Метод Лапласа для найпростших даграм пружного розсяння скалярних частинок

На протяз довгого часу даграми Фейнмана використовуються як нструмент для розрахунку спостережних в експеримент квантово-польових процесв [1], проте достатньо ефективного методу розрахунку внескв даграм з петлями на сьогодншнй день не сну. Труднощ розрахункв нтегралв, що вдповдають даграмам Фейнмана разом з сумнвами в можливост застосування теор збурень у випадку великих значень константи зв’язку призвели до формулювання рзних феноменологчних пдходв до розрахункв експериментальних характеристик розсяння [2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11], що дозволяють уникнути прямих розрахункв багатовимрних нтегралв по чотиримпульсах вртуальних частинок. Серед цих моделей, найбльш популярними т, що пов’язан з реджонною теорю. Проблеми цих моделей детально розглядалися в роботах [12, 13]. Ще одним напрямком подолання труднощв, пов’язаних з розрахунком нтегралв, що вдповдають багатопетльовим даграмам Фейнмана застосування методу Монте-Карло для багатовимрних нтегралв [14, 15, 16]. Але застосування методу Монте-Карло складною процедурою, яка потребу великого обсягу чисельних розрахункв при цьому малоефективною з точки зору виявлення фзичних механзмв, вдповдальних за ту чи ншу поведнку величин, що спостергаються в експеримент. Метод, який ми збирамось запропонувати в цй робот значно простшим потребу значно меншого об’му обчислень. Цей метод оснований на застосуванн вдомого методу Лапласа [17] для багатовимрних нтегралв. Застосування методу Лапласа значно спрощу розрахунки внескв у перерзи безпетльових, а також деяких петльових даграм Фейнмана [12, 13, 18]. Вс даграми, що розглядалися в згаданих роботах мали таку властивсть, що особлив точки пднтегральних виразв, до яких застосовувався метод Лапласа, знаходилися поза областю нтегрування. Це дозволяло мал комплексн параметри фейнманвських знаменникв, як вдповдають за «правильний» обхд полюсв (ми будемо позначати х дал як зазвичай $i\varepsilon$), наблизити до нуля ще до розрахунку нтегралу. При розгляд даграм пружного розсяння, ми не мамо тако спрощено обставини. Для даграм пружного розсяння в област нтегрування можна видлити так пдмножини, на яких пднтегральний вираз стане нескнченим нтеграл втратить сенс, якщо згадан мал параметри наблизити до нуля. В такому випадку наблизити параметри до нуля ще до розрахунку нтегралу неможливо. Тому до проблеми чисельного розрахунку нтегралу додаться проблема чисельного здйснення граничного переходу. З ншого боку, оскльки нтеграл в кнцевому рахунку сну, це означа, що нескнченост пднтегрального виразу, що виникають при наближенн $i\varepsilon$ до нуля повинн компенсуватися наближенням до нуля мр цих пдмножин, на яких ц нескнченост досягаються. Тобто при ненульовому, але малому $i\varepsilon$ до граничного переходу пднтегральний вираз буде мати рзкий максимум, «висота» якого наближатиметься до нескнченост при $i\varepsilon\to 0.$ Але й «ширина» максимуму також наближатиметься до нуля при $i\varepsilon\to 0$ ц два ефекти повинн компенсувати один одного. Вже ця обставина могла б дозволити застосувати до розрахунку нтегралу метод Лапласа, в якому роль «ширини» максимуму визначаться детермнантом матриц других похдних вд логарифму пднтегрального виразу в окол точки максимуму. Однак метод Лапласа можна застосувати простше математично бльш обрунтовано за допомогою алгоритму, який пояснимо на приклад найпростших петльових даграм пружного розсяння. Цей алгоритм плануться застосовувати для даграм пружного розсяння з довльною клькстю петель. Метою роботи запропонувати ефективний метод розрахунку даграм Р.Фейнмана застосувати його на приклад найпростшо даграми з одню петлею. Розглянемо найпростшу даграму пружного розсяння з одню петлею (Рис.1). Оскльки у експериментах з пружного розсяння адронв, наприклад протон-протонного розсяння, найбльший нтерес представля модель взамодючих багаточастинкових [19, 20], бспнорного (протонного) глюбольного полв. Однак така модель потребу великого об’му обчислень, тому в данй робот ми пропонумо розглянути модель з скалярними частинками, яка вдповда розсянню мезонв. Аналтичний вираз, що вдповда даграм на Рис.1 ма вид:

$$\begin{split}&A_{1}=G^{4}\int{d^{4}k}\frac{1}{{M_{\mu}^{2}-\left({P_{1}-k}\right)^{2}-i\varepsilon}}\frac{1}{{M_{\mu}^{2}-\left({P_{2}+k}\right)^{2}-i\varepsilon}}\times\\ &\times\frac{1}{{M_{G}^{2}-k^{2}-i\varepsilon}}\frac{1}{{M_{G}^{2}-\left({P_{1}-P_{3}-k}\right)^{2}-i\varepsilon}}.\\ \end{split}$$

(1)

Позначення ${{M}_{\mu}}$ i ${{M}_{G}}$ означають масу мезону масу глюболу вдповдно. Вс величини розглядаються обзрозмреними на масу мезону. Позначення $G$ означа ефективну константу зв’язку. Маса глюболу константа $G$ озглядаються як пдгнн параметри задач.

