Для $r\in\mathbb{N}$ покладемо $L^{r}_{\infty,\infty}(\mathbb{R}_{-}):=L_{\infty}(\mathbb{R}_{-})\bigcap L^{r}_{\infty}(\mathbb{R}_{-}),$ $\|\cdot\|:=\|\cdot\|_{L_{\infty}(\mathbb{R}_{-})}$. Ми розглядамо задачу Колмогорова у наступнй постановц.

Для $d\in\mathbb{N}$ цлих чисел $0\leq k_{1}<k_{2}<\ldots<k_{d}\leq r$ покладемо ${\bf k}:=(k_{1},\ldots,k_{d})$, $M_{{\bf k}}:=\{M_{k_{1}},\ldots,M_{k_{d}}\}.$

Для функц $x\in X$ покладемо

де

Множину всх ненульових допустимих наборв $M_{{\bf k}}$ ми будемо позначати через $A_{{\bf k}}(X)$.

В наведених позначеннях задачу Колмогорова можна сформулювати наступним чином.

Для заданого класу функцй $X\subset L^{r}_{\infty,\infty}(\mathbb{R}_{-})$ довльно системи $d$ цлих чисел ${\bf k}$ охарактеризувати множину $A_{{\bf k}}(X)$.

Ми також розглядамо задачу Колмогорова в дещо ншому формулюванн.

сторю питання та огляд вдомих результатв можна знайти в статт [1].

В цьому пункт ми наведемо необхдн нам у подальшому означення та результати, пов’язан з розв’язком проблеми моментв Маркова. Класичн результати у цй проблематиц можна знайти у монографях [5, 4, 3].

Означення та результати, як мстяться в даному пункт, сформульован у термнах формулювання близьких до тих, що використовуються у монограф [5], глави 2 та 5.

Справедлива наступна теорема.

З теореми 1 теореми Каратеодор слду, що кожна точка з множини $\mathcal{M}(u_{1},\dots,u_{n})$ може бути представлена у вигляд лнйно комбнац не бльше нж $n+1$ точок криво $\mathcal{C}(u_{1},\dots,u_{n})$.

Таким чином, довльну точку ${\bf c}\in\mathcal{M}_{n}$ можна представити у вигляд

де $0\leq t_{1}<\ldots<t_{m}$, $a_{k}>0$, $k=1,\dots,m$ $u(t):=(u_{1}(t),u_{2}(t),\dots,u_{n}(t))$.

Нам знадобиться наступне означення.

Якщо функц $u_{1},\dots,u_{n}$ задовольняють умовам з зауваження 2, то справедлив наступн теореми.

Доведення справедливост умови 1 зауваження 2 для системи $\left\{t^{k_{i}}\right\}_{i=1}^{d}$ у випадку $k_{1}=0$ мститься у [5, гл. 1 §3], дв нш умови виконуються очевидним чином.

Справедливе наступне нтегральне представлення абсолютно монотонних функцй, що було доведено Берштейном [2].

Вдмтимо, що, в силу означення, рвномрн норми абсолютно монотонно на $\mathbb{R}_{-}$ функц $x(t)$ та похдних досягаються у точц нуль. В силу нтегрального представлення (3) це означа, що для $k=0,1,\dots$

Таким чином, справедлива наступна теорема, яка показу зв’язок розв’язку задач Колмогорова на клас абсолютно монотонних функцй проблеми моментв Маркова.

Вдмтимо, що точкова мра $\beta$, яка зосереджена у точц $a>0$ породжу абсолютно монотонну функцю $e^{at}$. Нам буде зручно розглядати абсолютно монотонн функц $e^{\frac{t}{a}}$, що породжуться точковими мрами в точках $a^{-1}$, $a>0$.

Через $L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$ позначимо клас функцй $x\in L_{\infty,\infty}^{r}(\mathbb{R}_{-})$ таких, що для $k=0,\dots,r-1$ похдн $x^{(k)}$ неспадними та опуклими (див. [6]).

Вльямсон [6] довв наступну теорему.

Вдмтимо, що точкова мра $\beta(t)$, що зосереджена у точц $a$, $a>0$ да функцю $\frac{1}{r!}(1+at)^{r}_{+}$. Нам буде зручно розглядати функцю $\frac{1}{a^{r}r!}(a+t)^{r}_{+}$, що породжуться точковою мрою у точц $\frac{1}{a}$.

