А.П. Довгопятый (Житомирский государственный университет имени Ивана Франко)

Е.А. Севостьянов (Житомирский государственный университет имени Ивана Франко; Институт прикладной математики и механики НАН Украины, г. Славянск)

О.П. Довгопятий (Житомирський державний унверситет мен вана Франка)

.О. Севостьянов (Житомирський державний унверситет мен вана Франка; нститут прикладно математики механки НАН Украни, м. Слов’янськ)

O.P. Dovhopiatyi (Zhytomyr Ivan Franko State University)

E.A. Sevost’yanov (Zhytomyr Ivan Franko State University; Institute of Applied Mathematics and Mechanics of NAS of Ukraine, Slov’yans’k)

О компактности классов решений задачи Дирихле с ограничениями теоретико-множественного типа

Про компактнсть класв розв’язкв задач Дрхле з обмеженнями теоретико-множинного типу

On compactness of classes of solutions of the Dirichlet problem with restrictions of the theoretics-set type

Доказаны теоремы о компактных классах гомеоморфизмов с гидродинамической нормировкой, являющихся решениями уравнения Бельтрами, характеристики которых имеют компактный носитель и удовлетворяют определённым ограничениям теоретико-множественного типа. В качестве следствий, получены результаты о компактных классах решений соответствующих задач Дирихле, рассматриваемых в некоторой жордановой области.

Доведено теореми про компактн класи гомеоморфзмв з гдродинамчним нормуванням, як розв’язками рвняння Бельтрам, характеристики яких мають компактний носй задовольняють певн обмеження теоретико-множинного типу. Як наслдок, отримано результати про компактн класи розв’язкв вдповдних задач Дрхле, як розглядаються в деякй жордановй област.

We have proved theorems on compact classes of homeomorphisms with hydrodynamic normalization that are solutions of the Beltrami equation, whose characteristics are compactly supported and satisfy certain constraints of the theoretical-set type. As a consequence, we obtained results on compact classes of solutions of corresponding Dirichlet problems considered in some Jordan domain.

1. Вступ. Вдносно нещодавно отримано результати щодо компактност смей розв’язкв рвнянь Бельтрам, а також вдповдно задач Дрхле для нього (див., напр., [2] [3]). Зокрема, отримано компактнсть цих розв’язкв з умовами нормування $f(0)=0,$ $f(1)=1$ $f(\infty)=\infty,$ характеристики яких задовольняють обмеження нтегрального, або теоретико-множинного типу. Окремо вивчалася задача Дрхле для рвняння Бельтрам. Зокрема, встановлено снування вдкритих дискретних розв’язкв ц задач, а також теореми компактност х смей в одиничному круз (див., напр., [2] [4]). Метою дано публкац отримання нових умов компактност класв розв’язкв рвняння Бельтрам задач Дрхле в випадку, коли х характеристики задовольняють теоретико-множинн обмеження на дилатац. Зокрема, доведено компактнсть класв розв’язкв рвняння Бельтрам з так званим гдродинамчним нормуванням, тобто, коли ц розв’язки ведуть себе близько до тотожних вдображень в окол нескнченно вддалено точки. Аналогчн результати отримано для розв’язкв задач Дрхле у довльнй обмеженй жордановй област.

Скрзь дал вдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{C}}$ област $D\subset{\mathbb{C}}$ вважаться таким, що зберга орнтацю, зокрема, якщо $f$ – гомеоморфзм $z\in D$ – яка-небудь його точка диференцйовност, то якобан цього вдображення в точц $z$ додатнй. Для комплекснозначно функц $f:D\rightarrow{\mathbb{C}},$ заданй в област $D\subset{\mathbb{C}},$ що ма частинн похдн по $x$ $y$ при майже всх $z=x+iy,$ покладемо $f_{\overline{z}}=\left(f_{x}+if_{y}\right)/2$ $f_{z}=\left(f_{x}-if_{y}\right)/2.$ Комплексною дилатацю вдображення $f$ в точц $z$ називаться функця $\mu:D\rightarrow{\mathbb{C}},$ визначена рвнстю $\mu(z)=\mu_{f}(z)=f_{\overline{z}}/f_{z}$ при $f_{z}\neq 0$ $\mu(z)=0$ в ншому випадку. Максимальною дилатацю вдображення $f$ в точц $z$ називаться наступна функця:

$$K_{\mu}(z)=K_{\mu_{f}}(z)=\quad\frac{1+|\mu(z)|}{1-|\mu\,(z)|}\,.$$

(1)

