ЗОЛЬОВАН СИНГУЛЯРНОСТ ВДОБРАЖЕНЬ З ОБЕРНЕНОЮ НЕРВНСТЮ ПОЛЕЦЬКОГО

В нашй спльнй робот [1] отримано результат про неперервне продовження в зольовану межову точку гомеоморфзмв, обернен до яких задовольняють вагову нервнсть Полецького (див. теорему 5.1). Основна мета дано роботи – перенести вказаний результат на перетворення з розгалуженням. Точнше, ми розглядамо вдкрит дискретн вдображення мж двома областями розширеного евклдового простору припускамо, що вони задовольняють нижню вагову оцнку спотворення модуля смей кривих з нтегровною мажорантою. Зауважимо, що дослдження дано роботи знаходяться в контекст вивчення вдображень з обмеженим скнченним спотворенням (див., напр., [2]–[8]). Вказан умови щодо спотворення модуля смей кривих добре вдом в теор квазконформних вдображень х узагальнень (див., напр., [3, теорема 3.2], [7, теорема 6.7.II] [5, теорема 8.5]).

Звернемося до означень. Нехай $y_{0}\in{\mathbb{R}}^{n},$ $0<r_{1}<r_{2}<\infty$

$$A(y_{0},r_{1},r_{2})=\left\{y\,\in\,{\mathbb{R}}^{n}:r_{1}<|y-y_{0}|<r_{2}\right\}\,.$$

(1.1)

Всюди дал $\overline{{\mathbb{R}}^{n}}:={\mathbb{R}}^{n}\cup\{\infty\}.$ Для заданих множин $E,$ $F\subset\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ област $D\subset{\mathbb{R}}^{n}$ позначимо через $\Gamma(E,F,D)$ см’ю всх кривих $\gamma:[a,b]\rightarrow\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ таких, що $\gamma(a)\in E,\gamma(b)\in\,F$ $\gamma(t)\in D$ при $t\in[a,b].$ Вдображенням област $D\subset{\mathbb{R}}^{n},$ або $D\subset\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ називаться довльне неперервне перетворення $x\mapsto f(x).$ Якщо $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ – задане вдображення, $y_{0}\in f(D)$ $0<r_{1}<r_{2}<d_{0}=\sup\limits_{y\in f(D)}|y-y_{0}|,$ то через $\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2})$ ми позначимо см’ю всх кривих $\gamma$ в област $D$ таких, що $f(\gamma)\in\Gamma(S(y_{0},r_{1}),S(y_{0},r_{2}),A(y_{0},r_{1},r_{2})).$ Нехай $Q:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow[0,\infty]$ – вимрна за Лебегом функця. Будемо говорити, що $f$ задовольня обернену нервнсть Полецького в точц $y_{0}\in f(D),$ якщо спввдношення

$$M(\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}))\leqslant\int\limits_{f(D)\cap A(y_{0},r_{1},r_{2})}Q(y)\cdot\eta^{n}(|y-y_{0}|)\,dm(y)$$

(1.2)

виконуться для довльно вимрно за Лебегом функц $\eta:(r_{1},r_{2})\rightarrow[0,\infty]$ такй, що

$$\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\eta(r)\,dr\geqslant 1\,.$$

(1.3)

Зауважимо, що нервност (1.2) добре вдом в теор квазрегулярних вдображень виконуються при $Q=N(f,D)\cdot K,$ де $N(f,D)$ – максимальна кратнсть вдображення в $D,$ а $K\geqslant 1$ – деяка стала, яка може бути обчислена як $K={\rm ess\sup}\,K_{O}(x,f),$ $K_{O}(x,f)=\|f^{\,\prime}(x)\|^{n}/|J(x,f)|$ при $J(x,f)\neq 0;$ $K_{O}(x,f)=1$ при $f^{\,\prime}(x)=0,$ $K_{O}(x,f)=\infty$ при $f^{\,\prime}(x)\neq 0,$ але $J(x,f)=0$ (див., напр., [3, теорема 3.2] або [7, теорема 6.7.II]). Вдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ називаться дискретним, якщо прообраз $\{f^{-1}\left(y\right)\}$ кожно точки $y\,\in\,{\mathbb{R}}^{n}$ складаться з зольованих точок, вдкритим, якщо образ будь-яко вдкрито множини $U\subset D$ вдкритою множиною в ${\mathbb{R}}^{n}.$ Як звично, покладемо

$$C(f,x):=\{y\in\overline{{\mathbb{R}}^{n}}:\exists\,x_{k}\in D:x_{k}\rightarrow x,f(x_{k})\rightarrow y,k\rightarrow\infty\}\,.$$

