Про моногенн функц, визначен в рзних комутативних алгебрах

Вталй С. Шпаквський

Аннотация

Встановлено вдповднсть мж моногенною функцю в довльнй скнченновимрнй комутативнй асоцативнй алгебр скнченним набором моногенних функцй в спецальнй комутативнй асоцативнй алгебр.

MSC 2010. 30G35, 57R35

Ключов слова. Комутативна асоцативна алгебра, моногенна функця, характеристичне рвняння, нтегральне представлення

1 Вступ

Напевно першим хто використав аналтичн функц, що приймають значення в комутативнй алгебр для побудови розв’язкв тривимрного рвняння Лапласа був П. Кетчум [1]. Вн показав, що кожна аналтична функця $\Phi(\zeta)$ змнно $\zeta=xe_{1}+ye_{2}+ze_{3}$ задовольня тривимрне рвняння Лапласа, якщо лнйно незалежн елементи $e_{1},e_{2},e_{3}$ комутативно алгебри задовольняють умову

e_{1}^{2}+e_{2}^{2}+e_{3}^{2}=0\,,

(1.1)

оскльки

\Delta_{3}\Phi:=\frac{{\partial}^{2}\Phi}{{\partial x}^{2}}+\frac{{\partial}^{2}\Phi}{{\partial y}^{2}}+\frac{{\partial}^{2}\Phi}{{\partial z}^{2}}\equiv{\Phi}^{\prime\prime}(\zeta)\ (e_{1}^{2}+e_{2}^{2}+e_{3}^{2})=0\,,\vskip 6.0pt plus 2.0pt minus 2.0pt

(1.2)

де $\Phi^{\prime\prime}:=(\Phi^{\prime})^{\prime}$ $\Phi^{\prime}(\zeta)$ визначаться рвнстю $d\Phi=\Phi^{\prime}(\zeta)d\zeta$ .

Узагальнюючи П. Кетчума, М. Рошкулець [2, 3] використовував аналтичн функц з значеннями в комутативних алгебрах для дослдження рвнянь вигляду

\mathcal{L}_{N}U(x,y,z):=\sum\limits_{\alpha+\beta+\gamma=N}C_{\alpha,\beta,\gamma}\,\frac{\partial^{N}U}{\partial x^{\alpha}\,\partial y^{\beta}\,\partial z^{\gamma}}=0,\quad C_{\alpha,\beta,\gamma}\in\mathbb{R}.

(1.3)

Розглядаючи змнну $\zeta=xe_{1}+ye_{2}+ze_{3}$ аналтичну функцю $\Phi(\zeta)$ , отримумо наступну рвнсть для мшано похдно:

\frac{\partial^{\alpha+\beta+\gamma}\Phi}{\partial x^{\alpha}\,\partial y^{\beta}\,\partial z^{\gamma}}=e_{1}^{\alpha}\,e_{2}^{\beta}\,e_{3}^{\gamma}\,\Phi^{(\alpha+\beta+\gamma)}(\zeta)=e_{1}^{\alpha}\,e_{2}^{\beta}\,e_{3}^{\gamma}\,\Phi^{(N)}(\zeta).

(1.4)

Пдставляючи (1.4) в рвняння (1.3), мамо рвнсть

\mathcal{L}_{N}\Phi(\zeta)=\Phi^{(N)}(\zeta)\sum\limits_{\alpha+\beta+\gamma=N}C_{\alpha,\beta,\gamma}\,e_{1}^{\alpha}\,e_{2}^{\beta}\,e_{3}^{\gamma}\,.

Приходимо до висновку, що для виконання рвност $\mathcal{L}_{N}\Phi(\zeta)=0$ елементи алгебри $e_{1}=1,e_{2},e_{3}$ мають задовольняти характеристичне рвняння

\mathcal{X}(1,e_{2},e_{3}):=\sum\limits_{\alpha+\beta+\gamma=N}C_{\alpha,\beta,\gamma}\,e_{2}^{\beta}\,e_{3}^{\gamma}=0\,.

(1.5)

Якщо лву частину рвняння (1.5) розкласти за базисом алгебри, то характеристичне рвняння (1.5) рвносильне характеристичнй систем рвнянь, породженй рвнянням (1.5).

Таким чином, при виконанн умови (1.5) кожна аналтична функця $\Phi$ з значеннями в довльнй комутативнй асоцативнй алгебр задовольня рвняння (1.3), , вдповдно, ус дйснозначн компоненти функц $\Phi$ розв’язками рвняння (1.3).

В робот [4] розглядаються диференцальн рвняння в частинних похдних вд деклькох змнних наведено ряд прикладв на застосування описаного вище методу.

. Мельниченко [5] запропонував розглядати в рвностях (1.2) (1.4) функц $\Phi$ , двч диференцйовн за Гато, при цьому описав ус базиси $\{e_{1},e_{2},e_{3}\}$ тривимрних комутативних алгебр з одиницею над полем $\mathbb{C}$ , як задовольняють рвнсть (1.1), див. [6].

Для цих тривимрних комутативних алгебр, асоцйованих з тривимрним рвнянням Лапласа, в роботах [7, 8, 9] отримано конструктивний опис усх моногенних (тобто неперервних диференцйовних за Гато) функцй за допомогою трьох вдповдних голоморфних функцй комплексно змнно.

В роботах [10, 11] встановлено конструктивний опис моногенних функцй (зв’язаних з рвнянням $\Delta_{3}\Phi=0$ ) з значеннями в деяких $n$ -вимрних комутативних алгебрах за допомогою вдповдних $n$ голоморфних функцй комплексно змнно , спираючись на одержан представлення моногенних функцй, доведено аналоги ряду класичних результатв комплексного аналзу.

Нарешт в робот [14] отримано конструктивний опис моногенних функцй (зв’язаних з рвнянням (1.3)) з значеннями в довльнй комутативнй асоцативнй алгебр над полем $\mathbb{C}$ за допомогою голоморфних функцй комплексно змнно.

У цй робот буде показано, що для побудови розв’язкв рвняння (1.3) у вигляд компонент моногенних функцй з значеннями в скнченновимрних комутативних асоцативних алгебрах достатньо обмежитись вивченням моногенних функцй у алгебрах певного виду.

2 Алгебра $\mathbb{A}_{n}^{m}$

Нехай $\mathbb{N}$ — множина натуральних чисел $m,n\in\mathbb{N}$ так, що $m\leq n$ . Нехай $\mathbb{A}_{n}^{m}$ — довльна комутативна асоцативна алгебра з одиницею над полем комплексних чисел $\mathbb{C}$ . Е. Картан [12, с. 33] довв, що в алгебр $\mathbb{A}_{n}^{m}$ сну базис $\{I_{k}\}_{k=1}^{n}$ , який задовольня наступн правила множення:

1. $\forall\,r,s\in[1,m]\cap\mathbb{N}\,:$ $I_{r}I_{s}=\left\{\begin{array}[]{rcl}0&\mbox{при}&r\neq s,\\ I_{r}&\mbox{при}&r=s;\\ \end{array}\right.$

2. $\forall\,r,s\in[m+1,n]\cap\mathbb{N}\,:$ $I_{r}I_{s}=\sum\limits_{k=\max\{r,s\}+1}^{n}\Upsilon_{r,k}^{s}I_{k}$ ;

3. $\forall\,s\in[m+1,n]\cap\mathbb{N}$ $\exists!\;u_{s}\in[1,m]\cap\mathbb{N}$ $\forall\,r\in[1,m]\cap\mathbb{N}\,:$

I_{r}I_{s}=\left\{\begin{array}[]{ccl}0\;\;\mbox{при}\;\;r\neq u_{s}\,,\\ I_{s}\;\;\mbox{при}\;\;r=u_{s}\,.\\ \end{array}\right.\vskip 6.0pt plus 2.0pt minus 2.0pt

Крм того, структурн константи $\Upsilon_{r,k}^{s}\in\mathbb{C}$ задовольняють умови асоцативност:

(A 1). $(I_{r}I_{s})I_{p}=I_{r}(I_{s}I_{p})$ $\forall\,r,s,p\in[m+1,n]\cap\mathbb{N}$ ;

(A 2). $(I_{u}I_{s})I_{p}=I_{u}(I_{s}I_{p})$ $\forall\,u\in[1,m]\cap\mathbb{N}$ $\forall\,s,p\in[m+1,n]\cap\mathbb{N}$ .

Очевидно, що перш $m$ базисних векторв $\{I_{u}\}_{u=1}^{m}$ демпотентами породжують напвпросту пдалгебру $S$ алгебри $\mathbb{A}_{n}^{m}$ , а вектори $\{I_{r}\}_{r=m+1}^{n}$ породжують нльпотентну пдалгебру $N$ ц алгебри. З правил множення алгебри $\mathbb{A}_{n}^{m}$ виплива, що $\mathbb{A}_{n}^{m}$ напвпрямою сумою $m$ -вимрно напвпросто пдалгебри $S$ $(n-m)$ -вимрно нльпотентно пдалгебри $N$ , тобто

\mathbb{A}_{n}^{m}=S\oplus_{s}N.

Одиницею алгебри $\mathbb{A}_{n}^{m}$ елемент $1=\sum_{u=1}^{m}I_{u}$ .

Алгебра $\mathbb{A}_{n}^{m}$ мстить $m$ максимальних деалв

\mathcal{I}_{u}:=\Biggr\{\sum\limits_{k=1,\,k\neq u}^{n}\lambda_{k}I_{k}:\lambda_{k}\in\mathbb{C}\Biggr\},\quad u=1,2,\ldots,m,

перетином яких радикал

\mathcal{R}:=\Bigr\{\sum\limits_{k=m+1}^{n}\lambda_{k}I_{k}:\lambda_{k}\in\mathbb{C}\Bigr\}.

(2.1)

Визначимо $m$ лнйних функцоналв $f_{u}:\mathbb{A}_{n}^{m}\rightarrow\mathbb{C}$ рвностями

f_{u}(I_{u})=1,\quad f_{u}(\omega)=0\,\,\,\forall\,\omega\in\mathcal{I}_{u},\quad u=1,2,\ldots,m.

(2.2)

Оскльки ядрами функцоналв $f_{u}$ вдповдно максимальн деали $\mathcal{I}_{u}$ , то ц функцонали також неперервними мультиплкативними (див. [13, с. 147]).

3 Моноген функц

Нехай

e_{1}=1,\quad e_{2}=\sum\limits_{r=1}^{n}a_{r}I_{r},\quad e_{3}=\sum\limits_{r=1}^{n}b_{r}I_{r}

(3.1)

при $a_{r},b_{r}\in\mathbb{C}$ — трйка векторв в алгебр $\mathbb{A}_{n}^{m}$ , як лнйно незалежн над полем $\mathbb{R}$ . Це означа, що рвнсть

\alpha_{1}e_{1}+\alpha_{2}e_{2}+\alpha_{3}e_{3}=0,\quad\alpha_{1},\alpha_{2},\alpha_{3}\in\mathbb{R},

виконуться тод тльки тод, коли $\alpha_{1}=\alpha_{2}=\alpha_{3}=0$ .