Якщо задана вимрна за Лебегом функця $\mu:D\rightarrow{\mathbb{D}},$ ${\mathbb{D}}=\{z\in{\mathbb{C}}:|z|<1\},$ то не прив’язуючись до якого-небудь вдображення $f$ будемо називати величину, що обчислються за допомогою рвност (1), максимальною дилатацю вдповдно функц $\mu.$ Зауважимо, що якобан вдображення $f$ в точц $z\in D$ можна обчислити за допомогою рвност

$$J(z,f)=|f_{z}|^{2}-|f_{\overline{z}}|^{2}\,,$$

що можна переврити прямими обчисленнями. Неважко бачити, що $K_{\mu_{f}}(z)=\frac{|f_{z}|+|f_{\overline{z}}|}{|f_{z}|-|f_{\overline{z}}|}$ у всх точках $z\in D$ вдображення $f,$ що ма частинн похдн в точц $z,$ де якобан $J(z,f)$ не дорвню нулю. Рвнянням Бельтрам будемо називати диференцальне рвняння виду

$$f_{\overline{z}}=\mu(z)\cdot f_{z}\,,$$

(2)

в якому $\mu=\mu(z)$ – задана невдома функця. Регулярним розв’язком рвняння (2) в област $D\subset{\mathbb{C}}$ ми будемо називати гомеоморфзм $f:D\rightarrow{\mathbb{C}}$ класу $W_{\rm loc}^{1,1}(D)$ такий, що $J(z,f)\neq 0$ при майже всх $z\in D.$ У подальшому, в розширеному простор $\overline{{{\mathbb{R}}}^{n}}={{\mathbb{R}}}^{n}\cup\{\infty\},$ $n\geqslant 2,$ використовуться сферична (хордальна) метрика $h(x,y)=|\pi(x)-\pi(y)|,$ де $\pi$ – стереографчна проекця $\overline{{{\mathbb{R}}}^{n}}$ на сферу $S^{n}(\frac{1}{2}e_{n+1},\frac{1}{2})$ в ${{\mathbb{R}}}^{n+1},$ а саме,

$$h(x,\infty)=\frac{1}{\sqrt{1+{|x|}^{2}}}\,,$$

$$\ \ h(x,y)=\frac{|x-y|}{\sqrt{1+{|x|}^{2}}\sqrt{1+{|y|}^{2}}}\,,\ \ x\neq\infty\neq y$$

(3)

(див., напр., [5, означення 12.1]). У подальшому

$$h(E)=\sup\limits_{x,y\in E}h(x,y)$$

(4)

– хордальний даметр множини $E\subset\overline{{\mathbb{R}}^{n}}.$ Як звично, см’я $\mathfrak{F}$ вдображень $f:D\rightarrow\overline{{\mathbb{C}}}$ буде називатися нормальною, якщо з кожно послдовност $f_{n}\in\mathfrak{F},$ $n=1,2,\ldots,$ можна видлити пдпослдовнсть $f_{n_{k}},$ $k=1,2,\ldots,$ яка збгаться локально рвномрно до деякого вдображення $f:D\rightarrow\overline{{\mathbb{C}}}$ в метриц $h.$ Якщо додатково $f\in\mathfrak{F},$ см’я $\mathfrak{F}$ називаться компактною.

Множина $A\subset{\mathbb{D}}$ називаться нварантно опуклою, якщо множина $g(A)$ опуклою для будь-якого дробово-лнйного автоморфзму $g$ одиничного круга.

Нехай $D$ – область в ${\mathbb{R}}^{n}.$ Будемо говорити, що функця ${\varphi}:D\rightarrow{\mathbb{R}},$ що локально нтегровною в деякому окол точки $x_{0}\in D,$ ма скнченне середн коливання в точц $x_{0}$ (пишемо: $\varphi\in FMO(x_{0})$), якщо

$${\limsup\limits_{\varepsilon\rightarrow 0}}\frac{1}{\Omega_{n}\varepsilon^{n}}\int\limits_{B(x_{0},\,\varepsilon)}|{\varphi}(x)-\overline{{\varphi}}_{\varepsilon}|\ dm(x)\,<\,\infty\,,$$

(5)

де $\Omega_{n}$ – об’м одинично кул в ${\mathbb{R}}^{n},$ $\overline{{\varphi}}_{\varepsilon}=\frac{1}{\Omega_{n}\varepsilon^{n}}\int\limits_{B(x_{0},\,\varepsilon)}{\varphi}(x)\ dm(x)$ (див., напр., [6, розд. 2]). Зауважимо, що коли виконуться умова $(\ref{eq17:})$ можлива ситуаця, коли $\overline{{\varphi}_{\varepsilon}}\rightarrow\infty$ при $\varepsilon\rightarrow 0.$ Також будемо говорити, що ${\varphi}:D\rightarrow{\mathbb{R}}$ – функця скнченного середнього коливання в област D, пишемо ${\varphi}\in FMO(D),$ якщо ${\varphi}$ ма скнченне середн коливання в кожнй точц $x_{0}\in D.$

