Недавно В. А. Михайлець другий автор ц статт [12, 13, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 8] побудували теорю розв’язност загальних елптичних систем на гладких многовидах елптичних крайових задач у класах гльбертових просторв Хермандера, як отримуються нтерполяцю з функцональним параметром пар гльбертових просторв Соболва. Показником регулярност для цих просторв служать радальн функц, правильно змнн на нескнченност за Караматою [21] (див. монограф [22, 23]). За допомогою методу нтерполяц з функцональним параметром гльбертових просторв вдалося перенести основн результати “соболвсько” теор елптичних рвнянь задач на зазначен простори Хермандера. Ц результати були доповнен в [24, 25, 26, 27, 28, 29, 30] для бльш широких класв гльбертових просторв Хермандера. Вдмтимо, що згаданий метод нтерполяц виявився плдним в теор параболчних початково-крайових задач [31, 32].

У побудованй теор розглянуто виключно елптичн задач, у яких порядки крайових умов менш, нж порядок елптичного рвняння. Мета дано статт — доповнити цю теорю результатами про характер розв’язност властивост розв’язкв елптичних задач, у яких порядок принаймн одн з крайових умов бльший або рвний за порядок елптичного рвняння. Ц задач будемо дослджувати у клас гльбертових просторв Хермандера, показником регулярност для яких служить довльна радальна функця, RO-змнна на нескнченност за Авакумовичем [33] (див. монографю [22]). Цей клас був видлений в [34, 35] названий розширеною соболвською шкалою. Вн мстить уточнену соболвську шкалу та складаться з усх гльбертових просторв, нтерполяцйних вдносно пар гльбертових просторв Соболва.

Робота складаться з 7 пунктв. Пункт 1 вступом. У п. 2 сформульовано елптичну крайову задачу, яка дослджуться, розглянуто формально спряжену до не задачу вдносно спецально формули Грна. У п. 3 наведено означення функцональних просторв Хермандера, як утворюють розширену соболвську шкалу. Пункт 4 мстить основн результати роботи про властивост дослджувано задач в просторах Хермандера. У п. 5, як застосування основних результатв, отримано достатн умови неперервност узагальнених похдних розв’язкв дослджувано задач, зокрема, умови класичност узагальненого розв’язку. Пункт 6 присвячений нтерполяц з функцональним параметром пар гльбертових просторв та застосуванням до розширено соболвсько шкали. Результати роботи доведено у заключному п. 7.

2. Постановка задач. Нехай $\Omega$ — довльна обмежена область у евклдовому простор $\mathbb{R}^{n}$, де $n\geq 2$. Припускамо, що межа $\Gamma$ ц област нескнченно гладким компактним многовидом вимрност $n-1$, причому $C^{\infty}$-структура на $\Gamma$ ндукована простором $\mathbb{R}^{n}$.

В област $\Omega$ розглянемо таку крайову задачу:

Тут

лнйним диференцальним оператором на $\overline{\Omega}:=\Omega\cup\Gamma$ довльного парного порядку $2q\geq\penalty 2$, а кожне

крайовим лнйним диференцальним оператором на $\Gamma$ довльного порядку $m_{j}\geq 0$. Ус коефцнти $a_{\mu}(x)$ $b_{j,\mu}(x)$ цих диференцальних операторв нескнченно гладкими комплекснозначними функцями на $\overline{\Omega}$ $\Gamma$ вдповдно. Взагал, у робот функц та розподли припускаються комплекснозначними тому ус розглянут функцональн простори вважаються комплексними.

У наведених формулах дал використано так стандартн позначення: $\mu:=(\mu_{1},\ldots,\mu_{n})$ — мультиндекс з невд’мними цлими компонентами, $|\mu|:=\mu_{1}+\cdots+\mu_{n}$, $D^{\mu}:=D_{1}^{\mu_{1}}\ldots D_{n}^{\mu_{n}}$, де $D_{k}:=i\partial/\partial x_{k}$ для кожного номера $k\in\{1,...,n\}$, $i$ — уявна одиниця, а $x=(x_{1},\ldots,x_{n})$ — довльна точка простору $\mathbb{R}^{n}$. Також покладемо $D_{\nu}:=i\partial/\partial\nu$, де $\nu(x)$ — орт внутршньо нормал до меж $\Gamma$ у точц $x\in\Gamma$.

