跳到论文正文
W Papers独立论文阅读器 arXiv:2011.04768 论文正文 计算阅读时间 · 0%
引用这篇论文根据当前论文元数据生成,正式投稿前建议核对。

    
  
License: arXiv.org perpetual non-exclusive license
arXiv:2011.04768v2 [math.AP] 25 Dec 2020

УДК 517.5

А.П. Довгопятый (Житомирский государственный университет имени Ивана Франко)

Е.А. Севостьянов (Житомирский государственный университет имени Ивана Франко; Институт прикладной математики и механики НАН Украины, г. Славянск)

О.П. Довгопятий (Житомирський державний унверситет мен вана Франка)

.О. Севостьянов (Житомирський державний унверситет мен вана Франка; нститут прикладно математики механки НАН Украни, м. Слов’янськ)

O.P. Dovhopiatyi (Zhytomyr Ivan Franko State University)

E.A. Sevost’yanov (Zhytomyr Ivan Franko State University; Institute of Applied Mathematics and Mechanics of NAS of Ukraine, Slov’yans’k)

О компактности классов решений задачи Дирихле с ограничениями теоретико-множественного типа

Про компактнсть класв розв’язкв задач Дрхле з обмеженнями теоретико-множинного типу

On compactness of classes of solutions of the Dirichlet problem with restrictions of the theoretics-set type

Доказаны теоремы о компактных классах гомеоморфизмов с гидродинамической нормировкой, являющихся решениями уравнения Бельтрами, характеристики которых имеют компактный носитель и удовлетворяют определённым ограничениям теоретико-множественного типа. В качестве следствий, получены результаты о компактных классах решений соответствующих задач Дирихле, рассматриваемых в некоторой жордановой области.

Доведено теореми про компактн класи гомеоморфзмв з гдродинамчним нормуванням, як розв’язками рвняння Бельтрам, характеристики яких мають компактний носй задовольняють певн обмеження теоретико-множинного типу. Як наслдок, отримано результати про компактн класи розв’язкв вдповдних задач Дрхле, як розглядаються в деякй жордановй област.

We have proved theorems on compact classes of homeomorphisms with hydrodynamic normalization that are solutions of the Beltrami equation, whose characteristics are compactly supported and satisfy certain constraints of the theoretical-set type. As a consequence, we obtained results on compact classes of solutions of corresponding Dirichlet problems considered in some Jordan domain.

1. Вступ. Вдносно нещодавно отримано результати щодо компактност смей розв’язкв рвнянь Бельтрам, а також вдповдно задач Дрхле для нього (див., напр., [2] [3]). Зокрема, отримано компактнсть цих розв’язкв з умовами нормування f⁡(0)=0,f(0)=0, f⁡(1)=1f(1)=1 f⁡(∞)=∞,f(\infty)=\infty, характеристики яких задовольняють обмеження нтегрального, або теоретико-множинного типу. Окремо вивчалася задача Дрхле для рвняння Бельтрам. Зокрема, встановлено снування вдкритих дискретних розв’язкв ц задач, а також теореми компактност х смей в одиничному круз (див., напр., [2] [4]). Метою дано публкац отримання нових умов компактност класв розв’язкв рвняння Бельтрам задач Дрхле в випадку, коли х характеристики задовольняють теоретико-множинн обмеження на дилатац. Зокрема, доведено компактнсть класв розв’язкв рвняння Бельтрам з так званим гдродинамчним нормуванням, тобто, коли ц розв’язки ведуть себе близько до тотожних вдображень в окол нескнченно вддалено точки. Аналогчн результати отримано для розв’язкв задач Дрхле у довльнй обмеженй жордановй област.

Скрзь дал вдображення f:D→ℂf:D\rightarrow{\mathbb{C}} област D⊂ℂD\subset{\mathbb{C}} вважаться таким, що зберга орнтацю, зокрема, якщо ff – гомеоморфзм z∈Dz\in D – яка-небудь його точка диференцйовност, то якобан цього вдображення в точц zz додатнй. Для комплекснозначно функц f:D→ℂ,f:D\rightarrow{\mathbb{C}}, заданй в област D⊂ℂ,D\subset{\mathbb{C}}, що ма частинн похдн по xx yy при майже всх z=x+i​y,z=x+iy, покладемо fz¯=(fx+i​fy)/2f_{\overline{z}}=\left(f_{x}+if_{y}\right)/2 fz=(fx−i​fy)/2.f_{z}=\left(f_{x}-if_{y}\right)/2. Комплексною дилатацю вдображення ff в точц zz називаться функця μ:D→ℂ,\mu:D\rightarrow{\mathbb{C}}, визначена рвнстю μ⁡(z)=μf​(z)=fz¯/fz\mu(z)=\mu_{f}(z)=f_{\overline{z}}/f_{z} при fz≠0f_{z}\neq 0 μ⁡(z)=0\mu(z)=0 в ншому випадку. Максимальною дилатацю вдображення ff в точц zz називаться наступна функця:

Kμ(z)=Kμf(z)=1+|μ⁡(z)|1−|μ⁡(z)|.K_{\mu}(z)=K_{\mu_{f}}(z)=\quad\frac{1+|\mu(z)|}{1-|\mu\,(z)|}\,. (1)

Якщо задана вимрна за Лебегом функця μ:D→𝔻,\mu:D\rightarrow{\mathbb{D}}, 𝔻={z∈ℂ:|z|<1},{\mathbb{D}}=\{z\in{\mathbb{C}}:|z|<1\}, то не прив’язуючись до якого-небудь вдображення ff будемо називати величину, що обчислються за допомогою рвност (1), максимальною дилатацю вдповдно функц μ.\mu. Зауважимо, що якобан вдображення ff в точц z∈Dz\in D можна обчислити за допомогою рвност

J⁡(z,f)=|fz|2−|fz¯|2,J(z,f)=|f_{z}|^{2}-|f_{\overline{z}}|^{2}\,,

що можна переврити прямими обчисленнями. Неважко бачити, що Kμf​(z)=|fz|+|fz¯||fz|−|fz¯|K_{\mu_{f}}(z)=\frac{|f_{z}|+|f_{\overline{z}}|}{|f_{z}|-|f_{\overline{z}}|} у всх точках z∈Dz\in D вдображення f,f, що ма частинн похдн в точц z,z, де якобан J⁡(z,f)J(z,f) не дорвню нулю. Рвнянням Бельтрам будемо називати диференцальне рвняння виду

fz¯=μ⁡(z)⋅fz,f_{\overline{z}}=\mu(z)\cdot f_{z}\,, (2)

в якому μ=μ⁡(z)\mu=\mu(z) – задана невдома функця. Регулярним розв’язком рвняння (2) в област D⊂ℂD\subset{\mathbb{C}} ми будемо називати гомеоморфзм f:D→ℂf:D\rightarrow{\mathbb{C}} класу Wloc1,1​(D)W_{\rm loc}^{1,1}(D) такий, що J⁡(z,f)≠0J(z,f)\neq 0 при майже всх z∈D.z\in D. У подальшому, в розширеному простор ℝn¯=ℝn∪{∞},\overline{{{\mathbb{R}}}^{n}}={{\mathbb{R}}}^{n}\cup\{\infty\}, n⩾2,n\geqslant 2, використовуться сферична (хордальна) метрика h⁡(x,y)=|π⁡(x)−π⁡(y)|,h(x,y)=|\pi(x)-\pi(y)|, де π\pi – стереографчна проекця ℝn¯\overline{{{\mathbb{R}}}^{n}} на сферу Sn​(12​en+1,12)S^{n}(\frac{1}{2}e_{n+1},\frac{1}{2}) в ℝn+1,{{\mathbb{R}}}^{n+1}, а саме,

h⁡(x,∞)=11+|x|2,h(x,\infty)=\frac{1}{\sqrt{1+{|x|}^{2}}}\,,
h⁡(x,y)=|x−y|1+|x|2​1+|y|2,x≠∞≠y\ \ h(x,y)=\frac{|x-y|}{\sqrt{1+{|x|}^{2}}\sqrt{1+{|y|}^{2}}}\,,\ \ x\neq\infty\neq y (3)

(див., напр., [5, означення 12.1]). У подальшому

h⁡(E)=supx,y∈Eh⁡(x,y)h(E)=\sup\limits_{x,y\in E}h(x,y) (4)

– хордальний даметр множини E⊂ℝn¯.E\subset\overline{{\mathbb{R}}^{n}}. Як звично, см’я 𝔉\mathfrak{F} вдображень f:D→ℂ¯f:D\rightarrow\overline{{\mathbb{C}}} буде називатися нормальною, якщо з кожно послдовност fn∈𝔉,f_{n}\in\mathfrak{F}, n=1,2,…,n=1,2,\ldots, можна видлити пдпослдовнсть fnk,f_{n_{k}}, k=1,2,…,k=1,2,\ldots, яка збгаться локально рвномрно до деякого вдображення f:D→ℂ¯f:D\rightarrow\overline{{\mathbb{C}}} в метриц h.h. Якщо додатково f∈𝔉,f\in\mathfrak{F}, см’я 𝔉\mathfrak{F} називаться компактною.

Множина A⊂𝔻A\subset{\mathbb{D}} називаться нварантно опуклою, якщо множина g⁡(A)g(A) опуклою для будь-якого дробово-лнйного автоморфзму gg одиничного круга.

Нехай DD – область в ℝn.{\mathbb{R}}^{n}. Будемо говорити, що функця φ:D→ℝ,{\varphi}:D\rightarrow{\mathbb{R}}, що локально нтегровною в деякому окол точки x0∈D,x_{0}\in D, ма скнченне середн коливання в точц x0x_{0} (пишемо: φ∈F​M​O​(x0)\varphi\in FMO(x_{0})), якщо

lim supε→01Ωn​εn​∫B⁡(x0,ε)|φ⁡(x)−φ¯ε|​𝑑m​(x)<∞,{\limsup\limits_{\varepsilon\rightarrow 0}}\frac{1}{\Omega_{n}\varepsilon^{n}}\int\limits_{B(x_{0},\,\varepsilon)}|{\varphi}(x)-\overline{{\varphi}}_{\varepsilon}|\ dm(x)\,<\,\infty\,, (5)

де Ωn\Omega_{n} – об’м одинично кул в ℝn,{\mathbb{R}}^{n}, φ¯ε=1Ωn​εn​∫B⁡(x0,ε)φ⁡(x)​𝑑m​(x)\overline{{\varphi}}_{\varepsilon}=\frac{1}{\Omega_{n}\varepsilon^{n}}\int\limits_{B(x_{0},\,\varepsilon)}{\varphi}(x)\ dm(x) (див., напр., [6, розд. 2]). Зауважимо, що коли виконуться умова (5)(\ref{eq17:}) можлива ситуаця, коли φε¯→∞\overline{{\varphi}_{\varepsilon}}\rightarrow\infty при ε→0.\varepsilon\rightarrow 0. Також будемо говорити, що φ:D→ℝ{\varphi}:D\rightarrow{\mathbb{R}} – функця скнченного середнього коливання в област D, пишемо φ∈F​M​O​(D),{\varphi}\in FMO(D), якщо φ{\varphi} ма скнченне середн коливання в кожнй точц x0∈D.x_{0}\in D.

