Оцiнки найкращих наближень та наближень сумами Фур’є класiв згорток перiодичних функцiй невеликої гладкостi в iнтегральних метриках
Т. А. Степанюк
Схiдноєвропейський нацiональний унiверситет iменi Лесi
Українки, Луцьк
Нехай
,
, — простiр –перiодичних сумовних в –му
степенi на функцiй , в якому норма задана формулою
|
|
|
— простiр
–перiодичних вимiрних i суттєво обмежених функцiй з нормою
|
|
|
Позначимо через
— множину функцiй , якi
майже скрiзь зображуються за допомогою згортки
|
|
|
(1) |
де
|
|
|
з сумовним ядром вигляду
|
|
|
Якщо i пов’язанi рiвнiстю (1), то функцiю в цiй рiвностi називають
–похiдною функцiї i позначають
(див., наприклад, [1, с. 132]).
Якщо послiдовностi монотонно незростають i виконується умова
|
|
|
(2) |
тодi
згiдно з лемою 12.6.6 монографiї [2, с. 193] ,
, а отже в силу твердження 1.5.5 монографiї
[3, с. 43] , .
Якщо ж
така, що
|
|
|
то , i має мiсце включення
(див., наприклад, твердження 1.5.5 монографiї
[3, с. 43]).
При , класи є
вiдомими класами Вейля–Надя , для яких при має мiсце включення ,
, .
Будемо вважати, що послiдовностi що визначають класи
, є звуженнями на множину
натуральних чисел деяких додатних, неперервних, опуклих
донизу функцiй неперервного аргументу , що задовольняють умову Множину всiх таких
функцiй позначатимемо через .
Для класифiкацiї функцiй iз за їх швидкiстю спадання до нуля важливу роль вiдiграє характеристика
|
|
|
(3) |
З її допомогою з множини видiляють наступнi пiдмножини (див., наприклад, [1, с. 161]):
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розглянемо величини вигляду
|
|
|
де — частиннi суми Фур’є порядку , а також найкращi наближення класiв
тригонометричними
полiномами порядку не вищого за , тобто величини вигляду
|
|
|
де — пiдпростiр усiх тригонометричних
полiномiв порядку не вищого за .
В роботi розв’язується задача про знаходження точних порядкових оцiнок для
величин i , при певних обмеженнях на функцiю .
Для класiв Вейля–Надя порядковi оцiнки величин
i
при довiльних ,
, , вiдомi (див., наприклад, [4]) i мають вигляд
|
|
|
(4) |
|
|
|
|
|
|
(5) |
В [5]
у випадку, коли опукла i
, , де —
множина незростаючих функцiй , для яких iснує
стала така, що функцiя
майже спадає (тобто знайдеться додатна стала для якої при будь–яких
), а — множина
незростаючих при додатних функцiй , для кожної з
яких можна вказати додатну сталу таку, що , показано, що iснують додатнi величини , ,
залежнi лише вiд i такi, що для довiльних , i
|
|
|
(6) |
У випадку порядковi оцiнки величин
i , , були знайденi в роботах [6]–[7].
В роботi
[8]
за умови
для всiх i знайдено точнi значення величин
, а саме встановлено рiвнiсть
|
|
|
У випадку
вiдомi асимптотичнi рiвностi для величин при
(див., наприклад, [6, с. 153]).
При i в [9]
встановлено асимптотичнi рiвностi i для найкращих наближень
.
Крiм того, в [10]–[11]
отримано точнi значення величин
, , за деяких умов на послiдовнiсть .
Метою даної роботи є знаходження точних порядкових оцiнок
величин i у випадку, коли
, а функцiя
|
|
|
(7) |
належить до множини .
Крiм того, в роботi знайдено точнi порядковi оцiнки
величин i у випадку, коли , а функцiя належить до множини .
При цьому константи в отриманих оцiнках будуть вираженi через параметри задачi в явному виглядi.
Теорема 1. Нехай i
|
|
|
(8) |
.
Тодi для довiльних i мають мiсце спiввiдношення
|
|
|
(9) |
де i — додатнi величини
що залежать лише вiд i .
Доведення теореми 1.