Нехай $\zeta:=xe_{1}+ye_{2}+ze_{3}$ , де $x,y,z\in\mathbb{R}$ . Очевидно, що $\xi_{u}:=f_{u}(\zeta)=x+ya_{u}+zb_{u}$ , $u=1,2,\ldots,m$ . Видлимо в алгебр $\mathbb{A}_{n}^{m}$ лнйну оболонку $E_{3}:=\{\zeta=xe_{1}+ye_{2}+ze_{3}:\,\,x,y,z\in\mathbb{R}\}$ , породжену векторами $e_{1},e_{2},e_{3}$ .

Дал стотним припущення: $f_{u}(E_{3})=\mathbb{C}$ при всх $u=1,2,\ldots,m$ , де $f_{u}(E_{3})$ — образ множини $E_{3}$ при вдображенн $f_{u}$ . Очевидно, що це ма мсце тод тльки тод, коли при кожному фксованому $u=1,2,\ldots,m$ хоча б одне з чисел $a_{u}$ чи $b_{u}$ належить $\mathbb{C}\setminus\mathbb{R}$ . В теорем 7.1 роботи [14] встановлено пдклас рвнянь вигляду (1.3) для яких умова $f_{u}(E_{3})=\mathbb{C}$ виконуться при всх $u=1,2,\ldots,m$ .

Област $\Omega$ тривимрного простору $\mathbb{R}^{3}$ поставимо у вдповднсть область $\Omega_{\zeta}:=\{\zeta=xe_{1}+ye_{2}+ze_{3}:(x,y,z)\in\Omega\}$ в $E_{3}$ .

Неперервну функцю $\Phi:\Omega_{\zeta}\rightarrow\mathbb{A}_{n}^{m}$ називатимемо моногенною в област $\Omega_{\zeta}\subset E_{3}$ , якщо $\Phi$ диференцйовна за Гато в кожнй точц ц област, тобто якщо для кожного $\zeta\in\Omega_{\zeta}$ сну елемент $\Phi^{\prime}(\zeta)$ алгебри $\mathbb{A}_{n}^{m}$ такий, що виконуться рвнсть

\lim\limits_{\varepsilon\rightarrow 0+0}\left(\Phi(\zeta+\varepsilon h)-\Phi(\zeta)\right)\varepsilon^{-1}=h\Phi^{\prime}(\zeta)\quad\forall\,h\in E_{3}.

$\Phi^{\prime}(\zeta)$ називаться похдною Гато функц $\Phi$ в точц $\zeta$ .

Розглянемо розклад функц $\Phi:\Omega_{\zeta}\rightarrow\mathbb{A}_{n}^{m}$ за базисом $\{I_{k}\}_{k=1}^{n}$ :

\Phi(\zeta)=\sum_{k=1}^{n}U_{k}(x,y,z)\,I_{k}\,.

(3.2)

У випадку, коли функц $U_{k}:\Omega\rightarrow\mathbb{C}$ $\mathbb{R}$ -диференцйовними в област $\Omega$ , тобто для довльного $(x,y,z)\in\Omega$

U_{k}(x+\Delta x,y+\Delta y,z+\Delta z)-U_{k}(x,y,z)=\frac{\partial U_{k}}{\partial x}\,\Delta x+\frac{\partial U_{k}}{\partial y}\,\Delta y+\frac{\partial U_{k}}{\partial z}\,\Delta z+

+\,o\left(\sqrt{(\Delta x)^{2}+(\Delta y)^{2}+(\Delta z)^{2}}\,\right),\qquad(\Delta x)^{2}+(\Delta y)^{2}+(\Delta z)^{2}\to 0\,,

функця $\Phi$ моногенна в област $\Omega_{\zeta}$ тод тльки тод, коли у кожнй точц област $\Omega_{\zeta}$ виконуються умови:

\frac{\partial\Phi}{\partial y}=\frac{\partial\Phi}{\partial x}\,e_{2}\,,\quad\frac{\partial\Phi}{\partial z}=\frac{\partial\Phi}{\partial x}\,e_{3}\,.

(3.3)

Вдмтимо, що розклад резольвенти ма вигляд

(te_{1}-\zeta)^{-1}=\sum\limits_{u=1}^{m}\frac{1}{t-\xi_{u}}\,I_{u}+\sum\limits_{s=m+1}^{n}\sum\limits_{k=2}^{s-m+1}\frac{Q_{k,s}}{\left(t-\xi_{u_{s}}\right)^{k}}\,I_{s}\,

(3.4)

\forall\,t\in\mathbb{C}:\,t\neq\xi_{u},\quad u=1,2,\ldots,m,

де $Q_{k,s}$ визначен наступними рекурентними спввдношеннями:

Q_{2,s}:=T_{s}\,,\quad Q_{k,s}=\sum\limits_{r=k+m-2}^{s-1}Q_{k-1,r}\,B_{r,\,s}\,,\;\;\;k=3,4,\ldots,s-m+1.

при

T_{s}:=ya_{s}+zb_{s}\,,\;\;B_{r,s}:=\sum\limits_{k=m+1}^{s-1}T_{k}\Upsilon_{r,s}^{k}\,,\;\;\;s=m+2,\ldots,n,

а натуральн числа $u_{s}$ визначен у правил 3 таблиц множення алгебри $\mathbb{A}_{n}^{m}$ .

з спввдношень (3.4) виплива, що точки $(x,y,z)\in\mathbb{R}^{3}$ , як вдповдають необоротним елементам $\zeta\in\mathbb{A}_{n}^{m}$ , лежать на прямих

L_{u}:\quad\left\{\begin{array}[]{r}x+y\,{\rm Re}\,a_{u}+z\,{\rm Re}\,b_{u}=0,\\ y\,{\rm Im}\,a_{u}+z\,{\rm Im}\,b_{u}=0\\ \end{array}\right.

(3.5)

в тривимрному простор $\mathbb{R}^{3}$ .

Нехай область $\Omega\subset\mathbb{R}^{3}$ опуклою в напрямку прямих $L_{u}$ , $u=1,2,\ldots,m$ . Позначимо через $D_{u}$ область комплексно площини $\mathbb{C}$ , на яку область $\Omega_{\zeta}$ вдображаться функцоналом $f_{u}$ .

Теорема А[14]. Нехай область $\Omega\subset\mathbb{R}^{3}$ опуклою в напрямку прямих $L_{u}$ $f_{u}(E_{3})=\mathbb{C}$ при всх $u=1,2,\ldots,m$ . Тод кожна моногенна функця $\Phi:\Omega_{\zeta}\rightarrow\mathbb{A}_{n}^{m}$ податься у вигляд

\Phi(\zeta)=\sum\limits_{u=1}^{m}I_{u}\,\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{\Gamma_{u}}F_{u}(t)(t-\zeta)^{-1}\,dt+\sum\limits_{s=m+1}^{n}I_{s}\,\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{\Gamma_{u_{s}}}G_{s}(t)(t-\zeta)^{-1}\,dt,

(3.6)

де $F_{u}$ — деяка голоморфна функця в област $D_{u}$ $G_{s}$ — деяка голоморфна функця в област $D_{u_{s}}$ , а $\Gamma_{q}$ — замкнена жорданова спрямлювана крива, яка лежить в област $D_{q}$ , охоплю точку $\xi_{q}$ не мстить точок $\xi_{\ell}$ , $\ell=1,2,\ldots,m$ , $\ell\neq q$ .

Оскльки за умов теореми А кожна моногенна функця $\Phi:\Omega_{\zeta}\rightarrow\mathbb{A}_{n}^{m}$ продовжуться до функц, моногенно в област

\Pi_{\zeta}:=\{\zeta\in E_{3}:f_{u}(\zeta)=D_{u}\,,\,u=1,2,\ldots,m\},

(3.7)

то надал будемо розглядати моногенн функц $\Phi$ , визначен в областях виду $\Pi_{\zeta}$ .

4 Характеристичне рвняння в рзних комутативних алгебрах

Скажемо, що система полномальних над полем $\mathbb{C}$ рвнянь $Q_{1}$ редукуться до системи полномальних рвнянь $Q_{2}$ , якщо система $Q_{2}$ отримуться з системи $Q_{1}$ шляхом вдкидання деяко клькост рвнянь. В свою чергу, система $Q_{2}$ редукцю системи $Q_{1}$ . Вдмтимо, що для задано системи полномальних рвнянь $Q_{1}$ редукована система $Q_{2}$ не дина. Очевидним наступне твердження.

Твердження 4.1.

Нехай система полномальних рвнянь $Q_{1}$ з комплексними невдомими $t_{1},t_{2},\ldots,t_{n}$ ма розв’язки $Q_{2}$ — будь-яка редукована система з невдомими $t_{i_{1}},t_{i_{2}},\ldots,t_{i_{k}}$ , де $i_{1},i_{2},\ldots,i_{k}$ , $k\leq n$ , — попарно рзн елементи множини $\{1,2,\ldots,n\}$ . Тод ус $t_{i_{1}},t_{i_{2}},\ldots,t_{i_{k}}$ , як задовольняють систему $Q_{1}$ розв’язками системи $Q_{2}$ .

Наприклад, система рвнянь

\begin{array}[]{l}1+a_{1}^{2}+b_{1}^{2}=0,\\ 1+a_{2}^{2}+b_{2}^{2}=0,\\ a_{2}a_{3}+b_{2}b_{3}=0\\ \end{array}

(4.1)

редукуться до системи рвнянь

\begin{array}[]{l}1+a_{2}^{2}+b_{2}^{2}=0,\\ a_{2}a_{3}+b_{2}b_{3}=0.\\ \end{array}

(4.2)

Твердження 4.1 означа, що вс значення $a_{2},b_{2},a_{3},b_{3}$ , як задовольняють систему (4.1) розв’язками системи (4.2).

Встановимо допомжн твердження.

Лема 4.1.

Нехай в алгебр $\mathbb{A}_{n}^{m}$ сну трйка лнйно незалежних над $\mathbb{R}$ векторв $1,e_{2},e_{3}$ , як задовольняють характеристичне рвняння (1.5). Тод для кожного $u\in\{1,2,\ldots,m\}$ характеристична система, породжена рвнянням $\mathcal{X}(I_{u},e_{2}I_{u},e_{3}I_{u})=0$ редукцю характеристично системи, породжено рвнянням (1.5).

Доказательство.