Тут надал межа $\partial D$ замикання $\overline{D}$ област $D$ розумються в тополог розширеного евклдового простору $\overline{{\mathbb{R}}^{n}}.$ Виконуться наступне твердження.

Без обмеження загальност можна вважати $x_{0}\neq\infty.$ Всюди в подальшому $h(x,y)$ познача хордальну вдстань мж точками $x,y\in\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ (див., напр., [8, Означення 12.1]). В силу дискретност вдображення $f$ сну $0<\varepsilon_{0}<{\rm dist}\,(x_{0},\partial D)$ таке, що $\infty\not\in f(S(x_{0},\varepsilon))$ (якщо $\partial D=\varnothing,$ взьмемо довльне $\varepsilon_{0}>0$ з вказаною умовою). Позначимо

$$g:=f|_{B(x_{0},\varepsilon_{0})\setminus\{x_{0}\}}\,.$$

Припустимо супротивне, а саме, що вдображення $f$ не ма неперервного межового продовження в точку $x_{0}.$ Тод так само вдображення $g$ не ма неперервного межового продовження в цю ж саму точку. Оскльки простр $\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ компактним, $C(f,x_{0})=C(g,x_{0})\neq\varnothing.$ Тод знайдуться $y_{1},y_{2}\in C(f,x_{0}),$ $y_{1}\neq y_{2},$ принаймн дв послдовност $x_{m},x^{\,\prime}_{m}\in B(x_{0},\varepsilon_{0})\setminus\{x_{0}\}$ так, що $x_{m},x^{\,\prime}_{m}\rightarrow x_{0}$ при $m\rightarrow\infty,$ при цьому, $z_{m}:=g(x_{m})\rightarrow y_{1},$ $z_{m}^{\,\prime}=g(x^{\,\prime}_{m})\rightarrow y_{2}$ при $m\rightarrow\infty.$ Можна вважати, що $y_{1}\neq\infty.$

Нехай

$$D_{*}:=f(B(x_{0},\varepsilon_{0})\setminus\{x_{0}\})\,.$$

Покажемо, що сну $\varepsilon_{1}>0$ таке, що

$$B(y_{1},\varepsilon_{1})\cap f(S(x_{0},\varepsilon_{0}))=\varnothing\,.$$

(2.1)

Зауважимо, що $y_{1}\in\partial D_{*}.$ Дйсно, якщо $y_{1}$ – внутршня точка для $D_{*},$ то $y_{1}$ також внутршня для $D^{\,\prime},$ оскльки $D_{*}\subset D^{\,\prime}.$ Останн суперечить умов $C(f,x_{0})\subset\partial D^{\,\prime}.$ Дал, оскльки $S(x_{0},\varepsilon_{0})$ – компакт в $D,$ то $f(S(x_{0},\varepsilon_{0}))$ – компакт в $D^{\,\prime},$ тому

$$h(f(S(x_{0},\varepsilon_{0})),C(f,x_{0}))>\delta>0\,.$$

Звдси

$${\rm dist}\,(y_{1},f(S(x_{0},\varepsilon_{0})))>\delta_{1}>0\,,$$

(2.2)

де ${\rm dist}\,(A,B)$ познача евклдову вдстань мж множинами $A$ $B$ в ${\mathbb{R}}^{n}.$ З огляду на (2.2), спввдношення (2.1) виконуться для $\varepsilon_{1}:=\delta_{1}.$

