УДК 517.5+517.17+517.18+511.72

Неперервнi функцiї зi складною локальною будовою, визначенi в термiнах зображення чисел знакопочережними рядами Кантора

С. О. Сербенюк Address: Iнститут математики НАН України
Київ, Україна Email address: simon6@ukr.net; ˜ simon.mathscience@imath.kiev.ua

Анотацiя.

Робота присвячена одному нескiнченнопараметричному класу неперервних функцiй зi складною локальною будовою, визначених в термiнах зображення чисел знакопочережними рядами Кантора. Основна увага придiляється диференцiальним, iнтегральним та iншим властивостям функцiй. Знайдено умови монотонностi та нiде немонотонностi, вказано систему функцiональних рiвнянь, розв’язком якої є функцiя iз заданого класу.

Abstract. The article is devoted to one infinite parametric class of continuous functions with complicated local structure such that these functions are defined in terms of alternating Cantor series representation of numbers. The main attention is given to differential, integral and other properties of these functions. Conditions of monotony and nonmonotony are discovered. The functional equations system, that the function from the given class of functions is a solution of the system is indicated.

Ключовi слова: знакопочережний ряд Катора, система функцiональних рiвнянь, монотонна функцiя, неперервна нiде немонотонна функцiя, сингулярна функцiя, нiде недиференцiйовна функцiя, функцiя розподiлу.

Keywords: alternating Cantor series, functional equations system, monotonic function, continuous nowhere monotonic function, singular function, nowhere differentiable function, distribution function.

1. Вступ

В сучасних наукових дослiдженнях для задання функцiй зi складною локальною будовою (сингулярних, неперервних нiде недиференцiйовних) широко використовуються рiзнi представлення дiйсних чисел. Наприклад, представлення чисел знакододатними та знакопочережними рядами, члени яких є числами, оберненими до натуральних або добуткiв натуральних чисел.

У данiй статтi розглядається застосування до побудови монотонних сингулярних та неперервних нiде немонотонних функцiй розкладiв дiйсних чисел в нескiнченнi ряди, члени яких є рацiональними числами. Традицiйно найпростiшими прикладами таких рядiв вважають $s$ -ве та нега- $s$ -ве зображення.

В [11] Георг Кантор вперше обгрунтував можливiсть представлення будь-якого дiйсного числа $x\in[0;1]$ у виглядi розкладу в знакододатний ряд

\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{\varepsilon_{n}}{d_{1}d_{2}...d_{n}}},

де $(d_{n})$ — фiксована послiдовнiсть натуральних чисел $d_{n}$ , бiльших $1$ , $(A_{d_{n}})$ — послiдовнiсть алфавiтiв $A_{d_{n}}\equiv\{0,1,...,d_{n}-1\}$ , $\varepsilon_{n}\in A_{d_{n}}$ .

Останнiй ряд в науковiй лiтературi називають знакододатним рядом Кантора (або рядом Кантора). Очевидно, представлення дiйсних чисел знакододатними рядами Кантора є узагальненням $s$ -ої системи числення. Тому логiчно було б припустити можливiсть зображення дiйсних чисел у виглядi розкладу в знакопочережний ряд Кантора

(1)

\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{(-1)^{n}\varepsilon_{n}}{d_{1}d_{2}...d_{n}}},

який є узагальненням нега- $s$ -го розкладу дiйсного числа.

У данiй роботi зосереджено увагу на дослiдженнi основних властивостей функцiй зi складною локальною будовою, аргумент яких представлений знакопочережним рядом Кантора виду

(2)

\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{1+\varepsilon_{n}}{d_{1}d_{2}...d_{n}}(-1)^{n+1}},\penalty\ \mbox{\T2A\cyrd\T2A\cyre}\penalty\ \varepsilon_{n}\in A_{d_{n}},

оскiльки областю визначення дослiджуваних функцiй є вiдрiзок $[0;1]$ , довiльне число з якого можна представити саме у виглядi розкладу в останнiй ряд.

Перш нiж перейти до висвiтлення основних результатiв дослiдження, розглянемо питаня про приналежнiсть розкладу (1) i, як наслiдок, розкладу (2) до систем числення.

2. Теорема про розклад числа в знакопочережний ряд Кантора

Теорема 1.

Кожне число $x\in[a_{0}-1;a_{0}]$ , де

a_{0}=\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{(-1)^{n+1}}{d_{1}d_{2}...d_{n}}},

можна представити у виглядi розкладу в знакопочережний ряд Кантора (1) не бiльш нiж двома способами.

Аналогiчне твердження для $x\in[0;1]$ справедливе i для знакопочережних рядiв (2), оскiльки послiдовнiсть $(d_{n})$ є фiксованою, звiдки слiдує, що $a_{0}=const$ .

Означення 1.

Представлення довiльного числа $x$ з вiдрiзка $[a_{0}-1;a_{0}]$ (або з $[0;1]$ ) у виглядi розкладу в знакопочережний ряд Кантора (1) (або (2)) називається нега- $D$ -представленням, де $D\equiv(d_{n})$ , (або нега- $(d_{n})$ -представленням ) числа $x$ i позначається $x=\Delta^{-D}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n}...}$ (або $x=\Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n}...}$ ). Останнi позначення називаються нега- $D$ -зображенням ( або нега- $(d_{n})$ -зображенням ) числа $x$ вiдповiдно.

Твердження останньої теореми слiдує з тверджень наступних двох лем.

Лема 1.

Для будь-якого $x\in[a_{0}-1;a_{0}]$ iснує послiдовнiсть $(\varepsilon_{n})$ така, що число $x$ можна представити у виглядi розкладу в знакопочережний ряд Кантора (1).

Доведення.

Очевидно, що

a_{0}=\max\left\{{\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{(-1)^{n}\varepsilon_{n}}{d_{1}d_{2}...d_{n}}}}\right\}\equiv\Delta^{-D}_{0[d_{2}-1]0[d_{4}-1]0[d_{6}-1]0...},

a_{0}-1=\min\left\{{\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{(-1)^{n}\varepsilon_{n}}{d_{1}d_{2}...d_{n}}}}\right\}\equiv\Delta^{-D}_{[d_{1}-1]0[d_{3}-1]0[d_{5}-1]0...}.

Нехай $x$ — довiльне число з $(a_{0}-1;a_{0})$ . Оскiльки

-\frac{\varepsilon_{1}}{d_{1}}-\sum^{\infty}_{k=2}{\frac{d_{2k-1}-1}{d_{1}d_{2}...d_{2k-1}}}<x\leq-\frac{\varepsilon_{1}}{d_{1}}+\sum^{\infty}_{k=1}{\frac{d_{2k}-1}{d_{1}d_{2}...d_{2k}}}

при $0\leq\varepsilon_{1}\leq d_{1}-1$ , а також

[a_{0}-1;a_{0}]=I_{0}=\bigcup^{d_{1}-1}_{i=0}{\left[-\frac{i}{d_{1}}-\sum^{\infty}_{k=2}{\frac{d_{2k-1}-1}{d_{1}d_{2}...d_{2k-1}}};-\frac{i}{d_{1}}+\sum^{\infty}_{k=1}{\frac{d_{2k}-1}{d_{1}d_{2}...d_{2k}}}\right]},

тому

-\sum^{\infty}_{k=2}{\frac{d_{2k-1}-1}{d_{1}d_{2}...d_{2k-1}}}<x+\frac{\varepsilon_{1}}{d_{1}}\leq\sum^{\infty}_{k=1}{\frac{d_{2k}-1}{d_{1}d_{2}...d_{2k}}}.

Позначимо $x+\frac{\varepsilon_{1}}{d_{1}}=x_{1}$ . Отримаємо випадки:

(1)

x_{1}=\sum^{\infty}_{k=1}{\frac{d_{2k}-1}{d_{1}d_{2}...d_{2k}}}.

В такому разi отримаємо, що

x=\Delta^{-D}_{\varepsilon_{1}[d_{2}-1]0[d_{4}-1]0...}\penalty\ \mbox{\T2A\cyra\T2A\cyrb\T2A\cyro}\penalty\ x=\Delta^{-D}_{[\varepsilon_{1}-1]0[d_{3}-1]0[d_{5}-1]0...}.

(2)

Якщо не справджується рiвнiсть, зазначена у першому випадку, тодi

x=-\frac{\varepsilon_{1}}{d_{1}}+x_{1},\penalty\ \mbox{\T2A\cyrd\T2A\cyre}

\frac{\varepsilon_{2}}{d_{1}d_{2}}-\sum^{\infty}_{k=2}{\frac{d_{2k-1}-1}{d_{1}d_{2}...d_{2k-1}}}\leq x_{1}<\frac{\varepsilon_{2}}{d_{1}d_{2}}+\sum^{\infty}_{k=2}{\frac{d_{2k}-1}{d_{1}d_{2}...d_{2k}}}.

Позначивши $x_{2}=x_{1}-\frac{\varepsilon_{2}}{d_{1}d_{2}}$ , отримаємо знову ж таки два випадки:

(1)

x_{2}=\sum^{\infty}_{k=2}{\frac{d_{2k-1}-1}{d_{1}d_{2}...d_{2k-1}}}.

У такому разi

x=\Delta^{-D}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}[d_{3}-1]0[d_{5}-1]0...}\penalty\ \mbox{\T2A\cyra\T2A\cyrb\T2A\cyro}\penalty\ x=\Delta^{-D}_{\varepsilon_{1}[\varepsilon_{2}-1]0[d_{4}-1]0[d_{6}-1]0...}.

(2)

Якщо умова першого випадку знову ж таки не виконується, отримаємо

x=-\frac{\varepsilon_{1}}{d_{1}}+\frac{\varepsilon_{2}}{d_{1}d_{2}}+x_{2},\penalty\ \mbox{\T2A\cyrd\T2A\cyre}

-\frac{\varepsilon_{3}}{d_{1}d_{2}d_{3}}-\sum^{\infty}_{k=3}{\frac{d_{2k-1}-1}{d_{1}d_{2}...d_{2k-1}}}<x_{2}\leq-\frac{\varepsilon_{3}}{d_{1}d_{2}d_{3}}+\sum^{\infty}_{k=2}{\frac{d_{2k}-1}{d_{1}d_{2}...d_{2k}}}\penalty\ \mbox{\T2A\cyrii \T2A\cyrt. \T2A\cyrd.}

За скiнченну кiлькiсть крокiв $m$ отримаємо подвiйну строгу нерiвнiсть

\frac{(-1)^{m+1}\varepsilon_{m+1}}{d_{1}d_{2}...d_{m+1}}-\sum_{k>\frac{m+2}{2}}{\frac{d_{2k-1}-1}{d_{1}d_{2}...d_{2k-1}}}<x_{m}<\frac{(-1)^{m+1}\varepsilon_{m+1}}{d_{1}d_{2}...d_{m+1}}+\sum_{k>\frac{m+1}{2}}{\frac{d_{2k}-1}{d_{1}d_{2}...d_{2k}}},

але в залежностi вiд парностi $m$ одна з нерiвностей за певних умов може перетворюватись в рiвнiсть. Тобто, можливi випадки:

(1)

x_{m+1}=\begin{cases}\sum_{k>\frac{m+2}{2}}{\frac{d_{2k-1}-1}{d_{1}d_{2}...d_{2k-1}}},&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro $m$ --- \T2A\cyrn\T2A\cyre\T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre;}\\ \\ \sum_{k>\frac{m+1}{2}}{\frac{d_{2k}-1}{d_{1}d_{2}...d_{2k}}},&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro $m$ --- \T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre.}\end{cases}

В такому разi

x=\Delta^{-D}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{m+1}[d_{m+2}-1]0[d_{m+4}-1]0...}\penalty\ \mbox{\T2A\cyra\T2A\cyrb\T2A\cyro}\penalty\ x=\Delta^{-D}_{\varepsilon_{1}...\varepsilon_{m}[\varepsilon_{m+1}-1]0[d_{m+3}-1]0[d_{m+5}-1]0...}.

