Approximation of Nikolskii–Besov functional classes by entire functions of a special form∗
Наближення класiв функцiй Нiкольського–Бєсова цiлими функцiями спецiального вигляду
S. Ya. Yanchenko
Institute of Mathematics of NAS of
Ukraine, Kyiv
C. Я. Янченко
Iнститут математики НАН України, Київ
1. Означення класiв функцiй та апроксимативних характеристик.
У роботi продовжено (див. [1]–[6]) вивчення апроксимативних характеристик класiв функцiй Нiкольського–Бєсова
у просторi в одновимiрному та багатовимiрному випадках i встановлено точнi за
порядком оцiнки наближення функцiй iз згаданих класiв цiлими функцiями, зi
спектром зосередженим на множинах лебегова мiра яких не перевищує .
Простори функцiй з домiнуючою мiшаною похiдною , якi при значеннi параметра тотожнi просторам (), були введенi
С. М. Нiкольським [7] при , а у випадку — Т. I. Амановим [8]. Означення даних функцiональних просторiв у класичнiй формi були сформульованi С. М. Нiкольським та Т. I. Амановим через кратнi рiзницi та кратнi модулi неперервностi функцiй.
∗Публiкацiя мiстить результати дослiджень, проведених за грантом Президента України за конкурсним проектом № Ф84/177-2019 та виконана за часткової пiдтримки гранту НАН України дослiдницьким лабораторiям/групам молодих вчених НАН України для проведення дослiджень за прiоритетними напрямами розвитку науки i технiки, проект №04–02/2019.
Дамо означення просторiв функцiй Нiкольського–Бєсова опосередковано через, так зване, декомпозицiйне представлення елементiв цих просторiв. Уперше декомпозицiйне представлення та вiдповiдне йому нормування з’явилося у роботi С. М. Нiкольського та П. I. Лiзоркiна [9] i, як з’ясувалося пiзнiше, вiдiграло ключову роль у дослiдженнях, якi пов’язанi з апроксимацiєю класiв функцiй. Це представлення iстотно використовується для доведення одержаних результатiв i базується на поняттi перетворення Фур’є, яке можна означити використовуючи узагальненi функцiї (див., наприклад, [10]], [11, гл. 2], [12, гл. 11]).
Наведемо спочатку необхiднi означення та позначення, якi у загальному будемо формулювати для i в певних ситуацiях конкретизуємо їх для одновимiрного випадку.
Нехай — -вимiрний евклiдiв простiр з елементами
i
. Нехай
, ,
— простiр вимiрних на функцiй
зi скiнченною нормою
|
|
|
|
|
|
Далi нехай — простiр Л. Шварца основних нескiнченно
диференцiйовних на комплекснозначних функцiй
, якi спадають на нескiнченностi разом зi своїми похiдними
швидше за будь-який степiнь функцiї , що розглядається з вiдповiдною топологiєю. Через позначимо
простiр лiнiйних неперервних функцiоналiв над . Зазначимо, що
елементами простору є узагальненi функцiї. Якщо , , то позначає значення на .
Через та будемо позначати вiдповiдно пряме та обернене перетворення Фур’є функцiй з просторiв та .
Носiєм неперервної на функцiї називається замикання множини точок , де , i позначається .
Узагальнена функцiя перетворюється в нуль на вiдкритiй множинi , якщо для всiх i . Об’єднання всiх околiв, у яких перетворюється в нуль є вiдкритою множиною, яку називають нульовою множиною узагальненої функцiї i позначають . Носiєм узагальненої функцiї називають доповнення множини до , тобто замкнену множину .
Зазначимо, що кожна функцiя , , визначає лiнiйний неперервний функцiонал на згiдно з формулою
|
|
|
i, як наслiдок, у цьому сенсi вона є елементом . Тому перетворення Фур’є функцiї , , можна
розглядати, як перетворення Фур’є узагальненої функцiї .