Нехай лва частина рвняння (1.5) в базис алгебри ма вигляд

\mathcal{X}(1,e_{2},e_{3})=\sum\limits_{\alpha+\beta+\gamma=N}C_{\alpha,\beta,\gamma}\,e_{2}^{\beta}\,e_{3}^{\gamma}=\sum\limits_{k=1}^{n}V_{k}\,I_{k}=0.

Вдповдно, характеристична система, породжена рвнянням (1.5), ма вигляд

\begin{array}[]{l}V_{1}=0,\\ \ldots\ldots\\ V_{n}=0.\end{array}

(4.3)

Тепер розглянемо характеристичну систему, породжену рвнянням $\mathcal{X}(I_{u},e_{2}I_{u},e_{3}I_{u})=0$ . Мамо

\mathcal{X}(I_{u},e_{2}I_{u},e_{3}I_{u})=\sum\limits_{\alpha+\beta+\gamma=N}C_{\alpha,\beta,\gamma}\,I_{u}\,(e_{2}I_{u})^{\beta}\,(e_{3}I_{u})^{\gamma}=

=I_{u}\sum\limits_{\alpha+\beta+\gamma=N}C_{\alpha,\beta,\gamma}\,e_{2}^{\beta}\,e_{3}^{\gamma}=I_{u}\sum\limits_{k=1}^{n}V_{k}\,I_{k}=V_{u}+I_{u}\sum\limits_{k=m+1}^{n}V_{k}I_{k}=0.

(4.4)

Вдповдно до правила 3 таблиц множення алгебри $\mathbb{A}_{n}^{m}$ добуток $I_{u}\sum\limits_{k=m+1}^{n}V_{k}I_{k}$ належить радикалу $\mathcal{R}$ . Таким чином, рвняння (4.4) рвносильне такй характеристичнй систем:

\begin{array}[]{l}V_{u}=0,\\ \ldots\ldots\\ V_{k}=0\quad\forall\,k\in\{m+1,\ldots,n\}\,:\,I_{u}I_{k}=I_{k}\,.\end{array}

(4.5)

Очевидно, що система (4.5) редукцю системи (4.3).

∎

Позначимо через ${\rm Rad}\,e_{2}$ частину вектора $e_{2}$ з розкладу (3.1), яка мститься в його радикал, тобто ${\rm Rad}\,e_{2}:=\sum\limits_{r=m+1}^{n}a_{r}I_{r}\,$ . Аналогчно, ${\rm Rad}\,e_{3}:=\sum\limits_{r=m+1}^{n}b_{r}I_{r}\,$ .

Лема 4.2.

Нехай в алгебр $\mathbb{A}_{n}^{m}=S\oplus_{s}N$ сну трйка лнйно незалежних над $\mathbb{R}$ векторв $1,e_{2},e_{3}$ , як задовольняють характеристичне рвняння (1.5). Тод в алгебр $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}=1\oplus_{s}N$ (де нльпотентна пдалгебра $N$ та ж сама що й в алгебр $\mathbb{A}_{n}^{m}$ ) для кожного $u\in\{1,2,\ldots,m\}$ сну трйка векторв

\begin{array}[]{l}\widetilde{e}_{1}(u)=1,\\ \widetilde{e}_{2}(u):=a_{u}+I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{2}\,,\\ \widetilde{e}_{3}(u):=b_{u}+I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{3}\\ \end{array}

(4.6)

така, що характеристична система, породжена рвнянням $\mathcal{X}(1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u))=0$ редукцю характеристично системи, породжено рвнянням (1.5).

Доказательство.

Наслдком рвностей (4.6) рвност

\begin{array}[]{l}\widetilde{e}_{2}^{\beta}(u)=a_{u}^{\beta}+I_{u}\sum\limits_{k=1}^{\beta}\mathcal{C}_{\beta}^{k}\,a_{u}^{\beta-k}\left({\rm Rad}\,e_{2}\right)^{k},\\ \widetilde{e}_{3}^{\gamma}(u)=b_{u}^{\gamma}+I_{u}\sum\limits_{k=1}^{\gamma}\mathcal{C}_{\gamma}^{k}\,b_{u}^{\gamma-k}\left({\rm Rad}\,e_{3}\right)^{k}.\end{array}

(4.7)

Враховуючи формули (4.7), характеристичний многочлен $\mathcal{X}(1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u))=0$ набува вигляду

\sum\limits_{\alpha+\beta+\gamma=N}C_{\alpha,\beta,\gamma}\,\widetilde{e}_{2}^{\beta}(u)\,\widetilde{e}_{3}^{\gamma}(u)=\sum\limits_{\alpha+\beta+\gamma=N}C_{\alpha,\beta,\gamma}\,\biggr(a_{u}^{\beta}\,b_{u}^{\gamma}+

+I_{u}\,b_{u}^{\gamma}\sum\limits_{k=1}^{\beta}\mathcal{C}_{\beta}^{k}\,a_{u}^{\beta-k}\left({\rm Rad}\,e_{2}\right)^{k}+I_{u}\,a_{u}^{\beta}\sum\limits_{k=1}^{\gamma}\mathcal{C}_{\gamma}^{k}\,b_{u}^{\gamma-k}\left({\rm Rad}\,e_{3}\right)^{k}+

+I_{u}\sum\limits_{k=1}^{\beta}\mathcal{C}_{\beta}^{k}\,a_{u}^{\beta-k}\left({\rm Rad}\,e_{2}\right)^{k}\sum\limits_{p=1}^{\gamma}\mathcal{C}_{\gamma}^{p}\,b_{u}^{\gamma-p}\left({\rm Rad}\,e_{3}\right)^{p}\biggr)=0.

(4.8)

Дал покажемо, що характеристичн системи, породжен рвняннями $\mathcal{X}(1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u))=0$ $\mathcal{X}(I_{u},e_{2}I_{u},e_{3}I_{u})=0$ спвпадають.

З цю метою зауважимо, що наслдком розкладв (3.1) подання

e_{2}=a_{1}I_{1}+\cdots+a_{m}I_{m}+{\rm Rad}\,e_{2}\,,\quad e_{3}=b_{1}I_{1}+\cdots+b_{m}I_{m}+{\rm Rad}\,e_{3}\,,

з яких випливають спввдношення

e_{2}I_{u}=a_{u}I_{u}+I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{2}\,,\quad e_{3}I_{u}=b_{u}I_{u}+I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{3}\,.

(4.9)

Тепер з (4.9) випливають рвност

\begin{array}[]{l}e_{2}^{\beta}I_{u}=a_{u}^{\beta}I_{u}+I_{u}\sum\limits_{k=1}^{\beta}\mathcal{C}_{\beta}^{k}\,a_{u}^{\beta-k}\left({\rm Rad}\,e_{2}\right)^{k},\\ e_{3}^{\gamma}I_{u}=b_{u}^{\gamma}I_{u}+I_{u}\sum\limits_{k=1}^{\gamma}\mathcal{C}_{\gamma}^{k}\,b_{u}^{\gamma-k}\left({\rm Rad}\,e_{3}\right)^{k}.\end{array}

(4.10)

Беручи до уваги формули (4.10), характеристичне рвняння $\mathcal{X}(I_{u},e_{2}I_{u},e_{3}I_{u})=0$ набува вигляду

I_{u}\sum\limits_{\alpha+\beta+\gamma=N}C_{\alpha,\beta,\gamma}\,e_{2}^{\beta}\,e_{3}^{\gamma}=\sum\limits_{\alpha+\beta+\gamma=N}C_{\alpha,\beta,\gamma}\,\biggr(a_{u}^{\beta}\,b_{u}^{\gamma}\,I_{u}+

+I_{u}\,b_{u}^{\gamma}\sum\limits_{k=1}^{\beta}\mathcal{C}_{\beta}^{k}\,a_{u}^{\beta-k}\left({\rm Rad}\,e_{2}\right)^{k}+I_{u}\,a_{u}^{\beta}\sum\limits_{k=1}^{\gamma}\mathcal{C}_{\gamma}^{k}\,b_{u}^{\gamma-k}\left({\rm Rad}\,e_{3}\right)^{k}+

+I_{u}\sum\limits_{k=1}^{\beta}\mathcal{C}_{\beta}^{k}\,a_{u}^{\beta-k}\left({\rm Rad}\,e_{2}\right)^{k}\sum\limits_{p=1}^{\gamma}\mathcal{C}_{\gamma}^{p}\,b_{u}^{\gamma-p}\left({\rm Rad}\,e_{3}\right)^{p}\biggr)=0.

(4.11)

З рвностей (4.8), (4.11) очевидним чином виплива, що характеристичн системи, породжен рвняннями $\mathcal{X}(1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u))=0$ $\mathcal{X}(I_{u},e_{2}I_{u},e_{3}I_{u})=0$ спвпадають. Тепер доведення леми виплива з леми 4.1.

∎

Зауваження 4.1.

Вдмтимо, що алгебра $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}=1\oplus_{s}N$ з базисом $\{1,I_{m+1},\ldots,I_{n}\}$ пдалгеброю алгебри $\mathbb{A}_{n}^{m}=S\oplus_{s}N$ . Дйсно, будь-який елемент $a$ алгебри $\mathbb{A}_{n}^{m}=S\oplus_{s}N$ вигляду

a=a_{0}I_{1}+a_{0}I_{2}+\cdots+a_{0}I_{m}+a_{m+1}I_{m+1}+\cdots+a_{n}I_{n}=

=a_{0}(I_{1}+\cdots+I_{m})+a_{m+1}I_{m+1}+\cdots+a_{n}I_{n}=a_{0}+a_{m+1}I_{m+1}+\cdots+a_{n}I_{n}

представленням довльного елементу алгебри $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}=1\oplus_{s}N$ .

З твердження 4.1 леми 4.2 виплива така

Теорема 4.1.

Приклад 4.1.

Розглянемо над полем $\mathbb{C}$ алгебру $\mathbb{A}_{3}^{2}$ з таблицею множення (див., наприклад, [6, c. 32], [8])

I1I100I20I2I3I30I30.\begin{tabular}[]{c||c|c||c|}$\cdot$&$I_{1}$&$I_{2}$&$I_{3}$\\ \hline\cr\hline\cr$I_{1}$&$I_{1}$&$0$&$0$\\ \hline\cr$I_{2}$&$0$&$I_{2}$&$I_{3}$\\ \hline\cr\hline\cr$I_{3}$&$0$&$I_{3}$&$0$\\ \hline\cr\end{tabular}\,\,.

