УДК 517.5

Про деяк узагальнення зображень дйсних чисел

С. О. Сербенюк Address: нститут математики НАН Украни
Кив, Украна Email address: simon6@ukr.net

Анотаця.

The article is devoted to introduce and investigation of new numeral systems. These representations are generalization of classical representations of real numbers. The main properties of investigating representation are described.

The results are represented in International Conference of Yung Mathematicians, June 3-6, 2015, Kyiv.

1. Знакозмнн представлення дйсних чисел

1.1. Кваз-нега-s-ве представлення чисел.

Дослдимо можливсть представлення дйсних чисел знакозмнним s-им розкладом, знакозмнним рядом Кантора, кваз-нега- $\tilde{Q}$ -розкладом.

Для початку розглянемо найпростший випадок — узагальнення s-их розкладв

(1)

\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{(-1)^{\delta_{n}}\alpha_{n}}{s^{n}}},

де $s$ — фксоване натуральне число, бльше $1$ , $\alpha_{n}\in A\equiv\{0,1,...,s-1\}$ .

Очевидно, залежнсть $\delta_{n}$ може бути або функцю (що набува лише значень з множини цлих додатних чисел) натурального аргументу $\delta_{n}=\delta(n)$ , або залежнстю $\delta_{n}=\delta(\alpha_{n})$ вд $\alpha_{n}$ . Розглянемо перший випадок, оскльки у другому випадку легко змоделювати приклади, де розклад (1) не представленням дйсних чисел з деякого вдрзка.

Нехай мамо фксовану пдмножину $N_{B}$ множини натуральних чисел, $B=(b_{n})$ — зростаюча послдовнсть елементв множини $N_{B}$ . Означимо

\delta_{n}=\begin{cases}2,&\text{якщо $n\notin N_{B}$;}\\ 1,&\text{якщо $n\in N_{B}$.}\end{cases}

Збжнсть ряду (1) очевидною. Введемо деяк допомжн поняття, необхдн при подальшому вивченн рядв (1).

Якщо деяке число $x$ можна представити у вигляд розкладу (1), то цей факт формально позначатимемо $x=\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n}...}$ , а останнй запис називатимемо зображенням числа $x$ знакозмнним $s$ - $N_{B}$ -розкладом або кваз-нега-s-им зображенням числа $x$ .

Вдповдно, ряд (1) називатимемо знакозмнним $s$ - $N_{B}$ -розкладом числа $x$ або кваз-нега-s-им представленням числа $x$ . Тобто,

(2)

x=\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n}...}\equiv\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{(-1)^{\delta_{n}}\alpha_{n}}{s^{n}}},

де $s$ — фксоване натуральне число, бльше $1$ , $\alpha_{n}\in A\equiv\{0,1,...,s-1\}$ ,

\delta_{n}=\begin{cases}2,&\text{якщо $n\notin N_{B}$;}\\ 1,&\text{якщо $n\in N_{B}$.}\end{cases}

Очевидним факт того, що

x^{{}^{\prime}}_{0}=\inf{\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{(-1)^{\delta_{n}}\alpha_{n}}{s^{n}}}}=-\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}}\equiv\Delta^{(\pm s,B)}_{\beta_{1}\beta_{2}...\beta_{n}...},

де

(3)

\beta_{n}=\begin{cases}0,&\text{якщо $n\notin N_{B}$;}\\ s-1,&\text{якщо $n\in N_{B}$.}\end{cases}

x^{{}^{\prime\prime}}_{0}=\sup{\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{(-1)^{\delta_{n}}\alpha_{n}}{s^{n}}}}=\sum_{n\notin N_{B}}{\frac{s-1}{s^{n}}}=1-\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}}\equiv\Delta^{(\pm s,B)}_{\gamma_{1}\gamma_{2}...\gamma_{n}...},

де

(4)

\gamma_{n}=\begin{cases}s-1,&\text{якщо $n\notin N_{B}$;}\\ 0,&\text{якщо $n\in N_{B}$.}\end{cases}

Теорема 1.

Для будь-якого числа $x\in[x^{{}^{\prime}}_{0};x^{{}^{\prime\prime}}_{0}]$ сну послдовнсть $(\alpha_{n})$ , $\alpha_{n}\in A$ , така, що $x$ податься кваз-нега-s-им представленням (2).

Доведення.

Нехай $(x^{{}^{\prime}}_{0};x^{{}^{\prime\prime}}_{0})\ni x$ — довльне число. Якщо $1\notin N_{B}$ , тод

\frac{\alpha_{1}}{s}-\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}}\leq x<\frac{\alpha_{1}}{s}+\sum_{1<n\notin N_{B}}{\frac{s-1}{s^{n}}},

-\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}}\leq x-\frac{\alpha_{1}}{s}<\sum_{1<n\notin N_{B}}{\frac{s-1}{s^{n}}}=1-\frac{s-1}{s}-\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}}=\frac{1}{s}-\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}},

та, якщо $1\in N_{B}$ ,

-\frac{\alpha_{1}}{s}+\frac{s-1}{s}-\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}}=-\frac{\alpha_{1}}{s}-\sum^{\infty}_{n=2}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}}<x\leq-\frac{\alpha_{1}}{s}+1-\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}},

\frac{s-1}{s}-\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}}<x+\frac{\alpha_{1}}{s}\leq 1-\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}}.

В силу того, що

[x^{{}^{\prime}}_{0};x^{{}^{\prime\prime}}_{0}]=\bigcup^{s-1}_{i=0}{\left[\frac{i}{s}-\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}};\frac{i}{s}+\frac{1}{s}-\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}}\right]},

якщо $1\notin N_{B}$ , та

[x^{{}^{\prime}}_{0};x^{{}^{\prime\prime}}_{0}]=\bigcup^{s-1}_{i=0}{\left[-\frac{i}{s}+\frac{s-1}{s}-\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}};-\frac{i}{s}+1-\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}}\right]},

для $1\in N_{B}$ , тому, якщо для випадку $1\notin N_{B}$ позначити $x-\frac{\alpha_{1}}{s}=x_{1}$ , отримамо випадки:

(1)

x_{1}=-\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}},\penalty\ \text{що екввалентно}\penalty\ x=\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\beta_{2}\beta_{3}...\beta_{n}...},

де елементи послдовност $(\beta_{n})$ задовольняють умову (3);

(2)

$x_{1}\neq-\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}}.\penalty\ \text{В такому раз}\penalty\ x=\frac{\alpha_{1}}{s}+x_{1}.$

Оцнимо значення $x_{1}$ трохи пзнше.