У робот припускамо, що крайова задача (1), (2) елптичною в област $\Omega$, тобто диференцальний оператор $A$ правильно елптичним на $\overline{\Omega}$, а набр $B:=(B_{1},\ldots,B_{q})$ крайових диференцальних операторв задовольня умову Лопатинського щодо $A$ на $\Gamma$ (див., наприклад, огляд [1, п. 1.2] або довдник [2, розд. III, § 6, пп. 1, 2]).

Приклад 1. Розглянемо крайову задачу, яка складаться з диференцального рвняння (1), де диференцальний оператор $A$ правильно елптичний на $\overline{\Omega}$, крайових умов

Тут цле число $k\geq 0$, а $\zeta:\Gamma\to\mathbb{R}^{n}$ нескнченно гладким полем векторв $\zeta(x)$, недотичних до $\Gamma$ у точц $x\in\Gamma$. Безпосередньо перевряться, що ця крайова задача елптичною в област $\Omega$. Якщо $0\leq k\leq q$, то вона регулярною елптичною (див., наприклад, [5, п. 5.2.1, зауваження 4]). Важливий окремий випадок ц задач отримумо, поклавши $A:=\Delta^{q}$, де $\Delta$ — оператор Лапласа, та $\zeta(x):=\nu(x)$ для усх $x\in\Gamma$.

Надал припускамо, що

Пов’яжемо з задачею (1), (2) лнйне вдображення

Мета роботи — дослдити властивост продовження за неперервнстю цього вдображення у пдходящих парах функцональних просторв Хермандера.

Для опису област значень цього продовження нам потрбна така спецальна формула Грна [36, формула (4.1.10)]:

де $u,v\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$, $w_{1},\ldots,w_{m-2q+1},h_{1},\ldots,h_{q}\in C^{\infty}(\Gamma)$ та через $(\cdot,\cdot)_{\Omega}$ $(\cdot,\cdot)_{\Gamma}$ позначено вдповдно скалярн добутки у гльбертових просторах $L_{2}(\Omega)$ $L_{2}(\Gamma)$ функцй квадратично нтегровних на $\Omega$ $\Gamma$ вдносно мр Лебега. Тут $A^{+}$ — диференцальний оператор, формально спряжений до $A$, тобто

Окрм того, ус $R_{j,k}^{+}$ $Q_{j,k}^{+}$ дотичними диференцальними операторами, формально спряженими вдповдно до $R_{j,k}$ $Q_{j,k}$ вдносно $(\cdot,\cdot)_{\Gamma}$, а дотичн лнйн диференцальн оператори $R_{j,k}:=R_{j,k}(x,D_{\tau})$ $Q_{j,k}:=Q_{j,k}(x,D_{\tau})$ узят з зображення крайових диференцальних операторв $D_{\nu}^{j-1}A$ $B_{j}$ у вигляд

Вдмтимо, що $\mathrm{ord}\,R_{j,k}\leq 2q+j-k$ $\mathrm{ord}\,Q_{j,k}\leq m_{j}-k+1$, причому, звсно, $R_{j,k}=0$ при $k\geq 2q+j+1$ $Q_{j,k}=0$ при $k\geq m_{j}+2$. Нарешт, кожне $K_{k}:=K_{k}(x,D)$ — деякий крайовий лнйний диференцальний оператор на $\Gamma$ порядку $\mathrm{ord}\,K_{k}\leq 2q-k$ з коефцнтами класу $C^{\infty}(\overline{\Omega})$.

Спецальна формула Грна приводить до тако крайово задач в област $\Omega$:

Ця задача мстить, окрм невдомо функц $v$ на $\Omega$, ще $m-q+1$ додаткових невдомих функцй $w_{1},\ldots,w_{m-2q+1},h_{1},\ldots,h_{q}$ на меж $\Gamma$. Задачу (4), (5) називають формально спряженою до задач (1), (2) вдносно розглянуто спецально формули Грна. Вдомо [36, теорема 4.1.1], що крайова задача (1), (2) елптична тод тльки тод, коли формально спряжена задача (4), (5) елптична як крайова задача з додатковими невдомими функцями на меж област.

