Мета ц роботи — встановити теореми про нетеровсть елптичних за Лавруком крайових задач властивост х узагальнених розв’язкв у двобчнй шкал просторв, як складаються виключно з розподлв в област. У робот розглянуто важливий випадок однордних елптичних рвнянь. х розв’язки дослджумо в уточненй соболвськй шкал, яка складаться з гльбертових зотропних просторв Хермандера [4, п. 2.2; 5, п. 10.1], для яких показниками регулярност розподлв служать довльн дйсне число додатна функця, повльно змнна на нескнченност за Й. Караматою. Ця шкала була видлена дослджена В.А. Михайлецем О.О. Мурачем застосована до дослдження елптичних за Лопатинським крайових задач [6, 7, 8, 9]. Вона мстить двобчну гльбертову шкалу соболвських просторв. У цй робот, на вдмну вд [10], не накладамо обмеження на порядки крайових операторв дослджумо локальн (аж до меж област) властивост узагальнених розв’язкв елптичних за Лавруком крайових задач.

1. Постановка задач. Нехай $\Omega$ — довльна обмежена область у евклдовому простор $\mathbb{R}^{n}$, де $n\geq 2$, з нескнченно гладкою межею $\Gamma$. Нехай задано цл числа $q\geq 1$, $\varkappa\geq 1$, $m_{1},\ldots,m_{q+\varkappa}$ $r_{1},\ldots,r_{\varkappa}$. Розглянемо в $\Omega$ крайову задачу, яка складаться з однордного елптичного рвняння

порядку $2q$ крайових умов

У нй невдомими функця $u$ в област $\Omega$ $\varkappa$ функцй $v_{1},\ldots,v_{\varkappa}$ на $\Gamma$ (вс функц та розподли вважамо комплекснозначними, а функцональн простори — комплексними). Тут $A:=A(x,D)$ — лнйний диференцальний оператор на $\overline{\Omega}:=\Omega\cup\Gamma$ порядку $2q$, кожне $B_{j}:=B_{j}(x,D)$ крайовим лнйним диференцальним оператором на $\Gamma$ порядку $\mathrm{ord}\,B_{j}\leq m_{j}$, а кожне $C_{j,k}=C_{j,k}(x,D_{\tau})$ дотичним лнйним диференцальним оператором на $\Gamma$ порядку $\mathrm{ord}\,C_{j,k}\leq m_{j}+r_{k}$. Ус коефцнти цих диференцальних операторв нескнченно гладкими функцями, заданими на $\overline{\Omega}$ $\Gamma$ вдповдно. (Звсно, диференцальн оператори вд’мних порядкв вважаються нуль-операторами).

Припускамо ( це природно), що

$m\geq-r_{k}$ для кожного $k\in\{1,\ldots,\varkappa\}$. Покладемо $\mu:=\max\{m+1,2q\}$.

Припускамо, що крайова задача (1), (2) елптичною в област $\Omega$ за Б. Лавруком [1], тобто диференцальний оператор $A$ правильно елптичний на $\overline{\Omega}$, а система крайових умов (2) задовольня аналог умови Шапiро – Лопатинського щодо $A$ на $\Gamma$ (див., наприклад, [2, п. 3.1.2]).

Позначимо через $C^{\infty}(\overline{\Omega},A)$ множину всх функцй $u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ таких, що $Au=0$ в област $\Omega$. Пов’яжемо з задачею (1), (2) лнйне вдображення

Дослджумо властивост його продовження за неперервнстю у парах гльбертових функцональних просторв, як утворюють уточнену соболвську шкалу [8, п. 1.3.3].

