跳到论文正文
W Papers独立论文阅读器 arXiv:2001.04183 论文正文 计算阅读时间 · 0%
引用这篇论文根据当前论文元数据生成,正式投稿前建议核对。

    
  
License: arXiv.org perpetual non-exclusive license
arXiv:2001.04183v1 [nucl-th] 13 Jan 2020

1Одеський нацональний полтехнчний унверситет,
пр. Шевченко, 1, 65044, Одеса, Украна

2Державний науково-технчний центр з ядерно та радацйно безпеки,
вул. Василя Стуса 35-37, 03142, Кив, Украна

e-mail:andreykakaev@gmail.com

Ключов слова: торве реакторне паливо, критерй хвильового ядерного горння, моделювання хвильового ядерного горння, реактор, що працю у режим хвильового ядерного горння

1 Вступ

Робота присвячена дослдженню режимв хвильового ядерного горння (ХЯГ) реакторного палива на основ торю-232 для хвильових реакторв V поколння, як будуть працювати у режим хвильового ядерного горння (ХЯГ). Таки ядерн реактори реакторами з так званою внутршньою безпекою. Основний принцип роботи реактора з внутршньою безпекою виконуться коли паливн компоненти структурован так, щоб, по-перше, його характерний час регулювання був набагато бльше хвилини, по-друге, щоб в режим його роботи з’явилися елементи саморегулювання [1, 2, 3, 4, 5].

Цього можна досягти, якщо в активнй зон реактора, крм нших реакцй, ма мсце наступний ланцюжок перетворень:

T232​h​(n,γ)→T233​h⟶β−P233​a⟶β−U233.{}^{232}Th(n,\gamma)\to{}^{233}Th\stackrel{{\scriptstyle\beta^{-}}}{{\longrightarrow}}{}^{233}Pa\stackrel{{\scriptstyle\beta^{-}}}{{\longrightarrow}}{}^{233}U. (1)

де 232Th, 233U, 233Pa вдповдн зотопи торю, урану протактиню.

У цьому випадку утворються 233U, який основним компонентом подльно речовини. Характерний час ц реакц вдповда часу двох β−\beta^{-} розпадв, що дорвню приблизно τ=27.4/ln⁡2=39.53\tau=27.4/\ln 2=39.53 дб, що на клька порядкв бльше, нж для запзнлих нейтронв, що в свою чергу да нам чимало часу для маневрування реактором. Дане перетворення буде розглянуто в рамках дано роботи.

Ефект саморегулювання пов’язаний з тим, що збльшення потоку нейтронв призведе до швидкого вигоряння 233U, зменшення його концентрац вдповдно потоку нейтронв (утворення нових ядер 233U буде йти в колишньому темп приблизно протягом 40 дб). Якщо ж, навпаки, потк нейтронв в результат зовншнього втручання зменшиться, то знижуться швидксть вигоряння збльшиться темп напрацювання подльно речовини (в даному випадку 233U) з подальшим збльшенням числа видлених нейтронв в реактор через приблизно такий самий час.

Досить повна математична модель активно зони реактора повинна включати в себе модел нестацонарних тривимрних процесв переносу нейтронв в сильно неоднордному середовищ, вигоряння палива реакторно кнетики, а також модель вдведення тепла.

В роботах [1, 2] для U-Pu паливного середовища було розглянуто можливсть реалзац режиму ХЯГ при деяких спрощеннях кнетично системи рвнянь, що описують режим ХЯГ: розглядаться одновимрне середовище, фксована енергя нейтронв (одногрупове наближення); не враховуться дифузя нейтронв; кнетичне рвняння для 239Pu написано в припущенн, що 238U безпосередньо переходить в 239Pu з деяким характерним часом β\beta розпаду τβ\tau_{\beta}; не враховуються запзнл нейтрони температура середовища, що подляться.

У робот [1] отриман вирази для нервноважно-стацонарно NN.S.P​uN_{N{\rm.}S{\rm.}}^{Pu} (в [1] рвноважно) критично Nc​r​i​tP​uN_{crit}^{Pu} концентрац нуклда (P94239​u{}_{{\rm 94}}^{{\rm 239}}Pu), що подляться. Ц вирази були адаптован для задач, що розглядаться у данй робот, а саме, було замнено нуклд 239Pu, що подляться, на нуклд 233U. Вдповдно, перше завантаження палива складаться з 232Th з невеликим збагаченням по 239Pu, тому згдно з вдповдним ланцюжком розпаду (1), отримумо:

NN.S.U​233​(En)≈σcT​h​232​(En)σcU​233​(En)+σfU​233​(En)​NT​h​232=σcT​h​232​(En)σaU​233​(En)​NT​h​232N_{N{\rm.}S{\rm.}}^{U{\rm 233}}\left(E_{n}\right)\approx\frac{\sigma_{c}^{Th{\rm 232}}\left(E_{n}\right)}{\sigma_{c}^{U{\rm 233}}\left(E_{n}\right)+\sigma_{f}^{U233}\left(E_{n}\right)}N^{Th{\rm 232}}=\frac{\sigma_{c}^{Th{\rm 232}}\left(E_{n}\right)}{\sigma_{a}^{U{\rm 233}}\left(E_{n}\right)}N^{Th{\rm 232}} (2)
Nc​r​i​tU​233​(En)≈∑i≠U​233σai​(En)​Ni−∑i≠U​233νi​σfi​(En)​Ni(νU​233−1)​σfU​233​(En)−σcU​233​(En)N_{crit}^{U{\rm 233}}\left(E_{n}\right)\approx\frac{\sum_{i\neq U{\rm 233}}\sigma_{a}^{i}\left(E_{n}\right)N^{i}-\sum_{i\neq U{\rm 233}}\nu_{i}\sigma_{f}^{i}\left(E_{n}\right)N^{i}}{(\nu_{U{\rm 233}}-{\rm 1})\sigma_{f}^{U{\rm 233}}\left(E_{n}\right)-\sigma_{c}^{U{\rm 233}}\left(E_{n}\right)} (3)

