跳到论文正文
W Papers独立论文阅读器 arXiv:1712.01000 论文正文 计算阅读时间 · 0%
引用这篇论文根据当前论文元数据生成,正式投稿前建议核对。

    
  
License: arXiv.org perpetual non-exclusive license
arXiv:1712.01000v1 [math.MG] 04 Dec 2017

Деяк зауваження про системи куль,
як створюють тнь в точц

Тетяна Оспчук
Аннотация

Problems, related to the determination of the minimal number of balls that generate a shadow at a fixed point in the multi-dimensional Euclidean space ℝn\mathbb{R}^{n}, are considered in present work. Here, the statement "a system of balls generate shadow at a point" means that any line passing through the point intersects at least one ball of the system. New properties of balls that generate shadow at any fixed point inside of a sphere in space ℝ3\mathbb{R}^{3} are established and a system of n+1n+1 disjoint balls with equal radii in ℝn\mathbb{R}^{n}, n≥3n\geq 3, that generate shadow at fixed point of the space is constructed in the work.

Анотаця. В данй робот розглядаються задач, пов’язан з вдшуканням мнмального числа системи куль, як створюють тнь у фксованй точц багатовимрного евклдового простору ℝn\mathbb{R}^{n}. Тут вираз "набр куль створю тнь в точц" означа, що кожна пряма, яка проходить через задану точку, перетина хоча б одну кулю з набору. В робот встановлено нов властивост системи неперетинних куль з цетрами на сфер, що створюють тнь в довльнй фксованй точц внутршност сфери у простор ℝ3\mathbb{R}^{3}. А також, побудовано систему з n+1n+1 неперетинних куль з рвними радусами у простор ℝn\mathbb{R}^{n}, n≥3n\geq 3, як створюють тнь у фксованй точц простору.

MSC 2010.

32F17, 52A30

Ключов слова: задача про тнь, система куль, сфера, елпсод обертання, область, багатовимрний дйсний евклдовий простр.

Аннотация. В данной работе рассматриваются задачи, связанные с отысканием минимального количества шаров, которые создают тень в фиксированной точке многомерного евклидова пространства ℝn\mathbb{R}^{n}. Здесь выражение "набор шаров создает тень в точке" означает, что любая прямая, проходящая через заданную точку, пересекает хотя бы один шар из набора. В работе установлены новые свойства системы непересекающихся шаров с центрами на сфере, которые создают тень в произвольной фиксированной точке внутренности сферы в пространстве ℝ3\mathbb{R}^{3}. А также, построено систему из n+1n+1 непересекающегося шара с равными радиусами в пространстве ℝn\mathbb{R}^{n}, n≥3n\geq 3, которые создают тень в фиксированной точке пространства.

Ключевые слова: задача о тени, система шаров, сфера, эллипсоид вращения, область, многомерное действительное евклидово пространство.

Key words.

problem of shadow, system of balls, sphere, ellipsoid of revolution, domain, multi-dimensional real Euclidean space.

1 Вступ

У 1982 роцi Г. Худайбергановим [10] була поставлена задача про тнь.

Нехай xx фксована точка у багатовимрному дйсному евклдовому простор ℝn\mathbb{R}^{n}. Скажемо, що кул {Bi:i=1,m¯}\{B_{i}:i=\overline{1,m}\}, m<∞m<\infty, в ℝn\mathbb{R}^{n}, як не мстять xx, створюють в цй точц тнь, якщо довльна пряма, що проходить через точку xx, перетина хоча б одну кулю з набору. Тод задача про тнь може бути сформульована наступним чином: знайти мнмальне число вдкритих (замкнених) та попарно неперетинних куль у простор ℝn\mathbb{R}^{n} з центрами на сфер Sn−1S^{n-1} та радусами меншими радуса сфери, як не мстять центр сфери та створюють в ньому тнь.

Задачу про тнь в такому формулюванн будемо називати класичною. Тут надал, пд сферою Sn−1S^{n-1} будемо розумти множину всх точок простору ℝn\mathbb{R}^{n}, як знаходяться на однаковй вдстан вд деяко фксовано точки простору [1].

Класична задача про тнь була розв’язана Г. Худайбергановим при n=2n=2: було показано, що для кола на площинi достатньо двох кругiв [10]. Там же було зроблено припущення про те, що i для випадку при n>2n>2 мiнiмальне число таких куль рiвне nn. Вона також цiкава з точки зору опуклого аналiзу тим, що частковим випадком питання про належнiсть точки узагальнено опуклiй оболонцi сiм’ компактних множин [3].