Приклад 2. Запишемо спецальну формулу Грна для елптично крайово задач

задано в круз $\Omega:=\{(x_{1},x_{2})\in\mathbb{R}^{2}:x_{1}^{2}+x_{2}^{2}<1\}$. Вдмтимо, що $\Delta u=\partial_{\nu}^{2}u-\partial_{\nu}u+\partial_{\varphi}^{2}u$ на $\Gamma$; тут $\partial_{\nu}:=\partial/\partial\nu=-\partial/\partial\varrho$ $\partial_{\varphi}:=\partial/\partial\varphi$, а $(\varrho,\varphi)$ — полярн координати. Застосувавши другу класичну формулу Грна для оператора Лапласа, отримамо, що

для довльних функцй $u,v\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ $w,h\in C^{\infty}(\Gamma)$. Отже, спецальна формула Грна для крайово задач (6) набира вигляду

Тому крайова задача

формально спряженою до задач (6) вдносно ц формули Грна. Отримана формально спряжена задача мстить дв додатков невдом функц $w$ $h$ на $\Gamma$.

3. Простори Хермандера розширена соболвська шкала. Елптичну крайову задачу (1), (2) будемо дослджувати у пдходящих парах гльбертових просторв Хермандера [3, п. 2.2], як утворюють розширену соболвську шкалу, введену в [34, 35]. Нагадамо означення цих просторв деяк х властивост, потрбн у подальшому.

Для просторв Хермандера, як використовуються у робот, показником регулярност розподлв служить функцональний параметр $\alpha\in\mathrm{RO}$. За означенням, клас $\mathrm{RO}$ складаться з усх вимрних за Борелем функцй $\alpha:\penalty[1,\infty)\rightarrow(0,\infty)$, для яких снують числа $b>1$ $c\geq 1$ так, що $c^{-1}\leq\alpha(\lambda t)/\alpha(t)\leq c$ для довльних $t\geq 1$ $\lambda\in[1,b]$ (стал $b$ $c$ можуть залежати вд $\alpha$). Так функц називають RO-змнними на нескнченност. Клас RO введений В. Г. Авакумовичем [33] у 1936 р. достатньо повно вивчений (див., наприклад, монограф [22, додаток 1] [23, пп. 2.0 – 2.2]).

Цей клас допуска простий опис, а саме:

де дйсн функц $\beta$ $\gamma$ вимрн за Борелем обмежен на пвос $[1,\infty)$ (див., наприклад, [22, додаток 1, теорема 1]).

Для нас важлива така властивсть класу $\mathrm{RO}$: для кожно функц $\alpha\in\mathrm{RO}$ снують числа $s_{0},s_{1}\in\mathbb{R}$, $s_{0}\leq s_{1}$, $c_{0},c_{1}>0$ так, що

(див. [22, додаток 1, теорема 2]). Покладемо

Числа $\sigma_{0}(\alpha)$ $\sigma_{1}(\alpha)$ вдповдно нижнм верхнм ндексами Матушевсько [37] функц $\alpha\in\mathrm{RO}$ (див. також монографю [23, п. 2.1.2]). Звсно, $-\infty<\sigma_{0}(\alpha)\leq\sigma_{1}(\alpha)<\infty$.

Наведемо деяк характерн приклади функцй, RO-змнних на нескнченност.

Приклад 3. Розглянемо неперервну функцю $\alpha:[1,\infty)\rightarrow(0,\infty)$ таку, що

Тут довльно вибрано цле число $k\geq 1$ дйсн числа $s,r_{1},\ldots,r_{k}$. Функця $\alpha$ належить до класу $\mathrm{RO}$ для не $\sigma_{0}(\alpha)=\sigma_{1}(\alpha)=s$.