Нехай M⁡(z)⊂𝔻,M(z)\subset{\mathbb{D}}, z∈ℂz\in{\mathbb{C}} – деяка система множин (тобто, при кожному z0∈ℂz_{0}\in{\mathbb{C}} символ M⁡(z0)M(z_{0}) познача деяку множину в 𝔻{\mathbb{D}}). Позначимо через 𝔐M\mathfrak{M}_{M} множину всх комплексних вимрних функцй μ:ℂ→𝔻,\mu:{\mathbb{C}}\rightarrow{\mathbb{D}}, таких що μ⁡(z)∈M⁡(z)\mu(z)\in M(z) при майже всх z∈ℂ.z\in{\mathbb{C}}. Нехай KK – компакт в ℂ,{\mathbb{C}}, M⁡(z)M(z) – система множин в 𝔻.{\mathbb{D}}. Позначимо через 𝔉M​(K)\mathfrak{F}_{M}(K) клас усх регулярних розв’язкв f:ℂ→ℂf:{\mathbb{C}}\rightarrow{\mathbb{C}} рвняння (2) з комплексними коефцнтами μ\mu, рвними нулю зовн KK такими, що

f⁡(z)=z+o⁡(1)п​риz→∞,f(z)=z+o(1)\quad{\text{п}ри}\quad z\rightarrow\infty\,, (6)

при цьому μ∈𝔐M.\mu\in\mathfrak{M}_{M}. Для множини M⁡(z)M(z) покладемо

QM​(z)=1+qM​(z)1−qM​(z),qM​(z)=supν∈M⁡(z)|ν|.Q_{M}(z)=\frac{1+q_{M}(z)}{1-q_{M}(z)}\,,\quad q_{M}(z)=\sup\limits_{\nu\in M(z)}|\nu|\,. (7)

Одним з основних результатв статт наступне твердження.

Теорема 1.   Нехай M⁡(z),M(z), z∈ℂz\in{\mathbb{C}} – см’я нварантно опуклих компактних множин, нехай функця QMQ_{M} нтегровною на KK задовольня принаймн одну з умов: або QM∈F​M​O​(ℂ),Q_{M}\in FMO({\mathbb{C}}), або для кожного z0∈ℂz_{0}\in{\mathbb{C}} сну δ0=δ⁡(z0)>0\delta_{0}=\delta(z_{0})>0 таке, що

∫0δ0d​tt​qMz0​(t)=∞,\int\limits_{0}^{\delta_{0}}\frac{dt}{tq_{M_{z_{0}}}(t)}=\infty\,, (8)

де qMz0​(t)=12​π​∫02​πQM​(z0+ei​t)​𝑑t.q_{M_{z_{0}}}(t)=\frac{1}{2\pi}\int\limits_{0}^{2\pi}Q_{M}(z_{0}+e^{it})\,dt. Тод см’я вдображень 𝔉M​(K)\mathfrak{F}_{M}(K) компактною в ℂ.{\mathbb{C}}.

Перейдемо тепер до розгляду питання про компактнсть класв розв’язкв задач Дрхле для рвняння Бельтрам. Розглянемо наступну задачу Дрхле:

fz¯=μ⁡(z)⋅fz,f_{\overline{z}}=\mu(z)\cdot f_{z}\,, (9)
limζ→zRe​f​(ζ)=φ⁡(z)∀z∈∂D,\lim\limits_{\zeta\rightarrow z}{\rm Re\,}f(\zeta)=\varphi(z)\qquad\forall\,\,z\in\partial D\,, (10)

де φ:∂D→ℝ\varphi:\partial D\rightarrow{\mathbb{R}} – наперед задана неперервна функця. Надал вважамо, що DD – деяка однозв’язна жорданова область у ℂ.{\mathbb{C}}. Розв’язок задач (9)–(10) будемо вважати регулярним, якщо виконано одно з двох: або f⁡(z)=c​o​n​s​tf(z)=const в D,D, або ff – вдкрите дискретне вдображення класу Wloc1,1​(D),W_{\rm loc}^{1,1}(D), таке що J⁡(z,f)≠0J(z,f)\neq 0 при майже всх z∈D.z\in D.

Зафксумо точку z0∈Dz_{0}\in D функцю φ.\varphi. Нехай M⁡(z)⊂𝔻,M(z)\subset{\mathbb{D}}, z∈Dz\in D – деяка система множин. Позначимо через 𝔐M\mathfrak{M}_{M} множину всх комплексних вимрних функцй μ:D→𝔻,\mu:D\rightarrow{\mathbb{D}}, таких що μ⁡(z)∈M⁡(z)\mu(z)\in M(z) при майже всх z∈D.z\in D. Нехай 𝔉φ,M,z0​(D)\mathfrak{F}_{\varphi,M,z_{0}}(D) познача клас усх регулярних розв’язкв f:D→ℂf:D\rightarrow{\mathbb{C}} задач Дрхле (9)–(10), як задовольняють умову Im​f​(z0)=0{\rm Im}\,f(z_{0})=0 таких, що μ∈𝔐M.\mu\in\mathfrak{M}_{M}. Як ранше, визначимо функцю QM​(z)Q_{M}(z) спввдношенням (7), причому вважатимемо QM​(z)≡1Q_{M}(z)\equiv 1 при z∈ℂ∖D.z\in{\mathbb{C}}\setminus D. Наступне твердження узагальню [2, теорема 2] на випадок довльних однозв’язних жорданових областей.

Теорема 2. Нехай DD – деяка однозв’язна жорданова область у ℂ,{\mathbb{C}}, нехай функця φ⁡(z)\varphi(z) у (10) неперервна. Припустимо, що M⁡(z),M(z), z∈D,z\in D, – см’я нварантно опуклих компактних множин, нехай функця QMQ_{M} нтегровною в DD задовольня принаймн одну з умов: або QM∈F​M​O​(D¯),Q_{M}\in FMO(\overline{D}), або для кожного x0∈D¯x_{0}\in\overline{D} сну δ0=δ⁡(x0)>0\delta_{0}=\delta(x_{0})>0 таке, що

∫0δ0d​tt​qMx0​(t)=∞,\int\limits_{0}^{\delta_{0}}\frac{dt}{tq_{M_{x_{0}}}(t)}=\infty\,, (11)

де qMx0​(t)=12​π​∫02​πQM​(x0+ei​t)​𝑑t.q_{M_{x_{0}}}(t)=\frac{1}{2\pi}\int\limits_{0}^{2\pi}Q_{M}(x_{0}+e^{it})\,dt. Тод см’я вдображень 𝔉φ,M,z0​(D)\mathfrak{F}_{\varphi,M,z_{0}}(D) компактною в D.D.

2. Про збжнсть гомеоморфзмв з модульними умовами. Нехай DD – область в ℝn,{\mathbb{R}}^{n}, n⩾2,n\geqslant 2, M⁡(Γ)M(\Gamma) – конформний модуль см’ кривих Γ\Gamma в ℝn{\mathbb{R}}^{n} (див., напр., [5, гл. 6]). Покладемо

S⁡(x0,r)={x∈ℝn:|x−x0|=r},B⁡(x0,r)={x∈ℝn:|x−x0|<r},S(x_{0},r)=\{x\in{\mathbb{R}}^{n}:|x-x_{0}|=r\}\,,B(x_{0},r)=\{x\in{\mathbb{R}}^{n}:|x-x_{0}|<r\}\,,
𝔹n:=B⁡(0,1),𝕊n−1:=S⁡(0,1),Ωn=m⁡(𝔹n),ωn−1=ℋn−1​(𝕊n−1),{\mathbb{B}}^{n}:=B(0,1)\,,\quad{\mathbb{S}}^{n-1}:=S(0,1)\,,\quad\Omega_{n}=m({\mathbb{B}}^{n})\,,\quad\omega_{n-1}=\mathcal{H}^{n-1}({\mathbb{S}}^{n-1})\,,

де ℋn−1\mathcal{H}^{n-1} познача (n−1)(n-1)-вимрну мру Хаусдорфа в ℝn.{\mathbb{R}}^{n}. Якщо n=2,n=2, покладемо 𝔻:=B⁡(0,1).{\mathbb{D}}:=B(0,1). Нехай, крм того,

A=A⁡(x0,r1,r2)={x∈ℝn:r1<|x−x0|<r2}.A=A(x_{0},r_{1},r_{2})=\{x\in{\mathbb{R}}^{n}:r_{1}<|x-x_{0}|<r_{2}\}\,.

Для заданих множин E,E, F⊂ℝn¯F\subset\overline{{\mathbb{R}}^{n}} област D⊂ℝnD\subset{\mathbb{R}}^{n} позначимо через Γ⁡(E,F,D)\Gamma(E,F,D) см’ю всх кривих γ:[a,b]→ℝn¯\gamma:[a,b]\rightarrow\overline{{\mathbb{R}}^{n}} таких, що γ⁡(a)∈E,γ⁡(b)∈F\gamma(a)\in E,\gamma(b)\in\,F γ⁡(t)∈D\gamma(t)\in D при t∈[a,b].t\in[a,b]. Вдображення f:D→ℝn¯f:D\rightarrow\overline{{\mathbb{R}}^{n}} називаться кльцевим QQ-вдображенням у точц x0∈D¯,x_{0}\,\in\,\overline{D}, якщо спввдношення

M⁡(f⁡(Γ⁡(S⁡(x0,r1),S⁡(x0,r2),A∩D)))⩽∫A∩DQ⁡(x)⋅ηn​(|x−x0|)​𝑑m​(x)M(f(\Gamma(S(x_{0},r_{1}),\,S(x_{0},r_{2}),\,A\cap D)))\leqslant\int\limits_{A\cap D}Q(x)\cdot\eta^{n}(|x-x_{0}|)\,dm(x) (12)

виконано для будь-якого кльця A=A⁡(x0,r1,r2),A=A(x_{0},r_{1},r_{2}), 0<r1<r2<r0:=supx∈D|x−x0|,0<r_{1}<r_{2}<r_{0}:=\sup\limits_{x\in D}|x-x_{0}|, кожно вимрно за Лебегом функц η:(r1,r2)→[0,∞]\eta:(r_{1},r_{2})\rightarrow[0,\infty] тако, що

∫r1r2η⁡(r)​𝑑r⩾1.\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\eta(r)\,dr\geqslant 1\,. (13)

Наступна важлива лема виплива з [7, теореми 4.1 4.2].