Для опису област значень цього продовження потрбна така спецальна формула Грна [2, формула (4.1.10)]:

для довльних функцй $u,\omega\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ $v_{1},\ldots,v_{\varkappa},w_{1},\ldots,w_{m-2q+1},h_{1},\ldots,h_{q+\varkappa}\in C^{\infty}(\Gamma)$. Тут дал $D_{\nu}:=i\partial/\partial\nu$, де $\nu$ — поле ортв внутршнх нормалей до меж $\Gamma$, а через $(\cdot,\cdot)_{\Omega}$ $(\cdot,\cdot)_{\Gamma}$ позначено вдповдно скалярн добутки у гльбертових просторах $L_{2}(\Omega)$ $L_{2}(\Gamma)$ функцй квадратично нтегровних на $\Omega$ $\Gamma$ вдносно мр Лебега, а також продовженням за неперервнстю цих скалярних добуткв. Окрм того, $A^{+}$ — диференцальний оператор, формально спряжений до $A$ вдносно $(\cdot,\cdot)_{\Omega}$, ус $C_{j,k}^{+}$, $R_{j,k}^{+}$ $Q_{j,k}^{+}$ — дотичн диференцальн оператори, формально спряжен вдповдно до $C_{j,k}$, $R_{j,k}$ $Q_{j,k}$ вдносно $(\cdot,\cdot)_{\Gamma}$. Тут дотичн лнйн диференцальн оператори $R_{j,k}:=R_{j,k}(x,D_{\tau})$ $Q_{j,k}:=Q_{j,k}(x,D_{\tau})$ узят з зображення крайових диференцальних операторв $D_{\nu}^{j-1}A$ $B_{j}$ у вигляд

Нарешт, кожне $K_{k}:=K_{k}(x,D)$ — деякий крайовий лнйний диференцальний оператор на $\Gamma$ порядку $\mathrm{ord}\,K_{k}\leq 2q-k$ з коефцнтами класу $C^{\infty}(\Gamma)$.

Спецальна формула Грна приводить до тако крайово задач в област $\Omega$:

Ця задача мстить, окрм невдомо функц $\omega$ в област $\Omega$, ще $\mu-q+\varkappa$ додаткових невдомих функцй $w_{1},\ldots,w_{\mu-2q}$ $h_{1},\ldots,h_{q+\varkappa}$ на меж $\Gamma$. Задачу (4) – (6) називають формально спряженою до задач (1), (2) вдносно розглянуто спецально формули Грна. Вдомо [2, теорема 4.1.1], що елптичнсть за Лавруком задач (1), (2) рвносильна елптичност за Лавруком формально спряжено задач (4) – (6).

2. Уточнена соболвська шкала складаться з гльбертових просторв Хермандера, для яких показником регулярност розподлв служить пара параметрв — числовий $s\in\mathbb{R}$ функцональний $\varphi\in\mathcal{M}$. Тут $\mathcal{M}$ — множина всх вимрних за Борелем функцй $\varphi:[1,\infty)\rightarrow(0,\infty)$, як обмежен вдокремлен вд нуля на кожному компакт повльно змнюються на нескнченност за Й. Караматою, тобто $\varphi(\lambda t)/\varphi(t)\rightarrow 1$ при $t\rightarrow\infty$ для кожного $\lambda>0$ (див., наприклад, [11]). Цю шкалу ввели дослдили В.А. Михайлець О.О. Мурач [6] (див. також х монографю [8] огляд [9]).

Нехай $s\in\mathbb{R}$ $\varphi\in\mathcal{M}$. Означимо простр $H^{s,\varphi}(\cdot)$ спочатку на $\mathbb{R}^{n}$, а потм на $\Omega$ $\Gamma$. Будемо дотримуватися монограф [8, пп. 1.3, 2.1, 3.2].

