Точнi оцiнки колмогоровських поперечникiв класiв аналiтичних функцiй

1. Постановка задачi. Через $L=L_{1}$ позначимо простiр $2\pi$-перiодичних сумовних функцiй $f$ з нормою $\|f\|_{1}=\int\limits_{-\pi}^{\pi}|f(t)|dt$, через $L_{\infty}$ — простiр $2\pi$-перiодичних вимiрних i суттєво обмежених функцiй з нормою ${\|f\|_{\infty}=\mathop{\rm ess\,sup}\limits_{t\in\mathbb{R}\ }|f(t)|,}$ а через $C$ — простiр $2\pi$-перiодичних неперервних функцiй $f$, у якому норма задається рiвнiстю $\|f\|_{C}=\max\limits_{t\in\mathbb{R}}|f(t)|$.

Нехай $\Psi_{\beta}(t)$ — фiксоване сумовне ядро вигляду

$$\Psi_{\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\left(kt-\frac{\beta\pi}{2}\right),\,\psi(k)>0,\,\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty,\,\beta\in\mathbb{R}.$$

(1)

Через $C_{\beta,p}^{\psi}$, $p=1,\infty$, позначимо клас $2\pi$-перiодичних функцiй $f$, що зображуються у виглядi згортки з ядром $\Psi_{\beta}$

$$f(x)=A+\left(\Psi_{\beta}\ast\varphi\right)(x)=A+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta}(x-t)\varphi(t)dt,\;A\in\mathbb{R},$$

(2)

де $\|\varphi\|_{p}\leqslant 1,\,\varphi\perp 1.$ Функцiю $\varphi$ в рiвностi (2) називають $(\psi,\beta)$-похiдною функцiї $f$ i позначають через $f_{\beta}^{\psi}$. Поняття $(\psi,\beta)$-похiдної введене О.I. Степанцем (див., наприклад, [1, § 7–8]).

У роботi розглядаються ядра $\Psi_{\beta}(t)$ вигляду (1) при $\psi(k)=\frac{1}{\ch kh}$, $h>0$, тобто функцiї

$$H_{h,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{1}{\ch kh}\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big),\,h>0,\,\beta\in\mathbb{R}.$$

(3)

При зазначених $\psi$ класи $C_{\beta,p}^{\psi}$ будемо позначати через $C_{\beta,p}^{h}$.

Як показано в [1, с. 141], функцiї з класiв $C_{\beta,p}^{h}$, $h>0$, складаються iз функцiй $f\in C$, що допускають регулярне продовження $f(z)=f(x+iy)=u(x,y)+iv(x,y)$ у смугу

$$\{z=x+iy:\,-h<y<h\}$$

(4)

комплексної площини. Зокрема (див. [2, с. 269]), при $\beta=2l$, $l\in\mathbb{Z}$, i $p=\infty$ класи $C_{\beta,p}^{h}$ збiгаються з вiдомими класами $A_{\infty}^{h}$ фукнцiй $f\in C$, якi допускають аналiтичне продовження у смугу (4) i таких, що $\|\mathop{\textrm{Re}}f(\cdot+iy)\|_{\infty}\leqslant 1$, $|y|<h$.

Нехай $d_{m}(\mathfrak{N},X)$ — поперечник за Колмогоровим порядку $m$ центрально-симетричної множини $\mathfrak{N}\subset X$ в банаховому просторi $X$, тобто величина вигляду

$$d_{m}(\mathfrak{N},X)=\inf_{F_{m}\subset X}\sup_{f\in\mathfrak{N}}\inf_{y\in F_{m}}\|f-y\|_{X},$$

(5)

де зовнiшнiй $\inf$ розглядається по всiх $m$-вимiрних лiнiйних пiдпросторах $F_{m}$ iз $X$.

Розв’язується задача знаходження точних значень поперечникiв $d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{h},C)$, $d_{2n-1}(C_{\beta,\infty}^{h},C)$ та $d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{h},L)$ для довiльних $h>0$, $\beta\in\mathbb{R}$ та усiх натуральних $n$, бiльших деякого номера, залежного лише вiд параметра $h$.

