Лiтература

УДК 517.51

Order estimates of approximative characteristics
of functions from classes $S^{r}_{1,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$

Порядковi оцiнки апроксимативних характеристик
функцiй з класiв $S^{r}_{1,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$

S. Ya. Yanchenko

Institute of Mathematics NAS of Ukraine, Kyiv

C. Я. Янченко

Iнститут математики НАН України, Київ

У роботi продовжено вивчення апроксимативних характеристик класiв функцiй Нiкольського–Бєсова $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ [1], [2] у просторi $L_{q}(\mathbb{R}^{d})$ . Встановлено точнi за порядком оцiнки наближення функцiй iз згаданих класiв цiлими функцiями, зi спектром зосередженим на множинi, яка називається схiдчастим гiперболiчним хрестом. Основна увага придiляється випадку, коли $p=1$ .

1. Означення класiв функцiй та апроксимативних характеристик. Нехай $\mathbb{R}^{d}$ — $d$ -вимiрний евклiдiв простiр з елементами ${\boldsymbol{x}=(x_{1},...,x_{d})}$ i ${(\boldsymbol{x},\boldsymbol{y})=x_{1}y_{1}+...+x_{d}y_{d}}$ . Нехай ${L_{q}(\mathbb{R}^{d})}$ , ${1\leqslant q\leqslant\infty}$ , — простiр вимiрних на $\mathbb{R}^{d}$ функцiй ${f(\boldsymbol{x})=f(x_{1},...,x_{d})}$ зi скiнченною нормою

\|f\|_{q}:=\Bigg(\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}|f(\boldsymbol{x})|^{q}d\boldsymbol{x}\Bigg)^{\frac{1}{q}},\ 1\leqslant q<\infty,

\|f\|_{\infty}:=\mathop{\rm ess\sup}\limits_{\boldsymbol{x}\in\mathbb{R}^{d}}|f(\boldsymbol{x})|.

Для функцiї $f(\boldsymbol{x})\in L_{q}(\mathbb{R}^{d})$ визначимо рiзницю $1$ -го порядку з кроком $h$ за змiнною $x_{j}$ таким чином:

\Delta_{h,j}f(\boldsymbol{x})=f(x_{1},\dots,x_{j-1},x_{j}+h,x_{j+1},\dots,x_{d})-f(\boldsymbol{x})

i, вiдповiдно, $l$ -го порядку, $l\in\mathbb{N}$ ,

\Delta_{h,j}^{l}f(\boldsymbol{x})=\overbrace{\Delta_{h,j}\dots\Delta_{h,j}}\limits^{l}f(\boldsymbol{x}).

Нехай задано вектори $\boldsymbol{h}=(h_{1},\dots,h_{d})$ , $h_{j}\in\mathbb{R}$ , та ${\boldsymbol{k}=(k_{1},\dots,k_{d})}$ , $k_{j}\in\mathbb{Z}_{+}$ , $j=\overline{1,d}$ . Тодi мiшана рiзниця $\boldsymbol{k}$ -го порядку з векторним кроком $\boldsymbol{h}$ визначається рiвнiстю

\Delta_{\boldsymbol{h}}^{\boldsymbol{k}}f(\boldsymbol{x})=\Delta_{h_{1},1}^{k_{1}}\Delta_{h_{2},2}^{k_{2}}\dots\Delta_{h_{d},d}^{k_{d}}f(\boldsymbol{x}).

Крiм цього покладемо $e_{d}=\{1,2,...,d\}$ , ${d\in\mathbb{N}}$ , i ${e=\{j_{1},...,j_{m}\}}$ , ${m\in\mathbb{N}}$ , ${m\leqslant d}$ , ${1\leqslant j_{1}<j_{2}<...<j_{m}\leqslant d}$ . Задамо невiд’ємний вектор ${\boldsymbol{r}^{e}=(r_{j_{1}},\dots,r_{j_{m}})}$ , ${r_{j}\geqslant 0}$ , ${j=\overline{1,d}}$ , i ${\bar{\boldsymbol{r}}^{e}=(\bar{r}_{1},\dots,\bar{r}_{d})}$ , де

\bar{r}_{i}=\begin{cases}r_{i},&i\in e;\\ 0,&i\in e_{d}\backslash e.\end{cases}

Простори $S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})$ , $1\leqslant p,\theta\leqslant\infty$ , де $\boldsymbol{r}$ — заданий вектор iз невiд’ємними координатами означаються таким чином [2]:

1) якщо $1\leqslant\theta<\infty$ , то

S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})=\Big\{f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d}):\|f\|_{S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})}<\infty\Big\},

де норма задається рiвнiстю

\|f\|_{S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})}=\|f\|_{p}+\sum\limits_{e\subset e_{d}\atop e\neq\varnothing}\left(\int\limits_{0}^{2}\dots\int\limits_{0}^{2}\prod\limits_{j\in e}h_{j}^{-\theta r_{j}-1}\|\Delta_{\boldsymbol{h}^{e}}^{\boldsymbol{k}^{e}}f(\cdot)\|_{p}^{\theta}\prod\limits_{j\in e}dh_{j}\right)^{\frac{1}{\theta}};

2) якщо $\theta=\infty$ , то

S_{p,\infty}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})=\Big\{f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d}):\|f\|_{S_{p,\infty}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})}<\infty\Big\}

\|f\|_{S_{p,\infty}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})}=\|f\|_{p}+\sum\limits_{e\subset e_{d}\atop e\neq\varnothing}\sup\limits_{\boldsymbol{h}>0}\prod\limits_{j\in e}h_{j}^{-r_{j}}\|\Delta_{\boldsymbol{h}^{e}}^{\boldsymbol{k}^{e}}f(\cdot)\|_{p},

де $k_{j}>r_{j}\geqslant 0$ , $j=\overline{1,d}$ . Зазначимо, що простори функцiй $S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})$ при значеннi параметра $\theta=\infty$ збiгаються з просторами $S^{\boldsymbol{r}}_{p}H(\mathbb{R}^{d})$ , якi вперше розглянув С. М. Нiкольський [1], а у випадку $1\leqslant\theta<\infty$ вони були введенi Т. I. Амановим [2].

Далi, замiсть $S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})$ i $S^{\boldsymbol{r}}_{p}H(\mathbb{R}^{d})$ часто будемо використовувати позначення $S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B$ та $S^{\boldsymbol{r}}_{p}H$ вiдповiдно.

У подальшому будемо вважати, що координати вектора $\boldsymbol{r}=(r_{1},\dots,r_{d})$ впорядкованi таким чином: $0<r_{1}=r_{2}=\dots=r_{\nu}<r_{\nu+1}\leqslant\dots\leqslant r_{d}$ . Вектору $\boldsymbol{r}=(r_{1},\dots,r_{d})$ поставимо у вiдповiднiсть вектор $\boldsymbol{\gamma}=(\gamma_{1},\dots,\gamma_{d})$ , $\gamma_{j}=r_{j}/r_{1}$ , $j=\overline{1,d}$ , а вектору $\boldsymbol{\gamma}$ — $\boldsymbol{\gamma}^{\prime}$ , де $\gamma^{\prime}_{j}=\gamma_{j}$ , якщо $j=\overline{1,\nu}$ i $1<\gamma_{j}^{\prime}<\gamma_{j}$ , $j=\overline{\nu+1,d}$ .

Також дамо означення просторiв Нiкольського–Бєсова функцiй мiшаної гладкостi $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ опосередковано через, так зване, декомпозицiйне представлення елементiв цих просторiв. Уперше декомпозицiйне представлення та вiдповiдне йому нормування з’явилося у роботi С. М. Нiкольського та П. I. Лiзоркiна [3] i, як з’ясувалося пiзнiше, вiдiграло ключову роль у дослiдженнях, якi пов’язанi з апроксимацiєю класiв функцiй. Наведемо спочатку необхiднi означення та позначення.

