1Постановка задач огляд вдомих результатв

Задач найкращого вдновлення на класах, що задаються обмеженнями на деклька старших похдних функцй

В. Ф. Бабенко, О. В. Коваленко

1 Постановка задач огляд вдомих результатв

Нехай задано пдмножину $\mathfrak{M}$ множини $C$ неперервних $2\pi$ – перодичних функцй $x(t)$ числа $0\leq u_{1}<u_{2}<\ldots<u_{2n}<2\pi$ , $u:=(u_{1},\dots,u_{2n})$ .

Довльну функцю $\Phi\colon\mathbb{R}^{2n}\to\mathbb{R}$ ми будемо називати методом вдновлення значення функц $x\in\mathfrak{M}$ в точц $\tau\in[0,2\pi)$ , а величину

e(\mathfrak{M},u,\Phi,\tau):=\sup\limits_{x\in\mathfrak{M}}|\,x(\tau)-\Phi(x(u_{1}),\dots,x(u_{2n}))|

— похибкою вдновлення методом $\Phi$ .

Задача найкращого вдновлення значення функц $x\in\mathfrak{M}$ в точц $\tau$ за значеннями в точках $u$ формулються наступним чином.

Задача 1

Знайти найкращу похибку вдновлення

E(\mathfrak{M},u,\tau):=\inf\limits_{\Phi}e(\mathfrak{M},u,\Phi,\tau)

а також найкращий метод вдновлення $\tilde{\Phi}$ , на якому досягаться найкраща похибка вдновлення.

Якщо нас цкавить вся функця $x(t)$ , a не тльки значення в фксованй точц $\tau$ , то виника задача найкращого вдновлення функц $x\in\mathfrak{M}$ за значеннями в точках $u$ .

Довльну функцю $\Psi\colon\mathbb{R}^{2n}\to C$ ми будемо називати методом вдновлення функц $x\in\mathfrak{M}$ , а величину

e(\mathfrak{M},u,\Psi,\|\cdot\|):=\sup\limits_{x\in\mathfrak{M}}\|\,x-\Psi(x(u_{1}),\dots,x(u_{2n}))\|

— похибкою вдновлення методом $\Psi$ ( $\|\cdot\|$ — деяка норма в простор $C$ ).

Задача 2

Знайти найкращу похибку вдновлення

E(\mathfrak{M},u,\|\cdot\|):=\inf\limits_{\Psi}e(\mathfrak{M},u,\Psi,\|\cdot\|)

а також найкращий метод $\tilde{\Psi}$ , на якому досягаться найкраща похибка вдновлення.

Крм того, цкавим питання про найкраще розташування нформацйних вузлв.

Задача 3

Знайти вектор $u^{*}$ , на якому досягаться

E(\mathfrak{M},\|\cdot\|):=\inf\limits_{u}E(\mathfrak{M},u,\|\cdot\|).

Вдмтимо, що ми ставимо задач вдновлення за нформацйними множинами, що мстять парну кльксть вузлв. Це природно в силу специфки перодичних функцй, але не обов’язковим.

Вдом наступн результати, що стосуються вказаних задач найкращого вдновлення.

1.

$\mathfrak{M}=W^{r}_{\infty}$ . Випадок, коли $u$ — рвномрне розбиття, розглянуто в роботах В. М. Тихомрова [13] (задача 2 — в метриц простору $C$ ) О. А. Женсикбава [4] (задача 2 — в метриц простору $L_{p}$ , $1\leq p<\infty$ ). В [1] В. Л. Велкн, зокрема, показав, що розв’язком задач 3 в метриках просторв $C$ $L_{1}$ рвномрне розбиття.
2.

$\mathfrak{M}=W^{r}H^{\omega}=\{x\in C^{r}\colon\omega(x^{(r)},t)\leq\omega(t)\}$ , де $\omega(t)$ — заданий модуль неперервност, $r=0,1$ (див. М. П. Корнейчук [8]).
3.

$\mathfrak{M}=W^{L}_{\infty,\sigma}=\{f\in L^{r}_{\infty}\colon|Lx(t)|\leq\sigma(t),t\in[0,2\pi]\}$ , де $L$ — диференцальний оператор порядку $r$ , $\sigma(t)$ — додатна неперервна функця (див. Б. Д. Боянов [3]).

У випадку, коли $u$ — рвномрне розбиття, розв’язок задач 2 для наступних класв функцй мститься в монограф [10].
4.

$\mathfrak{M}=W^{r}_{2}$ в метриц простору $L_{2}$ .
5.

$\mathfrak{M}=W^{r}_{p}$ в метриц простору $L_{1}$ .

нш результати, що стосуються задач оптимального вдновлення а також подальш посилання можна знайти в статтях [20, 16, 15, 2, 17, 12] а також монографях [10, 19, 5, 21, 18].

Для $r,d\in\mathbb{N}$ , цлих чисел $0<k_{1}<\ldots<k_{d}\leq r$ , ${\bf k}:=(k_{1},k_{2},\dots,k_{d})$ , додатних чисел $M_{k_{1}},\dots,M_{k_{d}}$ , ${\bf M}:=(M_{k_{1}},M_{k_{2}},\dots,M_{k_{d}})$ , позначимо через $W^{r}_{\infty}({\bf M},{\bf k})$ клас $2\pi$ – перодичних функцй $x\in L^{r}_{\infty}$ таких, що $\left\|x^{(k_{i})}\right\|_{\infty}\leq M_{k_{i}}$ для всх $k=1,\dots,d$ .

Ми будемо розглядати наступн частинн випадки класв $W^{r}_{\infty}({\bf M},{\bf k})$ :

1.

$d=2$ , $k_{1}=r-1$ , $k_{2}=r$ ;
2.

$d=2$ , $k_{1}=r-2$ , $k_{2}=r$ ;
3.

$d=3$ , $k_{1}=r-2$ , $k_{2}=r-1$ , $k_{3}=r$ .

У всх випадках, що розглядаються, ми будемо вважати, що $M_{r}=1$ . Замсть $W^{r}_{\infty}({\bf M},{\bf k})$ будемо писати $W^{r}_{r-1}(M)$ у випадку, коли ${\bf M}=(M,1)$ , ${\bf k}=(r-1,r)$ ; $W^{r}_{r-2}(M)$ у випадку, коли ${\bf M}=(M,1)$ , ${\bf k}=(r-2,r)$ $W^{r}_{r-1,r-2}(M,N)$ у випадку, коли ${\bf M}=(M,N,1)$ , ${\bf k}=(r-2,r-1,r)$ .

Через $\nu(f)$ будемо позначати число стотних змн знаку перодично функц $f$ на перод; через $\nu(f,[a,b])$ — число стотних змн знаку функц $f$ на вдрзку $[a,b]$ .

Цллю дано статт розв’язок задач 1 – 3 для класв $W^{r}_{r-1}(M)$ , $W^{r}_{r-2}(M)$ $W^{r}_{r-1,r-2}(M,N)$ .

2 $W^{r}_{\infty}({\bf M},{\bf k})$ -деальн сплайни з заданими нулями

Означення 1

Функцю $x(t)\in W^{r}_{r-1}(M)$ будемо називати $W^{r}_{r-1}(M)$ – деальним сплайном з вузлами в точках $t_{1}<t_{2}<\ldots<t_{2n+1}:=2\pi+t_{1}$ , якщо для кожного $k=1,\dots,2n$ снують числа $\alpha_{k}\in[0,t_{k+1}-t_{k}]$ $\varepsilon_{k}=\pm 1$ так, що $x^{(r)}(t)=\varepsilon_{k}$ на нтервал $(t_{k},t_{k}+\alpha_{k})$ , $x^{(r)}(t)=0$ на нтервал $(t_{k}+\alpha_{k},t_{k+1})$ $x^{(r-1)}(t)=\varepsilon_{k}M$ на нтервал $(t_{k}+\alpha_{k},t_{k+1})$ .

Означення 2

Функцю $x(t)\in W^{r}_{r-2}(M)$ будемо називати $W^{r}_{r-2}(M)$ – деальним сплайном с вузлами в точках $t_{1}<t_{2}<\ldots<t_{2n+1}:=2\pi+t_{1}$ , якщо для кожного $k=1,\dots,2n$ снують числа $\alpha_{k}\in[0,t_{k+1}-t_{k}]$ $\varepsilon_{k}=\pm 1$ так, що $x^{(r)}(t)=\varepsilon_{k}$ на нтервал $(t_{k},t_{k}+\frac{\alpha_{k}}{2})$ , $x^{(r)}(t)=-\varepsilon_{k}$ на нтервал $(t_{k}+\frac{\alpha_{k}}{2},t_{k}+\alpha_{k})$ , $x^{(r)}(t)=0$ на нтервал $(t_{k}+\alpha_{k},t_{k+1})$ $x^{(r-2)}(t)=\varepsilon_{k}M$ на нтервал $(t_{k}+\alpha_{k},t_{k+1})$ .