Якщо для випадку $1\in N_{B}$ позначити $x+\frac{\alpha_{1}}{s}=x_{1}$ , отримамо випадки:

(1)

x_{1}=1-\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}},\penalty\ \text{що екввалентно}\penalty\ x=\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\gamma_{2}\gamma_{3}...\gamma_{n}...},

де елементи послдовност $(\gamma_{n})$ задовольняють умову (4);

(2)

x_{1}\neq 1-\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}}.\penalty\ \text{В такому раз}\penalty\ x=-\frac{\alpha_{1}}{s}+x_{1}.

Нехай $2\notin N_{B}$ . Тод

\frac{\alpha_{2}}{s^{2}}-\sum_{b_{n}>2}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}}\leq x_{1}<\frac{\alpha_{2}}{s^{2}}+\sum_{2<n\notin N_{B}}{\frac{s-1}{s^{n}}}.

При $2\in N_{B}$

-\frac{\alpha_{2}}{s^{2}}-\sum_{b_{n}>2}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}}<x_{1}\leq-\frac{\alpha_{2}}{s^{2}}+\sum_{2<n\notin N_{B}}{\frac{s-1}{s^{n}}}.

Позначивши $x_{2}=x_{1}-\frac{\alpha_{2}}{s^{2}}$ для випадку $2\notin N_{B}$ та $x_{2}=x_{1}+\frac{\alpha_{2}}{s^{2}}$ для $2\in N_{B}$ , отримамо:

•

для $2\notin N_{B}$

-\sum_{b_{n}>2}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}}\leq x_{2}<\sum_{2<n\notin N_{B}}{\frac{s-1}{s^{n}}},

звдки слду два випадки:

(1)

якщо

x_{2}=-\sum^{\infty}_{b_{n}>2}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}},\penalty\ \text{то}\penalty\ x=\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\alpha_{2}\beta_{3}...\beta_{n}...},

де елементи послдовност $(\beta_{n})$ задовольняють умову (3);

(2)

якщо

x_{2}\neq-\sum^{\infty}_{b_{n}>2}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}},\penalty\ \text{то}\penalty\ x=\frac{(-1)^{\delta_{1}}\alpha_{1}}{s}+\frac{(-1)^{\delta_{2}}\alpha_{1}}{s^{2}}+x_{2};

•

для $2\in N_{B}$

-\sum_{b_{n}>2}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}}<x_{2}\leq\sum_{2<n\notin N_{B}}{\frac{s-1}{s^{n}}},

звдки слду, що:

(1)

якщо

x_{2}=\sum_{2<n\notin N_{B}}{\frac{s-1}{s^{n}}},\penalty\ \text{то}\penalty\ x=\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\alpha_{2}\gamma_{3}\gamma_{4}...\gamma_{n}...},

де елементи послдовност $(\gamma_{n})$ задовольняють умову (4);

(2)

якщо

x_{2}\neq\sum_{2<n\notin N_{B}}{\frac{s-1}{s^{n}}},\penalty\ \text{то}\penalty\ x=\frac{(-1)^{\delta_{1}}\alpha_{1}}{s}+\frac{(-1)^{\delta_{2}}\alpha_{1}}{s^{2}}+x_{2}.

За скнченну кльксть крокв $m$ отримамо, що

\frac{(-1)^{\delta_{m+1}}\alpha_{m+1}}{s^{m+1}}-\sum_{b_{n}>m+1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}}<x_{m}<\frac{(-1)^{\delta_{m+1}}\alpha_{m+1}}{s^{m+1}}+\sum_{m+1<n\notin N_{B}}{\frac{s-1}{s^{n}}},

-\sum_{b_{n}>m+1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}}<x_{m+1}<\sum_{m+1<n\notin N_{B}}{\frac{s-1}{s^{n}}},

аналогчно

x_{m+1}=\begin{cases}-\sum_{b_{n}>m+1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}},&\text{якщо $m+1\notin N_{B}$;}\\ \sum_{m+1<n\notin N_{B}}{\frac{s-1}{s^{n}}},&\text{якщо $m+1\in N_{B}$.}\end{cases}

Якщо одна з умов останньо системи справджуться, то

x=\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{m+1}\beta_{m+2}\beta_{m+3}...}\penalty\ \text{або}\penalty\ x=\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{m+1}\gamma_{m+2}\gamma_{m+3}...}.

В ншому випадку, продовжуючи процес до нескнченност, отримамо

x=\frac{(-1)^{\delta_{1}}\alpha_{1}}{s}+x_{1}=\frac{(-1)^{\delta_{1}}\alpha_{1}}{s}+\frac{(-1)^{\delta_{2}}\alpha_{2}}{s^{2}}+x_{2}=...=

=\frac{(-1)^{\delta_{1}}\alpha_{1}}{s}+\frac{(-1)^{\delta_{2}}\alpha_{2}}{s^{2}}+\frac{(-1)^{\delta_{3}}\alpha_{3}}{s^{3}}+...+\frac{(-1)^{\delta_{n}}\alpha_{n}}{s^{n}}+x_{n}=....

Звдки слду, що

x=\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{(-1)^{\delta_{n}}\alpha_{n}}{s^{n}}}.

∎

Лема 1.

Справедливою наступна тотожнсть

\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n}...}+\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}}\equiv\Delta^{s}_{\alpha^{{}^{\prime}}_{1}\alpha^{{}^{\prime}}_{2}...\alpha^{{}^{\prime}}_{n}...},

де

\alpha^{{}^{\prime}}_{n}=\begin{cases}\alpha_{n},&\text{якщо $n\notin N_{B}$;}\\ s-1-\alpha_{n},&\text{якщо $n\in N_{B}$,}\end{cases}

$\Delta^{s}_{\alpha^{{}^{\prime}}_{1}\alpha^{{}^{\prime}}_{2}...\alpha^{{}^{\prime}}_{n}...}$ — s-кове зображення дйсного числа з $[0;1]$ .