Нехай $S=S(\mathbb{R}^{d})$ — простiр Л. Шварца основних нескiнченно диференцiйовних на $\mathbb{R}^{d}$ комплекснозначних функцiй $\varphi$ , що спадають на нескiнченностi разом зi своїми похiдними швидше за будь-який степiнь функцiї $\left(x_{1}^{2}+\ldots+x_{d}^{2}\right)^{-\frac{1}{2}}$ (див., наприклад, [4]). Через $S^{\prime}$ позначимо простiр лiнiйних неперервних функцiоналiв над $S$ . Зазначимо, що елементами простору $S^{\prime}$ є узагальненi функцiї.

Через $\mathfrak{F}\varphi$ та $\mathfrak{F}^{-1}\varphi$ будемо позначати вiдповiдно пряме та обернене перетворення Фур’є функцiй з просторiв $S$ та $S^{\prime}$ .

Носiєм узагальненої функцiї $f$ будемо називати замикання $\overline{\mathfrak{N}}$ такої множини точок $\mathfrak{N}\subset\mathbb{R}^{d}$ , що для довiльної $\varphi\in S$ , яка дорiвнює нулю в $\overline{\mathfrak{N}}$ , виконується рiвнiсть $\langle f,\varphi\rangle=0$ . Носiй узагальненої функцiї $f$ будемо позначати через $\mbox{supp}\,f$ .

Зазначимо, що для $1\leqslant p\leqslant\infty$ iснує природне неперервне вкладення $L_{p}(\mathbb{R}^{d})$ в $S^{\prime}$ i в цьому сенсi функцiї з $L_{p}(\mathbb{R}^{d})$ ототожнюються з елементами з $S^{\prime}$ .

Далi нехай $K_{m}(t)=\int_{\mathbb{R}}k_{m}(\lambda)e^{-2\pi i\lambda t}d\lambda$ , $m\in\mathbb{Z}_{+}$ , $K_{-1}\equiv 0$ , де

k_{m}(\lambda)=\begin{cases}1,&|\lambda|<2^{m-1},\\ 2(1-\frac{|\lambda|}{2^{m}}),&2^{m-1}\leqslant|\lambda|\leqslant 2^{m},\\ 0,&|\lambda|>2^{m},\end{cases}

k_{0}(\lambda)=\begin{cases}1-|\lambda|,&0\leqslant|\lambda|\leqslant 1,\\ 0,&|\lambda|>1.\end{cases}

Для кожного вектора ${\boldsymbol{s}=(s_{1},...,s_{d})}$ , ${s_{j}\in\mathbb{Z}_{+}}$ , ${j=\overline{1,d}}$ , покладемо

A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x})=\prod\limits_{j=1}^{d}\big(K_{s_{j}}(x_{j})-K_{s_{j}-1}(x_{j})\big),

(1)

A^{*}_{\boldsymbol{s}}(f,\boldsymbol{x})=f(\boldsymbol{x})\ast A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x})=\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}f(\boldsymbol{y})A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x}-\boldsymbol{y})d\boldsymbol{y}.

Одразу зауважимо, що $A^{*}_{\boldsymbol{s}}(f,\boldsymbol{x})$ — блоки Валле Пуссена функцiї $f$ . Також для $\boldsymbol{s}\in\mathbb{Z}^{d}_{+}$ розглянемо множини

Q_{2^{\boldsymbol{s}}}^{*}=\big\{\boldsymbol{\lambda}=(\lambda_{1},...,\lambda_{d}):\ \eta(s_{j})2^{s_{j}-1}\leqslant|\lambda_{j}|<2^{s_{j}},\lambda_{j}\in\mathbb{R},\ \ j=\overline{1,d}\big\},

\rho_{+}(\boldsymbol{s}):=\big\{\boldsymbol{k}=(k_{1},...,k_{d}):\eta(s_{j})2^{s_{j}-1}\leqslant k_{j}<2^{s_{j}},k_{j}\in\mathbb{Z}_{+},j=\overline{1,d}\big\},

де $\eta(0)=0$ i $\eta(t)=1,\ t>0$ .

Має мiсце таке твердження.

Лема А (див., наприклад, [5]). Нехай $1\leqslant p\leqslant\infty$ , тодi для будь-якої функцiї $f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})$ маємо

f(\boldsymbol{x})\stackrel{{\scriptstyle L_{p}}}{{=}}\sum A^{*}_{\boldsymbol{s}}(f,\boldsymbol{x})

i крiм того $\mbox{supp}\,\mathfrak{F}A_{\boldsymbol{s}}(f,\boldsymbol{x})\subseteq Q_{2^{\boldsymbol{s}}}^{*}$ .

У прийнятих позначеннях простори $S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})$ , $1\leqslant p,\theta\leqslant\infty$ , $\boldsymbol{r}>0$ , можна означити таким чином (див., наприклад, [5], [6]):

S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B:=\Big\{f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d}):\ \|f\|_{S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B}<\infty\Big\},

де

\|f\|_{S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B}\asymp\Bigg(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\geqslant 0}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(f,\cdot)\|_{p}^{\theta}\Bigg)^{\frac{1}{\theta}}

(2)

при $1\leqslant\theta<\infty$ i

\|f\|_{S^{\boldsymbol{r}}_{p}H}\asymp\sup\limits_{\boldsymbol{s}\geqslant 0}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}\|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(f,\cdot)\|_{p}.

(3)

Тут i надалi по тексту для додатних величин $A$ i $B$ вживається запис $A\asymp B$ , який означає, що iснують такi додатнi сталi $C_{1}$ та $C_{2}$ , якi не залежать вiд одного iстотного параметра у величинах $A$ i $B$ (наприклад, у вище наведених спiввiдношеннях (2) i (3) — вiд функцiї $f$ ), що ${C_{1}A\leqslant B\leqslant C_{2}A}$ . Якщо тiльки $B\leqslant C_{2}A$ $\big(B\geqslant C_{1}A\big)$ , то пишемо $B\ll A$ $\big(B\gg A\big)$ . Всi сталi $C_{i}$ , $i=1,2,...$ , якi зустрiчаються у роботi, залежать, можливо, лише вiд параметрiв, що входять в означення класу, метрики, в якiй оцiнюється похибка наближення, та розмiрностi простору $\mathbb{R}^{d}$ .

Окрiм цього нагадаємо, що у випадку $1<p<\infty$ норму функцiй з просторiв $S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})$ можна означити в дещо iншiй формi.

Нехай $A\subset\mathbb{R}^{d}$ — деяка вимiрна множина. Позначимо через $\chi_{{}_{A}}$ характеристичну функцiю множини $A$ i для ${f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})}$ покладемо

\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\boldsymbol{x})=\mathfrak{F}^{-1}(\chi_{Q_{2^{\boldsymbol{s}}}^{*}}\cdot\mathfrak{F}f).

Тодi простори $S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B$ , $1<p<\infty$ , $1\leqslant\theta\leqslant\infty$ , $\boldsymbol{r}>0$ , можна означити таким чином [3]:

S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B:=\Big\{f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d}):\ \|f\|_{S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B}<\infty\Big\},

де

\|f\|_{S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B}\asymp\Bigg(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\geqslant 0}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{p}^{\theta}\Bigg)^{\frac{1}{\theta}}

(4)

при $1\leqslant\theta<\infty$ i

\|f\|_{S^{\boldsymbol{r}}_{p}H}\asymp\sup\limits_{\boldsymbol{s}\geqslant 0}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}\|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{p}.

(5)

Пiд класом $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B$ будемо розумiти множину функцiй ${f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})}$ для яких $\|f\|_{S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B}\leqslant 1$ i при цьому збережемо для класiв $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B$ тi ж самi позначення, що i для просторiв $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B$ .

Як видно з (2) – (5), для $f\in S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B$ при деякому значеннi $p$ , $1<p<\infty$ , має мiсце спiввiдношення

\|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{p}\asymp\|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(f,\cdot)\|_{p}.

(6)

Перейдемо до означення апроксимативних характеристик, якi розглядаються у роботi.

Нехай $\mathcal{L}\subset\mathbb{Z}^{d}_{+}$ — деяка скiнченна множина. Покладемо

Q(\mathcal{L})=\bigcup\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathcal{L}}Q_{2^{\boldsymbol{s}}}^{*}

i позначимо

G\big(Q(\mathcal{L})\big)=\Big\{f\in L_{q}(\mathbb{R}^{d}):\ \mbox{supp}\mathfrak{F}f\subseteq Q(\mathcal{L})\Big\}.

