Е.А. Севостьянов (Житомирский государственный университет имени Ивана Франко; Институт прикладной математики и механики НАН Украины, г. Славянск)

.О. Севостьянов (Житомирський державний унверситет мен вана Франка; нститут прикладно математики механки НАН Украни, м. Слов’янськ)

E.A. Sevost’yanov (Zhytomyr Ivan Franko State University; Institute of Applied Mathematics and Mechanics of NAS of Ukraine, Slov’yans’k)

Граничное продолжение отображений с обратным неравенством Полецкого по простым концам

Межове продовження вдображень з оберненою нервнстю Полецького по простих кнцях

Boundary extension of mappings with the inverse Poletsky inequality by prime ends

Для отображений с ветвлением, удовлетворяющих обратному неравенству Полецкого, получены результаты об их непрерывном граничном продолжении в терминах простых концов. При определённых условиях показано, что указанные классы отображений являются также равностепенно непрерывными в замыкании заданной области.

Для вдображень з розгалуженням, як задовольняють обернену нервнсть Полецького, отримано результати про х неперервне межове продовження в термнах простих кнцв. За певних умов вказан класи вдображень також одностайно неперервними в замиканн задано област.

For mapping with branching points that satisfy the inverse inequality of Poletsky, we obtained the results of their continuous boundary extension in terms of prime ends. Under certain conditions, the specified classes od mappings are also equicontinuous in the closure of a given domain.

1. Вступ. В наших спльних роботах [2] [3] отримано неперервне продовження на межу одностайну неперервнсть гомеоморфзмв, обернен до яких задовольняють певну оцнку спотворення модуля смей кривих. Мова йшла про област з поганими межами, вдносно яких вдображення не ма звичайного неперервного продовження, але ма його в узагальненому сенс, точнше – сенс так званих простих кнцв. В данй замтц ми встановимо аналогчний результат для вдображень з розгалуженням, як, як правило, припускаються вдкритими, дискретними замкненими (збергаючими межу област). Пдкреслимо, що ситуаця гомеоморфзмв, докладно розбрана в роботах [2] [3], виплива з наших основних теорем як наслдок; в той самий час, основна умова щодо спотворення модуля дещо бльш загальна у порвнянн з [2] [3]. З приводу деяких вдомих результатв стосовно неперервного продовження квазконформних вдображень х узагальнень по простих кнцях вкажемо, напр., на прац [4]–[7].

Наведемо деяк означення позначення. Нехай $y_{0}\in{\mathbb{R}}^{n},$ $0<r_{1}<r_{2}<\infty$

$$A(y_{0},r_{1},r_{2})=\left\{y\,\in\,{\mathbb{R}}^{n}:r_{1}<|y-y_{0}|<r_{2}\right\}\,.$$

(1)

Якщо $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ – задане вдображення, $y_{0}\in f(D)$ $0<r_{1}<r_{2}<d_{0}=\sup\limits_{y\in f(D)}|y-y_{0}|,$ то через $\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2})$ ми позначимо см’ю всх кривих $\gamma$ в област $D$ таких, що $f(\gamma)\in\Gamma(S(y_{0},r_{1}),S(y_{0},r_{2}),A(y_{0},r_{1},r_{2})).$ Нехай $Q:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow[0,\infty]$ – вимрна за Лебегом функця. Будемо говорити, що $f$ задовольня обернену нервнсть Полецького в точц $y_{0}\in f(D),$ якщо спввдношення

$$M(\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}))\leqslant\int\limits_{f(D)\cap A(y_{0},r_{1},r_{2})}Q(y)\cdot\eta^{n}(|y-y_{0}|)\,dm(y)$$

(2)

виконуться для довльно вимрно за Лебегом функц $\eta:(r_{1},r_{2})\rightarrow[0,\infty]$ такй, що

$$\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\eta(r)\,dr\geqslant 1\,.$$

(3)

Зауважимо, що нервност (2) добре вдом в теор квазрегулярних вдображень виконуються для них при $Q=N(f,D)\cdot K,$ де $N(f,D)$ – максимальна кратнсть вдображення в $D,$ а $K\geqslant 1$ – деяка стала, яка може бути обчислена як $K={\rm ess\sup}\,K_{O}(x,f),$ $K_{O}(x,f)=\|f^{\,\prime}(x)\|^{n}/|J(x,f)|$ при $J(x,f)\neq 0;$ $K_{O}(x,f)=1$ при $f^{\,\prime}(x)=0,$ $K_{O}(x,f)=\infty$ при $f^{\,\prime}(x)\neq 0,$ але $J(x,f)=0$ (див., напр., [8, теорема 3.2] або [9, теорема 6.7.II]). Вдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ називаться дискретним, якщо прообраз $\{f^{-1}\left(y\right)\}$ кожно точки $y\,\in\,{\mathbb{R}}^{n}$ складаться з зольованих точок, вдкритим, якщо образ будь-яко вдкрито множини $U\subset D$ вдкритою множиною в ${\mathbb{R}}^{n}.$ Вдображення $f$ област $D$ на $D^{\,\prime}$ називаться замкненим, якщо $f(E)$ замкненим в $D^{\,\prime}$ для будь-яко замкнено множини $E\subset D$ (див., напр., [10, розд. 3]).