Далi нехай , , , де
Для кожного вектора , , , покладемо
|
|
|
(1) |
|
|
|
Також для розглянемо множину
|
|
|
де i (вiдповiдно при ).
Справедливим є таке твердження.
Лема А (див., наприклад, [2]). Нехай , тодi для будь-якої функцiї маємо
|
|
|
i, крiм того, .
Зауважимо, що є аналогами ‘‘блокiв’’ сум Валле Пуссена перiодичних функцiй багатьох змiнних (див., наприклад, [13]).
У прийнятих позначеннях простори ,
, , можна означити таким
чином (див., наприклад, [2], [14]):
|
|
|
де
|
|
|
(2) |
при i
|
|
|
(3) |
Тут i надалi по тексту для додатних величин i вживається запис , який означає, що iснують такi додатнi сталi та , якi не залежать вiд одного iстотного параметра у величинах i (наприклад, у спiввiдношеннях (2) i (3) — вiд функцiї ), що . Якщо тiльки , то пишемо
. Всi сталi , , якi
зустрiчаються у роботi, залежать, можливо, лише вiд параметрiв, що
входять в означення класу, метрики, в якiй оцiнюється похибка
наближення, та розмiрностi простору . Крiм того нерiвностi типу для векторiв та будемо розумiти покоординатно, тобто , . Також будемо використовувати записи , якщо , , i , якщо хоча б для одного , .
Далi, замiсть
i
часто будемо використовувати позначення
i
вiдповiдно ( i при ).
У подальшому будемо вважати, що координати вектора
впорядкованi таким чином:
.
Вектору поставимо у вiдповiднiсть вектор
, , , а вектору , в свою чергу, — вектор , де
, при i
, при .
Окрiм цього нагадаємо, що у випадку норму функцiй з просторiв можна означити в дещо iншiй формi.
Нехай — деяка вимiрна множина. Позначимо через
характеристичну функцiю множини , i для покладемо
|
|
|
Тодi простори ,
, , , можна означити наступним
чином [9]:
|
|
|
де
|
|
|
(4) |
при i
|
|
|
(5) |
Пiд класом будемо розумiти множину
функцiй для яких
, i при цьому збережемо
для класiв тi ж самi позначення, що i для
просторiв .
Як видно з (2) – (5), для , , має мiсце спiввiдношення
|
|
|
(6) |
Перейдемо до означення апроксимативної характеристики, яка дослiджується у роботi.
Нехай — деяка скiнченна
множина,
. Тодi
для , , позначимо
|
|
|
Зауважимо, що є цiлою функцiєю,
яка належить простору i .
Далi, для розглянемо апроксимативну
характеристику
|
|
|
Для позначимо
|
|
|
(7) |
Нагадаємо означення ще однiєї апроксимативної характеристики, яку будемо використовувати.
Для означимо множину таким чином:
|
|
|
де . Множина називається схiдчастим гiперболiчним
хрестом i при цьому (див., наприклад, [9]), де
позначає лебегову мiру множини .
Крiм того, для , , покладемо
|
|
|
i означимо
|
|
|
(8) |
Конкретизуємо означення величини в
одновимiрному випадку.
При кожна з множин є об’єднанням напiвiнтервалiв
та , , з вiдповiдною модифiкацiєю при . Тодi схiдчастий гiперболiчний хрест, вироджується в iнтервал , як об’єднання множин для усiх , , а саме . Крiм того маємо , (де позначає довжину iнтервалу).
Означення величини (8) для , , можна переписати таким чином:
|
|
|
де
|
|
|
i
|
|
|
Безпосередньо з означення апроксимативних характеристик (7) i (8) випливає, що у випадку
виконується спiввiдношення
|
|
|
(9) |
Зауважимо, що величина (7) є неперiодичним аналогом найкращого ортогонального наближення, а величина (8) вiдповiдає наближенню схiдчастою гiперболiчною сумою Фур’є. З дослiдженнями класiв Нiкольського–Бєсова перiодичних функцiй з домiнуючою мiшаною похiдною, з точки зору знаходження порядкових оцiнок рiзних апроксимативних характеристик, можна ознайомитися у монографiях В. М. Темлякова [13], А. С. Романюка [15] i D. Dũng, V. N. Temlyakov and T. Ullrich [16].