Згiдно з iнтегральним зображенням (1), для довiльної
функцiї , ,
майже для всiх справедлива рiвнiсть
|
|
|
(10) |
де
|
|
|
(11) |
При цьому в силу включення i умови (8), .
Скориставшись
нерiвнiстю (1.5.28) роботи [3, с. 43], одержимо, що для довiльних
|
|
|
(12) |
В [12] (див. формули (32) i (35)) при виконаннi умови (8),
i умов , , де означається формулою (7), було доведено нерiвнiсть
|
|
|
(13) |
в якiй
|
|
|
(14) |
|
|
|
(15) |
а означається формулою (3).
З нерiвностей (12) i (13) отримуємо оцiнку
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(16) |
Знайдемо оцiнку знизу для , . З цiєю метою
розглянемо згортку
|
|
|
(17) |
де
|
|
|
(18) |
а — ядра Валле Пуссена вигляду (див. формулу (1.3.15) роботи [1, с. 31])
|
|
|
(19) |
Покажемо, що , .
Вiдомо, що
|
|
|
(20) |
(див., наприклад, [4, с. 28]), де — ядра Фейєра порядку
|
|
|
Оскiльки (див., наприклад, [13, с. 148])
|
|
|
(21) |
то з (20) i (21) отримуємо
|
|
|
(22) |
Враховуючи (22), одержуємо
|
|
|
Оскiльки i , то . Використовуючи спiввiдношення (17)–(19), а також твердження (3.7.1) з [1, с. 134] отримаємо рiвнiсть
|
|
|
(23) |
Покладемо
|
|
|
i
|
|
|
(24) |
де — цiла частина дiйсного числа , а — функцiя обернена до .
Розглянемо iнтеграл
|
|
|
(25) |
дe , а функцiя означається формулою (23) при .
Використавши нерiвнiсть Гельдера
(див., наприклад, [1, с. 137]), запишемо
|
|
|
(26) |
Для оцiнки норми буде корисним наступне твердження роботи [12].
Лема 1. Нехай
i — монотонно незростаюча послiдовнiсть додатних чисел така, що .
Тодi для –норми функцiї
|
|
|
має мiсце нерiвнiсть
|
|
|
де величина означається формулою (14).
Оскiльки, згiдно з умовою теореми,
, то функцiя монотонно спадає до нуля.
Тому, поклавши в умовах леми 1 , , , запишемо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(27) |
Далi використаємо наступне твердження роботи [12].
Лема 2. Нехай , , , .
Тодi, якщо , де , то виконується нерiвнiсть
|
|
|
(28) |
де величина означається формулою (15).
Застосувавши лему 2 при , з (27) отримаємо
|
|
|
|
|
|
(29) |
Зi спiввiдношень (26) i (29) отримуємо оцiнку
|
|
|
|
|
|
(30) |
Оскiльки для будь–якого
|
|
|
(31) |
то в силу (25)
|
|
|
(32) |
Очевидно, що
|
|
|
(33) |
Використовуючи (33) при i (23) при ,
з (32) одержуємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(34) |
Для оцiнки знизу iнтеграла залишилось оцiнити зверху суму . З (24) випливає
|
|
|
|
|
|
(35) |
З нерiвностей (30), (34) i (35) для довiльного отримаємо оцiнку
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(36) |
Об’єднуючи (16) i (36) отримуємо спiввiдношення (9). Теорему 1 доведено.
Прикладами функцiй , якi задовольняють умови теореми 1 є функцiї:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(37) |
та iншi.
Зауваження. В ходi доведення теореми 1 за виконання її умов було показано, що для довiльного виконується бiльш точна, нiж (9), оцiнка:
|
|
|
|
|
|
(38) |
де , a i — додатнi величини, що означаються за
допомогою формул (14) i (15) вiдповiдно.
З нерiвностей (38) випливає наступне твердження.
Наслiдок 1. Нехай , , . Тодi для довiльних i виконується оцiнка:
|
|
|
|
|
|
(39) |
де — додатня величина, що означається за
допомогою формули (14).
Оскiльки
|
|
|
то з (39) одержуємо спiввiдношення
|
|
|
|
|
|
(40) |
Нерiвностi (40) уточнюють порядковi оцiнки (4) i (5).
