Лiтература

UDC 517.51

Order estimates of approximation characteristics of functions from anisotropic Nikol’skii–Besov classes

Порядковi оцiнки апроксимативних характеристик функцiй з анiзотропних класiв Нiкольського–Бєсова

S. Ya. Yanchenko

Institute of Mathematics of NAS of Ukraine, Kyiv

C. Я. Янченко

Iнститут математики НАН України, Київ

Вступ. У роботi встановлюються порядковi оцiнки деяких апроксимативних характеристик класiв функцiй багатьох змiнних з анiзотропних просторiв Нiкольського–Бєсова $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$ , де $\boldsymbol{r}=(r_{1},\ldots,r_{d})$ , $r_{j}>0$ , ${j=\overline{1,d}}$ , $1\leqslant p,\ \theta\leqslant\infty$ . Простори $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$ були введенi О. В. Бєсовим [1] i ${B^{\boldsymbol{r}}_{p,\infty}(\mathbb{R}^{d})=H^{\boldsymbol{r}}_{p}(\mathbb{R}^{d})}$ , де $H^{\boldsymbol{r}}_{p}(\mathbb{R}^{d})$ — простори, якi ввiв С. М. Нiкольський [2].

Вихiднi означення просторiв $H^{\boldsymbol{r}}_{p}(\mathbb{R}^{d})$ та $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$ у згаданих роботах були данi в термiнах певних обмежень на модулi гладкостi функцiй з цих просторiв. У подальших дослiдженнях нам буде зручно користуватися еквiвалентним означення просторiв $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$ , яке було встановлене П. I. Лiзоркiним [3], що базується на використанi перетворення Фур’є.

Зауважимо, що анiзотропнi простори Нiкольського–Бєсова функцiй багатьох змiнних, що визначенi на $\mathbb{R}^{d}$ з точки зору знаходження точних за порядком значень деяких апроксимативних характеристик дослiджувалися, зокрема, у роботах [4], [5], а у випадку $r_{1}=\ldots=r_{d}=r$ , тобто iзотропнi простори Нiкольського–Бєсова $B^{r}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$ , дослiджувалися у роботах [6], [7].

1. Основнi позначення та означення класiв Нiкольського–Бєсова. Нехай $\mathbb{R}^{d}$ , $d\geqslant 1$ — $d$ -вимiрний евклiдiв простiр з елементами ${\boldsymbol{x}=(x_{1},...,x_{d})}$ , ${(\boldsymbol{x},\boldsymbol{y})=x_{1}y_{1}+...+x_{d}y_{d}}$ . ${L_{p}(\mathbb{R}^{d})}$ , ${1\leqslant p\leqslant\infty}$ , — простiр вимiрних на $\mathbb{R}^{d}$ функцiй ${f(\boldsymbol{x})=f(x_{1},...,x_{d})}$ зi скiнченною нормою

\|f\|_{L_{p}(\mathbb{R}^{d})}=\|f\|_{p}:=\left(\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}|f(\boldsymbol{x})|^{p}d\boldsymbol{x}\right)^{\frac{1}{p}},\ 1\leqslant p<\infty,

\|f\|_{L_{\infty}(\mathbb{R}^{d})}=\|f\|_{\infty}:=\mathop{\rm ess\sup}\limits_{\boldsymbol{x}\in\mathbb{R}^{d}}|f(\boldsymbol{x})|.

Нехай $S=S(\mathbb{R}^{d})$ — простiр Л. Шварца основних нескiнченно диференцiйовних на $\mathbb{R}^{d}$ комплекснозначних функцiй $\varphi$ , що спадають на нескiнченностi разом зi своїми похiдними швидше за будь-який степiнь функцiї $(x_{1}^{2}+\ldots+x_{d}^{2})^{-\frac{1}{2}}$ (див., наприклад, [8]). Через $S^{\prime}$ позначимо простiр лiнiйних неперервних функцiоналiв на $S$ . Зазначимо, що елементами простору $S^{\prime}$ є узагальненi функцiї. Якщо $f\in S^{\prime}$ i $\varphi\in S$ , то $\langle f,\varphi\rangle$ позначає значення $f$ на $\varphi$ .