2. Наближення функцiй з класiв цiлими функцiями. Перш нiж перейти до формулювання та доведення основних результатiв, наведемо декiлька допомiжних тверджень.
Теорема А [8]. Нехай ,
i такий вектор , що
, . Тодi, якщо , то
i
|
|
|
Теорема Б [17, c. 150]. Якщо , тодi для цiлої
функцiї експоненцiального типу , , , , має
мiсце нерiвнiсть рiзних метрик
|
|
|
Лема 1 [6]. Справедливою є така оцiнка
|
|
|
(10) |
де , , .
Лема 2 [6]. Нехай , тодi має мiсце оцiнка
|
|
|
(11) |
Лема 3 [6]. Справедливою є така оцiнка
|
|
|
(12) |
Зауважимо, що оцiнки лем 1–2, як слiдує з їх доведення, виконуються i при з вiдповiдною модифiкацiю. Наведемо також ще один результат, який будемо використовувати при доведеннi одержаних результатiв.
Теорема В [6]. Нехай , . Тодi виконується таке порядкове спiввiдношення
|
|
|
(13) |
Справедливим є так твердження.
Теорема 1. Нехай , . Тодi при виконується така порядкова оцiнка
|
|
|
(14) |
Доведення. Перш за все зауважимо, що у випадку оцiнку (13) можна записати таким чином:
|
|
|
(15) |
Оскiльки , то згiдно з теоремою А iснує таке число , , що для маємо , тобто .
Щоб встановити оцiнки зверху в
(14) пiдберемо для число
iз спiввiдношення , тобто . Тодi з
оцiнки (15), врахувавши (9), будемо мати
|
|
|
Встановимо в (14) оцiнку знизу.
Далi розглянемо функцiю
|
|
|
тобто функцiя складається з одного ‘‘блоку’’ , який вибирається при .
Покажемо, що належить класу
, . Оскiльки, згiдно з лемою 2 , то
|
|
|
при , i
|
|
|
Далi пiдiбравши так, щоб , де , , i скориставшись лемою 1 можемо записати
|
|
|
|
|
|
Оцiнку знизу встановлено.
Теорема 2. Нехай , . Тодi при виконується така порядкова оцiнка
|
|
|
(16) |
Перш нiж безпосередньо перейти до доведення теореми 2 зробимо зауваження. Оскiльки , то, згiдно з теоремою А, iснує такий вектор , , , що для маємо , тобто . Окрiм того,
можемо стверджувати, що при деякому , , де , .
Доведення. Оцiнка зверху в
(16), отримується з теореми В. Оскiльки , то пiдiбравши для
число iз спiввiдношення , тобто , з
оцiнки (13), будемо мати
|
|
|
|
|
|
Перейдемо до встановлення оцiнки знизу в (16).
Попередньо зауважимо, що її достатньо отримати у випадку .
Нехай
|
|
|
тодi .
На вiдмiну вiд одновимiрного випадку, у залежностi вiд значення параметра розглянемо функцiї
|
|
|
при , i
|
|
|
якщо .
Покажемо, що функцiї i
належать класам
та вiдповiдно. Оскiльки, згiдно з лемою 2, має мiсце оцiнка , то
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для будемо мати
|
|
|
|
|
|
Далi, через позначимо множину векторiв , таких що , i щоб для множини виконувалося спiввiдношення
|
|
|
(17) |
де .
Скориставшись лемами 1, 3 та спiввiдношення (17), врахувавши, що , можемо записати
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Аналогiчно у випадку , отримаємо
|
|
|
Оцiнки знизу встановлено.
