UDC 517.51

Approximation of Nikolskii–Besov functional classes $S^{r}_{1,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ by entire functions of a special form^∗

Наближення класiв функцiй Нiкольського–Бєсова $S^{r}_{1,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ цiлими функцiями спецiального вигляду

1. Означення класiв функцiй та апроксимативних характеристик. У роботi продовжено (див. [1]–[6]) вивчення апроксимативних характеристик класiв функцiй Нiкольського–Бєсова $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ у просторi $L_{\infty}(\mathbb{R}^{d})$ в одновимiрному та багатовимiрному випадках i встановлено точнi за порядком оцiнки наближення функцiй iз згаданих класiв цiлими функцiями, зi спектром зосередженим на множинах лебегова мiра яких не перевищує $M$.

Простори функцiй з домiнуючою мiшаною похiдною $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$, якi при значеннi параметра $\theta=\infty$ тотожнi просторам $S^{\boldsymbol{r}}_{p}H(\mathbb{R}^{d})$ ($S^{\boldsymbol{r}}_{p,\infty}B(\mathbb{R}^{d})\equiv S^{\boldsymbol{r}}_{p}H(\mathbb{R}^{d})$), були введенi С. М. Нiкольським [7] при $\theta=\infty$, а у випадку $1\leqslant\theta<\infty$ — Т. I. Амановим [8]. Означення даних функцiональних просторiв у класичнiй формi були сформульованi С. М. Нiкольським та Т. I. Амановим через кратнi рiзницi та кратнi модулi неперервностi функцiй.

Дамо означення просторiв функцiй Нiкольського–Бєсова $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ опосередковано через, так зване, декомпозицiйне представлення елементiв цих просторiв. Уперше декомпозицiйне представлення та вiдповiдне йому нормування з’явилося у роботi С. М. Нiкольського та П. I. Лiзоркiна [9] i, як з’ясувалося пiзнiше, вiдiграло ключову роль у дослiдженнях, якi пов’язанi з апроксимацiєю класiв функцiй. Це представлення iстотно використовується для доведення одержаних результатiв i базується на поняттi перетворення Фур’є, яке можна означити використовуючи узагальненi функцiї (див., наприклад, [10]], [11, гл. 2], [12, гл. 11]).

Наведемо спочатку необхiднi означення та позначення, якi у загальному будемо формулювати для $d\geqslant 1$ i в певних ситуацiях конкретизуємо їх для одновимiрного випадку.

Нехай $\mathbb{R}^{d}$ — $d$-вимiрний евклiдiв простiр з елементами ${\boldsymbol{x}=(x_{1},\dots,x_{d})}$ i ${(\boldsymbol{x},\boldsymbol{y})=x_{1}y_{1}+\dots+x_{d}y_{d}}$. Нехай ${L_{q}(\mathbb{R}^{d})}$, ${1\leqslant q\leqslant\infty}$, — простiр вимiрних на $\mathbb{R}^{d}$ функцiй ${f(\boldsymbol{x})=f(x_{1},\dots,x_{d})}$ зi скiнченною нормою

Далi нехай $S=S(\mathbb{R}^{d})$ — простiр Л. Шварца основних нескiнченно диференцiйовних на $\mathbb{R}^{d}$ комплекснозначних функцiй $\varphi$, якi спадають на нескiнченностi разом зi своїми похiдними швидше за будь-який степiнь функцiї $\left(x_{1}^{2}+\ldots+x_{d}^{2}\right)^{-\frac{1}{2}}$, що розглядається з вiдповiдною топологiєю. Через $S^{\prime}$ позначимо простiр лiнiйних неперервних функцiоналiв над $S$. Зазначимо, що елементами простору $S^{\prime}$ є узагальненi функцiї. Якщо $f\in S^{\prime}$, $\varphi\in S$, то $\langle f,\varphi\rangle$ позначає значення $f$ на $\varphi$.

Через $\mathfrak{F}\varphi$ та $\mathfrak{F}^{-1}\varphi$ будемо позначати вiдповiдно пряме та обернене перетворення Фур’є функцiй з просторiв $S$ та $S^{\prime}$.

