Тричастинков поля як метод опису баронв у процесах розсяння

На наш погляд, у квантовй теор поля сну принципова проблема. Суть ц проблеми поляга в тому, що оператори, за допомогою яких можна побудувати фоквський стан системи взамодючих частинок [1, 2, 3, 4] вдрзняються вд операторв квантованих полв. Так вдбуваться тому, що оператори польових функцй визначен на простор Мнковського , вдтак, у довльнй систем вдлку залежать вд часу. Внаслдок цього, так оператори, дючи на фоквський стан змнюють не тльки числа заповнення одночастинкових станв, але й часову залежнсть стану. ця змна вдбуваться незалежно вд оператора часово еволюц. В той же час, для системи взамодючих частинок, залежнсть стану вд часу не може бути зведена до залежностей вд часу одночастинкових станв, визначаться виключно оператором часово еволюц. Визначення чисел заповнення одночастинкових станв, у цьому випадку, потребуватиме вддлення часово залежност вд залежностей решти динамчних змнних, з подальшим розкладом ц останньо залежност по добутках одночастинкових станв [5]. Таким чином, ми отримамо оператори, дя яких змню залежнсть стану вд чисел заповнення, але не змню безпосередньо залежнсть стану вд часу. Тобто, вони змнюють залежнсть стану вд чисел заповнення, а вже як наслдок змни ц залежност, дючи на такий змнений стан оператором часово еволюц, ми отримамо змну його залежност вд часу. Тим самим, вони вдрзняються вд утворюючих елементв алгебри польових операторв незрозумло за якими правилами ц оператори повинн переставлятися. Тому, дя польових операторв оператора часово еволюц на елементи простору Фока системи взамодючих частинок ста невизначеною. Цю ситуацю можна добре прослдкувати на приклад вдомого методу Тамма-Данкова [6, 7, 8, 9]. В робот [6] розглянута нами проблема гноруться внаслдок того, що гноруться як залежнсть вд часу фоквського стану, так залежнсть вд часу польових операторв. Тод, оператори, за допомогою яких виражаться стан оператори, що входять в гамльтонан в обох випадках виявляються функцями вд мпульсу. В робот [6] х переставляють за одночасними переставними спввдношеннями [4], що формально дозволя визначити дю гамльтонану на стан розв’язувати для нього задачу на власн значення. Однак, на наш погляд, такий пдхд помилковим, тому що оператори народження, за допомогою яких будуться стан, народжують частинку з певним тривимрним мпульсом, тобто збльшують вдповдне число заповнення в розклад координатно частини стану по одночастинкових станах, власних для мпульсу. Польов оператори народження, як в представленн взамод також залежать вд тривимрного мпульсу, народжують частинку не тльки з таким мпульсом, а ще й з певною енергю, яка повнстю визначаться цим тривимрним мпульсом. Тому, це рзн операторнозначн функц вд тривимрного мпульсу переставляти х за переставними спввдношеннями для операторв одного й того самого поля не ма пдстав. Взагал, будь-який польовий оператор, виходячи з координатного представлення, якщо застосувати для нього перетворення Фур’, буде народжувати або знищувати частинку не тльки з якимось мпульсом, а й з якоюсь енергю. Це добре видно в робот [10], де багаточастинков ефекти розглядаються за допомогою звичайних одночастинкових польових операторв. Зазначен проблеми проявляються в роботах [7, 9], в яких метод Тамма-Данкова намагаються сформулювати Лоренц-коварантним чином. Це миттво призводить до розгляду багаточасових амплтуд ймоврност. Нашу точку зору щодо неможливост застосування багаточасового опису в релятивстськй квантовй теор ми докладно виклали в робот [11].

В тих задачах, в яких початковий кнцевий стан можна сформувати з вльних квантв взамодючих полв, як наприклад, у задачах розсяння лептонв, вказана проблема не виника, бо якщо частинки не взамодють, х одночастинков стани можна зсувати в час поодинц, незалежно один вд одного, тод такий стан можна виразити, дючи польовими операторами на вакуум переставляючи дал з тими ж польовими операторами, що входять в оператор часово еволюц. При цьому, матимемо динамчну модель, що призведе до збереження суми одночастинкових енергй-мпульсв, що в цьому випадку вдповда експерименту.

Але в задачах розсяння адронв, кварки всередин адронв сильно взамодють як в початковому стан, так в кнцевому. Тому, розглянута проблема ста суттвою. На сьогодншнй день при опис процесв з адронами, цю проблему обходять роздляючи процес розсяння на стад [12, 13], описуючи кожну стадю окремо за допомогою розробленого спецально для не пдходу. Зокрема, вихдн адрони, зазвичай, представляють за допомогою партонно модел [14]. Такий пдхд не може вважатися задовльним розв’язком вказано проблеми. По-перше, адрон замнються системою невзамодючих частинок , таким чином, в задачу штучно вводяться одночастинков енерг-мпульси. По-друге, партонна модель оперу не амплтудами, а ймоврностями [15, 16] тому тако конструкц як оператор народження партону, або лагранжан партонного поля, в межах ц модел, не може бути в принцип. Тому, партнонна модель це скорше спосб феноменологчно обйти розглянуту проблему, нж розв’язати. Те ж саме можна сказати щодо стад адронзац [12, 13]. Оскльки, оператор взамод полв мстить дельта-функцю, що забезпечу збереження сум одночастинкових енергй-мпульсв [17, 18], то як наслдок, оператор часово еволюц буде забезпечувати лише збергання суми одночастинкових енергй-мпульсв, в той час як для адронв не сну одночастинкових енергй-мпульсв в експеримент збергаться лише сумарний чотиривектор енерг-мпульсу адронв. Цей висновок, мабуть, не залежить вд методу розрахунку оператора часово еволюц. Дйсно, часова залежнсть виробляючого функцонала цього оператора [3] з’являться лише через його одночастинков аргументи [19]. Якщо застосувати для цих аргументв перетворення Фур’, перейти вд оператора часово еволюц до оператора розсяння, то ядра оператора розсяння, що описують вдображення мж пдпросторами простору Фока, як вдповдають рзним частинкам [3] будуть мстити дельта-функц вд рзниц сум одночастинкових енергй-мпульсв у початковому кнцевому станах. Тому, навть, якщо б вдалося точно розрахувати континуальний нтеграл, що виража оператор часово еволюц, мабуть, це не допомогло б описати адронзацю кваркв глюонв. З ц точки зору зрозумло, що в цьому сенс не допоможуть ратков розрахунки [20, 21, 22, 23]. Фактично, так розрахунки способом наближеного розрахунку континуального нтегралу, за допомогою якого виражаться оператор розсяння, пов’язаний з амплтудою переходу з одного стану невзамодючих частинок до ншого стану також невзамодючих частинок.

