Оцiнки найкращих наближень та наближень сумами Фур’є класiв згорток перiодичних функцiй невеликої гладкостi в iнтегральних метриках

Т. А. Степанюк

Схiдноєвропейський нацiональний унiверситет iменi Лесi Українки, Луцьк

Нехай $L_{p}$ , $1\leq p<\infty$ , — простiр $2\pi$ –перiодичних сумовних в $p$ –му степенi на $[0,2\pi)$ функцiй $f(t)$ , в якому норма задана формулою

{\|f\|_{p}:=\Big(\int\limits_{0}^{2\pi}|f(t)|^{p}dt\Big)^{\frac{1}{p}}};

$L_{\infty}$ — простiр $2\pi$ –перiодичних вимiрних i суттєво обмежених функцiй $f(t)$ з нормою

\|f\|_{\infty}:=\mathop{\rm{ess}\sup}\limits_{t}|f(t)|.

Позначимо через $L^{\psi}_{\beta,1}$ — множину функцiй $f\in L_{1}$ , якi майже скрiзь зображуються за допомогою згортки

f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta}(x-t)\varphi(t)dt,\ \varphi\in B^{0}_{1},\ \ \varphi\perp 1,\ \ a_{0}\in\mathbb{R},

(1)

де

B_{1}^{0}=\left\{\varphi:\ ||\varphi||_{1}\leq 1\right\},

з сумовним ядром $\Psi_{\beta}$ вигляду

\Psi_{\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big),\ \psi(k)>0,\ \beta\in\mathbb{R}.

Якщо $f$ i $\varphi$ пов’язанi рiвнiстю (1), то функцiю $\varphi$ в цiй рiвностi називають $(\psi,\beta)$ –похiдною функцiї $f$ i позначають $f_{\beta}^{\psi}$ (див., наприклад, [1, с. 132]).

Якщо послiдовностi $\psi(k)$ монотонно незростають i виконується умова

\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}<\infty,\ \ 1<s<\infty,

(2)

тодi згiдно з лемою 12.6.6 монографiї [2, с. 193] $\Psi_{\beta}\in L_{s}$ , ${1<s<\infty}$ , а отже в силу твердження 1.5.5 монографiї [3, с. 43] ${L^{\psi}_{\beta,1}\subset L_{s}}$ , ${1<s<\infty}$ .

Якщо ж $\psi(k)$ така, що

\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty,

то $\Psi_{\beta}\in L_{\infty}$ , i має мiсце включення ${L^{\psi}_{\beta,1}\subset L_{\infty}}$ (див., наприклад, твердження 1.5.5 монографiї [3, с. 43]).

При $\psi(k)=k^{-r}$ , $r>0$ класи $L^{\psi}_{\beta,1}$ є вiдомими класами Вейля–Надя $W^{r}_{\beta,1}$ , для яких при $r>1-\frac{1}{s}$ має мiсце включення $W^{r}_{\beta,1}\subset L_{s}$ , $1<s\leq\infty$ , $\beta\in\mathbb{R}$ .

Будемо вважати, що послiдовностi $\psi(k),\ k\in\mathbb{N},$ що визначають класи $L^{\psi}_{\beta,1}$ , є звуженнями на множину натуральних чисел деяких додатних, неперервних, опуклих донизу функцiй $\psi(t)$ неперервного аргументу $t\geq 1$ , що задовольняють умову $\lim\limits_{t\rightarrow\infty}\psi(t)=0.$ Множину всiх таких функцiй $\psi(t)$ позначатимемо через ${\mathfrak{M}}$ .

Для класифiкацiї функцiй $\psi$ iз $\mathfrak{M}$ за їх швидкiстю спадання до нуля важливу роль вiдiграє характеристика

\alpha(\psi;t):=\frac{\psi(t)}{t|\psi^{\prime}(t)|},\ \ \psi^{\prime}(t):=\psi^{\prime}(t+0).

(3)

З її допомогою з множини ${\mathfrak{M}}$ видiляють наступнi пiдмножини (див., наприклад, [1, с. 161]):

\mathfrak{M}_{0}:=\left\{\psi\in\mathfrak{M}:\ \ \exists K>0\ \ \ \ \forall t\geq 1\ \ \ \ 0<K\leq\alpha(\psi;t)\right\},

\mathfrak{M}_{C}:=\left\{\psi\in\mathfrak{M}:\ \ \exists K_{1},K_{2}>0\ \ \ \ \forall t\geq 1\ \ \ \ K_{1}\leq\alpha(\psi;t)\leq K_{2}<\infty\right\},

\mathfrak{M}^{+}_{\infty}:=\left\{\psi\in\mathfrak{M}:\ \ \ \alpha(\psi;t)\downarrow 0\right\}.

Розглянемо величини вигляду

{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}=\sup\limits_{f\in L^{\psi}_{\beta,1}}\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{s},\ \ 1\leq s\leq\infty,

де $S_{n-1}(f;\cdot)$ — частиннi суми Фур’є порядку $n-1$ , а також найкращi наближення класiв $L^{\psi}_{\beta,1}$ тригонометричними полiномами порядку не вищого за ${n-1}$ , тобто величини вигляду

{E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}=\sup\limits_{f\in L^{\psi}_{\beta,1}}\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f(\cdot)-t_{n-1}(\cdot)\|_{s},\ 1\leq s\leq\infty,

де $\mathcal{T}_{2n-1}$ — пiдпростiр усiх тригонометричних полiномiв $t_{n-1}$ порядку не вищого за ${n-1}$ .

В роботi розв’язується задача про знаходження точних порядкових оцiнок для величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}$ i ${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}$ , $1<s\leq\infty$ при певних обмеженнях на функцiю $\psi$ .

Для класiв Вейля–Надя $W^{r}_{\beta,1}$ порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{s}$ i ${E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{s}$ при довiльних $r>\frac{1}{s^{\prime}}$ , $\beta\in\mathbb{R}$ , ${1\leq s\leq\infty}$ , $\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$ вiдомi (див., наприклад, [4]) i мають вигляд

E_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{s}\asymp n^{-r+\frac{1}{s^{\prime}}},\ \ \ \ 1\leq s\leq\infty,\ \ \ \ r>\frac{1}{s^{\prime}},

(4)

{\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{1}\asymp n^{-r}\ln n,\ \ \ \ \ r>0,\ \ \ \ n\in\mathbb{N}\setminus\{1\}.

{\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{s}\asymp n^{-r+\frac{1}{s^{\prime}}},\ \ \ 1<s\leq\infty,\ \ \ r>\frac{1}{s^{\prime}}.

(5)

В [5] у випадку, коли $\frac{1}{\psi(t)}$ опукла i $\psi\in B\cap\Theta_{s^{\prime}}$ , $1\leq s^{\prime}<\infty$ , де $\Theta_{s^{\prime}}$ — множина незростаючих функцiй $\psi(t)$ , для яких iснує стала ${\alpha>\frac{1}{s^{\prime}}}$ така, що функцiя $t^{\alpha}\psi(t)$ майже спадає (тобто знайдеться додатна стала $K$ для якої при будь–яких $t_{1}>t_{2}\geq 1$ ${t^{\alpha}_{1}\psi(t_{1})\leq Kt^{\alpha}_{2}\psi(t_{2})}$ ), а $B$ — множина незростаючих при $t\geq 1$ додатних функцiй $\psi(t)$ , для кожної з яких можна вказати додатну сталу $K$ таку, що $\frac{\psi(t)}{\psi(2t)}\leq K,\ \ t\geq 1$ , показано, що iснують додатнi величини $K^{(1)}$ , $K^{(2)}$ , залежнi лише вiд $\psi$ i $s$ такi, що для довiльних $1<s\leq\infty$ , $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$

K^{(2)}\psi(n)n^{\frac{1}{s^{\prime}}}\leq{E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\leq{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\leq K^{(1)}\psi(n)n^{\frac{1}{s^{\prime}}}.

(6)

У випадку $\psi\in\mathfrak{M}_{\infty}^{+}$ порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}$ i ${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}$ , $1\leq s\leq\infty$ , були знайденi в роботах [6]–[7].

В роботi [8] за умови $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{2}(k)<\infty$ для всiх $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ знайдено точнi значення величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{2}$ , а саме встановлено рiвнiсть

{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{2}=\frac{1}{\sqrt{\pi}}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{2}(k)\Big)^{\frac{1}{2}}.

У випадку $\psi\in\mathfrak{M}_{C}\cup\mathfrak{M}_{\infty}^{+}$ вiдомi асимптотичнi рiвностi для величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{1}$ при $n\rightarrow\infty$ (див., наприклад, [6, с. 153]).