Носiєм неперервної на $\mathbb{R}^{d}$ функцiї $\varphi$ називається замикання множини точок ${\boldsymbol{x}\in\mathbb{R}^{d}}$, де $\varphi(\boldsymbol{x})\neq 0$, i позначається $\mbox{supp}\,\varphi$.

Узагальнена функцiя $f$ перетворюється в нуль на вiдкритiй множинi $G$, якщо $\langle f,\varphi\rangle=0$ для всiх $\varphi\in S$ i $\mbox{supp}\,\varphi\subset G$. Об’єднання всiх околiв, у яких $f$ перетворюється в нуль є вiдкритою множиною, яку називають нульовою множиною узагальненої функцiї $f$ i позначають $G_{f}$. Носiєм узагальненої функцiї називають доповнення множини $G_{f}$ до $\mathbb{R}^{d}$, тобто замкнену множину $\mbox{supp}\,f=\bar{G}_{f}$.

Зазначимо, що кожна функцiя $f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})$, $1\leqslant p\leqslant\infty$, визначає лiнiйний неперервний функцiонал на $S$ згiдно з формулою

i, як наслiдок, у цьому сенсi вона є елементом $S^{\prime}$. Тому перетворення Фур’є функцiї ${f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})}$, $1\leqslant p\leqslant\infty$, можна розглядати, як перетворення Фур’є узагальненої функцiї $\langle f,\varphi\rangle$.

Далi нехай $K_{m}(t)=\int_{\mathbb{R}}k_{m}(\lambda)e^{-2\pi i\lambda t}d\lambda$, $m\in\mathbb{Z}_{+}$, $K_{-1}\equiv 0$, де
$$k_{m}(\lambda)=\begin{cases}1,&|\lambda|<2^{m-1},\\ 2(1-\frac{|\lambda|}{2^{m}}),&2^{m-1}\leqslant|\lambda|\leqslant 2^{m},\\ 0,&|\lambda|>2^{m},\end{cases}$$ $$k_{0}(\lambda)=\begin{cases}1-|\lambda|,&0\leqslant|\lambda|\leqslant 1,\\ 0,&|\lambda|>1.\end{cases}$$

Для кожного вектора ${\boldsymbol{s}=(s_{1},\dots,s_{d})}$, ${s_{j}\in\mathbb{Z}_{+}}$, ${j=\overline{1,d}}$, покладемо

Також для $\boldsymbol{s}\in\mathbb{Z}^{d}_{+}$ розглянемо множину

де $\eta(0)=0$ i $\eta(t)=1,\ t>0$ (вiдповiдно $Q_{2^{s}}^{*}$ при $d=1$).

Справедливим є таке твердження.

Лема А (див., наприклад, [2]). Нехай $1\leqslant p\leqslant\infty$, тодi для будь-якої функцiї ${f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})}$ маємо

i, крiм того, $\mbox{supp}\,\mathfrak{F}A_{\boldsymbol{s}}(f,\boldsymbol{x})\subseteq Q_{2^{\boldsymbol{s}}}^{*}$.

Зауважимо, що $A^{*}_{\boldsymbol{s}}(f,\boldsymbol{x})$ є аналогами ‘‘блокiв’’ сум Валле Пуссена перiодичних функцiй багатьох змiнних (див., наприклад, [13]).

У прийнятих позначеннях простори $S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})$, $1\leqslant p,\theta\leqslant\infty$, $\boldsymbol{r}>0$, можна означити таким чином (див., наприклад, [2], [14]):