(2)

У випадку, коли не iснує такого $m\in\mathbb{N}$ , щоб виконувалась хоча б одна з умов останньої системи, отримаємо

x=\sum^{m+1}_{n=1}{\frac{(-1)^{n}\varepsilon_{n}}{d_{1}d_{2}...d_{n}}}+x_{m+1}.

Продовжуючи процес до нескiнченностi, отримаємо

x=-\frac{\varepsilon_{1}}{d_{1}}+x_{1}=-\frac{\varepsilon_{1}}{d_{1}}+\frac{\varepsilon_{2}}{d_{1}d_{2}}+x_{2}=...=

=-\frac{\varepsilon_{1}}{d_{1}}+\frac{\varepsilon_{2}}{d_{1}d_{2}}-\frac{\varepsilon_{3}}{d_{1}d_{2}d_{3}}+...+\frac{(-1)^{n}\varepsilon_{n}}{d_{1}d_{2}...d_{n}}+x_{n}=....=\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{(-1)^{n}\varepsilon_{n}}{d_{1}d_{2}...d_{n}}}.

∎

Лема 2.

Числа $x=\Delta^{-D}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{m-1}\varepsilon_{m}\varepsilon_{m+1}...}$ та $x^{{}^{\prime}}=\penalty\ \Delta^{-D}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{m-1}\varepsilon^{{}^{\prime}}_{m}\varepsilon^{{}^{\prime}}_{m+1}...}$ , де $\varepsilon_{m}\neq\varepsilon^{{}^{\prime}}_{m}$ , спiвпадають тодi i тiльки тодi, коли справедливою є одна iз систем:

\left\{\begin{array}[]{rcl}\varepsilon_{m+2i-1}&=&d_{m+2i-1}-1,\\ \varepsilon_{m+2i}&=0&=\varepsilon^{{}^{\prime}}_{m+2i-1},\\ \varepsilon^{{}^{\prime}}_{m+2i}&=&d_{m+2i}-1,\\ \varepsilon^{{}^{\prime}}_{m}&=&\varepsilon_{m}-1;\\ \end{array}\right.\mbox{\T2A\cyra\T2A\cyrb\T2A\cyro}\left\{\begin{array}[]{rcl}\varepsilon_{m+2i}&=&d_{m+2i}-1,\\ \varepsilon_{m+2i-1}&=0&=\varepsilon^{{}^{\prime}}_{m+2i},\\ \varepsilon^{{}^{\prime}}_{m+2i-1}&=&d_{m+2i-1}-1,\\ \varepsilon^{{}^{\prime}}_{m}-1&=&\varepsilon_{m};\\ \end{array}\right.

для всiх $i\in\mathbb{N}$ .

Доведення.

Необхiднiсть. Нехай $\varepsilon_{m}=\varepsilon^{{}^{\prime}}_{m}+1$ . Тодi

0=x-x^{{}^{\prime}}=\Delta^{-D}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{m-1}\varepsilon_{m}\varepsilon_{m+1}...}-\Delta^{-D}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{m-1}\varepsilon^{{}^{\prime}}_{m}\varepsilon^{{}^{\prime}}_{m+1}...}=

=\frac{(-1)^{m}}{d_{1}d_{2}...d_{m}}+\frac{(-1)^{m+1}(\varepsilon_{m+1}-\varepsilon^{{}^{\prime}}_{m+1})}{d_{1}d_{2}...d_{m+1}}+...+

+\frac{\varepsilon_{m+i}-\varepsilon^{{}^{\prime}}_{m+i}}{d_{1}d_{2}...d_{m+i}}(-1)^{m+i}+...=\frac{(-1)^{m}}{d_{1}d_{2}...d_{m}}\left(1+\sum^{\infty}_{i=1}{\frac{(-1)^{i}(\varepsilon_{m+i}-\varepsilon^{{}^{\prime}}_{m+i})}{d_{m+1}d_{m+2}...d_{m+i}}}\right).

v\equiv\sum^{\infty}_{i=1}{\frac{(-1)^{i}(\varepsilon_{m+i}-\varepsilon^{{}^{\prime}}_{m+i})}{d_{m+1}d_{m+2}...d_{m+i}}}\geq-\sum^{\infty}_{i=1}{\frac{d_{m+i}-1}{d_{m+1}d_{m+2}...d_{m+i}}}=-1.

Остання нерiвнiсть перетворюється в рiвнiсть лише в тому випадку, коли

\varepsilon_{m+2i}=\varepsilon^{{}^{\prime}}_{m+2i-1}=0\penalty\ \mbox{ \T2A\cyrii}\penalty\ \varepsilon_{m+2i-1}=d_{m+2i-1}-1,\penalty\ \varepsilon^{{}^{\prime}}_{m+2i}=d_{m+2i}-1.

Тобто, в даному випадку з рiвностi $x=x^{{}^{\prime}}$ випливають умови першої системи. Аналогiчним чином, з умови $x=x^{{}^{\prime}}$ при $\varepsilon^{{}^{\prime}}_{m}=\varepsilon_{m}+1$ випливають умови другої системи.

Достатнiсть є очевидною.∎

При подальшому дослiдженнi використовуватимуться допомiжнi поняття нега- $(d_{n})$ -рацiонального та нега- $(d_{n})$ -iррацiонального чисел.

Означення 2.

Числа, що мають два рiзних нега- $(d_{n})$ -зображення, а саме:

\Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n-1}\varepsilon_{n}[d_{n+1}-1]0[d_{n+3}-1]...}=\Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n-1}[\varepsilon_{n}-1]0[d_{n+2}-1]0[d_{n+4}-1]...},

називаються нега- $(d_{n})$ -рацiональними. Решта чисел з $[0;1]$ називаються нега- $(d_{n})$ -iррацiональними i мають єдине нега- $(d_{n})$ -зображення.

3. Об’єкт дослiдження.

Нехай $P=||p_{i,n}||$ — задана матриця, така, що $n=1,2,...$ , $i=\overline{0,d_{n}-1}$ , i для якої справедливою є наступна система властивостей:

\left\{\begin{aligned} 1^{\circ}.\penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \forall n\in\mathbb{N}:p_{i,n}\in(-1;1);\\ 2^{\circ}.\penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \forall n\in\mathbb{N}:\sum^{d_{n}-1}_{i=0}{p_{i,n}}=1;\\ 3^{\circ}.\penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \forall(i_{n}),i_{n}\in A_{d_{n}}:\prod^{\infty}_{n=1}{|p_{i_{n},n}|}=0;\\ 4^{\circ}.\penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \penalty\ \forall i_{n}\in A_{d_{n}}\setminus\{0\}:\sum^{i_{n}-1}_{i=0}{p_{i,n}}>0.\\ \end{aligned}\right.

Нехай $x=\Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n}...}$ . Розглянемо функцiю виду

\tilde{F}(x)=\beta_{\varepsilon_{1}(x),1}+\sum^{\infty}_{n=2}{\left(\tilde{\beta}_{\varepsilon_{n}(x),n}\prod^{n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j}(x),j}}\right)},

де

\beta_{\varepsilon_{n},n}=\begin{cases}0,&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro $\varepsilon_{n}=0$;}\\ \sum^{\varepsilon_{n}-1}_{i=0}{p_{i,n}}>0,&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro $\varepsilon_{n}\neq 0$,}\end{cases}

\tilde{\beta}_{\varepsilon_{n}(x),n}=\begin{cases}\beta_{\varepsilon_{n}(x),n},&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro $n$ --- \T2A\cyrn\T2A\cyre\T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre;}\\ \beta_{d_{n}-1-\varepsilon_{n}(x),n},&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro $n$ --- \T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre,}\end{cases}

\tilde{p}_{\varepsilon_{n}(x),n}=\begin{cases}p_{\varepsilon_{n}(x),n},&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro $n$ --- \T2A\cyrn\T2A\cyre\T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre;}\\ p_{d_{n}-1-\varepsilon_{n}(x),n},&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro $n$ --- \T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre.}\end{cases}

Дослiдимо наявнiсть iнших способiв для задання дослiджуваних функцiй. Для цього скористаємося взаємозв’язком знакопочережного та знакододатного канторiвських представлень:

\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{1+\varepsilon_{n}}{d_{1}d_{2}...d_{n}}(-1)^{n+1}}\equiv\Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n}...}\equiv\Delta^{D}_{\varepsilon_{1}[d_{2}-1-\varepsilon_{2}]\varepsilon_{3}[d_{4}-1-\varepsilon_{4}]...}\equiv\frac{\varepsilon_{1}}{d_{1}}+\frac{d_{2}-1-\varepsilon_{2}}{d_{1}d_{2}}+....

З останнього випливає, що

\tilde{F}(x)=F(g(x))=F\circ g,

де

x=\Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n}...}\stackrel{{\scriptstyle g}}{{\rightarrow}}\Delta^{D}_{\varepsilon_{1}[d_{2}-1-\varepsilon_{2}]...\varepsilon_{2n-1}[d_{2n}-1-\varepsilon_{2n}]...}=g(x)=y,

F\left(\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{\varepsilon_{n}}{d_{1}d_{2}...d_{n}}}\right)=\beta_{\varepsilon_{1},1}+\sum^{\infty}_{n=2}{\left(\beta_{\varepsilon_{n},n}\prod^{n-1}_{j=1}{p_{\varepsilon_{j},j}}\right)}.

Корисним при дослiдженнi рiзних способiв задання функцiї $\tilde{F}$ є поняття оператора зсуву цифр представлення дiйсного числа знакододатним рядом Кантора.

Означення 3.