Наслдком останньо леми та теореми 1 наступне твердження.

Теорема 2.

Числа з вдрзка $[x^{{}^{\prime}}_{0};x^{{}^{\prime\prime}}_{0}]$ мають не бльше двох кваз-нега-s-кових зображень, а саме:

(1)

якщо $n,n+1\in N_{B}$ , то

\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n-1}[s-1-\alpha_{n}][s-1]\beta{n+2}\beta_{n+3}...}=\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n-1}[s-\alpha_{n}]0\gamma_{n+2}\gamma_{n+3}...};

(2)

якщо $n\in N_{B}$ , $n+1\notin N_{B}$ , то

\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n-1}[s-1-\alpha_{n}]0\beta{n+2}\beta_{n+3}...}=\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n-1}[s-\alpha_{n}][s-1]\gamma_{n+2}\gamma_{n+3}...};

(3)

якщо $n\notin N_{B}$ , $n+1\in N_{B}$ , то

\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n-1}\alpha_{n}[s-1]\beta{n+2}\beta_{n+3}...}=\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n-1}[\alpha_{n}-1]0\gamma_{n+2}\gamma_{n+3}...};

(4)

якщо $n\notin N_{B}$ , $n+1\notin N_{B}$ , то

\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n-1}\alpha_{n}0\beta{n+2}\beta_{n+3}...}=\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n-1}[\alpha_{n}-1][s-1]\gamma_{n+2}\gamma_{n+3}...},

де $\alpha_{n}\neq 0$ , $(\beta_{n})$ та $(\gamma_{n})$ — послдовност цифр $0$ та $s-1$ , як задовольняють умови (3) (4) вдповдно, мають числа з злченно пдмножини $[x^{{}^{\prime}}_{0};x^{{}^{\prime\prime}}_{0}]$ .

Доведення.

Справд,

(1)

нехай $n,n+1\in N_{B}$ , тод

\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n-1}[s-1-\alpha_{n}][s-1]\beta{n+2}\beta_{n+3}...}-\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n-1}[s-\alpha_{n}]0\gamma_{n+2}\gamma_{n+3}...}=

\left(-\frac{s-1-\alpha_{n}}{s^{n}}-\frac{s-1}{s^{n+1}}-\sum_{b_{n}>n+1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}}\right)-\left(-\frac{s-\alpha_{n}}{s^{n}}+\sum_{n+1<k\notin N_{B}}{\frac{s-1}{s^{k}}}\right)=

=\frac{1}{s^{n}}-\frac{s-1}{s^{n+1}}-\sum^{\infty}_{k=n+2}{\frac{s-1}{s^{k}}}=0;

(2)

нехай $n\in N_{B},n+1\notin N_{B}$ , тод

\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n-1}[s-1-\alpha_{n}]0\beta{n+2}\beta_{n+3}...}-\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n-1}[s-\alpha_{n}][s-1]\gamma_{n+2}\gamma_{n+3}...}=

=\left(-\frac{s-1-\alpha_{n}}{s^{n}}-\sum_{b_{n}>n+1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}}\right)-\left(-\frac{s-\alpha_{n}}{s^{n}}+\frac{s-1}{s^{n+1}}+\sum_{n+1<k\notin N_{B}}{\frac{s-1}{s^{k}}}\right)=

=\frac{s-\alpha_{n}}{s^{n}}+\frac{1}{s^{n}}+\frac{s-\alpha_{n}}{s^{n}}-\frac{s-1}{s^{n+1}}-\frac{1}{s^{n+1}}=0;

(3)

нехай $n\notin N_{B},n+1\in N_{B}$ , тод

\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n-1}\alpha_{n}[s-1]\beta{n+2}\beta_{n+3}...}-\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n-1}[\alpha_{n}-1]0\gamma_{n+2}\gamma_{n+3}...}=

=\left(\frac{\alpha_{n}}{s^{n}}-\frac{s-1}{s^{n+1}}-\sum_{b_{n}>n+1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}}\right)-\left(\frac{\alpha_{n}-1}{s^{n}}+\sum_{n+1<k\notin N_{B}}{\frac{s-1}{s^{k}}}\right)=

\frac{\alpha_{n}}{s^{n}}-\frac{s-1}{s^{n+1}}-\frac{\alpha_{n}-1}{s^{n}}-\frac{1}{s^{n+1}}=0;

(4)

нехай $n\notin N_{B},n+1\notin N_{B}$ , тод

\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n-1}\alpha_{n}0\beta{n+2}\beta_{n+3}...}-\Delta^{(\pm s,B)}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n-1}[\alpha_{n}-1][s-1]\gamma_{n+2}\gamma_{n+3}...}=

=\left(\frac{\alpha_{n}}{s^{n}}-\sum_{b_{n}>n+1}{\frac{s-1}{s^{b_{n}}}}\right)-\left(\frac{\alpha_{n}-1}{s^{n}}+\frac{s-1}{s^{n+1}}+\sum_{n+1<k\notin N_{B}}{\frac{s-1}{s^{k}}}\right)=

=\frac{\alpha_{n}}{s^{n}}-\frac{\alpha_{n}-1}{s^{n}}-\frac{s-1}{s^{n+1}}-\frac{1}{s^{n+1}}=0.

∎

Цилндром $\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}$ рангу $n$ з основою $c_{1}c_{2}...c_{n}$ називаться множина виду

\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}\equiv\left\{x:x=\sum^{n}_{i=1}{\frac{(-1)^{\delta_{i}}c_{i}}{s^{i}}}+\sum^{\infty}_{j=n+1}{\frac{(-1)^{\delta_{j}}\alpha_{j}}{s^{j}}}\right\},

де $c_{1},c_{2},...,c_{n}$ — фксован числа з множини $A\equiv\{0,1,...,s-1\}$ , $\alpha_{j}\in A$ .

Лема 2.

Для цилндрв $\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}$ справедливими наступн властивост:

(1)

Цилндр $\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}$ вдрзком, причому

\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}\equiv\left[\sum^{n}_{i=1}{\frac{(-1)^{\delta_{i}}c_{i}}{s^{i}}}-\sum_{n<b_{k}}{\frac{s-1}{s^{b_{k}}}};\sum^{n}_{i=1}{\frac{(-1)^{\delta_{i}}c_{i}}{s^{i}}}+\sum_{n<k\notin N_{B}}{\frac{s-1}{s^{k}}}\right].

