — нормована мiра Лебега на одиничному колi. Для функцiї $f\in L_{1}(d\mu)$ з рядом Фур’є

f\sim\sum\limits_{s=0}^{\infty}\delta_{s}(f,x),

\delta_{0}(f,x)=\int^{2\pi}_{0}fd\mu,\ \ \delta_{s}(f,x)=\sum\limits_{2^{s-1}\leq|k|<2^{s}}\widehat{f}(k)e^{ikx},\ s=1,2,\dots,

розглянемо величину

\|f\|_{QC}\equiv\int^{1}_{0}\bigg\|\sum^{\infty}_{s=0}r_{s}(\omega)\delta_{s}(f,x)\bigg\|_{L_{\infty}(d\mu)}d\omega,

(1)

де $\big\{r_{s}(\omega)\big\}^{\infty}_{s=0}$ — система Радемахера (див., [10, Гл. 2, § 1]). Тодi простором квазiнеперервних функцiй (позначення $QC$ ) будемо називати замикання множини тригонометричних полiномiв за нормою (1).

Простiр квазiнеперервних функцiй у багатовимiрному випадку ( $d\geq 2$ ) означимо таким чином:

\|f\|_{QC}\equiv\big\|\|f(\cdot,\boldsymbol{x}^{1})\|_{QC}\big\|_{\infty},

(2)

де для $\boldsymbol{x}=(x_{1},\ldots,x_{d})\in\pi_{d}$ покладаємо $\boldsymbol{x}^{1}=(x_{2},\ldots,x_{d})\in\pi_{d-1}$ , тобто в (2) береться $QC$ -норма по змiннiй $x_{1}$ i $\sup$ -норма по iнших змiнних.

Зазначимо, що простiр квазiнеперервних функцiй $QC$ введено в роботi [12] (див. також [13]), де наведено деякi його властивостi, зокрема, при $d=1$ для $f\in QC$ справедливе спiввiдношення

\|f\|_{QC}\leq\sum\limits_{s}\|\delta_{s}(f)\|_{\infty}.

З дослiдженнями властивостей, а також iз застосуваннями $QC$ -норми можна ознайомитися у роботах [23], [24].

Якщо $\mathfrak{M}$ — деяка скiнченна множина, то через $|\mathfrak{M}|$ будемо позначати кiлькiсть її елементiв.

3. Основнi результати. У подальших мiркування будемо вважати, що вектор $\boldsymbol{r}$ , який входить в означення класiв $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ має вигляд $\boldsymbol{r}=(r_{1},\ldots,r_{1})\in\mathbb{R}_{+}^{d}$ .

Теорема 1. Нехай $1<p\leq\infty$ , $1\leq\theta<\infty$ , $r_{1}>\max\left\{\frac{1}{p},\frac{1}{2}\right\}$ . Тодi при $d\geq 2$ справедлива оцiнка

\varepsilon_{M}\big(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},QC\big)\ll M^{-{r_{1}}}(\log^{d-1}M)^{r_{1}+(\frac{1}{p^{*}}-\frac{1}{\theta})_{+}}\sqrt{\log\,M},

(3)

де $p^{*}=\min\{p,2\}$ , $a_{+}=\max\{a,0\}$ .

Доведення. Розглянемо спочатку випадок $1<p\leq 2$ , $p<\theta<\infty$ .

Для $n\in\mathbb{N}$ покладемо

Q_{n}=\bigcup\limits_{(\boldsymbol{s},1)\leq n}\rho(\boldsymbol{s}),\Delta Q_{n}=Q_{n}\backslash Q_{n-1}\ \ \text{\T2A\cyrii}\ \ \mathfrak{N}_{n}=\big\{\boldsymbol{s}=(s_{1},\ldots,s_{d}),(\boldsymbol{s},1)=n\big\}.

Зазначимо, що $|\Delta Q_{n}|\asymp 2^{n}n^{d-1}$ .

Для подальших мiркувань нам знадобляться такi допомiжнi твердження.

Лема А (див., наприклад, [31]). Нехай $f\in L^{0}_{p}(\pi_{d})$ , $1<p<\infty$ . Тодi

\bigg\|\sum\limits_{\boldsymbol{s}}\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\bigg\|_{p}\ll\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}}\|\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\|^{p^{*}}_{p}\right)^{\frac{1}{p^{*}}},

де $p^{*}=\min\{p,2\}$ .

Лема Б [30, с. 11]. Справедливе спiввiдношення

\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)\geq l}2^{-{\alpha}(\boldsymbol{s},1)}\asymp 2^{-{\alpha}l}l^{d-1},\ \ \alpha>0.

Отже, згiдно з лемою А для $f\in B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ будемо мати

\bigg\|\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathfrak{N}_{n}}\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\bigg\|_{p}\ll\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathfrak{N}_{n}}\|\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\|_{p}^{p}\right)^{\frac{1}{p}}=\mathfrak{I}_{1}.

