Деяк зауваження про системи куль,
як створюють тнь в точц

Тетяна Оспчук

Аннотация

Problems, related to the determination of the minimal number of balls that generate a shadow at a fixed point in the multi-dimensional Euclidean space $\mathbb{R}^{n}$ , are considered in present work. Here, the statement "a system of balls generate shadow at a point" means that any line passing through the point intersects at least one ball of the system. New properties of balls that generate shadow at any fixed point inside of a sphere in space $\mathbb{R}^{3}$ are established and a system of $n+1$ disjoint balls with equal radii in $\mathbb{R}^{n}$ , $n\geq 3$ , that generate shadow at fixed point of the space is constructed in the work.

Анотаця. В данй робот розглядаються задач, пов’язан з вдшуканням мнмального числа системи куль, як створюють тнь у фксованй точц багатовимрного евклдового простору $\mathbb{R}^{n}$ . Тут вираз "набр куль створю тнь в точц" означа, що кожна пряма, яка проходить через задану точку, перетина хоча б одну кулю з набору. В робот встановлено нов властивост системи неперетинних куль з цетрами на сфер, що створюють тнь в довльнй фксованй точц внутршност сфери у простор $\mathbb{R}^{3}$ . А також, побудовано систему з $n+1$ неперетинних куль з рвними радусами у простор $\mathbb{R}^{n}$ , $n\geq 3$ , як створюють тнь у фксованй точц простору.

MSC 2010.

32F17, 52A30

Ключов слова: задача про тнь, система куль, сфера, елпсод обертання, область, багатовимрний дйсний евклдовий простр.

Аннотация. В данной работе рассматриваются задачи, связанные с отысканием минимального количества шаров, которые создают тень в фиксированной точке многомерного евклидова пространства $\mathbb{R}^{n}$ . Здесь выражение "набор шаров создает тень в точке" означает, что любая прямая, проходящая через заданную точку, пересекает хотя бы один шар из набора. В работе установлены новые свойства системы непересекающихся шаров с центрами на сфере, которые создают тень в произвольной фиксированной точке внутренности сферы в пространстве $\mathbb{R}^{3}$ . А также, построено систему из $n+1$ непересекающегося шара с равными радиусами в пространстве $\mathbb{R}^{n}$ , $n\geq 3$ , которые создают тень в фиксированной точке пространства.

Ключевые слова: задача о тени, система шаров, сфера, эллипсоид вращения, область, многомерное действительное евклидово пространство.

Key words.

problem of shadow, system of balls, sphere, ellipsoid of revolution, domain, multi-dimensional real Euclidean space.

1 Вступ

У 1982 роцi Г. Худайбергановим [10] була поставлена задача про тнь.

Нехай $x$ фксована точка у багатовимрному дйсному евклдовому простор $\mathbb{R}^{n}$ . Скажемо, що кул $\{B_{i}:i=\overline{1,m}\}$ , $m<\infty$ , в $\mathbb{R}^{n}$ , як не мстять $x$ , створюють в цй точц тнь, якщо довльна пряма, що проходить через точку $x$ , перетина хоча б одну кулю з набору. Тод задача про тнь може бути сформульована наступним чином: знайти мнмальне число вдкритих (замкнених) та попарно неперетинних куль у простор $\mathbb{R}^{n}$ з центрами на сфер $S^{n-1}$ та радусами меншими радуса сфери, як не мстять центр сфери та створюють в ньому тнь.

Задачу про тнь в такому формулюванн будемо називати класичною. Тут надал, пд сферою $S^{n-1}$ будемо розумти множину всх точок простору $\mathbb{R}^{n}$ , як знаходяться на однаковй вдстан вд деяко фксовано точки простору [1].

Класична задача про тнь була розв’язана Г. Худайбергановим при $n=2$ : було показано, що для кола на площинi достатньо двох кругiв [10]. Там же було зроблено припущення про те, що i для випадку при $n>2$ мiнiмальне число таких куль рiвне $n$ . Вона також цiкава з точки зору опуклого аналiзу тим, що частковим випадком питання про належнiсть точки узагальнено опуклiй оболонцi сiм’ компактних множин [3].