Оператором зсуву цифр представлення числа $x=\Delta^{D}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n}...}$ знакододатним рядом Кантора називається вiдображення $\hat{\varphi}$ , задане наступним чином:

\hat{\varphi}(x)=\hat{\varphi}\left(\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{\varepsilon_{n}}{d_{1}d_{2}...d_{n}}}\right)=\sum^{\infty}_{n=2}{\frac{\varepsilon_{n}}{d_{2}d_{3}...d_{n}}}.

Точнiше, $\hat{\varphi}(x)=d_{1}x-\varepsilon_{1}(x)\equiv d_{1}\Delta^{D}_{0\varepsilon_{2}\varepsilon_{3}...}$ . Варто вiдмiтити, що

\hat{\varphi}^{k}(x)=\sum^{\infty}_{n=k+1}{\frac{\varepsilon_{n}}{d_{k+1}d_{k+2}...d_{n}}}\equiv d_{1}d_{2}...d_{k}\Delta^{D}_{\underbrace{0...0}_{k}\varepsilon_{k+1}\varepsilon_{k+2}\varepsilon_{k+3}...},

(3)

\frac{i}{d_{k}}+\frac{\hat{\varphi}^{k}(x)}{d_{k}}=d_{1}d_{2}...d_{k-1}\Delta^{D}_{\underbrace{0...0}_{k-1}i\varepsilon_{k+1}\varepsilon_{k+2}\varepsilon_{k+3}...}=\hat{\varphi}^{k-1}(x).

Легко показати, що дослiджувана функцiя $\tilde{F}$ в класi визначених та обмежених на вiдрiзку функцiй є єдиним розв’язком наступних (еквiвалентних мiж собою в силу рiвностi (3)) нескiнченних систем функцiональних рiвнянь. А саме:

•

f\left(\frac{\tilde{i}(x)+\hat{\varphi}^{k}(y)}{d_{k}}\right)=\tilde{\beta}_{i(x),k}+\tilde{p}_{i(x),k}\cdot f(\hat{\varphi}^{k}(y)),

де $k=1,2,...,$ $i\in A_{d_{k}}$ ,

\tilde{i}(x)=\begin{cases}i(x),&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro $k$ --- \T2A\cyrn\T2A\cyre\T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre;}\\ d_{k}-1-i(x),&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro $k$ --- \T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre;}\end{cases}

•

f(\hat{\varphi}^{k}(y))=\tilde{\beta}_{\varepsilon_{k+1}(x),k+1}+\tilde{p}_{\varepsilon_{k+1}(x),k+1}f(\hat{\varphi}^{k+1}(y)),

де $k=0,1,2,...,$ $\varepsilon_{k+1}\in A_{d_{k+1}}$ i $y=\penalty\ \Delta^{D}_{\varepsilon_{1}[d_{2}-1-\varepsilon_{2}]\varepsilon_{3}...[d_{2n}-1-\varepsilon_{2n}]\varepsilon_{2n+1}...}$ .

Справдi,

\tilde{F}(x)=\beta_{\varepsilon_{1}(x),1}+\sum^{k}_{n=2}{\left(\tilde{\beta}_{\varepsilon_{n}(x),n}\prod^{n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j}(x),j}}\right)}+\left(\prod^{k}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j}(x),j}}\right)\cdot f(\hat{\varphi}^{k}(y)),

де $y=\Delta^{D}_{\varepsilon_{1}(x)[d_{2}-1-\varepsilon_{2}(x)]\varepsilon_{3}(x)[d_{4}-1-\varepsilon_{4}(x)]...}$ . Оскiльки функцiя $\tilde{F}$ є визначеною та обмеженою на $[0;1]$ , в силу третьої властивостi матрицi $P$ при граничному переходi в останнiй рiвностi при $k\to\infty$ легко помiтити справедливiсть доводжуваного твердження.

Самим важливим твердженням даного пункту статтi є вiдповiдь на питання про коректнiсть означеної функцiї. Тобто, пiд коректнiстю функцiї розумiється неiснування двох i бiльше рiзних значень функцiї для довiльного аргументу з її областi визначення.

Лема 3.

Функцiя $y=\tilde{F}(x)$ є коректно означеною в довiльнiй точцi вiдрiзка $[0;1]$ .

Доведення.

Для доведення твердження леми достатньо розглянути випадок, коли аргумент функцiї є нега- $(d_{n})$ -рацiональним числом. Нехай $x$ — нега- $(d_{n})$ -рацiональне число.

Розглянемо рiзницю

\delta=\tilde{F}(\Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}...\varepsilon_{n-1}\varepsilon_{n}[d_{n+1}-1]0[d_{n+3}]0...})-\tilde{F}(\Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}...\varepsilon_{n-1}[\varepsilon_{n}-1]0[d_{n+2}-1]0[d_{n+4}-1]0...})=

=\left(\prod^{n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)\cdot[(\tilde{\beta}_{\varepsilon_{n},n}+\tilde{\beta}_{d_{n+1}-1,n+1}\tilde{p}_{\varepsilon_{n},n}+\tilde{\beta}_{0,n+2}\tilde{p}_{\varepsilon_{n},n}\tilde{p}_{d_{n+1}-1,n+1}+

+\tilde{\beta}_{d_{n+3}-1,n+3}\tilde{p}_{\varepsilon_{n},n}\tilde{p}_{d_{n+1}-1,n+1}\tilde{p}_{0,n+2}+...)-(\tilde{\beta}_{\varepsilon_{n}-1,n}+\tilde{\beta}_{0,n+1}\tilde{p}_{\varepsilon_{n}-1,n}+

+\tilde{\beta}_{d_{n+2}-1,n+2}\tilde{p}_{\varepsilon_{n}-1,n}\tilde{p}_{0,n+1}+\tilde{\beta}_{0,n+3}\tilde{p}_{\varepsilon_{n}-1,n}\tilde{p}_{0,n+1}\tilde{p}_{d_{n+2}-1,n+2}+...)].

Для парного $n$

\delta=\left(\prod^{n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)[\beta_{d_{n}-1-\varepsilon_{n},n}+\beta_{d_{n+1}-1,n+1}p_{d_{n}-1-\varepsilon_{n},n}+

+p_{d_{n}-1-\varepsilon_{n},n}\sum^{\infty}_{k=2}{\left({\beta_{d_{n+k}-1,n+k}}\prod^{k-1}_{j=1}{p_{d_{n+j}-1,n+j}}\right)}]-\left(\prod^{n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)\times

\times\left[\beta_{d_{n}-\varepsilon_{n},n}+\beta_{0,n+1}p_{d_{n}-\varepsilon_{n},n}+p_{d_{n}-\varepsilon_{n},n}\sum^{\infty}_{k=2}{\left({\beta_{0,n+k}}\prod^{k-1}_{j=1}{p_{0,n+j}}\right)}\right]=

=\left(\prod^{n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)\cdot(-{p}_{d_{n}-\varepsilon_{n}-1,n}+(1-p_{d_{n+1}-1,n+1}){p}_{d_{n}-\varepsilon_{n}-1,n}+

+{p}_{d_{n}-\varepsilon_{n}-1,n}\sum^{\infty}_{k=2}{\left[{(1-p_{d_{n+k}-1,n+k})}\prod^{k-1}_{j=1}{p_{d_{n+j}-1,n+j}}\right]})=0.

У випадку непарного $n$ отримаємо

\delta=({p}_{\varepsilon_{n}-1,n}-(1-{p}_{d_{n+1}-1,n+1}){p}_{\varepsilon_{n}-1,n}-(1-{p}_{d_{n+2}-1,n+2}){p}_{\varepsilon_{n}-1,n}{p}_{d_{n+1}-1,n+1}-...)\prod^{n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}=0.

∎

Перейдемо до розгляду властивостей функцiї $\tilde{F}(x)$ .

4. Неперервнiсть та монотоннiсть

Теорема 2.

Функцiя $\tilde{F}$ є :

•

неперервною;
•

монотонно неспадною за умови невiд’ємностi елементiв матрицi $P$ , зокрема, строго зростаючою за умови, коли всi елементи $p_{i,n}$ матрицi $P$ є додатними;

Доведення.

Неперервнiсть. Нехай маємо довiльне число $x_{0}=\Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}(x_{0})\varepsilon_{2}(x_{0})...\varepsilon_{n_{0}}(x_{0})\varepsilon_{n_{0}+1}(x_{0})...}$ з вiдрiзка $[0;1]$ . Нехай $x=\Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}(x)\varepsilon_{2}(x)...\varepsilon_{n_{0}}(x)\varepsilon_{n_{0}+1}(x)...}$ — таке число, для якого справедливими є умови, що $\varepsilon_{j}(x)=\varepsilon_{j}(x_{0})$ при $j=\overline{1,n_{0}-1}$ та $\varepsilon_{n_{0}}(x)\neq\varepsilon_{n_{0}}(x_{0})$ . Розглянемо рiзницю

\tilde{F}(x)-\tilde{F}(x_{0})=\left(\prod^{n_{0}-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j}(x_{0}),j}}\right)\left(\tilde{F}(\hat{\varphi}^{n_{0}-1}(x))-\tilde{F}(\hat{\varphi}^{n_{0}-1}(x_{0}))\right).

Таким чином,

|\tilde{F}(x)-\tilde{F}(x_{0})|\leq\left(\prod^{n_{0}-1}_{j=1}{|\tilde{p}_{\varepsilon_{j}(x_{0}),j}}|\right)\leq\left(\max_{j=\overline{1,n_{0}-1}}{|\tilde{p}_{\varepsilon_{j}(x_{0}),j}|}\right)^{n_{0}-1}\to 0\penalty\ \penalty\ \penalty\ (n_{0}\to\infty),

що еквiвалентно умовi $\lim_{x\to x_{0}}{\tilde{F}(x)}=\tilde{F}(x_{0})$ .

Справдi, для нега- $(d_{n})$ -iррацiонального числа $x_{0}$ умови $x\to x_{0}$ та $n_{0}\to\infty$ є еквiвалентними i тому не виникає сумнiвiв щодо неперервностi функцiї $\tilde{F}$ .

Нехай $x_{0}$ — нега- $(d_{n})$ -рацiональне число. У такому разi неперервнiсть функцiї $\tilde{F}$ в нега- $(d_{n})$ -рацiональнiй точцi $x_{0}$ можна довести, використовуючи поняття одностороннiх границь з врахуванням випадкiв парного та непарного $n_{0}$ .

Монотоннiсть. Нехай елементи $p_{i,n}$ матрицi $P$ є невiд’ємними. Очевидно, що

\tilde{F}(0)=\tilde{F}(\Delta^{-(d_{n})}_{0[d_{2}-1]0[d_{4}-1]...})=\beta_{0,1}+\sum^{\infty}_{n=2}{\left({\beta}_{0,n}\prod^{n-1}_{j=1}{{p}_{0,j}}\right)}=\min_{x\in[0;1]}{\tilde{F}(x)}=0,

\tilde{F}(1)=\tilde{F}(\Delta^{-(d_{n})}_{[d_{1}-1]0[d_{3}-1]0...})=\beta_{d_{1}-1,1}+\sum^{\infty}_{n=2}{\left({\beta}_{d_{n}-1,n}\prod^{n-1}_{j=1}{{p}_{d_{j}-1,j}}\right)}=

=\max_{x\in[0;1]}{\tilde{F}(x)}=1.

