Порядковi оцiнки найкращих наближень та наближень сумами Фур’є в рiвномiрнiй метрицi класiв згорток перiодичних функцiй невеликої гладкостi

Позначимо через $C$ — простiр $2\pi$–перiодичних неперервних функцiй, у якому норма задана за допомогою рiвностi

$${\|f\|_{C}:=\max\limits_{t}|f(t)|};$$

$L_{p}$, $1\leq p\leq\infty$, — простiр $2\pi$-перiодичних сумовних функцiй $f$ зi скiнченною нормою $\|f\|_{p}$, де

$$\|f\|_{p}:={\left\{\begin{array}[]{cc}\Big(\int\limits_{-\pi}^{\pi}|f(t)|^{p}dt\Big)^{\frac{1}{p}},&1\leq p<\infty,\\ \mathop{\rm{ess}\sup}\limits_{t}|f(t)|,&p=\infty.\end{array}\right.}$$

Покладемо

$$B_{p}^{0}:=\left\{\varphi\in L_{p}:\ ||\varphi||_{p}\leq 1,\ \varphi\perp 1\right\},\ \ 1\leq p\leq\infty.$$

Якщо $f\in L^{\psi}_{\beta}$, i водночас $f^{\psi}_{\beta}\in B_{p}^{0}$, то кажуть, що функцiя $f$ належить класу $L^{\psi}_{\beta,p}$. Позначимо також $C^{\psi}_{\beta}=C\cap L^{\psi}_{\beta},\ \ C^{\psi}_{\beta,p}=C\cap L^{\psi}_{\beta,p}.$

Будемо розглядати послiдовностi $\psi(k)$ такi, що $\psi(k)k^{\frac{1}{p}}$ монотонно незростає i $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}<\infty$, $1<p<\infty$, ${\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1}$. Тодi з урахуванням леми 12.6.6 монографiї [2, с. 193] та твердження 3.8.3 монографiї [1, с. 139] функцiї $f$ з множини $C^{\psi}_{\beta,p},\ 1\leq p\leq\infty$, для всiх $x\in\mathbb{R}$ зображуються за допомогою згортки

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta}(x-t)\varphi(t)dt,\ \varphi\in B^{0}_{p},$$

(1)

де

$$\Psi_{\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big),\ \ \beta\in\mathbb{R},$$

(2)

i при цьому майже скрiзь $\varphi=f^{\psi}_{\beta}$.

При $\psi(k)=k^{-r}$, $r>0$, ядра $\Psi_{\beta}(t)$ вигляду (2) є ядрами Вейля–Надя $B_{r,\beta}(t)$

$$B_{r,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}k^{-r}\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big),\ \ \beta\in\mathbb{R},$$

(3)

а класи функцiй $f$, що зображуються у виглядi

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}B_{r,\beta}(x-t)\varphi(t)dt,\ \varphi\in B^{0}_{p},$$

(4)

є вiдомими класами Вейля-Надя $W^{r}_{\beta,p},\ 1<p<\infty$. Зрозумiло, що при $r>\frac{1}{p}$, ${1<p\leq\infty}$, для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$ має мiсце включення $W^{r}_{\beta}\subset C$.

Позначимо через ${\mathfrak{M}}$ множину усiх опуклих донизу, неперервних функцiй $\psi(t)$, $t\geq 1,$ таких, що $\lim\limits_{t\rightarrow\infty}\psi(t)=0$. I будемо вважати, що послiдовнiсть $\psi(k),\ k\in\mathbb{N}$, яка задає клас $C^{\psi}_{\beta,p},\ 1\leq p\leq\infty$, є звуженням на множину натуральних чисел функцiй $\psi(t)$ iз ${\mathfrak{M}}$.

