Зазначен задач досить повно дослджено у двобчнй шкал просторв Соболва, модифкованих за Ройтбергом (див. монограф [4] (розд. 4, 7) [5] (п. 4.1)). Доведено теореми про нетеровсть цих задач регулярнсть х розв’язкв у просторах Соболва - Ройтберга. Останн збгаються з соболвськими просторами, якщо х порядок регулярност достатньо великим числом; у противному раз вони мстять елементи, як не розподлами. Втм, соболвська шкала, градуйована за допомогою числового показника регулярност, занадто грубою для низки задач теор диференцальних рвнянь математичного аналзу. На це вказував Л. Хермандер [6, 7] ще у 1963 р., який увв дослдив широк класи нормованих просторв, для яких показником регулярност служить досить загальна функця, та застосував х до дослдження рвнянь з частинними похдними. В останн двадцять рокв простори Хермандера та х рзн узагальнення широко застосовуються у рзних роздлах математики [8, 9, 10, 11, 12, 13].

Недавно В. А. Михайлець О. О. Мурач [14, 15, 16, 17, 18, 19] побудували загальну теорю розв’язност елптичних крайових задач у гльбертових просторах Хермандера $H^{s,\varphi}$, як утворюють уточнену соболвську шкалу (х результати пдсумовано в [20, 9]). Показниками регулярност для цих просторв служать дйсне число $s$ функця $\varphi:(0,\infty)\to(0,\infty)$, повльно змнна на нескнченност за Караматою. Функцональний параметр $\varphi$ уточню основну регулярнсть $s$. У випадку $\varphi(\cdot)\equiv 1$ простр $H^{s,\varphi}$ ста гльбертовим простором Соболва $H^{s}$ порядку $s$. Зовсм недавно ця теоря була доповнена у статтях [21, 22, 23], де застосовано бльш широк класи гльбертових просторв Хермандера [24, 25]. Вдмтимо також роботу [26], в якй дослджено елптичн з параметром крайов задач у нормованих просторах з функцональним показником регулярност.

Проте, елптичн задач, яким присвячено цю роботу, не були охоплен згаданою теорю. Мета нашо роботи — довести теореми про нетеровсть дослджуваних задач регулярнсть х узагальнених розв’язкв у двобчнй уточненй соболвськй шкал. У випадку, коли числовий показник $s>m+1/2$, де $m$ — максимум порядкв крайових операторв, вдповдн верс цих теорем доведено нами в [27]. Випадок $s\leq m+1/2$ стотно бльш складний для дослдження, оскльки у ньому лв частини крайових умов не можна коректно означити на клас $H^{s,\varphi}(\Omega)$ ров’язкв елптичного рвняння, заданого в обмеженй евклдовй област $\Omega$ з гладкою межею. На вдмну вд згаданих монографй [4, 5], ми дотримумося в дейному план пдходу Ж.-Л. Лонса Е. Мадженеса [28, 29, 30], розробленому для регулярних елптичних крайових задач у двобчнй соболвськй шкал. Ми обмежумося розглядом розв’язкв $u\in H^{s,\varphi}(\Omega)$ елптичного рвняння, права частина якого достатньо регулярна — належить простору Соболва $H^{\lambda}(\Omega)$, де $\lambda>m+1/2-2q$, а $2q$ — порядок цього рвняння. Як буде показано, крайов умови допускають коректне означення на клас усх таких розв’язкв, а вдповдна елптична крайова задача волод властивостями, подбними до властивостей у випадку $s>m+1/2$. Наскльки нам вдомо, отриман у цй робот результати новими для соболвських просторв.

Зауважимо, що у випадку, коли порядки крайових умов менш за порядок елптичного рвняння, рзн верс теорем Лонса – Мадженеса про нетеровсть елптичних крайових задач доведено в [31, 32, 33] для просторв Соболва в [34, 35] для уточнено соболвсько шкали (частина цих результатв викладена у монограф [9] (пп. 4.4, 4.5)).