Тепер будемо мркувати наступним чином. Нехай $B_{*}(y_{2},\varepsilon_{2})=B(y_{2},\varepsilon_{2})$ при $y_{2}\neq\infty$ $B_{*}(y_{2},\varepsilon_{2})=\{x\in\overline{{\mathbb{R}}^{n}}:h(x,\infty)<\varepsilon_{2}\}$ при $y_{2}=\infty.$ Мркуючи аналогчно доведенню спввдношення (2.1), можна показати, що сну $\varepsilon_{2}>0,$ таке що

$$B_{*}(y_{2},\varepsilon_{2})\cap f(S(x_{0},\varepsilon_{0}))=\varnothing\,.$$

(2.3)

Без обмеження загальност, можна вважати, що $\overline{B(y_{1},\varepsilon_{1})}\cap\overline{B_{*}(y_{2},\varepsilon_{2})}=\varnothing,$ крм того, $z_{m}\in B(y_{1},\varepsilon_{1})$ $z^{\,\prime}_{m}\in B_{*}(y_{2},\varepsilon_{2})$ при всх $m=1,2,\ldots$ (див. малюнок 1).

Зауважимо, що $B(y_{1},\varepsilon_{1})$ опуклим, а, $B_{*}(y_{2},\varepsilon_{2})$ лнйно зв’язна. В цьому випадку, точки $z_{1}$ $y_{1}$ можуть бути з’днан вдрзком $I(t)=z_{1}+t(y_{1}-z_{1}),$ $t\in(0,1),$ який повнстю лежить в $B(y_{1},\varepsilon_{1}).$ Аналогчно, точки $z^{\,\prime}_{1}$ $y_{2}$ можна з’днати кривою $J=J(t),$ $t\in[0,1],$ яка лежить в <<кул>> $B_{*}(y_{2},\varepsilon_{2}).$

Зауважимо, що за побудовою $|I|\cap\partial D_{*}\neq\varnothing\neq|J|\cap\partial D_{*}.$ Позначимо

$$t_{*}:=\sup\limits_{t\in[0,1]:I(t)\in D_{*}}t\,,\qquad p_{*}:=\sup\limits_{t\in[0,1]:J(t)\in D_{*}}t\,.$$

Нехай також

$$C_{1}:=I_{[0,t_{*})}\,,\qquad C_{2}:=J_{[0,p_{*})}\,.$$

За [4, лема 3.12] крив $C_{1}$ $C_{2}$ мають максимальн пдняття $C^{\,*}_{1}:[0,c_{1})\rightarrow B(x_{0},\varepsilon_{0})\setminus\{x_{0}\}$ $C^{\,*}_{2}:[0,c_{2})\rightarrow B(x_{0},\varepsilon_{0})\setminus\{x_{0}\}$ при вдображенн $g$ з початками у точках $x_{1}$ $x^{\,\prime}_{1},$ вдповдно. Зауважимо, що випадок, коли $C_{1}(t)\rightarrow z_{0}$ при $t\rightarrow c_{1}-0,$ де $z_{0}\in B(x_{0},\varepsilon_{0})\setminus\{x_{0}\},$ неможливий, бо в цй ситуац з огляду на [4, лема 3.12] ми мали б, що $c_{1}=t_{*}$ $I(t)\rightarrow f(z_{0})\in D_{*},$ що суперечить означенню $t_{*}.$ Тод по [4, лема 3.12]

$$h(C^{\,*}_{1}(t),\partial(B(x_{0},\varepsilon_{0})\setminus\{x_{0}\}))\rightarrow 0,\qquad t\rightarrow c_{1}-0\,.$$

(2.4)

Покажемо, що ситуаця, коли $h(C^{\,*}_{1}(t),S(x_{0},\varepsilon_{0}))\rightarrow 0$ при $t\rightarrow c_{1}-0$ також неможливою. Дйсно, в протилежному випадку для якось послдовност $t_{k}\rightarrow c-0$ ми мали б, що $h(C^{\,*}_{1}(t_{k}),S(x_{0},\varepsilon_{0}))\rightarrow 0$ при $k\rightarrow\infty.$ В силу компактност сфери $S(x_{0},\varepsilon_{0})$ знайдеться послдовнсть $w_{k}\in S(x_{0},\varepsilon_{0})$ така, що $h(C_{1}^{\,*}(t_{k}),S(x_{0},\varepsilon_{0}))=h(C^{\,*}_{1}(t_{k}),w_{k}).$ Знову таки, оскльки сфера $S(x_{0},\varepsilon_{0})$ компактна, то ми можемо вважати, що $w_{k}\rightarrow w_{0}$ при $k\rightarrow\infty.$ Тод $C^{\,*}_{1}(t_{k})\rightarrow w_{0}$ при $k\rightarrow\infty.$ Тод за неперервнстю вдображення $f$ в $D$ звдси виплива, що