де

при $1\leqslant\theta<\infty$ i

Тут i надалi по тексту для додатних величин $A$ i $B$ вживається запис $A\asymp B$, який означає, що iснують такi додатнi сталi $C_{1}$ та $C_{2}$, якi не залежать вiд одного iстотного параметра у величинах $A$ i $B$ (наприклад, у спiввiдношеннях (2) i (3) — вiд функцiї $f$), що ${C_{1}A\leqslant B\leqslant C_{2}A}$. Якщо тiльки $B\leqslant C_{2}A$ $\big(B\geqslant C_{1}A\big)$, то пишемо $B\ll A$ ${\big(B\gg A\big)}$. Всi сталi $C_{i}$, $i=1,2,\dots$, якi зустрiчаються у роботi, залежать, можливо, лише вiд параметрiв, що входять в означення класу, метрики, в якiй оцiнюється похибка наближення, та розмiрностi простору $\mathbb{R}^{d}$. Крiм того нерiвностi типу $\boldsymbol{a}\leqslant\boldsymbol{b}$ $(\boldsymbol{a}>\boldsymbol{b})$ для векторiв ${\boldsymbol{a}=(a_{1},\dots,a_{d})}$ та ${\boldsymbol{b}=(b_{1},\dots,b_{d})}$ будемо розумiти покоординатно, тобто $a_{j}\leqslant b_{j}$ $(a_{j}>b_{j})$, $j=\overline{1,d}$. Також будемо використовувати записи $\boldsymbol{t}\geqslant 0$ $(\boldsymbol{t}>0)$, якщо ${t_{j}\geqslant{0}}$ $(t_{j}>0)$, $j=\overline{1,d}$, i $\boldsymbol{a}\neq\boldsymbol{b}$, якщо $a_{i}\neq b_{i}$ хоча б для одного $i$, $i=\overline{1,d}$.

Далi, замiсть $S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})$ i $S^{\boldsymbol{r}}_{p}H(\mathbb{R}^{d})$ часто будемо використовувати позначення $S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B$ i $S^{\boldsymbol{r}}_{p}H$ вiдповiдно ($S_{p,\theta}^{r}B$ i $S^{r}_{p}H$ при $d=1$).

У подальшому будемо вважати, що координати вектора $\boldsymbol{r}=(r_{1},\dots,r_{d})$ впорядкованi таким чином: $0<r_{1}=r_{2}=\dots=r_{\nu}<r_{\nu+1}\leqslant\dots\leqslant r_{d}$. Вектору $\boldsymbol{r}=(r_{1},\dots,r_{d})$ поставимо у вiдповiднiсть вектор $\boldsymbol{\gamma}=(\gamma_{1},\dots,\gamma_{d})$, $\gamma_{j}=r_{j}/r_{1}$, $j=\overline{1,d}$, а вектору $\boldsymbol{\gamma}$, в свою чергу, — вектор $\boldsymbol{\gamma}^{\prime}$, де $\gamma^{\prime}_{j}=\gamma_{j}$, при $j=\overline{1,\nu}$ i $1<\gamma_{j}^{\prime}<\gamma_{j}$, при $j=\overline{\nu+1,d}$.

Окрiм цього нагадаємо, що у випадку $1<p<\infty$ норму функцiй з просторiв $S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})$ можна означити в дещо iншiй формi.

Нехай $A\subset\mathbb{R}^{d}$ — деяка вимiрна множина. Позначимо через $\chi_{{}_{A}}$ характеристичну функцiю множини $A$, i для ${f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})}$ покладемо

Тодi простори $S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B$, $1<p<\infty$, $1\leqslant\theta\leqslant\infty$, $\boldsymbol{r}>0$, можна означити наступним чином [9]:

де

при $1\leqslant\theta<\infty$ i

Пiд класом $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B$ будемо розумiти множину функцiй ${f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})}$ для яких $\|f\|_{S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B}\leqslant 1$, i при цьому збережемо для класiв $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B$ тi ж самi позначення, що i для просторiв $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B$.

Як видно з (2) – (5), для $f\in S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B$, $1<p<\infty$, має мiсце спiввiдношення

Перейдемо до означення апроксимативної характеристики, яка дослiджується у роботi.

Нехай $\mathcal{L}\subset\mathbb{Z}^{d}_{+}$ — деяка скiнченна множина, ${\mathfrak{M}=\mathfrak{M}(\mathcal{L})=\bigcup\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathcal{L}}Q^{*}_{2^{\boldsymbol{s}}}}$. Тодi для ${f\in L_{q}(\mathbb{R}^{d})}$, ${1\leqslant q\leqslant\infty}$, позначимо

Зауважимо, що $S_{\mathfrak{M}}(f,\boldsymbol{x})$ є цiлою функцiєю, яка належить простору $L_{q}(\mathbb{R}^{d})$ i $\mbox{supp}\,S_{\mathfrak{M}}(f,x)\subseteq\mathfrak{M}$.