Позначивши через $\mathcal{T}_{2n-1}$ пiдпростiр тригонометричних полiномiв $t_{n-1}$ порядку $n-1$, розглянемо величини найкращих наближень

$$E_{n}(\mathfrak{N})_{X}=\sup_{f\in\mathfrak{N}}\inf_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f-t_{n-1}\|_{X},\;\mathfrak{N}\subset X\subset L.$$

(6)

Iз (5) i (6) випливає, що при всiх $n\in\mathbb{N}$

$$d_{2n-1}(\mathfrak{N},X)\leqslant E_{n}(\mathfrak{N})_{X},\;\mathfrak{N}\subset X\subset L.$$

(7)

З робiт Н.I. Ахiєзера [3] та С.М. Нiкольського [4] випливає, що при $\beta=2l$, $l\in\mathbb{Z}$, i довiльних $h>0$ та $n\in\mathbb{N}$ виконуються рiвностi

$$E_{n}(C_{\beta,\infty}^{h})_{C}=E_{n}(C_{\beta,1}^{h})_{L}=\|H_{h,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C}=\frac{4}{\pi}\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}\frac{(-1)^{\nu}}{(2\nu+1)\ch((2\nu+1)nh)},$$

де

$$\varphi_{n}(t):=\textnormal{sign}\sin nt.$$

(8)

В данiй роботi ми покажемо, що при довiльних $\beta\in\mathbb{R}$ точнi значення величин $E_{n}(C_{\beta,\infty}^{h})_{C}$ та $E_{n}(C_{\beta,1}^{h})_{L}$ для усiх номерiв $n$, починаючи з деякого номера $n_{h}^{*}$, можна одержати на основi результатiв роботи [5]. При цьому виявляється, що для усiх зазначених $n$ рiвностi

$$E_{n}(C_{\beta,\infty}^{h})_{C}=E_{n}(C_{\beta,1}^{h})_{L}=\|H_{h,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C}$$

залишаються вiрними при довiльних $\beta\in\mathbb{R}$.

Тому для розв’язання задачi про знаходження точних значень колмогоровських поперечникiв залишається встановити оцiнки знизу

$$d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{h},C)\geqslant\|H_{h,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C},$$

(9)

$$d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{h},L)\geqslant\|H_{h,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C}.$$

(10)

для усiх номерiв $n$, починаючи з деякого номера $n_{h}$.

При $\beta=2l$, $l\in\mathbb{Z}$, В.М. Тихомиров у [6] та [7] одержав рiвностi

$$d_{2n-1}(C_{\beta,\infty}^{h},C)=d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{h},C)=\|H_{h,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C},n\in\mathbb{N}.$$

(11)

Однак доведення рiвностей (11) у вказаних роботах не були повними. Коректне доведення зрештою було отримане Форстом [8], який фактично показав, що ядро $H_{h,\beta}(t)$ при $\beta=2l$, $l\in\mathbb{Z}$, є CVD-ядром (ядром, що не збiльшує осциляцiї). Кажуть, що ядро $K\in L$ є CVD-ядром i записують $K\in\text{CVD}$, якщо для довiльної функцiї $\varphi\in C$ виконується нерiвнiсть $\nu(K\ast\varphi)\leqslant\nu(\varphi)$, де $\nu(g)$ — число змiн знаку на $[0,2\pi)$ функцiї ${g\in C}$. Згодом А. Пiнкус розробив методи, якi дозволяють отримувати точнi оцiнки поперечникiв для класiв згорток, що породжуються довiльними CVD-ядрами (див. [10, 9]). Якщо ж $\beta\not=2l$, $l\in\mathbb{Z}$, то, як показано в [11, с. 111], ядра $H_{h,\beta}(t)$ можуть збiльшувати осциляцiї, тому точнi оцiнки знизу поперечникiв $d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{h},C)$ та $d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{h},L)$ неможливо отримати, користуючись методами, якi розвинуто А. Пiнкусом [10].

