УДК 513.83; 517.5

Ю. Б. Зелнський, М. В. Стефанчук (Yu. B. Zelinskii, M. V. Stefanchuk), н-т математики НАН Украни, Кив.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗАДАЧ ПРО ТНЬ

(GENERALIZATIONS OF THE SHADOW PROBLEM)

We received a solution of the shadow problem in $\mathbb{R}^{n}$ for a family of sets, constructing from any convex domain having nonempty interior with the help of parallel translations and homotheties. We find a number of balls with centers on the sphere, sufficient for giving a shadow in n-dimensional complex (hypercomplex) space.

У робот отримано розв’язок задач про тнь в n-вимрному евклдовому простор $\mathbb{R}^{n}$ для см’ множин, отриманих з довльно опукло множини з непорожньою внутршнстю за допомогою паралельних перенесень та гомотетй. Крм цього дослджено, яка кльксть куль з центрами на сфер достатня для створення тн в n-вимрному комплексному (гперкомплексному) простор.

В работе получено решение задачи о тени в n-мерном евклидовом пространстве $\mathbb{R}^{n}$ для семейства множеств, полученных с произвольного выпуклого множества с непустой внутренностью с помощью параллельных переносов и гомотетий. Кроме этого исследовано, какое количество шаров с центрами на сфере достаточно для создания тени в n-мерном комплексном (гиперкомплексном) пространстве.

1. Вступ. Метою роботи розв’язок задач про тнь для см’ множин, отриманих з довльно опукло множини з непорожньою внутршнстю за допомогою групи перетворень – паралельних перенесень та гомотетй, в n-вимрному евклдовому простор $\mathbb{R}^{n}$. Це екввалентно знаходженню умов, як забезпечують належнсть точки узагальнено опуклй оболонц ц см’ множин.

Означення 1. Множина $B\subset\mathbb{R^{\emph{n}}}$ називаться m-опуклою вдносно точки $\emph{x}\in\mathbb{R^{\emph{n}}}\setminus\emph{B}$, якщо знайдеться m-вимрна площина L, така, що $\emph{x}\in\emph{L}$ $\emph{L}\bigcap\emph{B}=\emptyset$.

Означення 2. Множина $B$ називаться m-опуклою, якщо вона m-опукла вдносно кожно точки $\emph{x}\in\mathbb{R^{\emph{n}}}\setminus\emph{B}$.

Ц означення задовольняють аксому опуклост – перетин m-опуклих множин буде m-опуклою множиною. Тому для довльно множини $B\subset\mathbb{R^{\emph{n}}}$ можна розглядати мнмальну m-опуклу множину, яка мстить $B$, називати m-опуклою оболонкою множини $B$. [1-3]

Частковим випадком належност точки 1-оболонц об’днання см’ куль задача про тнь, сформульована Худайбергановим [4], [5], [7].

Задача (про тнь). Яка мнмальна кльксть попарно неперетинних замкнених куль з центрами на сфер $\emph{S}^{n-1}$ та радусамии, меншими вд радуса сфери, достатня для того, щоб довльна пряма, яка проходить через центр сфери, перетинала хоча б одну з цих куль?

Худайберганов довв, що при $n=2$ двох куль достатньо для створення тн [7]. У роботах [1], [2], отримано повний розв’язок ц задач. Показано, що при $n>2$ $(n+1)$- кул необхдно достатньо для того, щоб центр сфери належав 1-опуклй оболонц см’ куль.

2. 1-опуклсть для центра сфери. Нехай в n-вимрному евклдовому простор $\mathbb{R}^{n}$, $n\geq 2$, задана опукла множина з непорожньою внутршнстю. з дано множини за допомогою групи геометричних перетворень отримана см’я попарно неперетинних замкнених множин. Поста проблема – скльки (найменша кльксть) елементв ц см’ достатньо для того, щоб вибрана точка $x\in\mathbb{R}^{n}$ належила 1-опуклй оболонц ц см’ (тобто для того, щоб довльна пряма, яка проходить через точку х, перетинала принаймн одну з цих множин). У робот [3] отриманий розв’язок ц задач для групи геометричних перетворень, яка складаться з рухв та гомотетй опукло множини з непорожньою внутршнстю. Показано, що для цього необхдно достатньо n елементв см’. Розглянемо аналогчну задачу для см’ множин, отриманих з опукло множини з непорожньою внутршнстю за допомогою паралельних перенесень та гомотетй.

