У нашй робот дослджуються елптичн задач з некласичними крайовими умовами, як мстять додатков невдом функц на меж област та крайов оператори порядкв вищих, нж порядок елптичного рвняння. Так задач вивчено у просторах Соболва в [3, п. 4.1] [4, п. 2.4]. Мета нашо роботи — встановити теореми про характер розв’язност властивост розв’язкв цих задач в узагальнених просторах Соболва, як утворюють розширену соболвську шкалу [5; 6, п. 2.4.2]. Показником регулярност для цих просторв служить не число (як для просторв Соболва), а радальна функця, RO-змнна на нескнченност. Використання функцонального параметра замсть числового дозволя бльш тонко охарактеризувати регулярнсть узагальнених розв’язкв дослджуваних задач, зокрема, отримати точн достатн умови неперервно диференцйовност компонент цих розв’язкв.

1. Постановка задач. Нехай $\Omega$ — довльна обмежена область у евклдовому простор $\mathbf{R}^{n}$, де $n\geq 2$. Припустимо, що межа $\Gamma$ нескнченно гладким замкненим многовидом вимрност $n-1$, причому $C^{\infty}$- структура на $\Gamma$ породжена $\mathbf{R}^{n}$.

Нехай задано цл числа $q\geq 1$, $\lambda\geq 1$, $m_{1},\ldots,m_{q+\lambda}$ та $r_{1},\ldots,r_{\lambda}$. В област $\Omega$ розглядамо крайову задачу вигляду

Тут $A:=A(x,D)$ — лнйний диференцальний оператор (л.д.о.) на $\overline{\Omega}:=\Omega\cup\Gamma$ парного порядку $2q$, кожне $B_{j}:=B_{j}(x,D)$ — крайовий л.д.о. на $\Gamma$ порядку $\mathrm{ord}\,B_{j}\leq m_{j}$, а кожне $C_{j,k}:=C_{j,k}(x,D_{\tau})$ — дотичний л.д.о. на $\Gamma$ порядку $\mathrm{ord}\,C_{j,k}\leq m_{j}+r_{k}$. (Як звичайно, диференцальн оператори вд’много порядку вважаються нуль-операторами.) Ус коефцнти цих л.д.о. нескнченно гладкими функцями, заданими на $\overline{\Omega}$ $\Gamma$ вдповдно. Функця $u$ на $\Omega$ функц $v_{1},\ldots,v_{\lambda}$ на $\Gamma$ шуканими у крайовй задач (1), (2). У статт вс функц та розподли вважаються комплекснозначними тому розглядаються комплексн лнйн функцональн простори.

Покладемо $m:=\max\{m_{1},\ldots,m_{q+\lambda}\}$. У робот розглядамо некласичний випадок, коли $m\geq 2q$. Вважамо також, що $m\geq-r_{k}$ для кожного цлого $k\in[1,\lambda]$ (якщо $m+r_{k}<0$ для деякого вказаного $k$, то ус оператори $C_{1,k}$,…, $C_{q+\lambda,k}$ дорвнюють нулю тому шукана функця $v_{k}$ вдсутня у крайових умовах (2)).

Надал припускамо, що крайова задача (1), (2) елптичною в област $\Omega$, тобто л.д.о. $A$ правильно елптичний на $\overline{\Omega}$, а система крайових умов (2) накрива $A$ на $\Gamma$ (див., наприклад, [3, п. 3.1.2]).

Прикладом елптично крайово задач вигляду (1), (2) така задача:

Тут довльно вибрано цл числа $p\geq 0$ $l\geq 1$ та дйсн функц $a,b\in C^{\infty}(\Gamma)$ так, що $|a(x)|+|b(x)|\neq 0$ для довльного $x\in\Gamma$. Як звичайно, $\Delta$ — оператор Лапласа в $\mathbf{R}^{n}$ $\Delta_{\Gamma}$ — оператор Бельтрам – Лапласа на $\Gamma$, а $\partial_{\nu}$ — оператор диференцювання вздовж внутршньо нормал до меж $\Gamma$ област $\Omega$. Для ц задач $m=p+2l\geq\mathrm{ord}\,\Delta$. Якщо $a(x_{0})=0$ для деякого $x_{0}\in\Gamma$, то не можна вилучити невдому функцю $v_{1}$ з крайових умов зберегти при цьому гладксть коефцнтв правих частин крайових умов, що отримуються.