Якщо ми за допомогою методу Лапласа будемо шукати точки максимуму пднтегрального виразу до $i\varepsilon\to 0$, то значення пднтегрально функц в точц максимуму буде наближатися до нескнченност. Окрм того, сама функця, а вдтак i логарифм не можна буде представити рядом Тейлора обмежитися в цьому ряд доданками другого порядку. Для розв’язку зазначено проблеми ми пропонумо наступний пдхд. Розглянемо ситуацю, коли $i\varepsilon$ ще не наближене до 0, але ма мале значення. Пднтегральний вираз в формул (1) мстить добуток чотирьох знаменникв. Пд «знаменниками» будемо мати на уваз вирази:

$$\begin{array}[]{l}Z_{1}=M_{\mu}^{2}-\left({P_{1}-k}\right)^{2},Z_{2}=M_{\mu}^{2}-\left({P_{2}+k}\right)^{2},\\ Z_{3}=M_{G}^{2}-k^{2},Z_{4}=M_{G}^{2}-\left({P_{1}-P_{3}-k}\right)^{2}.\\ \end{array}$$

(2)

Тобто, мова йде про вирази, як залишилися б у знаменниках дробв у (1) псля граничного переходу $i\varepsilon\to 0$ . Внаслдок малост основний внесок в нтеграл буде вносити область, в якй найбльша кльксть знаменникв (2) дорвню нулю. Якщо цю кльксть позначити як $n$, то на нй пднтегральний вираз матиме величину ${1\mathord{\left/{\vphantom{1{\varepsilon^{n}}}}\right.\kern-1.2pt}{\varepsilon^{n}}}$ чим бльше буде $n$, тим бльшою буде ця величина.

Оскльки величина ${{A}_{1}},$ яка визначаться спввдношенням (1) Лоренц-нварантною, можна розраховувати в будь-якй систем вдлку. З мркувань зручност розрахунку в якост системи вдлку оберемо систему центру мас вихдних частинок. При цьому третю координатну всь системи координат спрямумо уздовж тривимрного мпульсу ${{\vec{P}}_{1}},$ першу оберемо перпендикулярно третй, але так щоб вона належала площин мпульсв ${{\vec{P}}_{1}}$ ${{\vec{P}}_{3}}$, а другу - перпендикулярно площин першо третьо так, щоб утворилася права система координат.

Розглянемо системи рвнянь, як утворюватимуться, якщо одночасно прирвняти до нуля два знаменники з тих, що наведен в (2). Розглянемо спочатку так комбнац, в яких один з знаменникв вдповда горизонтальнй лн на рис.1, а один - вертикальнй. Почнемо з пари знаменникв $Z_{2}$ $Z_{3}$. Якщо записати для цих знаменнникв вирази по вдношенню до системи центру мас вихдних частинок, то отримамо систему рвнянь

$$\begin{split}\left\{\begin{array}[]{l}M_{\mu}^{2}-\left({{{\sqrt{s}}\mathord{\left/{\vphantom{{\sqrt{s}}2}}\right.\kern-1.2pt}2}+k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({-P+k^{3}}\right)^{2}=0,\\ M_{G}^{2}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({k^{3}}\right)^{2}=0.\\ \end{array}\right.\end{split}$$

(3)

Оскльки обидва вирази в лвх частинах рвнянь системи (3) повинн дорвнювати нулю, як наслдок - вони повинн дорвнювати один одному:

$$\begin{array}[]{l}M_{\mu}^{2}-\left({{{\sqrt{s}}\mathord{\left/{\vphantom{{\sqrt{s}}2}}\right.\kern-1.2pt}2}+k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({P-k^{3}}\right)^{2}=\\ =M_{G}^{2}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({k^{3}}\right)^{2}.\\ \end{array}$$

(4)

З цього рвняння видно, що квадратичн по компонентам чотириветора $k$ доданки однаково входять в обидв частини рвност. Тому х можна вдняти вд обох частин рвност. В результат отримамо простий зв’язок мж компонентами $k^{0}$ i $k^{3}$:

$$k^{0}=-\frac{{2P}}{{\sqrt{s}}}k^{3}-\frac{{M_{G}^{2}}}{{\sqrt{s}}}.$$

(5)

Пдставляючи (5) в друге рвняння системи (3), отримамо:

$$M_{G}^{2}-\left({-\frac{{2P}}{{\sqrt{s}}}k^{3}-\frac{{M_{G}^{2}}}{{\sqrt{s}}}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({k^{3}}\right)^{2}=0.$$

(6)

Розкриваючи в цьому вираз дужки видляючи повний квадрат по $k^{3}$ псля перетворення отримамо

$$M_{G}^{2}\left({1-\frac{{M_{G}^{2}}}{{4M_{\mu}^{2}}}}\right)+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\frac{{4M_{\mu}^{2}}}{s}\left({k^{3}-\frac{{M_{G}^{2}P}}{{2M_{\mu}^{2}}}}\right)^{2}=0.$$

(7)

Приймаючи умову

$$M_{G}\leq 2M_{\mu}$$

(8)

як це обговорювалося у вступ, бачимо що у випадку коли реалзуться знак <<менше>> рвняння (7) не ма жодного розв’язку, а у випадку <<дорвню>> будемо мати лише одну трйку чисел $k^{1},k^{2},k^{3}$ яка задовольня цьому рвнянню, але з одним значенням $k^{0},$ що знайдеться з (5) утворить множину нульово мри в област нтегрування (1) тому не дасть внеску в нтеграл. Отже рвняння системи (3) несумсними знаменники $Z_{2}$ $Z_{3}$ одночасно в нуль не обертаються.

Для першого третього знаменникв отримумо систему

$$\left\{\begin{array}[]{l}M_{\mu}^{2}-\left({{{\sqrt{s}}\mathord{\left/{\vphantom{{\sqrt{s}}2}}\right.\kern-1.2pt}2}-k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({P-k^{3}}\right)^{2}=0,\\ M_{G}^{2}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({k^{3}}\right)^{2}=0.\\ \end{array}\right.$$

(9)

Ця система вдрзняться вд (3) лише замною $k^{0}\to-k^{0}.$ Роблячи таку замну отримамо ту ж систему що й (3), вдповдно з тим самим висновком, що така система не ма розв’язкв. Отже перший третй знаменники одночасно нулю дорвнювати не можуть.