де σci,σfi,σai\sigma_{c}^{i},\sigma_{f}^{i},\sigma_{a}^{i} - мкроперерзи реакцй радацйного захоплення нейтрона, подлу поглинання, вдповдно для i –го нуклду середовища, що подляться; τβ\tau_{\beta}- характерний час для двох β\beta- розпадв, що перетворюють 23390{}_{90}^{233}Th (23390{}_{90}^{233}Th утворються при радацйному захопленн нейтронв 23290{}_{90}^{232}Th) в 23391{}_{91}^{233}Pa, а останнй у 23391{}_{91}^{233}U; νi\nu_{i} νU​233\nu_{U233}- середн число нейтронв, що народжуються при подл одного ядра i-го нуклда 23391{}_{91}^{233}U вдповдно.

Критерй ХЯГ ма вигляд умови NN.S.U​233N_{N{\rm.}S{\rm.}}^{U{\rm 233}}>>Nc​r​i​tU​233N_{crit}^{U{\rm 233}} та його вперше було сформульовано у [1]. Наочно розвиток подй можна уявити соб таким чином. Нейтрони, що випускаються зовншнм джерелом, у паливному середовищ на вдстан довжини пробгу поглинаються 232Th утворюють 233U, що подляться. По мр накопичення 233U у найближчй до зовншнього джерела нейтронв област палива процеси подлу ядер 233U посилюються, та при виконанн умови NN.S.U​233N_{N{\rm.}S{\rm.}}^{U{\rm 233}}>>Nc​r​i​tU​233N_{crit}^{U{\rm 233}} внаслдок швидкого розвитку ланцюгового процесу, у нй реалзуться режим ядерного горння. В свою чергу внаслдок реалзац режиму ядерного горння у локальнй област палива, нейтронв у нй ста досить, щоб запалити сусдню до не, але бльш вддалену вд зовншнього джерела нейтронв область палива. Псля того, як центр енерговидлення змщуться вглиб, послаблються роль зовншнього джерела, система поступово виходить в стацонарний режим.

Амереканська компаня ‘‘Terra-power’’ перша заявила про розробку швидкого ядерного реактора, що працю в режим ХЯГ. Цей реактор отримав назву TWR (Traveling-Wave Reactor) [6, 7, 8, 9, 10]. Навть були оформлен патенти на реактори TWR [10, 11, 12, 13, 14], заснован на де хвил ядерного горння, що бжить по паливу [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9]. Але в ход наукових обговорень про реалзацю проекту реактора TWR було виявлено деяк проблеми технчного характеру, головна з яких – радацйна стйксть конструкцйного матералу першо стнки ТВЕЛа, тому найбльш важливим для технчно реалзац хвильових реакторв представляться необхднсть пошуку ршення проблеми д високо нтегрально дози швидких нейтронв на конструкцйн матерали, що х пошкоджу, у хвильових ядерних реакторв. Як свдчать результати математичних моделювань (наприклад, [3]) для режимв хвильового ядерного горння радацйна дя на конструкцйн матерали може досягати ∼\sim500 ЗНА (змщень на атом). Причому, на сьогодн конструкцйних матералв, як витримують такий радацйний вплив, поки ще не створено, максимально досягнуте радацйне навантаження для дючих реакторних металв дорвню 100 ЗНА. Виршенням дано проблеми реалзаця режиму XЯГ не на швидких нейтронах, а на теплових нейтронах або надтеплових нейтронах [15].

2 Вплив збагачення по 239Pu на виконання критерю ХЯГ в торй-урановому подльному середовищ при енергях нейтронв 0.015-10 еВ

Для паливного середовища з 232Th, що збагачено 239Pu, та для област енергй нейтронв 0.015-10 еВ вдповдно до рвнянь (2) (3) були проведен розрахунки нервноважно-стацонарно критично концентрацй 233U. Результати розрахункв представлен на рис. 1.

Важливим моментом первинне бомбардування палива нейтронами, тобто миттвий подл ядер 239Pu нейтронами, для насичення активно зони необхдним потоком нейтронв необхдним для ХЯГ. Такий процес зменшить час використання зовншнього джерела нейтронв, який застосовують при первинному запуску будь-якого реактора, а також надасть можливост пдтримання ядерно реакц до виходу у стацонарний режим.

Результати, представлен на рис. 1, свдчать про те, що для паливного середовища, яке складаться з 232Th з збагаченням 2% по 239Pu (рис. 1а), критична концентраця 233U бльше нуля лише для нтервалу енергй нейтронв 1÷1\div10 еВ. Для нших дапазонв енергй нейтронв критерй ХЯГ не виконуться. Таким чином, якщо сформувати такий склад палива, щоб спектр нейтронв пдтримувався постйно в зазначеному нтервал енергй, то можлива реалзаця такого хвильового ядерного реактора. Але в подальшому для реалзац стацонарного ХЯГ потрбно пдбирати склад та структуру активно зони реактора, яка повинна мстити сповльнювач нейтронв.

Refer to caption
Рис. 1: Залежнсть нервноважно-стацонарно та критично концентрац 233U по енерг нейтронв в шкал вд 0.015÷\div10 еВ, який першочергово складаться з 232Th з збагаченням: a) 2%; b) – 1%; c) –0.5% по 239Pu.

Аналогчний аналз представлених на (рис. 1b,c) результатв дозволя зробити висновок про те, що при зменшенн збагачення вд 1% до 0.5% по 239Pu, вдбуваться розширення област енергй нейтронв, в якй критична концентраця 233U бльше нуля, в сторону теплових енергй нейтронв, причому при концентрац 0.5% по 239Pu, у всх цих областях енергй нейтронв виконуться критерй ХЯГ, тобто, можлива реалзаця режиму хвильового нейтронно-ядерного горння на теплових нейтронах.