Нехай $x_{1}=\Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}(x_{1})\varepsilon_{2}(x_{1})...\varepsilon_{n}(x_{1})...}$ та $x_{2}=\penalty\ \Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}(x_{2})\varepsilon_{2}(x_{2})...\varepsilon_{n}(x_{2})...}$ — деякi числа ( $x_{1}<\penalty\ x_{2}$ ). Очевидно, iснує такий номер $n_{0}$ , що $\varepsilon_{j}(x_{1})=\penalty\ \varepsilon_{j}(x_{2})$ для всiх $j=\penalty\ \overline{1,n_{0}-1}$ та $\varepsilon_{n_{0}}(x_{1})<\penalty\ \varepsilon_{n_{0}}(x_{2})$ при непарному $n_{0}$ або $\varepsilon_{n_{0}}(x_{1})>\varepsilon_{n_{0}}(x_{2})$ у випадку парного $n_{0}$ .

Отже,

\tilde{F}(x_{2})-\tilde{F}(x_{1})=\left(\prod^{n_{0}-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j}(x_{2}),j}}\right)\cdot(\tilde{\beta}_{\varepsilon_{n_{0}}(x_{2}),n_{0}}-\tilde{\beta}_{\varepsilon_{n_{0}}(x_{1}),n_{0}}+

+\sum^{\infty}_{m=1}{\left(\tilde{\beta}_{\varepsilon_{n_{0}+m}(x_{2}),n_{0}+m}\prod^{m-1}_{j=0}{\tilde{p}_{\varepsilon_{n_{0}+j}(x_{2}),n_{0}+j}}\right)}-\sum^{\infty}_{m=1}{\left(\tilde{\beta}_{\varepsilon_{n_{0}+m}(x_{1}),n_{0}+m}\prod^{m-1}_{j=0}{\tilde{p}_{\varepsilon_{n_{0}+j}(x_{1}),n_{0}+j}}\right)}).

Оскiльки

\kappa=\sum^{\infty}_{m=1}{\left(\tilde{\beta}_{\varepsilon_{n_{0}+m}(x_{2}),n_{0}+m}\prod^{m-1}_{j=0}{\tilde{p}_{\varepsilon_{n_{0}+j}(x_{2}),n_{0}+j}}\right)}-\sum^{\infty}_{m=1}{\left(\tilde{\beta}_{\varepsilon_{n_{0}+m}(x_{1}),n_{0}+m}\prod^{m-1}_{j=0}{\tilde{p}_{\varepsilon_{n_{0}+j}(x_{1}),n_{0}+j}}\right)}\geq

\geq-\sum^{\infty}_{m=1}{\left(\tilde{\beta}_{\varepsilon_{n_{0}+m}(x_{1}),n_{0}+m}\prod^{m-1}_{j=0}{\tilde{p}_{\varepsilon_{n_{0}+j}(x_{1}),n_{0}+j}}\right)},

де для непарного $n_{0}$

\kappa\geq-p_{\varepsilon_{n_{0}}(x_{1}),n_{0}}(1-p_{d_{n_{0}+1}-1,n_{0}+1}+\sum^{\infty}_{m=2}{\left[(1-p_{d_{n_{0}+m}-1,n_{0}+m})\prod^{m-1}_{j=1}{p_{d_{n_{0}+j}-1,n_{0}+j}}\right]})=-p_{\varepsilon_{n_{0}}(x_{1}),n_{0}}

та для парного $n_{0}$ по аналогiї отримаємо

\kappa\geq-p_{d_{n_{0}}-1-\varepsilon_{n_{0}}(x_{1}),n_{0}}\cdot\left(\max_{x\in[0,1]}{\tilde{F}(\hat{\varphi}^{n_{0}}(x_{1}))}\right)=-p_{d_{n_{0}}-1-\varepsilon_{n_{0}}(x_{1}),n_{0}}.

Як наслiдок, у випадку непарного $n_{0}$

\tilde{F}(x_{2})-\tilde{F}(x_{1})=\left(\prod^{n_{0}-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j}(x_{2}),j}}\right)\cdot(\tilde{\beta}_{\varepsilon_{n_{0}}(x_{2}),n_{0}}-\tilde{\beta}_{\varepsilon_{n_{0}}(x_{1}),n_{0}}+\kappa)\geq

\geq\left(\prod^{n_{0}-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j}(x_{2}),j}}\right)\cdot(p_{\varepsilon_{n_{0}}(x_{1}),n_{0}}+p_{\varepsilon_{n_{0}}(x_{1})+1,n_{0}}+...+p_{\varepsilon_{n_{0}}(x_{2})-1,n_{0}}-p_{\varepsilon_{n_{0}}(x_{1}),n_{0}})\geq 0

та у випадку парного $n_{0}$

\tilde{F}(x_{2})-\tilde{F}(x_{1})=\left(\prod^{n_{0}-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j}(x_{2}),j}}\right)\cdot(\tilde{\beta}_{\varepsilon_{n_{0}}(x_{2}),n_{0}}-\tilde{\beta}_{\varepsilon_{n_{0}}(x_{1}),n_{0}}+\kappa)=

=\left(\prod^{n_{0}-1}_{i=1}{\tilde{p}_{i,\varepsilon_{i}(x_{2})}}\right)\cdot(p_{d_{n_{0}}-1-\varepsilon_{n_{0}}(x_{1}),n_{0}}+p_{d_{n_{0}}-\varepsilon_{n_{0}}(x_{1}),n_{0}}+...+

+p_{d_{n_{0}}-2-\varepsilon_{n_{0}}(x_{2}),n_{0}}-p_{d_{n_{0}}-1-\varepsilon_{n_{0}}(x_{1}),n_{0}})\geq 0.

Цiлком очевидно, що коли коли всi елементи $p_{i,n}$ матрицi $P$ є додатними, справедливою буде умова $\tilde{F}(x_{2})-\tilde{F}(x_{1})>0$ . ∎

Нехай елементи $p_{i,n}$ матрицi $P$ є невiд’ємними.

Нехай $\eta$ — випадкова величина, представлена у виглядi наступного канторiвського розкладу

\eta=\frac{\xi_{1}}{d_{1}}+\frac{\xi_{2}}{d_{1}d_{2}}+\frac{\xi_{3}}{d_{1}d_{2}d_{3}}+...+\frac{\xi_{k}}{d_{1}d_{2}...d_{k}}+...\equiv\Delta^{D}_{\xi_{1}\xi_{2}...\xi_{k}...},

де

\xi_{k}=\begin{cases}\varepsilon_{k},&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro $k$ --- \T2A\cyrn\T2A\cyre\T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre;}\\ d_{k}-1-\varepsilon_{k},&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro $k$ --- \T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre.}\end{cases}

та цифри $\xi_{k}$ $(k=1,2,3,...)$ є випадковими i набувають значень $0,1,...,d_{k}-1$ з ймовiрностями ${p}_{0,k},{p}_{1,k},...,{p}_{d_{k}-1,k}$ . Тобто, $\xi_{k}$ — незалежнi та $P\{\xi_{k}=i_{k}\}={p}_{i_{k},k}$ , $i_{k}\in A_{d_{k}}$ .

В силу означення функцiї розподiлу та рiвностей

\{\eta<x\}=\{\xi_{1}<\varepsilon_{1}(x)\}\cup\{\xi_{1}=\varepsilon_{1}(x),\xi_{2}<d_{2}-1-\varepsilon_{2}(x)\}\cup...\cup

\cup\{\xi_{1}=\varepsilon_{1}(x),\xi_{2}=d_{2}-1-\varepsilon_{2}(x),...,\xi_{2k-1}<\varepsilon_{2k-1}(x)\}\cup

\cup\{\xi_{1}=\varepsilon_{1}(x),\xi_{2}=d_{2}-1-\varepsilon_{2}(x),...,\xi_{2k-1}=\varepsilon_{2k-1}(x),\xi_{2k}<d_{2k}-1-\varepsilon_{2k}(x)\}\cup...,

P\{\xi_{1}=\varepsilon_{1}(x),\xi_{2}=d_{2}-1-\varepsilon_{2}(x),...,\xi_{2k-1}<\varepsilon_{2k-1}(x)\}=

=\beta_{\varepsilon_{2k-1}(x),2k-1}\prod^{2k-2}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j}(x),j}}

P\{\xi_{1}=\varepsilon_{1}(x),\xi_{2}=d_{2}-1-\varepsilon_{2}(x),...,\xi_{2k}<d_{2k}-1-\varepsilon_{2k}(x)\}=

=\beta_{d_{2k}-1-\varepsilon_{2k}(x),2k}\prod^{2k-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j}(x),j}},

наслiдком останньої теореми є наступна лема.

Лема 4.

Функцiя розподiлу $\tilde{F}_{\eta}$ випадкової величини $\eta$ має вигляд

\tilde{F}_{\eta}(x)=\begin{cases}0,&\text{ $x<0$;}\\ \beta_{\varepsilon_{1}(x),1}+\sum^{\infty}_{k=2}{\left[\tilde{\beta}_{\varepsilon_{k}(x),k}\prod^{k-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j}(x),j}}\right]},&\text{ $0\leq x<1$;}\\ 1,&\text{ $x\geq 1$,}\end{cases}

де $\tilde{p}_{\varepsilon_{j(x),j}}\geq 0$ .

5. Iнтегральнi властивостi.

Теорема 3.

Функцiя $y=\tilde{F}(x)$ є iнтегровною за Лебегом, причому

\int^{1}_{0}{\tilde{F}(x)dx}=\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{\tilde{\beta}_{0,n}+\tilde{\beta}_{1,n}+\tilde{\beta}_{2,n}+...+\tilde{\beta}_{d_{n}-1,n}}{d_{1}d_{2}...d_{n}}}.

Доведення.

Позначимо $y=g(x)$ (функцiю $g$ було означено в пунктi 3). Використовуючи означення функцiї $\tilde{F}$ ( в тому числi i властивостi, що слiдують з рiзних способiв задання дослiджуваної функцiї) та властивостi iнтеграла Лебега, отримаємо

\int^{1}_{0}{\tilde{F}(x)dx}=\int^{\frac{1}{d_{1}}}_{0}{{F}(y)dy}+\int^{\frac{2}{d_{1}}}_{\frac{1}{d_{1}}}{{F}(y)dy}+...+\int^{1}_{\frac{d_{1}-1}{d_{1}}}{{F}(y)dy}=

=\int^{\frac{1}{d_{1}}}_{0}{p_{0,1}{F}(\hat{\varphi}(y))dy}+\int^{\frac{2}{d_{1}}}_{\frac{1}{d_{1}}}{\left[p_{0,1}+p_{1,1}{F}(\hat{\varphi}(y))\right]dy}+

+\int^{\frac{3}{d_{1}}}_{\frac{2}{d_{1}}}{\left[\beta_{2,1}+p_{2,1}{F}(\hat{\varphi}(y))\right]dy}+...+\int^{1}_{\frac{d_{1}-1}{d_{1}}}{\left[\beta_{d_{1}-1,1}+p_{d_{1}-1,1}{F}(\hat{\varphi}(y))\right]dy}.

