Серед цих класв найширшим см’я усх гльбертових просторв, нтерполяцйних для пар гльбертових просторв Соболва. уведено дослджено в [6 – 8] для евклдових областей замкнених гладких многовидв та названо розширеною соболвською шкалою. Вона замкнена вдносно нтерполяц гльбертових просторв з функцональним параметром.

Мета ц роботи — увести розширену соболвську шкалу на довльному гладкому компактному многовид з крам дослдити властивост, зокрема, нтерполяцйн. Окрм того, ми наведемо деяк застосування ц шкали до загальних елптичних крайових задач.

1. Простори Хермандера на многовидах. Нехай $M$ — компактний орнтовний нескнченно гладкий многовид вимрност $n\geq 1$ з крам $\partial M\neq\varnothing$. Уведемо клас гльбертових функцональних просторв на $M^{\circ}:=M\setminus\partial M$, узявши за основу простори Хермандера $B_{p,\mu}(\mathbb{R}^{n})$ [1, п. 2.2; 2, п. 10.1], де число $p=2$, а функця $\mu$ частотного аргументу $\xi\in\mathbb{R}^{n}$ набира вигляду $\mu(\xi)=\varphi(\langle\xi\rangle)$; тут $\langle\xi\rangle:=(1+|\xi|^{2})^{1/2}$, а $\varphi\in\mathrm{RO}$.

За означенням, множина $\mathrm{RO}$ складаться з усх вимрних за Борелем функцй $\varphi:\penalty[1,\infty)\rightarrow(0,\infty)$, для яких снують числа $b>1$ $c\geq 1$ так, що $c^{-1}\leq\varphi(\lambda t)/\varphi(t)\leq c$ для будь-яких $t\geq 1$ $\lambda\in[1,b]$ (числа $b$ $c$ залежать вд $\varphi$). Клас $\mathrm{RO}$ введений В.Г. Авакумовичем [9], допуска простий опис досить повно вивчений (див., наприклад, [10, приложение]). Функцю $\varphi\in\mathrm{RO}$ називають RO-змнною на нескнченност.

Як вдомо [10, с. 88], для кожно функц $\varphi\in\mathrm{RO}$ снують дйсн числа $s_{0}\leq s_{1}$ та додатн числа $c_{0}$ $c_{1}$ так, що

Поклавши тут $t:=1$, бачимо, що ця функця мжстепеневою. зв’язок з степеневими функцями характеризують числа $\sigma_{0}(\varphi)$ $\sigma_{1}(\varphi)$, перше з яких супремумом усх дйсних $s_{0}$ таких, що виконуться лва частина нервност (1), а друге нфмумом усх дйсних $s_{1}$ таких, що виконуться права частина нервност (1). Числа $\sigma_{0}(\varphi)$ $\sigma_{1}(\varphi)$ називаються вдповдно нижнм верхнм ндексами Матушевсько [11] функц $\varphi\in\mathrm{RO}$. Зокрема, якщо вона правильно змнна на нескнченност [10, с. 9], то ц ндекси дорвнюють порядку.

Нехай $\varphi\in\mathrm{RO}$. Нагадамо означення вказаного простору Хермандера $B_{2,\varphi(\langle\cdot\rangle)}(\mathbb{R}^{n})$, який будемо позначати через $H^{\varphi}(\mathbb{R}^{n})$. Ми розглядамо комплекснозначн функц розподли та комплексн функцональн простори. За означенням, лнйний простр $H^{\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ складаться з усх повльно зростаючих розподлв $w$ на $\mathbb{R}^{n}$ таких, що х перетворення Фур’ $\widehat{w}$ локально нтегровним за Лебегом на $\mathbb{R}^{n}$ задовольня умову

Простр $H^{\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ гльбертв сепарабельний вдносно норми $\|\cdot\|_{\varphi,\mathbb{R}^{n}}$.