Оскльки з зменшенням збагачення область енергй нейтронв, в яких виконуються критерй ХЯГ, розширються, вдповдно можна зробити припущення, що при збагаченн 232Th по 239Pu слд виконувати тльки для «пдпалу» ланцюгово реакц, або кажучи ншими словами, для насичення активно зони необхдним потоком нейтронв. При опромненн нейтронами нейтронного джерела паливного середовища буде вдбуватися подл 239Pu, по мр його вигоряння, це також да нейтрони для активац 232Th, який псля захвату нейтронв переходить у 233Th, який через 39.5 дб перейде в потрбний нам нуклд 233U, що подляться. Даний зотоп урану в свою чергу почне подл пд дю нейтронв. Псля поступового вигоряння 239Pu до концентрац менше 0.5% вд загального завантаження палива (рис. 1) насичення активно зони потрбним потоком нейтронв, ланцюгова ядерна реакця зможе пдтримувати сама себе, вдповдно, реалзуться стацонарна ХЯГ.

3 Моделювання нейтронно-ядерного горння торю-232 для теплово област енерг нейтронв

Для пдтвердження справедливост вищенаведених оцнок висновкв, заснованих на аналз виконання критерю повльного хвильового нейтронно-ядерного горння в залежност вд енерг нейтронв, було проведено чисельне моделювання нейтронно-ядерного горння 232Th в тепловй област енергй нейтронв (0.015-10 еВ).

Розглянемо напвпростр по координат x, заповнений 232Th (99.5% 232Th 0.5% 239Pu), котрий опромнються з вдкрито поверхн нейтронним джерелом. Торй-232, якщо вн поглина нейтрон, перетворються на 233Th, який потм внаслдок двох β\beta-розпадв з характерним часом τβ\tau_{\beta}- 39.5 дб переходить в зотоп 233U. Як показано вище, в такому середовищ може виникнути повльна хвиля нейтронно-подльного горння.

З урахуванням запзнлих нейтронв кнетика тако хвил описуться системою з 19 диференцйних рвнянь у вигляд частинних похдних з зворотними нелнйними зв’язками щодо 19 функцй n⁡(x,t)n\;\left(x,t\right), NP​u​(x,t)N_{Pu}\left(x,t\right), NT​h​2​(x,t)N_{Th{\rm 2}}\left(x,t\right), NT​h​3​(x,t)N_{Th{\rm 3}}\left(x,t\right), NU​3​(x,t)N_{U3}\left(x,t\right), N~i(U​3)​(x,t)\tilde{N}_{i}^{\left(U3\right)}\left(x,t\right), N~i(P​u)​(x,t)\tilde{N}_{i}^{\left(Pu\right)}\left(x,t\right), N¯(U​3)​(x,t)\bar{N}^{\left(U3\right)}\left(x,t\right), N¯(P​u)​(x,t)\bar{N}^{\left(Pu\right)}\left(x,t\right) двох змнних x t, яка може бути записана наступним чином.

Спочатку випишемо кнетичне рвняння для щльност потоку нейтронв:

∂n⁡(x,t)∂t=D​Δ​n​(x,t)+q⁡(x,t)\frac{\partial\;n\;\left(x,t\right)}{\partial\;t}=D\;\Delta\;n\;\left(x,t\right)+q\;\left(x,t\right) (4)

де об’мна щльнсть джерела:

q⁡(x,t)\displaystyle q(x,t) =[ν(U​3)​(1−p(U​3))−1]⋅n⁡(x,t)⋅Vn⋅σfU​3⋅NU​3​(x,t)\displaystyle=\Bigg[\nu^{(U3)}({\rm 1}-p^{(U3)})-{\rm 1}]\cdot n(x,t)\cdot V_{n}\cdot\sigma_{f}^{U3}\cdot N_{U3}(x,t)
+[ν(P​u)(1−p(P​u))−1]⋅n(x,t)⋅VnσfP​u⋅NP​u(x,t)+\displaystyle+[\nu^{(Pu)}({\rm 1}-p^{(Pu)})-{\rm 1}]\cdot n(x,t)\cdot V_{n}\sigma_{f}^{Pu}\cdot N_{Pu}(x,t)+
+ln2⋅∑i=16[N~i(U​3)T1/2i(U​3)+N~i(P​u)T1/2i(P​u)]−n(x,t)⋅Vn⋅\displaystyle+{\rm ln2}\cdot\sum_{i={\rm 1}}^{{\rm 6}}[\frac{\tilde{N}_{i^{(U3)}}}{T_{{\rm 1}/{\rm 2}}^{i^{(U3)}}}+\frac{\tilde{N}_{i^{(Pu)}}}{T_{{\rm 1}/{\rm 2}}^{i^{(Pu)}}}]-n(x,t)\cdot V_{n}\cdot
⋅[∑P​u,T​h​2,T​h​3,U​3σci⋅Ni(x,t)+∑i=16[σci⁡(U​3)⋅N~i(U​3)(x,t)+σci⁡(U​5)⋅N~iiP​u(x,t)]]]\displaystyle\cdot\bigg[\sum_{Pu,Th{\rm 2,}Th{\rm 3,}U3}\sigma_{c}^{i}\cdot N_{i}(x,t)+\sum_{i={\rm 1}}^{{\rm 6}}[\sigma_{c}^{i\;(U3)}\cdot\tilde{N}_{i}^{(U3)}(x,t)+\sigma_{c}^{i\;(U5)}\cdot\tilde{N}_{i_{i}}^{Pu}(x,t)]\bigg]\Bigg]
−n(x,t)⋅Vn⋅[σce​f​f​(U​3)⋅N¯(U​3)(x,t)+σce​f​f​(P​u)⋅N¯(P​u)(x,t)]\displaystyle-n(x,t)\cdot V_{n}\cdot\left[\sigma_{c}^{eff\left(U3\right)}\cdot\bar{N}^{\left(U3\right)}(x,t)+\sigma_{c}^{eff\left(Pu\right)}\cdot\bar{N}^{\left(Pu\right)}(x,t)\right] (5)

