УДК 517.5

Наближення класiв узагальнених iнтегралiв Пуассона сумами Фур’є в метриках просторiв $L_{s}$

Approximations of classes of generalized Poisson integrals by Fourier sums in metrics of spaces $L_{s}$

В метриках пространств $L_{s},\ 1\leq s\leq\infty$, найдены асимптотические равенства для верхних граней приближений суммами Фурье на классах обобщенных интегралов Пуассона периодических функций, принадлежащих единичному шару пространства $L_{1}$.

In metrics of spaces $L_{s},\ 1\leq s\leq\infty$, we find asymptotic equalities for upper bounds of approximations by Fourier sums on classes of generalized Poisson integrals of periodic functions, which belong to unit ball of space $L_{1}$.

Дана робота тiсно пов’язана з роботами авторiв [1, 2]. В нiй продовжуються дослiдження апроксимативних властивостей сум Фур’є на класах узагальнених iнтегралiв Пуассона $C^{\alpha,r}_{\beta,p}$.

Нехай $L_{s}$, $1\leq s<\infty$, — простiр $2\pi$–перiодичних сумовних в $s$–iй степенi на $[0,2\pi)$ функцiй $f$, в якому норма задана формулою ${\|f\|_{s}=\Big(\int\limits_{0}^{2\pi}|f(t)|^{s}dt\Big)^{\frac{1}{s}}}$; $L_{\infty}$ — простiр $2\pi$–перiодичних вимiрних i суттєво обмежених функцiй $f$ з нормою $\|f\|_{\infty}=\mathop{\rm{ess}\sup}\limits_{t}|f(t)|$; $C$ — простiр $2\pi$–перiодичних неперервних функцiй $f$, у якому норма задається за допомогою рiвностi ${\|f\|_{C}=\max\limits_{t}|f(t)|}$.

Позначимо через $C^{\alpha,r}_{\beta,p},\ \alpha>0,\ r>0,\ 1\leq p\leq\infty,$ множину всiх $2\pi$–перiодичних функцiй, котрi при всiх $x\in\mathbb{R}$ зображуються за допомогою згортки (див., наприклад, [3, с. 144])

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}P_{\alpha,r,\beta}(x-t)\varphi(t)dt,\ a_{0}\in\mathbb{R},\ \varphi\in B_{p}^{0},\$$

(1)

$$B_{p}^{0}=\left\{\varphi:\ ||\varphi||_{p}\leq 1,\ \varphi\perp 1\right\},\ 1\leq p\leq\infty,$$

з узагальненими ядрами Пуассона вигляду

$$P_{\alpha,r,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big),\ \ \alpha>0,\ \ r>0,\ \ \beta\in\mathbb{R}.$$

(2)

Функцiї $f$ вигляду (1) називають узагальненими iнтегралами Пуассона функцiй $\varphi$. При $r=1$ класи $C^{\alpha,r}_{\beta,p}$ є вiдомими класами iнтегралiв Пуассона.

При довiльних $r>0$ класи $C^{\alpha,r}_{\beta,p}$ належать до множини $D^{\infty}$ нескiнченно диференцiйовних $2\pi$–перiодичних функцiй, тобто $C^{\alpha,r}_{\beta,p}\subset D^{\infty}$ (див., наприклад, [3, с. 139; 4, с. 1408]). Бiльш того, як випливає з теореми 1 роботи [5], при довiльних $r>0$, $\alpha>0$, $\beta\in\mathbb{R}$ i $1\leq p\leq\infty$ має мiсце вкладення $C^{\alpha,r}_{\beta,p}\subset\mathcal{J}_{1/r}$, де $\mathcal{J}_{a},a>0,$ — вiдомi класи Жевре

$$\mathcal{J}_{a}=\bigg\{f\in D^{\infty}:\ \sup\limits_{k\in\mathbb{N}}\Big(\frac{\|f^{(k)}\|_{C}}{(k!)^{a}}\Big)^{1/k}<\infty\bigg\}.$$