Нехай $\omega$ – вдкрита множина в ${\mathbb{R}}^{k}$, $k=1,\ldots,n-1$. Неперервне вдображення $\sigma\colon\omega\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ називаться $k$-вимрною поверхнею в ${\mathbb{R}}^{n}$. Поверхнею будемо називати довльну $(n-1)$-вимрну поверхню $\sigma$ в ${\mathbb{R}}^{n}.$ Поверхня $\sigma$ називаться жордановою поверхнею, якщо $\sigma(x)\neq\sigma(y)$ при $x\neq y$. Дал ми нод будемо використовувати $\sigma$ для позначення всього образу $\sigma(\omega)\subset{\mathbb{R}}^{n}$ при вдображенн $\sigma$, $\overline{\sigma}$ замсть $\overline{\sigma(\omega)}$ в ${\mathbb{R}}^{n}$ $\partial\sigma$ замсть $\overline{\sigma(\omega)}\setminus\sigma(\omega)$. Жорданова поверхня $\sigma\colon\omega\rightarrow D$ в област $D$ називаться розрзом област $D$, якщо $\sigma$ роздля $D$, тобто $D\setminus\sigma$ ма бльше одн компоненти, $\partial\sigma\cap D=\varnothing$ $\partial\sigma\cap\partial D\neq\varnothing$.

Послдовнсть $\sigma_{1},\sigma_{2},\ldots,\sigma_{m},\ldots$ розрзв област $D$ називаться ланцюгом, якщо:

(i) множина $\sigma_{m+1}$ мститься в точност в однй компонент $d_{m}$ множини $D\setminus\sigma_{m}$, при цьому, $\sigma_{m-1}\subset D\setminus(\sigma_{m}\cup d_{m})$; (ii) $\bigcap\limits_{m=1}^{\infty}\,d_{m}=\varnothing$. З означення ланцюгу розрзв виплива, що $d_{1}\supset d_{2}\supset d_{3}\supset\ldots\supset d_{m-1}\supset d_{m}\supset d_{m+1}\supset\ldots\,.$ Два ланцюги розрзв $\{\sigma_{m}\}$ $\{\sigma_{k}^{\,\prime}\}$ називаються екввалентними, якщо для кожного $m=1,2,\ldots$ область $d_{m}$ мстить вс област $d_{k}^{\,\prime}$ за виключенням скнченно клькост, для кожного $k=1,2,\ldots$ область $d_{k}^{\,\prime}$ також мстить вс област $d_{m}$ за виключенням скнченно клькост.

Кнець област $D$ — це клас екввалентних ланцюгв розрзв област $D$. Нехай $K$ — кнець област $D$ в ${\mathbb{R}}^{n}$, тод множина $I(K)=\bigcap\limits_{m=1}\limits^{\infty}\overline{d_{m}}$ називаться тлом кнця $K$. Скрзь дал, як зазвичай, $\Gamma(E,F,D)$ познача см’ю всх таких кривих $\gamma\colon[a,b]\rightarrow D$, що $\gamma(a)\in E$ $\gamma(b)\in F,$ крм того, $M(\Gamma)$ познача модуль см’ кривих $\Gamma$ в ${\mathbb{R}}^{n},$ а запис $\rho\in{\rm adm}\,\Gamma$ означа, що функця $\rho$ борелева, невд’мна ма довжину, не меншу нж одиницю, в метриц $\rho$ (див. [7], [11]). Слдуючи [7], будемо говорити, що кнець $K$ простим кнцем, якщо $K$ мстить ланцюг розрзв $\{\sigma_{m}\}$, такий, що $M(\Gamma(\sigma_{m},\sigma_{m+1},D))<\infty$ при всх $m\in{\mathbb{N}}$ $\lim\limits_{m\rightarrow\infty}M(\Gamma(C,\sigma_{m},D))=0$ для деякого континууму $C$ в $D$ (див. малюнок 1).