2. Постановка задач. Нехай $\Omega$ — довльна обмежена область в $\mathbb{R}^{n}$, де цле $n\geq 2$. Припускамо, що межа $\Gamma$ нескнченно гладким компактним многовидом вимрност $n-1$, причому $C^{\infty}$-структура на $\Gamma$ породжена простором $\mathbb{R}^{n}$.

Розглянемо в област $\Omega$ таку крайову задачу:

Тут $A:=A(x,D)$ — лнйний диференцальний оператор на $\overline{\Omega}:=\Omega\cup\Gamma$ довльного парного порядку $2q\geq 2$, а кожне $B_{j}:=B_{j}(x,D)$ — крайовий лнйний диференцальний оператор на $\Gamma$ довльного порядку $m_{j}\geq 0$. Ус коефцнти цих диференцальних операторв нескнченно гладкими комплекснозначними функцями, заданими на $\overline{\Omega}$ $\Gamma$ вдповдно. Узагал в робот розподли та функц вважамо комплекснозначними тому розглядамо комплексн функцональн простори.

Припускамо, що крайова задача (1), (2) елптична в област $\Omega$, тобто диференцальний оператор $A$ правильно елптичним на $\overline{\Omega}$, а набр $B:=(B_{1},\ldots,B_{q})$ крайових диференцальних операторв задовольня умову Лопатинського щодо $A$ на $\Gamma$ (див., наприклад, огляд [36] (п. 1.2) або довдник [37] (розд. III, § 6, пп. 1, 2)). Окрм того, припускамо, що

Отже, елптична крайова задача (1), (2) нерегулярною. Задля бльшо лакончност формул покладемо $r:=m+1$.

Пов’яжемо з цю задачею лнйне вдображення

Будемо дослджувати властивост продовження за неперервнстю цього вдображення у пдходящих парах функцональних просторв Хермандера.

Для опису област значень цього продовження нам знадобиться така спецальна формула Грна [5] (формула (4.1.10)):

для довльних $u,v\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ $w_{1},\ldots,w_{r-2q},h_{1},\ldots,h_{q}\in C^{\infty}(\Gamma)$. Тут дал через $(\cdot,\cdot)_{\Omega}$ $(\cdot,\cdot)_{\Gamma}$ позначено скалярн добутки у гльбертових просторах $L_{2}(\Omega)$ $L_{2}(\Gamma)$ функцй квадратично нтегровних вдповдно на $\Omega$ $\Gamma$ за мрою Лебега, а також продовження за неперервнстю цих скалярних добуткв. Окрм того, $D_{\nu}:=i\partial/\partial\nu$, де $i$ — уявна одиниця, а $\nu$ — поле ортв внутршнх нормалей до меж $\Gamma$. Як звичайно, $A^{+}$ — диференцальний оператор, формально спряжений до $A$ вдносно $(\cdot,\cdot)_{\Omega}$. Окрм того, вс $R_{j,k}^{+}$ $Q_{j,k}^{+}$ дотичними диференцальними операторами, формально спряженими вдповдно до $R_{j,k}$ $Q_{j,k}$ вдносно $(\cdot,\cdot)_{\Gamma}$. Тут дотичн лнйн диференцальн оператори $R_{j,k}:=R_{j,k}(x,D_{\tau})$ $Q_{j,k}:=Q_{j,k}(x,D_{\tau})$ узят з зображення крайових диференцальних операторв $D_{\nu}^{j-1}A$ $B_{j}$ у вигляд

Зауважимо, що $\mathrm{ord}\,R_{j,k}\leq 2q+j-k$ $\mathrm{ord}\,Q_{j,k}\leq m_{j}-k+1$, причому $R_{j,k}=0$ при $k\geq 2q+j+1$ $Q_{j,k}=0$ при $k\geq m_{j}+2$. Нарешт, кожне $K_{k}:=K_{k}(x,D)$ деяким крайовим лнйним диференцальним оператором на $\Gamma$ порядку $\mathrm{ord}\,K_{k}\leq 2q-k$ з коефцнтами класу $C^{\infty}(\overline{\Omega})$; при цьому $K_{k}=0$, якщо $k\geq 2q+1$.