Нехай $M(z)\subset{\mathbb{D}},$ $z\in{\mathbb{C}}$ – деяка система множин (тобто, при кожному $z_{0}\in{\mathbb{C}}$ символ $M(z_{0})$ познача деяку множину в ${\mathbb{D}}$). Позначимо через $\mathfrak{M}_{M}$ множину всх комплексних вимрних функцй $\mu:{\mathbb{C}}\rightarrow{\mathbb{D}},$ таких що $\mu(z)\in M(z)$ при майже всх $z\in{\mathbb{C}}.$ Нехай $K$ – компакт в ${\mathbb{C}},$ $M(z)$ – система множин в ${\mathbb{D}}.$ Позначимо через $\mathfrak{F}_{M}(K)$ клас усх регулярних розв’язкв $f:{\mathbb{C}}\rightarrow{\mathbb{C}}$ рвняння (2) з комплексними коефцнтами $\mu$, рвними нулю зовн $K$ такими, що

$$f(z)=z+o(1)\quad{\text{п}ри}\quad z\rightarrow\infty\,,$$

(6)

при цьому $\mu\in\mathfrak{M}_{M}.$ Для множини $M(z)$ покладемо

$$Q_{M}(z)=\frac{1+q_{M}(z)}{1-q_{M}(z)}\,,\quad q_{M}(z)=\sup\limits_{\nu\in M(z)}|\nu|\,.$$

(7)

Одним з основних результатв статт наступне твердження.

Теорема 1.   Нехай $M(z),$ $z\in{\mathbb{C}}$ – см’я нварантно опуклих компактних множин, нехай функця $Q_{M}$ нтегровною на $K$ задовольня принаймн одну з умов: або $Q_{M}\in FMO({\mathbb{C}}),$ або для кожного $z_{0}\in{\mathbb{C}}$ сну $\delta_{0}=\delta(z_{0})>0$ таке, що

$$\int\limits_{0}^{\delta_{0}}\frac{dt}{tq_{M_{z_{0}}}(t)}=\infty\,,$$

(8)

де $q_{M_{z_{0}}}(t)=\frac{1}{2\pi}\int\limits_{0}^{2\pi}Q_{M}(z_{0}+e^{it})\,dt.$ Тод см’я вдображень $\mathfrak{F}_{M}(K)$ компактною в ${\mathbb{C}}.$

Перейдемо тепер до розгляду питання про компактнсть класв розв’язкв задач Дрхле для рвняння Бельтрам. Розглянемо наступну задачу Дрхле:

$$f_{\overline{z}}=\mu(z)\cdot f_{z}\,,$$

(9)

$$\lim\limits_{\zeta\rightarrow z}{\rm Re\,}f(\zeta)=\varphi(z)\qquad\forall\,\,z\in\partial D\,,$$

(10)

де $\varphi:\partial D\rightarrow{\mathbb{R}}$ – наперед задана неперервна функця. Надал вважамо, що $D$ – деяка однозв’язна жорданова область у ${\mathbb{C}}.$ Розв’язок задач (9)–(10) будемо вважати регулярним, якщо виконано одно з двох: або $f(z)=const$ в $D,$ або $f$ – вдкрите дискретне вдображення класу $W_{\rm loc}^{1,1}(D),$ таке що $J(z,f)\neq 0$ при майже всх $z\in D.$

Зафксумо точку $z_{0}\in D$ функцю $\varphi.$ Нехай $M(z)\subset{\mathbb{D}},$ $z\in D$ – деяка система множин. Позначимо через $\mathfrak{M}_{M}$ множину всх комплексних вимрних функцй $\mu:D\rightarrow{\mathbb{D}},$ таких що $\mu(z)\in M(z)$ при майже всх $z\in D.$ Нехай $\mathfrak{F}_{\varphi,M,z_{0}}(D)$ познача клас усх регулярних розв’язкв $f:D\rightarrow{\mathbb{C}}$ задач Дрхле (9)–(10), як задовольняють умову ${\rm Im}\,f(z_{0})=0$ таких, що $\mu\in\mathfrak{M}_{M}.$ Як ранше, визначимо функцю $Q_{M}(z)$ спввдношенням (7), причому вважатимемо $Q_{M}(z)\equiv 1$ при $z\in{\mathbb{C}}\setminus D.$ Наступне твердження узагальню [2, теорема 2] на випадок довльних однозв’язних жорданових областей.

Теорема 2. Нехай $D$ – деяка однозв’язна жорданова область у ${\mathbb{C}},$ нехай функця $\varphi(z)$ у (10) неперервна. Припустимо, що $M(z),$ $z\in D,$ – см’я нварантно опуклих компактних множин, нехай функця $Q_{M}$ нтегровною в $D$ задовольня принаймн одну з умов: або $Q_{M}\in FMO(\overline{D}),$ або для кожного $x_{0}\in\overline{D}$ сну $\delta_{0}=\delta(x_{0})>0$ таке, що

$$\int\limits_{0}^{\delta_{0}}\frac{dt}{tq_{M_{x_{0}}}(t)}=\infty\,,$$

(11)

де $q_{M_{x_{0}}}(t)=\frac{1}{2\pi}\int\limits_{0}^{2\pi}Q_{M}(x_{0}+e^{it})\,dt.$ Тод см’я вдображень $\mathfrak{F}_{\varphi,M,z_{0}}(D)$ компактною в $D.$