Означення 3

Функцю $x(t)\in W^{r}_{r-1,r-2}(M,N)$ назвемо $W^{r}_{r-1,r-2}(M,N)$ – деальним сплайном с вузлами в точках $t_{1}<t_{2}<\ldots<t_{2n+1}:=2\pi+t_{1}$ , якщо для кожного $k=1,\dots,2n$ снують числа $\alpha_{k}\in[0,t_{k+1}-t_{k}]$ , $\beta_{k}\in[0,\alpha_{k}]$ $\varepsilon_{k}=\pm 1$ так, що $x^{(r)}(t)=\varepsilon_{k}$ на нтервал $(t_{k},t_{k}+\frac{\beta_{k}}{2})$ , $x^{(r)}(t)=0$ на нтервал $(t_{k}+\frac{\beta_{k}}{2},t_{k}+\alpha_{k}-\frac{\beta_{k}}{2})$ , $x^{(r)}(t)=-\varepsilon_{k}$ на нтервал $(t_{k}+\alpha_{k}-\frac{\beta_{k}}{2},t_{k}+\alpha_{k})$ , $x^{(r)}(t)=0$ на нтервал $(t_{k}+\alpha_{k},t_{k+1})$ , $x^{(r-1)}(t)=\varepsilon_{k}N$ на нтервал $(t_{k}+\frac{\beta_{k}}{2},t_{k}+\alpha_{k}-\frac{\beta_{k}}{2})$ $x^{(r-2)}(t)=\varepsilon_{k}M$ на нтервал $(t_{k}+\alpha_{k},t_{k+1})$ .

Теорема 1

Нехай задано натуральн числа $n\in\mathbb{N}$ числа $0\leq u_{1}<u_{2}<\ldots<u_{2n}<2\pi$ . Нехай $X$ познача один з класв $W^{r}_{r-1}(M)$ , $W^{r}_{r-2}(M)$ або $W^{r}_{r-1,r-2}(M,N)$ . сну $X$ – деальний сплайн з $2n$ вузлами, що ма нул в точках $u_{1},u_{2},\dots,u_{2n}$ .

Нехай $X=W^{r}_{r-1}(M)$ .

В простор $\mathbb{R}^{2n}_{1}$ розглянемо сферу $S^{2n-1}$ радуса $2\pi$ , тобто

S^{2n-1}=\left\{\xi=(\xi_{1},\xi_{2},\dots,\xi_{2n}):\sum_{i=1}^{2n}|\xi_{i}|=2\pi\right\}.

Кожнй точц $\xi\in S^{2n-1}$ поставимо у вдповднсть розбиття вдрзку $[0,2\pi]$ точками $t_{0}:=0,t_{1}:=|\xi_{1}|,t_{2}:=|\xi_{1}|+|\xi_{2}|,\dots,t_{2n-1}:=\sum_{i=1}^{2n-1}|\xi_{i}|,t_{2n}:=\sum_{i=1}^{2n}|\xi_{i}|=2\pi$ .

Для кожного $k=1,\dots,2n$ покладемо $\phi_{1}(\xi,t)={\rm sgn}\xi_{k}\cdot\min\left(t-t_{k-1},M\right)$ на вдрзку $\left[t_{k-1},\frac{t_{k-1}+t_{k}}{2}\right]$ ; $\phi_{1}(\xi,t)={\rm sgn}\xi_{k}\cdot\min\left(t_{k}-t,M\right)$ на вдрзку $\left[\frac{t_{k-1}+t_{k}}{2},t_{k}\right]$ . Таким чином ми визначили неперервну функцю $\phi_{1}(\xi,t)$ на всьому вдрзку $[0,2\pi]$ , причому для всх $k=0,1,\dots,2n$ мають мсце рвност $\phi_{1}\left(\xi,t_{k}\right)=0$ .

Для $k=2,\dots,r-1$ покладемо

\phi_{k}(\xi,t)=\int\limits_{0}^{t}\phi_{k-1}(\xi,s)ds-\frac{1}{2\pi}\int\limits_{0}^{2\pi}\int\limits_{0}^{t}\phi_{k-1}(\xi,s)dsdt.

Покладемо $\phi_{r}(\xi,t)=\int\limits_{u_{1}}^{t}\phi_{r-1}(\xi,s)ds$ . Визначимо вдображення $\eta\colon S^{2n-1}\to\mathbb{R}^{2n}$ наступним чином.

\eta(\xi):=\left(\int\limits_{0}^{2\pi}\phi_{1}(\xi,t)dt,\phi_{r}(\xi,u_{2}),\phi_{r}(\xi,u_{3}),\dots,\phi_{r}(\xi,u_{2n})\right).

В силу побудови функц $\phi_{r}(\xi,t)$ вдображення $\eta$ неперервне непарне. Згдно з теоремою Борсука (див. [14]) сну нуль $\xi^{*}\in S^{2n-1}$ функц $\eta$ . Це означа, що $\phi_{r}(\xi^{*},u_{k})=0$ , $k=1,\dots,2n$ $\int\limits_{0}^{2\pi}\phi_{1}(\xi^{*},t)dt=0$ . Остання рвнсть дозволя нам перодично продовжити функцю $\phi_{r}(\xi^{*},t)$ на всю всь з збереженням гладкост. В силу побудови функцй $\phi_{r}(\xi,t)$ функця $\phi_{r}(\xi^{*},t)$ — $W^{r}_{r-1}(M)$ – деальний сплайн c вузлами в точках розбиття. Крм того, $\phi_{r}(\xi^{*},t)$ ма нул в заданих точках $u_{1},u_{2},\dots,u_{2n}$ . Таким чином $\phi_{r}(\xi^{*},t)$ — шуканий $W^{r}_{r-1}(M)$ – деальний сплайн. Теорему у випадку, коли $X=W^{r}_{r-1}(M)$ , доведено.

Нехай $X=W^{r}_{r-2}(M)$ .

Нехай $\alpha,\beta\in\mathbb{R}$ , $a\in[-M,M]$ . Для $b\in\left[0,\frac{|\beta|}{2}\right]$ визначимо функцю

\psi_{b}(\alpha,\beta;t)\colon[\alpha,\alpha+|\beta|\,]\to\mathbb{R}

наступним чином. $\psi_{b}(\alpha,\beta;t)=t-\alpha$ на вдрзку $[\alpha,\alpha+b]$ , $\psi_{b}(\alpha,\beta;t)=\alpha+2b-t$ на вдрзку $[\alpha+b,\alpha+2b]$ , $\psi_{b}(\alpha,\beta;t)=0$ на вдрзку $[\alpha+2b,\alpha+|\beta|]$ .

Покладемо

B:=\max\left\{b\in\left[0,\frac{|\beta|}{2}\right]\colon\left|a+{\rm sgn}\beta\int\limits_{\alpha}^{t}\psi_{b}(\alpha,\beta;s)ds\right|\leq M\forall t\in[\alpha,\alpha+|\beta|\,]\right\}

$\psi(\alpha,\beta,a;t):=a+{\rm sgn}\beta\int\limits_{\alpha}^{t}\psi_{B}(\alpha,\beta;s)ds$ . Вдмтимо, що справедлив наступн рвност:

\psi^{\prime}(\alpha,\beta,a;\alpha)=\psi^{\prime}(\alpha,\beta,a;\alpha+|\beta|)=0.