В роботах [24, 11] було запропоновано метод багаточастинкових полв для опису двочастинкових зв’язаних станв - мезонв зв’язаних станв калбрувальних бозонв. В цих роботах, а також в [25, 26] було наведене мотивування цього методу проаналзован вдмнност вд нших пдходв до опису зв’язаних станв кваркв глюонв у процесах розсяння адронв. Опис експериментв з розсяння, в яких у початковому стан використовуються розгнан протони, потребу побудови аналогчно модел для трикваркових систем. Подбна модель вже розглядалася в робот [25] навть застосовувалася в робот [27] для опису пружного розсяння протонв. Однак, у згаданих роботах [24, 11] було запропоновано бльш послдовний варант методу багаточастинкових полв. Метою ц роботи опис трикварково системи в межах цього пдходу. В усх подальших обчисленнях використовуться система одиниць, у якй дя гранична швидксть передач взамод безрозмрн, вс величини домножуються на так комбнац константи Планка $\hbar$ гранично швидкост $c$, щоб отримати ступен довжини.

Розглянемо спочатку систему трьох невзамодючих фермонв, а потм врахумо взамодю мж ними, яка призводить до утворення зв’язаного стану. Вс под, як можуть вдбуватися з такою системою описуються тензорним добутком трьох просторв Мнковського. Кожну точку такого тензорного добутку можна охарактеризувати за допомогою дев’ятивимрного стовпця виду:

$${{z}^{a}}=\left(\begin{matrix}x_{1}^{0}\\ x_{1}^{1}\\ x_{1}^{2}\\ x_{1}^{3}\\ x_{2}^{0}\\ x_{2}^{1}\\ x_{2}^{2}\\ x_{2}^{3}\\ x_{3}^{0}\\ x_{3}^{1}\\ x_{3}^{2}\\ x_{3}^{3}\\ \end{matrix}\right).$$

(1)

Тут нижн ндекси означають номера частинок, а верхн - вдповдн часов або просторов координати у простор Мнковського кожно частинки. Той факт, що частинки тотожн насправд не мають номерв можна врахувати, як зазвичай, накладаючи вдповдн умови симетр на залежност вд цих координат. Розглянемо лнйний простр стовпцв (1) введемо на ньому скалярний добуток:

$$\left\langle z|z\right\rangle=\frac{1}{3}\left(g_{{{a}_{1}}{{a}_{2}}}^{Minc}x_{1}^{{{a}_{1}}}x_{1}^{{{a}_{2}}}+g_{{{a}_{1}}{{a}_{2}}}^{Minc}x_{2}^{{{a}_{1}}}x_{2}^{{{a}_{2}}}+g_{{{a}_{1}}{{a}_{2}}}^{Minc}x_{3}^{{{a}_{1}}}x_{3}^{{{a}_{2}}}\right).$$

(2)

Тут $g_{{{a}_{1}}{{a}_{2}}}^{Minc}-$ тензор Мнковського. Дал, зручно буде розглядати цей лнйний простр у координатах Якоб:

$$\begin{split}&x_{1}^{a}={{X}^{a}}-\frac{1}{3}y_{1}^{a}-\frac{1}{2}y_{2}^{a}\\ &x_{2}^{a}={{X}^{a}}-\frac{1}{3}y_{1}^{a}+\frac{1}{2}y_{2}^{a}\\ &x_{3}^{a}={{X}^{a}}+\frac{2}{3}y_{1}^{a}\\ \end{split}$$

(3)

В цих координатах скалярний добуток (2) прийма вид:

$$\left\langle z|z\right\rangle=g_{{{a}_{1}}{{a}_{2}}}^{Minc}\left({{X}^{{{a}_{1}}}}{{X}^{{{a}_{2}}}}+\frac{2}{9}y_{1}^{{{a}_{1}}}y_{1}^{{{a}_{2}}}+\frac{1}{6}y_{2}^{{{a}_{1}}}y_{2}^{{{a}_{2}}}\right).$$

(4)

Квантовий стан системи, що розглядаться, описуватиметься стовпцем простору Фока, у якого вдмнна вд нуля лише тричастинкова компонента. Квадрат модуля ц компоненти ма сенс сумсно густини ймоврностей результатв вимрювання динамчних змнних трьох частинок, проведеного одночасно вдносно т системи вдлку, вдносно яко проводиться вимрювання. Принциповсть питання щодо одночасност докладно обговорена в роботах [11, 28]. Таким чином, фоквський стан розглядаться не на лнйному простор стовпцв (1), а на його пдмножин, що визначаться спввдношеннями:

$$y_{1}^{0}=0,y_{2}^{0}=0,$$

(5)

як називатимемо дал пдмножиною одночасност. Також введемо позначення:

$${{\vec{y}}_{1}}=\left(y_{1}^{1},y_{1}^{2},y_{1}^{3}\right),{{\vec{y}}_{2}}=\left(y_{2}^{1},y_{2}^{2},y_{2}^{3}\right).$$

(6)

Множину цих величин будемо дал називати внутршнми координатами динамчно системи, що розглядаться. Тричастинкову компоненту фоквського стовпця позначимо ${{\Psi}_{3}}\left(X,{{{\vec{y}}}_{1}},{{{\vec{y}}}_{2}}\right)$. Тут ми позначили як $X$ четврку чисел ${{X}^{0}},{{X}^{1}},{{X}^{2}},{{X}^{3}}$.

Точку пдмножини одночасност можна охарактеризувати десятивимрним стовпцем:

$$q=\left(\begin{matrix}{{X}^{0}}\\ {{X}^{1}}\\ {{X}^{2}}\\ {{X}^{3}}\\ y_{1}^{1}\\ y_{1}^{2}\\ y_{1}^{3}\\ y_{2}^{1}\\ y_{2}^{2}\\ y_{2}^{3}\\ \end{matrix}\right).$$

(7)

Для таких стовпцв введемо скалярний добуток так, щоб вн спвпадав з (4) у випадку, коли виконуться умова одночасност (5).