Зауважимо також, що для усiх $h>0$ таких, що

$$\frac{\ch kh}{\ch(k+1)h}\leqslant\frac{\ch h}{\ch 2h}\leqslant\rho(\beta),\;k\in\mathbb{N},$$

(12)

де $\rho(\beta)=0{,}2$, якщо $\beta\in\mathbb{Z}$ i $\rho(\beta)=0{,}193864$, якщо ${\beta\in\mathbb{R\setminus Z}}$ нерiвностi (9) та (10) при довiльних $n\in\mathbb{N}$ випливають з роботи [12, с. 1118–1119]. Обчислення показують, що умова (12), а разом з нею i оцiнки (9) та (10), має мiсце при усiх $h\geqslant 1{,}644651$, якщо $\beta\in\mathbb{Z}$ i $h\geqslant 1{,}67423$, якщо ${\beta\in\mathbb{R\setminus Z}}$.

2. Формулювання основних результатiв. Для кожного фiксованого $h>0$ покладемо

$$n_{h}^{*}=\begin{cases}1,&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro $h\geqslant\ln\frac{10}{3}$,}\\ n_{h}^{**},&\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro $0<h<\ln\frac{10}{3}$,}\end{cases}$$

де $n_{h}^{**}$ — найменше натуральне число, для якого виконується нерiвнiсть

$$(1-e^{-h})^{2}\geqslant\frac{5+3e^{-2h}}{1-e^{-2h}}\frac{\left(\frac{1+e^{-2h}}{2}\right)^{2n}}{\sqrt{1-\left(\frac{1+e^{-2h}}{2}\right)^{2n}}}+(2+e^{-2nh})e^{-2nh}.$$

(13)

Має мiсце твердження.

Теорема 1. Нехай $h>0$ i $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi для всiх номерiв $n$ таких, що $n\geqslant n_{h}^{*}$, виконуються рiвностi

$$E_{n}(C_{\beta,\infty}^{h})_{C}=E_{n}(C_{\beta,1}^{h})_{L}=\|H_{h,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C}=$$

$$=\frac{4}{\pi}\left|\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}\frac{1}{(2\nu+1)\ch((2\nu+1)nh)}\sin\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2}\right)\right|,$$

(14)

в яких $\varphi_{n}(t)$ — функцiя вигляду (8), а $\theta_{n}=\theta_{n}(h,\beta)$ — єдиний на $[0,1)$ корiнь рiвняння

$$\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}\frac{1}{\ch((2\nu+1)nh)}\cos\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2}\right)=0.$$

(15)

Далi для кожного фiксованого $h>0$ через $n_{h}$ будемо позначати найменший з номерiв $n\geqslant 9$, для якого виконується нерiвнiсть

$$\frac{37}{5(1-e^{-h})}e^{-h\sqrt{n}}+\frac{e^{-h}}{(1-e^{-h})^{2}}\min\left\{\frac{160}{27(n-\sqrt{n})},\frac{8}{3n-7\sqrt{n}}\right\}\leqslant$$

$$\leqslant\left(\frac{1}{2}+\frac{1}{(1-e^{-h})\ch h}\right)\left(\frac{1-e^{-h}}{1+e^{-h}}\right)^{\frac{4}{1-e^{-2h}}}$$

(16)

У прийнятих позначеннях мають мiсце наступнi твердження.

Теорема 2. Нехай $h>0$, $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi для всiх номерiв $n$ таких, що $n\geqslant n_{h}$, виконуються нерiвностi (9) i (10).

Теорема 3. Нехай $h>0$, $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi для всiх номерiв $n$ таких, що $n\geqslant n_{h}$, виконуються рiвностi

$$d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{h},C)=d_{2n-1}(C_{\beta,\infty}^{h},C)=d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{h},L)=$$

$$=E_{n}(C_{\beta,\infty}^{h})_{C}=E_{n}(C_{\beta,1}^{h})_{L}=\|H_{h,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C}=$$

$$=\frac{4}{\pi}\left|\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}\frac{1}{(2\nu+1)\ch((2\nu+1)nh)}\sin\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2}\right)\right|,$$

(17)

де $\theta_{n}=\theta_{n}(h,\beta)$ — єдиний на $[0,1)$ корiнь рiвняння (15).

При $\beta=2l-1$, $l\in\mathbb{Z}$, iз теореми 3 одержуємо наступне твердження.

