1Вступ

Tetiana Kasirenko and Iryna Chepurukhina
(Institute of Mathematics, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv)

ELLIPTIC PROBLEMS IN THE SENSE OF LAWRUK
WITH BOUNDARY OPERATORS OF HIGHER ORDERS
IN REFINED SOBOLEV SCALE

Тетяна Касренко рина Чепурухна
(нститут математики НАН Украни, Кив)

ЕЛПТИЧН ЗА ЛАВРУКОМ ЗАДАЧ
З КРАЙОВИМИ ОПЕРАТОРАМИ ВИЩИХ ПОРЯДКВ
В УТОЧНЕНЙ СОБОЛВСЬКЙ ШКАЛ

In a refined Sobolev scale, we investigate an elliptic boundary–value problem with additional unknown functions in boundary conditions for which the maximum of orders of boundary operators is grater than or equal to the order of the elliptic equation. This scale consists of inner product Hörmander spaces whose order of regularity is given by a real number and a function varying slowly at infinity in the sense of Karamata. We prove a theorem on the Fredholm property of a bounded operator corresponding to this problem in the refined Sobolev scale. For the generalized solutions to the problem, we establish a local a priory estimate and prove a theorem about their regularity in Hörmander spaces. We find sufficient conditions under which given generalized derivatives of the solutions are continuous.

В уточненй соболвськй шкал дослджено елптичну крайову задачу з додатковими невдомими функцями у крайових умовах, для яких максимум порядкв крайових операторв бльший за порядок елптичного рвняння, або рвний йому. Ця шкала складаться з гльбертових просторв Хермандера, для яких показником регулярност служать дйсне число функця, повльно змнна на нескнченност за Караматою. Доведено теорему про нетеровсть обмеженого оператора, вдповдного цй задач, в уточненй соболвськй шкал. Для узагальнених розв’язкв задач встановлено локальну апрорну оцнку та доведено теорему про х регулярнсть у просторах Хермандера. Знайдено достатн умови неперервност заданих узагальнених похдних розв’язкв.

1 Вступ

Ця стаття присвячена дослдженню елптичних крайових задач з додатковими невдомими функцями у крайових умовах. х було введено Б. Лавруком [1, 2, 3] у 1963 роц. Вони природно виникають при переход вд загально (нерегулярно) елптично крайово до формально спряжено задач вдносно спецально формули Грна. Клас елптичних за Лавруком крайових задач замкненим вдносно такого переходу. Важлив приклади цих задач виникають у теор пружност гдродинамц [4, 5, 6].

Елптичн за Лавруком крайов задач дослджено у соболвських просторах В. О. Козловим, В. Г. Маз’ю Й. Россманом [7, розд. 3] в основному для одного елптичного рвняння та . Я. Ройтберг [8, 9] для елптичних систем мшаного порядку (див. також монографю [10, розд. 2]). Було доведено теореми про нетеровсть обмежених операторв, що вдповдають цим задачам, породжен ними зоморфзми, та теореми про апрорн оцнки розв’язкв задач пдвищення регулярност розв’язкв.

Втм, соболвська шкала занадто грубою для низки важливих задач теор рвнянь з частинними похдними [11, 12, 13, 14, 15]. У цьому зв’язку Л. Хермандер [11, 12] ще у 1963 роц увв дослдив широкий клас нормованих просторв, для яких показником регулярност служить не число (як у просторах Соболва), а досить загальна вагова функця частотних змнних. Л. Хермандер навв важлив застосування цих просторв до питань про розв’язнсть рвнянь з частинними похдними регулярнсть х розв’язкв. Проте, довгий час простори Хермандера та х рзн верс не застосовували до крайових задач, оскльки не було видлено досить широких класв цих просторв, як б допускали коректне означення на гладких многовидах. Зауважимо, що серед просторв Хермандера найбльший нтерес з точки зору застосувань викликають саме гльбертов простори.

Недавно ситуаця змнилася завдяки роботам В. А. Михайлеця О. О. Мурача [16, 17, 18, 19, 20, 21], у яких побудовано загальну теорю розв’язност елптичних крайових задач у класах гльбертових просторв Хермандера, що утворюють уточнену соболвську шкалу. Показниками регулярност для цих просторв служить пара параметрв — числовий функцональний. Останнй додатною функцю, повльно змнною на нескнченност за Й. Караматою. Важливо, що уточнена соболвська шкала отримуться методом нтерполяц з функцональним параметром пар гльбертових просторв Соболва. За його допомогою вдалося перенести основн результати “соболвсько” теор елптичних крайових задач на уточнену соболвську шкалу (ц результати викладено у монограф [13] та огляд [22]), а також на деяк бльш широк класи гльбертових просторв Хермандера [23, 24, 25, 26, 27].

У вказаних просторах Хермандера було дослджено елптичн за Лавруком крайов задач [28, 29, 30, 31, 32]. Втм, важливий випадок, коли максимум порядкв крайових операторв бльший за порядок елптичного рвняння, або рвний йому, дотепер не вивчали у просторах Хермандера. Вдмтимо, що елптичн крайов задач з крайовими операторами вищих порядкв зустрчаються в акустиц, гдродинамц, теор випадкових процесв [33, 34, 35].

Мета ц роботи — дослдити в уточненй соболвськй шкал характер розв’язност властивост розв’язкв елптичних за Лавруком задач з крайовими операторами вищих порядкв.

Робота складаться з семи пунктв. Пункт 1 вступом. У п. 2 наведено постановку елптично за Лавруком крайово задач. Там же розглянуто спецальну формулу Грна для ц задач у випадку крайових операторв вищих порядкв наведено формальну спряжену крайову задачу вдносно зазначено формули Грна. Окрм того, розглянуто вдповдн приклади. У п. 3 наведено означення функцональних просторв Хермандера, як утворюють уточнену соболвську шкалу. Пункт 4 мстить основн результати роботи про властивост дослджувано задач у цй шкал. Серед них — теореми про нетеровсть оператора задач у вдповдних парах просторв Хермандера породжен цю задачею зоморфзми, теореми про локальну апрорну оцнку узагальнених розв’язкв задач та х регулярнсть у просторах Хермандера. У п. 5, як застосування уточнено соболвсько шкали, отримано нов достатн умови неперервност узагальнених похдних розв’язкв дослджувано задач, зокрема, умови класичност узагальненого розв’язку. Ус результати роботи доведено у п. 6. Завершальний п. 7 мстить висновки до роботи.

2 Постановка задач

Нехай $\Omega$ — довльна обмежена область у евклдовому простор $\mathbb{R}^{n}$ , де $n\geq 2$ . Припустимо, що межа $\Gamma:=\partial\Omega$ нескнченно гладким замкненим (тобто компактним без краю) многовидом вимрност $n-1$ . При цьому вважамо, що $C^{\infty}$ -структура на $\Gamma$ породжена простором $\mathbb{R}^{n}$ . Як звичайно, $\overline{\Omega}=\Omega\cup\Gamma$ . Позначимо через $\nu(x)$ орт внутршньо нормал до меж $\Gamma$ у точц $x\in\Gamma$ .

Довльно виберемо цл числа $q\geq 1$ , $\varkappa\geq 1$ , $m_{1},\ldots,m_{q+\varkappa}$ $r_{1},\ldots,r_{\varkappa}$ . Розглянемо в $\Omega$ таку лнйну крайову задачу:

	$\displaystyle Au=f\quad\mbox{в}\quad\Omega,$		(1)
	$\displaystyle B_{j}u+\sum_{k=1}^{\varkappa}C_{j,k}v_{k}=g_{j}\quad\mbox{на}\quad\Gamma,\quad j=1,...,q+\varkappa.$		(2)

Тут невдомими функця $u$ в област $\Omega$ $\varkappa$ функцй $v_{1},\ldots,v_{\varkappa}$ на $\Gamma$ . В робот вс функц та розподли вважамо комплекснозначними. У цй задач

A:=A(x,D):=\sum_{|\mu|\leq 2q}a_{\mu}(x)D^{\mu}

лнйним диференцальним оператором на $\overline{\Omega}$ парного порядку $2q\geq 2$ , кожне

B_{j}(x,D)=\sum_{|\mu|\leq m_{j}}b_{j,\mu}(x)D^{\mu}

крайовим лнйним диференцальним оператором на $\Gamma$ порядку $\mathrm{ord}\,B_{j}\leq m_{j}$ , а кожне $C_{j,k}=C_{j,k}(x,D_{\tau})$ дотичним лнйним диференцальним оператором на $\Gamma$ порядку $\mathrm{ord}\,C_{j,k}\leq m_{j}+r_{k}$ . При цьому, як звичайно, $B_{j}=0$ , якщо $m_{j}<0$ , $C_{j,k}=0$ , якщо $m_{j}+r_{k}<0$ . Ус коефцнти цих диференцальних операторв нескнченно гладкими функцями, заданими на $\overline{\Omega}$ $\Gamma$ вдповдно. Крайов задач вигляду (1), (2) уперше були розглянут Б. Лавруком [1, 2, 3].

Тут надал використовумо так стандартн позначення: $\mu:=(\mu_{1},\ldots,\mu_{n})$ — мультиндекс, $|\mu|:=\mu_{1}+\ldots+\mu_{n}$ , $D^{\mu}:=D_{1}^{\mu_{1}}\ldots D_{n}^{\mu_{n}}$ , $D_{l}:=i\partial/\partial x_{l}$ , де $l\in\{1,\ldots,n\}$ , $i$ — уявна одиниця, а $x=(x_{1},\ldots,x_{n})$ — довльна точка простору $\mathbb{R}^{n}$ . Окрм того, покладамо $D_{\nu}:=i\partial/\partial\nu$ та $\xi^{\mu}:=\xi_{1}^{\mu_{1}}\ldots\xi_{n}^{\mu_{n}}$ для вектора $\xi=(\xi_{1},\ldots\xi_{n})\in\mathbb{C}^{n}$ .

Припускамо, що

m:=\max\{m_{1},\ldots,m_{q+\varkappa}\}=\max\{\mathrm{ord}\,B_{1},\ldots,\mathrm{ord}\,B_{q+\varkappa}\}.

Окрм того, робимо природне припущення про те, що

m\geq-r_{k}\quad\mbox{для кожного}\quad k\in\{1,\ldots,\varkappa\}.

(3)

(Якщо $m+r_{k}<0$ для деякого $k$ , то ус оператори $C_{1,k}$ ,…, $C_{q+\varkappa,k}$ дорвнюють нулю тому шукана функця $v_{k}$ вдсутня у крайових умовах (2).)

Дал припускамо, що крайова задача (1), (2) елптичною в област $\Omega$ за Лавруком. Наведемо вдповдне означення (див., наприклад, [7, п. 3.1.2]).

Покладемо

A^{\circ}(x,\xi):=\sum_{|\mu|=2q}a_{\mu}(x)\xi^{\mu}\quad\mbox{для довльних}\quad x\in\overline{\Omega},\quad\xi\in\mathbb{C}^{n}.

Вираз $A^{\circ}(x,\xi)$ головним символом диференцального оператора $A(x,D)$ . Аналогчно, для кожного номера $j\in\{1,\ldots,m+\varkappa\}$ покладемо

B_{j}^{\circ}(x,\xi):=\sum_{|\mu|=m_{j}}b_{j,\mu}(x)\xi^{\mu}\quad\mbox{для довльних}\quad x\in\Gamma,\quad\xi\in\mathbb{C}^{n};

при цьому $B_{j}^{\circ}(x,\xi)\equiv 0$ , якщо $m_{j}<\mathrm{ord}\,B_{j}$ . Якщо $m_{j}=\mathrm{ord}\,B_{j}$ , то $B_{j}^{\circ}(x,\xi)$ головним символом крайового диференцального оператора $B_{j}(x,D)$ . Окрм того, для будь-яких номерв $j\in\{1,\ldots,m+\varkappa\}$ $k\in\{1,\ldots,\varkappa\}$ позначимо через $C_{j,k}^{\circ}(x,\tau)$ головний символ дотичного диференцального оператора $C_{j,k}(x,D_{\tau})$ , якщо $\mathrm{ord}\,C_{j,k}=m_{j}+r_{k}$ . Для кожно точки $x\in\Gamma$ вираз $C^{\circ}_{j,k}(x,\tau)$ однордним полномом порядку $m_{j}+r_{k}$ змнно $\tau$ , де $\tau$ — довльний дотичний вектор до меж $\Gamma$ у точц $x$ . Якщо $\mathrm{ord}\,C_{j,k}<m_{j}+r_{k}$ , то покладамо $C^{\circ}_{j,k}(x,\tau):=0$ .

Крайову задачу (1), (2) називають елптичною в област $\Omega$ за Лавруком, якщо виконуються так три умови:

(i)

Диференцальний оператор $A(x,D)$ елптичним в кожнй точц $x\in\overline{\Omega}$ , тобто $A^{\circ}(x,\xi)\neq 0$ для довльного вектора $\xi\in\mathbb{R}^{n}\setminus\{0\}$ .
(ii)

Диференцальний оператор $A(x,D)$ правильно елптичним в кожнй точц $x\in\Gamma$ , тобто для довльного вектора $\tau\neq 0$ , дотичного до $\Gamma$ у точц $x$ , многочлен $A^{\circ}(x,\tau+\zeta\nu(x))$ комплексно змнно $\zeta$ ма $q$ коренв з додатною уявною частиною стльки ж коренв з вд’мною уявною частиною (пдрахованих з урахуванням х кратност).