При $\psi\in{\mathfrak{M}^{+}_{\infty}}$ i $\beta\in\mathbb{R}$ в [9] встановлено асимптотичнi рiвностi i для найкращих наближень $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{1}$ . Крiм того, в [10]–[11] отримано точнi значення величин $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{1}$ , ${\beta\in\mathbb{R}}$ , за деяких умов на послiдовнiсть $\psi(k)$ .

Метою даної роботи є знаходження точних порядкових оцiнок величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}$ i ${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}$ у випадку, коли $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}<\infty$ , а функцiя

g_{s^{\prime}}(t):=\psi(t)t^{\frac{1}{s^{\prime}}},\ 1<s<\infty,\ \frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1,

(7)

належить до множини $\mathfrak{M}_{0}$ . Крiм того, в роботi знайдено точнi порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}$ i ${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}$ у випадку, коли $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty$ , а функцiя $g(t):=\psi(t)t$ належить до множини $\mathfrak{M}_{0}$ . При цьому константи в отриманих оцiнках будуть вираженi через параметри задачi в явному виглядi.

Теорема 1. Нехай $\psi(t)t^{\frac{1}{s^{\prime}}}\in\mathfrak{M}_{0}$ i

\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}<\infty,\

(8)

${1<s<\infty},\ \frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$ . Тодi для довiльних $n\in\mathbb{N}$ i $\beta\in\mathbb{R}$ мають мiсце спiввiдношення

K_{\psi,s}^{(1)}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\Big)^{\frac{1}{s}}\leq{E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\leq{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\leq K_{\psi,s}^{(2)}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\Big)^{\frac{1}{s}},

(9)

де $K^{(1)}_{\psi,s}$ i $K^{(2)}_{\psi,s}$ — додатнi величини що залежать лише вiд $\psi$ i $s$ .

Доведення теореми 1. Згiдно з iнтегральним зображенням (1), для довiльної функцiї $f\in L^{\psi}_{\beta,1}$ , $\beta\in\mathbb{R}$ , майже для всiх $x\in\mathbb{R}$ справедлива рiвнiсть

f(x)-S_{n-1}(f;x)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta,n}(x-t)f^{\psi}_{\beta}(t)dt,\ \ \ f^{\psi}_{\beta}\in B^{0}_{1},\ \ f^{\psi}_{\beta}\perp 1,

(10)

де

\Psi_{\beta,n}(t)=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big),\ \ \ n\in\mathbb{N},\ \ \beta\in\mathbb{R}.

(11)

При цьому в силу включення $g_{s^{\prime}}\in\mathfrak{M}_{0}$ i умови (8), $\Psi_{\beta,n}\in L_{s},$ ${1<s<\infty},\ \frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$ . Скориставшись нерiвнiстю (1.5.28) роботи [3, с. 43], одержимо, що для довiльних $1<s<\infty$

{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\leq\frac{1}{\pi}\sup\limits_{f\in L_{\beta,1}^{\psi}}\|\Psi_{\beta,n}(\cdot)\|_{s}\|f^{\psi}_{\beta}(\cdot)\|_{1}\leq\frac{1}{\pi}\|\Psi_{\beta,n}(\cdot)\|_{s}.

(12)

В [12] (див. формули (32) i (35)) при виконаннi умови (8), i умов $g_{s^{\prime}}\in\mathfrak{M}_{0}$ , ${1<s<\infty}$ , $\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1,$ де $g_{s^{\prime}}$ означається формулою (7), було доведено нерiвнiсть

\frac{1}{\pi}\|\Psi_{\beta,n}(\cdot)\|_{s}\leq\frac{1}{\pi}\xi(s)\Big(1+\frac{s}{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}\Big)^{\frac{1}{s}}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\Big)^{\frac{1}{s}},

(13)

в якiй

\xi(s):=\max\Big\{4\Big(\frac{\pi}{s-1}\Big)^{\frac{1}{s}},\ \ 14(8\pi)^{\frac{1}{s}}s\Big\},

(14)

\underline{\alpha}_{n}(\psi):=\inf\limits_{t\geq n}\alpha(\psi;t),\ \ \psi\in\mathfrak{M},\ n\in\mathbb{N},

(15)

а $\alpha(\psi;t)$ означається формулою (3).

З нерiвностей (12) i (13) отримуємо оцiнку

{E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\leq{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\leq

\leq\frac{1}{\pi}\xi(s)\Big(\frac{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})+s}{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}\Big)^{\frac{1}{s}}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\Big)^{\frac{1}{s}}\leq

\leq\frac{1}{\pi}\xi(s)\Big(\frac{\underline{\alpha}_{1}(g_{s^{\prime}})+s}{\underline{\alpha}_{1}(g_{s^{\prime}})}\Big)^{\frac{1}{s}}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\Big)^{\frac{1}{s}},\ 1<s<\infty,\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1.

(16)

Знайдемо оцiнку знизу для ${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}$ , ${1<s<\infty}$ . З цiєю метою розглянемо згортку

f_{m}(t)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\varphi_{m}(\tau)\Psi_{\beta}(t-\tau)d\tau,

(17)

де

\varphi_{m}(t):=\frac{1}{4\pi}\Big(V_{m}(t)-\frac{1}{2}\Big),

(18)

а $V_{m}(t)$ — ядра Валле Пуссена вигляду (див. формулу (1.3.15) роботи [1, с. 31])

V_{m}(t)=\frac{1}{2}+\sum\limits_{k=1}^{m}\cos kt+2\sum\limits_{k=m+1}^{2m-1}\Big(1-\frac{k}{2m}\Big)\cos kt,\ m\in\mathbb{N}.

(19)

Покажемо, що $\|\varphi_{m}(t)\|_{1}\leq 1$ , $m\in\mathbb{N}$ . Вiдомо, що

V_{m}(t)=2F_{2m-1}(t)-F_{m-1}(t),

(20)

(див., наприклад, [4, с. 28]), де $F_{k}(t)$ — ядра Фейєра порядку $k$

F_{k}(t)=\frac{1}{2}+\frac{1}{k+1}\sum\limits_{\nu=0}^{k}\Big(\sum\limits_{j=1}^{\nu}\cos jt\Big),\ k\in\mathbb{N}.

Оскiльки (див., наприклад, [13, с. 148])

\|F_{k}(t)\|_{1}=\pi,\ k\in\mathbb{N},

(21)

то з (20) i (21) отримуємо

\|V_{m}(t)\|_{1}\leq 3\pi,\ \ m\in\mathbb{N}.

(22)

Враховуючи (22), одержуємо

\|\varphi_{m}(t)\|_{1}=\frac{1}{4\pi}\|V_{m}(t)-\frac{1}{2}\|_{1}\leq\frac{1}{4\pi}(\|V_{m}(t)\|_{1}+\pi)\leq 1.

Оскiльки $\|\varphi_{m}(t)\|_{1}\leq 1$ i $\varphi\perp 1$ , то $f_{m}\in L^{\psi}_{\beta,1},\ m\in\mathbb{N}$ . Використовуючи спiввiдношення (17)–(19), а також твердження (3.7.1) з [1, с. 134] отримаємо рiвнiсть

f_{m}(t)\!=\!\frac{1}{4\pi}\Big(\sum\limits_{k=1}^{m}\!\psi(k)\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)+2\!\!\sum\limits_{k=m+1}^{2m-1}\!\!\!\Big(1-\frac{k}{2m}\Big)\psi(k)\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)\!\!\Big).

(23)

Покладемо

\Phi_{s}(x):=\int\limits_{x}^{\infty}\psi^{s}(t)t^{s-2}dt,\ \ 1<s<\infty,

B(n)=B(\psi;s;n):=\big[\Phi_{s}^{-1}\big(\frac{1}{2n}\Phi_{s}(n)\big)\big]+1,

(24)

де $[\alpha]$ — цiла частина дiйсного числа $\alpha$ , а $\Phi_{s}^{-1}$ — функцiя обернена до $\Phi_{s}$ .

Розглянемо iнтеграл

I_{1}=\int\limits_{-\pi}^{\pi}(f_{B(n)}(t)-t_{n-1}(t))\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s-1}(k)k^{s-2}\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)dt,

(25)

дe $t_{n-1}(t)\in\mathcal{T}_{2n-1}$ , а функцiя $f_{B(n)}(t)$ означається формулою (23) при $m=B(n)$ .