В [3] Ю. Зелiнський довiв, що для n=3n=3 трьох куль не достатньо, разом з тим, чотири кулi вже будуть створювати тiнь в центрi сфери. Там же встановлено, що для загального випадку у простор ℝn\mathbb{R}^{n}, для довльного n≥3n\geq 3, мнмальною клькстю n+1n+1 куля. Таким чином, класична задача про тнь повнстю розв’язана.

Розглянемо наступн задач, близьк до класично задач про тнь.

Задача 1.

Знайти мнмальне число вдкритих (замкнених) та попарно неперетинних куль у простор ℝn\mathbb{R}^{n} з центрами на сфер Sn−1S^{n-1} та радусами меншими радуса сфери, як не мстять фксовану точку всередин сфери та створюють в цй точц тнь.

Задача 2.

([6]) Знайти мнмальне число вдкритих (замкнених) та попарно неперетинних куль з рвними радусами у простор ℝn\mathbb{R}^{n}, як не мстять фксовану точку простору та створюють в цй точц тнь.

В данй робот доводяться дв теореми, як частково розв’язують постален задач.

Теорема 1.

Нехай S2​(r)S^{2}(r) сфера з центром в нул та радусрм rr у простор ℝ3\mathbb{R}^{3}. Позначимо через n⁡(x)n(x) найменше число вдкритих куль, що не перетинаються, з центрами на сфер S2​(r)S^{2}(r) таких, що не мстять фксовану точку x∈ℝ3x\in\mathbb{R}^{3} та створюють в цй точц тнь. Тод n⁡(x)=3n(x)=3, для кожно точки x∈ℝ3x\in\mathbb{R}^{3} тако, що 0≤|x|≤79​r0\leq|x|\leq\frac{7}{9}r.

Теорема 2.

Нехай n⁡(x)n(x) найменше число вдкритих (замкнених) та попарно неперетинних куль з однаковими радусами таких, що не мстять фксовану точку x∈ℝnx\in\mathbb{R}^{n}, n≥3n\geq 3, та створюють в цй точц тнь. Тод n⁡(x)≤n+1n(x)\leq n+1.

В [4], [7], [9] зроблено огляд цло низки результатв, аналогчних до класично задач про тнь, та х узагальнень, отриманих Ю.Б. Зелнським та його учнями.

У наступному роздл зроблено огляд тих результатв, як також частково дають розв’язок задач 1, 2, та тих, як розв’язують деяк нш задач про тнь. Ц результати будуть сформульован як леми, оскльки в межах дано роботи вони допомжними та використовуються для доведення теорем 1, 2.

2 Допомжн результати

Наступний приклад да один з способв побудови системи з n+1n+1 кул з задач 1, як створюють тнь в центр сфери.

Приклад 1.

[3] Якщо у сферу вписати правильний nn-вимрний симплекс (див. [1]) та розмстити у його вершинах замкнен кул з радусами, величини яких дорвнюють половин довжини ребра симплекса, то ця система куль створить тнь в центр сфери. Однак, кул будуть попарно дотикатись одна одно, що протирчить умов задач 1. Нехай aa — половина довжини ребра симплекса. Для досить малого ε>0\varepsilon>0 розглянемо систему куль, що складаться з n+1n+1 кул, величини раусв яких, вдповдно, дорвнюють a+εa+\varepsilon, a−ε/2a-\varepsilon/2, a−ε/22a-\varepsilon/2^{2}, a−ε/23a-\varepsilon/2^{3}, …\ldots, a−ε/2na-\varepsilon/2^{n}. Розмстимо ц кул так, щоб вони дотикались одна одно, а х центри утворювали симплекс, який, очевидно, незначно вдрзняться вд правильного. Тод через центри цих куль проходить дина сфера, в центр яко вдкрит кул з тими ж радусами створюють тнь. Якщо вихдн замкнен кул тршки зменшити, то, в силу неперервност, так кул також будуть створювати тнь в центр сфери.

У [8, 9] розглядаються задач про тнь для куль у просторах ℝ2\mathbb{R}^{2}, ℝ3\mathbb{R}^{3} з центрами, розташованими на нших поверхнях.

Лема 1.