(4)

Далi, скориставшись нерiвнiстю Гельдера з показником $\theta/p$ i лемою Б, одержимо

\mathfrak{I}_{1}\leq\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathfrak{N}_{n}}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}\|\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\|_{p}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathfrak{N}_{n}}2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\frac{\theta p}{\theta-p}}\right)^{\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}}\ll

\ll\|f\|_{B_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}}\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathfrak{N}_{n}}2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\frac{\theta p}{\theta-p}}\right)^{\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}}\leq

\leq\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathfrak{N}_{n}}2^{-r_{1}(\boldsymbol{s},1)\frac{\theta p}{\theta-p}}\right)^{\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}}\asymp 2^{-nr_{1}}n^{(d-1)\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}\right)}.

(5)

Аналогiчно у випадку $1<p\leq 2$ i $\theta=p$ можемо записати

\mathfrak{I}_{1}\ll 2^{-nr_{1}}\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathfrak{N}_{n}}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}\|\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\|_{p}^{p}\right)^{\frac{1}{p}}\ll

\ll 2^{-nr_{1}}\|f\|_{B_{p,p}^{\boldsymbol{r}}}\ll 2^{-nr_{1}}.

(6)

Таким чином, при $1<p\leq 2$ , $p\leq\theta<\infty$ , згiдно з (4)–(6) маємо

\bigg\|\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathfrak{N}_{n}}\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\bigg\|_{p}\ll 2^{-nr_{1}}n^{(d-1)\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}\right)}.

(7)

Далi, нехай задано достатньо велике число $M$ . Пiдберемо $m\in\mathbb{N}$ так, щоб виконувалися нерiвностi

|\Delta Q_{m-1}|<M\leq|\Delta Q_{m}|.

Тодi, оскiльки

|\Delta Q_{m-1}|\asymp|\Delta Q_{m}|\asymp 2^{m}m^{d-1},

то $M\asymp 2^{m}m^{d-1}$ .

Тепер покладемо $\beta=\frac{1}{2}\min\left\{\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right),1\right\}$ i

\overline{M}_{n}=\left\{\begin{array}[]{ll}C(\beta)M2^{-\frac{1}{2}(m-n)},n<m,\\ C(\beta)M2^{-{\beta}(n-m)},n\geq m,\end{array}\right.

де числа $C(\beta)>0$ пiдiбрано таким чином, що

\sum\limits^{\infty}_{n=1}\overline{M}_{n}\leq M.

Зауважимо, що такi числа $C(\beta)>0$ iснують, оскiльки

M\sum\limits_{n=0}^{m-1}2^{-\frac{1}{2}(m-n)}+M\sum\limits_{n=m}^{\infty}2^{-{\beta}(n-m)}\ll M.

Нехай $M_{n}=[\overline{M}_{n}]$ , де $[a]$ — цiла частина числа $a$ . Тодi ${M_{n}=0}$ , якщо $C(\beta)M2^{-{\beta}(n-m)}<1$ , тобто при ${n>m_{1}=m+{\beta}^{-1}\log C(\beta)M}$ .

Позначимо

S_{\Delta Q_{n}}\big(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}\big):=\Big\{g\colon g(\boldsymbol{x})=\sum\limits_{\boldsymbol{k}\in\Delta Q_{n}}\widehat{f}(\boldsymbol{k})e^{i(\boldsymbol{k},\boldsymbol{x})},f\in B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}\Big\}

\big\|S_{\Delta Q_{n}}\big(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}\big)\big\|_{QC}:=\sup\limits_{g\in S_{\Delta Q_{n}}(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta})}\|g\|_{QC}.

Отже, згiдно з позначеннями для ентропiйних чисел $\varepsilon_{M}\big(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},QC\big)$ , можемо записати

\varepsilon_{M}\big(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},QC\big)\leq\sum\limits_{n\leq m_{1}}\varepsilon_{M_{n}}\big(S_{\Delta Q_{n}}(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}),QC\big)+\sum\limits_{n>m_{1}}\|S_{\Delta Q_{n}}(B^{r}_{p,\theta})\|_{QC}=I_{1}+I_{2}.

(8)

Оцiнимо спочатку доданок $I_{2}$ , скориставшись вiдомим твердженням.

Для будь-якої множини $\Lambda\subset\mathbb{Z}^{d}$ через $\mathcal{T}(\Lambda)$ будемо позначати множину тригонометричних полiномiв $t$ вигляду

t(\boldsymbol{x})=\sum\limits_{\boldsymbol{k}\in\Lambda}c_{\boldsymbol{k}}e^{i(\boldsymbol{k},\boldsymbol{x})},\boldsymbol{x}\in\pi_{d}.

У випадку, коли множина $\Lambda$ симетрична вiдносно початку координат $(\Lambda=-\Lambda)$ , покладемо

\mathcal{T}_{r}(\Lambda)=\big\{t\in\mathcal{T}(\Lambda)\colon c_{\boldsymbol{k}}=\overline{c}_{-\boldsymbol{k}},\boldsymbol{k}\in\Lambda\big\}.