$$\left\langle q|q\right\rangle={{g}_{{{a}_{1}}{{a}_{2}}}}{{q}^{{{a}_{1}}}}{{q}^{{{a}_{2}}}},{{g}_{{{a}_{1}}{{a}_{2}}}}=\left(\begin{matrix}1&0&0&0&0&0&0&0&0&0\\ 0&-1&0&0&0&0&0&0&0&0\\ 0&0&-1&0&0&0&0&0&0&0\\ 0&0&0&-1&0&0&0&0&0&0\\ 0&0&0&0&-{9}/{2}\;&0&0&0&0&0\\ 0&0&0&0&0&-{9}/{2}\;&0&0&0&0\\ 0&0&0&0&0&0&-{9}/{2}\;&0&0&0\\ 0&0&0&0&0&0&0&-6&0&0\\ 0&0&0&0&0&0&0&0&-6&0\\ 0&0&0&0&0&0&0&0&0&-6\\ \end{matrix}\right)$$

(8)

Звичайно, пдмножину одночасност неможливо видлити Лоренц-нварантним способом у кожного нерцйного спостергача така пдмножина своя. Як докладно показано в [11] це не протирчить принципам теор вдносност. Так вдбуваться тому, що виходячи з принципу вдносност, якщо один нерцйний спостергач проводячи вимрювання над певною квантовою системою повинен робити х одночасно вдносно себе, то й кожен нший нерцйний спостергач повинен робити сво вимрювання одночасно вдносно себе. Тому, рзн нерцйн спостергач не можуть скористатися для свох вимрювань одню й тю ж системою подй. Як вдомо, перетворення Лоренца пов’язують координати одн т ж под в рзних нерцйних системах вдлку. Оскльки, при вимрюваннях рзн спостергач повинн реалзовувати рзн под, то й координати цих подй не повинн пов’язуватися перетвореннями Лоренца. Також в [28, 11] показано, що залежнсть фоквського стану вд внутршнх змнних залишаться однаковою в рзних нерцйних системах вдлку, а залежнсть вд координат ${{X}^{0}},{{X}^{1}},{{X}^{2}},{{X}^{3}}$ перетворються при переход вд одн нерцйно системи вдлку до ншо по закону звичайно скалярно функц:

$${{{\Psi}^{\prime}}_{3}}\left({X}^{\prime},{{{\vec{y}}}_{1}},{{{\vec{y}}}_{2}}\right)={{\Psi}_{3}}\left(X={{{\hat{\Lambda}}}^{-1}}\left({{X}^{\prime}}\right),{{{\vec{y}}}_{1}},{{{\vec{y}}}_{2}}\right).$$

(9)

Тут ${{{\Psi^{\prime}}}_{3}}\left({X^{\prime}},{{{\vec{y}}}_{1}},{{{\vec{y}}}_{2}}\right)-$тричастинкова компонента фоквського стану в систем вдлку, яка отримуться вд вихдно системи вдлку, вдносно яко тричастинкова компонента ${{\Psi}_{3}}\left(X,{{{\vec{y}}}_{1}},{{{\vec{y}}}_{2}}\right)$ за допомогою перетворення Лоренца $\hat{\Lambda}$. Звернемо увагу на те, що зв’язок $X={{\hat{\Lambda}}^{-1}}\left({{X^{\prime}}}\right)$ з’являться в (9) не за рахунок перетворень Лоренца, а за рахунок перетворення форми залежност функц ${{\Psi}_{3}}\left(X,{{{\vec{y}}}_{1}},{{{\vec{y}}}_{2}}\right)$ вд аргументв ${{X}^{0}},{{X}^{1}},{{X}^{2}},{{X}^{3}}$ [4, 28]. Пояснимо це бльш докладно. Припустимо, що в нас два нерцйн спостергач, як користуються системами вдлку <<без штриха>> <<з штрихом>>. Припустимо, що перший з них, використовуючи свй ансамбль тричастинкових систем, в рзн моменти часу ${{X}^{0}}$ провв вимрювання координат трьох частинок ${{\vec{x}}_{1}}=\left(x_{1}^{1},x_{1}^{2},x_{1}^{3}\right),{{\vec{x}}_{2}}=\left(x_{2}^{1},x_{2}^{2},x_{2}^{3}\right),{{\vec{x}}_{3}}=\left(x_{3}^{1},x_{3}^{2},x_{3}^{3}\right)$ кожен раз одночасно вдносно себе, за результатами цих вимрювань розрахував розташування центру мас тричастинково системи за допомогою вектору $\vec{X}=\left({{X}^{1}},{{X}^{2}},{{X}^{3}}\right)$, внутршн координати ${{\vec{y}}_{1}},{{\vec{y}}_{2}}$ за формулами (3). Припустимо, що те ж саме зробив спостергач <<з штрихом>>, але з свом, таким самим як у першого спостергача ансамблем таких самих тричастинкових систем. Як того вимага принцип вдносност, вн реалзовував аналогчн вимрювання одночасно вдносно себе. Моменти часу, коли вн це робив позначимо ${{{X}^{\prime}}^{0}}$, а результати вимрювань ${{{\vec{x^{\prime}}}}_{1}}=\left({x^{\prime}}_{1}^{1},{x^{\prime}}_{1}^{2},{x^{\prime}}_{1}^{3}\right),{{{\vec{x^{\prime}}}}_{2}}=\left({x^{\prime}}_{2}^{1},{x^{\prime}}_{2}^{2},{x^{\prime}}_{2}^{3}\right),{{{\vec{x^{\prime}}}}_{3}}=\left({x^{\prime}}_{3}^{1},{x^{\prime}}_{3}^{2},{x^{\prime}}_{3}^{3}\right)$ , вдповдно, ${\vec{X^{\prime}}}=\left({{{{X^{\prime}}}}^{1}},{{{{X^{\prime}}}}^{2}},{{{{X^{\prime}}}}^{3}}\right)$ ${{{\vec{y^{\prime}}}}_{1}}=\left({y^{\prime}}_{1}^{1},{y^{\prime}}_{1}^{2},{y^{\prime}}_{1}^{3}\right),{{{\vec{y^{\prime}}}}_{2}}=\left({y^{\prime}}_{2}^{1},{y^{\prime}}_{2}^{2},{y^{\prime}}_{2}^{3}\right)$. Оскльки под, як полягають в тому, що перший спостергач виявля частинки в момент часу ${{X}^{0}}$ в околах точок ${{\vec{x}}_{1}},{{\vec{x}}_{2}},{{\vec{x}}_{3}}$ одночасн в однй систем вдлку, а под, що полягають у виявленн другим спостергачем у момент часу ${{{X^{\prime}}}^{0}}$ частинок в околах точок ${{{\vec{x^{\prime}}}}_{1}},{{{\vec{x^{\prime}}}}_{2}},{{{\vec{x^{\prime}}}}_{3}}$ одночасн в ншй систем вдлку, то це рзн трйки подй. Тому, х координати неможливо пов’язати мж собою. Але аргументи, наведен в [28, 11] призводять до висновку, що на кожну реалзацю вимрювання спостергачем <<без штриха>> в момент ${{X}^{0}}$ з результатом в окол $\left(\vec{X},{{{\vec{y}}}_{1}},{{{\vec{y}}}_{2}}\right)$ знаходиться реалзаця вимрювання спостергачем <<з штрихом>> в момент ${{{X^{\prime}}}^{0}}$ з результатом в окол $\left({\vec{X^{\prime}}},{{{\vec{y}}}_{1}},{{{\vec{y}}}_{2}}\right)$, такому, що величини $\left({{{{X^{\prime}}}}^{0}},{{{{X^{\prime}}}}^{1}},{{{{X^{\prime}}}}^{2}},{{{{X^{\prime}}}}^{3}}\right)$ пов’язан з ${{X}^{0}},{{X}^{1}},{{X}^{2}},{{X}^{3}}$ спввдношенням ${{{X^{\prime}}}^{a}}=\Lambda_{b}^{a}{{X}^{b}},$ де $\Lambda_{b}^{a}-$елементи матриц перетворення Лоренца, що переводить систему вдлку <<без штриха>> в систему з <<з штрихом>>. Саме такий сенс вкладаться в формулу (9) саме це ми мамо на уваз, коли говоримо, що зв’язок мж координатами $X$ виника не за рахунок перетворень Лоренца, а за рахунок перетворення форми стану [4, 28].