У випадку степенево функц $\varphi(t)\equiv t^{s}$ вн ста гльбертовим простором Соболва $H^{(s)}(\mathbb{R}^{n})$ порядку $s\in\mathbb{R}$. Узагал виконуються щльн неперервн вкладення $H^{(s_{1})}(\mathbb{R}^{n})\hookrightarrow H^{\varphi}(\mathbb{R}^{n})\hookrightarrow H^{(s_{0})}(\mathbb{R}^{n})$ для довльних дйсних чисел $s_{0}$ $s_{1}$, як задовольняють умову (1), зокрема, для довльних $s_{0}<\sigma_{0}(\varphi)$ $s_{1}>\sigma_{1}(\varphi)$. Клас просторв $\{H^{\varphi}(\mathbb{R}^{n}):\varphi\in\mathrm{RO}\}$ дослджено в [7; 5, п. 2.4.2] названо розширеною соболвською шкалою.

Для вдкрито непорожньо множини $\Omega\subset\mathbb{R}^{n}$ простр $H^{\varphi}(\Omega)$ складаться, за означенням, з звужень на $\Omega$ усх розподлв $w\in H^{\varphi}(\mathbb{R}^{n})$. Цей простр гльбертв сепарабельний вдносно норми

де $u\in H^{\varphi}(\Omega)$. Вн зотропним випадком просторв, дослджених Л.Р. Волвичем Б.П. Панеяхом [12, § 3]. Нас окремо буде цкавити випадок, коли $\Omega$ пвпростором $\mathbb{R}^{n}_{+}:=\{(x^{\prime},x_{n}):x^{\prime}\in\mathbb{R}^{n-1},\;x_{n}>0\}$.

Означимо тепер гльбертв простр $H^{\varphi}(M^{\circ})$ за допомогою локальних карт розбиття одиниц на $M$ та норм у просторах $H^{\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ $H^{\varphi}(\mathbb{R}^{n}_{+})$. з $C^{\infty}$-структури на компактному многовид $M$ виберемо який-небудь його скнченний атлас. Не обмежуючи загальност, вважамо, що останнй складаться з $\varkappa$ локальних карт $\pi_{j}:\overline{\mathbb{R}^{n}_{+}}\leftrightarrow M_{j}$, де $j=1,\ldots,\varkappa$, $\varkappa_{0}$ локальних карт $\pi_{j}:\mathbb{R}^{n}\leftrightarrow M_{j}$, де $j=\varkappa+1,\ldots,\varkappa+\varkappa_{0}$. Тут вдкрит (у тополог на $M$) множини $M_{j}$, де $j=1,\ldots,\varkappa+\varkappa_{0}$, утворюють покриття многовиду $M$ таке, що $\penalty{M_{j}\cap\partial M\neq\varnothing}$ тод лише тод, коли $j\leq\varkappa$. Звсно, $\overline{\mathbb{R}^{n}_{+}}:=\{(x^{\prime},x_{n}):x^{\prime}\in\mathbb{R}^{n-1},\;x_{n}\geq\penalty 0\}$. Окрм того, виберемо розбиття одиниц на $M$, утворене деякими функцями $\chi_{j}\in C^{\infty}(M)$, де $j=1,\ldots,\varkappa+\varkappa_{0}$, як задовольняють умову $\mathrm{supp}\,\chi_{j}\subset M_{j}$.

Нехай, як ранше, $\varphi\in\mathrm{RO}$. За означенням, простр $H^{\varphi}(M^{\circ})$, поповненням лнйного многовиду $C^{\infty}(M)$ за нормою

Тут, звсно, $(\chi_{j}u)\circ\pi_{j}$ познача функцю $(\chi_{j}u)(\pi_{j}(x))$ аргументу $x\in\overline{\mathbb{R}^{n}_{+}}$ або $x\in\mathbb{R}^{n}$. Цей простр гльбертв сепарабельний вдносно вказано норми.

Теорема 1. Гльбертв простр $H^{\varphi}(M^{\circ})$, де $\varphi\in\mathrm{RO}$, не залежить з точнстю до екввалентност норм вд вибору атласу многовиду $M$ вдповдного розбиття одиниц на $M$.