(iii)

Система крайових умов (2) накрива рвняння (1) у кожнй точц $x\in\Gamma$ , тобто для кожного вектора $\tau\neq 0$ , дотичного до $\Gamma$ у точц $x$ , крайова задача

A^{\circ}(x,\tau+\nu(x)D_{t})\theta(t)=0\quad\mbox{при}\quad t>0,

(4)

\begin{gathered}B_{j}^{\circ}(x,\tau+\nu(x)D_{t})\theta(t)\big|_{t=0}+\\ +\sum_{k=1}^{\varkappa}C_{j,k}^{\circ}(x,\tau)\lambda_{k}=0,\quad j=1,...,q+\varkappa,\end{gathered}

(5)

ма лише тривальний (нульовий) розв’язок. Ця задача розглядаться вдносно невдомо функц $\theta\in C^{\infty}([0,\infty))$ , яка задовольня умову $\theta(t)\rightarrow 0$ при $t\rightarrow\infty$ , невдомих комплексних чисел $\lambda_{1},\ldots,\lambda_{\varkappa}$ . Тут $A^{\circ}(x,\tau+\nu(x)D_{t})$ $B_{j}^{\circ}(x,\tau+\nu(x)D_{t})$ диференцальними операторами вдносно $D_{t}:=i\partial/\partial t$ , як отримумо, поклавши $\zeta:=D_{t}$ у вдповдно многочленах $A^{\circ}(x,\tau+\zeta\nu(x))$ $B_{j}^{\circ}(x,\tau+\zeta\nu(x))$ змнно $\zeta$ .

Зауважимо [36, с. 166], що умова (ii) наслдком умови (i) у випадку, коли $n\geq 3$ , а також у випадку, коли $n=2$ ус старш коефцнти оператора $A(x,D)$ дйсними функцями.

Приклад 1

Нехай $n=2$ , $q=1$ $\varkappa=1$ . Припустимо, що диференцальний оператор $A(x,D)$ другого порядку задовольня умови (i) та (ii). Розглянемо крайову задачу, яка складаться з диференцального рвняння (1) пари крайових умов

	$\displaystyle\partial_{\nu}^{p}u+v=g_{1}\quad\mbox{на}\quad\Gamma,$
	$\displaystyle\partial_{\nu}^{p+1}u+\partial_{\Gamma}v=g_{2}\quad\mbox{на}\quad\Gamma,$

де довльно вибрано цле $p\geq 0$ . Тут $\partial_{\nu}:=\partial/\partial\nu$ — похдна вздовж орта $\nu$ , а $\partial_{\Gamma}$ — похдна вздовж криво $\Gamma$ у додатному напряму. Ц крайов умови набирають вигляду (2), де $B_{1}=\partial_{\nu}^{p}$ , $B_{2}=\partial_{\nu}^{p+1}$ $C_{1,1}=1$ , $C_{2,1}=\partial_{\Gamma}$ , а $m_{1}=p$ , $m_{2}=p+1$ $r_{1}=-p$ .

Переконамося, що розглянута крайова задача елптичною за Лавруком в област $\Omega$ . Треба переврити лише, що вона задовольня умову (iii). Виберемо довльно точку $x\in\Gamma$ вектор $\tau\neq 0$ , дотичний до $\Gamma$ у цй точц. Загальний розв’язок диференцального рвняння (4), який задовольня умову $\theta(t)\rightarrow 0$ при $t\rightarrow\infty$ , записуться у вигляд

\theta(t)=c\exp(-i\zeta_{-}(x,\tau)t),

(6)

де $c$ довльне комплексне число, а $\zeta_{-}(x,\tau)$ $\zeta$ -корнь многочлена $A^{\circ}(x,\tau+\zeta\nu(x))$ такий, що $\mathrm{Im}\,\zeta_{-}(x,\tau)<0$ . Для розглянуто крайово задач умови (5) набирають вигляду

	$\displaystyle\theta^{(p)}(0)+\lambda_{1}=0,$		(7)
	$\displaystyle\theta^{(p+1)}(0)\mp i\|\tau\|\lambda_{1}=0.$		(8)

Справд, оскльки

B_{j}(x,D)=\partial_{\nu}^{p+j-1}=(-i)^{p+j-1}D^{p+j-1}_{\nu}

для кожного номера $j\in\{1,2\}$ , то в умов (iii)

B_{j}^{\circ}(x,\tau+\zeta\nu(x))=(-i\zeta)^{p+j-1}.

Отже,

B_{j}^{\circ}(x,\tau+\nu(x)D_{t})\theta(t)=(-iD_{t})^{p+j-1}\theta(t)=\theta^{(p+j-1)}(t).

(9)

Окрм того,

C_{2,1}(x,D_{\Gamma})=\partial_{\Gamma}=\frac{\pm\tau_{1}}{|\tau|}\frac{\partial}{\partial x_{1}}+\frac{\pm\tau_{2}}{|\tau|}\frac{\partial}{\partial x_{2}}=\frac{\mp i}{|\tau|}(\tau_{1}D_{1}+\tau_{2}D_{2}),

де записумо $\tau=(\tau_{1},\tau_{2})$ вибирамо верхнй (вдповдно нижнй) знак, якщо дотичний вектор $\tau$ направлений у бк додатного (вд’много) обходу криво $\Gamma$ . Тому

C_{2,1}^{\circ}(x,\tau)=\frac{\mp i}{|\tau|}(\tau_{1}^{2}+\tau_{2}^{2})=\mp i|\tau|.

(10)

З огляду на (9) (10) робимо висновок, що крайова умова (5) при $j=1$ набира вигляду (7), а при $j=2$ — вигляду (8).

Пдставивши (6) в умови (7) (8), запишемо

	$\displaystyle(-i\zeta_{-}(x,\tau))^{p}c+\lambda_{1}=0,$
	$\displaystyle(-i\zeta_{-}(x,\tau))^{p+1}c\mp i\|\tau\|\lambda_{1}=0.$

Це — система лнйних однордних алгебрачних рвнянь вдносно невдомих $c,\lambda_{1}\in\mathbb{C}$ . визначник

\left|\begin{array}[]{cc}(-i\zeta_{-}(x,\tau))^{p}&1\\ (-i\zeta_{-}(x,\tau))^{p+1}&\mp i|\tau|\end{array}\right|=-i(-i\zeta_{-}(x,\tau))^{p}(\pm|\tau|-\zeta_{-}(x,\tau))

вдмнний вд нуля. Тому ця система ма лише тривальний розв’язок, тобто умова (iii) виконуться. Отже, розглянута у цьому приклад крайова задача елптичною за Лавруком в област $\Omega$ .

Приклад 2

Нехай $n\geq 2$ , $q=2$ $\varkappa=2$ . Припустимо, що диференцальний оператор $A(x,D)$ четвертого порядку задовольня умови (i) та (ii). Розглянемо крайову задачу, яка складаться з диференцального рвняння (1) таких чотирьох крайових умов на $\Gamma$ :

	$\displaystyle\partial_{\nu}^{p}u+v_{1}=g_{1},$
	$\displaystyle\partial_{\nu}^{p+1}u+v_{2}=g_{2},$
	$\displaystyle\partial_{\nu}^{p+2}u+\Delta_{\Gamma}v_{1}=g_{3},$
	$\displaystyle\partial_{\nu}^{p+3}u+\Delta_{\Gamma}v_{2}=g_{4}.$

Тут цле $p\geq 0$ вибрано довльно, а $\Delta_{\Gamma}$ познача, як звичайно, оператор Бельтрам-Лапласа на $\Gamma$ , при цьому на $\Gamma$ введено рманову метрику, ндуковану простором $\mathbb{R}^{n}$ . Ц крайов умови набирають вигляду (2), де $B_{j}=\partial_{\nu}^{p+j-1}$ для кожного $j\in\{1,2,3,4\}$ , а $C_{1,1}=1$ , $C_{1,2}=0$ , $C_{2,1}=0$ , $C_{2,2}=1$ , $C_{3,1}=\Delta_{\Gamma}$ , $C_{3,2}=0$ , $C_{4,1}=0$ $C_{4,2}=\Delta_{\Gamma}$ . Тут $m_{j}=p+j-1$ для кожного $j\in\{1,2,3,4\}$ , а $r_{1}=-p$ $r_{2}=-p-1$ .

Додатково припустимо, що для довльно точки $x\in\Gamma$ вектора $\tau\neq 0$ , дотичного до $\Gamma$ у цй точц, многочлен $A^{\circ}(x,\tau+\zeta\nu(x))$ не ма кратних $\zeta$ -коренв. Це припущення виконуться, наприклад, якщо $A=\partial_{\nu}^{4}+\Delta_{\Gamma}^{2}$ на $\Gamma$ , бо тод $A^{\circ}(x,\tau+\zeta\nu(x))=\zeta^{4}+\gamma^{2}(x,\tau)$ . Тут $\gamma(x,\tau)$ познача головний символ оператора $\Delta_{\Gamma}$ ; цей символ задовольня умову $\gamma(x,\tau)<0$ при $\tau\neq 0$ .

Перевримо, що розглянута крайова задача елптичною за Лавруком в област $\Omega$ . Треба показати лише, що вона задовольня умову (iii). Виберемо довльно точку $x\in\Gamma$ вектор $\tau\neq 0$ , дотичний до $\Gamma$ у цй точц. Для ц задач система крайових умов (5) набира вигляду

	$\displaystyle\theta^{(p)}(0)+\lambda_{1}=0,$
	$\displaystyle\theta^{(p+1)}(0)+\lambda_{2}=0,$
	$\displaystyle\theta^{(p+2)}(0)+\gamma(x,\tau)\lambda_{1}=0,$
	$\displaystyle\theta^{(p+3)}(0)+\gamma(x,\tau)\lambda_{2}=0.$

Тут $\theta(t)$ — загальний розв’язок диференцального рвняння (1), який задовольня умову $\theta(t)\rightarrow 0$ при $t\rightarrow\infty$ , а $\lambda_{1},\lambda_{2}$ — довльн комплексн числа. Ця система екввалентна такй:

	$\displaystyle\lambda_{1}=-\theta^{(p)}(0),$
	$\displaystyle\quad\lambda_{2}=-\theta^{(p+1)}(0),$
	$\displaystyle\theta^{(p+2)}(0)-\gamma(x,\tau)\theta^{(p)}(0)=0,$		(11)
	$\displaystyle\theta^{(p+3)}(0)-\gamma(x,\tau)\theta^{(p+1)}(0)=0.$		(12)

Згдно зроблених припущень щодо оператора $A$ розв’язок $\theta(t)$ запишемо у вигляд

\theta(t)=c_{1}\exp(-i\zeta_{1}(x,\tau)t)+c_{2}\exp(-i\zeta_{2}(x,\tau)t),

де $\zeta_{1}(x,\tau)$ $\zeta_{2}(x,\tau)$ — рзн $\zeta$ -корен многочлена $A^{(0)}(x,\tau+\zeta\nu(x))$ , як мають вд’мну уявну частину, а $c_{1}$ $c_{2}$ — довльн комплексн числа. Пдставивши цей розв’язок в умови (11) (12), отримамо систему однордних лнйних алгебрачних рвнянь

	$\displaystyle(\zeta_{1}(x,\tau))^{p}\gamma_{1}(x,\tau)c_{1}+(\zeta_{2}(x,\tau))^{p}\gamma_{2}(x,\tau)c_{2}=0,$
	$\displaystyle(\zeta_{1}(x,\tau))^{p+1}\gamma_{1}(x,\tau)c_{1}+(\zeta_{2}(x,\tau))^{p+1}\gamma_{2}(x,\tau)c_{2}=0,$

вдносно невдомих чисел $c_{1}$ $c_{2}$ , де позначено

\gamma_{j}(x,\tau):=-\zeta_{j}^{2}(x,\tau)-\gamma(x,\tau)\quad\mbox{для кожного}\quad j\in\{1,2\}.

Отже, для розглянуто у цьому приклад крайово задач умова (iii) рвносильна тому, що ця система ма лише тривальний розв’язок, тобто головний визначник

(\zeta_{1}(x,\tau))^{p}(\zeta_{2}(x,\tau))^{p}\gamma_{1}(x,\tau)\gamma_{2}(x,\tau)(\zeta_{2}(x,\tau)-\zeta_{1}(x,\tau))\neq 0.

Оскльки корен $\zeta_{1}(x,\tau)$ $\zeta_{2}(x,\tau)$ рзн та ненульов, то остання умова екввалентна такй

\gamma_{1}(x,\tau)\gamma_{2}(x,\tau)\neq 0.

(13)

Покажемо, що ця нервнсть виконуться. Для кожного номера $j\in\{1,2\}$ запишемо $\zeta_{j}(x,\tau)=\alpha_{j}+i\beta_{j}$ , де $\alpha_{j}\in\mathbb{R}$ та $\beta_{j}<0$ . Тод

\gamma_{j}(x,\tau)=-(\alpha_{j}+i\beta_{j})^{2}-\gamma(x,\tau)=\beta_{j}^{2}-\alpha_{j}^{2}-\gamma(x,\tau)-2i\alpha_{j}\beta_{j};

тут, нагадамо, $\gamma(x,\tau)<0$ . Таким чином, якщо $\alpha_{j}=0$ , то $\gamma_{j}(x,\tau)>0$ , а якщо $\alpha_{j}\neq 0$ , то $\gamma_{j}(x,\tau)\notin\mathbb{R}$ . Отже, умова (13) виконуться тому розглянута крайова задача елптичною за Лавруком в област $\Omega$ .

Дал припускамо, що $m\geq 2q$ , тобто принаймн один крайовий оператор $B_{j}$ ма порядок $\mathrm{ord}\,B_{j}\geq 2q$ .

Пов’яжемо з задачею (1), (2) лнйне вдображення

\begin{gathered}\Lambda:(u,v_{1},...,v_{\varkappa})\rightarrow\\ \rightarrow\biggl(Au,\,B_{1}u+\sum_{k=1}^{\varkappa}C_{1,k}v_{k},...,B_{q+\varkappa}u+\sum_{k=1}^{\varkappa}C_{q+\varkappa,k}v_{k}\biggr),\\ \mbox{де}\quad u\in C^{\infty}(\overline{\Omega}),\quad v_{1},\ldots,v_{\varkappa}\in C^{\infty}(\Gamma).\end{gathered}

(14)

Ми дослджумо властивост продовження за неперервнстю цього вдображення у пдходящих парах гльбертових просторв Хермандера, як утворюють уточнену соболвську шкалу.

