В данiй роботi розглядається вiдома гiпотеза В.М. Дубинiна про неперетиннi областi на комплекснiй площинi i знайдено її частковий розв’язок.

В геометричнiй теорiї функцiй комплексної змiнної значне мiсце займають екстремальнi задачi на класах областей, що не перетинаються. В даному напрямку вiдзначимо роботи [1-13]. Було отримано багато вагомих результатiв, але в той же час значна кiлькiсть задач не розв’язана i досi. Однiй з таких задач i присвячена дана робота. Дана задача була сформульована в роботi [7, стор.68].

Нехай $\mathbb{N}$, $\mathbb{C}$ – множини натуральних i комплексних чисел вiдповiдно, $B_{j}$ - область в $\overline{\mathbb{C}}$, $r(B_{j},a_{j})$ - внутрiшнiй радiус областi $B_{j}$ в точцi $a_{j}$.

Задача 1. Довести, що максимум функцiонала

де $B_{0}$, $B_{1}$, $B_{2}$,…,$B_{n}$, $(n\geq 2)$ - попарно неперетинi областi в $\overline{\mathbb{C}}$, $a_{0}=0$, $|a_{k}|=1$, $k=\overline{1,n}$, $r(B_{j},a_{j})$ - внутрiшнiй радiус областi $B_{j}$ в точцi $a_{j}$ $(a_{j}\in B_{j})$, $j=\overline{0,n}$ i $\gamma\leq n$ (див, напр. [2-12]), досягається для деякої конфiгурацiї областей, якi мають $n$ - кратну симетрiю. В данiй роботi встановлено наступний результат:

Теорема 1. При $n=3$ i $\gamma\in(0;1.7]$ максимум функцiонала $I_{\gamma}$ досягається на системi областей $D_{0}$, $D_{1}$, $D_{2}$ , $D_{3}$ i точках $a_{0}$, $a_{1}$, $a_{2}$, $a_{3}$ де $D_{k}$, $a_{k}$ - вiдповiдно круговi областi i полюси квадратичного диференцiала

Доведення теореми 1.

Зауважимо, що в роботi [15] було встановлено даний результат для $n=3$ i $\gamma\in(0;1.5]$. Тому нам залишилося лише розглянути випадок $\gamma\in(1.5;1.7]$.

Встановимо спочатку, що дане твердження правильне для $\gamma=1.7$. Метод доведення спирається на застосування, аналогiчно до теореми 5.2.3 роботи [9], методу роздiляючого перетворення областей, який детально розроблений в роботi [7]. Для даного випадку роздiляюче перетворення було проведемо так, як i роботi [15].

Далi, як i в згаданiй вище теоремi 5.2.3 [9], отримаємо нерiвнiсть:

де $D_{k}$ - згаданi вище круговi областi квадратичного диференцiала (1). Дана нерiвнiсть правильна для $\gamma\leq 1$ на основi результатiв роботи [8]. При $\gamma>1$ її застосування, взагалi кажучи, некоректне. ЇЇ застосування можливе у випадку $\alpha_{k}\sqrt{\gamma}\leq 2$. Знайдемо умови правильностi цiєї нерiвностi для $\gamma=1.7$.

Нехай для конкретностi $r(B_{0},0)=p$. Тодi

Остання нерiвнiсть правильна на основi теореми Кузьмiної [14].

Доведемо, що областi, якi можуть бути екстремальними, задовольняють умову $\alpha_{0}\leq\frac{2}{\sqrt{\gamma}}$. Обчислимо значення функцiонала

$I_{\gamma}^{0}=r^{\gamma}(D_{0},a_{0})\cdot\prod\limits_{k=1}^{3}r(D_{k},a_{k})$

Згiдно iз вище згаданою теоремою 5.2.3 роботи [9]

$I_{\gamma}^{0}=\left(\frac{4}{n}\right)^{n}\cdot\frac{\left(\frac{4\gamma}{n^{2}}\right)^{\frac{\gamma}{n}}}{\left(1-\frac{\gamma}{n^{2}}\right)^{n+\frac{\gamma}{n}}}\cdot\left(\frac{1-\frac{\sqrt{\gamma}}{n}}{1+\frac{\sqrt{\gamma}}{n}}\right)^{2\sqrt{\gamma}}$

Пiдставивши $\gamma=1.7$ i $n=3$, отримаємо, що $I_{1.7}^{0}\approx 0.3763$

Далi нам буде потрiбна наступна

Лема 1. Нехай $B_{0}$, $B_{1}$, $B_{2}$,…,$B_{n}$, $(n\geq 2)$ - попарно неперетинi областi в $\overline{\mathbb{C}}$, $a_{0}=0$, $|a_{k}|=1$, $k=\overline{1,n}$, $(a_{j}\in B_{j})$, $j=\overline{0,n}$ i $q>0$, $q\in\mathbb{R}$, $r(B_{j},a_{j})$ - внутрiшнiй радiус областi $B_{j}$ в точцi $a_{j}$ $(a_{j}\in B_{j})$ i $\gamma\leq n$. Тодi при умовi, що $r(B_{0},a_{0})\geq q^{\frac{1}{\gamma-n}}$ виконується нерiвнiсть:

$r^{\gamma}(B_{0},a_{0})\cdot\prod\limits_{k=1}^{n}r(B_{k},a_{k})\leq q$

Доведення. Нехай $r(B_{0},a_{0})=p\geq q^{\frac{1}{\gamma-n}}$ Застосуємо теорему Лаврентьєва [1] для областей $B_{0}$ i $B_{1}$, отримаємо, що $r(B_{0},0)\cdot r(B_{1},a_{1})\leq\mid a_{1}\mid=1$. Оскiльки $r(B_{0},0)=p$, то $r(B_{1},a_{1})\leq\frac{1}{p}$. Аналогiчно $r(B_{k},a_{k})\leq\frac{1}{p}$ для $k=\overline{1,n}$. Тодi

$r^{\gamma}(B_{0},a_{0})\cdot\prod\limits_{k=1}^{n}r(B_{k},a_{k})\leq p^{\gamma}\cdot\frac{1}{p^{n}}=p^{\gamma-n}\leq(q^{\frac{1}{\gamma-n}})^{\gamma-n}=q$

Лему доведено.

Далi, при $\gamma=1.7$ i $n=3$ застосуємо тiльки що доведену Лему 1, взявши $q=I_{1.7}^{0}$. Таким чином ми отримаємо, що для $r(B_{0},a_{0})\geq(I_{1.7}^{0})^{\frac{1}{\gamma-n}}\approx 2.1208$ $r^{\gamma}(B_{0},a_{0})\cdot\prod\limits_{k=1}^{n}r(B_{k},a_{k})\leq I_{1.7}^{0}$, тому конфiгурацiї областей при таких значеннях $r(B_{0},a_{0})$ не можуть бути екстремальними.

Нехай тепер $p\leq p_{0}=(I_{1.7}^{0})^{\frac{1}{\gamma-n}}$. Тодi, за (3),

Далi, нехай $\alpha_{0}\geq\frac{2}{\sqrt{\gamma}}$. Вiзьмемо для конкретностi $\alpha_{1}=\alpha_{0}$. Тодi

Далi, оскiльки $\alpha_{2}+\alpha_{3}=2-\alpha_{1}\leq\frac{2}{\sqrt{\gamma}}$, за нерiвнiстю Кошi максимальне значення добутку $|a_{1}-a_{3}|\cdot|a_{2}-a_{3}|$ ми отримаємо в тому випадку, коли $|a_{1}-a_{3}|=|a_{2}-a_{3}|$, тобто при $\alpha_{2}=\alpha_{3}=1-\frac{1}{\sqrt{\gamma}}$. Звiдси $|a_{1}-a_{3}|=|a_{2}-a_{3}|=2\sin\left(1-\frac{1}{\sqrt{\gamma}}\right)\frac{\pi}{2}$. Отже, при $\alpha_{0}\geq\frac{2}{\sqrt{\gamma}}$

Пiдставивши вiдповiднi значення $\gamma$ i $p_{0}$, отримаємо, що $I_{\gamma}\leq 0.2936<I_{1.7}^{0}$, тобто при $\alpha_{0}\geq\frac{2}{\sqrt{\gamma}}$ конфiгурацiї областей не можуть бути екстремальними.

Звiдси, $\alpha_{0}\leq\frac{2}{\sqrt{\gamma}}$, i ми можемо застосовувати нерiвнiсть (2).

Далi, використовуючи результат, отриманий пiд час доведення теореми 5.2.3 iз [9], запишемо наступну нерiвнiсть:

$I_{\gamma}\leq\frac{1}{\sqrt{\gamma}}\cdot[\prod\limits_{k=1}^{2}2^{\sigma_{k}+6}\cdot\sigma_{k}^{\sigma_{k}+2}\cdot(2-\sigma_{k})^{-\frac{1}{2}(2-\sigma_{k})^{2}}(2+\sigma_{k})^{-\frac{1}{2}(2+\sigma_{k})^{2}}]^{\frac{1}{2}}$

де $\sigma_{k}=\sqrt{\gamma}\cdot\alpha_{k}$ Введемо функцiю

$\Psi(\sigma)=2^{\sigma+6}\cdot\sigma^{\sigma+2}\cdot(2-\sigma)^{-\frac{1}{2}(2-\sigma)^{2}}(2+\sigma)^{-\frac{1}{2}(2+\sigma)^{2}}$

для $\sigma\in[0,2]$ i, використовуючи її поведiнку на цьому промiжку, доведемо екстремальнiсть конфiгурацiї областей $D_{0},D_{1},D_{2}$.