Клас просторв $\{H^{\varphi}(M^{\circ}):\varphi\in\mathrm{RO}\}$ називамо розширеною соболвською шкалою на $M^{\circ}$. Якщо $\varphi(t)\equiv t^{s}$ для деякого $s\in\mathbb{R}$, то $H^{\varphi}(M^{\circ})$ ста гльбертовим простором Соболва порядку $s$, який позначамо через $H^{(s)}(M^{\circ})$. У випадку, коли функця $\varphi$ правильно змнна на нескнченност за Й. Караматою, простр $H^{\varphi}(M^{\circ})$, уведено дослджено в [13, п. 3]. Якщо $M^{\circ}$ — евклдова область $\Omega$ (обмежена з межею класу $C^{\infty}$), то $H^{\varphi}(M^{\circ})=H^{\varphi}(\Omega)$ з точнстю до екввалентност норм. У цьому випадку розширена соболвська шкала дослджена в [8] (навть для областей з лпшцевою межею).

Кожний простр $H^{\varphi}(M^{\circ})$ неперервно вкладаться у лнйний топологчний простр усх продовжуваних розподлв на $M^{\circ}$. Тому ц простори можна порвнювати.

Теорема 2. Нехай $\varphi_{0},\varphi_{1}\in\mathrm{RO}$. Вкладення $H^{\varphi_{1}}(M^{\circ})\subset H^{\varphi_{0}}(M^{\circ})$ виконуться тод тльки тод, коли функця $\varphi_{0}/\varphi_{1}$ обмежена в окол нескнченност. У цьому випадку вкладення неперервне. Воно компактне тод тльки тод, коли $\varphi_{0}(t)/\varphi_{1}(t)\to 0$ при $t\to\infty$.

З теореми 2 виплива, що для довльних дйсних чисел $s_{0}$ $s_{1}$, як задовольняють (1), виконуються неперервн вкладення $H^{(s_{1})}(M^{\circ})\hookrightarrow H^{\varphi}(M^{\circ})\hookrightarrow H^{(s_{0})}(M^{\circ})$. Ц вкладення компактн, якщо $s_{0}<\sigma_{0}(\varphi)$ $s_{1}>\sigma_{1}(\varphi)$.

Обговоримо зв’язок простору $H^{\varphi}(M^{\circ})$ з його аналогом на $\partial M$; тут $n\geq 2$. Зауважимо, що $\partial M$ — замкнений нескнченно гладкий многовид вимрност $n-1$. Простр $H^{\eta}(\partial M)$, де $\eta\in\mathrm{RO}$, уведено дослджено в [6] (див. також [5, п. 2.4.2]). Вн поповненням лнйного многовиду $C^{\infty}(\partial M)$ за нормою

Простр $H^{\eta}(\partial M)$ гльбертв та сепарабельний вдносно ц норми з точнстю до екввалентност норм не залежить вд вибору локальних карт $\pi_{j}(\cdot,0):\mathbb{R}^{n-1}\leftrightarrow M_{j}\cap\partial M$, як покривають многовид $\partial M$, та вдповдного розбиття одиниц на $\partial M$ [6, с. 32].

Теорема 3. Нехай $\varphi\in\mathrm{RO}$ $\sigma_{0}(\varphi)>1/2$. Тод вдображення $R:u\mapsto u\!\upharpoonright\!\partial M$, де $u\in\penalty C^{\infty}(M)$, продовжуться диним чином (за неперервнстю) до обмеженого лнйного оператора слду $R:H^{\varphi}(M^{\circ})\to H^{\varphi\rho^{-1/2}}(\partial M)$. Цей оператор сюр’ктивний ма обмежений лнйний правий обернений оператор $S:H^{\varphi\rho^{-1/2}}(\partial M)\to H^{\varphi}(M^{\circ})$ такий, що вдображення $S$ не залежить вд $\varphi$.

Тут дал використано функцональний параметр $\varrho(t):=t$ аргументу $t\geq 1$. Отже, $\varphi\rho^{-1/2}$ познача функцю $\varphi(t)t^{-1/2}$ аргументу $t$.

З теореми 3 виплива, що простр $H^{\eta}(\partial M)$, де $\eta\in\mathrm{RO}$ $\sigma_{0}(\eta)>0$, складаться з слдв на $\partial M$ усх розподлв $u\in H^{\eta\rho^{1/2}}(M^{\circ})$, а норма у цьому простор екввалентна норм

де $h\in H^{\eta}(\partial M)$.