Оскiльки $y=\frac{\varepsilon_{1}}{d_{1}}+\frac{1}{d_{1}}\hat{\varphi}(y)$ i, як наслiдок $dy=\frac{1}{d_{1}}d(\hat{\varphi}(y))$ , то

\int^{1}_{0}{\tilde{F}(x)dx}=\frac{p_{0,1}}{d_{1}}\int^{1}_{0}{{F}(\hat{\varphi}(y))d(\hat{\varphi}(y))}+\beta_{1,1}y|^{\frac{2}{d_{1}}}_{\frac{1}{d_{1}}}+\frac{p_{1,1}}{d_{1}}\int^{1}_{0}{{F}(\hat{\varphi}(y))d(\hat{\varphi}(y))}+\beta_{2,1}y|^{\frac{3}{d_{1}}}_{\frac{2}{d_{1}}}+

+\frac{p_{2,1}}{d_{1}}\int^{1}_{0}{{F}(\hat{\varphi}(y))d(\hat{\varphi}(y))}+...+\beta_{d_{1}-1,1}y|^{1}_{\frac{d_{1}-1}{d_{1}}}+\frac{p_{d_{1}-1,1}}{d_{1}}\int^{1}_{0}{{F}(\hat{\varphi}(y))d(\hat{\varphi}(y))}=

=\frac{\beta_{1,1}+\beta_{2,1}+...+\beta_{d_{1}-1,1}}{d_{1}}+\frac{1}{d_{1}}\int^{1}_{0}{{F}(\hat{\varphi}(y))d(\hat{\varphi}(y))}.

Аналогiчно, враховуючи взаємозв’язок D-зображення та нега- $(d_{n})$ -зображення, на другому кроцi отримаємо

\int^{1}_{0}{{F}(\hat{\varphi}(y))d(\hat{\varphi}(y))}=\int^{1}_{\frac{d_{2}-1}{d_{2}}}{p_{0,2}{F}(\hat{\varphi}^{2}(y))d(\hat{\varphi}(y))}+

+\int^{\frac{d_{2}-1}{d_{2}}}_{\frac{d_{2}-2}{d_{2}}}{\left[\beta_{1,2}+p_{1,2}{F}(\hat{\varphi}^{2}(y))\right]d(\hat{\varphi}(y))}+...+\int^{\frac{1}{d_{2}}}_{0}{\left[\beta_{d_{2}-1,2}+p_{d_{2}-1,2}{F}(\hat{\varphi}^{2}(y))\right]d(\hat{\varphi}(y))}.

Оскiльки $\hat{\varphi}(y)=\frac{d_{2}-1-\varepsilon_{2}}{d_{2}}+\frac{1}{d_{2}}\hat{\varphi}^{2}(y)$ та $d(\hat{\varphi}(y))=\frac{1}{d_{2}}d(\hat{\varphi}^{2}(y))$ , отримаємо

\int^{1}_{0}{{F}(\hat{\varphi}(y))d(\hat{\varphi}(y))}=\frac{p_{0,2}}{d_{2}}\int^{1}_{0}{{F}(\hat{\varphi}^{2}(y))d(\hat{\varphi}^{2}(y))}+\beta_{1,2}y|^{\frac{d_{2}-1}{d_{2}}}_{\frac{d_{2}-2}{d_{2}}}+

+\frac{p_{1,2}}{d_{2}}\int^{1}_{0}{{F}(\hat{\varphi}^{2}(y))d(\hat{\varphi}^{2}(y))}+...+\beta_{d_{2}-1,2}y|^{\frac{1}{d_{2}}}_{0}+\frac{p_{d_{2}-1,2}}{d_{2}}\int^{1}_{0}{{F}(\hat{\varphi}^{2}(y))d(\hat{\varphi}^{2}(y))}=

=\frac{\beta_{1,2}+\beta_{2,2}+...+\beta_{d_{2}-1,2}}{d_{2}}+\frac{1}{d_{2}}\int^{1}_{0}{{F}(\hat{\varphi}^{2}(y))d(\hat{\varphi}^{2}(y))}.

Отже,

\int^{1}_{0}{\tilde{F}(x)dx}=\frac{\beta_{1,1}+\beta_{2,1}+...+\beta_{d_{1}-1,1}}{d_{1}}+

+\frac{\beta_{1,2}+\beta_{2,2}+...+\beta_{d_{2}-1,2}}{d_{1}d_{2}}+\frac{1}{d_{1}d_{2}}\int^{1}_{0}{{F}(\hat{\varphi}^{2}(y))d(\hat{\varphi}^{2}(y))}.

По аналогiї, на кроцi $n$ отримаємо

\int^{1}_{0}{\tilde{F}(x)dx}=\sum^{n}_{j=1}{\frac{\tilde{\beta}_{0,j}+\tilde{\beta}_{1,j}+\tilde{\beta}_{2,j}+...+\tilde{\beta}_{d_{j}-1,j}}{d_{1}d_{2}...d_{j}}}+

+\frac{1}{d_{1}d_{2}...d_{n}}\int^{1}_{0}{{F}(\hat{\varphi}^{n}(y))d(\hat{\varphi}^{n}(y))}.

Продовжуючи процес до нескiнченностi, отримаємо

\int^{1}_{0}{\tilde{F}(x)dx}=\sum^{\infty}_{n=1}{\frac{\tilde{\beta}_{0,n}+\tilde{\beta}_{1,n}+\tilde{\beta}_{2,n}+...+\tilde{\beta}_{d_{n}-1,n}}{d_{1}d_{2}...d_{n}}}.

∎

6. Диференцiальнi властивостi у випадку невiд’ємностi елементiв матрицi $P$ .

Нехай елементи $p_{i,n}$ матрицi $P$ є невiд’ємними.

Лема 5.

Справедливими є наступнi рiвностi:

(1)

$\mu_{\tilde{F}}\left(\Delta^{-(d_{n})}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}\right)=\prod^{n}_{j=1}{\tilde{p}_{c_{j},j}}\geq 0.$
(2)

Нехай $x_{0}=\Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n}...}$ — нега- $(d_{n})$ -iррацiональна точка, тодi

${\tilde{F}}^{{}^{\prime}}(x_{0})=\lim_{n\to\infty}{\left(\prod^{n}_{j=1}{d_{j}\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)}.$

Доведення.

(1)

Обчислимо прирiст $\mu_{\tilde{F}}$ функцiї $\tilde{F}$ на цилiндрах $\Delta^{-(d_{n})}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}$ . Тобто, на вiдрiзках

\left[\Delta^{-(d_{n})}_{c_{1}c_{2}...c_{2n-1}[d_{2n}-1]0[d_{2n+2}-1]0[d_{2n+4}-1]...};\Delta^{-(d_{n})}_{c_{1}c_{2}...c_{2n-1}0[d_{2n+1}-1]0[d_{2n+3}-1]...}\right],

\left[\Delta^{-(d_{n})}_{c_{1}c_{2}...c_{2n}0[d_{2n+2}-1]0[d_{2n+4}-1]...};\Delta^{-(d_{n})}_{c_{1}c_{2}...c_{2n}[d_{2n+1}-1]0[d_{2n+3}-1]0[d_{2n+5}-1]...}\right].

\mu_{\tilde{F}}\left(\Delta^{-(d_{n})}_{c_{1}c_{2}...c_{2n-1}}\right)=\tilde{F}\left(\Delta^{-(d_{n})}_{c_{1}c_{2}...c_{2n-1}0[d_{2n+1}-1]0[d_{2n+3}-1]...}\right)-

-\tilde{F}\left(\Delta^{-(d_{n})}_{c_{1}c_{2}...c_{2n-1}[d_{2n}-1]0[d_{2n+2}-1]0[d_{2n+4}-1]...}\right)=

=\left(\prod^{2n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{c_{j},j}}\right)(\beta_{d_{2n}-1,2n}+\beta_{d_{2n+1}-1,2n+1}p_{d_{2n}-1,2n}+\beta_{d_{2n+2}-1,2n+2}p_{d_{2n}-1,2n}p_{d_{2n+1}-1,2n+1}+...)=

=\left(\prod^{2n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{c_{j},j}}\right)(1-p_{d_{2n}-1,2n}+(1-p_{d_{2n+1}-1,2n+1})p_{d_{2n}-1,2n}+

+(1-p_{d_{2n+2}-1,2n+2})p_{d_{2n}-1,2n}p_{d_{2n+1}-1,2n+1}+...)=\left(\prod^{2n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{c_{j},j}}\right).

Аналогiчно

\mu_{\tilde{F}}\left(\Delta^{-(d_{n})}_{c_{1}c_{2}...c_{2n}}\right)=\tilde{F}\left(\Delta^{-(d_{n})}_{c_{1}c_{2}...c_{2n}[d_{2n+1}-1]0[d_{2n+3}-1]0[d_{2n+5}-1]...}\right)-

-\tilde{F}\left(\Delta^{-(d_{n})}_{c_{1}c_{2}...c_{2n}0[d_{2n+2}-1]0[d_{2n+4}-1]...}\right)=

=\left(\prod^{2n}_{j=1}{\tilde{p}_{c_{j},j}}\right)(\beta_{d_{2n+1}-1,2n+1}+\beta_{d_{2n+2}-1,2n+2}p_{d_{2n+1}-1,2n+1}+

+\beta_{d_{2n+3}-1,2n+3}p_{d_{2n+1}-1,2n+1}p_{d_{2n+2}-1,2n+2}+...)=\left(\prod^{2n}_{j=1}{\tilde{p}_{c_{j},j}}\right).

Таким чином,

\mu_{\tilde{F}}\left(\Delta^{-(d_{n})}_{c_{1}c_{2}...c_{n}}\right)=\left(\prod^{n}_{j=1}{\tilde{p}_{c_{j},j}}\right)\geq 0.