Теорема 1. Для того, щоб вибрана точка в n-вимрному евклдовому простор при $n\geq 2$ належала 1-опуклй оболонц см’ попарно неперетинних замкнених множин, отриманих з задано опукло множини з непорожньою внутршнстю за допомогою групи перетворень, яка складаться з паралельних перенесень та гомотетй, необхдно достатньо n елементв ц см’.

Доведення. Нехай В – задана опукла множина з непорожньо внутршнстю $O\in\mathbb{R}^{n}$ – довльна точка. Виконамо паралельне перенесення множини В так, щоб точка О належала внутршност множини В. Локально межу опукло множини можна задати опуклою функцю [8], яка диференцйовна майже всюди на област задання [6]. Тому в будь-якому окол довльно точки меж множини В знайдеться точка, в якй сну дотична гперплощина. Опишемо навколо множини В многогранник з якомога меншою клькстю граней, гран якого дотичними гперплощинами до множини В. В залежност вд виду множини В кльксть граней многогранника буде лежати в межах вд $n+1$ (n-вимрний симплекс) до $2n$ (паралелеппед). Якщо кльксть граней бльша, нж $n+1$, то кльксть пар паралельних граней буде вд 1 до n.

Розглянемо випадок, коли навколо множини описаний паралелеппед. З точки О проведемо n променв, перпендикулярних до кожно з граней паралелеппеда, як не паралельними. Нехай $X_{1},X_{2},...,X_{n}$ – точки перетину променв з гранями паралелеппеда, а $Y_{1},Y_{2},...,Y_{n}$ – точки перетину променв з множиною В, нколи ц точки вдповдно спвпадають. На кожному з променв $OX_{1},OX_{2},...,OX_{n}$ в досить малих околах точок $Y_{1},Y_{2},...,Y_{n}$ виберемо точки $Z_{1},Z_{2},...,Z_{n}$ так, щоб точки $Y_{i}$ були внутршнми точками вдрзкв $OZ_{i}$, $i=1,...,n$. Виконамо паралельн перенесення множини В на вектори $\overrightarrow{Z_{1}O},\overrightarrow{Z_{2}O},...,\overrightarrow{Z_{n}O}$. Отримамо множини $B_{1},B_{2},...,B_{n}$. Однак утворен таким способом множини можуть перетинатися.

Нехай $r_{1}$ – радус мнмального кола з центром в точц О, яке мстить кожну з множин $B_{1},B_{2},...,B_{n}$. А $r_{2}$ – радус максимального кола з центром в цй точц, внутршнсть якого не перетинаться з жодною з утворених множин яке дотикаться принаймн до одн з множин $B_{1},B_{2},...,B_{n}$. Виконамо гомотетичн перетворення множин $B_{2},...,B_{n}$ з коефцнтами вдповдно

$$k_{1}=\frac{r_{2}}{r_{1}},k_{2}={(\frac{r_{2}}{r_{1}})}^{2}={k_{1}}^{2},...,k_{n-1}={(\frac{r_{2}}{r_{1}})}^{n-1}={k_{1}}^{n-1}.$$

Отримамо множини $B^{{}^{\prime}}_{2},...,B^{{}^{\prime}}_{n}$. Утворен таким способом множини $B_{1},B^{{}^{\prime}}_{2},...,B^{{}^{\prime}}_{n}$ не перетинаються. Легко переконатися, що двостороннй конус, заданий множинами $B_{1},B^{{}^{\prime}}_{2},...,B^{{}^{\prime}}_{n}$, мстить вс точки простору $\mathbb{R}^{n}$. Таким чином, n опуклих множин достатньо для створення тн. З леми 1 [1] виплива, що $(n-1)$- опукло множини замало для створення тн. Тому для створення тн необхдно достатньо n опуклих множин. Легко переконатися, що кльксть опуклих множин залишиться такою самою, якщо навколо множини В описаний многогранник з меншою клькстю граней. Теорема доведена.

3. 1-опуклсть для внутршност сфери. Узагальнимо задачу про тнь для куль з центрами на сфер. Скльки найменше попарно неперетинних вдкритих (замкнених) куль з центрами на сфер $S^{n-1}$ та радусами, меншими (як не перевищують) вд радуса сфери, забезпечить належнсть внутршност сфери 1-опуклй оболонц см’ куль?