Для першого четвертого знаменникв отримамо систему

$$\left\{\begin{array}[]{l}M_{\mu}^{2}-\left({\frac{{\sqrt{s}}}{2}-k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({P-k^{3}}\right)^{2}=0,\\ M_{G}^{2}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({-P\sin\left(\theta\right)-k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({P\left({1-\cos\left(\theta\right)}\right)-k^{3}}\right)^{2}=0.\\ \end{array}\right.$$

(10)

Тут якзазвичай $\theta$ позначено кут мж векторами $\vec{P}_{1}$ $\vec{P}_{3}$ . Або при нашому вибор всв, $\theta$ кут, який вектор $\vec{P}_{3}$ утворю з третьою координатною вссю (кут з першою вссю при обговореному вибор системи координат буде ${\pi\mathord{\left/{\vphantom{\pi 2}}\right.\kern-1.2pt}2}-\theta,$ а з другою -${\pi\mathord{\left/{\vphantom{\pi 2}}\right.\kern-1.2pt}2}$ )

$$\left\{\begin{array}[]{l}\sqrt{s}k^{0}-2Pk_{3}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({k^{3}}\right)^{2}=0,\\ M_{G}^{2}+2P^{2}\left({1-\cos\left(\theta\right)}\right)+2P\sin\left(\theta\right)k^{1}+2P\cos\left(\theta\right)k^{3}-\\ -2Pk_{3}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({k^{3}}\right)^{2}=0.\\ \end{array}\right.$$

(11)

Знов прирвнюючи вирази в лвих частинах рвностей (11), як це було зроблено для (3), матимемо:

$$k^{0}=\frac{{M_{G}^{2}+2P^{2}\left({1-\cos\left(\theta\right)}\right)+2P\left({\sin\left(\theta\right)k^{1}+\cos\left(\theta\right)k^{3}}\right)}}{{\sqrt{s}}}.$$

(12)

Пдставляючи це спввдношення в друге з рвнянь системи (10) отримумо

$$\begin{split}M_{G}^{2}+2P^{2}\left({1-\cos\left(\theta\right)}\right)+2P\sin\left(\theta\right)k^{1}+2P\cos\left(\theta\right)k^{3}-2Pk^{3}-\\ -\left({\frac{{M_{G}^{2}+2P^{2}\left({1-\cos\left(\theta\right)}\right)+2P\sin\left(\theta\right)k^{1}+2P\cos\left(\theta\right)k^{3}}}{{\sqrt{s}}}}\right)^{2}+\\ +\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({k^{3}}\right)^{2}=0.\\ \end{split}$$

(13)

Дал зручно перейти до нових координат

$$\left\{\begin{array}[]{l}\sin\left(\theta\right)k^{1}+\cos\left(\theta\right)k^{3}=q^{1},\\ \cos\left(\theta\right)k^{1}-\sin\left(\theta\right)k^{3}=q^{3},\\ k^{2}=q^{2}.\\ \end{array}\right.$$

(14)

В цих координатах рвняння (13) прийма вид

$$\begin{split}M_{G}^{2}+2P^{2}\left({1-\cos\left(\theta\right)}\right)+2Pq^{1}-2P\left({\cos\left(\theta\right)q^{1}-\sin\left(\theta\right)q^{3}}\right)-\\ -\left({\frac{{M_{G}^{2}+2P^{2}\left({1-\cos\left(\theta\right)}\right)+2Pq^{1}}}{{\sqrt{s}}}}\right)^{2}+\left({q^{1}}\right)^{2}+\left({q^{2}}\right)^{2}+\left({q^{3}}\right)^{2}=0.\\ \end{split}$$

(15)

Видляючи в цьому спввдношенн повн квадрати по $q^{1}$ i $q^{3}$ псля перетворень, отримамо спввдношення:

$$\begin{split}&M_{G}^{2}\left({1-\frac{{M_{G}^{2}}}{{4M_{\mu}^{2}}}}\right)+\\ &+\frac{{4M_{\mu}^{2}}}{s}\left({q^{1}+\frac{{P\left({2M_{\mu}^{2}\left({1-\cos\left(\theta\right)}\right)-M_{G}^{2}}\right)}}{{2M_{\mu}^{2}}}}\right)^{2}+\left({q^{2}}\right)^{2}+\left({q^{3}+P\sin\left(\theta\right)}\right)^{2}=0.\\ \end{split}$$

(16)

З цього спввдношення видно, що й $Z_{1}$ $Z_{4}$ не можуть дорвнювати нулю одночасно.

Для другого четвертого знаменникв отримамо систему

$$\begin{split}\left\{\begin{array}[]{l}M_{\mu}^{2}-\left({{{\sqrt{s}}\mathord{\left/{\vphantom{{\sqrt{s}}2}}\right.\kern-1.2pt}2}+k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({-P+k^{3}}\right)^{2}=0,\\ M_{G}^{2}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({-P\sin\left(\theta\right)-k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({P\left({1-\cos\left(\theta\right)}\right)-k^{3}}\right)^{2}=0.\\ \end{array}\right.\end{split}$$

(17)

яка знов вдрзняться вд (10) лише замною $k^{0}$ на $-k^{0}.$ Тому вводячи замсть $k^{0}$ нову змнну $q^{0}=-k^{0}$ отримамо систему, яка не ма розв’язкв. Це означа, що й система (17) також розв’язкв не ма.

Отже можемо зробити висновок, що жоден з знаменникв, що вдповдають вертикальним лням не дорвню одночасно нулю разом з жодним з знаменникв, що вдповдають горизонтальним лням. Звдси можемо зробити висновок, що ан вс чотири знаменники, ан жодн три з них не можуть дорвнювати нулю одночасно.