Теорема А [30, Роз. 1, теорема 2.1]. Нехай $f\in\mathcal{T}(Q_{n})$ . Тодi при $1\leq p<\infty$ справедлива нерiвнiсть

\|f\|_{\infty}\ll 2^{\frac{n}{p}}n^{(d-1)\left(1-\frac{1}{p}\right)}\|f\|_{p}.

(9)

Зауважимо, що оцiнка (9) залишається вiрною i в тому випадку, коли ${f\in\mathcal{T}(\Delta Q_{n})}$ .

Оцiнимо спочатку $\|g\|_{QC}$ . Згiдно з означенням та властивостями $QC$ -норми i оцiнками (7) та (9) маємо

\|g\|_{QC}=\big\|\|g(\cdot,\boldsymbol{x}^{1})\|_{QC}\big\|_{\infty}\ll

\ll\bigg\|\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathfrak{N}_{n}}\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\bigg\|_{\infty}\ll 2^{\frac{n}{p}}n^{(d-1)\left(1-\frac{1}{p}\right)}\bigg\|\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathfrak{N}_{n}}\delta_{\boldsymbol{s}}(f)\bigg\|_{p}\ll

\ll 2^{\frac{n}{p}}n^{(d-1)\left(1-\frac{1}{p}\right)}2^{-nr_{1}}n^{(d-1)\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}\right)}=2^{-n\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)}n^{(d-1)\left(1-\frac{1}{\theta}\right)}.

Отже, для кожного доданку в $I_{2}$ можемо записати

\big\|S_{\Delta Q_{n}}\big(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}\big)\big\|_{QC}\ll 2^{-n\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)}n^{(d-1)\left(1-\frac{1}{\theta}\right)}.

Далi, провiвши пiдсумовування по $n>m_{1}$ i врахувавши значення $m_{1}$ , одержимо

I_{2}\ll\sum\limits_{n>m_{1}}2^{-n\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)}n^{(d-1)\left(1-\frac{1}{\theta}\right)}\ll 2^{-m_{1}\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)}m_{1}^{(d-1)\left(1-\frac{1}{\theta}\right)}=\mathfrak{I}_{2}.

(10)

Для продовження оцiнки величини $\mathfrak{I}_{2}$ розглянемо два випадки.

Нехай $r_{1}-\frac{1}{p}>1$ . Тодi $\beta=\frac{1}{2}$ i вiдповiдно $m_{1}=m+\log(C(\beta)M)^{2}$ . Таким чином будемо мати

\mathfrak{I}_{2}=2^{-m\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)}(C(\beta)M)^{-2\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)}\big(m+\log(C(\beta)M)^{2}\big)^{(d-1)\left(1-\frac{1}{\theta}\right)}\asymp

\asymp 2^{-m\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)}2^{-2\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)m}m^{-2(d-1)\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)}m^{(d-1)\left(1-\frac{1}{\theta}\right)}\ll

\ll 2^{-mr_{1}}m^{(d-1)\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}\right)}.

(11)

Нехай тепер $0<r_{1}-\frac{1}{p}\leq 1$ . Тодi $\beta=\frac{1}{2}\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)$ , $m_{1}=m+\log(C(\beta)M)^{\frac{2p}{r_{1}p-1}}$ i величина $\mathfrak{I}_{2}$ оцiнюється у такий спосiб

\mathfrak{I}_{2}=2^{-m\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)}(C(\beta)M)^{-\frac{2p}{r_{1}p-1}\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)}\big(m+\log(C(\beta)M)^{\frac{2p}{r_{1}p-1}}\big)^{(d-1)\left(1-\frac{1}{\theta}\right)}\asymp

\asymp 2^{-m\left(r_{1}-\frac{1}{p}\right)}2^{-2m}m^{-2(d-1)}m^{(d-1)\left(1-\frac{1}{\theta}\right)}\ll 2^{-mr_{1}}m^{(d-1)\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}\right)}.

(12)

Таким чином, згiдно з (10)–(12) отримуємо таке спiввiдношення

I_{2}\ll 2^{-mr_{1}}m^{(d-1)\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}\right)}.

(13)

Для оцiнки величини $I_{1}$ нам знадобиться допомiжне твердження.

Нехай $\mathcal{T}(\Delta Q_{n})_{q}$ позначає одиничну $L_{q}$ -кулю у просторi полiномiв $\mathcal{T}(\Delta Q_{n})$ . Крiм того покладемо

\gamma(q,a,b)=\begin{cases}\left(\frac{b}{a}\right)^{\frac{1}{q}}\left[\ln\left(1+\frac{b}{a}\right)\right]^{\frac{1}{q}-\frac{1}{2}},&a\leq b,\\ e^{-\frac{a}{b}},&a>b.\end{cases}

Лема B [13]. Для $1<q\leq 2$ має мiсце оцiнка

\varepsilon_{M}\big(\mathcal{T}(\Delta Q_{n})_{q},QC\big)\ll n^{\frac{1}{2}}\gamma(q,M,\mathcal{K}|\Delta Q_{n}|).