Вслiд за О.I. Степанцем (див., наприклад, [1, с. 160]), за допомогою характеристики $\mu(\psi;t)$ функцiй $\psi$ iз $\in{\mathfrak{M}}$ вигляду

$$\mu(t)=\mu(\psi;t):=\frac{t}{\eta(t)-t},$$

(5)

де $\eta(t)=\eta(\psi;t):=\psi^{-1}\left(\psi(t)/2\right)$, $\psi^{-1}$ — обернена до $\psi$ функцiя, з множини ${\mathfrak{M}}$ видiлимо наступнi пiдмножини:

$$\mathfrak{M}_{0}=\left\{\psi\in\mathfrak{M}:\ \ \exists K>0\ \ \ \ \forall t\geq 1\ \ \ \ 0<\mu(\psi;t)\leq K<\infty\right\},$$

(6)

$$\mathfrak{M}_{C}=\left\{\psi\in\mathfrak{M}:\ \ \exists K_{1},K_{2}>0\ \ \ \ \forall t\geq 1\ \ \ \ K_{1}\leq\mu(\psi;t)\leq K_{2}<\infty\right\},$$

(7)

$$\mathfrak{M}^{+}_{\infty}=\left\{\psi\in\mathfrak{M}:\ \ \ \mu(\psi;t)\uparrow\infty\right\}.$$

В (6) i (7) $K,\ K_{1},\ K_{2}$, взагалi кажучи, можуть залежати вiд $\psi$. Очевидно, що ${\mathfrak{M}_{C}\subset\mathfrak{M}_{0}}$. Вiдмiтимо, що природними представниками множини $\mathfrak{M}_{C}$ є функцiї $\psi(t)=t^{-r}$, $r>0$, множини $\mathfrak{M}_{0}\setminus\mathfrak{M}_{C}$ — функцiї $\psi(t)=\ln^{-\varepsilon}(t+1),\ \varepsilon>0$, а множини $\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$ — функцiї $e^{-\alpha t^{r}}$, $r>0,\ \alpha>0$.

Крiм величини (5) для функцiй $\psi\in\mathfrak{M}$ важливу роль вiдiграє характеристика

$$\alpha(\psi;t):=\frac{\psi(t)}{t|\psi^{\prime}(t)|},\ \ \psi^{\prime}(t):=\psi^{\prime}(t+0).$$

(8)

В [1, с. 160] було доведено, що необхiдною i достатньою умовою належностi функцiї $\psi\in\mathfrak{M}$ до множини $\mathfrak{M}_{0}$ є умова

$$\alpha(\psi;t)>K>0\ \forall t\geq 1;$$

а необхiдною i достатньою умовою того, щоб функцiя $\psi\in\mathfrak{M}$ належала до множини $\mathfrak{M}_{C}$ є умова

$$0<K_{1}\leq\alpha(\psi;t)\leq K_{2}<\infty\ \ \ \ \forall t\geq 1.$$

Якщо $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, то (див., наприклад, [3, с. 97]) множини $C^{\psi}_{\beta}$ складаються з нескiнченно диференцiйовних функцiй. З iншого боку, як показано в [4, с. 1692], для кожної нескiнченно диференцiйовної $2\pi$–перiодичної функцiї $f$ можна вказати функцiю $\psi$ з множини $\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$ таку, що $f\in C^{\psi}_{\beta}$ для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$.

Для класiв $C^{\psi}_{\beta,p}$ будемо розглядати величини

$${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}=\sup\limits_{f\in C^{\psi}_{\beta,p}}\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{C},\ \ 1\leq p\leq\infty,$$

де $S_{n-1}(f;\cdot)$ — частиннi суми Фур’є порядку $n-1$ функцiї $f$, а також найкращi рiвномiрнi наближення класiв $C^{\psi}_{\beta,p}$ тригонометричними полiномами порядку не вищого за ${n-1}$, тобто величини вигляду

$${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}=\sup\limits_{f\in C^{\psi}_{\beta,p}}\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f(\cdot)-t_{n-1}(\cdot)\|_{C},\ 1\leq p\leq\infty,$$

де $\mathcal{T}_{2n-1}$ — пiдпростiр усiх тригонометричних полiномiв $t_{n-1}$ порядку не вищого за ${n-1}$.

В роботi розв’язується задача про знаходження точних порядкових оцiнок для величин ${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ i ${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ при $1<p<\infty$, $\beta\in\mathbb{R}$.

Для класiв Вейля–Надя $W^{r}_{\beta,p}$, $r>\frac{1}{p}$, $\beta\in\mathbb{R}$, ${1\leq p\leq\infty}$, точнi порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{C}$ i ${E}_{n}(W^{r}_{\beta,p})_{C}$ вiдомi (див., наприклад, [5, с. 47–49]. Крiм того, для величин ${\cal E}_{n}(W^{r}_{\beta,\infty})_{C}$, $r>0$, $\beta\in\mathbb{R}$ при $n\rightarrow\infty$ вiдомi асимптотичнi рiвностi (див., наприклад, роботи [6]–[8]), а для величин найкращих наближень ${E}_{n}(W^{r}_{\beta,\infty})_{C}$ при усiх $n\in\mathbb{N}$, встановлено їх точнi значення (див. роботи [8]–[13]).