Беручи до уваги спецальну формулу Грна, розглянемо таку крайову задачу в област $\Omega$ з $r-q$ додатковими невдомими функцями на меж $\Gamma$:

Тут функця $v$ на $\Omega$ $r-q$ функцй $w_{1},\ldots,w_{r-2q},h_{1},\ldots,h_{q}$ на $\Gamma$ невдомими. Ця задача називаться формально спряженою до задач (1), (2) вдносно розглянуто спецально формули Грна. Як вдомо [5] (теорема 4.1.1), крайова задача (1), (2) елптична в област $\Omega$ тод лише тод, коли формально спряжена задача (4), (5) елптична в $\Omega$ як крайова задача з додатковими невдомими функцями на меж област.

Позначимо через $N$ лнйний простр усх розв’язкв $u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ крайово задач (1), (2) у випадку, коли $f=0$ в $\Omega$ кожне $g_{j}=0$ на $\Gamma$. Окрм того, позначимо через $N_{\star}$ лнйний простр усх розв’язкв

формально спряжено крайово задач (4), (5) у випадку, коли $\omega=0$ в $\Omega$ кожне $\psi_{k}=0$ на $\Gamma$. Оскльки обидв ц задач елптичн в $\Omega$, то простори $N$ $N_{\star}$ скнченновимрн [5] (наслдок 4.1.1).

3. Простори Хермандера. Елптичну крайову задачу (1), (2) дослджумо у придатних парах гльбертових просторв Хермандера $H^{s,\varphi}$, для яких показниками регулярност (або гладкост) служать довльн число $s\in\mathbb{R}$ функця $\varphi\in\mathcal{M}$. Ц простори утворюють уточнену соболвську шкалу, введену дослджену в [14, 15]. Тут надал $\mathcal{M}$ — множина всх вимрних за Борелем функцй $\varphi:[1,\infty)\rightarrow(0,\infty)$, як обмежен вдокремлен вд нуля на кожному компакт та повльно змнюються на нескнченност за Й. Караматою, тобто $\varphi(\lambda t)/\varphi(t)\rightarrow 1$ при $t\rightarrow\infty$ для кожного $\lambda>0$. Повльно змнн функц добре вивчен мають рзномантн застосування [38, 39]. х характерним прикладом служить функця

де довльно вибрано цле число $k\geq 1$ дйсн числа $r_{1},\ldots,r_{k}$.

Нехай $s\in\mathbb{R}$ $\varphi\in\mathcal{M}$. Наведемо означення просторв $H^{s,\varphi}$ спочатку для $\mathbb{R}^{n}$, а потм для $\Omega$ $\Gamma$, та зазначимо деяк х властивост, потрбн нам. При цьому будемо слдувати монограф [9] (пп. 1.3, 2.1, 3.2).

За означенням, лнйний простр $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})$, де цле $n\geq 1$, складаться з усх розподлв $w\in\penalty\mathcal{S}^{\prime}(\mathbb{R}^{n})$ таких, що х перетворення Фур’ $\widehat{w}$ функцю, яка локально нтегровна на $\mathbb{R}^{n}$ за Лебегом задовольня умову

Тут, як звичайно, $\mathcal{S}^{\prime}(\mathbb{R}^{n})$ — лнйний топологчний простр усх повльно зростаючих розподлв на $\mathbb{R}^{n}$, а $\langle\xi\rangle:=(1+|\xi|^{2})^{1/2}$. У простор $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ уведено скалярний добуток розподлв $w_{1}$ $w_{2}$ за формулою

Вн породжу норму

Простр $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ — зотропний гльбертв випадок простору $\mathcal{B}_{p,k}$, введеного дослдженого Л. Хермандером [6] (п. 2.2). А саме, $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})=\mathcal{B}_{2,k}$, якщо $k(\xi)=\langle\xi\rangle^{s}\varphi(\langle\xi\rangle)$ для довльного $\xi\in\mathbb{R}^{n}$.

