Аналог теореми Меньшова–Трохимчука для моногенних функцiй в тривимiрнiй комутативнiй алгебрi

1. Вступ. В алгебрi комплексних чисел $\mathbb{C}$ функцiя $F\colon\mathbb{C}\longrightarrow\mathbb{C}$ називається моногенною в точцi $\xi_{0}\in\mathbb{C}$, якщо iснує скiнченна границя

При цьому границя (1) називається похiдною функцiї $F$ в точцi $\xi_{0}$. Функцiя, яка є моногенною в усiх точках областi $D\subset\mathbb{C}$, називається голоморфною в цiй областi (див. [1]).

Встановленню послаблених умов голоморфностi функцiй комплексної змiнної присвяченi роботи Х. Бора [2], Х. Радемахера [3], Д.Є. Меньшова [4, 5, 6], В.С. Федорова [7], Г.П. Толстова [8], Ю.Ю. Трохимчука [9, 10], Г.Х. Синдаловського [11], Є.П. Долженко [12], Д.С. Теляковського [13], М.Т. Бродович [14].

Наведемо тут одну з умов Меньшова, яку, зберiгаючи позначення автора, називають умовою $K^{\prime\prime\prime}$, а саме: кажуть, що функцiя $F(\xi)$ задовольняє умову $K^{\prime\prime\prime}$ в точцi $\xi_{0}$, якщо iснує границя (1), де $\xi$ належить або об’єднанню будь-яких двох рiзних прямих, що перетинаються в точцi $\xi_{0}$, або об’єднанню будь-яких трьох попарно неколiнеарних променiв з початком у точцi $\xi_{0}$.

Д.Є. Меньшов [4, 5, 6] показав достатнiсть виконання умови $K^{\prime\prime\prime}$ в кожнiй точцi областi $D$ (за винятком не бiльш нiж зчисленної кiлькостi точок областi $D$) для конформностi вiдображення $F$ у випадку, коли $F:D\rightarrow\mathbb{C}$ — неперервна однолиста функцiя. Ю.Ю. Трохимчук [9] зняв умову однолистостi функцiї $F$, довiвши при цьому наступну теорему.

А.В. Бондар [15, 16] довiв аналог цiєї теореми для функцiй, заданих в багатовимiрному комплексному просторi $\mathbb{C}^{n}$, при цьому ним доведено, що для голоморфностi функцiї достатньо неперервностi цiєї функцiї та iснування i рiвностi похiдної Фреше вздовж $2n$ спецiально вибраних напрямiв. А.В. Бондар [16] i В.I. Сiрик [17] довели також для функцiй, заданих в $\mathbb{C}^{n}$, аналоги iншої теореми Меньшова–Трохимчука, в якiй використовується певна умова збереження кутiв. О.С. Грецький [18] узагальнив згаданi тут результати А.В. Бондаря на вiдображення банахових просторiв.

Метою даної роботи є послаблення умов моногенностi для функцiй, що приймають значення в однiй з тривимiрних комутативних алгебр над полем комплексних чисел. При цьому моногеннiсть функцiї розумiється як поєднання її неперервностi з iснуванням похiдної Гато.

2. Моногеннi функцiї в тривимiрнiй комутативнiй гармонiчнiй алгебрi з двовимiрним радикалом. Розглянемо тривимiрну комутативну асоцiативну банахову алгебру $\mathbb{A}_{3}$ з одиницею $1$ над полем $\mathbb{C}$, базисом якої є трiйка $\{1,\rho,\rho^{2}\}$, i при цьому виконується рiвнiсть $\rho^{3}=0$. Визначимо евклiдову норму елемента алгебри рiвнiстю

Алгебра $\mathbb{A}_{3}$ має єдиний максимальний iдеал $\mathcal{I}:=\{\lambda_{1}\rho+\lambda_{2}\rho^{2}:\lambda_{1},\lambda_{2}\in\mathbb{C}\}$  який є також її радикалом.

Оскiльки ядром лiнiйного вiдображення $f:\mathbb{A}_{3}\rightarrow\mathbb{C}$, що визначається рiвнiстю

є максимальний iдеал $\mathcal{I}$, то $f$ є неперервним мультиплiкативним функцiоналом (див. [19, с. 135]).

Зафiксуємо спочатку дiйсний тривимiрний пiдпростiр $E_{3}:=\{\zeta=xe_{1}+ye_{2}+ze_{3}\,:\,\,x,y,z\in\mathbb{R}\}\subset\mathbb{A}_{3}$, де вектори  $e_{1},e_{2},e_{3}$ — лiнiйно незалежнi над полем дiйсних чисел $\mathbb{R}$, проте, взагалi кажучи, не утворюють базис алгебри $\mathbb{A}_{3}$ . На вибiр пiдпростору $E_{3}$ накладемо лише одну вимогу: образом $E_{3}$ при вiдображеннi $f$ є вся комплексна площина (див. [20, 21]).