За означенням, комплексний лнйний простр $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})$, де $n\in\mathbb{N}$, складаться з усх повльно зростаючих розподлв $w$ на $\mathbb{R}^{n}$ таких, що функця $\langle\xi\rangle^{s}\varphi(\langle\xi\rangle)\widehat{w}(\xi)$ аргументу $\xi\in\mathbb{R}^{n}$ квадратично нтегровна на $\mathbb{R}^{n}$ за Лебегом. Тут $\widehat{w}$ — перетворення Фур’ розподлу $w$, а $\langle\xi\rangle:=(1+|\xi|^{2})^{1/2}$. У простор $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ означено скалярний добуток норму за формулами

Простр $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ зотропним гльбертовим випадком простору $\mathcal{B}_{p,\mu}$, введеного дослдженого Л. Хермандером [4, п. 2.2] (див. також [5, п. 10.1). А саме, $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})=\mathcal{B}_{2,\mu}$, якщо $\mu(\xi)=\langle\xi\rangle^{s}\varphi(\langle\xi\rangle)$ для довльного $\xi\in\mathbb{R}^{n}$. Простр $\mathcal{B}_{2,\mu}=H^{\mu}$ його верс для евклдових областей ввели дослдили також Л.Р. Волевич Б. П. Панеях [12, §2].

Якщо $\varphi(\cdot)\equiv 1$, то $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ ста гльбертовим простором Соболва $H^{s}(\mathbb{R}^{n})$ порядку $s$. У загальнй ситуац виконуються неперервн та щльн вкладення $H^{s+\varepsilon}(\mathbb{R}^{n})\hookrightarrow H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})\hookrightarrow H^{s-\varepsilon}(\mathbb{R}^{n})$ для довльного $\varepsilon>0$. З огляду на це клас функцональних просторв $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})$, де $s\in\mathbb{R}$ $\varphi\in\mathcal{M}$, називають уточненою соболвською шкалою на $\mathbb{R}^{n}$. аналоги для евклдово област $\Omega$ замкненого компактного многовиду $\Gamma$ вводяться у стандартний спосб. Наведемо вдповдн означення.

Лнйний простр $H^{s,\varphi}(\Omega)$ складаться з звужень в область $\Omega$ усх розподлв $w\in H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ надлений нормою

де $u\in H^{s,\varphi}(\Omega)$. Цей простр гльбертв сепарабельний вдносно вказано норми. Множина $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ щльна у ньому.

Лнйний простр $H^{s,\varphi}(\Gamma)$ складаться з усх розподлв на многовид $\Gamma$, як в локальних координатах дають елементи простору $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})$. Дамо детальне означення. Довльно виберемо скнченний атлас з $C^{\infty}$-структури на многовид $\Gamma$, утворений локальними картами $\pi_{j}:\mathbb{R}^{n-1}\leftrightarrow\Gamma_{j}$, де $j=1,\ldots,\lambda$. Тут вдкрит множини $\Gamma_{1},\ldots,\Gamma_{\lambda}$ складають скнченне покриття многовиду $\Gamma$. Нехай, окрм того, функц $\chi_{j}\in C^{\infty}(\Gamma)$, де $j=1,\ldots,\lambda$, утворюють розбиття одиниц на $\Gamma$, що задовольня умову $\mathrm{supp}\,\chi_{j}\subset\Gamma_{j}$. Тод, за означенням, простр $H^{s,\varphi}(\Gamma)$ складаться з усх розподлв $h$ на $\Gamma$ таких, що $(\chi_{j}h)\circ\pi_{j}\in H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})$ для кожного номера $j\in\{1,\ldots,\lambda\}$, де $(\chi_{j}h)\circ\pi_{j}$ зображенням розподлу $h$ у локальнй карт $\pi_{j}$. У простор $H^{s,\varphi}(\Gamma)$ означено норму за формулою

Вн гльбертовим сепарабельним вдносно ц норми, та з точнстю до екввалентност норм не залежить вд вибору атласу розбиття одиниц [8, теорема 2.3]. Множина $C^{\infty}(\Gamma)$ щльна у цьому простор $H^{s,\varphi}(\Gamma)$.