	$\begin{tabular}[]{c\|\|c\|c\|\|c\|}$\cdot$&$I_{1}$&$I_{2}$&$I_{3}$\\ \hline\cr\hline\cr$I_{1}$&$I_{1}$&$0$&$0$\\ \hline\cr$I_{2}$&$0$&$I_{2}$&$I_{3}$\\ \hline\cr\hline\cr$I_{3}$&$0$&$I_{3}$&$0$\\ \hline\cr\end{tabular}\,\,.$	$\cdot$	$I_{1}$	$I_{2}$	$I_{3}$		(4.12)

Очевидно, що напвпростою пдалгеброю $S$ пдалгебра, породжена демпотентами $I_{1},I_{2}$ , а нльпотентною пдалгеброю $N$ пдалгебра $\{\alpha I_{3}:\alpha\in\mathbb{C}\}$ . Тод алгебра $\mathbb{A}_{2}^{1}:=1\oplus_{s}N$ спвпада з вдомою бгармончною алгеброю $\mathbb{B}$ (див., наприклад, [15]) ма таку таблицю множення:

11I3I3I30.\begin{tabular}[]{c||c|c|}$\cdot$&$1$&$I_{3}$\\ \hline\cr\hline\cr$1$&$1$&$I_{3}$\\ \hline\cr$I_{3}$&$I_{3}$&$0$\\ \hline\cr\end{tabular}\,\,.

	$\begin{tabular}[]{c\|\|c\|c\|}$\cdot$&$1$&$I_{3}$\\ \hline\cr\hline\cr$1$&$1$&$I_{3}$\\ \hline\cr$I_{3}$&$I_{3}$&$0$\\ \hline\cr\end{tabular}\,\,.$	$\cdot$	$1$	$I_{3}$		(4.13)

Нехай в алгебр $\mathbb{A}_{3}^{2}$ задане характеристичне рвняння (1.1). Як вдомо (див. теорему 1.8 в [6]), умова гармончност (1.1) векторв $e_{1}=1$ , $e_{2}=a_{1}I_{1}+a_{2}I_{2}+a_{3}I_{3}$ , $e_{3}=b_{1}I_{1}+b_{2}I_{2}+b_{3}I_{3}$ алгебри $\mathbb{A}_{3}^{2}$ рвносильна систем рвнянь (4.1).

Оскльки для алгебри $\mathbb{A}_{3}^{2}$ $m=2$ , то в алгебр $\mathbb{B}$ ми будумо дв трйки векторв виду (4.6):

\widetilde{e}_{1}(1)=1,\,\widetilde{e}_{2}(1)=a_{1}+I_{1}(a_{3}I_{3})=a_{1}\,,\,\widetilde{e}_{3}(1)=b_{1}+I_{1}(b_{3}I_{3})=b_{1}\\

(4.14)

та

\begin{array}[]{l}\widetilde{e}_{1}(2)=1,\\ \widetilde{e}_{2}(2)=a_{2}+I_{2}(a_{3}I_{3})=a_{2}+a_{3}I_{3}\,,\\ \widetilde{e}_{3}(2)=b_{2}+I_{2}(b_{3}I_{3})=b_{2}+b_{3}I_{3}\,.\\ \end{array}

(4.15)

За теоремою 4.1 трйки (4.14) та (4.15) гармончн в алгебр $\mathbb{B}$ (тобто задовольняють умову (1.1)). Справд, гармончнсть трйки (4.14) рвносильна першому рвнянню системи (4.1), а гармончнсть трйки (4.15) рвносильна систем (4.2).

Приклад 4.2.

Розглянемо над полем $\mathbb{C}$ алгебру $\mathbb{A}_{5}^{3}$ з такою таблицею множення

I1I1000I5I20I2000I300I3I40I400I400I5I50000.\begin{tabular}[]{c||c|c|c||c|c|}$\cdot$&$I_{1}$&$I_{2}$&$I_{3}$&$I_{4}$&$I_{5}$\\ \hline\cr\hline\cr$I_{1}$&$I_{1}$&$0$&$0$&$0$&$I_{5}$\\ \hline\cr$I_{2}$&$0$&$I_{2}$&$0$&$0$&$0$\\ \hline\cr$I_{3}$&$0$&$0$&$I_{3}$&$I_{4}$&$0$\\ \hline\cr\hline\cr$I_{4}$&$0$&$0$&$I_{4}$&$0$&$0$\\ \hline\cr$I_{5}$&$I_{5}$&$0$&$0$&$0$&$0$\\ \hline\cr\hline\cr\end{tabular}\,\,.

	$\begin{tabular}[]{c\|\|c\|c\|c\|\|c\|c\|}$\cdot$&$I_{1}$&$I_{2}$&$I_{3}$&$I_{4}$&$I_{5}$\\ \hline\cr\hline\cr$I_{1}$&$I_{1}$&$0$&$0$&$0$&$I_{5}$\\ \hline\cr$I_{2}$&$0$&$I_{2}$&$0$&$0$&$0$\\ \hline\cr$I_{3}$&$0$&$0$&$I_{3}$&$I_{4}$&$0$\\ \hline\cr\hline\cr$I_{4}$&$0$&$0$&$I_{4}$&$0$&$0$\\ \hline\cr$I_{5}$&$I_{5}$&$0$&$0$&$0$&$0$\\ \hline\cr\hline\cr\end{tabular}\,\,.$	$\cdot$	$I_{1}$	$I_{2}$	$I_{3}$	$I_{4}$	$I_{5}$		(4.16)

Вдмтимо, що напвпростою пдалгеброю $S$ пдалгебра, породжена демпотентами $I_{1},I_{2},I_{3}$ , а нльпотентною пдалгеброю $N$ пдалгебра з базисом $\{I_{4},I_{5}\}$ . Тод алгебра $\mathbb{A}_{3}^{1}:=1\oplus_{s}N$ спвпада з вдомою алгеброю $\mathbb{A}_{4}$ (див., наприклад, [6, c. 26]) ма таку таблицю множення:

11I4I5I4I400I5I500.\begin{tabular}[]{c||c|c|c|}$\cdot$&$1$&$I_{4}$&$I_{5}$\\ \hline\cr\hline\cr$1$&$1$&$I_{4}$&$I_{5}$\\ \hline\cr$I_{4}$&$I_{4}$&$0$&$0$\\ \hline\cr$I_{5}$&$I_{5}$&$0$&$0$\\ \hline\cr\end{tabular}\,\,.

	$\begin{tabular}[]{c\|\|c\|c\|c\|}$\cdot$&$1$&$I_{4}$&$I_{5}$\\ \hline\cr\hline\cr$1$&$1$&$I_{4}$&$I_{5}$\\ \hline\cr$I_{4}$&$I_{4}$&$0$&$0$\\ \hline\cr$I_{5}$&$I_{5}$&$0$&$0$\\ \hline\cr\end{tabular}\,\,.$	$\cdot$	$1$	$I_{4}$	$I_{5}$		(4.17)

Нехай в алгебр $\mathbb{A}_{5}^{3}$ задане характеристичне рвняння (1.1). Умова гармончност (1.1) векторв вигляду (3.1) алгебри $\mathbb{A}_{5}^{3}$ рвносильна наступнй систем рвнянь

\begin{array}[]{l}1+a_{u}^{2}+b_{u}^{2}=0,\quad u=1,2,3,\\ a_{3}a_{4}+b_{3}b_{4}=0,\\ a_{1}a_{5}+b_{1}b_{5}=0.\\ \end{array}

(4.18)

Оскльки для алгебри $\mathbb{A}_{5}^{3}$ $m=3$ , то в алгебр $\mathbb{A}_{4}$ ми будумо три трйки векторв виду (4.6):

\begin{array}[]{l}\widetilde{e}_{1}(1)=1,\\ \widetilde{e}_{2}(1)=a_{1}+I_{1}(a_{4}I_{4}+a_{5}I_{5})=a_{1}+a_{5}I_{5}\,,\\ \widetilde{e}_{3}(1)=b_{1}+I_{1}(b_{4}I_{4}+b_{5}I_{5})=b_{1}+b_{5}I_{5}\,,\\ \end{array}

(4.19)

\begin{array}[]{l}\widetilde{e}_{1}(2)=1,\\ \widetilde{e}_{2}(2)=a_{2}+I_{2}(a_{4}I_{4}+a_{5}I_{5})=a_{2}\,,\\ \widetilde{e}_{3}(2)=b_{2}+I_{2}(b_{4}I_{4}+b_{5}I_{5})=b_{2}\,,\\ \end{array}

(4.20)

та

\begin{array}[]{l}\widetilde{e}_{1}(3)=1,\\ \widetilde{e}_{2}(3)=a_{3}+I_{3}(a_{4}I_{4}+a_{5}I_{5})=a_{3}+a_{4}I_{4}\,,\\ \widetilde{e}_{3}(3)=b_{3}+I_{3}(b_{4}I_{4}+b_{5}I_{5})=b_{3}+b_{4}I_{4}\,.\\ \end{array}

(4.21)

За теоремою 4.1 трйки (4.19), (4.20) та (4.21) гармончн в алгебр $\mathbb{A}_{4}$ (тобто задовольняють умову (1.1)). Справд, гармончнсть трйки (4.19) рвносильна систем з першого п’ятого рвняння системи (4.15); гармончнсть трйки (4.20) рвносильна другому рвнянню системи (4.15), а гармончнсть трйки (4.21) рвносильна систем з третього четвертого рвняння системи (4.15).

4.1 Лнйна незалежнсть векторв $1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u)$

З наведених прикладв видно, що вектори $1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u)$ при деяких $u\in\{1,2,\ldots,m\}$ можуть бути лнйно залежними над полем $\mathbb{R}$ . Так, трйки (4.14), (4.20) завжди лнйно залежн над полем $\mathbb{R}$ .

Встановимо необхдн достатн умови лнйно незалежност над полем $\mathbb{R}$ векторв $1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u)$ алгебри $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}=1\oplus_{s}N$ .

Лема 4.3.

Нехай вектори (3.1) алгебри $\mathbb{A}_{n}^{m}=S\oplus_{s}N$ лнйно незалежн над полем $\mathbb{R}$ нехай $u\in\{1,2,\ldots,m\}$ фксоване. Тод

1. якщо вектори $I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{2}$ , $I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{3}\in\mathbb{A}_{n}^{m}$ лнйно незалежн над полем $\mathbb{R}$ , то вектори $1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u)$ алгебри $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}=1\oplus_{s}N$ також лнйно незалежн над полем $\mathbb{R}$ ;

2. якщо ж вектори $I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{2}\,$ , $I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{3}\in\mathbb{A}_{n}^{m}$ лнйно залежн над полем $\mathbb{R}$ , то вектори $1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u)$ алгебри $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}=1\oplus_{s}N$ лнйно незалежн над полем $\mathbb{R}$ тод тльки тод, коли сну $r\in\{m+1,\ldots,n\}$ таке, що $I_{u}I_{r}=I_{r}$ виконуться хоча б одне спввдношення

{\rm Im}\,a_{u}\,{\rm Re}\,b_{r}\neq{\rm Im}\,b_{u}\,{\rm Re}\,a_{r}\quad\text{або}\quad{\rm Im}\,a_{u}\,{\rm Im}\,b_{r}\neq{\rm Im}\,b_{u}\,{\rm Im}\,a_{r}\,.