Важливими з точки зору застосувань прикладами таких пiдпросторiв є пiдпростори, побудованi на гармонiчних базисах $\{e_{1},e_{2},e_{3}\}$ алгебри $\mathbb{A}_{3}$ , що задовольняють рiвнiсть  $e_{1}^{2}+e_{2}^{2}+e_{3}^{2}=0$ (див. [22, 23]). Iснування гармонiчних базисiв в комутативнiй алгебрi є iстотною передумовою побудови розв’язкiв тривимiрного рiвняння Лапласа у виглядi компонент розкладу диференцiйовних функцiй за векторами базису (див. [24, 25, 22]).

Добре вiдомо, що iснують рiзнi типи диференцiйовностi вiдображень в лiнiйних нормованих просторах. Насамперед, використовуються сильна дифекренцiйовнiсть за Фреше i слабка диференцiйовнiсть за Гато (див., наприклад, [19]), при цьому вiдповiднi похiднi Фреше i Гато визначаються як лiнiйнi оператори. Для функцiї, заданої в областi скiнченновимiрної комутативної асоцiативної алгебри, Г. Шефферс [26] розглядав похiдну, яка розумiється як функцiя, визначена в тiй самiй областi. Узагальнюючи такий пiдхiд на випадок довiльної комутативної банахової алгебри, Е.Р. Лорх [27] ввiв сильну похiдну функцiї, яка також розумiється як функцiя, визначена в тiй же областi, що i сама функцiя.

Функцiя $\Phi:\Omega\rightarrow\mathbb{A}_{3}$ називається диференцiйовною за Лорхом в областi $\Omega\subset E_{3}$, якщо для кожної точки $\zeta\in\Omega$ iснує елемент алгебри $\Phi^{\prime}_{L}(\zeta)\in\mathbb{A}_{3}$ такий, що для кожного $\varepsilon>0$ iснує $\delta>0$ таке, що для всiх $h\in E_{3}$, для яких $\|h\|<\delta$, виконується нерiвнiсть:

Похiдна Лорха $\Phi^{\prime}_{L}(\zeta)$ є функцiєю змiнної $\zeta$, тобто $\Phi^{\prime}_{L}:\Omega\rightarrow\mathbb{A}_{3}$. При цьому вiдображення $B_{\zeta}:E_{3}\rightarrow\mathbb{A}_{3}$, задане рiвнiстю $B_{\zeta}h=h\Phi^{\prime}_{L}(\zeta)$, є обмеженим лiнiйним оператором. Отже, функцiя $\Phi$, диференцiйовна за Лорхом в областi $\Omega$, має похiдну Фреше $B_{\zeta}$ в кожнiй точцi $\zeta\in\Omega$. Обернене твердження загалом не вiрне (див. приклад в монографiї [19, с. 116]).

Використовуючи диференцiал Гато, I.П. Мельниченко [25] запропонував розглядати похiдну Гато також як функцiю, визначену в тiй же областi, що i сама функцiя.

Якщо для функцiї $\Phi\colon\Omega\longrightarrow\mathbb{A}_{3}$, заданої в областi $\Omega\subset E_{3}$ , у кожнiй точцi $\zeta\in\Omega$ iснує елемент алгебри $\Phi_{G}^{\prime}(\zeta)\in\mathbb{A}_{3}$ такий, що

то функцiю $\Phi_{G}^{\prime}\colon\Omega\longrightarrow\mathbb{A}_{3}$ будемо називати похiдною Гато функцiї $\Phi$ .

Очевидно, що з iснування сильної похiдної Лорха $\Phi^{\prime}_{L}(\zeta)$ випливає iснування слабкої похiдної Гато $\Phi_{G}^{\prime}(\zeta)$ i рiвнiсть $\Phi_{L}^{\prime}(\zeta)=\Phi_{G}^{\prime}(\zeta)$, проте з iснування похiдної Фреше $B_{\zeta}$ не випливає iснування похiдної $\Phi_{G}^{\prime}(\zeta)$, що демонструє згаданий вище приклад з монографiї [19, с. 116].

Розглянемо тепер поняття моногенної функцiї.

Функцiю $\Phi\colon\Omega\longrightarrow\mathbb{A}_{3}$ називаємо моногенною в областi $\Omega\subset E_{3}$ , якщо $\Phi$ є неперервною i має похiдну Гато в кожнiй точцi областi $\Omega$ (див. [23, 28, 29]).