Якщо $\varphi(\cdot)\equiv 1$, то $H^{s,\varphi}(\Upsilon)=:H^{s}(\Upsilon)$ простр Соболва порядку $s\in\mathbb{R}$ на $\Upsilon\in\{\Omega,\Gamma\}$. У загальнй ситуац виконуються компактн та щльн вкладення $H^{s+\varepsilon}(\Upsilon)\hookrightarrow H^{s,\varphi}(\Upsilon)\hookrightarrow H^{s-\varepsilon}(\Upsilon)$ для довльного $\varepsilon>0$

3. Основн результати стосуються властивостей елптично крайово задач (1), (2) в уточненй соболвськй шкал. Позначимо через $N$ лнйний простр усх розв’язкв $(u,v_{1},\ldots,v_{\varkappa})\in C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}(\Gamma))^{\varkappa}$ ц задач у випадку, коли кожне $g_{j}=0$ на $\Gamma$. Аналогчно, позначимо через $N^{+}$ лнйний простр усх розв’язкв

формально спряжено крайово задач (4) – (6) у випадку, коли вс $\psi_{k}=0$ $\psi_{m+k}=0$ на $\Gamma$. Також позначимо через $N_{1}^{+}$ простр усх векторв $(h_{1},\ldots,h_{q+\varkappa})\in(C^{\infty}(\Gamma))^{q+\varkappa}$, для яких снують функц $\omega\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ $w_{1},\ldots,w_{\mu-2q}\in C^{\infty}(\Gamma)$ так, що $(\omega,w_{1},\ldots,w_{\mu-2q},h_{1},\ldots,h_{q+\varkappa})\in N^{+}$. Оскльки обидв задач елптичн за Лавруком в $\Omega$, то простори $N$, $N^{+}$ та $N_{1}^{+}$ скнченновимрн [2, наслдок 4.1.1].

Для довльних $s\in\mathbb{R}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ позначимо через $H^{s,\varphi}(\Omega,A)$ множину усх розподлв $u\in H^{s,\varphi}(\Omega)$ таких, що $Au=0$ в $\Omega$. Розглядамо $H^{s,\varphi}(\Omega,A)$ як (замкнений) пдпростр гльбертового простору $H^{s,\varphi}(\Omega)$. Множина $C^{\infty}(\overline{\Omega},A)$ щльна в $H^{s,\varphi}(\Omega,A)$ згдно з [8, теорема 3.11].

Теорема 1. Для довльних $s\in\mathbb{R}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ вдображення (3) продовжуться диним чином (за неперервнстю) до обмеженого оператора

Цей оператор нетерв. Його ядро збгаться з $N$, а область значень складаться з усх векторв $(g_{1},\ldots,g_{q+\varkappa})\in\bigoplus_{j=1}^{q+\varkappa}H^{s-m_{j}-1/2,\varphi}(\Gamma)$ таких, що

ндекс оператора (7) дорвню $\mathrm{dim}N-\mathrm{dim}N_{1}^{+}$ не залежить вд $s$ та $\varphi$.

Нагадамо, що лнйний обмежений оператор $T:E_{1}\rightarrow E_{2}$, який д у пар банахових просторв $E_{1}$ $E_{2}$, називають нетеровим, якщо його ядро $\ker T$ коядро $E_{2}/T(E_{1})$ скнченновимрн. Нетерв оператор ма замкнену область значень $T(E_{1})$ та скнченний ндекс $\mathrm{ind}\,T:=\dim\ker T-\dim(E_{2}/T(E_{1}))$.

Перейдемо до локальних властивостей узагальнених розв’язкв дослджувано задач (1), (2). Наведемо спочатку х означення. Позначимо через $S^{\prime}(\Omega)$ лнйний топологчний простр звужень в область $\Omega$ усх повльно зростаючих розподлв на $\mathbb{R}^{n}$ покладемо $S^{\prime}(\Omega,A):=\{u\in S^{\prime}(\Omega):Au=0\;\mbox{в}\;\Omega\}$. Позначимо також через $D^{\prime}(\Gamma)$ лнйний топологчний простр усх розподлв на $\Gamma$. Нехай

Вектор $(u,v)$ називамо узагальненим розв’язком ц задач, де $g=(g_{1},\ldots,g_{q+\varkappa})\in(D^{\prime}(\Gamma))^{q+\varkappa}$, якщо $\mathcal{L}(u,v)=g$, де $\mathcal{L}$ — оператор (7) для деяких достатньо малого $s$ $\varphi$. У цьому випадку $u\in C^{\infty}(\Omega)$, оскльки рвняння (1) елптичне в $\Omega$. У термнах уточнено соболвсько шкали дамо достатн умови регулярност розв’язку $u$ в област $\Omega$ впритул до куска $\Gamma_{0}$ меж.