Для опису област значень цього продовження нам потрбна така спецальна формула Грна [7, формула (4.1.10)]:

	$\displaystyle(Au,\omega)_{\Omega}+\sum_{j=1}^{m-2q+1}(D_{\nu}^{j-1}Au,w_{j})_{\Gamma}+\sum_{j=1}^{q+\varkappa}\biggl(B_{j}u+\sum_{k=1}^{\varkappa}C_{j,k}v_{k},h_{j}\biggr)_{\Gamma}=$
	$\displaystyle=(u,A^{+}\omega)_{\Omega}+\sum_{k=1}^{m+1}\biggl(D_{\nu}^{k-1}u,K_{k}\omega+\sum_{j=1}^{m-2q+1}R_{j,k}^{+}w_{j}+\sum_{j=1}^{q+\varkappa}Q_{j,k}^{+}h_{j}\biggr)_{\Gamma}+\sum_{k=1}^{\varkappa}\biggl(v_{k},\sum_{j=1}^{q+\varkappa}C_{j,k}^{+}h_{j}\biggr)_{\Gamma},$

для довльних функцй $u,\omega\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$

v_{1},\ldots,v_{\varkappa},w_{1},\ldots,w_{m-2q+1},h_{1},\ldots,h_{q+\varkappa}\in C^{\infty}(\Gamma).

Тут дал через $(\cdot,\cdot)_{\Omega}$ $(\cdot,\cdot)_{\Gamma}$ позначено вдповдно скалярн добутки у гльбертових просторах $L_{2}(\Omega)$ $L_{2}(\Gamma)$ функцй квадратично нтегровних на $\Omega$ $\Gamma$ вдносно мр Лебега, а також продовженням за неперервнстю цих скалярних добуткв. Як звичайно, $A^{+}$ — диференцальний оператор, формально спряжений до $A$ , тобто

(A^{+}\omega)(x):=\sum_{|\mu|\leq 2q}D^{\mu}(\overline{a_{\mu}(x)}\omega(x)).

Окрм того, ус $C_{j,k}^{+}$ , $R_{j,k}^{+}$ $Q_{j,k}^{+}$ дотичними диференцальними операторами, формально спряженими вдповдно до $C_{j,k}$ , $R_{j,k}$ $Q_{j,k}$ вдносно $(\cdot,\cdot)_{\Gamma}$ , а дотичн лнйн диференцальн оператори $R_{j,k}:=R_{j,k}(x,D_{\tau})$ $Q_{j,k}:=Q_{j,k}(x,D_{\tau})$ узят з зображення крайових диференцальних операторв $D_{\nu}^{j-1}A$ $B_{j}$ у вигляд

	$\displaystyle D_{\nu}^{j-1}A(x,D)=\sum_{k=1}^{m+1}R_{j,k}(x,D_{\tau})D_{\nu}^{k-1},\quad j=1,\ldots,m-2q+1,$
	$\displaystyle B_{j}(x,D)=\sum_{k=1}^{m+1}Q_{j,k}(x,D_{\tau})D_{\nu}^{k-1},\quad j=1,\ldots,q+\varkappa.$

Вдмтимо, що $\mathrm{ord}\,R_{j,k}\leq 2q+j-k$ $\mathrm{ord}\,Q_{j,k}\leq m_{j}-k+1$ ; при цьому, звсно, $R_{j,k}=0$ при $k\geq 2q+j+1$ $Q_{j,k}=0$ при $k\geq m_{j}+2$ . Нарешт, кожне $K_{k}:=K_{k}(x,D)$ — деякий крайовий лнйний диференцальний оператор на $\Gamma$ порядку $\mathrm{ord}\,K_{k}\leq 2q-k$ з коефцнтами класу $C^{\infty}(\Gamma)$ ; при цьому, якщо $k\geq 2q+1$ , то $K_{k}=0$ .

Спецальна формула Грна приводить до тако крайово задач в област $\Omega$ :

A^{+}\omega=\eta\quad\mbox{в}\quad\Omega,

(15)

\begin{gathered}K_{k}\omega+\sum_{j=1}^{m-2q+1}R_{j,k}^{+}w_{j}+\sum_{j=1}^{q+\varkappa}Q_{j,k}^{+}h_{j}=\psi_{k}\quad\mbox{на}\quad\Gamma,\\ \quad k=1,...,m+1,\end{gathered}

(16)

\sum_{j=1}^{q+\varkappa}C_{j,k}^{+}h_{j}=\psi_{m+1+k}\quad\mbox{на}\quad\Gamma,\quad k=1,...,\varkappa.

(17)

Ця задача мстить, окрм невдомо функц $\omega$ в област $\Omega$ , ще $m-q+1+\varkappa$ додаткових невдомих функцй $w_{1},\ldots,w_{m-2q+1}$ $h_{1},\ldots,h_{q+\varkappa}$ на меж $\Gamma$ . Задачу (15) – (17) називають формально спряженою до задач (1), (2) вдносно розглянуто спецально формули Грна. Вдомо [7, теорема 4.1.1], що елптичнсть за Лавруком задач (1), (2) рвносильна елптичност за Лавруком формально спряжено задач (15) – (17).

Приклад 3

Запишемо спецальну формулу Грна для крайово задач

\begin{gathered}\Delta u=f\quad\mbox{в}\quad\Omega,\\ \partial_{\nu}u+v=g_{1},\quad\partial_{\nu}^{2}u+\partial_{\Gamma}v=g_{2}\quad\mbox{на}\quad\Gamma,\end{gathered}

(18)

задано в круз

\Omega:=\{(x_{1},x_{2})\in\mathbb{R}^{2}:x_{1}^{2}+x_{2}^{2}<1\}.

Ця задача елптичною за Лавруком в $\Omega$ , оскльки вона окремим випадком елптично крайово задач, розглянуто у приклад 1. Зауважимо, що $\Delta u=\partial_{\nu}^{2}u-\partial_{\nu}u+\partial_{\Gamma}^{2}u$ на $\Gamma$ ; тут $\partial_{\nu}=-\partial/\partial\varrho$ $\partial_{\Gamma}=\partial/\partial\varphi$ , а $(\varrho,\varphi)$ — полярн координати. Застосувавши другу класичну формулу Грна для оператора Лапласа, отримамо так рвност:

	$\displaystyle(\Delta u,\omega)_{\Omega}+(\Delta u,w)_{\Gamma}+(\partial_{\nu}u+v,h_{1})_{\Gamma}+(\partial_{\nu}^{2}u+\partial_{\Gamma}v,h_{2})_{\Gamma}=$
	$\displaystyle=(u,\Delta\omega)_{\Omega}-(\partial_{\nu}u,\omega)_{\Gamma}+(u,\partial_{\nu}\omega)_{\Gamma}+(\partial_{\nu}^{2}u-\partial_{\nu}u+\partial_{\Gamma}^{2}u,w)_{\Gamma}+$
	$\displaystyle+(\partial_{\nu}u+v,h_{1})_{\Gamma}+(\partial_{\nu}^{2}u+\partial_{\Gamma}v,h_{2})_{\Gamma}=$
	$\displaystyle=(u,\Delta\omega)_{\Omega}+(u,\partial_{\nu}\omega+\partial_{\Gamma}^{2}w)_{\Gamma}+(\partial_{\nu}u,-\omega-w+h_{1})_{\Gamma}+$
	$\displaystyle+(\partial_{\nu}^{2}u,w+h_{2})_{\Gamma}+(v,h_{1}-\partial_{\Gamma}h_{2})_{\Gamma}$

для довльних функцй $u,\omega\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ $v,w,h_{1},h_{2}\in C^{\infty}(\Gamma)$ . Отже, спецальна формула Грна для крайово задач (18) набира вигляду

	$\displaystyle(\Delta u,\omega)_{\Omega}+(\Delta u,w)_{\Gamma}+(\partial_{\nu}u+v,h_{1})_{\Gamma}+(\partial_{\nu}^{2}u+\partial_{\Gamma}v,h_{2})_{\Gamma}=$
	$\displaystyle=(u,\Delta\omega)_{\Omega}+(u,\partial_{\nu}\omega+\partial_{\Gamma}^{2}w)_{\Gamma}+(D_{\nu}u,-i\omega-iw+ih_{1})_{\Gamma}+$
	$\displaystyle+(D_{\nu}^{2}u,-w-h_{2})_{\Gamma}+(v,h_{1}-\partial_{\Gamma}h_{2})_{\Gamma}.$

Тому крайова задача

	$\displaystyle\Delta\omega=\eta\quad\mbox{в}\quad\Omega,$
	$\displaystyle\partial_{\nu}\omega+\partial_{\Gamma}^{2}w=\psi_{1},\quad-i\omega-iw+ih_{1}=\psi_{2}\quad\mbox{на}\quad\Gamma,$
	$\displaystyle-w-h_{2}=\psi_{3},\quad h_{1}-\partial_{\Gamma}h_{2}=\psi_{4}\quad\mbox{на}\quad\Gamma$

формально спряженою до задач (18) вдносно ц формули Грна. Отримана формально спряжена задача мстить три додатков невдом функц $w$ , $h_{1}$ $h_{2}$ на $\Gamma$ .

3 Уточнена соболвська шкала

Розглянемо гльбертов простори Хермандера [11, п. 2.2], в яких будемо дослджувати крайову задачу (1), (2). Вони утворюють уточнен соболвськ шкали $\{H^{s,\varphi}(G):s\in\mathbb{R},\varphi\in\mathcal{M}\}$ , де $G\in\{\Omega,\Gamma\}$ , введен та дослджен В. А. Михайлецем О. О. Мурачем [16, 17] (див. також х монографю [13] та огляд [22]). Тут надал $\mathcal{M}$ — множина всх вимрних за Борелем функцй $\varphi:[1,\infty)\rightarrow(0,\infty)$ , як обмежен вдокремлен вд нуля на кожному компакт повльно змнюються на нескнченност за Караматою [37]. Остання властивсть значить, що $\varphi(\lambda t)/\varphi(t)\rightarrow 1$ при $t\rightarrow\infty$ для кожного $\lambda>0$ . Повльно змнн функц добре вивчен мають рзномантн застосування (див., наприклад, монограф [38, 39]).

Характерним прикладом функц класу $\mathcal{M}$ служить неперервна функця $\varphi:[1,\infty)\rightarrow(0,\infty)$ така, що

\varphi(t)=(\log t)^{r_{1}}(\log\log t)^{r_{2}}\ldots(\underbrace{\log\ldots\log}_{k\;\mbox{\small разв}}t)^{r_{k}}\quad\mbox{при}\quad t\gg 1;

тут числа $k\in\mathbb{N}$ $r_{1},\ldots,r_{k}\in\mathbb{R}$ вибрано довльно.

Нехай $s\in\mathbb{R}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Означимо простр $H^{s,\varphi}(\cdot)$ спочатку на $\mathbb{R}^{n}$ , а потм на $\Omega$ $\Gamma$ . Будемо дотримуватися монограф [13, пп. 1.3, 2.1, 3.2].

За означенням, комплексний лнйний простр $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ , де $n\in\mathbb{N}$ , складаться з усх повльно зростаючих розподлв $w$ на $\mathbb{R}^{n}$ таких, що х перетворення Фур’ $\widehat{w}$ функцю, локально нтегровною на $\mathbb{R}^{n}$ за Лебегом, виконуться умова

\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\langle\xi\rangle^{2s}\varphi^{2}(\langle\xi\rangle)|\widehat{w}(\xi)|^{2}d\xi<\infty.

Тут $\langle\xi\rangle:=(1+|\xi|^{2})^{1/2}$ згладженим модулем вектора $\xi\in\mathbb{R}^{n}$ . У простор $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ введений скалярний добуток розподлв $w_{1}$ $w_{2}$ за формулою

(w_{1},w_{2})_{H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})}:=\int\limits_{\mathbb{R}^{n}}\langle\xi\rangle^{2s}\varphi^{2}(\langle\xi\rangle)\widehat{w_{1}}(\xi)\overline{\widehat{w_{2}}(\xi)}d\xi.

Вн породжу норму

\|w\|_{H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})}:=(w,w)_{H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})}^{1/2}.

Простр $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ зотропним гльбертовим випадком простору $\mathcal{B}_{p,\mu}$ , введеного дослдженого Л. Хермандером [11, п. 2.2] (див. також його монографю [12, п. 10.1]). А саме, $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})=\mathcal{B}_{2,\mu}$ , якщо $\mu(\xi)=\langle\xi\rangle^{s}\varphi(\langle\xi\rangle)$ для довльного $\xi\in\mathbb{R}^{n}$ . Зауважимо, що у гльбертовому випадку $p=2$ простр $\mathcal{B}_{p,\mu}$ його верс для евклдових областей ввели дослдили також Л. Р. Волевич Б. П. Панеях [40, § 2].

У важливому окремому випадку $\varphi(\cdot)\equiv 1$ простр $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ ста гльбертовим простором Соболва $H^{s}(\mathbb{R}^{n})$ порядку $s$ . У загальнй ситуац виконуються неперервн та щльн вкладення

\begin{gathered}H^{s+\varepsilon}(\mathbb{R}^{n})\hookrightarrow H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})\hookrightarrow H^{s-\varepsilon}(\mathbb{R}^{n})\\ \mbox{для довльного}\quad\varepsilon>0.\end{gathered}

(19)

З них видно, що у клас функцональних просторв

\bigl\{H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n}):s\in\mathbb{R},\varphi\in\mathcal{M}\bigr\}

числовий параметр $s$ зада основну (степеневу) регулярнсть, а функцональний параметр $\varphi$ зада додаткову регулярнсть, пдпорядковану основнй. У залежност вд того, чи $\varphi(t)\rightarrow\infty$ або $\varphi(t)\rightarrow 0$ при $t\rightarrow\infty$ , параметр $\varphi$ зада додаткову додатну або вд’мну регулярнсть. ншими словами, параметр $\varphi$ уточню основну $s$ -гладксть. Тому цей клас природно називати уточненою соболвською шкалою на $\mathbb{R}^{n}$ .

аналоги для евклдово област $\Omega$ замкненого компактного многовиду $\Gamma$ вводяться у стандартний спосб. Наведемо вдповдн означення.