[8] Нехай задано видовжений елпсод обертання з великою пввссю bb та малою aa нехай n⁡(x0)n(x_{0}) найменше число попарно неперетинних вдкритих куль, з центрами на заданому елпсод, як не мстять його центр x0x_{0} та створюють в x0x_{0} тнь. Тод,

1) n⁡(x0)=3n(x_{0})=3, якщо b/a>2​2b/a>2\sqrt{2};

2) n⁡(x0)>3n(x_{0})>3, якщо b/a≤2​2b/a\leq 2\sqrt{2}.

Наступна лема да розв’язок задач про тнь для кругв з центрами, розмщеними на довльнй замкненй кривй на площин, а також оцнку зверху мнмального числа куль, що створюють тнь в точц, з центрами на довльнй замкненй поверхн у простор ℝ3\mathbb{R}^{3}.

Лема 2.

[9] Нехай задано деяку обмежену область D⊂ℝ3D\subset\mathbb{R}^{3} (D⊂ℝ2)\left(D\subset\mathbb{R}^{2}\right) нехай n⁡(x)n(x) найменше число попарно неперетинних вдкритих чи замкнених куль, з центрами на ∂D\partial D, як не мстять фксовану точку x∈Dx\in D та створюють в точц xx тнь. Тод n⁡(x)≤4n(x)\leq 4 (n⁡(x)=2)\left(n(x)=2\right).

Для доведення застосовуться наступна лема, яка в данй робот буде використана також.

Лема 3.

[9] Нехай задано дв вдкрит (замкнен) кул {Bi=B(ri)}\{B_{i}=B(r_{i})\}, i=1,2i=1,2, у простор ℝn\mathbb{R}^{n}, як не перетинаються, з центрами на сфер Sn−1​(r)S^{n-1}(r) та радусами r2≤r1<rr_{2}\leq r_{1}<r. Тод кожна куля, гомотетична кул B2B_{2} вдносно центра сфери, з коефцнтом гомотет k2k_{2}, не перетина кожну кулю, гомотетичну кул B1B_{1} вдносно центра сфери, з коефцнтом гомотет k1k_{1}, якщо k2≥k1k_{2}\geq k_{1}.

В [5] розглядаться задача про тнь для деякого набору куль з вльно розташованими центрами. Наступна лема да оцнку знизу для числа неперетинних куль у простор ℝn\mathbb{R}^{n}, як не мстять фксовану точку простору та створюють в нй тнь.

Лема 4.

[5] Нехай n⁡(x)n(x) найменше число вдкритих (замкнених) та попарно неперетинних куль, як не мстять фксовану точку x∈ℝnx\in\mathbb{R}^{n}, n≥2n\geq 2, та створюють в цй точц тнь. Тод n⁡(x)=nn(x)=n.

В [6] ставиться задача про тнь для набору куль з вльно розташованими центрами, але з рвними радусами будуться приклад з чотирьох вдкритих (замкнених) та попарно неперетинних куль {Bi}\{B_{i}\}, i=1,4¯i=\overline{1,4}, однакового радуса у простор ℝ3\mathbb{R}^{3}, як створюють тнь у фксованй точц x∈ℝ3∖∪iBix\in\mathbb{R}^{3}\setminus\cup_{i}B_{i}. Таким чином встановлена наступна

Лема 5.

[6] Нехай n⁡(x)n(x) найменше число вдкритих (замкнених) та попарно неперетинних куль з однаковими радусами таких, що не мстять фксовану точку x∈ℝ3x\in\mathbb{R}^{3} та створюють в цй точц тнь. Тод n⁡(x)≤4n(x)\leq 4.

Неважко показати, що для випадку простору ℝ2\mathbb{R}^{2}, мнмальною клькстю дв кул. В робот [2] доведено, що няк три попарно неперетинн, замкнен (вдкрит) кул з рвними радусами у простор ℝ3\mathbb{R}^{3} не створюють тнь у фксованй точц простору по-за кулями. Таким чином, встановлено, що чотири мнмальною клькстю вказаних куль у простор ℝ3\mathbb{R}^{3}.

3 Доведення теорем 1 та 2

У наступному приклад запропоновано один з способв побудови системи з трьох вдкритих куль, центри яких розташовано на видовженому елпсод обертання з вдношенням велико пвос до мало b/a>2​2b/a>2\sqrt{2}, таких, що створюють тнь в центр елпсода.

Приклад 2.