Вiдомо, що елементами множини $G\big(Q(\mathcal{L})\big)$ є цiлi функцiї експоненцiального типу.

Для $f\in L_{q}(\mathbb{R}^{d})$ , $1\leqslant q\leqslant\infty$ , означимо величину

E\big(f,G\big(Q(\mathcal{L})\big)\big)_{q}:=E_{Q(\mathcal{L})}(f)_{q}:=\inf\limits_{g\in G(Q(\mathcal{L}))}\|f(\cdot)-g(\cdot)\|_{q},

яка називається найкращим наближенням функцiї $f$ цiлими функцiями з множини $G\big(Q(\mathcal{L})\big)$ . Якщо $F\subset L_{q}(\mathbb{R}^{d})$ — деякий функцiональний клас, то покладемо

E_{Q(\mathcal{L})}(F)_{q}=\sup\limits_{f\in F}E_{Q(\mathcal{L})}(f)_{q}.

(7)

Далi для $f\in L_{q}(\mathbb{R}^{d})$ , $1\leqslant q\leqslant\infty$ , покладемо

S_{Q(\mathcal{L})}f(\boldsymbol{x})=S_{Q(\mathcal{L})}(f,\boldsymbol{x})=\sum\limits_{\boldsymbol{s}\in\mathcal{L}}\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\boldsymbol{x}),\ \ \boldsymbol{x}\in\mathbb{R}^{d}

i означимо

\mathcal{E}_{Q(\mathcal{L})}(f)_{q}=\|f(\cdot)-S_{Q(\mathcal{L})}f(\cdot)\|_{q}\ \ \mbox{\T2A\cyrt\T2A\cyra}\ \ \mathcal{E}_{Q(\mathcal{L})}(F)_{q}=\sup\limits_{f\in F}\mathcal{E}_{Q(\mathcal{L})}(f)_{q}.

(8)

Нашi дослiдження величин (7) та (8) проводяться у випадку, коли ${F=S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})}$ , а множина $Q(\mathcal{L})$ визначається таким чином:

Q(\mathcal{L})=Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}=\bigcup\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})\leqslant n}Q_{2^{\boldsymbol{s}}}^{*},

де $n\in\mathbb{N}$ . Множина $Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}$ породжує в $\mathbb{R}^{d}$ , так званий, схiдчастий гiперболiчний хрест.

Насамперед зазначимо, що при $1<q<\infty$ i $f\in L_{q}(\mathbb{R}^{d})$ має мiсце спiввiдношення (див., наприклад, [3])

E_{Q(\mathcal{L})}(f)_{q}\leqslant\mathcal{E}_{Q(\mathcal{L})}(f)_{q}\leqslant C_{3}E_{Q(\mathcal{L})}(f)_{q},

(9)

де $C_{3}\geqslant 1$ — деяка стала.

2. Допомiжнi твердження.

Теорема А [2]. Нехай $1\leqslant p,\theta\leqslant\infty$ , $1\leqslant p\leqslant q\leqslant\infty$ i маємо такий вектор $\boldsymbol{\rho}$ , що $\rho_{j}=r_{j}-\left(\frac{1}{p}-\frac{1}{q}\right)>0$ , $j=\overline{1,d}$ . Тодi, якщо $f\in S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})$ , то $f\in S_{q,\theta}^{\boldsymbol{\rho}}B(\mathbb{R}^{d})$ i

\|f\|_{S_{q,\theta}^{\boldsymbol{\rho}}B(\mathbb{R}^{d})}\ll\|f\|_{S_{p,\theta}^{\boldsymbol{r}}B(\mathbb{R}^{d})}.

Теорема Б [7, c. 150] . Якщо $1\leqslant p\leqslant q\leqslant\infty$ , тодi для цiлої функцiї експоненцiального типу $g_{\boldsymbol{\nu}}\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})$ , $\boldsymbol{\nu}=(\nu_{1},\ldots,\nu_{2})$ , $\nu_{i}\geqslant 0$ , $i=\overline{1,d}$ , має мiсце нерiвнiсть (рiзних метрик)

\|g_{\boldsymbol{\nu}}\|_{L_{q}(\mathbb{R}^{d})}\leqslant 2^{d}\left(\prod\limits_{j=1}^{d}\nu_{k}\right)^{\frac{1}{p}-\frac{1}{q}}\|g_{\boldsymbol{\nu}}\|_{L_{p}(\mathbb{R}^{d})}.

Теорема В (Лiттлвуда – Пелi) (див., наприклад, [7, c. 81]). Нехай задано ${1\!<p<\infty}$ . Iснують такi додатнi числа $C_{4},C_{5}$ , що для кожної функцiї ${f\in L_{p}(\mathbb{R}^{d})}$ виконуються спiввiдношення

C_{4}\|f\|_{p}\leqslant\Bigg\|\Bigg(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\geqslant 0}|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)|^{2}\Bigg)^{\frac{1}{2}}\Bigg\|_{p}\leqslant C_{5}\|f\|_{p}.

Лема Б [8]. Нехай задано $1<p<q<\infty$ i $f\in L_{q}(\mathbb{R}^{d})$ . Тодi

\|f\|_{q}\ll\bigg(\sum\limits_{\boldsymbol{s}\geqslant 0}\|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{p}^{q}\;2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}(\frac{1}{p}-\frac{1}{q})q}\bigg)^{\frac{1}{q}},

де $\|\boldsymbol{s}\|_{1}=s_{1}+\ldots+s_{d}$ .

Лема Б є аналогом леми, яка вперше була доведена для перiодичного випадку [9, c. 25].

Лема В [9, с. 11]. Має мiсце оцiнка

\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})\geqslant n}2^{-\alpha(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})}\asymp 2^{-\alpha n}n^{d-1},\ \ \alpha>0

Лема Г [9, с. 11]. Має мiсце оцiнка

\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma^{\prime}})\geqslant n}2^{-\alpha(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})}\asymp 2^{-\alpha n}n^{\nu-1},\ \ \alpha>0.

3. Наближення цiлими функцiями з носiями їх перетворення Фур’є у схiдчастому гiперболiчному хрестi. Перш нiж перейти до формулювання та доведення основних результатiв, встановимо декiлька допомiжних оцiнок.

Лема 1. Для $A_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x})$ мають мiсце такi оцiнки

\|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\cdot)\|_{\infty}\asymp 2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}},

(10)

\bigg\|\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\cdot)\bigg\|_{\infty}\asymp 2^{n}n^{d-1}.

(11)

Доведення. Врахувавши, що $A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x})$ визначається згiдно з формулою (1) та провiвши деякi перетворення для $K_{s_{j}}(x_{j})$ , отримаємо

A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x})=\prod\limits_{j=1}^{d}\frac{2^{2-s_{j}}\sin^{2}\pi 2^{s_{j}-2}x_{j}\big(2\cos\pi 2^{s_{j}-1}x_{j}+1\big)}{\pi^{2}x_{j}^{2}}\times

\times\big(\cos\pi 2^{s_{j}-1}x_{j}+\cos\pi 2^{s_{j}}x_{j}-1\big)=\prod\limits_{j=1}^{d}\mathfrak{I}_{j}(x_{j}).

Тодi для норми $A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x})$ у просторi $L_{\infty}(\mathbb{R}^{d})$ можемо записати

\|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\cdot)\|_{\infty}=\sup\limits_{\boldsymbol{x}\in\mathbb{R}^{d}}\bigg|\prod\limits_{j=1}^{d}\mathfrak{I}_{j}(x_{j})\bigg|=\prod\limits_{j=1}^{d}\sup\limits_{x_{j}\in\mathbb{R}}|\mathfrak{I}_{j}(x_{j})|.

(12)

Таким чином для оцiнки норми $A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x})$ достатньо буде оцiнити $\sup\limits_{x_{j}\in\mathbb{R}}|\mathfrak{I}_{j}(x_{j})|$ , $j=\overline{1,d}$ .