Комплексний лнйний простр $H^{s,\varphi}(\Omega)$ складаться з звужень в область $\Omega$ усх розподлв $w\in H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ . Норма у ньому означена за формулою

\|u\|_{H^{s,\varphi}(\Omega)}:=\inf\bigl\{\,\|w\|_{H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})}:\,w\in H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n}),\;w=u\;\,\mbox{в}\;\,\Omega\,\bigr\},

де $u\in H^{s,\varphi}(\Omega)$ . Цей простр гльбертв сепарабельний вдносно вказано норми. Множина $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ щльна у ньому.

Комплексний лнйний простр $H^{s,\varphi}(\Gamma)$ складаться з усх розподлв на $\Gamma$ , як в локальних координатах дають елементи простору $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})$ . Дамо докладне означення. Нехай довльним чином вибрано скнченний атлас з $C^{\infty}$ -структури на многовид $\Gamma$ , утворений локальними картами $\pi_{j}:\mathbb{R}^{n-1}\leftrightarrow\Gamma_{j}$ , де $j=1,\ldots,\lambda$ . Тут вдкрит множини $\Gamma_{1},\ldots,\Gamma_{\lambda}$ складають скнченне покриття многовиду $\Gamma$ . Нехай, окрм того, вибран функц $\chi_{j}\in C^{\infty}(\Gamma)$ , де $j=1,\ldots,\lambda$ , як утворюють розбиття одиниц на $\Gamma$ , що задовольня умову $\mathrm{supp}\,\chi_{j}\subset\Gamma_{j}$ .

Тод, за означенням, простр $H^{s,\varphi}(\Gamma)$ складаться з усх розподлв $h$ на $\Gamma$ таких, що

(\chi_{j}h)\circ\pi_{j}\in H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})

для кожного номера $j\in\{1,\ldots,\lambda\}$ . Тут, звсно, $(\chi_{j}h)\circ\pi_{j}$ зображенням розподлу $h$ у локальнй карт $\pi_{j}$ . У простор $H^{s,\varphi}(\Gamma)$ уведено норму за формулою

\|h\|_{H^{s,\varphi}(\Gamma)}:=\biggl(\,\sum_{j=1}^{\lambda}\|(\chi_{j}h)\circ\pi_{j}\|_{H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})}^{2}\biggr)^{1/2}.

Цей простр гльбертв сепарабельний вдносно ц норми. Важливо, що вн з точнстю до екввалентност норм не залежить вд зазначеного вибору атласу розбиття одиниц [13, теорема 2.3]. Множина $C^{\infty}(\Gamma)$ щльна у простор $H^{s,\varphi}(\Gamma)$ .

Уведен гльбертов функцональн простори утворюють уточнен соболвськ шкали

\{H^{s,\varphi}(\Omega):\,s\in\mathbb{R},\varphi\in\mathcal{M}\}\quad\mbox{}\quad\{H^{s,\varphi}(\Gamma):\,s\in\mathbb{R},\varphi\in\mathcal{M}\}

(20)

на $\Omega$ $\Gamma$ вдповдно. Вони мстять гльбертов соболвськ шкали: якщо $\varphi(\cdot)\equiv 1$ , то $H^{s,\varphi}(\Omega)=:H^{s}(\Omega)$ $H^{s,\varphi}(\Gamma)=:H^{s}(\Gamma)$ простори Соболва порядку $s\in\mathbb{R}$ .

Для шкал (20) виконуються компактн щльн вкладення (19), якщо у формул (19) замнити $\mathbb{R}^{n}$ на $\Omega$ або $\Gamma$ вдповдно.

4 Основн результати

У цьому роздл сформулюмо основн результати статт про властивост елптично крайово задач (1), (2) в уточненй соболвськй шкал.

Пов’яжемо з задачею (1), (2) гльбертов простори

\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma):=H^{s,\varphi}(\Omega)\oplus\bigoplus_{k=1}^{\varkappa}H^{s+r_{k}-1/2,\varphi}(\Gamma),

та

\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma):=H^{s-2q,\varphi}(\Omega)\oplus\bigoplus_{j=1}^{q+\varkappa}H^{s-m_{j}-1/2,\varphi}(\Gamma),

де $s\in\mathbb{R}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . У соболвському випадку, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$ , будемо пропускати ндекс $\varphi$ в позначеннях просторв $\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma)$ $\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)$ .

Позначимо через $\mathcal{N}$ лнйний простр усх розв’язкв

(u,v_{1},\ldots,v_{\varkappa})\in C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}(\Gamma))^{\varkappa}

крайово задач (1), (2) в однордному випадку, коли $f=0$ в $\Omega$ кожне $g_{j}=0$ на $\Gamma$ . Аналогчно, позначимо через $\mathcal{N}_{\star}$ лнйний простр усх розв’язкв

(\omega,w_{1},\ldots,w_{m-2q+1},h_{1},\ldots,h_{q+\varkappa})\in C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}(\Gamma))^{m-q+1+\varkappa}

формально спряжено крайово задач (15) – (17) в однордному випадку, коли $\eta=0$ в $\Omega$ кожне $\psi_{k}=0$ на $\Gamma$ . Оскльки обидв задач елптичн за Лавруком в $\Omega$ , то простори $\mathcal{N}$ $\mathcal{N}_{\star}$ скнченновимрн [7, наслдок 4.1.1].

Теорема 1

Нехай $s>m+1/2$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Тод вдображення (14) продовжуться диним чином (за неперервнстю) до обмеженого оператора

\Lambda:\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma)\rightarrow\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma).

(21)

Цей оператор нетерв. Його ядро збгаться з простором $\mathcal{N}$ , а область значення складаться з усх векторв

(f,g):=(f,g_{1},\ldots,g_{q+\varkappa})\in\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)

(22)

таких, що

\begin{gathered}(f,\omega)_{\Omega}+\sum_{j=1}^{m-2q+1}(D_{\nu}^{j-1}f,w_{j})_{\Gamma}+\sum_{j=1}^{q+\varkappa}(g_{j},h_{j})_{\Gamma}=0\\ \mbox{для всх}\quad(\omega,w_{1},\ldots,w_{m-2q+1},h_{1},\ldots,h_{q+\varkappa})\in\mathcal{N}_{\star}.\end{gathered}

(23)

ндекс оператора (21) дорвню $\dim\mathcal{N}-\dim\mathcal{N}_{\star}$ й не залежить вд $s$ та $\varphi$ .

Зауважимо, що в умов (23) функц

D_{\nu}^{j-1}f\in H^{s-2q-j+1/2}(\Gamma)\subset L_{2}(\Gamma)

коректно означен для кожного номера $j\in\{1,\ldots,m-2q+1\}$ на пдстав [13, теорема 4.13(ii)] нервност $s>m+1/2$ .

Стосовно ц теореми нагадамо, що лнйний обмежений оператор $T:X\rightarrow Y$ , де $X,Y$ — банахов простори, називають нетеровим, якщо його ядро $\ker T$ коядро $Y/T(X)$ скнченновимрн. Нетерв оператор ма замкнену область значень $T(X)$ (див., наприклад, [41, лемма 19.1.1]) скнченний ндекс

\mathrm{ind}\,T:=\dim\ker T-\dim(Y/\,T(X)).

Зауважимо, що умову $s>m+1/2$ в теорем 1 не можна вдкинути або послабити. Зокрема, якщо $s\leq m_{j}+1/2$ $\varphi(\cdot)\equiv 1$ , то вдображення $u\mapsto B_{j}u$ , де $u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ , не можна продовжити до неперервного лнйного оператора, що д з простору Соболва $H^{s}(\Omega)$ у лнйний топологчний простр $\mathcal{D}^{\prime}(\Gamma)$ усх розподлв на $\Gamma$ (див., наприклад, [13, зауваження 3.5]).

Якщо $\mathcal{N}=\{0\}$ $\mathcal{N}_{\star}=\{0\}$ , то оператор (21) зоморфзмом простору $\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma)$ на простр $\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)$ . У загальнй ситуац цей оператор породжу зоморфзм мж деякими х (замкненими) пдпросторами скнченно ковимрност. Ц пдпростори проектори на них будумо у такий спосб.

Розглянемо розклад простору $\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma)$ , де $s>m+1/2$ $\varphi\in\mathcal{M}$ , у таку пряму суму його пдпросторв:

\begin{gathered}\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma)=\mathcal{N}\dotplus\biggl\{(u,v_{1},\ldots,v_{\varkappa})\in\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma):\\ (u,u^{\circ})_{\Omega}+\sum_{k=1}^{\varkappa}(v_{k},v_{k}^{\circ})_{\Gamma}\;\,\mbox{для кожного}\;\,(u^{\circ},v_{1}^{\circ},\ldots,v_{\varkappa}^{\circ})\in\mathcal{N}\biggr\}.\end{gathered}

(24)

Таке зображення сну, оскльки воно звуженням розкладу простору $L_{2}(\Omega)\oplus(L_{2}(\Gamma))^{\varkappa}$ в ортогональну суму пдпростору $\mathcal{N}$ та його доповнення. Тут

\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma)\hookrightarrow L_{2}(\Omega)\oplus(L_{2}(\Gamma))^{\varkappa}\quad\mbox{при}\quad s>m+1/2

(25)

на пдстав умови (3).

Стосовно розкладу простору $\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)$ скористамося таким результатом.

Лема 1

сну скнченновимрний простр

\mathcal{G}\subset C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}(\Gamma))^{q+\varkappa}

такий, що для довльних $s>m+1/2$ $\varphi\in\mathcal{M}$ правильним наступний розклад простору $\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)$ у пряму суму його пдпросторв:

\begin{gathered}\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)=\mathcal{G}\dotplus\\ \bigl\{(f,g)\in\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma):\mbox{виконуться \eqref{1f11}}\bigr\}.\end{gathered}

(26)

При цьому $\dim\mathcal{G}=\dim\mathcal{N}_{\star}$ .

Позначимо через $\mathcal{P}$ $\mathcal{Q}$ вдповдно проектори просторв $\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma)$ $\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)$ на другий доданок у сумах (24) (26) паралельно першому доданку. Ц проектори не залежать (як вдображення) вд $s$ $\varphi$ .

Теорема 2

Нехай $s>m+1/2$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Тод звуження вдображення (21) на пдпростр $\mathcal{P}(\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma))$ зоморфзмом

\Lambda:\,\mathcal{P}(\mathcal{\mathcal{}}{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma))\leftrightarrow\mathcal{Q}(\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)).

(27)

Дослдимо властивост узагальнених розв’язкв елптично крайово задач (1), (2). Попередньо дамо означення такого розв’язку. Покладемо

\mathcal{D}^{m+1/2+}(\Omega,\Gamma):=\bigcup_{\begin{subarray}{c}s>m+1/2,\\ \varphi\in\mathcal{M}\end{subarray}}\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma)=\bigcup_{s>m+1/2}\mathcal{D}^{s}(\Omega,\Gamma);

тут остання рвнсть правильна з огляду на властивсть (19). Вектор

(u,v):=(u,v_{1},\ldots,v_{\varkappa})\in\mathcal{D}^{m+1/2+}(\Omega,\Gamma)

(28)

називамо (сильним) узагальненим розв’язком крайово задач (1), (2) з право частиною

(f,g):=(f,g_{1},\ldots,g_{q+\varkappa})\in\mathcal{D}^{\prime}(\Omega)\times\bigl(\mathcal{D}^{\prime}(\Gamma)\bigr)^{q+\varkappa},

якщо $\Lambda(u,v)=(f,g)$ , де $\Lambda$ — оператор (21) для деяких параметрв $s>m+1/2$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Тут $\mathcal{D}^{\prime}(\Omega)$ — лнйний топологчний простр усх розподлв, заданих в област $\Omega$ . Наведене означення узагальненого розв’язку коректне, оскльки не залежить вд $s$ $\varphi$ .

Теорема 3

Нехай $\varphi\in\mathcal{M}$ , а числа $s,\lambda\in\mathbb{R}$ задовольняють нервност $s>m+1/2$ $0<\lambda<s-m+1/2$ . Нехай також функц $\chi,\eta\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ задовольняють умову $\eta=1$ в окол $\mathrm{supp}\,\chi$ . Тод сну число $c=c(s,\varphi,\lambda,\chi,\eta)>0$ таке, що

\|\chi(u,v)\|_{\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma)}\leq c\,\bigl(\,\|\eta\Lambda(u,v)\|_{\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)}+\|\eta(u,v)\|_{\mathcal{D}^{s-\lambda,\varphi}(\Omega,\Gamma)}\bigl)

(29)

для довльного вектора $(u,v)\in\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma)$ . Тут $c$ не залежить вд $(u,v)$ .

Тут, звсно,

\chi(u,v):=(\chi u,(\chi\!\upharpoonright\!\Gamma)v_{1},\ldots,(\chi\!\upharpoonright\!\Gamma)v_{\varkappa})

аналогчно розуммо вираз $\eta\Lambda(u,v)$ .

Зауваження 1

Якщо $\chi=\eta=1$ , то нервнсть (29) глобальною апрорною оцнкою узагальненого розв’язку $u$ елптично крайово задач (1), (2). У цьому випадку умову $\lambda<s-m+1/2$ можна прибрати. Взагал, нервнсть (29) локальною апрорною оцнкою розв’язку $u$ . Справд, для кожно непорожньо вдкрито (у тополог $\overline{\Omega}$ ) пдмножини множини $\overline{\Omega}$ , можна вибрати функц $\chi,\eta$ так, щоб вони задовольняли умову теореми 3 х нос лежали в цй пдмножин. Якщо $0<\lambda\leq 1$ , то у нервност (29) можна узяти $\chi\Lambda(u,v)$ замсть $\eta\Lambda(u,v)$ .