Зазначена в попередньому роздл проблема виника внаслдок того, що польов оператори визначен на простор Мнковського, в той час, як фоквський стан, на який вони повинн дяти, визначений на пдмножин одночасност. На нашу думку, шляхом виходу з ц ситуац побудова польово модел з операторами поля, що задан не на простор Мнковського, а на пдмножин одночасност. Так поля будемо дал називати багаточастинковими полями. Польов оператори таких багаточастинкових полв змнюватимуть числа заповнення не одночастинкових, а багаточастинкових (в нашому випадку тричастинкових) станв. Розглянемо побудову тако модел.

Пдмножина одночасност з визначеним скалярним добутком областю визначення тричастинкового поля. Розглянемо область значень такого поля. Нас цкавить побудова операторв, як змнюватимуть числа заповнення трикваркових станв. Для випадку невзамодючих кваркв, такий оператор можна отримати перемножаючи три оператори бспнорного поля з подальшим переходом на пдмножину одночасност:

$${{\left.{{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{1}}{{s}_{2}}{{s}_{3}},{{f}_{1}},{{f}_{2}},{{f}_{3}},{{c}_{1}},{{c}_{2}},{{c}_{3}}}}\left({{x}_{1}},{{x}_{2}},{{x}_{3}}\right)\right|}_{x_{1}^{0}=x_{2}^{0}=x_{3}^{0}}}={{\left.{{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{1}},{{f}_{1}},{{c}_{1}}}}\left({{x}_{1}}\right){{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{2}},{{f}_{2}},{{c}_{2}}}}\left({{x}_{2}}\right){{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{3}},{{f}_{3}},{{c}_{3}}}}\left({{x}_{3}}\right)\right|}_{x_{1}^{0}=x_{2}^{0}=x_{3}^{0}}}$$

(10)

Тут ${{s}_{1}},{{s}_{2}},{{s}_{3}}-$бспнорн ндекси, ${{f}_{1}},{{f}_{2}},{{f}_{3}}-$ароматов ндекси, ${{c}_{1}},{{c}_{2}},{{c}_{3}}-$кольоров ндекси. Отже, область значень тричастинкового поля - лнйний простр тензорв, на якому реалзуються тензорний добуток трьох бспнорних представлень групи Лоренца, тензорний добуток трьох фундаментальних представлень ароматово кольорово груп $SU\left(3\right).$ Оскльки, ми дал збирамось враховувати лише сильну взамодю мж кварками, яка призводить до х конфайнменту снування адрону як зв’язаного стану трьох кваркв, ми гноруватимемо ароматову структуру тензора тричастинкового поля. Тому, розглядаючи тензори дал, ми не будемо виписувати ароматов ндекси. Ми хочемо побудувати оператори, як б змнювали числа заповнення протонних тричастинкових станв, тобто таких, що вдповдають частинкам з спном ${1}/{2}\;.$ Тому, з лнйного простору тензорв ${{\hat{\Psi}}_{{{s}_{1}}{{s}_{2}}{{s}_{3}}}}$ можна видлити нварантний пдпростр, на якому реалзуться бспнорне представлення групи Лоренца. Докладно це видлення розглянуте в [25, 26, 11]. Тензори з цього лнйного простору позначатимемо ${{\hat{\Psi}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}},{{c}_{2}},{{c}_{3}}}}.$ Оскльки будь-який адрон безкольоровим, з лнйного простору ${{\hat{\Psi}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}},{{c}_{2}},{{c}_{3}}}}$ потрбно видлити нварантний пдпростр тензорв виду ${{\hat{\Psi}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}},{{c}_{2}},{{c}_{3}}}}={{\hat{\Psi}}_{{{s}_{1}}}}{{\varepsilon}_{{{c}_{1}},{{c}_{2}},{{c}_{3}}}},$ як перетворюються за тривальним представленням групи $S{{U}_{c}}\left(3\right)$ (тут ${{\varepsilon}_{{{c}_{1}},{{c}_{2}},{{c}_{3}}}}$ позначено тривимрний символ Лев-Чивти). Однак, таке видлення зручно провести пзнше, коли буде врахована взамодя мж кварками.

