Напiвгрупа зiркових часткових гомеоморфiзмiв скiнченновимiрного евклiдового простору

Доведемо, що довiльна зiрка $L$ зiрково гомеоморфна одиничнiй кулi $\mathbf{B}_{1}$ в $\mathbb{R}^{n}$. Означимо вiдображення $\alpha_{L}\colon L\to\mathbf{B}_{1}$ наступним чином. Нехай $\rho_{L}\colon\mathbb{S}^{n-1}\to L$ — радiальна функцiя зiрки $L$. Для довiльного $x\in\mathbf{B}_{1}$ покладемо $(x)r$ — точка на одиничнiй сферi $\mathbb{S}^{n-1}$ така, що $x\in[\mathbf{0},(x)r]$. Тодi з неперервностi радiальної функцiї $\rho_{L}\colon\mathbb{S}^{n-1}\to L$ випливає, що вiдображення $\beta_{L}\colon\mathbf{B}_{1}\to L$, означене за формулою

є бiєктивним i неперервним, i оскiльки $\mathbf{B}_{1}$ — компактний пiдпростiр в $\mathbb{R}^{n}$, то $\beta_{L}$ є зiрковим гомеоморфiзмом. Покладемо $\alpha_{L}\colon L\to\mathbf{B}_{1}$ — обернене вiдображення до $\beta_{L}$. Очевидно, що вiдображення $\alpha_{L}$ є зiрковим гомеоморфiзмом. ∎

Нехай $\varepsilon$ i $\iota$ – довiльнi iдемпотенти напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$. Тодi за твердженням 5$(i)$ iснують зiрки $E,I\in\textbf{St}_{0}(\mathbb{R}^{n})$ такi, що $\varepsilon\colon\operatorname{dom}\varepsilon=E\to\operatorname{ran}\varepsilon=E$ i $\iota\colon\operatorname{dom}\iota=I\to\operatorname{ran}\iota=I$ – тотожнi вiдображення. За твердженням 2 iснує зiрковий гомеоморфiзм $\alpha\colon E\to I$. Очевидно, що $\alpha\alpha^{-1}=\varepsilon$ i $\alpha^{-1}\alpha=\iota$. Позаяк напiвгрупа $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ є iнверсною, то з леми Манна (див. [37, лема 1.1]) випливає, що $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ є бiпростою напiвгрупою. ∎

Спочатку доведемо, що для довiльного дiйсного додатнього числа $r$ iдемпотент $\varepsilon_{r}$, де $\varepsilon_{r}\colon\mathbf{B}_{r}\to\mathbf{B}_{r}$ — тотожне вiдображення, є $\mathfrak{C}$-еквiвалентним iдемпотентам $\varepsilon_{r_{1}}$ i $\varepsilon_{r_{2}}$.

Не зменшуючи загальностi, можемо вважати, що $r_{1}<r_{2}$. Розглянемо можливi випадки:

Припустимо, що виконується випадок $b)\penalty\ r_{1}<r<r_{2}$. Тодi з твердження 5 випливає, що $\varepsilon_{r_{1}}=\varepsilon_{r_{1}}\varepsilon_{r}\mathfrak{C}\varepsilon_{r_{2}}\varepsilon_{r}=\varepsilon_{r}$, а отже, $\varepsilon_{r_{1}}\mathfrak{C}\varepsilon_{r}$ i $\varepsilon_{r}\mathfrak{C}\varepsilon_{r_{2}}$.

Припустимо, що виконується випадок $a)\penalty\ r<r_{1}$. Означимо часткове вiдображення $\alpha\colon\mathbb{R}^{n}\rightharpoonup\mathbb{R}^{n}$ наступним чином:

Тодi часткове вiдображення $\alpha$ та обернене до нього $\alpha^{-1}$ є елементами напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ й iснує натуральне число $n_{r}$ таке, що $\left(\dfrac{r_{1}}{r_{2}}\right)^{n_{r}}<r$.