Дослдимо регулярнсть узагальнених розв’язкв елптично крайово задач (1), (2). Нехай $V$ — довльна вдкрита пдмножина простору $\mathbb{R}^{n}$ така, що $\Omega_{0}:=\Omega\cap V\neq\varnothing$ . Покладемо $\Gamma_{0}:=\Gamma\cap V$ (можливий випадок, коли $\Gamma_{0}=\varnothing$ ). Для довльних параметрв $\sigma\in\mathbb{R}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ введемо локальн аналоги просторв Хермандера $H^{\sigma,\varphi}(\Omega)$ $H^{\sigma,\varphi}(\Gamma)$ . А саме,

	$\displaystyle H^{\sigma,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0}):=\bigl\{u\in\mathcal{D}^{\prime}(\Omega):\,\chi u\in H^{\sigma,\varphi}(\Omega)$
	$\displaystyle\mbox{для всх}\;\,\chi\in C^{\infty}(\overline{\Omega})\;\,\mbox{таких, що}\;\,\mathrm{supp}\,\chi\subset\Omega_{0}\cup\Gamma_{0}\bigr\}.$

Аналогчно покладемо

	$\displaystyle H^{\sigma,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Gamma_{0}):=\bigl\{h\in\mathcal{D}^{\prime}(\Gamma):\,\chi h\in H^{\sigma,\varphi}(\Gamma)$
	$\displaystyle\mbox{для всх}\;\,\chi\in C^{\infty}(\Gamma)\;\,\mbox{таких, що}\;\,\mathrm{supp}\,\chi\subset\Gamma_{0}\bigr\}.$

Позначимо

	$\displaystyle\mathcal{D}^{s,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0}):=H^{s,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})\times\prod\limits_{k=1}^{\varkappa}H^{s+r_{k}-1/2,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Gamma_{0}),$
	$\displaystyle\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0}):=H^{s-2q,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})\times\prod\limits_{j=1}^{q+\varkappa}H^{s-m_{j}-1/2,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Gamma_{0}),$

де $s\in\mathbb{R}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ .

Теорема 4

Нехай вектор $(u,v)\in\mathcal{D}^{m+1/2+}(\Omega,\Gamma)$ узагальненим розв’язком елптично крайово задач (1), (2), прав частини яко задовольняють умову $(f,g)\in\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$ для деяких параметрв $s>m+1/2$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Тод $(u,v)\in\mathcal{D}^{s,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$ .

Вдмтимо важлив окрем випадки ц теореми. Якщо $\Omega_{0}=\Omega$ $\Gamma_{0}=\Gamma$ , то локальн простори $\mathcal{D}^{s,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$ i $\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$ збгаються з просторами $\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma)$ $\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)$ вдповдно. Тому теорема 4 стверджу, що регулярнсть узагальненого розв’язку $(u,v)$ пдвищуться глобально, тобто в усй област $\Omega$ аж до меж $\Gamma$ . Якщо $\Gamma_{0}=\varnothing$ $\Omega_{0}=\Omega$ , то згдно з цю теоремою регулярнсть розв’язку $(u,v)$ пдвищуться в околах усх внутршнх точок замкнено област $\overline{\Omega}$ .

У соболвському випадку, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$ , теореми 1 – 4 або х верс вдом, див., наприклад, монографю В. О. Козлова, В. Г. Маз’ Й. Россмана [7, п. 4.1], статт . Я. Ройтберг [8, 9] та монографю А. Я. Ройтберга [10, п. 2.4].

5 Застосування

Розглянемо застосування уточнено соболвсько шкали до питання про достатн умови неперервност узагальнених похдних (заданого порядку) компонент розв’язку (28) елптично крайово задач (1), (2). Ц умови випливають з теореми 4 такого наслдку з теореми вкладення Хермандера [11, теорема 2.2.7]:

Твердження 1

Нехай $0\leq l\in\mathbb{Z}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Тод кожне з вкладень $H^{l+n/2,\varphi}(\Omega)\subset C^{l}(\overline{\Omega})$ $H^{l+(n-1)/2,\varphi}(\Gamma)\subset C^{l}(\Gamma)$ екввалентне виконанню умови

\int\limits_{1}^{\infty}\frac{dt}{t\,\varphi^{2}(t)}<\infty.

(30)

Ц вкладення компактн.

Твердження 1 обрунтовано в [13, теореми 2.8 3.4]. Можна сказати, що воно уточненням вдомо теореми вкладення Соболва, згдно з якою

	$\displaystyle s>l+n/2\;\Leftrightarrow\;H^{s}(\Omega)\subset C^{l}(\overline{\Omega}),$
	$\displaystyle s>l+(n-1)/2\;\Leftrightarrow\;H^{s}(\Gamma)\subset C^{l}(\Gamma),$

де $0\leq l\in\mathbb{Z}$ .

Сформулюмо достатн умови, згадан на початку цього пункту.

Теорема 5

Нехай цле число $l\geq 0$ . Припустимо, що вектор $(u,v)\in\mathcal{D}^{m+1/2+}(\Omega,\Gamma)$ узагальненим розв’язком елптично крайово задач (1), (2), де

(f,g)\in\mathcal{E}^{l+n/2-2q,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})

(31)

для деякого функцонального параметра $\varphi\in\mathcal{M}$ , який задовольня умову (30). Тод $u\in C^{l}(\Omega_{0}\cup\Gamma_{0})$ .

Теорема 6

Нехай задано цл числа $l\geq 0$ $k\in\{1,...,\varkappa\}$ . Припустимо, що $\Gamma_{0}\neq\varnothing$ вектор $(u,v)\in\mathcal{D}^{m+1/2+}(\Omega,\Gamma)$ узагальненим розв’язком елптично крайово задач (1), (2), де

(f,g)\in\mathcal{E}^{l-r_{k}+n/2-2q,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})

(32)

для деякого функцонального параметра $\varphi\in\mathcal{M}$ , який задовольня умову (30). Тод $v_{k}\in C^{l}(\Gamma_{0})$ .

Зауваження 2

Умова (30) точною у теоремах 5 6, якщо число $l$ достатньо велике. А саме, нехай $0\leq l\in\mathbb{Z}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Припустимо, що $l+n/2>m+1/2$ ; тод умова (30) екввалентна мплкац

\bigl((u,v)\in\mathcal{D}^{m+1/2+}(\Omega,\Gamma)\;\mbox{задовольня умову теореми\penalty\ $\ref{1th5}$}\bigr)\Rightarrow u\in C^{l}(\Omega_{0}\cup\Gamma_{0}).

(33)

Окрм того, нехай $k\in\{1,...,\varkappa\}$ $\Gamma_{0}\neq\varnothing$ . Припустимо, що $l-r_{k}+n/2>m+1/2$ ; тод умова (30) екввалентна мплкац

\bigl((u,v)\in\mathcal{D}^{m+1/2+}(\Omega,\Gamma)\;\mbox{задовольня умову теореми\penalty\ $\ref{1th6}$}\bigr)\Rightarrow v_{k}\in C^{l}(\Gamma_{0}).

(34)

Якщо б ми сформулювати верс теорем 5 6 для просторв Соболва, то замсть умов (31) (32) використали б таку бльш сильну умову: $(f,g)\in\mathcal{H}^{s-2q,1}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$ для деякого $s>l+n/2-2q$ у випадку теореми 5 або для деякого $s>l-r_{k}+n/2-2q$ у випадку теореми 6.

Сформулюмо також достатню умову того, що узагальнений розв’язок $(u,v)$ крайово задач (1), (2) класичним, тобто $u\in\penalty C^{2q}(\Omega)\cap C^{m}(U_{\sigma}\cup\Gamma)$ для деякого числа $\sigma>0$ $v_{k}\in C^{m+r_{k}}(\Gamma)$ для кожного номера $k\in\{1,...,\varkappa\}$ . Тут

U_{\sigma}:=\{x\in\Omega:\mathrm{dist}(x,\Gamma)<\sigma\}.

Якщо розв’язок $(u,v)$ ц задач класичним, то лв частини обчислюються за допомогою класичних похдних неперервними функцями на $\Omega$ $\Gamma$ вдповдно.

Теорема 7

Нехай вектор $(u,v)\in\mathcal{D}^{m+1/2+}(\Omega,\Gamma)$ узагальненим розв’язком елптично крайово задач (1), (2), де

	$\displaystyle f\in H^{n/2,\varphi_{1}}_{\mathrm{loc}}(\Omega,\varnothing)\cap H^{m+n/2-2q,\varphi_{2}}_{\mathrm{loc}}(U_{\sigma},\Gamma),$		(35)
	$\displaystyle g_{j}\in H^{m-m_{j}+(n-1)/2,\varphi_{2}}(\Gamma)\quad\mbox{при}\quad j\in\{1,\ldots,q+\varkappa\}$		(36)

для деякого числа $\sigma>0$ деяких функцй $\varphi_{1},\varphi_{2}\in\mathcal{M}$ , як задовольняють умову (30) при $\varphi:=\varphi_{1}$ $\varphi:=\varphi_{2}$ вдповдно. Тод розв’язок $(u,v)$ класичний.

6 Доведення

Доведемо теореми 1 – 7 лему 1 та обрунтумо зауваження 1 2.

Доведення теореми 1. У випадку просторв Соболва, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$ $s>m+1/2$ , ця теорема (для загальних елптичних систем) доведена в статтях [8, 9] та в монограф [10, теорема 2.4.1] за виключенням вказаного зв’язку скнченновимрного простору $\mathcal{N}_{\star}$ з формально спряженою задачею (15) – (17). За додаткового припущення $s\in\mathbb{Z}$ , у повному обсяз теорема 1 мститься у результат, встановленому в монограф В. О. Козлова, В. Г. Маз’ Й. Россмана [7, наслдок 4.1.1]. Доведемо, що для кожного дробового $s>m+1/2$ висновок ц теореми правильний у повному обсяз.

Згдно з [10, теорема 2.4.1] вдображення (14) продовжуться за неперервнстю до обмеженого нетерового оператора

\begin{gathered}\Lambda:H^{s,(m+1)}(\Omega)\oplus\bigoplus_{k=1}^{\varkappa}H^{s+r_{k}-1/2}(\Gamma)\rightarrow\\ \rightarrow H^{s-2q,(m+1-2q)}(\Omega)\oplus\bigoplus_{j=1}^{q+\varkappa}H^{s-m_{j}-1/2}(\Gamma)\end{gathered}

(37)

для кожного $s\in\mathbb{R}$ . Тут $H^{s,(r)}(\Omega)$ , де $s\in\mathbb{R}$ $1\leq r\in\mathbb{Z}$ , гльбертовим простором Соболва – Ройтберга [43, п. 2.1]. Якщо $s\notin\{1/2,\ldots,r-1/2\}$ , то, за означенням, $H^{s,(r)}(\Omega)$ — поповнення простору $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ за нормою

\|u\|_{H^{s,(r)}(\Omega)}:=\biggl(\|u\|_{H^{s,(0)}(\Omega)}^{2}+\sum_{k=1}^{r}\;\|(D_{\nu}^{k-1}u)\!\upharpoonright\!\Gamma\|_{H^{s-k+1/2}(\Gamma)}^{2}\biggr)^{1/2}.

Тут $H^{s,(0)}(\Omega):=H^{s}(\Omega)$ для $s\geq 0$ ; якщо $s<0$ , то $H^{s,(0)}(\Omega)$ дуальний гльбертв простр до простору $H^{-s}(\Omega)$ вдносно розширення за неперервнстю скалярного добутку в $L_{2}(\Omega)$ .

Зауважимо, що для просторв Соболва – Ройтберга виконуться неперервне щльне вкладення $H^{s+\delta,(r)}(\Omega)\hookrightarrow H^{s,(r)}(\Omega)$ при $\delta>0$ . Окрм того, якщо $s>r-1/2$ , то простори $H^{s,(r)}(\Omega)$ $H^{s}(\Omega)$ рвн як поповнення лнйного многовиду $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ за екввалентними нормами. Тому оператор (21), де $\varphi(\cdot)\equiv 1$ , оператор (37) рвн при $s>m+1/2$ .

З огляду на формулу (37) покладемо

	$\displaystyle\mathcal{D}^{s,(m+1)}(\Omega,\Gamma):=H^{s,(m+1)}(\Omega)\oplus\bigoplus_{k=1}^{\varkappa}H^{s+r_{k}-1/2}(\Gamma),$
	$\displaystyle\mathcal{E}^{s-2q,(m+1-2q)}(\Omega,\Gamma):=H^{s-2q,(m+1-2q)}(\Omega)\oplus\bigoplus_{j=1}^{q+\varkappa}H^{s-m_{j}-1/2}(\Gamma).$

Згдно з згаданим результатом [10, теорема 2.4.1] ядро оператора (37) дорвню $\mathcal{N}$ , а область значень складаться з усх векторв

(f,g)\in\mathcal{E}^{s-2q,(m+1-2q)}(\Omega,\Gamma),

як задовольняють умову (23), у котрй замсть $\mathcal{N}_{\star}$ фгуру деякий скнченновимрний простр, що лежить в

C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}(\Gamma))^{m-q+1+\varkappa}

не залежить вд $s$ . Звдси виплива рвнсть

\Lambda(\mathcal{D}^{s_{2},(m+1)}(\Omega,\Gamma))=\mathcal{E}^{s_{2}-2q,(m+1-2q)}(\Omega,\Gamma)\cap\Lambda(\mathcal{D}^{s_{1},(m+1)}(\Omega,\Gamma))

для довльних чисел $s_{1},s_{2}\in\mathbb{R}$ таких, що $s_{1}<s_{2}$ . Зокрема,

	$\displaystyle\Lambda(\mathcal{D}^{s}(\Omega,\Gamma))=\mathcal{E}^{s-2q}(\Omega,\Gamma)\cap\Lambda(\mathcal{D}^{m,(m+1)}(\Omega,\Gamma)),$
	$\displaystyle\quad\mbox{якщо}\quad m+1/2<s\in\mathbb{R}.$

На пдстав [7, теорема 4.1.4] простр $\Lambda(\mathcal{D}^{m,(m+1)}(\Omega,\Gamma))$ складаться з усх векторв $(f,g)\in\mathcal{E}^{m-2q,(m+1-2q)}(\Omega,\Gamma)$ , як задовольняють умову (23). Тому для довльного дйсного $s>m+1/2$ область значень $\Lambda(\mathcal{D}^{s}(\Omega,\Gamma))$ оператора (21), де $\varphi(\cdot)\equiv 1$ , такою як це стверджуться у теорем 1. Таким чином, у соболвському випадку ця теорема доведена.