(4.22)

Доказательство.

Доведемо перше твердження леми. За умовою рвнсть

\beta_{2}\,I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{2}+\beta_{3}\,I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{3}=0,\quad\beta_{2},\beta_{3}\in\mathbb{R}

(4.23)

виконуться тод тльки тод, коли $\beta_{2}=\beta_{3}=0$ .

Розглянемо лнйну комбнацю

\alpha_{1}+\alpha_{2}\,\widetilde{e}_{2}(u)+\alpha_{3}\,\widetilde{e}_{3}(u)=(\alpha_{1}+\alpha_{2}\,a_{u}+\alpha_{3}\,b_{u})+

+\left(\alpha_{2}\,I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{2}+\alpha_{3}\,I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{3}\right)=0,\quad\alpha_{1},\alpha_{2},\alpha_{3}\in\mathbb{R}.

(4.24)

Оскльки вираз у другй дужц в рвност (4.24) прийма значення в радикал $\mathcal{R}$ алгебри, а перша дужка комплекснозначна, то умова (4.24) рвносильна систем рвнянь

\begin{array}[]{l}\alpha_{1}+\alpha_{2}\,a_{u}+\alpha_{3}\,b_{u}=0,\\ \alpha_{2}\,I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{2}+\alpha_{3}\,I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{3}=0.\\ \end{array}

(4.25)

З другого рвняння системи (4.25) умови (4.23) виплива, що $\alpha_{2}=\alpha_{3}=0$ . А тод з першого рвняння системи (4.25) отримумо $\alpha_{1}=0$ . Отже, вектори $1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u)$ лнйно незалежн над $\mathbb{R}$ .

Доведемо друге твердження леми. Розглянемо рвнсть

\beta_{1}+\beta_{2}\,e_{2}+\beta_{3}\,e_{3}=\sum\limits_{s=1}^{m}I_{s}(\beta_{1}+\beta_{2}\,a_{s}+\beta_{3}\,b_{s})+\sum\limits_{k=m+1}^{n}I_{k}(\beta_{2}\,a_{k}+\beta_{3}\,b_{k})=0,

яка рвносильна систем рвнянь

\begin{array}[]{rcl}\beta_{1}+\beta_{2}\,{\rm Re}\,a_{s}+\beta_{3}\,{\rm Re}\,b_{s}&=&0,\\ \beta_{2}\,{\rm Im}\,a_{s}+\beta_{3}\,{\rm Im}\,b_{s}&=&0,\qquad s=1,2,\ldots,m,\\ \beta_{2}\,{\rm Re}\,a_{k}+\beta_{3}\,{\rm Re}\,b_{k}&=&0,\\ \beta_{2}\,{\rm Im}\,a_{k}+\beta_{3}\,{\rm Im}\,b_{k}&=&0,\qquad k=m+1,\ldots,n.\\ \end{array}

(4.26)

Лнйна незалежнсть над $\mathbb{R}$ векторв $1,e_{2},e_{3}$ означа, що серед усх рвнянь системи (4.26), окрм першого, сну хоча б два рвняння, як мж собою не пропорцйн.

Тепер запишемо умову лнйно незалежност над $\mathbb{R}$ векторв $1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u)$ . Для цього систему (4.25) запишемо в розгорнутому вигляд

\begin{array}[]{rcl}\alpha_{1}+\alpha_{2}\,{\rm Re}\,a_{u}+\alpha_{3}\,{\rm Re}\,b_{u}&=&0,\\ \alpha_{2}\,{\rm Im}\,a_{u}+\alpha_{3}\,{\rm Im}\,b_{u}&=&0,\\ \alpha_{2}\,{\rm Re}\,a_{r}+\alpha_{3}\,{\rm Re}\,b_{r}&=&0,\\ \alpha_{2}\,{\rm Im}\,a_{r}+\alpha_{3}\,{\rm Im}\,b_{r}&=&0\\ \forall\,r\in\{m+1,\ldots,n\}&:&I_{u}I_{r}=I_{r}\,.\\ \end{array}

(4.27)

За умовою пункту 2 леми вектори $I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{2}\,$ , $I_{u}\,{\rm Rad}\,e_{3}$ лнйно залежн над $\mathbb{R}$ . Це означа, що в систем (4.27) вс рвност, окрм перших двох, пропорцйн мж собою. Очевидно, що для лнйно незалежност над $\mathbb{R}$ векторв $1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u)$ необхдно достатньо, щоб друге рвняння системи (4.27) було не пропорцйне хоча б з одним ншим рвнянням (крм першого) системи (4.27). А це рвносильно умовам (4.22).

∎

5 Моногенн функц, визначен в рзних комутативних алгебрах

В алгебр $\mathbb{A}_{n}^{m}=S\oplus_{s}N$ будемо розглядати моногенн функц $\Phi$ , визначен в деякй област $\Pi_{\zeta}\subset E_{3}$ виду (3.7). Геометрично область $\Pi\subset\mathbb{R}^{3}$ , яка конгуентна област $\Pi_{\zeta}\subset E_{3}$ , перетином $m$ нескнченних цилндрв, кожен з яких паралельний деякй з $m$ прямих $L_{u}$ , $u=1,2,\ldots,m$ вигляду (3.5). Тобто, $\Pi=\cap_{u=1}^{m}\Pi(u),$ де $\mathbb{R}^{3}\supset\Pi(u)$ — нескнченний цилндр, паралельний прямй $L_{u}$ . те ж саме мамо для конгруентних областей в $E_{3}$ :

\Pi_{\zeta}=\bigcap\limits_{u=1}^{m}\Pi_{\zeta}(u).

(5.1)

Аналтично цилндр $\Pi_{\zeta}(u)$ визначаться рвнстю

\Pi_{\zeta}(u)=\{\zeta_{u}:=I_{u}\,\zeta\,:\,\zeta\in\Pi_{\zeta}\}.

Тепер розглянемо моногенну в област $\Pi_{\zeta}$ функцю $\Phi:\Pi_{\zeta}\rightarrow\mathbb{A}_{n}^{m}$ . Введемо позначення

\Phi_{u}(\zeta):=I_{u}\,\Phi(\zeta),\quad u=1,2,\ldots,m.

(5.2)

Тод очевидною рвнсть

\Phi=(I_{1}+\cdots+I_{m})\Phi=\sum_{u=1}^{m}\Phi_{u}\,.

(5.3)

Крм того, з рвност (3.6) таблиц множення алгебри $\mathbb{A}_{n}^{m}$ виплива, що при кожному $u\in\{1,2,\ldots,m\}$ функця $\Phi_{u}$ моногенна у всьому нескнченному цилндр $\Pi_{\zeta}(u)$ .

Таким чином, кожна моногенна в област (5.1) функця $\Phi:\Pi_{\zeta}\rightarrow\mathbb{A}_{n}^{m}$ податься у вигляд суми (5.3), де функця $\Phi_{u}$ моногенна у всьому цилндр $\Pi_{\zeta}(u)$ .

Тепер перейдемо до розгляду моногенних функцй $\widetilde{\Phi}$ в алгебр $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}=1\oplus_{s}N$ . Оскльки, вдповдно до зауваження 4.1, алгебра $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}$ пдалгеброю алгебри $\mathbb{A}_{n}^{m}$ , то в алгебр $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}$ ус цилндри $\Pi_{\zeta}(u)$ з рвност (5.1) спвпадають мж собою. Тобто, в алгебрах вигляду $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}$ кожна моногенна функця буде моногенною в деякому одному нескнченному цилндр.

В наступнй теорем встановлються зв’язок мж моногенними функцями в алгебрах $\mathbb{A}_{n}^{m}=S\oplus_{s}N$ та $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}=1\oplus_{s}N$ . Для формулювання результату введемо деяк позначення.

На вектори вигляду (4.6) алгебри $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}$ натягнемо лнйний простр $\widetilde{E}_{3}(u):=\{\widetilde{\zeta}(u)=x+y\widetilde{e}_{2}(u)+z\widetilde{e}_{3}(u):\,\,x,y,z\in\mathbb{R}\}$ . Трйка векторв (4.6) визнача одну пряму $\widetilde{L}(u)$ виду (3.5), яка вдповда множин необоротних елементв $\widetilde{\zeta}(u)$ простору $\widetilde{E}_{3}(u)$ . Нехай $\widetilde{\Pi}_{\widetilde{\zeta}(u)}$ — деякий нескнченний цилндр в $\widetilde{E}_{3}(u)$ , паралельний прямй $\widetilde{L}(u)$ .

Теорема 5.1.

Нехай в алгебр $\mathbb{A}_{n}^{m}=S\oplus_{s}N$ сну трйка лнйно незалежних над $\mathbb{R}$ векторв $1,e_{2},e_{3}$ , як задовольняють характеристичне рвняння (1.5) нехай $f_{u}(E_{3})=\mathbb{C}$ при всх $u=1,2,\ldots,m$ . Крм того, нехай функця $\Phi:\Pi_{\zeta}\rightarrow\mathbb{A}_{n}^{m}$ змнно $\zeta=x+ye_{2}+ze_{3}$ моногенна в област $\Pi_{\zeta}\subset E_{3}$ виду (5.1). Тод в алгебр $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}=1\oplus_{s}N$ (де нльпотентна пдалгебра $N$ та ж сама що й в алгебр $\mathbb{A}_{n}^{m}$ ) для кожного $u\in\{1,2,\ldots,m\}$ сну трйка векторв (4.6), яка задовольня характеристичне рвняння $\mathcal{X}(1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u))=0$ сну функця $\widetilde{\Phi}_{u}:\widetilde{\Pi}_{\widetilde{\zeta}(u)}\rightarrow\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}$ змнно $\widetilde{\zeta}(u)$ , яка моногенна в цилндр

\widetilde{\Pi}_{\widetilde{\zeta}(u)}=\left\{\widetilde{\zeta}(u)\in\widetilde{E}_{3}(u)\,:\,f_{u}\big(\widetilde{\zeta}(u)\big)=f_{u}(\zeta)\,,\,\zeta\in\Pi_{\zeta}(u)\right\}

така, що

\Phi_{u}(\zeta)=I_{u}\,\widetilde{\Phi}_{u}\big(\widetilde{\zeta}(u)\big).

(5.4)

Доказательство.

снування трйки (4.6) з властивстю $\mathcal{X}(1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u))=0$ доведено в теорем 4.1. Нехай надал $u\in\{1,2,\ldots,m\}$ фксоване. Доведемо снування моногеннсть в област $\widetilde{\Pi}_{\widetilde{\zeta}(u)}$ функц $\widetilde{\Phi}_{u}$ , яка задовольня рвнсть (5.4). З цю метою спочатку доведемо рвнсть

I_{u}\,\zeta^{-1}=I_{u}\,\widetilde{\zeta}^{-1}(u)

(5.5)

\forall\,\zeta=x+ye_{2}+ze_{3}\,\,\,\forall\,\widetilde{\zeta}(u)=x+y\widetilde{e}_{2}(u)+z\widetilde{e}_{3}(u),\,\,x\in\mathbb{C},y,z\in\mathbb{R}.