При $r\geq 1$ класи $C^{\alpha,r}_{\beta,p}$ складаються з функцiй $f$, якi допускають регулярне продовження в смугу $|\mathrm{Im}\ z|\leq c,\ c>0$ комплексної площини (див., наприклад, [3, с. 141]), тобто є класами аналiтичних функцiй. При $r>1$ класи $C^{\alpha,r}_{\beta,p}$ складаються з функцiй регулярних в усiй комплекснiй площинi, тобто є класами цiлих функцiй (див., наприклад, [3, с. 142]).

Розглянемо апроксимативнi характеристики вигляду

$${\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,p})_{s}=\sup\limits_{f\in C^{\alpha,r}_{\beta,p}}\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{s},\ r>0,\ \alpha>0,\ \beta\in\mathbb{R},\ 1\leq p,s\leq\infty,$$

(3)

де $S_{n-1}(f;\cdot)$ — частиннi суми Фур’є порядку $n-1$ функцiї $f$.

На даний час порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,p})_{s}$ вигляду (3) вiдомi при всiх допустимих значеннях параметрiв $\alpha$, $r$, $\beta$, $p$ i $s$ (див. роботи [6, с. 60; 7–9] i наявну в них бiблiографiю). У данiй роботi дослiджуватимуться величини (3) при $p=1$ i $r\in(0,1)$ з метою одержання для них асимптотичних при $n\rightarrow\infty$ рiвностей.

При $s=\infty$ асимптотичнi рiвностi для величин вигляду (3) вiдомi при всiх $r>0$, $\alpha>0$, $\beta\in\mathbb{R}$ i $1\leq p\leq\infty$ (див. роботи [1, 2]). В зазначеному випадку норму $\|\cdot\|_{\infty}$ у (3) можна замiнити на $\|\cdot\|_{C}$, тобто ${\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,p})_{\infty}={\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,p})_{C}$.

Що ж стосується питання про сильну асимптотику при $n\rightarrow\infty$ величини (3) у випадку $p=1$ зазначимо наступне.

Випадок ${r=1}$, $s=1$ дослiдив С.М. Нiкольський [10, с. 221], встановивши асимптотичну рiвнiсть

$${\cal E}_{n}(C^{\alpha,1}_{\beta,1})_{1}=e^{-\alpha n}\Big(\frac{8}{\pi^{2}}{\bf K}(e^{-\alpha})+O(1)n^{-1}\Big),$$

(4)

де

$$\mathbf{K}(q):=\int\limits_{0}^{\frac{\pi}{2}}\frac{dt}{\sqrt{1-q^{2}\sin^{2}t}},\ q\in(0,1),$$

— повний елiптичний iнтеграл першого роду, а $O(1)$ — величина рiвномiрно обмежена вiдносно параметрiв $n$ i $\beta$.

Згодом рiвнiсть (4) уточнив С.Б. Стєчкiн в [11, с. 139], встановивши асимптотичну формулу

$${\cal E}_{n}(C^{\alpha,1}_{\beta,1})_{1}=e^{-\alpha n}\Big(\frac{8}{\pi^{2}}\mathbf{K}(e^{-\alpha})+O(1)\frac{e^{-\alpha}}{(1-e^{-\alpha})n}\Big),\ \ \alpha>0,\ \beta\in\mathbb{R},$$

(5)

в якiй величина $O(1)$ рiвномiрно обмежена вiдносно всiх розглядуваних параметрiв.