де n⁡(x,t)n\;\left(x,t\right) – щльнсть нейтронв; DD – коефцнт дифуз нейтронв; Vn – швидксть нейтронв; ν(U​3)\nu^{\left(U3\right)} ν(P​u)\nu^{\left(Pu\right)} дорвнюють середньому числу миттвих нейтронв на один акт подлу 233U 239Pu вдповдно; NP​uN_{Pu},NT​h​2N_{Th{\rm 2}},NT​h​3N_{Th{\rm 3}},NU​3N_{U3} – концентрац 239Pu, 232Th, 233Th, 233U вдповдно; N~i(U​3)\tilde{N}_{i}^{\left(U3\right)} N~i(P​u)\tilde{N}_{i}^{\left(Pu\right)} – концентрац нейтронно-надлишкових уламкв подлу ядер 233U 239Pu; N¯i(U​3)\bar{N}_{i}^{\left(U3\right)} N¯i(P​u)\bar{N}_{i}^{\left(Pu\right)} – концентрац всх нших уламкв подлу ядер 233U 239Pu; σc\sigma_{c} σf\sigma_{f} – мкроперерзи реакцй радацйного захоплення нейтрона та подлу ядра; параметри pi​(p=∑i=16pi)p_{i}(p=\sum_{i=1}^{6}p_{i}) T1/2iT_{1/2}^{i}, характеризують групи запзнлих нейтронв для основних паливних нуклдв, взят з [16, 17, 18]. Вдзначимо, що при вивод рвняння для q⁡(x,t)q(x,t) для врахування запзнлих нейтронв використовувався метод Ахзера-Померанчука [18].

Останн члени в квадратних дужках в правй частин (5) задавалися вдповдно до методу усередненого ефективного перерзу для шлакв [17]:

n⁡(x,t)​Vn​∑i=f​i​s​s​i​o​n​f​r​a​g​m​e​n​t​sσci​N¯i​(x,t)=n⁡(x,t)​Vn​σce​f​f​N¯​(x,t)n(x,t)V_{n}\sum_{i=fission\;fragments}\sigma_{c}^{i}\bar{N}_{i}(x,t)=n(x,t)V_{n}\sigma_{c}^{eff}\bar{N}(x,t) (6)

де σce​f​f\sigma_{c}^{eff} – деякий ефективний мкроперерз радацйного захоплення нейтронв для уламкв.

Кнетичн рвняння дляN¯(U​3)\bar{N}^{\left(U3\right)}(x, t) N¯(P​u)\bar{N}^{\left(Pu\right)}(x, t) мали наступну форму:

∂N¯(U​3)​(x,t)∂t=2​(1−∑i=16pi(U​3))⋅n⁡(x,t)⋅Vn⋅σfU​3⋅NU​3​(x,t)+∑i=16N~i(U​3)​ln2T1/2i⁡(U​3)\frac{\partial\bar{N}^{\left(U3\right)}(x,t)}{\partial t}={\rm 2}\left({\rm 1}-\sum_{i={\rm 1}}^{{\rm 6}}p_{i}^{\left(U3\right)}\right)\cdot n(x,t)\cdot V_{n}\cdot\sigma_{f}^{U3}\cdot N_{U3}(x,t)+\sum_{i={\rm 1}}^{{\rm 6}}\frac{\tilde{N}_{i}^{(U3)}{\rm ln2}}{T_{{\rm 1}/{\rm 2}}^{i\;(U3)}} (7)
∂N¯(P​u)​(x,t)∂t=2​(1−∑i=16pi(P​u))⋅n⁡(x,t)⋅Vn⋅σfP​u⋅NU​5​(x,t)+∑i=16N~i(P​u)​ln2T1/2i⁡(P​u)\frac{\partial\bar{N}^{\left(Pu\right)}(x,t)}{\partial t}={\rm 2}\left({\rm 1}-\sum_{i={\rm 1}}^{{\rm 6}}p_{i}^{\left(Pu\right)}\right)\cdot n(x,t)\cdot V_{n}\cdot\sigma_{f}^{Pu}\cdot N_{U5}(x,t)+\sum_{i={\rm 1}}^{{\rm 6}}\frac{\tilde{N}_{i}^{(Pu)}{\rm ln2}}{T_{{\rm 1}/{\rm 2}}^{i\;(Pu)}} (8)

Отже, мамо таку систему з 19 кнетичних рвнянь:

∂n⁡(x,t)∂t=D​Δ​n​(x,t)+q⁡(x,t)\frac{\partial\;n\;\left(x,t\right)}{\partial\;t}=D\;\Delta\;n\;\left(x,t\right)+q\left(x,t\right) (9)

де q⁡(x,t)q(x,t) задаться виразом (5);