Перетворення Фур’є $\mathfrak{F}\varphi\colon S\rightarrow S$ визначається згiдно з формулою

(\mathfrak{F}\varphi)(\boldsymbol{\lambda})=\frac{1}{(2\pi)^{d/2}}\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}\varphi(\boldsymbol{t})e^{-i(\boldsymbol{\lambda},\boldsymbol{t})}d\boldsymbol{t}\equiv\widetilde{\varphi}(\boldsymbol{\lambda}).

Обернене перетворення Фур’є $\mathfrak{F}^{-1}\varphi\colon S\rightarrow S$ задається таким чином:

(\mathfrak{F}^{-1}\varphi)(\boldsymbol{t})=\frac{1}{(2\pi)^{d/2}}\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}\varphi(\boldsymbol{\lambda})e^{i(\boldsymbol{\lambda},\boldsymbol{t})}d\boldsymbol{\lambda}\equiv\widehat{\varphi}(\boldsymbol{t}).

Перетворення Фур’є узагальнених функцiй $f\in S^{\prime}$ (для нього ми зберiгаємо те ж позначення) визначається згiдно з формулою

\langle\mathfrak{F}f,\varphi\rangle=\langle f,\mathfrak{F}\varphi\rangle\ \ \ (\langle\widetilde{f},\varphi\rangle=\langle f,\widetilde{\varphi}\rangle),

де $\varphi\in S$ .

Обернене перетворення Фур’є узагальненої функцiї $f\in S^{\prime}$ також позначимо $\mathfrak{F}^{-1}f$ , i визначається воно аналогiчно до прямого перетворення Фур’є згiдно з формулою

\langle\mathfrak{F}^{-1}f,\varphi\rangle=\langle f,\mathfrak{F}^{-1}\varphi\rangle\ \ \ (\langle\widehat{f},\varphi\rangle=\langle f,\widehat{\varphi}\rangle).

Зазначимо, що кожна функцiя $f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})$ , $1\leqslant p\leqslant\infty$ , визначає лiнiйний неперервний функцiонал на $S$ згiдно з формулою

\langle f,\varphi\rangle=\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}f(\boldsymbol{x})\varphi(\boldsymbol{x})d\boldsymbol{x},\ \ \varphi\in S,

i, як наслiдок, у цьому сенсi вона є елементом $S^{\prime}$ . Тому перетворення Фур’є функцiї $f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})$ , $1\leqslant p\leqslant\infty$ , можна розглядати як перетворення Фур’є узагальненої функцiї $\langle f,\varphi\rangle$ .

Носiєм узагальненої функцiї $f$ будемо називати замикання $\overline{\mathfrak{N}}$ такої множини точок $\mathfrak{N}\subset\mathbb{R}^{d}$ , що для довiльної $\varphi\in S$ , яка дорiвнює нулю в $\overline{\mathfrak{N}}$ , виконується рiвнiсть $\langle f,\varphi\rangle=0$ . Носiй узагальненої функцiї $f$ будемо позначати через $\mbox{supp}\,f$ . Також будемо говорити, що функцiя $f$ зосереджена на множинi $G$ , якщо $\mbox{supp}\,f\subseteq G$ .

У подальшому будемо користуватися такими позначеннями. Нехай функцiя $f$ представлена iнтегралом Фур’є

f(\boldsymbol{x})=\frac{1}{(2\pi)^{d/2}}\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}\tilde{f}(\boldsymbol{\lambda})e^{i(\boldsymbol{\lambda},\boldsymbol{x})}d\boldsymbol{\lambda}.

Тодi вiдрiзком iнтегралу Фур’є функцiї $f$ назвемо вираз

S_{\boldsymbol{\sigma}}(f)=\frac{1}{(2\pi)^{d/2}}\int\limits_{-\sigma_{1}}^{\sigma_{1}}\ldots\int\limits_{-\sigma_{d}}^{\sigma_{d}}\tilde{f}(\boldsymbol{\lambda})e^{i(\boldsymbol{\lambda},\boldsymbol{x})}d\boldsymbol{\lambda},

де $\tilde{f}(\boldsymbol{\lambda})$ — перетворення Фур’є функцiї $f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})$ .