Нехай $S=\left\langle\alpha,\alpha^{-1}\right\rangle$ — пiднапiвгрупа в $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$, породжена елементами $\alpha$ i $\alpha^{-1}$. Тодi легко бачити, що

а отже, за лемою 1.31 з [26] напiвгрупа $S=\left\langle\alpha,\alpha^{-1}\right\rangle$ iзоморфна бiциклiчному моноїдовi ${\mathscr{C}}(p,q)$, причому всi елементи напiвгрупи $S$ єдиним чином зоображаються у виглядi $\left(\alpha^{-1}\right)^{i}\alpha^{j}$, де $i$ та $j$ — невiд’ємнi цiлi числа, а iзоморфiзм $\mathfrak{I}\colon S\to{\mathscr{C}}(p,q)$ визначається за формулою $\big(\left(\alpha^{-1}\right)^{i}\alpha^{j}\big)\mathfrak{I}=q^{i}p^{j}$. За наслiдком 1.32 з [26] кожна неодинична конгруенцiя на бiциклiчному моноїдi ${\mathscr{C}}(p,q)$ є груповою, а отже з наших припущень випливає, що усi iдемпотенти напiвгрупи $S$ є $\mathfrak{C}$-еквiвалентними. Тодi для $r_{0}=\left(\dfrac{r_{1}}{r_{2}}\right)^{n_{r}}$ маємо, що iдемпотент $\varepsilon_{r_{0}}$, де $\varepsilon_{r_{0}}\colon\mathbf{B}_{r_{0}}\to\mathbf{B}_{r_{0}}$ — тотожне вiдображення, є $\mathfrak{C}$-еквiвалентним iдемпотентам $\varepsilon_{r_{1}}$ i $\varepsilon_{r_{2}}$. Але за побудовою, $\varepsilon_{r_{0}}\leqslant\varepsilon_{r}\leqslant\varepsilon_{r_{1}}$ в $E(\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}})$, а отже, з випадку $b)$ випливає, що $\varepsilon_{r}\mathfrak{C}\varepsilon_{r_{2}}$.

Припустимо, що виконується випадок $c)\penalty\ r_{2}<r$. Тодi iснує натуральне число $n_{r}$ таке, що $r_{2}\cdot\left(\dfrac{r_{2}}{r_{1}}\right)^{n_{r}}>r$. Означимо часткове вiдображення $\beta\colon\mathbb{R}^{n}\rightharpoonup\mathbb{R}^{n}$ наступним чином:

Тодi часткове вiдображення $\beta$ та обернене до нього $\beta^{-1}$ є елементами напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$. Нехай $\varepsilon_{1}\colon\mathbf{B}_{r_{2}\left(\tfrac{r_{2}}{r_{1}}\right)^{n_{r}}}\to\mathbf{B}_{r_{2}\left(\tfrac{r_{2}}{r_{1}}\right)^{n_{r}}}$ i $\varepsilon_{2}\colon\mathbf{B}_{r_{2}\left(\tfrac{r_{2}}{r_{1}}\right)^{n_{r}-1}}\to\mathbf{B}_{r_{2}\left(\tfrac{r_{2}}{r_{1}}\right)^{n_{r}-1}}$ — тотожнi вiдображення. Тодi очевидно, що $\varepsilon_{1}$ i $\varepsilon_{2}$ є рiзними iдемпотентами напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$, причому $\varepsilon_{2}\leqslant\varepsilon_{1}$. Також легко бачити, що виконуються такi рiвностi