Отже, розглянемо тричастинкову операторнозначну польову функцю ${{\hat{\Psi}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}},{{c}_{2}},{{c}_{3}}}}\left(q\right),$ де $q-$довльний стовпець (7) на пдмножин одночасност. В якост д для такого поля можемо взяти величину:

$$S=\int{{{d}^{10}}q}\left({{g}^{{{a}_{1}}{{a}_{2}}}}\frac{\partial{{{\bar{\Psi}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}},{{c}_{2}},{{c}_{3}}}}\left(q\right)}{\partial{{x}^{{{a}_{1}}}}}\frac{\partial{{\Psi}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}},{{c}_{2}},{{c}_{3}}}}\left(q\right)}{\partial{{x}^{{{a}_{2}}}}}-{{\left(3{{m}_{q}}\right)}^{2}}{{{\bar{\Psi}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}},{{c}_{2}},{{c}_{3}}}}\left(q\right){{\Psi}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}},{{c}_{2}},{{c}_{3}}}}\left(q\right)\right).$$

(11)

Тут ${{\bar{\Psi}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}},{{c}_{2}},{{c}_{3}}}}\left(q\right)$ познача дираквськ спряжене поле. По ндексам, що повторюються, маться на уваз пдсумування. Через ${{m}_{q}}$ позначена маса консттунтного кварка, яку внаслдок знехтування всма взамодями ми приймамо однаковою для кваркв всх ароматв.

$$-{{\left({{g}^{Minc}}\right)}^{ab}}\frac{{{\partial}^{2}}{{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(X,{{{\vec{y}}}_{1}},{{{\vec{y}}}_{2}}\right)}{\partial{{X}^{a}}\partial{{X}^{b}}}-\left({{\left(3{{m}_{q}}\right)}^{2}}-\frac{9}{2}{{\Delta}_{{{{\vec{y}}}_{1}}}}-6{{\Delta}_{{{{\vec{y}}}_{2}}}}\right){{\hat{\Psi}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(X,{{{\vec{y}}}_{1}},{{{\vec{y}}}_{2}}\right)=0.$$

(12)

Тут використано позначення:

$${{\Delta}_{{{{\vec{y}}}_{a}}}}=\frac{{{\partial}^{2}}}{\partial{{\left(y_{a}^{1}\right)}^{2}}}+\frac{{{\partial}^{2}}}{\partial{{\left(y_{a}^{2}\right)}^{2}}}+\frac{{{\partial}^{2}}}{\partial{{\left(y_{a}^{3}\right)}^{2}}},a=1,2.$$

(13)

Рвняння (12) зручно переписати в вид:

$$\begin{split}&-{{\left({{g}^{Minc}}\right)}^{ab}}\frac{{{\partial}^{2}}{{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(X,{{{\vec{y}}}_{1}},{{{\vec{y}}}_{2}}\right)}{\partial{{X}^{a}}\partial{{X}^{b}}}-\\ &-\left({{\left(3{{m}_{q}}\right)}^{2}}+2\left(3{{m}_{q}}\right)\left(-\frac{1}{2\left(\left({2}/{3}\;\right){{m}_{q}}\right)}{{\Delta}_{{{{\vec{y}}}_{1}}}}-\frac{1}{2\left(\left({1}/{2}\;\right){{m}_{q}}\right)}{{\Delta}_{{{{\vec{y}}}_{2}}}}\right)\right){{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(X,{{{\vec{y}}}_{1}},{{{\vec{y}}}_{2}}\right)=0.\\ \end{split}$$

(14)

Вираз $\left(-\frac{1}{2\left(\left({2}/{3}\;\right){{m}_{q}}\right)}{{\Delta}_{{{{\vec{y}}}_{1}}}}-\frac{1}{2\left(\left({1}/{2}\;\right){{m}_{q}}\right)}{{\Delta}_{{{{\vec{y}}}_{2}}}}\right)$ спвпада з внутршнм гамльтонаном системи трьох невзамодючих нерелятивстських частинок. Оскльки, розглядаться система фксовано клькост частинок, залежнсть поля ${{\hat{\Psi}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(X,{{{\vec{y}}}_{1}},{{{\vec{y}}}_{2}}\right)$ вд внутршнх змнних ${{\vec{y}}_{1}},{{\vec{y}}_{2}}$ повинна мати ненульов компоненти розкладу лише по тих власних функцях цього внутршнього гамльтонану, яким вдповдають власн значення менш за ${m}_{q}.$ Тод, з точнстю до квадрату вдношення власних значень внутршнього гамльтонану до $3{m}_{q}$ можемо записати рвняння (12) в вид:

$$-{{\left({{g}^{Minc}}\right)}^{ab}}\frac{{{\partial}^{2}}{{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(X,{{{\vec{y}}}_{1}},{{{\vec{y}}}_{2}}\right)}{\partial{{X}^{a}}\partial{{X}^{b}}}-{{\left({{{\hat{H}}}^{\text{internal,0}}}\left({{{\vec{y}}}_{1}},{{{\vec{y}}}_{2}}\right)\right)}^{2}}{{\hat{\Psi}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(X,{{{\vec{y}}}_{1}},{{{\vec{y}}}_{2}}\right)=0.$$

(15)

Тут введене позначення:

$${{\hat{H}}^{\text{internal,0}}}\left({{{\vec{y}}}_{1}},{{{\vec{y}}}_{2}}\right)=3{{m}_{q}}\hat{E}-\frac{1}{2\left(\left({2}/{3}\;\right){{m}_{q}}\right)}{{\Delta}_{{{{\vec{y}}}_{1}}}}-\frac{1}{2\left(\left({1}/{2}\;\right){{m}_{q}}\right)}{{\Delta}_{{{{\vec{y}}}_{2}}}},$$

(16)

де $\hat{E}-$одиничний оператор. Оскльки, оператори ${{\hat{P}}_{a}}=i\left({\partial}/{\partial{{X}^{a}}}\;\right)$ ${{\hat{H}}^{\text{internal}}}\left({{{\vec{y}}}_{1}},{{{\vec{y}}}_{2}}\right)$ комутують мж собою, то для рвняння (15) може бути реалзована процедура <<розкладання на множники>> [4], яка призводить до рвняння:

$$i\hat{\gamma}_{{{s}_{1}}{{s}_{2}}}^{a}\frac{\partial{{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{2}},{{c}_{1}},{{c}_{2}},{{c}_{3}}}}\left(X,{{{\vec{y}}}_{1}},{{{\vec{y}}}_{2}}\right)}{\partial{{X}^{a}}}-{{\hat{H}}^{\text{internal,0}}}\left({{{\vec{y}}}_{1}},{{{\vec{y}}}_{2}}\right){{\hat{\Psi}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}},{{c}_{2}},{{c}_{3}}}}\left(X,{{{\vec{y}}}_{1}},{{{\vec{y}}}_{2}}\right)=0,$$

(17)

яке природно назвати тричастинковим рвнянням Драка. Тут $\hat{\gamma}_{{{s}_{1}}{{s}_{2}}}^{a}-$ елементи матриць Драка. Рвняння (17) породжуться лагранжаном:

$$\begin{split}&L^{\left(0\right)}=\frac{i}{2}\left(\sum\limits_{b=0}^{3}{\left({{{\hat{\bar{\Psi}}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(q\right)\gamma_{{{s}_{1}}{{s}_{2}}}^{b}\frac{\partial{{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{2}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{b}}}-\frac{\partial{{{\hat{\bar{\Psi}}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{b}}}\gamma_{{{s}_{1}}{{s}_{2}}}^{b}{{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{2}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(q\right)\right)}\right)-\\ &-\left(3{{m}_{q}}\right){{{\hat{\bar{\Psi}}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(q\right){{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(q\right)+\frac{1}{2\left(3{{m}_{q}}\right)}\sum\limits_{b=4}^{9}{\sum\limits_{d=4}^{9}{{{g}^{bd}}\frac{\partial{{{\hat{\bar{\Psi}}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{b}}}\frac{\partial{{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{d}}}}}.\\ \end{split}$$

