Оцiнки знизу колмогоровських поперечникiв класiв згорток з ядром Неймана

1. Постановка задачi. Через $L=L_{1}$ позначимо простiр $2\pi$-перiодичних сумовних функцiй $f$ з нормою $\|f\|_{1}=\int\limits_{-\pi}^{\pi}|f(t)|dt$, через $L_{\infty}$ — простiр $2\pi$-перiодичних вимiрних i суттєво обмежених функцiй з нормою $\|f\|_{\infty}=\mathop{\rm ess\,sup}\limits_{t\in\mathbb{R}\ }|f(t)|,$ а через $C$ — простiр $2\pi$-перiодичних неперервних функцiй $f$, у якому норма задається рiвнiстю $\|f\|_{C}=\max\limits_{t\in\mathbb{R}}|f(t)|$.

Позначимо через $C_{\beta,p}^{\psi}$, $p=1,\infty$, клас $2\pi$-перiодичних функцiй $f$, що зображуються у виглядi згортки

$$f(x)=A+\dfrac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta}(x-t)\varphi(t)dt=A+\left(\Psi_{\beta}\ast\varphi\right)(x),\;A\in\mathbb{R},$$

(1)

де

$$\Psi_{\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\left(kt-\dfrac{\beta\pi}{2}\right),\,\psi(k)>0,\,\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty,\,\beta\in\mathbb{R},$$

(2)

та

$$\|\varphi\|_{p}\leqslant 1,\,\varphi\perp 1.$$

Функцiю $\varphi$ в рiвностi (1) називають $(\psi,\beta)$-похiдною функцiї $f$ i позначають через $f_{\beta}^{\psi}$. Поняття $(\psi,\beta)$-похiдної введене О.I. Степанцем (див., наприклад, [1, § 7–8]).

Якщо $\psi(k)=\dfrac{q^{k}}{k^{r}}$, $q\in(0,1)$, $r\in\mathbb{N}$, то класи $C_{\beta,p}^{\psi}$, $p=1,\infty$, позначають через $C_{\beta,p}^{q,r}$. При $r=1$ класи $C_{\beta,p}^{q,r}$ є класами згорток з ядром Неймана

$$N_{q,\beta}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\dfrac{q^{k}}{k}\cos\left(kt-\dfrac{\beta\pi}{2}\right),q\in(0,1),\beta\in\mathbb{R}.$$

Нехай $\mathfrak{N}$ — центрально-симетрична пiдмножина банахового простору $X$. $m$-вимiрним поперечником за Колмогоровим множини $\mathfrak{N}$ в просторi $X$ називається величина вигляду

$$d_{m}(\mathfrak{N},X)=\inf_{F_{m}\subset X}\sup_{f\in\mathfrak{N}}\inf_{g\in F_{m}}\|f-g\|_{X},$$

(3)

де зовнiшнiй $\inf$ береться по всiх $m$-вимiрних лiнiйних пiдпросторах $F_{m}$ iз $X$.

Розв’язанням задачi про знаходження оцiнок колмогоровських поперечникiв функцiональних класiв займались багато математикiв, iз результатами яких можна ознайомитись, наприклад, по монографiях [2, 3, 4].

У данiй роботi розв’язується задача знаходження точних значень поперечникiв $d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{q,1},C)$, $d_{2n-1}(C_{\beta,\infty}^{q,1},C)$ та $d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{q,1},L)$ для усiх $q\in(0,1)$, $\beta\in\mathbb{R}$ та натуральних $n$, бiльших деякого номера, залежного лише вiд $q$.

Для отримання оцiнок поперечникiв зверху достатньо розглянути величину найкращого наближення класiв $C_{\beta,p}^{\psi}$, де $p=1$ або $p=\infty$, в метриках просторiв $X=L$ або $X=C$ вiдповiдно пiдпростором $\mathcal{T}_{2n-1}$ тригонометричних полiномiв $t_{n-1}$ порядку $n-1$, тобто величини вигляду

$$E_{n}(C_{\beta,p}^{\psi})_{X}=\sup_{f\in C_{\beta,p}^{\psi}}\inf_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f-t_{n-1}\|_{X}.$$

(4)

Очевидно, що для величин вигляду (3) i (4) мають мiсце нерiвностi

$$d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{\psi},L)\leqslant E_{n}(C_{\beta,1}^{\psi})_{L}.$$