Нехай $\Gamma_{0}$ — довльна непорожня пдмножина многовиду $\Gamma$. Позначимо через $H^{\sigma,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega,\Gamma_{0})$, де $\sigma\in\mathbb{R}$ $\varphi\in\mathcal{M}$, лнйний простр усх розподлв $u\in S^{\prime}(\Omega)$ таких, що $\chi u\in H^{\sigma,\varphi}(\Omega)$ для довльно функц $\chi\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$, носй яко лежить в $\Omega\cup\Gamma_{0}$. Аналогчно, позначимо через $H^{\sigma,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Gamma_{0})$ лнйний простр усх розподлв $h\in D^{\prime}(\Gamma)$ таких, що $\chi_{1}h\in H^{\sigma,\varphi}(\Gamma)$ для довльно функц $\chi_{1}\in C^{\infty}(\Gamma)$, носй яко лежить в $\Gamma_{0}$.

Теорема 2. Нехай $s\in\mathbb{R}$ $\varphi\in\mathcal{M}$, а вектор (9) узагальненим розв’язком елптично крайово задач (1), (2), прав частини яко задовольняють умову $g_{j}\in H^{s-m_{j}-1/2,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Gamma_{0})$ для кожного $j\in\{1,\ldots,q+\varkappa\}$. Тод $u\in H^{s,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega,\Gamma_{0})$ $v_{k}\in H^{s+r_{k}-1/2,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Gamma_{0})$ для кожного $k\in\{1,\ldots,\varkappa\}$.

Цей розв’язок задовольня таку апрорну оцнку:

Теорема 3. Нехай число $\lambda>0$, а функц $\chi,\,\eta\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ так, що х нос лежать в $\Omega\cup\Gamma_{0}$ $\eta=1$ в окол $\mathrm{supp}\,\chi$; покладемо $\chi_{1}:=\chi\!\upharpoonright\!\Gamma$ $\eta_{1}:=\eta\!\upharpoonright\!\Gamma$. Тод сну число $c>0$ таке, що

для довльних векторв (9) $(g_{1},\ldots,g_{q+\varkappa})$ з теореми $2$.

До цих теорем найбльш близькими результати робт [7, 10, 14], у яких дослджено елптичн крайов задач для однордного рвняння (1) у шкалах гльбертових просторв Хермандера. В [7] (див. також монографю [8, п. 3.3]) дослджено регулярну елптичну крайову задачу, а в [10] — елптичну за Лавруком задачу (1), (2) за додаткового припущення, що $\mathrm{ord}\,B_{j}\leq 2q-1$. Для цих задач доведено теорему 1, а також теореми 2 3 у випадку, коли $\Gamma_{0}=\Gamma$ (глобальна регулярнсть розв’язку) $\chi=\eta=1$ на $\overline{\Omega}$ (глобальна апрорна оцнка розв’язку). В [14] встановлено верс теорем 1 2 для елптичних за Лопатинським крайових задач (без додаткових невдомих функцй у крайових умовах), як розглядаються в розширенй соболвськй шкал. Якщо елптичне рвняння (1) неоднордне, то аналоги теорем 1–3 правильн за умови, що $s>m+1/2$ [13].