В [3] Ю. Зелiнський довiв, що для $n=3$ трьох куль не достатньо, разом з тим, чотири кулi вже будуть створювати тiнь в центрi сфери. Там же встановлено, що для загального випадку у простор $\mathbb{R}^{n}$ , для довльного $n\geq 3$ , мнмальною клькстю $n+1$ куля. Таким чином, класична задача про тнь повнстю розв’язана.

Розглянемо наступн задач, близьк до класично задач про тнь.

Задача 1.

Знайти мнмальне число вдкритих (замкнених) та попарно неперетинних куль у простор $\mathbb{R}^{n}$ з центрами на сфер $S^{n-1}$ та радусами меншими радуса сфери, як не мстять фксовану точку всередин сфери та створюють в цй точц тнь.

Задача 2.

([6]) Знайти мнмальне число вдкритих (замкнених) та попарно неперетинних куль з рвними радусами у простор $\mathbb{R}^{n}$ , як не мстять фксовану точку простору та створюють в цй точц тнь.

В данй робот доводяться дв теореми, як частково розв’язують постален задач.

Теорема 1.

Нехай $S^{2}(r)$ сфера з центром в нул та радусрм $r$ у простор $\mathbb{R}^{3}$ . Позначимо через $n(x)$ найменше число вдкритих куль, що не перетинаються, з центрами на сфер $S^{2}(r)$ таких, що не мстять фксовану точку $x\in\mathbb{R}^{3}$ та створюють в цй точц тнь. Тод $n(x)=3$ , для кожно точки $x\in\mathbb{R}^{3}$ тако, що $0\leq|x|\leq\frac{7}{9}r$ .

Теорема 2.

Нехай $n(x)$ найменше число вдкритих (замкнених) та попарно неперетинних куль з однаковими радусами таких, що не мстять фксовану точку $x\in\mathbb{R}^{n}$ , $n\geq 3$ , та створюють в цй точц тнь. Тод $n(x)\leq n+1$ .

В [4], [7], [9] зроблено огляд цло низки результатв, аналогчних до класично задач про тнь, та х узагальнень, отриманих Ю.Б. Зелнським та його учнями.

У наступному роздл зроблено огляд тих результатв, як також частково дають розв’язок задач 1, 2, та тих, як розв’язують деяк нш задач про тнь. Ц результати будуть сформульован як леми, оскльки в межах дано роботи вони допомжними та використовуються для доведення теорем 1, 2.

2 Допомжн результати

Наступний приклад да один з способв побудови системи з $n+1$ кул з задач 1, як створюють тнь в центр сфери.

Приклад 1.

[3] Якщо у сферу вписати правильний $n$ -вимрний симплекс (див. [1]) та розмстити у його вершинах замкнен кул з радусами, величини яких дорвнюють половин довжини ребра симплекса, то ця система куль створить тнь в центр сфери. Однак, кул будуть попарно дотикатись одна одно, що протирчить умов задач 1. Нехай $a$ — половина довжини ребра симплекса. Для досить малого $\varepsilon>0$ розглянемо систему куль, що складаться з $n+1$ кул, величини раусв яких, вдповдно, дорвнюють $a+\varepsilon$ , $a-\varepsilon/2$ , $a-\varepsilon/2^{2}$ , $a-\varepsilon/2^{3}$ , $\ldots$ , $a-\varepsilon/2^{n}$ . Розмстимо ц кул так, щоб вони дотикались одна одно, а х центри утворювали симплекс, який, очевидно, незначно вдрзняться вд правильного. Тод через центри цих куль проходить дина сфера, в центр яко вдкрит кул з тими ж радусами створюють тнь. Якщо вихдн замкнен кул тршки зменшити, то, в силу неперервност, так кул також будуть створювати тнь в центр сфери.

У [8, 9] розглядаються задач про тнь для куль у просторах $\mathbb{R}^{2}$ , $\mathbb{R}^{3}$ з центрами, розташованими на нших поверхнях.