(2)

Знайдемо похiдну функцiї $\tilde{F}$ в нега- $(d_{n})$ -iррацiональнiй точцi $x_{0}=\penalty\ \Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n}...}$ . Оскiльки

x_{0}=\Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n}...}=\bigcap^{\infty}_{n=1}{\Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n}}},

\tilde{F}^{{}^{\prime}}(x_{0})=\lim_{n\to\infty}{\frac{\mu_{\tilde{F}}\left(\Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n}}\right)}{|\Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n}}|}}=\lim_{n\to\infty}{\frac{\prod^{n}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}}{\frac{1}{d_{1}d_{2}...d_{n}}}}=

=\lim_{n\to\infty}{\left(\prod^{n}_{j=1}{d_{j}\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)}=\prod^{\infty}_{j=1}{\left({d_{j}\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)}.\penalty\ \penalty\ \penalty\ \square

Оскiльки дослiджувана функцiя є неперервною та монотонною, то вона (згiдно теореми Лебега) має скiнченну похiдну майже скрiзь в розумiннi мiри Лебега. Проте, у випадку, коли $a_{n}=d_{n}\tilde{p}_{\varepsilon_{n},n}>\penalty\ 1$ для всiх натуральних чисел $n$ за винятком, можливо, скiнченної кiлькостi, отримаємо $\tilde{F}^{{}^{\prime}}(x_{0})=\infty$ . Тому:

•

у випадку, коли для скiнченної множини значень $n$ справджується $a_{n}\geq 1$ , отримаємо $\tilde{F}^{{}^{\prime}}(x_{0})=0$ ;
•

у випадку, коли $a_{n}=1$ для всiх $n\in\mathbb{N}$ (що є справедливим лише для функцiї $\tilde{F}(x)=x$ ), отримаємо $\tilde{F}^{{}^{\prime}}(x_{0})=1$ ;
•

у випадку, коли лише для скiнченної кiлькостi номерiв справджується умова $p_{\varepsilon_{n},n}\neq\frac{1}{d_{n}}$ , отримаємо $0\leq\tilde{F}^{{}^{\prime}}(x_{0})<\infty$ .

∎

7. Самоафiннiсть.

Теорема 4.

Якщо елементи $p_{i,n}$ матрицi $P$ є додатними, то графiк $\Gamma_{\tilde{F}}$ функцiї $\tilde{F}$ в просторi $\mathbb{R}^{2}$ є множиною виду

\Gamma_{\tilde{F}}=\bigcup_{x\in[0;1]}{(x;...\circ\psi_{\varepsilon_{n},n}\circ...\circ\psi_{\varepsilon_{2},2}\circ\psi_{\varepsilon_{1},1}(x))},

де $x=\Delta^{D}_{\varepsilon_{1}[d_{2}-1-\varepsilon_{2}]\varepsilon_{3}[d_{4}-1-\varepsilon_{4}]...}$ ,

\psi_{i_{n},n}:\left\{\begin{aligned} x^{{}^{\prime}}&=\frac{1}{d_{n}}x+\frac{\omega_{i_{n},n}}{d_{n}};\\ y^{{}^{\prime}}&=\tilde{\beta}_{i_{n},n}+\tilde{p}_{i_{n},n}y,\\ \end{aligned}\right.

\omega_{i_{n},n}=\begin{cases}i_{n},&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro $n$ --- \T2A\cyrn\T2A\cyre\T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre;}\\ d_{n}-1-i_{n},&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro $n$ --- \T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre,}\end{cases}

$i_{n}\in A_{d_{n}}$ .

Доведення.

Оскiльки умови

f(x)=\beta_{i,1}+p_{i,1}f(\hat{\varphi}(x)),

f\left(\frac{i+x}{d_{1}}\right)=\beta_{i,1}+p_{i,1}f(x)

є еквiвалентними для $x=\Delta^{D}_{\varepsilon_{1}[d_{2}-1-\varepsilon_{2}]\varepsilon_{3}[d_{4}-1-\varepsilon_{4}]...}$ , тому очевидно, що

\psi_{i_{1},1}:\left\{\begin{aligned} x^{{}^{\prime}}&=\frac{1}{d_{1}}x+\frac{i_{1}}{d_{1}};\\ y^{{}^{\prime}}&={\beta}_{i_{1},1}+{p}_{i_{1},1}y.\\ \end{aligned}\right.

Перейдемо до афiнних перетворень $\psi_{i,2}$ , $i=\overline{0,d_{2}-1}$ . Оскiльки рiвностi

f(\hat{\varphi}(x))=\beta_{d_{2}-1-i,2}+p_{d_{2}-1-i,2}f(\hat{\varphi}^{2}(x)),

f\left(\frac{d_{2}-1-i+\hat{\varphi}(x)}{d_{2}}\right)=\beta_{d_{2}-1-i,2}+p_{d_{2}-1-i,2}f(\hat{\varphi}(x))

є еквiвалентними, тодi

\psi_{i_{2},2}:\left\{\begin{aligned} x^{{}^{\prime}}&=\frac{1}{d_{2}}x+\frac{d_{2}-1-i_{2}}{d_{2}};\\ y^{{}^{\prime}}&={\beta}_{d_{2}-1-i_{2},2}+{p}_{d_{2}-1-i_{2},2}y.\\ \end{aligned}\right.

По iндукцiї отримаємо:

\psi_{i_{n},n}:\left\{\begin{aligned} x^{{}^{\prime}}&=\frac{1}{d_{n}}x+\frac{\omega_{i_{n},n}}{d_{n}};\\ y^{{}^{\prime}}&=\tilde{\beta}_{i_{n},n}+\tilde{p}_{i_{n},n}y.\\ \end{aligned}\right.

Отже,

\bigcup_{x\in[0;1]}{(x;...\circ\psi_{\varepsilon_{n},n}\circ...\circ\psi_{\varepsilon_{2},2}\circ\psi_{\varepsilon_{1},1}(x))}\equiv G\subset\Gamma_{\tilde{F}}.

Нехай $T(x_{0},\tilde{F}(x_{0}))\in\Gamma_{\tilde{F}}$ . Розглянемо точку $x_{n}=\hat{\varphi}^{n}(x_{0})$ , де $x_{0}=\penalty\ \Delta^{D}_{\varepsilon_{1}[d_{2}-1-\varepsilon_{2}]\varepsilon_{3}[d_{4}-1-\varepsilon_{4}]...}$ — деяка фiксована точка з $[0;1]$ .

В силу того, що для будь-якого $n\in\mathbb{N}$ $\varepsilon_{n}$ i $d_{n}-1-\varepsilon_{n}$ належать множинi $A_{d_{n}}$ ,

f\left(\hat{\varphi}^{k}(x_{0})\right)=\tilde{\beta}_{\varepsilon_{k+1},k+1}+\tilde{p}_{\varepsilon_{k+1},k+1}f\left(\hat{\varphi}^{k+1}(x_{0})\right),\penalty\ k=0,1,...

та з того, що $\overline{T}\left(\hat{\varphi}^{k}(x_{0});\tilde{F}\left(\hat{\varphi}^{k}(x_{0})\right)\right)\in\Gamma_{\tilde{F}}$ випливає

\psi_{i_{k},k}\circ...\circ\psi_{i_{2},2}\circ\psi_{i_{1},1}\left(\overline{T}\right)=T_{0}(x_{0};\tilde{F}(x_{0}))\in\Gamma_{\tilde{F}},\penalty\ \penalty\ \penalty\ i_{k}\in A_{d_{k}},\penalty\ \penalty\ \penalty\ k\to\infty.

Звiдси й слiдує, що $\Gamma_{\tilde{F}}\subset G$ . Отже,

\Gamma_{\tilde{F}}=\bigcup_{x\in[0;1]}{(x;...\circ\psi_{\varepsilon_{n},n}\circ...\circ\psi_{\varepsilon_{2},2}\circ\psi_{\varepsilon_{1},1}(x))}.

∎

8. Недиференцiйовнi функцiї

Розглянемо випадок, коли елементи матрицi $P=\penalty\ ||p_{i,n}||$ можуть бути як невiд’ємними, так i вiд’ємними числами. Тобто, нехай $p_{i,n}\in(-1;1)$ для всiх $n\in\mathbb{N}$ , $i=\overline{0,d_{n}-1}$ .

В такому разi з пункту 1 леми 5 слiдує, що якщо для кожного $n\in\mathbb{N}$ числа $p_{i,n}$ , $i=\overline{0,d_{n}-1}$ , є як невiд’ємними, так i вiд’ємними числами, то функцiя $\tilde{F}$ не має жодного промiжку монотонностi.

Теорема 5.

Нехай $p_{\varepsilon_{n},n}\cdot p_{\varepsilon_{n}-1,n}<0$ для всiх $n\in\mathbb{N}$ , $\varepsilon_{n}\in A_{d_{n}}\setminus\{0\}$ та

\lim_{n\to\infty}{\prod^{n}_{k=1}{d_{k}p_{0,k}}}\neq 0,\lim_{n\to\infty}{\prod^{n}_{k=1}{d_{k}p_{d_{k}-1,k}}}\neq 0

одночасно. Тодi функцiя $\tilde{F}$ є нiде недиференцiйовною на $[0;1]$ .

Доведення.

Виберемо деяку нега- $(d_{n})$ -рацiональну точку $x_{0}$ :

x_{0}=\Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n-1}\varepsilon_{n}[d_{n+1}-1]0[d_{n+3}-1]...}=\Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n-1}[\varepsilon_{n}-1]0[d_{n+2}-1]0[d_{n+4}-1]...},

де $\varepsilon_{n}\neq 0$ .

Введемо деякi позначення. Нехай $n$ — непарне. Тодi

x_{0}=x^{(1)}_{0}=\Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n-1}\varepsilon_{n}[d_{n+1}-1]0[d_{n+3}-1]...}=\Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n-1}[\varepsilon_{n}-1]0[d_{n+2}-1]0[d_{n+4}-1]...}=x^{(2)}_{0}

та у випадку парного $n$

x_{0}=x^{(1)}_{0}=\Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n-1}[\varepsilon_{n}-1]0[d_{n+2}-1]0[d_{n+4}-1]...}=\Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}\varepsilon_{2}...\varepsilon_{n-1}\varepsilon_{n}[d_{n+1}-1]0[d_{n+3}-1]...}=x^{(2)}_{0}.