(1)

Для натурального числа $m\in\mathbb{N}$ вектора $\zeta=(\zeta_{1},\dots,\zeta_{m})\in\mathbb{R}^{m}$ визначимо функцю

\psi(\alpha,\zeta,a;t)\colon\left[\alpha,\alpha+\sum\limits_{k=1}^{m}|\zeta_{k}|\,\right]\to\mathbb{R}

наступним чином. На вдрзку $[\alpha,\alpha+|\zeta_{1}|\,]$ $\psi(\alpha,\zeta,a;t)=\psi(\alpha,\zeta_{1},a;t)$ ; на вдрзку $[\alpha+|\zeta_{1}|,\alpha+|\zeta_{1}|+|\zeta_{2}|\,]$ $\psi(\alpha,\zeta,a;t)=\psi(\alpha+|\zeta_{1}|,\zeta_{2},\psi(\alpha,\zeta,a;\alpha+|\zeta_{1}|);t)$ ; так дал, на вдрзку $\left[\alpha+\sum\limits_{k=1}^{m-1}|\zeta_{k}|,\alpha+\sum\limits_{k=1}^{m}|\zeta_{k}|\,\right]$

\psi(\alpha,\zeta,a;t)=\psi\left(\alpha+\sum\limits_{k=1}^{m-1}|\zeta_{k}|,\zeta_{m},\psi\left(\alpha,\zeta,a;\alpha+\sum\limits_{k=1}^{m-1}|\zeta_{k}|\right);t\right).

Для вектора $\xi=(\xi_{1},\dots,\xi_{2n})\in S^{2n-1}$ $a\in[-M,M]$ покладемо $\psi(\xi,a;t)=\psi(0,\xi,a;t)$ (функця $\psi(\xi,a;t)$ визначена на вдрзку $[0,2\pi]$ ).

Нехай $a\in(M,M+\pi]$ $\xi=(\xi_{1},\dots,\xi_{2n})\in S^{2n-1}$ . Нехай, крм того, ндекс $i\in\{0,1,\dots,2n-1\}$ такий, що $a-M\in\left[\sum\limits_{k=0}^{i}|\xi_{k}|,\sum\limits_{k=0}^{i+1}|\xi_{k}|\right)$ ( $\xi_{0}:=0$ ).

Визначимо функцю $\psi(\xi,a;t)\colon[0,2\pi]\to\mathbb{R}$ наступним чином. Покладемо $\psi(\xi,a;t)=M$ на вдрзку $[0,a-M]$ $\psi(\xi,a;t)=\psi(a-M,\zeta,M;t)$ на вдрзку $[a-M,2\pi]$ , де

\zeta=\left({\rm sgn}\xi_{i+1}\cdot\left(\sum\limits_{k=0}^{i+1}|\xi_{k}|-a+M\right),\xi_{i+2},\xi_{i+3},\dots,\xi_{2n}\right)\in\mathbb{R}^{2n-i}.

Аналогчно визначимо функцю $\psi(\xi,a;t)\colon[0,2\pi]\to\mathbb{R}$ для $\xi=(\xi_{1},\dots,\xi_{2n})\in S^{2n-1}$ $a\in[-M-\pi,-M)$ : нехай ндекс $i\in\{0,1,\dots,2n-1\}$ такий, що $-a-M\in\left[\sum\limits_{k=0}^{i}|\xi_{k}|,\sum\limits_{k=0}^{i+1}|\xi_{k}|\right)$ ( $\xi_{0}:=0$ ). Покладемо $\psi(\xi,a;t)=-M$ на вдрзку $[0,-a-M]$ $\psi(\xi,a;t)=\psi(-a-M,\zeta,-M;t)$ на вдрзку $[-a-M,2\pi]$ , де

\zeta=\left({\rm sgn}\xi_{i+1}\cdot\left(\sum\limits_{k=0}^{i+1}|\xi_{k}|+a+M\right),\xi_{i+2},\xi_{i+3},\dots,\xi_{2n}\right)\in\mathbb{R}^{2n-i}.

Таким чином для всх $a\in[-M-\pi,M+\pi]$ $\xi\in S^{2n-1}$ ми визначили функцю $\psi(\xi,a;t)\colon[0,2\pi]\to\mathbb{R}$ . За побудовою функця $\psi(\xi,a;t)$ неперервна на $[0,2\pi]$ . Крм того в силу (1) вона неперервно диференцйовна на $[0,2\pi]$ . $|\psi(\xi,a;t)|\leq M$ при всх $t\in[0,2\pi]$ . Якщо $\xi\in S^{2n-1}$ $-M-\pi\leq a_{1}<a_{2}\leq M+\pi$ , то для всх $t\in[0,2\pi]$ справедлива нервнсть $\psi(\xi,a_{1};t)\leq\psi(\xi,a_{2};t)$ . Вдмтимо що, функц $\psi(\xi,a;t)$ неперервно залежать вд параметрв $a$ $\xi$ .

За побудовою для всх $\xi\in S^{2n-1}$ $\int\limits_{0}^{2\pi}\psi(\xi,M+\pi;t)dt>0$ $\int\limits_{0}^{2\pi}\psi(\xi,-M-\pi;t)dt<0$ . Тому сну число $A=A(\xi)\in(-M-\pi,M+\pi)$ таке, що

\int\limits_{0}^{2\pi}\psi(\xi,A;t)dt=0.

(2)

Покладемо $\phi_{2}(\xi;t):=\psi(\xi,A;t)$ . Для $k=3,\dots,r-1$ покладемо

\phi_{k}(\xi,t)=\int\limits_{0}^{t}\phi_{k-1}(\xi,s)ds-\frac{1}{2\pi}\int\limits_{0}^{2\pi}\int\limits_{0}^{t}\phi_{k-1}(\xi,s)dsdt.

Покладемо $\phi_{r}(\xi,t)=\int\limits_{u_{1}}^{t}\phi_{r-1}(\xi,s)ds$ .

Вдмтимо, що для $k=1,2,\dots,r-2$ $k=r$ $\int\limits_{0}^{2\pi}\phi^{(k)}_{r}(\xi;t)dt=0$ .

Визначимо вдображення $\eta\colon S^{2n-1}\to\mathbb{R}^{2n}$ наступним чином.

\eta(\xi):=\left(\int\limits_{0}^{2\pi}\phi^{(r-1)}_{r}(\xi,t)dt,\phi_{r}(\xi,u_{2}),\phi_{r}(\xi,u_{3}),\dots,\phi_{r}(\xi,u_{2n})\right).

В силу побудови функц $\phi_{r}(\xi,t)$ вдображення $\eta$ неперервне непарне. Згдно з теоремою Борсука сну нуль $\xi^{*}\in S^{2n-1}$ функц $\eta$ . Це означа, що $\phi_{r}(\xi^{*},u_{k})=0$ , $k=1,\dots,2n$ $\int\limits_{0}^{2\pi}\phi^{(r-1)}_{r}(\xi^{*},t)dt=0$ . Остання рвнсть дозволя нам перодично продовжити функцю $\phi_{r}(\xi^{*},t)$ на всю всь з збереженням гладкост. Крм того $\phi_{r}(\xi^{*},t)$ дорвню нулю в заданих точках $u_{1},u_{2},\dots,u_{2n}$ .

Якщо число $A=A(\xi^{*})$ , що фгуру у рвност (2), знаходиться на вдрзку $[-M,M]$ , то функця $\phi_{r}(\xi^{*},t)$ — $W^{r}_{r-2}(M)$ – деальний сплайн з вузлами $0,t_{1},\dots,t_{2n-1}$ . Припустимо, що $A=A(\xi^{*})\in(M+\pi,M)$ . Нехай $\xi^{*}=(\xi^{*}_{1},\dots,\xi^{*}_{2n})$ . Оскльки функця $\phi_{r}(\xi^{*},t)$ ма $2n$ нулв, то функця $\phi_{r}^{(r-2)}(\xi^{*},t)$ ма $2n$ змн знаку, а отже $A-M\in[0,|\xi^{*}_{1}|\,]$ . Тод функця $\phi_{r}(\xi^{*},t)$ — $W^{r}_{r-2}(M)$ – деальний сплайн c вузлами в точках $t_{1}-A+M,t_{2},t_{3},\dots,t_{2n-1}+A-M$ . Аналогчно доводиться, що $\phi_{r}(\xi^{*},t)$ — $W^{r}_{r-2}(M)$ – деальний сплайн у випадку, коли $A=A(\xi^{*})\in(-M-\pi,-M)$ .

Таким чином $\phi_{r}(\xi^{*},t)$ — шуканий $W^{r}_{r-2}(M)$ – деальний сплайн. Теорему у випадку, коли $X=W^{r}_{r-2}(M)$ , доведено.

Доведення теореми у випадку, коли $X=W^{r}_{r-1,r-2}(M,N)$ аналогчно доведенню у випадку $X=W^{r}_{r-2}(M)$ . Треба лише замсть функц $\psi_{b}(\alpha,\beta;t)$ розглядати функцю $\min\{\psi_{b}(\alpha,\beta;t),N\}$ . Теорему доведено.