Розглянемо тепер можливсть одночасного обертання в нуль для двох знаменникв, що вдповдають горизонтальним лням даграми рис.1, тобто першого другого знаменникв. Вдповдна система рвнянь в систем центру мас вихдних частинок ма вид:

$$\begin{split}\left\{\begin{array}[]{l}M_{\mu}^{2}-\left({{\left({\sqrt{s}}/{2}\;-{{k}^{0}}\right)}^{2}}-{{\left({{k}^{1}}\right)}^{2}}-{{\left({{k}^{2}}\right)}^{2}}-{{\left(P-{{k}^{3}}\right)}^{2}}\right)=0,\\ M_{\mu}^{2}-\left({{\left({\sqrt{s}}/{2}\;+{{k}^{0}}\right)}^{2}}-{{\left({{k}^{1}}\right)}^{2}}-{{\left({{k}^{2}}\right)}^{2}}-{{\left(-P+{{k}^{3}}\right)}^{2}}\right)=0.\\ \end{array}\right.\end{split}$$

(18)

Враховуючи, що ${P^{2}}={s\mathord{\left/{\vphantom{s4}}\right.\kern-1.2pt}4}-M_{\mu}^{2}$ , ц два рвняння можна переписати в вид:

$$\begin{cases}\sqrt{s}{{k}^{0}}-{{\left({{k}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left({{k}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{k}^{2}}\right)}^{2}}-2P{{k}^{3}}+{{\left({{k}^{3}}\right)}^{2}}=0,\\ -\sqrt{s}{{k}^{0}}-{{\left({{k}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left({{k}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{k}^{2}}\right)}^{2}}-2P{{k}^{3}}+{{\left({{k}^{3}}\right)}^{2}}=0.\\ \end{cases}$$

(19)

Вднмаючи вд першого з цих рвнянь друге отримамо $2\sqrt{s}{{k}^{0}}=0$, звдки $k^{0}=0$. Пдставляючи $k^{0}=0$ в будь-яке з рвнянь системи (19) псля перетворень отримамо рвняння ${{\left({{k}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{k}^{2}}\right)}^{2}}+{{\left({{k}^{3}}-P\right)}^{2}}={{P}^{2}}.$

Отже серед множини стовпцв виду

$$k=\left(\begin{matrix}{{k}^{0}}\\ {{k}^{1}}\\ {{k}^{2}}\\ {{k}^{3}}\\ \end{matrix}\right)$$

можемо видлити пдмножину тих стовпцв, компоненти яких задовольняють систем рвнянь

$$\begin{cases}{{k}^{0}}=0,\\ {{\left({{k}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{k}^{2}}\right)}^{2}}+{{\left({{k}^{3}}-P\right)}^{2}}={{P}^{2}}.\\ \end{cases}$$

(20)

Цю пдмножину будемо дал називати <<пдмножиною 1 >>. На цй пдмножин перш два знаменник дорвнюють нулю тому ця пдмножина да внесок в нтеграл максимально можливого порядку ${1}/{{{\varepsilon}^{2}}}\;$. В наступному роздл ми розглянемо внесок пдмножини 1 в нтеграл (1).

Розглянемо тепер можливсть рвност нулю третього четвертого знаменникв одночасно. Перед тим як розглядати вдповдну систему рвнянь зручно зробити замну змнних нтегрування. Псля замни мамо

$$\begin{split}&{{A}_{1}}={G^{4}}\int{{{d}^{4}}q}\frac{1}{M_{\mu}^{2}-{{\left(\frac{1}{2}\left({{P}_{1}}+{{P}_{3}}\right)-q\right)}^{2}}-i\varepsilon}\frac{1}{M_{\mu}^{2}-{{\left(\frac{1}{2}\left({{P}_{4}}+{{P}_{2}}\right)+q\right)}^{2}}-i\varepsilon}\\ &\frac{1}{M_{G}^{2}-{{\left(\frac{1}{2}\left({{P}_{1}}-{{P}_{3}}\right)+q\right)}^{2}}-i\varepsilon}\frac{1}{M_{G}^{2}-{{\left(\frac{1}{2}\left({{P}_{1}}-{{P}_{3}}\right)-q\right)}^{2}}-i\varepsilon}.\\ \end{split}$$

(21)

Також спростити подальший розгляд можна спецальним вибором напрямкв координатних всв в систем центру мас вихдних частинок. Але можна ввести нов зручнш координати. Оскльки

$$\left|{{{\vec{P}}}_{1}}\right|=\left|{{{\vec{P}}}_{2}}\right|=\left|{{{\vec{P}}}_{3}}\right|=\left|{{{\vec{P}}}_{4}}\right|=\sqrt{{s}/{4}\;-M_{\mu}^{2}}\equiv P$$

то паралелограм, побудований на векторах ${{\vec{P}}_{1}}$ ${{\vec{P}}_{3}}$ ромбом його дагонал, уздовж яких напрямлен вектори ${{\vec{P}}_{1}}+{{\vec{P}}_{3}}$ ${{\vec{P}}_{1}}-{{\vec{P}}_{3}}$ перпендикулярними. Тому зручно всь 3 спрямувати уздовж вектору ${{\vec{P}}_{1}}-{{\vec{P}}_{3}}$, а всь 1 – уздовж ${{\vec{P}}_{1}}+{{\vec{P}}_{3}}$. Всь 2 залишаться спрямувати перпендикулярно площин 1 3 так, щоб утворилася права система. Окрм того оскльки ${{\vec{P}}_{4}}=-{{\vec{P}}_{3}},{{\vec{P}}_{2}}=-{{\vec{P}}_{1}}$, вектор ${{\vec{P}}_{4}}+{{\vec{P}}_{2}}$, напрямлений протилежно ${{\vec{P}}_{1}}+{{\vec{P}}_{3}}$, тобто у вд’мному напрямку вс 1. Тод

$$\begin{split}&\frac{1}{2}\left({{P}_{1}}-{{P}_{3}}\right)=\left(\begin{matrix}0\\ 0\\ 0\\ \frac{1}{2}\left|{{{\vec{P}}}_{1}}-{{{\vec{P}}}_{3}}\right|\\ \end{matrix}\right),\frac{1}{2}\left({{P}_{1}}+{{P}_{3}}\right)=\left(\begin{matrix}{\sqrt{s}}/{2}\;\\ \frac{1}{2}\left|{{{\vec{P}}}_{1}}+{{{\vec{P}}}_{3}}\right|\\ 0\\ 0\\ \end{matrix}\right),\\ &\frac{1}{2}\left({{P}_{2}}+{{P}_{4}}\right)=\left(\begin{matrix}{\sqrt{s}}/{2}\;\\ -\frac{1}{2}\left|{{{\vec{P}}}_{1}}+{{{\vec{P}}}_{3}}\right|\\ 0\\ 0\\ \end{matrix}\right).\\ \end{split}$$

