Порядковi оцiнки найкращих ортогональних тригонометричних наближень класiв згорток перiодичних функцiй невеликої гладкостi

Позначимо через $L_{p}$, $1\leq p<\infty$, — простiр $2\pi$–перiодичних сумовних в $p$–му степенi на $[0,2\pi)$ функцiй $f:\mathbb{R}\rightarrow\mathbb{C}$ з нормою

$${\|f\|_{p}:=\Big(\int\limits_{0}^{2\pi}|f(t)|^{p}dt\Big)^{\frac{1}{p}}},$$

а через $L_{\infty}$ — простiр $2\pi$–перiодичних вимiрних i суттєво обмежених функцiй ${f:\mathbb{R}\rightarrow\mathbb{C}}$ з нормою

$$\|f\|_{\infty}:=\mathop{\rm{ess}\sup}\limits_{t}|f(t)|.$$

Розглянемо множини $2\pi$–перiодичних дiйснозначних функцiй $L^{\psi}_{\beta}$, якi означаються наступним чином.

Нехай $f:\mathbb{R}\rightarrow\mathbb{R}$ — функцiя iз $L_{1}$, ряд Фур’є якої має вигляд

$$\sum_{k=-\infty}^{\infty}\hat{f}(k)e^{ikx},$$

де

$$\hat{f}(k)=\frac{1}{2\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f(t)e^{-ikt}dt.$$

(1)

Розглянемо одиничну кулю $B_{p}$ в просторi дiйснозначних функцiй з $L_{p}$, тобто множину функцiй $\varphi:\mathbb{R}\rightarrow\mathbb{R}$ таких, що $\|\varphi\|_{p}\leq 1,\ 1\leq p\leq\infty$. Якщо $f\in L^{\psi}_{\beta}$ i водночас $f^{\psi}_{\beta}\in B_{p}$, то будемо записувати, що функцiя $f\in L^{\psi}_{\beta,p}$.

Як показано в [1, с. 136], якщо послiдовнiсть $\psi(k)$ монотонно прямує до нуля при $k\rightarrow\infty$ i $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{\psi(k)}{k}<\infty$, то елементи $f(x)$ множини $L^{\psi}_{\beta,p}$, $\beta\in\mathbb{R}$ майже при всiх $x\in\mathbb{R}$ можна зобразити у виглядi згортки

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta}(x-t)\varphi(t)dt,\ a_{0}\in\mathbb{R},\ \varphi\in B_{p},\ \varphi\perp 1,$$

(2)

з сумовним ядром $\Psi_{\beta}$, ряд Фур’є якого має вигляд

$$\frac{1}{2}\sum\limits_{\mathbb{Z}/\{0\}}\psi(|k|)e^{-i(kt+\frac{\beta\pi}{2}\mathrm{sign}k)}=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big).$$

При цьому функцiя $\varphi$ майже скрiзь збiгається з $f^{\psi}_{\beta}$.

Будемо вважати, що послiдовностi $\psi(k),\ k\in\mathbb{N},$ якi задають класи $L^{\psi}_{\beta,p}$, є звуженнями на множину натуральних чисел деяких додатних, неперервних, опуклих донизу функцiй $\psi(t)$, заданих на $[1,\infty)$, що задовольняють умову $\lim\limits_{t\rightarrow\infty}\psi(t)=0.$ Множину всiх таких функцiй $\psi$ позначатимемо через ${\mathfrak{M}}$.

Для класифiкацiї функцiй $\psi$ iз $\mathfrak{M}$ за їх швидкiстю спадання до нуля важливу роль вiдiграє характеристика

$$\alpha(\psi;t):=\frac{\psi(t)}{t|\psi^{\prime}(t)|},\ \ \psi^{\prime}(t):=\psi^{\prime}(t+0).$$

(3)

З її допомогою з множини ${\mathfrak{M}}$ видiляють наступнi пiдмножини (див., наприклад, [1, с. 160–161]):

$$\mathfrak{M}_{0}:=\left\{\psi\in\mathfrak{M}:\ \ \exists K>0\ \ \ \ \forall t\geq 1\ \ \ \ 0<K\leq\alpha(\psi;t)\right\},$$