Зауваження 1

Нехай задано числа $n\in\mathbb{N}$ $0\leq u_{1}<u_{2}<\ldots<u_{2n}<2\pi$ . Нехай $X$ познача один з класв $W^{r}_{r-1}(M)$ , $W^{r}_{r-2}(M)$ або $W^{r}_{r-1,r-2}(M,N)$ . Через $\phi(u;t)=\phi(X,u;t)$ , $u:=(u_{1},\dots,u_{2n})$ будемо позначати $X$ – деальний сплайн з $2n$ вузлами, що дорвню нулю в точках $u_{1},u_{2},\dots,u_{2n}$ .

3 нтерполяцйн сплайни

Нехай $X$ познача один з класв $W^{r}_{r-1}(M)$ , $W^{r}_{r-2}(M)$ або $W^{r}_{r-1,r-2}(M,N)$ .

Означення 4

Розбиття

\Delta_{2n}\colon t_{1}<t_{2}<\ldots<t_{2n+1}=2\pi+t_{1}

будемо називати $X$ – нормальним, якщо сну $X$ – деальний сплайн $\phi$ з вузлами в точках розбиття $\Delta_{2n}$ , що ма $2n$ нулв на перод.

Нехай задано $W^{r}_{r-1}(M)$ – нормальне розбиття $\Delta_{2n}$ . Нехай $\phi(t)$ — $W^{r}_{r-1}(M)$ – деальний сплайн c вузлами в точках розбиття $\Delta_{2n}$ , що ма $2n$ нулв. Нехай, як у визначенн 1 $W^{r}_{r-1}(M)$ – деальних сплайнв, числа $\alpha_{k}\in[0,t_{k+1}-t_{k}]$ так, що $\phi^{(r)}(t)=\pm 1$ на нтервал $(t_{k},t_{k}+\alpha_{k})$ $\phi^{(r)}(t)=0$ на нтервал $(t_{k}+\alpha_{k},t_{k+1})$ , $k=1,\dots,2n$ .

Означення 5

Функцю $s(t)\in L^{r}_{\infty}$ будемо називати $W^{r}_{r-1}(M)$ — сплайном з вузлами в точках розбиття $\Delta_{2n}$ , якщо $s^{(r)}(t)=c_{k}$ на нтервал $(t_{k},t_{k}+\alpha_{k})$ , $s^{(r)}(t)=0$ на нтервал $(t_{k}+\alpha_{k},t_{k+1})$ , $k=1,\dots,2n$ , $c_{1},\dots,c_{2n}\in\mathbb{R}$ .

Нехай задано $W^{r}_{r-2}(M)$ — нормальне розбиття $\Delta_{2n}$ . Нехай $\phi(t)$ — $W^{r}_{r-2}(M)$ – деальний сплайн з вузлами в точках розбиття $\Delta_{2n}$ , що ма $2n$ нулв. Нехай, як у визначенн 2 $W^{r}_{r-2}(M)$ – деальних сплайнв, числа $\alpha_{k}\in[0,t_{k+1}-t_{k}]$ так, що $\phi^{(r)}(t)=\pm 1$ на нтервал $(t_{k},t_{k}+\frac{\alpha_{k}}{2})$ , $\phi^{(r)}(t)=\mp 1$ на нтервал $(t_{k}+\frac{\alpha_{k}}{2},t_{k}+\alpha_{k})$ $\phi^{(r)}(t)=0$ на нтервал $(t_{k}+\alpha_{k},t_{k+1})$ , $k=1,\dots,2n$ .

Означення 6

Функцю $s(t)\in L^{r}_{\infty}$ будемо називати $W^{r}_{r-2}(M)$ — сплайном з вузлами в точках розбиття $\Delta_{2n}$ , якщо

1.

$s^{(r)}(t)=c_{k}^{1}$ на нтервал $(t_{k},t_{k}+\frac{\alpha_{k}}{2})$ $s^{(r)}(t)=c_{k}^{2}$ на нтервал $(t_{k}+\frac{\alpha_{k}}{2},t_{k}+\alpha_{k})$ , $c_{k}^{1},c_{k}^{2}\in\mathbb{R}$ , $k=1,\dots,2n$ ;
2.

$s^{(r)}(t)=0$ на нтервал $(t_{k}+\alpha_{k},t_{k+1})$ , $k=1,\dots,2n$ ;
3.

$s^{(r-1)}(t_{k})=0$ для тих $k$ , для яких $|\phi^{(r-2)}(t_{k})|=M$ ;
4.

$c_{k}^{2}=c_{k+1}^{1}$ для тих $k$ , для яких $|\phi^{(r-2)}(t_{k})|<M$ .

Нехай задано $W^{r}_{r-1,r-2}(M,N)$ — нормальне розбиття $\Delta_{2n}$ $W^{r}_{r-1,r-2}(M,N)$ – деальний сплайн $\phi(t)$ з вузлами в точках розбиття $\Delta_{2n}$ , що ма $2n$ нулв. Нехай, як у визначенн 3 $W^{r}_{r-1,r-2}(M,N)$ – деальних сплайнв, числа $\alpha_{k}\in[0,t_{k+1}-t_{k}]$ , $\beta\in[0,\alpha_{k}]$ так, що $\phi^{(r)}(t)=\pm 1$ на множин $(t_{k},t_{k}+\frac{\beta_{k}}{2})$ , $\phi^{(r)}(t)=\mp 1$ , $(t_{k}+\alpha_{k}-\frac{\beta_{k}}{2},t_{k}+\alpha_{k})$ $\phi^{(r)}(t)=0$ на множин $(t_{k}+\frac{\beta_{k}}{2},t_{k}+\alpha_{k}-\frac{\beta_{k}}{2})\bigcup(t_{k}+\alpha_{k},t_{k+1})$ .

Означення 7

Функцю $s(t)\in L^{r}_{\infty}$ будемо називати $W^{r}_{r-1,r-2}(M,N)$ — сплайном з вузлами в точках розбиття $\Delta_{2n}$ , якщо

1.

$s^{(r)}(t)=c_{k}^{1}$ на нтервал $(t_{k},t_{k}+\frac{\beta_{k}}{2})$ $s^{(r)}(t)=c_{k}^{2}$ на нтервал $(t_{k}+\alpha_{k}-\frac{\beta_{k}}{2},t_{k}+\alpha_{k})$ , $c_{k}^{1},c_{k}^{2}\in\mathbb{R}$ , $k=1,\dots,2n$ ;
2.

$s^{(r)}(t)=0$ на нтервалах $(t_{k}+\alpha_{k},t_{k+1})$ та $(t_{k}+\frac{\beta_{k}}{2},t_{k}-\frac{\beta_{k}}{2}+\alpha_{k})$ , $k=1,\dots,2n$ ;
3.

$s^{(r-1)}(t_{k})=0$ для тих $k$ , для яких $|\phi^{(r-2)}(t_{k})|=M$ ;
4.

$c_{k}^{2}=c_{k+1}^{1}$ для тих $k$ , для яких $|\phi^{(r-2)}(t_{k})|<M$ .

Позначимо через $S(X;\Delta_{2n})$ множину всх $X$ – сплайнв по розбиттю $\Delta_{2n}$ . Вдмтимо, що $S(X;\Delta_{2n})$ $2n$ – вимрним лнйним простором.

Справедливе наступне твердження.

Лема 1

Нехай $X$ познача один з класв $W^{r}_{r-1,r-2}(M,N)$ , $W^{r}_{r-1}(M)$ або $W^{r}_{r-2}(M)$ задано $X$ – нормальне розбиття $\Delta_{2n}$ . Нехай, крм того, точки $\tau_{k}$ , $k=1,2,\dots,2n$ , задовольняють нервностям $u_{k}<\tau_{k}<u_{k+1}$ , $u_{2n+1}:=u_{1}+2\pi$ , де $u_{k}$ — нул вдповдного $X$ – деального сплайна $\phi(X;t)$ , $k=1,2,\dots,2n$ . Тод для будь-якого набору чисел $y_{1},\dots,y_{2n}$ сну диний $X$ – сплайн $s(t)\in S(X;\Delta_{2n})$ , що задовольня умовам

s(\tau_{k})=y_{k},\,\,k=1,\dots,2n.

Для доведення леми 1 нам знадобиться наступна лема.

Лема 2

Якщо виконан умови леми 1 для сплайна $s(t)\in S(X;\Delta_{2n})$ виконуються спввдношення

|s(\tau_{k})|\leq|\phi(X;\tau_{k})|,\,\,k=1,\dots,2n,

(3)

то $\|s^{(r)}\|_{\infty}\leq 1$ .