2. Розширена соболвська шкала утворена гльбертовими узагальненими соболвськими просторами $H^{\alpha}$, для яких показником регулярност служить довльна функця $\alpha$ з класу RO. За означенням, вн складаться з усх вимрних за Борелем функцй $\alpha:\penalty[1,\infty)\rightarrow(0,\infty)$, для яких снують числа $b>1$ $c\geq 1$ так, що $c^{-1}\leq\alpha(\lambda t)/\alpha(t)\leq c$ для довльних $t\geq 1$ $\lambda\in[1,b]$ (стал $b$ $c$ можуть залежати вд $\alpha$). Ц функц називають RO-змнними за В.Г. Авакумовичем на нескнченност (див., наприклад, [7, с. 86]).

Клас RO ма простий опис [7, с. 87]:

де дйсн функц $\beta$ $\gamma$ вимрн за Борелем обмежен на пвос $[1,\infty)$. Як вдомо [7, с. 88], для кожно функц $\alpha\in\mathrm{RO}$ снують дйсн числа $s_{0}<s_{1}$ $c_{0},c_{1}\in(0,\infty)$ так, що

Позначимо через $\sigma_{0}(\alpha)$ супремум усх чисел $s_{0}$, для яких виконуться лва нервнсть в (3), а через $\sigma_{1}(\alpha)$ — нфмум усх чисел $s_{1}$, для яких виконуться права нервнсть в (3). Числа $\sigma_{0}(\alpha)$ $\sigma_{1}(\alpha)$ називають вдповдно нижнм верхнм ндексами Матушевсько функц $\alpha$ (див. [8, п. 2.1.2]).

Нехай $\alpha\in\mathrm{RO}$. За означенням, лнйний простр $H^{\alpha}(\mathbf{R}^{n})$, де $n$ — натуральне число, складаться з усх повльно зростаючих розподлв $w$ на $\mathbf{R}^{n}$ таких, що х перетворення Фур’ $\widehat{w}$ локально нтегровне за Лебегом на $\mathbf{R}^{n}$ задовольня умову

Тут $\langle\xi\rangle:=(1+|\xi|^{2})^{1/2}$ згладжений модуль вектора $\xi\in\mathbf{R}^{n}$. За означенням, $\|w\|_{\alpha,\mathbf{R}^{n}}$ — норма у цьому простор.

Простр $H^{\alpha}(\mathbf{R}^{n})$ гльбертв зотропний випадок просторв, уведених дослджених Л. Хермандером [9, п. 2.2] та Л.Р. Волевичем Б.П. Панеяхом [10, § 2]. Якщо функця $\alpha(t)\equiv t^{s}$ степенева, то $H^{\alpha}(\mathbf{R}^{n})$ ста (гльбертовим) простором Соболва $H^{(s)}(\mathbf{R}^{n})$ дйсного порядку $s$. Узагал,

де вкладення неперервн й щльн.

Клас функцональних просторв $H^{\alpha}(\mathbf{R}^{n})$, де $\alpha\in\mathrm{RO}$, видлений в [5, п. 2] названий розширеною соболвською шкалою (р.с.ш.) на $\mathbf{R}^{n}$. Нам потрбн аналоги для област $\Omega\subset\mathbf{R}^{n}$ та меж $\Gamma$. Наведемо вдповдн означення (див. [11, п. 2] [6, п. 2.4.2]). Тепер цле $n\geq 2$.

Нехай, як ранше, $\alpha\in\mathrm{RO}$. За означенням, лнйний простр $H^{\alpha}(\Omega)$ складаться з звужень в область $\Omega$ усх розподлв $w\in H^{\alpha}(\mathbf{R}^{n})$. Цей простр надлений нормою

де $u\in H^{\alpha}(\Omega)$. Вн сепарабельним гльбертовим простором вдносно ц норми, причому множина $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ щльна у ньому.