(18)

Тепер ми можемо врахувати сильну взамодю мж кварками звичайним способом - переходячи вд глобально $S{{U}_{c}}\left(3\right)$ симетричного виразу (18) до вдповдного локально симетричного лагранжану шляхом замни похдних на оператори коварантного диференцювання:

$$\begin{split}&{{{\hat{D}}}_{b}}\left({{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(q\right)\right)=\frac{\partial{{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{b}}}-\\ &-ig\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(1\right)}\left(q\right)\lambda_{{{c}_{1}}{{c}_{4}}}^{{{g}_{1}}}{{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{4}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(q\right)-ig\hat{A}_{b,{{g}_{2}}}^{\left(2\right)}\left(q\right)\lambda_{{{c}_{2}}{{c}_{4}}}^{{{g}_{2}}}{{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{4}}{{c}_{3}}}}\left(q\right)-ig\hat{A}_{b,{{g}_{3}}}^{\left(3\right)}\left(q\right)\lambda_{{{c}_{3}}{{c}_{4}}}^{{{g}_{3}}}{{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{4}}}}\left(q\right),\\ &\overline{{{D}_{b}}{{\Psi}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(q\right)}=\frac{\partial{{{\hat{\bar{\Psi}}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{b}}}+\\ &+ig\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(1\right)}\left(q\right){{{\hat{\bar{\Psi}}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{4}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(q\right)\lambda_{{{c}_{4}}{{c}_{1}}}^{{{g}_{1}}}+ig\hat{A}_{b,{{g}_{2}}}^{\left(2\right)}\left(q\right){{{\hat{\bar{\Psi}}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{4}}{{c}_{3}}}}\left(q\right)\lambda_{{{c}_{4}}{{c}_{2}}}^{{{g}_{2}}}+ig\hat{A}_{b,{{g}_{3}}}^{\left(3\right)}\left(q\right){{{\hat{\bar{\Psi}}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{4}}}}\left(q\right)\lambda_{{{c}_{4}}{{c}_{3}}}^{{{g}_{3}}}.\\ \end{split}$$

(19)

Тут $g-$константа сильно взамод, $\lambda_{{{c}_{1}}{{c}_{2}}}^{{{g}_{1}}},{{g}_{1}}=1,2\ldots,8,{{c}_{1}},{{c}_{2}}=1,2,3-$ елементи матриць Гелл-Манна, $\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(1\right)}\left(q\right),\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(2\right)}\left(q\right),\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(3\right)}\left(q\right)-$оператори калбрувальних полв. Оскльки, простр внутршнх ндексв глюонних полв евклдовим, то нема рзниц мж верхнми нижнми ндексами ми пишемо внутршн ндекси матриць Гелл-Манна верхнми, а внутршн ндекси глюонних полв нижнми, суто для зручност позначень. Кожне з цих полв перетворються при локальному $S{{U}_{c}}\left(3\right)-$ перетворенн за звичайним законом, який дозволя компенсувати доданки, що виникають за рахунок залежност параметрв перетворення вд координат. Звернемо увагу на наявнсть саме трьох калбрувальних полв, а не одного, як в одночастинковй квантовй теор поля. Умова локально нварантност лагранжану визнача лише закон перетворення калбрувального поля при вдповдному локальному перетворенн фермонних полв. Внаслдок цього, визначаться лагранжан динамчн рвняння для калбрувального поля. Три введених калбрувальних поля повинн мати один той самий закон перетворення динамчн рвняння. Але до цих однакових рвнянь можуть бути поставлен рзн граничн умови, що призведе до того, що ми матимемо три рзних розв’язки цих рвнянь. Оскльки, ми збирамось описувати зв’язаний стан трьох кваркв, то нам доведеться суттво враховувати граничн умови по внутршнм змнним.

Окрм того, тепер можемо врахувати що барон, процеси народження знищення якого ми розраховумо описати тричастинковим бспнорним полем, повинен бути безкольоровим. Тому, з лнйного простору триндексних тензорв ${{\hat{\Psi}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(q\right)$ видлимо нварантний пдпростр, на якому реалзуться тривальне представлення групи $S{{U}_{c}}\left(3\right)$. Для цього покладемо:

$${{\hat{\Psi}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(q\right)={{\hat{\Psi}}_{{{s}_{1}}}}\left(q\right){{\varepsilon}_{{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}.$$

(20)

Це означа, що прокц поля ${{\hat{\Psi}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(q\right)$ на решту нварантних пдпросторв, з яких складаться лнйний простр триндексних тензорв ми поклали рвними нулю, виражаючи тим самим вдсутнсть кольору у барону.

Замнюючи в (18) похдн на оператори (19) враховуючи (20) отримамо:

$$\begin{split}&\frac{L}{6}=\frac{i}{2}\left(\sum\limits_{b=0}^{3}{\left({{{\hat{\bar{\Psi}}}}_{{{s}_{1}}}}\left(q\right)\gamma_{{{s}_{1}}{{s}_{2}}}^{b}\frac{\partial{{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{2}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{b}}}-\frac{\partial{{{\hat{\bar{\Psi}}}}_{{{s}_{1}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{b}}}\gamma_{{{s}_{1}}{{s}_{2}}}^{b}{{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{2}}}}\left(q\right)\right)}\right)-\\ &-\left(3{{m}_{q}}\right){{{\hat{\bar{\Psi}}}}_{{{s}_{1}}}}\left(q\right){{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{1}}}}\left(q\right)+\frac{1}{2\left(3{{m}_{q}}\right)}\sum\limits_{b=4}^{9}{\sum\limits_{d=4}^{9}{{{g}^{bd}}\frac{\partial{{{\hat{\bar{\Psi}}}}_{{{s}_{1}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{b}}}\frac{\partial{{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{1}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{d}}}}}+\\ &+\frac{{{g}^{2}}}{\left(9{{m}_{q}}\right)}{{{\hat{\bar{\Psi}}}}_{{{s}_{1}}}}\left(q\right){{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{1}}}}\left(q\right)\times\\ &\times\sum\limits_{b=4}^{9}{\sum\limits_{d=4}^{9}{{{g}^{bd}}}}\left(\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(1\right)}\left(q\right)\hat{A}_{d,{{g}_{1}}}^{\left(1\right)}\left(q\right)+\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(2\right)}\left(q\right)\hat{A}_{d,{{g}_{1}}}^{\left(2\right)}\left(q\right)+\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(3\right)}\left(q\right)\hat{A}_{d,{{g}_{1}}}^{\left(3\right)}\left(q\right)-\right.\\ &\left.-\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(1\right)}\left(q\right)\hat{A}_{d,{{g}_{1}}}^{\left(2\right)}\left(q\right)-\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(1\right)}\left(q\right)\hat{A}_{d,{{g}_{1}}}^{\left(3\right)}\left(q\right)-\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(2\right)}\left(q\right)\hat{A}_{d,{{g}_{1}}}^{\left(3\right)}\left(q\right)\right)\\ \end{split}$$