Розглянемо числовi послiдовностi $(x^{{}^{\prime}}_{k})$ , $(x^{{}^{\prime\prime}}_{k})$ :

x^{{}^{\prime}}_{k}=\begin{cases}\Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}...\varepsilon_{n-1}\varepsilon_{n}[d_{n+1}-1]0[d_{n+3}-1]0...[d_{n+k-1}-1]1[d_{n+k+1}-1]0[d_{n+k+3}-1]...},&\text{$n$ --- \T2A\cyrn\T2A\cyre\T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre, $k$ --- \T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre;}\\ \Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}...\varepsilon_{n-1}\varepsilon_{n}[d_{n+1}-1]0...[d_{n+k-2}-1]0[d_{n+k}-2]0[d_{n+k+2}-1]0[d_{n+k+4}-1]...},&\text{$n$ --- \T2A\cyrn\T2A\cyre\T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre, $k$ --- \T2A\cyrn\T2A\cyre\T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre;}\\ \Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}...\varepsilon_{n-1}[\varepsilon_{n}-1]0[d_{n+2}-1]0[d_{n+4}-1]0...[d_{n+k-1}-1]1[d_{n+k+1}-1]0[d_{n+k+3}-1]...},&\text{ $n$ --- \T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre, $k$ --- \T2A\cyrn\T2A\cyre\T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre;}\\ \Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}...\varepsilon_{n-1}[\varepsilon_{n}-1]0[d_{n+2}-1]0...[d_{n+k-2}-1]0[d_{n+k}-2]0[d_{n+k+2}-1]0[d_{n+k+4}-1]...},&\text{$n$ --- \T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre, $k$ --- \T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre,}\end{cases}

x^{{}^{\prime\prime}}_{k}=\begin{cases}\Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}...\varepsilon_{n-1}[\varepsilon_{n}-1]0[d_{n+2}-1]0...[d_{n+k-1}-1]00[d_{n+k+2}-1]0[d_{n+k+4}-1]...},&\text{$n$ --- \T2A\cyrn\T2A\cyre\T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre, $k$ --- \T2A\cyrn\T2A\cyre\T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre;}\\ \Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}...\varepsilon_{n-1}[\varepsilon_{n}-1]0[d_{n+2}-1]0...[d_{n+k}-1][d_{n+k+1}-1]0[d_{n+k+3}-1]0[d_{n+k+5}-1]...},&\text{$n$ --- \T2A\cyrn\T2A\cyre\T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre, $k$ --- \T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre;}\\ \Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}...\varepsilon_{n-1}\varepsilon_{n}[d_{n+1}-1]0[d_{n+3}-1]...0[d_{n+k}-1][d_{n+k+1}-1]0[d_{n+k+3}-1]...},&\text{$n$ --- \T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre, $k$ --- \T2A\cyrn\T2A\cyre\T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre;}\\ \Delta^{-(d_{n})}_{\varepsilon_{1}...\varepsilon_{n-1}\varepsilon_{n}[d_{n+1}-1]0...[d_{n+k-1}-1]00[d_{n+k+2}-1]0[d_{n+k+4}-1]0[d_{n+k+6}-1]...},&\text{$n$ --- \T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre, $k$ --- \T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre,}\end{cases}

Тобто,

x^{{}^{\prime}}_{k}=x^{(1)}_{0}+\frac{1}{d_{1}d_{2}...d_{n+k}},

x^{{}^{\prime\prime}}_{k}=x^{(2)}_{0}-\frac{1}{d_{1}d_{2}...d_{n+k}}

та $x^{{}^{\prime}}_{k}\to x_{0}$ , $x^{{}^{\prime\prime}}_{k}\to x_{0}$ при $k\to\infty$ .

Нехай $n$ — непарне. Тодi

y^{(1)}_{0}=g(x^{(1)}_{0})=\Delta^{D}_{\varepsilon_{1}[d_{2}-1-\varepsilon_{2}]\varepsilon_{3}[d_{4}-1-\varepsilon_{4}]\varepsilon_{5}...[d_{n-1}-1-\varepsilon_{n-1}]\varepsilon_{n}(0)},

y^{(2)}_{0}=g(x^{(2)}_{0})=\Delta^{D}_{\varepsilon_{1}[d_{2}-1-\varepsilon_{2}]\varepsilon_{3}[d_{4}-1-\varepsilon_{4}]...[d_{n-1}-1-\varepsilon_{n-1}][\varepsilon_{n}-1][d_{n+1}-1][d_{n+2}-1][d_{n+3}-1]...},

y^{{}^{\prime}}_{k}=g(x^{{}^{\prime}}_{k})=\Delta^{D}_{\varepsilon_{1}[d_{2}-1-\varepsilon_{2}]\varepsilon_{3}[d_{4}-1-\varepsilon_{4}]...[d_{n-1}-1-\varepsilon_{n-1}]\varepsilon_{n}\underbrace{0...0}_{k-1}1(0)},

y^{{}^{\prime\prime}}_{k}=g(x^{{}^{\prime\prime}}_{k})=\Delta^{D}_{\varepsilon_{1}[d_{2}-1-\varepsilon_{2}]\varepsilon_{3}[d_{4}-1-\varepsilon_{4}]...[d_{n-1}-1-\varepsilon_{n-1}][\varepsilon_{n}-1][d_{n+1}-1][d_{n+2}-1]...[d_{n+k}-1](0)},

де (як згадувалося вище) $\tilde{F}(x)=F(g(x))=F\circ g$ .

Тодi

\tilde{F}(x^{{}^{\prime}}_{k})=F(y^{{}^{\prime}}_{k})=\beta_{\varepsilon_{1},1}+\sum^{n-1}_{t=2}{\left(\tilde{\beta}_{\varepsilon_{t},t}\prod^{t-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)}+\beta_{\varepsilon_{n},n}\prod^{n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}+

+\left(\sum^{n+k-1}_{l=n+1}{\left(\beta_{0,l}\prod^{l-1}_{m=n+1}{p_{0,m}}\right)}\right)\cdot\left(\prod^{n}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)+\beta_{1,n+k}\left(\prod^{n}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)\cdot\left(\prod^{n+k-1}_{m=n+1}{p_{0,m}}\right),

\tilde{F}(x^{(1)}_{0})=F(y^{(1)}_{0})=\beta_{\varepsilon_{1},1}+\sum^{n-1}_{t=2}{\left(\tilde{\beta}_{\varepsilon_{t},t}\prod^{t-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)}+\beta_{\varepsilon_{n},n}\prod^{n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}.

Отже,

\tilde{F}(x^{{}^{\prime}}_{k})-\tilde{F}(x^{(1)}_{0})=\beta_{1,n+k}\left(\prod^{n}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)\cdot\left(\prod^{n+k-1}_{m=n+1}{p_{0,m}}\right)=\left(\prod^{n}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)\cdot\left(\prod^{n+k}_{m=n+1}{p_{0,m}}\right).

В свою чергу

\tilde{F}(x^{(2)}_{0})=F(y^{(2)}_{0})=\beta_{\varepsilon_{1},1}+\sum^{n-1}_{t=2}{\left(\tilde{\beta}_{\varepsilon_{t},t}\prod^{t-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)}+\beta_{\varepsilon_{n}-1,n}\prod^{n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}+

+p_{\varepsilon_{n}-1,n}\left(\prod^{n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)\left(\sum^{\infty}_{l=n+1}{\left[\beta_{d_{l}-1,l}\prod^{l-1}_{m=n+1}{p_{d_{m}-1,m}}\right]}\right),

\tilde{F}(x^{{}^{\prime\prime}}_{k})=F(y^{{}^{\prime\prime}}_{k})=\beta_{\varepsilon_{1},1}+\sum^{n-1}_{t=2}{\left(\tilde{\beta}_{\varepsilon_{t},t}\prod^{t-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)}+\beta_{\varepsilon_{n}-1,n}\prod^{n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}+

+p_{\varepsilon_{n}-1,n}\left(\prod^{n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)\left(\sum^{n+k}_{l=n+1}{\left[\beta_{d_{l}-1,l}\prod^{l-1}_{m=n+1}{p_{d_{m}-1,m}}\right]}\right).

Звiдки

\tilde{F}(x^{(2)}_{0})-\tilde{F}(x^{{}^{\prime\prime}}_{k})=p_{\varepsilon_{n}-1,n}\left(\prod^{n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)\cdot\left(\prod^{n+k}_{m=n+1}{p_{d_{m}-1,m}}\right).

Перейдемо до розгляду випадку, коли $n$ — парне. В такому разi

y^{(1)}_{0}=g(x^{(1)}_{0})=\Delta^{D}_{\varepsilon_{1}[d_{2}-1-\varepsilon_{2}]\varepsilon_{3}[d_{4}-1-\varepsilon_{4}]...\varepsilon_{n-1}[d_{n}-\varepsilon_{n}](0)},

y^{(2)}_{0}=g(x^{(2)}_{0})=\Delta^{D}_{\varepsilon_{1}[d_{2}-1-\varepsilon_{2}]\varepsilon_{3}[d_{4}-1-\varepsilon_{4}]...\varepsilon_{n-1}[d_{n}-\varepsilon_{n}-1][d_{n+1}-1][d_{n+2}-1]...},

y^{{}^{\prime}}_{k}=g(x^{{}^{\prime}}_{k})=\Delta^{D}_{\varepsilon_{1}[d_{2}-1-\varepsilon_{2}]\varepsilon_{3}[d_{4}-1-\varepsilon_{4}]...\varepsilon_{n-1}[d_{n}-\varepsilon_{n}]\underbrace{0...0}_{k-1}1(0)},

y^{{}^{\prime\prime}}_{k}=g(x^{{}^{\prime\prime}}_{k})=\Delta^{D}_{\varepsilon_{1}[d_{2}-1-\varepsilon_{2}]\varepsilon_{3}[d_{4}-1-\varepsilon_{4}]...\varepsilon_{n-1}[d_{n}-1-\varepsilon_{n}][d_{n+1}-1][d_{n+2}-1]...[d_{n+k}-1](0)},

Як наслiдок,

\tilde{F}(x^{{}^{\prime}}_{k})=F(y^{{}^{\prime}}_{k})=\beta_{\varepsilon_{1},1}+\sum^{n-1}_{t=2}{\left(\tilde{\beta}_{\varepsilon_{t},t}\prod^{t-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)}+\beta_{d_{n}-\varepsilon_{n},n}\prod^{n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}+

+\beta_{1,n+k}\left(\prod^{n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)\cdot\left(\prod^{n+k-1}_{m=n+1}{p_{0,m}}\right)p_{d_{n}-\varepsilon_{n},n},

\tilde{F}(x^{(1)}_{0})=F(y^{(1)}_{0})=\beta_{\varepsilon_{1},1}+\sum^{n-1}_{t=2}{\left(\tilde{\beta}_{\varepsilon_{t},t}\prod^{t-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)}+\beta_{d_{n}-\varepsilon_{n},n}\prod^{n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}.

Отже,

\tilde{F}(x^{{}^{\prime}}_{k})-\tilde{F}(x^{(1)}_{0})=\beta_{1,n+k}\left(\prod^{n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)\cdot\left(\prod^{n+k-1}_{m=n+1}{p_{0,m}}\right)p_{d_{n}-\varepsilon_{n},n}=

=\left(\prod^{n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)\cdot\left(\prod^{n+k}_{m=n+1}{p_{0,m}}\right)p_{d_{n}-\varepsilon_{n},n}.