Взагал, до класу $\mathrm{RO}$ належить будь-яка вимрна функця $\alpha:[1,\infty)\rightarrow(0,\infty)$, яка обмежена вдокремлена вд нуля на кожному компакт правильно змнною на нескнченност за Й. Караматою [21]. Остання властивсть значить, що $\alpha(\lambda t)/\alpha(t)\to\lambda^{s}$ при $t\to\infty$ для деякого $s\in\mathbb{R}$. ндекси Матушевсько тако функц дорвнюють числу $s$, яке називають порядком змнення функц на нескнченност. Правильно змнн функц широко застосовуються у математиц (див. монограф [22, 23]).

Приклад 4. Нехай $\theta\in\mathbb{R}$, $\delta>0$ $r\in(0,1]$. Покладемо

Тод $\alpha\in\mathrm{RO}$, причому $\sigma_{0}(\alpha)=\theta-\delta$ $\sigma_{1}(\alpha)=\theta+\delta$ [38, приклад 6].

Нехай $\alpha\in\mathrm{RO}$. Дамо означення простору Хермандера $H^{\alpha}$ спочатку на $\mathbb{R}^{n}$, де цле $n\geq 1$, а потм на $\Omega$ $\Gamma$. Цей простр складаться з розподлв (узагальнених функцй), як нам зручно трактувати як антилнйн функцонали на вдповдному простор основних функцй.

За означенням, лнйний простр $H^{\alpha}(\mathbb{R}^{n})$ складаться з усх повльно зростаючих на $\mathbb{R}^{n}$ розподлв $w$ таких, що х перетворення Фур’ $\widehat{w}$ локально нтегровне за Лебегом на $\mathbb{R}^{n}$ задовольня умов

де $\langle\xi\rangle:=(1+|\xi|^{2})^{1/2}$ згладженим модулем вектора $\xi\in\mathbb{R}^{n}$. Цей простр надлений скалярним добутком

вдповдною нормою

та гльбертовим сепарабельним вдносно ц норми.

Простр $H^{\alpha}(\mathbb{R}^{n})$ — гльбертв зотропний випадок просторв $\mathcal{B}_{p,k}$, введених дослджених Л. Хермандером в [3, п. 2.2] (див також його монографю [6, п. 10.1]). А саме, $H^{\alpha}(\mathbb{R}^{n})=\mathcal{B}_{p,k}$, якщо $p=2$ $k(\xi)=\alpha(\langle\xi\rangle)$ при $\xi\in\mathbb{R}^{n}$. Зауважимо, що у гльбертовому випадку $p=2$ простори Хермандера збгаються з просторами, введеними Л. Р. Волевичем Б. П. Панеяхом [39, § 2].

Якщо $\alpha(t)\equiv t^{s}$ для деякого $s\in\mathbb{R}$, то $H^{\alpha}(\mathbb{R}^{n})=:H^{(s)}(\mathbb{R}^{n})$ гльбертв простр Соболва порядку $s$. Взагал,

причому обидва вкладення неперервн й щльн.

Cлдуючи [35, 8], клас функцональних просторв $\{H^{\alpha}(\mathbb{R}^{n}):\alpha\in\mathrm{RO}\}$ називамо розширеною соболвською шкалою на $\mathbb{R}^{n}$. аналоги для $\Omega$ $\Gamma$ будуються стандартним чином (див. [40, с. 4] [34, с. 30]). Наведемо вдповдн означення; тепер $n\geq 2$.

За означенням, лнйний простр $H^{\alpha}(\Omega)$ складаться з звужень в область $\Omega$ всх розподлв $w\in H^{\alpha}(\mathbb{R}^{n})$ надлений нормою

де $v\in H^{\alpha}(\Omega)$. Простр $H^{\alpha}(\Omega)$ гльбертв сепарабельний вдносно ц норми, а множина $C^{\infty}(\overline{\Omega})$ щльна в ньому.