В роботi [12] при $r=1$ i довiльних $1\leq s\leq\infty$ для величин ${\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{s}$, $\alpha>0$, $\beta\in\mathbb{R}$, встановлено рiвнiсть

$${\cal E}_{n}(C^{\alpha,1}_{\beta,1})_{s}=e^{-\alpha n}\bigg(\frac{2}{\pi^{1+\frac{1}{s}}}\|\cos t\|_{s}K(s,e^{-\alpha})+O(1)\frac{e^{-\alpha}}{n(1-e^{-\alpha})^{\sigma(s)}}\bigg),\ \$$

(6)

де

$$\sigma(s):={\left\{\begin{array}[]{cc}1,&s=1,\\ 2,&s\in(1,\infty],\end{array}\right.}$$

(7)

$$K(s,q):=\frac{1}{2^{1+\frac{1}{s}}}\Big\|(1-2q\cos t+q^{2})^{-\frac{1}{2}}\Big\|_{s},\ q\in(0,1),$$

(8)

a величина $O(1)$ рiвномiрно обмежена вiдносно $n$, $s$, $\alpha$ i $\beta$. При $s=1$, з урахуванням рiвностi $K(1,q)=\mathbf{K}(q)$, оцiнка (6) збiгається з оцiнкою (5).

Як показано в [13], при $1\leq s<\infty$ має мiсце наступна рiвнiсть:

$$K(s,q)=\frac{\pi^{\frac{1}{s}}}{2}F^{\frac{1}{s}}\Big(\frac{s}{2},\frac{s}{2};1;q^{2}\Big),\ q\in(0,1),$$

(9)

де $F(a,b;c;z)$ гiпергеометрична функцiя Гаусса

$$F(a,b;c;z)=1+\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{(a)_{k}(b)_{k}}{(c)_{k}}\frac{z^{k}}{k!},$$

(10)

$$(x)_{k}:=x(x+1)(x+2)...(x+k-1).$$

(11)

В [14, с. 250] було доведено, що для величин ${\cal E}_{n}(C^{\alpha,1}_{\beta,1})_{s}$ при $s=2$ виконується рiвнiсть

$${\cal E}_{n}(C^{\alpha,1}_{\beta,1})_{2}=\frac{1}{\sqrt{\pi(1-e^{-2\alpha})}}e^{-\alpha n},\ \alpha>0,\ \beta\in\mathbb{R},\ n\in\mathbb{N}.$$

(12)

Крiм того, як випливає з [14], при всiх $r>0$ має мiсце рiвнiсть

$${\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{2}=\frac{1}{\sqrt{\pi}}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}e^{-2\alpha k^{r}}\Big)^{\frac{1}{2}},\ \alpha>0,\ r>0,\ \beta\in\mathbb{R},\ n\in\mathbb{N}.$$

(14)

У випадку ${r>1}$ i $s=1$ асимптотично точнi оцiнки для величин ${\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{s}$, $\alpha>0$, $\beta\in\mathbb{R}$, були одержанi О.I. Степанцем [15, с.155], який показав, що для довiльних $n\in\mathbb{N}$

$${\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{1}=\Big(\frac{4}{\pi}+\gamma_{n}\Big)e^{-\alpha n^{r}},$$

(15)

де

$$|\gamma_{n}|<2\Big(1+\frac{1}{\alpha rn^{r-1}}\Big)e^{-\alpha rn^{r-1}}.$$

Згодом С.О. Теляковський [16, с. 517] при $r>1$, $\alpha>0$ i $\beta\in\mathbb{R}$ встановив асимптотичну рiвнiсть

$${\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{1}=\frac{4}{\pi}e^{-\alpha n^{r}}+O(1)\Big(e^{-\alpha(2(n+1)^{r}-n^{r})}+\Big(1+\frac{1}{\alpha r(n+2)^{r}}\Big)e^{-\alpha(n+2)^{r}}\Big),$$

(16)

де $O(1)$ — величина, що рiвномiрно обмежена вiдносно всiх розглядуваних параметрiв. Формула (16) мiстить бiльш точну оцiнку залишкового члена в асимптотичному розкладi величин ${\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{1}$ у порiвняннi з оцiнкою (15).