4. Застосування. Одним з застосувань уточнено соболвсько шкали достатн умови, за яких компоненти узагальненого розв’язку (9) елптично задач (1), (2) належать до просторв $l$ разв неперервно диференцйовних функцй на $\Omega\cup\Gamma_{0}$ $\Gamma_{0}$ вдповдно. Ц умови випливають з теореми 2 тако верс теореми вкладення Хермандера [4, теорема 2.2.7]: кожне з вкладень $H^{l+n/2,\varphi}(\Omega)\subset C^{l}(\overline{\Omega})$ $H^{l+(n-1)/2,\varphi}(\Gamma)\subset C^{l}(\Gamma)$, де $0\leq l\in\mathbb{Z}$ $\varphi\in\mathcal{M}$, екввалентне умов

ц вкладення компактн (див. [8, теореми 2.8 3.4]).

Теорема 4. Нехай цл числа $l\geq 0$ $k\in\{1,...,\varkappa\}$. Якщо вектор (9) задовольня умову теореми $2$, де $s=l+n/2$, а $\varphi\in\mathcal{M}$ — умову (11), то $u\in C^{l}(\Omega\cup\Gamma_{0})$. Якщо вектор (9) задовольня умову теореми $2$, де $s=l-r_{k}+n/2$, а $\varphi\in\mathcal{M}$ — умову (11), то $v_{k}\in C^{l}(\Gamma_{0})$.

Важливо, що умова (11) точною у цй теоремах.

Наведемо також застосування отриманих результатв до деякого узагальнення задач Пуанкаре – Стклова [15]. Окрм задач (1), (2), розглянемо елптичну за Лавруком задачу, яка складаться з того ж самого однордного диференцального рвняння (1) крайових умов

Тут, подбно до (2), кожне $\widetilde{B}_{j}$ крайовим лнйним диференцальним оператором на $\Gamma$ порядку $\mathrm{ord}\,\widetilde{B}_{j}\leq\widetilde{m}_{j}$, а кожне $\widetilde{C}_{j,k}$ дотичним лнйним диференцальним оператором на $\Gamma$ порядку $\mathrm{ord}\,\widetilde{C}_{j,k}\leq\widetilde{m}_{j}+r_{k}$, де $\widetilde{m}_{1},\ldots,\widetilde{m}_{q+\varkappa}$ — цл числа. Покладемо $g:=(g_{1},\ldots,g_{q+\varkappa})$ $\widetilde{g}=(\widetilde{g}_{1},\ldots,\widetilde{g}_{q+\varkappa})$.

Повя’жемо з цими задачами вдображення $\Psi$, яке вектору $g\in(D^{\prime}(\Gamma))^{q+\varkappa}$, пдпорядкованому умов (8), ставить у вдповднсть вектор $\widetilde{g}\in(D^{\prime}(\Gamma))^{q+\varkappa}$ такий, що $\widetilde{g}$ задовольня крайов умови (12), де $(u,v)$ узагальненим розв’язком (9) крайово задач (1), (2), пдпорядкованим умов $(u,u^{\circ})_{\Omega}+(v_{1},v_{1}^{\circ})_{\Gamma}+\ldots+(v_{\varkappa},v_{\varkappa}^{\circ})_{\Gamma}=0$ для кожного $(u^{\circ},v_{1}^{\circ},\ldots,v_{\varkappa}^{\circ})\in N$. За теоремою 1, це вдображення однозначне. Воно природним узагальненням оператора задач Пуанкаре – Стклова на випадок, коли кльксть функцй заданих на меж област може перевищувати половину порядку елптичного рвняння (1). Зокрема, якщо $q=1$, $\varkappa=0$, а (2) (12) — крайов умови Дрхле Неймана, вдображення $\Psi$ оператором Дрхле – Неймана.