Лема 1.   Нехай DD – область в ℝn,{\mathbb{R}}^{n}, n⩾2,n\geqslant 2, Q:D→[1,∞]Q:D\rightarrow[1,\infty] – вимрна за Лебегом функця. Нехай, крм того, fk,f_{k}, k=1,2,…k=1,2,\ldots – послдовнсть гомеоморфзмв област DD в ℝn,{\mathbb{R}}^{n}, як задовольняють умови (12)–(13) в кожнй точц x0x_{0} област D,D, що збгаться локально рвномрно в DD до деякого вдображення f:D→ℝn¯f:D\rightarrow\overline{{\mathbb{R}}^{n}} по хордальнй метриц h.h. Припустимо, що функця QQ задовольня принаймн одну з двух умов: або Q∈F​M​O​(D),Q\in FMO(D), або для кожного x0∈Dx_{0}\in D сну δ0=δ⁡(x0)>0\delta_{0}=\delta(x_{0})>0 таке, що

∫0δ0d​tt​qx01n−1​(t)=∞,\int\limits_{0}^{\delta_{0}}\frac{dt}{tq^{\frac{1}{n-1}}_{x_{0}}(t)}=\infty\,, (14)

де qx0​(t)=1ωn−1​rn−1​∫S⁡(x0,t)Q⁡(x)​d​ℋn−1,q_{x_{0}}(t)=\frac{1}{\omega_{n-1}r^{n-1}}\int\limits_{S(x_{0},t)}Q(x)\,d\mathcal{H}^{n-1}, а ℋn−1\mathcal{H}^{n-1} познача (n−1)(n-1)-вимрну мру Хаусдорфа. Тод вдображення ff або гомеоморфзмом f:D→ℝn,f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}, або сталою c∈ℝn¯.c\in\overline{{\mathbb{R}}^{n}}.

Згдно з [8], область DD в ℝn{\mathbb{R}}^{n} називаться областю квазекстремально довжини, скор. Q​E​DQED-областю, якщо знайдеться число A⩾1A\geqslant 1 таке, що для всх континуумв EE FF у DD виконуться нервнсть

M⁡(Γ⁡(E,F,ℝn))⩽A⋅M⁡(Γ⁡(E,F,D)).M(\Gamma(E,F,{\mathbb{R}}^{n}))\leqslant A\cdot M(\Gamma(E,F,D))\,. (15)

Наступне твердження встановлено в [9, лема 3.2].

Лема 2.   Нехай D,D, D′D^{\,\prime} – област в ℝn,{\mathbb{R}}^{n}, n⩾2,n\geqslant 2, b0∈D,b_{0}\in D, b0′∈D′,b_{0}^{\,\prime}\in D^{\,\prime}, нехай fk,f_{k}, k=1,2,…,k=1,2,\ldots, – см’я гомеоморфзмв област DD на D′D^{\,\prime} з умовою нормування fk​(b0)=b0′,f_{k}(b_{0})=b^{\,\prime}_{0}, k=1,2,….k=1,2,\ldots. Припустимо, що кожне вдображення fk,f_{k}, k=1,2,…k=1,2,\ldots задовольня спввдношення (12) в довльнй точц x0∈D¯x_{0}\in\overline{D} деякою вимрною функцю Q:D→[1,∞]Q:D\rightarrow[1,\infty] такою, що виконано принаймн одну з двох умов: або Q∈F​M​O​(D¯),Q\in FMO(\overline{D}), або для кожного x0∈D¯x_{0}\in\overline{D} сну δ0=δ⁡(x0)>0\delta_{0}=\delta(x_{0})>0 таке, що виконуться (14). Нехай область DD локально зв’язною на свой меж, а D′D^{\,\prime} Q​E​DQED-областю, яка мстить не менше одно скнченно межово точки. Тод кожне fk,f_{k}, k=1,2,…,k=1,2,\ldots, продовжуться до неперервного вдображення f¯k:D¯→D′¯\overline{f}_{k}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}} , крм того, см’я продовжених вдображень f¯k,\overline{f}_{k}, k=1,2,…,k=1,2,\ldots, одностайно неперервною в D¯.\overline{D}.

3. Компактнсть розв’язкв рвнянь Бельтрам з гдродинамчним нормуванням. Доведення теореми id1. I. Передусм доведемо, що см’я 𝔉M​(K)\mathfrak{F}_{M}(K) одностайно неперервною. Зафксумо f∈𝔉M​(K),f\in\mathfrak{F}_{M}(K), довльний компакт C⊂ℂC\subset{\mathbb{C}} покладемо f~=1f⁡(1/z).\widetilde{f}=\frac{1}{f(1/z)}. (Якщо f⁡(1/w0)=0,f(1/w_{0})=0, то ми вважамо, що f~​(w0):=∞\widetilde{f}(w_{0}):=\infty). Оскльки f⁡(z)=z+o⁡(1)f(z)=z+o(1) при z→∞,z\rightarrow\infty, то limz→∞f⁡(z)=∞.\lim\limits_{z\rightarrow\infty}f(z)=\infty. Тод покладаючи f~​(0):=0,\widetilde{f}(0):=0, отримамо гомеоморфзм f~,\widetilde{f}, визначений в деякому окол нуля. У подальшому покладемо f⁡(∞):=∞.f(\infty):=\infty. Оскльки f⁡(z)=z+o⁡(1)f(z)=z+o(1) при z→∞,z\rightarrow\infty, сну окл UU початку координат функця ε:U→ℂ\varepsilon:U\rightarrow{\mathbb{C}} так, що f⁡(1/z)=1/z+ε⁡(1/z),f(1/z)=1/z+\varepsilon(1/z), де z∈Uz\in U ε⁡(1/z)→0\varepsilon(1/z)\rightarrow 0 при z→0.z\rightarrow 0. Отже, при достатньо малому Δ​z∈ℂ\Delta z\in{\mathbb{C}} ми будемо мати, що

f~​(Δ​z)−f~​(0)Δ​z=1Δ​z⋅11/(Δ​z)+ε⁡(1/Δ​z)=11+(Δ​z)⋅ε⁡(1/Δ​z)→1\frac{\widetilde{f}(\Delta z)-\widetilde{f}(0)}{\Delta z}=\frac{1}{\Delta z}\cdot\frac{1}{1/(\Delta z)+\varepsilon(1/\Delta z)}=\frac{1}{1+(\Delta z)\cdot\varepsilon(1/\Delta z)}\rightarrow 1

при z→0.z\rightarrow 0. Сказане доводить, що сну f~′​(0),\widetilde{f}^{\,\prime}(0), при цьому, f~′​(0)=1.\widetilde{f}^{\,\prime}(0)=1. Оскльки зовн KK функця μ\mu дорвню нулю, вдображення ff конформним в деякому окол V:=ℂ∖B⁡(0,1/r0)V:={\mathbb{C}}\setminus B(0,1/r_{0}) точки нескнченнсть, причому, число 1/r01/r_{0} залежить тльки вд KK K⊂B⁡(0,1/r0).K\subset B(0,1/r_{0}). Без обмеження загальност можна вважати, що також компакт CC задовольня умову C⊂B⁡(0,1/r0).C\subset B(0,1/r_{0}). В такому випадку, вдображення f~=1f⁡(1/z)\widetilde{f}=\frac{1}{f(1/z)} конформним у кул B⁡(0,r0),B(0,r_{0}), при цьому вдображення F⁡(z):=1r0⋅f~​(r0​z)F(z):=\frac{1}{r_{0}}\cdot\widetilde{f}(r_{0}z) гомеоморфзмом одиничного круга в ℂ{\mathbb{C}} задовольня умови F⁡(0)=0,F(0)=0, F′​(1)=1.F^{\,\prime}(1)=1. За теоремою Кебе про 1/4 (див. напр., [10, теорема, розд. 1.3 гл. 1]) F⁡(𝔻)⊃B⁡(0,1/4);F({\mathbb{D}})\supset B(0,1/4); тод

f~​(B⁡(0,r0))⊃B⁡(0,r0/4).\widetilde{f}(B(0,r_{0}))\supset B(0,r_{0}/4)\,. (16)

З спввдношення (16) виплива, що

(1/f)​(ℂ¯∖B⁡(0,1/r0)¯)⊃B⁡(0,r0/4).(1/f)(\overline{\mathbb{C}}\setminus\overline{B(0,1/r_{0})})\supset B(0,r_{0}/4)\,. (17)

З урахуванням (17) покажемо, що

f⁡(ℂ¯∖B⁡(0,1/r0)¯)⊃ℂ¯∖B⁡(0,4/r0)¯.f(\overline{\mathbb{C}}\setminus\overline{B(0,1/r_{0})})\supset\overline{{\mathbb{C}}}\setminus\overline{B(0,4/r_{0})}\,. (18)

Дйсно, нехай y∈ℂ¯∖B⁡(0,4/r0)¯,y\in\overline{{\mathbb{C}}}\setminus\overline{B(0,4/r_{0})}, тод 1y∈B⁡(0,r0/4).\frac{1}{y}\in B(0,r_{0}/4). З спввдношення (17) 1y=(1/f)​(x),\frac{1}{y}=(1/f)(x), x∈ℂ¯∖B⁡(0,1/r0)¯.x\in\overline{\mathbb{C}}\setminus\overline{B(0,1/r_{0})}. Тод y=f⁡(x),y=f(x), x∈ℂ¯∖B⁡(0,1/r0)¯,x\in\overline{\mathbb{C}}\setminus\overline{B(0,1/r_{0})}, що доводить (18).