(21)

Тут ми для зручност роздлили лагранжан на множник 6, який виника за рахунок пдсумування компонент символу Лев-Чивти.

Введемо тепер замсть $\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(1\right)}\left(q\right),\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(2\right)}\left(q\right),\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(3\right)}\left(q\right)$ нов калбрувальн поля $\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(+\right)}\left(q\right),\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(-,1\right)}\left(q\right),\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(-,2\right)}\left(q\right)$ за допомогою спввдношень, аналогчних тим, як визначають тричастинков координати Якоб:

$$\begin{split}&\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(+\right)}\left(q\right)=\frac{1}{3}\left(\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(1\right)}\left(q\right)+\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(2\right)}\left(q\right)+\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(3\right)}\left(q\right)\right)\\ &\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(-,1\right)}\left(q\right)=\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(3\right)}\left(q\right)-\frac{1}{2}\left(\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(1\right)}\left(q\right)+\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(2\right)}\left(q\right)\right)\\ &\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(-,2\right)}\left(q\right)=\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(2\right)}\left(q\right)-\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(1\right)}\left(q\right)\\ \end{split}$$

(22)

Обернен спввдношення мають вид:

$$\begin{split}&\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(1\right)}\left(q\right)=\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(+\right)}\left(q\right)-\frac{1}{3}\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(-,1\right)}\left(q\right)-\frac{1}{2}\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(-,2\right)}\left(q\right)\\ &\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(2\right)}\left(q\right)=\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(+\right)}\left(q\right)-\frac{1}{3}\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(-,1\right)}\left(q\right)+\frac{1}{2}\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(-,2\right)}\left(q\right)\\ &\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(3\right)}\left(q\right)=\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(+\right)}\left(q\right)+\frac{2}{3}\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(-,1\right)}\left(q\right)\\ \end{split}$$

(23)

Псля замни (23) лагранжан (21) може бути записаний у вид:

$$\begin{split}&\frac{L}{6}=\frac{i}{2}\left(\sum\limits_{b=0}^{3}{\left({{{\hat{\bar{\Psi}}}}_{{{s}_{1}}}}\left(q\right)\gamma_{{{s}_{1}}{{s}_{2}}}^{b}\frac{\partial{{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{2}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{b}}}-\frac{\partial{{{\hat{\bar{\Psi}}}}_{{{s}_{1}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{b}}}\gamma_{{{s}_{1}}{{s}_{2}}}^{b}{{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{2}}}}\left(q\right)\right)}\right)-\\ &-\left(3{{m}_{q}}\right){{{\hat{\bar{\Psi}}}}_{{{s}_{1}}}}\left(q\right){{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{1}}}}\left(q\right)+\frac{1}{2\left(3{{m}_{q}}\right)}\sum\limits_{b=4}^{9}{\sum\limits_{d=4}^{9}{{{g}^{bd}}\frac{\partial{{{\hat{\bar{\Psi}}}}_{{{s}_{1}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{b}}}\frac{\partial{{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{1}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{d}}}}}+\\ &+\frac{{{g}^{2}}}{\left(9{{m}_{q}}\right)}\left(\sum\limits_{b=4}^{9}{\sum\limits_{d=4}^{9}{{{g}^{bd}}}}\left(\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(-,1\right)}\left(q\right)\hat{A}_{d,{{g}_{1}}}^{\left(-,1\right)}\left(q\right)+\frac{3}{4}\hat{A}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(-,2\right)}\left(q\right)\hat{A}_{d,{{g}_{1}}}^{\left(-,2\right)}\left(q\right)\right)\right){{{\hat{\bar{\Psi}}}}_{{{s}_{1}}}}\left(q\right){{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{1}}}}\left(q\right)\\ \end{split}$$

(24)

Зазначимо, що використаний спосб отримання лагранжану, нварантного вдносно локального $S{{U}_{c}}\left(3\right)$ перетворення не найбльш загальним. Дйсно, якщо ми розглянемо вираз, який отримуться з $\frac{\partial{{{\hat{\bar{\Psi}}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{d}}}\frac{\partial{{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{b}}}$ шляхом замни похдних на оператори коварантного диференцювання, то ми матимемо доданки трьох типв: як не мстять матриць Гелл-Манна, як мстять матричн елементи одн матриц $\lambda_{{{c}_{1}}{{c}_{2}}}^{{{g}_{1}}}$ як мстять добутки матричних елементв двох матриць $\lambda_{{{c}_{1}}{{c}_{2}}}^{{{g}_{1}}}\lambda_{{{c}_{3}}{{c}_{4}}}^{{{g}_{2}}}.$ Перш ступен матричних елементв матриць Гелл-Манна входять в лагранжан у вид згорток з калбрувальними полями $\hat{A}_{{{g}_{1}}}^{\left(n\right)}\left(q\right)\lambda_{{{c}_{1}}{{c}_{2}}}^{{{g}_{1}}},n=1,2,3$, а друг - у вид згорток $\hat{A}_{{{g}_{1}},b}^{\left({{n}_{1}}\right)}\left(q\right)\hat{A}_{{{g}_{2}},d}^{\left({{n}_{2}}\right)}\left(q\right)\lambda_{{{c}_{1}}{{c}_{2}}}^{{{g}_{1}}}\lambda_{{{c}_{3}}{{c}_{4}}}^{{{g}_{2}}}.$ При цьому, для досягнення нварантност вдносно локального $S{{U}_{c}}\left(3\right)-$перетворення суттвий не конкретний вираз цих коефцнтв, а закон х перетворення. Тому, якщо ми добуток $\hat{A}_{{{g}_{1}},b}^{\left({{n}_{1}}\right)}\left(q\right)\hat{A}_{{{g}_{2}},d}^{\left({{n}_{2}}\right)}\left(q\right)$ замнимо на тензор $\hat{A}_{bd,{{g}_{1}}{{g}_{2}}}^{\left({{n}_{1}},{{n}_{2}}\right)}\left(q\right),$ який ма той самий закон перетворення що й добуток $\hat{A}_{{{g}_{1}},b}^{\left({{n}_{1}}\right)}\left(q\right)\hat{A}_{{{g}_{2}},d}^{\left({{n}_{2}}\right)}\left(q\right),$ то отримамо бльш загальний вираз лагранжану, який задовольня вимоз локально $S{{U}_{c}}\left(3\right)-$ нварантност.