З теореми 1 виплива, що для будь-яких $s\in\mathbb{R}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ вдображення $\Psi:g\mapsto\widetilde{g}$ встановлю зоморфзм пдпростору усх векторв $g\in\bigoplus_{j=1}^{q+\varkappa}H^{s-m_{j}-1/2,\varphi}(\Gamma)$, як задовольняють умову (8), на пдпростр усх векторв $\widetilde{g}\in\bigoplus_{j=1}^{q+\varkappa}H^{s-\widetilde{m}_{j}-1/2,\varphi}(\Gamma)$, як задовольняють умову $(\widetilde{g}_{1},\widetilde{h}_{1})_{\Gamma}+\ldots+(\widetilde{g}_{q+\varkappa},\widetilde{h}_{q+\varkappa})_{\Gamma}=0$ для кожного $(\widetilde{h}_{1},\ldots,\widetilde{h}_{q+\varkappa})\in\widetilde{N}^{+}_{1}$. Тут $\widetilde{N}^{+}_{1}$ — аналог скнченновимрного простору $N^{+}_{1}$ для задач (1), (12).

1. 1.

   Lawruk, B. (1963). Parametric boundary-value problems for elliptic systems of linear differential equations. I. Construction of conjugate problems. Bull. Acad. Polon. Sci. Sér. Sci. Math. Astronom. Phys., 11, No. 5, pp. 257–267 (in Russian).

2. 2.

   Kozlov, V.A., Maz’ya, V.G. & Rossmann, J. (1997). Elliptic Boundary Value Problems in Domains with Point Singularities. Providence: Amer. Math. Soc.

3. 3.

   Roitberg, Ya.A. (1999). Elliptic boundary value problems in the spaces of distributions. Dordrecht: Kluwer Acad. Publishers.

4. 4.

   Hörmander, L. (1963). Linear Partial Differential Operators. Berlin: Springer-Verlag.

5. 5.

   Hörmander, L. (1983). The Analysis of Linear Partial Differential Operators, vol. II, Differential Operators with Constant Coefficients. Berlin: Springer-Verlag.

6. 6.

   Mikhailets, V.A. & Murach, A.A. (2006). Refined scales of spaces and elliptic boundary-value problems. II. Ukr. Math. J., 58, No. 3, pp. 398-417.

7. 7.

   Mikhailets, V.A. & Murach, A.A. (2006). Regular elliptic boundary-value problem for homogeneous equation in two-sided refined scale of spaces. Ukr. Math. J., 58, No. 11, pp. 1748-1767.

8. 8.

   Mikhailets, V.A. & Murach A.A. (2014). Hörmander Spaces, Interpolation, and Elliptic Problems. Berlin/Boston: De Gruyter.

9. 9.

   Mikhailets, V.A. & Murach, A.A. (2012). The refined Sobolev scale, interpolation, and elliptic problems. Banach J. Math. Anal., 6, No. 2., pp. 211-281.

10. 10.

    Chepurukhina, I.S. (2015) A semihomogeneous elliptic problem with additional unknown functions in boundary conditions. Dopov. Nac. akad. nauk. Ukr., No. 7, pp. 20-28 (in Russian).

11. 11.

    Seneta, E. (1976). Regularly Varying Functions. Berlin: Springer.

12. 12.

    Volevich, L.R. & Paneah B.P. (1965). Certain spaces of generalized functions and embedding theorems. Russian Math. Surveys, 20, No. 1, pp. 1-73.

13. 13.

    Kasirenko, T.M. & Chepurukhina, I.S. (2017). Elliptic problems in the sense of Lawruk with boundary operators of higher orders in refined Sobolev scale. Transactions of Institute of Mathematics of NAS of Ukraine, 14, No. 3, pp. 161-204 (in Ukrainian). Kyiv: Institute of Mathematics, NAS of Ukraine.

14. 14.

    Anop, A.V. & Murach, A.A. (2018) Homogeneous elliptic equations in an extended Sobolev scale. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr., No 3, pp. 3-11 (in Ukrainian).

15. 15.

    Quarteroni, A. & Valli, A. (1991). Theory and application of Steklov – Poincarè operators for boundary-value problems. Applied and Industrial Mathematics. Mathematics and Its Applications, Vol. 56, pp. 179–203. Dordrecht: Springer.