а отже, за лемою 1.31 з [26] пiднапiвгрупа $T=\left\langle\beta,\beta^{-1}\right\rangle$ в $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$, породжена елементами $\beta$ i $\beta^{-1}$, iзоморфна бiциклiчному моноїдовi ${\mathscr{C}}(p,q)$, причому всi елементи напiвгрупи $T$ єдиним чином зоображаються у виглядi $\left(\beta^{-1}\right)^{i}\beta^{j}$, де $i$ та $j$ — невiд’ємнi цiлi числа, а iзоморфiзм $\mathfrak{I}\colon T\to{\mathscr{C}}(p,q)$ визначається за формулою $\big(\left(\beta^{-1}\right)^{i}\beta^{j}\big)\mathfrak{I}=q^{i}p^{j}$. Очевидно, що iдемпотенти $\left(\beta^{-1}\right)^{n_{r}}\beta^{n_{r}}$ i $\left(\beta^{-1}\right)^{n_{r}+1}\beta^{n_{r}+1}$ напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$, як частковi вiдображення, є тотожними вiдображеннями куль $\mathbf{B}_{r_{2}}$ i $\mathbf{B}_{r_{1}}$, вiдповiдно, а отже, $\left(\beta^{-1}\right)^{n_{r}}\beta^{n_{r}}=\varepsilon_{r_{2}}$ i $\left(\beta^{-1}\right)^{n_{r}+1}\beta^{n_{r}+1}=\varepsilon_{r_{1}}$. Отож, два рiзнi iдемпотенти напiвгрупи $T$ є $\mathfrak{C}$-еквiвалентними. За наслiдком 1.32 з [26] кожна нетотожня конгруенцiя на бiциклiчному моноїдi ${\mathscr{C}}(p,q)$ є груповою, а отже, з наших припущень випливає, що усi iдемпотенти напiвгрупи $S$ є $\mathfrak{C}$-еквiвалентними. Але за побудовою, $\varepsilon_{r_{2}}\leqslant\varepsilon_{r}\leqslant\varepsilon_{1}$ в $E(\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}})$, а отже, з випадку $b)$ випливає, що $\varepsilon_{r}\mathfrak{C}\varepsilon_{r_{2}}$. ∎

Припустимо, що $\varepsilon$ i $\iota$ — рiзнi $\mathfrak{C}$-еквiвалентнi iдемпотенти напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$. Тодi з $\varepsilon\mathfrak{C}\iota$ випливає, що $\varepsilon\iota\mathfrak{C}\iota\iota=\iota$, а отже, не зменшуючи загальностi, можемо вважати, що $\varepsilon\leqslant\iota$ в $E(\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}})$, а тодi за твердженням 5$(iii)$, $\operatorname{dom}\varepsilon\subseteq\operatorname{dom}\iota$.

Нехай $\alpha_{\iota}\colon\operatorname{dom}\iota\to\mathbf{B}_{1}$ — частковий зiрковий гомеоморфiзм зiрки $\operatorname{dom}\iota$ на одиничну кулю $\mathbf{B}_{1}$ в початку $\mathbf{0}$. За твердженням 1 звуження $\alpha_{\iota}|_{\operatorname{dom}\varepsilon}\colon\operatorname{dom}\varepsilon\to(\operatorname{dom}\varepsilon)\alpha_{\iota}$ є частковим зiрковим гомеоморфiзмом зiрки $\operatorname{dom}\varepsilon$ на зiрку $(\operatorname{dom}\varepsilon)\alpha_{\iota}$. Тодi $\alpha_{\iota}^{-1}\alpha_{\iota}\colon\mathbf{B}_{1}\to\mathbf{B}_{1}$ — тотожне вiдображення одиничної кулi $\mathbf{B}_{1}$ в початку $\mathbf{0}$. Позаяк $\alpha_{\iota}^{-1}\alpha_{\iota}=\alpha_{\iota}^{-1}\iota\alpha_{\iota}\mathfrak{C}\alpha_{\iota}^{-1}\varepsilon\alpha_{\iota}$ i $\alpha_{\iota}^{-1}\alpha_{\iota}\neq\alpha_{\iota}^{-1}\varepsilon\alpha_{\iota}$, то iдемпотент $\varepsilon_{1}$, $\varepsilon_{1}\colon\mathbf{B}_{1}\to\mathbf{B}_{1}$ — тотожне вiдображення одиничної кулi $\mathbf{B}_{1}$ в початку $\mathbf{0}$, є $\mathfrak{C}$-еквiвалентним деякому iдемпотентовi $\varepsilon_{s}$ такому, що $\operatorname{dom}\varepsilon_{s}$ — власна пiдмножина в $\mathbf{B}_{1}$. Тодi iснує елемент $u_{0}\in\mathbb{S}^{n-1}$ такий, що $(u_{0})\rho_{\operatorname{dom}\varepsilon_{s}}<1$. Позаяк радiальна функцiя $\rho_{\operatorname{dom}\varepsilon_{s}}\colon\mathbb{S}^{n-1}\to\mathbb{R}$ є неперервною, то iснує вiдкритий окiл $U(u_{0})$ точки $u_{0}$ на сферi $\mathbb{S}^{n-1}$ такий, що $(u)\rho_{\operatorname{dom}\varepsilon_{s}}<1$ для всiх $u\in U(u_{0})$.