У важливому окремому випадку, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$, простр $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})$ ста гльбертовим простором Соболва $H^{s}(\mathbb{R}^{n})$ порядку $s$. У загальнй ситуац виконуються неперервн та щльн вкладення

З них виплива, що у клас функцональних просторв $\{H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n}):s\in\mathbb{R},\varphi\in\mathcal{M}\}$ числовий параметр $s$ зада основну регулярнсть (або гладксть) розподлв, а функцональний параметр $\varphi$ зада додаткову регулярнсть, яка уточню основну. Тому цей клас природно називати уточненою соболвською шкалою на $\mathbb{R}^{n}$.

аналоги для евклдово област $\Omega$ замкненого компактного многовиду $\Gamma$ вводяться у стандартний спосб. Наведемо вдповдн означення.

За означенням, лнйний простр $H^{s,\varphi}(\Omega)$ складаться з звужень в область $\Omega$ усх розподлв $w\in H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n})$. Норма у ньому означена за формулою

де $u\in H^{s,\varphi}(\Omega)$. Цей простр гльбертв сепарабельний вдносно вказано норми та неперервно вкладений у топологчний простр $\mathcal{D}^{\prime}(\Omega)$ усх розподлв в $\Omega$. Множина $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ щльна у простор $H^{s,\varphi}(\Omega)$. Вн окремим випадком гльбертових просторв, уведених дослджених Л. Р. Волевичим Б. П. Панеяхом [40, § 2].

Коротко кажучи, простр $H^{s,\varphi}(\Gamma)$ складаться з усх розподлв на $\Gamma$, як в локальних координатах дають елементи простору $H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})$. Дамо докладне означення. Нехай довльним чином вибрано скнченний атлас з $C^{\infty}$-структури на многовид $\Gamma$, утворений локальними картами $\pi_{j}:\mathbb{R}^{n-1}\leftrightarrow\Gamma_{j}$, де $j=1,\ldots,p$. Тут вдкрит множини $\Gamma_{1},\ldots,\Gamma_{p}$ складають скнченне покриття многовиду $\Gamma$. Нехай, окрм того, вибрано функц $\chi_{j}\in\penalty C^{\infty}(\Gamma)$, де $j=1,\ldots,p$, як утворюють розбиття одиниц на $\Gamma$, що задовольня умову $\mathrm{supp}\,\chi_{j}\subset\Gamma_{j}$.

Тод, за означенням, лнйний простр $H^{s,\varphi}(\Gamma)$ складаться з усх розподлв $h\in\mathcal{D}^{\prime}(\Gamma)$ таких, що $(\chi_{j}h)\circ\pi_{j}\in H^{s,\varphi}(\mathbb{R}^{n-1})$ для кожного номера $j\in\{1,\ldots,p\}$. Тут, звсно, $\mathcal{D}^{\prime}(\Gamma)$ — лнйний топологчний простр усх розподлв на $\Gamma$, а $(\chi_{j}h)\circ\pi_{j}$ зображенням розподлу $h$ у локальнй карт $\pi_{j}$. У простор $H^{s,\varphi}(\Gamma)$ уведено норму за формулою

Цей простр гльбертв сепарабельний вдносно ц норми та неперервно вкладений у $\mathcal{D}^{\prime}(\Gamma)$. Важливо, що простр $H^{s,\varphi}(\Gamma)$ з точнстю до екввалентност норм не залежить вд зазначеного вибору атласу розбиття одиниц (див. [9] (теорема 2.3)). Множина $C^{\infty}(\Gamma)$ щльна у $H^{s,\varphi}(\Gamma)$.

Введен гльбертов функцональн простори утворюють уточнен соболвськ шкали

на $\Omega$ $\Gamma$ вдповдно. Ц шкали двобчними за числовим параметром $s$. Вони мстять двобчн гльбертов соболвськ шкали: якщо $\varphi(\cdot)\equiv 1$, то $H^{s,\varphi}(\Omega)=:H^{s}(\Omega)$ $H^{s,\varphi}(\Gamma)=:H^{s}(\Gamma)$ простори Соболва порядку $s\in\mathbb{R}$. Для шкал (7) виконуються компактн щльн вкладення (6), якщо у формул (6) замнити $\mathbb{R}^{n}$ на $\Omega$ або $\Gamma$ вдповдно.