( $\mathcal{K}=\mathcal{K}(d)$ ; iншi константи у цiй нерiвностi також не залежать нi вiд $M$ , нi вiд $n$ ).

Отже, представимо величину $I_{1}$ у виглядi

I_{1}=\sum\limits_{n\leq m}\varepsilon_{M_{n}}\big(S_{\Delta Q_{n}}(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}),QC\big)+\sum\limits_{m<n\leq m_{1}}\varepsilon_{M_{n}}\big(S_{\Delta Q_{n}}(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}),QC\big).

(14)

Далi, згiдно з (7) i лемою В знаходимо

\sum\limits_{n\leq m}\varepsilon_{M_{n}}\big(S_{\Delta Q_{n}}(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}),QC\big)\ll\sum\limits_{n\leq m}2^{-nr_{1}}n^{(d-1)\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}\right)}n^{\frac{1}{2}}e^{-\frac{M_{n}}{\mathcal{K}|\Delta Q_{n}|}}\ll 2^{-mr_{1}}m^{(d-1)\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}\right)}m^{\frac{1}{2}}.

(15)

Аналогiчно при $n<m\leq m_{1}$ одержимо

\sum\limits_{m<n\leq m_{1}}\varepsilon_{M_{n}}\big(S_{\Delta Q_{n}}(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}),QC\big)\ll

\ll\sum\limits_{m<n\leq m_{1}}2^{-nr_{1}}n^{(d-1)\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}\right)}n^{\frac{1}{2}}\left(\frac{|\Delta Q_{n}|}{M_{n}}\right)^{\frac{1}{p}}\left[\ln\left(1+\frac{|\Delta Q_{n}|}{M_{n}}\right)\right]^{\frac{1}{p}-\frac{1}{2}}\ll

\ll 2^{-mr_{1}}m^{(d-1)\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}\right)}m^{\frac{1}{2}}.

(16)

Отже, згiдно з (14)–(16) для оцiнки величини $I_{1}$ можемо записати:

I_{1}\ll 2^{-mr_{1}}m^{(d-1)\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}\right)}m^{\frac{1}{2}}.

(17)

Тепер, об’єднавши оцiнки (8), (13) i (17) та беручи до уваги, що $M\asymp 2^{m}m^{d-1}$ , для випадку $1<p\leq 2$ , $p\leq\theta<\infty$ одержимо

\varepsilon_{M}\big(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},QC\big)\ll M^{-{r_{1}}}\big(\log^{d-1}M\big)^{r_{1}+\frac{1}{p}-\frac{1}{\theta}}\sqrt{\log M}.

(18)

Далi, скориставшись оцiнкою (18) одержимо оцiнки величини $\varepsilon_{M}\big(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},QC\big)$ у випадках, що залишилися нерозгянутими.

Нехай $1<p\leq 2$ , $1\leq\theta<p$ . Тодi врахувавши, що $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}\subset B^{\boldsymbol{r}}_{p,p}$ , згiдно з (18) маємо

\varepsilon_{M}\big(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},QC\big)\ll\varepsilon_{M}\big(B^{\boldsymbol{r}}_{p,p},QC\big)\ll M^{-{r_{1}}}\big(\log^{d-1}M\big)^{r_{1}}\sqrt{\log M}.

(19)

Нехай $2<p\leq\infty$ , $2<\theta<\infty$ . Тодi $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}\subset B^{\boldsymbol{r}}_{2,\theta}$ i тому, скориставшись (18), можемо записати

\varepsilon_{M}\big(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},QC\big)\ll\varepsilon_{M}\big(B^{\boldsymbol{r}}_{2,\theta},QC\big)\ll M^{-{r_{1}}}\big(\log^{d-1}M\big)^{r_{1}+\frac{1}{2}-\frac{1}{\theta}}\sqrt{\log M}.

(20)

Нехай $2<p\leq\infty$ , $1\leq\theta\leq 2$ . Тодi $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}\subset B^{\boldsymbol{r}}_{p,2}\subset B^{\boldsymbol{r}}_{2,2}$ i згiдно з (18) при $\theta=p=2$ одержимо

\varepsilon_{M}\big(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},QC\big)\ll\varepsilon_{M}\big(B^{\boldsymbol{r}}_{2,2},QC\big)\ll M^{-{r_{1}}}\big(\log^{d-1}M\big)^{r_{1}}\sqrt{\log M}.

(21)

Об’єднавши (18)–(21) приходимо до шуканої оцiнки.

Теорему 1 доведено.

У наступному твердженнi встановимо оцiнку знизу величини $\varepsilon_{M}\big(B^{\boldsymbol{r}}_{\infty,\theta},QC\big)$ .