(2)

$|\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}|=\frac{1}{s^{n}}.$
(3)

$\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}c}\subset\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}.$
(4)

$\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}=\bigcup^{s-1}_{c=0}{\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}c}}.$

(5)

\left\{\begin{aligned} \sup{\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n-1}c_{n}}}&=\inf{\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n-1}[c_{n}+1]}},&\text{якщо $n\notin N_{B}$;}\\ \inf{\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n-1}c_{n}}}&=\sup{\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n-1}[c_{n}+1]}},&\text{якщо $n\in N_{B}$},\\ \end{aligned}\right.

де $c_{n}\neq s-1$ .

(6)

$\bigcap^{\infty}_{n=1}{\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}}=x=\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}...}.$

Доведення.

Доведемо, що цилндр $\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}$ вдрзком. Нехай $x\in\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}$ , тод

x^{{}^{\prime}}=\sum^{n}_{i=1}{\frac{(-1)^{\delta_{i}}c_{i}}{s^{i}}}-\sum_{n<b_{k}}{\frac{s-1}{s^{b_{k}}}}\leq x\leq\sum^{n}_{i=1}{\frac{(-1)^{\delta_{i}}c_{i}}{s^{i}}}+\sum_{n<k\notin N_{B}}{\frac{s-1}{s^{k}}}=x^{{}^{\prime\prime}}.

Отже, $\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}\subseteq[x^{{}^{\prime}};x^{{}^{\prime\prime}}]\ni x$ .

В силу того, що

-\sum_{n<b_{k}}{\frac{s-1}{s^{b_{k}}}}=\inf{\sum^{\infty}_{j=n+1}{\frac{(-1)^{\delta_{j}}\alpha_{j}}{s^{j}}}},

\sum_{n<k\notin N_{B}}{\frac{s-1}{s^{k}}}=\sup{\sum^{\infty}_{j=n+1}{\frac{(-1)^{\delta_{j}}\alpha_{j}}{s^{j}}}},

слду, що $x\in\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}$ , $x^{{}^{\prime}}\in\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}\ni x^{{}^{\prime\prime}}$ . Отже, $\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}$ — вдрзок.

Властивост 2 — 4, 6 очевидними слдують з наведених вище мркувань.

5. Розглянемо рзниц

\sup{\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n-1}c_{n}}}-\inf{\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n-1}[c_{n}+1]}}=

=\frac{(-1)^{\delta_{n}}c_{n}}{s^{n}}+\sum_{n<k\notin N_{B}}{\frac{s-1}{s^{k}}}+\sum_{n<b_{k}}{\frac{s-1}{s^{b_{k}}}}-\frac{(-1)^{\delta_{n}}(c_{n}+1)}{s^{n}}=\frac{1}{s^{n}}+(-1)^{\delta_{n}}\frac{c_{n}-c_{n}-1}{s^{n}}=0,

оскльки $n\notin N_{B}$ .

\inf{\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n-1}c_{n}}}-\sup{\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n-1}[c_{n}+1]}}=\frac{(-1)^{\delta_{n}}c_{n}}{s^{n}}-\sum_{n<b_{k}}{\frac{s-1}{s^{b_{k}}}}-\frac{(-1)^{\delta_{n}}(c_{n}+1)}{s^{n}}-\sum_{n<k\notin N_{B}}{\frac{s-1}{s^{k}}}=

=(-1)^{\delta_{n}}\frac{c_{n}-c_{n}-1}{s^{n}}-\frac{1}{s^{n}}=0,\penalty\ \text{оскльки}\penalty\ n\in N_{B}.

∎

1.2. Кваз-нега-D-представлення дйсних чисел.

Поняття квазнега-s-го представлення можна узагальнити до кваз-нега-D-представлення (знакозмнного ряду Кантора)

(5)

\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{(-1)^{\delta_{n}}\varepsilon_{n}}{d_{1}d_{2}...d_{n}}},\penalty\ \text{де}

$D\equiv(d_{n})$ — фксована послдовнсть натуральних чисел, бльших $1$ , $\varepsilon_{n}\in A_{d_{n}}\equiv$ $\equiv\{0,1,...,d_{n}-\penalty\ 1\}$ ,

\delta_{n}=\begin{cases}2,&\text{якщо $n\notin N_{B}$;}\\ 1,&\text{якщо $n\in N_{B}$,}\end{cases}

Позначення $x=\Delta^{(\pm D,B)}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n}...}$ називатимемо зображенням числа $x$ знакозмнним $N_{B}$ -розкладом в ряд Кантора або кваз-нега-D-зображенням числа $x$ , а ряд (5) називатимемо знакозмнним $N_{B}$ -розкладом в ряд Кантора або кваз-нега-D-представленням числа $x$ .

Проввши мркування, подбн мркуванням в попередньому пункт, отримамо:

Теорема 3.

Для будь-якого числа $x\in[x^{{}^{\prime}}_{0};x^{{}^{\prime\prime}}_{0}]$ , де

x^{{}^{\prime}}_{0}=-\sum_{n\in N_{B}}{\frac{d_{n}-1}{d_{1}d_{2}...d_{n}}},\penalty\ \penalty\ \penalty\ x^{{}^{\prime\prime}}_{0}=\sum_{n\notin N_{B}}{\frac{d_{n}-1}{d_{1}d_{2}...d_{n}}}

сну послдовнсть $(\varepsilon_{n})$ , $\varepsilon_{n}\in A_{d_{n}}$ , така, що

x=\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{(-1)^{\delta_{n}}\varepsilon_{n}}{d_{1}d_{2}...d_{n}}}\equiv\Delta^{(\pm D,B)}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n}...}

Лема 3.