Лнйний простр $H^{\alpha}(\Gamma)$ складаться, коротко кажучи, з усх розподлв на $\Gamma$, як в локальних координатах дають елементи простору $H^{\alpha}(\mathbf{R}^{n-1})$. Дамо детальне означення. Виберемо з $C^{\infty}$-структури на $\Gamma$ деякий скнченний набр локальних карт $\pi_{j}:\mathbf{R}^{n-1}\leftrightarrow\Gamma_{j}$, де $j\in\{1,\ldots,p\}$, а вдкрит множини $\Gamma_{1}$,…, $\Gamma_{p}$ утворюють покриття многовиду $\Gamma$. Окрм того, нехай функц $\chi_{j}\in C^{\infty}(\Gamma)$, де $j\in\{1,\ldots,p\}$, утворюють розбиття одиниц на $\Gamma$, яке задовольня умову $\mathrm{supp}\,\chi_{j}\subset\Gamma_{j}$. За означенням, лнйний простр $H^{\alpha}(\Gamma)$ складаться з усх розподлв $h$ на $\Gamma$ таких, що $(\chi_{j}h)\circ\pi_{j}\in H^{\alpha}(\mathbf{R}^{n-1})$ для кожного $j\in\{1,\ldots,p\}$; тут $(\chi_{j}h)\circ\pi_{j}$ зображенням розподлу $\chi_{j}h$ у локальнй карт $\pi_{j}$. Простр $H^{\alpha}(\Gamma)$ надлений нормою

Вн гльбертв сепарабельний вдносно ц норми та з точнстю до екввалентност норм не залежить вд вибору атласу розбиття одиниц [6, теорема 2.21]. Множина $C^{\infty}(\Gamma)$ щльна у цьому простор.

Гльбертов простори $H^{\alpha}(G)$, де $\alpha\in\mathrm{RO}$, утворюють р.с.ш. на $G\in\{\Omega,\Gamma\}$. Якщо $\alpha(t)\equiv t^{s}$ для деякого дйсного числа $s$, то $H^{\alpha}(G)$ соболвським простором $H^{(s)}(G)$ порядку $s$. Для р.с.ш. на $G$ збергаться властивсть (4), якщо у нй замнити $\mathbf{R}^{n}$ на $G$; при цьому обидва вкладення просторв будуть компактними щльними.

Розширена соболвська шкала ма важлив нтерполяцйн властивост, як вдграють ключову роль у застосуваннях, зокрема до елптичних операторв елптичних крайових задач. Вона отримуться нтерполяцю з функцональним параметром пар гльбертових просторв Соболва, складаться з усх гльбертових просторв, нтерполяцйних вдносно цих пар замкнена вдносно нтерполяц з функцональним параметром пар гльбертових просторв (див. [6, п. 2.4.2] [11, п. 2 5]).

3. Основн результати статт стосуються властивостей елптично крайово задач (1), (2) у просторах, що належать до р.с.ш.

Теорема 1. Розглянемо вдображення $(u,v_{1},...,v_{\lambda})\to(f,g_{1},...,g_{q+\lambda})$, де $u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ $v_{1},\ldots,v_{\lambda}\in C^{\infty}(\Gamma)$, а функц $f$ $g_{1}$,…,$g_{q+\lambda}$ означен за формулами (1) (2). Воно продовжуться диним чином (за неперервнстю) до обмеженого лнйного оператора

для довльного параметра $\eta\in\mathrm{RO}$ такого, що $\sigma_{0}(\eta)>m+1/2$. Цей оператор нетерв. Його скнченновимрне ядро лежить у простор $C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}(\Gamma))^{\lambda}$ разом з скнченним ндексом не залежить вд $\eta$.

