Оцiнки найкращих наближень класiв нескiнченно диференцiйовних функцiй в рiвномiрнiй та iнтегральних метриках

Нехай $C$ — простiр $2\pi$–перiодичних неперервних функцiй, у якому норма задається за допомогою рiвностi ${\|f\|_{C}=\max\limits_{t}|f(t)|}$; $L_{\infty}$ — простiр $2\pi$–перiодичних вимiрних i суттєво обмежених функцiй $f(t)$ з нормою $\|f\|_{\infty}=\mathop{\rm{ess}\sup}\limits_{t}|f(t)|$; $L_{p}$, $1\leq p<\infty$, — простiр $2\pi$–перiодичних сумовних в $p$–му степенi на $[0,2\pi)$ функцiй $f(t)$, в якому норма задана формулою ${\|f\|_{p}=\Big(\int\limits_{0}^{2\pi}|f(t)|^{p}dt\Big)^{\frac{1}{p}}}.$

Нехай, далi, $L^{\psi}_{\beta,p},\ 1\leq p\leq\infty$, — множина всiх $2\pi$–перiодичних функцiй $f$, котрi майже для всiх $x\in\mathbb{R}$ зображуються за допомогою згортки

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}\Psi_{\beta}(x-t)\varphi(t)dt,\ a_{0}\in\mathbb{R},\ \varphi\in B^{0}_{p},$$

(1)

де $\Psi_{\beta}(t)$ — сумовна на $[0,2\pi)$ функцiя, ряд Фур’є якої має вигляд

$$\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi(k)\cos\big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\big),\ \ \beta\in\mathbb{R},\ \psi(k)>0,$$

а

$$B_{p}^{0}=\left\{\varphi\in L_{1}:\ ||\varphi||_{p}\leq 1,\ \varphi\perp 1\right\},\ \ 1\leq p\leq\infty.$$

Функцiю $\varphi$ в зображеннi (1), згiдно з О.I. Степанцем [1, с. 132], називають $(\psi,\beta)$–похiдною функцiї $f$ i позначають через $f^{\psi}_{\beta}$. Пiдмножину неперервних функцiй iз $L^{\psi}_{\beta,p},\ {1\leq p\leq\infty,}$ позначають через $C^{\psi}_{\beta,p},\ 1\leq p\leq\infty$.

Послiдовностi $\psi(k),\ k\in\mathbb{N},$ що визначають класи $L^{\psi}_{\beta,p}$ та $C^{\psi}_{\beta,p}$, зручно розглядати як звуження на множину натуральних чисел $\mathbb{N}$ деяких додатних, неперервних, опуклих донизу функцiй $\psi(t)$ неперервного аргументу $t\geq 1$ таких, що $\lim\limits_{t\rightarrow\infty}\psi(t)=0.$ Множину всiх таких функцiй $\psi(t)$ позначатимемо через ${\mathfrak{M}}$.

Наслiдуючи О.I. Степанця (див., наприклад, [1, с. 160]), кожнiй функцiї $\psi\in{\mathfrak{M}}$ поставимо у вiдповiднiсть характеристики

$$\eta(t)=\eta(\psi;t)=\psi^{-1}\left(\psi(t)/2\right),\ \ \ \mu(t)=\mu(\psi;t)=\frac{t}{\eta(t)-t},$$

де $\psi^{-1}$ — обернена до $\psi$ функцiя i покладемо

$$\mathfrak{M}^{+}_{\infty}=\left\{\psi\in\mathfrak{M}:\ \ \mu(\psi;t)\uparrow\infty,\ t\rightarrow\infty\right\}.$$

Якщо $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, то (див., наприклад, [2, с. 97]) функцiя $\psi(t)$ спадає до нуля швидше довiльної степеневої функцiї, тобто:

$$\forall r\in\mathbb{R}\ \ \lim\limits_{t\rightarrow\infty}t^{r}\psi(t)=0.$$

Це означає, що за умови $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, ряд Фур’є довiльної функцiї $f$ iз $C^{\psi}_{\beta,p},\ \beta\in\mathbb{R}$ можна диференцiювати довiльне число разiв i в результатi будемо одержувати рiвномiрно збiжнi ряди. Отже, класи $C^{\psi}_{\beta,p}$ при $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$ складаються з нескiнченно диференцiйовних функцiй.