Встановимо спочатку оцiнку зверху. Зробимо замiну $\pi 2^{s_{j}-2}x_{j}=t_{j}$ , отримаємо

\sup\limits_{x_{j}\in\mathbb{R}}|\mathfrak{I}_{j}(x_{j})|=\sup\limits_{t_{j}\in\mathbb{R}}\left|\frac{2^{s_{j}-2}\sin^{2}t_{j}\big(2\cos 2t_{j}+1\big)\big(\cos 2t_{j}+\cos 4t_{j}-1\big)}{t_{j}^{2}}\right|\ll

\ll 2^{s_{j}}\sup\limits_{t_{j}\in\mathbb{R}}\left|9\,\frac{\sin^{2}t_{j}}{t_{j}^{2}}\right|\ll 2^{s_{j}}.

Скориставшись останньою оцiнкою i (12), одержуємо

\|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\cdot)\|_{\infty}\ll\prod\limits_{j=1}^{d}2^{s_{j}}=2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}}.

Для оцiнки знизу маємо

\sup\limits_{x_{j}\in\mathbb{R}}|\mathfrak{I}_{j}(x_{j})|=\sup\limits_{t_{j}\in\mathbb{R}}\left|\frac{2^{s_{j}-2}\sin^{2}t_{j}\big(2\cos 2t_{j}+1\big)\big(\cos 2t_{j}+\cos 4t_{j}-1\big)}{t_{j}^{2}}\right|\gg

\gg 2^{s_{j}}\left|\frac{\sin^{2}\frac{\pi}{12}\big(2\cos\frac{\pi}{6}+1\big)\big(\cos\frac{\pi}{6}+\cos\frac{\pi}{3}-1\big)}{\left(\frac{\pi}{12}\right)^{2}}\right|\gg 2^{s_{j}}.

(13)

Пiдставивши (13) в (12), одержуємо

\|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\cdot)\|_{\infty}\gg\prod\limits_{j=1}^{d}2^{s_{j}}=2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}}.

Отже, оцiнку $(\ref{As_infty})$ встановлено.

Перейдемо до встановлення оцiнки $(\ref{As_Sum_infty})$ . Оцiнка зверху безпосередньо випливає з $(\ref{As_infty})$ та нерiвностi Мiнковського. Дiйсно

\bigg\|\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\cdot)\bigg\|_{\infty}\ll\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}\|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\cdot)\|_{\infty}\ll\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}}\asymp 2^{n}n^{d-1}.

Для оцiнки знизу маємо

\bigg\|\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\cdot)\bigg\|_{\infty}=\sup\limits_{\boldsymbol{x}\in\mathbb{R}^{d}}\bigg|\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x})\bigg|=

=\sup\limits_{\boldsymbol{t}\in\mathbb{R}^{d}}\left|\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}\prod\limits_{j=1}^{d}\frac{2^{s_{j}-2}\sin^{2}t_{j}\big(2\cos 2t_{j}+1\big)\big(\cos 2t_{j}+\cos 4t_{j}-1\big)}{t_{j}^{2}}\right|\gg

\gg\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}\prod\limits_{j=1}^{d}2^{s_{j}}\left|\frac{\sin^{2}\frac{\pi}{12}\big(2\cos\frac{\pi}{6}+1\big)\big(\cos\frac{\pi}{6}+\cos\frac{\pi}{3}-1\big)}{\left(\frac{\pi}{12}\right)^{2}}\right|\gg

\gg\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}}\asymp 2^{n}n^{d-1}.

Оцiнку $(\ref{As_Sum_infty})$ встановлено. Лему 1 доведено.

Лема 2. Нехай $1\leqslant p<\infty$ , тодi має мiсце оцiнка

\|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\cdot)\|_{p}\asymp 2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(1-\frac{1}{p}\right)}.

(14)

Доведення. Згiдно з позначеннями леми 1, можемо записати

\|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\cdot)\|_{p}=\bigg\|\prod\limits_{j=1}^{d}\mathfrak{I}_{j}(\cdot)\bigg\|_{p}=\left(\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}\bigg|\prod\limits_{j=1}^{d}\mathfrak{I}_{j}(x_{j})\bigg|^{p}d\boldsymbol{x}\right)^{\frac{1}{p}}=

=\left(\int\limits_{\mathbb{R}^{d}}\prod\limits_{j=1}^{d}|\mathfrak{I}_{j}(x_{j})|^{p}d\boldsymbol{x}\right)^{\frac{1}{p}}=\left(\prod\limits_{j=1}^{d}\int\limits_{\mathbb{R}}|\mathfrak{I}_{j}(x_{j})|^{p}dx_{j}\right)^{\frac{1}{p}}=

=\left(\prod\limits_{j=1}^{d}\int\limits_{\mathbb{R}}\Big|\frac{2^{2-s_{j}}\sin^{2}\pi 2^{s_{j}-2}x_{j}\big(2\cos\pi 2^{s_{j}-1}x_{j}+1\big)}{\pi^{2}x_{j}^{2}}\times\right.

\times\big(\cos\pi 2^{s_{j}-1}x_{j}+\cos\pi 2^{s_{j}}x_{j}-1\big)\Big|^{p}dx_{j}\Bigg)^{\frac{1}{p}}

(15)

Оцiнимо зверху iнтеграл у спiввiдношеннi (15). Зробивши замiну ${\pi 2^{s_{j}-2}x_{j}=t_{j}}$ , отримаємо

\int\limits_{\mathbb{R}}\Big|\frac{2^{2-s_{j}}\sin^{2}\pi 2^{s_{j}-2}x_{j}\big(2\cos\pi 2^{s_{j}-1}x_{j}+1\big)\big(\cos\pi 2^{s_{j}-1}x_{j}+\cos\pi 2^{s_{j}}x_{j}-1\big)}{\pi^{2}x_{j}^{2}}\Big|^{p}dx_{j}\!\!\leqslant

\leqslant\int\limits_{\mathbb{R}}\Big|\frac{2^{2-s_{j}}\sin^{2}\pi 2^{s_{j}-2}x_{j}}{\pi^{2}x_{j}^{2}}\Big|^{p}dx_{j}=\int\limits_{\mathbb{R}}\frac{2^{(s_{j}-2)(p-1)}}{\pi}\Big|\frac{\sin^{2}t_{j}}{t_{j}^{2}}\Big|^{p}dt_{j}

\ll 2^{s_{j}(p-1)}.

(16)

Пiдставивши (16) в (15), одержуємо

\|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\cdot)\|_{p}\ll\left(\prod\limits_{j=1}^{d}2^{s_{j}(p-1)}\right)^{\frac{1}{p}}=2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(1-\frac{1}{p}\right)}.

Тепер оцiнимо знизу iнтеграл у спiввiдношеннi (15). Зробивши замiну ${\pi 2^{s_{j}-2}x_{j}=t_{j}}$ , отримаємо

\int\limits_{\mathbb{R}}\Big|\frac{2^{2-s_{j}}\sin^{2}\pi 2^{s_{j}-2}x_{j}\big(2\cos\pi 2^{s_{j}-1}x_{j}+1\big)\big(\cos\pi 2^{s_{j}-1}x_{j}+\cos\pi 2^{s_{j}}x_{j}-1\big)}{\pi^{2}x_{j}^{2}}\Big|^{p}dx_{j}\!\!=

=\int\limits_{\mathbb{R}}2^{(s_{j}-2)(p-1)}\Big|\frac{\sin^{2}t_{j}\big(2\cos 2t_{j}+1\big)\big(\cos 2t_{j}+\cos 4t_{j}-1\big)}{t_{j}^{2}}\Big|^{p}dt_{j}\gg

\gg 2^{(s_{j}-2)(p-1)}\int\limits_{\frac{7\pi}{12}}^{\frac{5\pi}{12}}\Big|\frac{\sin^{2}t_{j}\big(2\cos 2t_{j}+1\big)\big(\cos 2t_{j}+\cos 4t_{j}-1\big)}{t_{j}^{2}}\Big|^{p}dt_{j}\gg 2^{s_{j}(p-1)}.