(22)

Компоненти цих стовпцв можна виразити через нваранти Манделстама:

$$\begin{split}&\frac{1}{2}\left({{P}_{1}}-{{P}_{3}}\right)=\left(\begin{matrix}0\\ 0\\ 0\\ {\sqrt{\left|t\right|}}/{2}\;\\ \end{matrix}\right),\frac{1}{2}\left({{P}_{1}}+{{P}_{3}}\right)=\left(\begin{matrix}{\sqrt{s}}/{2}\;\\ \sqrt{{{P}^{2}}-{\left|t\right|}/{4}\;}\\ 0\\ 0\\ \end{matrix}\right),\\ &\frac{1}{2}\left({{P}_{2}}+{{P}_{4}}\right)=\left(\begin{matrix}{\sqrt{s}}/{2}\;\\ -\sqrt{{{P}^{2}}-{\left|t\right|}/{4}\;}\\ 0\\ 0\\ \end{matrix}\right).\\ \end{split}$$

(23)

З урахуванням цих спввдношень, внесок даграми рис.1 може бути записаний в вид, в якому третй четвертий знаменники приймають найбльш простий вид:

$$\begin{split}&{{A}_{1}}={{G}^{4}}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{d{{q}^{0}}}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{d{{q}^{1}}}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{d{{q}^{2}}}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{d{{q}^{3}}}\\ &\frac{1}{M_{\mu}^{2}-{{\left({\sqrt{s}}/{2}\;-{{q}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left(\sqrt{{{P}^{2}}-{\left|t\right|}/{4}\;}-{{q}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{2}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{3}}\right)}^{2}}-i\varepsilon}\\ &\frac{1}{M_{\mu}^{2}-{{\left({\sqrt{s}}/{2}\;+{{q}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left(\sqrt{{{P}^{2}}-{\left|t\right|}/{4}\;}-{{q}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{2}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{3}}\right)}^{2}}-i\varepsilon}\\ &\frac{1}{M_{G}^{2}-{{\left({{q}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{2}}\right)}^{2}}+{{\left({\sqrt{\left|t\right|}}/{2}\;+{{q}^{3}}\right)}^{2}}-i\varepsilon}\\ &\frac{1}{M_{G}^{2}-{{\left({{q}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{2}}\right)}^{2}}+{{\left({\sqrt{\left|t\right|}}/{2}\;-{{q}^{3}}\right)}^{2}}-i\varepsilon}.\\ \end{split}$$

(24)

Вдповдно, вимагаючи щоб третй четвертий знаменники дорвнювали нулю, отримамо систему рвнянь

$$\begin{cases}&M_{G}^{2}+{\left|t\right|}/{4}\;-{{\left({{q}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{2}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{3}}\right)}^{2}}+\sqrt{\left|t\right|}{{q}^{3}}=0,\\ &M_{G}^{2}+{\left|t\right|}/{4}\;-{{\left({{q}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{2}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{3}}\right)}^{2}}-\sqrt{\left|t\right|}{{q}^{3}}=0.\\ \end{cases}.$$

(25)

Розв’язуючи цю систему отримамо умови на пдмножину множини стовпцв

$$q=\left(\begin{matrix}{{q}^{0}}\\ {{q}^{1}}\\ {{q}^{2}}\\ {{q}^{3}}\\ \end{matrix}\right),$$

по компонентах яких здйснються нтегрування в (24), на якй дорвнюють нулю одночасно третй четвертий знаменники. Цю пдмножину, яку дал будемо називати << пдмножиною 2>> утворюють стовпц, компоненти яких задовольняють систем рвнянь:

$$\begin{cases}&{{q}^{3}}=0,\left(\sqrt{\left|t\right|}\neq 0\right)\\ &M_{G}^{2}+{\left|t\right|}/{4}\;-{{\left({{q}^{0}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{1}}\right)}^{2}}+{{\left({{q}^{2}}\right)}^{2}}=0.\\ \end{cases}.$$

(26)

Умова $\left(\sqrt{\left|t\right|}\neq 0\right)$ означа що випадок $t=0,$ ми збирамось розглядати як границю виразу (24) при наближенн $t\to-0.$ Бльш докладно цю границю ми розглянемо дал. Пдмножина 2, яка визначаться рвняннями (26) також як розглянута вище пдмножина 1 вносить в нтеграл (24), або в (21) внесок найбльшого можливого порядку ${1}/{{{\varepsilon}^{2}}}\;$. Розглянемо тепер послдовно внески пдмножин 1 2 в нтеграл, що вдповда даграм рис.1.

Для опису внеску пдмножини 1 зручно розглядати нтеграл в змнних нтегрування $k,$ тобто в вид нтеграла (1), в той час як для пдмножини 2 буде зручнше виходити з представлення нтегралу в вид (21). Обираючи вс координат таким чином щоб всь 3 була спрямована уздовж вектору $\vec{P_{1}},$ всь 1 була спрямована перпендикулярно вс 3 в тй площин, в якй лежать вс чотири вектори $\vec{P_{1}},\vec{P_{2}},\vec{P_{3}},\vec{P_{4}},$ а всь 2 була перпендикулярна цй площин утворювала з всями 1 3 праву систему координат, для нтеграла (1) отримамо вираз:

$$\begin{split}&A_{1}=G^{4}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dk_{0}}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dk_{1}}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dk_{2}}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dk_{3}}\\ &\frac{1}{{M_{\mu}^{2}-\left({\left({\frac{{\sqrt{s}}}{2}-k^{0}}\right)^{2}-\left({k^{1}}\right)^{2}-\left({k^{2}}\right)^{2}-\left({P-k^{3}}\right)^{2}}\right)-i\varepsilon}}\\ &\frac{1}{{M_{\mu}^{2}-\left({\left({\frac{{\sqrt{s}}}{2}+k^{0}}\right)^{2}-\left({k^{1}}\right)^{2}-\left({k^{2}}\right)^{2}-\left({-P+k^{3}}\right)^{2}}\right)-i\varepsilon}}\\ &\frac{1}{{M_{G}^{2}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({k^{3}}\right)^{2}-i\varepsilon}}\\ &\frac{1}{{M_{G}^{2}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({-P\sin\left(\theta\right)-k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({P\left({1-\cos\left(\theta\right)}\right)-k^{3}}\right)^{2}-i\varepsilon}}\\ \end{split}$$