2. Про збжнсть гомеоморфзмв з модульними умовами. Нехай $D$ – область в ${\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ $M(\Gamma)$ – конформний модуль см’ кривих $\Gamma$ в ${\mathbb{R}}^{n}$ (див., напр., [5, гл. 6]). Покладемо

$$S(x_{0},r)=\{x\in{\mathbb{R}}^{n}:|x-x_{0}|=r\}\,,B(x_{0},r)=\{x\in{\mathbb{R}}^{n}:|x-x_{0}|<r\}\,,$$

$${\mathbb{B}}^{n}:=B(0,1)\,,\quad{\mathbb{S}}^{n-1}:=S(0,1)\,,\quad\Omega_{n}=m({\mathbb{B}}^{n})\,,\quad\omega_{n-1}=\mathcal{H}^{n-1}({\mathbb{S}}^{n-1})\,,$$

де $\mathcal{H}^{n-1}$ познача $(n-1)$-вимрну мру Хаусдорфа в ${\mathbb{R}}^{n}.$ Якщо $n=2,$ покладемо ${\mathbb{D}}:=B(0,1).$ Нехай, крм того,

$$A=A(x_{0},r_{1},r_{2})=\{x\in{\mathbb{R}}^{n}:r_{1}<|x-x_{0}|<r_{2}\}\,.$$

Для заданих множин $E,$ $F\subset\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ област $D\subset{\mathbb{R}}^{n}$ позначимо через $\Gamma(E,F,D)$ см’ю всх кривих $\gamma:[a,b]\rightarrow\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ таких, що $\gamma(a)\in E,\gamma(b)\in\,F$ $\gamma(t)\in D$ при $t\in[a,b].$ Вдображення $f:D\rightarrow\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ називаться кльцевим $Q$-вдображенням у точц $x_{0}\,\in\,\overline{D},$ якщо спввдношення

$$M(f(\Gamma(S(x_{0},r_{1}),\,S(x_{0},r_{2}),\,A\cap D)))\leqslant\int\limits_{A\cap D}Q(x)\cdot\eta^{n}(|x-x_{0}|)\,dm(x)$$

(12)

виконано для будь-якого кльця $A=A(x_{0},r_{1},r_{2}),$ $0<r_{1}<r_{2}<r_{0}:=\sup\limits_{x\in D}|x-x_{0}|,$ кожно вимрно за Лебегом функц $\eta:(r_{1},r_{2})\rightarrow[0,\infty]$ тако, що

$$\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\eta(r)\,dr\geqslant 1\,.$$

(13)

Наступна важлива лема виплива з [7, теореми 4.1 4.2].

Лема 1.   Нехай $D$ – область в ${\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ $Q:D\rightarrow[1,\infty]$ – вимрна за Лебегом функця. Нехай, крм того, $f_{k},$ $k=1,2,\ldots$ – послдовнсть гомеоморфзмв област $D$ в ${\mathbb{R}}^{n},$ як задовольняють умови (12)–(13) в кожнй точц $x_{0}$ област $D,$ що збгаться локально рвномрно в $D$ до деякого вдображення $f:D\rightarrow\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ по хордальнй метриц $h.$ Припустимо, що функця $Q$ задовольня принаймн одну з двух умов: або $Q\in FMO(D),$ або для кожного $x_{0}\in D$ сну $\delta_{0}=\delta(x_{0})>0$ таке, що

$$\int\limits_{0}^{\delta_{0}}\frac{dt}{tq^{\frac{1}{n-1}}_{x_{0}}(t)}=\infty\,,$$

(14)

де $q_{x_{0}}(t)=\frac{1}{\omega_{n-1}r^{n-1}}\int\limits_{S(x_{0},t)}Q(x)\,d\mathcal{H}^{n-1},$ а $\mathcal{H}^{n-1}$ познача $(n-1)$-вимрну мру Хаусдорфа. Тод вдображення $f$ або гомеоморфзмом $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n},$ або сталою $c\in\overline{{\mathbb{R}}^{n}}.$

Згдно з [8], область $D$ в ${\mathbb{R}}^{n}$ називаться областю квазекстремально довжини, скор. $QED$-областю, якщо знайдеться число $A\geqslant 1$ таке, що для всх континуумв $E$ $F$ у $D$ виконуться нервнсть

$$M(\Gamma(E,F,{\mathbb{R}}^{n}))\leqslant A\cdot M(\Gamma(E,F,D))\,.$$

(15)

Наступне твердження встановлено в [9, лема 3.2].