В [12] було показано, що при виконаннi умов ,
, , має мiсце порядкова оцiнка
|
|
|
(41) |
де пiд записом , як зазвичай прийнято, будемо розумiти,
що для додатних послiдовностей i iснують сталi i
такi, що ,
.
Отже, з (9) i (41) випливає наступне твердження.
Наслiдок 2. Нехай , , , i .
Тодi, якщо для функцiї вигляду (7) виконується включення , то
|
|
|
(42) |
а якщо ж , то
|
|
|
(43) |
Порядковi оцiнки (43) встановленi ранiше в роботi [5].
Зауважимо, що у випадку, коли
|
|
|
(44) |
виконується оцiнка
|
|
|
тобто порядковi рiвностi (43) мiсця не мають. Зокрема умова (44) виконується для функцiй вигляду (37).
Наведемо наслiдок з теореми 1 для згаданих функцiй .
Наслiдок 3. Нехай , , , , , , i . Тодi
|
|
|
Доведення наслiдку 3. Як зазначалось вище, функцiї вигляду (37)
задовольняють умови теореми 1. Тому, враховуючи спiввiдношення (42) роботи [12],
неважко переконатись в справедливостi спiввiдношення
|
|
|
|
|
|
(45) |
З (9), (45) i того, що випливає, що при
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Наслiдок 3 доведено.
Теорема 2. Нехай , , i
.
Тодi для довiльних мають мiсце нерiвностi
|
|
|
(46) |
Доведення теореми 2. Знайдемо оцiнку зверху величини . З урахуванням формули (10) i нерiвностi (1.5.28) роботи
[3, с. 43]
|
|
|
(47) |
Оскiльки
|
|
|
то з (47) одержуємо
|
|
|
(48) |
Знайдемо оцiнку знизу величини .
Покладемо
|
|
|
i
|
|
|
(49) |
Розглянемо функцiю , що означається формулою (23) при , тобто
|
|
|
|
|
|
(50) |
Як було показано
при доведеннi теореми 1,
.
Беручи до уваги рiвнiсть (50) та враховуючи умови теореми 2, отримуємо, що при довiльних
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(51) |
З (49) випливає, що для довiльних
|
|
|
(52) |
Тому
|
|
|
(53) |
Перейшовши до границi в нерiвностi (53) при , одержимо
|
|
|
(54) |
На пiдставi (48) i (54) отримуємо оцiнку (46). Теорему 2 доведено.
Теорема 3. Нехай , , i
|
|
|
(55) |
Тодi для довiльних ,
i
|
|
|
(56) |
Доведення теореми 3.
В силу теореми 2 при умовi справедлива оцiнка
|
|
|
(57) |
Знайдемо оцiнку знизу величини .
Розглянемо iнтеграл
|
|
|
(58) |
де , а функцiя та величина означаються формулами (50) i (49) вiдповiдно.
Використавши формулу (19), запишемо
|
|
|
|
|
|
(59) |
З (59) випливає, що для довiльного
|
|
|
(60) |
Оскiльки
|
|
|
(61) |
то беручи до уваги (50), (59) i (60), одержуємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(62) |
Враховуючи монотоннiсть функцiї , отримуємо
|
|
|
|
|
|
(63) |
Для будь–якої функцiї через , , позначимо величину
|
|
|
(64) |
де характеристика означається формулою (3).
В прийнятих позначеннях має мiсце наступне твердження.
Лема 3. Нехай , i .
Тодi для довiльних
|
|
|
(65) |
Якщо ж крiм того , то
|
|
|
(66) |
Доведення леми 3. Нехай . Покажемо справедливiсть нерiвностi (65).
Очевидно,
|
|
|
(67) |
Оскiльки функцiя монотонно спадає до нуля, то проiнтегрувавши частинами iнтеграл , отримаємо
|
|
|
(68) |
З рiвностi (68) випливає
|
|
|
(69) |
Покажемо, що
|
|
|
(70) |
Дiйсно, оскiльки , то
|
|
|
|
|
|
Пiдставивши (70) в (69), отримаємо рiвнiсть
|
|
|
(71) |
З (67) i (71) випливає спiввiдношення
|
|
|
(72) |
Нерiвнiсть (65) доведено.
Нехай .
Оскiльки , то справедливiсть другої нерiвностi в (66) випливає з (65).