(5)

$$d_{2n-1}(C_{\beta,\infty}^{\psi},C)\leqslant E_{n}(C_{\beta,\infty}^{\psi})_{C}.$$

(6)

Як випливає з [5], для $\psi(k)=\dfrac{q^{k}}{k}$ при довiльних $q\in(0,1)$, $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$ мають мiсце рiвностi

$$E_{n}(C_{\beta,\infty}^{q,1})_{C}=E_{n}(C_{\beta,1}^{q,1})_{L}=\|N_{q,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C}=$$

$$=\dfrac{4}{\pi}\left|\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}\dfrac{q^{(2\nu+1)n}}{n(2\nu+1)^{2}}\sin\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\dfrac{\beta\pi}{2}\right)\right|,$$

(7)

де

$$\varphi_{n}(t)=\textnormal{sign}\sin nt,$$

(8)

а $\theta_{n}=\theta_{n}(q,\beta)$ — єдиний на $[0,1)$ корiнь рiвняння

$$\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}\dfrac{q^{2\nu n}}{2\nu+1}\cos\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\dfrac{\beta\pi}{2}\right)=0$$

(9)

(при $\beta\in\mathbb{Z}$ рiвностi (7) випливають з [7, 6]).

Згiдно з (5), (6) i (7) задача про знаходження точних значень поперечникiв $d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{q,1},C)$, $d_{2n-1}(C_{\beta,\infty}^{q,1},C)$ та $d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{q,1},L)$ зводиться до встановлення справедливостi оцiнок знизу

$$d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{q,1},C)\geqslant\|N_{q,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C},$$

(10)

$$d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{q,1},L)\geqslant\|N_{q,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C}.$$

(11)

При $q\in(0,1/7]$, $\beta\in\mathbb{Z}$ нерiвностi (10) та (11) випливають з результатiв О.К. Кушпеля [8] та [9], а при $q\in(0,\,0{,}2]$, $\beta\in\mathbb{Z}$ i $q\in(0,\,0{,}193864]$, ${\beta\in\mathbb{R\setminus Z}}$ — з роботи О.I. Степанця та А.С. Сердюка [10]. У вказаних випадках нерiвностi (10) та (11) доведено для усiх $n\in\mathbb{N}$.

2. Основнi результати. Для кожного фiксованого $q\in(0,1)$ позначимо через $n_{q}$ найменший з номерiв $n\geqslant 2$, для яких виконуються нерiвностi

$$\dfrac{q^{n}}{1-q^{2n}}\leqslant\min\{\dfrac{2q^{\sqrt{n}}}{15n^{2}},\dfrac{8}{3n^{2}}\left(\dfrac{2n-1}{7(n-1)^{2}}-\dfrac{\pi^{2}}{8n^{2}}\right)\},$$

(12)

$$\dfrac{24}{5(1-q)}q^{\sqrt{n}}+\dfrac{160}{63}\dfrac{2\sqrt{n}-1}{n(\sqrt{n}-1)}\;\dfrac{q}{(1-q)^{2}}\leqslant\left(\dfrac{1}{2}+\dfrac{2q}{(1+q^{2})(1-q)}\right)\left(\dfrac{1-q}{1+q}\right)^{\frac{4}{1-q^{2}}}.$$

(13)

У прийнятих позначеннях має мiсце наступне твердження.

Теорема 1. Нехай $q\in(0,1)$. Тодi для довiльного $\beta\in\mathbb{R}$ i всiх номерiв $n\geqslant n_{q}$ виконуються нерiвностi (10) i (11).

Як було вiдмiчено вище, з роботи О.I. Степанця та А.С. Сердюка [10] випливає, що при $q\in(0,\,0{,}2]$, $\beta\in\mathbb{Z}$ i $q\in(0,\,0{,}193864]$, ${\beta\in\mathbb{R\setminus Z}}$ нерiвностi (10) i (11) вiрнi для усiх $n\in\mathbb{N}$. Тодi, позначивши

$$n_{q,\beta}\hskip-3.0pt=\hskip-3.0pt\begin{cases}1,&\hskip-9.0pt\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro $q\in(0,\,0{,}2]$ \T2A\cyrii $\beta\in\mathbb{Z}$ \T2A\cyra\T2A\cyrb\T2A\cyro $q\in(0,\,0{,}193864]$ \T2A\cyrii $\beta\in\mathbb{R\setminus Z}$,}\\ n_{q},&\hskip-9.0pt\text{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro $q\in(0{,}2,\,1)$ \T2A\cyrii $\beta\in\mathbb{Z}$ \T2A\cyra\T2A\cyrb\T2A\cyro $q\in(0{,}193864,\,1)$ \T2A\cyrii $\beta\in\mathbb{R\setminus Z}$}\end{cases}$$

одержимо iстиннiсть нерiвностей (10) i (11) для усiх номерiв $n\geqslant n_{q,\beta}$. Об’єднавши нерiвностi (5), (6), (10), (11) з рiвностями (7) отримуємо наступне твердження.