∂NT​h​2​(x,t)∂t=−Vn​n​(x,t)​σcT​h​2​NT​h​2​(x,t);\frac{\partial\;N_{Th{\rm 2}}\left(x,t\right)}{\partial\;t}=-\;V_{n}n\left(x,t\right)\;\sigma_{c}^{Th{\rm 2}}\;N_{Th{\rm 2}}\left(x,t\right); (10)
∂NT​h​3​(x,t)∂t=Vn​n​(x,t)​[σcT​h​2​NT​h​2​(x,t)−σcT​h​3​NT​h​3​(x,t)]−1τβ​NT​h​3​(x,t);\frac{\partial\;N_{Th{\rm 3}}\left(x,t\right)}{\partial\;t}=V_{n}n\left(x,t\right)\;\left[\;\sigma_{c}^{Th{\rm 2}}\;N_{Th{\rm 2}}\left(x,t\right)-\sigma_{c}^{Th{\rm 3}}\;N_{Th{\rm 3}}\left(x,t\right)\right]\;-\frac{{\rm 1}}{\tau_{\beta}}N_{Th{\rm 3}}(x,t); (11)
∂NU​3​(x,t)∂t=1τβ​NT​h​3​(x,t)−Vn​n​(x,t)​(σfU​3+σcU​3)​NU​3​(x,t);\frac{\partial\;N_{U3}\left(x,t\right)}{\partial\;t}=\frac{{\rm 1}}{\tau_{\beta}}N_{Th{\rm 3}}\left(x,t\right)-\;V_{n}n\left(x,t\right)\left(\sigma_{f}^{U3}+\sigma_{c}^{U3}\right)\;N_{U3}\left(x,t\right)\;; (12)
∂NP​u​(x,t)∂t=−Vn​n​(x,t)​(σfP​u+σcP​u)​NP​u​(x,t);\frac{\partial\;N_{Pu}\left(x,t\right)}{\partial\;t}=-\;V_{n}n\left(x,t\right)\;\left(\sigma_{f}^{Pu}+\sigma_{c}^{Pu}\right)\;N_{Pu}\left(x,t\right); (13)
∂N~i(U​3)​(x,t)∂t=pi(U​3)⋅Vn⋅n(x,t)⋅σfU​3⋅NU​3(x,t)−ln2⋅N~i(U​3)​(x,t)T12i⁡(U​3),i=1, 6\frac{\partial\tilde{N}_{i}^{\left(U3\right)}\left(x,t\right)}{\partial t}=p_{i}^{\left(U3\right)}\cdot V_{n}\cdot n\;\left(x,t\right)\;\cdot\sigma_{f}^{U3}\cdot N_{U3}\left(x,t\right)-\frac{{\rm ln2}\cdot\tilde{N}_{i}^{\left(U3\right)}\left(x,t\right)}{T_{{\rm 12}}^{i\;\left(U3\right)}},\quad i={\rm 1,}\;{\rm 6} (14)
∂N~i(P​u)​(x,t)∂t=pi(P​u)⋅Vn⋅n(x,t)⋅σfP​u⋅NP​u(x,t)−ln2⋅N~i(P​u)​(x,t)T12i⁡(P​u),i=1, 6\frac{\partial\tilde{N}_{i}^{\left(Pu\right)}\left(x,t\right)}{\partial t}=p_{i}^{\left(Pu\right)}\cdot V_{n}\cdot n\;\left(x,t\right)\;\cdot\sigma_{f}^{Pu}\cdot N_{Pu}\left(x,t\right)-\frac{{\rm ln2}\cdot\tilde{N}_{i}^{\left(Pu\right)}\left(x,t\right)}{T_{{\rm 12}}^{i\;\left(Pu\right)}},\quad i={\rm 1,}\;{\rm 6} (15)
∂N¯(U​3)​(x,t)∂t=2​(1−∑i=16pi(U​3))⋅n⁡(x,t)⋅Vn⋅σfU​3⋅NU​3​(x,t)+∑i=16N~i(U​3)​ln2T1/2i⁡(U​3)\frac{\partial\bar{N}^{\left(U3\right)}(x,t)}{\partial t}={\rm 2}\left({\rm 1}-\sum_{i={\rm 1}}^{{\rm 6}}p_{i}^{\left(U3\right)}\right)\cdot n(x,t)\cdot V_{n}\cdot\sigma_{f}^{U3}\cdot N_{U3}(x,t)+\sum_{i={\rm 1}}^{{\rm 6}}\frac{\tilde{N}_{i}^{\left(U3\right)}{\rm ln2}}{T_{{\rm 1}/{\rm 2}}^{i\;\left(U3\right)}} (16)
∂N¯(P​u)​(x,t)∂t=2​(1−∑i=16pi(P​u))⋅n⁡(x,t)⋅Vn⋅σfP​u⋅NP​u​(x,t)+∑i=16N~i(P​u)​ln2T1/2i⁡(P​u)\frac{\partial\bar{N}^{\left(Pu\right)}(x,t)}{\partial t}={\rm 2}\left({\rm 1}-\sum_{i={\rm 1}}^{{\rm 6}}p_{i}^{\left(Pu\right)}\right)\cdot n(x,t)\cdot V_{n}\cdot\sigma_{f}^{Pu}\cdot N_{Pu}(x,t)+\sum_{i={\rm 1}}^{{\rm 6}}\frac{\tilde{N}_{i}^{\left(Pu\right)}{\rm ln2}}{T_{{\rm 1}/{\rm 2}}^{i\;\left(Pu\right)}} (17)

де τβ\tau_{\beta} – час життя ядра вдносно β\beta-розпаду.

Граничн умови:

n⁡(x,t)|x=0=Φ0Vn;n⁡(x,t)|x=l=0n\;\left(x,t\right)|_{x={\rm 0}}=\frac{\Phi_{{\rm 0}}}{V_{n}};\qquad n\;\left(x,t\right)|_{x=l}={\rm 0} (18)

де Φ0\Phi_{0} – щльнсть нейтронв, що створюються пласким дифузйним джерелом нейтронв, розташованим на границ при x=0x=0; ll – довжина блоку з природного урану, що задаться при моделюванн.