Врахувавши, що пiдiнтегральна функцiя неперервна на промiжку $\big[\frac{5\pi}{12},\frac{7\pi}{12}\big]$ та досягає свого найменшого значення, одержуємо

\gg 2^{s_{j}(p-1)}\int\limits_{\frac{\pi}{3}}^{\frac{2\pi}{3}}M_{j}^{p}dt_{j}\asymp 2^{s_{j}(p-1)}.

(17)

Скориставшись (17), одержуємо

\|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\cdot)\|_{p}\gg\left(\prod\limits_{j=1}^{d}2^{s_{j}(p-1)}\right)^{\frac{1}{p}}=2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(1-\frac{1}{p}\right)}.

Отже, оцiнку $(\ref{As_p})$ встановлено. Лему 2 доведено.

Теорема 1. Нехай $r_{1}>1$ , $1\leqslant\theta\leqslant\infty$ . Тодi має мiсце порядкове спiввiдношення

\mathcal{E}_{Q_{n}^{\gamma}}\big(S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B\big)_{\infty}=\sup\limits_{f\in S_{1,\theta}^{\boldsymbol{r}}B}\|f(\cdot)-S_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(f,\cdot)\|_{\infty}\asymp 2^{-n\left(r_{1}-1\right)}n^{(\nu-1)\left(1-\frac{1}{\theta}\right)}.

(18)

Доведення. Встановимо спочатку оцiнку зверху в (18). Нехай $f\in S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B$ . Оскiльки $r_{1}>1$ , то на основi теорема А можемо стверджувати, що при деякому $1<q_{0}<\infty$ , $f\in S^{\boldsymbol{\rho}}_{q_{0},\theta}B$ , де $\rho_{j}=r_{j}-\left(1-\frac{1}{q_{0}}\right)>0$ , $j=\overline{1,d}$ . Тодi, скориставшись нерiвнiстю Мiнковського, нерiвнiстю рiзних метрик (теорема Б) та (6), можемо записати

\|f(\cdot)-S_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(f,\cdot)\|_{\infty}=\Big\|f(\cdot)-\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})\leqslant n}\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\Big\|_{\infty}\leqslant\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{\infty}\ll

\ll\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{\frac{\|\boldsymbol{s}\|_{1}}{q_{0}}}\|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{q_{0}}\asymp\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{\frac{\|\boldsymbol{s}\|_{1}}{q_{0}}}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{q_{0}}\ll

\ll\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{\frac{\|\boldsymbol{s}\|_{1}}{q_{0}}}2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}\left(1-\frac{1}{q_{0}}\right)}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{1}=\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{1}.

(19)

Щоб продовжити оцiнку (19) розглянемо спочатку випадок, коли ${1\leqslant\theta<\infty}$ . Тодi, застосувавши нерiвнiсть Гельдера, з вiдповiдною модифiкацiєю при $\theta=\infty$ , будемо мати

\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{1}\leqslant\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{1}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\times

\times\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r}-1)\frac{\theta}{\theta-1}}\right)^{1-\frac{1}{\theta}}\ll\|f\|_{S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B}\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r}-1)\frac{\theta}{\theta-1}}\right)^{1-\frac{1}{\theta}}\leqslant

\leqslant\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\bar{\gamma}})(r_{1}-1)\frac{\theta}{\theta-1}}\right)^{1-\frac{1}{\theta}}=J_{1},

(20)

де $\boldsymbol{\bar{\gamma}}=(\bar{\gamma}_{1},\dots,\bar{\gamma}_{d})$ — вектор з координатами $\bar{\gamma}_{j}=(r_{j}-1)/(r_{1}-1)$ , $j=\overline{1,d}$ , а $\boldsymbol{r}-1$ позначає вектор з координатами $r_{j}-1$ , $j=\overline{1,d}$ . Якщо $j=\overline{1,\nu}$ , то $\bar{\gamma}_{j}=\gamma_{j}$ i $1<\gamma_{j}\leqslant\gamma_{j}$ , якщо $j=\overline{\nu+1,d}$ . Тому, скориставшись лемою В, отримаємо оцiнку

J_{1}\ll 2^{-n(r_{1}-1)}n^{(\nu-1)(1-\frac{1}{\theta})}.

(21)

Отже, спiвставивши (19)–(21), отримаємо оцiнку

\sup\limits_{f\in S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B}\|f(\cdot)-S_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(f,\cdot)\|_{\infty}\ll 2^{-n(r_{1}-1)}n^{(\nu-1)(1-\frac{1}{\theta})}.

Нехай тепер $\theta=\infty$ . Тодi, згiдно з означенням класiв $S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B$ маємо ${\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{p}\ll 2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}}$ , скориставшись лемою В, для (19) можемо записати

\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{1}\ll\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r}-1)}=

=\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma}>n)}2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\bar{\gamma}})(r_{1}-1)}\ll 2^{-n(r_{1}-1)}n^{\nu-1}.

(22)

Об’єднавши (21) та (22), одержуємо оцiнку зверху в (18).

Перейдемо до встановлення оцiнки знизу, яку достатньо отримати для випадку $\nu=d$ . Розглянемо функцiї

f_{1}(x)=C_{6}2^{-nr_{1}}n^{-\frac{d-1}{\theta}}\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x}),\ \ C_{6}>0,

якщо $1\leqslant\theta<\infty$ , i

f_{2}(x)=C_{7}2^{-nr_{1}}\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x}),\ \ C_{7}>0,

якщо $\theta=\infty$ .

Переконаємося, що данi функцiї належать класам $S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B$ i $S^{\boldsymbol{r}}_{1,\infty}B$ вiдповiдно. Оскiльки, згiдно з лемою 1, при $p=1$ має мiсце оцiнка $\big\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(\cdot)\big\|_{1}\asymp 1$ , то

\|f_{1}\|_{S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B}\asymp\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f_{1},\cdot)\|_{1}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\asymp

\asymp 2^{-nr_{1}}n^{-\frac{d-1}{\theta}}\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(\cdot)\|_{1}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\asymp

\asymp 2^{-nr_{1}}n^{-\frac{d-1}{\theta}}\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}2^{r_{1}(\boldsymbol{s},1)\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\ll n^{-\frac{d-1}{\theta}}\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}1\right)^{\frac{1}{\theta}}\ll 1.

Для $f_{2}$ будемо мати

\|f_{2}\|_{S^{\boldsymbol{r}}_{1,\infty}}\asymp\sup\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f_{2},\cdot)\|_{1}\asymp

\asymp 2^{-nr_{1}}\sup\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(\cdot)\|_{1}\asymp 2^{-nr_{1}}\sup\limits_{(\boldsymbol{s},1)=n+1}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}\ll 1.

Далi, враховуючи вибiр функцiй $f_{1}$ i $f_{2}$ , маємо $S_{Q_{n}^{\gamma}}(f_{1},\boldsymbol{x})=0$ i ${S_{Q_{n}^{\gamma}}(f_{2},\boldsymbol{x})=0}$ . Таким чином, беручи до уваги оцiнку $(\ref{As_Sum_infty})$ , будемо мати

\|f_{1}(\cdot)-S_{Q_{n}^{\gamma}}(f,\cdot)\|_{\infty}=\|f_{1}(\cdot)\|_{\infty}\asymp 2^{-n(r_{1}-1)}n^{(d-1)\left(1-\frac{1}{\theta}\right)},

\|f_{2}(\cdot)-S_{Q_{n}^{\gamma}}(f,\cdot)\|_{\infty}=\|f_{2}(\cdot)\|_{\infty}\asymp 2^{-n(r_{1}-1)}n^{d-1}.

Оцiнки знизу встановлено.

Теорему 1 доведено.

Теорема 2. Нехай $1<q<\infty$ i $r_{1}>1-\frac{1}{q}$ . Тодi для $1\leqslant\theta\leqslant\infty$ мають мiсце порядковi спiввiдношення

E_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(S_{1,\theta}^{\boldsymbol{r}}B)_{q}\asymp\mathcal{E}_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(S_{1,\theta}^{\boldsymbol{r}}B)_{q}\asymp 2^{-n\left(r_{1}-1+\frac{1}{q}\right)}n^{(\nu-1)\left(\frac{1}{q}-\frac{1}{\theta}\right)_{+}},

(23)

де $a_{+}=\max\{a;\ 0\}$ .