Тут дал використано функцональний параметр $\rho(t):=t$ аргументу $t\geq 1$ для того, щоб не записувати цей аргумент у позначеннях узагальнених соболвських просторв. Отже, параметр $\eta\rho^{l}$, де $l$ — дйсне число, познача функцю $\eta(t)t^{l}$. Звсно, $\eta\in\mathrm{RO}\Leftrightarrow\eta\rho^{l}\in\mathrm{RO}$, причому $\sigma_{j}(\eta\rho^{l})=\sigma_{j}(\eta)+l$, де $j\in\{0,1\}$.

Умова $\sigma_{0}(\eta)>m+1/2$ суттва у теорем 1. Справд, якщо $\mathrm{ord}\,B_{j}=m$ для деякого цлого $j\in[1,q+\lambda]$, то вдображення $u\mapsto B_{j}u$, де $u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$, не можна продовжити до неперервного лнйного оператора, що д з соболвського простору $H^{(m+1/2)}(\Omega)$ у лнйний топологчний простр усх розподлв на $\Gamma$.

Дослдимо властивост узагальнених розв’язкв крайово задач (1), (2). Позначимо через $D^{\eta}$ область визначення оператора (5), а через $D^{m+1/2+}$ об’днання усх просторв $D^{\eta}$, де параметр $\eta\in\mathrm{RO}$ задовольня умову $\sigma_{0}(\eta)>m+1/2$. Вектор

називамо узагальненим розв’язком крайово задач (1), (2) з правою частиною

якщо $\Lambda(u,v)=(f,g)$, де $\Lambda$ оператор (5) для деякого параметра $\eta\in\mathrm{RO}$ такого, що $\sigma_{0}(\eta)>m+1/2$. Це означення коректне, оскльки воно не залежить вд $\eta$. Тут, як звичайно, $D^{\prime}(\Omega)$ $D^{\prime}(\Gamma)$ позначають лнйн топологчн простори усх розподлв в $\Omega$ на $\Gamma$ вдповдно.

Нехай вдкрита множина $V\subset\mathbf{R}^{n}$ така, що $\Omega_{0}:=\Omega\cap V\neq\varnothing$. Покладемо $\Gamma_{0}:=\Gamma\cap V$ (можливий випадок, коли $\Gamma_{0}=\varnothing$). Позначимо через $H^{\alpha}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$, де $\alpha\in\mathrm{RO}$, лнйний простр усх розподлв $u\in D^{\prime}(\Omega)$ таких, що $\chi u\in H^{\alpha}(\Omega)$ для кожно функц $\chi\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$, носй яко задовольня умову $\mathrm{supp}\,\chi\subset\Omega_{0}\cup\Gamma_{0}$. Аналогчно, позначимо через $H^{\alpha}_{\mathrm{loc}}(\Gamma_{0})$ лнйний простр усх розподлв $h\in D^{\prime}(\Gamma)$ таких, що $\chi h\in H^{\alpha}(\Gamma)$ для кожно функц $\chi\in C^{\infty}(\Gamma)$, яка задовольня умову $\mathrm{supp}\,\chi\subset\Gamma_{0}$.

Теорема 2. Нехай $\eta\in\mathrm{RO}$ $\sigma_{0}(\eta)>m+1/2$. Припустимо, що вектор (6) узагальненим розв’язком елптично крайово задач (1), (2), прав частини яко задовольняють умови $f\in H^{\eta\rho^{-2q}}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$ $g_{j}\in H^{\eta\rho^{-m_{j}-1/2}}_{\mathrm{loc}}(\Gamma_{0})$ для кожного цлого $j\in[1,q+\lambda]$. Тод цей розв’язок ма так властивост: $u\in H^{\eta}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$ $v_{k}\in H^{\eta\rho^{r_{k}-1/2}}_{\mathrm{loc}}(\Gamma_{0})$ для кожного цлого $k\in[1,\lambda]$.

Якщо $\Omega_{0}=\Omega$ $\Gamma_{0}=\Gamma$, то $H^{\alpha}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})=H^{\alpha}(\Omega)$ $H^{\alpha}_{\mathrm{loc}}(\Gamma_{0})=H^{\alpha}(\Gamma)$. У цьому випадку теорема 2 стосуться глобально регулярност правих частин розв’язку дослджувано крайово задач.