Обговоримо зв’язок мж шкалами (7). Нехай $s>1/2$ $\varphi\in\mathcal{M}$; тод вдображення слду $u\mapsto u\!\upharpoonright\!\Gamma$, де $u\in C^{\infty}(\Gamma)$, продовжуться диним чином (за неперервнстю) до обмеженого лнйного оператора $R_{\Gamma}:H^{s,\varphi}(\Omega)\rightarrow H^{s-1/2,\varphi}(\Gamma)$. Отже, для кожного розподлу $u\in H^{s,\varphi}(\Omega)$, його слд $R_{\Gamma}u$ на $\Gamma$ означений коректно. Бльше того,

та виконуться екввалентнсть норм

на клас всх функцй $h\in H^{s-1/2,\varphi}(\Gamma)$ (див. [9] (теорема 3.5 наслдок 3.1)). Проте, якщо $s<1/2$, то не можна коректно означити слд на $\Gamma$ довльного розподлу $u\in H^{s,\varphi}(\Omega)$. А саме, вдображення $u\mapsto u\!\upharpoonright\!\Gamma$, де $u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$, не можна продовжити до неперервного лнйного оператора $R_{\Gamma}:H^{s,\varphi}(\Omega)\to\mathcal{D}^{\prime}(\Gamma)$ (див. [9] (зауваження 3.5)). Це застереження зберга силу для $s=1/2$ у соболвському випадку $\varphi(\cdot)\equiv 1$.

4. Основн результати роботи стосуються характеру розв’язност елптично крайово задач (1), (2) регулярност узагальнених розв’язкв у просторах Хермандера, як утворюють двобчн шкали (7). З огляду на зазначений вище зв’язок мж цими шкалами розглянемо окремо випадки $s>m+1/2$ $s\leq m+1/2$. У першому з них нами доведено такий результат [27] (теорема 1).

Твердження 1. Нехай $s>m+1/2$ $\varphi\in\mathcal{M}$. Тод вдображення (3) продовжуться диним чином (за неперервнстю) до обмеженого лнйного оператора

Цей оператор нетерв. Його ядро дорвню $N$, а область значень складаться з усх векторв $(f,g_{1},\ldots,g_{q})\in\mathcal{H}_{s-2q,s,\varphi}(\Omega,\Gamma)$ таких, що

ндекс оператора (8) дорвню $\dim N-\dim N_{\star}$ та не залежить вд $s$ $\varphi$.

У зв’язку з цим твердженням нагадамо, що лнйний обмежений оператор $T:E_{1}\rightarrow E_{2}$, де $E_{1}$ $E_{2}$ — банахов простори, називають нетеровим, якщо його ядро $\ker T$ коядро $E_{2}/T(E_{1})$ скнченновимрн. Якщо цей оператор нетерв, то його область значень замкнена в $E_{2}$ вн ма скнченний ндекс

З сказаного наприкнц п. 3 виплива, що умову $s>m+1/2$ у твердженн 1 не можна вдкинути чи послабити. Зокрема, якщо $s\leq m+1/2$ $\varphi(\cdot)\equiv 1$, то вдображення $u\mapsto B_{j}u$, де $u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$, не можна продовжити до неперервного лнйного оператора $B_{j}:H^{s}(\Omega)\to\mathcal{D}^{\prime}(\Gamma)$ у випадку, коли $m_{j}=m$.

Для того, щоб отримати версю твердження 1 для довльного $s\leq m+1/2$, обмежимося розглядом розв’язкв $u\in H^{s,\varphi}(\Omega)$ елптичного рвняння $Au=f$, права частина якого належить до простору

(тут друга рвнсть виконуться з огляду на вкладення (6)).