Доведення. Отримаємо спочатку оцiнку зверху. Оскiльки $f\in S_{1,\theta}^{\boldsymbol{r}}B$ з деяким $\boldsymbol{r}$ , ${r_{1}>1-\frac{1}{q}}$ , то, згiдно з теоремою A, $f\in L_{q}(\mathbb{R}^{d})$ . Тодi для ${1<q_{0}<q}$ , скориставшись лемою Б, а далi застосувавши нерiвнiсть рiзних метрик, отримуємо

\mathcal{E}_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(f)_{q}=\|f(\cdot)-S_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(f,\cdot)\|_{q}=\bigg\|\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\bigg\|_{q}\ll

\ll\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\|\delta_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{q_{0}}^{q}2^{\|s\|_{1}\left(\frac{1}{q_{0}}-\frac{1}{q}\right)q}\right)^{\frac{1}{q}}\asymp\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{q_{0}}^{q}2^{\|s\|_{1}\left(\frac{1}{q_{0}}-\frac{1}{q}\right)q}\right)^{\frac{1}{q}}\ll

\ll\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{1}^{q}2^{\|s\|_{1}\left(1-\frac{1}{q_{0}}\right)q}2^{\|s\|_{1}\left(\frac{1}{q_{0}}-\frac{1}{q}\right)q}\right)^{\frac{1}{q}}=

=\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{1}^{q}2^{\|s\|_{1}\left(1-\frac{1}{q}\right)q}\right)^{\frac{1}{q}}=:J_{2}.

Для того, щоб продовжити оцiнку $J_{2}$ розглянемо декiлька випадкiв.

Нехай $1<q<\theta<\infty$ . Тодi, застосувавши до $J_{2}$ нерiвнiсть Гельдера з показником $\frac{\theta}{q}$ та врахувавши, що $r_{1}>1-\frac{1}{q}$ , одержимо

J_{2}=\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|^{q}_{1}\,2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})q}\,2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})q}\;2^{\|s\|_{1}\left(1-\frac{1}{q}\right)q}\right)^{\frac{1}{q}}\ll

\ll\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|^{\theta}_{1}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\left(2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})q}\;2^{\|s\|_{1}\left(1-\frac{1}{q}\right)q}\right)^{\frac{\theta}{\theta-q}}\right)^{\frac{1}{q}-\frac{1}{\theta}}\leqslant

\leqslant\|f\|_{S_{1,\theta}^{\boldsymbol{r}}B}\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\left(2^{-\left((\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})-\left(1-\frac{1}{q}\right)\|s\|_{1}\right)}\right)^{\frac{q\theta}{\theta-q}}\right)^{\frac{1}{q}-\frac{1}{\theta}}\leqslant

\leqslant\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\left(2^{-\left(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r}-\left(1-\frac{1}{q}\right)\right)}\right)^{\frac{q\theta}{\theta-q}}\right)^{\frac{1}{q}-\frac{1}{\theta}}=\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{-(\boldsymbol{s},\bar{\boldsymbol{\gamma}})\left(r_{1}-1+\frac{1}{q}\right)\frac{q\theta}{\theta-q}}\right)^{\frac{1}{q}-\frac{1}{\theta}},

де $\bar{\boldsymbol{\gamma}}$ вектор з координатами $\bar{\gamma_{j}}=\frac{r_{j}-1+\frac{1}{q}}{r_{j}-1+\frac{1}{q}}$ , $j=\overline{1,d}$ . Легко переконатися, що $\bar{\gamma_{j}}=\gamma_{j}$ , $j=\overline{1,\nu}$ i $\bar{\gamma_{j}}\geqslant\gamma_{j}$ , $j=\overline{\nu+1,d}$ . Застосувавши до останньої суми лему Г, отримуємо

J_{1}\ll 2^{-n\left(r_{1}-1+\frac{1}{q}\right)}n^{(\nu-1)\left(\frac{1}{q}-\frac{1}{\theta}\right)}.

У випадку $1\leqslant\theta\leqslant q<\infty$ , $q\neq 1$ , скориставшись нерiвнiстю

\left(\sum\limits_{k}|a_{k}|^{v_{2}}\right)^{\frac{1}{v_{2}}}\leqslant\left(\sum\limits_{k}|a_{k}|^{v_{1}}\right)^{\frac{1}{v_{1}}},\ 0<v_{1}\leqslant v_{2}<\infty\ ,

(див., [10, с. 43]), застосувавши нерiвнiсть Гельдера та беручи до уваги, що $r_{1}>1-\frac{1}{q}$ , оцiнку $J_{2}$ можемо продовжити таким чином

J_{2}\leqslant\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|^{\theta}_{1}2^{\|s\|_{1}\left(1-\frac{1}{q}\right)\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}=

=\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|^{\theta}_{1}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\bar{\gamma}})\left(r_{1}-1+\frac{1}{q}\right)\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\ll

\ll\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|^{\theta}_{1}\right)^{\frac{1}{\theta}}\sup\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\bar{\gamma}})\left(r_{1}-1+\frac{1}{q}\right)}\leqslant

\leqslant\|f\|_{S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B}2^{-n\left(r_{1}-1+\frac{1}{q}\right)}\leqslant 2^{-n\left(r_{1}-1+\frac{1}{q}\right)},

де, як i в попередньому випадку, вектор $\bar{\boldsymbol{\gamma}}$ визначається аналогiчно й $\bar{\boldsymbol{\gamma}}\geqslant\boldsymbol{\gamma}$ .

Нехай тепер $\theta=\infty$ . Тодi для $f\in S^{\boldsymbol{r}}_{1,\infty}B$ згiдно з (3) маємо

\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f,\cdot)\|_{1}\ll 2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})},

а тому, застосувавши лему Д, отримуємо

J_{1}\ll\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})q}2^{\|s\|_{1}\left(1-\frac{1}{q}\right)q}\right)^{\frac{1}{q}}=\left(\sum\limits_{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\gamma})>n}2^{-(\boldsymbol{s},\boldsymbol{\bar{\gamma}})\left(r_{1}-1+\frac{1}{q}\right)q}\right)^{\frac{1}{q}}\asymp

\asymp 2^{-n\left(r_{1}-1+\frac{1}{q}\right)}n^{\frac{\nu-1}{q}}.

Оцiнки зверху в теоремi встановлено.

Перейдемо до встановлення оцiнок знизу. Для цього при певних значеннях параметрiв $q$ i $\theta$ достатньо вказати функцiї $f\in S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B$ , для яких оцiнки знизу величин $\mathcal{E}_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(f)_{q}$ спiвпадають за порядком з оцiнками знизу величин $\mathcal{E}_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B)_{q}$ в (23). Зауважимо, що достатньо розглянути випадок $\nu=d$ , тобто будемо вважати $\gamma_{j}=1$ , $j=\overline{1,d}$ .

Нехай $1\leqslant\theta\leqslant q$ , $q\neq 1$ . Розглянемо функцiю

f_{3}(\boldsymbol{x})=2^{-r_{1}n}A_{\boldsymbol{\tilde{s}}}^{*}(\boldsymbol{x}),

де $\|\boldsymbol{\tilde{s}}\|_{1}=n+1$ .

Покажемо, що $f_{3}\in S_{1,\theta}^{\boldsymbol{r}}B$ . Маємо

\|f_{3}(\cdot)\|_{S_{1,\theta}^{\boldsymbol{r}}B}\asymp\left(\sum\limits_{s\geqslant 0}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f_{3},\cdot)\|_{1}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\asymp

\asymp 2^{-r_{1}n}\left(2^{(\boldsymbol{\tilde{s}},\boldsymbol{r})\theta}\|A_{\boldsymbol{\tilde{s}}}^{*}(\cdot)\|_{1}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\ll 2^{-r_{1}n}2^{-r_{1}n}=1.