Дал використовуються наступн позначення: множина простих кнцв, що вдповдають област $D,$ позначаться символом $E_{D},$ а поповнення област $D$ простими кнцями позначаться $\overline{D}_{P}.$ Будемо говорити, що межа област $D$ в ${\mathbb{R}}^{n}$ локально квазконформною, якщо кожна точка $x_{0}\in\partial D$ ма окл $U$ в ${\mathbb{R}}^{n}$, який може бути вдображений квазконформним вдображенням $\varphi$ на одиничну кулю ${\mathbb{B}}^{n}\subset{\mathbb{R}}^{n}$ так, що $\varphi(\partial D\cap U)$ перетином ${\mathbb{B}}^{n}$ з координатною гперплощиною. Розглянемо також наступне означення (див. [5], [6]). Для множин $E\subset{\mathbb{R}}^{n}$ $A,B\subset{\mathbb{R}}^{n}$ покладемо

$$d(E):=\sup\limits_{x,y\in E}|x-y|\,,\quad d(A,B):=\inf\limits_{x\in A,y\in B}|x-y|\,.$$

Будемо називати ланцюг розрзв $\{\sigma_{m}\}$ регулярним, якщо $\overline{\sigma_{m}}\cap\overline{\sigma_{m+1}}=\varnothing$ при кожному $m\in{\mathbb{N}}$ , крм того, $d(\sigma_{m})\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty.$ Якщо кнець $K$ мстить принаймн один регулярний ланцюг, то $K$ будемо називати регулярним. Говоримо, що обмежена область $D$ в ${\mathbb{R}}^{n}$ регулярна, якщо $D$ може бути квазконформно вдображена на область з локально квазконформною межею, замикання яко компактом в ${\mathbb{R}}^{n},$ крм того, кожен простий кнець $P\subset E_{D}$ регулярним. Зауважимо, що у простор ${\mathbb{R}}^{n}$ кожний простий кнець регулярно област мстить ланцюг розрзв з властивстю $d(\sigma_{m})\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty,$ навпаки, якщо у кнця вказана властивсть, то вн – простий (див. [7, теорема 5.1]). Крм того, замикання $\overline{D}_{P}$ регулярно област $D$ метризовним, при цьому, якщо $g:D_{0}\rightarrow D$ – квазконформне вдображення област $D_{0}$ з локально квазконформною межею на область $D,$ то для $x,y\in\overline{D}_{P}$ покладемо:

$$\rho(x,y):=|g^{\,-1}(x)-g^{\,-1}(y)|\,,$$

(4)

де для $x\in E_{D}$ елемент $g^{\,-1}(x)$ розумться як деяка (дина) точка меж $D_{0},$ коректно визначена з огляду на [7, теорема 4.1]. Зокрема, будемо говорити, що послдовнсть $x_{m}\in D,$ $m=1,2,\ldots,$ збгаться до простого кнця $P\in E_{D}$ при $m\rightarrow\infty,$ якщо для будь-якого натурального $k\in{\mathbb{N}}$ вс елементи послдовност $x_{m},$ крм скнченно клькост, належать област $d_{k}$ (де $d_{k},$ $k=1,2,\ldots$ – послдовнсть вкладених областей з означення простого кнця $P$). Якщо, наприклад, $f$ – гомеоморфзм област $D$ на $D^{\,\prime},$ то не важко переконатися, що мж кнцями областей $D$ $D^{\,\prime}=f(D)$ взамно однозначна вдповднсть (див. малюнок 2).

справедливим такий результат.

Теорема 1. Нехай $D\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ – область, яка ма слабо плоску межу, а область $D^{\,\prime}\subset{\mathbb{R}}^{n}$ регулярною. Припустимо, $f$ – вдкрите дискретне замкнене вдображення област $D$ на $D^{\,\prime},$ що задовольня спввдношення (2) в кожнй точц $y_{0}\in D^{\,\prime},$ де $Q\in L^{1}(D^{\,\prime}).$ Тод вдображення $f$ ма неперервне продовження до вдображення $\overline{f}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}_{P},$ причому, $\overline{f}(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}}_{P}.$

Справедливим також результат про одностайну неперервнсть смей вдображень виду (2) в замиканн дано област. З метою формулювання вдповдного результату, розглянемо так означення.

Межа област $D$ називаться слабо плоскою в точц $x_{0}\in\partial D,$ якщо для кожного $P>0$ для будь-якого околу $U$ точки $x_{0}$ знайдеться окл $V\subset U$ ц ж само точки такий, що $M(\Gamma(E,F,D))>P$ для будь-яких континуумв $E,F\subset D,$ як перетинають $\partial U$ $\partial V.$ Межа област $D$ називаться слабо плоскою, якщо вдповдна властивсть виконуться в будь-якй точц меж $D.$ Нехай $h$ – хордальна вдстань в $\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ (див., напр., означення 12.1 в [11]). У подальшому, для множин $A,B\subset\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ покладемо

$$h(A,B)=\inf\limits_{x\in A,y\in B}h(x,y)\,,\quad h(A)=\sup\limits_{x,y\in A}h(x,y)\,,$$

де $h$ – хордальная вдстань. Для числа $\delta>0,$ областей $D,D^{\,\prime}\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ континуума $A\subset D^{\,\prime}$ довльно вимрно за Лебегом функц $Q:D^{\,\prime}\rightarrow[0,\infty]$ позначимо через ${\mathfrak{S}}_{\delta,A,Q}(D,D^{\,\prime})$ см’ю всх вдкритих дискретних замкнених вдображень $f$ област $D$ на $D^{\,\prime},$ що задовольняють умову (2) для кожного $y_{0}\in D^{\,\prime}$ таких, що $h(f^{\,-1}(A),\partial D)\geqslant\penalty\ \delta.$ Виконуться наступне твердження.