$$f(C^{\,*}_{1}(t_{k}))=C_{1}(t_{k})\rightarrow f(w_{0})\in f(S(x_{0},\varepsilon_{0}))$$

(2.5)

при $k\rightarrow\infty.$ Останн суперечить умов (2.1), бо одночасно $f(w_{0})\in f(S(x_{0},\varepsilon_{0}))$ $f(w_{0})\in|I|\subset B(y_{1},\varepsilon_{1}).$ Тод з (2.4) випива, що

$$h(C^{\,*}_{1}(t),x_{0})\rightarrow 0,\qquad t\rightarrow c_{1}-0\,.$$

(2.6)

Застосовуючи аналогчн мркування до криво $C^{\,*}_{2}(t),$ можна показати, що

$$h(C^{\,*}_{2}(t),x_{0})\rightarrow 0,\qquad t\rightarrow c_{2}-0\,.$$

(2.7)

З умов (2.6) (2.7) з огляду на [8, теорема 10.12] виплива, що

$$M(\Gamma(|C^{\,*}_{1}(t)|,|C^{\,*}_{2}(t)|,B(x_{0},\varepsilon_{0})\setminus\{x_{0}\}))=\infty\,.$$

(2.8)

Покажемо, що (2.8) суперечить умов (1.2) в точц $y_{0}=y_{1}.$ Оскльки $\overline{B(y_{1},\varepsilon_{1})}\cap\overline{B_{*}(y_{2},\varepsilon_{2})}=\varnothing,$ знайдеться $\varepsilon^{*}_{1}>\varepsilon_{1},$ для котрого ми ще мамо $\overline{B(y_{1},\varepsilon^{*}_{1})}\cap\overline{B_{*}(y_{2},\varepsilon_{2})}=\varnothing.$ Нехай $\Gamma_{*}=\Gamma(|C_{1}|,|C_{2}|,D_{*}).$ Зауважимо, що

$$\Gamma_{*}>\Gamma(S(y_{1},\varepsilon^{*}_{1}),S(y_{1},\varepsilon_{1}),A(y_{1},\varepsilon_{1},\varepsilon^{*}_{1}))\,.$$

(2.9)

Дйсно, нехай $\gamma\in\Gamma_{*},$ $\gamma:[a,b]\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}.$ Оскльки $\gamma(a)\in|C_{1}|\subset B(x_{0},\varepsilon_{1})$ $\gamma(b)\in|C_{2}|\subset\overline{{\mathbb{R}}^{n}}\setminus B(x_{0},\varepsilon_{1}),$ з огляду на [9, теорема 1.I.5.46] знайдеться $t_{1}\in(a,b)$ таке, що $\gamma(t_{1})\in S(y_{1},\varepsilon_{1}).$ Без обмеження загальност, можна вважати, що $|\gamma(t)-y_{1}|>\varepsilon_{1}$ при $t>t_{1}.$ Дал, оскльки $\gamma(t_{1})\in B(y_{1},\varepsilon^{*}_{1})$ $\gamma(b)\in|C_{2}|\subset{\mathbb{R}}^{n}\setminus B(x_{0},\varepsilon^{*}_{1}),$ з огляду на [9, Theorem 1.I.5.46] знайдеться $t_{2}\in(t_{1},b)$ таке, що $\gamma(t_{2})\in S(y_{1},\varepsilon^{*}_{1}).$ Без обмеження загальност, можна вважати, що $|\gamma(t)-y_{1}|<\varepsilon_{1}^{*}$ при $t_{1}<t<t_{2}.$ Отже, $\gamma|_{[t_{1},t_{2}]}$ – пдкрива криво $\gamma,$ яка належить $\Gamma(S(y_{1},\varepsilon^{*}_{1}),S(y_{1},\varepsilon_{1}),A(y_{1},\varepsilon_{1},\varepsilon^{*}_{1})).$ Таким чином, спввдношення (2.9) доведено.