(27)

Псля перетворень з урахуванням спввдношення $P^{2}={s\mathord{\left/{\vphantom{s4}}\right.\kern-1.2pt}4}-M_{\mu}^{2}$ нтеграл можна переписати в вид:

$$\begin{split}&A_{1}=G^{4}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dk_{0}}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dk_{1}}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dk_{2}}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dk_{3}}\times\\ &\times\frac{1}{{+\sqrt{s}k^{0}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}-2Pk^{3}+\left({k^{3}}\right)^{2}-i\varepsilon}}\times\\ &\times\frac{1}{{-\sqrt{s}k^{0}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}-2Pk^{3}+\left({k^{3}}\right)^{2}-i\varepsilon}}\times\\ &\times\frac{1}{{M_{G}^{2}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({k^{3}}\right)^{2}-i\varepsilon}}\times\\ &\times\frac{1}{{M_{G}^{2}-\left({k^{0}}\right)^{2}+\left({-P\sin\left(\theta\right)-k^{1}}\right)^{2}+\left({k^{2}}\right)^{2}+\left({P\left({1-\cos\left(\theta\right)}\right)-k^{3}}\right)^{2}-i\varepsilon}}.\\ \end{split}$$

(28)

Дал зручно перейти в нтеграл до сферичних координат $q,\theta_{1},\varphi,$ як введемо у звичайний спосб:

$$q_{3}=q\cos\left({\theta_{1}}\right),q_{2}=q\sin\left({\theta_{1}}\right)\sin\left(\varphi\right),q_{1}=q\sin\left({\theta_{1}}\right)\cos\left(\varphi\right)$$

(29)

Псля замни (29) нтеграл (28) прийма вид:

$$\begin{split}&A_{1}=G^{4}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dk_{0}}\int\limits_{0}^{+\infty}{q^{2}dq}\int\limits_{0}^{\pi}{\sin\left({\theta_{1}}\right)d\theta_{1}}\int\limits_{0}^{2\pi}d\varphi\times\\ &\times\frac{1}{{+\sqrt{s}k^{0}-\left({k^{0}}\right)^{2}+q^{2}-P^{2}-i\varepsilon}}\frac{1}{{-\sqrt{s}k^{0}-\left({k^{0}}\right)^{2}+q^{2}-P^{2}-i\varepsilon}}\times\\ &\times\frac{1}{{M_{G}^{2}-\left({k^{0}}\right)^{2}+q^{2}+2Pq\cos\left({\theta_{1}}\right)+P^{2}-i\varepsilon}}\times\\ &\times\frac{1}{{M_{G}^{2}-\left({k^{0}}\right)^{2}+P^{2}+q^{2}+2P\sin\left(\theta\right)q\sin\left({\theta_{1}}\right)\cos\left(\varphi\right)+2P\cos\left(\theta\right)q\cos\left({\theta_{1}}\right)-i\varepsilon}}\\ \end{split}$$

(30)

Сенс переходу до сферичних координат поляга в тому що пдмножина 1 тепер описуться дуже простими рвняннями:

$$\begin{cases}k^{0}=0,\\ q=P.\\ \end{cases}$$

(31)

Отже, кожна точка област нтегрування визначаться чотирма координатами

$$\left({\begin{array}[]{*{20}c}{k^{0}}\\ q\\ {\theta_{1}}\\ \varphi\\ \end{array}}\right)$$

Якщо взяти довльну точку, що належить пдмножин 1, то координати ${k^{0}}$ $q$ визначаються системою (31). Координати $\theta_{1}$ $\varphi$ можуть бути довльними в звичайних нтервалах для сферичних змнних. Отже змнюючи $\theta_{1}$ $\varphi$ ми будемо зсуватися з обрано точки уздовж пдмножини 1, а змнюючи ${k^{0}}$ $q$ ми будемо змщуватися з вдповдно поверхн в област нтегрування в (30). Отже уздовж поверхн (31) пднтегральний вираз ма максимум величиною ${1}/{{{\varepsilon}^{2}}}\;$. При цьому <<ширина максиму>> визначаться залежнстю пднтегрального виразу вд змнних ${k^{0}}$ $q$. Як обговорювалося ранше у вступ, ця <<ширина максиму>> по $\varepsilon$ для кожно з цих змнних. Це буде дал пдтверджено бльш докладними мркуваннями. Але перед тим буде зручно вддлити внесок пдмножини 1 вд внеску пдмножини 2, бо нтеграл (30) мстить внески обох пдмножин.

Для вддлення внеску одн пдмножини вд внеску ншо, розглянемо процедуру, яка пролюстрована на рис.2,рис.3,рис.4.