$\Psi(\sigma)$ логарифмiчно опукла на промiжку $[0;x_{0}]$, де $x_{0}\approx 1.32$. На промiжку $[0;x_{1}]$, $x_{1}\approx 1.05$ функцiя зростає вiд $\Psi(0)=0$ до $\Psi(x_{1})\approx 0.9115$, спадає на промiжку $[x_{1};x_{2}]$ $x_{2}\approx 1.6049$до $\Psi(x_{2})\approx 0.86$, а на промiжку $[x_{2};2]$ зростає до $\Psi(2)=1$. Точка, $x_{3}$ для якої $\Psi(x_{3})=\Psi(x_{1})\approx 0.9115$ $x_{3}\approx 1.9$. Тепер, використовуючи рiвнiсть $\sigma_{1}+\sigma_{2}=2\sqrt{\gamma}$, доведемо, що $\Psi(\sigma_{1})\cdot\Psi(\sigma_{2})\leq(\Psi(\sqrt{\gamma}))^{2}\approx 0.8308$. Для $\sigma_{k}\in[0;x_{0}]$ вiдповiдний висновок робимо iз логарифмiчної опуклостi функцiї $\Psi(\sigma)$. Для $\sigma_{2}\in[x_{0};x_{3}]$ iз властивостей графiка функцiї $\Psi(\sigma)$, $\Psi(\sigma_{2})\leq\Psi(\sqrt{\gamma})$ i $\Psi(\sigma_{1})\leq\Psi(\sqrt{\gamma})$, а тому $\Psi(\sigma_{1})\cdot\Psi(\sigma_{2})\leq(\Psi(\sqrt{\gamma}))^{2}$. Якщо ж $\sigma_{2}\in[x_{3};2]$, то $\Psi(\sigma_{2})<\Psi(2)=1$, $\Psi(\sigma_{1})<\Psi(0.2)\ll 0.4$, то звiдси $\Psi(\sigma_{1})\cdot\Psi(\sigma_{2})<0.4<(\Psi(\sqrt{\gamma}))^{2}$. Отже, $I_{\gamma}\leq I_{\gamma}^{0}(x_{1})$, тому екстремальних конфiгурацiй областей ми не отримаємо.

Для $\gamma=1.7$ теорему доведено. Доведемо, що функцiонал $I_{\gamma}^{0}$ як функцiя вiд $\gamma$ монотонно спадає на промiжку $[1.5;1.7]$. Для цього вiзьмемо логарифмiчну похiдну вiд виразу

$I_{\gamma}^{0}=\left(\frac{4}{n}\right)^{n}\cdot\frac{\left(\frac{4\gamma}{n^{2}}\right)^{\frac{\gamma}{n}}}{\left(1-\frac{\gamma}{n^{2}}\right)^{n+\frac{\gamma}{n}}}\cdot\left(\frac{1-\frac{\sqrt{\gamma}}{n}}{1+\frac{\sqrt{\gamma}}{n}}\right)^{2\sqrt{\gamma}}$

при $n=3$. Отримаємо

$(\ln(I_{\gamma}^{0}))^{\prime}=\frac{1}{3}\ln\frac{4\gamma}{9}-\frac{1}{3}-\frac{\gamma}{3}\cdot\ln(1-\frac{\gamma}{9})+\frac{9+\gamma}{27-3\gamma}+\frac{1}{\sqrt{\gamma}}\ln(1-\frac{\sqrt{\gamma}}{3})-\frac{1}{3-\sqrt{\gamma}}-\frac{1}{\sqrt{\gamma}}\ln(1+\frac{\sqrt{\gamma}}{3})-\frac{1}{3+\sqrt{\gamma}}$

На промiжку $[1.5;1.7]$

тому дана функцiя є монотонно спадною, а отже $I_{\gamma}^{0}>I_{1.7}^{0}$ при $\gamma\in[1;1.7]$. За властивостями функцiї $\sin x$ отримаємо

$p^{\gamma-1}\cdot\frac{9}{4^{\frac{8}{3}}}\left(|a_{1}-a_{2}|\cdot|a_{1}-a_{3}|\cdot|a_{2}-a_{3}|\right)^{\frac{2}{3}}$

Таким чином $\frac{I_{\gamma}}{I_{\gamma}^{0}}\leq\frac{I_{1.7}}{I_{1.7}^{0}}<1$. Звiдси для $\gamma\in(1.5;1.7]$ $I_{\gamma}\leq I_{\gamma}^{0}$, а тому $I_{\gamma}^{0}$ - шукана екстремальна конфiгурацiя областей.

Теорему доведено.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