Розглянемо випадок $n=2$. Впишемо в коло правильний трикутник. Побудумо три вдкрит (замкнен) круги з центрами у вершинах трикутника та радусами, як рвн половин сторони трикутника. Бачимо, що довльна пряма, що проходить через будь-яку точку внутршност кола, перетне хоча б один з цих кругв. Тобто внутршнсть кола належить 1-опуклй оболонц цих кругв. Але при цьому кул попарно дотикаються. Для уникнення цього для досить малого $\varepsilon$ розглянемо три круги радусв $c+\varepsilon,c-\varepsilon/2,c-\varepsilon/2^{2}$, де c – половина довжини сторони трикутника. Розмстимо круги так, щоб вони попарно дотикалися, а хн центри утворювали трикутник, який мало вдрзняться вд правильного. Через центри цих кругв проходить дине коло, внутршнсть якого належить 1-оболонц цих кругв. Внутршност кругв з центрами у вершинах трикутника утворюють см’ю з трьох вдкритих куль, для яко внутршнсть кола, описаного навколо трикутника, належить 1-оболонц ц см’. Якщо круги замкнен, то в силу неперервност, трохи зменшивши хн радуси, отримамо, що трьох замкнених куль достатньо для створення тн для внутршност кола, описаного навколо трикутника. Тому справедива наступна теорема.

Теорема 2. Для того, щоб внутршнсть кола належала 1-опуклй оболонц см’ попарно неперетинних вдкритих (замкнених) кругв з центрами на кол та радусами, меншими вд радуса кола, необхдно достатньо трьох кругв.

Зауваження 1. У випадку $n>2$ методика, застосована при доведенн теореми 2, не проходить. При $n=3$ впишемо у двовимрну сферу правильний тривимрний симплекс та розмстимо у його вершинах чотири кул з радусами, рвними половин ребра симплекса. Тод через кожну з точок, яка серединою ребра симплекса, можна провести пряму, яка не буде перетинати жодно з цих куль.

Зауваження 2. Аналогчно до мркувань, як ми використовували при доведенн теореми 2, можна показати, що при $n>2$ сну скнченна кльксть куль з центрами на сфер, для яких довльна точка внутршност сфери належить х 1-опуклй оболонц. Але знайти мнмальну кльксть цих куль поки що не вдалося.

Зауваження 3. $(n+1)$- кул достатньо, щоб ус точки, як мстяться у кул, обмеженй сферою, належали до $(n-1)$-опукло оболонки системи куль. Для правильного симплекса взьмемо кул з центрами у його вершинах та радусами, рвними половин висоти симплекса. Тод опукла оболонка ц системи спвпада з $(n-1)$-опуклою оболонкою та мстить сферу.

4. Задача про тнь для 1-пвопуклост. Розглянемо бльш загальн щодо попереднх означень об’кти.

Означення 3. Множина $B\subset\mathbb{R^{\emph{n}}}$ називаться m-пвопуклою вдносно точки $\emph{x}\in\mathbb{R^{\emph{n}}}\setminus\emph{B}$, якщо знайдеться m-вимрна пвплощина L, така, що $\emph{x}\in\emph{L}$ $\emph{L}\bigcap\emph{B}=\emptyset$.

Означення 4. Множина $B$ називаться m-пвопуклою, якщо вона m-пвопукла вдносно кожно точки $\emph{x}\in\mathbb{R^{\emph{n}}}\setminus\emph{B}$.

Ц означення також задовольняють аксому опуклост. Тому для довльно множини $B\subset\mathbb{R^{\emph{n}}}$ можна розглядати m-пвопуклу оболонку ц множини. [1-3]

Розглянемо аналог задач про тнь для напвопуклост. Яка найменша кльксть попарно неперетинних замкнених (вдкритих) множин, отриманих з задано опукло множини з непорожньою внутршнстю за допомогою паралельних перенесень та гомотетй, достатня для того, щоб вибрана точка $x\in\mathbb{R}^{n}$ належила 1-пвопуклй оболонц ц см’ (тобто для того, щоб довльнй промнь, який проходить через цю точку, перетинав принаймн одну з цих множин). У робот [3] отриманий розв’язок ц задач для групи геометричних перетворень, яка складаться з рухв та гомотетй опукло множини з непорожньою внутршнстю (показано, що для цього необхдно достатньо $(n+1)$- множини).

Теорема 3. Для того, щоб вибрана точка в n-вимрному евклдовому простор при $n\geq 2$ належала 1-напвопуклй оболонц см’ попарно неперетинних замкнених множин, отриманих з задано опукло множини з непорожньою внутршнстю за допомогою групи перетворень, яка складаться з паралельних перенесень та гомотетй, необхдно достатньо 2n елементв ц см’.