Припустимо $\varepsilon$ ще не наближено до нуля, але малим. Припустимо, що ми мамо функцю як на рис.2 з двома максимумами. Вдстань мж максимумами не нульовою (в нашому випадку це так внаслдок доведеного у попередньому роздл неперекриття поверхонь, що вдповдають пдмножинам 1 2) . При цьому ця вдстань не зменшуться з зменшенням $\varepsilon$ (неперекриття ма мсце за довльного значення $\varepsilon$ ). Тому якщо ми взьмемо за характерний масштаб $\varepsilon$, то вдстань мж максимумами буде великою. Тод можна обрати таке достатньо велике додатне число $h,$ що на кнцях промжку $\left[{{x}_{0}}-h\varepsilon,{{x}_{0}}+h\varepsilon\right]$ (рис.2) функця встига суттво зменшитися у порвнянн з значенням в точц максимуму. Тод внеском цього максимуму в нтеграл вд функц, будемо вважати нтеграл по промжку $\left[{{x}_{0}}-h\varepsilon,{{x}_{0}}+h\varepsilon\right].$ Тобто

$$\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{f\left(x\right)}dx\approx{{\left(\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{f\left(x\right)}dx\right)}^{1\max}}+{{\left(\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{f\left(x\right)}dx\right)}^{2\max}}$$

(32)

Тут ${{\left(\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{f\left(x\right)}dx\right)}^{1\max}}$i ${{\left(\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{f\left(x\right)}dx\right)}^{2\max}}$ ми позначили внески вдповдно першого другого максимуму. Тод, виходячи з сказаного:

$${{\left(\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{f\left(x\right)}dx\right)}^{1\max}}\approx\int\limits_{{{x}_{0}}-h\varepsilon}^{{{x}_{0}}+h\varepsilon}{f\left(x\right)}dx$$

(33)

Якщо тепер зробити замну $x={{x}_{0}}+\varepsilon y,$ то мра нтегрування мститиме множник $\varepsilon$ в чисельнику, в той час як максимальне значення пднтегрально функц мститиме аналогчний множник в знаменнику (рис.2). Псля того як ц множники скоротяться можемо перейти до границ $\varepsilon\to+0.$ Тод як показано на (рис.2) при переход до границ $\varepsilon\to+0$ другий максимум зсуваться на нескнченсть, в нас залишаться нтеграл лише вд першого максимуму в промжку $\left[-h,h\right]$ (рис.3)

Тепер ми можемо, знову ж таки в дус методу Лапласа, наблизити $h$ до нескнченост (рис.4), аналтично продовжуючи пднтегральну функцю на всю числову пряму, бо основний внесок в нтеграл буде вносити достатньо малий окл точки максимуму.

Граничний перехд $h\to+\infty$ позбавля нас необхдност задавати конкретне значення $h.$

Застосумо тепер описану процедуру до нтегралу (30). Отже замсть нтегралу (30), розглянемо нтеграл по деякому околу пдмножини 1, що визначаться формулами (31).

$$\begin{split}&A_{1}^{\left\{1\right\}}={{G}^{4}}\int\limits_{-h\varepsilon}^{h\varepsilon}{d{{k}_{0}}}\int\limits_{P-l\varepsilon}^{P+l\varepsilon}{{{q}^{2}}dq}\int\limits_{0}^{\pi}{\sin\left({{\theta}_{1}}\right)d{{\theta}_{1}}}\int\limits_{0}^{2\pi}{d}\phi\times\\ &\times\frac{1}{+\sqrt{s}{{k}^{0}}-{{\left({{k}^{0}}\right)}^{2}}+\left(q-P\right)\left(q+P\right)-i\varepsilon}\frac{1}{-\sqrt{s}{{k}^{0}}-{{\left({{k}^{0}}\right)}^{2}}+\left(q-P\right)\left(q+P\right)-i\varepsilon}\times\\ &\times\frac{1}{M_{G}^{2}-{{\left({{k}^{0}}\right)}^{2}}+{{q}^{2}}+2Pq\cos\left({{\theta}_{1}}\right)+{{P}^{2}}-i\varepsilon}\times\\ &\times\frac{1}{M_{G}^{2}-{{\left({{k}^{0}}\right)}^{2}}+{{P}^{2}}+{{q}^{2}}+2P\sin\left(\theta\right)q\sin\left({{\theta}_{1}}\right)\cos\left(\phi\right)+2P\cos\left(\theta\right)q\cos\left({{\theta}_{1}}\right)-i\varepsilon}.\\ \end{split}$$

(34)

Тут позначення $A_{1}^{\left\{1\right\}}$ виража той факт, що ми вд всього нтегралу перейшли до нтегрування по деякому околу пдмножини ${1}.$ Додатн числа $h$ $l$ визначають ширину цього околу дал будуть наближен до нескнченост у вдповдност з описаною ранше процедурою.

Перейдемо тепер вд змнних ${{k}^{0}},q$ до нових змнних нтегрування $E,x$ за формулами

$${{k}_{0}}=\varepsilon E,q=P+\varepsilon x.$$

(35)

Тод замсть (34) отримамо

$$\begin{split}&A_{1}^{\left\{1\right\}}={{G}^{4}}\int\limits_{-h}^{h}{\varepsilon dE}\int\limits_{-l}^{l}{{{\left(P+\varepsilon x\right)}^{2}}\varepsilon dx}\int\limits_{0}^{\pi}{\sin\left({{\theta}_{1}}\right)d{{\theta}_{1}}}\int\limits_{0}^{2\pi}{d}\phi\times\\ &\times\frac{1}{\sqrt{s}\varepsilon E-{{\left(\varepsilon E\right)}^{2}}+\varepsilon x\left(P+\varepsilon x+P\right)-i\varepsilon}\times\\ &\times\frac{1}{-\sqrt{s}\varepsilon E-{{\left(\varepsilon E\right)}^{2}}+\varepsilon x\left(P+\varepsilon x+P\right)-i\varepsilon}\times\\ &\times\frac{1}{M_{G}^{2}-{{\left(\varepsilon E\right)}^{2}}+{{\left(P+\varepsilon x\right)}^{2}}+2P\left(P+\varepsilon x\right)\cos\left({{\theta}_{1}}\right)+{{P}^{2}}-i\varepsilon}\times\\ &\times\left(M_{G}^{2}-{{\left(\varepsilon E\right)}^{2}}+{{P}^{2}}+{{\left(P+\varepsilon x\right)}^{2}}+2P\sin\left(\theta\right)\left(P+\varepsilon x\right)\sin\left({{\theta}_{1}}\right)\cos\left(\phi\right)+\right.\\ &{{\left.+2P\left(P+\varepsilon x\right)\cos\left(\theta\right)\cos\left({{\theta}_{1}}\right)-i\varepsilon\right)}^{-1}}\\ &\\ \end{split}$$