Використавши нерiвнiсть Гельдера (див., наприклад, [1, с. 137]), запишемо

I_{1}\leq\|f_{B(n)}(t)-t_{n-1}(t)\|_{s}\Big\|\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s-1}(k)k^{s-2}\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)\Big\|_{s^{\prime}}.

(26)

Для оцiнки норми $\Big\|\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s-1}(k)k^{s-2}\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)\Big\|_{s^{\prime}}$ буде корисним наступне твердження роботи [12].

Лема 1. Нехай $1<p<\infty$ i $\{a_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ — монотонно незростаюча послiдовнiсть додатних чисел така, що $\sum\limits_{k=1}^{\infty}a_{k}^{p}k^{p-2}<\infty$ . Тодi для $L_{p}$ –норми функцiї

h_{\gamma,n}(x)=\sum\limits_{k=n}^{\infty}a_{k}\cos(kx+\gamma),\ \gamma\in\mathbb{R},\ n\in\mathbb{N},

має мiсце нерiвнiсть

\|h_{\gamma,n}(x)\|_{p}\leq\xi(p)\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}a_{k}^{p}k^{p-2}+a_{n}^{p}n^{p-1}\Big)^{\frac{1}{p}},

де величина $\xi(p)$ означається формулою (14).

Оскiльки, згiдно з умовою теореми, $g_{s^{\prime}}\in\mathfrak{M}_{0}$ , то функцiя $\psi^{s-1}(t)t^{s-2}=g_{s^{\prime}}^{s-1}(t)t^{-\frac{1}{s}}$ монотонно спадає до нуля. Тому, поклавши в умовах леми 1 $a_{k}=\psi^{s-1}(k)k^{s-2}$ , ${\gamma=-\frac{\beta\pi}{2}}$ , $p=s^{\prime}$ , запишемо

\Big\|\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s-1}(k)k^{s-2}\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)\Big\|_{s^{\prime}}\leq

\leq\xi(s^{\prime})\bigg(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\big(\psi^{s-1}(k)k^{s-2}\big)^{s^{\prime}}k^{s^{\prime}-2}+\big(\psi^{s-1}(n)n^{s-2}\big)^{s^{\prime}}n^{s^{\prime}-1}\bigg)^{\frac{1}{s^{\prime}}}=

=\xi(s^{\prime})\bigg(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}+\psi^{s}(n)n^{s-1}\bigg)^{\frac{1}{s^{\prime}}}.

(27)

Далi використаємо наступне твердження роботи [12].

Лема 2. Нехай $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}<\infty$ , $1<p<\infty$ , $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$ , $n\in\mathbb{N}$ . Тодi, якщо $g_{p}\in\mathfrak{M}_{0}$ , де $g_{p}(t)=\psi(t)t^{\frac{1}{p}}$ , то виконується нерiвнiсть

\psi^{p^{\prime}}(n)n^{p^{\prime}-1}\leq\frac{p^{\prime}}{\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2},

(28)

де величина $\underline{\alpha}_{n}(g_{p})$ означається формулою (15).

Застосувавши лему 2 при $p=s^{\prime}$ , з (27) отримаємо

\Big\|\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s-1}(k)k^{s-2}\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)\Big\|_{s^{\prime}}\leq

\leq\xi(s^{\prime})\Big(1+\frac{s}{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}\Big)^{\frac{1}{s^{\prime}}}\bigg(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\bigg)^{\frac{1}{s^{\prime}}}.

(29)

Зi спiввiдношень (26) i (29) отримуємо оцiнку

\|f_{B(n)}(t)-t_{n-1}(t)\|_{s}\geq

\geq\frac{1}{\xi(s^{\prime})}\Big(\frac{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})+s}\Big)^{\frac{1}{s^{\prime}}}\bigg(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\bigg)^{-\frac{1}{s^{\prime}}}I_{1}.

(30)

Оскiльки для будь–якого $t_{n-1}\in\penalty\ \mathcal{T}_{2n-1}$

\int\limits_{-\pi}^{\pi}t_{n-1}(t)\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s-1}(k)k^{s-2}\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)dt=0,

(31)

то в силу (25)

I_{1}=\int\limits_{-\pi}^{\pi}f_{B(n)}(t)\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s-1}(k)k^{s-2}\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)dt.

(32)

Очевидно, що

\int\limits_{-\pi}^{\pi}\cos(kt+\theta)\cos(mt+\theta)dt={\left\{\begin{array}[]{cc}0,&k\neq m,\\ \pi,&k=m,\end{array}\right.}\ \ k,m\in\mathbb{N},\ \ \theta\in\mathbb{R.}

(33)

Використовуючи (33) при $\theta=-\frac{\beta\pi}{2}$ i (23) при $m=B(n)$ , з (32) одержуємо

I_{1}=\frac{1}{4\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Big(\sum\limits_{k=1}^{B(n)}\psi(k)\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)+

+2\sum\limits_{k=B(n)+1}^{2B(n)-1}\Big(1-\frac{k}{2B(n)}\Big)\psi(k)\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)\Big)\times

\times\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s-1}(k)k^{s-2}\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)dt=

=\frac{1}{4}\Big(\sum\limits_{k=n}^{B(n)}\psi^{s}(k)k^{s-2}+2\sum\limits_{k=B(n)+1}^{2B(n)-1}\Big(1-\frac{k}{2B(n)}\Big)\psi^{s}(k)k^{s-2}\Big)>

>\frac{1}{4}\sum\limits_{k=n}^{B(n)}\psi^{s}(k)k^{s-2}=\frac{1}{4}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}-\sum\limits_{k=B(n)+1}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\Big).

(34)

Для оцiнки знизу iнтеграла $I_{1}$ залишилось оцiнити зверху суму $\sum\limits_{k=B(n)+1}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}$ . З (24) випливає

\sum\limits_{k=B(n)+1}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\leq\int\limits_{B(n)}^{\infty}\psi^{s}(t)t^{s-2}dt=\Phi_{s}(B(n))<

<\frac{1}{2n}\Phi_{s}(n)\leq\frac{1}{2n}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}.

(35)

З нерiвностей (30), (34) i (35) для довiльного $t_{n-1}(t)\in\mathcal{T}_{2n-1}$ отримаємо оцiнку

\|f_{B(n)}(t)-t_{n-1}(t)\|_{s}\geq

\geq\frac{1}{\xi(s^{\prime})}\Big(\frac{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})+s}\Big)^{\frac{1}{s^{\prime}}}\bigg(\!\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\bigg)^{-\frac{1}{s^{\prime}}}\!\frac{1}{4}\Big(1-\frac{1}{2n}\Big)\!\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\geq

\geq\frac{1}{8\xi(s^{\prime})}\Big(\frac{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})+s}\Big)^{\frac{1}{s^{\prime}}}\bigg(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\bigg)^{\frac{1}{s}}\geq

\geq\frac{1}{8\xi(s^{\prime})}\Big(\frac{\underline{\alpha}_{1}(g_{s^{\prime}})}{\underline{\alpha}_{1}(g_{s^{\prime}})+s}\Big)^{\frac{1}{s^{\prime}}}\bigg(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\bigg)^{\frac{1}{s}}.

(36)

Об’єднуючи (16) i (36) отримуємо спiввiдношення (9). Теорему 1 доведено.

Прикладами функцiй $\psi$ , якi задовольняють умови теореми 1 є функцiї:

1)\psi(t)=t^{-r},\ {r>\frac{1}{s^{\prime}}};\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \

2)\psi(t)={t^{-\frac{1}{s^{\prime}}}\ln^{-\gamma}(t+K)},{\gamma>\frac{1}{s}},K>0;\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \

3)\psi(t)\!=\!{t^{-\frac{1}{s^{\prime}}}(\ln(t\!+\!K_{1}))^{-\frac{1}{s}}(\ln\ln(t\!+\!K_{2}))^{-\gamma}},\gamma>\frac{1}{s},K_{2}\geq e-1,K_{1}>0,

(37)

та iншi.

Зауваження. В ходi доведення теореми 1 за виконання її умов було показано, що для довiльного $n\in\mathbb{N}$ виконується бiльш точна, нiж (9), оцiнка:

\frac{1}{8\xi(s^{\prime})}\Big(\frac{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})+s}\Big)^{\frac{1}{s^{\prime}}}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\Big)^{\frac{1}{s}}\leq{E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\leq{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\leq

\leq\frac{1}{\pi}\xi(s)\Big(\frac{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})+s}{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}\Big)^{\frac{1}{s}}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\Big)^{\frac{1}{s}},

(38)

де $1<s<\infty,$ $\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$ , a $\xi(s^{\prime})$ i $\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})$ — додатнi величини, що означаються за допомогою формул (14) i (15) вiдповiдно.