Справедливою наступна тотожнсть

\Delta^{(\pm D,B)}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n}...}+\sum_{n\in N_{B}}{\frac{d_{n}-1}{d_{1}d_{2}...d_{n}}}\equiv\Delta^{D}_{\varepsilon^{{}^{\prime}}_{1}\varepsilon^{{}^{\prime}}_{2}...\varepsilon^{{}^{\prime}}_{n}...},

де

\varepsilon^{{}^{\prime}}_{n}=\begin{cases}\varepsilon_{n},&\text{якщо $n\notin N_{B}$;}\\ d_{n}-1-\varepsilon_{n},&\text{якщо $n\in N_{B}$,}\end{cases}

$\Delta^{D}_{\varepsilon^{{}^{\prime}}_{1}\varepsilon^{{}^{\prime}}_{2}...\varepsilon^{{}^{\prime}}_{n}...}$ — D-зображення дйсного числа з $[0;1]$ .

Теорема 4.

Числа з вдрзка $[x^{{}^{\prime}}_{0};x^{{}^{\prime\prime}}_{0}]$ мають не бльше двох кваз-нега-D-зображень, а саме:

(1)

якщо $n,n+1\in N_{B}$ , то

\Delta^{(\pm D,B)}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n-1}[d_{n}-1-\varepsilon_{n}][d_{n+1}-1]\beta{n+2}\beta_{n+3}...}=\Delta^{(\pm D,B)}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n-1}[d_{n}-\varepsilon_{n}]0\gamma_{n+2}\gamma_{n+3}...};

(2)

якщо $n\in N_{B}$ , $n+1\notin N_{B}$ , то

\Delta^{(\pm D,B)}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n-1}[d_{n}-1-\varepsilon_{n}]0\beta{n+2}\beta_{n+3}...}=\Delta^{(\pm D,B)}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n-1}[d_{n}-\varepsilon_{n}][d_{n+1}-1]\gamma_{n+2}\gamma_{n+3}...};

(3)

якщо $n\notin N_{B}$ , $n+1\in N_{B}$ , то

\Delta^{(\pm D,B)}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n-1}\varepsilon_{n}[d_{n+1}-1]\beta{n+2}\beta_{n+3}...}=\Delta^{(\pm D,B)}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n-1}[\varepsilon_{n}-1]0\gamma_{n+2}\gamma_{n+3}...};

(4)

якщо $n\notin N_{B}$ , $n+1\notin N_{B}$ , то

\Delta^{(\pm D,B)}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n-1}\varepsilon_{n}0\beta{n+2}\beta_{n+3}...}=\Delta^{(\pm D,B)}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n-1}[\varepsilon_{n}-1][d_{n+1}-1]\gamma_{n+2}\gamma_{n+3}...},

де $\varepsilon_{n}\neq 0$ , $(\beta_{n})$ та $(\gamma_{n})$ — послдовност цифр $0$ та $d_{n}-1$ , як задовольняють умови (6) (7) вдповдно, мають числа з злченно пдмножини $[x^{{}^{\prime}}_{0};x^{{}^{\prime\prime}}_{0}]$ .

(6)

\beta_{n}=\begin{cases}0,&\text{якщо $n\notin N_{B}$;}\\ d_{n}-1,&\text{якщо $n\in N_{B}$,}\end{cases}

(7)

\gamma_{n}=\begin{cases}d_{n}-1,&\text{якщо $n\notin N_{B}$;}\\ 0,&\text{якщо $n\in N_{B}$.}\end{cases}

Цилндром $\Delta^{(\pm D,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}$ рангу $n$ з основою $c_{1}c_{2}...c_{n}$ називаться множина виду

\Delta^{(\pm D,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}\equiv\left\{x:x=\sum^{n}_{i=1}{\frac{(-1)^{\delta_{i}}c_{i}}{d_{1}d_{2}...d_{i}}}+\sum^{\infty}_{j=n+1}{\frac{(-1)^{\delta_{j}}\varepsilon_{j}}{d_{1}d_{2}...d_{j}}}\right\},

де $c_{i}\in A_{d_{i}}$ — фксован числа, $i=\overline{1,n}$ , та $\varepsilon_{j}\in A_{d_{j}}$ .

Лема 4.

Для цилндрв $\Delta^{(\pm D,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}$ справедливими наступн властивост:

(1)

Цилндр $\Delta^{(\pm D,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}$ вдрзком, причому

\Delta^{(\pm s,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}\equiv\left[\sum^{n}_{i=1}{\frac{(-1)^{\delta_{i}}c_{i}}{d_{1}d_{2}...d_{i}}}-\sum_{n<k\in N_{B}}{\frac{d_{k}-1}{d_{1}d_{2}...d_{k}}};\sum^{n}_{i=1}{\frac{(-1)^{\delta_{i}}c_{i}}{d_{1}d_{2}...d_{i}}}+\sum_{n<k\notin N_{B}}{\frac{d_{k}-1}{d_{1}d_{2}...d_{k}}}\right].

(2)

$|\Delta^{(\pm D,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}|=\frac{1}{d_{1}d_{2}...d_{n}}.$
(3)

$\Delta^{(\pm D,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}c}\subset\Delta^{(\pm D,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}.$
(4)

$\Delta^{(\pm D,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}=\bigcup^{d_{n+1}-1}_{c=0}{\Delta^{(\pm D,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}c}}.$

(5)

\left\{\begin{aligned} \sup{\Delta^{(\pm D,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n-1}c_{n}}}&=\inf{\Delta^{(\pm D,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n-1}[c_{n}+1]}},&\text{якщо $n\notin N_{B}$;}\\ \inf{\Delta^{(\pm D,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n-1}c_{n}}}&=\sup{\Delta^{(\pm D,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n-1}[c_{n}+1]}},&\text{якщо $n\in N_{B}$},\\ \end{aligned}\right.

де $c_{n}\neq d_{n}-1$ .

(6)

$\bigcap^{\infty}_{n=1}{\Delta^{(\pm D,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}}=x=\Delta^{(\pm D,B)}_{c_{1}c_{2}...c_{n}...}.$

1.3. Знакозмнний $\tilde{Q}$ -розклад кваз-нега- $\tilde{Q}$ -представлення.

Нехай $\tilde{Q}=||q_{i,n}||$ — фксована матриця, де $n=1,2,...,$ $i=\overline{0,m_{n}}$ , $m_{n}\in\mathbb{N}\cup\{0,\infty\}$ , для яко справедливими наступн властивост:

•

$\mathbb{R}\ni q_{i,n}>0$ ;
•

для будь-якого $n\in\mathbb{N}$ : $\sum^{m_{n}}_{i=0}{q_{i,n}}=\penalty\ 1$ ;
•

для довльно послдовност $(i_{n})$ , $i_{n}\in\mathbb{N}\cup\{0\}$ : $\prod^{\infty}_{n=1}{q_{i_{n},n}}=0$ .