Цю теорему доповню апрорна оцнка узагальненого розв’язку (6). Позначимо через $\|\cdot\|^{\prime}_{\eta}$ $\|\cdot\|^{\prime\prime}_{\eta\rho^{-2q}}$ норми у гльбертових просторах, на пар яких д оператор (5).

Теорема 3. Нехай $\eta\in\mathrm{RO}$ $\sigma_{0}(\eta)>m+1/2$. Припустимо, що вектор (6) задовольня умову теореми $2$. Довльно виберемо число $l>0$ функц $\chi,\zeta\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ так, що $\mathrm{supp}\,\chi\subset\mathrm{supp}\,\zeta\subset\Omega_{0}\cup\Gamma_{0}$ та $\zeta=1$ у деякому окол множини $\mathrm{supp}\,\chi$. Тод

для деякого числа $c>0$, незалежного вд $(u,v)$ $(f,g)$.

У припущенн про те, що функця $\eta$ правильно змнною за Й.Караматою на нескнченност, верс теорем 1–3 встановлено недавно в [12, п. 4]. Нагадамо [7, п. 1.1], що воно означа таке: $\eta(pt)/\eta(t)\to p^{\sigma}$ при $t\to\infty$ для кожного додатного числа $p>0$ деякого дйсного числа $\sigma$; у цьому випадку ндекси Матушевсько функц $\eta$ дорвнюють $\sigma$. Випадки, коли $\lambda=0$ або ус $m_{j}\leq 2q-1$ дослджен вдповдно в [13] [14]. Для соболвських просторв ц теореми або х верс вдом, див., наприклад, монограф [3, п. 4.1] [4, п. 2.4].

4. Застосування. За допомогою р.с.ш. теореми вкладення Л. Хермандера [9, теорема 2.2.7] отримумо тонк й точн достатн умови $l$ разв неперервно диференцйовност компонент узагальненого розв’язку (6) елптично крайово задач (1), (2). Нижче множини $\Omega_{0}$ $\Gamma_{0}$ такими як у п. 3, а $C^{l}(G)$ — простр $l$ разв неперервно диференцйовних функцй на множин $G\subset\mathbf{R}^{n}$.

Теорема 4. Нехай додатне цле число $l>m+1/2-n/2$. Припустимо, що вектор (6) задовольня умову теореми $2$ для деякого функцонального параметра $\eta\in\mathrm{RO}$ такого, що $\sigma_{0}(\eta)>m+1/2$

Тод $u\in C^{l}(\Omega_{0}\cup\Gamma_{0})$. Умова (7) точною.

У цй теорем умова $l>m+1/2-n/2$ природною з огляду на включення (6), оскльки воно тягне за собою властивсть $u\in C^{l}(\overline{\Omega})$ для будь-якого додатного цлого числа $l\leq m+1/2-n/2$.

Теорема 5. Нехай $k\in\{1,...,\lambda\}$, а додатне цле число $l>m+r_{k}+1/2-n/2$. Припустимо, що вектор (6) задовольня умову теореми $2$ для деякого функцонального параметра $\eta\in\mathrm{RO}$ такого, що $\sigma_{0}(\eta)>m+1/2$

Тод $v_{k}\in C^{l}(\Gamma_{0})$. Умова (8) точною.

У цй теорем умова на $l$ природна з огляду на включення (6), бо воно тягне за собою властивсть $v_{k}\in C^{l}(\overline{\Omega})$ для кожного додатного цлого числа $l\leq m+r_{k}+1/2-n/2$.

За допомогою цих теорем отримумо достатню умову класичност узагальненого розв’язку (6) дослджувано задач, тобто умову, за яко $u\in C^{2q}(\Omega)\cap C^{m}(U_{\delta}\cup\Gamma)$ для деякого числа $\delta>0$, а $v_{k}\in C^{m+r_{k}}(\Gamma)$ для кожного $k\in\{1,\ldots,\lambda\}$. Тут покладамо $U_{\delta}:=\{x\in\Omega:\mathrm{dist}(x,\Gamma)<\delta\}$. Якщо розв’язок задач класичний, то лв частини обчислюються за допомогою класичних похдних неперервними функцями на $\Omega$ $\Gamma$ вдповдно.