Лема 2.   Нехай $D,$ $D^{\,\prime}$ – област в ${\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ $b_{0}\in D,$ $b_{0}^{\,\prime}\in D^{\,\prime},$ нехай $f_{k},$ $k=1,2,\ldots,$ – см’я гомеоморфзмв област $D$ на $D^{\,\prime}$ з умовою нормування $f_{k}(b_{0})=b^{\,\prime}_{0},$ $k=1,2,\ldots.$ Припустимо, що кожне вдображення $f_{k},$ $k=1,2,\ldots$ задовольня спввдношення (12) в довльнй точц $x_{0}\in\overline{D}$ деякою вимрною функцю $Q:D\rightarrow[1,\infty]$ такою, що виконано принаймн одну з двох умов: або $Q\in FMO(\overline{D}),$ або для кожного $x_{0}\in\overline{D}$ сну $\delta_{0}=\delta(x_{0})>0$ таке, що виконуться (14). Нехай область $D$ локально зв’язною на свой меж, а $D^{\,\prime}$ $QED$-областю, яка мстить не менше одно скнченно межово точки. Тод кожне $f_{k},$ $k=1,2,\ldots,$ продовжуться до неперервного вдображення $\overline{f}_{k}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}$ , крм того, см’я продовжених вдображень $\overline{f}_{k},$ $k=1,2,\ldots,$ одностайно неперервною в $\overline{D}.$

3. Компактнсть розв’язкв рвнянь Бельтрам з гдродинамчним нормуванням. Доведення теореми id1. I. Передусм доведемо, що см’я $\mathfrak{F}_{M}(K)$ одностайно неперервною. Зафксумо $f\in\mathfrak{F}_{M}(K),$ довльний компакт $C\subset{\mathbb{C}}$ покладемо $\widetilde{f}=\frac{1}{f(1/z)}.$ (Якщо $f(1/w_{0})=0,$ то ми вважамо, що $\widetilde{f}(w_{0}):=\infty$). Оскльки $f(z)=z+o(1)$ при $z\rightarrow\infty,$ то $\lim\limits_{z\rightarrow\infty}f(z)=\infty.$ Тод покладаючи $\widetilde{f}(0):=0,$ отримамо гомеоморфзм $\widetilde{f},$ визначений в деякому окол нуля. У подальшому покладемо $f(\infty):=\infty.$ Оскльки $f(z)=z+o(1)$ при $z\rightarrow\infty,$ сну окл $U$ початку координат функця $\varepsilon:U\rightarrow{\mathbb{C}}$ так, що $f(1/z)=1/z+\varepsilon(1/z),$ де $z\in U$ $\varepsilon(1/z)\rightarrow 0$ при $z\rightarrow 0.$ Отже, при достатньо малому $\Delta z\in{\mathbb{C}}$ ми будемо мати, що

$$\frac{\widetilde{f}(\Delta z)-\widetilde{f}(0)}{\Delta z}=\frac{1}{\Delta z}\cdot\frac{1}{1/(\Delta z)+\varepsilon(1/\Delta z)}=\frac{1}{1+(\Delta z)\cdot\varepsilon(1/\Delta z)}\rightarrow 1$$

при $z\rightarrow 0.$ Сказане доводить, що сну $\widetilde{f}^{\,\prime}(0),$ при цьому, $\widetilde{f}^{\,\prime}(0)=1.$ Оскльки зовн $K$ функця $\mu$ дорвню нулю, вдображення $f$ конформним в деякому окол $V:={\mathbb{C}}\setminus B(0,1/r_{0})$ точки нескнченнсть, причому, число $1/r_{0}$ залежить тльки вд $K$ $K\subset B(0,1/r_{0}).$ Без обмеження загальност можна вважати, що також компакт $C$ задовольня умову $C\subset B(0,1/r_{0}).$ В такому випадку, вдображення $\widetilde{f}=\frac{1}{f(1/z)}$ конформним у кул $B(0,r_{0}),$ при цьому вдображення $F(z):=\frac{1}{r_{0}}\cdot\widetilde{f}(r_{0}z)$ гомеоморфзмом одиничного круга в ${\mathbb{C}}$ задовольня умови $F(0)=0,$ $F^{\,\prime}(1)=1.$ За теоремою Кебе про 1/4 (див. напр., [10, теорема, розд. 1.3 гл. 1]) $F({\mathbb{D}})\supset B(0,1/4);$ тод

$$\widetilde{f}(B(0,r_{0}))\supset B(0,r_{0}/4)\,.$$

(16)

З спввдношення (16) виплива, що

$$(1/f)(\overline{\mathbb{C}}\setminus\overline{B(0,1/r_{0})})\supset B(0,r_{0}/4)\,.$$

(17)

З урахуванням (17) покажемо, що

$$f(\overline{\mathbb{C}}\setminus\overline{B(0,1/r_{0})})\supset\overline{{\mathbb{C}}}\setminus\overline{B(0,4/r_{0})}\,.$$

(18)

Дйсно, нехай $y\in\overline{{\mathbb{C}}}\setminus\overline{B(0,4/r_{0})},$ тод $\frac{1}{y}\in B(0,r_{0}/4).$ З спввдношення (17) $\frac{1}{y}=(1/f)(x),$ $x\in\overline{\mathbb{C}}\setminus\overline{B(0,1/r_{0})}.$ Тод $y=f(x),$ $x\in\overline{\mathbb{C}}\setminus\overline{B(0,1/r_{0})},$ що доводить (18).