Оскльки ff – гомеоморфзм у ℂ,{\mathbb{C}}, з спввдношення (18) виплива, що f⁡(B⁡(0,1/r0))⊂B⁡(0,4/r0).f(B(0,1/r_{0}))\subset B(0,4/r_{0}). Покладемо Δ:=h⁡(ℂ¯∖B⁡(0,4/r0)),\Delta:=h(\overline{\mathbb{C}}\setminus B(0,4/r_{0})), де h⁡(ℂ¯∖B⁡(0,4/r0))h(\overline{\mathbb{C}}\setminus B(0,4/r_{0})) – хордальний даметр множини ℂ¯∖B⁡(0,4/r0).\overline{\mathbb{C}}\setminus B(0,4/r_{0}). За [11, теорема 3.1] кожне вдображення ff так званим кльцевим QQ-гомеоморфзмом в ℂ{\mathbb{C}} при Q=Kμ​(z),Q=K_{\mu}(z), де μ\mu визначаться з спввдношення (2), а KμK_{\mu} визначено в (1). Зауважимо, що Q⩽QM​(z)Q\leqslant Q_{M}(z) майже скрзь. В таком випадку, см’я вдображень 𝔉M​(K)\mathfrak{F}_{M}(K) одностайно неперервною в B⁡(0,1/r0)B(0,1/r_{0}) за [12, теореми 7.5, 7.6]. Нехай тепер fn∈𝔉M​(K),f_{n}\in\mathfrak{F}_{M}(K), n=1,2,….n=1,2,\ldots. За теоремою Арцела-Аскол (див., напр., [5, теорема 20.4]) сну пдпослдовнсть fnk​(z)f_{n_{k}}(z) послдовност fn,f_{n}, k=1,2,…,k=1,2,\ldots, а також неперервне вдображення f:B⁡(0,1/r0)→ℂ¯f:B(0,1/r_{0})\rightarrow\overline{\mathbb{C}} так, що fnkf_{n_{k}} локально рвномрно збгаться до вдображення ff у B⁡(0,1/r0)B(0,1/r_{0}) при k→∞.k\rightarrow\infty. Зокрема, оскльки компакт CC належить B⁡(0,1/r0),B(0,1/r_{0}), послдовнсть fnkf_{n_{k}} збгаться до ff рвномрно на C.C. Оскльки компакт CC був обраний довльним, ми встановили, що см’я вдображень fnkf_{n_{k}} збгаться до вдображення ff локально рвномрно.

II. Для завершення доведення теореми id1 залишилось встановити, що f∈𝔉M​(K).f\in\mathfrak{F}_{M}(K). Передусм доведемо, що граничне вдображення ff задовольня умову f⁡(z)=z+o⁡(1)f(z)=z+o(1) при z→∞.z\rightarrow\infty. Зауважимо, що см’я вдображень Fnk​(z):=1r0⋅1fnk​(1r0​z)F_{n_{k}}(z):=\frac{1}{r_{0}}\cdot\frac{1}{f_{n_{k}}(\frac{1}{r_{0}z})} компактною в одиничному круз (див. [10, теорема 1.2 гл. I]). Без обмеження загальност можна вважати, що сама послдовнсть FnkF_{n_{k}} локально рвномрно збжною в 𝔻.{\mathbb{D}}. Тод функця F⁡(z)=1r0⋅1f⁡(1r0​z)F(z)=\frac{1}{r_{0}}\cdot\frac{1}{f(\frac{1}{r_{0}z})} знову належить до класу S,S, що складаться з конформних вдображень FF одиничного круга, як задовольняють умови F⁡(0)=0,F(0)=0, F′​(0)=1.F^{\,\prime}(0)=1. Розпишемо розклад в ряд Тейлора функцй FnkF_{n_{k}} FF в окол нуля. Будемо мати:

Fnk(z)=z+ckz2+z2⋅εk(z),k=1,2,…,F_{n_{k}}(z)=z+c_{k}z^{2}+z^{2}\cdot\varepsilon_{k}(z)\,,\quad k=1,2,\ldots\,, (19)
F⁡(z)=z+c0​z2+z2⋅ε0​(z),F(z)=z+c_{0}z^{2}+z^{2}\cdot\varepsilon_{0}(z)\,, (20)

де εk​(z)\varepsilon_{k}(z) ε0​(z)\varepsilon_{0}(z) прямують до нуля при z→0.z\rightarrow 0. З спввдношень (19) (20) виплива, що

fnk(t)=r0​t2r0​t+ck+εk​(1r0​t),fnk(t)−t=−ck+εk​(1r0​t)r0+ckt+εk​(1r0​t)t,k=1,2,…,f_{n_{k}}(t)=\frac{r_{0}t^{2}}{r_{0}t+c_{k}+\varepsilon_{k}\left(\frac{1}{r_{0}t}\right)}\,,\quad f_{n_{k}}(t)-t=-\frac{c_{k}+\varepsilon_{k}\left(\frac{1}{r_{0}t}\right)}{r_{0}+\frac{c_{k}}{t}+\frac{\varepsilon_{k}\left(\frac{1}{r_{0}t}\right)}{t}}\,,\quad k=1,2,\ldots\,, (21)
f⁡(t)=r0​t2r0​t+c0+ε0​(1r0​t),f⁡(t)−t=−c0+ε0​(1r0​t)r0+c0t+ε0​(1r0​t)t.f(t)=\frac{r_{0}t^{2}}{r_{0}t+c_{0}+\varepsilon_{0}\left(\frac{1}{r_{0}t}\right)}\,,\quad f(t)-t=-\frac{c_{0}+\varepsilon_{0}\left(\frac{1}{r_{0}t}\right)}{r_{0}+\frac{c_{0}}{t}+\frac{\varepsilon_{0}\left(\frac{1}{r_{0}t}\right)}{t}}\,. (22)

Зокрема, з другого спввдношення у (21) переходом до границ при t→∞t\rightarrow\infty виплива, що fnk​(t)−t→−ckr0.f_{n_{k}}(t)-t\rightarrow-\frac{c_{k}}{r_{0}}. Оскльки за умовою fnk​(t)−t→0f_{n_{k}}(t)-t\rightarrow 0 при t→∞,t\rightarrow\infty, мамо: ck=0.c_{k}=0. За теоремою Вейерштрасса про збжнсть коефцнтв ряду Тейлора (див., напр., [13, Теорема 1.1.I]) мамо: ck=0→c0c_{k}=0\rightarrow c_{0} при k→∞.k\rightarrow\infty. Отже, c0=0c_{0}=0 в (22), тобто, вдображення ff також ма гдродинамчне нормування: f⁡(z)=z+o⁡(1)f(z)=z+o(1) при z→∞.z\rightarrow\infty.

Тепер покажемо, що ff – гомеоморфзм комплексно площини. Покладемо μk:=μfnk.\mu_{k}:=\mu_{f_{n_{k}}}. За [11, теорема 3.1] кожне вдображення fnkf_{n_{k}} кльцевим QQ-гомеоморфзмом в кожнй точц z0∈ℂz_{0}\in{\mathbb{C}} при Q=Kμk​(z).Q=K_{\mu_{k}}(z). З огляду на лему id1 ма мсце наступна альтернатива: або ff – гомеоморфзм з DD у ℂ,{\mathbb{C}}, або ff – стала в ℂ¯.\overline{\mathbb{C}}. За доведеним на кроц I ff гомеоморфзмом в деякому окол нескнченност, отже, ff – гомеоморфзм вс комплексно площини, який прийма тльки скнченн комплексн значення.

Тод за [14, теорема 3.1 зауваження 3.1] f∈Wloc1,1​(ℂ).f\in W_{\rm loc}^{1,1}({\mathbb{C}}). Покажемо, що ff регулярним розв’язком рвняння (2) з деяким μ\mu, тобто, J⁡(z,f)≠0J(z,f)\neq 0 при майже всх z∈ℂ.z\in{\mathbb{C}}. Оскльки за умовою вдображення fnkf_{n_{k}} регулярними, крм того, Kμk​(z)⩽QM​(z)K_{\mu_{k}}(z)\leqslant Q_{M}(z) майже скрзь, крм того, QMQ_{M} нтегровною в K,K, мамо: J⁡(fnk,z)≠0J(f_{n_{k}},z)\neq 0 при майже всх z∈ℂ,z\in{\mathbb{C}}, gnk:=fnk−1∈Wloc1,2,g_{n_{k}}:=f^{\,-1}_{n_{k}}\in W_{\rm loc}^{1,2}, причому, (gnk)w=0(g_{n_{k}})_{w}=0 у майже всх точках w,w, де J⁡(gnk,w)=0J(g_{n_{k}},w)=0 (див. [15, теорема 1.3]). Отже, gnkg_{n_{k}} мають NN-властивсть Лузна (див., напр., [16, теорема 1] або [17, наслдок B]). Позначимо ∂g=gw\partial g=g_{w} ∂¯​g=gw¯.\overline{\partial}g=g_{\overline{w}}. Нехай C0C_{0} – довльний компакт у f⁡(D).f(D). Оскльки fnkf_{n_{k}} збгаються до ff локально рвномрно в ℂ{\mathbb{C}} ff – гомеоморфзм, то gnkg_{n_{k}} також збгаються локально рвномрно в f⁡(D)f(D) до вдображення g:=f−1g:=f^{\,-1} (див., напр., [7, лема 3.1]). Зокрема, звдси виплива, що вдображення gnkg_{n_{k}} визначен на C0C_{0} при всх достатньо великих k⩾k0=k0​(C0).k\geqslant k_{0}=k_{0}(C_{0}). Оскльки gnkg_{n_{k}} збгаються рвномрно на C0C_{0} до gg при k→∞,k\rightarrow\infty, мамо:

|gnk​(w)|⩽|g⁡(w)|+1|g_{n_{k}}(w)|\leqslant|g(w)|+1 (23)

при всх w∈C0w\in C_{0} достатньо великих k∈ℕ.k\in{\mathbb{N}}. Покладемо A:=supw∈C0|g⁡(w)|.A:=\sup\limits_{w\in C_{0}}|g(w)|. Зауважимо, що за теоремою Кантора про обмеженсть неперервного вдображення на компакт C0C_{0} виконуться нервнсть A<∞.A<\infty. Отже, з огляду на (23),

gnk​(C0)⊂B⁡(0,A+1).g_{n_{k}}(C_{0})\subset B(0,A+1)\,. (24)

Розглянемо спочатку випадок, коли J⁡(gnk,w)≠0J(g_{n_{k}},w)\neq 0 при майже всх w∈C0.w\in C_{0}. Будемо мати:

|∂gnk​(w)|2=(|∂gnk​(w)| 2−|∂¯​gnk​(w)| 2)⋅|∂gnk​(w)| 2(|∂gnk​(w)| 2−|∂¯​gnk​(w)| 2)=|\partial g_{n_{k}}(w)|^{2}=\left(|\partial g_{n_{k}}(w)|^{\,2}-|\overline{\partial}g_{n_{k}}(w)|^{\,2}\right)\cdot\frac{|\partial g_{n_{k}}(w)|^{\,2}}{\left(|\partial g_{n_{k}}(w)|^{\,2}-|\overline{\partial}g_{n_{k}}(w)|^{\,2}\right)}=
=J⁡(w,gnk)⋅11−|∂¯​gnk​(w)∂gnk​(w)|2,=J(w,g_{n_{k}})\cdot\frac{1}{1-\left|\frac{\overline{\partial}g_{n_{k}}(w)}{\partial g_{n_{k}}(w)}\right|^{2}}\,,