Наслiдок 1. Нехай $h>0$, $\beta=2l-1$, $l\in\mathbb{Z}$. Тодi для всiх номерiв таких, що $n\geqslant n_{h}$, виконуються рiвностi

$$d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{h},C)=d_{2n-1}(C_{\beta,\infty}^{h},C)=d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{h},L)=E_{n}(C_{\beta,\infty}^{h})_{C}=$$

$$=E_{n}(C_{\beta,1}^{h})_{L}=\|H_{h,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C}=\frac{4}{\pi}\left|\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}\frac{1}{(2\nu+1)\ch((2\nu+1)nh)}\right|.$$

Iз теореми 3 легко одержати асимптотичнi при ${n\to\infty}$ оцiнки поперечникiв $d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{h},C)$, $d_{2n-1}(C_{\beta,\infty}^{h},C)$ та $d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{h},L)$.

Теорема 4. Нехай $h>0$ та $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi при $n\geqslant n_{h}$

$$d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{h},C)=d_{2n-1}(C_{\beta,\infty}^{h},C)=d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{h},L)=E_{n}(C_{\beta,\infty}^{h})_{C}=$$

$$=E_{n}(C_{\beta,1}^{h})_{L}=\frac{1}{\ch nh}\left(\frac{4}{\pi}+\gamma_{n}\frac{e^{-2nh}}{1-e^{-2nh}}\right),$$

(18)

де $|\gamma_{n}|\leqslant\frac{28}{3\pi}$.

3. Доведення теореми 1. В роботi [5] було встановлено, що якщо послiдовнiсть коефiцiєнтiв $\psi(k)$ ядра $\Psi_{\beta}$ вигляду (1), яке породжує класи $C_{\beta,p}^{\psi}$, $p=1,\infty$, задовольняє умову Даламбера

$$\lim_{k\to\infty}\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}=q,\;q\in(0,1),\;\psi(k)>0,$$

(19)

(при цьому записуватимемо: $\psi\in\mathcal{D}_{q}$), то знайдеться номер $n_{0}$ такий, що для будь-якого натурального $n\geqslant n_{0}$ мають мiсце рiвностi

$$E_{n}(C_{\beta,\infty}^{\psi})_{C}=E_{n}(C_{\beta,1}^{\psi})_{L}=\|\Psi_{\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C}=$$

$$=\frac{4}{\pi}\left|\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}\frac{\psi((2\nu+1)n)}{2\nu+1}\sin\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2}\right)\right|,$$

(20)

в яких $\theta_{n}=\theta_{n}(\psi,\beta)$ — єдиний на $[0,1)$ корiнь рiвняння

$$\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}\psi((2\nu+1)n)\cos\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2}\right)=0.$$

При цьому (див. [5, с. 188–190]) номер $n_{0}$ означається конструктивно як найменше натуральне число, для котрого виконуються нерiвностi

$$(1-q)^{2}\geqslant\frac{5+3q^{2}}{1-q^{2}}\frac{\left(\frac{1+q^{2}}{2}\right)^{2n}}{\sqrt{1-\left(\frac{1+q^{2}}{2}\right)^{2n}}}+\varepsilon_{n}(2+\varepsilon_{n}),\;n=n_{0},n_{0}+1,\dots,$$

(21)

де

$$\varepsilon_{n}=\varepsilon_{n}(\psi):=\sup_{k\geqslant n}|\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}-q|.$$

(22)

Крiм того, згiдно з теоремою 2 роботи [5], рiвностi (20) справджуються для усiх $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ за умови, що $\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}<\rho_{*},\;k=1,2,\dots,$ де ${\rho_{*}=0{,}3253678\dots}$ — корiнь рiвняння

$$2\rho+\frac{(1+3\rho)\rho^{2}}{(1-\rho)\sqrt{1-2\rho^{2}}}=1$$

на iнтервалi (0,1).