З iншого боку, як показано в [3, с. 1692], для кожної нескiнченно диференцiйовної, $2\pi$–перiодичної функцiї $f$ можна вказати функцiю $\psi$ з множини $\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$ таку, що $f\in C^{\psi}_{\beta,p}$ для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$.

Iз множини $\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$ видiляють пiдмножини ${\mathfrak{M}^{{}^{\prime}}_{\infty}}$ i ${\mathfrak{M}^{{}^{\prime\prime}}_{\infty}}$; ${\mathfrak{M}^{{}^{\prime}}_{\infty}}$ — множина функцiй ${\psi\in{\mathfrak{M}^{+}_{\infty}}}$, для яких величина $\eta(\psi;t)-t$ обмежена зверху, тобто iснує стала $K_{1}>0$ така, що ${\eta(\psi;t)-t\leq K_{1}},\ t\geq 1$, а ${\mathfrak{M}^{{}^{\prime\prime}}_{\infty}}$ — множина функцiй ${\psi\in{\mathfrak{M}^{+}_{\infty}}}$, для яких величина $\eta(\psi;t)-t$ обмежена знизу деяким додатним числом, тобто iснує стала $K_{2}>0$ така, що ${\eta(\psi;t)-t\geq K_{2}},\ t\geq 1$.

Типовими представниками множини $\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$ є функцiї ${\psi_{r,\alpha}(t)=\exp(-\alpha t^{r})},\ {\alpha>0},\ r>0$, причому, якщо $r\geq 1$, то $\psi_{r,\alpha}\in\mathfrak{M}^{{}^{\prime}}_{\infty}$, а якщо ${r\in(0,1]}$, то $\psi_{r,\alpha}\in\mathfrak{M}^{{}^{\prime\prime}}_{\infty}$. Класи $C^{\psi}_{\beta,p}$ та $L^{\psi}_{\beta,p}$, що породжуються функцiями $\psi=\psi_{r,\alpha}$ будемо позначати через $C^{\alpha,r}_{\beta,p}$ та $L^{\alpha,r}_{\beta,p}$ вiдповiдно.

Нехай, далi, ${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ та ${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ — найкращi наближення класiв $C^{\psi}_{\beta,p}$ та $L^{\psi}_{\beta,p}$ в метриках просторiв $C$ та $L_{s}$, тобто величини вигляду

$${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}=\sup\limits_{f\in C^{\psi}_{\beta,p}}\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f(\cdot)-t_{n-1}(\cdot)\|_{C},\ 1\leq p\leq\infty,$$

$${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}=\sup\limits_{f\in L^{\psi}_{\beta,p}}\inf\limits_{t_{n-1}\in\mathcal{T}_{2n-1}}\|f(\cdot)-t_{n-1}(\cdot)\|_{s},\ 1\leq p,s\leq\infty,$$

де $\mathcal{T}_{2n-1}$ — пiдпростiр усiх тригонометричних полiномiв $t_{n-1}$ порядку не вищого за ${n-1}$. Дана робота присвячена знаходженню точних порядкових оцiнок величин ${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ i ${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}$ при $\psi\in\mathfrak{M^{+}_{\infty}}$ i $\beta\in\mathbb{R}$.