При $r>1$ i довiльних $1\leq s\leq\infty$ асимптотичнi рiвностi для величин ${\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{s}$, $\alpha>0$, $\beta\in\mathbb{R}$, знайденi в [12, с. 1408] i мають вигляд

$${\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{s}=e^{-\alpha n^{r}}\Big(\frac{\|\cos t\|_{s}}{\pi}+O(1)\Big(1+\frac{1}{\alpha rn^{r-1}}\Big)e^{-\alpha rn^{r-1}}\Big),$$

(17)

де величина $O(1)$ рiвномiрно обмежена вiдносно всiх розглядуваних параметрiв. При $s=1$ формула (17) випливає iз (15) i (16).

Що ж стосується випадку ${0<r<1}$, то асимптотичнi рiвностi для величин ${\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{s}$, $\alpha>0$, $\beta\in\mathbb{R}$, за виключенням наведеного випадку $s=2$, були вiдомi у випадку $s=1$ (див. [15, с.153])

$${\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{1}=\frac{4}{\pi^{2}}e^{-\alpha n^{r}}\ln n^{1-r}+O(1)e^{-\alpha n^{r}},$$

(18)

а також у випадку $s=\infty$ (див. [1, 2])

$${\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{\infty}=e^{-\alpha n^{r}}n^{1-r}\bigg(\frac{1}{\pi\alpha r}+O(1)\Big(\frac{1}{(\alpha r)^{2}}\frac{1}{n^{r}}+\frac{1}{n^{1-r}}\Big)\bigg),$$

(19)

де $O(1)$ — величини, що рiвномiрно обмеженi вiдносно параметрiв $n$ i $\beta$.

Зауважимо, що на класах $C^{\alpha,r}_{\beta,1}$, $\alpha>0$, $\beta\in\mathbb{R}$, при ${0<r<1}$ у випадку наближень в метриках просторiв $L_{s},{1<s\leq\infty}$, суми Фур’є забезпечують порядок найкращих наближень тригонометричними полiномами, тобто (див., наприклад, [7, 8])

$${\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{s}\asymp{E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{s}\asymp e^{-\alpha n^{r}}n^{\frac{1-r}{s^{\prime}}},\ \ \frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1,$$

де

$${E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{s}=\sup\limits_{f\in C^{\alpha,r}_{\beta,1}}\,\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f-t_{n-1}\|_{s},$$

$\mathcal{T}_{2n-1}$ — пiдпростiр усiх тригонометричних полiномiв $t_{n-1}$ порядку не вищого за ${n-1}$.

В данiй роботi встановлено асимптотично непокращуванi оцiнки величин ${\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{s}$, ${\alpha>0}$, $\beta\in\mathbb{R}$, при довiльних $0<r<1$ i $1\leq s\leq\infty$. При цьому в отриманих асимптотичних рiвностях в явному виглядi виписанi оцiнки залишкового члена через параметри задачi, що може бути корисним для практичного застосування.

При довiльних фiксованих $\alpha>0$, $r\in(0,1)$ i $1\leq p\leq\infty$ через $n_{0}=n_{0}(\alpha,r,p)$ позначимо найменший з номерiв $n$ такий, що

$$\frac{1}{\alpha r}\frac{1}{n^{r}}+\frac{\alpha r\chi(p)}{n^{1-r}}\leq{\left\{\begin{array}[]{cc}\frac{1}{14},&p=1,\\ \frac{1}{(3\pi)^{3}}\cdot\frac{p-1}{p},&1<p<\infty,\\ \frac{1}{(3\pi)^{3}},&p=\infty,\end{array}\right.}$$

(20)

де $\chi(p)=p$ при $1\leq p<\infty$ i $\chi(p)=1$ при $p=\infty$; через $n_{1}=n_{1}(\alpha,r)$ — найменший з номерiв $n$ такий, що

$$\frac{1}{\alpha r}\frac{1}{n^{r}}\Big(1+\ln\Big(\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}\Big)\Big)+\frac{\alpha r}{n^{1-r}}\leq\frac{1}{(3\pi)^{3}}.$$