З рвностей (4.10), (4.6) випливають спввдношення

I_{u}\,e_{2}=I_{u}\,\widetilde{e}_{2}(u)\,,\quad I_{u}\,e_{3}=I_{u}\,\widetilde{e}_{3}(u)\,,

з яких, в свою чергу, виплива рвнсть

I_{u}\,\zeta=I_{u}\,\widetilde{\zeta}(u).

(5.6)

Розглянемо рзницю $I_{u}\,\zeta^{-1}-I_{u}\,\widetilde{\zeta}^{-1}(u)$ . За формулою Гльберта (див., наприклад, теорему 4.8.2 в [13]), мамо

I_{u}\,\zeta^{-1}-I_{u}\,\widetilde{\zeta}^{-1}(u)=\big(I_{u}\,\zeta-I_{u}\,\widetilde{\zeta}(u)\big)\Big(\zeta\,\widetilde{\zeta}(u)\Big)^{-1}=0,

внаслдок рвност (5.6). Отже, рвнсть (5.5) доведено. Тепер з (5.5) мамо спввдношення

I_{u}(t-\zeta)^{-1}=I_{u}\big(t-\widetilde{\zeta}(u)\big)^{-1}

(5.7)

\forall\,t\in\mathbb{C}:\,t\neq\xi_{u}=f_{u}(\zeta)\quad\forall\,\zeta\in\Pi_{\zeta}(u)\quad\forall\,\widetilde{\zeta}(u)\in\widetilde{\Pi}_{\widetilde{\zeta}(u)}\,.

З таблиц множення алгебри $\mathbb{A}_{n}^{m}$ формули (3.6) для моногенно в област $\Pi_{\zeta}(u)$ функц $\Phi_{u}(\zeta)$ мамо представлення

\Phi_{u}(\zeta)=I_{u}\,\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{\Gamma_{u}}\Bigr(F_{u}(t)+\sum\limits_{s=m+1}^{n}I_{s}\,G_{s}(t)\Bigr)(t-\zeta)^{-1}\,dt,

(5.8)

де функц $F_{u}\,,G_{s}$ визначен в теорем A.

Враховуючи спввдношення (5.7), представлення (5.8) перепишемо у вигляд

\Phi_{u}(\zeta)=I_{u}\,\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{\Gamma_{u}}\Bigr(F_{u}(t)+\sum\limits_{s=m+1}^{n}I_{s}\,G_{s}(t)\Bigr)\big(t-\widetilde{\zeta}(u)\big)^{-1}\,dt.

(5.9)

Оскльки в алгебр $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}$ мститься диний максимальний деал $\mathcal{I}$ , який спвпада з радикалом (2.1) ц алгебри $\mathcal{R}$ , то на цй алгебр визначений диний лнйний неперервний мультиплкативний функцонал $f:\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}\rightarrow\mathbb{C}$ ядром якого радикал $\mathcal{R}$ . А це означа, що $f\big(\widetilde{\zeta}(u)\big)=x+a_{u}\,y+b_{u}\,z$ для кожного $\widetilde{\zeta}(u)\in\widetilde{E}_{3}(u)$ . Беручи до уваги рвнсть $f_{u}(\zeta)=x+a_{u}\,y+b_{u}\,z$ для довльного $\zeta\in E_{3}$ , мамо рвнсть

f\big(\widetilde{\zeta}(u)\big)=f_{u}(\zeta).

(5.10)

З рвност (5.10) умови теореми $f_{u}(E_{3})=\mathbb{C}$ отримумо спввдношення $f\big(\widetilde{\zeta}(u)\big)=\mathbb{C}$ для довльного $\widetilde{\zeta}(u)\in\widetilde{E}_{3}(u)$ .

Щойно ми показали, що виконуються умови теореми A для моногенних функцй в алгебр $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}$ . Тод в алгебр $\mathbb{A}_{n-m+1}^{1}$ формула (3.6) для моногенно в област $\widetilde{\Pi}_{\widetilde{\zeta}(u)}$ функц $\widetilde{\Phi}_{u}\big(\widetilde{\zeta}(u)\big)$ ма вигляд

\widetilde{\Phi}_{u}\big(\widetilde{\zeta}(u)\big)=\frac{1}{2\pi i}\int\limits_{\gamma}\Bigr(\widetilde{F}(t)+\sum\limits_{s=m+1}^{n}I_{s}\,\widetilde{G}_{s}(t)\Bigr)\big(t-\widetilde{\zeta}(u)\big)^{-1}\,dt.

(5.11)

Потрбна нам формула (5.4) буде прямим наслдком рвностей (5.9) та (5.11), якщо ми покажемо, що можна покласти $\gamma\equiv\Gamma_{u}$ , $F_{u}\equiv\widetilde{F}$ $G_{s}\equiv\widetilde{G}_{s}$ для таких $s$ , що $I_{u}\,I_{s}=I_{s}$ . Покажемо це.

З рвност (5.10) виплива, що цилндри $\Pi_{\zeta}(u)\subset E_{3}$ та $\widetilde{\Pi}_{\widetilde{\zeta}(u)}\subset\widetilde{E}_{3}(u)$ вдповдними функцоналами $f_{u}$ та $f$ вдображаються в одну ту ж область $D$ комплексно площини $\mathbb{C}$ . А це означа, що функц $F_{u}$ $\widetilde{F}$ , а також функц $G_{s}$ $\widetilde{G}_{s}$ голоморфн в однй тй самй област $D$ . Отже, ми можемо покласти $F_{u}\equiv\widetilde{F}$ $G_{s}\equiv\widetilde{G}_{s}$ в $D$ .

Оскльки крив нтегрування $\gamma$ $\Gamma_{u}$ лежать в област $D$ , то ми можемо взяти $\gamma\equiv\Gamma_{u}$ . Бльше того, оскльки за теоремою А крива $\Gamma_{u}$ в рвност (5.8) охоплю точку $f_{u}(\zeta)=x+a_{u}\,y+b_{u}\,z$ , то внаслдок рвност (5.10) крива $\gamma\equiv\Gamma_{u}$ охоплю спектр точки $\widetilde{\zeta}(u)$ — точку $f\big(\widetilde{\zeta}(u)\big)=x+a_{u}\,y+b_{u}\,z$ . А це нам потрбно. Теорему доведено. ∎

Зауваження 5.1.

З рвностей (5.3), (5.4) виплива представлення

\Phi(\zeta)=I_{1}\,\widetilde{\Phi}_{1}\big(\widetilde{\zeta}(1)\big)+\cdots+I_{m}\,\widetilde{\Phi}_{m}\big(\widetilde{\zeta}(m)\big).

(5.12)

Зауваження 5.2.

Теорема 4.1 означа, що функц $\Phi$ $I_{u}\widetilde{\Phi}_{u}$ при всх $u=1,2,\ldots,m$ задовольняють одне й те ж саме диференцальне рвняння виду (1.3).

Зауваження 5.3.

Теорема 5.1 стверджу, що для побудови розв’язкв диференцального рвняння (1.3) у вигляд компонент моногенних функцй з значеннями в комутативних алгебрах, достатньо обмежитись вивченням моногенних функцй в алгебрах з базисом $\{1,\eta_{1},\eta_{2},\ldots,\eta_{n}\}$ , де $\eta_{1},\eta_{2},\ldots,\eta_{n}$ — нльпотенти. Тобто кльксть таких $n$ -вимрних комутативних асоцативних алгебр з одиницею над полем $\mathbb{C}$ в яких потрбно вивчати моногенн функц рвна клькост $(n-1)$ -вимрних комутативних асоцативних комплексних нльпотентних алгебр.

Зокрема, серед двовимрних комутативних асоцативних алгебр з одиницею над полем $\mathbb{C}$ (яких сну всього дв) достатньо обмежитись вивченням моногенних функцй в бгармончнй алгебр $\mathbb{B}$ . Серед тривимрних комутативних асоцативних алгебр з одиницею над полем $\mathbb{C}$ (яких сну всього чотири) достатньо обмежитись вивченням моногенних функцй в двох з них (це алгебри $\mathbb{A}_{3}$ $\mathbb{A}_{4}$ в термнах роботи [6]). А серед чотиривимрних комутативних асоцативних алгебр з одиницею над полем $\mathbb{C}$ (яких сну всього 9, див. [16]) достатньо обмежитись вивченням моногенних функцй в чотирьох з них (це алгебри $\widetilde{A}_{3,1}$ , $\widetilde{A}_{3,2}$ , $\widetilde{A}_{3,3}$ , $\widetilde{A}_{3,4}$ з таблиц 9 роботи [17], див. також теорему 5.1 в робот [18]). Серед усх п’ятивимрних комутативних асоцативних алгебр з одиницею над полем $\mathbb{C}$ (яких сну всього 25, див. [16]) достатньо обмежитись вивченням моногенних функцй в дев’яти з них (таблиц множення усх цих 9 нльпотентних чотиривимрних алгебр наведено в теорем 6.1 з роботи [18]). нарешт серед усх шестивимрних комутативних асоцативних алгебр з одиницею над полем $\mathbb{C}$ достатньо обмежитись вивченням моногенних функцй в 25-ти з них (ус ц 25 нльпотентних п’ятивимрних алгебр наведено в таблиц 1 з роботи [19]). Вдомо також (див. [20]), що починаючи з розмрност 6 множина усх попарно незоморфних нльпотентних комутативних алгебр над $\mathbb{C}$ нескнченною.

Зауваження 5.4.

Теорема 5.1 залишаться справедливою для випадку, коли ми будемо розглядати функц $\Phi:\Pi_{\zeta}\rightarrow\mathbb{A}_{n}^{m}$ змнно $\zeta:=\sum\limits_{r=1}^{k}x_{r}e_{r}$ , $2\leq k\leq 2n$ , яка моногенна в област $\Pi_{\zeta}\subset E_{k}$ . При цьому замсть теореми A необхдно використовувати теорему 1 з роботи [21].

Продемострумо теорему 5.1 на алгебрах, як розглядалися в прикладах 4.1 та 4.2.

Приклад 5.1.

Отже, розглядамо алгебру $\mathbb{A}_{3}^{2}$ з таблицею множення (4.12). Для алгебри $\mathbb{A}_{3}^{2}$ алгеброю виду $1\oplus_{s}N$ бгармончн алгебра $\mathbb{B}$ з таблицею множення (4.13).