Теорема 6. Припустимо, що вектор (6) узагальненим розв’язком елптично крайово задач (1), (2), прав частини яко задовольняють умови

для деяких параметрв $\eta_{1},\eta_{2}\in\mathrm{RO}$ таких, що $\sigma_{0}(\eta_{1})>m+1/2$, $\sigma_{0}(\eta_{2})>m+1/2$

Тод цей розв’язок класичний.

5. Випадок однордного елптичного рвняння. Якщо в елптичному рвнянн (1) права частина $f=0$ в област $\Omega$, то верс теорем 1–3 правильними без обмеження $\sigma_{0}(\eta)>m+1/2$ на параметр $\eta\in\mathrm{RO}$. Наведемо, для прикладу, вдповдну версю теореми 1.

Позначимо через $C^{\infty}(\overline{\Omega},A)$ лнйний простр усх функцй $u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$, як задовольняють умову $Au=0$ в област $\Omega$. Окрм того, позначимо через $H^{\eta}(\Omega,A)$, де $\eta\in\mathrm{RO}$, лнйний простр усх розподлв $u\in H^{\eta}(\Omega)$, як задовольняють цю умову (тепер вона розумться у сенс розподлв). Цей простр надлямо нормою з $H^{\eta}(\Omega)$, вдносно яко вн гльбертовим.

Теорема 7. Розглянемо вдображення $(u,v_{1},...,v_{\lambda})\to(g_{1},...,g_{q+\lambda})$, де $u\in C^{\infty}(\overline{\Omega},A)$ та $v_{1},\ldots,v_{\lambda}\in C^{\infty}(\Gamma)$, а функц $g_{1}$,…,$g_{q+\lambda}$ означен за формулою (2). Воно продовжуться диним чином (за неперервнстю) до обмеженого лнйного оператора

для довльного параметра $\eta\in\mathrm{RO}$. Цей оператор нетерв. Його скнченновимрне ядро лежить у простор $C^{\infty}(\overline{\Omega},A)\times(C^{\infty}(\Gamma))^{\lambda}$ разом з скнченним ндексом не залежить вд $\eta$.

За припущення, що функця $\eta$ правильно змнна на нескнченност, ця теорема встановлена недавно в [15, теорема 1].

1. 1.

   Лионс Ж.-Л., Мадженес Э. Неоднородные граничные задачи и их приложения. Москва: Мир, 1971. 372 с.

2. 2.

   Лаврук Б. О параметрических граничных задачах для эллиптических систем линейных дифференциальных уравнений. I. Построение сопряженных задач. Bull. Acad. Polon. Sci. Sér. Sci. Math. Astronom. Phys. 1963. 11, № 5. С. 257–267.

3. 3.

   Kozlov V.A., Maz’ya V.G., Rossmann J. Elliptic boundary value problems in domains with point singularities. Providence: American Math. Soc., 1997. ix+414 p.

4. 4.

   Roitberg Ya.A. Elliptic boundary value problems in the spaces of distributions. Dordrecht: Kluwer Acad. Publisher, 1999. x+276 p.

5. 5.

   Михайлец В.А., Мурач А.А. Расширенная соболевская шкала и эллиптические операторы. Укр. мат. журн. 2013. 65, № 3. С. 368–380.

6. 6.

   Mikhailets V.A., Murach A.A. Hörmander spaces, interpolation, and elliptic problems. Berlin, Boston: De Gruyter, 2014. xii+297 p.

7. 7.

   Сенета Е. Правильно меняющиеся функции. Москва: Наука, 1985. 144 с.

8. 8.

   Bingham N.H., Goldie C.M., Teugels J.L. Regular variation. Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1989. xix+494 p.

9. 9.

   Хермандер Л. Линейные дифференциальные операторы с частными производными. Москва: Мир, 1965. 380 с.

10. 10.

    Волевич Л.Р., Панеях Б.П. Некоторые пространства обобщенных функций и теоремы вложения. Успехи мат. наук. 1965. 20, № 1. С. 3–74.