Крiм того, для $S_{\boldsymbol{\sigma}}(f)$ можемо записати (див. [8])

S_{\boldsymbol{\sigma}}(f)=\frac{1}{\pi^{d}}\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}f(\boldsymbol{y})\prod\limits_{j=1}^{d}\frac{\sin{\sigma_{j}(x_{j}-y_{j})}}{x_{j}-y_{j}}d\boldsymbol{y}.

Таким чином $S_{\boldsymbol{\sigma}}(f)$ — цiла функцiя степеня $\boldsymbol{\sigma}$ .

Нехай $D_{\boldsymbol{a}^{s}}=D_{a_{1}^{s},\ldots,a_{d}^{s}}$ — паралелепiпед: $|\lambda_{j}|<a_{j}^{s}$ , $j=\overline{1,d}$ , $s\in\mathbb{N}\cup\{0\}$ , а ${\Gamma_{\boldsymbol{a}^{s}}=D_{\boldsymbol{a}^{s}}-D_{\boldsymbol{a}^{s-1}}}$ при $s\geqslant 1$ i $\Gamma_{\boldsymbol{a}^{0}}=D_{\boldsymbol{a}^{0}}$ . Покладемо

f_{\boldsymbol{a}^{s}}=S_{\boldsymbol{a}^{s}}(f)-S_{\boldsymbol{a}^{s-1}}(f)=\int\limits_{\Gamma_{\boldsymbol{a}^{s}}}\tilde{f}(\boldsymbol{\lambda})e^{i(\boldsymbol{\lambda},\boldsymbol{x})}d\boldsymbol{\lambda},s\geqslant 1,

f_{\boldsymbol{a}^{0}}=S_{\boldsymbol{a}^{0}}(f)=\int\limits_{\Gamma_{\boldsymbol{a}^{0}}}\tilde{f}(\boldsymbol{\lambda})e^{i(\boldsymbol{\lambda},\boldsymbol{x})}d\boldsymbol{\lambda}.

Представлення функцiї $f$ у виглядi

f=f_{\boldsymbol{a}^{0}}+\sum\limits_{s=1}^{\infty}f_{\boldsymbol{a}^{s}}=\sum\limits_{s=0}^{\infty}f_{\boldsymbol{a}^{s}}

будемо називати розшаруванням $f$ ( $\boldsymbol{a}$ -розшаруванням $f$ ). У випадку, коли $f\in L_{p}$ , ${p>2}$ , $S_{\boldsymbol{a}^{s}}(f)$ розумiють, взагалi кажучи, як результат дiї на $f$ деякого оператора, який в образах Фур’є зводиться до множення на характеристичну функцiю областi $D_{\boldsymbol{a}^{s}}$ (див. [8], (§3, гл.1)).

Далi для вектора $\boldsymbol{r}=(r_{1},\ldots,r_{d})$ , $r_{j}>0$ , $j=\overline{1,d}$ , введемо величину

g(\boldsymbol{r})=\Bigg(\frac{1}{d}\sum\limits_{j=1}^{d}\frac{1}{r_{j}}\Bigg)^{-1}.

(1)

Зауважимо, що при $r_{1}=r_{2}=\ldots=r_{d}=r$ маємо $g(\boldsymbol{r})=r$ .

Тодi анiзотропнi простори $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$ можна означити таким чином [3]:

B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})=\left\{f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})\colon\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}}<\infty\right\},

де

\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})}\asymp\left(\sum\limits_{s=0}^{\infty}b^{s\theta}\|f_{\boldsymbol{a}^{s}}\|_{p}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}<\infty,\ \ \mbox{\T2A\cyrp\T2A\cyrr\T2A\cyri}\ \ 1\leqslant\theta<\infty,

(2)

\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\infty}(\mathbb{R}^{d})}\asymp\sup\limits_{s\geqslant 0}b^{s}\|f_{\boldsymbol{a}^{s}}\|_{p}<\infty,

(3)

а $b=2^{g(\boldsymbol{r})}$ i $a_{j}=2^{g(\boldsymbol{r})/r_{j}}$ , $j=\overline{1,d}$ .

Далi, зберiгаючи тi самi позначення, будемо розглядати класи $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$ , тобто одиничнi кулi у просторах $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$ :

B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d}):=\left\{f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})\colon\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})}\leqslant 1\right\}.