Врахувавши (72), маємо
|
|
|
(73) |
Тодi на пiдставi формул (71)–(73) одержуємо
|
|
|
Отже, спiввiдношення (66), а отже i лему 3, доведено.
З (63) i (65) випливає нерiвнiсть
|
|
|
(74) |
Об’єднуючи (52), (62) i (74), отримаємо, що для довiльних i
|
|
|
(75) |
З iншої сторони, використовуючи
твердження Д.1.1 з [3, с. 391] та формулу (22), переконуємось, що для довiльного
|
|
|
|
|
|
(76) |
З (75), (76) та умови отримаємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(77) |
Oб’єднуючи (57) i (77) отримуємо (56). Теорему 3 доведено.
Теорема 4. Нехай , , , , i
|
|
|
Тодi для довiльних мают мiсце нерiвностi
|
|
|
(78) |
Доведення теореми 4.
Спочатку знайдемо оцiнку зверху для величини .
З формули (47) при , випливає
|
|
|
(79) |
Вiдомо
(див., наприклад, [15, с. 611])
|
|
|
(80) |
Застосувавши перетворення Абеля до суми ,
та використавши те, що монотонно спадає, а також формулу (80), отримуємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(81) |
З формул (79) i (81) випливає оцiнка зверху для величини у випадку коли .
А саме
|
|
|
(82) |
Знайдемо оцiнку знизу величин .
Розглянемо функцiю
|
|
|
(83) |
де
|
|
|
(84) |
Покажемо, що . Очевидно,
|
|
|
|
|
|
(85) |
Застосовуючи перетворення Абеля до кожної з сум в (84), отримуємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(86) |
Використавши рiвнiсть
|
|
|
(див., наприклад, [14, с. 43]) з (86)
отримуємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(87) |
Зi спiввiдношення (87) та нерiвностi
|
|
|
маємо
|
|
|
(88) |
З (85) i (88) випливає, що
|
|
|
|
|
|
Оскiльки i , то
.
З урахуванням формул (83), (84) та твердження (3.7.1) роботи [1, с. 134] неважко переконатись, що для функцiї
вигляду (83) має мiсце рiвнiсть
|
|
|
(89) |
Розглянемо iнтеграл
|
|
|
(90) |
де , а — суми Валле Пуссена вигляду (19).
Використавши твердження Д.1.1 з [3, с. 391] та нерiвнiсть (22), отримаємо
|
|
|
|
|
|
(91) |
Оскiльки, згiдно з (19)
|
|
|
|
|
|
то, враховуючи формули (33), (89), (90), та виконуючи елементарнi перетворення, запишемо оцiнку знизу
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(92) |
Оскiльки
|
|
|
то використовуючи спiввiдношення
(91), (92), отримаємо, що для довiльного справедлива оцiнка
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тому, в силу довiльностi полiнома , одержуємо оцiнку
|
|
|
(93) |
Об’єднуючи (82) i (93), отримуємо (78).
Теорему 4 доведено.
Прикладами функцiй , якi задовольняють умови теорем 3–4 є функцiї:
1) , ;
2) , , ;
3) , , , ,
Iз теорем 3–4 безпосередньо випливає твердження.
Наслiдок 4. Нехай , , i
.
Тодi,
якщо такi, шо , то
для довiльного справедливi порядковi оцiнки
|
|
|
(94) |
а якщо ж , то
|
|
|
(95) |
Якщо в умовах наслiдку 4 , то
згiдно зi спiввiдношенням (66), має мiсце порядкова рiвнiсть
|
|
|
Отже, в цьому випадку має мiсце твердження.
Наслiдок 5. Нехай , , ,
.
Тодi для довiльних справедливi порядковi оцiнки
|
|
|
(96) |
Справедливiсть порядкових оцiнок (96) було встановлено ранiше в [5].
Наведемо наслiдок з теорем 3–4 для функцiй , .
Наслiдок 6. Нехай , ,
i . Тодi
|
|
|
(97) |
Доведення наслiдку 6. Покажемо, що для функцiй , , виконуються умови теорем 3–4.
Дiйсно, для них
|
|
|
i
|
|
|
Якщо , то порядкова оцiнка (97) безпосередньо випливає з (95). Покажемо справедливiсть (97) у випадку коли
.