Теорема 2. Припустимо, що область $D$ ма слабо плоску межу. Якщо $Q\in L^{1}(D^{\,\prime}),$ область $D^{\,\prime}$ регулярною, то будь-яке $f\in{\mathfrak{S}}_{\delta,A,Q}(D,D^{\,\prime})$ неперервно продовжуться до вдображення $\overline{f}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}_{P},$ причому, $\overline{f}(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}}_{P}$ см’я ${\mathfrak{S}}_{\delta,A,Q}(\overline{D},\overline{D^{\,\prime}}),$ яка складаться з усх продовжених вдображень $\overline{f}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}_{P},$ одностайно неперервна в $\overline{D}.$

Зауважимо, що для випадку гарних меж твердження теорем id1 id1 доведено ранше в робот [12] (див. теореми 1.1 1.2).

2. Доведення теореми id1. Зафксумо довльним чином точку $x_{0}\in\partial D.$ Необхдно показати можливсть неперервного продовження вдображення $f$ в точку $x_{0}.$ Використовуючи при необхдност мебусове перетворення $\varphi:\infty\mapsto 0$ враховуючи нварантсть модуля $M$ в лвй частин спввдношення (2) (див. [11, теорема 8.1]), ми можемо вважати, що $x_{0}\neq\infty.$

Припустимо, що висновок про неперервне продовження вдображення $f$ в точку $x_{0}$ не правильним. Тод будь-який простий кнець $P_{0}\in E_{D^{\,\prime}}$ не границею $f$ в точц $x_{0},$ тобто, знайдеться послдовнсть $x_{k}\rightarrow x_{0}$ при $k\rightarrow\infty$ число $\varepsilon_{0}>0$ так, що $\rho(f(x_{k}),P_{0})\geqslant\varepsilon_{0}$ при всх $k\in{\mathbb{N}},$ де $\rho$ – одна з метрик в (4). Оскльки за умовою область $D^{\,\prime}$ регулярною, можна вдобразити на обмежену область $D_{*}$ за допомогою деякого квазконформного вдображення $h:D^{\,\prime}\rightarrow D_{*}.$ Оскльки мж точками меж областей з локально квазконформними межами х простими кнцями взамно однозначна вдповднсть (див. [7, теорема 4.1]), за умовою $\overline{D}_{*}$ компактом в ${\mathbb{R}}^{n},$ метричний простр $(\overline{D^{\,\prime}}_{P},\rho)$ компактним. Отже, можна вважати, що $f(x_{k})$ збгаться до якогось елементу $P_{1}\neq P_{0},$ $P_{1}\in\overline{D^{\,\prime}}_{P}$ при $k\rightarrow\infty.$ Оскльки за припущенням вдображення $f$ не ма границ в точц $x_{0},$ сну принаймн ще одна послдовнсть $y_{k}\rightarrow x_{0}$ при $k\rightarrow\infty,$ така що $\rho(f(y_{k}),P_{1})\geqslant\varepsilon_{1}$ при всх $k\in{\mathbb{N}}$ деякому $\varepsilon_{1}>0.$ Знову таки, оскльки метричний простр $(\overline{D^{\,\prime}}_{P},\rho)$ компактним, ми можемо вважати, що $f(y_{k})\rightarrow P_{2}$ при $k\rightarrow\infty,$ $P_{1}\neq P_{2},$ $P_{2}\in\overline{D^{\,\prime}}_{P}.$ Оскльки вдображення $f$ замкнене, воно зберга межу област, див. [10, теорема 3.3]. Отже, $P_{1},P_{2}\in E_{D^{\,\prime}}.$

Нехай $\sigma_{m}$ $\sigma^{\,\prime}_{m},$ $m=0,1,2,\ldots,$ – послдовност розрзв, як вдповдають простим кнцям $P_{1}$ $P_{2},$ вдповдно. Нехай також розрзи $\sigma_{m},$ $m=0,1,2,\ldots,$ лежать на сферах $S(z_{0},r_{m})$ з центром в деякй точц $z_{0}\in\partial D^{\,\prime},$ де $r_{m}\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty$ (така послдовнсть $\sigma_{m}$ сну за [13, лема 3.1], див. також [6, лема 1]). Нехай $d_{m}$ $g_{m},$ $m=0,1,2,\ldots,$ – вдповдн послдовност областей в $D^{\,\prime},$ що вдповдають розрзам $\sigma_{m}$ $\sigma^{\,\prime}_{m},$ вдповдно. Оскльки простр $(\overline{D^{\,\prime}}_{P},\rho)$ метричним, можна вважати, що вс $d_{m}$ $g_{m}$ не перетинаються мж собою для кожного $m=0,1,2,\ldots,$ зокрема,

$$d_{0}\cap g_{0}=\varnothing\,.$$

(5)