(21)

Також при довiльних $\upsilon>0$ i ${1\leq s\leq\infty}$ покладемо

$$\mathcal{J}_{s}(\upsilon):=\big\|\frac{1}{\sqrt{t^{2}+1}}\big\|_{L_{s}[0,\upsilon]},$$

(22)

де

$$\|f\|_{L_{s}[a,b]}={\left\{\begin{array}[]{cc}\bigg(\int\limits_{a}^{b}|f(t)|^{s}dt\bigg)^{\frac{1}{s}},&1\leq s<\infty,\\ \mathop{\rm{ess}\sup}\limits_{t\in[a,b]}|f(t)|,&s=\infty.\end{array}\right.}$$

В прийнятих позначеннях має мiсце наступне твердження.

Теорема 1. Нехай $0<r<1$, $1\leq s\leq\infty$, $\alpha>0$ i $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi при $n\geq n_{0}(\alpha,r,s^{\prime})$, $\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$, справедлива оцiнка

$${\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{s}=e^{-\alpha n^{r}}n^{\frac{1-r}{s^{\prime}}}\bigg(\frac{\|\cos t\|_{s}}{\pi^{1+\frac{1}{s}}(\alpha r)^{\frac{1}{s^{\prime}}}}\mathcal{J}_{s}\Big(\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}\Big)+\gamma_{n,s}^{(1)}\Big(\frac{1}{(\alpha r)^{1+\frac{1}{s^{\prime}}}}\mathcal{J}_{s}\Big(\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}\Big)\frac{1}{n^{r}}+\frac{1}{n^{\frac{1-r}{s^{\prime}}}}\Big)\bigg),$$

(23)

де для величини ${\gamma_{n,s}^{(1)}=\gamma_{n,s}^{(1)}(\alpha,r,\beta)}$ виконується нерiвнiсть ${|\gamma_{n,s}^{(1)}|\leq(14\pi)^{2}}$.

Доведення теореми 1. Згiдно з (1) i (3)

$${\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{s}=\frac{1}{\pi}\sup\limits_{\varphi\in B_{1}^{0}}\bigg\|\int\limits_{-\pi}^{\pi}P_{\alpha,r,\beta}^{(n)}(x-t)\varphi(t)dt\bigg\|_{s},\ \ \ 1\leq s\leq\infty,$$

(24)

де

$$P_{\alpha,r,\beta}^{(n)}(t):=\sum\limits_{k=n}^{\infty}e^{-\alpha k^{r}}\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big),\ 0<r<1,\ \alpha>0,\ \beta\in\mathbb{R}.$$

(25)

Далi скористаємось наступним твердженням з роботи [12, с. 1398].

Лема $1$. Нехай $K\in L_{s}$, $1\leq s\leq\infty$. Тодi для величини

$$\mathcal{E}(K)_{s}:=\sup\limits_{\varphi\in B_{1}^{0}}\bigg\|\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi(\cdot-t)K(t)dt\bigg\|_{s}$$

виконуються спiввiдношення

$$\frac{1}{2\pi}\sup\limits_{h\in\mathbb{R}}\|K(\cdot)-K(\cdot+h)\|_{s}\leq\mathcal{E}(K)_{s}\leq\frac{1}{\pi}\|K\|_{s}.$$

(26)

Покладаючи в умовах леми $1$ $K(t)=P_{\alpha,r,\beta}^{(n)}(t)$ i враховуючи рiвнiсть (24), з (26) отримуємо спiввiдношення

$$\frac{1}{2\pi}\sup\limits_{h\in\mathbb{R}}\|P_{\alpha,r,\beta}^{(n)}(\cdot)-P_{\alpha,r,\beta}^{(n)}(\cdot+h)\|_{s}\leq\mathcal{E}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{s}\leq\frac{1}{\pi}\|P_{\alpha,r,\beta}^{(n)}\|_{s},\ \ 1\leq s\leq\infty.$$