Початков умови:

n⁡(x,t)|x=0,t=0=Φ0Vn;n⁡(x,t)|x≠0,t=0=0n\;\left(x,t\right)|_{x={\rm 0,}t={\rm 0}}=\frac{\Phi_{{\rm 0}}}{V_{n}};\qquad n\;\left(x,t\right)|_{x\neq{\rm 0,}\;t={\rm 0}}={\rm 0} (19)
NT​h​2​(x,t)|t=0=0,995⋅ρT​h​2μT​h​2​NA≈0,995⋅11,78232​NA;NP​u​(x,t)|t=0≈0,005⋅19,84239​NAN_{Th{\rm 2}}\left(x,t\right)|_{t={\rm 0}}={\rm 0,995}\cdot\frac{\rho_{Th{\rm 2}}}{\mu_{Th{\rm 2}}}N_{A}\approx{\rm 0,995}\cdot\frac{{\rm 11},{\rm 78}}{{\rm 232}}N_{A};\\ \quad N_{Pu}\left(x,t\right)|_{t={\rm 0}}\approx{\rm 0,005}\cdot\frac{{\rm 19},{\rm 8}4}{{\rm 239}}N_{A} (20)

де ρT​h​2\rho_{Th{\rm 2}} – густина (г/см3) торю-232, μT​h​2\mu_{Th{\rm 2}} – моль (г/моль-1) торю-232, NAN_{A} - число Авогадро;

NT​h​3(x,t)|t=0=0,NU​3(x,t)|t=0=0,N~i(U​3)​(x,t)|t=0=0,N~i(P​u)​(x,t)|t=0=0N¯i(U​3)​(x,t)|t=0=0,N¯i(P​u)​(x,t)|t=0=0{N}_{Th{\rm 3}}\left(x,t\right)|_{t={\rm 0}}={\rm 0,}\quad{N}_{U3}(x,t)|_{t={\rm 0}}={\rm 0,}\\ \tilde{N}_{i}^{\left(U3\right)}(x,t)|_{t={\rm 0}}={\rm 0,}\quad\tilde{N}_{i}^{\left(Pu\right)}(x,t)|_{t={\rm 0}}={\rm 0}\;\\ \bar{N}_{i}^{\left(U3\right)}(x,t)|_{t={\rm 0}}={\rm 0,}\quad\bar{N}_{i}^{\left(Pu\right)}(x,t)|_{t={\rm 0}}={\rm 0} (21)

Чисельне ршення системи рвнянь (9) - (17) з граничними початковими умовами (18) - (21) проводилося за допомогою програмного пакета Mathematica 8.

Для оптимзац процесу чисельного ршення системи рвнянь, було здйснено перехд до безрозмрних величин, згдно з наступними спввдношеннями:

n⁡(x,t)=Φ0Vn​n​(x,t),N⁡(x,t)=ρT​h​2​NAμT​h​2​N​(x,t)n\;\left(x,t\right)=\frac{\Phi_{{\rm 0}}}{V_{n}}n(x,t),N(x,t)=\frac{\rho_{Th{\rm 2}}N_{A}}{\mu_{Th{\rm 2}}}N(x,t) (22)
Табл. 1: Значення постйних коефцнтв диференцйних рвнянь [15, 16, 17, 18]
Характеристики нуклдв 232Th–233U 99.5% (232Th – 233U) + 0.5% 239Pu
Дифузя нейтрона D, cм2/c 2⋅10−42\cdot 10^{-4} 2⋅10−42\cdot 10^{-4}
Швидксть нейтрона Vn, cм/c 10610^{6} 10610^{6}
Потк нейтронв Φ0\Phi_{0}, 1/(cм2·c) 101610^{16} 101610^{16}
Перерз захоплення 232Th σc\sigma_{c} , барн 3.06 3.06
Перерз захоплення 233Th σc\sigma_{c}, барн 14.59 14.59
Час двох бета розпадв τ\tau, дб 39.5 -
233U 233U 239Pu
Середня кльксть народжених нейтронв в одному акт подлу ν\nu 2.52 2.52 2.91
Перерз подлу σf\sigma_{f}, барн 260.68 260.6 477.0
Перерз захоплення σc\sigma_{c}, барн 52.97 52.97 286.1
Перод напврозпаду ядер- попередникв залежно вд групи запзнлих нейтронв T1, c 55 55 54.28
T2, c 20.57 20.57 23.04
T3, c 5 5 5.6
T4, c 2.13 2.13 2.13
T5, c 0.62 0.62 0.62
T6, c 0.28 0.28 0.26
Частка запзнлих нейтронв в залежност вд х групи β1\beta_{1}, 10−310^{-3} 0.224 0.224 0.072
β2\beta_{2}, 10−310^{-3} 0.776 0.776 0.626
β3\beta_{3}, 10−310^{-3} 0.654 0.654 0.444
β4\beta_{4}, 10−310^{-3} 0.725 0.725 0.685
β5\beta_{5}, 10−310^{-3} 0.134 0.134 0.18
β6\beta_{6}, 10−310^{-3} 0.087 0.087 0.093
β?\beta_{?}, 10−310^{-3} 2.6 2.6 2.1
Довжина реактора l, см 100 100 100

Вдзначимо, що перерзи нейтронно-ядерних реакцй для нуклдв, наведених вище, задавалися х усередненими значеннями по област енергй нейтронв (0.015÷\div10 еВ).

При розрахунку, результати якого представлен нижче на рис. 2 - 6 a), b), c), використовуються значення з таблиц 1, де час моделювання ХЯГ 360 дб, крок за часом Δ​t=\Delta t=50 хв, крок по просторовй координат Δ​x=0.01\Delta x=0.01 см.

Refer to caption
Рис. 2: Кнетика нейтронв при хвильовому нейтронно-ядерному горнн торю з збагаченням по 239Pu, залежнсть знерозмрено щльност нейтронв вд просторово координати n⁡(x)n(x) для моменту часу розрахунку: а) t = 72 дб; b) t = 216 дб; c) t = 360 дб.

Звичайно, хотлося б провести розрахунок для значно бльшого часу комп’ютерного експерименту, щоб крок за часом мати Δ​t≈10−5÷10−7​c\Delta t\approx{\rm 10}^{-{\rm 5}}\div{\rm 10}^{-{\rm 7}}\;c, але при вибор зазначених вище параметрв, що задаються при розрахунку, були обмежен наявними обчислювальними ресурсами.