Оскльки $f(x_{k})$ збгаться до $P_{1}$ при $k\rightarrow\infty,$ для кожного $m\in{\mathbb{N}}$ сну $k=k(m):$ $f(x_{k})\in d_{m}$ при $k\geqslant k=k(m).$ Шляхом перенумерац послдовност $x_{k}$ в раз необхдност, ми можемо добитися того, щоб $f(x_{k})\in d_{k}$ при кожному натуральному $k.$ Аналогчно, можна вважати, що $f(y_{k})\in g_{k}$ при всх $k\in{\mathbb{N}}.$ Зафксумо точки $f(x_{1})$ $f(y_{1}).$ Оскльки за означенням простого кнця $\bigcap\limits_{k=1}^{\infty}d_{k}=\bigcap\limits_{l=1}^{\infty}g_{l}=\varnothing,$ снують номери $k_{1}$ $k_{2}\in{\mathbb{N}}$ так, що $f(x_{1})\not\in d_{k_{1}}$ $f(y_{1})\not\in g_{k_{2}}.$ Оскльки за означенням послдовност областей $d_{k}\subset d_{k_{0}}$ при всх $k\geqslant k_{1}$ $g_{k}\subset g_{k_{2}}$ при $k\geqslant k_{2},$ будемо мати

$$f(x_{1})\not\in d_{k}\,,\quad f(y_{1})\not\in g_{k}\,,\quad k\geqslant\max\{k_{1},k_{2}\}\,.$$

(6)

Нехай $\gamma_{k}$ – крива, що з’дну $f(x_{1})$ $f(x_{k})$ в област $d_{1},$ а $\gamma^{\,\prime}_{k}$ – крива, що з’дну $f(y_{1})$ $f(y_{k})$ в област $g_{1}.$ Нехай також $\alpha_{k}$ $\beta_{k}$ – повн $f$-пдняття кривих $\gamma_{k}$ $\gamma^{\,\prime}_{k}$ в област $D$ з початками в точках $x_{k}$ $y_{k},$ вдповдно (так пдняття снують за [10, лема 3.7]), див. малюнок 3).

Зауважимо, що у точок $f(x_{1})$ $f(y_{1})$ в област $D$ може бути не бльше скнченного числа прообразв при вдображенн $f,$ див. [10, лема 3.2]. Тод знайдеться $R_{0}>0$ таке, що $\alpha_{k}(1),\beta_{k}(1)\in D\setminus B(x_{0},R_{0})$ при всх $k=1,2,\ldots.$ Оскльки межа област $D$ слабо плоскою, для кожного $P>0$ знайдеться $k=k_{P}\geqslant 1$ таке, що

$$M(\Gamma(|\alpha_{k}|,|\beta_{k}|,D))>P\qquad\forall\,\,k\geqslant k_{P}\,.$$

(7)

Покажемо, що умова (7) суперечить визначенню вдображення $f$ в (2). Справд, нехай $\gamma\in\Gamma(|\alpha_{k}|,|\beta_{k}|,D),$ тод $\gamma:[0,1]\rightarrow D,$ $\gamma(0)\in|\alpha_{k}|$ $\gamma(0)\in|\beta_{k}|.$ Зокрема, $f(\gamma(0))\in|\gamma_{k}|$ $f(\gamma(1))\in|\gamma^{\,\prime}_{k}|.$ В такому випадку, з спввдношень (5) (7) виплива, що $|f(\gamma)|\cap d_{1}\neq\varnothing\neq|f(\gamma)|\cap(D\setminus d_{1})$ при $k\geqslant\max\{k_{1},k_{2}\}.$ З огляду на [14, теорема 1.I.5.46] $|f(\gamma)|\cap\partial d_{1}\neq\varnothing,$ тобто, $|f(\gamma)|\cap S(z_{0},r_{1})\neq\varnothing,$ бо $\partial d_{1}\cap D\subset\sigma_{1}\subset S(z_{0},r_{1})$ за визначенням розрзу $\sigma_{1}.$ Нехай $t_{1}\in(0,1)$ таке, що $f(\gamma(t_{1}))\in S(z_{0},r_{1})$ $f(\gamma)|_{1}:=f(\gamma)|_{[t_{1},1]}.$ Без обмеження загальност можна вважати, що $f(\gamma)|_{1}\subset{\mathbb{R}}^{n}\setminus B(z_{0},r_{1}).$ Мркуючи так само для криво $f(\gamma)|_{1},$ можна знайти точку $t_{2}\in(t_{1},1)$ таку, що $f(\gamma(t_{2}))\in S(z_{0},r_{0}).$ Покладемо $f(\gamma)|_{2}:=f(\gamma)|_{[t_{1},t_{2}]}.$ Тод крива $f(\gamma)|_{2}$ пдкривою криво $f(\gamma)$ , крм того, $f(\gamma)|_{2}\in\Gamma(S(z_{0},r_{1}),S(z_{0},r_{0}),D^{\,\prime}).$ Без обмеження загальност можна вважати, що $f(\gamma)|_{2}\subset B(z_{0},r_{0}).$ Тим самим