Враховуючи нерiвнiсть (73) та монотоннiсть функцiї маємо
|
|
|
(98) |
Тодi з (94) i (98) одержуємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Наслiдок 6 доведено.
Лiтература
- [1]
Степанец А.И.
Методы теории приближений: В 2 ч. // Працi Iнституту математики НАН України — Киев: Ин-т
математики НАН Украины, 2002. — 40. — Ч.I. — 427 с.
- [2]
Зигмунд А.
Тригонометрические ряды. В 2 т. — М.: Мир,
1965. — Т. II. — 538 с.
- [3]
Корнейчук Н.П.
Точные константы в теории приближения. — М.:
Наука, 1987. — 424 с.
- [4]
Temlyakov V.N.
Approximation of Periodic Function: NY: Nova
Science Publichers, Inc. — 1993. — 419p.
- [5]
Сердюк А.С., Грабова У.З.
Порядковi оцiнки найкращих
наближень i наближень сумами Фур’є класiв –
диференцiйовних функцiй
// Укр. мат. журн. — 2013.
— 65, №9. — С. 1186 – 1197.
- [6]
Степанец А.И.
Классификация и приближение периодических функций. — Киев: Наук. думка — 1987. — 268 c.
- [7]
Сердюк А.С., Степанюк Т.А.
Порядковi оцiнки найкращих
наближень i наближень сумами Фур’є класiв нескiнченно
диференцiйовних функцiй// Теорiя наближення функцiй та сумiжнi питання: Зб. праць Iн–ту математики НАН України.
2013. — 10, №1.
— С. 255–282.
- [8]
Сердюк А.С., Соколенко I.В.
Наближення лiнiйними методами
класiв –диференцiйовних функцiй
// Теорiя наближення функцiй та сумiжнi питання: Зб. праць Iн-ту математики НАН України. — Київ: Iнстиут математики НАН України, 2013. — 10, №1.
— С. 245–254.
- [9]
Сердюк А.С.
Про один лiнiйний метод наближення перiодичних
функцiй// Проблеми теорiї наближеня функцiй та сумiжнi питанння: Зб. праць Iн-ту матем. НАН України.
— Київ: Iнстиут математики НАН України, — 2004. — Т.1, №1.
— С. 294–336.
- [10]
Сердюк А.С.
Про найкраще наближення на класах згорток
перiодичних функцiй
// Теорiя наближення та її застосування: Пр. Iн-ту математики НАН України. Т.41. —
Київ: Iн-т математики НАН України, 2002.
— С. 168–189.
- [11]
Сердюк А.С.
Найкращi наближення i поперечники класiв згорток перiодичних функцiй високої гладкостi
// Укр. мат. журн. — 2005.
— 57, №7. — С.946 – 971.
- [12]
Serdyuk A.S., Stepaniuk T.A.
Order estimates of the best approximations and approximations of
Fourier sums of classes of convolutions of periodic functions of not high smoothness in uniform metric //
Arxiv preprint, arXiv:1403.5311, 2014. — 20 p.
- [13]
Зигмунд А.
Тригонометрические ряды. В 2 т. — М.: Мир,
1965. — Т. I. — 615 с.
- [14]
Градштейн И.С., Рыжик И.М.
Таблицы интегралов, сумм, рядов и
произведений. — М.: Физматиз, 1962. — 1100 с.
- [15]
Фихтенгольц Г.М.
Курс дифференциального и интегрального исчисления. В 3 т. — М.: Наука,
1969. — Т.III. — 656 с.
Анотацiя
В метриках просторiв , одержано точнi за порядком
оцiнки найкращих наближень та наближень сумами Фур’є класiв згорток перiодичних функцiй, що
належать одиничнiй кулi
простору , з твiрним ядром , , коефiцiєнти якого такi, що добуток , , не може прямувати до нуля швидше за кожну степеневу функцiю i, крiм того, при або
при .
In metric of spaces , we obtain exact order estimates of best approximations and approximations
by Fourier sums of classes of convolutions the periodic functions that belong to unit ball of space ,
with generating kernel
, , whose coefficients are such that product , ,
can’t tend to nought faster than every power function and besides, if , then and if , then .