Теорему 1 для довльного $\varphi\in\mathcal{M}$ виведемо тепер з соболвського випадку за допомогою нтерполяц з функцональним параметром ( означення властивост наведено, наприклад, у монограф [13, п. 1.1]). Нехай $s>m+1/2$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Покладемо $\varepsilon:=(s-m-1/2)/2>0$ . Вдображення (14) продовжуться за неперервнстю до обмежених нетерових операторв

\begin{gathered}\Lambda:\mathcal{D}^{s\mp\varepsilon}(\Omega,\Gamma)\rightarrow\mathcal{E}^{s\mp\varepsilon-2q}(\Omega,\Gamma),\end{gathered}

(38)

що дють у парах соболвських просторв. Вони мають спльне ядро $\mathcal{N}$ та однаковий ндекс, рвний $\dim\mathcal{N}-\dim\mathcal{N}_{\star}$ . Окрм того,

\Lambda(\mathcal{D}^{s\mp\varepsilon}(\Omega,\Gamma))=\bigl\{(f,g)\in\mathcal{E}^{s\mp\varepsilon-2q}(\Omega,\Gamma):\mbox{виконуться}\;\eqref{1f11}\bigr\}.

(39)

Означимо нтерполяцйний параметр $\psi$ за формулами $\psi(t):=t^{1/2}\varphi(t^{1/(2\varepsilon)})$ при $t\geq 1$ $\psi(t):=\varphi(1)$ при $0<t<1$ . Застосувавши до (38) нтерполяцю з параметром $\psi$ та використавши теорему про нтерполяцю нетерових операторв [13, теорема 1.7], отримамо нетерв обмежений оператор

\Lambda:[\mathcal{D}^{s-\varepsilon}(\Omega,\Gamma),\mathcal{D}^{s+\varepsilon}(\Omega,\Gamma)]_{\psi}\rightarrow[\mathcal{E}^{s-\varepsilon-2q}(\Omega,\Gamma),\mathcal{E}^{s+\varepsilon-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)]_{\psi}.

(40)

(Тут $[H_{0},H_{1}]_{\psi}$ познача гльбертв простр, отриманий нтерполяцю з параметром $\psi$ допустимо пари гльбертових просторв $H_{0}$ $H_{1}$ .) Оператор (40) звуженням вдображення (38), заданого на $\mathcal{D}^{s-\varepsilon}(\Omega,\Gamma)$ . Отже, вн продовженням за неперервнстю вдображення (14).

Опишемо нтерполяцйн простори, в яких д оператор (40). На пдстав нтерполяцйних теорем 1.5, 2.2 3.2 з монограф [13] мамо так рвност просторв разом з екввалентнстю норм у них:

	$\displaystyle[\mathcal{D}^{s-\varepsilon}(\Omega,\Gamma),\mathcal{D}^{s+\varepsilon}(\Omega,\Gamma)]_{\psi}=[H^{s-\varepsilon}(\Omega),H^{s+\varepsilon}(\Omega)]_{\psi}\oplus$
	$\displaystyle\oplus\bigoplus_{k=1}^{\varkappa}\,[H^{s+r_{k}-1/2-\varepsilon}(\Gamma),H^{s+r_{k}-1/2+\varepsilon}(\Gamma)]_{\psi}=$
	$\displaystyle=H^{s,\varphi}(\Omega)\oplus\bigoplus_{k=1}^{\varkappa}H^{s+r_{k}-1/2,\varphi}(\Gamma)=\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma).$

Аналогчно

[\mathcal{E}^{s-2q-\varepsilon}(\Omega,\Gamma),\mathcal{E}^{s-2q+\varepsilon}(\Omega,\Gamma)]_{\psi}=\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma).

Таким чином, обмежений нетерв оператор (40) оператором (21) з теореми 1.

Згдно з [13, теорема 1.7] ядро оператора (21) його ндекс збгаються вдповдно з спльним ядром $\mathcal{N}$ однаковим ндексом $\dim\mathcal{N}-\dim\mathcal{N}_{\star}$ операторв (38). Окрм того, на пдстав рвност (39) робимо висновок, що область значень оператора (21) дорвню

\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)\cap\Lambda(\mathcal{D}^{s-\varepsilon}(\Omega,\Gamma))=\bigl\{(f,g)\in\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma):\,\mbox{виконуться}\;\eqref{1f11}\bigr\}.

Отже, доведено вс властивост оператора (21), зазначен в теорем 1.

Теорему 1 доведено.

Доведення леми 1. Скористамося нетеровим обмеженим оператором (37) у випадку, коли $s=m$ . Згдно з [7, теорема 4.1.4] вимрнсть коядра цього оператора дорвню $\dim\mathcal{N}_{\star}$ . Оскльки лнйний многовид $C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}(\Gamma))^{q+\varkappa}$ щльний у простор $\mathcal{E}^{m-2q,(m+1-2q)}(\Omega,\Gamma)$ , то згдно з [44, лема 2.1] сну скнченновимрний простр

\mathcal{G}\subset C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}(\Gamma))^{q+\varkappa}

такий, що

\mathcal{E}^{m-2q,(m+1-2q)}(\Omega,\Gamma)=\mathcal{G}\dotplus\Lambda(\mathcal{D}^{m,(m+1)}(\Omega,\Gamma)).

(41)

Звдси виплива, що $\dim\mathcal{G}=\dim\mathcal{N}_{\star}$ .

Нехай дйсне число $l$ задовольня умову $m+1/2<l<s$ . Тод виконуються неперервн вкладення

	$\displaystyle\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)\hookrightarrow\mathcal{E}^{l-2q}(\Omega,\Gamma)=$
	$\displaystyle=\mathcal{E}^{l-2q,(m+1-2q)}(\Omega,\Gamma)\hookrightarrow\mathcal{E}^{m-2q,(m+1-2q)}(\Omega,\Gamma)$

на пдстав (19) того, що простори $H^{l-2q,(m+1-2q)}(\Omega)$ $H^{l-2q}(\Omega)$ рвн з точнстю до екввалентност норм при $l-2q>m+1-2q-1/2$ , як це зазначалось у доведенн теореми 1. Окрм того, $\mathcal{G}\subset\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)$ . Тому з рвност (41) виплива формула

\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)=\mathcal{G}\dotplus\bigl(\Lambda(\mathcal{D}^{m,(m+1)}(\Omega,\Gamma))\cap\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)\bigr).

(42)

На пдстав [7, теорема 4.1.4] область значень $\Lambda(\mathcal{D}^{m,(m+1)}(\Omega,\Gamma))$ оператора (37), де $s=m$ , складаться з усх векторв

(f,g)\in\mathcal{E}^{m-2q,(m+1-2q)}(\Omega,\Gamma),

як задовольняють умову (23). Тому другий доданок у сум (42) складаться з усх векторв $(f,g)\in\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)$ , як задовольняють (23). Таким чином, формула (42) перетворються на рвнсть (26), в якй, згдно з наведеними мркуваннями, простр $\mathcal{G}$ не залежить вд $s$ $\varphi$ .

Лему 1 доведено.

Доведення теореми 2. Згдно з теоремою 1 звуження оператора (21) на пдпростр $\mathcal{P}(\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma))$ неперервним взамно однозначним вдображенням цього пдпростору на пдпростр $\mathcal{Q}(\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma))$ . Тому на пдстав теореми Банаха про обернений оператор це вдображення зоморфзмом (27). Теорему 2 доведено.

Доведення теореми 3. У випадку, коли $\chi(\cdot)\equiv\eta(\cdot)\equiv 1$ ця теорема наслдком скнченновимрност ядра замкненост област значень оператора (21) з теореми 1 та компактност вкладення $\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega)\hookrightarrow\mathcal{D}^{s-\lambda,\varphi}(\Omega)$ для довльного $\lambda>0$ . Це стверджу лема Птре [45, лема 3]. Отже, сну число $\tilde{c}=\tilde{c}(s,\varphi,\lambda)>0$ таке, що для довльного вектора $(u^{\prime},v^{\prime})\in\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma)$ виконуться глобальна апрорна оцнка

\|(u^{\prime},v^{\prime})\|_{\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma)}\leq\tilde{c}\,\bigl(\|\Lambda(u^{\prime},v^{\prime})\|_{\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)}+\|(u^{\prime},v^{\prime})\|_{\mathcal{D}^{s-\lambda,\varphi}(\Omega,\Gamma)}\bigr).

(43)

У цй оцнц число $\lambda>0$ вибране довльним чином.

Виведемо з ц оцнки теорему 3 для $\lambda=1$ . Зауважимо спочатку, що нервнсть $\lambda<s-m+1/2$ , вказана в умов ц теореми, виконуться для $\lambda=1$ . Довльно виберемо вектор $(u,v)\in\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma)$ . Нехай функц $\chi,\eta\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ так як в умов теореми 3. Поклавши $(u^{\prime},v^{\prime}):=\chi(u,v)\in\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma)$ та $\lambda:=1$ в оцнц (43), запишемо

\|\chi(u,v)\|_{\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma)}\leq\tilde{c}\,\bigl(\|\Lambda(\chi(u,v))\|_{\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)}+\|\chi(u,v)\|_{\mathcal{D}^{s-1,\varphi}(\Omega,\Gamma)}\bigr).

(44)

Переставивши оператор множення на функцю $\chi$ з диференцальним оператором $\Lambda$ отримамо рвнсть

\Lambda(\chi(u,v))=\Lambda(\chi\eta(u,v))=\chi\Lambda(\eta(u,v))+\Lambda^{\prime}(\eta(u,v))=\chi\Lambda(u,v)+\Lambda^{\prime}(\eta(u,v)).

Тут

\Lambda^{\prime}(u,v):=\biggl(A^{\prime}u,\,B^{\prime}_{1}u+\sum_{k=1}^{\varkappa}C^{\prime}_{1,k}v_{k},...,B^{\prime}_{q+\varkappa}u+\sum_{k=1}^{\varkappa}C^{\prime}_{q+\varkappa,k}v_{k}\biggr),

де $A^{\prime}$ — деякий лнйний диференцальний оператор на $\overline{\Omega}$ порядку $\mathrm{ord}\,A^{\prime}\leq 2q-1$ , $B^{\prime}_{j}$ — деякий крайовий лнйний диференцальний оператор на $\Gamma$ порядку $\mathrm{ord}\,B^{\prime}_{j}\leq m_{j}-1$ , а $C^{\prime}_{j,k}$ — деякий (дотичний) лнйний диференцальний оператор на $\Gamma$ порядку $\mathrm{ord}\,C^{\prime}_{j,k}\leq m_{j}+r_{k}-1$ . Коефцнти цих операторв нескнченно гладкими функцями на $\overline{\Omega}$ $\Gamma$ вдповдно.

Таким чином,

\Lambda(\chi(u,v))=\chi\Lambda(u,v)+\Lambda^{\prime}(\eta(u,v)).

(45)

З властивостей порядкв компонент диференцального оператора $\Lambda^{\prime}$ негайно виплива нервнсть

\|\Lambda^{\prime}(\eta(u,v))\|_{\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)}\leq c_{1}\|\eta(u,v)\|_{\mathcal{D}^{s-1,\varphi}(\Omega,\Gamma)}.

(46)

У цьому доведенн через $c_{1},\ldots,c_{7}$ позначено додатн числа, не залежн вд $(u,v)$ .

На пдстав формул (44) – (46) отримамо нервност

	$\displaystyle\\|\chi(u,v)\\|_{\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma)}\leq\tilde{c}\,\bigl(\\|\chi\Lambda(u,v)\\|_{\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)}+$
	$\displaystyle+\\|\Lambda^{\prime}(\eta(u,v))\\|_{\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)}+\\|\chi(u,v)\\|_{\mathcal{D}^{s-1,\varphi}(\Omega,\Gamma)}\bigr)\leq$
	$\displaystyle\leq\tilde{c}\,\\|\chi\Lambda(u,v)\\|_{\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)}+\tilde{c}\,c_{1}\\|\eta(u,v)\\|_{\mathcal{D}^{s-1,\varphi}(\Omega,\Gamma)}+\tilde{c}\,\\|\chi(u,v)\\|_{\mathcal{D}^{s-1,\varphi}(\Omega,\Gamma)}.$

Тут

\|\chi(u,v)\|_{\mathcal{D}^{s-1,\varphi}(\Omega,\Gamma)}=\|\chi\eta(u,v)\|_{\mathcal{D}^{s-1,\varphi}(\Omega,\Gamma)}\leq c_{2}\|\eta(u,v)\|_{\mathcal{D}^{s-1,\varphi}(\Omega,\Gamma)}.

Отже,

\|\chi(u,v)\|_{\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma)}\leq c_{3}\bigl(\|\chi\Lambda(u,v)\|_{\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)}+\|\eta(u,v)\|_{\mathcal{D}^{s-1,\varphi}(\Omega,\Gamma)}\bigr).

(47)

З ц нервност виплива потрбна оцнка (29), оскльки

\|\chi\Lambda(u,v)\|_{\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)}=\|\chi\eta\Lambda(u,v)\|_{\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)}\leq c_{4}\|\eta\Lambda(u,v)\|_{\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)}.

Теорему 3 доведено у випадку, коли $\lambda=1$ . Звсно, висновок правильний якщо $0<\lambda<1$ .

Доведемо тепер цю теорему у випадку, коли

1<\lambda<s-m+1/2.