Припустимо супротивне, нехай $\|s^{(r)}\|_{\infty}>1$ . Покладемо $s_{*}(t):=\varepsilon\frac{s(t)}{\|s^{(r)}\|_{\infty}}$ , $\varepsilon=\pm 1$ (значення $\varepsilon$ ми виберемо пзнше). Тод

\|s_{*}^{(r)}\|_{\infty}=1.

(4)

В силу спввдношень (3) виконуються нервност $|s_{*}(\tau_{k})|<|\phi(X;\tau_{k})|$ , $k=1,\dots,2n$ . Це означа, що рзниця $\delta(t):=s_{*}(t)-\phi(X;t)$ ма не менше нж $2n$ змн знаку, оскльки ${\rm sgn}\phi(X;\tau_{k})=-{\rm sgn}\phi(X;\tau_{k+1})$ , $k=1,\dots,2n$ .

Для скорочення записв у доведенн ц леми будемо писати $\phi(t)$ замсть $\phi(X;t)$ .

Нехай $X=W^{r}_{r-1}(M)$ . Виберемо $\varepsilon$ так, щоб для деякого $k=1,\dots,2n$ майже всюди на нтервал $t\in(t_{k},t_{k+1})$ виконувалась рвнсть $s_{*}^{(r)}(t)=\phi^{(r)}(t)$ . Це можливо в силу (4) визначення $W^{r}_{r-1}(M)$ – сплайнв. Функця $\delta^{(r)}$ не змню знак всередин нтервалв $(t_{j},t_{j+1})$ $j=1,\dots,2n$ рвна нулю на нтервал $(t_{k},t_{k+1})$ . Це означа, що функця $\delta^{(r)}$ ма не бльш нж $2n-2$ змн знаку, що неможливо.

Нехай $X=W^{r}_{r-2}(M)$ . Функця $\phi(t)$ ма $2n$ нулв, тому для кожного $k=1,\dots,2n$ похдна $\phi^{(r)}(t)$ ма однаковий знак на нтервалах $(t_{k}+\frac{\alpha_{k}}{2},t_{k}+\alpha_{k})$ $(t_{k+1},t_{k+1}+\frac{\alpha_{k+1}}{2})$ .

Якщо $|\phi^{(r-2)}(t_{k})|<M$ для всх $k=1,\dots,2n$ , то $\phi^{(r)}(t)$ майже всюди вдмнна вд нуля, а отже кусково сталою з $2n$ змнами знаку. Тому в силу (4) ми можемо вибрати $\varepsilon=\pm 1$ так, що функця $\delta(t)$ ма не бльше $2n-2$ змн знаку, що не можливо.

Нехай натуральн числа $k_{1}<k_{2}$ так, що $|\phi^{(r-2)}(t_{k_{1}})|=|\phi^{(r-2)}(t_{k_{2}})|=M$ $|\phi^{(r-2)}(t_{k})|<M$ , $k_{1}<k<k_{2}$ . Тод звуження функц $\phi^{(r-1)}(t)$ на вдрзок $[t_{k_{1}},t_{k_{2}-1}+\alpha_{k_{2}-1}]$ кусково лнйною функцю, на кожнй ланц яко кутовий коефцнт дорвню $1$ або $-1$ , та яка змню свй кутовий коефцнт $k_{2}-k_{1}$ разв. Вдмтимо, що $\phi^{(r-1)}(t_{k_{1}})=\phi^{(r-1)}(t_{k_{2}})=0$ $s_{*}^{(r-1)}(t_{k_{1}})=s_{*}^{(r-1)}(t_{k_{2}})=0$ . Крм того, в силу (4)

\|s_{*}^{(r)}\|_{L_{\infty}(t_{k_{1}},t_{k_{2}})}\leq 1.

(5)

Це означа, що якщо $S_{1},\dots,S_{m}$ — це так множини додатно мри, що

1.

$S_{j}\subset[t_{k_{1}},t_{k_{2}}]$ , $j=1,\dots,m$ ;
2.

Якщо $x\in S_{j}$ , $y\in S_{j+1}$ , то $x<y$ , $j=1,\dots,m-1$ ;
3.

$\epsilon(-1)^{j}\delta^{(r-1)}(t)>0$ , $t\in S_{j}$ , $\epsilon=\pm 1$ , $j=1,\dots,m$ ,

то $m\leq k_{2}-k_{1}$ . Бльше того, якщо в (5) ма мсце рвнсть, то можна вибрати $\varepsilon=\pm 1$ так, щоб гарантувати нервнсть $m\leq k_{2}-k_{1}-1$ — для цього достатньо взяти $\varepsilon$ так, щоб на деякому промжку кусково лнйн функц $\phi^{(r-1)}$ та $s_{*}^{(r-1)}$ мали однаковий кутовий коефцнт. Це означа, що функця $\delta^{(r-1)}(t)$ (при вдповдно вибраному значенн $\varepsilon$ ) ма не бльше нж $2n-1$ змн знаку, що неможливо. Прийшли до суперечност

Випадок $X=W^{r}_{r-1,r-2}(M,N)$ доводиться аналогчно.

Лему доведено.

Повернемося до доведення леми 1.

Доведемо, що тотожнй нуль — це диний сплайн з $S(X;\Delta_{2n})$ , що задовольня нульовим нтерполяцйним умовам. Припустимо супротивне, нехай ненульовий сплайн $s(t)\in S(X;\Delta_{2n})$ такий, що $s(\tau_{k})=0$ , $k=1,\dots,2n$ . Але тод для будь-якого $\lambda\in\mathbb{R}$ $\lambda s(\tau_{k})=0$ , $k=1,\dots,2n$ , що суперечить лем 2.

$S(X;\Delta_{2n})$ лнйним простором розмрност $2n$ . Нехай $\psi_{1},\dots,\psi_{2n}$ — деякий базис простору $S(X;\Delta_{2n})$ . Тод довльний $X$ – сплайн $s(t)\in S(X;\Delta_{2n})$ можна представити у вигляд $s(t)=\sum\limits_{k=1}^{2n}c_{k}\psi_{k}(t)$ . Знаходження нтерполяцйного сплайна зводиться до розв’язку системи $2n$ лнйних рвнянь $\sum\limits_{k=1}^{2n}c_{k}\psi_{k}(\tau_{j})=y_{j}$ , $j=1,\dots,2n$ вдносно параметрв $c_{k}$ , $k=1,\dots,2n$ , що визначають сплайн. Оскльки тотожнй нуль — це диний сплайн з $S(X;\Delta_{2n})$ , що задовольня нульовим нтерполяцйним умовам, то однордна система рвнянь ма тльки нульовий розв’язок. Це означа, що при довльних числах $y_{k}$ , $k=1,\dots,2n$ вдповдна неоднордна система ма диний розв’язок. Лему доведено.

Означення 8

Для класу $X$ $2\pi$ – перодичних диференцйовних функцй покладемо

X^{\prime}:=\{x^{\prime}(t)\colon x(t)\in X\}.

Теорема 2

Нехай $X$ познача один з класв $W^{r}_{r-1,r-2}(M,N)$ , $W^{r}_{r-1}(M)$ або $W^{r}_{r-2}(M)$ . Нехай задано функця $x(t)\in X$ числа $u_{1}<u_{2}<\ldots<u_{2n}<u_{1}+2\pi$ , $u=(u_{1},\dots,u_{2n})$ . Нехай $\Delta_{2n}\colon t_{1}<t_{2}<\ldots<t_{2n}<2\pi+t_{1}$ — вузли $X$ – деального сплайна $\phi(X;u)$ , що дорвню нулю в точках $u_{1},\dots,u_{2n}$ . Тод сну диний $X^{\prime}$ – сплайн $s(t)\in S(X^{\prime},\Delta_{2n})$ такий, що $s(u_{k})=x(u_{k})$ , $k=1,\dots,2n$ .

Функця $\phi^{\prime}(X;u)$ $X^{\prime}$ – деальним сплайном, що ма $2n$ нулв. Тому розбиття $\Delta_{2n}$ $X^{\prime}$ – нормальним. Крм того, нтерполяцйн вузли $u_{1},\dots,u_{2n}$ нулями функц $\phi(X;u)$ , а отже в силу теореми Ролля розташован мж нулями $X^{\prime}$ – деального сплайна $\phi^{\prime}(X;u)$ . Це означа, що виконуються умови леми 1, з яко ми одразу отримумо снування ( динсть) шуканого сплайна $s(t)\in S(X^{\prime},\Delta_{2n})$ , що нтерполю функцю $x(t)$ в точках $u_{1},\dots,u_{2n}$ . Теорему доведено.