2. нтерполяцйн властивост просторв Хермандера. Розширена соболвська шкала на $M^{\circ}$ складаться (з точнстю до екввалентност норм) з усх гльбертових просторв, нтерполяцйних для пар соболвських просторв $H^{(s_{0})}(M^{\circ})$ $H^{(s_{1})}(M^{\circ})$, де $s_{0}<s_{1}$. Нагадамо, що гльбертв простр $X$ називають нтерполяцйним для пари $[H_{0},H_{1}]$ гльбертових просторв, другий з яких неперервно вкладений у перший, якщо задовольняються так дв властивост: а) виконуються неперервн вкладення $H_{1}\hookrightarrow X\hookrightarrow H_{0}$, б) як тльки який-небудь лнйний оператор $T$ обмеженим на $H_{0}$ на $H_{1}$, то вн також обмеженим на $X$. Зазначена нтерполяцйна властивсть ц шкали виплива з такого результату:

Теорема 4. Нехай $s_{0},s_{1}\in\mathbb{R}$ $s_{0}<s_{1}$. Гльбертв простр $X$ нтерполяцйним для пари соболвських просторв $H^{(s_{0})}(M^{\circ})$ $H^{(s_{1})}(M^{\circ})$ тод тльки тод, коли $X=\penalty H^{\varphi}(M^{\circ})$ з точнстю до екввалентност норм для деякого параметра $\varphi\in\mathrm{RO}$, який задовольня умову (1).

Зауважимо, що умову (1) можна переформулювати за допомогою ндексв Матушевсько. А саме, вона екввалентна такй пар умов: i) $s_{0}\leq\sigma_{0}(\varphi)$, та, окрм того, $s_{0}<\sigma_{0}(\varphi)$, якщо в означенн $\sigma_{0}(\varphi)$ супремум не досягаться, ii) $\sigma_{1}(\varphi)\leq s_{1}$ та, окрм того, $\sigma_{1}(\varphi)<s_{1}$, якщо в означенн $\sigma_{1}(\varphi)$ нфмум не досягаться.

Для застосувань просторв $H^{\varphi}(M^{\circ})$ важливо, що вони отримуться нтерполяцю з функцональним параметром деяких пар гльбертових соболвських просторв на $M^{\circ}$. У цьому зв’язку нагадамо означення методу нтерполяц з функцональним параметром пар гльбертових просторв, запропонованого Ч. Фояшом Ж.-Л. Лонсом [14]. При його виклад спирамося в основному на монографю [5, п. 1.1].

Нам достатньо обмежитися випадком регулярно пари $H:=[H_{0},H_{1}]$ сепарабельних гльбертових просторв. регулярнсть означа, що $H_{1}$ неперервно щльно вкладено в $H_{0}$. Для не сну самоспряжений додатно визначений оператор $J$ у гльбертовому простор $H_{0}$ з областю визначення $H_{1}$, який встановлю зометричний зоморфзм мж гльбертовими просторами $H_{1}$ $H_{0}$. Цей оператор визначаться за парою $H$ однозначно.

Нехай вимрна за Борелем функця $\psi:\penalty(0,\infty)\rightarrow(0,\infty)$ обмежена на кожному вдрзку $[a,b]$, де $0<a<b<\infty$, вдокремлена вд нуля на кожнй множин $[r,\infty)$, де $r>0$. Множину усх таких функцй позначимо через $\mathcal{B}$. У гльбертовому простор $H_{0}$ за допомогою спектрально теореми означений (взагал кажучи, необмежений) оператор $\psi(J)$ як борелева функця $\psi$ вд самоспряженого оператора $J$. Позначимо через $[H_{0},H_{1}]_{\psi}$ або коротко через $H_{\psi}$ область визначення оператора $\psi(J)$, надлену нормою $\|u\|_{H_{\psi}}:=\|\psi(J)u\|_{H_{0}}$, де $u\in H_{\psi}$. Простр $H_{\psi}$ гльбертв сепарабельний, до того ж виконуться неперервне щльне вкладення $H_{\psi}\hookrightarrow H_{0}$.