В роботi [2, с. 225] (див. також [4, с. 48]) встановлено точнi порядковi оцiнки величин $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$, $\beta\in\mathbb{R}$, при $\psi\in{\mathfrak{M}^{{}^{\prime}}_{\infty}}$, $1\leq p,s\leq\infty$, а також при $\psi\in{\mathfrak{M}^{{}^{\prime\prime}}_{\infty}}$, ${1<p,s<\infty}$. У випадку $p=s=1$ або ${p=s=\infty}$ в [5] встановлено асимптотичнi рiвностi при $n\rightarrow\infty$ для величин $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$, ${\psi\in{\mathfrak{M}^{+}_{\infty}}}$ i $\beta\in\mathbb{R}$. Якщо ж для послiдовностi $\psi(k),\ {k\in\mathbb{N}}$ виконуються умови: 1) ${\Delta^{2}\psi(k)\mathop{=}\limits^{\rm df}\psi(k)-2\psi(k+1)+\psi(k+2)\geq 0}$, ${\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}\leq\rho},\ {0<\rho<1},\ k=n,n+1,...$; 2) ${\frac{\Delta^{2}\psi(n)}{\psi(n)}>\frac{(1+3\rho)\rho^{2n}}{(1-\rho)\sqrt{1-2\rho^{2n}}}}$, то при $p=s=1$, $p=s=\infty$, в [6] отримано точнi значення величин $E_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ для довiльних $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$.

В роботi [7] знайдено порядковi оцiнки величин ${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C},\ 1\leq p<\infty,$ i ${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s},\ {1<s\leq\infty},$ у випадку, коли $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, ${\eta(t)-t\geq a>2},\ {\mu(t)\geq b>2}$. При цьому для оцiнок зверху для найкращих наближень ${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ i ${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}$ використовувались вiдповiдно величини

$${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}=\sup\limits_{f\in C^{\psi}_{\beta,p}}\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{C},\ \ 1\leq p<\infty,$$

$${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}=\sup\limits_{f\in L^{\psi}_{\beta,1}}\|f(\cdot)-S_{n-1}(f;\cdot)\|_{s},\ \ 1<s\leq\infty,$$

де $S_{n-1}(f;\cdot)$ — частиннi суми Фур’є порядку $n-1$ функцiї $f$. Було показано справедливiсть нерiвностей

$${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq C_{a,b}\ (2p)^{1-\frac{1}{p}}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}},\ \ 1\leq p<\infty,$$

(2)

$${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\leq C_{a,b}\ \left(2s^{\prime}\right)^{\frac{1}{s}}\psi(n)\left(\eta(n)-n\right)^{\frac{1}{s^{\prime}}},\ \ 1<s\leq\infty,\ \frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1,$$

(3)

де

$$C_{a,b}=\frac{1}{\pi}\max\Big\{\frac{2b}{b-2}+\frac{1}{a},\ 2\pi\Big\}.$$

(4)

Крiм того, в [7] доведено, що при $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, ${\eta(n)-n>2}$ суми Фур’є забезпечують порядок найкращих наближень тригонометричними полiномами, тобто

$${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\asymp{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\asymp\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}},\ \ 1\leq p<\infty,$$

$${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\asymp{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}\asymp\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{s^{\prime}}},\ \ 1<s\leq\infty,\ \frac{1}{s}+\frac{1}{s^{\prime}}=1,$$

(тут i надалi запис $A(n)\asymp B(n)$ $(A(n)>0,\ B(n)>0)$ означає iснування додатних сталих $K_{1}$ i $K_{2}$ таких, що ${K_{1}B(n)\leq A(n)\leq K_{2}B(n)}$, $n\in\mathbb{N}$).

Зазначимо, що порядкова рiвнiсть ${\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\asymp\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}},\ 1\leq p<\infty,$ у випадку $\psi\in\mathfrak{M}_{\infty}^{{}^{\prime\prime}}$ встановлена в роботi [8]. Крiм того, у роботах [9] i [10] при $p=2$, $s=\infty$ та $p=1$, $s=2$ за умови збiжностi ряду $\sum\limits_{k=1}^{\infty}\psi^{2}(k)$ знайдено точнi значення величин ${\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,p})_{s}$ для всiх $\beta\in\mathbb{R}$ i $n\in\mathbb{N}$.