Зауваження 2

В умовах теореми 2 сплайн $s(t)\in S(X^{\prime},\Delta_{2n})$ , який нтерполю функцю $x$ в точках $u$ , ми будемо позначати через $s(x,u;t)=s(X^{\prime},x,u;t)$ . Крм того, сплайн $s(t)\in S(X^{\prime},\Delta_{2n})$ , що нтерполю значення $v=(v_{1},\dots,v_{2n})$ в точках $u$ , ми будемо позначати $s(X^{\prime},u,v;t)$ .

4 Екстремальн властивост деальних сплайнв

$X$ – деальн сплайни мають наступну екстремальну властивсть.

Теорема 3

Нехай $X$ познача один з класв $W^{r}_{r-1,r-2}(M,N)$ , $W^{r}_{r-1}(M)$ або $W^{r}_{r-2}(M)$ . Нехай задано натуральне число $n\in\mathbb{N}$ числа $0\leq u_{1}<u_{2}<\ldots<u_{2n}<2\pi$ , $u=(u_{1},\dots,u_{2n})$ . Тод для всх $x\in X$ $t\in[0,2\pi)$

|x(t)-s(X^{\prime},x,u;t)|\leq|\phi(X,u;t)|.

Припустимо супротивне, нехай сну точка $t^{*}\in[0,2\pi)$ така, що $|x(t^{*})-s(X^{\prime},x,u;t^{*})|>|\phi(X,u;t^{*})|$ . Тод сну число $\lambda\in(-1,1)$ таке, що $\lambda(x(t^{*})-s(X^{\prime},x,u;t^{*}))=\phi(X,u;t^{*})$ .

Покладемо $\delta(t):=\lambda x(t)-\lambda s(X^{\prime},x,u;t)-\phi(X,u;t)$ . Функця $\delta(t)$ ма $2n+1$ нуль: точки $u_{1},\dots,u_{2n}$ точка $t^{*}$ .

Для скорочення позначень у доведенн ц теореми замсть $\phi(X,u;t)$ будемо писати просто $\phi(t)$ , замсть $s(X^{\prime},x,u;t)$ — просто $s(t)$ .

Нехай $X=W^{r}_{r-1}(M)$ .

В силу теореми Ролля функця $\delta^{(r-1)}(t)$ ма не менше нж $2n+1$ змн знаку.

Нехай $k\in\{1,2,\dots,2n\}$ . Ми можемо вважати, що $\phi^{(r)}(t)=1$ на нтервал $(t_{k},t_{k}+\alpha_{k})$ , $\alpha_{k}\in[0,t_{k+1}-t_{k}]$ $\phi^{(r)}(t)=0$ на нтервал $(t_{k}+\alpha_{k},t_{k+1})$ . Тод функця $\phi^{(r-1)}(t)+\lambda s^{(r-1)}(t)$ лнйною з кутовим коефцнтом $1$ на нтервал $(t_{k},t_{k}+\alpha_{k})$ $\phi^{(r-1)}(t)+\lambda s^{(r-1)}(t)=M$ на нтервал $(t_{k}+\alpha_{k},t_{k+1})$ . Враховуючи те, що $x(t)\in W^{r}_{r-1}(M)$ , ми отримумо, що $|\lambda x^{(r)}(t)|<1$ $|\lambda x^{(r-1)}(t)|<M$ для майже всх $t$ . Це означа, що $\delta^{(r-1)}(t)<0$ на нтервал $(t_{k}+\alpha_{k},t_{k+1})$ функця $\delta^{(r-1)}(t)$ ма не бльше нж одну змну знаку на нтервал $(t_{k},t_{k}+\alpha_{k})$ , причому якщо функця $\delta^{(r-1)}(t)$ змню знак на нтервал $(t_{k},t_{k}+\alpha_{k})$ , то ця змна знаку з ’’плюс’’ на ’’мнус’’. Таким чином на кожному промжку $(t_{k},t_{k+1})$ мж вузлами сплайна $\phi(t)$ функця $\delta^{(r-1)}$ ма не бльше нж одну змну знака, , крм того, якщо на кожному з промжкв $(t_{k},t_{k+1})$ $(t_{k+1},t_{k+2})$ функця $\delta^{(r-1)}$ ма по однй змн знаку, то ця функця не ма змни знаку в точц $t_{k+1}$ . Отже $\nu(\delta^{(r-1)})\leq 2n$ . Прийшли до суперечност. Теорему у випадку, коли $X=W^{r}_{r-1}(M)$ , доведено.

Нехай $X=W^{r}_{r-2}(M)$ .

Припустимо, що $\left|\phi^{(r-2)}(t)\right|<M$ на вдрзку $[0,2\pi]$ . Тод для кожного $k=1,\dots,2n$ функця $\phi^{(r-1)}(t)+\lambda s^{(r-1)}(t)$ лнйною з кутовим коефцнтом $\pm 1$ на нтервал $\left(\frac{t_{k+1}+t_{k}}{2},\frac{t_{k+2}+t_{k+1}}{2}\right)$ , причому на сусднх нтервалах вказаного виду кутов коефцнти мають протилежн знаки. Це означа, що на кожному нтервал $\left(\frac{t_{k+1}+t_{k}}{2},\frac{t_{k+2}+t_{k+1}}{2}\right)$ функця $\delta^{(r-1)}(t)$ ма не бльш нж одну змну знаку, причому з ’’плюс’’ на ’’мнус’’, якщо кутовий коефцнт дорвню $1$ з ’’мнус’’ на ’’плюс’’, якщо кутовий коефцнт дорвню $-1$ . Звдси ми отримумо, що $\nu(\delta^{(r-1)})\leq 2n$ , що неможливо.

Таким чином $\max\limits_{t\in[0,2\pi]}|\phi^{(r-2)}(t)|=M$ . З теореми Ролля слду, що функця $\delta^{(r-2)}(t)$ ма не менше $2n+1$ змн знаку.

Нехай вдрзок $[\alpha,\beta]\subset\mathbb{R}$ такий, що

\left|\phi^{(r-2)}(\alpha)\right|=\left|\phi^{(r-2)}(\beta)\right|=M

(6)

\left|\phi^{(r-2)}(t)\right|<M,\,\,t\in(\alpha,\beta).

(7)

Можемо вважати, що $\alpha=t_{0}<t_{1}<\ldots<t_{l-1}<\beta$ — вс вузли $W^{r}_{r-2}(M)$ – деального сплайна $\phi(t)$ на нтервал $[\alpha,\beta)$ (у випадку необхдност можемо перенумерувати вузли). Покладемо $t_{l}:=\beta$ (число $t_{l}$ може бути вузлом $\phi(t)$ , а може м не бути). Покажемо, що $\nu\left(\delta^{(r-2)},[\alpha,\beta]\right)\leq l$ . Вдмтимо, що в силу (7) означення $W^{r}_{r-2}(M)$ – деальних сплайнв функця $\phi^{(r)}$ вдмнна вд нуля майже всюди на $(\alpha,\beta)$ .

Без зменшення загальност можемо вважати, що

\phi^{(r-2)}(\alpha)=-M.

(8)

Покладемо $q_{0}:=t_{0}$ , $q_{k}:=\frac{t_{k-1}+t_{k}}{2}$ , $k=1,\dots,l$ , $q_{l+1}=t_{l}$ , $\psi(t):=\phi(t)+\lambda s(t)$ .

В силу побудови функцй $\phi$ $s$ рвност (8) на нтервал $(q_{k},q_{k+1})$

\psi^{(r)}(t)=(-1)^{k},\,k=0,1,\dots,l.

(9)

Оскльки

\|\lambda x^{(r)}\|_{\infty}<1,

(10)

то на кожному з промжкв $(q_{k},q_{k+1})$ функця $\delta^{(r-1)}$ може змнювати знак не бльше нж один раз, причому з ’’плюс’’ на ’’мнус’’ при парних $k$ з ’’мнус’’ на ’’плюс’’ при непарних $k$ , $k=0,\dots,l$ . Таким чином $\nu\left(\delta^{(r-1)},[\alpha,\beta]\right)\leq l+1$ . Це означа, що $\nu\left(\delta^{(r-2)},[\alpha,\beta]\right)\leq l+2$ .