зокрема,

|∂gnk​(w)|2=J⁡(w,gnk)⋅11−|∂¯​gnk​(w)∂gnk​(w)|2.|\partial g_{n_{k}}(w)|^{2}=J(w,g_{n_{k}})\cdot\frac{1}{1-\left|\frac{\overline{\partial}g_{n_{k}}(w)}{\partial g_{n_{k}}(w)}\right|^{2}}\,. (25)

Оскльки gnkg_{n_{k}} гомеоморфзмами класу Wloc1,1​(D),W_{\rm loc}^{1,1}(D), як мають NN-властивсть Лузна, для них ма мсце замна змнних в нтеграл (див., напр., [18, теорема 3.2.5]). Зауважимо, що μgnk​(w)=−μk​(gnk​(w))=−μk​(fnk−1​(w)),\mu_{g_{n_{k}}}(w)=-\mu_{k}(g_{n_{k}}(w))=-\mu_{k}(f^{\,-1}_{n_{k}}(w)), див. напр., [19, (4).C.I]. В такому випадку, з огляду на (24) (25), ми будемо мати, що

∫C0|∂gnk​(w)|2​𝑑m​(w)=∫C0(|∂gnk​(w)| 2−|∂¯​gnk​(w)| 2)⋅|∂gnk​(w)| 2​d​m​(w)(|∂gnk​(w)| 2−|∂¯​gnk​(w)| 2)=\int\limits_{C_{0}}|\partial g_{n_{k}}(w)|^{2}\,dm(w)=\int\limits_{C_{0}}\left(|\partial g_{n_{k}}(w)|^{\,2}-|\overline{\partial}g_{n_{k}}(w)|^{\,2}\right)\cdot\frac{|\partial g_{n_{k}}(w)|^{\,2}dm(w)}{\left(|\partial g_{n_{k}}(w)|^{\,2}-|\overline{\partial}g_{n_{k}}(w)|^{\,2}\right)}=
=∫C0J(w,gnk)⋅11−|∂¯​gnk​(w)∂gnk​(w)|2dm(w)=∫gnk​(C0)d​m​(z)1−|μk​(z)|2⩽=\quad\int\limits_{C_{0}}J(w,g_{n_{k}})\cdot\frac{1}{1-\left|\frac{\overline{\partial}g_{n_{k}}(w)}{\partial g_{n_{k}}(w)}\right|^{2}}\,\,dm(w)=\quad\int\limits_{g_{n_{k}}(C_{0})}\frac{dm(z)}{1-|\mu_{k}(z)|^{2}}\quad\leqslant (26)
⩽∫B⁡(0,A+1)Q′​(z)​𝑑m​(z)<∞.\leqslant\quad\int\limits_{B(0,A+1)}Q^{\,\prime}(z)\,dm(z)<\infty\,.

З (26) виплива, що

∫C0|∂gnk​(w)|2​𝑑m​(w)⩽∫B⁡(0,A+1)Q′​(z)​𝑑m​(z)<∞.\int\limits_{C_{0}}|\partial g_{n_{k}}(w)|^{2}\,dm(w)\leqslant\int\limits_{B(0,A+1)}Q^{\,\prime}(z)\,dm(z)<\infty\,. (27)

Зауважимо, що спввдношення (27) виконуться також у випадку, коли J⁡(gnk,w)=0J(g_{n_{k}},w)=0 на множин додатно мри в C0,C_{0}, бо, як вже було зауважено вище, (gnk)w=0(g_{n_{k}})_{w}=0 у майже всх точках w,w, де J⁡(gnk,w)=0J(g_{n_{k}},w)=0 (див. [15, теорема 1.3]). З (26) виплива, що g∈Wloc1,2g\in W_{\rm loc}^{1,2} (див. [20, лема III.3.5]). Тод gg ма NN-властивсть за теоремою Малого-Марто, див., напр., [17, наслдок B]. У свою чергу, ff ма майже всюди невироджений якобан за теоремою Пономарьова (див. [16, теорема 1]).

Отже, ff регулярним розв’язком рвняння (2) при деякй функц μ:ℂ→𝔻.\mu:{\mathbb{C}}\rightarrow{\mathbb{D}}. За теоремою Гернга-Лехто вдображення ff майже всюди диференцйовним (див. [21, теорема III.3.1]). Тому за теоремою 16.1 у [7] μ⁡(z)=0\mu(z)=0 при всх z∈ℂ∖K.z\in{\mathbb{C}}\setminus K. Нарешт, μ∈𝔐M\mu\in\mathfrak{M}_{M} за [3, лема 1]. Отже, f∈𝔉M​(K).f\in\mathfrak{F}_{M}(K). □\Box

4. Одностайна неперервнсть смей вдображень з оберненою нервнстю Полецького. В цьому роздл ми мамо справу з вдображеннями f:D→ℝnf:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n} област D⊂ℝn,D\subset{\mathbb{R}}^{n}, n⩾2.n\geqslant 2. Нижче ми наводимо деяк результати з [22], що необхдним для доведення ключових теорем наступного роздлу.

Нехай, як ранше, M⁡(Γ)M(\Gamma) – конформний модуль см’ кривих Γ\Gamma в ℝn{\mathbb{R}}^{n} (див., напр., [5, гл. 6]). Якщо f:D→ℝnf:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n} – задане вдображення, y0∈f⁡(D)y_{0}\in f(D) 0<r1<r2<d0=supy∈f⁡(D)|y−y0|,0<r_{1}<r_{2}<d_{0}=\sup\limits_{y\in f(D)}|y-y_{0}|, то через Γf​(y0,r1,r2)\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}) позначимо см’ю всх кривих γ\gamma в област DD таких, що f⁡(γ)∈Γ⁡(S⁡(y0,r1),S⁡(y0,r2),A⁡(y0,r1,r2)).f(\gamma)\in\Gamma(S(y_{0},r_{1}),S(y_{0},r_{2}),A(y_{0},r_{1},r_{2})). Нехай Q:ℝn→[0,∞]Q:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow[0,\infty] – вимрна за Лебегом функця. Будемо говорити, що ff задовольня обернену нервнсть Полецького в точц y0∈f⁡(D),y_{0}\in f(D), якщо спввдношення

M⁡(Γf​(y0,r1,r2))⩽∫A⁡(y0,r1,r2)∩f⁡(D)Q⁡(y)⋅ηn​(|y−y0|)​𝑑m​(y)M(\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}))\leqslant\int\limits_{A(y_{0},r_{1},r_{2})\cap f(D)}Q(y)\cdot\eta^{n}(|y-y_{0}|)\,dm(y) (28)

виконуться для довльно вимрно за Лебегом функц η:(r1,r2)→[0,∞]\eta:(r_{1},r_{2})\rightarrow[0,\infty] тако, що

∫r1r2η⁡(r)​𝑑r⩾1.\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\eta(r)\,dr\geqslant 1\,. (29)

Нагадамо, що вдображення f:D→D′f:D\rightarrow D^{\,\prime} називаться замкненим, якщо будь-яку замкнену множину A⊂DA\subset D вдображення ff переводить у замкнену множину f⁡(A)⊂D′f(A)\subset D^{\,\prime} (де замкненсть розумться вдносно областей DD D′,D^{\,\prime}, вдповдно). Можна показати, що будь-як гомеоморфзми мж областями DD D′D^{\,\prime} замкненими вдображеннями.

Для областей D,D′⊂ℝn,D,D^{\,\prime}\subset{\mathbb{R}}^{n}, точок a∈D,a\in D, b∈D′b\in D^{\,\prime} вимрно за Лебегом функц Q:D→[0,∞],Q\colon D\rightarrow[0,\infty], що дорвню нулю зовн област D,D, позначимо через 𝔖a,b,Q​(D,D′){\mathfrak{S}}_{a,b,Q}(D,D^{\,\prime}) см’ю всх вдкритих, дискретних замкнених вдображень ff област DD на D′,D^{\,\prime}, що задовольняють умову (28) для кожного y0∈f⁡(D),y_{0}\in f(D), таких що f⁡(a)=b.f(a)=b. Наступне твердження доведено в [22, теорема 7.1].

Лема 3. Припустимо, що область DD ма слабо плоску межу, жодна з зв’язних компонент яко не вироджена. Нехай Q∈L1​(D).Q\in L^{1}(D). Якщо область D′D^{\,\prime} локально зв’язна на свой меж, то кожне вдображення f∈𝔖a,b,Q​(D,D′)f\in{\mathfrak{S}}_{a,b,Q}(D,D^{\,\prime}) ма неперервне продовження f¯:D¯→D′¯,\overline{f}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}, причому, f¯​(D¯)=D′¯\overline{f}(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}} , крм того, см’я 𝔖a,b,Q​(D¯,D′¯){\mathfrak{S}}_{a,b,Q}(\overline{D},\overline{D^{\,\prime}}) усх продовжених вдображень f¯:D¯→D′¯\overline{f}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}} одностайно неперервною в D¯.\overline{D}.

5. Компактнсть розв’язкв задач Дрхле. Доведення теореми id1. I. Нехай fm,f_{m}, m=1,2,…m=1,2,\ldots – довльна послдовнсть см’ 𝔉φ,M,z0​(D).\mathfrak{F}_{\varphi,M,z_{0}}(D). Згдно теореми Стойлова про факторизацю (див., напр., [23, п. 5 (III), гл. V]), для вдображення fmf_{m} справедливе зображення

fm=φm∘gm,f_{m}=\varphi_{m}\circ g_{m}\,, (30)

де gmg_{m} – деякий гомеоморфзм, а φm\varphi_{m} – аналтична функця. За лемою 1 в [24] вдображення gmg_{m} належить класу Соболва Wloc1,1​(D)W_{\rm loc}^{1,1}(D) ма скнченне спотворення. Бльше того, згдно [19, (1), п. C, гл. I] для майже всх z∈Dz\in D отримамо:

fmz=φmz​(gm​(z))​gmz,fmz¯=φmz​(gm​(z))​gmz¯.{f_{m}}_{z}={\varphi_{m}}_{z}(g_{m}(z)){g_{m}}_{z},\qquad{f_{m}}_{{\overline{z}}}={\varphi_{m}}_{z}(g_{m}(z)){g_{m}}_{\overline{z}}\,. (31)

Отже, за спввдношенням (31), J⁡(z,gm)≠0J(z,g_{m})\neq 0 для майже всх z∈D,z\in D, крм того, Kμfm​(z)=Kμgm​(z).K_{\mu_{f_{m}}}(z)=K_{\mu_{g_{m}}}(z).