Нехай $s\leq m+1/2$, $\varphi\in\mathcal{M}$ $\lambda>m+1/2-2q$. Розглянемо лнйний простр

надлений нормою графка

Тут $Au$ розуммо в сенс теор розподлв в област $\Omega$. У соболвському випадку $\varphi(\cdot)\equiv 1$ будемо пропускати ндекс $\varphi$ у позначеннях цього та нших просторв, введених на основ просторв Хермандера $H^{s,\varphi}$.

Цей простр гльбертв вдносно норми (10). Справд, ця норма породжена скалярним добутком, оскльки такими норми в правй частин рвност (10). Окрм того, простр $H^{s,\varphi}_{A,\lambda}(\Omega)$ повний вдносно ц норми. Справд, якщо послдовнсть $(u_{k})$ фундаментальна в цьому простор, то снують границ $u:=\lim u_{k}$ в $H^{s,\varphi}(\Omega)$ $f:=\lim Au_{k}$ в $H^{\lambda}(\Omega)$, оскльки останн два простори повн. Диференцальний оператор $A$ неперервний у $\mathcal{D}^{\prime}(\Omega)$; тому $Au=\lim Au_{k}=f$ в $\mathcal{D}^{\prime}(\Omega)$. Тут, нагадамо, $u\in H^{s,\varphi}(\Omega)$ $f\in H^{\lambda}(\Omega)$. Тому $u\in H^{s,\varphi}_{A,\lambda}(\Omega)$ $\lim u_{k}=u$ у простор $H^{s,\varphi}_{A,\lambda}(\Omega)$. Отже, цей простр повний.

Теорема 1. Нехай $s\leq m+1/2$, $\varphi\in\mathcal{M}$ $\lambda>m+1/2-2q$. Тод множина $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ щльна в простор $H^{s,\varphi}_{A,\lambda}(\Omega)$, а вдображення (3) продовжуться диним чином (за неперервнстю) до обмеженого лнйного оператора

Цей оператор нетерв. Його ядро дорвню $N$, а область значень складаться з усх векторв $(f,g_{1},\ldots,g_{q})\in\mathcal{H}_{\lambda,s,\varphi}(\Omega,\Gamma)$, як задовольняють умову (9). ндекс оператора (11) дорвню $\dim N-\dim N_{\star}$ та не залежить вд $s$, $\varphi$ $\lambda$.

Перейдемо до питання про регулярнсть узагальнених розв’язкв крайово задач (1), (2) у двобчнй уточненй соболвськй шкал. Спочатку дамо означення цих розв’язкв. Позначимо через $\mathcal{S}^{\prime}(\Omega)$ лнйний простр звужень в область $\Omega$ усх розподлв $w\in\mathcal{S}^{\prime}(\mathbb{R}^{n})$. Покладемо

Нехай розподл $u\in\mathcal{S}^{\prime}_{A,m+1/2-2q+}(\Omega)$; тод $u\in H^{s}_{A,\lambda}(\Omega)$ для деяких чисел $s\leq m+1/2$ $\lambda>m+1/2-2q$. Розподл $u$ називамо (сильним) узагальненим розв’язком крайово задач (1), (2) з правою частиною

якщо $(A,B)u=(f,g_{1},\ldots,g_{q})$, де $(A,B)$ — оператор (11). Звсно, це означення не залежить вд вибору чисел $s$ $\lambda$.

Нехай $V$ — вдкрита множина в $\mathbb{R}^{n}$, яка задовольня умову $\Omega_{0}:=\Omega\cap V\neq\varnothing$. Покладемо $\Gamma_{0}:=\Gamma\cap V$ (можливий випадок, коли $\Gamma_{0}=\varnothing$). Уведемо для множин $\Omega_{0}$ $\Gamma_{0}$ локальн аналоги просторв $H^{\sigma,\varphi}(\Omega)$ $H^{\sigma,\varphi}(\Gamma)$, де $\sigma\in\mathbb{R}$ $\varphi\in\mathcal{M}$. За означенням, лнйний простр $H^{\sigma,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$ cкладаться з усх розподлв $u\in\mathcal{S}^{\prime}(\Omega)$ таких, що $\chi u\in\penalty H^{\sigma,\varphi}(\Omega)$ для довльно функц $\chi\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$, носй яко задовольня умову $\mathrm{supp}\,\chi\subset\Omega_{0}\cup\Gamma_{0}$. Аналогчно, лнйний простр $H^{\sigma,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Gamma_{0})$ cкладаться, за означенням, з усх розподлв $h\in\mathcal{D}^{\prime}(\Gamma)$ таких, що $\chi h\in H^{\sigma,\varphi}(\Gamma)$ для довльно функц $\chi\in C^{\infty}(\Gamma)$, носй яко задовольня умову $\mathrm{supp}\,\chi\subset\Gamma_{0}$.