Теорема 2. Нехай $q\in(0,1)$ i $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi для довiльного $\beta\in\mathbb{R}$ та усiх номерiв $n\geqslant n_{q,\beta}$ мають мiсце рiвностi

$$d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{q,1},C)=d_{2n-1}(C_{\beta,\infty}^{q,1},C)=d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{q,1},L)=$$

$$=E_{n}(C_{\beta,\infty}^{q,1})_{C}=E_{n}(C_{\beta,1}^{q,1})_{L}=\|N_{q,\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C}=$$

$$=\dfrac{4}{\pi}\left|\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}\dfrac{q^{(2\nu+1)n}}{n(2\nu+1)^{2}}\sin\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\dfrac{\beta\pi}{2}\right)\right|,$$

(14)

де $\theta_{n}=\theta_{n}(q,\beta)$ — єдиний на $[0,1)$ корiнь рiвняння (9).

Теорема 2 дозволяє оцiнити асимптотичну при ${n\to\infty}$ поведiнку поперечникiв $d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{q,1},C)$, $d_{2n-1}(C_{\beta,\infty}^{q,1},C)$ та $d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{q,1},L)$.

Теорема 3. Нехай $q\in(0,1)$ та $\beta\in\mathbb{R}$. Тодi при $n\geqslant n_{q,\beta}$

$$d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{q,1},C)=d_{2n-1}(C_{\beta,\infty}^{q,1},C)=d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{q,1},L)=E_{n}(C_{\beta,\infty}^{q,1})_{C}=$$

$$=E_{n}(C_{\beta,1}^{q,1})_{L}=\dfrac{q^{n}}{n}\left(\dfrac{4}{\pi}+\gamma_{n}\frac{q^{2n}}{1-q^{2n}}\right),$$

(15)

де $|\gamma_{n}|\leqslant\dfrac{16}{9\pi}$.

Дiйсно, знайдемо двостороннi оцiнки правої частини формули (14). З (9) отримуємо

$$\left|\cos\left(\theta_{n}\pi-\dfrac{\beta\pi}{2}\right)\right|=\left|\sum\limits_{\nu=1}^{\infty}\frac{q^{2\nu n}}{2\nu+1}\cos\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\dfrac{\beta\pi}{2}\right)\right|\leqslant$$

$$\leqslant\frac{1}{3}\sum\limits_{\nu=1}^{\infty}q^{2\nu n}=\dfrac{q^{2n}}{3(1-q^{2n})}.$$

(16)

З (16) випливає, що

$$0\leqslant 1-|\sin(\theta_{n}\pi-\dfrac{\beta\pi}{2})|\leqslant|\cos(\theta_{n}\pi-\dfrac{\beta\pi}{2})|\leqslant\dfrac{q^{2n}}{3(1-q^{2n})}.$$

(17)

Оскiльки,

$$\left|\sum\limits_{\nu=1}^{\infty}\dfrac{q^{(2\nu+1)n}}{n(2\nu+1)^{2}}\sin\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\dfrac{\beta\pi}{2}\right)\right|\leqslant$$

$$\leqslant\sum\limits_{\nu=1}^{\infty}\dfrac{q^{(2\nu+1)n}}{n(2\nu+1)^{2}}\leqslant\frac{1}{9n}\frac{q^{3n}}{1-q^{2n}},\;n\in\mathbb{N},$$