II. Доведемо, що межа област gm​(D)g_{m}(D) мстить не менше двох точок. Припустимо супротивне. Тод або gm​(D)=ℂ,g_{m}(D)={\mathbb{C}}, або gm​(D)=ℂ∖{a},g_{m}(D)={\mathbb{C}}\setminus\{a\}, де a∈ℂ.a\in{\mathbb{C}}. Нехай спочатку gm​(D)=ℂ.g_{m}(D)={\mathbb{C}}. Тод за теоремою Пкара φm​(gm​(D))\varphi_{m}(g_{m}(D)) всю площиною, за виключенням, можливо, одн точки ω0∈ℂ.\omega_{0}\in{\mathbb{C}}. З ншого боку, при кожному m=1,2,…m=1,2,\ldots функця um​(z):=Re​fm​(z)=Re⁡(φm​(gm​(z)))u_{m}(z):={\rm Re}\,f_{m}(z)={\rm Re}\,(\varphi_{m}(g_{m}(z))) неперервна на компакт D¯\overline{D} за умовою (10) з огляду на неперервнсть функц φ.\varphi. Отже, сну Cm>0C_{m}>0 таке, що |Re​fm​(z)|⩽Cm,|{\rm Re}\,f_{m}(z)|\leqslant C_{m}, але це суперечить тому, що φm​(gm​(D))\varphi_{m}(g_{m}(D)) мстить вс точки комплексно площини крм, можливо, одн. Випадок gm​(D)=ℂ∖{a},g_{m}(D)={\mathbb{C}}\setminus\{a\}, a∈ℂ,a\in{\mathbb{C}}, неможливим, оскльки gm​(D)g_{m}(D) ма бути однозв’язною областю в ℂ{\mathbb{C}} як образ однозв’язно област DD при гомеоморфзм gm,g_{m}, m=1,2,….m=1,2,\ldots\,.

Отже, межа област gm​(D)g_{m}(D) мстить не менше двох точок. Тод за теоремою Рмана про вдображення можна перетворити область gm​(D)g_{m}(D) на одиничний круг 𝔻{\mathbb{D}} за допомогою конформного вдображення ψm.\psi_{m}. Нехай z0∈Dz_{0}\in D – точка з умови теореми. За допомогою допомжного конформного вдображення

ψm~​(z)=z−(ψm∘gm)​(z0)1−z​(ψm∘gm)​(z0)¯\widetilde{\psi_{m}}(z)=\frac{z-(\psi_{m}\circ g_{m})(z_{0})}{1-z\overline{(\psi_{m}\circ g_{m})(z_{0})}}

одиничного круга на себе можна вважати, що (ψm∘gm)​(z0)=0.(\psi_{m}\circ g_{m})(z_{0})=0. Тод з (30) виплива, що

fm=φm∘gm=φm∘ψ−1m∘ψm∘gm=Fm∘Gm,m=1,2,…,f_{m}=\varphi_{m}\circ g_{m}=\varphi_{m}\circ\psi^{\,-1}_{m}\circ\psi_{m}\circ g_{m}=F_{m}\circ G_{m}\,,\quad m=1,2,\ldots\,, (32)

де Fm:=φm∘ψm−1,F_{m}:=\varphi_{m}\circ\psi^{\,-1}_{m}, Fm:𝔻→ℂ,F_{m}:{\mathbb{D}}\rightarrow{\mathbb{C}}, Gm=ψm∘gm.G_{m}=\psi_{m}\circ g_{m}. Очевидно, функця FmF_{m} аналтичною, а GmG_{m} – регулярний гомеоморфзм класу Соболва в област D.D. Зокрема, Im​Fm​(0)=0{\rm Im}\,F_{m}(0)=0 для всх m∈ℕ.m\in{\mathbb{N}}.

III. Зауважимо що

∫DKμGm​(z)​𝑑m​(z)⩽∫DQM​(z)​𝑑m​(z)<∞,\int\limits_{D}K_{\mu_{G_{m}}}(z)\,dm(z)\leqslant\int\limits_{D}Q_{M}(z)\,dm(z)<\infty\,, (33)

оскльки за умовою μ⁡(z)∈M⁡(z)\mu(z)\in M(z) при майже всх z∈D.z\in D. Отже, при майже всх z∈Dz\in D виконано нервнсть KμGm​(z)⩽QM​(z),K_{\mu_{G_{m}}}(z)\leqslant Q_{M}(z), причому функця QM​(z)Q_{M}(z) не залежить вд ндексу m=1,2,…m=1,2,\ldots нтегровна в DD за умовою.

IV. Доведемо, що кожне вдображення Gm,G_{m}, m=1,2,…,m=1,2,\ldots, ма неперервне продовження на ∂D,\partial D, крм того, см’я продовжених вдображень G¯m,\overline{G}_{m}, m=1,2,…,m=1,2,\ldots, одностайно неперервною в D¯.\overline{D}. Дйсно, оскльки KμGm​(z)⩽QM​(z)K_{\mu_{G_{m}}}(z)\leqslant Q_{M}(z) при майже всх z∈D,z\in D, KμGm∈L1​(D).K_{\mu_{G_{m}}}\in L^{1}(D). З огляду на це, за [25, теорема 3] (див. також [11, теорема 3.1]) кожне вдображення Gm,G_{m}, m=1,2,…,m=1,2,\ldots, так званим кльцевим QMQ_{M}-гомеоморфзмом в D¯.\overline{D}. Тод бажаний висновок твердженням леми id1.

V. Доведемо також, що обернен гомеоморфзми Gm−1,G^{\,-1}_{m}, m=1,2,…,m=1,2,\ldots, продовжуться по неперервност на ∂𝔻\partial{\mathbb{D}} см’я вдображень {G¯m−1}m=1∞\{\overline{G}^{\,-1}_{m}\}_{m=1}^{\infty} одностайно неперервною в 𝔻¯.\overline{\mathbb{D}}. Оскльки за доведеним у пункт IV вдображення Gm,G_{m}, m=1,2,…,m=1,2,\ldots, кльцевими KμGm​(z)K_{\mu_{G_{m}}}(z)-гомеоморфзмами в D,D, обернен до них вдображення Gm−1G^{\,-1}_{m} задовольняють спввдношення (28) (в цьому випадку, DD у (29) вдповда одиничному кругу 𝔻,{\mathbb{D}}, f↦Gm,f\mapsto G_{m}, Q↦KμGm​(z),Q\mapsto K_{\mu_{G_{m}}}(z), вдповдно, област f⁡(D)f(D) у (28) вдповда DD). Оскльки Gm−1​(0)=z0G^{\,-1}_{m}(0)=z_{0} для всх m=1,2,…,m=1,2,\ldots, неперервне продовження кожного вдображення Gm−1G^{\,-1}_{m} на ∂𝔻,\partial{\mathbb{D}}, а також одностайна неперервнсть см’ вдображень {G¯m−1}m=1∞\{\overline{G}_{m}^{\,-1}\}_{m=1}^{\infty} на 𝔻¯\overline{\mathbb{D}} результатом леми id1.

VI. Оскльки за доведеним в пункт IV см’я вдображень {G¯m}m=1∞\{\overline{G}_{m}\}_{m=1}^{\infty} одностайно неперервною в D¯,\overline{D}, за критерм Арцела-Аскол сну зростаюча пдпослдовнсть номерв mk,m_{k}, k=1,2,…,k=1,2,\ldots, така що послдовнсть G¯mk\overline{G}_{m_{k}} збгаться рвномрно в D¯\overline{D} при k→∞k\rightarrow\infty до деякого неперервного вдображення G¯:D¯→ℂ¯\overline{G}:\overline{D}\rightarrow\overline{{\mathbb{C}}} (див., напр., [5, теорема 20.4]). Нехай G:=G¯|D.G\colon=\overline{G}|_{D}. За лемою id1 ма мсце альтернатива: або GG – гомеоморфзм област DD у ℂ,{\mathbb{C}}, або GG – стала в ℂ¯.\overline{\mathbb{C}}. Доведемо, що другий випадок неможливий. Скористамося пдходом, застосованим при доведенн друго частини теореми 21.9 в [5]. Припустимо супротивне: нехай Gmk​(x)→c=c​o​n​s​tG_{m_{k}}(x)\rightarrow c=const при k→∞.k\rightarrow\infty. Оскльки Gmk​(z0)=0G_{m_{k}}(z_{0})=0 при всх k=1,2,…,k=1,2,\ldots, мамо: c=0.c=0. З огляду на пункт V см’я вдображень Gm−1,G^{\,-1}_{m}, m=1,2,…,m=1,2,\ldots, одностайно неперервною в 𝔻.{\mathbb{D}}. Тод для довльно точки z∈Dz\in D

h⁡(z,Gmk−1​(0))=h⁡(Gmk−1​(Gmk​(z)),Gmk−1​(0))→0h(z,G^{\,-1}_{m_{k}}(0))=h(G^{\,-1}_{m_{k}}(G_{m_{k}}(z)),G^{\,-1}_{m_{k}}(0))\rightarrow 0

при k→∞,k\rightarrow\infty, що неможливо, бо zz – довльна точка област D.D. Отримана суперечнсть вказу на те, що G:D→ℂG:D\rightarrow{\mathbb{C}} – гомеоморфзм.

VII. За доведеним у пункт V см’я вдображень {G¯m−1}m=1∞\{\overline{G}_{m}^{\,-1}\}_{m=1}^{\infty} одностайно неперервною в 𝔻¯.\overline{\mathbb{D}}. Отже, за критерм Арцела-Аскол (див., напр., [5, теорема 20.4]) ми також можемо вважати, що послдовнсть G¯mk−1​(y),\overline{G}^{\,-1}_{m_{k}}(y), k=1,2,…,k=1,2,\ldots, збгаться рвномрно в 𝔻¯\overline{\mathbb{D}} до декого неперервного вдображення F~:𝔻¯→D¯\widetilde{F}:\overline{{\mathbb{D}}}\rightarrow\overline{D} при k→∞.k\rightarrow\infty. Встановимо, що F~=G¯−1.\widetilde{F}=\overline{G}^{\,-1}. Для цього покажемо, що G⁡(D)=𝔻.G(D)={\mathbb{D}}. Зафксумо y∈𝔻.y\in{\mathbb{D}}. Оскльки Gmk​(D)=𝔻G_{m_{k}}(D)={\mathbb{D}} при всх k=1,2,…,k=1,2,\ldots, ми мамо Gmk​(xk)=yG_{m_{k}}(x_{k})=y при деякому xk∈D.x_{k}\in D. Оскльки область DD обмежена, можна вважати, що xk→x0∈D¯x_{k}\rightarrow x_{0}\in\overline{D} при k→∞.k\rightarrow\infty. Дал, використовуючи нервнсть трикутника з огляду на одностайну неперервнсть {G¯m}m=1∞\{\overline{G}_{m}\}_{m=1}^{\infty} в D¯\overline{D} (пункт IV), будемо мати:

|G¯​(x0)−y|=|G¯​(x0)−G¯mk​(xk)|⩽|G¯​(x0)−G¯mk​(x0)|+|G¯mk​(x0)−G¯mk​(xk)|→0|\overline{G}(x_{0})-y|=|\overline{G}(x_{0})-\overline{G}_{m_{k}}(x_{k})|\leqslant|\overline{G}(x_{0})-\overline{G}_{m_{k}}(x_{0})|+|\overline{G}_{m_{k}}(x_{0})-\overline{G}_{m_{k}}(x_{k})|\rightarrow 0