Для чисел $a_{1},\dots,a_{d}$ через ${\rm diag}(a_{1},\dots,a_{d})$ позначимо квадратну дагональну матрицю порядку $d$ з числами $a_{1},\dots,a_{d}$ на головнй дагонал. Для даного вектора ${\bf c}\in\mathbb{R}^{d}$ позначимо через ${\rm diag}(a_{1},\dots,a_{d})\,{\bf c}$ результат множення матриц ${\rm diag}(a_{1},\dots,a_{d})$ на вектор-стовпець ${\bf c}$. Для множини $A\subset\mathbb{R}^{d}$ покладемо

Враховуючи представлення (3), (4) той факт, що ус норми похдних порядкв $k_{1},\dots,k_{d}$ у функцй з класв $L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$ $AM(\mathbb{R}_{-})$ досягаються в точц нуль, ми отримумо наступну теорему.

Наступна лема встановлю деяк екстремальн властивост введених сплайнв.

Доведення. Нехай $d$ парне. Тод $2\cdot\left[\frac{d}{2}\right]=d$. Припустимо супротивне, нехай $x^{(k_{0})}\neq\phi^{(k_{0})}$ $\|x^{(k_{0})}\|\leq\|\phi^{(k_{0})}\|$. Покладемо $\Delta(t):=x(t)-\phi(t)$. Для того, щоб отримати суперечнсть, ми будемо рахувати число змн знаку рзниц $\Delta(t)$ та похдних.

Перш за все вдмтимо, що в силу означення сплайнв $\phi$, мамо $\phi^{(k_{0})}(-a_{1})=0$ (де $-a_{1}$ — самий лвий вузол сплайна $\phi$). Крм того, $x^{(k_{0})}(-a_{1})\geq 0$, отже ми отримумо, що $\Delta^{(k_{0})}(-a_{1})\geq 0$. В силу припущення

Тод сну точка $t_{k_{0}+1}^{1}\in(-a_{1},0)$ така, що $\Delta^{(k_{0}+1)}(t_{k_{0}+1}^{1})<0$. Крм того, $\Delta^{(k_{0}+1)}(-a_{1})\geq 0$. Тому сну точка $t_{k_{0}+2}^{1}\in(-a_{1},0)$ така, що $\Delta^{(k_{0}+2)}(t_{k_{0}+2}^{1})<0$. Повторюючи аналогчн мркування ми отримамо, що сну точка $t_{k_{1}}^{1}\in(-a_{1},0)$ така, що $\Delta^{(k_{1})}(t_{k_{1}}^{1})<0$. Крм того, $\Delta^{(k_{1})}(-a_{1})\geq 0$ $\Delta^{(k_{1})}(0)=0$ за умовою леми. Таким чином, снують точки $-a_{1}<t^{1}_{k_{1}+1}<t^{2}_{k_{1}+1}<0$ так, що $\Delta^{(k_{1}+1)}(t^{1}_{k_{1}+1})<0$ $\Delta^{(k_{1}+1)}(t^{2}_{k_{1}+1})>0$. Такий розподл знакв збережеться до рвня $k_{2}$ де, враховуючи умову $\left\|x^{(k_{2})}\right\|=\left\|\phi^{(k_{2})}\right\|$ той факт, що $\Delta^{(k_{2})}(-a_{1})\geq 0$, ми отримамо снування точок $-a_{1}<t^{1}_{k_{2}+1}<t^{2}_{k_{2}+1}<t^{3}_{k_{2}+1}<0$ таких, що $\Delta^{(k_{2}+1)}(t^{1}_{k_{2}+1})<0$, $\Delta^{(k_{2}+1)}(t^{2}_{k_{2}+1})>0$, $\Delta^{(k_{2}+1)}(t^{3}_{k_{2}+1})<0$. Продовжуючи аналогчно, ми отримамо, що снують точки $-a_{1}<t_{k_{d-1}+1}^{1}<\ldots<t_{k_{d-1}+1}^{d}<0$ так, що $(-1)^{i}\Delta^{(k_{d-1}+1)}(t_{k_{d-1}+1}^{i})>0$, $i=1,\dots,d$, так дал, до рвня $r-1$.

На рвн $r-1$- похдно снують точки $-a_{1}<t_{r-1}^{1}<\ldots<t_{r-1}^{d}<0$ так, що $(-1)^{i}\Delta^{(r-1)}(t_{r-1}^{i})>0$, $i=1,2,\dots,d$. Крм того, $\Delta^{(r-1)}(-a_{1})\geq 0$.