(4)

$$\mathfrak{M}_{C}:=\left\{\psi\in\mathfrak{M}:\ \ \exists K_{1},K_{2}>0\ \ \ \ \forall t\geq 1\ \ \ \ K_{1}\leq\alpha(\psi;t)\leq K_{2}<\infty\right\}.$$

(5)

В (4) i (5) величини $K,\ K_{1},\ K_{2}$ можуть залежати вiд $\psi$. Очевидно, що $\mathfrak{M}_{C}\subset\mathfrak{M}_{0}$.

Нехай $m\in\mathbb{N}$, $\gamma_{m}$ — довiльний набiр iз $m$ цiлих чисел i

$$S_{\gamma_{m}}(f;x)=\sum\limits_{k\in\gamma_{m}}\hat{f}(k)e^{ikx},$$

де $\hat{f}(k)$ — коефiцiєнти Фур’є функцiї $f$ вигляду (1).

Величину

$$e^{\bot}_{m}(f)_{s}=\inf\limits_{\gamma_{m}}\|f(x)-S_{\gamma_{m}}(f;x)\|_{s},\ 1\leq s\leq\infty,$$

(6)

називають найкращим ортогональним тригонометричним наближенням функцiї ${f\in L_{s}}$ в метрицi простору $L_{s}$, а величину

$$e^{\bot}_{m}(L_{\beta,p}^{\psi})_{s}=\sup\limits_{f\in L_{\beta,p}^{\psi}}e^{\bot}_{m}(f)_{s},\ 1\leq p,s\leq\infty,$$

(7)

— найкращим ортогональним тригонометричним наближенням класу $L_{\beta,p}^{\psi}$ в метрицi простору $L_{s}$.

Метою даної роботи є знаходження точних порядкових оцiнок величин $e^{\bot}_{n}(L_{\beta,p}^{\psi})_{s},\ \beta\in\mathbb{R}$, при $1\leq p<\infty$ i $s=\infty$, а також при $p=1$ i $1<s\leq\infty$.

У випадку коли $\psi(k)=k^{-r},\ r>0$, класи $L_{\beta,p}^{\psi},\ 1\leq p\leq\infty,\ \beta\in\mathbb{R}$ є вiдомими класами Вейля-Надя $W_{\beta,p}^{r}$. Для цих класiв порядковi оцiнки величин $(\ref{n_term})$ при $1<p,s<\infty$, вiдомi (див. [2], [3]). Точнi порядки величин $e^{\bot}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{s}$, $\beta\in\mathbb{R}$, встановленi також при $1<p<\infty$, $s=\infty$ для усiх $r>\frac{1}{p}$, при $p=1$, $1<s<\infty$ для всiх $r>\frac{1}{s^{\prime}}$, та при $s=\infty$, $p=1$, $r>1$ i $\beta=0$ (див. [4], [3, с. 137, 140]).

У випадку, коли $\psi\in B\cap\Theta_{p}^{*}$, де $B$ — множина незростаючих додатних функцiй $\psi(t)$, $t\geq 1$, для кожної з яких можна вказати додатну сталу $K$ таку, що $\frac{\psi(t)}{\psi(2t)}\leq K,\ \ t\geq 1$, а $\Theta_{q}^{*}$ — множина незростаючих додатних функцiй $\psi(t)$, для яких iснує $\varepsilon>0$ таке, що послiдовнiсть $\psi(k)k^{\frac{1}{q}+\varepsilon}$ не зростає, в [6] були знайденi точнi порядковi оцiнки величин $e^{\bot}_{n}(L_{\beta,p}^{\psi})_{\infty},\ 1<p<\infty$, $\beta\in\mathbb{R}$. Якщо ж $\psi\in B\cap\Theta_{s^{\prime}}^{*}$ i $\frac{1}{\psi(t)}$ опукла, то в роботi [5] встановленi точнi порядковi оцiнки величин $e^{\bot}_{n}(L_{\beta,1}^{\psi})_{s},\ 1<s<\infty$, для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$.