Для класiв $C^{\psi}_{\beta,p}$ при $p=2$ i $\beta\in\mathbb{R}$ за умови $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{2}(k)<\infty$ в роботi [14] було доведено рiвнiсть

$${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,2})_{C}=\frac{1}{\sqrt{\pi}}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{2}(k)\Big)^{\frac{1}{2}},\ n\in\mathbb{N}.$$

В [15] у випадку, коли $\psi\in B\cap\Theta_{p}$, де $\Theta_{p}$, $1\leq p<\infty$, — множина незростаючих функцiй $\psi(t)$, для яких iснує стала $\alpha>\frac{1}{p}$ така, що функцiя $t^{\alpha}\psi(t)$ майже спадає (тобто знайдеться додатна стала $K$ така, що $t^{\alpha}_{1}\psi(t_{1})\leq Kt^{\alpha}_{2}\psi(t_{2})$ для будь–яких $t_{1}>t_{2}\geq 1$), а $B$ — множина незростаючих додатних функцiй $\psi(t)$, $t\geq 1$, для кожної з яких можна вказати додатну сталу $K$ таку, що $\frac{\psi(t)}{\psi(2t)}\leq K,\ \ t\geq 1$, показано, що iснують додатнi величини $K^{(1)}$ i $K^{(2)}$, якi можуть залежати лише вiд $\psi$ i $p$ такi, що для довiльних $1<p<\infty$, $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ виконуються спiввiдношення

$$K^{(2)}\psi(n)n^{\frac{1}{p}}\leq{E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq K^{(1)}\psi(n)n^{\frac{1}{p}}.$$

(9)

У випадку $\psi\in\mathfrak{M}_{\infty}^{+}$ порядковi оцiнки величин ${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ i ${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$, $1\leq p<\infty$, знайденi в роботах [3], [16], [17].

Мета даної роботи полягає у знаходженнi двостороннiх оцiнок для величин ${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ та ${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ у випадку коли функцiя $g_{p}(t)=\psi(t)t^{\frac{1}{p}}$ належить до множини $\mathfrak{M}_{0}$ i $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}<\infty$, $1<p<\infty$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$. При цьому константи в отриманих оцiнках будуть вираженi через параметри класiв в явному виглядi.

Теорема 1. Нехай $\psi(t)t^{\frac{1}{p}}\in\mathfrak{M}_{0}$ i $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}<\infty$, $1<p<\infty$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$. Тодi для довiльних $n\in\mathbb{N}$ i $\beta\in\mathbb{R}$ мають мiсце спiввiдношення

$$K_{\psi,p}^{(1)}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big)^{\frac{1}{p^{\prime}}}\leq{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq K_{\psi,p}^{(2)}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\Big)^{\frac{1}{p^{\prime}}},$$

(10)

в яких $K^{(1)}_{\psi,p}$ i $K^{(2)}_{\psi,p}$ — додатнi величини, що залежать лише вiд $\psi$ i $p$.

Доведення теореми 1. Згiдно з iнтегральним зображенням (1), за виконання умов теореми, для довiльної функцiї $f\in C^{\psi}_{\beta,p}$ в кожнiй точцi $x\in\mathbb{R}$ справедлива рiвнiсть

$$f(x)-S_{n-1}(f;x)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta,n}(x-t)f^{\psi}_{\beta}(t)dt,\ \ \|f^{\psi}_{\beta}\|_{p}\leq 1,\ f^{\psi}_{\beta}\perp 1,$$

(11)

де

$$\Psi_{\beta,n}(t)=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big),\ \ \beta\in\mathbb{R},\ \ n\in\mathbb{N}.$$

(12)

З (11) i твердження 3.8.1 роботи [1, с. 137] одержуємо

$${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq\frac{1}{\pi}\big\|\Psi_{\beta,n}(\cdot)\big\|_{p^{\prime}}\|f^{\psi}_{\beta}(\cdot)\|_{p}\leq\frac{1}{\pi}\big\|\Psi_{\beta,n}(\cdot)\big\|_{p^{\prime}},\ 1<p<\infty,\ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1.$$

(13)

Для оцiнки величини $\big\|\Psi_{\beta,n}(\cdot)\big\|_{p^{\prime}}$ буде корисна наступна лема.