При локальному $S{{U}_{c}}\left(3\right)-$перетворенн:

$$\begin{split}&{{{{\hat{\Psi}}^{\prime}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(q\right)={{{\hat{U}}}_{{{c}_{1}}{{c}_{4}}}}\left(q\right){{{\hat{U}}}_{{{c}_{2}}{{c}_{5}}}}\left(q\right){{{\hat{U}}}_{{{c}_{3}}{{c}_{6}}}}\left(q\right){{{\hat{\Psi}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{4}}{{c}_{5}}{{c}_{6}}}}\left(q\right),\\ &{{{{\hat{\bar{\Psi}}}^{\prime}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{1}}{{c}_{2}}{{c}_{3}}}}\left(q\right)={{{\hat{\bar{\Psi}}}}_{{{s}_{1}},{{c}_{4}}{{c}_{5}}{{c}_{6}}}}\left(q\right)\hat{U}_{{{c}_{4}}{{c}_{1}}}^{-1}\left(q\right)\hat{U}_{{{c}_{5}}{{c}_{2}}}^{-1}\left(q\right)\hat{U}_{{{c}_{6}}{{c}_{3}}}^{-1}\left(q\right),\\ \end{split}$$

(25)

де $\hat{U}\left(q\right)=\exp\left(i{{{\hat{\lambda}}}^{{{g}_{1}}}}{{\theta}_{{{g}_{1}}}}\left(q\right)\right),$ ${{\theta}_{{{g}_{1}}}}\left(q\right),-$залежн вд координат параметри перетворення, (${{g}_{1}}=1,2,\ldots,8$) калбрувальн поля перетворюються за законом

$$\hat{{A}^{\prime}}_{b,{{g}_{1}}}^{\left(n\right)}\left(q\right)={{D}_{{{g}_{1}}{{g}_{2}}}}\left(q\right)\hat{A}_{b,{{g}_{2}}}^{\left(n\right)}\left(q\right)+\frac{\partial{{\theta}_{{{g}_{1}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{b}}}.$$

(26)

Тут ${{D}_{{{g}_{1}}{{g}_{2}}}}\left(q\right)-$ елементи матриць приднаного представлення групи $S{{U}_{c}}\left(3\right).$ Вдповдно, добуток двох компонент калбрувального поля перетворються за законом:

$$\begin{split}&\hat{{A}^{\prime}}_{b,{{g}_{1}}}^{\left({{n}_{1}}\right)}\left(q\right)\hat{{A}^{\prime}}_{d,{{g}_{3}}}^{\left({{n}_{2}}\right)}\left(q\right)={{D}_{{{g}_{1}}{{g}_{2}}}}\left(q\right){{D}_{{{g}_{3}}{{g}_{4}}}}\left(q\right)\hat{A}_{b,{{g}_{2}}}^{\left({{n}_{1}}\right)}\left(q\right)\hat{A}_{d,{{g}_{4}}}^{\left({{n}_{2}}\right)}\left(q\right)+\\ &+{{D}_{{{g}_{1}}{{g}_{2}}}}\left(q\right)\hat{A}_{b,{{g}_{2}}}^{\left({{n}_{1}}\right)}\left(q\right)\frac{\partial{{\theta}_{{{g}_{3}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{d}}}+\frac{\partial{{\theta}_{{{g}_{1}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{b}}}{{D}_{{{g}_{3}}{{g}_{4}}}}\left(q\right)\hat{A}_{d,{{g}_{4}}}^{\left({{n}_{2}}\right)}\left(q\right)+\frac{\partial{{\theta}_{{{g}_{1}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{b}}}\frac{\partial{{\theta}_{{{g}_{3}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{d}}}\\ \end{split}$$

(27)

Тому, якщо для тензору $\hat{A}_{bd,{{g}_{1}}{{g}_{3}}}^{\left({{n}_{1}},{{n}_{2}}\right)}\left(q\right)$ буде виконуватися закон перетворення:

$$\begin{split}&\hat{{A}^{\prime}}_{bd,{{g}_{1}}{{g}_{3}}}^{\left({{n}_{1}}{{n}_{2}}\right)}\left(q\right)={{D}_{{{g}_{1}}{{g}_{2}}}}\left(q\right){{D}_{{{g}_{3}}{{g}_{4}}}}\left(q\right)\hat{A}_{bd,{{g}_{2}}{{g}_{4}}}^{\left({{n}_{1}}{{n}_{2}}\right)}\left(q\right)+\\ &+{{D}_{{{g}_{1}}{{g}_{2}}}}\left(q\right)\hat{A}_{b,{{g}_{2}}}^{\left({{n}_{1}}\right)}\left(q\right)\frac{\partial{{\theta}_{{{g}_{3}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{d}}}+\frac{\partial{{\theta}_{{{g}_{1}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{b}}}{{D}_{{{g}_{3}}{{g}_{4}}}}\left(q\right)\hat{A}_{d,{{g}_{4}}}^{\left({{n}_{2}}\right)}\left(q\right)+\frac{\partial{{\theta}_{{{g}_{1}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{b}}}\frac{\partial{{\theta}_{{{g}_{3}}}}\left(q\right)}{\partial{{q}^{d}}},\\ \end{split}$$

(28)

то лагранжан, в якому добуток компонент калбрувальних полв замнений на тензор, буде нварантним вдносно локального $S{{U}_{c}}\left(3\right)$ перетворення. Поле, яке описуться тензором $\hat{A}_{bd,{{g}_{1}}{{g}_{3}}}^{\left({{n}_{1}},{{n}_{2}}\right)}\left(q\right)$ будемо називати двоглюонним полем. Дал ми покажемо, спираючись на результати робт [24, 11], що це поле опису процеси народження знищення зв’язаного стану двох глюонв, що взамодють з трьома кварками. Так зв’язан стани глюонв, як вдомо, прийнято називати глюболами.