Далi, для $f\in L_{q}(\mathbb{R}^{d})$ розглянемо апроксимативну характеристику

Для $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})\subset L_{q}(\mathbb{R}^{d})$ позначимо

Нагадаємо означення ще однiєї апроксимативної характеристики, яку будемо використовувати.

Для $\boldsymbol{s}\in\mathbb{Z}^{d}_{+}$ означимо множину $Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}$ таким чином:

де $n\in\mathbb{N}$. Множина $Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}$ називається схiдчастим гiперболiчним хрестом i при цьому $\mbox{mes}\ Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}\asymp 2^{n}n^{d-1}$ (див., наприклад, [9]), де $\mbox{mes}\,Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}$ позначає лебегову мiру множини $Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}$.

Крiм того, для $f\in L_{q}(\mathbb{R}^{d})$, $1\leqslant q\leqslant\infty$, покладемо

i означимо

Конкретизуємо означення величини $\mathcal{E}_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(f)_{q}$ в одновимiрному випадку.

При $d=1$ кожна з множин $Q^{*}_{2^{s}}$ є об’єднанням напiвiнтервалiв ${(-2^{s},-2^{s-1}]}$ та ${[2^{s-1},2^{s})}$, $s\in\mathbb{Z}_{+}$, з вiдповiдною модифiкацiєю при $s=0$. Тодi схiдчастий гiперболiчний хрест, вироджується в iнтервал $(-2^{n},2^{n})$, як об’єднання множин $Q^{*}_{2^{s}}$ для усiх $s\leqslant n$, $s\in\mathbb{Z}_{+}$, а саме $Q_{n}^{1}=\bigcup_{s\leqslant n}Q_{2^{s}}^{*}$. Крiм того маємо $|Q_{n}^{1}|\asymp 2^{n}$, (де $|Q_{n}^{1}|$ позначає довжину iнтервалу).

Означення величини (8) для $f\in L_{q}(\mathbb{R})$, $1\leqslant q\leqslant\infty$, можна переписати таким чином:

де

i

Безпосередньо з означення апроксимативних характеристик (7) i (8) випливає, що у випадку $\mbox{mes}\ Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}\asymp\mbox{mes}\ \mathfrak{M}$ виконується спiввiдношення

Зауважимо, що величина (7) є неперiодичним аналогом найкращого ортогонального наближення, а величина (8) вiдповiдає наближенню схiдчастою гiперболiчною сумою Фур’є. З дослiдженнями класiв Нiкольського–Бєсова перiодичних функцiй з домiнуючою мiшаною похiдною, з точки зору знаходження порядкових оцiнок рiзних апроксимативних характеристик, можна ознайомитися у монографiях В. М. Темлякова [13], А. С. Романюка [15] i D. Dũng, V. N. Temlyakov and T. Ullrich [16].

2. Наближення функцiй з класiв $S^{r}_{1,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ цiлими функцiями. Перш нiж перейти до формулювання та доведення основних результатiв, наведемо декiлька допомiжних тверджень.

Теорема А [8]. Нехай $1\leqslant p,\theta\leqslant\infty$, $1\leqslant p\leqslant q\leqslant\infty$ i такий вектор $\boldsymbol{\rho}$, що ${\rho_{j}=r_{j}-\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)>0}$, $j=\overline{1,d}$. Тодi, якщо $f\in S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})$, то $f\in S_{q,\theta}^{\boldsymbol{\rho}}B(\mathbb{R}^{d})$ i

Теорема Б [17, c. 150]. Якщо $1\leqslant p\leqslant q\leqslant\infty$, тодi для цiлої функцiї експоненцiального типу $g_{\boldsymbol{\nu}}\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})$, $\boldsymbol{\nu}=(\nu_{1},\ldots,\nu_{2})$, $\nu_{i}\geqslant 0$, $i=\overline{1,d}$, має мiсце нерiвнiсть рiзних метрик

Лема 1 [6]. Справедливою є така оцiнка

де $\|\boldsymbol{s}\|_{1}=s_{1}+\ldots+s_{d}$, $s_{j}\in\mathbb{Z}_{+}$, $j=\overline{1,d}$.