Лема 1. Нехай $1<s<\infty$ i $\{a_{k}\}_{k=1}^{\infty}$ — монотонно незростаюча послiдовнiсть додатних чисел така, що $\sum\limits_{k=1}^{\infty}a_{k}^{s}k^{s-2}<\infty$. Тодi для $L_{s}$–норми функцiї

$$h_{\gamma,n}(x)=\sum\limits_{k=n}^{\infty}a_{k}\cos(kx+\gamma),\ \gamma\in\mathbb{R},\ n\in\mathbb{N},$$

має мiсце нерiвнiсть

$$\|h_{\gamma,n}(x)\|_{s}\leq\xi(s)\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}a_{k}^{s}k^{s-2}+a_{n}^{s}n^{s-1}\Big)^{\frac{1}{s}},$$

(14)

де

$$\xi(s):=\max\Big\{4\Big(\frac{\pi}{s-1}\Big)^{\frac{1}{s}},\ \ 14(8\pi)^{\frac{1}{s}}s\Big\}.$$

(15)

Доведення леми 1. Для довiльних $n\in\mathbb{N}$, $\gamma\in\mathbb{R}$ i $1<s<\infty$ маємо

$$\|h_{\gamma,n}(x)\|_{s}^{s}=\int\limits_{-\pi}^{\pi}|h_{\gamma,n}(x)|^{s}dx=\int\limits_{\frac{\pi}{2n}\leq|x|\leq\pi}|h_{\gamma,n}(x)|^{s}dx+\int\limits_{|x|\leq\frac{\pi}{2n}}|h_{\gamma,n}(x)|^{s}dx=$$

$$=J_{s,n}^{(1)}+J_{s,n}^{(2)},$$

(16)

де

$$J_{s,n}^{(1)}:=\int\limits_{\frac{\pi}{2n}\leq|x|\leq\pi}|h_{\gamma,n}(x)|^{s}dx,$$

$$J_{s,n}^{(2)}:=\int\limits_{|x|\leq\frac{\pi}{2n}}|h_{\gamma,n}(x)|^{s}dx.$$

Оцiнимо величину $J_{s,n}^{(1)}$. Згiдно з перетворенням Абеля для довiльних $M,N\in\mathbb{N}$

$$\sum\limits_{k=M}^{N}a_{k}\cos(kx+\gamma)=$$

$$=\sum\limits_{k=M}^{N-1}\Delta a_{k}\sum\limits_{j=0}^{k}\cos(jx+\gamma)-a_{M}\sum\limits_{j=0}^{M-1}\cos(jx+\gamma)+a_{N}\sum\limits_{j=0}^{N}\cos(jx+\gamma),$$

(17)

де $\Delta a_{k}:=a_{k}-a_{k+1}$.

Використовуючи формулу

$$\sum\limits_{j=0}^{k}\cos(jx+\gamma)=\cos\Big(\frac{k}{2}x+\gamma\Big)\sin\frac{(k+1)x}{2}\cosec\frac{x}{2},$$

(див., наприклад, [19, с. 43]) та очевидну нерiвнiсть

$$\sin\frac{|x|}{2}\geq\frac{|x|}{\pi},\ \ 0\leq|x|\leq\pi,$$

отримаємо

$$\Big|\sum\limits_{j=0}^{k}\cos(jx+\gamma)\Big|\leq\frac{1}{|\sin\frac{x}{2}|}\leq\frac{\pi}{|x|},\ \ 0<|x|\leq\pi.$$

(18)

З умов леми 1 випливає, що $a_{k}\rightarrow 0$ при $k\rightarrow\infty$. Тому з (17), (18) i того, що внаслiдок монотонностi послiдовностi $a_{k}$ $\ \Delta a_{k}\geq 0$, одержуємо

$$\Big|\sum\limits_{k=M}^{\infty}a_{k}\cos(kx+\gamma)\Big|\leq\frac{\pi}{|x|}\sum\limits_{k=M}^{\infty}\Delta a_{k}+a_{M}\frac{\pi}{|x|}=a_{M}\frac{2\pi}{|x|},\ \ 0<|x|\leq\pi,\ \ M\in\mathbb{N}.$$

(19)