Теорема 2. Нехай $r_{1}>0$ , $1\leq\theta<\infty$ . Тодi при $d\geq 2$ справедлива оцiнка

\varepsilon_{M}\big(B^{\boldsymbol{r}}_{\infty,\theta},QC\big)\gg M^{-{r_{1}}}(\log^{d-1}M)^{r_{1}+\frac{1}{2}-\frac{1}{\theta}}\sqrt{\log M}.

(22)

Доведення. Нехай $N_{\varepsilon}(F,\mathscr{X})$ — мiнiмальна кiлькiсть замкнутих куль радiуса ${\varepsilon>0}$ простору $\mathscr{X}$ необхiдних для компактного покриття множини $F$ , а $M_{\varepsilon}(F,\mathscr{X})$ — максимальна кiлькiсть таких точок $x_{i}\in F$ , що $\|x_{i}-x_{j}\|_{\mathscr{X}}>\varepsilon$ , $i\neq j$ . Тодi справедливi нерiвностi (див., наприклад, [15])

N_{\varepsilon}(F,\mathscr{X})\leq M_{\varepsilon}(F,\mathscr{X})\leq N_{\frac{\varepsilon}{2}}(F,\mathscr{X}).

(23)

Далi для парних $n$ i $d\geq 2$ позначимо

Y^{d}_{n}=\Big\{\boldsymbol{s}\colon\boldsymbol{s}=(2l_{1},\dots,2l_{d}),l_{1}+\dots+l_{d}=\frac{n}{2},\boldsymbol{l}\in\mathbb{Z}^{d}_{+}\Big\},

\mathscr{D}_{n}=\bigcup\limits_{\boldsymbol{s}\in Y^{d}_{n}}\rho(\boldsymbol{s})

i $\mathcal{T}_{r}(\mathscr{D}_{n})$ — простiр дiйсних тригонометричних полiномiв $t\in\mathcal{T}(\mathscr{D}_{n})$ . При цьому зауважимо, що для кiлькостi елементiв множин $\mathscr{D}_{n}$ справедливе спiввiдношення $|\mathscr{D}_{n}|\asymp 2^{n}n^{d-1}$ .

У [13] (див., також, [33]) для кожного $n$ побудовано набiр функцiй $\{f^{n}_{i}\}^{A_{n}}_{1}$ , ${f^{n}_{i}\in\mathcal{T}_{r}(\mathscr{D}_{n})}$ з властивостями:

$\displaystyle 1)\ \$	$\displaystyle\\|\delta_{\boldsymbol{s}}(f^{n}_{i})\\|_{\infty}\leq 1,$	$\displaystyle\boldsymbol{s}\in Y^{d}_{n};$
$\displaystyle 2)\ \$	$\displaystyle\\|f^{n}_{i}-f^{n}_{j}\\|_{QC}\geq C(d)n^{\frac{d}{2}},$	$\displaystyle i\neq j;$	(24)
$\displaystyle 3)\ \$	$\displaystyle A_{n}\geq 2^{\frac{\|\mathscr{D}_{n}\|}{2}}.$

Покажемо, що кожна функцiя з множини

F_{n}=\Big\{C(r,\theta)2^{-nr_{1}}n^{-\frac{d-1}{\theta}}f^{n}_{i}\Big\}^{A_{n}}_{i=1}

з деякою константою $C(r,\theta)$ належить класу $B^{\boldsymbol{r}}_{\infty,\theta}$ , $1\leq\theta<\infty$ .

Маємо

\|f^{n}_{i}\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{\infty,\theta}}\asymp\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathscr{D}_{n}}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|A_{\boldsymbol{s}}(f^{n}_{i})\|^{\theta}_{\infty}=

=\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathscr{D}_{n}}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\bigg\|A_{\boldsymbol{s}}\ast\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}-\boldsymbol{s}^{\prime}\|\leq 1}\delta_{\boldsymbol{s}^{\prime}}(f^{n}_{i})\bigg\|^{\theta}_{\infty}\right)^{\frac{1}{\theta}}\leq

\leq\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathscr{D}_{n}}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|A_{\boldsymbol{s}}\|^{\theta}_{1}\bigg\|\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}-\boldsymbol{s}^{\prime}\|\leq 1}\delta_{\boldsymbol{s}^{\prime}}(f^{n}_{i})\bigg\|^{\theta}_{\infty}\right)^{\frac{1}{\theta}}\ll

\ll\left(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathscr{D}_{n}}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\Bigg(\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}-\boldsymbol{s}^{\prime}\|\leq 1}\|\delta_{\boldsymbol{s}^{\prime}}(f^{n}_{i})\|_{\infty}\Bigg)^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\ll 2^{nr_{1}}n^{\frac{d-1}{\theta}}

Отже, $F_{n}\subset B^{\boldsymbol{r}}_{\infty,\theta}$ .