то, враховуючи (17), одержуємо для довiльних $n\in\mathbb{N}$, $q\in(0,1)$ i $\beta\in\mathbb{R}$

$$\left|\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}\dfrac{q^{(2\nu+1)n}}{n(2\nu+1)^{2}}\sin\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\dfrac{\beta\pi}{2}\right)\right|\geqslant\dfrac{q^{n}}{n}-\dfrac{q^{n}}{n}\left(1-|\sin(\theta_{n}\pi-\dfrac{\beta\pi}{2})|\right)-$$

$$-\left|\sum\limits_{\nu=1}^{\infty}\dfrac{q^{(2\nu+1)n}}{n(2\nu+1)^{2}}\sin\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\dfrac{\beta\pi}{2}\right)\right|\geqslant$$

$$\geqslant\dfrac{q^{n}}{n}\left(1-\frac{4}{9}\frac{q^{2n}}{1-q^{2n}}\right),$$

(18)

$$\left|\sum\limits_{\nu=0}^{\infty}\dfrac{q^{(2\nu+1)n}}{n(2\nu+1)^{2}}\sin\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\dfrac{\beta\pi}{2}\right)\right|\leqslant\dfrac{q^{n}}{n}+\dfrac{q^{n}}{n}\left(1-|\sin(\theta_{n}\pi-\dfrac{\beta\pi}{2})|\right)+$$

$$+\left|\sum\limits_{\nu=1}^{\infty}\dfrac{q^{(2\nu+1)n}}{n(2\nu+1)^{2}}\sin\left((2\nu+1)\theta_{n}\pi-\dfrac{\beta\pi}{2}\right)\right|\leqslant$$

$$\leqslant\dfrac{q^{n}}{n}\left(1+\frac{4}{9}\frac{q^{2n}}{1-q^{2n}}\right),$$

(19)

З теореми 2 та оцiнок (18) i (19) випливає, що при $n\geqslant n_{q,\beta}$ виконується (15).

Зазначимо, що оцiнки (10) i (11) для довiльних $q\in(0,1)$ неможливо встановити, використовуючи методи знаходження оцiнок знизу для колмогоровських поперечникiв класiв згорток iз ядрами, що не збiльшують осциляцiї розробленi А. Пiнкусом [11], оскiльки ядра Неймана $N_{q,\beta}(t)$ можуть збiльшувати осциляцiю. Проiлюструємо це на прикладi ядер Неймана $N_{q,0}(t)$ та $N_{q,1}(t)$ при $q=0{,}21$.

Означення 1. $2\pi$-перiодичну функцiю $K(\cdot)$ називають $\textnormal{\text{CVD}}_{2n}$-ядром (ядром, що не збiльшує осциляцiї) i позначають $K\in\textnormal{\text{CVD}}_{2n}$, якщо для довiльної функцiї $f\in C$ такої, що ${\nu(f)\leqslant 2n}$, виконується нерiвнiсть

$$\nu(K\ast f)\leqslant\nu(f),$$

де $\nu(g)$— число змiн знаку функцiї $g\in C$ на $[0,2\pi)$.

Для встановлення факту, чи деяке ядро $\phi(x)$ є $\text{CVD}_{2n}$-ядром зручно користуватись наступним твердженням, що належить Мерхюберу, Шонбергу та Вiльямсону [12] (див. також [2, с. 67]).

Нехай $\phi(x)\in C$ та $\phi(x)$ має ранг не менший за ${2n+2}$, тобто iснує розбиття $t_{i}$, $i=\overline{1,2n+2}$, промiжка $[0,2\pi)$ таке, що $0\leqslant t_{1}<\dots<t_{2n+2}<2\pi$ i для якого $\dim(\textnormal{\text{span}}\{\phi(x-t_{i})\}_{i=1}^{2n+2})=\linebreak=2n+2$. Тодi $\phi(x)\in\textnormal{\text{CVD}}_{2n}$ тодi i тiльки тодi, коли

$$D_{2l+1}(\mathbf{x},\mathbf{y})=\det(\varepsilon\phi(x_{i}-y_{j}))_{i,j=1}^{2l+1}\geqslant 0,$$

$$0\leqslant x_{1}<\dots<x_{2l+1}<2\pi,\;\;0\leqslant y_{1}<\dots<y_{2l+1}<2\pi,\;\;l=0,1,\dots,n,$$

для деякого фiксованого $\varepsilon=\pm 1$.