Крiм цього, для спрощення записiв, замiсть $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$ та $H^{\boldsymbol{r}}_{p}(\mathbb{R}^{d})$ будемо використовувати позначення $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ та $H^{\boldsymbol{r}}_{p}$ .

Зазначимо, що при встановленнi результатiв важливим є те, що простори $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ зi зростанням значення параметра $\theta$ розширюються (див., наприклад, [9, с. 278]), тобто

B^{\boldsymbol{r}}_{p,1}\subset B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}\subset B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta^{\prime}}\subset B^{\boldsymbol{r}}_{p,\infty}=H^{\boldsymbol{r}}_{p},\ \ \ 1\leqslant\theta<\theta^{\prime}\leqslant\infty.

(4)

2. Допомiжнi твердження та основний результат.

Важливе значення при доведеннi одержаного результату вiдiграє теорема встановлена О. В. Бєсовим [1] (теорема 2.1), яку сформулюємо у такiй формi.

Теорема А. Нехай $1\leqslant p\leqslant p^{\prime}\leqslant\infty$ , $\theta^{\prime}\geqslant\theta$ ,

\kappa=1-\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{p^{\prime}}\right)\sum\limits_{j=1}^{d}\frac{1}{r_{j}}>0.

Тодi, якщо $f\in B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ , то $f\in B^{\boldsymbol{\rho}}_{p^{\prime},\theta^{\prime}}$ , де $\rho_{j}=r_{j}\kappa$ , $j=\overline{1,d}$ , i при цьому має мiсце нерiвнiсть

\|f\|_{B^{\boldsymbol{\rho}}_{p^{\prime},\theta^{\prime}}}\leqslant C\|f\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}},

де $C$ — деяка константа, яка не залежить вiд $f$ .

Наведемо ще одне твердження для цiлих функцiй експоненцiального типу, яке одержане С. М. Нiкольським [2], (див., також, [9, c. 150]).

Теорема Б. Якщо $1\leqslant p_{{}_{1}}\leqslant p_{{}_{2}}\leqslant\infty$ , то для цiлої функцiї експоненцiального типу $g=g_{\boldsymbol{\nu}}\in L_{p_{1}}(\mathbb{R}^{d})$ має мiсце ‘‘нерiвнiсть рiзних метрик’’

\|g_{\boldsymbol{\nu}}\|_{L_{p_{{}_{2}}}(\mathbb{R}^{d})}\leqslant 2^{d}\left(\prod\limits_{j=1}^{d}\nu_{k}\right)^{\frac{1}{p_{{}_{1}}}-\frac{1}{p_{{}_{2}}}}\|g_{\boldsymbol{\nu}}\|_{L_{p_{{}_{1}}}(\mathbb{R}^{d})}.

(5)

Далi для функцiї $f\in L_{\infty}(\mathbb{R}^{d})$ розглянемо величину

\mathcal{E}_{D_{\boldsymbol{a}^{n}}}(f)_{\infty}=\|f-S_{\boldsymbol{a}^{n-1}}(f)\|_{\infty},\ \ n\in\mathbb{N},

(6)

яка називається наближенням функцiї $f$ її $\boldsymbol{a}^{n}$ -вiдрiзками iнтеграла Фур’є.

Вiдповiдно для функцiонального класу $F\subset L_{{\infty}}(\mathbb{R}^{d})$ покладемо

\mathcal{E}_{D_{\boldsymbol{a}^{n}}}(F)_{\infty}=\sup\limits_{f\in F}\mathcal{E}_{D_{\boldsymbol{a}^{n}}}(f)_{\infty}.

(7)

Справедливе таке твердження.

Теорема. Нехай $1<p<\infty$ , $1\leqslant\theta\leqslant\infty$ . Тодi для $g(\boldsymbol{r})>\frac{d}{p}$ має мiсце порядкове спiввiдношення

{\mathcal{E}}_{D_{\boldsymbol{a}^{n}}}(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta})_{\infty}\asymp 2^{-n\left(g(\boldsymbol{r})-\frac{d}{p}\right)},

(8)

де $a_{j}=2^{g(\boldsymbol{r})/r_{j}}$ , $j=\overline{1,d}$ .

Зауважимо, що виконання умови $g(\boldsymbol{r})>\frac{d}{p}$ , згiдно з теоремою А, забезпечує належнiсть функцiй $f\in B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}$ до простору $L_{\infty}(\mathbb{R}^{d})$ .