Припустимо, що $\nu\left(\delta^{(r-2)},[\alpha,\beta]\right)=l+2$ . Тод снують точки $\alpha\leq r_{1}<r_{2}<\ldots<r_{l+2}\leq\beta$ так, що $\delta^{(r-2)}(r_{1})=\delta^{(r-2)}(r_{2})=\ldots=\delta^{(r-2)}(r_{l+2})=0$ (в силу (8)) $(-1)^{k}\delta^{(r-1)}(r_{k})>0$ , $k=1,\dots,l+2$ . Це означа, що $\nu\left(\delta^{(r-1)},[\alpha,\beta]\right)=l+1$ перша змна знаку $\delta^{(r-1)}$ на вдрзку $[\alpha,\beta]$ вдбуваться з ’’мнус’’ на ’’плюс’’, що неможливо. Таким чином $\nu\left(\delta^{(r-2)},[\alpha,\beta]\right)\leq l+1$ .

Припустимо, що $\nu\left(\delta^{(r-2)},[\alpha,\beta]\right)=l+1$ . Враховуючи (8) отримамо, що

(-1)^{l}\delta^{(r-2)}(\beta)\leq 0.

(11)

Крм того, функця $\delta^{(r-1)}(t)$ змню знак не менше $l$ раз, причому перша змна знаку з ’’мнус’’ на ’’плюс’’. Це означа, що сну точка $\tau\in(q_{l},q_{l+1})$ така, що $(-1)^{l}\delta^{(r-1)}(\tau)<0$ . Оскльки виконуються спввдношення (9) (10), то $(-1)^{l}\delta^{(r-1)}(\beta)<0$ . Але звдси в силу (6), (8) (11) слду, що $\|x^{(r-2)}\|_{\infty}>M$ , що неможливо. Це означа, що $\nu\left(\delta^{(r-2)},[\alpha,\beta]\right)\leq l$ , а отже $\nu\left(\delta^{(r-2)}\right)\leq 2n$ . Прийшли до суперечност. Теорему у випадку, коли $X=W^{r}_{r-2}(M)$ , доведено.

Випадок, коли $X=W^{r}_{r-1,r-2}(M,N)$ можна довести аналогчно до випадку $X=W^{r}_{r-2}(M)$ .

Теорема 4

Нехай $X$ познача один з класв $W^{r}_{r-1,r-2}(M,N)$ , $W^{r}_{r-1}(M)$ або $W^{r}_{r-2}(M)$ . Нехай задано натуральне число $n\in\mathbb{N}$ числа $0\leq u_{1}<u_{2}<\ldots<u_{2n}<2\pi$ , $u:=(u_{1},\dots,u_{2n}),u^{*}:=\left(0,\frac{\pi}{n},\frac{2\pi}{n},\dots,\frac{(2n-1)\pi}{n}\right)$ . Тод якщо $u\neq u^{*}$ , то

\|\phi(X,u)\|_{\infty}>\|\phi(X,u^{*})\|_{\infty}.

Доведемо теорему у випадку, коли $X=W^{r}_{r-2}(M)$ . нш випадки доводяться аналогчно. Для скорочення записв будемо замсть $\phi(X,u)$ писати $\phi(u)$ .

Вдмтимо, що функця $\phi(u^{*})$ $\frac{2\pi}{n}$ перодичною , крм того, справедлива рвнсть $\phi(u^{*};t)=-\phi\left(u^{*};t+\frac{\pi}{n}\right)$ .

Припустимо супротивне. Нехай $u\neq u^{*}$

\|\phi(u)\|_{\infty}\leq\|\phi(u^{*})\|_{\infty}.

(12)

Тод для будь-якого $\gamma\in\mathbb{R}$

\nu(\pm\phi(u;\gamma+\cdot)-\phi(u^{*};\cdot))\geq 2n.

(13)

Можлив два випадки.

Випадок 1. Нехай $\|\phi^{(r-2)}(u^{*};\cdot)\|_{\infty}=M$ . Без зменшення загальност можемо вважати, що функця $\phi^{(r-2)}(u^{*};t)$ зроста на вдрзку $[0,\frac{\pi}{n}-\alpha]$ , постйна на $[\frac{\pi}{n}-\alpha,\frac{\pi}{n}]$ , спада на $[\frac{\pi}{n},\frac{2\pi}{n}-\alpha]$ постйна на $[\frac{2\pi}{n}-\alpha,\frac{2\pi}{n}]$ , де $\alpha\geq 0$ . За означенням $W^{r}_{r-2}(M)$ – деального сплайна

|\phi^{(r-2)}(u^{*};t)|=M,\,t\in\left[\frac{\pi}{n}-\alpha,\frac{\pi}{n}\right]\bigcup\left[\frac{2\pi}{n}-\alpha,\frac{2\pi}{n}\right].

(14)

Нехай $t_{1}<t_{2}<\ldots<t_{2n+1}:=2\pi+t_{1}$ — вузли $W^{r}_{r-2}(M)$ – деального сплайна $\phi(u;t)$ . Нехай ндекс $i\in\{1,2,\dots,2n\}$ такий, що $t_{i+1}-t_{i}>\frac{\pi}{n}$ . Без зменшення загальност можемо вважати, що $\phi^{(r-2)}(u;t)$ не спада на промжку $[t_{i},t_{i+1}]$ . Тод сну число $\beta>\alpha$ таке, що $\phi^{(r-2)}(u;t)$ зроста на промжку $[t_{i},t_{i+1}-\beta]$ $\phi^{(r-2)}(u;t)=M$ на промжку $[t_{i+1}-\beta,t_{i+1}]$ . Розглянемо функцю $\delta(t):=\phi^{(r-2)}(u;t-t_{i})-\phi^{(r-2)}(u^{*};t)$ . З (13) виплива, що $\nu(\delta)\geq 2n$ . Вдмтимо, що звуження функц $\phi(X,u^{*})$ на вдрзок $\left[\frac{k\pi}{n},\frac{(k+1)\pi}{n}-\alpha\right]$ , $k\in\mathbb{Z}$ , спвпада з звуженням на цей вдрзок вдповдно пдбраного деального сплайна Ейлера. Тому з теореми порвняння Колмогорова (див. [7]) виплива, що на вдрзку $\left[\frac{k\pi}{n},\frac{(k+1)\pi}{n}-\alpha\right]$ функця $\delta(t)$ може мати не бльше нж одну змну знака (причому з ’’плюс’’ на ’’мнус’’, якщо $\phi^{(r-1)}(u^{*};t)$ невд’мна на цьому промжку з ’’мнус’’ на ’’плюс’’, якщо недодатна). Тепер, враховуючи (14) симетр функц $\phi(u^{*};t)$ , ми отримамо, що на кожному з промжкв знакопостйност функц $\phi^{(r-1)}(u^{*};t)$ функця $\delta(t)$ може мати не бльше нж одну змну знака, причому з ’’плюс’’ на ’’мнус’’ на промжках невд’мност $\phi^{(r-1)}(u^{*};t)$ з ’’мнус’’ на ’’плюс’’ на промжках недодатност $\phi^{(r-1)}(u^{*};t)$ . Але $[t_{i+1}-t_{i}-\beta,t_{i+1}-t_{i}]\supset[\frac{\pi}{n}-\alpha,\frac{\pi}{n}]$ $\delta(t)\geq 0$ для всх $t\in[t_{i+1}-t_{i}-\beta,t_{i+1}-t_{i}]$ . Це означа, що функця $\delta(t)$ не ма змн знаку на промжку $[0,\frac{\pi}{n}]$ . Але тод $\nu(\delta)\leq 2n-1$ . Прийшли до суперечност.

Випадок 2. Нехай $\|\phi^{(r-2)}(u^{*};\cdot)\|_{\infty}<M$ . Тод $\phi(u^{*};t)$ — деальний сплайн Ейлера. З (12) теореми порвняння Колмогорова виплива, що

\|\phi^{(r-2)}(u;\cdot)\|_{\infty}\leq\|\phi^{(r-2)}(u^{*};\cdot)\|_{\infty}<M.

Це означа, що $|\phi^{(r)}(u;t)|_{\infty}=1$ майже всюди на $[0,2\pi]$ .