при k→∞.k\rightarrow\infty. Звдси G¯​(x0)=y.\overline{G}(x_{0})=y. Зауважимо, що x0∈D,x_{0}\in D, оскльки GG – гомеоморфзм. В силу довльност точки y∈𝔻y\in{\mathbb{D}} рвнсть G⁡(D)=𝔻G(D)={\mathbb{D}} доведено. В такому випадку, Gmk−1→G−1G^{\,-1}_{m_{k}}\rightarrow G^{\,-1} локально рвномрно в 𝔻{\mathbb{D}} при k→∞k\rightarrow\infty (див., напр., [7, лема 3.1]). Таким чином, F~​(y)=G−1​(y)\widetilde{F}(y)=G^{\,-1}(y) при всх y∈𝔻.y\in{\mathbb{D}}. Нарешт, оскльки вдображення F~\widetilde{F} ма неперервне продовження на межу област 𝔻,{\mathbb{D}}, то в силу диност границ в межових точках мамо також F~​(y)=G¯−1​(y)\widetilde{F}(y)=\overline{G}^{\,-1}(y) при всх y∈𝔻¯.y\in\overline{{\mathbb{D}}}. Отже, ми довели, що G¯mk−1→G¯−1\overline{G}^{\,-1}_{m_{k}}\rightarrow\overline{G}^{\,-1} рвномрно в 𝔻¯\overline{\mathbb{D}} при k→∞.k\rightarrow\infty.

VIII. За пунктом VII, для y=ei​θ∈∂𝔻y=e^{i\theta}\in\partial{\mathbb{D}} при k→∞k\rightarrow\infty будемо мати:

Re​Fmk​(ei​θ)=φ⁡(G¯mk−1​(ei​θ))→φ⁡(G¯−1​(ei​θ)){\rm Re\,}F_{m_{k}}(e^{i\theta})=\varphi(\overline{G}^{\,-1}_{m_{k}}(e^{i\theta}))\rightarrow\varphi(\overline{G}^{\,-1}(e^{i\theta})) (34)

рвномрно по θ∈[0,2​π).\theta\in[0,2\pi). Оскльки за побудовою Im​Fmk​(0)=0{\rm Im\,}F_{m_{k}}(0)=0 при всх k=1,2,…,k=1,2,\ldots, за формулою Шварца (див., напр., [26, §\lx@sectionsign\,8, гл. III, частина 3]) аналтична функця FmkF_{m_{k}} однозначно вдновлються по свой дйснй частин, а саме,

Fmk​(y)=12​π​i​∫S⁡(0,1)φ⁡(G¯mk−1​(t))​t+yt−y⋅d​tt.F_{m_{k}}(y)=\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{S(0,1)}\varphi(\overline{G}^{\,-1}_{m_{k}}(t))\frac{t+y}{t-y}\cdot\frac{dt}{t}\,. (35)

Покладемо

F⁡(y):=12​π​i​∫S⁡(0,1)φ⁡(G¯−1​(t))​t+yt−y⋅d​tt.F(y):=\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{S(0,1)}\varphi(\overline{G}^{\,-1}(t))\frac{t+y}{t-y}\cdot\frac{dt}{t}\,. (36)

Нехай K⊂𝔻K\subset{\mathbb{D}} – довльний компакт. З огляду на спввдношення (35) (36) ми отримамо, що для z∈Kz\in K

|Fmk​(y)−F⁡(y)|⩽12​π​∫S⁡(0,1)|φ⁡(G¯mk−1​(t))−φ⁡(G¯−1​(t))​||t+yt−y||​𝑑t|.|F_{m_{k}}(y)-F(y)|\leqslant\frac{1}{2\pi}\int\limits_{S(0,1)}|\varphi(\overline{G}^{\,-1}_{m_{k}}(t))-\varphi(\overline{G}^{\,-1}(t))|\left|\frac{t+y}{t-y}\right|\,|dt|\,. (37)

Оскльки KK – компакт, знайдеться 0<R0=R0​(K)<00<R_{0}=R_{0}(K)<0 таке, що K⊂B⁡(0,R0).K\subset B(0,R_{0}). Тод за нервнстю трикутника |t+y|⩽1+R0|t+y|\leqslant 1+R_{0} |t−y|⩾|t|−|y|⩾1−R0|t-y|\geqslant|t|-|y|\geqslant 1-R_{0} для всх y∈Ky\in K всх t∈𝕊1.t\in{\mathbb{S}}^{1}. Тод

|t+yt−y|⩽1+R01−R0:=M=M⁡(K).\left|\frac{t+y}{t-y}\right|\leqslant\frac{1+R_{0}}{1-R_{0}}:=M=M(K)\,. (38)

Зафксумо довльне ε>0.\varepsilon>0. З огляду на умову (34) для числа ε′:=εM\varepsilon^{\,\prime}:=\frac{\varepsilon}{M} знайдеться номер N=N⁡(ε,K)∈ℕN=N(\varepsilon,K)\in{\mathbb{N}} такий, що |φ⁡(G¯mk−1​(t))−φ⁡(G¯−1​(t))|<ε′|\varphi(\overline{G}^{\,-1}_{m_{k}}(t))-\varphi(\overline{G}^{\,-1}(t))|<\varepsilon^{\,\prime} для всх k⩾N⁡(ε).k\geqslant N(\varepsilon). Тод з (37) (38) виплива, що

|Fmk​(y)−F⁡(y)|<ε∀k⩾N.|F_{m_{k}}(y)-F(y)|<\varepsilon\quad\forall\,\,k\geqslant N\,. (39)

З нервност (39) виплива, що послдовнсть FmkF_{m_{k}} збгаться до функц FF локально рвномрно в одиничному круз. Зокрема, мамо: Im​F​(0)=0,{\rm Im\,}F(0)=0, тод також Im​f​(z0)=0.{\rm Im\,}f(z_{0})=0. Зауважимо, що FF аналтичною функцю в 𝔻{\mathbb{D}} (див. зауваження, зроблен в кнц параграфу 8 частини 3 у [26]), причому для z=r​ei​ψz=re^{i\psi}

Re​F​(r​ei​ψ)=12​π​∫02​πφ⁡(G¯−1​(ei​θ))​1−r21−2​r​cos⁡(θ−ψ)+r2​𝑑θ.{\rm Re}\,F(re^{i\psi})=\frac{1}{2\pi}\int\limits_{0}^{2\pi}\varphi(\overline{G}^{\,-1}(e^{i\theta}))\frac{1-r^{2}}{1-2r\cos(\theta-\psi)+r^{2}}\,d\theta\,.

За [26, теорема 2, §\lx@sectionsign\,10, гл. III, частина 3]

limζ→zRe​F​(ζ)=φ⁡(G¯−1​(z))∀z∈∂𝔻.\lim\limits_{\zeta\rightarrow z}{\rm Re}\,F(\zeta)=\varphi(\overline{G}^{\,-1}(z))\quad\forall\,\,z\in\partial{\mathbb{D}}\,. (40)

Зауважимо, що функця FF або сталою, або вдкрита дискретна (див., напр., [23, гл. V, розд. I, пункт 6 розд. II, пункт 5]). Отже, послдовнсть fmk=Fmk∘Gmkf_{m_{k}}=F_{m_{k}}\circ G_{m_{k}} збгаться локально рвномрно до функц f=F∘G,f=F\circ G, яка вдкритою дискретною, або сталою функцю, причому, з огляду на (40)

Re​f​(z)=Re​F​(G¯​(z))=φ⁡(G¯−1​(G¯​(z)))=φ⁡(z).{\rm Re\,}f(z)={\rm Re\,}F(\overline{G}(z))=\varphi(\overline{G}^{\,-1}(\overline{G}(z)))=\varphi(z)\,.

IX. Оскльки за доведеним у пункт VI вдображення GG гомеоморфзмом, з огляду на [3, теорема 1] GG регулярним розв’язком рвняння (9) з деякою функцю μ:D→𝔻.\mu:D\rightarrow{\mathbb{D}}. Оскльки множина точок функц F,F, де якобан дорвню нулю, може складатися тльки з зольованих точок (див. [23, пункти 5 и 6 (II), гл. V]), у випадку F≢c​o​n​s​tF\not\equiv const вдображення ff регулярним. Залишилось довести, що μ∈𝔐M.\mu\in\mathfrak{M}_{M}. Якщо f⁡(z)=c=c​o​n​s​tf(z)=c=const в област D,D, то завдяки умов (10) це можливим лише у випадку, коли fn​(z)=cf_{n}(z)=c у D,D, а μn​(z)=0∈M⁡(z)\mu_{n}(z)=0\in M(z) при майже всх z∈D.z\in D. В цй ситуац також μ⁡(z)=0\mu(z)=0 при майже всх z∈D,z\in D, зокрема, μ∈𝔐M.\mu\in\mathfrak{M}_{M}.