Лема 1.

[8] Нехай задано видовжений елпсод обертання з великою пввссю $b$ та малою $a$ нехай $n(x_{0})$ найменше число попарно неперетинних вдкритих куль, з центрами на заданому елпсод, як не мстять його центр $x_{0}$ та створюють в $x_{0}$ тнь. Тод,

1) $n(x_{0})=3$ , якщо $b/a>2\sqrt{2}$ ;

2) $n(x_{0})>3$ , якщо $b/a\leq 2\sqrt{2}$ .

Наступна лема да розв’язок задач про тнь для кругв з центрами, розмщеними на довльнй замкненй кривй на площин, а також оцнку зверху мнмального числа куль, що створюють тнь в точц, з центрами на довльнй замкненй поверхн у простор $\mathbb{R}^{3}$ .

Лема 2.

[9] Нехай задано деяку обмежену область $D\subset\mathbb{R}^{3}$ $\left(D\subset\mathbb{R}^{2}\right)$ нехай $n(x)$ найменше число попарно неперетинних вдкритих чи замкнених куль, з центрами на $\partial D$ , як не мстять фксовану точку $x\in D$ та створюють в точц $x$ тнь. Тод $n(x)\leq 4$ $\left(n(x)=2\right)$ .

Для доведення застосовуться наступна лема, яка в данй робот буде використана також.

Лема 3.

[9] Нехай задано дв вдкрит (замкнен) кул $\{B_{i}=B(r_{i})\}$ , $i=1,2$ , у простор $\mathbb{R}^{n}$ , як не перетинаються, з центрами на сфер $S^{n-1}(r)$ та радусами $r_{2}\leq r_{1}<r$ . Тод кожна куля, гомотетична кул $B_{2}$ вдносно центра сфери, з коефцнтом гомотет $k_{2}$ , не перетина кожну кулю, гомотетичну кул $B_{1}$ вдносно центра сфери, з коефцнтом гомотет $k_{1}$ , якщо $k_{2}\geq k_{1}$ .

В [5] розглядаться задача про тнь для деякого набору куль з вльно розташованими центрами. Наступна лема да оцнку знизу для числа неперетинних куль у простор $\mathbb{R}^{n}$ , як не мстять фксовану точку простору та створюють в нй тнь.

Лема 4.

[5] Нехай $n(x)$ найменше число вдкритих (замкнених) та попарно неперетинних куль, як не мстять фксовану точку $x\in\mathbb{R}^{n}$ , $n\geq 2$ , та створюють в цй точц тнь. Тод $n(x)=n$ .

В [6] ставиться задача про тнь для набору куль з вльно розташованими центрами, але з рвними радусами будуться приклад з чотирьох вдкритих (замкнених) та попарно неперетинних куль $\{B_{i}\}$ , $i=\overline{1,4}$ , однакового радуса у простор $\mathbb{R}^{3}$ , як створюють тнь у фксованй точц $x\in\mathbb{R}^{3}\setminus\cup_{i}B_{i}$ . Таким чином встановлена наступна

Лема 5.

[6] Нехай $n(x)$ найменше число вдкритих (замкнених) та попарно неперетинних куль з однаковими радусами таких, що не мстять фксовану точку $x\in\mathbb{R}^{3}$ та створюють в цй точц тнь. Тод $n(x)\leq 4$ .

Неважко показати, що для випадку простору $\mathbb{R}^{2}$ , мнмальною клькстю дв кул. В робот [2] доведено, що няк три попарно неперетинн, замкнен (вдкрит) кул з рвними радусами у простор $\mathbb{R}^{3}$ не створюють тнь у фксованй точц простору по-за кулями. Таким чином, встановлено, що чотири мнмальною клькстю вказаних куль у простор $\mathbb{R}^{3}$ .

3 Доведення теорем 1 та 2

У наступному приклад запропоновано один з способв побудови системи з трьох вдкритих куль, центри яких розташовано на видовженому елпсод обертання з вдношенням велико пвос до мало $b/a>2\sqrt{2}$ , таких, що створюють тнь в центр елпсода.