Лема 2 [6]. Нехай $1\leqslant p<\infty$, тодi має мiсце оцiнка

Лема 3 [6]. Справедливою є така оцiнка

Зауважимо, що оцiнки лем 1–2, як слiдує з їх доведення, виконуються i при $d=1$ з вiдповiдною модифiкацiю. Наведемо також ще один результат, який будемо використовувати при доведеннi одержаних результатiв.

Теорема В [6]. Нехай $r_{1}>1$, $1\leqslant\theta\leqslant\infty$. Тодi виконується таке порядкове спiввiдношення

Справедливим є так твердження.

Теорема 1. Нехай $r>1$, $1\leqslant\theta\leqslant\infty$. Тодi при $d=1$ виконується така порядкова оцiнка

Доведення. Перш за все зауважимо, що у випадку $d=1$ оцiнку (13) можна записати таким чином:

Оскiльки $r>1$, то згiдно з теоремою А iснує таке число ${\rho}$, $\rho_{j}=r-1>0$, що для $f\in S_{1,\theta}^{{r}}B(\mathbb{R})$ маємо $f\in S_{\infty,\theta}^{{\rho}}B(\mathbb{R})$, тобто $f\in L_{\infty}(\mathbb{R})$.

Щоб встановити оцiнки зверху в (14) пiдберемо для $M$ число $n\in\mathbb{N}$ iз спiввiдношення $|Q_{n}^{1}|\leqslant M<|Q_{n+1}^{1}|$, тобто $M\asymp 2^{n}$. Тодi з оцiнки (15), врахувавши (9), будемо мати

Встановимо в (14) оцiнку знизу.

Далi розглянемо функцiю

тобто функцiя $f_{1}$ складається з одного ‘‘блоку’’ $A^{*}_{s}(x)$, який вибирається при $s=n$.

Покажемо, що $f_{1}$ належить класу $S_{1,\theta}^{r}B$, $1\leqslant\theta\leqslant\infty$. Оскiльки, згiдно з лемою 2 $\big\|A_{s}^{*}(\cdot)\big\|_{1}\asymp C_{4}$, то

при $1\leqslant\theta<\infty$, i

Далi пiдiбравши $M$ так, щоб $|\widetilde{Q}_{n}^{1}|\leqslant 4M<|\widetilde{Q}_{n+1}^{1}|$, де $\widetilde{Q}_{n}^{1}=Q_{2^{n}}^{*}$, $|\widetilde{Q}_{n}^{1}|\asymp 2^{n}$, i скориставшись лемою 1 можемо записати

Оцiнку знизу встановлено.

Теорему 1 доведено.

Теорема 2. Нехай $r_{1}>1$, $1\leqslant\theta\leqslant\infty$. Тодi при $d\geqslant 2$ виконується така порядкова оцiнка

Перш нiж безпосередньо перейти до доведення теореми 2 зробимо зауваження. Оскiльки $r_{1}>1$, то, згiдно з теоремою А, iснує такий вектор $\boldsymbol{\rho}$, $\rho_{j}=r_{j}-1>0$, $j=\overline{1,d}$, що для $f\in S_{1,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})$ маємо $f\in S_{\infty,\theta}^{\boldsymbol{\rho}}B(\mathbb{R}^{d})$, тобто $f\in L_{\infty}(\mathbb{R}^{d})$. Окрiм того, можемо стверджувати, що при деякому $1<q_{0}<\infty$, $f\in S^{\boldsymbol{\rho}}_{q_{0},\theta}B$, де $\rho_{j}=r_{j}-\left(1-\frac{1}{q_{0}}\right)>0$, $j=\overline{1,d}$.