Водночас, суми Фур’є, як апарат наближення, не дозволяють записати рiвномiрних вiдносно параметрiв $p,\ 1\leq p\leq\infty,$ та $s,\ 1\leq s\leq\infty,$ оцiнок зверху для величин ${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ та ${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}$. Цей факт зумовлений тiєю обставиною, що при $p=\infty$ та $s=1$ за умови $\psi\in\mathfrak{M}_{\infty}^{{}^{\prime\prime}}$

$$\frac{{\cal E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}}{{E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}}\asymp\ln^{+}(\eta(n)-n),\ \ \ \ \ \frac{{\cal E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}}{{E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}}\asymp\ln^{+}(\eta(n)-n),$$

де $\ln^{+}t=\max\{0,\ \ln t\}$ (див., наприклад, [1, с. 264, 285] та [4, с. 86,87].

В данiй роботi побудовано лiнiйний метод наближення $V_{n,\psi}(t)$, що дозволяє записати рiвномiрнi вiдносно параметрiв $p\ (1\leq p\leq\infty)$ i $s\ (1\leq s\leq\infty)$ оцiнки зверху найкращих наближень ${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ i ${E}_{n}(L^{\psi}_{\beta,1})_{s}$ при $\psi\in{\mathfrak{M}^{+}_{\infty}}$ i $\beta\in\mathbb{R}$. Показано, що знайденi оцiнки є точними за порядком i мiстять вираженi в явному виглядi сталi, якi залежать лише вiд функцiї $\psi$.

Теорема 1. Нехай $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, $\beta\in\mathbb{R}$, ${1\leq p\leq\infty}$. Тодi для $n\in\mathbb{N}$ таких, що ${\eta(n)-n\geq a>2},\ {\mu(n)\geq b>2}$ справедливi оцiнки

$$C_{a}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}}\leq{E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq C^{*}_{a,b}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}},$$

(5)

де

$$C_{a}=\frac{\pi}{96\left(1+\pi^{2}\right)^{2}}\frac{(a-1)^{2}(a-2)^{2}}{a^{3}(3a-4)},$$

(6)

$$C^{*}_{a,b}=\frac{2(1+\pi^{2})}{\pi}\Big(\frac{2b}{b-2}+\frac{a}{a-1}\Big).$$

(7)

Доведення теореми 1. Згiдно з формулою (33) роботи [7] для довiльної ${\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}}$ при ${\eta(n)-n\geq a>2},\ {\mu(n)\geq b>2}$ має мiсце оцiнка

$${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\geq C_{a}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}},\ \ 1\leq p<\infty,$$

в якiй величина $C_{a}$ означена рiвнiстю(6). Для знаходження оцiнки зверху величини ${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}$ розглянемо лiнiйний метод $V_{n,\psi}(f;x)$ наближення функцiй з множини $C^{\psi}_{\beta,p}(L^{\psi}_{\beta,1})$ наступного вигляду:

$$V_{n,\psi}(f;x)=\frac{a_{0}(f)}{2}+\sum\limits_{k=1}^{n-1}\lambda_{n,[\eta(n)]-n+1}(k)\left(a_{k}(f)\cos kx+b_{k}(f)\sin kx\right),\ n\in\mathbb{N},$$

(8)

де

$$\lambda_{n,[\eta(n)]-n+1}(k)={\left\{\begin{array}[]{cc}1,&0\leq k\leq 2n-[\eta(n)]-1,\\ 1-\frac{[\eta(n)]-2n+k}{[\eta(n)]-n}\frac{\psi(n)}{\psi(k)},&2n-[\eta(n)]\leq k\leq n-1\end{array}\right.}$$

(9)

(тут i надалi $[\alpha]$ — цiла частина дiйсного числа $\alpha$).