Кваз-нега-D-представлення дйсного числа можна узагальнити до розкладу в ряд

(8)

(-1)^{\rho_{1}}a_{i_{1},1}+\sum^{\infty}_{n=2}{\left[(-1)^{\rho_{n}}a_{i_{n},n}\prod^{n-1}_{j=1}{q_{i_{j},j}}\right]},

де

\rho_{n}=\begin{cases}2,&\text{якщо $n\notin N_{B}$;}\\ 1,&\text{якщо $n\in N_{B}$.}\end{cases}

або, внсши клька поправок, кваз-нега-D-представлення дйсного числа можна узагальнити до розкладу дйсного числа в ряд

(9)

2-\rho_{1}+(-1)^{\rho_{1}}\delta{{}^{\prime}}_{i_{1},1}+\sum^{\infty}_{n=2}{\left[(-1)^{\rho_{n}}\delta^{{}^{\prime}}_{i_{n},n}\prod^{n-1}_{j=1}{q^{{}^{\prime}}_{i_{j},j}}\right]}+\sum_{1<n\in N_{B}}{\left(\prod^{n-1}_{j=1}{q^{{}^{\prime}}_{i_{j},j}}\right)},\penalty\ \mbox{де}

\delta^{{}^{\prime}}_{i_{n},n}=\begin{cases}0,&\text{якщо $i_{n}=0$ та $n\notin N_{B}$;}\\ \sum^{i_{n}-1}_{i=0}{q_{i,n}},&\text{якщо $i_{n}\neq 0$ та $n\notin N_{B}$;}\\ \sum^{m_{n}}_{i=m_{n}-i_{n}}{q_{i,n}},&\text{якщо $n\in N_{B}$,}\end{cases}

q^{{}^{\prime}}_{i_{n},n}=\begin{cases}q_{i_{n},n},&\text{якщо $n\notin N_{B}$;}\\ q_{m_{n}-i_{n},n},&\text{якщо $n\in N_{B}$,}\end{cases}

Розклад числа $x\in[0;1]$ в ряд (9) називаться кваз-нега- $\tilde{Q}$ -представленням числа $x$ , а позначення $x=\Delta^{(\pm\tilde{Q},B)}_{i_{1}i_{2}...i_{n}...}$ — кваз-нега- $\tilde{Q}$ -зображенням числа $x$ .

Лема 5.

Справедливою слдуюча тотожнсть:

\Delta^{(\pm\tilde{Q},B)}_{i_{1}i_{2}...i_{n}...}\equiv\Delta^{\tilde{Q}}_{i^{{}^{\prime}}_{1}i^{{}^{\prime}}_{2}...i^{{}^{\prime}}_{n}...},

де

i^{{}^{\prime}}_{n}=\begin{cases}i_{n},&\text{якщо $n\notin N_{B}$;}\\ m_{n}-i_{n},&\text{якщо $n\in N_{B}$,}\end{cases}

$\Delta^{\tilde{Q}}_{j_{1}j_{2}...j_{n}...}$ — $\tilde{Q}$ -зображення дйсного числа з $[0;1]$ .

Тобто,

x=a_{i^{{}^{\prime}}_{1},1}+\sum^{\infty}_{n=2}{\left[a_{i^{{}^{\prime}}_{n},n}\prod^{n-1}_{j=1}{q_{i^{{}^{\prime}}_{j},j}}\right]}.

Тополого-метричн теор представлення у чисел у вигляд розкладв в ряди (8), (9) будуть описан в послдуючй статт.

Цлком очевидно, що коли $N_{B}=\varnothing$ , отримумо знакододатне представлення дйсних чисел (s-ве, канторвське чи $\tilde{Q}$ -розклад). Коли ж $N_{B}$ множиною лише парних або лише непарних натуральних чисел, то отримумо вдповдне знакопочережне представлення.

Проведен вище мркування пдштовхують до постановки та дослдження наступних задач:

Задача 1. Чи може снувати знакозмнний аналог деякого представлення дйсних чисел, якщо снуюють вдповдн знакододатне та знакопочережн представлення? Вище показано, що останн справедливим для s-го, канторвського та $\tilde{Q}$ -представлень. Але чи снують нш так представлення? Що можна сказати, наприклад, про представлення чисел рядом, елементи якого числами, обернен до натуральних чисел? Наприклад, ряди Люрота.

Тобто, нехай, наприклад, мамо ряд виду

\frac{(-1)^{\delta_{1}}}{a_{1}}+\sum_{n\geq 2}{\frac{(-1)^{\delta_{n}}}{a_{1}(a_{1}+1)...a_{n-1}(a_{n-1}+1)a_{n}}},

де $a_{n}\in\mathbb{N}$ , $N_{B}$ — фксована пдмножина натуральних чисел, $B=(b_{n})$ — зростаюча послдовнсть всх елементв з $N_{B}$ ,

\delta_{n}=\begin{cases}2,&\text{якщо $n\notin N_{B}$;}\\ 1,&\text{якщо $n\in N_{B}$.}\end{cases}

Чи можна представити довльне число з деякого нтервалу у вигляд розкладу в останнй ряд? (Задача ускладнються тим, що в знакододатному та знакопочережному рядах Люрота знаменники вдповдних доданкв не однаковими). Якщо н, то як треба видозмнити знаменник, щоб довльне число з деякого нтервалу можна було представити у вигляд розкладу в отриманий знакозмнний ряд?