Доведення. Оцiнка зверху в (16), отримується з теореми В. Оскiльки ${\text{mes}\ Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}\ll 2^{n}n^{\nu-1}}$, то пiдiбравши для $M$ число $n\in\mathbb{N}$ iз спiввiдношення ${\text{mes}\ Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}\leqslant M<\text{mes}\ Q_{n+1}^{\boldsymbol{\gamma}}}$, тобто $M\asymp 2^{n}n^{\nu-1}$, з оцiнки (13), будемо мати

Перейдемо до встановлення оцiнки знизу в (16). Попередньо зауважимо, що її достатньо отримати у випадку $\nu=d$.

Нехай

тодi $\text{mes}\ \widetilde{Q}_{n}\asymp 2^{n}n^{\nu-1}$.

На вiдмiну вiд одновимiрного випадку, у залежностi вiд значення параметра $\theta$ розглянемо функцiї

при $1\leqslant\theta<\infty$, i

якщо $\theta=\infty$.

Покажемо, що функцiї $f_{2}$ i $f_{3}$ належать класам $S_{1,\theta}^{\boldsymbol{r}}B$ та $S_{1,\infty}^{\boldsymbol{r}}B$ вiдповiдно. Оскiльки, згiдно з лемою 2, має мiсце оцiнка $\big\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(\cdot)\big\|_{1}\asymp C_{7}$, то

Для $f_{3}$ будемо мати

Далi, через $\mathcal{L}^{\prime}$ позначимо множину векторiв $\boldsymbol{s}$, таких що $\boldsymbol{s}\in\Theta(n)$, i щоб для множини ${\mathfrak{M}=\mathfrak{M}(\mathcal{L}^{\prime})=\bigcup\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathcal{L}^{\prime}}Q^{*}_{2^{\boldsymbol{s}}}}$ виконувалося спiввiдношення

де $M=M(n)=\text{mes}\ \mathfrak{M}$.

Скориставшись лемами 1, 3 та спiввiдношення (17), врахувавши, що ${\text{mes}\ \widetilde{Q}_{n}\asymp 2^{n}n^{\nu-1}}$, можемо записати

Аналогiчно у випадку $\theta=\infty$, отримаємо

Оцiнки знизу встановлено.

Теорему 2 доведено.

На завершення роботи зробимо деякi коментарi, щодо одержаних результатiв.

Результати теореми 1 та 2 є новими i для для класiв Нiкольського $S^{\boldsymbol{r}}_{1}H(\mathbb{R}^{d})$, $d\geqslant 1$.

Як видно з одержаних теорем, оцiнка величини $e_{M}^{\mathfrak{F}}\big(S^{r}_{1,\theta}B(\mathbb{R})\big)_{\infty}$ (теорема 1), не залежить вiд параметра $\theta$ на вiдмiну вiд випадку $d\geqslant 2$ (теорема 2).

Порядковi оцiнки величини $e_{M}^{\mathfrak{F}}\big(S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B\big)_{q}$ для ряду iнших спiввiдношень мiж параметрами $p$, $q$ i $\theta$ встановлено в [3], де також показано, що iснують спiввiдношення мiж параметрами $p$, $q$, $\theta$ при яких величини $e_{M}^{\mathfrak{F}}\big(S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B\big)_{q}$ i $\mathcal{E}_{Q_{n}^{\gamma}}\big(S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B\big)_{q}$ мають рiзнi порядки.

На даний час також iнтенсивно дослiджуються й узагальнення класiв Нiкольського–Бєсова з домiнуючою мiшаною похiдною як перiодичних так i неперiодичних функцiй. У цьому напрямi вiдзначимо роботи М. М. Пустовойтова [18], [19], Sun Yongsheng, Wang Heping [20], С. А. Стасюка [21], С. А. Стасюка i С. Я. Янченка [22], С. Я. Янченка [23], В. В. Миронюка, С. Я. Янченка [24].

Зауважимо, що у випадку $d=1$ класи Нiкольського–Бєсова функцiй з домiнуючою мiшаною похiдною $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ тотожнi iзотропним та анiзотропним класам Нiкольського–Бєсова $B^{r}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$ i $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$. Знаходженню точних за порядком значень деяких апроксимативних характеристик даних класiв присвяченi роботи [25]–[27].