Зауважимо, що суми (8) є частинним випадком узагальнених сум Валле Пуссена $U_{n,m}^{\nu}(f;x)$, тобто полiномiв вигляду (див., наприклад, [11]:

$$U_{n,m}^{\nu}(f;x)=\frac{a_{0}(f)}{2}+\sum\limits_{k=1}^{n-1}\lambda_{n,m}(k)\left(a_{k}(f)\cos kx+b_{k}(f)\sin kx\right),$$

де

$$\lambda_{n,m}(k)={\left\{\begin{array}[]{cc}1,&0\leq k\leq n-m,\\ 1-\frac{\nu(k)}{\nu(n)},&n-m+1\leq k\leq n-1,\end{array}\right.}$$

а $\nu(k),\ k\in\mathbb{N}$ — довiльно монотонно зростаюча послiдовнiсть додатних чисел ${m\in[1,n]},\ {m\in\mathbb{N}}$. Поклавши $\nu(k)=\frac{[\eta(n)]-2n+k}{\psi(k)}$ i $m=[\eta(n)]-n+1$, одержимо ${U_{n,m}^{\nu}(f;x)=V_{n,\psi}(f;x)}$.

Розглянемо величину

$${\cal E}(C^{\psi}_{\beta,p};V_{n,\psi})_{C}=\sup\limits_{f\in C^{\psi}_{\beta,p}}\|f(\cdot)-V_{n,\psi}(f;\cdot)\|_{C},\ \ 1\leq p\leq\infty.$$

Оскiльки

$${E}_{n}(C^{\psi}_{\beta,p})_{C}\leq{\cal E}(C^{\psi}_{\beta,p};V_{n,\psi})_{C},$$

(10)

то для доведення теореми 1 достатньо показати, що при $\psi\in\mathfrak{M}^{+}_{\infty}$, ${\eta(n)-n\geq a>2},\ {\mu(n)\geq b>2}$ має мiсце спiввiдношення

$${\cal E}(C^{\psi}_{\beta,p};V_{n,\psi})_{C}\leq C_{a,b}^{*}\psi(n)(\eta(n)-n)^{\frac{1}{p}},\ 1\leq p\leq\infty,$$

(11)

де $C_{a,b}^{*}$ означаються рiвнiстю (7). Згiдно з [2, с. 51] для усiх $x\in\mathbb{R}$ має мiсце рiвнiсть

$$f(x)-V_{n,\psi}(f;x)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f^{\psi}_{\beta}(x+t)\left(\sum\limits_{k=1}^{n-1}(1-\lambda_{n,[\eta(n)]-n+1}(k))\psi(k)\cos\Big(kt+\frac{\beta\pi}{2}\Big)+\right.$$

$$\left.+\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\Big(kt+\frac{\beta\pi}{2}\Big)\right)dt,$$

(12)

де $\lambda_{n,[\eta(n)]-n+1}(k)$ означаються формулою (9). Iз (12) i (9), отримаємо

$$f(x)-V_{n,\psi}(f;x)=\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f^{\psi}_{\beta}(t)\Psi^{*}_{\beta,n}(x-t)dt,\ \|f^{\psi}_{\beta}\|_{p}\leq 1,\ 1\leq p\leq\infty,$$

(13)

де

$$\Psi^{*}_{\beta,n}(t)=\psi(n)\sum\limits_{k=2n-[\eta(n)]}^{n-1}\frac{[\eta(n)]-2n+k}{[\eta(n)]-n}\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)+\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)=$$

$$=\psi(n)\sum\limits_{k=2n-[\eta(n)]+1}^{n-1}\Big(1-\frac{n-k}{[\eta(n)]-n}\Big)\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)+\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big).$$

(14)