Тепер, беручи до уваги (23) i скориставшись властивiстю 2) для функцiй з (S0.Ex54) можемо записати

\varepsilon_{M}\big(B^{\boldsymbol{r}}_{\infty,\theta},QC\big)\gg\varepsilon_{M}\big(F_{n},QC\big)\gg

\gg 2^{-nr_{1}}n^{-\frac{d-1}{\theta}}n^{\frac{d}{2}}=2^{-nr_{1}}n^{(d-1)\left(\frac{1}{2}-\frac{1}{\theta}\right)}n^{\frac{1}{2}}\asymp M^{-{r_{1}}}(\log^{d-1}M)^{r_{1}+\frac{1}{2}-\frac{1}{\theta}}\sqrt{\log M}

Оцiнку (22) встановлено. Теорему 2 доведено.

З результатiв теорем 1 та 2 легко одержати таке твердження.

Теорема 3. Нехай $2\leq p\leq\infty$ , $2\leq\theta<\infty$ , $r_{1}>\frac{1}{2}$ . Тодi при $d\geq 2$ справедлива оцiнка

\varepsilon_{M}\big(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},QC\big)\asymp M^{-{r_{1}}}(\log^{d-1}M)^{r_{1}+\frac{1}{2}-\frac{1}{\theta}}\sqrt{\log M}.

(25)

Доведення. Оскiльки для $1\leq p<\infty$ має мiсце вкладення $B^{\boldsymbol{r}}_{\infty,\theta}\subset B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ , то скориставшись оцiнкою (22), зокрема, i для $2\leq p\leq\infty$ , $2\leq\theta<\infty$ , $r_{1}>\frac{1}{2}$ , маємо

\varepsilon_{M}\big(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},QC\big)\gg\varepsilon_{M}\big(B^{\boldsymbol{r}}_{\infty,\theta},QC\big)\gg M^{-{r_{1}}}(\log^{d-1}M)^{r_{1}+\frac{1}{2}-\frac{1}{\theta}}\sqrt{\log M}.

(26)

Спiвставивши (26) з оцiнкою (3) з теореми 1, одержуємо оцiнку (25).

Теорему 3 доведено.

На завершення роботи зробимо декiлька коментарiв.

Одержанi у теоремi 3 точнi за порядком оцiнки ентропiйних чисел класiв Нiкольського–Бєсова $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ у просторi $QC$ доповнюють вiдповiднi результати для класiв Соболева $W^{\boldsymbol{r}}_{p,\alpha}$ та Нiкольського $H^{\boldsymbol{r}}_{p}$ , $1<p\leq\infty$ , встановленi Б. С. Кашиним i В. М. Темляковим [13].

Стосовно оцiнок ентропiйних чисел класiв Нiкольського–Бєсова $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ у просторi $L_{\infty}$ зазначимо, що у роботi [26] встановлено їхнi точнi за порядком оцiнки, але лише у двовимiрному випадку $d=2$ . Для зручностi порiвняння цих оцiнок з результатом теореми 3 наведемо вiдповiдне твердження.

Теорема Б [26]. Нехай $d=2$ , $2\leq p\leq\infty$ , $\boldsymbol{r}=(r_{1},r_{1})$ , $r_{1}>\frac{1}{2}$ . Тодi для $2\leq\theta<\infty$ справедлива оцiнка

\varepsilon_{M}\big(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},L_{\infty}\big)\asymp M^{-{r_{1}}}(\log M)^{r_{1}+1-\frac{1}{\theta}}.

(27)

Зауважимо, що у випадку $p=\infty$ дана оцiнка справедлива при $r_{1}>0$ .

Отже, спiвставивши (27) з результатом теореми 3 при $d=2$ бачимо, що справедливе спiввiдношення:

\varepsilon_{M}\big(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},QC\big)\asymp\varepsilon_{M}\big(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},L_{\infty}\big)\asymp M^{-{r_{1}}}(\log M)^{r_{1}+1-\frac{1}{\theta}},

2\leq p\leq\infty,\ r_{1}>\frac{1}{2},\ 2\leq\theta<\infty.

Однак питання про порядок величини $\varepsilon_{M}\big(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta},L_{\infty}\big)$ , $1\leq\theta\leq\infty$ , $1\leq p\leq\infty$ у випадку $d>2$ залишається вiдкритим.