Лнйний простр $H^{\alpha}(\Gamma)$ складаться, коротко кажучи, з усх розподлв на $\Gamma$, як в локальних координатах дають елементи простору $H^{\alpha}(\mathbb{R}^{n-1})$. Дамо детальне означення. Довльно виберемо скнченний атлас з $C^{\infty}$-структури на многовид $\Gamma$, утворений локальними картами $\pi_{j}:\mathbb{R}^{n-1}\leftrightarrow\Gamma_{j}$, де $j=1,\ldots,\varkappa$. Тут вдкрит множини $\{\Gamma_{1},\ldots,\Gamma_{\varkappa}\}$ складають покриття многовиду $\Gamma$. Виберемо також функц $\chi_{j}\in C^{\infty}(\Gamma)$, де $j=1,\ldots,\varkappa$, як утворюють розбиття одиниц на $\Gamma$, що задовольня умову $\mathrm{supp}\,\chi_{j}\subset\Gamma_{j}$.

За означенням, лнйний простр $H^{\alpha}(\Gamma)$ складаться з усх розподлв $h$ на $\Gamma$ таких, що $(\chi_{j}h)\circ\pi_{j}\in H^{\alpha}(\mathbb{R}^{n-1})$ для усх $j\in\{1,\ldots,\varkappa\}$. Тут $(\chi_{j}h)\circ\pi_{j}$ представленням розподлу $h$ у локальнй карт $\pi_{j}$. Простр $H^{\alpha}(\Gamma)$ надлений нормою

Вн гльбертв сепарабельний вдносно ц норми та з точнстю до екввалентност норм не залежить вд зробленого вибору атласу розбиття одиниц [34, с. 32]. Множина $C^{\infty}(\Gamma)$ щльна в $H^{\alpha}(\Gamma)$.

Щойно означен функцональн простори утворюють розширен соболвськ шкали $\{H^{\alpha}(\Omega):\alpha\in\mathrm{RO}\}$ $\{H^{\alpha}(\Gamma):\alpha\in\mathrm{RO}\}$ на $\Omega$ $\Gamma$ вдповдно. Вони мстять гльбертов шкали просторв Соболва: якщо $\alpha(t)\equiv t^{s}$ для деякого $s\in\mathbb{R}$, то $H^{\alpha}(\Omega)=:H^{(s)}(\Omega)$ $H^{\alpha}(\Gamma)=:H^{(s)}(\Gamma)$ гльбертовими просторами Соболва порядку $s$.

Вдмтимо таку властивсть цих шкал, яка виплива з [3, теореми 2.2.2, 2.2.3]. Нехай $\alpha,\eta\in\mathrm{RO}$ $\Lambda\in\{\Omega,\Gamma\}$. Функця $\alpha/\eta$ обмежена в окол нескнченност тод тльки тод, коли $H^{\eta}(\Lambda)\hookrightarrow H^{\alpha}(\Lambda)$. Це вкладення неперервне щльне. Воно компактне тод тльки тод, коли $\alpha(t)/\eta(t)\rightarrow 0$ при $t\rightarrow\infty$. Зокрема, виконуються властивсть (8), якщо у нй замнити $\mathbb{R}^{n}$ на $\Omega$ або $\Gamma$, при цьому вкладення будуть компактними щльними.

4. Основн результати. Сформулюмо наш результати про властивост елптично крайово задач (1), (2) у просторах Хермандера $H^{\alpha}$, розглянутих вище. Для них показник регулярност матиме вигляд $\alpha(t)\equiv\varphi(t)t^{s}$, де $\varphi\in\mathrm{RO}$ $s\in\mathbb{R}$. Для того, щоб не вказувати аргумент $t$ у показнику будемо використовувати функцональний параметр $\varrho(t):=t$ аргументу $t\geq 1$ й записувати $\alpha$ у вигляд $\varphi\varrho^{s}$. Якщо $\varphi\in\mathrm{RO}$, то, звсно, $\varphi\varrho^{s}\in\mathrm{RO}$ та $\sigma_{j}(\varphi\varrho^{s})=\sigma_{j}(\varphi)+s$ для кожного $j\in\{0,1\}$.