Оскiльки коефiцiєнти $\psi(k)=\frac{1}{\ch kh}$ ядра $H_{h,\beta}(t)$ задовольняють умову $\mathcal{D}_{q}$ при $q=e^{-h}$ i вiдношення $\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}=\frac{\ch kh}{\ch(k+1)h}=q\frac{1+q^{2k}}{1+q^{2k+2}}$ утворює спадну послiдовнiсть, то при $q\in(0,\frac{3}{10}]$

$$\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}\leqslant q\frac{1+q^{2}}{1+q^{4}}\leqslant 0{,}3253678,k=1,2,\dots.$$

Отже, якщо $h>\ln\frac{10}{3}$, то рiвностi (14) виконуються для усiх $n\in\mathbb{N}$. При $\psi(k)=\frac{1}{\ch kh}$ для величин $\varepsilon_{n}=\varepsilon_{n}(\psi)$ вигляду (22) мають мiсце спiввiдношення

$$\varepsilon_{n}=q^{2k+1}\frac{1-q^{2}}{1+q^{2k+2}}<q^{2k+1},q=e^{-h}.$$

Тому виконання нерiвностi (13) гарантує виконання умови (21), а отже, всилу [5], i рiвностей (14) для усiх номерiв $n$ таких, що $n\geqslant n_{h}^{**}$. Теорему доведено.

4. Означення i допомiжнi твердження. Доведення нерiвностей (9) i (10) будемо здiйснювати використовуючи запропонований О.К. Кушпелем [13] метод знаходження оцiнок знизу поперечникiв класiв згорток iз твiрними ядрами $\Psi_{\beta}$, що задовольняють так звану умову $C_{y,2n}$. Наведемо означення i вiдомi твердження, якi будуть використовуватись у подальшому.

Нехай $\Delta_{2n}=\{0=x_{0}<x_{1}<\dots<x_{2n}=2\pi\}$, $x_{k}=k\pi/n$ — розбиття промiжку $[0,2\pi]$ та

$$\Psi_{\beta,1}(t)=(\Psi_{\beta}\ast B_{1})(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{\psi(k)}{k}\cos\left(kt-\frac{(\beta+1)\pi}{2}\right),$$

де $\Psi_{\beta}(t)$ — ядро вигляду (1), а $B_{1}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}k^{-1}\sin kt$ — ядро Бернуллi. Через $S\Psi_{\beta,1}(\Delta_{2n})$ позначатимемо простiр $SK$-сплайнiв $S\Psi_{\beta,1}(\cdot)$ за розбиттям $\Delta_{2n}$, тобто множину функцiй виду

$$S\Psi_{\beta,1}(\cdot)=\alpha_{0}+\sum\limits_{k=1}^{2n}\alpha_{k}\Psi_{\beta,1}(\cdot-x_{k}),\;\sum\limits_{k=1}^{2n}\alpha_{k}=0,$$

(23)

$$\alpha_{k}\in\mathbb{R},\;k=0,1,\dots,2n.$$

Фундаментальним $SK$-сплайном називають функцiю $\overline{S\Psi}_{\beta,1}(\cdot)=\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,\cdot)$ виду (23), що задовольняє спiввiдношення

$$\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,y_{k})=\delta_{0,k}=\begin{cases}0,&k=\overline{1,2n-1},\\ 1,&k=0,\end{cases}$$

де $y_{k}=x_{k}+y$, $x_{k}=k\pi/n$, $y\in[0,\frac{\pi}{n})$. Як було зазначено у роботi [12], серед $(\psi,\beta)$-похiдних будь-якого сплайна виду (23) iснує функцiя, яка є сталою на кожному iнтервалi $(x_{k},x_{k+1})$. Саме таку функцiю будемо розумiти пiд записом $(\overline{S\Psi}_{\beta,1}(\cdot))_{\beta}^{\psi}$.

Означення. Будемо казати, що для деякого дiйсного числа $y$ i розбиття $\Delta_{2n}$ ядро $\Psi_{\beta}(\cdot)$ вигляду (1) задовольняє умову $C_{y,2n}$ (i записувати $\Psi_{\beta}\in C_{y,2n}$), якщо для цього ядра iснує єдиний фундаментальний сплайн $\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,\cdot)$ i для нього виконуються рiвностi

$$\textrm{sign}(\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,t_{k}))_{\beta}^{\psi}=(-1)^{k}\varepsilon e_{k},\,k=\overline{0,2n-1},$$

де $t_{k}=(x_{k}+x_{k+1})/2,$ $e_{k}$ дорiвнює або 0, або 1, а $\varepsilon$ приймає значення $\pm 1$ i не залежить вiд $k$.