Доведення. Спочатку отримаємо в (8) оцiнку зверху. Оскiльки (див. (4)) ${B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}\subset B^{\boldsymbol{r}}_{p,\infty}}=H^{\boldsymbol{r}}_{p}$ , $1\leqslant\theta<\infty$ , то шукану оцiнку достатньо отримати для величини $\mathcal{E}_{D_{\boldsymbol{a}^{n}}}(H_{p}^{\boldsymbol{r}})_{\infty}$ .

Згiдно з (3) для $f\in H^{\boldsymbol{r}}_{p}$ маємо ${\|f_{\boldsymbol{a}^{s}}\|_{p}\ll 2^{-sg(\boldsymbol{r})}}$ . Тому, скориставшись нерiвнiстю Мiнковського, нерiвнiстю (5), врахувавши, що $a_{j}=2^{g(\boldsymbol{r})/r_{j}}$ та беручи до уваги (1), отримаємо

{\mathcal{E}}_{D_{\boldsymbol{a}^{n}}}(f)_{\infty}=\|f-S_{\boldsymbol{a}^{n-1}}(f)\|_{\infty}=\Big\|\sum\limits_{s=0}^{\infty}f_{\boldsymbol{a}^{s}}-S_{\boldsymbol{a}^{n-1}}(f)\Big\|_{\infty}=

=\Big\|\sum\limits_{s=n}^{\infty}f_{\boldsymbol{a}^{s}}\Big\|_{\infty}\leqslant\sum\limits_{s=n}^{\infty}\|f_{\boldsymbol{a}^{s}}\|_{\infty}\leqslant\sum\limits_{s=n}^{\infty}2^{d}\left(\prod\limits^{d}_{j=1}a^{s}_{j}\right)^{\frac{1}{p}}\|f_{\boldsymbol{a}^{s}}\|_{p}\ll

\ll\sum\limits_{s=n}^{\infty}2^{\frac{sd}{p}}\|f_{\boldsymbol{a}^{s}}\|_{p}\ll\sum\limits_{s=n}^{\infty}2^{\frac{sd}{p}}2^{-sg(\boldsymbol{r})}=\sum\limits_{s=n}^{\infty}2^{-s\left(g(\boldsymbol{r})-\frac{d}{p}\right)}\ll 2^{-n\left(g(\boldsymbol{r})-\frac{d}{p}\right)}.

Оцiнку зверху для величини $\mathcal{E}_{D_{\boldsymbol{a}^{n}}}(H_{p}^{\boldsymbol{r}})_{\infty}$ встановлено.

Отримаємо тепер в (8) оцiнку знизу. Оскiльки ${B^{\boldsymbol{r}}_{p,1}\subset B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}}$ , $1<\theta\leqslant\infty$ , то шукану оцiнку достатньо отримати для величини $\mathcal{E}_{D_{\boldsymbol{a}^{n}}}(B^{\boldsymbol{r}}_{p,1})_{\infty}$ . Iншими словами достатньо оцiнити знизу величину ${\|f-S_{\boldsymbol{a}^{n-1}}(f)\|_{\infty}}$ для деякої функцiї $f\in B^{\boldsymbol{r}}_{p,1}$ .

З цiєю метою розглянемо функцiю (див. [10])

g_{1}(\boldsymbol{x})=C_{1}2^{-n\left(g(\boldsymbol{r})+\frac{d}{p^{\prime}}\right)}F_{\boldsymbol{n}}(\boldsymbol{x}),

де $\boldsymbol{n}=(n,\ldots,n)\in\mathbb{N}^{d}$ , $1/p+1/p^{\prime}=1$ , $C_{1}>0$ i

F_{\boldsymbol{n}}(\boldsymbol{x})=\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{n}x_{j}}}{x_{j}}-\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{n-1}x_{j}}}{x_{j}}

та

F_{0}(\boldsymbol{x})=\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{x_{j}}}{x_{j}}.