З нерiвностей (38) випливає наступне твердження.

Наслiдок 1. Нехай $r>\frac{1}{s^{\prime}}$ , $1<s<\infty$ , $\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$ . Тодi для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ виконується оцiнка:

\frac{1}{8\xi(s^{\prime})}\Big(\frac{s^{\prime}}{s^{\prime}+s(rs^{\prime}-1)}\Big)^{\frac{1}{s^{\prime}}}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\frac{1}{k^{s(r-1)+2}}\Big)^{\frac{1}{s}}\leq{E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{s}\leq

\leq{\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{s}\leq\frac{1}{\pi}\xi(s)\Big(\frac{s^{\prime}+s(rs^{\prime}-1)}{s^{\prime}}\Big)^{\frac{1}{s}}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\frac{1}{k^{s(r-1)+2}}\Big)^{\frac{1}{s}},

(39)

де $\xi(s)$ — додатня величина, що означається за допомогою формули (14).

Оскiльки

\frac{1}{\alpha-1}n^{1-\alpha}\leq\sum\limits_{k=n}^{\infty}\frac{1}{k^{\alpha}}\leq\Big(1+\frac{1}{\alpha-1}\Big)n^{1-\alpha},\ \alpha>1,

то з (39) одержуємо спiввiдношення

\frac{1}{8\xi(s^{\prime})}\Big(\frac{s^{\prime}}{s^{\prime}+s(rs^{\prime}-1)}\Big)^{\frac{1}{s^{\prime}}}\Big(\frac{1}{s(r-1)+1}\Big)^{\frac{1}{s}}n^{-r+\frac{1}{s^{\prime}}}\leq{E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{s}\leq

\leq{\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,1})_{s}\leq\frac{1}{\pi}\xi(s)\Big(\frac{s^{\prime}+s(rs^{\prime}-1)}{s^{\prime}}\Big)^{\frac{1}{s}}\Big(\frac{s(r-1)+2}{s(r-1)+1}\Big)^{\frac{1}{s}}n^{-r+\frac{1}{s^{\prime}}}.

(40)

Нерiвностi (40) уточнюють порядковi оцiнки (4) i (5).

В [12] було показано, що при виконаннi умов $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}<\infty$ , $\psi(t)t^{\frac{1}{s^{\prime}}}\in\mathfrak{M}_{C}$ , $1<s<\infty$ , $\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$ має мiсце порядкова оцiнка

\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\asymp\psi^{s}(n)n^{s-1},

(41)

де пiд записом ${A(n)\asymp B(n)}$ , як зазвичай прийнято, будемо розумiти, що для додатних послiдовностей $A(n)$ i $B(n)$ iснують сталi $K_{1}>0$ i $K_{2}>0$ такi, що ${K_{1}B(n)\leq A(n)\leq K_{2}B(n)}$ , $n\in\mathbb{N}$ .

Отже, з (9) i (41) випливає наступне твердження.

Наслiдок 2. Нехай $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}<\infty$ , ${1<s<\infty}$ , $\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$ , $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ . Тодi, якщо для функцiї $g_{s^{\prime}}$ вигляду (7) виконується включення $g_{s^{\prime}}\in\mathfrak{M}_{0}$ , то

{E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\asymp{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\asymp\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\Big)^{\frac{1}{s}},

(42)

а якщо ж $g_{s^{\prime}}\in\mathfrak{M}_{C}$ , то

{E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\asymp{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\asymp\psi(n)n^{\frac{1}{s^{\prime}}}.

(43)

Порядковi оцiнки (43) встановленi ранiше в роботi [5].

Зауважимо, що у випадку, коли

g_{s^{\prime}}\in\mathfrak{M}_{0},\ \ \lim\limits_{t\rightarrow\infty}\alpha(g_{s^{\prime}};t)=\infty

(44)

виконується оцiнка

\psi(n)n^{\frac{1}{s^{\prime}}}=o\bigg(\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\Big)^{\frac{1}{s}}\bigg),\ n\rightarrow\infty,

тобто порядковi рiвностi (43) мiсця не мають. Зокрема умова (44) виконується для функцiй $\psi(t)$ вигляду (37). Наведемо наслiдок з теореми 1 для згаданих функцiй $\psi$ .

Наслiдок 3. Нехай $\psi(t)=t^{-\frac{1}{s^{\prime}}}\ln^{-\frac{1}{s}}(t+K_{1})(\ln\ln(t+K_{2}))^{-\gamma}$ , ${\gamma>\frac{1}{s}}$ , $K_{2}\geq e-1$ , $K_{1}>0$ , $1<s<\infty$ , $\frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1$ , $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\geq 3,\ n\in\mathbb{N}$ . Тодi

{E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\asymp{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\asymp(\ln\ln n)^{\frac{1}{s}-\gamma}\asymp\psi(n)n^{\frac{1}{s^{\prime}}}(\ln n)^{\frac{1}{s}}(\ln\ln n)^{\frac{1}{s}}.

Доведення наслiдку 3. Як зазначалось вище, функцiї $\psi(t)$ вигляду (37) задовольняють умови теореми 1. Тому, враховуючи спiввiдношення (42) роботи [12], неважко переконатись в справедливостi спiввiдношення

\int\limits_{n}^{\infty}\psi^{s}(t)t^{s-2}dt\leq\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\leq\psi^{s}(n)n^{s-2}+\int\limits_{n}^{\infty}\psi^{s}(t)t^{s-2}dt\leq

\leq\Big(\frac{s}{\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})}\cdot\frac{1}{n}+1\Big)\int\limits_{n}^{\infty}\psi^{s}(t)t^{s-2}dt.

(45)

З (9), (45) i того, що $\underline{\alpha}_{n}(g_{s^{\prime}})>K>0$ випливає, що при $n\geq 3$

{E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\asymp{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\asymp\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}\Big)^{\frac{1}{s}}\asymp

\asymp\Big(\int\limits_{n}^{\infty}\psi^{s}(t)t^{s-2}dt\Big)^{\frac{1}{s}}=\Big(\int\limits_{n}^{\infty}\frac{dt}{t\ln(t+K_{1})(\ln\ln(t+K_{2}))^{\gamma s}}\Big)^{\frac{1}{s}}\asymp

\asymp\Big(\int\limits_{n}^{\infty}\frac{dt}{t\ln t(\ln\ln t)^{\gamma s}}\Big)^{\frac{1}{s}}\asymp(\ln\ln n)^{\frac{1}{s}-\gamma}\asymp

\asymp\psi(n)n^{\frac{1}{s^{\prime}}}(\ln n)^{\frac{1}{s}}(\ln\ln n)^{\frac{1}{s}},\ n\geq 3.

Наслiдок 3 доведено.

Теорема 2. Нехай $\psi\in\mathfrak{M}$ , $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty$ , $\beta\in\mathbb{R}$ i $\cos\frac{\beta\pi}{2}\neq 0$ . Тодi для довiльних $n\in\mathbb{N}$ мають мiсце нерiвностi

\frac{1}{4\pi}\Big|\cos\frac{\beta\pi}{2}\Big|\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\leq{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\leq\frac{1}{\pi}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k).

(46)

Доведення теореми 2. Знайдемо оцiнку зверху величини ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}$ . З урахуванням формули (10) i нерiвностi (1.5.28) роботи [3, с. 43]

{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\leq\frac{1}{\pi}\big\|\Psi_{\beta,n}(\cdot)\big\|_{\infty}.

(47)

Оскiльки

\|\Psi_{\beta,n}(t)\|_{\infty}=\Big\|\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)\Big\|_{\infty}\leq\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k),

то з (47) одержуємо

{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\leq\frac{1}{\pi}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k),\ \beta\in\mathbb{R},\ n\in\mathbb{N}.

(48)

Знайдемо оцiнку знизу величини ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}$ . Покладемо

\Psi(x):=\int\limits_{x}^{\infty}\psi(t)dt

D(l;n)=D(\psi;l;n):=\big[\Psi^{-1}\big(\frac{1}{2l}\Psi(n)\big)\big]+2n,\ \ l,n\in\mathbb{N}.