$$\Gamma(|\alpha_{k}|,|\beta_{k}|,D)>\Gamma_{f}(z_{0},r_{1},r_{0})\,.$$

З останнього спввдношення по мноруванню модуля (див., напр., [15, теорема 1(c)])

$$M(\Gamma(|\alpha_{k}|,|\beta_{k}|,D))\leqslant M(\Gamma_{f}(z_{0},r_{1},r_{0}))\,.$$

(8)

Покладемо $\eta(t)=\left\{\begin{array}[]{rr}\frac{1}{r_{0}-r_{1}},&t\in[r_{1},r_{0}],\\ 0,&t\not\in[r_{1},r_{0}]\end{array}\right..$ Зауважимо, що $\eta$ задовольня спввдношення (3) при $r_{1}:=r_{1}$ $r_{2}:=r_{0}.$ Тод з (2) (8) ми отримамо, що

$$M(\Gamma(|\alpha_{k}|,|\beta_{k}|,D))\leqslant\frac{1}{(r_{0}-r_{1})^{n}}\int\limits_{D^{\,\prime}}Q(y)\,dm(y):=c<\infty\quad\forall k\geqslant\max\{k_{1},k_{2}\}\,,$$

(9)

оскльки $Q\in L^{1}(D).$ Спввдношення (9) суперечить умов (7). Отримана суперечнсть спростову припущення про вдсутнсть границ у вдображення $f$ в точц $x_{0}.$

Залишилось переврити рвнсть $\overline{f}(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}}_{P}.$ Очевидно, що $\overline{f}(\overline{D})\subset\overline{D^{\,\prime}}_{P}.$ Покажемо, що $\overline{D^{\,\prime}}_{P}\subset\overline{f}(\overline{D}).$ Справд, нехай $y_{0}\in\overline{D^{\,\prime}}_{P},$ тод або $y_{0}\in D^{\,\prime},$ або $y_{0}\in\partial E_{D^{\,\prime}}.$ Якщо $y_{0}\in D^{\,\prime},$ то $y_{0}=f(x_{0})$ $y_{0}\in\overline{f}(\overline{D}),$ оскльки за умовою $f$ – вдображення област $D$ на $D^{\,\prime}.$ Нарешт, нехай $y_{0}\in E_{D^{\,\prime}},$ тод через регулярнсть област $D^{\,\prime}$ знайдеться послдовнсть $y_{k}\in D^{\,\prime}$ така, що $\rho(y_{k},y_{0})\rightarrow 0$ при $k\rightarrow\infty,$ $y_{k}=f(x_{k})$ $x_{k}\in D,$ де $\rho$ – одна з можливих метрик в $\overline{D^{\,\prime}}_{P}.$ Через компактнсть простору $\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ ми можемо вважати, що $x_{k}\rightarrow x_{0},$ де $x_{0}\in\overline{D}.$ Помтимо, що $x_{0}\in\partial D,$ оскльки вдображення $f$ вдкритим. Тод $f(x_{0})=y_{0}\in\overline{f}(\partial D)\subset\overline{f}(\overline{D}).$ Теорема повнстю доведена.

3. Допомжн леми. Наступну лему доведено в [16, лема 2.1], див. також [3, лема 2.1].

Лема 1.  Нехай $D^{\,\prime}\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ – регулярна область, нехай $x_{m}\rightarrow P_{1},$ $y_{m}\rightarrow P_{2}$ при $m\rightarrow\infty,$ $P_{1},P_{2}\in\overline{D^{\,\prime}}_{P},$ $P_{1}\neq P_{2}.$ Припустимо, що $d_{m},g_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ – дв послдовност спадних областей, як вдповдають $P_{1}$ $P_{2},$ $d_{1}\cap g_{1}=\varnothing,$ $x_{0},y_{0}\in D^{\,\prime}\setminus(d_{1}\cup g_{1}).$ Тод снують як завгодно велик номери $k_{0}\in{\mathbb{N}},$ $M_{0}=M_{0}(k_{0})\in{\mathbb{N}}$ $0<t_{1}=t_{1}(k_{0}),t_{2}=t_{2}(k_{0})<1$ для яких виконано наступну умову: для всякого $m\geqslant M_{0}$ знайдуться непересчн крив