Теорема 2. Нехай $s\in\mathbb{R}$ $\varphi\in\mathcal{M}$. Припустимо, що розподл $u\in\mathcal{S}^{\prime}_{A,m+1/2-2q+}(\Omega)$ узагальненим розв’язком елптично крайово задач (1), (2), прав частини яко задовольняють умови $f\in H^{s-2q,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$ $g_{j}\in H^{s-m_{j}-1/2,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Gamma_{0})$ для кожного $j\in\{1,\ldots,q\}$. Тод $u\in H^{s,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$.

Як бачимо, уточнена регулярнсть $\varphi\in\mathcal{M}$ правих частин дослджувано задач успадковуться узагальненим розв’язком. Вдмтимо важлив окрем випадки теореми 2. Якщо $\Omega_{0}=\Omega$ $\Gamma_{0}=\Gamma$, то простори $H^{\sigma,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$ $H^{\sigma,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Gamma_{0})$ збгаються з просторами $H^{\sigma,\varphi}(\Omega)$ $H^{\sigma,\varphi}(\Gamma)$ вдповдно. У цьому випадку теорема 2 стверджу, що регулярнсть узагальненого розв’язку $u$ пдвищуться глобально, тобто в усй област $\Omega$ аж до меж $\Gamma$. Якщо $\Gamma_{0}=\varnothing$, то регулярнсть розв’язку $u$ пдвищуться в околах усх точок $x\in\Omega_{0}$ за умови, що ц околи не перетинають межу пдобласт $\Omega_{0}$. У випадку $\Gamma_{0}=\varnothing$ простр $H^{\sigma,\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Gamma_{0})$ збгаться з $\mathcal{D}^{\prime}(\Gamma)$ тому умова на $g_{j}$ у теорем 2 ста тривальною. У цьому випадку висновок теореми 2 виплива з [9] (теорема 4.19). Отже,

Теореми 1 2 новими навть у соболвському випадку, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$.

5. Доведення основних результатв. Обрунтумо основн результати роботи — теореми 1 2.

Доведення теореми 1. Спочатку обрунтумо у соболвському випадку, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$ цле $s<2q$. У цьому випадку щльнсть множини $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ у простор $H^{s}_{A,\lambda}(\Omega)$, виплива з теорем 4.25() та 4.26 з монограф [9] (див. також [33], теореми 1(i) та 2). Справд, за другою з них простр $H^{\lambda}(\Omega)$ задовольня умову $\mathrm{I}_{s-2q}$, сформульовану в п. 4.4.2 ц монограф. Тому за першою з цих теорем множина

щльна в простор $H^{s}_{A,\lambda}(\Omega)$.

Для доведення решти теореми 1 у розглянутому випадку скористамося таким результатом про розв’язнсть дослджувано задач (1), (2) у просторах Соболва – Ройтберга: вдображення (3) продовжуться диним чином (за неперервнстю) до нетеревого обмеженого лнйного оператора

Тут через $H^{\sigma,(k)}(\Omega)$, де $\sigma\in\mathbb{R}$ $1\leq k\in\mathbb{Z}$, позначено гльбертв функцональний простр, введений Я. А. Ройтбергом [41] на основ соболвських просторв (див. також його монографю [4] (п. 2.1)). За означенням, простр Соболва – Ройтберга $H^{\sigma,(k)}(\Omega)$, де $\sigma\notin\{1/2,\ldots,k-1/2\}$, поповненням лнйного многовиду $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ за гльбертовою нормою