(49)

Розглянемо функцiю $f_{D(l;n)}(t)$ , що означається формулою (23) при $m=D(l;n)$ , тобто

f_{D(l;n)}(t)=\frac{1}{4\pi}\Big(\sum\limits_{k=1}^{D(l;n)}\psi(k)\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)+

+2\sum\limits_{k=D(l;n)+1}^{2D(l;n)-1}\Big(1-\frac{k}{2D(l;n)}\Big)\psi(k)\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)\Big),

(50)

Як було показано при доведеннi теореми 1, $f_{D(l;n)}\in L^{\psi}_{\beta,1}$ . Беручи до уваги рiвнiсть (50) та враховуючи умови теореми 2, отримуємо, що при довiльних $l\in\mathbb{N}$

{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\geq|f_{D(l;n)}(0)-S_{n-1}(f_{D(l;n)};0)|=

=\frac{1}{4\pi}\Big|\cos\frac{\beta\pi}{2}\Big|\Big(\sum\limits_{k=n}^{D(l;n)}\psi(k)+2\sum\limits_{k=D(l;n)+1}^{2D(l;n)-1}\Big(1-\frac{k}{2D(l;n)}\Big)\psi(k)\Big)>

>\frac{1}{4\pi}\Big|\cos\frac{\beta\pi}{2}\Big|\sum\limits_{k=n}^{D(l;n)}\psi(k)=\frac{1}{4\pi}\Big|\cos\frac{\beta\pi}{2}\Big|\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)-\sum\limits_{k=D(l;n)+1}^{\infty}\psi(k)\Big).

(51)

З (49) випливає, що для довiльних $l\in\mathbb{N}$

\sum\limits_{k=D(l;n)+1}^{\infty}\psi(k)\leq\int\limits_{D(l;n)}^{\infty}\psi(t)dt=\Psi(D(l;n))<\frac{1}{2l}\Psi(n)\leq\frac{1}{2l}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k).

(52)

Тому

{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}>\frac{1}{4\pi}\Big|\cos\frac{\beta\pi}{2}\Big|\Big(1-\frac{1}{2l}\Big)\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k).\ l,n\in\mathbb{N}

(53)

Перейшовши до границi в нерiвностi (53) при $l\rightarrow\infty$ , одержимо

{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}>\frac{1}{4\pi}\Big|\cos\frac{\beta\pi}{2}\Big|\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k).

(54)

На пiдставi (48) i (54) отримуємо оцiнку (46). Теорему 2 доведено.

Теорема 3. Нехай $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty$ , $\psi(t)=g(t)t^{-1}$ , $g\in\mathfrak{M}_{0}$ i

\underline{\alpha}_{1}(g)=\inf\limits_{t\geq 1}\alpha(g;t)>1.

(55)

Тодi для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$ , $\cos\frac{\beta\pi}{2}\neq 0$ i $n\in\mathbb{N}$

\frac{1}{48\pi}\Big|\cos\frac{\beta\pi}{2}\Big|\Big(1-\frac{1}{\underline{\alpha}_{1}(g)}\Big)\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\leq{E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\leq{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\leq\frac{1}{\pi}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k).

(56)

Доведення теореми 3. В силу теореми 2 при умовi $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty$ справедлива оцiнка

{E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\leq\mathcal{E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\leq\frac{1}{\pi}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k),\ \beta\in\mathbb{R},\ n\in\mathbb{N}.

(57)

Знайдемо оцiнку знизу величини ${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}$ . Розглянемо iнтеграл

I_{2}=\int\limits_{-\pi}^{\pi}(f_{D(l;n)}(t)-t_{n-1}(t))(V_{D(l;n)}(t)-V_{n-1}(t))dt,

(58)

де $t_{n-1}(t)\in\mathcal{T}_{2n-1}$ , а функцiя $f_{D(l;n)}(t)$ та величина $D(l;n)$ означаються формулами (50) i (49) вiдповiдно.

Використавши формулу (19), запишемо

V_{D(l;n)}(t)-V_{n-1}(t)=

=\!\sum\limits_{k=n}^{D(l;n)}\!\!\cos kt+2\sum\limits_{k=D(l;n)+1}^{2D(l;n)-1}\!\!\Big(1-\frac{k}{2D(l;n)}\Big)\!\cos kt-2\sum\limits_{k=n}^{2n-3}\!\!\Big(1-\frac{k}{2n-2}\Big)\!\cos kt.

(59)

З (59) випливає, що для довiльного $t_{n-1}(t)\in\mathcal{T}_{2n-1}$

\int\limits_{-\pi}^{\pi}t_{n-1}(t)\big(V_{D(l;n)}(t)-V_{n-1}(t)\big)dt=0\ \ \forall n\in\mathbb{N}.

(60)

Оскiльки

\int\limits_{-\pi}^{\pi}\cos kt\cos\Big(mt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)dt={\left\{\begin{array}[]{cc}0,&k\neq m,\\ \pi\cos\frac{\beta\pi}{2},&k=m,\end{array}\right.}\ \ k,m\in\mathbb{N},\ \beta\in\mathbb{R},

(61)

то беручи до уваги (50), (59) i (60), одержуємо

|I_{2}|=\bigg|\int\limits_{-\pi}^{\pi}f_{D(l;n)}(t)(V_{D(l;n)}(t)-V_{n-1}(t))dt\bigg|=

=\frac{1}{4\pi}\bigg|\int\limits_{-\pi}^{\pi}\bigg(\sum\limits_{k=1}^{D(l;n)}\psi(k)\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)+2\sum\limits_{k=D(l;n)+1}^{2D(l;n)-1}\Big(1-\frac{k}{2D(l;n)}\Big)\psi(k)\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)\bigg)\times

\times\bigg(\sum\limits_{k=n}^{D(l;n)}\cos kt+2\sum\limits_{k=D(l;n)+1}^{2D(l;n)-1}\Big(1-\frac{k}{2D(l;n)}\Big)\cos kt-2\sum\limits_{k=n}^{2n-3}\Big(1-\frac{k}{2n-2}\Big)\cos kt\bigg)dt\bigg|=

=\frac{1}{4}\Big|\cos\frac{\beta\pi}{2}\Big|\bigg(\sum\limits_{k=n}^{D(l;n)}\psi(k)-2\sum\limits_{k=n}^{2n-3}\Big(1-\frac{k}{2n-2}\Big)\psi(k)+4\sum\limits_{k=D(l;n)+1}^{2D(l;n)-1}\Big(1-\frac{k}{2D(l;n)}\Big)^{2}\psi(k)\bigg)>

>\frac{1}{4}\Big|\cos\frac{\beta\pi}{2}\Big|\bigg(\sum\limits_{k=n}^{D(l;n)}\psi(k)-2\sum\limits_{k=n}^{2n-3}\Big(1-\frac{k}{2n-2}\Big)\psi(k)\bigg)=

=\frac{1}{4}\Big|\cos\frac{\beta\pi}{2}\Big|\bigg(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)-\sum\limits_{k=D(l;n)+1}^{\infty}\psi(k)-2\sum\limits_{k=n}^{2n-3}\Big(1-\frac{k}{2n-2}\Big)\psi(k)\bigg).

(62)

Враховуючи монотоннiсть функцiї $\psi(t)$ , отримуємо

2\sum\limits_{k=n}^{2n-3}\Big(1-\frac{k}{2n-2}\Big)\psi(k)\leq\psi(n)\frac{1}{n-1}\sum\limits_{k=n}^{2n-3}(2n-2-k)=

=\frac{1}{2}\psi(n)(n-2)<\frac{1}{2}\psi(n)n.

(63)

Для будь–якої функцiї $\psi\in\mathfrak{M}$ через $\overline{\alpha}_{n}(\psi)$ , $n\in\mathbb{N}$ , позначимо величину

\overline{\alpha}_{n}(\psi):=\sup\limits_{t\geq n}\alpha(\psi;t),

(64)

де характеристика $\alpha(\psi;t)$ означається формулою (3). В прийнятих позначеннях має мiсце наступне твердження.

Лема 3. Нехай $\psi(t)=g(t)t^{-1}$ , $g\in\mathfrak{M}_{0}$ i $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty$ . Тодi для довiльних $n\in\mathbb{N}$

\psi(n)n\leq\frac{1}{\underline{\alpha}_{n}(g)}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k).

(65)

Якщо ж крiм того $g\in\mathfrak{M}_{C}$ , то

\frac{1}{\overline{\alpha}_{n}(g)}\cdot\frac{n\underline{\alpha}_{n}(g)}{1+n\underline{\alpha}_{n}(g)}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\leq\psi(n)n\leq\frac{1}{\underline{\alpha}_{n}(g)}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k).

(66)

Доведення леми 3. Нехай $g\in\mathfrak{M}_{0}$ . Покажемо справедливiсть нерiвностi (65). Очевидно,

\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\geq\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)dt.