Представлен на рис. 2-6 результати чисельного моделювання хвильового нейтронно-ядерного горння торю з збагаченням по 239Pu в тепловй област енергй нейтронв (0.015÷\div10 еВ) свдчать про реалзацю такого режиму. Дйсно, на рис. 6 ми бачимо хвильове горння 233U, що можна помтити по збльшенню концентрац нуклда, що подляться, в зон горння, а згодом зменшенням його концентрац при зростанн швидкост його вигоряння. А також на рис. 6 ми бачимо динамку змщення максимально концентрац 233U по довжин палива у вдповдност з збльшенням часу горння, тобто бачимо хвилю ядерного горння, що бжить по паливу. При цьому згдно з рис. 3 4, 232Th 235U поступово вигорають.

Слд зазначити, що представлен на рис. 2 результати кнетики для щльност нейтронв не демонструють нейтронну хвилю. Пояснються це тим, що чисельно виршувалася система диференцальних рвнянь щодо знерозмрених (згдно спввдношенням (22)) змнних при знерозмрюванн, щльнсть нейтронв длилася на щльнсть потоку зовншнього джерела, який при розрахунку задавався спецально завищеним значенням з метою скоротити час розрахунку рвним Φ0=1.0⋅1016\Phi_{0}=1.0\cdot 10^{16} см-2с-1, тому вдмннсть масштабв величин щльност потоку зовншнього джерела щльност потоку нейтронв в област ядерного горння в режим усталеного хвильового горння не дозволя бачити нейтронну хвилю.

Refer to caption
Рис. 3: Кнетика щльност ядер 232Th при хвильовому нейтронно-ядерному горнн торю з збагаченням по 239Pu, залежнсть знерозмрено щльност ядер 232Th вд просторово координати NT​h​232​(x)N^{Th{\rm 232}}\;\left(x\right) для моменту часу розрахунку: a) t = 72 дб; b) з t = 216 дб; c) t = 360 дб.
Refer to caption
Рис. 4: Кнетика щльност ядер 239Pu при хвильовому нейтронно-ядерному горнн торю з збагаченням по 239Pu, залежнсть знерозмрено щльност ядер 239Pu вд просторово координати NPu239​(x)N^{{\rm Pu239}}\;\left(x\right) для моменту часу розрахунку: a) t = 72 дб; b) t = 216 дб; c) t = 360 дб.
Refer to caption
Рис. 5: Кнетика щльност ядер 233Th при хвильовому нейтронно-ядерному горнн торю з збагаченням по 239Pu, залежнсть знерозмрено щльност ядер 233Th вд просторово координати NT​h​233​(x)N^{Th{\rm 233}}\;\left(x\right) для моменту часу розрахунку: a) t =72 дб; b) t = 216 дб; c) t = 360 дб.
Refer to caption
Рис. 6: Кнетика щльност ядер 233U при хвильовому нейтронно-ядерному горнн торю з збагаченням по 239Pu, залежнсть знерозмрено щльност ядер 233U вд просторово координати NU​233​(x)N^{U{\rm 233}}\;\left(x\right) для моменту часу розрахунку: a) t = 72 дб; b) t = 216 дб; c) t = 360 дб.

Можливо також, що змщення хвил нейтронв уздовж просторово координати не видно на рис. 2 при зазначенй щльност нейтронв, оскльки на нього накладаться горння 239Pu. Дйсно, результати моделювання кнетики щльност ядер 239Pu, представлен на рис. 4, показують, що 239Pu бере участь в подл для наповнення активно зони нейтронами на етап пдпалу, а його початкова концентраця дорвню 0.5% та лише через 72 доби вона ста менше на ∼\sim0.15%. Через 360 дб концентраця 233U стане вдвч бльшою (згдно з рис. 6 дорвню ˜1%).

Пдкреслимо те, що згдно з результатами, представленими на рис. 6, хвиля повльного нейтронно-ядерного горння 233U сформувалася за час моделювання, яке дорвнювало 360 дб.

4 Висновки

Представлен результати дослдження виконання критерю ХЯГ, тобто можливост хвильового ядерного горння для середовища, що подляться та спочатку складаться з 232Th з збагаченням 2%, 1% 0.5% по 239Pu, для област енергй нейтронв 0.015-10 еВ. Ц результати свдчать про виконання критерю ХЯГ, тобто про можливсть реалзац режиму хвильового нейтронно-ядерного горння торй-уранових паливних середовищ, що спочатку (до процесу нцац хвильового режиму горння за допомогою зовншнього джерела нейтронв) мають збагачення по 239Pu, вдповдн пдкритичним станам в област теплових, надтеплових промжних нейтронв.

Вперше для пдтвердження справедливост висновкв з роздлв 2 3 проведено моделювання хвильового ядерного горння вказаного вище паливного торвого середовища протягом 360 дб для дапазону енергй нейтронв (0.01-10 еВ). Отриман та представлен у робот результати доводять реалзацю режиму хвильового ядерного горння в област теплових та надтеплових енергй.

Перевагами такого паливного середовища з торю для реактора, який буде працювати у режим хвил ядерних подлв, що бжить, :

  • •

    саморегулювання хвил за часовим параметром, який дорвню майже 40 дб, що значно перевищу такий само часовий параметр для ХЯГ в уран-плутонвому паливному середовищ, який дорвню 3.3 добам, що одночасно вказу на бльшу безпеку такого режиму горння;

  • •

    при подл торю утворються значно менша кльксть довговчних продуктв подлу та актиндв, таких як нептунй, америцй самарй. Вихд нептуню, америцю самарю в ∼102\sim 10^{2}, ∼105\sim 10^{5} ∼106\sim 10^{6} разв вдповдно менше нж при урановому цикл. Так само псля 10-рчного вдстою використаного палива розпадаться бльшсть продуктв подлу 233U [19], що значно спрощу завдання локалзац та захоронення РАВ [19].

  • •

    приблизна концентраця торю [19, 20] в земнй кор в 3-4 рази бльша, нж урану.

  • •

    використання палива з торвого сольового розтопу дасть можливсть повнстю уникнути використання легко води в якост теплонося, яка може розкластися на кисень вибухонебезпечний водень.