Зазначимо, що при довiльних $1<p,s<\infty$ i $\beta\in\mathbb{R}$ точнi порядки величин $e^{\bot}_{n}(L_{\beta,p}^{\psi})_{s}$ також вiдомi (див., наприклад, [7] i [8]).

В данiй роботi знайдено двостороннi оцiнки для величин $e^{\bot}_{n}(L_{\beta,p}^{\psi})_{\infty}$, $1\leq p<\infty$, у випадку, коли функцiя $g_{p}(t)=\psi(t)t^{\frac{1}{p}}$ належить до множини $\mathfrak{M}_{0}$ i крiм цього

$${\left\{\begin{array}[]{cc}\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}<\infty,&1<s<\infty,\\ \sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty,&s=1.\end{array}\right.}$$

В нiй також знайдено двостороннi оцiнки для величин $e^{\bot}_{n}(L_{\beta,1}^{\psi})_{s}$ у випадку коли ${g_{s^{\prime}}\in\mathfrak{M}_{0}}$ i $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}<\infty$, $1<s<\infty$, $\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$. При цьому константи в отриманих оцiнках будуть вираженi через параметри класiв в явному виглядi.

Позначимо через ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ наближення сумами Фур’є класiв $L^{\psi}_{\beta,p}$ в метриках просторiв $L_{s}$, тобто величини вигляду

$${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}=\sup\limits_{f\in L^{\psi}_{\beta,p}}\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{s},\ 1\leq p,s\leq\infty,$$

(8)

де $S_{n-1}(f;\cdot)$ — частиннi суми Фур’є порядку $n-1$ функцiї $f$.

З означень величин (7) i (8) є очевидною нерiвнiсть

$$e^{\bot}_{2n-1}(L_{\beta,p}^{\psi})_{s}\leq{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s},\ 1\leq p,s\leq\infty.$$

(9)

Отже, величини ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ природньо використовувати для оцiнки зверху найкращих ортогональних тригонометричних наближень вигляду (7). Встановленню точних порядкових оцiнок величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ при $1\leq p<\infty$ i $s=\infty$ та $p=1$ i $1<s\leq\infty$ присвячено роботи [9]-[14].

Щоб сформулювати основнi результати роботи введемо наступнi позначення. Для кожного $1<s<\infty$ покладемо

$$\xi(s):=\max\Big\{4\Big(\frac{\pi}{s-1}\Big)^{\frac{1}{s}},\ \ 14(8\pi)^{\frac{1}{s}}s\Big\},$$

(10)

а для будь–якої функцiї $\psi\in\mathfrak{M}$ через $\underline{\alpha}_{n}(\psi)$ i $\overline{\alpha}_{n}(\psi)$, $n\in\mathbb{N}$, будемо позначати величини

$$\underline{\alpha}_{n}(\psi):=\inf\limits_{t\geq n}\alpha(\psi;t),$$

(11)

$$\overline{\alpha}_{n}(\psi):=\sup\limits_{t\geq n}\alpha(\psi;t),$$

(12)

де характеристика $\alpha(\psi;t)$ означається формулою (3). В прийнятих позначеннях має мiсце наступне твердження.

Теорема 1. Нехай $1<p<\infty,\ \sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}<\infty$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$, а функцiя ${g_{p}(t)=\psi(t)t^{\frac{1}{p}}}$ така, що

$$g_{p}\in\mathfrak{M}_{0}$$

i

$$\underline{\alpha}_{1}(g_{p})=\inf\limits_{t\geq 1}\alpha(g_{p};t)>p^{\prime}.$$

Тодi для довiльних $n\in\mathbb{N}$ i $\beta\in\mathbb{R}$ мають мiсце спiввiдношення

$$K^{(1)}_{\psi,p}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big)^{\frac{1}{p^{\prime}}}\leq e^{\bot}_{2n}(L_{\beta,p}^{\psi})_{\infty}\leq e^{\bot}_{2n-1}(L_{\beta,p}^{\psi})_{\infty}\leq K^{(2)}_{\psi,p}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big)^{\frac{1}{p^{\prime}}},$$