Тод на нтервал $(-a_{1},t^{1}_{r-1})$ сну множина $S_{0}$ додатно мри така, що $\Delta^{(r)}(t)<0$ для всх $t\in S_{0}$. Крм того, для всх $i=1,\dots,d-1$ на нтервал $(t^{i}_{r-1},t^{i+1}_{r-1})$ снують множини $S_{i}\subseteq(t^{i}_{r-1},t^{i+1}_{r-1})$ додатно мри так, що $(-1)^{i}\Delta^{(r)}(t)<0$ для всх $t\in S_{i}$. Таким чином функця $\Delta^{(r)}(t)$ ма не менше нж $d-1$ стотних змн знаку на $(-a_{1},0)$. Але це неможливо, оскльки сплайн $\phi$ ма не бльше нж $\frac{d}{2}$ вузлв функця $\Delta^{(r)}(t)$ може змнювати знак в вузлах сплайна $\phi$ не бльше одного разу на кожному з нтервалв мж вузлами сплайна $\phi$ (, крм того, за умовою леми $\left\|\phi^{(r)}\right\|=\left\|x^{(r)}\right\|$). Ми отримали суперечнсть, а отже лему у випадку парного $d$ доведено.

Нехай тепер $d$ непарне. Тод $2\cdot\left[\frac{d}{2}\right]=d-1$. Проводячи мркування аналогчно до наведених вище, ми отримамо справедливсть (6), причому рвнсть нервност (6) можлива лише при $x^{(k_{1})}\equiv\phi^{(k_{1})}$. Якщо ж $\left\|\phi^{(r)}\right\|<\left\|x^{(r)}\right\|$, то знову проводячи мркування аналогчно до наведених вище, ми отримамо справедливсть нервност (5), причому з строгим знаком нервност. Лему доведено.

Враховуючи теореми 6, 8 зауваження 4 з теорем 2, 3 4 ми отримумо наступн леми.

Справедлив наступн леми.

Доведення. Нехай функця $x\in X$ така, що $M_{{\bf k}}(x)=M_{{\bf k}}$.

Нехай $d=2n+1$. Згдно з лемою 2 сну $X$ – деальний сплайн $\phi(t)$ з $s\leq n=\left[\frac{d-1}{2}\right]$ $C\geq 0$ так, що $M_{\bf K}(\phi+C)=M_{\bf K}(x)$, де ${\bf K}=(0,k_{1},\dots,k_{d})$. Це означа, що $M_{{\bf k}}(\phi)=M_{{\bf k}}(x)$ сплайн $\phi(t)$ шуканим.

Нехай тепер $d=2n$. Тод згдно з лемою 2 сну $X$ – деальний сплайн $\phi(t)$ з $s\leq n$ вузлами такий, що $M_{\bf K}(\phi)=M_{\bf K}(x)$. Якщо $s=n$, то для всх $C>0$, згдно з лемою 2, $M_{\bf K}(\phi+C)\in{\rm int}A_{\bf K}(X)$, що суперечить умов $M_{{\bf k}}\in\partial A_{{\bf k}}(X)\bigcap A_{{\bf k}}(X)$. Таким чином $s\leq n-1=\left[\frac{d-1}{2}\right]$. Лему доведено.

Доведення. У випадку, коли $k_{1}=0$, твердження леми одразу слду з леми 3.

Нехай тепер $k_{1}>0$. Розширимо систему $\{t^{k_{i}}\}_{i=1}^{2d}$ до системи $\{t^{k_{i}}\}_{i=0}^{2d}$, де $k_{0}=0$. Нехай для деяко функц $x(t)\in X$ ма мсце $M_{{\bf k}}(x)=M_{{\bf k}}\in{\rm int}A_{{\bf k}}(X)$. Тод для всх $\varepsilon>0$

де ${\bf K}=(0,k_{1},k_{2},\dots,k_{2d})$. Застосовуючи лему 3, отримамо снування чисел $C\geq 0$ $X$ – деального сплайну $\phi(t)$ з $d$ вузлами такого, що $M_{\bf K}(\phi+C)=M_{\bf K}(x+\varepsilon)$. Це означа, що виконуться рвнсть (7). Теорему доведено.

Доведення ц леми аналогчне до доведення леми 6, тльки замсть леми 3 слд застосовувати лему 4.

Для доведення основно теореми нам знадобиться наступна проста лема.

З теореми 1, лем 2 3 та зв’язку мж класами $AM(\mathbb{R}_{-})$ $L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$ (теорема 8) одразу отримумо розв’язок задач Колмогорова для класв $AM(\mathbb{R}_{-})$ $L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$ у альтернативнй форм.

Для цлочисельного вектора ${\bf k}=(k_{1},\dots,k_{d})$, $0\leq k_{1}<k_{2}<\ldots<k_{d}\leq r$ ми будемо використовувати наступне позначення: ${}^{2}{\bf k}^{2}=(k_{2},\dots,k_{d-1})$ (при цьому, як ранше, ${\bf k}^{2}=(k_{2},\dots,k_{d})$).