Для перетворення Фур’є функцiї $F_{\boldsymbol{n}}(\boldsymbol{x})$ справедливе спiввiдношення (див., наприклад, [11])

\mathfrak{F}F_{\boldsymbol{n}}(\boldsymbol{x})=\chi_{\boldsymbol{n}}(\boldsymbol{\lambda})=\prod\limits_{j=1}^{d}\chi_{n}(\lambda_{j}),

де

\chi_{n}(\lambda_{j})=\begin{cases}1,&a_{j}^{n-1}<|\lambda_{j}|<a_{j}^{n},\\ \frac{1}{2},&|\lambda_{j}|=a_{j}^{n-1}\ \mbox{\T2A\cyra\T2A\cyrb\T2A\cyro}\ |\lambda_{j}|=a_{j}^{n},\\ 0&\mbox{--- \T2A\cyrv \T2A\cyrii\T2A\cyrn\T2A\cyrsh\T2A\cyri\T2A\cyrh \T2A\cyrv\T2A\cyri\T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrd\T2A\cyrk\T2A\cyra\T2A\cyrh},\end{cases}

\chi_{0}(x_{j})=\begin{cases}1,&|\lambda_{j}|<1;\\ \frac{1}{2},&|\lambda_{j}|=1;\\ 0,&|\lambda_{j}|>1.\end{cases}

Вiдповiдно для оберненого перетворення будемо мати

\mathfrak{F}^{-1}\chi_{\boldsymbol{n}}(\boldsymbol{\lambda})=F_{\boldsymbol{n}}(\boldsymbol{x}).

Зазначимо, що $F_{\boldsymbol{n}}(\boldsymbol{x})$ — цiла функцiя з $L_{p}(\mathbb{R}^{d})$ , носiй перетворення Фур’є якої зосереджений в $\Gamma_{\boldsymbol{a}^{\boldsymbol{n}}}$ i крiм цього

\|F_{\boldsymbol{n}}\|_{p}\asymp 2^{\frac{dn}{p^{\prime}}},\ 1<p<\infty.

(9)

В [10] показано, що з деякою константою $C_{1}>0$ функцiя $g_{1}$ належить класу $B^{\boldsymbol{r}}_{p,1}(\mathbb{R}^{d})$ , а саме, згiдно з (2) та (9), маємо

\|g_{1}\|_{B^{\boldsymbol{r}}_{p,1}}\asymp\sum\limits_{s}2^{sg(\boldsymbol{r})}\|f_{\boldsymbol{a}^{s}}(g_{1})\|_{p}\asymp

\asymp\sum\limits_{s}2^{sg(\boldsymbol{r})}2^{-n\left(g(\boldsymbol{r})+\frac{d}{p^{\prime}}\right)}\|F_{\boldsymbol{n}}\|_{p}\ll 2^{-n\left(g(\boldsymbol{r})+\frac{d}{p^{\prime}}\right)}2^{ng(\boldsymbol{r})}2^{\frac{dn}{p^{\prime}}}=1.

Перш нiж перейти до встановлення оцiнки знизу в (8), одержимо порядок величини

\|F_{\boldsymbol{n}}\|_{\infty}=\bigg\|\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{n}x_{j}}}{x_{j}}-\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{n-1}x_{j}}}{x_{j}}\bigg\|_{\infty}.

(10)

Для оцiнки зверху будемо мати

\|F_{\boldsymbol{n}}\|_{\infty}=\bigg\|\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{n}x_{j}}}{x_{j}}-\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{n-1}x_{j}}}{x_{j}}\bigg\|_{\infty}\leqslant

\leqslant\bigg\|\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{n}x_{j}}}{x_{j}}\bigg\|_{\infty}+\bigg\|\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{n-1}x_{j}}}{x_{j}}\bigg\|_{\infty}=

=\sup\limits_{\boldsymbol{x}\in\mathbb{R}^{d}}\Big|\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{n}x_{j}}}{x_{j}}\Big|+\sup\limits_{\boldsymbol{x}\in\mathbb{R}^{d}}\Big|\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{n-1}x_{j}}}{x_{j}}\Big|=

=\left(\frac{2}{\pi}\right)^{\frac{d}{2}}\prod\limits_{j=1}^{d}\sup\limits_{x_{j}\in\mathbb{R}}\Big|\frac{\sin{a_{j}^{n}x_{j}}}{x_{j}}\Big|+\left(\frac{2}{\pi}\right)^{\frac{d}{2}}\prod\limits_{j=1}^{d}\sup\limits_{x_{j}\in\mathbb{R}}\Big|\frac{\sin{a_{j}^{n-1}x_{j}}}{x_{j}}\Big|\ll