11. 11.

    Mikhailets V.A., Murach A.A. Interpolation Hilbert spaces between Sobolev spaces. Results Math. 2015. 67, № 1. P. 135–152.

12. 12.

    Касренко Т.М., Чепурухна .С. Елптичн за Лавруком задач з крайовими операторами вищих порядкв в уточненй соболвськй шкал. Збрник праць нституту математики НАН Украни. 2017. 14, № 3. С. 161–204.

13. 13.

    Касренко Т.М., Мурач О.О. Елптичн задач з крайовими умовами високих порядкв у просторах Хермандера. Укр. мат. журн. 2017. 69, № 11. С. 1486–1504.

14. 14.

    Чепурухна .С. Елптичн крайов задач за Б. Лавруком у розширенй соболвськй шкал. Збрник праць нституту математики НАН Украни. 2015. 12, № 2. С. 338–374.

15. 15.

    Аноп А.В. Елптичн за Лавруком крайов задач для однордних диференцальних рвнянь. Допов. Нац. акад. наук. Укр. 2019. № 2. С. 3–11.

1. 1.

   Lions, J.-L. & Magenes, E. (1972). Non-homogeneous boundary-value problems and applications, vol. I. Berlin: Springer.

2. 2.

   Lawruk, B. (1963). Parametric boundary-value problems for elliptic systems of linear differential equations. I. Construction of conjugate problems. Bull. Acad. Polon. Sci. Sér. Sci. Math. Astronom. Phys., 11, No. 5, pp. 257–267 (in Russian).

3. 3.

   Kozlov, V.A., Maz’ya, V.G. & Rossmann, J. (1997). Elliptic boundary value problems in domains with point singularities. Providence: Amer. Math. Soc.

4. 4.

   Roitberg, Ya.A. (1999). Elliptic boundary value problems in the spaces of distributions. Dordrecht: Kluwer Acad. Publ.

5. 5.

   Mikhailets, V.A. & Murach, A.A. (2013). Extended Sobolev scale and elliptic operators. Ukrainian Math. J., 65, No. 3, pp. 435-447.

6. 6.

   Mikhailets, V.A. & Murach, A.A. (2014). Hörmander spaces, interpolation, and elliptic problems. Berlin, Boston: De Gruyter.

7. 7.

   Seneta, E. (1976). Regularly varying functions. Berlin: Springer.

8. 8.

   Bingham, N.H., Goldie, C.M. & Teugels, J.L. (1989). Regular variation. Cambridge: Cambridge University Press.

9. 9.

   Hörmander, L. (1963). Linear partial differential operators. Berlin: Springer.

10. 10.

    Volevich, L.R. & Paneah, B.P. (1965). Certain spaces of generalized functions and embedding theorems. Russian Math. Surveys, 20, No. 1, pp. 1-73.

11. 11.

    Mikhailets, V.A. & Murach, A.A. (2015). Interpolation Hilbert spaces between Sobolev spaces. Results Math, 67, No. 1, pp. 135-152.

12. 12.

    Kasirenko, T.M. & Chepurukhina, I.S. (2017). Elliptic problems in the sense of Lawruk with boundary operators of higher orders in refined Sobolev scale. Zbirnyk Prats Institutu Matematyky NAN Ukrainy, 14, No. 3, pp. 161-204 (in Ukrainian).

13. 13.

    Kasirenko, T.M. & Murach, O.O. (2018). Elliptic problems with boundary conditions of higher orders in Hörmander spaces. Ukrainian Math. J., 69, No. 11, pp. 1727-1748.

14. 14.

    Chepurukhina, I.S. (2015). Elliptic boundary-value problems in the sense of Lawruk in an extended Sobolev scale. Zbirnyk Prats Institutu Matematyky NAN Ukrainy, 12, No. 2, pp. 338-374 (in Ukrainian).

15. 15.

    Anop, A.V. (2019). Lawruk elliptic boundary-value problems for homogeneous differential equations. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr., No 2, pp. 3-11 (in Ukrainian).