Використавши нерiвнiсть (19) при $M=n$, запишемо оцiнку

$$J_{s,n}^{(1)}\leq(2\pi a_{n})^{s}\int\limits_{\frac{\pi}{2n}\leq|x|\leq\pi}\frac{1}{|x|^{s}}dx<\frac{4^{s}\pi}{s-1}a_{n}^{s}n^{s-1}.$$

(20)

Оцiнимо тепер величину $J_{s,n}^{(2)}$. Для довiльних $l,n\in\mathbb{N},l>n$,

$$|h_{\gamma,n}(x)|\leq\sum\limits_{k=n}^{l-1}a_{k}+\Big|\sum\limits_{k=l}^{\infty}a_{k}\cos(kx+\gamma)\Big|.$$

(21)

Покладемо

$$A_{n,l}:=\sum\limits_{k=n}^{l-1}a_{k}.$$

(22)

Беручи до уваги формули (21)–(22), та використавши нерiвнiсть (19) при $M=l$, отримаємо

$$|h_{\gamma,n}(x)|\leq A_{n,l}+a_{l}\frac{2\pi}{|x|},\ \ 0<|x|\leq\pi.$$

(23)

Для довiльних $l\geq 2n$, $\frac{\pi}{l+1}<|x|\leq\frac{\pi}{l}$, $\ l,n\in\mathbb{N}$, в силу монотонного незростання послiдовностi $a_{k}$, можемо записати

$$\frac{a_{l}\pi}{|x|}\leq a_{l}(l+1)=a_{l}(l-n+n+1)\leq a_{l}(2(l-n)+1)\leq 3a_{l}(l-n)\leq$$

$$\leq 3\sum\limits_{k=n}^{l-1}a_{k}=3A_{n,l}.$$

(24)

Об’єднуючи (23) i (24), запишемо

$$|h_{\gamma,n}(x)|\leq 7A_{n,l},\ \frac{\pi}{l+1}<|x|\leq\frac{\pi}{l},\ \l\geq 2n.$$

(25)

Iз (25) випливає

$$J_{s,n}^{(2)}=\int\limits_{|x|\leq\frac{\pi}{2n}}|h_{\gamma,n}(x)|^{s}dx=\sum\limits_{l=2n}^{\infty}\int\limits_{\frac{\pi}{l+1}<|x|\leq\frac{\pi}{l}}|h_{\gamma,n}(x)|^{s}dx\leq 2\cdot 7^{s}\sum\limits_{l=2n}^{\infty}\int\limits_{\frac{\pi}{l+1}}^{\frac{\pi}{l}}A_{n,l}^{s}dx\leq$$

$$\leq 2\pi 7^{s}\sum\limits_{l=2n}^{\infty}\frac{A_{n,l}^{s}}{l^{2}}\leq 2\pi 7^{s}\sum\limits_{l=n+1}^{\infty}\frac{A_{n,l}^{s}}{l^{2}}.$$

(26)

При кожному фiксованому $n\in\mathbb{N}$ позначимо через $\alpha_{n}(t),\ t\geq 0$, функцiю, що означається натупним чином:

$$\alpha_{n}(t):={\left\{\begin{array}[]{cc}a_{k},&k\leq t<k+1,\ k\geq n,\\ 0,&0\leq t<n.\end{array}\right.}$$

При таких позначеннях має мiсце рiвнiсть ${A}_{n,l}=\int\limits_{0}^{l}\alpha_{n}(t)dt$. Тодi

$$\sum\limits_{l=n+1}^{\infty}\frac{{A}_{n,l}^{s}}{l^{2}}=\sum\limits_{l=n+1}^{\infty}\frac{\Big(\int\limits_{0}^{l}\alpha_{n}(t)dt\Big)^{s}}{l^{2}}=\sum\limits_{l=n+1}^{\infty}\int\limits_{l}^{l+1}\frac{\Big(\int\limits_{0}^{l}\alpha_{n}(t)dt\Big)^{s}}{l^{2}}dx\leq$$

$$\leq\sum\limits_{l=n+1}^{\infty}\int\limits_{l}^{l+1}\frac{\Big(\int\limits_{0}^{x}\alpha_{n}(t)dt\Big)^{s}}{(x-1)^{2}}dx=\int\limits_{n+1}^{\infty}\frac{\Big(\int\limits_{0}^{x}\alpha_{n}(t)dt\Big)^{s}}{(x-1)^{2}}dx=$$