Теорема 5 (О.К. Кушпель [13, 14]). Нехай при деякому $n\in\mathbb{N}$ функцiя $\Psi_{\beta}$ вигляду (1), що породжує класи $C_{\beta,p}^{\psi}$, $p=1,\infty$, задовольняє умову $C_{y,2n}$, коли $y$ — точка, в якiй функцiя $|(\Psi_{\beta}\ast\varphi_{n})(t)|$, $\varphi_{n}(t)=\textnormal{sign}\sin nt$, набуває максимального значення. Тодi

$$d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{\psi},C)\geqslant\|\Psi_{\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C},$$

$$d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{\psi},L)\geqslant\|\Psi_{\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C}.$$

Достатнi умови включення $\Psi_{\beta}\in C_{y,2n}$ для ядер виду (1) при тих чи iнших обмеженнях на ядра $\Psi_{\beta}$ були встановленi у роботах [13, 15, 12, 16]. Це дозволило авторам зазначених робiт застосувати теорему 5 i одержати в рядi нових випадкiв точнi оцiнки поперечникiв $d_{m}(C_{\beta,\infty}^{\psi},C)$ та $d_{m}(C_{\beta,1}^{\psi},L)$.

Для успiшного застосування теореми 5 необхiдно отримати певну iнформацiю про поведiнку функцiй $(\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,t))_{\beta}^{\psi}$. З цiєю метою встановимо наступне допомiжне твердження.

Лема 1. Нехай $\beta\in\mathbb{R}$, $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty$ i $y\in[0,\frac{\pi}{n})$ таке, що

$$|\lambda_{l}(y)|\not=0,\;l=\overline{1,n},$$

(24)

де

$$\lambda_{l}(y)=\frac{1}{n}\sum_{\nu=1}^{2n}e^{il\nu\pi/n}\Psi_{\beta,1}(y-\frac{\nu\pi}{n}).$$

(25)

Тодi для довiльного ${t\in(\frac{(k-1)\pi}{n},\frac{k\pi}{n})}$, $k=\overline{1,2n}$, виконується рiвнiсть

$$(\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,t))_{\beta}^{\psi}=(-1)^{k+1}\frac{\pi}{4n\psi(n)}\times$$

$$\times\Bigg(\bigg(\frac{1}{2}+2\frac{\psi(n)}{n}\sum_{j=1}^{n-1}\frac{\cos j(t_{k}-y)}{|\lambda_{n-j}(y)|\cos\frac{j\pi}{2n}}\bigg)\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})+\gamma_{1}(y)+\gamma_{2}(y)\Bigg),$$

(26)

в якiй $t_{k}=\frac{k\pi}{n}-\frac{\pi}{2n}$, а

$$\gamma_{1}(y)=\gamma_{1}(\psi,\beta,k,y)=\frac{\psi(n)}{n}\left(\frac{z_{0}(y)}{|\lambda_{n}(y)|^{2}}+2\sum_{j=1}^{n-1}\frac{z_{j}(y)}{|\lambda_{n-j}(y)|^{2}\cos\frac{j\pi}{2n}}\right),$$

(27)

$$\gamma_{2}(y)=\gamma_{2}(\psi,\beta,y)=-\frac{R_{0}(y)\frac{n}{\psi(n)}}{2(2+R_{0}(y)\frac{n}{\psi(n)})}\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2}),$$

(28)

$$z_{j}(y)=z_{j}(\psi,\beta,k,y)=|r_{j}(y)|\cos(j(t_{k}-y)+\arg(r_{j}(y)))-$$

$$-R_{j}(y)\cos(j(t_{k}-y))\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2}),\;j=\overline{0,n-1},$$

(29)

$$R_{j}(y)=R_{j}(\psi,\beta,y)=|\lambda_{n-j}(y)|-\frac{\psi(n-j)}{n-j}-\frac{\psi(n+j)}{n+j},\;j=\overline{0,n-1},$$