Для довiльної точки $x\in\mathbb{S}^{n-1}\setminus U(u_{0})$ через $\alpha_{x}\colon\mathbf{B}_{1}\to\mathbf{B}_{1}$ позначимо ортогональне перетворення одиничної кулi $\mathbf{B}_{1}$, яке вiдображає точку $u_{0}\in\mathbb{S}^{n-1}$ в $x\in\mathbb{S}^{n-1}$. Очевидно, що $\alpha_{x}\in\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$, оскiльки вiдображення $\alpha_{x}\colon\mathbf{B}_{1}\to\mathbf{B}_{1}$ є гомеоморфiзмом, як елемент ортогональної групи матриць $O(n,\mathbb{R})$ (див. [13]). Позаяк пiдпростiр $\mathbb{S}^{n-1}\setminus U(u_{0})$ в $\mathbb{S}^{n-1}$ є компактним, то вiдкрите покриття $\left\{(U(u_{0}))\alpha_{x}\colon x\in\mathbb{S}^{n-1}\setminus U(u_{0})\right\}$ простору $\mathbb{S}^{n-1}\setminus U(u_{0})$ мiстить скiнченне пiдпокриття $\left\{(U(u_{0}))\alpha_{x_{1}},\ldots,(U(u_{0}))\alpha_{x_{k}}\right\}$. Позаяк $\varepsilon_{1}\mathfrak{C}\varepsilon_{s}$ i $\alpha_{x_{i}}^{-1}\varepsilon_{1}\alpha_{x_{i}}=\varepsilon_{1}$ для всiх $i=1,\ldots,k$, то $\varepsilon_{1}\mathfrak{C}\alpha_{x_{i}}^{-1}\varepsilon_{s}\alpha_{x_{i}}$ для кожного $i=1,\ldots,k$, а отже,

Очевидно, що елемент $\alpha_{x_{i}}^{-1}\varepsilon_{s}\alpha_{x_{i}}$ є iдемпотентом напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ для кожного $i=1,\ldots,k$, а отже, $\phi=\varepsilon_{s}\alpha_{x_{1}}^{-1}\varepsilon_{s}\alpha_{x_{1}}\cdots\alpha_{x_{k}}^{-1}\varepsilon_{s}\alpha_{x_{k}}$ є також iдемпотентом в $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$, оскiльки $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ — iнверсна напiвгрупа, а iдемпотенти в iнверснiй напiвгрупi комутують (див. [26, теорема 1.17]). За побудовою, $(x)\rho_{\operatorname{dom}\phi}<1$ для довiльного $x\in\mathbb{S}^{n-1}$, а оскiльки радiальна функцiя $\rho_{\operatorname{dom}\phi}\colon\mathbb{S}^{n-1}\to\mathbb{R}$ є неперервною, то з компактностi одиничної сфери $\mathbb{S}^{n-1}$ випливає, що вiдображення $\rho_{\operatorname{dom}\phi}$ на $\mathbb{S}^{n-1}$ набуває свого найбiльшого значення. Нехай $R_{\phi}=\max\left\{(x)\rho_{\operatorname{dom}\phi}\colon x\in\mathbb{S}^{n-1}\right\}$ i $\varepsilon_{R_{\phi}}\colon\mathbf{B}_{\phi}\to\mathbf{B}_{\phi}$ — тотожне вiдображення кулi радiуса $R_{\phi}$ в початку $\mathbf{0}$. Легко бачити, що $\varepsilon_{R_{\phi}}\in E(\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}})$, $\varepsilon_{R_{\phi}}\phi=\phi$ i $\varepsilon_{R_{\phi}}\varepsilon_{1}=\varepsilon_{R_{\phi}}$. Тодi з умови $\varepsilon_{1}\mathfrak{C}\phi$ випливає, що $\varepsilon_{R_{\phi}}=\varepsilon_{R_{\phi}}\varepsilon_{1}\mathfrak{C}\varepsilon_{R_{\phi}}\phi=\phi$, а отже $\varepsilon_{1}\mathfrak{C}\varepsilon_{R_{\phi}}$. Далi скористаємося лемою 10. ∎