В свою чергу

\tilde{F}(x^{(2)}_{0})=F(y^{(2)}_{0})=\beta_{\varepsilon_{1},1}+\sum^{n-1}_{t=2}{\left(\tilde{\beta}_{\varepsilon_{t},t}\prod^{t-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)}+\beta_{d_{n}-1-\varepsilon_{n},n}\prod^{n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}+

+\left(\prod^{n}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)\left(\sum^{\infty}_{l=n+1}{\left[\beta_{d_{l}-1,l}\prod^{l-1}_{m=n+1}{p_{d_{m}-1,m}}\right]}\right),

\tilde{F}(x^{{}^{\prime\prime}}_{k})=F(y^{{}^{\prime\prime}}_{k})=\beta_{\varepsilon_{1},1}+\sum^{n-1}_{t=2}{\left(\tilde{\beta}_{\varepsilon_{t},t}\prod^{t-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)}+\beta_{d_{n}-1-\varepsilon_{n},n}\prod^{n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}+

+\left(\prod^{n}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)\left(\sum^{n+k}_{l=n+1}{\left[\beta_{d_{l}-1,l}\prod^{l-1}_{m=n+1}{p_{d_{m}-1,m}}\right]}\right).

Звiдки

\tilde{F}(x^{(2)}_{0})-\tilde{F}(x^{{}^{\prime\prime}}_{k})=p_{d_{n}-1-\varepsilon_{n},n}\left(\prod^{n-1}_{j=1}{\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)\cdot\left(\prod^{n+k}_{m=n+1}{p_{d_{m}-1,m}}\right).

Таким чином,

B^{{}^{\prime}}_{k}=\frac{\tilde{F}(x^{{}^{\prime}}_{k})-\tilde{F}(x_{0})}{x^{{}^{\prime}}_{k}-x_{0}}=\begin{cases}(d_{n}p_{\varepsilon_{n},n})\left(\prod^{n-1}_{j=1}{d_{j}\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)\left(\prod^{n+k}_{m=n+1}{d_{m}p_{0,m}}\right),\text{ $n$ --- \T2A\cyrn\T2A\cyre\T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre;}\\ (d_{n}p_{d_{n}-\varepsilon_{n},n})\left(\prod^{n-1}_{j=1}{d_{j}\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)\left(\prod^{n+k}_{m=n+1}{d_{m}p_{0,m}}\right),\text{ $n$ --- \T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre.}\end{cases}

B^{{}^{\prime\prime}}_{k}=\frac{\tilde{F}(x_{0})-\tilde{F}(x^{{}^{\prime\prime}}_{k})}{x_{0}-x^{{}^{\prime\prime}}_{k}}=\begin{cases}(d_{n}p_{\varepsilon_{n}-1,n})\left(\prod^{n-1}_{j=1}{d_{j}\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)\left(\prod^{n+k}_{m=n+1}{d_{m}p_{d_{m}-1,m}}\right),\text{ $n$ --- \T2A\cyrn\T2A\cyre\T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre;}\\ (d_{n}p_{d_{n}-1-\varepsilon_{n},n})\left(\prod^{n-1}_{j=1}{d_{j}\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}\right)\left(\prod^{n+k}_{m=n+1}{d_{m}p_{d_{m}-1,m}}\right),\text{$n$ --- \T2A\cyrp\T2A\cyra\T2A\cyrr\T2A\cyrn\T2A\cyre.}\end{cases}

Позначимо $b_{0,k}=\prod^{n+k}_{m=n+1}{d_{m}p_{0,m}}$ i $b_{d_{k}-1,k}=\penalty\ \prod^{n+k}_{m=n+1}{d_{m}p_{d_{m}-1,m}}$ .

Оскiльки, $\prod^{n-1}_{j=1}{d_{j}\tilde{p}_{\varepsilon_{j},j}}=const$ , $p_{\varepsilon_{n},n}p_{\varepsilon_{n}-1,n}<0$ , $p_{d_{n}-\varepsilon_{n},n}p_{d_{n}-1-\varepsilon_{n},n}<0$ та за умовою теореми послiдовностi $(b_{0,k})$ , $(b_{d_{k}-1,k})$ не збiгаються до $0$ одночасно, отримаємо наступнi випадки:

(1)

якщо для всiх $k\in\mathbb{N}$ за винятком, можливо, скiнченної множини номерiв $k$ : $d_{k}p_{0,k}>1$ та $d_{k}p_{d_{k}-1,k}>1$ , то одна з послiдовностей $B^{{}^{\prime}}_{k}$ , $B^{{}^{\prime\prime}}_{k}$ прямує до $\infty$ , а iнша — до $-\infty$ ;
(2)

якщо для всiх $k\in\mathbb{N}$ за винятком, можливо, скiнченної множини номерiв $k$ : один з добуткiв $d_{k}p_{0,k}$ , $d_{k}p_{d_{k}-1,k}$ є бiльшим $1$ , а iнший — меншим $1$ , тодi одна з послiдовностей $B^{{}^{\prime}}_{k}$ , $B^{{}^{\prime\prime}}_{k}$ прямує до $\pm\infty$ , а iнша — до $0$ ;
(3)

якщо для всiх $k\in\mathbb{N}$ за винятком, можливо, скiнченної множини номерiв $k$ : один з добуткiв $d_{k}p_{0,k}$ , $d_{k}p_{d_{k}-1,k}$ є бiльшим $1$ , а iнший — рiвним $1$ , тодi одна з послiдовностей $B^{{}^{\prime}}_{k}$ , $B^{{}^{\prime\prime}}_{k}$ прямує до $\pm\infty$ , а iнша є сталою послiдовнiстю;
(4)

якщо для всiх $k\in\mathbb{N}$ за винятком, можливо, скiнченної множини номерiв $k$ : один з добуткiв $d_{k}p_{0,k}$ , $d_{k}p_{d_{k}-1,k}$ є меншим $1$ , а iнший — рiвним $1$ , тодi одна з послiдовностей $B^{{}^{\prime}}_{k}$ , $B^{{}^{\prime\prime}}_{k}$ прямує до $0$ , а iнша є сталою послiдовнiстю;
(5)

якщо для всiх $k\in\mathbb{N}$ добутки $d_{k}p_{0,k}$ , $d_{k}p_{d_{k}-1,k}$ є рiвними $1$ , то послiдовностi $B^{{}^{\prime}}_{k}$ , $B^{{}^{\prime\prime}}_{k}$ є рiзними сталими послiдовностями, оскiльки $p_{\varepsilon_{n},n}\neq p_{\varepsilon_{n}-1,n}$ , $p_{d_{n}-\varepsilon_{n},n}\neq\penalty\ p_{d_{n}-1-\varepsilon_{n},n}$ в силу умов $p_{\varepsilon_{k},k}\in(-1;1)$ та $\beta_{\varepsilon_{k},k}>0$ для $\varepsilon_{k}>0$ .

Таким чином, функцiя $\tilde{F}$ є нiде не диференцiйовною на $[0;1]$ , оскiльки у всiх випадках $\lim_{k\to\infty}{B^{{}^{\prime}}_{k}}\neq\lim_{k\to\infty}{B^{{}^{\prime\prime}}_{k}}$ . ∎

Лiтература

[1] Барановський О. М., Працьовита I. М., Працьовитий М. В. Про одну функцiю, пов’язану з рядами Остроградського 1-го та 2-го видiв // Науковий часопис НПУ iменi М. П. Драгоманова. Серiя 1. Фiзико-математичнi науки. — Київ: НПУ iменi М. П. Драгоманова.— 2009, № 10.— С. 40 — 49.
[2] Працьовитий М. В. Фрактальний пiдхiд у дослiдженнях сингулярних розподiлiв. — Київ: Вид-во НПУ iменi М. П. Драгоманова, 1998. — 296 с.
[3] Працьовитий М. В., Калашнiков А. В. Про один клас неперервних функцiй зi складною локальною будовою, бiльшiсть з яких сингулярнi або недиференцiйовнi // Труды Ин-та прикл. математики и механики НАН Украины. — 2011. — № 23. — С. 178 —189.
[4] Працьовитий М. В. Фрактальнi властивостi однiєї неперервної нiде не диференцiйовної функцiї // Науковi записки НПУ iменi М. П. Драгоманова. Фiзико-математичнi науки. — Київ: НПУ iменi М. П. Драгоманова. — 2002, №3. — С. 351-362.
[5] Працевитый Н. В. Непрерывные канторовские проекторы// Методы исследования алгебраических и топологических структур. — К.: КГПИ. — 1989. — С. 95-105.
[6] Сербенюк С. О. Про деякi множини дiйсних чисел, визначенi в термiнах нега-s-кового та канторiвського нега-s-кового зображень// Науковий часопис НПУ iменi М. П. Драгоманова. Серiя 1. Фiзико-математичнi науки. — Київ: НПУ iменi М. П. Драгоманова. — 2013, №15. — С. 168-187.
[7] Сербенюк С. О. Зображення чисел знакододатними рядами Кантора: задання рацiональних чисел// Науковий часопис НПУ iменi М. П. Драгоманова. Серiя 1. Фiзико-математичнi науки. — Київ: НПУ iменi М. П. Драгоманова. — 2013, №14. — С. 253-267.
[8] Сербенюк С. О. Про одну майже скрiзь неперервну i нiде не диференцiйовну функцiю, яка задана автоматом зi скiнченною пам’яттю // Науковий часопис НПУ iменi М. П. Драгоманова. Серiя 1. Фiзико-математичнi науки. — Київ: НПУ iменi М. П. Драгоманова. — 2012, №13(2). — С. 166-182.
[9] Сербенюк С. О. Функцiї, означенi системами функцiональних рiвнянь у термiнах зображення чисел рядами Кантора // Науковi записки НаУКМА. — 2015. — Т. 165: Фiзико-математичнi науки. — С. 34-40.
[10] Турбин А. Ф., Працевитый Н. В., Фрактальные множества, функции, распределения. — Киев: Наукова думка, 1992. — 208 с.
[11] Cantor G. Ueber die einfachen Zahlensysteme // Z. Mathl. Phys. — 1869.— Bd. 14.— S. 121–128.

Неперервнi функцiї зi складною локальною будовою, визначенi в термiнах зображення чисел знакопочережними рядами Кантора

Анотацiя.

1. Вступ

2. Теорема про розклад числа в знакопочережний ряд Кантора

Теорема 1.

Означення 1.

Лема 1.

Доведення.

Лема 2.

Доведення.

Означення 2.

3. Об’єкт дослiдження.

Означення 3.

Лема 3.

Доведення.

4. Неперервнiсть та монотоннiсть

Теорема 2.

Доведення.

Лема 4.

5. Iнтегральнi властивостi.

Теорема 3.

Доведення.

6. Диференцiальнi властивостi у випадку невiд’ємностi елементiв матрицi PP.

Лема 5.

Доведення.

7. Самоафiннiсть.

Теорема 4.

Доведення.

8. Недиференцiйовнi функцiї

Теорема 5.

Доведення.

Лiтература

6. Диференцiальнi властивостi у випадку невiд’ємностi елементiв матрицi $P$ .