Спочатку розглянемо елпсод з вдношенням b/a=2​2b/a=2\sqrt{2} та набр вдкритих куль BiB_{i}, i=1,3¯i=\overline{1,3}, заданих наступним чином.

Якщо центр першо кул B1B_{1} з радусом, рвним малй пвос aa, розмстити в основ ц пвос, тод вдкритою залишиться тльки площина Σ\Sigma, дотична до кул B1B_{1} в центр елпсода. Розглянемо кул, дотичн до першо та з центрами на лн обертання мало пвос. Неважко показати, що, якщо центр тако кул пряму до точки, даметрально протилежно до центу кул B1B_{1}, тод кут, який ця куля закрива для прямих, що проходять через центр елпсода в площин Σ\Sigma, пряму до свого максимального значення π/2\pi/2. Третя куля B3B_{3}, дотична до першо B1B_{1} та з центром в основ велико пвос b=2​2​ab=2\sqrt{2}a, також закрива кут

φ=2​arcsin⁡(a2+(b)2−ab)=π/2.\varphi=2\arcsin\left(\frac{\sqrt{a^{2}+(b)^{2}}-a}{b}\right)=\pi/2.
[Uncaptioned image]

Рис. 1

Дал розглянемо елпсод, центр та мала пввсь якого спвпадають з центром та малою пввссю попереднього елпсода, а велика пввсь b′>bb^{\prime}>b. Для таких елпсодв побудумо систему вдкритих куль Bi′B_{i}^{\prime}, i=1,3¯i=\overline{1,3}, наступним чином.

B1′≡B1.B_{1}^{\prime}\equiv B_{1}.

Куля B3′B_{3}^{\prime} дотикаться до кул B1′B_{1}^{\prime}, а центр знаходиться в основ велико пвос b′b^{\prime}. Тод B3′B_{3}^{\prime} закрива кут φ⁡(b′)\varphi(b^{\prime}) для прямих, що проходять через центр елпсода в площин Σ\Sigma, такий що

sin⁡φ⁡(b′)2=a2+(b′)2−ab′.\sin\frac{\varphi(b^{\prime})}{2}=\frac{\sqrt{a^{2}+(b^{\prime})^{2}}-a}{b^{\prime}}.

Оскльки

d⁡(sin⁡φ⁡(b′)/2)d​b′=1a2+(b′)2−a2+(b′)2−a(b′)2==1a2+(b′)2−(a2+(b′)2−a)​(a2+(b′)2+a)(b′)2​(a2+(b′)2+a)==1a2+(b′)2−1a2+(b′)2+a>0\frac{d(\sin\varphi(b^{\prime})/2)}{db^{\prime}}=\frac{1}{\sqrt{a^{2}+(b^{\prime})^{2}}}-\frac{\sqrt{a^{2}+(b^{\prime})^{2}}-a}{(b^{\prime})^{2}}=\\ =\frac{1}{\sqrt{a^{2}+(b^{\prime})^{2}}}-\frac{\left(\sqrt{a^{2}+(b^{\prime})^{2}}-a\right)\left(\sqrt{a^{2}+(b^{\prime})^{2}}+a\right)}{(b^{\prime})^{2}\left(\sqrt{a^{2}+(b^{\prime})^{2}}+a\right)}=\\ =\frac{1}{\sqrt{a^{2}+(b^{\prime})^{2}}}-\frac{1}{\sqrt{a^{2}+(b^{\prime})^{2}}+a}>0

φ⁡(b)=π/2\varphi(b)=\pi/2, тод φ⁡(b′)>π/2\varphi(b^{\prime})>\pi/2 для b′>bb^{\prime}>b.

Нарешт, центр кул B2′B_{2}^{\prime}, яка дотикаться до B1′B_{1}^{\prime}, розмстимо на лн обертання мало пвос так, щоб кут, який вона закрива в площин Σ\Sigma був бльший π−φ⁡(b′)\pi-\varphi(b^{\prime}).

Доведення теореми 1.

Зафксумо точку xx внутршност сфери S2​(x0,r)S^{2}(x_{0},r) на вдстан h>(7/9)​rh>(7/9)r вд центра x0x_{0}, рис. 2. Побудумо видовжений елпсод обертання з центром в точц xx, великою пввссю b=h+rb=h+r, розмщеною на прямй, що проходить через точку xx центр сфери x0x_{0}, та малою пввссю a=r2−h2a=\sqrt{r^{2}-h^{2}}. Тод неважко переконатись в тому, що для такого елпсода вдношення b/a>2​2b/a>2\sqrt{2}. Система з трьох куль, розмщених в точках перетину сфери з елпсодом так, як це зроблено в приклад 2, шуканою, оскльки, за лемою 4, не можливо побудувати систему куль, з клькстю менше трьох куль, як створюють тнь в довльнй точц сфери.