Функцю $\psi$ називають нтерполяцйним параметром, якщо для довльних регулярних пар $H:=[H_{0},H_{1}]$ $G:=[G_{0},G_{1}]$ гльбертових просторв та для довльного лнйного вдображення $T$, заданого на $H_{0}$, виконуться така властивсть: якщо при кожному $j\in\{0,1\}$ звуження вдображення $T$ на простр $H_{j}$ обмеженим оператором $T:H_{j}\to G_{j}$, то звуження вдображення $T$ на простр $H_{\psi}$ обмеженим оператором $T:H_{\psi}\to G_{\psi}$. Тод кажуть, що простр $H_{\psi}$ отримано нтерполяцю з функцональним параметром $\psi$ пари $H$. Функця $\psi\in\mathcal{B}$ нтерполяцйним параметром тод тльки тод, коли сну угнута функця $\psi_{0}:(r,\infty)\to(0,\infty)$ така, що обидв функц $\psi/\psi_{0}$ $\psi_{0}/\psi$ обмежен на $(r,\infty)$, де $r\gg 1$.

Теорема 5. Нехай $\varphi\in\mathrm{RO}$, а дйсн числа $s_{0}<s_{1}$ задовольняють умову (1). Означимо нтерполяцйний параметр $\psi\in\mathcal{B}$ за формулами $\psi(\tau):=\tau^{-s_{0}/(s_{1}-s_{0})}\,\varphi(\tau^{1/(s_{1}-s_{0})})$, якщо $\tau\geq 1$, $\psi(\tau):=\varphi(1)$, якщо $0<\tau<1$. Тод

Зауважимо, що будь-як числа $s_{0}<\sigma_{0}(\varphi)$ $s_{1}>\sigma_{1}(\varphi)$ задовольняють умову (1) стосовно $\varphi\in\mathrm{RO}$.

Розширена соболвська шкала на $M^{\circ}$ замкнена вдносно розглянутого методу нтерполяц з функцональним параметром.

Теорема 6. Нехай $\varphi_{0},\varphi_{1}\in\mathrm{RO}$ $\psi\in\mathcal{B}$. Припустимо, що функця $\varphi_{0}/\varphi_{1}$ обмежена в окол нескнченност, а функця $\psi$ нтерполяцйним параметром. Тод

де функця $\varphi(t):=\varphi_{0}(t)\,\psi(\varphi_{1}(t)/\varphi_{0}(t))$ аргументу $t\geq 1$ належить до класу $\mathrm{RO}$.

У випадку, коли $M^{\circ}$ — евклдова область, теореми 4 – 6 доведено в [8].

3. Застосування. Розглянемо на $M^{\circ}$ елптичну крайову задачу

(див., наприклад, [15, п. 1.2]). Тут $A$ — лнйний диференцальний оператор на $M$ довльного парного порядку $2q\geq 2$, а кожне $B_{j}$ — крайовий лнйний диференцальний оператор на $\partial M$ довльного порядку $m_{j}\geq 0$. Ус коефцнти цих операторв належать до класв $C^{\infty}(M)$ $C^{\infty}(\partial M)$ вдповдно. Покладемо $B:=(B_{1},\ldots,B_{q})$ $m:=\mathrm{max}\{m_{1},\ldots,m_{q}\}$.

Теорема 7. Припустимо, що $\varphi\in\mathrm{RO}$ $\sigma_{0}(\varphi)>m+1/2$. Тод вдображення $u\mapsto\penalty(Au,B_{1}u,,\ldots,B_{q}u)$, де $u\in C^{\infty}(M)$, продовжуться диним чином (за неперервнстю) до обмеженого лнйного оператора на пар гльбертових просторв

Цей оператор нетерв. Його ядро лежить в $C^{\infty}(M)$ разом з ндексом не залежить вд $\varphi$.

Ця теорема виводиться з соболвського випадку (коли $\varphi(t)\equiv t^{s}$) за допомогою нтерполяцйно теореми 5 та аналогу для просторв Хермандера на $\partial M$.