Хоча з iснування похiдної Гато $\Phi_{G}^{\prime}(\zeta)$ не випливає iснування похiдної Лорха $\Phi^{\prime}_{L}(\zeta)$ , але моногеннi функцiї $\Phi\colon\Omega\longrightarrow\mathbb{A}_{3}$ в областi $\Omega\subset E_{3}$ є диференцiйовними за Лорхом у цiй областi. Це випливає з представлення моногенних функцiй $\Phi(\zeta)$, $\zeta\in\Omega$ , через голоморфнi функцiї комплексної змiнної $f(\zeta)$, встановленого в роботi [23].

В роботi [30] послабено одну з умов моногенностi, а саме: показано, що за умови iснування похiдної Гато у функцiї $\Phi:\Omega\longrightarrow\mathbb{A}_{3}$ в усiх точках областi $\Omega\subset E_{3}$ неперервнiсть функцiї $\Phi$ можна замiнити її локальною обмеженiстю в областi $\Omega$ .

3. Аналог теореми Меньшова–Трохимчука для моногенних функцiй в алгебрi $\mathbb{A}_{3}$. Введемо деякi позначення. Перетином радикалу алгебри $\mathbb{A}_{3}$ з лiнiйним простором $E_{3}$ є множина необоротних елементiв, що належать $E_{3}$. Цiєю множиною є деяка пряма $L:=\{c\,l\,:\,c\in\mathbb{R}\}$, де через $l\in E_{3}$ позначено напрямний вектор прямої $L$. Прообразом довiльної точки $\xi\in\mathbb{C}$ в $E_{3}$ при вiдображеннi $f$ є пряма $L^{\zeta}:=\{\zeta+c\,l\,:\,c\in\mathbb{R}\}$, де $\zeta$ — деякий елемент iз $E_{3}$ такий, що $\xi=f(\zeta)$. Очевидно, що пряма $L^{\zeta}$ паралельна прямiй $L$.

Зазначимо, що тут i надалi до об’єктiв з $E_{3}$ застосовуються геометричнi поняття (паралельнiсть, опуклiсть в напрямку прямої тощо), якi, строго кажучи, мають сенс по вiдношенню до конгруентних прообразiв цих об’єктiв у $\mathbb{R}^{3}$ при взаємно однозначнiй вiдповiдностi $\zeta=xe_{1}+ye_{2}+ze_{3}$ мiж елементами $\zeta\in E_{3}$ i точками $(x,y,z)\in\mathbb{R}^{3}$.

Нехай область $\Omega\subset E_{3}$ є опуклою в напрямку прямої $L$ (область називається опуклою в напрямку прямої, якщо вона мiстить кожен вiдрiзок, який з’єднує двi точки областi i паралельний цiй прямiй).

Розглянемо наступний гiперкомплексний аналог умови Меньшова $K^{\prime\prime\prime}$ в алгебрi $\mathbb{A}_{3}$ для функцiй $\Phi:\Omega\rightarrow\mathbb{A}_{3}$, визначених в областi $\Omega\subset E_{3}$.

Зауважимо, що у випадку, коли функцiя $\Phi:\Omega\rightarrow\mathbb{A}_{3}$ задовольняє умову $K^{\prime\prime\prime}_{\mathbb{A}_{3},E_{3}}$ в рiзних точках областi $\Omega\subset E_{3}$, набiр векторiв $h_{1},h_{2}$ може бути рiзним в рiзних точках цiєї областi.

Кожен елемент $a+b\rho+c\rho^{2}$, $a,b,c\in\mathbb{C}$, за умови $a\neq 0$ має обернений елемент, розклад якого за базисом $\{1,\rho,\rho^{2}\}$ визначається рiвнiстю

Використовуючи цей розклад, легко виписати розклад за базисом $\{1,\rho,\rho^{2}\}$ головного продовження голоморфної функцiї $F:D\rightarrow\mathbb{C}$ в область $\Pi:=\{\zeta\in E_{3}:f(\zeta)\in D\}$, яка очевидно є нескiнченним цилiндром, твiрнi якого паралельнi прямiй $L$:

де $i$ — уявна комплексна одиниця, замкнена жорданова спрямлювана крива $\gamma$ лежить в областi $D$ i охоплює точку $f(\zeta)=a_{0}x+b_{0}y+c_{0}z$, а комплекснi сталi $a_{k},b_{k},c_{k}$ при $k=0,1,2$, — це коефiцiєнти з розкладiв елементiв $e_{1},e_{2},e_{3}$ за базисом $\{1,\rho,\rho^{2}\}$:

Розклад (10) узагальнює аналогiчний розклад, отриманий в теоремi 1.7 з [22] при додатковому припущеннi, що $e_{1}=1$.

Основним результатом пункту 3 є наступне твердження.

Усi твердження теореми 3 є очевидними наслiдками представлення (11).