Оскiльки для функцiй $f_{3}(\boldsymbol{x})$ виконується спiввiдношення $S_{Q_{n}^{\gamma}}(f_{3},\boldsymbol{x})=0$ , то згiдно з лемою 2, будемо мати

\mathcal{E}_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B)_{q}\gg\|f_{3}(\cdot)-S_{Q_{n}^{\gamma}}(f_{3},\cdot)\|_{q}=\|f_{3}(\cdot)\|_{q}\asymp 2^{-nr_{1}}\|A_{\boldsymbol{\tilde{s}}}^{*}(\cdot)\|_{q}\asymp

\asymp 2^{-nr_{1}}2^{n\left(1-\frac{1}{q}\right)}=2^{-n\left(r_{1}-1+\frac{1}{q}\right)}.

У випадку $1<q<\theta<\infty$ розглянемо функцiю

f_{4}(\boldsymbol{x})=2^{-nr_{1}}n^{-\frac{d-1}{\theta}}\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}A_{\boldsymbol{s}}^{*}(\boldsymbol{x}).

Покажемо, що $f_{4}\in S_{1,\theta}^{\boldsymbol{r}}B$ . Маємо

\|f_{4}(\cdot)\|_{S_{1,\theta}^{\boldsymbol{r}}B}\asymp\left(\sum\limits_{s\geqslant 0}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f_{4},\cdot)\|_{1}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}=

=2^{-nr_{1}}n^{-\frac{d-1}{\theta}}\left(\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(\cdot)\|_{1}^{\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\ll 2^{-nr_{1}}n^{-\frac{d-1}{\theta}}\left(\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})\theta}\right)^{\frac{1}{\theta}}\ll 1.

Врахувавши, що за рахунок вибору функцiй $f_{4}$ виконується спiввiдношення $S_{Q_{n}^{\gamma}}(f_{4},\boldsymbol{x})=0$ , будемо мати

\mathcal{E}_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B)_{q}\gg\|f_{4}(\cdot)-S_{Q_{n}^{\gamma}}(f_{4},\cdot)\|_{q}=\|f_{4}(\cdot)\|_{q}.

Оскiльки, як було показано вище $f_{4}\in S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B$ , а за умовами теореми ${r_{1}>1-\frac{1}{q}}$ , то, згiдно з теоремою A, $f_{4}\in L_{q}(\mathbb{R}^{d})$ . Для $\boldsymbol{s}\in\mathbb{Z}^{d}_{+}$ покладемо

\Delta(\boldsymbol{s})=\Big\{\boldsymbol{x}:2^{-s_{j}-1}\leqslant x_{j}<2^{-s_{j}},\ j=\overline{1,d}\Big\},

$\Delta(\boldsymbol{s})\cap\Delta(\boldsymbol{s}^{\prime})=\varnothing$ , якщо $\boldsymbol{s}\neq\boldsymbol{s}^{\prime}$ , тодi за теоремою В (Лiтлвуда–Пелi) будемо мати

\|f_{4}(\cdot)\|_{q}\gg\Bigg\|\left(\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}|\delta^{*}_{\boldsymbol{s}}(f_{4},\cdot)|^{2}\right)^{\frac{1}{2}}\Bigg\|_{q}\geqslant

\geqslant\left(\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}\int\limits_{\Delta(\boldsymbol{s})}|\delta^{*}_{\boldsymbol{s}}(f_{4},\boldsymbol{x})|^{q}d\boldsymbol{x}\right)^{\frac{1}{q}}.

Скориставшись оцiнкою (16) та лемою Д, останню оцiнку можемо продовжити таким чином

\|f_{4}(\cdot)\|_{q}\gg 2^{-nr_{1}}n^{-\frac{d-1}{\theta}}\left(\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}\int\limits_{\Delta(\boldsymbol{s})}|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x})|^{q}d\boldsymbol{x}\right)^{\frac{1}{q}}\gg

\gg 2^{-nr_{1}}n^{-\frac{d-1}{\theta}}\left(\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}(q-1)}\right)^{\frac{1}{q}}\asymp

\asymp 2^{-nr_{1}}n^{-\frac{d-1}{\theta}}2^{n\frac{q-1}{q}}n^{\frac{d-1}{q}}=2^{-n\left(r_{1}-\left(1-\frac{1}{q}\right)\right)}n^{(d-1)\left(\frac{1}{q}-\frac{1}{\theta}\right)}

Насамкiнець розглянемо випадок $\theta=\infty$ i, вiдповiдно, функцiю

f_{5}(\boldsymbol{x})=2^{-nr_{1}}\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}A_{\boldsymbol{s}}^{*}(\boldsymbol{x}).

Покажемо, що $f_{5}\in S_{1,\infty}^{\boldsymbol{r}}B$ . Маємо

\|f_{5}(\cdot)\|_{S_{1,\infty}^{\boldsymbol{r}}B}\asymp\sup\limits_{s\geqslant 0}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(f_{5},\cdot)\|_{1}=2^{-nr_{1}}\sup\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}2^{(\boldsymbol{s},\boldsymbol{r})}\|A_{\boldsymbol{s}}^{*}(\cdot)\|_{1}\ll 1.

Врахувавши, що для функцiй $f_{5}$ виконується спiввiдношення $S_{Q_{n}^{\gamma}}(f_{5},\boldsymbol{x})=0$ , аналогiчно до того, як i в попередньому випадку, отримаємо

\mathcal{E}_{Q_{n}^{\boldsymbol{\gamma}}}(S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B)_{q}\gg\|f_{5}(\cdot)-S_{Q_{n}^{\gamma}}(f_{5},\cdot)\|_{q}=\|f_{5}(\cdot)\|_{q}\gg

\gg\Bigg\|\left(\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}|\delta^{*}_{\boldsymbol{s}}(f_{5},\cdot)|^{2}\right)^{\frac{1}{2}}\Bigg\|_{q}\geqslant\left(\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}\int\limits_{\Delta(\boldsymbol{s})}|\delta^{*}_{\boldsymbol{s}}(f_{5},\boldsymbol{x})|^{q}d\boldsymbol{x}\right)^{\frac{1}{q}}\asymp

\asymp 2^{-nr_{1}}\left(\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}\int\limits_{\Delta(\boldsymbol{s})}|A^{*}_{\boldsymbol{s}}(\boldsymbol{x})|^{q}d\boldsymbol{x}\right)^{\frac{1}{q}}\gg 2^{-nr_{1}}\left(\sum\limits_{\|\boldsymbol{s}\|_{1}=n+1}2^{\|\boldsymbol{s}\|_{1}(q-1)}\right)^{\frac{1}{q}}\asymp

\asymp 2^{-nr_{1}}2^{n\frac{q-1}{q}}n^{\frac{d-1}{q}}=2^{-n\left(r_{1}-1+\frac{1}{q}\right)}n^{\frac{d-1}{q}}.

Оцiнки знизу встановлено. Теорему 2 доведено.

На завершення роботи зробимо деякi коментарi, щодо одержаних результатiв.

Точнi за порядком оцiнки величини (7) для класiв Нiкольського $S^{\boldsymbol{r}}_{1}H(\mathbb{R}^{d})$ в метрицi простору $L_{q}$ при $1\leqslant q<\infty$ (теорема 2) встановлено Wang Heping та Sun Youngsheng [5]. Зауважимо, що методи, якi використовувалися для встановлення оцiнок у теоремi 2 при $\theta=\infty$ дещо вiдрiзняються вiд методiв, якi застосовували Wang Heping та Sun Youngsheng. Результат теореми 1 є новим i для класiв Нiкольського, тобто у випадку $\theta=\infty$ .

Знаходженню точних за порядком оцiнок величин (7) та (8) у схiдчастому гiперболiчному хрестi для ряду iнших значень параметрiв $p$ , $\theta$ та $q$ присвяченi роботи [8], [11], [12]. Дослiдження класiв $S^{\boldsymbol{r}}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ з точки зору знаходження оцiнок iнших апроксимативних характеристик проводилися, зокрема, у роботах Wang Heping [6], [13], Hans-Jurgen Schmeisser, Winfried Sickel [14] та роботi [15].