$$=\int\limits_{n+1}^{\infty}\frac{\Big(\int\limits_{0}^{x}\alpha_{n}(t)dt\Big)^{s}}{x^{2}}dx+\int\limits_{n+1}^{\infty}\frac{\Big(\int\limits_{0}^{x}\alpha_{n}(t)dt\Big)^{s}}{x^{2}}\frac{2x-1}{(x-1)^{2}}dx\leq$$

$$=\int\limits_{n+1}^{\infty}\frac{\Big(\int\limits_{0}^{x}\alpha_{n}(t)dt\Big)^{s}}{x^{2}}dx+\Big(\frac{2}{n}+\frac{1}{n^{2}}\Big)\int\limits_{n+1}^{\infty}\frac{\Big(\int\limits_{0}^{x}\alpha_{n}(t)dt\Big)^{s}}{x^{2}}dx\leq$$

$$\leq 4\int\limits_{n}^{\infty}\frac{\Big(\int\limits_{0}^{x}\alpha_{n}(t)dt\Big)^{s}}{x^{2}}dx.$$

(27)

Для оцiнки останнього iнтеграла нам буде корисним наступне твердження, встановлене Хардi (див., наприклад, [20, с. 40]).

Лема 2. Нехай $g(x)$ невiд’ємна функцiя, визначена для $x\geq 0$ i нехай $r>1$, $\sigma<r-1$ . Тодi, якщо $g^{r}(x)x^{\sigma}$ iнтегровна на $(0,\infty)$, то функцiя $\Big(\frac{1}{x}\int\limits_{0}^{x}g(t)dt\Big)^{r}x^{\sigma}$ також iнтегровна на $(0,\infty)$ i при цьому виконується нерiвнiсть

$$\int\limits_{0}^{\infty}\Big(\frac{1}{x}\int\limits_{0}^{x}g(t)dt\Big)^{r}x^{\sigma}dx\leq\Big(\frac{r}{r-\sigma-1}\Big)^{r}\int\limits_{0}^{\infty}g^{r}(x)x^{\sigma}dx.$$

(28)

Застосовуючи нерiвнiсть (28) при $g(\cdot)=\alpha_{n}(\cdot)$, $r=s$, $\sigma=s-2$, одержуємо

$$\int\limits_{n}^{\infty}\frac{\Big(\int\limits_{0}^{x}\alpha_{n}(t)dt\Big)^{s}}{x^{2}}dx\leq s^{s}\int\limits_{n}^{\infty}\alpha_{n}^{s}(x)x^{s-2}dx=$$

$$=s^{s}\sum\limits_{l=n}^{\infty}\int\limits_{l}^{l+1}a_{l}^{s}x^{s-2}dx\leq(2s)^{s}\sum\limits_{l=n}^{\infty}a_{l}^{s}l^{s-2}.$$

(29)

Формули (26), (27) i (29) дозволяють записати оцiнку

$$J_{s,n}^{(2)}\leq 8\pi(14s)^{s}\sum\limits_{l=n}^{\infty}a_{l}^{s}l^{s-2}.$$

(30)

Об’єднавши (16), (20) i (30), маємо

$$\|h_{\gamma,n}(x)\|_{s}^{s}=J_{s,n}^{(1)}+J_{s,n}^{(2)}\leq$$

$$\leq\max\Big\{\frac{4^{s}\pi}{s-1},8\pi(14s)^{s}\Big\}\Big(\sum\limits_{l=n}^{\infty}a_{l}^{s}l^{s-2}+a_{n}^{s}n^{s-1}\Big),\ n\in\mathbb{N},\ 1<s<\infty.$$

(31)

Iз (31) випливає (14). Лему 1 доведено.

Застосуємо до функцiї $\Psi_{\beta,n}(t)$ вигляду (12) лему 1, поклавши в її умовах $a_{k}=\psi(k)$, $\gamma=-\frac{\beta\pi}{2}$, $s=p^{\prime}$. Отримаємо оцiнку

$$\|\Psi_{\beta,n}(t)\|_{p^{\prime}}\leq$$

$$\leq\xi(p^{\prime})\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}+\psi^{p^{\prime}}(n)n^{p^{\prime}-1}\Big)^{\frac{1}{p^{\prime}}},\ 1<p<\infty,\ \ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1,$$

(32)

де характеристика $\xi(p^{\prime})$ означається рiвнiстю (15).