Як випливає iз леми 1.3 роботи [13], система функцiй ${\{N_{q,\beta}(x-y_{i})\}_{i=1}^{2n+2}}$ лiнiйно незалежна i, отже, ${\dim(\text{span}\{N_{q,\beta}(x-y_{i})\}_{i=1}^{2n+2})=2n+2}$. Тому, щоб довести, що ядра Неймана $N_{q,\beta}(t)$ при $q=0{,}21$ i $\beta=0$ або $\beta=1$ не є $\text{CVD}_{2n}$-ядрами нi при яких $n\in\mathbb{N}$, достатньо показати, що знайдуться вектори $\mathbf{x}=(x_{1},x_{2},x_{3})$, $0\leqslant x_{1}<x_{2}<x_{3}<2\pi$, та $\mathbf{y}=(y_{1},y_{2},y_{3})$, $0\leqslant y_{1}<y_{2}<y_{3}<2\pi$, для яких детермiнант $D_{3}(\mathbf{x},\mathbf{y})$ змiнює знак. Виберемо вектори $\mathbf{x}^{(k)}=(x_{1}^{(k)},x_{2}^{(k)},x_{3}^{(k)})$ та $\mathbf{y}^{(k)}=(y_{1}^{(k)},y_{2}^{(k)},y_{3}^{(k)})$, $k=1,2$, наступним чином:

$$x_{1}^{(1)}=\frac{\pi}{18},\;x_{2}^{(1)}=\frac{\pi}{9},\;x_{3}^{(1)}=\frac{\pi}{6},\;y_{1}^{(1)}=\frac{13\pi}{36},\;y_{2}^{(1)}=\frac{11\pi}{30},\;y_{3}^{(1)}=\frac{67\pi}{180},$$

$$x_{1}^{(2)}=\frac{\pi}{18},\;x_{2}^{(2)}=\frac{\pi}{9},\;x_{3}^{(2)}=\frac{\pi}{6},\;y_{1}^{(2)}=\frac{13\pi}{30},\;y_{2}^{(2)}=\frac{10\pi}{9},\;y_{3}^{(2)}=\frac{7\pi}{6}.$$

Обчислення показують, що для ядра $N_{q,0}$

$$D_{3}(\mathbf{x}^{(1)},\mathbf{y}^{(1)})<-2{,}74\cdot 10^{-10},\;D_{3}(\mathbf{x}^{(2)},\mathbf{y}^{(2)})>1{,}09\cdot 10^{-6},$$

а для ядра $N_{q,1}$

$$D_{3}(\mathbf{x}^{(1)},\mathbf{y}^{(1)})<-2{,}26\cdot 10^{-8},\;D_{3}(\mathbf{x}^{(2)},\mathbf{y}^{(2)})>2{,}09\cdot 10^{-6}.$$

Отже, для будь-яких $n\in\mathbb{N}$ при $q=0{,}21$  $N_{q,0}(t)\not\in\text{CVD}_{2n}$ i $N_{q,1}(t)\not\in\text{CVD}_{2n}$.

3. Означення i допомiжнi твердження. Для отримання оцiнок (10) та (11) при довiльних $\beta\in\mathbb{R}$ i $q\in(0,1)$ в данiй роботi буде використовуватись започаткований О.К. Кушпелем [8] метод оцiнки знизу поперечникiв класiв згорток iз твiрними ядрами $\Psi_{\beta}$, що задовольняють так звану умову $C_{y,2n}$. Наведемо необхiднi означення та допомiжнi твердження.

Нехай $\Delta_{2n}=\{0=x_{0}<x_{1}<\dots<x_{2n}=2\pi\}$, $x_{k}=k\pi/n$ — розбиття промiжку $[0,2\pi]$. Розглянемо функцiю

$$\Psi_{\beta,1}(t)=(\Psi_{\beta}\ast B_{1})(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}\frac{\psi(k)}{k}\cos\left(kt-\dfrac{(\beta+1)\pi}{2}\right),$$

де $B_{1}(t)=\sum\limits_{k=1}^{\infty}k^{-1}\sin kt$ — ядро Бернуллi. Через $S\Psi_{\beta,1}(\Delta_{2n})$ позначатимемо простiр $SK$-сплайнiв $S\Psi_{\beta,1}(\cdot)$ за розбиттям $\Delta_{2n}$, тобто множину функцiй виду

$$S\Psi_{\beta,1}(\cdot)=\alpha_{0}+\sum\limits_{k=1}^{2n}\alpha_{k}\Psi_{\beta,1}(\cdot-x_{k}),\;\sum\limits_{k=1}^{2n}\alpha_{k}=0,$$

(20)

$$\alpha_{k}\in\mathbb{R},\;k=0,1,\dots,2n.$$

Фундаментальним $SK$-сплайном називають функцiю $\overline{S\Psi}_{\beta,1}(\cdot)=\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,\cdot)$ виду (20), що задовольняє спiввiдношення

$$\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,y_{k})=\delta_{0,k}=\begin{cases}0,&k=\overline{1,2n-1},\\ 1,&k=0,\end{cases}$$