\ll\left(\prod\limits_{j=1}^{d}a_{j}^{n}+\prod\limits_{j=1}^{d}a_{j}^{n-1}\right)=\left(\prod\limits_{j=1}^{d}2^{ng(\boldsymbol{r})/r_{j}}+\prod\limits_{j=1}^{d}2^{(n-1)g(\boldsymbol{r})/r_{j}}\right)=

=\left(2^{dn}+2^{d(n-1)}\right)\ll 2^{dn}.

(11)

Оцiнюючи $\|F_{\boldsymbol{n}}\|_{\infty}$ знизу, одержимо

\|F_{\boldsymbol{n}}\|_{\infty}=\bigg\|\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{n}x_{j}}}{x_{j}}-\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{n-1}x_{j}}}{x_{j}}\bigg\|_{\infty}\geqslant

\geqslant\bigg|\Big\|\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{n}x_{j}}}{x_{j}}\Big\|_{\infty}-\Big\|\prod\limits_{j=1}^{d}\sqrt{\frac{2}{\pi}}\ \frac{\sin{a_{j}^{n-1}x_{j}}}{x_{j}}\Big\|_{\infty}\bigg|\gg

\gg\left|\prod\limits_{j=1}^{d}a_{j}^{n}-\prod\limits_{j=1}^{d}a_{j}^{n-1}\right|\gg(2^{dn}-2^{d(n-1)})\gg 2^{dn}.

(12)

Спiвставивши (11) i (12), можемо записати порядкове спiввiдношення

\|F_{\boldsymbol{n}}\|_{\infty}\asymp 2^{dn}.

(13)

Оскiльки, для функцiї $g_{1}$ має мiсце спiввiдношення $S_{\boldsymbol{a}^{n-1}}(g_{1})=0$ , то скориставшись (13) приходимо до шуканої оцiнки знизу

\mathcal{E}_{D_{\boldsymbol{a}^{n}}}(B^{\boldsymbol{r}}_{p,1})_{\infty}\geqslant\mathcal{E}_{D_{\boldsymbol{a}^{n}}}(g_{1})_{\infty}=\|g_{1}-S_{\boldsymbol{a}^{n-1}}(g_{1})\|_{\infty}=\|g_{1}\|_{\infty}\gg

\gg 2^{-n\left(g(\boldsymbol{r})+\frac{d}{p^{\prime}}\right)}\|F_{\boldsymbol{n}}\|_{\infty}\gg 2^{-n\left(g(\boldsymbol{r})+\frac{d}{p^{\prime}}\right)}2^{dn}=2^{-n\left(g(\boldsymbol{r})-\frac{d}{p}\right)}.

Оцiнку знизу в (8) встановлено. Теорему доведено.

На завершення роботи зробимо деякi коментарi.

Точнi за порядком значення величини $\mathcal{E}_{D_{\boldsymbol{a}^{n}}}(B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta})_{q}$ , $1<p\leqslant q<\infty$ встановлено в [10].

У випадку $r_{1}=\ldots=r_{d}=r$ , тобто для iзотропних класiв Нiкольського–Бєсова $B^{r}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$ , оцiнку (8) встановлено у роботi [7]. В одновимiрному випадку $(d=1)$ анiзотропнi класи Нiкольського–Бєсова збiгаються з класами Нiкольського–Бєсова мiшаної гладкостi, якi дослiджувалися у роботах [11], [12].

Зазначимо також, що деякi апроксимативнi характеристик iзотропних та анiзотропних класiв Нiкольського–Бєсова перiодичних функцiй багатьох змiнних дослiджувалися, зокрема, у роботах [13] – [17].