(27)

Згiдно з [1] та [2] при довiльних $r\in(0,1)$, $\alpha>0$, $\beta\in\mathbb{R}$, $1\leq s\leq\infty$, $\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$ i $n\in\mathbb{N}$ при $n\geq n_{0}(\alpha,r,s^{\prime})$ мають мiсце спiввiдношення

$$\frac{1}{\pi}\|P_{\alpha,r,\beta}^{(n)}\|_{s}=\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \$$

$$=e^{-\alpha n^{r}}n^{\frac{1-r}{s^{\prime}}}\bigg(\frac{\|\cos t\|_{s}}{\pi^{1+\frac{1}{s}}(\alpha r)^{\frac{1}{s^{\prime}}}}\mathcal{J}_{s}\Big(\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}\Big)+\delta_{n,s}^{(1)}\Big(\frac{1}{(\alpha r)^{1+\frac{1}{s^{\prime}}}}\mathcal{J}_{s}\Big(\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}\Big)\frac{1}{n^{r}}+\frac{1}{n^{\frac{1-r}{s^{\prime}}}}\Big)\bigg),$$

(28)

$$\frac{1}{\pi}\inf\limits_{\lambda\in\mathbb{R}}\|P_{\alpha,r,\beta}^{(n)}(\cdot)-\lambda)\|_{s}=\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \$$

$$=e^{-\alpha n^{r}}n^{\frac{1-r}{s^{\prime}}}\bigg(\frac{\|\cos t\|_{s}}{\pi^{1+\frac{1}{s}}(\alpha r)^{\frac{1}{s^{\prime}}}}\mathcal{J}_{s}\Big(\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}\Big)+\delta_{n,s}^{(2)}\Big(\frac{1}{(\alpha r)^{1+\frac{1}{s^{\prime}}}}\mathcal{J}_{s}\Big(\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}\Big)\frac{1}{n^{r}}+\frac{1}{n^{\frac{1-r}{s^{\prime}}}}\Big)\bigg),$$

(29)

$$\frac{1}{2\pi}\sup\limits_{h\in\mathbb{R}}\|P_{\alpha,r,\beta}^{(n)}(\cdot)-P_{\alpha,r,\beta}^{(n)}(\cdot+h)\|_{s}=\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \$$

$$=e^{-\alpha n^{r}}n^{\frac{1-r}{s^{\prime}}}\bigg(\frac{\|\cos t\|_{s}}{\pi^{1+\frac{1}{s}}(\alpha r)^{\frac{1}{s^{\prime}}}}\mathcal{J}_{s}\Big(\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}\Big)+\delta_{n,s}^{(3)}\Big(\frac{1}{(\alpha r)^{1+\frac{1}{s^{\prime}}}}\mathcal{J}_{s}\Big(\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}\Big)\frac{1}{n^{r}}+\frac{1}{n^{\frac{1-r}{s^{\prime}}}}\Big)\bigg),$$

(30)

де для величин ${\delta_{n,s}^{(i)}=\delta_{n,s}^{(i)}(\alpha,r,\beta)}$, $i=\overline{1,3}$ виконується нерiвнiсть ${|\delta_{n,s}^{(i)}|\leq(14\pi)^{2}}$.

З формул (27), (28) i (30) випливає (23). Теорему 1 доведено.

Наведемо деякi наслiдки з теореми 1.

При $1<s<\infty$ з теореми 1 випливає наступне твердження.