де $y_{k}=x_{k}+y$, $x_{k}=k\pi/n$, $y\in[0,\dfrac{\pi}{n})$. Оскiльки серед $(\psi,\beta)$-похiдних будь-якого сплайна виду (20) iснує функцiя, яка є сталою на кожному iнтервалi $(x_{k},x_{k+1})$, то надалi саме таку функцiю будемо розумiти пiд записом $(\overline{S\Psi}_{\beta,1}(\cdot))_{\beta}^{\psi}$.

Означення 2. Будемо казати, що для деякого дiйсного числа $y$ i розбиття $\Delta_{2n}$ ядро $\Psi_{\beta}(\cdot)$ вигляду (2) задовольняє умову $C_{y,2n}$ (i записувати $\Psi_{\beta}\in C_{y,2n}$), якщо для цього ядра iснує єдиний фундаментальний сплайн $\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,\cdot)$ i для нього виконуються рiвностi

$$\textrm{sign}(\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,t_{k}))_{\beta}^{\psi}=(-1)^{k}\varepsilon e_{k},\,k=\overline{0,2n-1},$$

де $t_{k}=(x_{k}+x_{k+1})/2,$ $e_{k}$ дорiвнює або 0, або 1, а $\varepsilon$ приймає значення $\pm 1$ i не залежить вiд $k$.

Наступна теорема дозволяє знаходити оцiнки знизу колмогоровських поперечникiв класiв згорток, породжених ядрами, що задовольняють умову $C_{y,2n}$.

Теорема 4 (О.К. Кушпель [8, 9]). Нехай при деякому $n\in\mathbb{N}$ функцiя $\Psi_{\beta}$ вигляду (2), що породжує класи $C_{\beta,p}^{\psi}$, $p=1,\infty$, задовольняє умову $C_{y,2n}$, коли $y$ — точка, в якiй функцiя $|(\Psi_{\beta}\ast\varphi_{n})(t)|$, $\varphi_{n}(t)=\textnormal{sign}\sin nt$, приймає максимальне значення. Тодi

$$d_{2n}(C_{\beta,\infty}^{\psi},C)\geqslant\|\Psi_{\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C},$$

$$d_{2n-1}(C_{\beta,1}^{\psi},L)\geqslant\|\Psi_{\beta}\ast\varphi_{n}\|_{C}.$$

У роботах [8, 14, 10, 5] були встановленi достатнi умови включення $\Psi_{\beta}\in C_{y,2n}$ для ядер виду (2). Це дозволило авторам зазначених робiт застосувати теорему 4 i одержати в рядi нових випадкiв точнi оцiнки поперечникiв $d_{m}(C_{\beta,\infty}^{\psi},C)$ та $d_{m}(C_{\beta,1}^{\psi},L)$.

Лема 1. Нехай $\beta\in\mathbb{R}$, $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)<\infty$ i

$$|\lambda_{l}(y)|\not=0,\;l=\overline{1,n},$$

(21)

де

$$\lambda_{l}(y)=\dfrac{1}{n}\sum_{\nu=1}^{2n}e^{il\nu\pi/n}\Psi_{\beta,1}(y-\dfrac{\nu\pi}{n}).$$

(22)

Тодi для довiльного ${t\in(\dfrac{(k-1)\pi}{n},\dfrac{k\pi}{n})}$, $k=\overline{1,2n}$, виконується рiвнiсть

$$(\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,t))_{\beta}^{\psi}=(-1)^{k+1}\frac{\pi}{4n\psi(n)}\times$$

$$\times\Bigg(\bigg(\dfrac{1}{2}+2\dfrac{\psi(n)}{n}\sum_{j=1}^{n-1}\dfrac{\cos j(t_{k}-y)}{|\lambda_{n-j}(y)|\cos\dfrac{j\pi}{2n}}\bigg)\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2})+\gamma_{1}(y)+\gamma_{2}(y)\Bigg),$$

(23)

в якiй $t_{k}=\dfrac{k\pi}{n}-\dfrac{\pi}{2n}$, а

$$\gamma_{1}(y)=\gamma_{1}(\psi,\beta,k,y)=$$

$$=\frac{\psi(n)}{n}\left(\dfrac{z_{0}(y)}{|\lambda_{n}(y)|^{2}}+2\sum_{j=1}^{n-1}\dfrac{z_{j}(y)}{|\lambda_{n-j}(y)|^{2}\cos\dfrac{j\pi}{2n}}\right),$$