Лiтература

[1] Бесов О. В. Исследование одного семейства функциональных пространств в связи с теоремами вложения и продолжения // Тр. Мат. ин-та АН СССР. — 1961. — 60. — C. 42 – 81.
[2] Никольский С. М. Неравенства для целых функций конечной степени и их применение в теории дифференцируемых функций многих переменных // Тр. Мат. ин-та АН СССР. — 1951. — 38. — C. 244 – 278.
[3] Лизоркин П. И. Обобщенные гельдеровы пространства $B^{(r)}_{p,\theta}$ и их соотношения с пространствами Соболева $L^{(r)}_{p}$ // Сиб. мат. журн. — 1968. — 9, № 5. — C. 1127 – 1152.
[4] Jiang Yanjie, Liu Yongping. Average Widths and Optimal Recovery of Multivariate Besov Classes in $L_{p}(\mathbb{R}^{d})$ // J. of Approx. Theory. — 2000. — 102. — P. 155 – 170.
[5] Jiang Yanjie. Optimal recovery of anisotropic Besov–Wiener classes // Anal. Math. — 2002. — 28. — P. 77 – 88.
[6] Янченко С. Я. Наближення функцiй з класiв Бєсова цiлими функцiями у просторi $L_{q}(\mathbb{R}^{d})$ // Теорiя наближення функцiй та сумiжнi питання: Зб. праць Iн-ту математики НАН України. — 2010. — 7, № 1. — С. 380 – 391.
[7] Янченко С. Я. Наближення функцiй з iзотропних класiв Нiкольського–Бєсова у рiвномiрнiй та iнтегральнiй метриках // Укр. мат. журн. — 2015. — 67, № 10. — С. 1423 – 1433.
[8] Лизоркин П. И. Обобщенное лиувиллевское дифференцирование и метод мультипликаторов в теории вложений классов дифференцируемых функций // Тр. Мат. ин-та АН СССР. — 1969. — 105. — C. 89 – 167.
[9] Никольский С. М. Приближение функций многих переменных и теоремы вложения. — М.: Наука, 1969. — 480 c.
[10] Yanchenko S. Ya. The best approximation of functions from anisotropic Nikol’skii-Besov classes defined in $\mathbb{R}^{d}$ // Arxiv preprint, arXiv:1703.10699v1, 2017, 11 рр.
[11] Wang Heping, Sun Yongsheng. Approximation of multivariate functions with a certain mixed smoothness by entire functions // Northeast. Math. J. — 1995. — 11, № 4. — P. 454 – 466.
[12] Янченко С. Я. Наближення класiв $S^{r}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ функцiй багатьох змiнних цiлими функцiями спецiального вигляду // Укр. мат. журн. — 2010. — 62, №8. — С. 1124 – 1138.
[13] Романюк А. С. Аппроксимативные характеристики изотропных классов периодических функций многих переменных // Укр. мат. журн. — 2009. — 61, № 4. — С. 513 – 523.
[14] Романюк А. С., Романюк В. С. Тригонометрические и ортопроекционные поперечники классов периодических функций многих переменных // Укр. мат. журн. — 2009. — 61, № 10. — С. 1348 – 1366.
[15] Gensun Fang, Fred J. Hickernell, Huan Li. Approximation on anisotropic Besov classes with mixed norms by standard information // J. of Complexity. — 2005. — 21, — P. 294 – 313.
[16] Миронюк В. В. Тригонометричнi наближення та колмогорiвськi поперечники анiзотропних класiв Бєсова перiодичних функцiй багатьох змiнних // Укр. мат. журн. — 2014. — 66, № 8. — С. 1117 – 1132.
[17] Миронюк В. В. Поперечники анiзотропних класiв Бєсова перiодичних функцiй багатьох змiнних // Укр. мат. журн. — 2016. — 68, № 8. — С. 1080 – 1091.

Contact information: Department of the Theory of Functions, Institute of Mathematics of National Academy of Sciences of Ukraine, 3, Tereshenkivska st., 01004, Kyiv, Ukraine.

E-mail: Yan.Sergiy@gmail.com

Анотацiя

We obtained exact order estimates of the deviation of functions from anisotropic Nikol’skii–Besov classes $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$ from their sections of the Fourier integral. The error of the approximation is estimated in the metric of Lebesgue space $L_{\infty}(\mathbb{R}^{d})$ .

Одержано точнi за порядком оцiнки вiдхилення функцiй з анiзотропних класiв Нiкольського–Бєсова $B^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}(\mathbb{R}^{d})$ вiд їх вiдрiзкiв iнтеграла Фур’є. Похибка наближення вимiрюється у метрицi простору $L_{\infty}(\mathbb{R}^{d})$ .