Теорема 2. Нехай $0<r<1$, $1<s<\infty$, $\alpha>0$ i $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi при $n\geq n_{0}(\alpha,r,s^{\prime})$, $\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$, справедлива оцiнка

$${\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{s}=e^{-\alpha n^{r}}n^{\frac{1-r}{s^{\prime}}}\bigg(\frac{\|\cos t\|_{s}}{\pi^{1+\frac{1}{s}}(\alpha r)^{\frac{1}{s^{\prime}}}}F^{\frac{1}{s}}\Big(\frac{1}{2},\frac{3-s}{2};\frac{3}{2};1\Big)+$$

$$+\gamma^{(2)}_{n,s}\Big(\Big(1+\frac{(\alpha r)^{\frac{s-1}{s^{\prime}}}}{s-1}\Big)\frac{1}{n^{\frac{1-r}{s^{\prime}}}}+\frac{(s^{\prime})^{\frac{1}{s}}}{(\alpha r)^{1+\frac{1}{s^{\prime}}}}\frac{1}{n^{r}}\Big)\bigg),$$

(31)

де $F(a,b;c;z)$ — гiпергеометрична функцiя Гаусса, а для величини ${\gamma_{n,s}^{(2)}=\gamma_{n,s}^{(2)}(\alpha,r,\beta)}$ виконується нерiвнiсть ${|\gamma_{n,s}^{(2)}|\leq(14\pi)^{2}}$.

Доведення теореми 2. Згiдно з теоремою 1 для всiх $1<s<\infty$, ${0<r<1}$, $\alpha>0$, $\beta\in\mathbb{R}$ при $n\geq n_{0}(\alpha,r,s^{\prime})$, $\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$, має мiсце наступна оцiнка:

$${\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{s}=e^{-\alpha n^{r}}n^{\frac{1-r}{s^{\prime}}}\bigg(\frac{\|\cos t\|_{s}}{(\alpha r)^{\frac{1}{s^{\prime}}}\pi^{1+\frac{1}{s}}}\bigg(\int\limits_{0}^{\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}}\frac{dt}{(t^{2}+1)^{\frac{s}{2}}}\bigg)^{\frac{1}{s}}+$$

$$+\gamma_{n,s}^{(1)}\Big(\frac{1}{(\alpha r)^{1+\frac{1}{s^{\prime}}}}\bigg(\int\limits_{0}^{\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}}\frac{dt}{(t^{2}+1)^{\frac{s}{2}}}\bigg)^{\frac{1}{s}}\frac{1}{n^{r}}+\frac{1}{n^{\frac{1-r}{s^{\prime}}}}\Big)\bigg),$$

(32)

де $\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$, i величина ${\gamma_{n,s}^{(1)}=\gamma_{n,s}^{(1)}(\alpha,r,\beta)}$ така, що ${|\gamma_{n,s}^{(1)}|\leq(14\pi)^{2}}$.

В [2] доведено, що при $n\geq n_{0}(\alpha,r,s^{\prime})$, виконується оцiнка

$$\bigg(\int\limits_{0}^{\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}}\frac{dt}{(t^{2}+1)^{\frac{s}{2}}}\bigg)^{\frac{1}{s}}=\bigg(\int\limits_{0}^{\infty}\frac{dt}{(t^{2}+1)^{\frac{s}{2}}}\bigg)^{\frac{1}{s}}+\frac{\Theta^{(1)}_{\alpha,r,s^{\prime},n}}{s-1}\Big(\frac{\alpha r}{\pi n^{1-r}}\Big)^{s-1},$$

(33)

де $|\Theta^{(1)}_{\alpha,r,s^{\prime},n}|<2$.

Легко бачити, що (див., наприклад, [17, с.962])

$$\int\limits_{0}^{\infty}\frac{dt}{(t^{2}+1)^{\frac{s}{2}}}=\frac{1}{2}\int\limits_{0}^{\infty}\frac{t^{-\frac{1}{2}}dt}{(t+1)^{\frac{s}{2}}}=\frac{1}{2}B\Big(\frac{1}{2},\frac{s-1}{2}\Big),\ \ \ 1<s<\infty,$$

(34)

де

$$B(x,y):=\int\limits_{0}^{\infty}\frac{u^{x-1}du}{(u+1)^{x+y}},\ \ x,y>0,$$

— ейлеровий iнтеграл 1-го роду.