Нехай тепер f⁡(z)≠c​o​n​s​t.f(z)\neq const. За доведеним вище вдображення ff регулярним. Оскльки fn​(z)f_{n}(z) збгаться до f⁡(z)f(z) локально рвномрно в област DD , крм того, ff ма майже всюди вдмнний вд нуля якобан, то за [3, лема 1] μ⁡(z)∈inv​co​M0​(z)\mu(z)\in{\rm inv\,co}M_{0}(z) для майже всх z∈D,z\in D, де inv​co​A{\rm inv\,co}\,A познача нварантно опуклу оболонку множини A⊂ℂA\subset{\mathbb{C}} (див., напр., [27]), а M0​(z)M_{0}(z) познача множину точок скупчення послдовност μn​(z),\mu_{n}(z), n=1,2,….n=1,2,\ldots. Очевидно, сну множина D0⊂DD_{0}\subset D така, що μn​(z)∈M​(z)\mu_{n}(z)\in M(z) μ⁡(z)∈inv​co​M0​(z)\mu(z)\in{\rm inv\,co}\,M_{0}(z) при всх z∈D0z\in D_{0} всх n∈ℕ,n\in{\mathbb{N}}, де m⁡(D∖D0)=0.m(D\setminus D_{0})=0. Зафксумо z0∈D0.z_{0}\in D_{0}. Нехай w0∈M0​(z0).w_{0}\in M_{0}(z_{0}). Тод сну пдпослдовнсть номерв nk,n_{k}, k=1,2,…,k=1,2,\ldots, для яко μnk​(z0)\mu_{n_{k}}(z_{0}) збжною при k→∞k\rightarrow\infty limk→∞μnk​(z0)=w0.\lim\limits_{k\rightarrow\infty}\mu_{n_{k}}(z_{0})=w_{0}. Оскльки за припущенням μnk​(z0)∈M⁡(z0)\mu_{n_{k}}(z_{0})\in M(z_{0}) при всх k=1,2,…,k=1,2,\ldots, крм того, множина M⁡(z0)M(z_{0}) замкненою, то w0∈M⁡(z0).w_{0}\in M(z_{0}). Отже,

M0​(z0)⊂M⁡(z0).M_{0}(z_{0})\subset M(z_{0})\,. (41)

З спввдношення (41) виплива, що

inv​co​M0​(z0)⊂M⁡(z0),{\rm inv\,co}\,M_{0}(z_{0})\subset M(z_{0})\,, (42)

оскльки множинна M⁡(z0)M(z_{0}) припускалася нварантно опуклою. Отже,

μ⁡(z0)∈inv​co​M0​(z0)⊂M⁡(z0)\mu(z_{0})\in{\rm inv\,co}\,M_{0}(z_{0})\subset M(z_{0})

при майже всх z0∈D,z_{0}\in D, що потрбно було довести. □\Box

Для фксовано функц Q:ℂ→[0,∞],Q:{\mathbb{C}}\rightarrow[0,\infty], Q⁡(z)≡0Q(z)\equiv 0 при z∈ℂ∖D,z\in{\mathbb{C}}\setminus D, точки z0∈Dz_{0}\in D неперервно функц φ:∂D→ℝ\varphi:\partial D\rightarrow{\mathbb{R}} позначимо через 𝔉φ,Q,z0​(D)\mathfrak{F}_{\varphi,Q,z_{0}}(D) клас усх регулярних розв’язкв f:D→ℂf:D\rightarrow{\mathbb{C}} задач Дрхле (9)–(10), як задовольняють умову Im​f​(z0)=0{\rm Im}\,f(z_{0})=0 таких, що Kμf​(z)⩽Q​(z)K_{\mu_{f}}(z)\leqslant Q(z) для майже всх z∈D.z\in D. Наступне твердження також можна розглядати як узагальнення [2, теорема 2] на випадок однозв’язних жорданових областей.

Наслдок 1. Нехай DD – деяка однозв’язна жорданова область у ℂ,{\mathbb{C}}, нехай функця φ\varphi у (10) неперервна. Припустимо, що функця QQ нтегровною в D¯\overline{D} задовольня принаймн одну з умов: або Q∈F​M​O​(D¯),Q\in FMO(\overline{D}), або для кожного z0∈D¯z_{0}\in\overline{D} сну δ0=δ⁡(z0)>0\delta_{0}=\delta(z_{0})>0 таке, що виконано умову (11), де qz0​(t)=12​π​∫02​πQ⁡(z0+ei​θ)​𝑑θ.q_{z_{0}}(t)=\frac{1}{2\pi}\int\limits_{0}^{2\pi}Q(z_{0}+e^{i\theta})\,d\theta. Тод см’я вдображень 𝔉φ,Q,z0​(D)\mathfrak{F}_{\varphi,Q,z_{0}}(D) компактною в D.D.

Доведення.   Дйсно, в силу рвност Kμf​(z)=1+|μf​(z)|1−|μf​(z)|K_{\mu_{f}}(z)=\frac{1+|\mu_{f}(z)|}{1-|\mu_{f}(z)|} умова Kμf​(z)⩽Q​(z)K_{\mu_{f}}(z)\leqslant Q(z) екввалентна умов |μf​(z)|⩽Q⁡(z)−1Q⁡(z)+1.|\mu_{f}(z)|\leqslant\frac{Q(z)-1}{Q(z)+1}. Тод μf​(z)∈B⁡(0,Q⁡(z)−1Q⁡(z)+1)¯,\mu_{f}(z)\in\overline{B\left(0,\frac{Q(z)-1}{Q(z)+1}\right)}, причому множини M⁡(z):=B⁡(0,Q⁡(z)−1Q⁡(z)+1)¯M(z):=\overline{B\left(0,\frac{Q(z)-1}{Q(z)+1}\right)} замкненими нварантно опуклими. В такому випадку, бажане твердження виплива з теореми id1. □\Box

Список лтератури

  • [1]
  • [2] Дыбов Ю.П. Компактнoсть классов решений задачи Дирихле для уравнений Бельтрами // Труды ИПММ НАН Украины. – 2009. – 19. – С. 81–89.
  • [3] Ломако Т. К теории сходимости и компактности для уравнений Бельтрами с ограничениями теоретико-множественного типа // Укр. мат. журнал. – 2011. – 63, № 9. – С. 1227–1240; англ. переклад Lomako T. On the theory of convergence and compactness for Beltrami equations with constraints of set-theoretic type // Ukrainian Mathematical Journal. – 2012. – 63, no. 9. – P. 1400–-1414.
  • [4] Dybov Yu.P. On regular solutions of the Dirichlet problem for the Beltrami equations // Complex Variables and Elliptic Equations. – 2010. – 55, no. 12. – P. 1099–1116.
  • [5] Väisälä J. Lectures on nn-Dimensional Quasiconformal Mappings. – Lecture Notes in Math. 229, Berlin etc.: Springer–Verlag, 1971.
  • [6] Ryazanov V., Srebro U. and Yakubov E. Finite mean oscillation and the Beltrami equation // Israel Math. J. – 2006. – 153. – P. 247–266.
  • [7] Ryazanov V., Salimov R. and Sevost’yanov E. On Convergence Analysis of Space Homeomorphisms // Siberian Advances in Mathematics. – 2013. – 23, no. 4. – P. 263–293.
  • [8] Gehring F.W. and Martio O. Quasiextremal distance domains and extension of quasiconformal mappings // J. d’Anal. Math. – 1985. – V. 24. – P. 181–206.
  • [9] Севостьянов Е.А. О равностепенной непрерывности гомеоморфизмов с неограниченной характеристикой // Математические труды. – 2012. – T. 15, № 1. – С. 178–204; англ. переклад Sevost’yanov E.A. Equicontinuity of homeomorphisms with unbounded characteristic // Siberian Advances in Mathematics. – 2013. – V. 23, no. 2. – P. 106–122.
  • [10] Гутлянский В.Я. и Рязанов В.И. Геометрическая и топологическая теория функций и отображений. – Киев: Наукова Думка, 2011.
  • [11] Lomako T., Salimov R.., Sevost’yanov E. On equicontinuity of solutions to the Beltrami equations // Ann. Univ. Bucharest (math. series). – 2010. – V. LIX, no. 2. – P. 261–271.
  • [12] Martio O., Ryazanov V., Srebro U., Yakubov E. Moduli in modern mapping theory. – New York: Springer Science + Business Media, LLC, 2009.
  • [13] Голузин Г.М. Геометрическая теория функций комплексного переменного. – Москва: Наука, ФИЗМАТГИЗ, 1966.
  • [14] Ryazanov V., Srebro U., Yakubov E. On convergence theory for Beltrami equations //Укр. мат. вiсник. – 2008. – 5, № 4. – P. 524–535; transl. in Ukr. Math. Bull. – 2008. – 5, no. 4. – P. 517–528.
  • [15] Hencl S., Koskela P. Regularity of the inverse of a planar Sobolev homeomorphism // Arch. Ration. Mech. and Anal. –- 2006. –- 180, no. 1. -– P. 75–-95.
  • [16] Пономарёв С.П. N−1N^{\,-1}-свойство отображений и условие (N)(N) Лузина // Матем. заметки. – 1995. – 58. – С. 411–418.
  • [17] Maly J. and Martio O. Lusin’s condition NN and mappings of the class Wl​o​c1,nW_{loc}^{1,n} // J. Reine Angew. Math. – 1995. – V. 458. – P. 19–36.
  • [18] Федерер Г. Геометрическая теория меры. – Москва: Наука, 1987.
  • [19] Альфорс Л. Лекции по квазиконформным отображениям. – Москва: Мир, 1969.
  • [20] Решетняк Ю.Г. Пространственные отображения с ограниченным искажением. – Новосибирск: Наука, 1982.
  • [21] Lehto O., Virtanen K. Quasiconformal Mappings in the Plane. – New York etc.: Springer, 1973.
  • [22] Севостьянов .О., Скворцов С.О., Довгопятий О.П. Про негомеоморфн вдображення з оберненою нервнстю Полецького // Укр. мат. всник. – 2020. – Т. 17, № 3. – С. 414–436.
  • [23] Стоилов С. Лекции о топологических принципах теории аналитических функций. – Наука, Москва, 1964.
  • [24] Севостьянов Е.А. Аналог теоремы Монтеля для отображений класса Соболева с конечным искажением // Укр. матем. ж. – 2015. – Т. 67, № 6. – С. 829–837; англ. переклад Sevost’yanov E.A. Analog of the Montel Theorem for Mappings of the Sobolev Class with Finite Distortion // Ukrainian Math. J. – 2015. – V. 67, no. 6. – P. 938–947.
  • [25] Ковтонюк Д.А., Петков И.В., Рязанов В.И, Салимов Р.Р. Граничное поведение и задача Дирихле для уравнений Бельтрами // Алгебра и анализ. – 2013. – V. 25, № 4. – С. 101-–124; англ. переклад Kovtonyuk D.A., Petkov I.V., Ryazanov V.I., Salimov R.R. The boundary behavior and the Dirichlet problem for the Beltrami equations // St. Petersburg Math. J. – 2014. – V. 25, no. 4. – P. 587–-603.
  • [26] Гурвиц А., Курант Р. Теория функций. – Москва: Наука, 1968.
  • [27] Рязанов В.И. О точности некоторых теорем сходимости // Доклады АН СССР. – 1990. – 315, №. 2. – С. 317–319.
  • [28]

КОНТАКТНА НФОРМАЦЯ

Олександр Петрович Довгопятий
Житомирський державний унверситет м. . Франко
кафедра математичного аналзу, вул. Велика Бердичвська, 40
м. Житомир, Украна, 10 008
e-mail: alexdov1111111@gmail.com

вген Олександрович Севостьянов
1. Житомирський державний унверситет м. . Франко
кафедра математичного аналзу, вул. Велика Бердичвська, 40
м. Житомир, Украна, 10 008
2. нститут прикладно математики механки НАН Украни,
вул. Добровольського, 1
м. Слов’янськ, Украна, 84 100
e-mail: esevostyanov2009@gmail.com