Доведення. Як у доведенн теореми 1 опишемо навколо опукло множини В многогранник з якомога меншою клькстю граней. У внутршност множини В виберемо довльну точку О. З ц точки проведемо промен, перпендикулярн до кожно гран многогранника. В залежност вд виду многогранника кльксть таких променв буде лежати в межах вд $n+1$ до $2n$. Нехай $X_{1},X_{2},...,X_{n+1},...,X_{2n}$ – точки перетину променв з гранями многогранника, а $Y_{1},Y_{2},...,Y_{n+1},...,Y_{2n}$ – точки перетину променв з множиною В, нколи ц точки вдповдно спвпадають. На кожному з променв $OX_{1},OX_{2},...,OX_{n+1},...,OX_{2n}$ в досить малих околах точок $Y_{1},Y_{2},...,Y_{n+1},...,Y_{2n}$ виберемо точки $Z_{1},Z_{2},...,Z_{n+1},...,Z_{2n}$ так, щоб точки $Y_{i}$ були внутршнми точками вдрзкв $OZ_{i}$, $i=1,...,n+1,...,2n$ (в залежност вд виду многогранника кльксть цих променв буде вд $n+1$ до $2n$). Виконамо паралельн перенесення множини В на вектори $\overrightarrow{Z_{1}O},\overrightarrow{Z_{2}O},...,\overrightarrow{Z_{n+1}O},...,\overrightarrow{Z_{2n}O}$. Отримамо множини $B_{1},B_{2},...,B_{n+1},...,B_{2n}$. Однак утворен таким способом множини можуть перетинатися.

Нехай $r_{1}$ – радус мнмального кола з центром в точц О, яке мстить кожну з множин $B_{1},B_{2},...,B_{n+1},...,B_{2n}$. А $r_{2}$ – радус максимального кола з центром в цй точц, внутршнсть якого не перетинаться з жодною з утворених множин яке дотикаться принаймн до одн з множин $B_{1},B_{2},...,B_{n+1},...,B_{2n}$. Виконамо гомотетичн перетворення множин $B_{2},...,B_{n+1},...,B_{2n}$ з коефцнтами вдповдно

$$k_{1}=\frac{r_{2}}{r_{1}},k_{2}={(\frac{r_{2}}{r_{1}})}^{2}={k_{1}}^{2},...,k_{n}={(\frac{r_{2}}{r_{1}})}^{n}=$$

$$={k_{1}}^{n},...,k_{2n-1}={(\frac{r_{2}}{r_{1}})}^{2n-1}={k_{1}}^{2n-1}.$$

Отримамо множини $B^{{}^{\prime}}_{2},...,B^{{}^{\prime}}_{n+1},...,B^{{}^{\prime}}_{2n}$. Утворен таким способом множини $B_{1},B^{{}^{\prime}}_{2},...,$ $B^{{}^{\prime}}_{n+1},...,B^{{}^{\prime}}_{2n}$ не перетинаються. Легко переконатися, що конус, заданий множинами $B_{1},B^{{}^{\prime}}_{2},...,B^{{}^{\prime}}_{n+1},...,B^{{}^{\prime}}_{2n}$, мстить вс точки простору $\mathbb{R}^{n}$. Таким чином, якщо навколо множини В можна описати n-вимрний симплекс, то $(n+1)$- опукло множини достатньо для створення тн, якщо паралелеппед – то для створення тн достатньо $2n$ множин, в ншому випадку для створення тн достатньо вд $n+2$ до $2n-1$ опуклих множин. З теореми 4 [1] виплива, що $n$ опуклих множин замало для створення тн. Тому для створення тн необхдно достатньо $2n$ опуклих множин. Теорема доведена.

Зауваження 4. Узагальнимо задачу про тнь для пвопуклост. Яка найменша кльксть попарно неперетинних вдкритих (замкнених) куль з центрами на сфер $S^{n-1}$ та радусами, меншими (як не перевищують) вд радуса сфери, забезпечить належнсть внутршност сфери 1-пвопуклй оболонц см’ куль? При $n>1$ не сну скнченно клькост куль для створення тн у довльнй точц внутршност сфери. Взьмемо дв кул, центри яких найближч. На вдрзку, що з’дну центри цих куль знайдеться точка, яка не належить х об’днанню, та сну промнь з початком у будь-якй точц внутршност сфери, який проходить через дану точку, що не перетина систему куль.

5. Задача про тнь в комплексному та гперкомплексному просторах. Розглянемо n-вимрн комплексний та гперкомплексний простори.