Зауважимо, що бiльш iнтенсивно дослiджуються класи Нiкольського–Бєсова перiодичних функцiй як однiєї так i багатьох змiнних. Так, порядковi оцiнки наближення функцiй з даних класiв за допомогою тригонометричних полiномiв з номерами гармонiк iз схiдчастого гiперболiчного хреста встановлювалися в роботах В. М. Темлякова [9], [16], А. С. Романюка [17], [18], [19], Є М. Галєєва [20]. Бiльш детально з дослiдженнями класiв Нiкольського–Бєсова перiодичних функцiй, з точки зору знаходження порядкових оцiнок рiзних апроксимативних характеристик, можна ознайомитися в монографiї А. С. Романюка [21].

На даний час також iнтенсивно дослiджуються й узагальнення класiв Нiкольського–Бєсова з домiнуючою мiшаною похiдною. У цьому напрямi вiдзначимо роботи М. М. Пустовойтова [22], [23], Sun Yongsheng, Wang Heping [24], Н. В. Дерев’янко [25], С. А. Стасюка [26], С. А. Стасюка i С. Я. Янченка [27], С. Я. Янченка [28].

Лiтература

[1] Никольский С. М. Функции с доминирующей смешанной производной, удовлетворяющей кратному условию Гельдера // Сиб. мат. журн. — 1963. — 4, №6. — C. 1342 – 1364.
[2] Аманов Т. И. Теоремы представления и вложения для функциональных пространств $S^{(r)}_{p,\theta}B(\mathbb{R}_{n})$ и $S^{(r)_{*}}_{p,\theta}B$ , ( $0\leqslant x_{j}\leqslant 2\pi$ ; $j=1,\ldots,n$ ) // Тр. Мат. ин-та АН СССР. — 1965. — 77. — С. 5 – 34.
[3] Лизоркин П. И., Никольский С. М. Пространства функций смешанной гладкости с декомпозиционной точки зрения // Тр. Мат. ин-та АН СССР. — 1989. — 187. — C. 143 – 161.
[4] Лизоркин П. И. Обобщенное лиувиллевское дифференцирование и метод мультипликаторов в теории вложений классов дифференцируемых функций // Тр. Мат. ин-та АН СССР. — 1969. — 105. — C. 89 – 167.
[5] Wang Heping, Sun Yongsheng. Approximation of functions in $\widetilde{S_{1}^{r}L}$ , $S_{1}^{r}H$ by entire functions // Approx. Theory and its Appl. — 1999. — 11, №4. — P. 88 – 93.
[6] Wang Heping. Quadrature formulas for classes of functions with bounded mixed derivative or difference // Science in China (Series A). — 1997. — 40, №5. — P. 449 – 458.
[7] Никольский С. М. Приближение функций многих переменных и теоремы вложения. — М.: Наука, 1969. — 480 c.
[8] Wang Heping, Sun Yongsheng. Approximation of multivariate functions with certain mixed smoothness by entire functions // Northeast. Math. J. — 1995. — 11, № 4. — P. 454 – 466.
[9] Темляков В. Н. Приближение функций с ограниченной смешанной производной // Тр. Мат. ин-та АН СССР. — 1986. — 178. — C. 1 – 112.
[10] Харди Г. Г., Литтльвуд Дж. Е., Полиa Г. Неравенства. — М.: Изд-во иностр. лит., 1948. — 456 c.
[11] Янченко С. Я. Наближення функцiй з класiв $S^{r}_{p,\theta}B$ у рiвномiрнiй метрицi // Укр. мат. журн. — 2013. — 65, № 5. — С. 698 – 705.
[12] Янченко С. Я. Оцiнки апроксимативних характеристик класiв функцiй $S^{r}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ у рiвномiрнiй метрицi // Теорiя наближення функцiй та сумiжнi питання: Зб. праць Iн-ту математики НАН України. — 2013. — 10, № 1. — С. 328 – 340.
[13] Wang Heping. Representation and approximation of multivariate function with bounded mixed smoothness by hyperbolic wavelets // J. Math. Anal. Appl. — 2004. — 291. — P. 698 – 715.
[14] Hans-Jurgen Schmeisser, Winfried Sickel. Spaces of functions of mixed smoothness and approximation from hyperbolic crosses // J. of Approx. Theory. — 2004. — V. 128. — P. 115 – 150.
[15] Янченко С. Я. Наближення класiв $S^{r}_{p,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ функцiй багатьох змiнних цiлими функцiями спецiального вигляду // Укр. мат. журн. — 2010. — 62, №8. — С. 1124 – 1138.
[16] Темляков В. Н. Оценки асимптотических характеристик классов функций с ограниченной смешанной производной или разностью // Тр. Мат. ин-та АН СССР. — 1988. — 189. — C. 138 – 168.
[17] Романюк А. С. Приближение классов Бесова периодических функций многих переменных в пространстве $L_{q}$ // Укр. мат. журн. — 1991. — 43, №10. — С. 1398 – 1408.
[18] Романюк А. С. Приближение классов $B^{r}_{p,\theta}$ периодических функций многих переменных линейными методами и наилучшие приближения // Мат. сб. — 2004. — 195, №2. — С. 91 – 116.
[19] Романюк А. С. Наилучшие тригонометрические приближения классов периодических функций многих переменных в равномерной метрике // Мат. заметки. — 2007. — 82, 2. — С. 247 – 261.
[20] Галеев Э. М. Приближение классов периодических функций нескольких переменных ядерными операторами // Мат. заметки. — 1990. — 47, № 3. — С. 32 – 41.
[21] Романюк А. С. Аппроксимативные характеристики классов периодических функций многих переменних // Працi Iнституту математики НАН України. — 2012. — 93. — 352 с.
[22] Пустовойтов Н. Н. Представление и приближение периодических функций многих переменных с заданным смешанным модулем непрерывности // Anal. Math. — 1994. — Vol. 20. — P. 35 – 48.
[23] Пустовойтов Н. Н. Приближение многомерных функций с заданной мажорантой смешанных модулей непрерывности // Мат. заметки. — 1999. — 65, №1. — C. 107 – 117.
[24] Sun Yongsheng, Wang Heping. Representation and approximation of multivariate periodic functions with bounded mixed moduli of smoothness // Тр. Мат. ин-та РАН. — 1997. — T. 219. — С. 356 – 377.
[25] Дерев’янко Н. В. Наближення класiв $H^{\Omega}_{p}$ перiодичних функцiй багатьох змiнних у просторi $L_{p}$ // Укр. мат. журн. — 2014. — 66, № 5. — С. 634 – 644.
[26] Стасюк С. А. Найкращi наближення, колмогоровськi та тригонометричнi поперечники класiв ${B^{\Omega}_{p,\theta}}$ перiодичних функцiй багатьох змiнних // Укр. мат. журн. — 2004. — Т. 56, № 11. — C. 1557 – 1568.
[27] Stasyuk S. А., Yachenko S. Ya. Approximation of functions from Nikolskii–Besov type classes of generalized mixed smoothness // Anal. Math. — 2015. — 41. — P. 311 – 334.
[28] Янченко С. Я. Наближення класiв $B^{\Omega}_{p,\theta}$ функцiй багатьох змiнних цiлими функцiями у просторi $L_{q}(\mathbb{R}^{d})$ // Укр. мат. журн. — 2010. — 62, № 1. — С. 123 – 135.

Contact information: Department of the Theory of Functions, Institute of Mathematics of the National Academy of Sciences of Ukraine, 3, Tereshenkivska st., 01601, Kyiv, Ukraine.

E-mail: Yan.Sergiy@gmail.com

Анотацiя

We obtained exact order estimates of approximation of the classes $S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B$ by entire functions of exponential type with supports of their Fourier transforms in step hyperbolic cross. The error of the approximation estimated in the metric of Lebesgue spaces, $L_{q}(\mathbb{R}^{d})$ , $1<q\leqslant\infty$ .

Одержано точнi за порядком оцiнки наближення функцiй з класiв $S^{\boldsymbol{r}}_{1,\theta}B(\mathbb{R}^{d})$ за допомогою цiлих функцiй експоненцiального типу з носiями їх перетворення Фур’є у схiдчастому гiперболiчному хрестi. Похибка наближення оцiнюється в метрицi простору Лебега, $L_{q}(\mathbb{R}^{d})$ , $1<q\leqslant\infty$ .