(13)

в яких

$$K_{\psi,p}^{(1)}=\frac{1}{3\xi(p)}\Big(\frac{\underline{\alpha}_{1}(g_{p})}{p^{\prime}+\underline{\alpha}_{1}(g_{p})}\Big)^{\frac{1}{p}}\Big(1-\frac{p^{\prime}}{\underline{\alpha}_{1}(g_{p})}\Big),$$

(14)

$$K_{\psi,p}^{(2)}=\frac{1}{\pi}\xi(p^{\prime})\Big(\frac{p^{\prime}+\underline{\alpha}_{1}(g_{p})}{\underline{\alpha}_{1}(g_{p})}\Big)^{\frac{1}{p^{\prime}}}.$$

(15)

Доведення теореми 1. Згiдно з теоремою 1 роботи [10] при виконаннi умов ${\psi(t)t^{\frac{1}{p}}\in\mathfrak{M}_{0}}$ i $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}<\infty$, $1<p<\infty$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$, $n\in\mathbb{N}$, $\beta\in\mathbb{R}$ справедлива оцiнка

$${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{\infty}\leq K_{\psi,p}^{(2)}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big)^{\frac{1}{p^{\prime}}},$$

(16)

в якiй величини $K_{\psi,p}^{(2)}$ означенi формулою (15).

Враховуючи нерiвностi (9) i (16), отримуємо

$$e^{\bot}_{2n}(L_{\beta,p}^{\psi})_{\infty}\leq e^{\bot}_{2n-1}(L_{\beta,p}^{\psi})_{\infty}\leq K^{(2)}_{\psi,p}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big)^{\frac{1}{p^{\prime}}}.$$

(17)

Знайдемо оцiнку знизу величини $e^{\bot}_{2n}(L_{\beta,p}^{\psi})_{\infty}$. Розглянемо функцiю

$$f^{*}_{p}(t)=f^{*}_{p}(\psi;n;t):=\frac{\lambda}{\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big)^{\frac{1}{p}}}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\cos kt,$$

(18)

де

$$\lambda=\lambda(\psi;p;n):=\frac{1}{\xi(p)}\Big(\frac{\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}{p^{\prime}+\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\Big)^{\frac{1}{p}},\ 1<p<\infty,\ \ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1.$$

(19)

В [10] було показано, що при виконаннi умови $g_{p}\in\mathfrak{M}_{0}$ функцiя $f^{*}_{p}$ належить до $L_{\beta,p}^{\psi},\ {1<p<\infty}$. Покажемо, що

$$e^{\bot}_{2n}(f^{*}_{p})_{\infty}\geq K^{(1)}_{\psi,p}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big)^{\frac{1}{p^{\prime}}}.$$

(20)

Нехай

$$\Phi_{s}(x):=\int\limits_{x}^{\infty}\psi^{s}(t)t^{s-2}dt$$

(21)

i

$$A_{s}(l;n)=A_{s}(\psi;l;n):=\big[\Phi_{s}^{-1}\big(\frac{1}{2l}\Phi_{s}(n)\big)\big]+2n,\ l\in\mathbb{N},$$

(22)

де $[\alpha]$ — цiла частина дiйсного числа $\alpha$, $\Phi_{s}^{-1}$ — функцiя обернена до $\Phi_{s}$.

Розглянемо величину

$$I_{1}:=\inf\limits_{\gamma_{2n}}\bigg|\int\limits_{-\pi}^{\pi}(f^{*}_{p}(t)-S_{\gamma_{2n}}(f^{*}_{p};t))V_{A_{p^{\prime}}(l;n)}(t)dt\bigg|,$$

(23)

де $V_{A_{p^{\prime}}(l;n)}$ — ядра Валле Пуссена $V_{m}$ (див., наприклад, [1, с. 31])

$$V_{m}(t)=\frac{1}{2}+\sum\limits_{k=1}^{m}\cos kt+2\sum\limits_{k=m+1}^{2m-1}\Big(1-\frac{k}{2m}\Big)\cos kt,\ m\in\mathbb{N},$$

(24)

при $m=A_{p^{\prime}}(l;n)$.