Найбльш цкавими област енергй нейтронв вд 0.015-10 еВ, оскльки при даних значеннях знматься питання радацйно стйкост матералв [3, 15] (оболонки активно зони) вдповдно, меншо товщини захисно оболонки.

Однак снують проблеми [19] при використанн паливно матриц у вигляд металу або двоокису торю. Ц пов’язано з протактинм-233, який добрим поглиначем нейтронв (час життя близько 27 дб). Оскльки цей нуклд знаходиться в ланцюжку розпаду при напрацюванн 233U (1), то при поглинанн нейтрона 233Pa ми будемо втрачати цнн для ХЯГ ядра 233U. Вдповдно, даний промжний нуклд на шляху напрацювання подльного нуклда потрбно виводити з активно зони на час пероду його напврозпаду. Даний процес неможливо здйснити, якщо паливна матриця буде мати тверду структуру, вдповдно, кращим буде паливне середовище з сольовоого розтопу, для якого вже сну технологчний процес з виведення його з активно зони [20].

Лтература

  • [1] Феоктистов Л.П. Нейтронно-делительная волна.// Доклады Академии наук СССР, том 309, № 4, с. 864-867 (1989).
  • [2] Rusov V.D., Tarasov V.A., Vaschenko V.N.Traveling wave nuclear reactor - Kyiv: Publishing group «A.C.C.», 2013. - 156 р.
  • [3] Rusov V. D. On some fundamental peculiarities of the traveling wave reactor operation / V. D. Rusov, V. A. Tarasov, I. V. Sharf, V. M. Vaschenko, E. P. Linnik, T. N. Zelentsova, M. E. Beglaryan, S. A. Chernegenko et al. // Science and Technology of Nuclear Installations. ? 2015. ? Vol. 2015. ? P. 1 – 23; doi: 10.1155/2015/703069; arXiv:1207.3695 [nucl-th].
  • [4] Фомин С.П., Шульга Н.П. и др. Изучение саморегулируемого режима ядерного горения в быстром реакторе на основе торий уранового цикла. // Атомная энергия, том 107, вып. 5, с. 288-297 (2009).
  • [5] Павлович В.Н., Русов В.Д., Хотяинцев В.Н., Хотяинцева Е.Н. Реактор намедленной волне ядерного деления.//Атомнаяэнергия, 2007, №102. – С. 151-158.
  • [6] Gilleland J., Ahlfeld C., Dadiomov D., Hyde R., Ishikawa Y., McAlees D., McWhirter J., Myhrvold N., Nuckolls J., Odedra A., Weaver K., Whitmer C., Wood L., and Zimmerman G. Novel Reactor Designs to Burn Non-Fissile Fuels. // Proceedings of the 2008 International Congress on Advances in Nuclear Power Plants (ICAPP 2008), American Nuclear Society,Anaheim, CA, Paper No. 8319.
  • [7] Kevan D. Weaver, Gilleland J., Ahlfeld C., Whitmer C., Zimmerman G. A Once-Through Fuel Cycle for Fast Reactors. // Journal of Engineering for Gas Turbines and Power, April 2010, Vol. 132, p. 1-6.
  • [8] Ellis T., Petroski R., Hejzlar P., Zimmerman G. et al. Traveling-wave Reactors: A Truly Sustainable and Full-Scale Resource for Global Energy Needs. // Proceedings of the 2010 International Congress on Advances in Nuclear Power Plants (ICAPP 2010), San Diego, CA, USA, Paper No. 10189.
  • [9] Garwin R.L. Fast Reactors When? // Presented at Erice, Sicily International Seminars on Planetary Emergencies and Associated Meetings – 43rd Session, August 21, 2010.
  • [10] Hyde R.A. et al. Automated Nuclear Power Reactor For Long-Term Operation. // Patent Application Publication No.: US 2008/0123797 A1, May 29, 2008.
  • [11] Hyde R.A. et al. Automated Nuclear Power Reactor For Long-Term Operation. // Patent Application Publication No.: US 2008/0123797 A1, May 29, 2008.
  • [12] Hyde R.A. et al. Method And System For Providing Fuel In Nuclear Reactor. // Patent Application Publication No.: US 2009/0175402 A1, Jul. 9, 2009.
  • [13] Ahlfeld C.E. et al. System And Method For Operating A Modular Nuclear Fission Deflagration Wave Reactor. // Patent Application Publication No.: US 2009/0225920 A1, Sep. 10, 2009.
  • [14] Ahlfeld C.E. et al. Traveling wave nuclear fission reactor, fuel assembly, and method of controlling burnup therein. //Patent Application Publication No.: US 20100254501, Jul. 10, 2010.
  • [15] Rusov V.D. Ultraslow wave nuclear burning of uranium-plutonium fissile medium on epithermal neutrons. / V.D. Rusov, V.A. Tarasov, M.V. Eingorn, S.A. Chernezhenko, A.A. Kakaev et al. // Progress in Nuclear Energy. ? 2015. ? Vol. 83. ? P. 105 – 122; arXiv:1409.7343v2 [nucl-th].
  • [16] Широков Ю.М., Юдин Н.П. Ядерная физика. - М.: Наука, 1980, 671 с..
  • [17] Бартоломей Г.Г., Бать Г.А., Байбаков В.Д., Алхутов М.С. Основы теории и методы расчета ядерных энергетических реакторов. // М.: Энергоатомиздат, 1989, 512 с.
  • [18] Владимиров В.И. Практические задачи по эксплуатации ядерных реакторов. // М.: Энергатомиздат, 1986, 304 с.
  • [19] С.В. Алексеев, В.А. Зайцев, Торий в ядерной энергетике, ТЕХНОСФЕРА, МОСКВА, 2014г., 288с.
  • [20] В.Л Блинкин, В.М. Новиков Жидкосолевые ядерные реакторы. — М.: Атомиздат, 1978.