Приклад 2.

Спочатку розглянемо елпсод з вдношенням $b/a=2\sqrt{2}$ та набр вдкритих куль $B_{i}$ , $i=\overline{1,3}$ , заданих наступним чином.

Якщо центр першо кул $B_{1}$ з радусом, рвним малй пвос $a$ , розмстити в основ ц пвос, тод вдкритою залишиться тльки площина $\Sigma$ , дотична до кул $B_{1}$ в центр елпсода. Розглянемо кул, дотичн до першо та з центрами на лн обертання мало пвос. Неважко показати, що, якщо центр тако кул пряму до точки, даметрально протилежно до центу кул $B_{1}$ , тод кут, який ця куля закрива для прямих, що проходять через центр елпсода в площин $\Sigma$ , пряму до свого максимального значення $\pi/2$ . Третя куля $B_{3}$ , дотична до першо $B_{1}$ та з центром в основ велико пвос $b=2\sqrt{2}a$ , також закрива кут

\varphi=2\arcsin\left(\frac{\sqrt{a^{2}+(b)^{2}}-a}{b}\right)=\pi/2.

Рис. 1

Дал розглянемо елпсод, центр та мала пввсь якого спвпадають з центром та малою пввссю попереднього елпсода, а велика пввсь $b^{\prime}>b$ . Для таких елпсодв побудумо систему вдкритих куль $B_{i}^{\prime}$ , $i=\overline{1,3}$ , наступним чином.

B_{1}^{\prime}\equiv B_{1}.

Куля $B_{3}^{\prime}$ дотикаться до кул $B_{1}^{\prime}$ , а центр знаходиться в основ велико пвос $b^{\prime}$ . Тод $B_{3}^{\prime}$ закрива кут $\varphi(b^{\prime})$ для прямих, що проходять через центр елпсода в площин $\Sigma$ , такий що

\sin\frac{\varphi(b^{\prime})}{2}=\frac{\sqrt{a^{2}+(b^{\prime})^{2}}-a}{b^{\prime}}.

Оскльки

\frac{d(\sin\varphi(b^{\prime})/2)}{db^{\prime}}=\frac{1}{\sqrt{a^{2}+(b^{\prime})^{2}}}-\frac{\sqrt{a^{2}+(b^{\prime})^{2}}-a}{(b^{\prime})^{2}}=\\ =\frac{1}{\sqrt{a^{2}+(b^{\prime})^{2}}}-\frac{\left(\sqrt{a^{2}+(b^{\prime})^{2}}-a\right)\left(\sqrt{a^{2}+(b^{\prime})^{2}}+a\right)}{(b^{\prime})^{2}\left(\sqrt{a^{2}+(b^{\prime})^{2}}+a\right)}=\\ =\frac{1}{\sqrt{a^{2}+(b^{\prime})^{2}}}-\frac{1}{\sqrt{a^{2}+(b^{\prime})^{2}}+a}>0

$\varphi(b)=\pi/2$ , тод $\varphi(b^{\prime})>\pi/2$ для $b^{\prime}>b$ .

Нарешт, центр кул $B_{2}^{\prime}$ , яка дотикаться до $B_{1}^{\prime}$ , розмстимо на лн обертання мало пвос так, щоб кут, який вона закрива в площин $\Sigma$ був бльший $\pi-\varphi(b^{\prime})$ .

Доведення теореми 1.

Зафксумо точку $x$ внутршност сфери $S^{2}(x_{0},r)$ на вдстан $h>(7/9)r$ вд центра $x_{0}$ , рис. 2. Побудумо видовжений елпсод обертання з центром в точц $x$ , великою пввссю $b=h+r$ , розмщеною на прямй, що проходить через точку $x$ центр сфери $x_{0}$ , та малою пввссю $a=\sqrt{r^{2}-h^{2}}$ . Тод неважко переконатись в тому, що для такого елпсода вдношення $b/a>2\sqrt{2}$ . Система з трьох куль, розмщених в точках перетину сфери з елпсодом так, як це зроблено в приклад 2, шуканою, оскльки, за лемою 4, не можливо побудувати систему куль, з клькстю менше трьох куль, як створюють тнь в довльнй точц сфери.