Оскльки $f$ – гомеоморфзм у ${\mathbb{C}},$ з спввдношення (18) виплива, що $f(B(0,1/r_{0}))\subset B(0,4/r_{0}).$ Покладемо $\Delta:=h(\overline{\mathbb{C}}\setminus B(0,4/r_{0})),$ де $h(\overline{\mathbb{C}}\setminus B(0,4/r_{0}))$ – хордальний даметр множини $\overline{\mathbb{C}}\setminus B(0,4/r_{0}).$ За [11, теорема 3.1] кожне вдображення $f$ так званим кльцевим $Q$-гомеоморфзмом в ${\mathbb{C}}$ при $Q=K_{\mu}(z),$ де $\mu$ визначаться з спввдношення (2), а $K_{\mu}$ визначено в (1). Зауважимо, що $Q\leqslant Q_{M}(z)$ майже скрзь. В таком випадку, см’я вдображень $\mathfrak{F}_{M}(K)$ одностайно неперервною в $B(0,1/r_{0})$ за [12, теореми 7.5, 7.6]. Нехай тепер $f_{n}\in\mathfrak{F}_{M}(K),$ $n=1,2,\ldots.$ За теоремою Арцела-Аскол (див., напр., [5, теорема 20.4]) сну пдпослдовнсть $f_{n_{k}}(z)$ послдовност $f_{n},$ $k=1,2,\ldots,$ а також неперервне вдображення $f:B(0,1/r_{0})\rightarrow\overline{\mathbb{C}}$ так, що $f_{n_{k}}$ локально рвномрно збгаться до вдображення $f$ у $B(0,1/r_{0})$ при $k\rightarrow\infty.$ Зокрема, оскльки компакт $C$ належить $B(0,1/r_{0}),$ послдовнсть $f_{n_{k}}$ збгаться до $f$ рвномрно на $C.$ Оскльки компакт $C$ був обраний довльним, ми встановили, що см’я вдображень $f_{n_{k}}$ збгаться до вдображення $f$ локально рвномрно.

II. Для завершення доведення теореми id1 залишилось встановити, що $f\in\mathfrak{F}_{M}(K).$ Передусм доведемо, що граничне вдображення $f$ задовольня умову $f(z)=z+o(1)$ при $z\rightarrow\infty.$ Зауважимо, що см’я вдображень $F_{n_{k}}(z):=\frac{1}{r_{0}}\cdot\frac{1}{f_{n_{k}}(\frac{1}{r_{0}z})}$ компактною в одиничному круз (див. [10, теорема 1.2 гл. I]). Без обмеження загальност можна вважати, що сама послдовнсть $F_{n_{k}}$ локально рвномрно збжною в ${\mathbb{D}}.$ Тод функця $F(z)=\frac{1}{r_{0}}\cdot\frac{1}{f(\frac{1}{r_{0}z})}$ знову належить до класу $S,$ що складаться з конформних вдображень $F$ одиничного круга, як задовольняють умови $F(0)=0,$ $F^{\,\prime}(0)=1.$ Розпишемо розклад в ряд Тейлора функцй $F_{n_{k}}$ $F$ в окол нуля. Будемо мати:

$$F_{n_{k}}(z)=z+c_{k}z^{2}+z^{2}\cdot\varepsilon_{k}(z)\,,\quad k=1,2,\ldots\,,$$

(19)

$$F(z)=z+c_{0}z^{2}+z^{2}\cdot\varepsilon_{0}(z)\,,$$

(20)

де $\varepsilon_{k}(z)$ $\varepsilon_{0}(z)$ прямують до нуля при $z\rightarrow 0.$ З спввдношень (19) (20) виплива, що

$$f_{n_{k}}(t)=\frac{r_{0}t^{2}}{r_{0}t+c_{k}+\varepsilon_{k}\left(\frac{1}{r_{0}t}\right)}\,,\quad f_{n_{k}}(t)-t=-\frac{c_{k}+\varepsilon_{k}\left(\frac{1}{r_{0}t}\right)}{r_{0}+\frac{c_{k}}{t}+\frac{\varepsilon_{k}\left(\frac{1}{r_{0}t}\right)}{t}}\,,\quad k=1,2,\ldots\,,$$

(21)

$$f(t)=\frac{r_{0}t^{2}}{r_{0}t+c_{0}+\varepsilon_{0}\left(\frac{1}{r_{0}t}\right)}\,,\quad f(t)-t=-\frac{c_{0}+\varepsilon_{0}\left(\frac{1}{r_{0}t}\right)}{r_{0}+\frac{c_{0}}{t}+\frac{\varepsilon_{0}\left(\frac{1}{r_{0}t}\right)}{t}}\,.$$

(22)

Зокрема, з другого спввдношення у (21) переходом до границ при $t\rightarrow\infty$ виплива, що $f_{n_{k}}(t)-t\rightarrow-\frac{c_{k}}{r_{0}}.$ Оскльки за умовою $f_{n_{k}}(t)-t\rightarrow 0$ при $t\rightarrow\infty,$ мамо: $c_{k}=0.$ За теоремою Вейерштрасса про збжнсть коефцнтв ряду Тейлора (див., напр., [13, Теорема 1.1.I]) мамо: $c_{k}=0\rightarrow c_{0}$ при $k\rightarrow\infty.$ Отже, $c_{0}=0$ в (22), тобто, вдображення $f$ також ма гдродинамчне нормування: $f(z)=z+o(1)$ при $z\rightarrow\infty.$