(67)

Оскiльки функцiя $\psi(t)t$ монотонно спадає до нуля, то проiнтегрувавши частинами iнтеграл $\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)dt$ , отримаємо

\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)dt=-\psi(n)n-\int\limits_{n}^{\infty}\psi^{\prime}(t)tdt=-\psi(n)n+\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)\frac{1}{\alpha(\psi;t)}dt.

(68)

З рiвностi (68) випливає

\psi(n)n=\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)\frac{1}{\alpha(\psi;t)}dt-\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)dt.

(69)

Покажемо, що

\frac{1}{\alpha(\psi;t)}=1+\frac{1}{\alpha(g;t)},\ t\geq 1.

(70)

Дiйсно, оскiльки $\psi(t)=g(t)t^{-1}$ , то

\frac{1}{\alpha(\psi;t)}=\frac{t|\psi^{\prime}(t)|}{\psi(t)}=\frac{t^{-1}g(t)+|g^{\prime}(t)|}{g(t)t^{-1}}=

=1+\frac{t|g^{\prime}(t)|}{g(t)}=1+\frac{1}{\alpha(g;t)}.

Пiдставивши (70) в (69), отримаємо рiвнiсть

\psi(n)n=\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)\Big(1+\frac{1}{\alpha(g;t)}\Big)dt-\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)dt=\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)\frac{1}{\alpha(g;t)}dt.

(71)

З (67) i (71) випливає спiввiдношення

\psi(n)n\leq\frac{1}{\underline{\alpha}_{n}(g)}\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)dt\leq\frac{1}{\underline{\alpha}_{n}(g)}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k).

(72)

Нерiвнiсть (65) доведено.

Нехай $g\in\mathfrak{M}_{C}$ . Оскiльки $\mathfrak{M}_{C}\subset\mathfrak{M}_{0}$ , то справедливiсть другої нерiвностi в (66) випливає з (65).

Врахувавши (72), маємо

\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\leq\psi(n)+\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)dt\leq\Big(\frac{1}{\underline{\alpha}_{n}(g)}\cdot\frac{1}{n}+1\Big)\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)dt.

(73)

Тодi на пiдставi формул (71)–(73) одержуємо

\psi(n)n\geq\frac{1}{\overline{\alpha}_{n}(g)}\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)dt\geq\frac{1}{\overline{\alpha}_{n}(g)}\Big(\frac{1}{\underline{\alpha}_{n}(g)}\cdot\frac{1}{n}+1\Big)^{-1}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k).

Отже, спiввiдношення (66), а отже i лему 3, доведено.

З (63) i (65) випливає нерiвнiсть

2\sum\limits_{k=n}^{2n-3}\psi(k)\Big(1-\frac{k}{2n-2}\Big)<\frac{1}{2\underline{\alpha}_{n}(g)}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k),

(74)

Об’єднуючи (52), (62) i (74), отримаємо, що для довiльних $l\in\mathbb{N}$ i $n\in\mathbb{N}$

|I_{2}|>\frac{1}{4}\Big|\cos\frac{\beta\pi}{2}\Big|\Big(1-\frac{1}{2l}-\frac{1}{2\underline{\alpha}_{n}(g)}\Big)\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k).

(75)

З iншої сторони, використовуючи твердження Д.1.1 з [3, с. 391] та формулу (22), переконуємось, що для довiльного $t_{n-1}(t)\in\mathcal{T}_{2n-1}$

|I_{2}|\leq\|f_{D(l;n)}(t)-t_{n-1}(t)\|_{\infty}\|V_{D(l;n)}(t)-V_{n-1}(t)\|_{1}\leq

\leq 6\pi\|f_{D(l;n)}(t)-t_{n-1}(t)\|_{\infty}.

(76)

З (75), (76) та умови $\cos\frac{\beta\pi}{2}\neq 0$ отримаємо

E_{n}(f_{D(l;n)})_{\infty}=\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f_{D(l;n)}(t)-t_{n-1}(t)\|_{\infty}\geq\frac{1}{6\pi}|I_{2}|\geq

\geq\frac{1}{24\pi}\Big|\cos\frac{\beta\pi}{2}\Big|\Big(1-\frac{1}{2n}-\frac{1}{2\underline{\alpha}_{n}(g)}\Big)\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\geq

\geq\frac{1}{48\pi}\Big|\cos\frac{\beta\pi}{2}\Big|\Big(1-\frac{1}{\underline{\alpha}_{1}(g)}\Big)\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k).

(77)

Oб’єднуючи (57) i (77) отримуємо (56). Теорему 3 доведено.

Теорема 4. Нехай ${\beta=2k+1},k\in\mathbb{Z}$ , $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty$ , ${\psi(t)=g(t)t^{-1}}$ , $g\in\mathfrak{M}_{0}$ , i

\underline{\alpha}_{1}(g)=\inf\limits_{t\geq 1}\alpha(g;t)>1.

Тодi для довiльних $n\in\mathbb{N}$ мают мiсце нерiвностi

\frac{1}{360\pi}\Big(1-\frac{1}{\underline{\alpha}_{1}(g)}\Big)\psi(n)n\leq{E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\leq{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\leq\Big(1+\frac{2}{\pi}\Big)\psi(n)n.

(78)

Доведення теореми 4. Спочатку знайдемо оцiнку зверху для величини ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}$ . З формули (47) при $\beta=2k+1,k\in\mathbb{Z}$ , випливає

{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\leq\frac{1}{\pi}\big\|\Psi_{\beta,n}(t)\big\|_{\infty}=\frac{1}{\pi}\Big\|\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\sin kt\Big\|_{\infty}.

(79)

Вiдомо (див., наприклад, [15, с. 611])

\Big|\sum\limits_{j=1}^{k}\frac{\sin jx}{j}\Big|\leq\frac{\pi}{2}+1,\ k\in\mathbb{N},\ \ 0<x<2\pi.

(80)

Застосувавши перетворення Абеля до суми $\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\sin kt$ , та використавши те, що $g(t)=\psi(t)t$ монотонно спадає, а також формулу (80), отримуємо

\Big\|\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\sin kt\Big\|_{\infty}=

=\Big\|\sum\limits_{k=n}^{\infty}(k\psi(k)-(k+1)\psi(k+1))\sum\limits_{j=1}^{k}\frac{\sin jt}{j}-n\psi(n)\sum\limits_{j=1}^{n-1}\frac{\sin jt}{j}\Big\|_{\infty}\leq

\leq\Big(\frac{\pi}{2}+1\Big)\sum\limits_{k=n}^{\infty}|g(k)-g(k+1)|+\Big(\frac{\pi}{2}+1\Big)g(n)=

=(\pi+2)g(n)=(\pi+2)\psi(n)n.

(81)

З формул (79) i (81) випливає оцiнка зверху для величини ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}$ у випадку коли $\cos\frac{\beta\pi}{2}=0$ . А саме

{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\leq\Big(1+\frac{2}{\pi}\Big)\psi(n)n.

(82)

Знайдемо оцiнку знизу величин ${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}$ . Розглянемо функцiю

f^{*}_{n}(t)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta}(\tau)\varphi^{*}_{n}(t-\tau)d\tau,

(83)

де

\varphi^{*}_{n}(t)=\frac{-1}{5\pi n}\Big(\sum\limits_{k=1}^{n}k\sin kt+\sum\limits_{k=n+1}^{2n}(2n+1-k)\sin kt\Big).

(84)

Покажемо, що $\|\varphi^{*}_{n}\|_{1}\leq 1$ . Очевидно,

\Big|\sum\limits_{k=1}^{n}k\sin kt+\sum\limits_{k=n+1}^{2n}(2n+1-k)\sin kt\Big|\leq

\leq\sum\limits_{k=1}^{n}k+\sum\limits_{k=n+1}^{2n}(2n+1-k)=n(n+1),\ 0\leq|t|\leq\pi.

(85)

Застосовуючи перетворення Абеля до кожної з сум в (84), отримуємо

\sum\limits_{k=1}^{n}k\sin kt+\sum\limits_{k=n+1}^{2n}(2n+1-k)\sin kt=

=-\sum\limits_{k=1}^{n-1}\sum\limits_{j=1}^{k}\sin jt+n\sum\limits_{j=1}^{n}\sin jt+\sum\limits_{k=n+1}^{2n-1}\sum\limits_{j=1}^{k}\sin jt+\sum\limits_{j=1}^{2n}\sin jt-n\sum\limits_{j=1}^{n}\sin jt=

=-\sum\limits_{k=1}^{n-1}\sum\limits_{j=1}^{k}\sin jt+\sum\limits_{k=n+1}^{2n}\sum\limits_{j=1}^{k}\sin jt.