Тут $H^{\sigma,(0)}(\Omega):=H^{\sigma}(\Omega)$, якщо $\sigma\geq 0$, та $H^{\sigma,(0)}(\Omega)$ — поповнення $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ за гльбертовою нормою

якщо $\sigma<0$. У випадку, коли $\sigma\in\{1/2,\ldots,k-1/2\}$, простр $H^{\sigma,(k)}(\Omega)$ означаться шляхом нтерполяц з параметром $1/2$ пари гльбертових просторв $H^{\sigma\mp\varepsilon,(k)}(\Omega)$, де $0<\varepsilon<1$.

Простр $H^{\sigma,(k)}(\Omega)$, де $\sigma\notin\{1/2,\ldots,k-1/2\}$, допуска такий опис [4] (лема 2.2.1): лнйне вдображення

продовжуться диним чином (за неперервнстю) до зометричного оператора

область значень якого складаться з усх векторв $(u_{0},u_{1},\ldots,u_{k})\in\Pi_{\sigma,(k)}(\Omega,\Gamma)$ таких, що $u_{j}=R_{\Gamma}D_{\nu}^{j-1}u_{0}$ для кожного $j\in\{1,\ldots,k\}$, що задовольня умову $\sigma>j-1/2$.

Зауважимо [4] (п. 2.1), що при $\sigma>k-1/2$ простори $H^{\sigma,(k)}(\Omega)$ $H^{\sigma}(\Omega)$ рвн як поповнення лнйного многовиду $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ за екввалентними нормами. Окрм того, виконуться неперервне вкладення $H^{\sigma,(k)}(\Omega)\hookrightarrow H^{\theta,(k)}(\Omega)$, якщо $\theta<\sigma$.

Обмеженсть нетеровсть оператора (12) доведена Ю. В. Костарчуком Я. А. Ройтбергом в [32] (теорема 5) для довльного дйсного $s$. Там же показано, що $N$ — ядро цього оператора. Згдно з [4] (теорема 4.1.3) область значень оператора (12) складаться з усх векторв $(f,g_{1},\ldots,g_{q})\in\mathcal{H}_{s-2q,s}^{(r-2q)}(\Omega,\Gamma)$ таких, що

а ндекс дорвню $\dim N-\dim\mathcal{N}_{\star}$. Тут $(f_{0},f_{1},\ldots,f_{r-2q}):=T_{r-2q}f$, а $\mathcal{N}_{\star}$ деяким скнченновимрним простором, який лежить в $C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}(\Gamma))^{r-q}$ та не залежить вд $s$. Згдно з [5] (теорема 4.1.4) можна покласти $\mathcal{N}_{\star}:=N_{\star}$ в опис (13) област значень оператора (12) для цлих $s$. Покажемо, що те саме можна зробити у формул ндексу цього оператора. Це достатньо показати для $s=0$ з огляду на незалежнсть ндексу вд $s$. Оскльки $N_{\star}\subset C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}(\Gamma))^{r-q}$, то $N_{\star}$ можна розглядати як скнченновимрний пдпростр простору

Останнй взамно спряженим до простору

вдносно розширення за неперервнстю скалярного добутку в $L_{2}(\Omega)\oplus(L_{2}(\Gamma))^{r-q}$. За такого розгляду простр, спряжений до $N_{\star}$, збгаться з факторпростором простору (14) за пдпростором усх векторв

як задовольняють умову (13), де беремо $\mathcal{N}_{\star}:=N_{\star}$. Звдси, оскльки оператор $T_{r-2q}$ здйсню зоморфзм простору $H^{-2q,(r-2q)}(\Omega)$ на простр $\Pi_{-2q,(r-2q)}(\Omega,\Gamma)$, виплива, що ковимрнсть област значень оператора (12), де $s=0$, дорвню вимрност цього факторпростору, тобто становить $\dim N_{\star}$. Отже, ндекс цього оператора дорвню $\dim N-\dim N_{\star}$.