Тепер покажемо, що $f$ – гомеоморфзм комплексно площини. Покладемо $\mu_{k}:=\mu_{f_{n_{k}}}.$ За [11, теорема 3.1] кожне вдображення $f_{n_{k}}$ кльцевим $Q$-гомеоморфзмом в кожнй точц $z_{0}\in{\mathbb{C}}$ при $Q=K_{\mu_{k}}(z).$ З огляду на лему id1 ма мсце наступна альтернатива: або $f$ – гомеоморфзм з $D$ у ${\mathbb{C}},$ або $f$ – стала в $\overline{\mathbb{C}}.$ За доведеним на кроц I $f$ гомеоморфзмом в деякому окол нескнченност, отже, $f$ – гомеоморфзм вс комплексно площини, який прийма тльки скнченн комплексн значення.

Тод за [14, теорема 3.1 зауваження 3.1] $f\in W_{\rm loc}^{1,1}({\mathbb{C}}).$ Покажемо, що $f$ регулярним розв’язком рвняння (2) з деяким $\mu$, тобто, $J(z,f)\neq 0$ при майже всх $z\in{\mathbb{C}}.$ Оскльки за умовою вдображення $f_{n_{k}}$ регулярними, крм того, $K_{\mu_{k}}(z)\leqslant Q_{M}(z)$ майже скрзь, крм того, $Q_{M}$ нтегровною в $K,$ мамо: $J(f_{n_{k}},z)\neq 0$ при майже всх $z\in{\mathbb{C}},$ $g_{n_{k}}:=f^{\,-1}_{n_{k}}\in W_{\rm loc}^{1,2},$ причому, $(g_{n_{k}})_{w}=0$ у майже всх точках $w,$ де $J(g_{n_{k}},w)=0$ (див. [15, теорема 1.3]). Отже, $g_{n_{k}}$ мають $N$-властивсть Лузна (див., напр., [16, теорема 1] або [17, наслдок B]). Позначимо $\partial g=g_{w}$ $\overline{\partial}g=g_{\overline{w}}.$ Нехай $C_{0}$ – довльний компакт у $f(D).$ Оскльки $f_{n_{k}}$ збгаються до $f$ локально рвномрно в ${\mathbb{C}}$ $f$ – гомеоморфзм, то $g_{n_{k}}$ також збгаються локально рвномрно в $f(D)$ до вдображення $g:=f^{\,-1}$ (див., напр., [7, лема 3.1]). Зокрема, звдси виплива, що вдображення $g_{n_{k}}$ визначен на $C_{0}$ при всх достатньо великих $k\geqslant k_{0}=k_{0}(C_{0}).$ Оскльки $g_{n_{k}}$ збгаються рвномрно на $C_{0}$ до $g$ при $k\rightarrow\infty,$ мамо:

$$|g_{n_{k}}(w)|\leqslant|g(w)|+1$$

(23)

при всх $w\in C_{0}$ достатньо великих $k\in{\mathbb{N}}.$ Покладемо $A:=\sup\limits_{w\in C_{0}}|g(w)|.$ Зауважимо, що за теоремою Кантора про обмеженсть неперервного вдображення на компакт $C_{0}$ виконуться нервнсть $A<\infty.$ Отже, з огляду на (23),

$$g_{n_{k}}(C_{0})\subset B(0,A+1)\,.$$

(24)

Розглянемо спочатку випадок, коли $J(g_{n_{k}},w)\neq 0$ при майже всх $w\in C_{0}.$ Будемо мати:

$$|\partial g_{n_{k}}(w)|^{2}=\left(|\partial g_{n_{k}}(w)|^{\,2}-|\overline{\partial}g_{n_{k}}(w)|^{\,2}\right)\cdot\frac{|\partial g_{n_{k}}(w)|^{\,2}}{\left(|\partial g_{n_{k}}(w)|^{\,2}-|\overline{\partial}g_{n_{k}}(w)|^{\,2}\right)}=$$

$$=J(w,g_{n_{k}})\cdot\frac{1}{1-\left|\frac{\overline{\partial}g_{n_{k}}(w)}{\partial g_{n_{k}}(w)}\right|^{2}}\,,$$

зокрема,

$$|\partial g_{n_{k}}(w)|^{2}=J(w,g_{n_{k}})\cdot\frac{1}{1-\left|\frac{\overline{\partial}g_{n_{k}}(w)}{\partial g_{n_{k}}(w)}\right|^{2}}\,.$$

(25)