Згiдно з твердженнями 8.1 i 8.2 роботи [1, с. 137–138] маємо, що для будь-якої функцiї $f\in C_{\beta,p}^{\psi}$ виконується нерiвнiсть

$$\Bigg\|\frac{1}{\pi}\int\limits_{-\pi}^{\pi}f^{\psi}_{\beta}(t)\Psi^{*}_{\beta,n}(x-t)dt\Bigg\|_{C}\leq\frac{1}{\pi}\|f^{\psi}_{\beta}\|_{p}\|\Psi^{*}_{\beta,n}\|_{p^{\prime}}\leq\frac{1}{\pi}\|\Psi^{*}_{\beta,n}(t)\|_{p^{\prime}},\ \ 1\leq p\leq\infty,\ \ \frac{1}{p}+\frac{1}{p^{\prime}}=1.$$

(15)

Оцiнимо зверху величину $\|\Psi^{*}_{\beta,n}\|_{p^{\prime}}$. Позначивши

$$D_{k,\beta}(t)=\frac{1}{2}\cos\frac{\beta\pi}{2}+\sum\limits_{j=1}^{k}\cos\Big(jt-\frac{\beta\pi}{2}\Big),$$

(16)

з (14) одержуємо

$$\Psi^{*}_{\beta,n}(t)=\psi(n)\left(D_{n-1,\beta}(t)-D_{2n-[\eta(n)],\beta}(t)\right)-\frac{\psi(n)}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=2n-[\eta(n)]+1}^{n-1}(n-k)\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)+$$

$$+\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big).$$

(17)

Далi скористаємось наступним твердженням роботи [7].

Лема 1. Нехай $\gamma\in\mathbb{R}$, а ${\lambda(k)},\ {k=1,2,...}$ — деяка послiдовнiсть дiйсних чисел. Тодi для довiльних $N,M\in\mathbb{N}\ (N<M)$ має мiсце рiвнiсть

$$\frac{1}{M-N}\sum\limits_{k=N}^{M-1}\sum\limits_{j=1}^{k}\lambda(j)\cos\left(jt+\gamma\right)=\sum\limits_{k=1}^{N}\lambda(k)\cos\left(kt+\gamma\right)+$$

$$+\frac{1}{M-N}\sum\limits_{k=N+1}^{M-1}\left(M-k\right)\lambda(k)\cos\left(kt+\gamma\right).$$

(18)

Поклавши в умовах леми 1 $M=n,\ N=2n-[\eta(n)]$, $\lambda(k)\equiv 1,\ \gamma=-\frac{\beta\pi}{2}$, iз (18) отримаємо

$$\frac{1}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=2n-[\eta(n)]+1}^{n-1}(n-k)\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)=\frac{1}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=2n-[\eta(n)]}^{n-1}D_{k,\beta}(t)-D_{2n-[\eta(n)],\beta}(t).$$

(19)

Iз (17) i (19) випливає рiвнiсть

$$\Psi^{*}_{\beta,n}(t)=\psi(n)D_{n-1,\beta}(t)-\frac{\psi(n)}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=2n-[\eta(n)]}^{n-1}D_{k,\beta}(t)+\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big).$$

(20)

Застосовуючи до останнього доданку з правої частини рiвностi (20) перетворення Абеля, одержимо, що при довiльному $n\in\penalty\ \mathbb{N}$

$$\sum\limits_{k=n}^{\infty}\psi(k)\cos\Big(kt-\frac{\beta\pi}{2}\Big)=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\Delta\psi(k)D_{k,\beta}(t)-\psi(n)D_{n-1,\beta}(t),$$

(21)

де $\Delta\psi(k)=\psi(k)-\psi(k+1)$.