Вдповдно до представлення (3.6), кожна моногенна функця $\Phi$ з значеннями в алгебр $\mathbb{A}_{3}^{2}$ податься у вигляд

\Phi(\zeta)=F_{1}(\xi_{1})I_{1}+F_{2}(\xi_{2})I_{2}+\Big((a_{3}y+b_{3}z)F_{2}^{\prime}(\xi_{2})+G_{3}(\xi_{2})\Big)I_{3}

(5.13)

\forall\,\zeta\in\Pi_{\zeta}\,,\quad\xi_{u}=x+a_{u}y+b_{u}z,\,\,u=1,2,

де $F_{1}$ — деяка голоморфна функця в област $D_{1}$ , а $F_{2}\,,G_{3}$ — деяк голоморфн функц в област $D_{2}$ . Оскльки в $\mathbb{A}_{3}^{2}$ $m=2$ , то геометрично область $\Pi_{\zeta}$ перетином двох нескнченних цилндрв: $\Pi_{\zeta}=\Pi_{\zeta}(1)\cap\Pi_{\zeta}(2)$ .

Зауважимо, що представлення (5.13) ранше було отримано в робот [8]. Крм того, функця (5.13) задовольня деяке диференцальне рвняння вигляду (1.3).

Подамо функцю (5.13) у вигляд (5.3):

\Phi(\zeta)=\Phi(\zeta)I_{1}+\Phi(\zeta)I_{2}=:\Phi_{1}(\zeta)+\Phi_{2}(\zeta),

(5.14)

де $\Phi_{1}(\zeta)=F_{1}(\xi_{1})I_{1}$ — моногенна функця в цилндр $\Pi_{\zeta}(1)$ , а функця

\Phi_{2}(\zeta)=F_{2}(\xi_{2})I_{2}+\Big((a_{3}y+b_{3}z)F_{2}^{\prime}(\xi_{2})+G_{3}(\xi_{2})\Big)I_{3}

моногенна в цилндр $\Pi_{\zeta}(2)$ .

Перейдемо до розгляду моногенних функцй в алгебр $\mathbb{B}$ . З представлення (3.6) виплива, що кожна моногенна функця $\widetilde{\Phi}$ з значеннями в алгебр $\mathbb{B}$ податься у вигляд

\widetilde{\Phi}(\widetilde{\zeta})=\widetilde{F}(\widetilde{\xi})+\Big((a_{3}y+b_{3}z)\widetilde{F}^{\prime}(\widetilde{\xi})+\widetilde{G}(\widetilde{\xi})\Big)I_{3}\quad\forall\,\widetilde{\zeta}\in\widetilde{\Pi}_{\widetilde{\zeta}}\,,\,\,\widetilde{\xi}=f(\widetilde{\zeta}),

(5.15)

де $\widetilde{F},\widetilde{G}$ — деяк голоморфн функц в област $D$ . Область $\widetilde{\Pi}_{\widetilde{\zeta}}$ нескнченним цилндром. Рвнсть (5.15) для спецального випадку встановлена в робот [15].

Теорема 5.1 стверджу наступне:

$\displaystyle 1)$ в алгебр $\mathbb{B}$ сну трйка векторв $1,\widetilde{e}_{2}(1)\,,\widetilde{e}_{3}(1)$ , яка задовольня те ж саме характеристичне рвняння що й трйка $1,e_{2},e_{3}\in\mathbb{A}_{3}^{2}$ . При цьому, будуть виконуватись спввдношення $\xi_{1}\equiv\widetilde{\xi}$ , $D_{1}\equiv D$ , крм того, сну моногенна в $\mathbb{B}$ функця $\widetilde{\Phi}$ така, що

I_{1}\,\widetilde{\Phi}_{1}\big(\widetilde{\zeta}(1)\big)=\Phi_{1}(\zeta)\,.

(5.16)

$\displaystyle 2)$ в алгебр $\mathbb{B}$ сну трйка векторв $1,\widetilde{e}_{2}(2)\,,\widetilde{e}_{3}(2)$ , яка задовольня те ж саме характеристичне рвняння що й трйка $1,e_{2},e_{3}\in\mathbb{A}_{3}^{2}$ . При цьому, будуть виконуватись спввдношення $\xi_{2}\equiv\widetilde{\xi}$ , $D_{2}\equiv D$ , крм того, сну моногенна функця $\widetilde{\Phi}$ така, що

I_{2}\,\widetilde{\Phi}_{2}\big(\widetilde{\zeta}(2)\big)=\Phi_{2}(\zeta)\,.

(5.17)

Потрбн трйки векторв $1,\widetilde{e}_{2}(1)\,,\widetilde{e}_{3}(1)$ та $1,\widetilde{e}_{2}(2)\,,\widetilde{e}_{3}(2)$ були знайден у приклад 4.1. Розглянемо випадок 1). Дйсно, для трйки (4.14) мамо $\widetilde{\zeta}(1)=x+a_{1}y+b_{1}z\equiv\xi_{1}\equiv\widetilde{\xi}$ , $D_{1}\equiv D$ . Покладемо $\widetilde{F}\equiv F_{1}$ , $\widetilde{G}\equiv G_{3}$ в $D$ . Тод рвнсть (5.15) перепишеться у вигляд

\widetilde{\Phi}_{1}(\widetilde{\zeta}(1))=F_{1}(\xi_{1})+\Big((a_{3}y+b_{3}z)F_{1}^{\prime}(\xi_{1})+G_{3}(\xi_{1})\Big)I_{3}\,.

(5.18)

Помноживши рвнсть (5.18) на $I_{1}$ , переконумось у справедливост рвност (5.16).

Розглянемо випадок 2). Дйсно, для трйки (4.15) мамо

\widetilde{\zeta}(2)=x+y\widetilde{e}_{2}(2)+z\widetilde{e}_{3}(2)=x+a_{2}y+b_{2}z+a_{3}xI_{3}+b_{3}yI_{3}\,.

Очевидно, що $f(\widetilde{\zeta}(2))=x+a_{2}y+b_{2}z=\xi_{2}\equiv\widetilde{\xi}$ , $D_{2}\equiv D$ . Покладемо $\widetilde{F}\equiv F_{2}$ , $\widetilde{G}\equiv G_{3}$ в $D$ . Тод рвнсть (5.15) перепишеться у вигляд

\widetilde{\Phi}_{2}(\widetilde{\zeta}(2))=F_{2}(\xi_{2})+\Big((a_{3}y+b_{3}z)F_{1}^{\prime}(\xi_{2})+G_{3}(\xi_{2})\Big)I_{3}\,.

(5.19)

Помноживши рвнсть (5.19) на $I_{2}$ , переконумось у справедливост рвност (5.17).

Таким чином, справедлива рвнсть (5.12):

\Phi(\zeta)=I_{1}\,\widetilde{\Phi}_{1}\big(\widetilde{\zeta}(1)\big)+I_{2}\,\widetilde{\Phi}_{2}\big(\widetilde{\zeta}(2)\big),

де $\Phi$ прийма значення в алгебр $\mathbb{A}_{3}^{2}$ , а $\widetilde{\Phi}_{1}\big(\widetilde{\zeta}(1)\big),\widetilde{\Phi}_{2}\big(\widetilde{\zeta}(2)\big)$ приймають значення в $\mathbb{B}$ .

Приклад 5.2.

Отже, розглядамо алгебру $\mathbb{A}_{5}^{3}$ з таблицею множення (4.16). Для алгебри $\mathbb{A}_{5}^{3}$ алгеброю виду $1\oplus_{s}N$ алгебра $\mathbb{A}_{4}$ з таблицею множення (4.17).

Вдповдно до представлення (3.6), кожна моногенна функця $\Phi$ з значеннями в алгебр $\mathbb{A}_{5}^{3}$ податься у вигляд

\Phi(\zeta)=F_{1}(\xi_{1})I_{1}+F_{2}(\xi_{2})I_{2}+F_{3}(\xi_{3})I_{3}+\Big((a_{4}y+b_{4}z)F_{3}^{\prime}(\xi_{3})+G_{3}(\xi_{3})\Big)I_{4}+

+\Big((a_{5}y+b_{5}z)F_{1}^{\prime}(\xi_{1})+G_{5}(\xi_{1})\Big)I_{5}

(5.20)

\forall\,\zeta\in\Pi_{\zeta}\,,\quad\xi_{u}=x+a_{u}y+b_{u}z,\,\,u=1,2,3,

де $F_{1}\,,G_{5}$ — деяк голоморфн функц в област $D_{1}$ , $F_{2}$ — деяка голоморфна функця в област $D_{2}$ , а $F_{3}\,,G_{3}$ — деяк голоморфн функц в област $D_{3}$ . Оскльки для $\mathbb{A}_{5}^{3}$ $m=3$ , то геометрично область $\Pi_{\zeta}$ перетином трьох нескнченних цилндрв: $\Pi_{\zeta}=\Pi_{\zeta}(1)\cap\Pi_{\zeta}(2)\cap\Pi_{\zeta}(3)$ .

Подамо функцю (5.20) у вигляд (5.3):

\Phi(\zeta)=\Phi(\zeta)I_{1}+\Phi(\zeta)I_{2}+\Phi(\zeta)I_{3}=:\Phi_{1}(\zeta)+\Phi_{2}(\zeta)+\Phi_{3}(\zeta),

(5.21)

де

\Phi_{1}(\zeta)=F_{1}(\xi_{1})I_{1}+\Big((a_{5}y+b_{5}z)F_{1}^{\prime}(\xi_{1})+G_{5}(\xi_{1})\Big)I_{5}

— моногенна функця в цилндр $\Pi_{\zeta}(1)$ , функця $\Phi_{2}(\zeta)=F_{2}(\xi_{2})I_{2}$ моногенна в цилндр $\Pi_{\zeta}(2)$ , а функця

\Phi_{3}(\zeta)=F_{3}(\xi_{3})I_{3}+\Big((a_{4}y+b_{4}z)F_{3}^{\prime}(\xi_{3})+G_{3}(\xi_{3})\Big)I_{4}

моногенна в цилндр $\Pi_{\zeta}(3)$ .

Перейдемо до розгляду моногенних функцй в алгебр $\mathbb{A}_{4}$ . З представлення (3.6) виплива, що кожна моногенна функця $\widetilde{\Phi}$ з значеннями в алгебр $\mathbb{A}_{4}$ податься у вигляд

\widetilde{\Phi}(\widetilde{\zeta})=\widetilde{F}(\widetilde{\xi})+\Big((a_{4}y+b_{4}z)\widetilde{F}^{\prime}(\widetilde{\xi})+\widetilde{G}_{3}(\widetilde{\xi})\Big)I_{4}+

+\Big((a_{5}y+b_{5}z)\widetilde{F}^{\prime}(\widetilde{\xi})+\widetilde{G}_{5}(\widetilde{\xi})\Big)I_{5}\quad\forall\,\widetilde{\zeta}\in\widetilde{\Pi}_{\widetilde{\zeta}}\,,\,\,\widetilde{\xi}=f(\widetilde{\zeta}),

(5.22)

де $\widetilde{F},\widetilde{G}_{3}\,,\widetilde{G}_{5}$ — деяк голоморфн функц в област $D\subset\mathbb{C}$ . Область $\widetilde{\Pi}_{\widetilde{\zeta}}$ нескнченним цилндром.