$$\gamma_{1,m}(t)=\quad\left\{\begin{array}[]{rr}\widetilde{\alpha}(t),&t\in[0,t_{1}],\\ \widetilde{\alpha_{m}}(t),&t\in[t_{1},1]\end{array}\right.\,,\quad\gamma_{2,m}(t)=\quad\left\{\begin{array}[]{rr}\widetilde{\beta}(t),&t\in[0,t_{2}],\\ \widetilde{\beta_{m}}(t),&t\in[t_{2},1]\end{array}\,,\right.$$

так, що

1) $\gamma_{1,m}(0)=x_{0},$ $\gamma_{1,m}(1)=x_{m},$ $\gamma_{2,m}(0)=y_{0}$ $\gamma_{2,m}(1)=y_{m};$

2) $|\gamma_{1,m}|\cap\overline{g_{k_{0}}}=\varnothing=|\gamma_{2,m}|\cap\overline{d_{k_{0}}};$

3) $\widetilde{\alpha_{m}}(t)\in d_{k_{0}+1}$ при $t\in[t_{1},1]$ $\widetilde{\beta_{m}}(t)\in g_{k_{0}+1}$ при $t\in[t_{2},1]$ (див. малюнок 4).

Наступне твердження доведено в [16, лема 2.2] для випадку гомеоморфзмв.

Лема 2. Нехай $D$ $D^{\,\prime}$ – област в ${\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ область $D^{\,\prime}$ регулярною, нехай $f$ – вдкрите, дискретне замкнене вдображення област $D$ на $D^{\,\prime},$ яке задовольня умову (2) в кожнй точц $y_{0}\in\overline{D^{\,\prime}}$ з деякою функцю $Q\in L^{1}(D^{\,\prime}).$ Нехай також $d_{m}$ – послдовнсть спадних областей, як вдповдають ланцюгу розрзв $\sigma_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ що лежать на сферах $S(\overline{x_{0}},r_{m})$ таких, що $\overline{x_{0}}\in\partial D^{\,\prime},$ причому $r_{m}\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty.$ Тод в умовах позначеннях леми id1 можна обрати номер $k_{0}\in{\mathbb{N}},$ для якого сну $0<N=N(k_{0},Q,D^{\,\prime})<\infty,$ незалежне вд $m$ $f,$ таке що

$$M(\Gamma_{m})\leqslant N,\qquad m\geqslant M_{0}=M_{0}(k_{0})\,,$$

де $\Gamma_{m}$ – см’я кривих $\gamma:[0,1]\rightarrow D$ в област $D$ таких, що $f(\gamma)\in\Gamma(|\gamma_{1,m}|,|\gamma_{2,m}|,D^{\,\prime}).$ Доведення.   Нехай $k_{0}$ – довльний номер, для якого виконуться твердження леми id1. За означенням криво $\gamma_{1,m}$ см’ $\Gamma_{m}$ ми можемо записати

$$\Gamma_{m}=\Gamma_{m}^{1}\cup\Gamma_{m}^{2}\,,$$

(10)

де $\Gamma_{m}^{1}$ – см’я кривих $\gamma\in\Gamma_{m}$ таких, що $f(\gamma)\in\Gamma(|\widetilde{\alpha}|,|\gamma_{2,m}|,D^{\,\prime})$ $\Gamma_{m}^{2}$ – см’я кривих $\gamma\in\Gamma_{m}$ таких, що $f(\gamma)\in\Gamma(|\widetilde{\alpha}_{m}|,|\gamma_{2,m}|,D^{\,\prime}).$

Враховуючи позначення леми id1, покладемо

$$\varepsilon_{0}:=\min\{{\rm dist}\,(|\widetilde{\alpha}|,\overline{g_{k_{0}}}),{\rm dist}\,(|\widetilde{\alpha}|,|\widetilde{\beta}|)\}>0\,.$$

Розглянемо тепер покриття множини $|\widetilde{\alpha}|$ наступного вигляду: $\bigcup\limits_{x\in|\widetilde{\alpha}|}B(x,\varepsilon_{0}/4).$ Оскльки $|\widetilde{\alpha}|$ компактом в $D^{\,\prime},$ знайдуться номери $i_{1},\ldots,i_{N_{0}}$ так, що $|\widetilde{\alpha}|\subset\bigcup\limits_{i=1}^{N_{0}}B(z_{i},\varepsilon_{0}/4),$ де $z_{i}\in|\widetilde{\alpha}|$ при $1\leqslant i\leqslant N_{0}.$ З огляду на [14, теорема 1.I.5.46] легко переконатися в тому, що

$$\Gamma(|\widetilde{\alpha}|,|\gamma_{2,m}|,D^{\,\prime})>\bigcup\limits_{i=1}^{N_{0}}\Gamma(S(z_{i},\varepsilon_{0}/4),S(z_{i},\varepsilon_{0}/2),A(z_{i},\varepsilon_{0}/4,\varepsilon_{0}/2))\,.$$