Згiдно з (20) i (21)

$$\Psi^{*}_{\beta,n}(t)=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\Delta\psi(k)D_{k,\beta}(t)-\frac{\psi(n)}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=2n-[\eta(n)]}^{n-1}D_{k,\beta}(t).$$

(22)

В силу вiдомої формули

$$\sum\limits_{k=0}^{N-1}\sin(\gamma+kt)=\sin\Big(\gamma+\frac{N-1}{2}t\Big)\sin\frac{Ny}{2}\cosec\frac{t}{2}$$

(23)

(див., наприклад, [12, с. 43]), при $N=k+1$, $\gamma=(1-\beta)\frac{\pi}{2}$, маємо

$$D_{k,\beta}(t)=\sum\limits_{j=0}^{k}\cos\Big(kt+\frac{\beta\pi}{2}\Big)-\frac{1}{2}\cos{\beta\pi}{2}=\frac{\cos\big(\frac{kt}{2}-\frac{\beta\pi}{2}\big)\sin\frac{k+1}{2}t}{\sin\frac{t}{2}}-\frac{1}{2}\cos\frac{\beta\pi}{2}=$$

$$=\frac{\sin\big((k+\frac{1}{2})t-\frac{\beta\pi}{2}\big)+\cos\frac{t}{2}\sin\frac{\beta\pi}{2}}{2\sin\frac{t}{2}},\ \ \ 0<|t|\leq\pi.$$

(24)

З (24) i (22) одержуємо

$$\Psi^{*}_{\beta,n}(t)=\sum\limits_{k=n}^{\infty}\Delta\psi(k)\frac{\sin\big((k+\frac{1}{2})t-\frac{\beta\pi}{2}\big)+\cos\frac{t}{2}\sin\frac{\beta\pi}{2}}{2\sin\frac{t}{2}}-$$

$$-\frac{\psi(n)}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=2n-[\eta(n)]}^{n-1}\frac{\sin\big((k+\frac{1}{2})t-\frac{\beta\pi}{2}\big)+\cos\frac{t}{2}\sin\frac{\beta\pi}{2}}{2\sin\frac{t}{2}}=$$

$$=\frac{1}{2\sin\frac{t}{2}}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\Delta\psi(k)\sin\Big(\!\Big(k+\frac{1}{2}\Big)t-\frac{\beta\pi}{2}\Big)-\!\frac{\psi(n)}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=2n-[\eta(n)]}^{n-1}\sin\Big(\Big(k+\frac{1}{2}\Big)t-\frac{\beta\pi}{2}\Big)\!\Big).$$

(25)

Застосуємо перетворення Абеля до першої суми з правої частини рiвностi (25), внаслiдок чого запишемо

$$\Psi^{*}_{\beta,n}(t)\!=\!\frac{1}{2\sin\frac{t}{2}}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\Delta^{2}\psi(k)\sum\limits_{j=0}^{k}\sin\Big(\Big(j+\frac{1}{2}\Big)t-\frac{\beta\pi}{2}\Big)\!-\!\Delta\psi(n)\sum\limits_{j=0}^{n-1}\sin\Big(\Big(j+\frac{1}{2}\Big)t-\frac{\beta\pi}{2}\Big)\!-$$

$$-\frac{\psi(n)}{[\eta(n)]-n}\sum\limits_{k=2n-[\eta(n)]}^{n-1}\sin\Big(\Big(k+\frac{1}{2}\Big)t-\frac{\beta\pi}{2}\Big)\Big),\ 0<|t|\leq\pi,$$

(26)

де $\Delta^{2}\psi(k)=\Delta\psi(k)-\Delta\psi(k+1)=\psi(k)-2\psi(k+1)+\psi(k+2)$.

З (26)–(28) маємо

$$\left|\Psi^{*}_{\beta,n}(t)\right|\leq\frac{\pi^{2}}{2t^{2}}\Big(\sum\limits_{k=n}^{\infty}\Delta^{2}\psi(k)+\Delta\psi(n)+\frac{2\psi(n)}{[\eta(n)]-n}\Big)=\frac{\pi^{2}}{t^{2}}\Big(\Delta\psi(n)+\frac{\psi(n)}{[\eta(n)]-n}\Big),\ \ 0<|t|\leq\pi.$$

(29)

Оскiльки $\psi\in\mathfrak{M}$, то

$$\Delta\psi(n)\leq|\psi^{\prime}(n)|,\ \psi^{\prime}(n):=\psi^{\prime}(n+0).$$

(30)