Позначимо через $N$ лнйний простр усх розв’язкв $u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ крайово задач (1), (2) у випадку, коли $f=0$ в $\Omega$ кожне $g_{j}=0$ на $\Gamma$. Позначимо також через $N_{\star}$ лнйний простр усх розв’язкв

формально спряжено крайово задач (4), (5) у випадку, коли $\omega=0$ в $\Omega$ кожне $\theta_{k}=0$ на $\Gamma$. Оскльки обидв задач елптичн в $\Omega$, то простори $N$ $N_{\star}$ скнченновимрн [36, наслдок 4.1.1].

Теорема 1. Нехай $\varphi\in\mathrm{RO}$ $\sigma_{0}(\varphi)>m+1/2$. Тод вдображення (3) продовжуться диним чином (за неперервнстю) до обмеженого оператора

Цей оператор нетерв. Його ядро дорвню $N$, а область значень складаться з усх векторв $(f,g_{1},\ldots,g_{q})\in\mathcal{H}^{\varphi\varrho^{-2q}}(\Omega,\Gamma)$ таких, що

ндекс оператора (9) дорвню $\dim N-\dim N_{\star}$ та не залежить вд $\varphi$.

Як ранше, у формул (10) через $(\cdot,\cdot)_{\Omega}$ $(\cdot,\cdot)_{\Gamma}$ позначено скалярн добутки у гльбертових просторах $L_{2}(\Omega)$ $L_{2}(\Gamma)$ вдповдно. Тут згдно з твердженням 4, поданим нижче у п. 6, для кожно функц $f\in H^{\varphi\varrho^{-2q}}(\Omega)$, де $\sigma_{0}(\varphi)>m+1/2$, коректно означен образи

вдносно крайового оператора $D_{\nu}^{j-1}$ порядку $j-1\leq m-2q$.

У зв’язку з теоремою 1 нагадамо, що лнйний обмежений оператор $T:E_{1}\rightarrow E_{2}$, де $E_{1}$ $E_{2}$ — банахов простори, називають нетеровим, якщо його ядро $\ker T$ коядро $E_{2}/T(E_{1})$ скнченновимрн. Якщо цей оператор нетерв, то його область значень замкнена в простор $E_{2}$ (див., наприклад, [41, Лемма 19.1.1]) для нього означений скнченний ндекс

Зокрема, для елптично крайово задач з прикладу 2 безпосередньо перевряться, що $\dim N=\dim N_{\star}=3$ тому ндекс оператора (9) дорвню нулю.

Вдмтимо, що умову $\sigma_{0}(\varphi)>m+1/2$ у теорем 1 не можна вдкинути чи послабити. Зокрема, якщо $\varphi(t)\equiv t^{s}$ для деяких дйсного $s\leq m_{j}+1/2$ цлого $j\in\{1,\ldots,q\}$, то вдображення $u\mapsto B_{j}u$, де $u\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$, не можна продовжити до неперервного лнйного оператора, що д з простору Соболва $H^{(s)}(\Omega)$ у лнйний топологчний простр $\mathcal{D}^{\prime}(\Gamma)$ усх розподлв на $\Gamma$ (див., наприклад, [8, Зауваження 3.5]).

У випадку, коли $N=\{0\}$ $N_{\star}=\{0\}$, оператор (9) здйсню зоморфзм мж просторами $H^{\varphi}(\Omega)$ $\mathcal{H}^{\varphi\varrho^{-2q}}(\Omega,\Gamma)$. Це виплива з теореми 1 теореми Банаха про обернений оператор. У загальнй ситуац оператор (9) породжу зоморфзм мж деякими х пдпросторами скнченно ковимрност. Ц пдпростори проектори на них зручно будувати у такий спосб.

Розглянемо розклад простору $H^{\varphi}(\Omega)$, де $\sigma_{0}(\varphi)>0$, у пряму суму пдпросторв

Ця рвнсть правильна, оскльки вона звуженням розкладу простору $L_{2}(\Omega)$ в ортогональну суму пдпростору $N$ його доповнення. Стосовно розкладу простору $\mathcal{H}^{\varphi\varrho^{-2q}}(\Omega,\Gamma)$ скористамося таким результатом.