Нехай $t_{1}<t_{2}<\ldots<t_{2n+1}:=2\pi+t_{1}$ — вузли $W^{r}_{r-2}(M)$ – деального сплайна $\phi(u;t)$ . Тод сну ндекс $i\in\{1,2,\dots,2n\}$ такий, що $t_{i+1}-t_{i}>\frac{\pi}{n}$ . Тод можна вибрати зсув $\phi(u;\gamma+\cdot)$ функц $\phi(u;t)$ так, що $\nu(\phi^{(r)}(u;\gamma+\cdot)-\phi^{(r)}(u^{*};\cdot))\leq 2n-1$ . Але це суперечить (13). Теорему доведено.

5 Задач найкращого вдновлення

Для розв’язку задач 1 нам знадобиться наступна лема.

Лема 3

Нехай $X$ познача один з класв $W^{r}_{r-1,r-2}(M,N)$ , $W^{r}_{r-1}(M)$ або $W^{r}_{r-2}(M)$ . Нехай задано числа $0\leq u_{1}<u_{2}<\ldots<u_{2n}<2\pi$ , $u:=(u_{1},\dots,u_{2n})$ $\tau\in[0,2\pi)$ . Тод

E(X,u,\tau)=\sup\left\{x(\tau)\colon x\in X,x(u_{k})=0,k=1,\dots,2n\right\}.

Вдмтимо, що класи $W^{r}_{r-1}(M)$ , $W^{r}_{r-2}(M)$ або $W^{r}_{r-1,r-2}(M,N)$ опуклими центрально-симетричними. Тому серед оптимальних методв вдновлення сну лнйний (див. [11]). Це означа, що

E(X,u,\tau)=\inf\limits_{c_{k}}\sup\limits_{x\in X}\left(x(\tau)-\sum\limits_{k=1}^{2n}c_{k}x(u_{k})\right),

де точна нижня межа береться по всм векторам $(c_{1},\dots,c_{2n})\in\mathbb{R}^{2n}$ .

Клас $X$ можна представити у наступному вигляд: $X=\left\{x\in L^{r}_{\infty}\colon p(x)\leq 1\right\}$ , де

p(x)=\max\left\{\|x^{(r)}\|_{\infty},\frac{\|x^{(r-1)}\|_{\infty}}{M}\right\}

у випадку, коли $X=W^{r}_{r-1}(M)$ ; $p(x)=\max\left\{\|x^{(r)}\|_{\infty},\frac{\|x^{(r-2)}\|_{\infty}}{M}\right\}$ у випадку, коли $X=W^{r}_{r-2}(M)$

p(x)=\max\left\{\|x^{(r)}\|_{\infty},\frac{\|x^{(r-1)}\|_{\infty}}{N},\frac{\|x^{(r-2)}\|_{\infty}}{M}\right\}

у випадку, коли $X=W^{r}_{r-1,r-2}(M,N)$ . Вдмтимо, що у всх трьох випадках функця $p(x)$ додатно однордна напвадитивна.

Тепер, застосовуючи мркування аналогчн до доведення теореми 1.3.4 монограф [9] (тльки потрбно застосувати бльш загальне формулювання теореми Хана-Банаха, див., напр., глава 3 § 2 в монограф [6]), отримумо справедливсть твердження леми. Лему доведено.

З леми 3 теорем 2 3 отримумо розв’язок задач 1.

Теорема 5

E(X,u,\tau)=|\phi(X,u;\tau)|.

Найкращим методом вдновлення у задач 1 метод

\tilde{\Phi}(v_{1},\dots,v_{2n})=s(X^{\prime},u,v;\tau).

З теорем 2, 3 5 отримумо розв’язок задач 2.

Теорема 6

E(X,u,\|\cdot\|_{p})=\|\phi(X,u;\cdot)\|_{p}.

Найкращим методом вдновлення у задач 2 метод

\tilde{\Psi}(v_{1},\dots,v_{2n})=s(X^{\prime},u,v;t).

З теорем 4 6 отримумо наступну теорему.

Теорема 7

Нехай $X$ познача один з класв $W^{r}_{r-1,r-2}(M,N)$ , $W^{r}_{r-1}(M)$ або $W^{r}_{r-2}(M)$ . Нехай $u^{*}:=\left(0,\frac{\pi}{n},\frac{2\pi}{n},\dots,\frac{(2n-1)\pi}{n}\right)$ . Тод

E(X,\|\cdot\|_{\infty}):=e(X,u^{*},\|\cdot\|_{\infty}),

тобто найкращою нформацйною множиною (у випадку рвномрно метрики) рвномрне розбиття вдрзку $[0,2\pi]$ .

Список литературы

[1] Великин В. Л. Оптимальная интерполяция периодических дифференцируемых функций с ограниченной старшей производной / В. Л. Великин // Матем. заметки. — 1977. — Т. 22, № 5. — С. 663–670.
[2] Боянов Б. Д. Наилучшие методы интерполирования для некоторых классов дифференцируемых функций / Б. Д. Боянов // Матем. заметки. — 1975. — Т. 17, № 4. — С. 511–524.
[3] Боянов Б. Д. Оптимальное восстановление дифференцируемых функций / Б. Д. Боянов // Матем. сб. — 1990. — Т. 181, № 3. — С. 334–353.
[4] Женсыкбаев А. А. Приближение дифференцирумых периодических функций сплайнами по равномерному разбиению / А. А. Женсыкбаев // Матем. заметки. — 1973. — Т. 13, № 6. — С. 807–816.
[5] Женсыкбаев А. А. Проблемы восстановления операторов / А. А. Женсыкбаев. — Ижевск : Институт компьютерных исследований, 2003. — 412 с.
[6] Колмогоров А. Н. Элементы теории функций и функционального анализа / А. Н. Колмогоров, С. В. Фомин. — М. : Наука, 1976. — 543 с.
[7] Колмогоров А. Н. О неравенствах между верхними гранями последовательных производных функции на бесконечном интервале / А. Н. Колмогоров // Избр. тр. Матем, мех. — М. : Наука, 1985. — С. 252–263.
[8] Корнейчук Н. П. Поперечники в $L_{p}$ классов непрерывных и дифференцируемых функций и оптимальные методы кодирования и восстановления функций и их производных / Н. П. Корнейчук // Изв. АН СССР, Серия Матем. — 1981. — Т. 45, № 2. — С. 266–290.
[9] Корнейчук Н. П. Точные константы в теории приближения / Н. П. Корнейчук. — М. : Наука, 1987. — 423 с.
[10] Моторный В. П. Оптимальное восстановление функций и функционалов / В. П. Моторный, А. А. Лигун, В. Г. Доронин. — Днiпропетровськ : Вид-во ДДУ, 1994. — 224 с.
[11] Смоляк С. A. Об оптимальном восстановление функций и функционалов на них : Дисс… кандидата наук / С. A. Смоляк ; МГУ. — Mосква, 1965.
[12] Тихомиров В. М. Итоги науки и техн / В. М. Тихомиров // Сер. Соврем. пробл. мат. Фундам. направления. — 1987. — Т. 14. — С. 103––260.
[13] Тихомиров В. М. Некоторые вопросы теории приближений / В. М. Тихомиров. — М. : Изд-во МГУ, 1975. — 304 с.
[14] Borsuk K. Drei Sätze über die n-dimensionale euklidische Sphäre / K. Borsuk // Fund. Math. — 1933. — Vol. 20. — P. 177–190.
[15] Ligun A. A. Inequalities for upper bounds of functionals / A. A. Ligun // Analysis Math. — 1976. — Т. 2, № 1. — С. 11–40.
[16] Micchelli C. A. On n-Widths and Optimal Recovery in $M^{r}$ / C. A. Micchelli, A. Pinkus // Approximation Theory, II / Ed. by G. G. Lorentz, C. K. Chui, L. L. Schumaker. — N. Y., 1976. — P. 475–478.
[17] Micchelli C. A. The optimal recovery of smooth functions / C. A. Micchelli, T. J. Rivlin, S. Winograd // Numer. Math. — 1975. — Vol. 26, no. 2. — P. 191–200.
[18] Micchelli C. A. Optimal Estimation in Approximation Theory / C. A. Micchelli, T. J. Rivlin. — NY : Plenum Press, 1977. — 300 p.
[19] Osipenko K. Yu. Optimal Recovery of Analytic Functions / K. Yu. Osipenko. — Huntington, New York : Nova Science Publishers, Inc., 2000. — 220 p.
[20] Pinkus A. N-widths and optimal recovery / A. Pinkus // Proceedings of Symposia in Applied Mathematics. — 1986. — Vol. 36. — P. 51–66.
[21] Traub J. F. A general theory of optimal algorithms / J. F. Traub, H. Woźniakowski. — Academic Press, 1980. — 341 p.