Нехай $\mathfrak{C}$ — неодинична конгруенцiя на напiвгрупi $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$. Тодi iснують два рiзнi $\mathfrak{C}$-еквiвалентнi елементи $\alpha$ i $\beta$ напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$.

Розглянемо можливi випадки:

1. (1)

   елементи $\alpha$ i $\beta$ не належать одному $\mathscr{H}$-класу;

2. (2)

   $\alpha\mathscr{H}\beta$.

Припустимо, що виконується випадок (1). За твердженням 2.3.4 з [33], $\alpha\alpha^{-1}\mathfrak{C}\beta\beta^{-1}$ i $\alpha^{-1}\alpha\mathfrak{C}\beta^{-1}\beta$. З твердження 6 випливає, що $\operatorname{ran}\alpha\neq\operatorname{ran}\beta$ або $\operatorname{dom}\alpha\neq\operatorname{dom}\beta$, а отже, за твердженням 5$(i)$ iснують два рiзнi $\mathfrak{C}$-еквiвалентнi iдемпотенти напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$. Далi скористаємося лемою 11 i лемою I.7.10 з [39].

Припустимо, що $\alpha\mathscr{H}\beta$. За теоремою 2.20 з [26] i наслiдком 9, не зменшуючи загальностi, можемо вважати, що $\alpha$ i $\beta$ — зiрковi гомеоморфiзми одиничної кулi $\mathbf{B}_{1}$ в початку $\mathbf{0}$. Позаяк $\alpha\alpha^{-1}\mathfrak{C}\alpha\beta^{-1}$, то з вище сказаного випливає, що iснує зiрковий гомеоморфiзм $\gamma\in\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$ одиничної кулi $\mathbf{B}_{1}$, який є $\mathfrak{C}$-еквiвалентним її тотожному вiдображенню $\varepsilon_{1}$ такий, що $\gamma\neq\varepsilon_{1}$. Тодi $(x)\gamma\neq x$ для деякого $x\in\mathbf{B}_{1}$.

Тодi виконується хоча б одна з умов:

1. $(a)$

   iснує елемент $x\in\mathbb{S}^{n-1}$ такий, що $([\mathbf{0},x])\gamma=[\mathbf{0},x]$ та iснує $y\in[\mathbf{0},x]$ такий, що $(y)\gamma\neq y$;

2. $(b)$

   iснує елемент $x\in\mathbb{S}^{n-1}$ такий, що $([\mathbf{0},x])\gamma\neq[\mathbf{0},x]$.

Припустимо, що виконується умова $(a)$. Припустимо, що $[\mathbf{0},y]\subsetneqq[\mathbf{0},(y)\gamma]$. У випадку $[\mathbf{0},y]\supsetneqq[\mathbf{0},(y)\gamma]$ мiркування аналогiчнi.