Лема 1. сну скнченновимрний простр $G\subset C^{\infty}(\overline{\Omega})\times(C^{\infty}(\Gamma))^{q}$ такий, що для кожного $\varphi\in\mathrm{RO}$ з $\sigma_{0}(\varphi)>m+1/2$ правильний розклад простору $\mathcal{H}^{\varphi\varrho^{-2q}}(\Omega,\Gamma)$ у пряму суму пдпросторв

при цьому $\dim G=\dim N_{\star}$.

Позначимо через $P$ $Q$ кос проектори вдповдно просторв $H^{\varphi}(\Omega)$ $\mathcal{H}^{\varphi\varrho^{-2q}}(\Omega,\Gamma)$ на друг доданки в сумах (11) (12) паралельно першим доданкам. Звсно, ц проектори не залежать вд $\varphi$.

Теорема 2. Нехай $\varphi\in\mathrm{RO}$ $\sigma_{0}(\varphi)>m+1/2$. Тод звуження вдображення (9) на пдпростр $P(H^{\varphi}(\Omega))$ зоморфзмом

Дослдимо властивост узагальнених розв’язкв елптично крайово задач (1), (2) у просторах Хермандера. Нагадамо означення таких розв’язкв. Покладемо

тут остання рвнсть правильна з огляду на властивсть (8). Згдно з теоремою 1, для кожно функц $u\in H^{m+1/2+}(\Omega)$ коректно означений вектор

Функцю $u$ називамо (сильним) узагальненим розв’язком крайово задач (1), (2) з правою частиною $(f,g)$.

Теорема 3. Нехай параметри $\varphi\in\mathrm{RO}$ $\lambda\in\mathbb{R}$ задовольняють нервност $\sigma_{0}(\varphi)>m+1/2$ $0<\lambda<\sigma_{0}(\varphi)-m+1/2$, а функц $\chi,\eta\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ задовольняють умову $\eta=1$ в окол $\mathrm{supp}\,\chi$. Тод сну число $c=c(\varphi,\lambda,\chi,\eta)>0$ таке, що для довльно функц $u\in H^{\varphi}(\Omega)$ виконуться оцнка

Тут $c$ не залежить вд $u$.

Зауваження 1. У випадку, коли $\chi=\eta=1$, нервнсть (14) глобальною апрорною оцнкою узагальненого розв’язку $u$ елптично крайово задач (1), (2). У цьому випадку умову $\lambda<\sigma_{0}(\varphi)-m+1/2$ можна прибрати. Взагал, нервнсть (14) локальною апрорною оцнкою розв’язку $u$. Справд, для кожно непорожньо вдкрито (у тополог $\overline{\Omega}$) пдмножини множини $\overline{\Omega}$, можна вибрати функц $\chi,\eta$ так, щоб вони задовольняли умову теореми 3 х нос лежали в цй пдмножин. Якщо $0<\lambda\leq 1$, то у нервност (14) можна узяти $\chi(A,B)u$ замсть $\eta(A,B)u$.

Дослдимо регулярнсть узагальнених розв’язкв елптично крайово задач (1), (2). Нехай $V$ — вдкрита множина в $\mathbb{R}^{n}$, яка ма непорожнй перетин з областю $\Omega$. Покладемо $\Omega_{0}:=\Omega\cap V$ $\Gamma_{0}:=\Gamma\cap V$ (можливий випадок, коли $\Gamma_{0}=\varnothing$). Для довльного параметра $\alpha\in\mathrm{RO}$ введемо локальн аналоги просторв $H^{\alpha}(\Omega)$ $H^{\alpha}(\Gamma)$.