(24)

$$\gamma_{2}(y)=\gamma_{2}(\psi,\beta,y)=-\dfrac{R_{0}(y)\dfrac{n}{\psi(n)}}{2(2+R_{0}(y)\dfrac{n}{\psi(n)})}\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2}),$$

(25)

$$z_{j}(y)=z_{j}(\psi,\beta,k,y)=|r_{j}(y)|\cos(j(t_{k}-y)+\arg(r_{j}(y)))-$$

$$-R_{j}(y)\cos(j(t_{k}-y))\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\frac{\beta\pi}{2}),\;j=\overline{0,n-1},$$

(26)

$$R_{j}(y)=R_{j}(\psi,\beta,y)=|\lambda_{n-j}(y)|-\dfrac{\psi(n-j)}{n-j}-\dfrac{\psi(n+j)}{n+j},\;j=\overline{0,n-1},$$

(27)

		$\displaystyle r_{j}(y)=\sum_{\nu=1}^{3}r_{j}^{(\nu)}(y),\;j=\overline{0,n-1},$		(28)
		$\displaystyle r_{j}^{(1)}(y)=r_{j}^{(1)}(\psi,\beta,y)=\dfrac{\psi(3n-j)e^{i(3ny-\frac{(\beta+1)\pi}{2})}}{3n-j}+$
		$\displaystyle\phantom{r_{j}^{(1)}(y)=}+\sum\limits_{m=2}^{\infty}\left(\dfrac{\psi((2m+1)n-j)e^{i((2m+1)ny-\frac{(\beta+1)\pi}{2})}}{(2m+1)n-j}+\right.$
		$\displaystyle\phantom{r_{j}^{(1)}(y)=}\left.+\dfrac{\psi((2m-1)n+j)e^{-i((2m-1)ny-\frac{(\beta+1)\pi}{2})}}{(2m-1)n+j}\right),$		(29)
		$\displaystyle r_{j}^{(2)}(y)=r_{j}^{(2)}(\psi,\beta,y)=i\left(\dfrac{\psi(n+j)}{n+j}-\dfrac{\psi(n-j)}{n-j}\right)\cos(ny-\frac{\beta\pi}{2}),$		(30)
		$\displaystyle r_{j}^{(3)}(y)=r_{j}^{(3)}(\psi,\beta,y)=\left(\dfrac{\psi(n-j)}{n-j}+\dfrac{\psi(n+j)}{n+j}\right)\times$
		$\displaystyle\phantom{r_{j}^{(3)}(y)=}\times(|\sin(ny-\dfrac{\beta\pi}{2})|-1)\mathop{\text{sign}}\sin(ny-\dfrac{\beta\pi}{2}).$		(31)

Доведення. Будемо виходити iз отриманого у роботi [10] зображення функцiї $(\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,t))_{\beta}^{\psi}$, згiдно з яким за умови $|\lambda_{j}(y)|\not=0$, $j=\overline{1,n}$, для довiльного $t\in(x_{k-1},x_{k})$ виконується рiвнiсть

$$(\overline{S\Psi}_{\beta,1}(y,t))_{\beta}^{\psi}=\frac{\pi}{4n^{2}}\left(2\sum_{j=1}^{n-1}\dfrac{\sin jt_{k}\cdot\rho_{j}(y)-\cos jt_{k}\cdot\sigma_{j}(y)}{|\lambda_{j}(y)|^{2}\sin\dfrac{j\pi}{2n}}+\dfrac{(-1)^{k+1}\rho_{n}(y)}{|\lambda_{n}(y)|^{2}}\right),$$

(32)

де

$$\lambda_{j}(\cdot)=\dfrac{1}{n}\sum_{\nu=1}^{2n}e^{ij\nu\pi/n}\Psi_{\beta,1}(\cdot-\dfrac{\nu\pi}{n}),$$

$i$ — уявна одиниця, $\rho_{j}(\cdot)=\mathop{\text{Re}}(\lambda_{j}(\cdot))$, $\sigma_{j}(\cdot)=\mathop{\text{Im}}(\lambda_{j}(\cdot))$, $t_{k}=\dfrac{k\pi}{n}-\dfrac{\pi}{2n}$.