(48)

Для кожного дйсного числа $l\geq 1$ позначимо через $\mathcal{K}_{l}$ твердження теореми 3 у випадку, коли $\lambda=l$ фксоване $\varphi\in\mathcal{M}$ . А саме, $\mathcal{K}_{l}$ познача таке твердження: для довльних числа $s>m+1/2$ функцй $\chi,\eta\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ , як задовольняють умови $l<s-m+1/2$ $\eta=1$ в окол $\mathrm{supp}\,\chi$ , сну число $c=c(s,\varphi,l,\chi,\eta)>0$ таке, що для довльного вектора $(u,v)\in\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma)$ виконуться нервнсть (29) з $\lambda=l$ . стиннсть твердження $\mathcal{K}_{1}$ доведена вище. Довльно виберемо дйсн числа $l\geq 1$ $\delta\in(0,1]$ . Доведемо, що $\mathcal{K}_{l}\Rightarrow\mathcal{K}_{l+\delta}$ .

Припустимо, що твердження $\mathcal{K}_{l}$ стинне. Нехай число $s>m+1/2$ функц $\chi,\eta\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ задовольняють умови $l+\delta<s-m+1/2$ $\eta=1$ в окол $\mathrm{supp}\,\chi$ . Тод знайдеться функця $\eta_{1}\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ така, що $\eta_{1}=1$ в окол $\mathrm{supp}\,\chi$ $\eta=1$ в окол $\mathrm{supp}\,\eta_{1}$ . За припущенням, сну число $c_{5}>0$ таке, що для довльного вектора $(u,v)\in\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma)$ виконуться оцнка

\|\chi(u,v)\|_{\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma)}\leq c_{5}\bigl(\|\eta_{1}\Lambda(u,v)\|_{\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)}+\|\eta_{1}(u,v)\|_{\mathcal{D}^{s-l,\varphi}(\Omega,\Gamma)}\bigr).

(49)

Оскльки $s-l-\delta+1>m+1/2$ , то на пдстав твердження $\mathcal{K}_{1}$ мамо оцнку

\begin{gathered}\|\eta_{1}(u,v)\|_{\mathcal{D}^{s-l,\varphi}(\Omega,\Gamma)}\leq\|\eta_{1}(u,v)\|_{\mathcal{D}^{s-l-\delta+1,\varphi}(\Omega,\Gamma)}\leq\\ \leq c_{6}\bigl(\|\eta\Lambda(u,v)\|_{\mathcal{E}^{s-l-\delta+1-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)}+\|\eta(u,v)\|_{\mathcal{D}^{s-l-\delta,\varphi}(\Omega,\Gamma)}\bigr).\end{gathered}

(50)

Окрм того,

\|\eta_{1}\Lambda(u,v)\|_{\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)}=\|\eta_{1}\eta\Lambda(u,v)\|_{\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)}\leq c_{7}\|\eta\Lambda(u,v)\|_{\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)}.

(51)

На пдстав оцнок (49) – (51) запишемо

	$\displaystyle\\|\chi(u,v)\\|_{\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma)}\leq c_{5}c_{7}\\|\eta\Lambda(u,v)\\|_{\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)}+$
	$\displaystyle+c_{5}c_{6}\bigl(\\|\eta\Lambda(u,v)\\|_{\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)}+\\|\eta(u,v)\\|_{\mathcal{D}^{s-l-\delta,\varphi}(\Omega,\Gamma)}\bigr),$

тобто отримано нервнсть (29) з $\lambda=l+\delta$ . мплкаця $\mathcal{K}_{l}\Rightarrow\mathcal{K}_{l+\delta}$ обрунтована.

Тепер можемо довести теорему 3 у випадку (48). За доведеним, правильний ланцюжок мплкацй

\mathcal{K}_{1}\Rightarrow\mathcal{K}_{2}\Rightarrow\ldots\Rightarrow\mathcal{K}_{[\lambda]}\Rightarrow\mathcal{K}_{\lambda},

де твердження $\mathcal{K}_{1}$ стинне, а $\mathcal{K}_{\lambda}$ твердженням теореми 3 у дослджуваному випадку (як звичайно, $[\lambda]$ — цла частина числа $\lambda$ ).

Теорему 3 доведено.

У зауваженн 1 потребують обрунтування друге останн речення. Друге речення обрунтоване у першому абзац доведення ц теореми, а останн речення прямим наслдком оцнки (47).

Доведення теореми 4. Спочатку доведемо цю теорему у глобальному випадку, коли $\Omega_{0}=\Omega$ $\Gamma_{0}=\Gamma$ . За умовою, $(u,v)\in\mathcal{D}^{l}(\Omega,\Gamma)$ для деякого дйсного числа $l>m+1/2$ , окрм того, $(f,g)\in\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)$ . Тому

(f,g)=\Lambda(u,v)\in\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)\cap\Lambda(\mathcal{D}^{l}(\Omega,\Gamma))=\Lambda(\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma))

на пдстав теореми 1. Отже, поряд з умовою $\Lambda(u,v)=(f,g)$ виконуться рвнсть $\Lambda(u^{\prime},v^{\prime})=(f,g)$ для деякого $(u^{\prime},v^{\prime})\in\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma)$ . Тому $\Lambda(u-u^{\prime},v-v^{\prime})=0$ , де $(u-u^{\prime},v-v^{\prime})\in\mathcal{D}^{l}(\Omega,\Gamma)$ . Це за теоремою 1, у якй беремо $l$ замсть $s$ покладамо $\varphi(\cdot)\equiv 1$ , тягне за собою включення

(u-u^{\prime},v-v^{\prime})\in\mathcal{N}\subset C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}(\Gamma))^{\varkappa}.

Отже,

(u,v)=(u^{\prime},v^{\prime})+(u-u^{\prime},v-v^{\prime})\in\mathcal{D}^{s,\varphi}(\Omega,\Gamma).

Теорему 4 доведено у дослджуваному випадку.

Виведемо з цього випадку теорему 4 у загальнй ситуац. Попередньо доведемо, що за умови ц теореми виконуться така мплкаця для кожного дйсного числа $\sigma>m+1/2$ :

(u,v)\in\mathcal{D}^{\sigma,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})\,\Rightarrow\,(u,v)\in\mathcal{D}^{\min\{\sigma+1,s\},\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0}).

(52)

Припустимо, що виконуться посилка ц мплкац для деякого $\sigma>m+1/2$ . Виберемо довльним чином функц $\chi$ $\eta$ так як у теорем 3. Згдно з формулою (45) мамо рвнсть

\Lambda(\chi(u,v))=\chi(f,g)+\Lambda^{\prime}(\eta(u,v)).

Тут $\chi(f,g)\in\mathcal{E}^{s-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma)$ за умовою

\Lambda^{\prime}(\eta(u,v))\in\mathcal{E}^{\sigma-2q+1,\varphi}(\Omega,\Gamma)

на пдстав посилки мплкац та властивостей порядкв компонент оператора $\Lambda^{\prime}$ , зазначених у доведенн теореми 3. Отож,

\Lambda(\chi(u,v))\in\mathcal{E}^{\min\{\sigma+1,s\}-2q,\varphi}(\Omega,\Gamma).

Звдси, за теоремою 4 у вже доведеному глобальному випадку, виплива включення

\chi(u,v)\in\mathcal{D}^{\min\{\sigma+1,s\},\varphi}(\Omega,\Gamma).

Таким чином,

(u,v)\in\mathcal{D}^{\min\{\sigma+1,s\},\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})

з огляду на довльнсть нашого вибору функц $\chi$ . мплкацю (52) доведено.

Оскльки $(u,v)\in\mathcal{D}^{m+1/2+}(\Omega,\Gamma)$ за умовою, то

(u,v)\in\mathcal{D}^{l,\varphi}(\Omega,\Gamma)\subset\mathcal{D}^{l,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})

для деякого числа $l\in(m+1/2,s)$ . Застосувавши мплкацю (52) $[s-l]+1$ разв послдовно для значень $\sigma=l$ , $\sigma=l+1$ , …, $\sigma=l+[s-l]$ , отримамо так спввдношення:

	$\displaystyle(u,v)\in\mathcal{D}^{l,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})\,\Rightarrow$
	$\displaystyle\Rightarrow\,(u,v)\in\mathcal{D}^{\min\{l+1,s\},\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})=\mathcal{D}^{l+1,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})\,\Rightarrow\ldots$
	$\displaystyle\Rightarrow\,(u,v)\in\mathcal{D}^{\min\{l+[s-l]+1,s\},\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})=\mathcal{D}^{s,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0}).$

Теорему 4 доведено.

Доведення теореми 5. Розглянемо спочатку випадок, коли $l+\penalty n/2>m+1/2$ . Тод, на пдстав теореми 4, з умови (31) виплива включення $u\in H^{l+n/2,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$ . Довльно виберемо точку $x\in\Omega_{0}\cup\Gamma_{0}$ функцю $\chi\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ таку, що $\mathrm{supp}\,\chi\subset\Omega_{0}\cup\Gamma_{0}$ $\chi=1$ у деякому окол $V(x)$ (у тополог на $\overline{\Omega}$ ) точки $x$ . Згдно з твердженням 1 мамо включення $\chi u\in H^{l+n/2,\varphi}(\Omega)\subset C^{l}(\overline{\Omega})$ . Тому $u\in C^{l}(V(x))$ . Звдси, з урахуванням довльност вибору точки $x\in\Omega_{0}\cup\Gamma_{0}$ , робимо висновок, що $u\in C^{l}(\Omega_{0}\cup\Gamma_{0})$ .

Дослдимо тепер випадок, коли $l+\penalty n/2\leq m+1/2$ . Оскльки, за умовою, $(u,v)\in\mathcal{D}^{m+1/2+}(\Omega,\Gamma)$ , то $u\in H^{m+1/2+\varepsilon}(\Omega)$ для деякого $\varepsilon>0$ . Отож, у цьому випадку $u\in H^{l+n/2+\varepsilon}(\Gamma)\subset C^{l}(\overline{\Omega})$ за теоремою вкладення Соболва. Отже, поготв $u\in C^{l}(\Omega_{0}\cup\Gamma_{0})$ .

Теорему 5 доведено.

Доведення теореми 6. Розглянемо спочатку випадок, коли $l-\penalty r_{k}+n/2>m+1/2$ . Тод, на пдстав теореми 4, з умови (32) виплива включення $(u,v)\in\mathcal{D}^{l-r_{k}+n/2,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$ . Зокрема, $v_{k}\in H^{l+(n-1)/2,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Gamma_{0})$ . Довльно виберемо точку $x\in\Gamma_{0}$ функцю $\chi\in C^{\infty}(\Gamma)$ таку, що $\mathrm{supp}\,\chi\subset\Gamma_{0}$ $\chi=1$ в деякому окол $V(x)\subset\Gamma$ точки $x$ . На пдстав твердження 1 мамо включення $\chi v_{k}\in H^{l+(n-1)/2,\varphi}(\Gamma)\subset C^{l}(\Gamma)$ . Отже, $v_{k}\in C^{l}(V(x))$ . Звдси, з урахуванням довльност вибору точки $x\in\Gamma_{0}$ , виплива потрбна властивсть $v_{k}\in C^{l}(\Gamma_{0})$ .

Дослдимо тепер випадок, коли $l-r_{k}+n/2\leq m+1/2$ . Оскльки, за умовою, $(u,v)\in\mathcal{D}^{m+1/2+}(\Omega,\Gamma)$ , то $v_{k}\in H^{m+r_{k}+\varepsilon}(\Omega)$ для деякого $\varepsilon>0$ . Отже, у цьому випадку $v_{k}\in H^{l+(n-1)/2+\varepsilon}(\Gamma)\subset C^{l}(\Gamma)$ за теоремою вкладення Соболва. Отож, поготв $v_{k}\in C^{l}(\Gamma_{0})$ .

Теорему 6 доведено.

Доведення теореми 7. Включення $u\in C^{2q}(\Omega)$ наслдком умови (35) на пдстав теореми 5, у якй покладамо $l:=2q$ , $\varphi:=\penalty\varphi_{1}$ , $\Omega_{0}:=\Omega$ $\Gamma_{0}:=\varnothing$ . Включення $u\in C^{m}(U_{\sigma}\cup\Gamma)$ наслдком умови (35) на пдстав теореми 5, у якй беремо $l:=m$ , $\varphi:=\varphi_{1}$ , $\Omega_{0}:=U_{\sigma}$ i $\Gamma_{0}:=\Gamma$ . Включення $v_{k}\in C^{m+r_{k}}(\Gamma)$ наслдком умови (36) на пдстав теореми 6, у якй беремо $l:=m+r_{k}$ , $\varphi:=\varphi_{2}$ i $\Gamma_{0}:=\Gamma$ . Таким чином, розв’язок $(u,v)$ класичний.

Теорему 7 доведено.

На завершення цього пункту обрунтумо зауваження 2. Нехай $0\leq l\in\mathbb{Z}$ $\varphi\in\mathcal{M}$ . Доведемо спочатку екввалентнсть $\eqref{1f45}\Leftrightarrow\eqref{rem1-impl-a}$ за умови $l+n/2>m+1/2$ . З огляду на теорему 5 залишаться показати, що $\eqref{rem1-impl-a}\Rightarrow\eqref{1f45}$ . Припустимо, що (33) стинне. Нехай $\Omega_{1}$ — деяка вдкрита куля у простор $\mathbb{R}^{n}$ , замикання яко лежить в $\Omega_{0}$ . Для довльного розподлу $w\in H^{l+n/2,\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ розглянемо вектор $(u,v)$ , де $u:=w\!\upharpoonright\!\Omega$ , а $v:=0$ . Вектор

(u,v)\in\mathcal{D}^{l+n/2,\varphi}(\Omega,\Gamma)\subset\mathcal{D}^{m+1/2+}(\Omega,\Gamma)

задовольня умову теореми 5, а тому $u\in C^{l}(\Omega_{0}\cup\Gamma_{0})$ згдно з зробленим припущенням. Отже,

H^{l+n/2,\varphi}(\Omega_{1})=\bigl\{w\!\upharpoonright\!\Omega_{1}:w\in H^{l+n/2,\varphi}(\mathbb{R}^{n})\bigr\}\subset C^{l}(\overline{\Omega_{1}}).