Лiтература

[1] Amanov T. I. Representation and imbedding theorems for function spaces $S^{(r)}_{p,\theta}B(\mathbb{R}_{n})$ and $S^{(r)_{*}}_{p,\theta}B$ , ( $0\leq x_{j}\leq 2\pi$ ; $j=1,\ldots,n$ ). Tr. Mat. Inst. Steklova 1965, 77, 5 – 34. (in Russian)
[2] Belinskii E. S. Approximation of functions of several variables by trigonometric polinomials with given number of harmonics, and estimates of $e$ -entropy. Anal. Math. 1989, 15, 67 – 74.
[3] Belinskii E. S. Asymptotic characteristics of classes of functions with conditions on a mixed derivative (mixed difference). In: Studies on the Theory of Functions of Many Real Variables, Yaroslavl’ Univ., Yaroslavl’, 1990, 22 – 37. (in Russian)
[4] Belinskii E. S. Estimates of entropy numbers and Gaussian measures for classes of functions with bounded mixed derivative. J. Approx. Theory, 1998, 93, 114 – 127.
[5] Besov O. V. Investigation of one family of functional spaces in connection with the embedding and continuation theorems. Tr. Mat. Inst. Akad. Nauk SSSR, 1961, 60, 42 – 81. (in Russian)
[6] Dung D. Non-linear approximations using sets of finite cardinality or finite pseudo-dimension. J. Complexity, 2001, 17, No. 2, 467 – 492.
[7] Dũng D., Temlyakov V. N., and Ullrich T. Hyperbolic Cross Approximation. Birkh $\ddot{a}$ user, Basel, 2018.
[8] Dunker T., Linde W., K $\ddot{u}$ hn T. and Lifshits M. Metric entropy of integration operator and small ball probabilities for the Brownian sheet, J. Approx. Theory, 1999, 101, 63 – 77.
[9] Höllig K. Diameters of classes of smooth functions. Quant. Approxim. — New York.: Acad. Press. 1980, 163 – 176.
[10] Kashin B. S. and Saakyan A. A. Orthogonal Series, Nauka, Moscow, 1984 (in Russian); English translated: Amer. Math. Soc. Transl., vol. 75, Amer. Math. Soc., Providence, R.I., 1989.
[11] Kashin B. S. and Temlyakov V. N. Estimate of approximate characteristics for classes of functions with bounded mixed derivative. Mat. Zametki, 1995, 58, No. 6, 922 – 925 (in Russian); English translated in Math. Notes, 1995, 58, No. 6, 1340 – 1342. https://doi.org/10.1007/BF02304894
[12] Kashin B. S., Temlyakov V. N. On a certain norm and related applications. Mat. Zametki, 1998, 64, No. 4, 637 – 640 (in Russian); English translated in Math. Notes, 1999, 64, No. 4, 551 – 554. https://doi.org/10.1007/BF02314638
[13] Kashin B. S., Temlyakov V. N. On a norm and approximation characteristics of classes of functions of several variables. Metric theory of functions and related problems in analysis, 69 – 99, Izd. Nauchno-Issled. Aktuarno-Finans. Tsentra (AFTs), Moscow, 1999. (in Russian)
[14] Kashin B. S. and Temlyakov V. N. On the best $m$ -term approximations and the entropy of sets in the space $L_{1}$ . Mat. Zametki, 1994, 56, No. 5, 57 – 86 (in Russian); English translated in Math. Notes, 1994, 56, No. 5-6, 1137 – 1157. https://doi.org/10.1007/BF02274662
[15] Kolmogorov A. N. and Tikhomirov V. M. $\varepsilon$ -entropy and $\varepsilon$ -capacity of sets in functional spaces. Usp. Mat. Nauk, 1959, 14, No. 2, 3 – 86. (in Russian)
[16] Mayer S., Ullrich T. Entropy Numbers of Finite Dimensional Mixed-Norm Balls and Function Space Embeddings with Small Mixed Smoothness. Constr. Approx. (2020). https://doi.org/10.1007/s00365-020-09510-5
[17] Lizorkin P. I., Nikol’skii S. M. Function spaces of mixed smoothness from the decomposition point of view. Proc. Steklov Inst. Math., 1990, 187, 163 – 184; translated from Tr. Mat. Inst. Steklova 1989, 187, 143 – 161 (in Russian).
[18] Nikol’skii S. M. Approximation of Functions of Many Variables and Imbedding Theorems. Nauka, Moscow, 1969. (in Russian)
[19] Nikol’skii S. M. Inequalities for entire functions of finite power and their application to the theory of differentiable functions of many variables. Tr. Mat. Inst. Akad. Nauk SSSR, 1951, 38, 244 – 278. (in Russian)
[20] Nikol’skii S. M. Functions with dominant mixed derivative, satisfying a multiple Hölder condition. Sibirsk. Mat. Zh., 1963, 4 (6), 1342 – 1364. (in Russian)
[21] Pozhars’ka K. V. Entropy Numbers of the Nikol’skii—Besov-type Classes of Periodic Functions of many Variables, J. Math. Sci., 2019, 241, 64 – 76. https://doi.org/10.1007/s10958-019-04407-6; translated from Ukrains’kii Matematychnyi Visnyk, 2018, 15, No. 3, 383 – 398 (in Ukrainian).
[22] Pozhars’ka K. V. Estimates for the entropy numbers of the classes $B^{\Omega}_{p,\theta}$ of periodic multivariable functions in the uniform metric, Ukr. Math. J., 2019, 70, No. 9, 1439 – 1455. https://doi.org/10.1007/s11253-019-01578-y; translated from Ukr. Mat. Zh., 2018, 70, No. 9, 1249 – 1263 (in Ukrainian).