(86)

Використавши рiвнiсть

\sum\limits_{k=0}^{N}\cos(kt+\gamma)=\cos\Big(\frac{N}{2}t+\gamma\Big)\sin\frac{(N+1)t}{2}\cosec\frac{t}{2},\ \ \gamma\in\mathbb{R},\ 0<|t|\leq\pi,

(див., наприклад, [14, с. 43]) з (86) отримуємо

\Big|\sum\limits_{k=1}^{n}k\sin kt+\sum\limits_{k=n+1}^{2n}(2n+1-k)\sin kt\Big|=

=\Big|-\sum\limits_{k=1}^{n-1}\frac{\cos\frac{t}{2}-\cos\left(k+\frac{1}{2}\right)t}{2\sin\frac{t}{2}}+\sum\limits_{k=n+1}^{2n}\frac{\cos\frac{t}{2}-\cos\left(k+\frac{1}{2}\right)t}{2\sin\frac{t}{2}}\Big|=

=\frac{1}{2|\sin\frac{t}{2}|}\Big|\sum\limits_{k=0}^{n-1}\cos\Big(k+\frac{1}{2}\Big)t-\sum\limits_{k=n+1}^{2n}\cos\Big(k+\frac{1}{2}\Big)t\Big|=

=\frac{1}{2|\sin\frac{t}{2}|}\Big|\sum\limits_{k=0}^{n-1}\cos\Big(k+\frac{1}{2}\Big)t-\sum\limits_{k=0}^{2n}\cos\Big(k+\frac{1}{2}\Big)t+\sum\limits_{k=0}^{n}\cos\Big(k+\frac{1}{2}\Big)t\Big|\leq

\leq\frac{3}{2(\sin\frac{t}{2})^{2}},\ 0<|t|\leq\pi.

(87)

Зi спiввiдношення (87) та нерiвностi

\sin\frac{t}{2}\geq\frac{t}{\pi},\ \ 0\leq t\leq\pi,

маємо

\Big|\sum\limits_{k=1}^{n}k\sin kt+\sum\limits_{k=n+1}^{2n}(2n+1-k)\sin kt\Big|\leq\frac{3\pi^{2}}{2t^{2}},\ 0<|t|\leq\pi.

(88)

З (85) i (88) випливає, що

\left\|\varphi^{*}_{n}\right\|_{1}\leq\frac{1}{5\pi n}\bigg(\int\limits_{|t|\leq\frac{\pi}{n}}n(n+1)dt+\frac{3\pi^{2}}{2}\int\limits_{\frac{\pi}{n}\leq|t|\leq\pi}\frac{dt}{t^{2}}\bigg)=

=\frac{1}{5\pi n}\big(2\pi(n+1)+3\pi(n-1)\big)<1.

Оскiльки $\|\varphi^{*}_{n}\|_{1}\leq 1$ i $\varphi^{*}_{n}\perp 1$ , то $f^{*}_{n}\in L^{\psi}_{\beta,1}$ .

З урахуванням формул (83), (84) та твердження (3.7.1) роботи [1, с. 134] неважко переконатись, що для функцiї $f^{*}_{n}$ вигляду (83) має мiсце рiвнiсть

f^{*}_{n}(t)=\frac{1}{5\pi n}\Big(\sum\limits_{k=1}^{n}k\psi(k)\cos kt+\sum\limits_{k=n+1}^{2n}(2n+1-k)\psi(k)\cos kt\Big).

(89)

Розглянемо iнтеграл

I_{3}=\int\limits_{-\pi}^{\pi}(f^{*}_{n}(t)-t_{n-1}(t))(V_{2n}(t)-V_{n}(t))dt,

(90)

де $t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}$ , а $V_{m}(t)$ — суми Валле Пуссена вигляду (19). Використавши твердження Д.1.1 з [3, с. 391] та нерiвнiсть (22), отримаємо

I_{3}\leq\|f^{*}_{n}(t)-t_{n-1}(t)\|_{\infty}\|V_{2n}(t)-V_{n}(t)\|_{1}\leq

\leq 6\pi\|f^{*}_{n}(t)-t_{n-1}(t)\|_{\infty}.

(91)

Оскiльки, згiдно з (19)

V_{2n}(t)-V_{n}(t)=

=\sum\limits_{k=n+1}^{2n}\cos kt+2\sum\limits_{k=2n+1}^{4n-1}\Big(1-\frac{k}{4n}\Big)\cos kt-2\sum\limits_{k=n+1}^{2n-1}\Big(1-\frac{k}{2n}\Big)\cos kt,

то, враховуючи формули (33), (89), (90), та виконуючи елементарнi перетворення, запишемо оцiнку знизу

I_{3}=\int\limits_{-\pi}^{\pi}f^{*}_{n}(t)(V_{2n}(t)-V_{n}(t))dt=

=\frac{1}{5\pi n}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Big(\sum\limits_{k=1}^{n}k\psi(k)\cos kt+\sum\limits_{k=n+1}^{2n}(2n+1-k)\psi(k)\cos kt\Big)\times

\times\Big(\sum\limits_{k=n+1}^{2n}\cos kt+2\sum\limits_{k=2n+1}^{4n-1}\Big(1-\frac{k}{4n}\Big)\cos kt-2\sum\limits_{k=n+1}^{2n-1}\Big(1-\frac{k}{2n}\Big)\cos kt\Big)dt=

=\frac{1}{5n}\Big(\sum\limits_{k=n+1}^{2n}(2n+1-k)\psi(k)-2\sum\limits_{k=n+1}^{2n-1}(2n+1-k)\psi(k)\Big(1-\frac{k}{2n}\Big)\Big)=

=\frac{1}{5n^{2}}\sum\limits_{k=n+1}^{2n}\psi(k)(2n+1-k)(k-n)\geq

=\frac{\psi(2n)}{5n^{2}}\Big((2n+1)\sum\limits_{k=n+1}^{2n}(k-n)-\sum\limits_{k=n+1}^{2n}k^{2}+n\sum\limits_{k=n+1}^{2n}k\Big)=

=\frac{\psi(2n)}{5n^{2}}\Big(\frac{n(n+1)(2n+1)}{2}-\frac{2n(2n+1)(4n+1)}{6}+

+\frac{n(n+1)(2n+1)}{6}+\frac{n^{2}(3n+1)}{2}\Big)=

=\frac{\psi(2n)}{10n}\Big(\frac{1}{3}n^{2}+n+\frac{2}{3}\Big)>\frac{1}{30}\psi(2n)n=

=\frac{1}{30}\psi(n)n\frac{\psi(2n)}{\psi(n)}=\frac{1}{60}\psi(n)n\frac{g(2n)}{g(n)}.

(92)

Оскiльки

\frac{g(2n)}{g(n)}=\frac{g(2n)-g(n)}{g(n)}+1>\frac{g^{\prime}(n)n}{g(n)}+1=1-\frac{1}{\alpha(g;n)}\geq 1-\frac{1}{\underline{\alpha}_{1}(g)},

то використовуючи спiввiдношення (91), (92), отримаємо, що для довiльного $t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}$ справедлива оцiнка

\|f^{*}_{n}(t)-t_{n-1}(t)\|_{\infty}\geq\frac{1}{6\pi}I_{3}\geq

\geq\frac{1}{6\pi}\frac{1}{60}\psi(n)n\frac{g(2n)}{g(n)}\geq

\geq\frac{1}{360\pi}\Big(1-\frac{1}{\underline{\alpha}_{1}(g)}\Big)\psi(n)n.

Тому, в силу довiльностi полiнома $t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}$ , одержуємо оцiнку

{E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\geq\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f^{*}_{n}(t)-t_{n-1}(t)\|_{\infty}\geq\frac{1}{360\pi}\Big(1-\frac{1}{\underline{\alpha}_{1}(g)}\Big)\psi(n)n.

(93)

Об’єднуючи (82) i (93), отримуємо (78). Теорему 4 доведено.

Прикладами функцiй $\psi$ , якi задовольняють умови теорем 3–4 є функцiї:

1) $\psi(t)=t^{-r}$ , ${1<r<2}$ ;

2) $\psi(t)={t^{-1}\ln^{-\gamma}(t+K_{1})}$ , $K_{1}\geq e^{\gamma}$ , ${\gamma>1}$ ;

3) $\psi(t)={t^{-1}\ln^{-\gamma}(t+K_{1})(\ln\ln(t+K_{2}))^{-\delta}}$ , $\gamma\geq 1$ , $\delta>1$ , ${K_{2}\geq K_{1}\geq e^{\gamma+\delta}}$ ,

та iншi.