Нехай $U$ — вдкрита (у тополог на $M$) пдмножина многовиду $M$, а $V:=U\cap\partial M\neq\varnothing$. Позначимо через $H^{\varphi}_{\mathrm{loc}}(U)$, де $\varphi\in\mathrm{RO}$, лнйний простр усх продовжуваних розподлв $u$ на $M^{\circ}$ таких, що $\chi u\in H^{\varphi}(M^{\circ})$ для довльно функц $\chi\in C^{\infty}(M)$, яка задовольня умову $\mathrm{supp}\,\chi\subset U$. Аналогчно, позначимо через $H^{\eta}_{\mathrm{loc}}(V)$, де $\eta\in\mathrm{RO}$, лнйний простр усх розподлв $h$ на $\partial M$ таких, що $\chi h\in H^{\eta}(\partial M)$ для довльно функц $\chi\in C^{\infty}(\partial M)$, яка задовольня умову $\mathrm{supp}\,\chi\subset V$.

Теорема 8. Припустимо, що функця $u\in\bigcup_{s>m+1/2}H^{(s)}(M)$ розв’язком елптично крайово задач (2), прав частини яко задовольняють умову

для деякого $\varphi\in\mathrm{RO}$. Тод $u\in H^{\varphi}_{\mathrm{loc}}(U)$.

З ц теореми верс теореми вкладення Хермандера [1, с. 59] для простору $H^{\varphi}(M)$ виплива

Теорема 9. Нехай цле число $p\geq 0$. Припустимо, що функця $u$ задовольня умову теореми $8$ для деякого параметра $\varphi\in\mathrm{RO}$ такого, що $\sigma_{0}(\varphi)>m+1/2$

Тод $u\in C^{p}(U)$.

1. 1.

   Hörmander, L. (1963). Linear partial differential operators. Berlin: Springer.

2. 2.

   Hörmander, L. (1983). The analysis of linear partial differential operators, vol. II, Differential operators with constant coefficients. Berlin: Springer.

3. 3.

   Jacob, N. (2001, 2002, 2005). Pseudodifferential operators and Markov processes (in 3 volumes). London: Imperial College Press.

4. 4.

   Nicola, F. & Rodino, L. (2010). Global Pseudodifferential Calculus on Euclidean spaces. Basel: Birkhäser.

5. 5.

   Mikhailets, V.A. & Murach, A.A. (2014). Hörmander spaces, interpolation, and elliptic problems. Berlin, Boston: De Gruyter.

6. 6.

   Mikhailets, V.A. & Murach, A.A. (2009). Elliptic operators on a closed compact manifold. Dopov. Nac. akad. nauk. Ukr., No. 3, pp. 13-19 (in Russian).

7. 7.

   Mikhailets, V.A. & Murach, A.A. (2013). Extended Sobolev scale and elliptic operators. Ukr. Math. J., 65, No. 3, pp. 435-447.

8. 8.

   Mikhailets, V.A. & Murach, A.A. (2015). Interpolation Hilbert spaces between Sobolev spaces. Results Math, 67, No. 1, pp. 135-152.

9. 9.

   Avakumović, V.G. (1936). O jednom O-inverznom stavu. Rad Jugoslovenske Akad. Znatn. Umjetnosti, 254, pp. 167-186.

10. 10.

    Seneta, E. (1976). Regularly varying functions. Berlin: Springer.

11. 11.

    Matuszewska, W. (1964). On a generalization of regularly increasing functions. Studia Math., 24, pp. 271-279.

12. 12.

    Volevich, L.R. & Paneah B.P. (1965). Certain spaces of generalized functions and embedding theorems. Russian Math. Surveys, 20, No. 1, pp. 1-73.

13. 13.

    Mikhailets, V.A. & Murach, A.A. (2006). Refined scales of spaces, and elliptic boundary value problems. II. Ukr. Math. J., 58, No. 3, pp. 398-417.

14. 14.

    Foiaş, C. & Lions, J.-L. (1961). Sur certains théorèmes d’interpolation. Acta Sci. Math. (Szeged), 22, No. 3-4, pp. 269-282.

15. 15.

    Agranovich, M.S. (1997). Elliptic boundary problems. Encycl. Math. Sci. Vol. 79. Partial differential equations, IX. Berlin: Springer.