На завершення роботи зробимо деякi коментарi, щодо одержаних результатiв.
Результати теореми 1 та 2 є новими i для для класiв Нiкольського , .
Як видно з одержаних теорем, оцiнка величини (теорема 1), не залежить вiд параметра на вiдмiну вiд випадку (теорема 2).
Порядковi оцiнки величини для ряду iнших
спiввiдношень мiж параметрами , i встановлено в
[3], де також показано, що iснують спiввiдношення мiж параметрами , ,
при яких величини i мають рiзнi порядки.
На даний час також iнтенсивно дослiджуються й узагальнення класiв Нiкольського–Бєсова з домiнуючою мiшаною похiдною як перiодичних так i неперiодичних функцiй. У цьому напрямi вiдзначимо роботи М. М. Пустовойтова [18], [19], Sun Yongsheng, Wang Heping [20], С. А. Стасюка [21], С. А. Стасюка i С. Я. Янченка [22], С. Я. Янченка [23], В. В. Миронюка, С. Я. Янченка [24].
Зауважимо, що у випадку класи Нiкольського–Бєсова функцiй з домiнуючою мiшаною похiдною тотожнi iзотропним та анiзотропним класам Нiкольського–Бєсова i . Знаходженню точних за порядком значень деяких апроксимативних характеристик даних класiв присвяченi роботи [25]–[27].
Лiтература
- [1]
Wang Heping, Sun Yongsheng.
Approximation of multivariate functions with certain mixed
smoothness by entire functions // Northeast. Math. J. — 1995. —
11, № 4. — P. 454 – 466.
- [2]
Wang Heping, Sun Yongsheng.
Approximation of functions in , by entire functions // Approx. Theory and its Appl. — 1999. —
11, №4. — P. 88 – 93.
- [3]
Янченко С. Я. Наближення класiв
функцiй багатьох змiнних цiлими
функцiями спецiального вигляду // Укр. мат. журн. — 2010. —
62, №8. — С. 1124 – 1138.
- [4]
Янченко С. Я. Наближення функцiй з класiв
у рiвномiрнiй метрицi // Укр. мат. журн. —
2013. — 65, № 5. — С. 698 – 705.
- [5]
Янченко С. Я. Оцiнки апроксимативних
характеристик класiв функцiй у
рiвномiрнiй метрицi // Теорiя наближення функцiй та сумiжнi питання:
Зб. праць Iн-ту математики НАН України. — 2013. — 10,
№ 1. — С. 328 – 340.
- [6]
Янченко С. Я., Радченко О. Я. Апроксимативнi характеристики класiв функцiй
Нiкольського–Бєсова // Укр. мат. журн. — 2019. —
71, №10. — С. 1405 – 1421.
- [7]
Никольский С. М. Функции с доминирующей смешанной производной,
удовлетворяющей кратному условию Гельдера // Сиб. мат. журн. — 1963. — 4, №6. —
C. 1342 – 1364.
- [8]
Аманов Т. И.
Теоремы представления и вложения для функциональных пространств
и ,
(; ) // Тр. Мат. ин-та
АН СССР. — 1965. — 77. — С. 5 – 34.
- [9]
Лизоркин П. И., Никольский С. М.
Пространства функций смешанной гладкости с декомпозиционной точки
зрения // Тр. Мат. ин-та АН СССР. — 1989. — 187. —
C. 143 – 161.
- [10]
Лизоркин П. И.
Обобщенное лиувиллевское дифференцирование и метод мультипликаторов
в теории вложений классов дифференцируемых функций // Тр. Мат. ин-та
АН СССР. — 1969. — 105. — C. 89 – 167.
- [11]
Владимиров В.С. Уравнения математической физики. — М.: Наука,
1981. — 512 c.
- [12]
Березанський Ю. М., Ус Г. Ф., Шефтель З. Г. Функцiональний аналiз. — Львiв: I. Е. Чижиков [вид.],
2014. — 558 c.