Для будь–якої функцiї $\psi\in\mathfrak{M}$ через $\underline{\alpha}_{n}(\psi)$ i $\overline{\alpha}_{n}(\psi)$, $n\in\mathbb{N}$, позначимо величини

$$\underline{\alpha}_{n}(\psi):=\inf\limits_{t\geq n}\alpha(\psi;t),$$

(33)

$$\overline{\alpha}_{n}(\psi):=\sup\limits_{t\geq n}\alpha(\psi;t),$$

(34)

де характеристика $\alpha(\psi;t)$ означається формулою (8). В прийнятих позначеннях має мiсце наступне твердження.

Лема 3. Нехай $g_{p}(t):=\psi(t)t^{\frac{1}{p}}$, $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}<\infty$, $1<p<\infty$, $\frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1$, $n\in\mathbb{N}$. Тодi, якщо $g_{p}\in\mathfrak{M}_{0}$, то виконується нерiвнiсть

$$\psi^{p^{\prime}}(n)n^{p^{\prime}-1}\leq\frac{p^{\prime}}{\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2},$$

(35)

якщо ж $g_{p}\in\mathfrak{M}_{C}$, то має мiсце спiввiдношення

$$\frac{p^{\prime}}{\overline{\alpha}_{n}(g_{p})}\cdot\frac{n\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}{p^{\prime}+n\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}\leq\psi^{p^{\prime}}(n)n^{p^{\prime}-1}\leq\frac{p^{\prime}}{\underline{\alpha}_{n}(g_{p})}\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}.$$

(36)

Доведення леми 3. Нехай $g_{p}\in\mathfrak{M}_{0}$. Покажемо справедливiсть нерiвностi (35).

Оскiльки $g_{p}(t)$ монотонно спадає до нуля, то

$$\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(k)k^{p^{\prime}-2}=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\frac{g_{p}^{p^{\prime}}(k)}{k}\geq\int\limits_{n}^{\infty}\frac{g_{p}^{p^{\prime}}(t)}{t}dt=\int\limits_{n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}dt.$$

(37)

Проiнтегрувавши частинами останнiй iнтеграл з (37), отримаємо

$$\int\limits_{n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}dt=\frac{-1}{p^{\prime}-1}\psi^{p^{\prime}}(n)n^{p^{\prime}-1}-\frac{p^{\prime}}{p^{\prime}-1}\int\limits_{n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}-1}(t)\psi^{\prime}(t)t^{p^{\prime}-1}dt=$$

$$=\frac{-1}{p^{\prime}-1}\psi^{p^{\prime}}(n)n^{p^{\prime}-1}+\frac{p^{\prime}}{p^{\prime}-1}\int\limits_{n}^{\infty}\frac{\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}}{\alpha(\psi;t)}dt.$$

(38)

З (38) випливає

$$\psi^{p^{\prime}}(n)n^{p^{\prime}-1}=p^{\prime}\int\limits_{n}^{\infty}\frac{\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}}{\alpha(\psi;t)}dt-(p^{\prime}-1)\int\limits_{n}^{\infty}\psi^{p^{\prime}}(t)t^{p^{\prime}-2}dt.$$

(39)

Покажемо, що

$$\frac{1}{\alpha(\psi;t)}-\frac{1}{\alpha(g_{p};t)}=\frac{1}{p},\ t\geq 1,\ \ 1<p<\infty.$$

(40)

Дiйсно, оскiльки $\psi(t)=g_{p}(t)t^{-\frac{1}{p}}$, то

$$\frac{1}{\alpha(\psi;t)}=\frac{t|\psi^{\prime}(t)|}{\psi(t)}=\frac{-t\big(\frac{-1}{p}t^{-\frac{1}{p}-1}g_{p}(t)+t^{-\frac{1}{p}}g_{p}^{\prime}(t)\big)}{g_{p}(t)t^{-\frac{1}{p}}}=\frac{\frac{1}{p}t^{-\frac{1}{p}}g_{p}(t)+t^{-\frac{1}{p}+1}|g_{p}^{\prime}(t)|}{g_{p}(t)t^{-\frac{1}{p}}}=$$

$$=\frac{1}{p}+\frac{t|g_{p}^{\prime}(t)|}{g_{p}(t)}=\frac{1}{p}+\frac{1}{\alpha(g_{p};t)}.$$