Встановимо тепер, що

$$\Gamma(|C^{\,*}_{1}(t)|,|C^{\,*}_{2}(t)|,B(x_{0},\varepsilon_{0})\setminus\{x_{0}\})>\Gamma_{f}(y_{1},\varepsilon_{1},\varepsilon^{*}_{1})\,.$$

(2.10)

Дйсно, якщо крива $\gamma:[a,b]\rightarrow B(x_{0},\varepsilon_{0})\setminus\{x_{0}\}$ належить до см’ $\Gamma(|C^{\,*}_{1}(t)|,|C^{\,*}_{2}(t)|,B(x_{0},\varepsilon_{0})\setminus\{x_{0}\}),$ то $f(\gamma)$ належить $D_{*},$ причому $f(\gamma(a))\in|C_{1}(t)|$ $f(\gamma(a))\in|C_{2}(t)|,$ тобто, $f(\gamma)\in\Gamma_{*}.$ Тод за доведеним вище з огляду на спввдношення (2.9) крива $f(\gamma)$ ма пдкриву $f(\gamma)^{\,*}:=f(\gamma)|_{[t_{1},t_{2}]},$ $a\leqslant t_{1}<t_{2}\leqslant b,$ яка належить см’ $\Gamma(S(y_{1},\varepsilon^{*}_{1}),S(y_{1},\varepsilon_{1}),A(y_{1},\varepsilon_{1},\varepsilon^{*}_{1})).$ Тод $\gamma^{*}:=\gamma|_{[t_{1},t_{2}]}$ пдкривою $\gamma$ вона належить $\Gamma_{f}(y_{1},\varepsilon_{1},\varepsilon^{*}_{1}),$ що потрбно було довести.

Розглянемо функцю

$$\eta(t)\quad=\quad\left\{\begin{array}[]{rr}1/(\varepsilon^{*}_{1}-\varepsilon_{1}),&t\in[\varepsilon_{1},\varepsilon^{*}_{1}],\\ 0,&t\in{\mathbb{R}}\setminus[\varepsilon_{1},\varepsilon^{*}_{1}]\,.\end{array}\right.$$

Зауважимо, що $\eta$ задовольня спввдношення (1.3) при $r_{1}=\varepsilon_{1}$ $r_{2}=\varepsilon^{*}_{1}.$ Застосовуючи (1.2) в точц $y_{1},$ приймаючи до уваги умову $Q\in L^{1}(D)$ спввдношення (2.10), ми отримамо, що

$$M(\Gamma(|C^{\,*}_{1}(t)|,|C^{\,*}_{2}(t)|,B(x_{0},\varepsilon_{0})\setminus\{x_{0}\}))\leqslant$$

$$\leqslant M(\Gamma_{f}(y_{1},\varepsilon_{1},\varepsilon^{*}_{1}))\leqslant\|Q\|_{1}/(\varepsilon^{*}_{1}-\varepsilon_{1})^{n}<\infty\,,$$

(2.11)

де $\|Q\|_{1}$ познача $L^{1}$-норму функц $Q$ в област $D^{\,\prime}.$ Спввдношення (2.8) (2.11) суперечать одне одному, що спростову припущення про наявнсть рзних $y_{1}$ $y_{2}\in C(f,x_{0}).$

Нарешт, якщо $x_{0}\neq\infty,$ то розглянемо область $D_{1}:=D\setminus\{f^{\,-1}(\infty)\}.$ Зауважимо, що в силу замкненост вдображення $f$ множина $\{f^{\,-1}(\infty)\}$ скнченною, див. [6, лема 3.3], тому $D_{1}$ областю, а точка $x_{0}$ внутршньою точкою. В такому випадку, спввдношення (1.4) результатом роботи [10, Теорема 1.1]. $\Box$