Нехай $\mathbf{B}_{y}$ — максимальна куля в початку $\mathbf{0}$, що мiстить точку $y$ i $\varepsilon_{y}\colon\mathbf{B}_{y}\to\mathbf{B}_{y}$ — тотожне вiдображення кулi $\mathbf{B}_{y}$. Тодi $(y)\gamma\notin B_{y}$. Позаяк $\varepsilon_{1}\mathfrak{C}\gamma$, то $\varepsilon_{y}\varepsilon_{1}\mathfrak{C}\varepsilon_{y}\gamma$. Використавши твердження 2.3.4 з [33], отримуємо, що

Очевидно, що $\gamma^{-1}\varepsilon_{y}\gamma$ — iдемпотент напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$, причому $(y)\gamma{\in}\operatorname{dom}(\gamma^{-1}\varepsilon_{y}\gamma)$, але $(y)\gamma\notin\operatorname{dom}\varepsilon_{y}$, а отже, за твердженням 5$(i)$ iснують два рiзнi $\mathfrak{C}$-еквiвалентнi iдемпотенти напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$. Далi скористаємося лемою 11 i лемою I.7.10 з [39].

Припустимо, що виконується умова $(b)$. Позаяк $\gamma$ — частковий зiрковий гомеоморфiзм, то $(x)\gamma\neq x$. Iснує вiдкрита $\delta$-куля $U_{\delta}((x)\gamma)$ точки $(x)\gamma$ в просторi $\mathbb{R}^{n}$, що не мiстить точку $x$. З метризовностi простору $\mathbb{S}^{n-1}$ випливає, що вiн є цiлком регулярним, а отже, iснує неперервне вiдображення $f\colon\mathbb{S}^{n-1}\to[0,1]$ таке, що $((x)\gamma)f=1$ i $(z)f=0$ для всiх $z\in\mathbb{S}^{n-1}\setminus U_{\delta}((x)\gamma)$.

Визначимо зiрку $L_{\gamma}$ в початку $\mathbf{0}$ наступним чином. Радiальною функцiєю зiрки $L_{\gamma}$ є вiдображення $\rho_{L_{\gamma}}\colon\mathbb{S}^{n-1}\to\mathbb{R}^{n}$, яке визначається за формулою

Очевидно, що так означене вiдображення $\rho_{L_{\gamma}}\colon\mathbb{S}^{n-1}\to\mathbb{R}^{n}$ є неперервним, а отже, вiдображення $\beta_{L_{\gamma}}\colon\mathbf{B}_{1}\to{L_{\gamma}}$, означене за формулою

де $(z)r$ — точка на одиничнiй сферi $\mathbb{S}^{n-1}$ така, що $z\in[\mathbf{0},(z)r]$, є бiєктивним i неперервним, а оскiльки $\mathbf{B}_{1}$ — компактний пiдпростiр в $\mathbb{R}^{n}$, то $\beta_{L_{\gamma}}$ є зiрковим гомеоморфiзмом.

Позаяк $\varepsilon_{1}\mathfrak{C}\gamma$, то $\varepsilon_{1}\beta_{L_{\gamma}}\mathfrak{C}\gamma\beta_{L_{\gamma}}$. За твердженням 2.3.4 з [33] маємо, що

а отже,

Очевидно, що елементи $\beta_{L_{\gamma}}^{-1}\beta_{L_{\gamma}}$ i $\beta_{L_{\gamma}}^{-1}\gamma^{-1}\gamma\beta_{L_{\gamma}}$ є iдемпотентами напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$. Зауважимо, що $(x)\rho_{L_{\gamma}}=x\cdot(1+(x)f)=x\cdot(1+0)=x$ i

а отже, маємо, що $\beta_{L_{\gamma}}^{-1}\beta_{L_{\gamma}}\neq\beta_{L_{\gamma}}^{-1}\gamma^{-1}\gamma\beta_{L_{\gamma}}$. За твердженням 5$(i)$ iснують два рiзнi $\mathfrak{C}$-еквiвалентнi iдемпотенти напiвгрупи $\mathbf{PStH}_{\mathbb{R}^{n}}$. Далi скористаємося лемою 11 i лемою I.7.10 з [39]. ∎