Рис. 2

∎

Для центра сфери задача про тнь розв’язана в [3]. Для решти точок всередин сфери $n(x)\leq 4$ за лемою 2. Питання про те, чи для таких точок $n(x)=4$ , залишаться вдкритим.

Доведення теореми 2.

Зафксумо деяку точку $x\in\mathbb{R}^{n}$ , $2<n<\infty$ , та побудумо систему з $n+1$ кул $\{B_{i}=B(r_{i})\}$ , $i=1,\ldots,n+1$ , з радусами $r_{i}$ , як у приклад 1, розмщен на сфер з центром в точц $x$ . Нехай, без обмеження загальност, $r_{1}>\ldots>r_{i}>r_{i+1}>\ldots>r_{n+1}$ .

До кожно кул $B_{i}$ застосумо, вдповдно, гомотетю з коефцнтом $k_{i}=r_{1}/r_{i}$ . Тод $k_{n+1}>\ldots>k_{i+1}>k_{i}>\ldots>k_{1}$ отримана система складаться з куль однакового радуса, рвного $r_{1}$ . За лемою 3, отриман кул попарно не перетинаються , за побудовою, не мстять точку $x$ та створюють в нй тнь. ∎

Таким чином, лему 5 узагальнено на простр $\mathbb{R}^{n}$ довльно скнченно розмрност $n\geq 3$ .

На даний момент залишаться вдкритим питання про те, чи справедливо, що в загальному випадку $n(x)=n+1$ . Очевидно лише те, що згдно з лемою 4, це число не може бути меньше $n$ .

Список лтератури

[1] Розенфельд Б.А. Многомерные пространства. — Москва: Наука, 1966. — 668 с.
[2] Дакхл Х.К. Задач про тнь та вдображення постйно кратност // Рукопис дис. канд. фз.-мат. наук / нститут математики НАН Украни. — Кив, 2017.
[3] Зелинский Ю. Б., Выговская И. Ю., Стефанчук М. В. Обобщённо выпуклые множества и задача о тени // Укр. мат. журн. — 2015. — Т. 67, № 12. — С. 1658 – 1666.
[4] Зелинский Ю.Б. Обобщенно выпуклые оболочки множеств и задача о тени // Укр. мат. всник. — 2015. — Т. 12, № 2. — С. 278 – 289.
[5] Зелинский Ю. Б. Задача о тени для семейства множеств // Зб. праць н-ту математики НАНУ. — 2015. — T. 12, № 3. — С. 197 – 204.
[6] Зелинский Ю.Б., Выговская И.Ю., Дакхил Х.К. Задача о тени для шаров фиксированного радиуса // Укр. мат. всник. —- 2016. — Т. 13, № 4. — С. 599 – 603.
[7] Зелинский Ю.Б. Варац до задач про тнь // Зб. праць н-ту математики НАН Украни. — 2017. — Т. 14, № 1. — С. 163 – 170.
[8] Ткачук М.В., Оспчук Т.М. Задача о тени для эллипсоида вращения // Зб. праць н-ту математики НАНУ. — 2015. — T. 12, № 4. — С. 246 – 253.
[9] Осипчук Т.М., Ткачук М.В. Задача о тени для областей в евклидовых пространствах // Укр. мат. всник. — 2016. — Т. 13, № 4. — С. 278 – 289.
[10] Худайберганов Г. Об однородно-полиномиально выпуклой оболочке объединения шаров // Рукопись деп. в ВИНИТИ 21.02.1982 г. № 1772 – 85 Деп.

CONTACT INFORMATION

T. Osipchuk
01004 Ukraine, Kiev-4, 3, Tereschenkivska st., Institute of Mathematics of NASU
osipchuk.tania@gmail.com

Деяк зауваження про системи куль, як створюють тнь в точц