Оскльки $g_{n_{k}}$ гомеоморфзмами класу $W_{\rm loc}^{1,1}(D),$ як мають $N$-властивсть Лузна, для них ма мсце замна змнних в нтеграл (див., напр., [18, теорема 3.2.5]). Зауважимо, що $\mu_{g_{n_{k}}}(w)=-\mu_{k}(g_{n_{k}}(w))=-\mu_{k}(f^{\,-1}_{n_{k}}(w)),$ див. напр., [19, (4).C.I]. В такому випадку, з огляду на (24) (25), ми будемо мати, що

$$\int\limits_{C_{0}}|\partial g_{n_{k}}(w)|^{2}\,dm(w)=\int\limits_{C_{0}}\left(|\partial g_{n_{k}}(w)|^{\,2}-|\overline{\partial}g_{n_{k}}(w)|^{\,2}\right)\cdot\frac{|\partial g_{n_{k}}(w)|^{\,2}dm(w)}{\left(|\partial g_{n_{k}}(w)|^{\,2}-|\overline{\partial}g_{n_{k}}(w)|^{\,2}\right)}=$$

$$=\quad\int\limits_{C_{0}}J(w,g_{n_{k}})\cdot\frac{1}{1-\left|\frac{\overline{\partial}g_{n_{k}}(w)}{\partial g_{n_{k}}(w)}\right|^{2}}\,\,dm(w)=\quad\int\limits_{g_{n_{k}}(C_{0})}\frac{dm(z)}{1-|\mu_{k}(z)|^{2}}\quad\leqslant$$

(26)

$$\leqslant\quad\int\limits_{B(0,A+1)}Q^{\,\prime}(z)\,dm(z)<\infty\,.$$

З (26) виплива, що

$$\int\limits_{C_{0}}|\partial g_{n_{k}}(w)|^{2}\,dm(w)\leqslant\int\limits_{B(0,A+1)}Q^{\,\prime}(z)\,dm(z)<\infty\,.$$

(27)

Зауважимо, що спввдношення (27) виконуться також у випадку, коли $J(g_{n_{k}},w)=0$ на множин додатно мри в $C_{0},$ бо, як вже було зауважено вище, $(g_{n_{k}})_{w}=0$ у майже всх точках $w,$ де $J(g_{n_{k}},w)=0$ (див. [15, теорема 1.3]). З (26) виплива, що $g\in W_{\rm loc}^{1,2}$ (див. [20, лема III.3.5]). Тод $g$ ма $N$-властивсть за теоремою Малого-Марто, див., напр., [17, наслдок B]. У свою чергу, $f$ ма майже всюди невироджений якобан за теоремою Пономарьова (див. [16, теорема 1]).

Отже, $f$ регулярним розв’язком рвняння (2) при деякй функц $\mu:{\mathbb{C}}\rightarrow{\mathbb{D}}.$ За теоремою Гернга-Лехто вдображення $f$ майже всюди диференцйовним (див. [21, теорема III.3.1]). Тому за теоремою 16.1 у [7] $\mu(z)=0$ при всх $z\in{\mathbb{C}}\setminus K.$ Нарешт, $\mu\in\mathfrak{M}_{M}$ за [3, лема 1]. Отже, $f\in\mathfrak{F}_{M}(K).$ $\Box$

4. Одностайна неперервнсть смей вдображень з оберненою нервнстю Полецького. В цьому роздл ми мамо справу з вдображеннями $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ област $D\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2.$ Нижче ми наводимо деяк результати з [22], що необхдним для доведення ключових теорем наступного роздлу.

Нехай, як ранше, $M(\Gamma)$ – конформний модуль см’ кривих $\Gamma$ в ${\mathbb{R}}^{n}$ (див., напр., [5, гл. 6]). Якщо $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ – задане вдображення, $y_{0}\in f(D)$ $0<r_{1}<r_{2}<d_{0}=\sup\limits_{y\in f(D)}|y-y_{0}|,$ то через $\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2})$ позначимо см’ю всх кривих $\gamma$ в област $D$ таких, що $f(\gamma)\in\Gamma(S(y_{0},r_{1}),S(y_{0},r_{2}),A(y_{0},r_{1},r_{2})).$ Нехай $Q:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow[0,\infty]$ – вимрна за Лебегом функця. Будемо говорити, що $f$ задовольня обернену нервнсть Полецького в точц $y_{0}\in f(D),$ якщо спввдношення

$$M(\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}))\leqslant\int\limits_{A(y_{0},r_{1},r_{2})\cap f(D)}Q(y)\cdot\eta^{n}(|y-y_{0}|)\,dm(y)$$

(28)

виконуться для довльно вимрно за Лебегом функц $\eta:(r_{1},r_{2})\rightarrow[0,\infty]$ тако, що

$$\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\eta(r)\,dr\geqslant 1\,.$$

(29)

Нагадамо, що вдображення $f:D\rightarrow D^{\,\prime}$ називаться замкненим, якщо будь-яку замкнену множину $A\subset D$ вдображення $f$ переводить у замкнену множину $f(A)\subset D^{\,\prime}$ (де замкненсть розумться вдносно областей $D$ $D^{\,\prime},$ вдповдно). Можна показати, що будь-як гомеоморфзми мж областями $D$ $D^{\,\prime}$ замкненими вдображеннями.