- [13]
Темляков В. Н. Приближение
функций с ограниченной смешанной производной // Тр. Мат. ин-та АН
СССР. — 1986. — 178. — C. 1 – 112.
- [14]
Wang Heping.
Quadrature formulas for classes of functions with bounded mixed derivative or difference // Science in China (Series A). — 1997. —
40, №5. — P. 449 – 458.
- [15]
Романюк А. С. Аппроксимативные характеристики классов периодических функций многих переменних // Працi Iнституту математики НАН України. — 2012. — 93. —
352 с.
- [16]
D. Dũng, V. N. Temlyakov, and T. Ullrich. Hyperbolic Cross Approximation, Birkhuser, Basel (2018).
- [17]
Никольский С. М. Приближение
функций многих переменных и теоремы вложения. — М.: Наука,
1969. — 480 c.
- [18]
Пустовойтов Н. Н. Представление и
приближение периодических функций многих переменных с заданным
смешанным модулем непрерывности // Anal.
Math. — 1994. — Vol. 20. — P. 35 – 48.
- [19]
Пустовойтов Н. Н. Приближение многомерных функций с заданной
мажорантой смешанных модулей непрерывности // Мат. заметки. — 1999. — 65, №1. — C. 107 – 117.
- [20]
Sun Yongsheng, Wang
Heping.
Representation and approximation of multivariate periodic functions
with bounded mixed moduli of smoothness // Тр. Мат. ин-та РАН. — 1997. — T. 219. —
С. 356 – 377.
- [21]
Стасюк С. А. Найкращi наближення, колмогоровськi
та тригонометричнi поперечники класiв
перiодичних функцiй багатьох змiнних // Укр. мат.
журн. — 2004. — Т. 56, № 11. — C. 1557 – 1568.
- [22]
Stasyuk S. А., Yachenko S. Ya. Approximation of functions from Nikolskii–Besov type classes of generalized mixed smoothness // Anal. Math. — 2015. — 41. —
P. 311 – 334.
- [23]
Янченко С. Я. Наближення класiв
функцiй багатьох змiнних цiлими функцiями у просторi
// Укр. мат. журн. — 2010. — 62,
№ 1. — С. 123 – 135.
- [24]
Миронюк В. В., Янченко С. Я. Наближення функцiй
з узагальнених класiв Нiкольського–Бєсова цiлими функцiями у просторах Лебега // Мат. Студiї. — 2013. — 39,
№ 2. — С. 190 – 202.
- [25]
Янченко С. Я. Наближення функцiй з iзотропних класiв Нiкольського-Бєсова у рiвномiрнiй та iнтегральнiй метриках // Укр. мат. журн. —
2015. — 67, № 10. — С. 423–433.
- [26]
Янченко С. Я. Порядковi оцiнки апроксимативних характеристик функцiй з анiзотропних класiв Нiкольського–Бєсова // Укр. мат. вiсник. — 2017. — 14, № 4. — С. 595–604.
- [27]
Янченко С. Я. Найкраще наближення функцiй з анiзотропних класiв Нiкольського–Бєсова, визначених на // Укр. мат. журн. — 2018. — 70, № 4. — С. 574–582.
Contact information:
Department of the Theory of Functions, Institute of Mathematics of National
Academy of Sciences of Ukraine, 3, Tereshenkivska st., 01024, Kyiv, Ukraine.
Анотацiя
We establish the exact-order estimates for the approximation of functions from the Nikol’skii–Besov classes , , by entire function exponential type with some restrictions for their spectrum. The error of the approximation is estimated in the metric of the
Lebesgue space .
Одержано точнi за порядком оцiнки наближення функцiй з класiв
Нiкольського–Бєсова , , за допомогою цiлих функцiй експоненцiального типу з певними обмеженнями
на їхнiй спектр. Похибка наближення оцiнюється у метрицi простору Лебега .