Задача 2. Як виявилось, вввши клька поправок, кваз-нега-s-кове, кваз-нега-D-, кваз-нега- $\tilde{Q}$ -представлення можна розглядати як системи числення, при означенн яких використано певний перетворювач цифр (символв). Тобто, нехай $N_{B}$ — фксована пдмножина натуральних чисел, тод:

•

для s-го представлення

[0;1]\ni x=\Delta^{\pm s,B}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n}...}\equiv\Delta^{s}_{\varphi(\alpha_{1})\varphi(\alpha_{2})...\varphi(\alpha_{n})...},

\varphi(\alpha_{n})=\begin{cases}\alpha_{n},&\text{якщо $n\notin N_{B}$;}\\ s-1-\alpha_{n},&\text{якщо $n\in N_{B}$.}\end{cases}

•

для канторвського представлення

[0;1]\ni x=\Delta^{(\pm D,B)}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n}...}\equiv\Delta^{D}_{\varphi(\varepsilon_{1})\varphi(\varepsilon_{2})...\varphi(\varepsilon_{n})...},

\varphi(\varepsilon_{n})=\begin{cases}\varepsilon_{n},&\text{якщо $n\notin N_{B}$;}\\ d_{n}-1-\varepsilon_{n},&\text{якщо $n\in N_{B}$.}\end{cases}

•

для $\tilde{Q}$ -представлення

[0;1]\ni x=\Delta^{(\pm\tilde{Q},B)}_{i_{1}i_{2}...i_{n}...}\equiv\Delta^{\tilde{Q}}_{\varphi(i_{1})\varphi(i_{2})...\varphi(i_{n})...},

\varphi(i_{n})=\begin{cases}i_{n},&\text{якщо $n\notin N_{B}$;}\\ m_{n}-i_{n},&\text{якщо $n\in N_{B}$.}\end{cases}

Як наслдок, виника задача про застосування перетворюачв цифр (чи комбнацй цифр) до побудов систем числення та побудову системи числення за наперед заданими геометричними властивостями.

Зауваження 1.

Довльну функцю $f$ спецального виду, яка волод певним набором властивостей, можна використовувати для моделювання представлення дйсних чисел з деякого нтервалу. Зокрема, для моделювання представлень дйсних чисел з нульовою надлишковстю вдзначимо так набори властивостей функц $f$ :

•

функця $f$ — неперервна строго монотонна на деякому нтервал;
•

функця $f$ : неперервна майже скрзь на деякому нтервал, що областю визначення; множиною значень функц $f$ нтервал; майже скрзь в розумнн мри Лебега $\sharp\{x:f(x)=y_{0}\}=1$ , де $y_{0}$ — де довльне фксоване число з множини значень $f$ .

Розглянемо другий випадок. Використамо функц, вивчен автором в [S.Serbenyuk, functionswithcomplicatedlocalstructure2013, 2, 4, 3].

2. Псевдо-s-ве зображення. Моделювання систем числення за наперед заданими геометричними властивостями. Найпростш приклади

2.1. Окрем приклади моделювання представлень дйсних чисел за наперед заданими геометричними властивостями таких представлень.

Приклад 1. Нехай мамо вдрзок $[0;1]$ . Нехай потрбно побудувати представлення дробово частини дйсного числа, при побудов якого на кожному кроц $n$ , $n=1,2,3,...$ , здйснються подл елементарного вдрзка на $3^{n}$ однакових вдрзкв довжиною $\frac{1}{3^{n}}$ . Причому, на кожному кроц $n$ розбиття вдрзка рангу $n-1$ цилндричний вдрзок, що вдповда цифр $0$ в моделюмому зображенн числа першим злва, а решта два (вдповдн цифрам $1$ та $2$ ) розташован ’’справа налво’’.

Як наслдок, отримамо наступне зображення

\Delta^{3^{{}^{\prime}}}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n}...}\equiv\Delta^{3}_{\varphi(\alpha_{1})\varphi(\alpha_{2})...\varphi(\alpha_{n})...}\equiv\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{\varphi(\alpha_{n})}{3^{n}}},

де

$\alpha$	0	1	2
$\varphi(\alpha)$	0	2	1

або, що екввалентно

\varphi(\alpha_{n})=\begin{cases}\alpha_{n},&\text{якщо $\alpha_{n}=0$;}\\ s-1-\alpha_{n},&\text{якщо $\alpha_{n}\neq 0$.}\end{cases}

Слд вдмтити, що

\Delta^{3^{{}^{\prime}}}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n-1}2(0)}=\Delta^{3^{{}^{\prime}}}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n-1}0(1)},

\Delta^{3^{{}^{\prime}}}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n-1}1(0)}=\Delta^{3^{{}^{\prime}}}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n-1}2(1)}.

Крм того,

x=\sum^{\infty}_{k=1}{\frac{2-\gamma_{k}}{3^{a_{1}+a_{2}+...+a_{k}}}}\equiv\Delta^{3}_{\underbrace{0...0}_{a_{1}-1}\varphi(\gamma_{1})\underbrace{0...0}_{a_{1}+a_{2}-2}\varphi(\gamma_{2})...\underbrace{0...0}_{a_{1}+a_{2}+...+a_{k}-k}\varphi(\gamma_{k})...}.

$\gamma_{k}\in\{1,2\}$ , $(a_{k})$ — деяка послдовнсть натуральних чисел.

Приклад 2. Приклад перодичного використання перетворювачв цифр.

\Delta^{3^{{}^{\prime}}}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n}...}\equiv\Delta^{3}_{O(\alpha_{1})\varphi_{1}(\alpha_{2})T(\alpha_{3})O(\alpha_{4})\varphi_{1}(\alpha_{5})T(\alpha_{6})...},

де $O(\alpha_{n})=\alpha_{n}$ , $T(\alpha_{n})=s-1-\alpha_{n}$ , $\varphi_{1}$ — деякий перетворювач цифр, причому $\varphi(i)\neq\varphi(j)$ , $i\neq j$ $i,j\in\{0,1,2\}.$

У трйковй систем числення можна означити $m=3!=6$ рзних перетворювачв цифр. х наведено в наступнй таблиц.

	0	$1$	$2$
$\varphi_{1}(\alpha_{n})$	$0$	$1$	$2$
$\varphi_{2}(\alpha_{n})$	$0$	$2$	$1$
$\varphi_{3}(\alpha_{n})$	$1$	$0$	$2$
$\varphi_{4}(\alpha_{n})$	$1$	$2$	$0$
$\varphi_{5}(\alpha_{n})$	$2$	$0$	$1$
$\varphi_{6}(\alpha_{n})$	$2$	$1$	$0$

2.2. Псевдо-s-ве зображення.