Для трйки (4.19) алгебри $\mathbb{A}_{4}$ мамо

\widetilde{\zeta}(1)=x+y\widetilde{e}_{2}(1)+z\widetilde{e}_{3}(1)=x+a_{1}y+b_{1}z+a_{5}xI_{5}+b_{5}yI_{5}\,.

Очевидно, що $f(\widetilde{\zeta}(1))=x+a_{1}y+b_{1}z=\xi_{1}\equiv\widetilde{\xi}$ , $D_{1}\equiv D$ . Покладемо $\widetilde{F}\equiv F_{1}$ , $\widetilde{G}_{3}\equiv G_{3}$ , $\widetilde{G}_{5}\equiv G_{5}$ в $D$ . Тод рвнсть (5.22) перепишеться у вигляд

\widetilde{\Phi}_{1}(\widetilde{\zeta}(1))=F_{1}(\xi_{1})+\Big((a_{4}y+b_{4}z)F_{1}^{\prime}(\xi_{1})+G_{3}(\xi_{1})\Big)I_{4}+

+\Big((a_{5}y+b_{5}z)F_{1}^{\prime}(\xi_{1})+G_{5}(\xi_{1})\Big)I_{5}\,.

(5.23)

Помноживши рвнсть (5.23) на $I_{1}$ , переконумось у справедливост рвност

I_{1}\,\widetilde{\Phi}_{1}\big(\widetilde{\zeta}(1)\big)=\Phi_{1}(\zeta)\,.

Для трйки (4.20) алгебри $\mathbb{A}_{4}$ мамо

\widetilde{\zeta}(2)=x+y\widetilde{e}_{2}(2)+z\widetilde{e}_{3}(2)=x+a_{2}y+b_{2}z.

Очевидно, що $f(\widetilde{\zeta}(2))=\widetilde{\zeta}(2)=x+a_{2}y+b_{2}z=\xi_{2}\equiv\widetilde{\xi}$ , $D_{2}\equiv D$ . Покладемо $\widetilde{F}\equiv F_{2}$ , $\widetilde{G}_{3}\equiv G_{3}$ , $\widetilde{G}_{5}\equiv G_{5}$ в $D$ . Тод рвнсть (5.22) набуде вигляду

\widetilde{\Phi}_{2}(\widetilde{\zeta}(2))=F_{2}(\xi_{2})+\Big((a_{4}y+b_{4}z)F_{2}^{\prime}(\xi_{2})+G_{3}(\xi_{2})\Big)I_{4}+

+\Big((a_{5}y+b_{5}z)F_{2}^{\prime}(\xi_{2})+G_{5}(\xi_{2})\Big)I_{5}\,.

(5.24)

Помноживши рвнсть (5.24) на $I_{2}$ , переконумось у справедливост рвност

I_{2}\,\widetilde{\Phi}_{2}\big(\widetilde{\zeta}(2)\big)=\Phi_{2}(\zeta)\,.

Нарешт, для трйки (4.21) отримумо

\widetilde{\zeta}(3)=x+y\widetilde{e}_{2}(3)+z\widetilde{e}_{3}(3)=x+a_{3}y+b_{3}z+a_{4}xI_{4}+b_{4}yI_{4}\,.

Очевидно, що $f(\widetilde{\zeta}(3))=x+a_{3}y+b_{3}z=\xi_{3}\equiv\widetilde{\xi}$ , $D_{3}\equiv D$ . Покладемо $\widetilde{F}\equiv F_{3}$ , $\widetilde{G}_{3}\equiv G_{3}$ , $\widetilde{G}_{5}\equiv G_{5}$ в $D$ . Тод рвнсть (5.22) перепишеться у вигляд

\widetilde{\Phi}_{3}(\widetilde{\zeta}(3))=F_{3}(\xi_{3})+\Big((a_{4}y+b_{4}z)F_{3}^{\prime}(\xi_{3})+G_{3}(\xi_{3})\Big)I_{4}+

+\Big((a_{5}y+b_{5}z)F_{3}^{\prime}(\xi_{3})+G_{5}(\xi_{3})\Big)I_{5}\,.

(5.25)

Помноживши рвнсть (5.25) на $I_{3}$ , переконумось у справедливост рвност

I_{3}\,\widetilde{\Phi}_{3}\big(\widetilde{\zeta}(3)\big)=\Phi_{3}(\zeta)\,.

Таким чином, справедлива рвнсть (5.12):

\Phi(\zeta)=I_{1}\,\widetilde{\Phi}_{1}\big(\widetilde{\zeta}(1)\big)+I_{2}\,\widetilde{\Phi}_{2}\big(\widetilde{\zeta}(2)\big)+I_{3}\,\widetilde{\Phi}_{3}\big(\widetilde{\zeta}(3)\big),

де $\Phi$ прийма значення в алгебр $\mathbb{A}_{5}^{3}$ , а $\widetilde{\Phi}_{1}\big(\widetilde{\zeta}(1)\big)$ , $\widetilde{\Phi}_{2}\big(\widetilde{\zeta}(2)\big)$ , $\widetilde{\Phi}_{3}\big(\widetilde{\zeta}(3)\big)$ приймають значення в $\mathbb{A}_{4}$ .

Список литературы

[1] P. W. Ketchum, Analytic functions of hypercomplex variables // Trans. Amer. Math. Soc., 30(4) (1928), 641–667.
[2] M. N. Roşculeţ, Algebre infinite asociate la ecuaţii cu derivate parţiale, omogene, cu coeficienţi constanţi de ordin oarecare // Studii şi Cercetǎri Matematice, 6(3–4) (1955), 567–643.
[3] M. N. Roşculeţ, Algebre infinite, comutative, asociate la sisteme de ecuaţii cu derivate parţiale // Studii şi Cercetǎri Matematice, 7(3–4) (1956), 321–371.
[4] A. Pogorui, R. M. Rodriguez-Dagnino and M. Shapiro, Solutions for PDEs with constant coefficients and derivability of functions ranged in commutative algebras // Math. Meth. Appl. Sci., 37(17) (2014), 2799–2810.
[5] I. P. Mel’nichenko, The representation of harmonic mappings by monogenic functions // Ukr. Math. J., 27(5) (1975), 499–505.
[6] И. П. Мельниченко, С. А. Плакса, Коммутативные алгебры и пространственные потенциальные поля. – К.: Ин-т математики НАН Украины, 2008. – 230 с.
[7] S. A. Plaksa, V. S. Shpakovskii, Constructive description of monogenic functions in a harmonic algebra of the third rank // Ukr. Math. J., 62(8) (2011), 1251–1266.
[8] S. A. Plaksa, R. P. Pukhtaevich, Constructive description of monogenic functions in a three-dimensional harmonic algebra with one-dimensional radical // Ukr. Math. J., 65(5) (2013), 740–751.
[9] R. P. Pukhtaievych, Monogenic functions in a three-dimensional harmonic semi-simple algebra // Zb. Pr. Inst. Mat. NAN Ukr., 10(4–5) (2013), 352–361.
[10] S. A. Plaksa, V. S. Shpakivskyi, Monogenic functions in a finite-dimensional algebra with unit and radical of maximal dimensionality // J. Algerian Math. Soc., 1 (2014), 1–13.
[11] S. A. Plaksa, R. P. Pukhtaievych, Constructive description of monogenic functions in $n$ -dimensional semi-simple algebra // An. Şt. Univ. Ovidius Constanţa, 22(1) (2014), 221–235.
[12] E. Cartan, Les groupes bilinéares et les systèmes de nombres complexes // Annales de la faculté des sciences de Toulouse, 12(1) (1898), 1–64.
[13] Э. Хилле, Р. Филлипс, Функциональный анализ и полугруппы. — М.: Из-во иностр. лит., 1962. — 829 с.
[14] V. S. Shpakivskyi, Constructive description of monogenic functions in a finite-dimensional commutative associative algebra // Adv. Pure Appl. Math., 7(1)(2016), 63–75.
[15] S. V. Grishchuk, S. A. Plaksa, Monogenic functions in a biharmonic algebra // Ukr. Math. J., 61(12) (2009), 1865–1876.
[16] G. Mazzola, Generic finite schemes and Hochschiid cocycles // Comment. Math. Helvetici, 55(1980), 267–293.
[17] D. Burde, W. de Graaf, Classification of Novicov algebras // Applicable Algebra in Engineering, Communication and Computing, 24(1) (2013), 1–15.
[18] A. S. Hegazim, H. Abdelwahab, Classification of five-dimensional nilpotent Jordan algebras // Linear Algebra and its Applications, 494(2016), 165–218.
[19] B. Poonen, Isomorphism types of commutative algebras of nite rank over an algebraically closed field // Contemp. Math., 463(2008), 111–120.
[20] Д. А. Супруненко, О максимальных коммутативных подал- гебрах полной линейной алгебры // Успехи мат. наук, 11(3) (1956), 181–184.
[21] V. S. Shpakivskyi, Monogenic functions in finite-dimensional commutative associative algebras // Zb. Pr. Inst. Mat. NAN Ukr., 12(3) (2015), 251–268.

НФОРМАЦЯ ПРО АВТОРА

Вталй Станславович Шпаквський
нститут математики НАН Украни,
вул. Терещенквська, 3, Кив, Украна
shpakivskyi86@gmail.com

Про моногенн функц, визначен в рзних комутативних алгебрах

Аннотация

1 Вступ

2 Алгебра 𝔸nm\mathbb{A}_{n}^{m}

3 Моноген функц

4 Характеристичне рвняння в рзних комутативних алгебрах

Твердження 4.1.

Лема 4.1.

Доказательство.

Лема 4.2.

Доказательство.

Зауваження 4.1.

Теорема 4.1.

Приклад 4.1.

Приклад 4.2.

4.1 Лнйна незалежнсть векторв 1,e~2​(u),e~3​(u)1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u)

Лема 4.3.

Доказательство.

5 Моногенн функц, визначен в рзних комутативних алгебрах

Теорема 5.1.

Доказательство.

Зауваження 5.1.

Зауваження 5.2.

Зауваження 5.3.

Зауваження 5.4.

Приклад 5.1.

Приклад 5.2.

Список литературы

2 Алгебра $\mathbb{A}_{n}^{m}$

4.1 Лнйна незалежнсть векторв $1,\widetilde{e}_{2}(u),\widetilde{e}_{3}(u)$