[Uncaptioned image]

Рис. 2

∎

Для центра сфери задача про тнь розв’язана в [3]. Для решти точок всередин сфери n⁡(x)≤4n(x)\leq 4 за лемою 2. Питання про те, чи для таких точок n⁡(x)=4n(x)=4, залишаться вдкритим.

Доведення теореми 2.

Зафксумо деяку точку x∈ℝnx\in\mathbb{R}^{n}, 2<n<∞2<n<\infty, та побудумо систему з n+1n+1 кул {Bi=B(ri)}\{B_{i}=B(r_{i})\}, i=1,…,n+1i=1,\ldots,n+1, з радусами rir_{i}, як у приклад 1, розмщен на сфер з центром в точц xx. Нехай, без обмеження загальност, r1>…>ri>ri+1>…>rn+1r_{1}>\ldots>r_{i}>r_{i+1}>\ldots>r_{n+1}.

До кожно кул BiB_{i} застосумо, вдповдно, гомотетю з коефцнтом ki=r1/rik_{i}=r_{1}/r_{i}. Тод kn+1>…>ki+1>ki>…>k1k_{n+1}>\ldots>k_{i+1}>k_{i}>\ldots>k_{1} отримана система складаться з куль однакового радуса, рвного r1r_{1}. За лемою 3, отриман кул попарно не перетинаються , за побудовою, не мстять точку xx та створюють в нй тнь. ∎

Таким чином, лему 5 узагальнено на простр ℝn\mathbb{R}^{n} довльно скнченно розмрност n≥3n\geq 3.

На даний момент залишаться вдкритим питання про те, чи справедливо, що в загальному випадку n⁡(x)=n+1n(x)=n+1. Очевидно лише те, що згдно з лемою 4, це число не може бути меньше nn.

Список лтератури

  • [1] Розенфельд Б.А. Многомерные пространства. — Москва: Наука, 1966. — 668 с.
  • [2] Дакхл Х.К. Задач про тнь та вдображення постйно кратност // Рукопис дис. канд. фз.-мат. наук / нститут математики НАН Украни. — Кив, 2017.
  • [3] Зелинский Ю. Б., Выговская И. Ю., Стефанчук М. В. Обобщённо выпуклые множества и задача о тени // Укр. мат. журн. — 2015. — Т. 67, № 12. — С. 1658 – 1666.
  • [4] Зелинский Ю.Б. Обобщенно выпуклые оболочки множеств и задача о тени // Укр. мат. всник. — 2015. — Т. 12, № 2. — С. 278 – 289.
  • [5] Зелинский Ю. Б. Задача о тени для семейства множеств // Зб. праць н-ту математики НАНУ. — 2015. — T. 12, № 3. — С. 197 – 204.
  • [6] Зелинский Ю.Б., Выговская И.Ю., Дакхил Х.К. Задача о тени для шаров фиксированного радиуса // Укр. мат. всник. —- 2016. — Т. 13, № 4. — С. 599 – 603.
  • [7] Зелинский Ю.Б. Варац до задач про тнь // Зб. праць н-ту математики НАН Украни. — 2017. — Т. 14, № 1. — С. 163 – 170.
  • [8] Ткачук М.В., Оспчук Т.М. Задача о тени для эллипсоида вращения // Зб. праць н-ту математики НАНУ. — 2015. — T. 12, № 4. — С. 246 – 253.
  • [9] Осипчук Т.М., Ткачук М.В. Задача о тени для областей в евклидовых пространствах // Укр. мат. всник. — 2016. — Т. 13, № 4. — С. 278 – 289.
  • [10] Худайберганов Г. Об однородно-полиномиально выпуклой оболочке объединения шаров // Рукопись деп. в ВИНИТИ 21.02.1982 г. № 1772 – 85 Деп.

CONTACT INFORMATION

T. Osipchuk
01004 Ukraine, Kiev-4, 3, Tereschenkivska st., Institute of Mathematics of NASU
osipchuk.tania@gmail.com