В силу твердження Д.1.1 з [15, с. 391]

$$I_{1}\leq\inf\limits_{\gamma_{2n}}\|f^{*}_{p}(t)-S_{\gamma_{2n}}(f^{*}_{p};t)\|_{\infty}\|V_{A_{p^{\prime}}(l;n)}\|_{1}=e^{\bot}_{2n}(f^{*}_{p})_{\infty}\|V_{A_{p^{\prime}}(l;n)}\|_{1}.$$

(25)

Оскiльки (див., наприклад, [11, с. 247])

$$\|V_{m}\|_{1}\leq 3\pi,\ \ m\in\mathbb{N},$$

(26)

то з (25) i (26) можемо записати оцiнку

$$e^{\bot}_{2n}(f^{*}_{p})_{\infty}\geq\frac{1}{3\pi}I_{1}.$$

(27)

Ядра $V_{m}$ вигляду (24) можна зобразити у виглядi

$$V_{m}(t)=\frac{1}{2}\Big(1+\sum\limits_{1\leq k\leq m}e^{ikt}+\sum\limits_{-m\leq k\leq-1}e^{ikt}+$$

$$+2\sum\limits_{m+1\leq k\leq 2m-1}\Big(1-\frac{k}{2m}\Big)e^{ikt}+2\sum\limits_{-2m+1\leq k\leq-m-1}\Big(1-\frac{|k|}{2m}\Big)e^{ikt}\Big).$$

(28)

Крiм того

$$f^{*}_{p}(t)-S_{\gamma_{2n}}(f^{*}_{p};t)=\frac{\lambda}{2\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big)^{\frac{1}{p}}}{\mathop{\sum}\limits_{|k|\geq n,\atop k\notin\gamma_{2n}}}\psi^{p^{\prime}}(|k|)|k|^{p^{\prime}-2}e^{ikt}.$$

(29)

Оскiльки

$$\int\limits_{-\pi}^{\pi}e^{ikt}e^{imt}dt={\left\{\begin{array}[]{cc}0,&k+m\neq 0,\\ 2\pi,&k+m=0,\end{array}\right.}\ \ k,m\in\mathbb{Z},$$

(30)

то з урахуванням (28) маємо

$$\int\limits_{-\pi}^{\pi}{\mathop{\sum}\limits_{|k|\geq n,\atop k\notin\gamma_{2n}}}\psi^{p^{\prime}}(|k|)|k|^{p^{\prime}-2}e^{ikt}V_{A_{p^{\prime}}(l;n)}(t)dt=$$

$$=\frac{1}{2}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\bigg({\mathop{\sum}\limits_{k\geq n,\atop k\notin\gamma_{2n}}}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}e^{ikt}+{\mathop{\sum}\limits_{k\leq-n,\atop k\notin\gamma_{2n}}}\psi^{p^{\prime}}(|k|)|k|^{p^{\prime}-2}e^{ikt}\bigg)\times$$

$$\times\Big(1+\sum\limits_{1\leq k\leq A_{p^{\prime}}(l;n)}e^{ikt}+\sum\limits_{-A_{p^{\prime}}(l;n)\leq k\leq-1}e^{ikt}+$$

$$+2\sum\limits_{A_{p^{\prime}}(l;n)+1\leq k\leq 2A_{p^{\prime}}(l;n)-1}\Big(1-\frac{k}{2A_{p^{\prime}}(l;n)}\Big)e^{ikt}+$$

$$+2\sum\limits_{-2A_{p^{\prime}}(l;n)+1\leq k\leq-A_{p^{\prime}}(l;n)-1}\Big(1-\frac{|k|}{2A_{p^{\prime}}(l;n)}e^{ikt}\Big)\Big)dt=$$

$$=\pi\bigg(\mathop{\sum}\limits_{n\leq k\leq A_{p^{\prime}}(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}+\mathop{\sum}\limits_{-A_{p^{\prime}}(l;n)\leq k\leq-n,\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi^{p^{\prime}}(|k|)|k|^{p^{\prime}-2}+$$