Це вкладення тягне за собою умову (30) на пдстав твердження 1, де замсть $\Omega$ беремо кулю $\Omega_{1}$ . Таким чином, $\eqref{rem1-impl-a}\Rightarrow\eqref{1f45}$ .

Припустимо тепер, що $k\in\{1,...,\varkappa\}$ , $\Gamma_{0}\neq\varnothing$ $l-r_{k}+n/2>m+1/2$ . Доведемо екввалентнсть $\eqref{1f45}\Leftrightarrow\eqref{rem1-impl-b}$ . З огляду на теорему 6 залишаться показати, що $\eqref{rem1-impl-b}\Rightarrow\eqref{1f45}$ . Припустимо, що (34) стинне. Нехай $W$ — деяка вдкрита непорожня пдмножина меж $\Gamma$ така, що $\overline{W}\subset\Gamma_{0}\cap\Gamma_{j}$ для деякого $j\in\{1,\ldots,\lambda\}$ . Тут, нагадамо, $\pi_{j}:\mathbb{R}^{n-1}\leftrightarrow\Gamma_{j}$ локальною картою на многовид $\Gamma$ , яка використана в означенн просторв Хермандера на $\Gamma$ . Розглянемо довльний розподл $h\in H^{l+(n-1)/2,\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})$ такий, що $\mathrm{supp}\,h\subset U$ , де $U:=\pi_{j}^{-1}(W)$ — вдкрита пдмножина простору $\mathbb{R}^{n-1}$ . Розглянемо вектор $(u,v):=(u,v_{1},\ldots,v_{\varkappa})$ , де $u:=0$ , $v_{k}:=\Theta_{j}(h\circ\pi_{j}^{-1})$ $v_{i}:=0$ при $i\neq k$ . Тут $\Theta_{j}$ — оператор продовження нулем фнтного розподлу з пдмножини $\Gamma_{j}$ на увесь многовид $\Gamma$ . Вектор

(u,v)\in\mathcal{D}^{l-r_{k}+n/2,\varphi}(\Omega,\Gamma)\subset\mathcal{D}^{m+1/2+}(\Omega,\Gamma)

задовольня умову теореми 6 й тому $v_{k}\in C^{l}(\Gamma_{0})$ згдно зробленого припущення. Отже, $h=v_{k}\circ\pi_{j}\in C^{l}(\mathbb{R}^{n-1})$ . Нехай $U_{1}$ — вдкрита пдмножина простору $\mathbb{R}^{n-1}$ така, що $\overline{U_{1}}\subset U$ . Оскльки простр $H^{l+(n-1)/2,\varphi}(U_{1})$ складаться з звужень на $U_{1}$ усх розглянутих розподлв $h$ , то

H^{l+(n-1)/2,\varphi}(U_{1})\subset C^{l}(\overline{\Omega_{1}}).

Це вкладення тягне за собою умову (30) на пдстав твердження 1, де замсть $\Omega$ беремо кулю $U_{1}$ , а замсть $n$ беремо $n-1$ . Таким чином, $\eqref{rem1-impl-b}\Rightarrow\eqref{1f45}$ .

Зауваження 2 обрунтоване.

7 Висновки

У статт дослджено елптичну за Лавруком задачу з крайовими операторами високих порядкв в уточненй соболвськй шкал. Доведено, що цй задач вдповдають нетеров обмежен оператори, як дють у вдповдних парах просторв Хермандера (теорема 1) та породжують зоморфзми мж х пдпросторами скнченно ковимрност (теорема 2). Встановлено локальну апрорну оцнку узагальнених розв’язкв задач (теорема 3). Дослджено регулярнсть узагальнених розв’язкв в уточненй соболвськй шкал (теорема 4). Як застосування уточнено соболвсько шкали, знайдено нов достатн умови неперервност узагальнених похдних (заданого порядку) розв’язкв дослджувано задач (теореми 5 6) та умову класичност узагальненого розв’язку задач (теорема 7).

Автори дякують О. О. Мурачу за кервництво роботою.

Лтература

[1] Lawruk B. On parametric boundary value problems for elliptic systems of linear differential equations, I // Bull. Polish. Acad. Sci. Math. – 1963. – 11, No. 5. – P. 257–267.
[2] Lawruk B. On parametric boundary value problems for elliptic systems of linear differential equations, II // Bull. Polish. Acad. Sci. Math. – 1963. – 11, No. 5. – P. 266–278.
[3] Lawruk B. On parametric boundary value problems for elliptic systems of linear differential equations, III // Bull. Polish. Acad. Sci. Math. – 1965. – 13, No. 2. – P. 105–110.
[4] Асланян А. Г., Васильев Д. Г., Лидский В. Б. Частоты свободных колебаний тонкой оболочки, взаимодействующей з жидкостью // Функц. анализ и его прилож. – 1981. — 15, № 3. – С. 1–9.
[5] Ciarlet P. G. Plates and junctions in ellastic multistructures. An asymptotic analysis. – Paris: Mayson, 1990. – viii+215 p.
[6] Nazarov S., Pileckas K. On noncompact free boundary problems for the plane stationary Navier–Stokes equations // J. Reine Angew. Math. – 1993. – 438. – P. 103–141.
[7] Kozlov V. A., Maz’ya V. G., Rossmann J. Elliptic Boundary Value Problems in Domains with Point Singularities. – Providence: Amer. Math. Soc., 1997. – 414 p.
[8] Ройтберг И. Я. Эллиптические граничные задачи для общих систем уравнений в полных шкалах банаховых пространств // Доклады Академии Наук. – 1997. – 354, № 1. – С. 25–29.
[9] Roitberg I. Ya. Elliptic boundary value problems for general elliptic systems in complete scales of Banach spaces // Oper. Theory: Adv. and Appl. – 1998. – 102. – P. 231–241.
[10] Roitberg Ya. A. Elliptic boundary value problems in the spaces of distributions. – Dordrecht: Kluwer Acad. Publisher, 1999. – x+276 p.
[11] Hörmander L. Linear Partial Differential Operators. – Berlin: Springer, 1963. – 285 p. (Переклад росйською: Хермандер Л. Линейные дифференциальные операторы с частными производными. – Москва: Мир, 1965. – 380 с.)
[12] Hörmander L. The analysis of linear partial differential operators. II: Differential operators with constant coefficients.– Berlin: Springer, 1983. – viii+391 p. (Переклад росйською: Хермандер Л. Анализ линейных дифференциальных операторов с частными производными. Т. 2. – Москва: Мир, 1986. – 456 с.)
[13] Mikhailets V. A., Murach A. A. Hörmander spaces, interpolation, and elliptic problems. – Berlin, Boston: De Gruyter, 2014. – xii+297 p. (Видання росйською доступне як arXiv:1106.3214.)
[14] Nicola F., Rodino L. Global Pseudodifferential Calculas on Euclidean spaces. – Basel: Birkhäser, 2010. – x+306 p.
[15] Paneah B. The oblique derivative problem. The Poincaré problem.– Berlin: Wiley–VCH, 2000. – 348 p.
[16] Mikhailets V. A., Murach A. A. Elliptic operators in a refined scale of functional spaces // Ukrainian Math. J. – 2005. – 57, № 5. – P. 817 – 825.
[17] Mikhailets V. A., Murach A. A. Refined scales of spaces and elliptic boundary-value problems. II // Ukrainian Math. J. – 2006. – 58, № 3. – P. 398 – 417.
[18] Mikhailets V. A., Murach A. A. Refined scales of spaces and elliptic boundary-value problems. III // Ukrainian Math. J. – 2007. – 59, № 5. – P. 744 – 765.
[19] Mikhailets V. A., Murach A. A. Regular elliptic boundary-value problem for homogeneous equation in two-sided refined scale of spaces // Ukrainian Math. J. – 2006. – 58, № 11. – P. 1748 – 1767.
[20] Mikhailets V. A., Murach A. A. Elliptic operator with homogeneous regular boundary conditions in two-sided refined scale of spaces // Ukr. Math. Bull. – 2006. – 3, № 4. – P. 529 – 560.
[21] Mikhailets V. A., Murach A. A. An elliptic boundary-value problem in a two-sided refined scale of spaces. – Ukrainian Math. J. – 2008. – 60, № 4. – P. 574 – 597.
[22] Mikhailets V. A., Murach A. A. The refined Sobolev scale, interpolation, and elliptic problems // Banach J. Math. Anal. – 2012. – 6, No. 2. – P. 211–281.
[23] Аноп А. В. Загальна елптична крайова задача в розширенй соболвськй шкал // Доп. НАН Украни. – 2014. – № 4. – С. 7–14.
[24] Anop A. V., Murach A. A. Regular elliptic boundary-value problems in the extended Sobolev scale // Ukrainian Math. J. – 2014. – 66, № 7. – P. 969 – 985.
[25] Anop A. V., Murach A. A. Parameter-elliptic problems and interpolation with a function parameter // Methods Funct. Anal. Topology. – 2014. — 20, No 2. – P. 103–116.
[26] Anop A. V., Kasirenko T. M. Elliptic boundary-value problems in Hörmander spaces // Methods Funct. Anal. Topology. – 2016. – 22, № 4. – P. 295–310.
[27] Касiренко Т. М., Мурач О. О. Елптичн задач з крайовими умовами високих порядкв у просторах Хермандера // Укр. мат. журн. – 2017. – 69, № 11. – С. 1486–1504.
[28] Чепурухна . С. Про деяк класи елптичних крайових задач у просторах узагальнено гладкост // Диференцальн рвняння сумжн питання. Зб-к праць н-ту математики НАН Украни. – Т. 11, № 2. – Кив: н-т математики НАН Украни, 2014. – С. 284–304.
[29] Chepurukhina I. S., Murach A. A. Elliptic problems in the sense of B. Lawruk on two-sided refined scale of spaces. – Methods Funct. Anal. Topology. – 2015. – 21, No 1. – P. 6–21.
[30] Chepurukhina I. S., Murach A. A. Elliptic boundary-value problems in the sense of Lawruk on Sobolev and Hörmander spaces // Укр. мат. журн. – 2015. – 67, № 5. – С. 672–691.
[31] Чепурухна . С. Елптичн крайов задач за Б. Лавруком у розширенй соболвськй шкал // Диференцальн рвняння сумжн питання. Зб-к праць н-ту математики НАН Украни. – Т. 12, № 2. – Кив: н-т математики НАН Украни, 2015. – С. 338–374.
[32] Чепурухна . С. Напводнордна елптична задача з додатковими невдомими функцями у крайових умовах / . С. Чепурухна // Доповд НАН Украни. Матем. Природозн. Технчн науки. – 2015. – № 7. – C. 20 – 29.
[33] Вентцель A. Д. О граничных условиях для многомерных диффузионных процессов // Теория вероятн. и ее примен. – 1959. – 4. – P. 172 – 185. (Переклад англйською: Ventcel’ A. D. On boundary conditions for multi-dimensional diffusion processes // Theory Probab. Appl. – 1959. – 4. – P. 164 – 177.)
[34] Красильников В. Н. О решении некоторых гранично-контактных задач линейной гидродинамики // Прикл. мат. мех. – 1961. – 25, № 4. – С. 764 – 768. (Переклад англйською: Krasil’nikov V. N. On the solution of some boundary-contact problems of linear hydrodynamics // J. Appl. Math. Mech. – 1961. – 25, № 4. – P. 1134 – 1141.)
[35] Вешев В.А., Коузов Д.П. О влиянии среды на колебания пластин, сочлененных под прямым углом // Акустический жуpнал. – 1977. – 23, № 3. – С. 368 – 377. (Переклад англйською: Veshev V. A., Kouzov D. P. Influence of the medium on the vibrations of plates joined at right angles // Acoustical Physics. – 1977. – 23, № 3. – P. 206 – 211.)
[36] Функциональный анализ / Под общ. ред. С. Г. Крейна. – Москва: Наука, 1972. – 544 с.
[37] Karamata J. Sur certains "Tauberian theorems" de M. M. Hardy et Littlewood // Mathematica (Cluj). – 1930. – 3. – P. 33–48.
[38] Seneta E. Regularly varying functions. – Berlin: Springer, 1976. – 112 p. (Переклад росйською: Сенета Е. Правильно меняющиеся функции. – М.: Наука, 1985. – 144 с.)
[39] Bingham N. H., Goldie C. M., Teugels J. L. Regular Variation. – Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1989. – 512 p.
[40] Волевич Л. Р., Панеях Б. П. Некоторые пространства обобщенных функций и теоремы вложения // Успехи мат. наук. – 1965. – 20, № 1. – С. 3 – 74. (Переклад англйською: Volevich L. R., Paneah B. P. Certain spaces of generalized functions and embedding theorems // Russian Math. Surveys. – 1965. – 20, № 1. – P. 1 – 73.)
[41] Hörmander L. The analysis of linear partial differential operators. III: Pseudodifferential operators.– Berlin: Springer, 1985. – viii+525 p. (Переклад росйською: Хермандер Л. Анализ линейных дифференциальных операторов с частными производными. Т. 3. – Москва: Мир, 1987. – 696 с.)
[42] Lions J.-L., Magenes E. Problèmes aux limites non homogènes et applications. Vol. 1. – Paris: Dunod, 1968. – 372 p. (Переклад росйською: Лионс Ж.-Л., Мадженес Э. Неоднородные граничные задачи и их приложения. – Москва: Мир, 1971. – 372 с.)
[43] Roitberg Ya. A. Elliptic boundary value problems in the spaces of distributions. – Dordrecht: Kluwer Acad. Publisher, 1996. – xii+415 p.
[44] Гохберг И. Ц., Крейн М. Г. Основные положения о дефектных числах, корневых векторах и индексах линейных операторов // Успехи матем. наук. – 1957. – 12, № 2. – С. 43 – 118. (Переклад англйською: Gohberg I. C., Krein M. G. The basic propositions on defect numbers, root numbers, and indices of linear operators // Amer. Math. Soc. Transl., Ser. 2. – 1960. – 13. – P. 185 – 264.)
[45] Peetre J. Another approach to elliptic boundary problems // Commun. Pure and Appl. Math. – 1961. – 14, № 4. – P. 711 – 731.