(30)

		$\displaystyle r_{j}(y)=\sum_{\nu=1}^{3}r_{j}^{(\nu)}(y),\;j=\overline{0,n-1},$		(31)
		$\displaystyle r_{j}^{(1)}(y)=r_{j}^{(1)}(\psi,\beta,y)=\frac{\psi(3n-j)e^{i(3ny-\frac{(\beta+1)\pi}{2})}}{3n-j}+$
		$\displaystyle\phantom{r_{j}^{(1)}(y)=}+\sum\limits_{m=2}^{\infty}\left(\frac{\psi((2m+1)n-j)e^{i((2m+1)ny-\frac{(\beta+1)\pi}{2})}}{(2m+1)n-j}+\right.$
		$\displaystyle\phantom{r_{j}^{(1)}(y)=}\left.+\frac{\psi((2m-1)n+j)e^{-i((2m-1)ny-\frac{(\beta+1)\pi}{2})}}{(2m-1)n+j}\right),$		(32)
		$\displaystyle r_{j}^{(2)}(y)=r_{j}^{(2)}(\psi,\beta,y)=i\left(\frac{\psi(n+j)}{n+j}-\frac{\psi(n-j)}{n-j}\right)\cos(ny-\frac{\beta\pi}{2}),$		(33)
		$\displaystyle r_{j}^{(3)}(y)=r_{j}^{(3)}(\psi,\beta,y)=\left(\frac{\psi(n-j)}{n-j}+\frac{\psi(n+j)}{n+j}\right)\times$
		$\displaystyle\phantom{r_{j}^{(3)}(y)=}\times(|\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})|-1)\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2}).$		(34)

Доведення. Будемо виходити iз отриманого у роботi [12] зображення функцiї $(\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,t))_{\beta}^{\psi}$, згiдно з яким за умови $|\lambda_{j}(y)|\not=0$, $j=\overline{1,n}$, для довiльного $t\in(x_{k-1},x_{k})$ виконується рiвнiсть

$$(\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,t))_{\beta}^{\psi}=\frac{\pi}{4n^{2}}\left(2\sum_{j=1}^{n-1}\frac{\sin jt_{k}\cdot\rho_{j}(y)-\cos jt_{k}\cdot\sigma_{j}(y)}{|\lambda_{j}(y)|^{2}\sin\frac{j\pi}{2n}}+\frac{(-1)^{k+1}\rho_{n}(y)}{|\lambda_{n}(y)|^{2}}\right),$$

(35)

де

$$\lambda_{j}(\cdot)=\frac{1}{n}\sum_{\nu=1}^{2n}e^{ij\nu\pi/n}\Psi_{\beta,1}(\cdot-\frac{\nu\pi}{n}),$$

$i$ — уявна одиниця, $\rho_{j}(\cdot)=\mathop{\text{Re}}(\lambda_{j}(\cdot))$, $\sigma_{j}(\cdot)=\mathop{\text{Im}}(\lambda_{j}(\cdot))$, $t_{k}=\frac{k\pi}{n}-\frac{\pi}{2n}$.

Змiнивши порядок пiдсумовування доданкiв у сумi в правiй частинi рiвностi (35), маємо

$$\sum_{j=1}^{n-1}\frac{\sin jt_{k}\cdot\rho_{j}(y)-\cos jt_{k}\cdot\sigma_{j}(y)}{|\lambda_{j}(y)|^{2}\sin\frac{j\pi}{2n}}=$$

$$=\sum_{j=1}^{n-1}\frac{\sin(n-j)t_{k}\cdot\rho_{n-j}(y)-\cos(n-j)t_{k}\cdot\sigma_{n-j}(y)}{|\lambda_{n-j}(y)|^{2}\sin\frac{(n-j)\pi}{2n}}=$$

$$=(-1)^{k+1}\sum_{j=1}^{n-1}\frac{\cos jt_{k}\cdot\rho_{n-j}(y)-\sin jt_{k}\cdot\sigma_{n-j}(y)}{|\lambda_{n-j}(y)|^{2}\cos\frac{j\pi}{2n}}.$$

(36)