Врахувавши формулу [17, с. 964]

$$B(x,y)=\frac{\Gamma(x)\Gamma(y)}{\Gamma(x+y)}=B(y,x),$$

де

$$\Gamma(z)=\int\limits_{0}^{\infty}t^{z-1}e^{-t}dt,\ \ \ Rez>0,$$

— ейлеровий iнтеграл 2-го роду, та скориставшись теоремою Гаусса [17, с. 1056]

$$F(a,b;c;1)=\frac{\Gamma(c)\Gamma(c-a-b)}{\Gamma(c-a)\Gamma(c-b)}$$

при $a=\frac{1}{2}$, $b=\frac{3-s}{2}$, $c=\frac{3}{2}$, з (34) отримуємо

$$\int\limits_{0}^{\infty}\frac{dt}{(t^{2}+1)^{\frac{s}{2}}}=\frac{1}{2}\frac{\Gamma\big(\frac{1}{2}\big)\Gamma\big(\frac{s-1}{2}\big)}{\Gamma\big(\frac{s}{2}\big)}=\frac{\sqrt{\pi}}{2}\frac{\Gamma\big(\frac{s-1}{2}\big)}{\Gamma\big(\frac{s}{2}\big)}=\frac{\Gamma\big(\frac{3}{2}\big)\Gamma\big(\frac{s-1}{2}\big)}{\Gamma\big(\frac{s}{2}\big)}=F\Big(\frac{1}{2},\frac{3-s}{2};\frac{3}{2};1\Big).$$

Отже, для довiльних $1<s<\infty$ має мiсце рiвнiсть

$$\bigg(\int\limits_{0}^{\infty}\frac{dt}{(t^{2}+1)^{\frac{s}{2}}}\bigg)^{\frac{1}{s}}=F^{\frac{1}{s}}\Big(\frac{1}{2},\frac{3-s}{2};\frac{3}{2};1\Big).$$

(35)

Врахувавши оцiнку

$$\bigg(\int\limits_{0}^{\frac{\pi n^{1-r}}{\alpha r}}\frac{dt}{(t^{2}+1)^{\frac{s}{2}}}\bigg)^{\frac{1}{s}}\leq\bigg(\int\limits_{0}^{\infty}\frac{dt}{(t^{2}+1)^{\frac{s}{2}}}\bigg)^{\frac{1}{s}}<\bigg(1+\int\limits_{1}^{\infty}\frac{dt}{t^{s}}\bigg)^{\frac{1}{s}}<(s^{\prime})^{\frac{1}{s}},$$

(36)

з формул (32), (33), (35) i (36) отримуємо

$${\cal E}_{n}(C^{\alpha,r}_{\beta,1})_{s}=e^{-\alpha n^{r}}n^{\frac{1-r}{s^{\prime}}}\bigg(\frac{\|\cos t\|_{s}}{\pi^{1+\frac{1}{s}}(\alpha r)^{\frac{1}{s^{\prime}}}}F^{\frac{1}{s}}\Big(\frac{1}{2},\frac{3-s}{2};\frac{3}{2};1\Big)+$$

$$+\gamma^{(3)}_{n,s}\Big(\frac{1}{s-1}\frac{(\alpha r)^{\frac{s-1}{s^{\prime}}}}{n^{(1-r)(s-1)}}+\frac{(s^{\prime})^{\frac{1}{s}}}{(\alpha r)^{1+\frac{1}{s^{\prime}}}}\frac{1}{n^{r}}+\frac{1}{n^{\frac{1-r}{s^{\prime}}}}\Big)\bigg),$$

(37)

де для величини ${\gamma_{n,s}^{(3)}=\gamma_{n,s}^{(3)}(\alpha,r,\beta)}$ виконується нерiвнiсть ${|\gamma_{n,s}^{(3)}|\leq(14\pi)^{2}}$.