Нехай $1<s$ — фксоване число.

Означення 1.

Перетворювачем s-их цифр називатимемо вдображення $\varphi$ , областю визначення множиною значень якого на алфавт $A\equiv\{0,1,...,s-1\}$ s-их цифр, таке, що $\varphi(i)\neq\varphi(j)$ для довльних $i,j$ , для яких $i\neq j$ .

Перетворювачем $k$ -цифрових наборв s-их цифр називатимемо функцю $\varphi$ $k$ змнних, областю визначення множиною значень яко декартв добуток

A^{k}=\underbrace{A\times A\times...\times A}_{k}

алфавтв s-их цифр, така, що $\varphi(i)\neq\varphi(j)$ для довльних $i,j$ , для яких $i\neq j$ .

Означення 2.

Зображення дйсних чисел $\Delta^{\hat{s}}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n}...}$ , яке взамопов’язане з s-им зображенням наступним чином

\Delta^{\hat{s}}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n}...}\equiv\Delta^{s}_{\varphi(\alpha_{1})\varphi(\alpha_{2})...\varphi(\alpha_{n})...}\equiv\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{\varphi(\alpha_{n})}{s^{n}}},

де $\varphi$ — деякий перетворювач s-их цифр (одноцифрових наборв s-их цифр), називатимемо псевдо-s-им зображенням з набором параметрв $\{(1,1)\}$ .

\Delta^{\hat{s}}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n}...}\equiv\Delta^{s}_{\varphi(\alpha_{1}...\alpha_{k})\varphi(\alpha_{k+1}...\alpha_{2k})...\varphi(\alpha_{kn+1}...\alpha_{(n+1)k})...},

де $\varphi$ — деякий перетворювач $k$ -цифрових наборв s-их цифр, називатимемо псевдо-s-им зображенням з набором параметрв $\{(1,k)\}$ .

\Delta^{\hat{s}}_{\alpha_{1}\alpha_{2}...\alpha_{n}...}\equiv\Delta^{s}_{(\varphi_{1}(\alpha_{1}...\alpha_{k_{1}})\varphi_{2}(\alpha_{k_{1}+1}...\alpha_{k_{2}})...\varphi_{m}(\alpha_{k_{m-1}+1}...\alpha_{k_{m}}))},

де пд круглими дужками розумться перод, $\varphi_{t}$ — деякий перетворювач $k_{t}$ -цифрових наборв s-их цифр, $t=\overline{1,m}$ , $m$ — деяке фксоване натуральне число, $k_{1},...,k_{m}$ — фксований набр натуральних чисел, називатимемо псевдо-s-им зображенням з набором параметрв $\{(m;k_{1},k_{2},...,k_{m})\}$ .

Теорема 5.

Метричн та фрактальн властивост псевдо-s-го та s-го представлень спвпадають.

В послдуючих статтях подбним чином буде узагальнено до псевдо-D-зображення та псевдо- $\tilde{Q}$ -зображення D- та $\tilde{Q}$ -зображення дйсних чисел.

Лтература

[1] Працьовитий М. В. Фрактальний пдхд у дослдженнях сингулярних розподлв. — Кив: Вид-во НПУ мен М. П. Драгоманова, 1998. — 296 с.
[2] С. О. Сербенюк. Про одну майже скрзь неперервну нде не диференцйовну функцю, яка задана автоматом з скнченною пам’яттю // Мжнародна наукова конференця <<Асимптотичн методи в теор диференцальних рвнянь>>, Кив, 13-14 грудня 2012 р.: Матерали конференц. — Кив: НПУ мен М. П. Драгоманова, 2012. — С. 93.
[3] Сербенюк С. О. Про одну майже скрiзь неперервну i нiде не диференцiйовну функцiю, яка задана автоматом зi скiнченною пам’яттю // Науковий часопис НПУ мен М. П. Драгоманова. Серя 1. Фзико-математичн науки. — Кив: НПУ мен М. П. Драгоманова. — 2012, №13(2). — С. 166-182.
[4] С. О. Сербенюк. Про одне узагальнення функцй, як задан автоматами з скнченною пам’яттю // Третя мжунверситетська наукова конференця молодих вчених з математики та фзики, Кив, 25-27 квтня 2013 року: Матерали конференц. — Кив: Нацональний унверситет <<Киво-Могилянська академя>>, 2013. — С. 112.
[5] Symon Serbenyuk. On one class of functions with complicated local structure // arXiv:1601.06126v1.
[6] S. Serbenyuk. Representation of real numbers by the alternating Cantor series // arXiv:1602.00743v1.
[7] Сербенюк С. О. Нега- $\tilde{Q}$ -зображення дйсних чисел // arXiv:1602.01507v1.
[8] С. О. Сербенюк. Квазнега- $\tilde{Q}$ -представлення як узагальнення представлення дйсних чисел деякими знакозмнними рядами // Мжнародна конференця молодих математикв, Кив, 3-6 червня 2015 р.: Тези доповдей. — Кив: нститут математики НАН Украни, 2015. — С. 85.
[9] Турбин А. Ф., Працевитый Н. В. Фрактальные множества, функции, распределения — К.: Наук. думка, 1992. — 208 с.

Про деяк узагальнення зображень дйсних чисел

Анотаця.

1. Знакозмнн представлення дйсних чисел

1.1. Кваз-нега-s-ве представлення чисел.

Теорема 1.

Доведення.

Лема 1.

Теорема 2.

Доведення.

Лема 2.

Доведення.

1.2. Кваз-нега-D-представлення дйсних чисел.

Теорема 3.

Лема 3.

Теорема 4.

Лема 4.

1.3. Знакозмнний Q~\tilde{Q}-розклад кваз-нега-Q~\tilde{Q}-представлення.

Лема 5.

Зауваження 1.

2. Псевдо-s-ве зображення. Моделювання систем числення за наперед заданими геометричними властивостями. Найпростш приклади

2.1. Окрем приклади моделювання представлень дйсних чисел за наперед заданими геометричними властивостями таких представлень.

2.2. Псевдо-s-ве зображення.

Означення 1.

Означення 2.

Теорема 5.

Лтература

1.3. Знакозмнний $\tilde{Q}$ -розклад кваз-нега- $\tilde{Q}$ -представлення.