За означенням, лнйний простр $H^{\alpha}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$ cкладаться з усх розподлв $u\in\mathcal{D}^{\prime}(\Omega)$ таких, що $\chi u\in H^{\alpha}(\Omega)$ для довльно функц $\chi\in C^{\infty}(\overline{\Omega})$ з $\mathrm{supp}\,\chi\subset\Omega_{0}\cup\Gamma_{0}$. Тут, як звичайно, $\mathcal{D}^{\prime}(\Omega)$ познача лнйний топологчний простр усх розподлв в $\Omega$. Топологя у лнйному простор $H^{\alpha}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$ задаться напвнормами $u\mapsto\|\chi u\|_{H^{\alpha}(\Omega)}$, де $\chi$ — довльна функця з означення цього простору. Аналогчно, лнйний простр $H^{\alpha}_{\mathrm{loc}}(\Gamma_{0})$ складаться з усх розподлв $h\in\penalty\mathcal{D}^{\prime}(\Gamma)$ таких, що $\chi h\in H^{\alpha}(\Gamma)$ для довльно функц $\chi\in C^{\infty}(\Gamma)$ з $\mathrm{supp}\,\chi\subset\Gamma_{0}$. Топологя у лнйному простор $H^{\alpha}_{\mathrm{loc}}(\Gamma_{0})$ задаться напвнормами $h\mapsto\|\chi h\|_{H^{\alpha}(\Gamma)}$, де $\chi$ — довльна функця з означення цього простору.

Теорема 4. Нехай функця $u\in H^{m+1/2+}(\Omega)$ узагальненим розв’язком елптично крайово задач (1), (2), прав частини яко задовольняють умову

для деякого функцонального параметра $\varphi\in\mathrm{RO}$ такого, що $\sigma_{0}(\varphi)>m+1/2$. Тод розв’язок $u\in H^{\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$.

Вдмтимо важлив окрем випадки ц теореми. Якщо $\Omega_{0}=\Omega$ $\Gamma_{0}=\Gamma$, то локальн простори $H^{\varphi}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$ $\mathcal{H}^{\varphi\varrho^{-2q}}_{\mathrm{loc}}(\Omega_{0},\Gamma_{0})$ збгаються з просторами $H^{\varphi}(\Omega)$ $\mathcal{H}^{\varphi\varrho^{-2q}}(\Omega,\Gamma)$ вдповдно. Тому теорема 4 стверджу, що регулярнсть узагальненого розв’язку $u$ пдвищуться глобально, тобто в усй област $\Omega$ аж до меж $\Gamma$. Якщо $\Gamma_{0}=\varnothing$ $\Omega_{0}=\Omega$, то згдно з цю теоремою регулярнсть розв’язку $u$ пдвищуться в околах усх внутршнх точок замкнено област $\overline{\Omega}$.

Теореми 1 – 4 або х верс вдом у випадку соболвських просторв, коли $\varphi(\cdot)\equiv 1$; див., наприклад, фундаментальну роботу С. Агмона, А. Дуглиса Л. Нренберга [42, розд. 5], монограф Я. А. Ройтберга [43, розд. 4, 7], В. О. Козлова, В. Г. Маз’ Й. Россмана [36, розд. 4], Г. Ескна [44, розд. 7] та огляд М. С. Агарановича [1, § 2]. Вдмтимо, що, мабуть, уперше Б. Р. Вайнберг В. В. Грушин [45, § 4, формула (76)] звернули увагу на те, що в опис (10) област значень оператора $(A,B)$ треба використовувати вираз вигляду

Теореми 1 – 4 лему 1 доведемо у п. 7. Там же обрунтумо зауваження 1.

5. Застосування. Як застосування просторв Хермандера дамо достатн умови неперервност узагальнених похдних (заданого порядку) розв’язкв елптично крайово задач (1), (2). Ц умови виводяться з теореми 4 теореми вкладення Хермандера [3, теорема 2.2.7]. Останню для розширено соболвсько шкали можна сформулювати так: нехай $0\leq p\in\mathbb{Z}$ $\varphi\in\mathrm{RO}$, тод

причому вкладення неперервне; див. [25, лема 2] або [8, твердження 2.6(vi)]. Зауважимо, що у соболвському випадку, коли $\varphi(t)\equiv t^{s}$ для деякого $s\in\mathbb{R}$, властивсть (16) теоремою вкладення Соболва:

Теорема 5. Нехай цле число $p\geq 0$. Припустимо, що функця $u\in H^{m+1/2+}(\Omega)$ узагальненим розв’язком елптично крайово задач (1), (2), прав частини яко задовольняють умову (15) для деякого функцонального параметра $\varphi\in\mathrm{RO}$ такого, що $\sigma_{0}(\varphi)>m+1/2$