Iз теорем 3–4 безпосередньо випливає твердження.

Наслiдок 4. Нехай $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty$ , $\psi(t)=g(t)t^{-1}$ , $g\in\mathfrak{M}_{0}$ i $\underline{\alpha}_{1}(g)>1$ . Тодi, якщо $\beta\in\mathbb{R}$ такi, шо $\cos\frac{\beta\pi}{2}\neq 0$ , то для довiльного $n\in\mathbb{N}$ справедливi порядковi оцiнки

{E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\asymp{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\asymp\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k);

(94)

а якщо ж $\cos\frac{\beta\pi}{2}=0$ , то

{E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\asymp{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\asymp\psi(n)n.

(95)

Якщо в умовах наслiдку 4 $g\in\mathfrak{M}_{C}$ , то згiдно зi спiввiдношенням (66), має мiсце порядкова рiвнiсть

\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\asymp\psi(n)n.

Отже, в цьому випадку має мiсце твердження.

Наслiдок 5. Нехай $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty$ , $\psi(t)=g(t)t^{-1}$ , $g\in\mathfrak{M}_{C}$ , $\underline{\alpha}_{1}(g)>1$ . Тодi для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$ справедливi порядковi оцiнки

{E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\asymp{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\asymp\psi(n)n.

(96)

Справедливiсть порядкових оцiнок (96) було встановлено ранiше в [5].

Наведемо наслiдок з теорем 3–4 для функцiй ${\psi(t)=t^{-1}\ln^{-\gamma}(t+e^{\gamma})}$ , $\gamma>1$ .

Наслiдок 6. Нехай $\psi(t)=t^{-1}\ln^{-\gamma}(t+e^{\gamma}),\ \gamma>1$ , $\beta\in\mathbb{R}$ , i $n\in\mathbb{N},\ n\geq 2$ . Тодi

{E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\asymp{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\asymp{\left\{\begin{array}[]{cc}\psi(n)n\ln n,&\cos\frac{\beta\pi}{2}\neq 0,\\ \psi(n)n,&\cos\frac{\beta\pi}{2}=0.\end{array}\right.}

(97)

Доведення наслiдку 6. Покажемо, що для функцiй ${\psi(t)=t^{-1}\ln^{-\gamma}(t+e^{\gamma})}$ , $\gamma>1$ , виконуються умови теорем 3–4. Дiйсно, для них

\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{1}{t\ln^{\gamma}(t+e^{\gamma})}<\infty

\alpha(g;t)=\frac{\ln(t+e^{\gamma})}{\gamma}\frac{t+e^{\gamma}}{t}>\frac{\ln(t+e^{\gamma})}{\gamma}>1.

Якщо $\cos\frac{\beta\pi}{2}=0$ , то порядкова оцiнка (97) безпосередньо випливає з (95). Покажемо справедливiсть (97) у випадку коли $\cos\frac{\beta\pi}{2}\neq 0$ . Враховуючи нерiвнiсть (73) та монотоннiсть функцiї $\psi(t)$ маємо

\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)dt\leq\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\leq\Big(\frac{1}{\underline{\alpha}_{n}(g)}\cdot\frac{1}{n}+1\Big)\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)dt\leq 2\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)dt.

(98)

Тодi з (94) i (98) одержуємо

{E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\asymp{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{\infty}\asymp

\asymp\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\asymp\int\limits_{n}^{\infty}\psi(t)dt\asymp\int\limits_{n}^{\infty}\frac{dt}{t\ln^{\gamma}(t+e^{\gamma})}\asymp

\asymp\ln^{1-\gamma}n\asymp\psi(n)n\ln n,\ n\geq 2.

Наслiдок 6 доведено.

Лiтература

[1] Степанец А.И. Методы теории приближений: В 2 ч. // Працi Iнституту математики НАН України — Киев: Ин-т математики НАН Украины, 2002. — 40. — Ч.I. — 427 с.
[2] Зигмунд А. Тригонометрические ряды. В 2 т. — М.: Мир, 1965. — Т. II. — 538 с.
[3] Корнейчук Н.П. Точные константы в теории приближения. — М.: Наука, 1987. — 424 с.
[4] Temlyakov V.N. Approximation of Periodic Function: NY: Nova Science Publichers, Inc. — 1993. — 419p.
[5] Сердюк А.С., Грабова У.З. Порядковi оцiнки найкращих наближень i наближень сумами Фур’є класiв $(\psi,\beta)$ – диференцiйовних функцiй // Укр. мат. журн. — 2013. — 65, №9. — С. 1186 – 1197.
[6] Степанец А.И. Классификация и приближение периодических функций. — Киев: Наук. думка — 1987. — 268 c.
[7] Сердюк А.С., Степанюк Т.А. Порядковi оцiнки найкращих наближень i наближень сумами Фур’є класiв нескiнченно диференцiйовних функцiй// Теорiя наближення функцiй та сумiжнi питання: Зб. праць Iн–ту математики НАН України. 2013. — 10, №1. — С. 255–282.
[8] Сердюк А.С., Соколенко I.В. Наближення лiнiйними методами класiв $(\psi,\overline{\beta})$ –диференцiйовних функцiй // Теорiя наближення функцiй та сумiжнi питання: Зб. праць Iн-ту математики НАН України. — Київ: Iнстиут математики НАН України, 2013. — 10, №1. — С. 245–254.
[9] Сердюк А.С. Про один лiнiйний метод наближення перiодичних функцiй// Проблеми теорiї наближеня функцiй та сумiжнi питанння: Зб. праць Iн-ту матем. НАН України. — Київ: Iнстиут математики НАН України, — 2004. — Т.1, №1. — С. 294–336.
[10] Сердюк А.С. Про найкраще наближення на класах згорток перiодичних функцiй // Теорiя наближення та її застосування: Пр. Iн-ту математики НАН України. Т.41. — Київ: Iн-т математики НАН України, 2002. — С. 168–189.
[11] Сердюк А.С. Найкращi наближення i поперечники класiв згорток перiодичних функцiй високої гладкостi // Укр. мат. журн. — 2005. — 57, №7. — С.946 – 971.
[12] Serdyuk A.S., Stepaniuk T.A. Order estimates of the best approximations and approximations of Fourier sums of classes of convolutions of periodic functions of not high smoothness in uniform metric // Arxiv preprint, arXiv:1403.5311, 2014. — 20 p.
[13] Зигмунд А. Тригонометрические ряды. В 2 т. — М.: Мир, 1965. — Т. I. — 615 с.
[14] Градштейн И.С., Рыжик И.М. Таблицы интегралов, сумм, рядов и произведений. — М.: Физматиз, 1962. — 1100 с.
[15] Фихтенгольц Г.М. Курс дифференциального и интегрального исчисления. В 3 т. — М.: Наука, 1969. — Т.III. — 656 с.

E-mail: tania_-stepaniuk@ukr.net

Анотацiя

В метриках просторiв $L_{s},\ 1<s\leq\infty$ , одержано точнi за порядком оцiнки найкращих наближень та наближень сумами Фур’є класiв згорток перiодичних функцiй, що належать одиничнiй кулi простору $L_{1}$ , з твiрним ядром ${\Psi_{\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos(kt-\frac{\beta\pi}{2})}$ , $\beta\in\mathbb{R}$ , коефiцiєнти $\psi(k)$ якого такi, що добуток $\psi(n)n^{1-\frac{1}{s}}$ , $1<s\leq\infty$ , не може прямувати до нуля швидше за кожну степеневу функцiю i, крiм того, $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}<\infty$ при $1<s<\infty$ або $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty$ при $s=\infty$ .

In metric of spaces $L_{s},\ 1<s\leq\infty$ , we obtain exact order estimates of best approximations and approximations by Fourier sums of classes of convolutions the periodic functions that belong to unit ball of space $L_{1}$ , with generating kernel $\Psi_{\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos(kt-\frac{\beta\pi}{2})$ , $\beta\in\mathbb{R}$ , whose coefficients $\psi(k)$ are such that product $\psi(n)n^{1-\frac{1}{s}}$ , $1<s\leq\infty$ , can’t tend to nought faster than every power function and besides, if $1<s<\infty$ , then $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{s}(k)k^{s-2}<\infty$ and if $s=\infty$ , then $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty$ .