Означення 5. Множина $B\subset\mathbb{C^{\emph{n}}}(\mathbb{H^{\emph{n}}})$ називаться m-комплексно (m-гперкомплексно) опуклою вдносно точки $z\in\mathbb{C^{\emph{n}}}\setminus\emph{B}$ $(\mathbb{H^{\emph{n}}}\setminus\emph{B})$, якщо знайдеться m-вимрна комплексна (гперкомплексна) площина L, така, що $\emph{z}\in\emph{L}$ $\emph{L}\bigcap\emph{B}=\emptyset$.

Означення 6. Множина $B$ називаться m-комплексно (m-гперкомплексно) опуклою, якщо вона m-комплексно (m-гперкомплексно) опукла вдносно кожно точки $z\in\mathbb{C^{\emph{n}}}\setminus\emph{B}$ $(\mathbb{H^{\emph{n}}}\setminus\emph{B})$.

Для довльно множини $B\subset\mathbb{C^{\emph{n}}}(B\subset\mathbb{C^{\emph{n}}})$ можна розглядати мнмальну m-комплексно (m-гперкомплексно) опуклу множину, яка мстить $B$, називати m-комплексною (m-гперкомплексною) опуклою оболонкою множини $B$.

Зелнським [3] сформульована задача про тнь в комплексному та гперкомплексному просторах. Яка мнмальна кльксть попарно неперетинних замкнених куль з центрами на сфер $S^{2n-1}\subset\mathbb{C}^{n}$ $(S^{4n-1}\subset\mathbb{H}^{n})$ та радусами, меншими вд радуса сфери, достатня, щоб довльна комплексна (гперкомплексна) пряма, яка проходить через центр сфери, перетинала хоча б одну з цих куль (тобто для того, щоб центр сфери належав 1-комплекснй чи 1-гперкомплекснй оболонц цих куль)?

Встановлено, що в комплексному (гперкомплексному) простор при $n=2$ для створення тн необхдно достатньо 2 куль. [3] Дослдимо, скльки таких куль достатньо для створення тн при $n\geq 3$ в цих просторах.

Теорема 4. Для того, щоб вибрана точка в n-вимрному комплексному (гперкомплексному) евклдовому простор $\mathbb{C}^{n}$ $(\mathbb{H}^{n})$, $n\geq 3$, належала 1-комплекснй (1-гперкомплекснй) оболонц см’ попарно неперетинних вдкритих (замкнених) куль з центрами на сфер $S^{2n-1}\subset\mathbb{C}^{n}$ $(S^{4n-1}\subset\mathbb{H}^{n})$ та з радусами, меншими вд радуса сфери, достатньо $2n$ $(4n-2)$ куль.

Доведення. В n-вимрному комплексному (гперкомплексному) евклдовому простор $\mathbb{C}^{n}$ $(\mathbb{H}^{n})$ розглянемо сферу $S^{2n-1}$ $(S^{4n-1})$. Через центр ц сфери проведемо дйсну площину розмрност $2n-1$ $(4n-3)$. Вона перетне сферу $S^{2n-1}$ $(S^{4n-1})$ по сфер $S^{2n-2}$ $(S^{4n-4})$. Через центр сфери $S^{2n-1}$ $(S^{4n-1})$ проведемо довльну комплексну (гперкомплексну) пряму, яка не належить площин $\mathbb{R}^{2n-1}$ $(\mathbb{R}^{4n-3})$. Ця комплексна (гперкомплексна) пряма ма дйсну розмрнсть 2 (4). Перетин дано прямо та площини $\mathbb{R}^{2n-1}$ $(\mathbb{R}^{4n-3})$ буде мстити дйсну пряму. Для того щоб центр сфери $S^{2n-2}\subset\mathbb{R}^{2n-1}$ $(S^{4n-4}\subset\mathbb{R}^{4n-3})$ належав 1-оболонц см’ попарно неперетинних вдкритих (замкнених) куль з центрами на цй сфер та з радусами, меншими вд радуса сфери, необхдно достатньо $2n$ $(4n-2)$ куль. Тому $2n$ $(4n-2)$ куль достатньо, щоб центр сфери $S^{2n-1}\subset\mathbb{C}^{n}$ $(S^{4n-1}\subset\mathbb{H}^{n})$ належав 1-комплекснй (1-гперкомплекснй) оболонц см’ куль з вдповдними умовами. Теорема доведена.

Автори: Юрй Борисович Зелнський, Маря Володимирвна Стефанчук

нститут математики НАН Украни

Телефони: (095)-18-62-105, (098)-76-54-988

E-mail: yuzelinski@gmail.com, stefanmv43@gmail.com