$$+2\mathop{\sum}\limits_{A_{p^{\prime}}(l;n)+1\leq k\leq 2A_{p^{\prime}}(l;n)-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\Big(1-\frac{k}{2A_{p^{\prime}}(l;n)}\Big)\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}+$$

$$+2\mathop{\sum}\limits_{-2A_{p^{\prime}}(l;n)+1\leq k\leq-A_{p^{\prime}}(l;n)-1,\atop k\notin\gamma_{2n}}\Big(1-\frac{|k|}{2A_{p^{\prime}}(l;n)}\Big)\psi^{p^{\prime}}(|k|)|k|^{p^{\prime}-2}\bigg)>$$

$$>\pi\bigg(\mathop{\sum}\limits_{n\leq k\leq A_{p^{\prime}}(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}+\mathop{\sum}\limits_{-A_{p^{\prime}}(l;n)\leq k\leq-n,\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi^{p^{\prime}}(|k|)|k|^{p^{\prime}-2}\bigg)=$$

$$=\pi\mathop{\sum}\limits_{n\leq|k|\leq A_{p^{\prime}}(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}.$$

(31)

В силу (23), (29) i (31)

$$I_{1}>\frac{\pi\lambda}{2\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big)^{\frac{1}{p}}}\inf\limits_{\gamma_{2n}}\mathop{\sum}\limits_{n\leq|k|\leq A_{p^{\prime}}(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}.$$

(32)

Оскiльки при $g_{p}\in\mathfrak{M}_{0}$ функцiя $\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}$ монотонно спадає, то

$$\inf\limits_{\gamma_{2n}}\mathop{\sum}\limits_{n\leq|k|\leq A_{p^{\prime}}(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}=\mathop{\sum}\limits_{2n\leq|k|\leq A_{p^{\prime}}(l;n),\atop k\notin\gamma_{2n}}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}=$$

$$=2\sum\limits_{k=2n}^{A_{p^{\prime}}(l;n)}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}.$$

(33)

Покажемо, що за умови, коли функцiя $g_{s^{\prime}}(t)=\psi(t)t^{\frac{1}{s^{\prime}}}$, $1<s<\infty$, ${\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1}$, така, що $g_{s^{\prime}}\in\mathfrak{M}_{0}$, то для довiльних $l,n\in\mathbb{N}$

$$\sum\limits_{k=2n}^{A_{s}(l;n)}\psi^{s}(k)k^{s-2}>\Big(1-\frac{1}{2l}-\frac{s}{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}\Big)\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}.$$

(34)

Представимо $\sum\limits_{k=2n}^{A_{s}(l;n)}\psi^{s}(k)k^{s-2}$ у виглядi

$$\sum\limits_{k=2n}^{A_{s}(l;n)}\psi^{s}(k)k^{s-2}=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}-\sum\limits_{k=n}^{2n-1}\psi^{s}(k)k^{s-2}-\sum\limits_{k=A_{s}(l;n)+1}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}.$$

(35)

З (22) та спадання функцiї $\Phi_{s}(\cdot)$ вигляду (21) випливає оцiнка

$$\sum\limits_{k=A_{s}(l;n)+1}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\leq\int\limits_{A_{s}(l;n)}^{\infty}\psi^{s}(t)t^{s-2}dt=$$

$$=\Phi_{s}(A_{s}(l;n))<\frac{1}{2l}\Phi_{s}(n)\leq\frac{1}{2l}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}.$$

(36)

Знайдемо оцiнку зверху для суми $\sum\limits_{k=n}^{2n-1}\psi^{s}(k)k^{s-2}$. Для цього скористаємось лемою 3 з [10].