(11)

Зафксумо $\gamma\in\Gamma_{m}^{1},$ $\gamma:[0,1]\rightarrow D,$ $\gamma(0)\in|\widetilde{\alpha}|,$ $\gamma(1)\in|\gamma_{2,m}|.$ З спввдношення (11) виплива, що $f(\gamma)$ ма пдкриву $f(\gamma)_{1}:=f(\gamma)|_{[p_{1},p_{2}]}$ таку, що

$$f(\gamma)_{1}\in\Gamma(S(z_{i},\varepsilon_{0}/4),S(z_{i},\varepsilon_{0}/2),A(z_{i},\varepsilon_{0}/4,\varepsilon_{0}/2))$$

при деякому $1\leqslant i\leqslant N_{0}.$ Тод $\gamma|_{[p_{1},p_{2}]}$ такою кривою, яка з одного боку пдкривою $\gamma,$ а з ншого, належить до см’ $\Gamma_{f}(z_{i},\varepsilon_{0}/4,\varepsilon_{0}/2),$ бо

$$f(\gamma|_{[p_{1},p_{2}]})=f(\gamma)|_{[p_{1},p_{2}]}\in\Gamma(S(z_{i},\varepsilon_{0}/4),S(z_{i},\varepsilon_{0}/2),A(z_{i},\varepsilon_{0}/4,\varepsilon_{0}/2)).$$

Тим самим

$$\Gamma_{m}^{1}>\bigcup\limits_{i=1}^{N_{0}}\Gamma_{f}(z_{i},\varepsilon_{0}/4,\varepsilon_{0}/2)\,.$$

(12)

Покладемо

$$\eta(t)=\left\{\begin{array}[]{rr}4/\varepsilon_{0},&t\in[\varepsilon_{0}/4,\varepsilon_{0}/2],\\ 0,&t\not\in[\varepsilon_{0}/4,\varepsilon_{0}/2]\end{array}\right.\,.$$

Зауважимо, що функця $\eta$ задовольня спввдношення (3). Тод, за визначенням вдображення $f$ у (2), а також за спввдношенням (12) з огляду на напвадитивнсть модуля смей кривих (див. [11, теорема 6.2]), ми отримамо, що

$$M(\Gamma_{m}^{1})\leqslant\sum\limits_{i=1}^{N_{0}}M(\Gamma_{f}(z_{i},\varepsilon_{0}/4,\varepsilon_{0}/2))\leqslant\sum\limits_{i=1}^{N_{0}}\frac{N_{0}4^{n}\|Q\|_{1}}{\varepsilon^{n}_{0}}\,,\qquad m\geqslant M_{0}\,,$$

(13)

where $\|Q\|_{1}=\int\limits_{D^{\,\prime}}Q(x)\,dm(x).$ Дал, по [14, теорема 1.I.5.46] ми отримамо, що

$$\Gamma_{m}^{2}>\Gamma_{f}(\overline{x_{0}},r_{k_{0}+1},r_{k_{0}})\,.$$

Мркуючи так, як вище, покладемо

$$\eta(t)=\left\{\begin{array}[]{rr}1/(r_{k_{0}}-r_{k_{0}+1}),&t\in[r_{k_{0}+1},r_{k_{0}}],\\ 0,&t\not\in[r_{k_{0}+1},r_{k_{0}}]\end{array}\right.\,.$$

Тод з останнього спввдношення виплива, що

$$M(\Gamma_{m}^{2})\leqslant\frac{\|Q\|_{1}}{(r_{k_{0}}-r_{k_{0}+1})^{n}}\,,m\geqslant M_{0}\,.$$

(14)

Отже, з (10), (13) (14), з огляду на напвадитивнсть модуля смей кривих, виплива, що

$$M(\Gamma_{m})\leqslant\left(\frac{N_{0}4^{n}}{\varepsilon^{n}_{0}}+\frac{1}{(r_{k_{0}}-r_{k_{0}+1})^{n}}\right)\|Q\|_{1}\,,\quad m\geqslant M_{0}\,.$$

Права частина останнього спввдношення не залежить вд $m,$ так що ми можемо покласти $N:=\left(\frac{N_{0}4^{n}}{\varepsilon^{n}_{0}}+\frac{1}{(r_{k_{0}}-r_{k_{0}+1})^{n}}\right)\|Q\|_{1}.$ Лему id1 повнстю доведено. $\Box$