[23] Radomskii A. O. On nonequivalence of the $C$ - and $QC$ -norms in the space of trigonometric polynomials, Sb. Math., 2016, 207(12), 1729 – 1742; translated from Sbornik: Mathematics, 2016, 207 (12), 110 – 123. doi:10.1070/sm8707
[24] Radomskii A. O. Some properties of the space of quasi-continuous functions, UMN, 2018, 73:6(444), 191 – 192 (in Russian); English translated in Russ. Math. Surv., 2018, 73, 1119 – 1121. https://doi.org/10.4213/rm9851
[25] Romanyuk A. S. Approximating Characteristics of the Classes of Periodic Functions of Many Variables, Proc. of the Institute of Mathematics, National Academy of Sciences of Ukrain, Kyiv (2012), 352. (in Russian)
[26] Romanyuk A. S. Entropy numbers and widths for the Nikol’skii–Besov classes of functions of many variables in the space $L_{\infty}$ . Anal. Math., 2019, 45, No. 1, 133 – 151. https://doi.org/10.1007/s10476-018-0611-4
[27] Romanyuk A. S. Entropy numbers and widths for the classes $B^{r}_{p,\theta}$ of periodic functions of many variables, Ukr. Mat. Zh., 2016, 68, No. 10, 1403 – 1417 (in Russian); English translated in Ukr. Math. J., 2017, 68, No. 10, 1620 – 1636. https://doi.org/10.1007/s11253-017-1315-9
[28] Romanyuk A. S. Estimates of the entropy numbers and Kolmogorov widths for the Nikol’skii–Besov classes of periodic functions of many variables, Ukr. Mat. Zh., 2015, 67, No. 11, 1540 – 1556 (in Russian); English translated in Ukr. Math. J., 2016, 67, No. 11, 1739 – 1757. https://doi.org/10.1007/s11253-016-1186-5
[29] Romanyuk A. S. and Romanyuk V. S. Approximation characteristics of the classes of periodic functions of many variables in the space $B_{\infty,1}$ . Ukr. Mat. Zh., 2019, 71, No. 2, 271 – 282 (in Russian); English translated in Ukr. Math. J., 2019, 71, No. 2, 308 – 321. https://doi.org/10.1007/s11253-019-01646-3
[30] Temlyakov V. N. Approximation of functions with bounded mixed derivative. Proc. Steklov Inst. Math. 1989, 178, 1 – 121; translated from Tr. Mat. Inst. Steklova 1986, 178, 1–112 (in Russian).
[31] Temlyakov V. N. Approximation of periodic functions. — New York: Nova Sci. Publ. Inc., 1993. — 419 p.
[32] Temlyakov V. N. An inequality for the entropy numbers and its application. J. Approx. Theory, 2013, 173, 110 – 121.
[33] Temlyakov V. N. An inequality for trigonometric polynomials and its application for estimating the entropy numbers. J. Complexity, 1995, 11, 293 – 307.
[34] Temlyakov V. N. An inequality for trigonometric polynomials and its application for estimating the Kolmogorov widths. East J. Approx., 1996, 2, 89 – 98.
[35] Temlyakov V. N. Estimates for the asymptotic characteristics of classes of functions with bounded mixed derivative or difference. Trudy Mat. Inst. Akad. Nauk SSSR, 1989, 189, 138 – 168. (in Russian)
[36] Temlyakov V. N. On the estimates of the $e$ -entropy and widths of the classes of functions with bounded mixed derivative or difference. Dokl. AN SSSR, 1988, 301, No. 2, 288 – 291. (in Russian)
[37] Temlyakov V. N. On the entropy numbers of the mixed smoothness function classes. J. Approx. Theory, 2017, 217, 26 – 56.
[38] Temlyakov V. N. On two problems in the multivariate approximation. East J. Approx., 1998, 4, 505 – 514.
[39] Temlyakov V. N. Multivariate approximation, V. 32 of Cambridge Monographs on Applied and Computation Mathematics. Cambridge University Press, Cambridge, 2013.
[40] Temlyakov V., Ullrich T. Approximation of functions with small mixed smoothness in the uniform norm. arXiv:2012.11983, 2020.
[41] Trigub R. M., Belinsky E. S. Fourier Analysis and Approximation of Functions. Kluwer Academic Publishers, Dordrecht, 2004.
[42] Vybiral J. Function spaces with dominanting mixed smoothness, Dissertationes Math., 436 (2006), 73 pp.

Contact information: Department of the Theory of Functions, Institute of Mathematics of National Academy of Sciences of Ukraine, 3, Tereshenkivska st., 01024, Kyiv, Ukraine.

E-mail: romanyuk@imath.kiev.ua

yan.sergiy@gmail.com

Анотацiя

We obtained exact-order estimates for the entropy numbers of the Nikol’skii–Besov classes $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ of periodic functions of many variables in the metric of the space of quasi-continuous functions.

Отримано порядковi оцiнки енторпiйних чисел класiв Нiкольського–Бєсова $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ перiодичних функцiй багатьох змiнних у метрицi простору квазiнеперервних функцiй.