Лема 1. Нехай $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}<\infty$, $1<s<\infty$, $n\in\mathbb{N}$. Тодi, якщо функцiя $g_{s^{\prime}}:=\psi(t)t^{\frac{1}{s^{\prime}}}\in\mathfrak{M}_{0}$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$, така, що $g_{s^{\prime}}\in\mathfrak{M}_{0}$, то виконується нерiвнiсть

$$\psi^{s}(n)n^{s-1}\leq\frac{s}{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2},$$

(37)

якщо ж $g_{s^{\prime}}\in\mathfrak{M}_{C}$, то має мiсце спiввiдношення

$$\frac{s}{\overline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}\cdot\frac{n\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}{s+n\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\leq\psi^{s}(n)n^{s-1}\leq\frac{s}{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}.$$

(38)

Враховуючи, що при $g_{s^{\prime}}\in\mathfrak{M}_{0}$ функцiя $\psi^{s}(t)t^{s-2}$ спадає тa використовуючи нерiвнiсть (37) леми 1, одержимо

$$\sum\limits_{k=n}^{2n-1}\psi^{s}(k)k^{s-2}\leq\psi^{s}(n)n^{s-1}\leq\frac{s}{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}.$$

(39)

Iз (35), (36) i (39) одержимо нерiвнiсть (34).

Застосовуючи нерiвнiсть (34) при $s=p^{\prime}$, в силу формул (27), (32) i (33), для довiльних $l\in\mathbb{N}$ отримуємо оцiнку

$$e^{\bot}_{2n}(f^{*})_{\infty}\geq\frac{\lambda}{3}\Big(1-\frac{1}{2l}-\frac{p^{\prime}}{\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\Big)\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big)^{\frac{1}{p^{\prime}}}=$$

$$=\frac{1}{3\xi(p)}\Big(\frac{\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}{p^{\prime}+\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\Big)^{\frac{1}{p}}\Big(1-\frac{1}{2l}-\frac{p^{\prime}}{\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\Big)\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big)^{\frac{1}{p^{\prime}}}.$$

(40)

Перейшовши до границi в нерiвностi (40) при $l\rightarrow\infty$, отримуємо (20). Iз (17) i (20) випливає (13). Теорему 1 доведено.

Неважко переконатись, що умовам теореми 1 задовольняють, наприклад, функцiї

$$\diamond\ \ \psi(t)=t^{-r},{\frac{1}{p}<r<1};\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \$$

(41)

$$\diamond\ \ \psi(t)={t^{-\frac{1}{p}}\ln^{-\gamma}(t+K)},\ {\gamma>\frac{1}{p^{\prime}}},\ K\geq e^{\gamma p^{\prime}}-1;\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \$$

(42)

$$\diamond\ \ \psi(t)=t^{-\frac{1}{p}}\ln^{-\gamma}(t\!+\!K_{1})(\ln\ln(t\!+\!K_{2}))^{-\delta},\ \gamma\geq\frac{1}{p^{\prime}},\delta>\frac{1}{p^{\prime}},\ K_{2}\geq K_{1}e^{\max\{(\gamma+\delta)p^{\prime},e\}}-1.$$

(43)

Теорема 2. Нехай $1<s<\infty,\ \sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}<\infty$, $\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$ a функцiя ${g_{p}(t)=\psi(t)t^{\frac{1}{p}}}$ така, що

$$g_{s^{\prime}}\in\mathfrak{M}_{0}$$

i

$$\underline{\alpha}_{1}(g_{s^{\prime}})=\inf\limits_{t\geq 1}\alpha(g_{s^{\prime}};t)>s.$$

Тодi для довiльних $n\in\mathbb{N}$ i $\beta\in\mathbb{R}$ мають мiсце спiввiдношення

$$\frac{4}{3}K_{\psi,s^{\prime}}^{(1)}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\Big)^{\frac{1}{s}}\leq e^{\bot}_{2n}(L_{\beta,1}^{\psi})_{s}\leq e^{\bot}_{2n-1}(L_{\beta,1}^{\psi})_{s}\leq K_{\psi,s^{\prime}}^{(2)}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\Big)^{\frac{1}{s}},$$

(44)

де $K^{(1)}_{\psi,s^{\prime}}$ i $K^{(2)}_{\psi,s^{\prime}}$ означаються формулами (14) i (15) вiдповiдно.