(36)

Перш два множника пднтегрального виразу мстять в знаменниках по одному спльному множнику $\varepsilon$. Псля х винесення за дужки, вони можуть бути скорочен з двома множниками як виникли за рахунок перетворення ${{dk}^{0}}$ $dq.$ Псля цього можемо переходити до границ $\varepsilon\to+0$ отримамо

$$\begin{split}&A_{1}^{\left\{1\right\}}={{G}^{4}}{{P}^{2}}\int\limits_{-h}^{h}{dE}\int\limits_{-l}^{l}{dx}\frac{1}{\left(+\sqrt{s}E+2Px-i\right)}\frac{1}{\left(-\sqrt{s}E+2Px-i\right)}\times\\ &\times\int\limits_{0}^{\pi}{\sin\left({{\theta}_{1}}\right)d{{\theta}_{1}}}\frac{1}{M_{G}^{2}+2{{P}^{2}}\left(1+\cos\left({{\theta}_{1}}\right)\right)}\times\\ &\times\int\limits_{0}^{2\pi}{d}\phi\frac{1}{M_{G}^{2}+2{{P}^{2}}\left(1+\sin\left(\theta\right)\sin\left({{\theta}_{1}}\right)\cos\left(\phi\right)+\cos\left(\theta\right)\cos\left({{\theta}_{1}}\right)\right)}.\\ \end{split}$$

(37)

Як бачимо, псля переходу до границ $\varepsilon\to+0$ мамо суттве спрощення пднтегрального виразу яке дозволя вддлити нтегрування по $E$ по $x$ вд нтегрувань по решт змнних. Цей нтеграл зручно переписати в вид:

$$\begin{split}&\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dE}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dx}\frac{1}{\left(+\sqrt{s}E+2Px-i\right)}\frac{1}{\left(-\sqrt{s}E+2Px-i\right)}=\\ &=-\frac{1}{s}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dx}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dE}\frac{1}{\left(E-\left(-\frac{2P}{\sqrt{s}}x+\frac{i}{\sqrt{s}}\right)\right)}\frac{1}{\left(E-\left(\frac{2}{\sqrt{s}}Px-\frac{i}{\sqrt{s}}\right)\right)}.\\ \end{split}$$

(38)

Псля цього нтеграл по $E$ можна доповнити нтегралом по пвколу в верхнй, або нижнй пвплощин комплексно площини $E$ до отриманого таким чином нтегралу по замкненому контуру застосувати теорему про лишки. Це призводить до наступного результату:

$$\begin{split}&\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dE}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dx}\frac{1}{\left(+\sqrt{s}E+2Px-i\right)}\frac{1}{\left(-\sqrt{s}E+2Px-i\right)}=\\ &=-\frac{\pi i}{s}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dx}\frac{1}{-\frac{2P}{\sqrt{s}}x+\frac{i}{\sqrt{s}}}\\ \end{split}$$

(39)

Подальше нтегрування не виклика проблем призводить до результату

$$\begin{split}&\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dE}\int\limits_{-\infty}^{+\infty}{dx}\frac{1}{\left(+\sqrt{s}E+2Px-i\right)}\frac{1}{\left(-\sqrt{s}E+2Px-i\right)}=\\ &=\frac{\pi i}{2P\sqrt{s}}\ln\left(\frac{+\infty-\frac{i}{2P}}{-\infty-\frac{i}{2P}}\right)=-\frac{{{\pi}^{2}}}{2P\sqrt{s}}.\\ \end{split}$$

(40)

В результат мамо наступний вираз для внеску пдмножини 1

$$\begin{split}&A_{1}^{\left\{1\right\}}=-{{G}^{4}}\frac{{{\pi}^{2}}P}{2\sqrt{s}}\int\limits_{0}^{\pi}{d{{\theta}_{1}}}\frac{\sin\left({{\theta}_{1}}\right)}{M_{G}^{2}+2{{P}^{2}}\left(1+\cos\left({{\theta}_{1}}\right)\right)}\times\\ &\times\int\limits_{0}^{2\pi}{d}\phi\frac{1}{M_{G}^{2}+2{{P}^{2}}\left(1+\sin\left(\theta\right)\sin\left({{\theta}_{1}}\right)\cos\left(\phi\right)+\cos\left(\theta\right)\cos\left({{\theta}_{1}}\right)\right)}.\\ \end{split}$$

(41)

Дал зручно ввести замну

$$\cos\left({{\theta}_{1}}\right)=z,$$

(42)

псля яко отримамо:

$$\begin{split}&A_{1}^{1\max}=-{{G}^{4}}\frac{{{\pi}^{2}}P}{2\sqrt{s}}\int\limits_{-1}^{1}{dz}\frac{1}{M_{G}^{2}+2{{P}^{2}}\left(1+z\right)}\times\\ &\times\int\limits_{0}^{2\pi}{d}\phi\frac{1}{M_{G}^{2}+2{{P}^{2}}\left(1+\sin\left(\theta\right)\sqrt{1-{{z}^{2}}}\cos\left(\phi\right)+\cos\left(\theta\right)z\right)}.\\ \end{split}$$

(43)

нтеграл по $\phi$ може бути перетворений наступним чином:

$$\begin{split}&\int\limits_{0}^{2\pi}{d}\phi\frac{1}{M_{G}^{2}+2{{P}^{2}}\left(1+\sin\left(\theta\right)\sqrt{1-{{z}^{2}}}\cos\left(\phi\right)+\cos\left(\theta\right)z\right)}=\\ &=\int\limits_{-\pi}^{\pi}{d}\phi\frac{1}{M_{G}^{2}+2{{P}^{2}}\left(1+\sin\left(\theta\right)\sqrt{1-{{z}^{2}}}\cos\left(\phi\right)+\cos\left(\theta\right)z\right)}.\\ \end{split}$$

(44)